| Сторінки (3/239): | « | 1 2 3 | » |
Із року в рік землі потрібні руки –
Дбайливі руки вірних трударів.
Це - істина життєвої науки,
Яку дав Бог нам навіки-віків.
Які б вітри і грози не лунали,
Завжди потрібен орач на землі.
І зашумлять комбайни над ланами!
І буде хліб і в місті, і в селі!
Шануйте, друзі, хлібороба працю,
Землі Вкраїнській відданих людей.
Буде трудар. то житиме і нація,
Надія і майбутнє для дітей!
Моліться, друзі, за людей цих Богу,
Хай їх благословляє в кожну мить.
Хай буде завжди світлою дорога
І труднощі щоб гідно пережить.
Моліться, друзі, щоб наш край піднявся,
Щоб відродилось ріднеє село,
Любить щоб кожен серцем намагався,
Щоб в долях всіх новий етап почався –
Життя людини праці розцвіло!
30.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812143
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.11.2018
В кімнаті тепло і пісні лунають.
З екрану – шоу і веселий сміх.
Мов в світі іншому перебувають.
Мов і нема подій жорстоких цих.
Мов ні війни, ні вибухів, ні крові.
Не ллють матусі за синами сліз.
І у новинах вже байдужість в слові, –
Мов транспорт з фронту вбитого привіз…
А він – чийсь син – єдиний в цілім світі!
Коханий чийсь, татусь, а може – брат.
А може ще й не встиг він полюбити, –
Цей України рядовий солдат!
Збіжать роки. І сонце знов засяє.
Ти будеш жити, мріяти, кохать.
А наш Герой ніколи більш не взнає,
Як можуть солов’ї в саду співать,
Як можна обійнять матусю рідну,
Як можна ніжно донечку обнять.
Але він вірив – жити будуть гідно!
За їхнє щастя він пішов вмирать…
Не забувайте цього, милі друзі!
З Любов’ю ставтесь до захисників.
Схиліться в шані, як берізка в лузі.
Хай буде пам'ять на віки віків!
28.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811752
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 29.10.2018
Стародавній Удай літній день зустрічає.
Берег скрізь у густий очерет одягнувсь.
Я пливу на човні і мене все вітає,
Мов у рідну стихію я знов повернувсь.
Хочу звучний сплеск риби у тиші почути
І побачить, як падає чайка униз.
І у казці цій дивній хоч трохи побути,
І звільнитись від війн, землетрусів і криз.
Як люблю я цей скарб, що Удаєм зоветься,
Що з далеких Чернігівських лине країв
І у річку Сулу, він втомившись, проллється.
А колись повноводним вривався й гримів.
І на хвилях гойдались малі пароплави,
І на баржах зерно відправляло село.
І великі соми запливали в заплави,
І ще різної риби багато було.
Діти раків ловили, купались, пірнали.
І везли очерет взимку сніжну саньми.
І топили ним груби, і хати вкривали.
А весною лелеки махали крильми.
Та в останній час рідко лелеки приносять
У родини дітей. І старіє село.
І давно очерет, як бувало, не косять.
І все більше рибалкам зусиль – на весло.
Обміліла ріка і забруднені води.
Вже непросто зловить карася на гачок.
І чекає снігів й дощової погоди,
Щоб набратися сили з маленьких річок.
І людської руки річка жде й допомоги,
Щоби води в Сулу знов вривались й ревли,
Щоб нащадки від війн, землетрусів й тривоги
Свої душі зцілити в красі цій могли.
Стародавній Удай літній день зустрічає.
Берег скрізь у густий очерет одягнувсь.
Я пливу на човні і мене все вітає,
Мов у рідну стихію я знов повернувсь.
23.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811364
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.10.2018
Вже п’ятий рік над рідним краєм хмари.
Вже п’ятий рік горить – пала земля.
Стоять хати розбиті, мов примари.
Обвуглені від вибухів поля.
Вже п’ятий рік з війни жде мати сина,
Кровиночку чекає день і ніч.
Коли його позвала Україна –
На захист став з братами пліч-о-пліч.
Ніколи не забудемо Героїв,
Що зупинили нечисті орду,
Що не жаліли ні життя, ні крові,
Що не впустили в отчий дім біду.
Нас не поставить ворог на коліна!
Лиш перед Богом схилимося ми.
Й здобуде волю ненька Україна!
І знов заквітнуть навкруги лани!
25.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811363
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 26.10.2018
Вже цвіт весняний облітає,
А я ж чекав весни прихід.
Вже клин пташиний повертає
І шле з небес мені привіт.
Як швидко линуть наші дні,
Як швидко пробігають роки.
Спасибі, Боже, що мені
Дав в серце почуття глибокі.
Минуть зимові холоди,
Минуть жорстокі хуртовини,
Мене, Ти Боже, проведи
До, співом сповненої, днини.
Хай знов душа у вись злетить.
Хай знов наповниться піснями.
Я так люблю цю дивну мить –
Її не описать словами.
Хай будуть світлі почуття,
Хай буде радісна дорога.
Ця мить – земне, людське життя –
Безцінний скарб, дарунок Бога.
11.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810502
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2018
Вже приморозило. Останній лист злітає.
Вступила осінь у свої права:
У вирій линуть вже пташині зграї;
Вдяглась у іній навкруги трава.
Скрізь під ногами золотом встеляє,
То сонцем сяє, то сипне дощем,
То в мою душу радість наливає,
А то приносить в серце тугу й щем.
У всесвіті моя земля старіє.
Для неї, майже, не помітно це.
А для людини – знов нові надії,
Весну зустріть, щоб сонце у лице.
Щоб знов відчуть відновлення природи,
Щоб знов почути, як співає птах
І як шумлять, дзюрчать весінні води,
І як казково пахне у садах.
За кожну пору щиро вдячний Богу –
Та лиш весна пробудження дає!
Війне теплом до рідного порогу –
І злет душі нестримний настає!
І в небо серце проситься моє!
14.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810501
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2018
На крилах пам’яті лечу до тебе, ненько.
Підем гулять разом у сад вишневий ми.
Почуєм ніжну пісню солов’я раненько,
І відійдуть з душі печалі і громи.
Нарвемо спілих вишень із дитинства саду
І пригощатись будемо і говорить.
На всі питання в світі ти даси пораду.
Буть разом з мамою – найчарівніша мить.
Давно на небі ти, моя матусю мила.
Мені вже більше років чим тобі було.
Та кожен раз мене несуть до тебе крила,
І враз знаходжу тут цілюще джерело.
Спасибі, мамо, що дала життєві крила,
Любов і вірність в моїм серці запалила,
У час випробувань буть мужнім научила.
За все, що в мене є, спасибі, мамо мила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810117
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2018
Тумани сірі над рікою
Стоять й схилившись воду п’ють,
Яка тече й не зна покою, –
Річки ж без руху не живуть.
Як і людина, що в неволі
Не може радість відчувать.
І кращої шукає долі, –
За волю згодна умирать.
Через поля, ліси і гори
Потік біжить і день, і ніч.
Не зупинить – хто прагне волі!
Йдемо на бій ми пліч-о-пліч.
Хай пропадуть сірі тумани,
Хай спів лунає від ріки,
Загояться на серці рани.
Здобудем щастя на віки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810114
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 15.10.2018
(Внучці до1 вересня)
Я сьогодні йду до школи,
Ученицею стаю.
З старшим братом буду разом
У святковому строю.
Довго я цей день чекала,
Вчитись буду залюбки,
Бо, знання, казала мама,
Головні у всі віки.
Ранець звечора зібрала:
Зошит, ручку, олівець;
Вчительці букет нарвала,
Ось така я молодець.
В перший клас іду щаслива,
Трішки сумно за ляльок.
Зустрічай, шкільна родино,
Весело співай, дзвінок!
Брате мій, матусю, тато,
Рідні бабцю і мій дід,
Не хвилюйтесь так про мене,
Буде в мене все, як слід!
Буду я старанно вчитись,
Буду вчительку любить,
За свій клас завжди молитись,
Щоб у дружбі всім нам жить.
Вивчу всі шкільні науки,
Потім в інститут піду.
І знання свої, і руки
До Вкраїни прикладу.
Стане жити край багато,
Україна розцвіте,
Тільки треба всім завзято
Вчитись й думати про те.
Відчиняй же двері, школо,
Чуєш, кличе нас дзвінок?!.
Ми сьогодні починаєм
Перший у житті урок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805244
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.09.2018
Не будьте байдужими, люди,
До болю, до лиха чужого,
Бо з вами подібне, як буде –
Всю гіркість відчуєте цього.
Як важко утратити сина,
Чи друга, чи брата свого…
А поруч – байдужа людина,
Холодна до горя твого.
Не будьте байдужими, люди,
Прийдіть, обійміть в таку мить,
Уважними будьте усюди.
Любов завжди в серці несіть.
Любов – це найкращий дарунок,
Який нам Бог кожному дав,
Його не ховайте в пакунок,
Любов – це всьому порятунок.
Вона – щоб світ кращим ставав.
23.06.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801771
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.08.2018
Ти питаєш – люблю я Вкраїну?
– Як же можна її не любити?!
Чи не люба вже матінка сину?
Батьківщина ж єдина на світі.
Де ще є такий спів солов’їний,
А у синьому небі – лелеки,
Та ще кетяг червоний калини,
Та ще відгук зозулі далекий?!
Де такий є туман над рікою,
Очерет із водою шепоче,
Житнє поле стоїть, мов стіною,
Колосками волошку лоскоче?!
Ну, а роси, де ти такі бачив,
Щоб горіли, як сонце, яскраво,
Мов сльозинками радості плаче
Вся природа. І Богу – вся слава!
Де ще є такі люди безстрашні
Проти темряви, що піднялися?!
І боронять Вітчизну відважно.
За синів таких, друже, молися!
А терплячі які й працьовиті!
Так уміють радіти й співати,
І в танку запальному горіти,
І таланти свої дарувати.
Так, я дуже люблю Україну!
Як дитя любить матінку рідну,
Неньку милу, священну, єдину.
Хочу завжди її бути гідним.
07.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801770
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.08.2018
Знов цвітуть абрикоси і сливи.
Знов прийшла в Україну весна.
Знов природа оновлює сили,
А на Сході палає війна.
Знову ворог нахабно стріляє,
Що йому клекіт в небі птахів!?
Злість і ненависть в серці він має
До вкраїнських дочок і синів,
Що боронять безстрашно Вітчизну,
Щоб всі діти раділи весні,
Щоб цю силу ворожу і грізну
Не пустити на рідні лани.
Над окопами кулі співають.
Припиняють свій спів солов’ї.
Україну бійці захищають,
Свої милі, квітучі краї.
Знов цвітуть абрикоси і сливи.
Знов прийшла в Україну весна.
Знов природа оновлює сили,
А на Сході палає війна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788734
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 23.04.2018
Як багато сіл на світі є,
Та найкраще серед них - моє!
