| Сторінки (3/239): | « | 1 2 3 | » |
Знову в білім вбранні абрикоси
Терпкий запах дарують мені.
З трав зелених знов падають роси,
Мов сльозинки на землю в вогні.
Охопило казковий край горе,
Полонила Вітчизну печаль,
Б'ються з ворогом степи і гори,
Українці незламні, мов сталь.
Вірим – виборемо Перемогу,
Світло й правду пітьмі не здолать!
Україні ми служимо й Богу.
Прийде мить – знов все буде співать!!!
Будуть квітнуть в садах абрикоси,
Терпкий запах усім дарувать,
В травах спілих засяють знов роси,
Світ захочеться весь обійнять.
15.04.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2023
Летить життя, збігає в мить…
Людина все спішить, біжить
І не встигає зрозуміть –
Життя – дар Божий пролетить!
Дай мудрості нам, Боже, дай!
На добрий шлях нас направляй
Від справ сумнівних зупиняй,
Благословляй! Благословляй!
Благословляй! Благословляй!
Свою любов, Господь, являй!
Благословляй! Благословляй!
Свою любов являй!!!
Земне життя нам дарував,
Щоб кожен благодать прийняв,
Своїм Отцем Тебе назвав,
Щоб Ти нас в мить важку обняв.
Не витрачай, мій друже, час!
Його так мало-мало в нас!!!
Поки вогонь життя не згас…
Поквапсь, не втрать останній шанс!!!
17.04.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980504
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2023
Тобі, вкраїнський воїне, вся слава,
Вся шана, вся хвала і вся любов!
Ти їх здобув відвагою по праву,
Бо не жалів життя за Неньку й кров.
З молитвою ти йдеш у бій без страху
І ангели з тобою пліч-о-пліч.
У всього світу ти знайшов повагу,
Бо Україна, мов Незламна Січ!
Пишаються тобою всі народи,
Пишається вся праведна земля.
Для всіх ти – символ мужності й свободи,
Твій героїзм весь всесвіт окриля.
За тебе всі в молитві українці,
Прикрий щитом любові їх Господь!
Тремтіть від страху нелюди-ординці,
Бо Вільний Дух здолає рабську плоть!
13.02.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2023
Ми вистоїмо!
Нас ворог бажає убить, розтоптать,
А ми піднімаємось знову і знову.
Брехнею своєю нас хоче приспать,
Забрать в нас культуру, історію й мову.
З Героїв він наших зробив ворогів,
А вбивці вкраїнців героями стали.
Він мріяв створить з нас покірних рабів,
Щоб прагнень до волі ми в душах не мали.
Нас голодом смертним морили кати,
В колгоспи зганяли, із хат викидали.
Не кожному пекло судилось пройти,
У тюрмах, гулагаг незламних вбивали.
Ти – недокраїна, орда ідіотів!
У хворій уяві – лиш зло навкруги:
Що хочуть, щоб вмерло усе на болоті,
Що світ весь навколо – твої вороги!
Нам краще без благ бути щедрих твоїх,
Без цінних дарунків, обіймів іуди
Бо зрадити пращурів мрію – це гріх!
Ми віримо – щастя країна здобуде!
Ми вистоїмо! Через холод пройдем
І темряву світлом своїм подолаєм!
Із пострілом кожним – міцніші стаєм,
На сотні віків тебе знать не бажаєм!
Сьогодні вкраїнці ведуть боротьбу
Криваву, жорстоку за Волю й Свободу,
За гідне Життя й не збагнути рабу,
Що прагнення ці в нас від роду до роду.
24.12.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969144
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2022
Ми будемо битись!!!
О, як же цей путін обплутав всіх дурнів,
Ще вчора – народ був, сьогодні – раби!!!
Утратив цар ірод і розум, і сумнів,
Нацистів придумав для гніву юрби.
Пихатий, трусливий, зависливий карлик
Диктатором став для слабкої орди.
Та тут помилився невдаха – загарбник.
Ти нас українців скорити не жди!
Від пострілу кожного, кате, твойого
У нас українців лиш сила зроста!
Від кожного вбитого старця й малого –
Ненавистю стискує наші вуста.
Ти кинув отару барАнів на вільних,
На мужніх, незламних дочОк і синів,
Від прадіда-діда – завжди непокірних,
В них сила від неба і хлібних ланів.
Ти думав, що квітами тут тебе стрінуть,
Що вже зачекались російських братів?
Та краще вкраїнцям від кулі загинуть
Чим бачить огидних катів-москалів!
Брати не приходять зі зброєю смерті
На землю чужу, до країни чужій
Брати не бажають все нищити, стерти,
Забрати свободу й лишити надій.
Ми будемо битись! Так, – будемо битись!
На нашому боці і правда, і Бог!
Він сил нам дає й закликає молитись:
Не звикли ми злу і неправді коритись!
І вірим – наш дух нам додасть перемог!
21.12.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2022
Ти – окупант і це клеймо назавжди!
Твоя орда – раби й гвалтівники,
Збір мародерів, слуг неправди, -
Ви прокляті всім світом навіки!
Тиран ти, варвар, втратив глузд і душу,
Жінок убивця і малих дітей.
Тебе спинить я – українець мушу!
Немає вищих за добро ідей!
Народ твій довго буде відмиватись,
Мождиво він покається колись.
Від сатани й гріхів почне звільнятись,
Але сьогодні – гніву бережись!
Бо Божий гнів не можна зупинити,
Він праведний, нещадний, як вогонь.
Він даний нам, щоб землю боронити!
Щоб вистоять! Він наша сила й бронь!
Ніколи ми не станем на коліна,
Лиш з Богом, коли будем розмовлять.
