Анна Незнайко

Сторінки (1/4):  « 1»

Моє море

Я  з  тобою  не  літаю,  
Мені  не  треба...  .
Я  ковтаю  пристрасть  твою,
Це  і  є  моє  небо.

Я  люблю  твій  подих,
Це  -  моє  море.
Я  в  ньому  втонула,
Але  воно  прозоре.

Я  вже  не  дихаю  на  дні,
Хоча  ще  й  досі  бачу  сонце.
Так  тепло  й  затишно  мені
І  я  знаю  -  не  сон  це.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2016


Ми

А  чи  колись  настане  час,  якщо  колись  настане,
Коли  нічого  не  залишиться  у  нас,  коли  і  нас  не  стане?
Як  теплі  випари  води,  попливемо  на  небо,
Залишимо  усе  своє,  усе,  що  нам  не  треба.

Ми  –  ЛЮДИ,  а  такі  крихкі,  немов  шматочки  льоду.
Розтанемо,  як  піде  дощ,  зануримось  в  природу.
Якби  ми  тільки  знали,  які  ми  неважливі.
Хоча  людина  –  цар,  безсила  проти  хвилі.

Хоч  підкорила  все  собі,  окрім  самої  себе,
Та  все  одно  сидить  в  землі,  лиш  дивиться  на  небо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653379
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2016


Пуста балерина

Що  тебе  тішить,  пуста  балерино?
Що  тобі  сниться,  зів'яла  краса?
Тобі  вже  давно  не  прислужує  рима,
Тобі  вже  давно  не  дарують  серця.

Ти  більш  не  малюєш  танець  води
Ти  осушила  поезії  ріки.
Тобі  не  співають  весняні  птахи
Не  підтанцьовує  вітер.

Чи  сняться  тобі  твої  втрачені  сни?
Чи  любить  тебе  марна  слава?
Тобі  не  була  властива  краса
Ти  жоден  раз  не  кохала.

Лиш  в'язкі  поцілунки  холодних  губ,
Так  м’яко  торкались  тебе
Й  троянди  тендітної  подиху  звук
Зів'яв.  
О!  Як  рідко  вона  цвіте…

І  серця  холодного  рівний  стук
Звучить,  коли  ти  танцюєш.
І  більше  не  чути  трепоту  рук,
Коли  тобі  аплодують.

Ти  більш  не  ховаєш  очей
Від  втоми  й  солодкої  слави.
Чи  щось  тебе  тішить,  пуста  балерино...?
І  квіти  червоні  –    до  ніг,
Зів'яли…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2016


Мрія

Я  вас  малюю  у  своїх  думках,
Таємно,  ніжно,  по-дівочи
Ви  моя  пристрасть,  мій  бажаний  страх
Весняний  сон  місячної  ночі.

Таємний  гість  моїх  душевних  ран,
І  ваша  тінь,  така  нестерпно  синя,
Я  прошу  не  приходити  у  снах
Приходьте  наяву,  пройдіть  крізь  війни.

Несіть  до  мене  свій  принадний  біль
Гаряче  серце  і  холодні  очі,
А  поки  я  любитиму  у  снах
Нестерпну  тінь  і  ваші  карі  очі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2016