| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Блукає вулицями Вечір, вражає поглядом усіх.
Цілує Ніч в тендітні плечі, сипле зірками на поріг.
Вони удвох в п’янкім тумані сховалися від суєти.
Лягають спати зорі у лимани, вони удвох – це я і ти.
Ступа босоніж Ніч у свіжі роси, а Вечір розплітає їй пшеничні коси.
Мов Перелесник пісню гомонить ніщо не заважає все навкруг мовчить.
Між соковитих трав, ромашкових суцвіть він наймиліший, серце не болить.
Медова музика звучить у її скронях,пронісся по волошках Сон на сивих конях.
В обіймах Вечора, Ніч безтурботно спить, одягнена в смарагдові вуалі.
Але крізь призму хмар вже Ранок цебенить, даруючи їй гострії коралі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2016
Затихло все… А я не сплю, думками поміж хмар літаю.
Знов чую голос ніжний твій і в очі милі поринаю.
Із вуст твоїх медово-ніжних я п’ю нектар немов чар-зілля.
Купаюсь в пестощах твоїх, у тебе в серці проростаю.
Як вибратись із пут міцних?
Я ніби й хочу, та…жадаю.
Жадаю всим моїм єством, всіма клітинами на тілі.
Ми спішимо летим туди, де сни не будуть чорно-білі.
Де краплі піснями летять, де ріки музою лунають.
Де в повній тиші ми удвох і трави нам пісні співають.
Цілуй мене аж до нестями, тим трунком знову напувай,
Ти грай на струнах мого тіла,та струну серця не чіпай.
Вона тендітна і вразлива порвеш і піде люта злива.
Зів’януть трави, зникнуть роси, затихне музика земна,
лиш затріпоче вітер коси…
Нехай бринить моя струна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2016