Як буває, десь поїду я,
Згадую своє село щодня.
Миле моє село
Мені життя дало.
Рідна навколо земля –
Личанка це моя!
По землі цій батько мій ходив.
Він всім серцем нею дорожив.
Від фашистів край свій рятував.
І життя нащадкам будував.
Тут живуть щасливі земляки.
Поєднали долі навіки.
Розквітай, моє село, зростай!
Ти мені, як крила птаху, знай!
Миле моє село
Мені життя дало.
Рідна навколо земля –
Личанка це моя!
Саду квітучий мій,
Я назавжди син твій.
Зріють широкі поля –
Личанка це моя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788433
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2018
Біля могилки-сиротинки
Старенька груша височить.
Колись співала тут дівчинка,
А зараз в цій могилці спить.
Колись хатинка тут стояла
І вирувало в ній життя,
І квіти у дворі буяли
У пору весни вороття.
У праці, радостях й печалях
Летіли дні, за роком рік.
Як різні сторони в медалях,
Так у житті є другий бік.
Є завжди старт, є завжди фініш,
Початок є всьому й кінець,
Сьогодні – маєш, завтра – кинеш,
В житті, то – злет, а то – вінець.
Давно вже сад осиротілий
Стоїть вмирає у сльозах.
І хоч на вітах плід є зрілий,
Його збирають лише в снах.
І лише в сні співа дівчина,
Із квітів зв’язує вінок.
Її хатина-домовина
До забуття знов робить крок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787904
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.04.2018
Тихо. Вечір. Птах вуркоче.
Утомилося село.
Час вже котиться до ночі.
Сонце спати попливло.
На вечерю вся родина
Богу молиться за день.
Просять миру Україні,
Щастя, спокою, пісень.
Дякують за працю щиро,
Щоб здорові всі були,
За любов, надію, віру
І за хліб, що на столі.
Щоб вернувся син додому,
Щоб закінчилась війна.
Хай у небі голубому,
Сонцесяйному, незлому
Не розриви – спів луна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787902
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2018
0сь-ось абрикоси заквітнуть
В моїх нескінченних садах.
Не можу до цього я звикнуть –
Я мить цю очікую в снах.
В плаття одягнуться весільні
І запахи линуть навкруг.
І птах, що від клопотів вільний
Піснями порадує слух.
І бджілки в танку закружляють,
Веселі джмелі загудуть.
Цей світ чарівний привітають.
Почнеться оновлення путь.
І небо блакитне засяє,
А в лісі струмок забринить.
Нам весну Господь посилає,
Щоб душі й серця обігріть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787668
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2018
Радость пришла на землю –
Бог наш – Христос воскрес!
Взял Он людское бремя,
Грех на Себя взял весь.
Сильной Своей любовью
Всех за грехи простил.
Смыл их Своею кровью,
Дух Святой в сердце влил.
Шел Он на крест Голгофы,
Чтоб нас с тобой спасти.
Отдан был Сын на жертву
Праведный свет обрести.
Заклан был Агнец Божий
Жертвой за грех людской.
За эту милость можем
Быть спасены с тобой.
Празднуйте Пасху, люди!
Сердцем примите Христа.
Агнца – Спасителя будут
Славить в молитве уста.
Радуйтесь, Божьи дети,
Мир христианский весь,
Праздник летит по планете –
Бог наш – Христос Воскрес!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786364
рубрика: Поезія, Духовная поэзия
дата поступления 06.04.2018
Христос воскрес и ти воскресла,
Моя страждальна Україно!
І звістку до сердець донесла,
Що ти священна і єдина.
Що твій народ готовий вмерти
За цілісність твою й свободу.
Нема ціни, що більша смерті,
Так кажуть з роду і до роду.
Сьогодні ти новою стала,
Народ рабом не хоче бути.
Стіна ганьби, неправди впала.
Більш українця не зігнути.
Лиш перед Богом на коліна
Постати може він в молитві,
Щоб розквітала Україна,
Щоб правду вибороти в битві.
Пробач йому за всі помилки,
Що часто вірив тим, хто зрадив,
Що не знаходив він стежинки
Дійти до щастя, - хтось завадив.
Благослови ті переміни,
Що відбулись в душі і серці.
Прийшла пора здійсняти зміни.
Відкрий йому до світла дверці.
Благослови на мир країну.
Хай сила темна, грішна згине.
І ми збудуємо Вкраїну
Багату, вільну і єдину.
І слава до небес полине!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786119
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 05.04.2018
У синьому небі лелеки кружляли
І простори рідні всім серцем вітали.
Вітали ту землю, яку покидали,
І довго в розлуці далекій страждали.
Крізь бурі і грози лелеки летіли,
Бувало,із крил їх відходили сили.
Та рідна і вірна земля їх чекала
І всі перешкоди долати давала.
Лелеки, лелеки, лелеки,
Принесли на крилах весну.
Лелеки, лелеки, лелеки,
Прокинувся світ весь від сну.
Лелеки, лелеки, лелеки,
Співають ліси і поля.
Лелеки, лелеки, лелеки,
Душа оживає моя.
У синьому небі лелеки кружляли,
У синьому небі лелеки кричали.
І світ весь навколо стояв в хвилюванні.
“Невже знов весна?” - лише чулось питання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786113
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.04.2018
Знову смерть…
Знову сльози…
– Проклята війна!
Не весняні це грози –
Це постріл луна.
Знову ворога куля
Знайшла свою ціль…
І матуся відчула
Своїм серцем біль.
І заплакали очі.
– Синочку мій! Синку!
Я ж чекала дні-ночі,
Моя ти, дитинко…
Виглядала в віконце
І весну все ждала.
А вона забарилася –
Не поспішала.
І ось, день такий сонячний,
Все скрізь співає,
А тебе, рідний синочку,
Більше немає..
Не зайдеш ти в хатиноньку,
На поріг більш не ступиш,
Не обнімеш дівчиноньку,
Маму не приголубиш…
Не спромігся буть осторонь,
Коли плаче країна.
І життя молоде своє
Ти поклав за Вкраїну.
Не весняні це грози…
Це – Героям салюти.
Вас, сини України,
У віки не забути!
29.03. 2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785042
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 29.03.2018
За вікном хуртовина і все білим снігом покрите.
Розмальоване скло, мов прийшла до нас казка на мить.
А у теплій хатині вогнями ялинка залита,
Новий рік поспішає, на трійці ось – ось прилетить.
Моя внучко маленька, це перше в житті твоїм свято.
Посміхнись, моя пташко, і радісно щось заспівай.
Хай життя твоє буде, як казка – щасливе й багате,
І красиве, як зараз ялинка вогнів де розмай.
Моя квіточко мила, рости, піднімайся до неба
І любов’ю і ніжністю все навкруги зігрівай.
Дід і баба усе, що могли віддавали для тебе,
Тільки ти, як не стане їх, донечко, не забувай.
Пам’ятай їх, рідненька, за світлу як долю молились,
Як раділи твоїм першим крокам невмілим вони.
І від успіхів цих, ще частіше серця у них бились,
А бувало, частенько, до них не приходили сни.
За вікном хуртовина і все білим снігом покрилось,
А у теплій хатині зібралася дружня рідня.
І від сміху онуків все світлом казковим світилось.
Хай ця радість й тепло будуть в кожній родині щодня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767312
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.12.2017
Такого снігу вже давно не бачив я.
Казковим килимом укрилися поля.
Пухнастий, білий, лижі грузнуть до землі,
А я радію. Я від щастя на крилі.
Я зупинюся у полоні сніговім
І враз наповнюся я почуттям новим.
Завмерло все! Яка чудова мить!
Зимовий спокій. Серце більше не болить.
Нема проблем, немає суєти.
Кричу я снігу: “Не спиняйсь. Лети!”
Я вдячний Богу, що красу цю дарував,
Що від комфорту, благ всіх, відірвав,
Що на одинці можу бути я з Творцем,
Стоять й молитись с запорошеним лицем,
Що можу з Богом я відверто говорить.
Хіба на світі є за цю найкраща мить?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767311
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.12.2017
За вікном хуртовина і все білим снігом покрите.
Розмальоване скло, мов прийшла до нас казка на мить.
А у теплій хатині вогнями ялинка залита,
Новий рік поспішає, на трійці ось – ось прилетить.
Моя внучко маленька, це перше в житті твоїм свято.
Посміхнись, моя пташко, і радісно щось заспівай.
Хай життя твоє буде, як казка – щасливе й багате,
І красиве, як зараз ялинка вогнів де розмай.
Моя квіточко мила, рости, піднімайся до неба
І любов’ю і ніжністю все навкруги зігрівай.
Дід і баба усе, що могли віддавали для тебе,
Тільки ти, як не стане їх, донечко, не забувай.
Пам’ятай їх, рідненька, за світлу як долю молились,
Як раділи твоїм першим крокам невмілим вони.
І від успіхів цих, ще частіше серця у них бились,
А бувало, частенько, до них не приходили сни.
За вікном хуртовина і все білим снігом покрилось,
А у теплій хатині зібралася дружня рідня.
І від сміху онуків все світлом казковим світилось.
Хай ця радість й тепло будуть в кожній родині щодня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766554
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 17.12.2017
Білий сніг і біле поле.
Снігом вкрите все навколо,
Білим пухом, чистим-чистим
І від сонця променистим.
Це зима прийшла казкова
Неповторна і чудова.
Всіх морозом привітала,
Снігом все позамітала –
Це зима прийшла!
Не сиди біля вікна ти,
Йди на вулицю із хати,
Відірвись від передачі,
Відклади на мить задачі.
Відшукай старенькі лижі,
Де гніздечко звили миші,
Проклади лижню й катайся,
З гірки сніжної спускайся.
Бо зима ж прийшла!
Лине радість, линуть жарти,
На мороз зважать не варто.
Погуляли, відпочили,
Ноги й руки промочили.
Йдуть додому всі рум’яні,
Всі в піднесеному стані.
Мама чаєм напоїла,
Трішки діток посварила.
Що ж, зима прийшла!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766550
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.12.2017
Не полінуйся, друже, в день ясний
У поле вийти, снігом білим вкрите.
Йому, відчуєш, дивні сняться сни,
Хоч сяйвом сонячним навколо все залите.
Зрослися небо й поле – у одне,
І лиж скрипіння в далечінь лунає,
Гука вона тебе й гука мене:
«Не полінуйсь – зими краса чекає!»
Дерева вкрились сріблом і кущі,
Вбрання казкове одягла травичка.
Іди ж у поле, за село мерщій!
Нехай дмухне морозна свіжість в личко.
Хай світить сонце, сяє сніг навкруг,
Мов діамант розсипаний іскриться.
Ти не барись, це казки дивний рух!
Вона тобі пізніше в снах насниться.
Насниться в хуртовину, в заметіль,
Коли злий вітер за вікном гуляє.
А зараз лінь візьми і пересиль,
І все навколо тебе заспіває.
