| Сторінки (1/26): | « | 1 | » |
Невідані й дивні Господні шляхи,
Дві людини колись знайшлися,
І зовсім різні я і ти
В єдине ми сьогодні злилися.
Ти мій фотограф, чоловік,
Налаштуй параметри фотозйомки,
Збережи сюжет у серці навік:
Шлях до дружини від незнайомки.
Одна дорога, одне життя,
Це те, що попереду нас чекає,
У різні часи спільного буття,
Нехай нас Бог благословляє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2018
У парку мати із сином гуляє,
Вони говорять, йому цікаво:
"Чому люди злі", - маля питає, -
"Чому кричать і говорять негарно?"
- Синочку, не злі, вони страждають,
Тому не можуть добра робити,
Кожен дає, що його сповняє,
А іншим не в змозі одарити".
-Коли недобре - я просто плачу,
Для чого шкоду комусь чинити,
Хіба не казала, як йшли на дачу,
Про те, що людей необхідно любити?"
- Казала, малятко, так і треба,
Так лід їх зможеш розтопити,
Для них - це сонечко із неба,
Лише добром в силі зло убити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666946
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.05.2016
Ми часто думаєм про те, що нас болить,
Так дивно, звідки родом це бажання?
Чи ми так сильно боїмося пустоти,
Що свою душу прирікаєм на страждання?
Ми часто думаєм про те, що нас болить,
Про те, що вже давно пора забути
І стерти з пам'яті своєї варто вмить,
Лиш висновками розум обгорнути.
Ми часто думаєм про те, що нас болить,
Неначе сиплем солі в свої рани,
Всередині пече, немов горить,
Бо серце обплітаємо вінками.
Вінок терновий спокій не дає,
Бо кожен вдих в'їдається шипами,
Однин, щоб стало легше, вино п'є,
А я ж лікуюсь днями - лікарями...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666944
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.05.2016
Життя ділю я на такі етапи:
Час стартувати, вчитись, працювати,
Чекати, одружитись і кохати,
Народжувати, опікати і.....згасати....
А я чекаю, вже втомилася чекати,
Так хочеться горнутись, зустрічати,
Жалітися, ділитися думками,
Проспати ночі й жити -жити днями.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2016
Не вимагаю першості у тебе,
Бо цього і сама не зможу дати.
Багато я помилок наробила,
Цього не зміниш, годі шкодувати.
Іду з роботи, ти мене чекаєш,
Як добре, що хтось думає про мене,
І теплий чай у чашку наливаєш:
"Привіт, кохана, я скучав без тебе".
Горнуся, і не двоє, одне ціле,
Тепло душі і тіла відчуваю,
Кажу тобі про все, що наболіле
І загалом про день розповідаю.
Вже іграшки розкидані в кімнаті,
І бігають по хаті наші діти,
Турбот багато: їсти, прибирати,
Та цим турботам можу лиш радіти.
Не вимагаю першості у тебе,
Дозволь мені останньою лиш стати,
Я буду рідною і будем ми з тобою
Всі будні і святкові зустрічати.
Іду з роботи, ти мене чекаєш,
Як добре, що хтось думає про мене.....
Так прикро, ти про мене ще не знаєш,
І я, на жаль, не знаю ще про тебе.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2016
Однажды я услышала очень глубокую фразу в фильме «Разрисованная вуаль»:
Если любовь и долг это одно и тоже, то это Божье благословение. Разговор касался темы отношений между мужем и женой…Я часто задумывалась, как женщины могут целыми днями стоять у плиты и готовить кушать мужу и детям, все время заботиться о них, стирать их вещи, убирать, неужели это и есть жизнь женщины. Мне казалось это как-то несправедливо по отношению к ней…но со временем я поняла, что если ты по-настоящему любишь кого-то, то хочешь отдавать лучшее, что у тебя есть…..