Не полінуйся, друже, в день ясний
Піти у поле, що від снігу біле.
Не поспішай з чеканням ти весни.
Є в кожну пору щось для серця миле.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766312
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.12.2017
Встелило землю снігом білим,
Красивим стало все і милим.
Дрімають ліс, поля. Ні руху!
Та підсипа знов небо пуху.
Дерева вбрались в теплі шуби.
Розпалює бабуся грубу.
Із димом, що ледь встиг піднятись,
Веселий вітерець став гратись.
Все світлом навкруги залите,
Мереживом казковим вкрите.
Як сонечко на мить засяє,
Все заіскриться, запалає.
Скував під снігом річку лід.
По лозу йде старенький дід.
Щоб ночі довгі коротати,
Корзини буде виплітати.
Засніжений на вітах глід.
Дзьобає пташка мерзлий плід.
Дитячі чути голоси –
Ідуть на зустріч до краси.
Чудова, радісна пора.
Кричать: «Зима! Ура! Ура!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766310
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.12.2017
Белый снег, белый снег, голубой дымок.
Полыхает костёр у промокших ног.
Лес вокруг. Тишина. И поёт душа.
Опьянён красотой. Жизнь так хороша!
Сосны в шубах стоят. Сказка к нам пришла.
И в печали лиса – норку не нашла.
Зайцы спрятались все, дятел лишь стучит.
Белый снег, белый снег всё летит, летит.
Белый снег, белый снег. Тает на лету.
Чтоб костёр не погас – я ветвей найду.
Пусть зима холодна, скована река, –
Этот мир сберегай, друг мой, на века!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765866
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.12.2017
Мене чекає казка за селом,
Де все завмерло, снігом білим вкрите.
Не описати цю красу пером.
Люблю свій край. Люблю несамовито.
Багато різних є країв навколо,
Та серденько до цього приросло.
Як довго не побачу рідне поле,
Мов джерело душі навік зійшло.
Іду широким полем, мовчазним,
Лиш білий сніг поскрипує, співає.
І я співаю пісню разом з ним,
Бо від краси душа моя злітає.
А білий сніг летить, летить, летить,
Дерева й трави ковдрою встеляє.
Все в дивній казці тихо, тихо спить.
Мій рідний край нехай відпочиває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765865
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.12.2017
Струмок дзюрчить.
Птах у гнізді вуркоче.
І ніч навколо.
Ватра догора.
І так додому
Ноги йти не хочуть!
А серце каже:
- Ждуть тебе. Пора!
…І я іду один
Крізь ліс, крізь поле.
Переді мною
Свіжий сніг лежить.
Всі прикрощі лишив я
Тут – на волі …
Наповнивсь силою,
Нові вітри щоб стріть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751987
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.09.2017
Це джерело батьки й діди ще знали:
З ним поруч сосни з небом обнялись…
Чомусь його Криничкою назвали
І берегти для внуків присяглись.
З-під пагорбка, із надр, із-під коріння
Струмок багато років дзюркотів,
Напоював з любов’ю покоління,
Щоб вдячні всі були, хто з нього пив.
Не заростала стежка до Криниці,
Навколо спів пташок завжди лунав.
І в спраги час біг кожний до водиці
Й губами до вологи припадав.
…Роки минали. І мінялись люди.
Байдужим і жорстоким світ наш став –
Безбожників, та із серцями Юди.
Без віри про майбутнє час настав.
Лиш назва від Кринички залишилась:
Сльозинками вода ледь-ледь тече,
Від вогнищ сосна всохла і схилилась,
Та бруд від п’яних оргій їй пече.
Невже не в змозі будуть покоління
Залишене батьками зберегти?
Загине дерево – якщо умре коріння.
Не буть майбутньому. Це знай, людино, ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751609
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.09.2017
Якщо важко стає мені жити,
Починає сердечко боліти –
За село йду далеко - далеко,
Де лиш вітер та в небі лелека.
Де дерева стоять – мої друзі,
Де берізка, мов дівчинка, в лузі,
Де струмок свою пісню дарує –
Ця краса нескінченно чарує…
І стихають всі болі, всі туги,
Всі жорстокі образи й наруги –
Все стихає, а радість приходить.
Знов душа моя щастя знаходить.
І співати вона починає,
І лиш просить: «Хай мить ця триває».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751579
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.09.2017
Земля моя - мій рідний дім!
Не можу жити я без тебе.
Ти в серці назавжди моїм,
Де б я не був – ти звеш до себе.
Твої світанки росяні,
Над річкою густі тумани
Частенько сняться в снах мені,
Тривожать вже забуті рани.
Земле моїх батьків, дідів!
Тебе завжди вони любили.
І в дні щасливі,в дні біди
Ростили хліб і боронили.
Земля моя - мій дім, мій сад!
Ти і красива, і нещасна.
Чомусь багато в людях вад,
Бездушність уродила рясно.
Лиш днем сьогоднішнім живуть.
Що буде завтра – не турбує.
Нащадкам що передадуть?
Що душі їхні зачарує?
Прокиньмось, люди!
Є ще час.
Бо може кінчитись терпіння
І запита Земля у вас:
– Що? Ви без розуму творіння?
Як можна дім свій не любити,
Своє гніздо не берегти?
Як можна так байдуже жити,
Не мати гідної мети?
Люби священну Батьківщину,
Не шкодь! Не зраджуй! Не ганьби!
Люби, як матір, як дитину!
Життя віддай за Україну!
Для щастя неньки все зроби!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751135
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2017
Багато раз було вже це усе:
І небо розривалось від гусей,
Струмки дзвеніли рано навесні,
І снилися комусь, як в мене сни.
Всі стежки переходжені давно,
І не секрет для всіх – творить кіно,
І сонце сходило мільйони раз,
Любов була і з нами, і без нас.
І опускалась ніч на схилі дня,
А в небі загоралася зоря.
І далечінь манила вже когось,
Хтось вже питав – життя як почалось?
І збільшувало кожне серце хід,
Коли тріщав весною в річці лід,
І вже були морози, зливи, грім,
Хтось зустрічався з цим колись усім.
Так. Все уже багато раз було,
Прокручувалось без кінця кіно.
Та тільки хочеться це кожному пройти.
Життя земне! Яке все ж дивне ти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751131
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.09.2017
Як втомилась душа:
Все турботи й турботи.
І утомлене тіло до болю.
Мені дайте, хоч трішки
Спочить від роботи.
Відпустіть в степ широкий – на волю.
Я в травинку зелену
На мить обернуся
І вберу всю бадьорість з росою,
Облечу вільним вітром
Навкруг і вернуся.
Знову сильним я стану – собою.
Ну, а ще – на хвилинку
Хмаринкою стану,
Запрошу всі краплинки дощів.
Хай окроплять вони
Незагоєну рану.
Знов вогонь запалає в душі.
І щасливий, що слабкості
Зміг побороти,
Що немає ні втоми, ні болю,
Повертаюся з радістю
Знов до роботи,
У степу побувавши на волі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750920
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2017
Не знаю, скільки залишилось часу,
Я ж так багато ще не написав.
Усе життя віддав я школі, класу.
І тільки крила розправлять почав.
Та сил вже мало, щоб піднятись в небо
І полетіть за хмари, в далечінь.
Допоможи, мій Боже! Мені треба
Відчути ще хоч раз цю дивну синь.
І у рядках з любов’ю передати
Всю величінь, безмежність, всю красу.
І про зірки, про сонце написати,
Про вітер, тишу, ранішню росу.
І про туман густий понад водою,
Про очерет, що в річку задививсь.
І як пастух біжить за чередою,
Про хлопця, що від зради зажуривсь.
І як самотньо у степу берізці,
Чому у вирій пташка відлітає,
Чому життя все хтось живе у місті,
А хтось з селом зв’язать себе бажає.
Про миті щастя і про миті горя,
Про все на світі, що хвилює нас,
Хотілось вкласти у рядки – до болю,
Бо невблаганно так летить наш час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750919
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2017
Гойдає вітер трави ніжні в лузі
І листя на деревах шелестить.
Як гарно в день такий зустрітись друзям,
Помріять, поспівать, поговорить.
Ставок сільський промінчиками сяє
І зеленіє очерет в воді.
Ціну цій дружбі кожен з друзів знає,
Що гартувалась в радощах й біді.
Що подолала дні важкі і роки,
Відбилася на скронях і в очах.
Згадаєм юність, друзі, живі поки,
І поки жар в серцях ще не зачах.
Підкинем хмизу, хай палає ватра,
Хай дим від неї лине у лице.
Роз’їдемося всі далеко завтра
Та будем довго згадувати це:
Як з попелу картоплю діставали,
У захваті, як кожен смакував,
Пісні як наші ніч усю співали,
І як зненацька ранок нас застав.
Як на зорі ми ватру оживляли,
Щоб тіло охолонувше зігріти,
Як карасів на вудці піднімали,
Як фотографували щастя миті.
І бачили туман понад водою,
І сонце прокидалося й село.
Батіг дзвенів вдогін над чередою
І птах спросоння розправляв крило.
І вірилось – ця зустріч не остання,
Що ще багато буде їх у нас.
Якщо є дружба – то нема прощання.
Знайдуть на зустріч друзі завжди час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750300
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2017
Я слухаю пісню, що вітер співає мені,
І поглядом в небо на крилах пташиних я лину.
Лежу на зеленій, духмяній, квітучій землі.
З тобою, мій краю, ми будемо завжди єдині.
Душею і тілом я зрісся з тобою навік.
І радість і горе я теж, як ти, відчуваю.
До тебе, мій краю, я бути байдужим не звик.
І ти мене любиш, і віриш у мене, я знаю.
Роки пролетять і злечу я назавжди до неба.
Та знов буде слухать хтось пісню, що вітер співає.
Ця пісня життєва для кожного, друже, й для тебе.
Вона нам про дивне й коротке життя нагадає.
Тож землю люби цю, люби ти свою Україну.
Життям возвеличуй даровану Богом Вітчизну.
І вірність вклади у серця своїм дочці і сину.
Не скривдять її хай ні в добру годину, ні в грізну.
2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750298
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2017
Маленькі крапельки дощу на павутині
І сіре небо, і не видно сині.
І все навколо сумом оповите.
І озерце пожовклим листям вкрите.
Та через хмари сонце лиш проб’ється
І оживає світ увесь здається.
Все барвами яскравими засяє
І моє серце миттю заспіває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750013
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.09.2017
Є друзі – на вічність.
Є друзі – на мить.
Між ними лиш – вірність
В різниці лежить.
Роки перевірять
Хто друг, а хто «так»,
Чи можна довірить
Партнеру літак?
Чи будеш з ним в бій,
Чи у розвідку йти?
Чи скажеш – прикрий
Мене в мить страшну – ти?
Чи з ним ти розділиш
І радість, і сум,
Таємне відкриєш
Мрій, планів і дум?
Підставиш плече,
Коли важко нести?
Його не зречешся
У мить висоти?
Чи зможеш
Останнє йому ти віддати?
Як доля розлучить,
Чи станеш чекати,
Щоб щиро обнятись,
Минуле згадати
І пісню душевну
Разом заспівати?
В цім – дружба на вічність!
Не хвильку, не мить!
Бо вірність незламна
В основі лежить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750012
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.09.2017
Вже за обрієм сонце сховалось,
Прохолоду відчутно навкруг,
Все затихло, що в день хвилювалось,
Все завмерло, утратило рух.
Лиш тривожиться серденько миле,
І чомусь неспокійна душа.
День минулий забути не в силі.
Промайнув, мов грайливе лоша.
Ну, а ще непокоїться серцю,
Що ж нам завтрашній день принесе:
Чи відкриються радощів дверці,
Чи покриється сумом усе?
Вже за обрієм сонце сховалось,
Все завмерло, затихло навкруг.
Тільки ти, як завжди хвилювалось.
Відпочинь хоч на мить, серце-друг!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748048
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.08.2017
Розпечена сонцем земля,
На небі й хмаринки немає.
Поникли від спраги поля,
І вітер пекучий гуляє.
І поміч не знають де взяти,
Хоч трішки б живої вологи,
І сил вже немає чекати.
Що? Гнів на них вилили боги?
І суховій – вісник богів
Стебло, що вмирає, гойдає.
За людства бездушшя й гріхи
Природа мов відповідає.
То ж, може, розплата прийшла
За зло заподіяне нами?
Ні! Кара та ще не дійшла.
Це тільки затримка з дощами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748047
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.08.2017
Мов у храмі, я в тиші лісній
Б’ю поклони і б’ю до землі.
І за це в подарунок мені
Ліс дарує суниці малі:
З гіркотою, із запахом лісу,
Що ввібрали тепло і дощі.
Обдивляюся зверху і знизу
Я маленькі зелені кущі.
Обережно ступаю ногою,
Я боюся травинку зім’яти.
Розмовляють дерева зі мною,
І пташки просять їм підспівати.
Тихо в лісі. Краса лиш та спокій:
І не чуть ні людей, ні машин.
У траві я сховаюсь високій,
Хоч хвилинку побуду один.
Хай спочине утомлене серце,
Тіло силу поновить свою.
Ця краса, мов безсмертне джерельце,
Знов окрилює душу мою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747514
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.08.2017
Яка краса навколо нас вітає!
Яка краса! Її не охопити.
І як її, щоб не любить, – не знаю.
І як на світі цім без неї жити?!
Хай ллється дощ, чи сонце в небі сяє,
Сніги метуть, вітри страшні свистять.
Не це нам навпіл серце й душу крає,
А те, що прийде час все це втрачать.
Та поки живемо на цьому світі,
Любити будемо красу земну:
Дерева, трави, ріки, гори, квіти
І літо й осінь, зиму і весну.
Яка краса навколо нас вітає!
Яка краса!Її не охопити.
І як її, щоб не любить, – не знаю.
І як на світі цім без неї жити?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747513
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.08.2017
Мої друзі – ватра, ліс і поле.
Мої друзі – вітер, сніг і воля.
Сонце, хмари, квіти – мої друзі,
Хто зі мною, коли я в недузі.
Мої друзі – вірні, небайдужі,
З ким серця споріднені і душі.
Мої друзі – всі птахи, всі трави.
Хто живе для Бога, не для слави.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747139
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2017
Край дороги тополі
Розправили віти,
Щоб у спеку від сонця
Людей захистити.
Дайте, милі тополі,
Із вами побути,
І це літо пекуче
На мить позабути.
Я у затінку сяду,
Посиджу хвилину,
Прохолоди хай тіло
Відчує краплину.
Свої м’язи розслаблю,
Закрию я очі.
Хай забуду цей день.
Хай примаряться ночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747137
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2017
Виколисує вітер дерева.
Скрізь пташині лунають пісні.
Мить звичайна, здається, життєва.
Та для мене, мов в казці, чи в сні.
Мов їх велетень дивний гойдає,
Заспокоїть все хоче навкруг.
Та цей спів лиш мене присипляє,
Нескінченний природи цей рух.
Серед трав я високих спочину,
На галявині світлій, лісній.
На хвилинку у казку полину,
Всі проблеми й печалі покину –
Знов в душі залунають пісні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746965
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.08.2017
Тихий вечір літній опустився.
Мов завмерле все навкруг стоїть.
Золотавий місяць появився,
Понад темним лісом вийшов вмить.
Всі поля дрімають, трави й квіти,
І дорога втомлена лежить.
Починають скрізь зірки зоріти,
Та за днем ніхто не дорожить.
Бо втомилася земля від спеки,
Дочекалось вечора усе.
Дзьобом розправля гніздо лелека,
Відпочинок ніч усім несе.
Десь цвіркун цвірінькає тихенько,
Чути гавкіт із села незлий.
Спочивай, сторононько рідненька!
Завтра знову буде день новий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746964
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2017
Вітер віє, вітер з поля віє,
Вільний вітер у лице моє.
І несе він щастя і надію,
І на серці радісно стає.
Щастя, бо безмежний світ зі мною,
І надія, бо ще довго жити.
Радісно, бо кожною порою
Я не можу світ цей розлюбити.
Світ прекрасний, незбагненний, дивний:
Вітер, трави, ріки і поля,
Край гірський чи степ безкрайній, рівний,
Все це – Божий дар, моя земля.
Вітер віє, вільний вітер віє.
Квітни садом, милий краю мій!
Сонце щастя хай тебе зігріє.
Я навіки, Україно, твій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746207
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2017
Хвилини блаженства,
Хвилини єднання зі світом
Відчув я сьогодні
З природою на самоті.
Я вечір цей тихий,
Що тільки буває лиш літом,
На довго залишу
На згадку в своєму житті.
Стояли дерева,
Мов скелі, були нерухомі.
Як в дзеркалі чистім
Було у воді відбиття.
Дрімали хмаринки,
Мов ті піддалися утомі…
І час зупинився,
І світ весь – було відчуття.
І запахи линули,
Чув я легку прохолоду.
І сірий туман
Обгортав молодий очерет.
І качечка з криком
Сідала сміливо на воду.
І дим підіймався,
Де поруч – рибацький намет.
Хвилини блаженства.
Хвилини єднання зі світом.
Хотілось мовчати,
Хотілось кричати й співать.
А пам’ять про вечір,
Що тільки буває лиш літом,
Я буду у серці своєму
Завжди зберігать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746206
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2017
Розтопить світло кригу грізну
І темінь мертву розірве.
Розбудить враз від сну Вітчизну
І джерело з глибин проб’є.
І все гниле у прірву кине,
Потоком змиє навкруги.
Ця мить, мій друже, лине! Лине!
Нехай трепечуть вороги.
Є лиш один Господь на світі.
Одна Вкраїна в світі є.
І будем вірно їм служити,
Нам силу Бог на це дає.
Я вірю, що весна прийде.
І зацвіте мій край садами.
І кожен щастя тут знайде,
Бо Божу справу робим з вами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742988
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.07.2017
Ліс навколо стоїть і хитається,
Білий сніг під ногами скрипить.
Затягнулась зима. Не кінчається.
Та коли вже весна прилетить!?
Лине березень - місяць – провісник весни,
Та не хоче відходить зима.
Чи забула природа, чи сняться їй сни!?
І надії на радість нема.
Тільки серце моє не звертає на це,
Без утоми чекає, чекає,
Що повіє тепло і дмухне нам в лице,
І душа заспіває, засяє.
Вір, мій друже, і ти, і надій не втрачай,
Покладайся у всьому на Бога.
Все у владі Його. Він Творець світу, знай!
І до тебе прийде перемога.
І тоді ти збагнеш, що зима – тільки мить,
Що життя на землі - це краплина,
Щоб себе напоїть,щоб до неба злетіть.
В цьому наше спасіння, людино!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742987
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 21.07.2017
Мы приходим к Тебе,
Когда горем разбиты,
Когда мрак на душе,
Когда трудно нам жить.
Мы приходим к Тебе
Много раз уже биты.
От грязи, от грехов
Ты нас хочешь отмыть.
Господь руку подаёт,
Шанс спасенья нам даёт.
Может быть в последний раз
Бог спасти желает нас.
Принимаешь Ты всех,
Простираешь к нам руки.
Очищаешь нас, лечишь,
От бездны зовёшь.
Обогреешь, накормишь,
Избавишь от скуки,
И, былое простив,
В Божий дом поведёшь.
Если б знал я тогда,
Если б знал я в те годы,
От кого убегал
И принять не желал,
Сколько б бед обошёл,
Миновав все невзгоды?!
Но теперь я с Тобой.
Я Тебя, Бог, познал!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742872
рубрика: Поезія, Духовная поэзия
дата поступления 20.07.2017
Для чого я на світі цім живу?
– Та не для того, щоб від вітру гнутись.
Для чого я щодня кудись пливу?
– Та не для того, щоб бездумно пнутись.
Для чого я працюю день і ніч?
– Та не для того, щоб кусок лиш мати.
Для чого, хто я, звідкіль, в чому річ
Не зупиняюсь я себе питати?
Для чого народився я на світ?
– Та не для того ж світ щоб руйнувати.
Для чого Бог надав лиш кілька літ?
– Та не тому, життя щоб марнувати.
Для чого я весь час кудись біжу?
– Та не для того ж, щоб когось здогнати.
Для чого свої вірші я пишу?
– Та не для того ж, щоб їх лиш писати.
Для чого ми народжуєм дітей?
– Та не для того, що пора настала.
Для чого нам співає соловей?
– Та не для того ж, щоб нам краще стало.
Для чого я щодня до школи йду,
Повторюю про істини відомі
І нерозумних до вершин веду,
Заснуть не можу від думок і втоми?
Для чого я весь світ земний люблю,
Якщо краплинку світ цей не відчує?
Для чого я про щастя всіх молю,
Невже мій Бог молитву цю почує?
Для чого в мене стільки запитань?
На відповідь життя не вистачає,
Яке нам Бог надав всім для пізнань
І лише Він всі відповіді знає.
...Та все ж: хто я, для чого, в чому річ –
Не зупиняюсь я себе питати?
А може відповідь проста: як день, як ніч.
– Для радості нас народила мати.
Для чого, для чого ? – питання летять.
Для чого, для чого ? – я хочу це знать.
Для чого людина живе на землі ?
Для щастя. Для Бога – почулось мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742871
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.07.2017
Якщо прокинувсь ранком, милий друже,
І все всміхнулось сонячно тобі, -
Любов це Божа. Він нас любить дуже.
І ти Його всім серцем возлюби.
Якщо ти чуєш як птахи співають,
Якщо ти бачиш як вони летять, -
Любов це Божа. З Ним всі щастя мають.
За це лиш Богу шану треба дать.
Ти подивись навколо себе, друже.