Так страшно огорчить человека которого любишь, чтобы не сделать ему (или ей) больно,
а как же Бог? Нам кажется, что Он так далек и Ему совсем нет дела до нас….Но Он очень близко, даже ближе чем кажется…Он чувствует нашу боль, радость, знает наши переживания, Он рядом…но чувствуем ли мы боль Бога? Мы знаем, что Он отдал Сына Своего за наши грехи, и каждый раз когда мы грешим – мы делаем Ему больно, вновь и вновь распиная Его на Голгофском Кресте. В книге «Если ты устал» есть слова: Если любовь к Господу не удалит нас от греха, то страх перед Богом никогда этого не сделает».
Меня поражает мудрость и любовь Иосифа, боясь сделать зло перед Богом, боясь отдалиться от святости Его - он избегает греха, а в истории с женой Поттифара – в прямом смысле этих слов:
Грех отдаляет нас от святости Бога, Богу больно, когда Его дети теряют связь с Ним и захлебываются в трясине зла…Это как «игра с огнем» - иногда нам кажется что мы легко справимся с искушением и допускаем рискованные ситуации в наши жизни, но дьявол очень хитрый и иногда может так провернуть свои замыслы, что мы и понять не сможем как поймались на наживку, нужно избегать ситуаций, которые пахнут «жареным». Йосиф понял что по своей греховной природе он может сорваться и согрешить , поэтому он вырвался от Поттифары и убежал.
Есть одна интересная история про дедушку и его внука. Однажды дедушка в разговоре про добро и зло сказал, что внутри нас всегда борются два волка: добрый и злой, и только
один из них победит в конце. Дедушка, а кто же победит? - взволновано спросил мальчик.
Победит тот, кого ты больше будешь кормить, - ответил дедушка.
Дьявол как рычащий лев, который ходит и смотрит кого бы ему сожрать (Новый завет), но умирает лев, если нет у него добычи и маленькие львята львицы убегают (Старый завет).
Так и мы браться и сестры во Христе, не должны кормить злейшего врага нашими грехами, а делать все, чтобы не огорчить Бога и не сделать Ему больно, Аминь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662946
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2016
Ти наче ангел, що з небес спустився,
Твоя душа, неначе крапля чистої води,
Любові серця я б твого напився,
Та я старий, і молода ще ти….
Мені б таку дружину, я б змінився…..
І жити б знову як людина став…..
У горі болю я немов втопився,
Шукаю кораблю своїм причал…….
Та пустота, що вмить все пожирає
Мене з собою сильно тягне вниз
І день за днем, мов в пеклі знов згорає
І новий день – мов мука, не сюрприз…..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657851
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.04.2016
Ти дивний Бог – Тебе не розумію…
Здається жити зовсім я не вмію…..
Неначе все роблю не так,
Дай відповідь мені чи може знак…..
Я вірю в те, що все Ти відчуваєш
І серця біль мого ти знаєш….
Я вірю, ти візьмеш всі шрами,
Заміниш їх наповненими днями…..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657348
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.04.2016
О мій коханий, ́фантасмагоричний світ,
О моя ти чутливосте надмірна,
Як важко мені з вами обома,
Та зрадити не можу, буду вірна.
Чому стають колючими квітки?
Коли красивими вони так прагнуть бути.
Вони лиш захищають свої сни
Ті сни, в яких так хочеться тонути…
Я вірю, що їх втілю у життя,
Ніхто не зможе на заваді стати,
І будуть вільно в небі голубім
Мої птахи із радістю літати....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656331
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.04.2016
Молитва
Я взір свій звожу до небес,
Молитву Господу мовляю:
Привіт, Великий мій Отець,
Йому я душу виливаю.
Ісус Христос – найкращий друг,
Бо Він весь біль наш відчуває,
Він лікар від усіх недуг,
Лікує того, хто взиває.
Пробач, - я кажу, - Боже мій
Що досить часто нарікаю,
На те, що хочеться мені,
Не помічаю те, що маю.
Пробач мені духовну лінь,
Шо, як змію собі пригріла,
І від бажання змін – лиш тінь,
Що десь далеко відлетіла.