Цей світ тобі Господь подарував.
Свій мозок кожну мить завжди напружуй. -
Любов цю Бог для щастя нам всім дав.
Бог кожну мить у всьому, скрізь і всюди.
І нас с тобою теж створив Господь.
І щоб могли спастись від смерті люди,
Прийшов на землю, взявши, нашу плоть.
У образі звичайної людини
Він показав Свій Дух, Свою Любов.
Безгрішний взяв на себе всі провини,
За гріх людський пролив Невинний кров.
Якщо ти маєш успіхи у справі,
Якщо ти вчишся сам чи інших вчиш,
Якщо досяг вершин, живеш у славі,-
За це віддай ти вдячність Богу лиш.
Якщо є на столі хліб, сіль й до хліба,
Якщо ти гостя можеш пригостить,
Якщо куток свій є, чи є садиба,-
Всім серцем Бога треба возлюбить.
Якщо здоров’я маєш, маєш силу,
Ходити можеш і пісні співать,
Якщо летиш до внуків ти на крилах,-
Ти шану Богу не забудь віддать.
За все на світі Бога слав, мій друже,
За кожну мить життя, що дав тобі.-
Любов це Божа. Він нас любить дуже.
То ж серцем всім і ти Його люби!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742581
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 18.07.2017
Хитає вітер трави спілі
І пробігають легкі хвилі.
Зеленим листям шелестять
Дерева, що навкруг стоять.
Триває тепле, дивне літо,
Птахи щебечуть, зріє жито,
Живе, радіє все навколо,
Співа природа Богу хором.
Йому всю славу воздає
І серце повниться моє.
І виростають в мене крила,
І відлягає, що боліло.
Я вдячний Богу за ці миті,
За все, що дав мені прожити,
За те, що бачить дав і чути,
За те, що є і чому бути.
Всьому початок Ти й кінець.
За світ цей дякую, Творець!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742580
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 18.07.2017
Белый снег, белый снег
Под ногами скрипит.
Ветер встречный, колючий
В лицо мне летит.
В такт с ходьбою сердечко
Стучит и стучит,
А дорога меня манит
Будто магнит.
Если Богу подвластен –
Иди лишь вперёд.
На опасном пути
Он тебя проведёт.
На вопрос самый трудный
Ответ Он найдёт.
От присутствия Божьего
Всё запоёт.
Каждый день я иду,
Бог меня бережёт.
Даль, где небо с землёю слились,
Меня ждёт.
Он мне мудрость, надежду
И силу даёт,
И в своё Божье Царство
С любовью зовёт.
Я всю землю хочу
Обойти, обойти.
Не оставь же меня,
Мой Господь, на пути.
Я дитя Твоё, Боже,
Меня Ты веди,
Что по воле Твоей
Я иду, подтверди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742315
рубрика: Поезія, Духовная поэзия
дата поступления 16.07.2017
Я ранком літнім з вудкою
На кладочці сидів.
На кладочці я весело
Карасиків ловив.
Господь мені прекрасну мить
І світ цей дарував,
І я ловив карасиків
І пісеньку співав:
Чудовий день, чудова мить –
Це дав Господь нам щоб радіть.
Живіть і пам’ятайте,
Хвалу Йому співайте.
На небі хмарки жодної
І сонце припіка,
Карась ловитись перестав,
Втомилася рука.
На кладку вудку я поклав,
Розбігся і пірнув...
Я враз щасливу мить пізнав,
А Бог хвалу почув.
Я на рибальці зголоднів,
На берег взяв улов,
Уху з карасиків зварив, -
І шана Богу знов.
Все що навколо нас і ми –
Створив Господь рукою.
То ж славте Бога кожну мить,
По Слову Господа пливіть
Бурхливою рікою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742313
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 16.07.2017
Попрошу я у Бога прощение
За грехи, что есть в жизни моей,
За сомненья, пустые стремления,
Что не то я искал средь полей.
Попрошу я у Бога прощение,
Что во всём на себя уповал,
Находил лишь в работе спасение,
И душой от ошибок страдал.
Попрошу я у Бога прощение,
Что свой храм не берёг - разрушал
И подвластен был дьявола пению,
Что так сладко мой слух ублажал.
Попрошу я у Бога прощение,
Что всю славу хотел обрести.
Ведь награды земные все тленные,
А к нетленной непросто прийти.
Попрошу я у Бога прощение,
Что не ведал где мрак, а где свет,
Что я Бога родное творение
Смысл жизни искал много лет:
Что есть Бог, есть Его оправдание,
Любит грешных Он, как и святых,
Ждёт сердечного лишь покаяния,
Перемены путей всех моих.
Что есть Слово, где правда и истина –
Этим Бог нам спасенье даёт.
И неверия, смерти падёт стена,
И нас Бог к небесам вознесёт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741961
рубрика: Поезія, Духовная поэзия
дата поступления 14.07.2017
Луч развеет тьму, пройдя сквозь тучи.
Мы с тобой от Бога шанс получим,
Чтоб спасти себя, свой дом спасти.
Этот шанс, мой друг, не упусти.
На земле, где грех и суета,
Улетают в никуда лета.
Бог, не лицезря, всем шанс даёт,
От греха в Дом Божий он зовёт.
День за днём, за годом год бежит,
Сколько нам отмеряно прожить?!
Может долго, может миг один?!
Ты успей сказать:,, Бог, я твой сын!”
Я – Твой сын, прости меня, Отец.
Путь к Тебе нашёл я, наконец.
Грешными дорогами ходил,
Выбивался из последних сил.
Жизни смысл искал не там совсем,
Не доволен был я часто всем,
Тяжесть на душе всегда носил,
Всё бежал куда-то, всё спешил.
На себя надеялся лишь я
И со мной страдала вся семья.
Был к себе я и к другим жесток,
Нёс меня всё к пропасти поток.
Как я счастлив, что к Тебе пришёл
Я покой, уверенность нашёл!
Ты надеждою меня благословил,
В сердце Дух Святой мне поселил.
От греха, от смерти я спасён.
Богом мне подарок принесён.
Час пришёл тебе свой дом спасти!
Друг мой милый, шанс не упусти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741957
рубрика: Поезія, Духовная поэзия
дата поступления 14.07.2017
Як добре там, де сміх дитячий ллється,
Де очі материнські щастям сяють,
Де все навколо люблячим здається,
Сирітства і зневаги де не знають!
Чому ж в моїй країні стільки горя,
Чому ж багато сліз сирітських ллється?
Невже у цьому лідером буть – доля?
Нехай традиція ця розірветься!
Як добре там, де про людину дбають,
Де всі дороги молоді відкриті!
І Божий страх у душі їй вкладають,
Навчають жити без гріха на світі.
Чому ж моя країна в прірву рветься?
На кожнім кроці гріх, розпуста, сльози.
Вже лідером по СНІДу вона зветься,
Й не вистачає наркоманам дози.
Як добре, де батьків старих шанують,
Із вдячністю турбуються про них,
Любов свою і доброту дарують.
Не піклуватись – означає гріх!
Чому ж тоді самотніх так багато,
Дім пристарілих всіх вмістить не в змозі.
А за кордоном дочечки-дівчата
Торгують тілом і живуть в тривозі.
Як добре, де про спорт, здоров’я дбають,
Де дітям – всі басейни, стадіони!
Без жалю кошти в сферу цю вкладають,
Долають всі проблеми, перепони.
Чому ж в моїй країні завжди криза,
На спорт, культуру коштів не хватає?
І в голови пивна реклама лізе.
І молодь до пияцтва залучає.
Як добре там, де алкоголь не в моді!
Де поспіша тверезий батько к дітям,
Де на свята й при будь-якій нагоді
Пріоритет – дружині любій й квітам.
Чому ж тоді моя країна гине?
Подія кожна – алкоголь рікою.
І знову лідер в світі – Україна.
Традицією не пишайсь такою.
Як добре, коли сильна є родина,
І у любові син й дочка зростають!
Як в мить важку батьки життя покинуть –
Сирітську долю діти не пізнають.
Чому ж в моїй країні безпритульні,
Що при живих батьках осиротіли?
Колонії будуємо ми й тюрми,
Ховаємо свої гріхи щосили.
Як добре в християнськім світі жити,
Де Бог на першім місці у людини,
Де вміють завжди ближнього любити,
Добро для інших роблять щохвилини!
Не кажуть, що “я - християнин в серці!”.
А цим живуть, і думають, і діють.
До щастя відчиняє Бог їм дверці.
Хай ці традиції в моїй країні зріють!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741743
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.07.2017
Я відчуваю, як життя летить:
Мов трійка, що несеться сніжним полем.
Давно збагнув: життя – це дивна мить,
Де у вінку дні радісні,і з болем.
Я хочу кожен день запам’ятать,
І так прожити, мов цей день останній.
І хочеться не повзать, а літать,
І відповідь дать в головнім питанні:
Для чого я живу і як я жив,
Що встиг здійснити, що не зміг зробити,
Чи тлів ледь-ледь, чи полум’ям горів,
Чи встиг я Бога ласку заслужити?
На відповіді часу в нас нема,
Все біжимо, все поспішаєм, друзі.
Ось знов минула в мить одну зима
І весняні пробились квіти в лузі,
У небі гуси радісно летять,
І забуваєм про роки минулі.
Прискорено серця в нас стукотять.
І знов себе ми юними відчули.
То ж бережіть життя – чудову мить,
Яку людині Бог надав в дарунок.
Йому служіть, любіть, дітей ростіть,
Працюйте, честю завжди дорожіть,
І в цьому сенс життя, і порятунок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741741
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 12.07.2017
Березнем юним
Березнем юним, несмілим
Подих весни відчуваємо.
З святом жіночим, вас милі,
Найчарівніші, вітаємо!
Людства найкраща частина!
Ви, мов зірки, що зоріють,
Ви - дивоцвіт України,
Квіти, які не тьмяніють.
Бога казкові творіння,
Нас ви у всьому здогнали.
Ніжності й волі сплетіння, –
Все ви у себе ввібрали.
Вірність, любов, ваша врода
Жити нам допомагають.
Небо, зірки, вся природа
Жінці сьогодні співають.
Вдячні вам, любі, безмежно.
З святом жіночим вітаємо!
Всі почуття свої ніжні
Вам в привітання вкладаємо.
Щиро вклоняємось низько,
Кращі даруємо квіти.
Милі, кохані, найближчі,
Довго й щасливо вам жити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2017
На світанку лелека прилетів іздалека.
Над селом покружляв, рідну землю впізнав.
Біля хати старої, де гніздився весною
Хтось тополю зрубав і гніздечко зламав.
Приспів:
– Хто ж це мертвий душею, замахнувся рукою? –
Прокричав той лелека на очах із сльозою.
– Як стерпіти жорстокість, образу стерпіти? –
Замахав птах крилами, щоб у небо злетіти.
Він піднявся до сонця, щоб побачили люди,
Як зневірений птах помирать зараз буде.
Щоб задумались люди, душі їх пробудились,
Щоб відкрилися очі, знов серця відродились.
– Люди! Добрими будьте! – кричав. - Живіть з Богом!
…Склавши крила, лелека… упав за порогом.
…Хоч побачили люди горду птицю розбиту, –
Не змогли оцінити кров, на землю пролиту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718812
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 17.02.2017
Три сестри – три сосни у гайочку росли.
Красень братик-дубок ріс за крок.
Він сестер боронив, їх всім серцем любив.
І їм заздрили всі в цій красі.
Розквітав цей гайок,
Як весняний садок,
І пташині пісні в нім лунали,
І струмочок бринів,
І лишався хтось снів,
І серця у людей завмирали.
Та настала біда, лиш зійшла вниз вода.
І прийшли сюди люди жорстокі.
І спиляли їх в мить. Не дали їм пожить.
Хоч ще довго б тривали їх роки.
І заплакав гайок,
Просльозився струмок,
Більш пташині пісні не лунали.
Вітер злий налетів,
І лишився хтось снів –
Брата й трійку сестер поминали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718811
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 17.02.2017
З твоїм ім’ям я день стрічав.
З твоїм ім’ям в полях ходив.
Зіркам ім’я твоє кричав.
Лише твоїм ім’ям я жив.
Шукав слова – весняний цвіт.
Писав листи, мов плів вінок.
Хотілось дарувать весь світ,
Співать, літать, іти в танок.
В очах твоїх я потопав.
Губами ніжно їх торкавсь.
Слова – «люблю тебе», шептав
І розставатися вагавсь.
Рвав в полі квіти чарівні,
Букет із них тобі складав.
І, як співали вже півні,
На крилах в дім свій залітав.
Роки пролинули мов сон.
Крізь весни й зими ми йдемо.
В серця Господь нам дав вогонь,
Який ми разом несемо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2017
І
Сніг білий падає, падає,
Вкрите усе ним навкруг.
Очі і душу він радує –
Скрізь білий пух, білий пух.
Сонце в хмаринках заховане,
В сріблі весь ліс і поля.
Серце в цю землю закохане,
Це – Україна моя!
ІІ
Сад білим цвітом заквітчаний,
Яблуні рясно цвітуть,
Мов із весною обвінчані,
Весело бджілки гудуть.
В небі весна розмальована,
Ліс у піснях і поля,
Серце в цю землю закохане,
Це – Україна моя!
ІІІ
Промені ніжні чи блискавки,
Грім чи то спокій навкруг,
До свого дому, як ластівки,
Ми повернемось, мій друг.
Богом життя подароване,
В щасті хай доля буя.
Серце в цю землю закохане,
Це – Україна моя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703276
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2016
У тридцять три Ісуса розіп’яли,
За гріх людський Невинний кров пролив.
А в тридцять третьому вкраїнці умирали,
Голодомор братів й сестер косив.
Горить свіча, як символ за померлими
І миготить, мов плаче від жалю.
Тебе, Господь, я серцем всім молю
Хай всі вони до раю будуть першими.
Земні кати - дияволові слуги –
Зламати дух вкраїнський присяглись.
Не знало людство більшої наруги
За ту, як грішний план здійснить взялись.
Як вороги народ не розпинали,
Як не бажали знищити, убити,
Він вистояв. Сади знов забуяли.
Вкраїна – з Богом! Їй довічно жити!
Хай вогник цей нагадує минуле.
Він – наша пам'ять, совість і любов,
Щоб біль людський ніколи не забули,
Щоб не було в житті такого знов.
24.11. 2008 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703271
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 27.11.2016
Вже осінь малює картини,
Кружляють птахи в небесах.
Помітно поменшали днини,
І крапля дощу на вустах.
Вже ранками сірі тумани
Бадьорістю дихають нам.
І ниють душі нашій рани,
Нагадують плинність рокам.
У вирій вони відлітають,
Далеко, кудись, в небуття.
Та пам'ять завжди пригадає
Сторінки із книги життя.
Та пам'ять візьме і відкриє
Стару фотокартку на мить.
Остигле сердечко зігріє,
Яке заболить, защемить.
І прийде невичерпна сила,
Тумани здолає й сніги.
Зустрінемо весну на крилах,
Заквітнуть життя береги.
І знов забуяють тюльпани,
Душа заспіває мов птах,
На серці загояться рани,
І мрії кружлятимуть й плани,
Бо пам'ять живе у віках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702674
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2016
Я іду по широкому полю,
По духмяній, квітучій землі.
Теплий вітер торка мої скроні,
Почуття звеселяє мої.
Не можливо красу не відчути,
Що людині Господь дарував,
Щоб могла та щасливою бути,
Щоб Творцю кожен славу співав.
Ця краса в кожнім подиху вітру,
В кожній хмарці, в краплинці дощу,
В сяйві місячнім, в промені світла.
В честь Творця я в долоні плещу.
Ця краса в кожній квітці й травинці,
У дзюрчанні струмка навесні,
В пору зимню – у кожній сніжинці.
В честь Творця я співаю пісні.
Ця краса в кожнім кроці людини,
Що створив за подобою Бог.
Друзі милі, ми жити повинні
Свято, праведно і без тривог.
В чистоті, вміть прощати й любити,
Бо людина – вінець Його справ.
І для неї Бог прагнув створити
Цю красу, що навічно їй дав.
24.11.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702671
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2016
Я не хочу, не хочу я бути листком,
Що тріпоче-тріпоче при подиху кожнім!
Я не хочу, щоб звали людину „козлом”,
Ні до якої справи яка не спроможна.
Я не хочу, не хочу собакою бути,
Що за кинуту кістку готова качатись!
Я не хочу від когось про себе почути,
Що за гривню чи долар він здатен продатись.
Бути тінню чиєюсь не згоджусь ніколи!
І в покорі постійній мовчати й дрімати!
І не стану стріляти з чужої я волі –
Не курок я, що можна мене натискати!
Не бажаю в країні я нелюбом жити,
Де людина для влади – звичайне сміття!
Де її може влада купити й дурити!
Я не хочу до неї плекать почуття!
Я не хочу рабом сили темної бути
І безмовно знущання, образи терпіти!
Я не хочу, щоб люди забули про Крути,
Не знайшлося там сили, щоб душу скорити.
Я не хочу, щоб діти в неправді зростали.
І мене за байдужість корили, корили,
І коріння козацького роду втрачали,
Й Батьківщини історію славну не вчили!
...Я лиш хочу, так хочу Людиною бути!
Завжди з Богом у серці, лишатись собою..
І свободу, і правду, і єдність відчути,
І що син я твій, мила Вітчизно, почути,
І пишатись! Пишатись, Вкраїно, тобою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702204
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.11.2016
Хвилина скорботи триває...
Прислухайся, друже, на мить,
Якщо твоє серце стискає –
Це значить – за інших болить.
За тих, що немає вже з нами,
За тих, хто пішов із життя,
Хто йшов лиш важкими шляхами,
Піднесені ніс почуття.
Тож схилимо голови низько,
Живемо ми їм завдяки.
В цей день їхні душі так близько,
Вшануймо їх всіх, земляки.
Вшануймо героїв безсмертних,
І схожими станьмо на них!
Хай збільшиться твердих, упертих
І згине байдужість і гріх.
Хвилина скорботи триває...
І серце стукоче, мов дзвін.
Героїв Земля поминає.
Земний Вам, герої, уклін.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702199
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.11.2016
Уходят из жизни,
Уходят из жизни друзья.
Я буду вас помнить
Пока на Земле живу я.
Пусть верная дружба
Останется в сердце моём.
Как жаль, что мы вместе
Уже никогда не споём.
Душа моя плачет
И юности песню поёт.
Со мной моя память,
Бессмертная память живёт.
Весёлая песня
Умчалась, как детства река.
Далёко, далёко,
Где вечно плывут облака,
Где души летают,
На встречу давно меня ждут.
Друзья, не спешите,
Я нужен пока ещё тут.
Уходят из жизни,
Уходят из жизни друзья.
Хочу подарить
Эту песню земную вам я,
Как горе и радость
Делили всегда пополам.
Пусть песня напомнит
О дружбе и верности вам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701806
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 20.11.2016
Хитає вітер прапори.
Майдан реве, як море.
Зійшлися всі: малі й старі,
Щоб вибороти долю.
Не хочуть жити, як жили
Байдужими рабами,
А хочуть, щоб сади цвіли,
Наповнені піснями.
Приспів:
Україно, Україно мила!
Ти для мене – матінка моя.
Ти для мене, мов для птаха крила.
Україно, ти свята земля.
Реве Майдан, шумить Майдан,
Прокинулась країна.
Не хоче крові, смерті, ран.
Лиш жити, як людина!
Надія, віра, запалай.
Свобода, правда, сяйте.
За світлий день вставай, вставай!
Майбутнє буде, знайте!
Вже лине, лине день новий,
В обійми зустрічаймо!
Мій друже, серденько відкрий,
Нове життя вітаймо!
Своєї праці не жалій,
Хай урожай уродить.
Вій, вільний вітре, вітре, вій!
Над краєм сонце сходить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701802
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 20.11.2016
Зустрічатися рідко ми стали,
Мої сестри, мої ви голубки,
Як болить моє серце, ви б знали,
Що не можем зібратись докупки.
Розлетілися всі із гніздечка,
Де нас батько і мати ростили,
Наливали де силу в крилечка,
Де любить рідну землю нас вчили.
«Зустрічатися рідко ви стали», –
Посварили б батьки нас невмілих.
А були б вони живі – зізвали
Всіх дітей і внучат своїх милих.
І наповнилась сонцем би хата,
Голосами веселими й сміхом.
Я б обняв, сестри, вас, а ви – брата,
І про все розказали б ви тихо,
«Зустрічатися рідко ми стали», -
Ви б сказали і гірко зітхнули.
Може, якось образи зазнали,
То пробачте, підуть хай в минуле.
І послухали б батьківську пісню -
«Рідна мати моя, ти ночей не доспала…»
І було б його голосу тісно,
Все б навкруг разом з ним заспівало…
Зустрічатися рідко ми стали,
Мої сестри, мої ви голубки.
Як болить моє серце, ви б знали…
То ж частіше злітайтесь докупки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2016
Зірву стебельце полину я край дороги,
Вдихну гіркий і рідний запах я.
І він мені дитинство нагадає,
І знов душа засвітиться моя.
Знов широчінь я степову відчую
І нескінченні золоті поля;
І на човні, як ранком я прямую
На схід, де просинається зоря.
І те п’янке повітря пригадаю,
Настояне на сонці і траві;
І в прохолоду з мосту як стрибаю,
Ті маки та тюльпани польові.
І пролетять перед очима гуси,
Далеко сядуть на річкову гладь;
І як про страх забувши, за укуси,
Години міг за раками пірнать.