Дай ранок гідно зустрічати
Не клясти день, коли родилась,
За все подяку віддавати,
Щоб лиш на Тебе я дивилась.
Ти дай смирення все приймати,
І бути гідною донькою,
Як впаду, сили дай, щоб встати,
Я хочу йти лиш за Тобою.
Ти сили дай людей любити,
Хоч люди різними бувають,
І часто важко це зробити,
Хто як не Ти – про це все знає.
Дай мужності, усе прощати,
І так як Ти – в морську пучину,
Щоб потім знову не згадати,
Про рани, що колись вчинили.
Дай серце, повне милосердя,
Щоб біль чужу змогти відчути,
В часи важкі, в часи гоніння,
На поміч руки простягнути.
Навчи мене вміти чекати,
Не форсувати плівку дій,
Бо свого часу зможеш дати,
Усе, що є в коробці мрій.
Прости Господь за все, благаю,
Дай серце нове Ти мені,
Щоб я жила на Твою Славу
Сьогодні, завтра й по всі дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655966
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.03.2016
І огортає серце теплотою
Ілюзія існування райського спокою
Ілюзія того, що все буде добре
Що все лихе як сніг весною пройде
І серце живе не тут - а десь далеко там,
Де кров вже не тече з болючих ран,
Де наші мрії всі, надії й сподівання
Прийдуть в реальність - результат чекання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655754
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.03.2016
Темні вікна
Сплячих будинків
Наче знають весь біль,
Що замешкав там у серці,
Глибоко в душі моїй.
Зорі ясні у небі прекраснім
Надію мені дають,
Нехай вона палає, не гасне,
Просвічує темний путь.
Можливо там в далекім майбутнім
Все буде спокійно й гаразд,
Та зараз тут в теперішнім часі
Станцюєм під зливою враз.
Під зливою страху, сумнівів, смутку,
Під зливою болю і сліз.
Колись ти там, на самім вершечку
Співатимеш - я заліз.
Якби ж ми в уяві змогли побачить
Для чого живем кожен день,
У поті і крові, і в тяжкій праці,
Надія - це ключ всіх дверей.
Надія, що завтра знов настане,
Надія, що буде не так,
Що світ хоч трішки добрішим стане,
А іншим бути й не варт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655752
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.03.2016
У кожного своя орбіта,
У кожного своє життя......
Твої проблеми, ніщо інше,
Одна з планет, ну як Земля.
У кожного свої дороги,
Свої пригоди - перешкоди,
Свій біль, і радість лиш своя,
Про все це добре знає "Я"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655298
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.03.2016
Вокзал, перон мене чекає,
Спішу, тягну важкі сумки,
І на байдужіть не зважаю,
У голові не ті думки...
Багато йшло на своїй хвилі,
Руки порожніми були,
І навіть погляду не кинуть,
Щоб на хвилинку помогти...
Плече болить, майже у цілі,
А тут юрба солдат іде,
Вони вертаються додому,
Туди, де кожного хтось жде.....
Один лишається позаду,
Не пригадаю я ім'я,
І каже: "Дайте допоможу",
"Та тут вже близько", - кажу я....
"Давайте сумки, не пручайтесь,
Жінкам тягати не годиться,
Ви краще гарно посміхайтесь,
Зі мною разом Ви пройдіться".
І я іду, ми розмовляєм,
І про життя, і про війну...
Чи справді лиш допомагає,
Бо віри тому мало йму.
І ось дійшли ми до мети,
Мені він ще й квитка купляє,
Це я Вам маю помогти!!!
Але його беру, приймаю.
В кишені руки, щось шукає,
Мобільний звідти дістає,
Я так і знала, долинає,
У голові моїй таке.....
Мабуть, що номера попросить,
Щоб ще зустрітись нам колись,
А він знімає блок, підносить:
"Ось фото сина - подивись....
Гроші пусте - це важливіше,
Облиш розмови ці свої,
Поглянь, це він мене чекає,
І кожну хвилю лічить дні"....
Сльози горохом, в серці каюсь,
Що не чекала доброти....
"Спасибі, кажу, обіймаю, -
Хай Бог благословить, щасти".....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654714
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 26.03.2016
Багато болю, де його подіти?
"Папір все витримає", - каже Анна Франк.
І я пишу, пишу, щоб не здуріти,
Це все чуття, це зовсім не талант.
Багато є любові, кому дати?
Та так, щоб ніж у спину не запхали,
Ми звикли у закоханих лиш грати,
Театр всюди, ролі розібрали.
Багато є бажань, а що робити?
Де брати часу у суцільній метушні,
Щоб їх усіх узяти і здійснити,
В реальному бутті, а не у сні.
Багато ро́ків є у нашому житті,
А скільки справді в ньому є життя,
Все помінялось, ми уже не ті,
А може все й було так - інша я???
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654104
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.03.2016
Живемо ми усі як у дні Бабака,
Щодня робота й дім - це все рутина
І точить мізки, щось по типу хробака,
Що я не робот, ним не буду, Я - Людина!
У мріях ми живем, у них літаєм,
І кожен день чекаємо чудес,
А вечір їх безжально розтерзає,
Немовби кусень м'яса злючий пес.
Душа болить, всередині скипає,
Як жити дальше, Ви мені скажіть,
А відповідь: "Не знаю я, не знаю,
Все буде добре", - Годі не брешіть!!!
Чи Ви добра багато зустрічали?
Народжений приречений страждати,
Не цього ми від світу так чекали,
Прийдеться жити і миритись, працювати...
І не чекайте, що вітри не будуть дути,
І не стоятимуть дерева у тиші́,
Це лиш риторика, нам всього не збагнути,
Мабуть тому я і пишу ось ці вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654101
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.03.2016
Не дайте себе випити до дна,
Бо потім лиш болітиме душа.
Не дайте до кінця себе пізнати,
Не можна людям зброю роздавати.
Одна, втомилась сильною вже бути,
Невже це є життя, і як збагнути
Де силу треба брати, щоб піднятись,
Коли впадеш і більше не здаватись?
Я знаю небо всі молитви чує,
А страх чомусь зі мною знов ночує,
Можливо роблю все не так й не те,
Не розумієте мене, а лиш вчите….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653550
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.03.2016
Ти не нап'єшся з чашки, що розбита
Дарма шукаєш блиск в моїх очах,
Ти все ж залишився в розвалинах корита,
А я - з соленим смаком на вустах.
Ні ворога, ні друга в нас немає,
Це все добряче слід запам'ятати.
Хто злом, а хто добром, та все ж навчає,
Життя уроки нам не прогуляти.
Кажуть, що ми живем, коли кохаєм,
І повним радості наш кожен день стає,
Коли в думках своїх когось плекаєм,
Як засинаєм і як сонечко встає.
Так легко взяти чашку і розбити
Й забути вмить, що так колись було,
А чашка кричить: "Жити, хочу жити,
Бо мертва я уже давним-давно".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2016
Неначе Бог згадав усі мої молитви,
Обрушилась мовчання тишина,
І я покинула жорстоке поле битви,
Тихенько прошептавши:""Не одна".
Він вчив терпіння, вчив мене чекати,
І все одразу не давав мені,
Казав: "Навчися спершу цінувати,
Тоді щаслива будеш на землі".
О ці хвилини, це очікування – мука,
Яку не передати на словах,
Коли свого не чути серця стуку,
Лиш пульс шалено б’ється у скронях.
Ми люди, тож ми схильні помилятись,
Спочатку падаємо сильно, знов встаєм,
Та лиш ніколи нам не треба зневірятись,
Бо віра в битві нашим є мечем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653435
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.03.2016
Люди, як собаки.....
На кухні чайник кипить - плаче,
Звук: в чашку воду наливаю,
Роблю один ковток і наче
Ковток той душу зігріває.
А в голові думки літають,
Що часом люди, як собаки,
Побиті, в ранах, десь блукають,
Шукають лиш тепла ознаки.