Ковил згадаю, перекотиполе,
Айву і виноград, і кавуни,
Свій дім і друзів, вчителів і школу,
Й такі пахучі рідні полини.
Гіркий цей запах світлі дні навіє,
І серце стане часто стукотіти.
Хвилюється – тож значить не старіє!
Жива ще пам’ять – значить будем жити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700897
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2016
В синім небі гуси пролітали,
Покидали батьківські краї.
І мені журливо прокричали
Найважливіші слова свої:
«Є у кожного матір єдина.
Є єдина Вітчизна у всіх.
Їх не зраджуй – великий це гріх!
Їх не зраджуй ніколи, людино!»
Як тебе далеко кине доля,
Занесе на чужину кудись,
Згадуй матір, дім свій, рідне поле.
Щоб вернутись знов сюди – молись!
Гуси в синім небі пролітали.
І щоб я їх довго пам’ятав,
Біле пір’ячко подарували.
Зберегти його я обіцяв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699760
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.11.2016
Село моє укрилось снігом,
В село прийшла біла зима.
І спокій завітав навколо,
Все у солодкім сні дріма.
Хай відпочинуть мами руки,
Хай відпочинуть від турбот,
Спасибі, ненько, за науки,
Що досягти дали висот.
Пробач мені, матусю мила,
Що неуважним я бував,
Пробач, що рано посивіла,
Що мало ніжних слів сказав.
Приїду в зиму я до тебе,
Хай сніг мете, мороз тріщить.
Ти так мені, рідненька, треба,
Ти - рятівний, життєвий щит.
Я обніму старенькі плечі,
Я доторкнусь до рук твоїх.
І сядемо ми біля печі,
І я скажу все, що не встиг.
Пробач мені, матусю мила,
Що неуважним я бував,
Пробач, що рано посивіла,
Що мало ніжних слів сказав.
Любіть своїх матусь, сини,
Щоб не печалились вони.
Даруйте кожен день тепло,
Щоб мамам радісно було.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699758
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.11.2016
Милая мама моя,
Как тяжело на душе
Мне сознавать, что тебя
Столько лет нету уже.
Сад наш, как прежде цветёт,
Где мы гуляли вдвоём.
Образ твой светлый живёт
В сердце печальном моём.
Милая мама моя,
Отдала жизнь ты нам всю.
В зиму холодную я
Красных гвоздик принесу.
Мама, за всё мне прости,
Я у могилки стою!
Как там внучата, спроси?
Бабушку ль помнят свою?
Мама, внучата растут,
Словно цветочки в саду.
Скоро учиться пойдут,
В школу я их поведу.
Мама, ты жизнь нам дала,
Память мы вечно храним.
Верность, любовь и дела
Детям в наследство дадим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699249
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.11.2016
Земле моя! Чи є десь ще планета,
Щоб кращою за тебе та була?
Не гнівайся на ліру ти поета
Красу, що описати не змогла.
Моя Земля з світанками в туманах,
З пташиним співом ранком на зорі,
Із горами, з долинами в тюльпанах.
Любов до тебе з юних літ в крові.
Любов ця вірна, непорушна, вічна
Із материнським молоком прийшла,
Мов та вода відстояна, кринична,
З глибин земних, що до людей дійшла.
І живить ця любов живим всім душу,
І сил дає всі бурі пережити.
Я дякувати Господові мушу
За дивне щастя на Землі цій жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699248
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2016
Коли до мене мить важка приходить,
Матусенько, я згадую тебе.
І поміж хмар знов сонечко виходить,
Знов небо чисте, ніжне, голубе.
Була моїм ти найвірнішим другом.
На всі питання відповіді мав.
Нехай земелька буде тобі пухом…
Щоб ти жила – усе б за це віддав.
Приспів:
Спасибі, мамо, спасибі мила!
Мені ти силу дала і крила.
Спасибі за безсонні ночі,
Ласкаві руки і добрі очі.
Я пам’ять світлу бережу про тебе.
Для мене ти – найкраща на землі.
Давно душа твоя злетіла в небо,
Дорогами внучата йдуть малі.
Серця гарячі гучно в грудях б’ються,
Твоє життя продовжують вони.
Повір, добра в них паростки проб’ються.
Мій вдячний друже, матір пом’яни!
Спасибі, мамо, спасибі мила!
Мені ти силу дала і крила.
Спасибі за безсонні ночі,
Ласкаві руки і добрі очі.
За вірність, за любов безмежну,
За терпеливість безбережну,
За той вогонь, що запалила,
За все, за все, чому навчила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699054
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 07.11.2016
Скільки води утекло,
Скільки вже весен минуло.
Та материнське тепло
Пам’ять моя не забула.
Я вже немало пройшов,
Внуки мої підростають.
Того ж ніде не знайшов,
Що без матусі втрачають.
Мамо! Як тяжко бува,
Хочеться так пригорнутись,
Добрі почути слова,
Знов до життя повернутись.
Твої слова чарівні
Сили б мої поновили,
Віру й надію б мені
В крила ослаблені влили…
Цьому ж ніколи не буть –
Богом так створено в світі.
В пам’яті лише й живуть
Спогадів радісні миті.
Спогадами дорожіть.
Неньку свою пам’ятайте,
Більше за все бережіть!
Вона ж не вічна – це знайте.
Скільки води утекло,
Скільки вже весен минуло.
Та материнське тепло
Пам’ять моя не забула.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2016
Тебе люблю я, краю мій.
Таких як ти немає в світі.
Край сподівань і край надій,
Минуле тут й майбутнє злиті.
Могили тут моїх батьків,
Тут народилися онуки.
Навіки серцем прикипів,
Тут я пізнав життя науки.
Краю мій, сади буяють біля хати.
Краю мій – земля, де батько жив і мати.
Краю мій, навіки я з тобою буду.
Краю мій, тебе ніколи не забуду.
Мене ти народив й зростив.
Ти дав мені могутні крила.
Любити вірно научив.
Наповнив силою вітрила.
Прийми ж від мене вдячність ти.
За щастя, краю мій, молюся.
Через моря, через світи
Завжди до тебе повернуся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699045
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.11.2016
(Присвячується випускникам школи)
Відлітали у вирій лелеки.
Закружляли в блакиті села.
У світи невідомі, далекі
Їх дорога пізнання вела.
Краю наш рідний, краю єдиний,
Не забувай нас, завжди зустрічай!
Ми тебе, краю, краю наш милий,
Не забуваємо – ти про це знай!
Як багато прийдеться стерпіти,
Перешкод на шляху подолать.
Та без отчого неба – не жити,
Де матуся навчила літать.
Час мине і маленькі лелеки
Із гнізда замахають крильми.
І полинуть у мандри далекі,
Знов чекати їх будемо ми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699044
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2016
Мене чекає казка за селом,
Де все завмерло, снігом білим вкрите.
Не описати цю красу пером.
Люблю свій край. Люблю несамовито.
Багато різних є країв навколо,
Та серденько до цього приросло.
Як довго не побачу рідне поле,
Мов джерело душі навік зійшло.
Іду широким полем, мовчазним,
Лиш білий сніг поскрипує, співає.
І я співаю пісню разом з ним,
Бо від краси душа моя злітає.
А білий сніг летить, летить, летить,
Дерева й трави ковдрою встеляє.
Все в дивній казці тихо, тихо спить.
Мій рідний край нехай відпочиває.
29.01.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698087
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2016
Що таке, друже мій, Україну любити?!
– Бути разом у радості й горе ділити.
Дихать з нею повітрям одним і летіти.
Серцем вірити в неї і сил не жаліти.
Працювати невтомно до сьомого поту,
Не цуратись ніколи важкої роботи,
У великого світу найкращому вчитись,
І сумлінно за долю щасливу молитись.
Поважати й цінити в ній кожну людину,
І здобутками славити милу країну,
Та історію – матір свою шанувати,
В мить випробувань неньку святу захищати.
Рідну мову нащадкам, як скарб зберігати,
Гордо прапор нести, гордо гімн свій співати.
З Богом в думці і в справі Вітчизною жити –
Це і є, друже мій, Україну любити. 30.10.2004
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698085
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2016
Ох, якби були у мене крила,
Облетів тебе б я, земле мила.
Розповів би всім, що є країна –
Моя славна, рідна Україна.
Приспів:
Моя Україна – безцінна перлина,
У цілому світі єдина.
Моя Україна – червона калина,
Мов мати єдина для сина.
Несуть нехай крила, як човен вітрила,
Долаючи вітер і хвилі.
Несуть нехай крила, була б тільки віра
І серденько б промені гріли.
Ой, сину, мій сину, люби Батьківщину,
Люби свою неньку єдину.
І сонце як сяє, і спів як лунає,
В негоду і в радісну днину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697344
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 29.10.2016
Вітер віє, вітер віє
У широкім полі.
Ми з тобою, Україно,
Поєднали долі.
Приспів:
Ти радієш – я радію!
Плачеш ти – я плачу.
Маю в серці я надію –
Щастя мить побачу!
Тут батьків, дідів могили.
Дітям, внукам жити!
Україну полюбили,
Будем їй служити!
Все співа навколо, квітне,
Сонце в небі сяє.
Україна моя рідна
День новий стрічає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697343
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 29.10.2016
На деревьях листья пожелтели.
Летние денёчки улетели.
Из небес прощанья песня льётся.
Моё сердце от волненья бьётся.
Я на крыльях в неба синь взлетаю,
Милых птиц в дорогу провожаю.
Пусть летят. Храни их, Бог, в пути.
Мне ж роднее края не найти.
Здесь мой дом. Здесь отчая земля.
Здесь родные звёзды и поля.
Здесь живу по Божьей воле я.
Украина, ты вовек моя.
Почему же сердце так стучит,
Когда вижу, птичий клин летит?
Жизнь – сплетенье радостей, тревог.
За неё Тебе спасибо, Бог!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696769
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.10.2016
Я хочу завжди жити в цьому світі
Повітря пити, як вино п’янке,
На крилах в синь від радості летіти,
Й не відступить, як щось прийде гірке.
Всіма дорогами бажаю я пройти
І не забути ту, що в’ється в житі,
Де так волошкам залюбки рости,
Де всі поля лісками оповиті.
Неподалік село – там рідний дім,
Там прах дідів, батьків моїх нетлінний.
Їх люди словом згадують незлим.
Для мене край цей, як для них – священний.
Не перестану я тебе любити,
Краплино світу, Батьківщино мила.
Не можу я без тебе жити й миті.
І що ж за дивна та у тебе сила!?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696765
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2016
Христос народився! Засяяла зірка.
На нашу планету Спаситель прийшов.
Щоб радісно людям жилось, а не гірко,
Щоб кожен надію на вічність знайшов.
Усіх обійняв Він з любов’ю руками,
Сказав: «Я – Творець ваш, єдиний Господь!
Як будете з вірою жити – я з вами,
Дам Дух переможний й вгамуєте плоть.