І ось знайдуть її, підберуть,
У дім, блохасту, приведуть,
Оброблять рани, нагодують,
Немов нове життя дадуть.
І десь в мережі інтернету
Зустрінем фото "до" і "після",
Його ми скинем в фототеку
З надією колись знайтися.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653434
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.03.2016
З тобою хочу коси відпускати,
І бути найгарнішою за всіх,
І кожен ранок разом зустрічати,
Щоб в хаті було чути наший сміх.
Я хочу знову й знов тебе чекати,
І двері відчиняти лиш тобі,
Своїм теплом тебе щодня плекати,
І знати – найрідніші на землі.
Та страх скуває із середини мене
А що, якщо не в силі все прийняти,
І все неначе гарний сон візьме й мине,
Хто знов без крил навчить таку літати?
Та страх –це перешкода, я пройду,
Я вірю в те, що зможу все здолати,
Я зможу, і пройду любу біду,
Лиш в Бога треба сили попрохати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2016
"Чорний лебідь"
Тіло - це чорний, душа - білий лебідь,
Що вічно прагне в боротьбу
І мучить її, неначе злий легінь,
Прекрасну дівчину в саду
Закрий мені очі Своїми Руками,
В обіймах від нього сховай
Я хочу туди, як малеча до мами,
Додому в Небесний наш край......
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652160
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.03.2016
Перша осінь .....
Це наша перша осінь,перше листя,
І я надіюсь ще буде багато.
Ти мені в вічі щиро подивися,
Бо очі зможуть більше розказати.
Щасливі миті, кожна зустріч – свято,
І страх десь загубився вже позаду,
Закарбувати в серці все це варто,
Щоб потім мали разом що на згаду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2016
Я зовсім не сильна, кричу, що є сили,
Будь ласка, вже досить, вже більше не можу,
А там за вікном люди їли і пили,
А я була наче твоя осторожа….
Думки завітали: чи знають ті люди,
Які зараз муки я відчуваю,
Як страх і безсилля неначе тортури,
Тортури, що душу мою роздирають…..
О Боже, мине все, про це давно знаю,
І знову належатиму собі я одній,
І ти мій Господь гарні сни посилаєш,
Де межі нема здійсненню моїх мрій…
Та ранок приходить, мов ворог нещадний,
Руйнує всі сни і вбиває надії,
І я мов малюк, такий безпорадний,
Кричу….я не вірю в усе це….не вірю…
Ти знаєш, що робиш і завжди встигаєш,
І все могутнім крилом контролюєш,
Колись ті кайдани мої познімаєш,
Ти кращу, ніж я, картину малюєш……
Мені ж лише фрагменти відомі ,
Тому я мабуть так сильно страждаю,
Та я на коліна впаду в своїм домі,
Корюсь Твоїй волі, голову я схиляю…..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652028
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.03.2016
Ви втомились від театру і від масок,
І запуталися де ж є справжні ви,
Досить корчити на публіку гримаси
Бо ці ігри - це наближення біди.
Щирість та відкритість – це мішень
І багато хто у вас буде стріляти
Як запеклий бій – наш кожен день
Та, проте, не треба знемагати.
Кожен стане на кінець шляху,
Буде подій плівку оглядати,
І побачите Ви так, мов наяву,
Чи життя було це, чи театр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651882
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.03.2016
В Небо....
Несло в руках табличку "Поможіть",
І сіпалось, і бігало, кричало.
Та тишина була навколо й вмить
Той крик шалений швидко поглинала.
Воно молило, падало, кричало,
І місця не могло собі знайти,
Як сіло сонце, зійшов місяць - затихало,
Немов дійшовши до якоїсь там мети.
"О що це?" - люди диву всі давались,
"Та що ж це там малесеньке сидить?".
А це душа моя тендітна заховалась,
В кутку скрутилась біллю і тремтить...
А поруч лиш табличка і благання,
Про те,щоб все закінчилось колись.
Та лише Богу є відомі ці страждання,
Не плач душа, ти в Небо подивись.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651880
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.03.2016