А ще дам свободу, щоб вибір зробили,
Що краще для серця вам – віра чи гріх?
Чи жити по Слову, чи похіттю жити?
Чи з Богом до раю, чи – пекла поріг?»
І вибрав народ Твій до правди стежину,
Із силами тьми розпочав боротьбу.
За сильну, єдину, святу Україну,
Обрав – Божу волю, не гріх, не ганьбу.
Христос народився, а з Ним Україна:
Міцна, нездоланна, велична, нова!
Вітайте і славте небесного Сина,
Бо вмерла назавжди країна-руіна.
Хай пісню весь світ переможну співа!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696270
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 23.10.2016
– Україно, Україно!
Чому плачеш, як дитина?
Чому сльози проливаєш,
Чи образу на нас маєш?
– Так. Образу на тих маю,
Що не люблять свого краю,
Що красу навкруг руйнують,
Світ цей дивний не шанують.
– Україно, Україно!
Усміхнися, як дитина.
Стали іншими усі ми.
Нас пробач з гріхами цими.
– Усміхнусь, тоді зрадію,
Як відчую людську дію,
Як душа людська проснеться,
Як краса земна вернеться.
– Україно, Україно!
Ти, як матінка для сина.
Вчиш терпляче край любити,
Щоб він став найкращим в світі.
– Вірю, вірю, сину милий.
Вірю, сокіл сизокрилий,
Будуть небо, трави, квіти.
Україні вічно жити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696266
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 23.10.2016
Ми - вчителі!
Ми вибрали собі тернистий шлях
І школа поєднала наші долі,
Бо вчительський вогонь пала в серцях –
Він цвіт пробудить на життєвім полі.
Приспів:
Ми - вчителі! Ми, друзі, - вчителі!
Ми ростимо майбутнє України.
Скликай, дзвінок, і юних, і малих –
Ми навчимо любить свою країну.
Святій ми справі віддані сповна,
На нас сам Бог поклав відповідальність,
Щоб темряви розпалася стіна
Й освіченість була для всіх – реальність.
І добротою душі проростуть.
І будуть учні гідні Батьківщини.
Повага й вдячність кожного знайдуть.
І берегтимуть славу України.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686960
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 01.09.2016
Здрастуй, рідна школо!
Відспівало, віддзвеніло літо.
Йти до школи надійшла пора.
Барвами осінніми все вкрито,
Друзів своїх вересень збира.
Зустрічай рідню веселу, школо!
Зустрічайте нас, учителі.
Школярі зібрались в дружне коло,
Щоб учитись жити на Землі.
Приспів:
Рідна школо моя, рідна школо моя!
Нас ведіть до зірок, вчителі,
Моя мила сім’я, моя дружна сім’я,
Ти за все найдорожча мені.
Розправляй, кораблю наш, вітрила.
Відпливай у світ надій і мрій,
Бо знання людини – птаха крила!
Друже мій, шторми пройти зумій!
Ми сміливо в новий вік рушаємо,
Радісно луна шкільний дзвінок.
У майбутнє шлях розпочинаємо,
Вчителю наш, починай урок!
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686959
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 01.09.2016
Степом коні, мов вітер, летять.
Їхні очі від щастя горять.
І земля вся від руху гуде.
Своє військо отаман веде.
Козаки, козаки, козаки,
Свою вірність несуть крізь віки.
Козаки, козаки, козаки!
Руки сильні тримають клинки.
Козаки, козаки, козаки –
Мужні хлопці, відважні, стійкі.
Їхня слава не вмре – буде жити.
Вони вміють Вітчизні служити.
Шаблі гострі на сонці блищать,
Скачуть хлопці за волю вмирать.
За життя, за Вітчизну ідуть
І в бою свою славу знайдуть.
Скрізь широкі безмежні поля.
Козаків тут священна земля.
Мчить отаман на білім коні –
Не здолати нас ворогу. Ні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2016
З одного боку – весна і радість,
З іншого – сльози, війна і смерть.
З одного боку – хамство, безкарність,
З іншого – духу незламність і твердь.
З одного боку – тепло і ситість,
З іншого – недруга б не пропустить.
З одного боку – діти йдуть вчитись,
З іншого – школа розбита стоїть.
З одного боку – птахи співають,
З іншого – кулі ворожі свистять.
З одного боку – Вітчизну звільняють,
З іншого – хочуть її грабувать.
З одного боку – за прапор вмирають,
З іншого – топчуть його на землі.
Гімн України мільйони співають,
Інші – чужинців в свій край привели.
З одного боку – хто любить країну,
Кому Україна – понад усе!
З іншого – ненависть до Батьківщини,
Хто їй нещастя і горе несе.
Боже, благаю, спаси Україну,
Мир і любов хай на землю прийдуть!
Зброя замовкне і люди не гинуть,
Сили ж ворожі хай зникнуть, спливуть.
Боже, благаю, дай мудрість, дай єдність
Людям, для кого Вкраїна – їх дім.
Виборють справжню нехай незалежність,
Щоб справедливо жилося усім.
Боже, зміни в нас жорстокість на милість,
Віру до Бога у душах зрости.
Хай доброта в людях буде і щирість.
Час надійшов Україні цвісти! 15.04.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678610
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 17.07.2016
Коли ж ми станемо Людьми,
Коли ж відчуємо ми силу,
Знайдемо вихід із пітьми,
Піднімемо Вкраїну милу?
Вже скільки вірити в байки?
– Ти покарай обман цей, Боже!
Летять роки. Летять віки,
Ми ж гідно жити все не можемо.
Не можем чесно жити всі,
Бо вмерти з голоду недовго.
Одні в багатстві і красі,
А більшість ледь ногами човга.
Одні не можуть керувати,
Але до влади лізуть вперто.
В житті, щоб тільки панувати.
Вчепились в горло іншим мертво.
Коли ж ми станемо Людьми
І поважатимемо працю,
І станемо щасливі ми,
І світ пізнає нашу націю,
І гордо будемо носити
Ім'я держави – Україна?…
Допомагати – не просити,
Моя Вітчизно, ти повинна.
Коли ж ми станемо Людьми?
Збагнемо, живемо для чого?
І прийде день, відчуєм ми
Величність Імені святого.
Настане довгождана мить
І зрозуміємо, ми – Люди!
Вкраїну будемо любить,
А нас вона любити буде.
Почнемо розум поважати,
А праця честю людства стане.
Гімн будем з гордістю співати.
Навіки бідність скрізь розтане.
Від бруду землю звільнимо,
Річки отруєні очистим.
Серця палати навчимо
Вогнем незгасним, променистим.
І доброту відчують всі:
Старий, юнак, мала дитина.
І заживемо у красі,
Збагнувши, що таке - Людина.
13.10.1999
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678225
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.07.2016
Проносяться дорогами машини:
Тойоти, мерседеси і фіати.
Виблискують шикарні лімузини –
Господарі життя у них пихаті.
Їх відстані великі не лякають,
Бо є в кишенях товсті гаманці.
Як не працюючи, робити гроші знають…
Тримають міцно все вони в руці!
Брехня й нахабство їм завжди в нагоді,
Добро робить собі спроможні лиш.
Порядність й чесність – це у них не в моді,
А інших поважать – їх не навчиш.
За вигоду продати матір згодні
І здатні батька рідного убить.
Вітчизні як служить – вони не годні,
Усе ж прихоплять, що не так лежить.
Дороги всі для них лише відкриті,
Любий диплом купить можливість є.
В них совість спить, а їхні діти ситі,
Добро народне стало в них – «моє».
Як сарана, вони до влади лізуть,
Щоб керувати й брати від життя.
Самі для себе всі закони пишуть,
Пусте судитись з ними заняття.
Розкрадена, розпродана країна…
Торгують всі і всім, де не поглянь.
Погрузла у смітті вся по коліна,
А рекетири скрізь збирають дань.
Чорнобилем отруєна земля вся,
Горілкою й наркотиком – душа.
Мов Бог від нас узяв і відцурався
І наодинці з горем нас лиша.
Бездомних і голодних скільки бродить?!
Дітей і інвалідів, й стариків?!
Хтось в переходах жалібно заводить,
Хтось вчить жебракувати малюків.
Хтось в смітнику шукає щось поїсти,
До влади хтось висловлює протест.
Одні кричать, що винні комуністи,
А інші, що реформам нашим – «хрест»
Летять в машинах хазяї всесильні.
«Москвич» старий мій обганяють всі…
Чи буде щастя й нам у цій країні?
Чи заживемо й ми колись в красі? 12. 11.1999
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678224
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.07.2016
Сідало сонце за селом далеко
І дарувало промені останні.
Своє гніздечко розправляв лелека,
Десь соловей затьохкав на прощання.
Спасибі, Боже, за цей світ чудовий,
За кожен подих, кожен стукіт серця,
За край мій волошковий, калиновий,
За неба синь, туман біля озерця.
Виходив місяць, запалали зорі,
Навколо тиша враз запанувала.
Цвіркун цвірінькав у зеленім полі,
Земля свій рух на мить затамувала.
Минуть години. Рання прохолода
Розбудить світ, умиє все росою.
І заспіває гімн Творцю природа,
Яку створив своєю Бог рукою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677901
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2016
Я приляжу в духмяну траву,
Занурюся всім тілом до неї,
І збагну тоді, що я живу,
Що щасливий я миті цієї.
Обійняв би красу всю земну,
Уклонився б травинкам і квітам.
Всі б хмарки до грудей пригорнув:
Зачарований я земним світом.
Я вдихнув би всі запахи трав,
Квітів в полі і лісу густого.
Як зумів би – до сонця дістав,
Щоб тепло віддать серденька мого.
Я приляжу в духмяну траву,
Хай спочине утомлене тіло.
В нього запахи й звуки вберу.
Я живу! Знов Земля дала силу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677897
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2016
Вже час прокинутись
Якщо подивишся на світ
Із далечі, із висоти –
Красу, незрівняну ні з чим,
Земну красу побачиш ти.
Ліси, неторкані ніким,
Сади цвітуть, зріють поля,
Річок дзюрчання, велич гір,
Як скло прозорі скрізь моря…
Душа радіє і співає,
І хоче в неба синь летіти.
І силу в тіло наливає,
І в цій красі, щоб жити й жити.
…Але придивишся на світ,
Як тільки ближче підійдеш,
Розсунеш лісове гілля,
Чи в річку босоніж зайдеш –
Все переміниться в душі:
Річки отруєні течуть,
Скрізь скло лежить, гниє метал,
Сміття людське і там, і тут.
Брудне повітря, смерть в воді,
Земля Чорнобилем побита.
Безбожність, гріх.... Чекай біди!
Байдужістю людина вкрита.
Вже час прокинутись! Вже час!
З душею, з серцем все поправим.
Майбутнє справи жде від нас.
Творить добро нас Бог направив.
І вірю, що душі співати,
І знов захочеться летіти,
І буде тіло силу брати
З краси, в якій нам вічно жити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677700
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.07.2016