Була і є, і буде Україна!
Тобі ж наш дух ніколи не здолать!!!
23.11.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2022
Що ж ти, враже, зробив,
Що ж ти, кате, накоїв,
Стільки люду згубив,
Зруйнував, перекроїв?
Як могла така мразь
На землі цій з'явитись?
Де ж та клята знайшлась,
Щоб цій тварі родитись?
А народ твій сліпий
У ненависті дикій
По наказу – убий! –
Кров'ю сповнив всі ріки
Діточок і матусь,
Юних й старців у віці.
Кинуть Київську Русь
Хочуть в ноги вовчиці.
Кровожерна вона
Московито-ординська.
В тім лиш наша вина,
Що в нас кров українська.
Що в нас дух козаків,
Що ми прагнемо волі,
Що багато віків
Ми шукаємо долі.
Долі світла й добра,
Долі щастя і миру.
Не спинить вам Дніпра!
Не скорить Україну!!!
22.11.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2022
Сьогодні я цю пору не вітаю…
За вас, синочки й дочечки, молюсь.
Я вам тепла, ріднесенькі, бажаю,
Щоб не замерзли в тих краях, боюсь.
Щоб білий сніг не видав вас в окопах,
Колючий вітер, щоб не дув в лице,
Щоб не знайшов вас окупант по кроках.
Не час розвагам, – думаю про це.
Пора казкова, почекай ще трохи,
Лиш Перемогу виборемо ми.
Сьогодні б'ються за життя епохи:
Епоха світла і епоха тьми.
Вся Україна, як одна родина!
Одна єдина в нас мета для всіх.
І віримо, вже близько та година,
І Перемога ступить на поріг!
Ми у молитві всі піднімем руки,
Благослови нас, Боже, сили дай!
І за усіх людей невинних муки
Своїм мечем Ти ворогу воздай!
Сьогодні я цю пору не вітаю.
За вас, синочки й дочечки, молюсь.
Я вам тепла, ріднесенькі, бажаю,
Щоб не замерзли в тих краях, боюсь.
03.12.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2022
Ще лиш мить
Сонце сіло за горою.
Потемніло навкруги.
Та однаково Герою,
Хай це знають вороги.
Чи зима, чи дощ, чи спека,
Світлий день, чи темна ніч.
Буде галас їх далеко, –
Розлютили грізну Січ!
Козаків нашадки славні
Поженуть дикунську мразь.
Мужні, вільні, сильні, вправні.
В бій веде Господь всіх нас!
Ще лиш мить – засяє сонце
І розвіється пітьма!
І до кожного в віконце
Залетить: «Війни нема!
Перемога! Перемога!»
Залуна все навкруги.
Шана Воїнам і Богу!
Почнемо Нову дорогу!
В злобі згинуть вороги…
05.12.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2022
Як стану край поля, погляну
Закоханий в землю святу, –
Усяку зцілю в душі рану
І біль з мого серця змету!
Зрослися навіки з тобою,
Мій краю, Вітчизно моя!
Чаруєш, бентежиш красою
І співом, де зріють поля.
Ти пройдеш, моя Україно,
Свій шлях крізь пожежи й громи
І будеш ти Сильна й Єдина,
І Волю здобудемо ми!
Ти вистоїш, вірю, рідненька!
А ворог зійде, як роса.
І будем щасливі ми, ненько,
Всміхнуться нам знов небеса.
Країни, як ти – нема в світі!
Немає народу, як твій!
Господь заповів нам тут жити.
Не втратимо ж Божих Надій!
03.09.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967236
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2022
Коли закінчиться війна
І дим розвіється навколо,
Рідненька стріне сторона
І Україна сивочола
Тих, хто країну захистив,
Хто землю відстояв і волю, –
Не забувай, хто в ній спочив,
Віддав життя за кращу долю!!!
Доземний вам, бійці, уклін
І віковічні Слава й Шана!
І не зітре їх часу плин,
Бо, так глибока в серці рана…
Яка ненавистю кровить
До вбивць невинного народу.
Яка ятрить, яка болить,
Бо українського ми роду!!!
Коли закінчиться війна
Й розквітне рідна Україна –
Не забувай чия вина,
Що мати без дочки і сина…
Хто заплатив життям ціну,
Хто не жалів душі і серця,
Спинив криваву сатану,
Відкрив нам всім до щастя дверці.
Коли закінчиться війна –
Обнімемо Героїв славних!
Вони стояли, мов стіна
За нас у битвах всіх недавніх.
А ті, що полягли в бою –
Хай із небес дивитись будуть,
Як добре в отчому краю,
Як пам'ять зберігають люди…
02.12.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2022
Слізьми гіркими скроплена земля
По всім синам й дочкам, що були вбиті…
Їх кров пролита, щоб цвіли поля,
Щоб Україна садом квітла в світі.
Горяча кров і сльози, як полин
Нас не зупинять на шляху до волі.
На віки вічні, рать ворожа, згинь!
Вкраїні – жити! Погані – тліть в полі!
Нас Бог веде. Він став із нами в стрій,
Щоб захистить від нечисті Вітчизну.
Орда рабів, ти не плекай надій,
Тобі не вбити душу вільну й грізну!
Відкинем вбивць, потвор і дикунів!
Всю шану Богу віддамо й Героям.
Розквітне поміж гір, лісів, ланів
Земля свята, що відстояли з боєм.
07.07.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2022
Велике горе приносить Україні бездушний, кривавий варвар. Тільки за ці останні дні десятки мирних людей загинуло, втратили своїх рідних, лишилися свого житла. Пам’ятаймо це…
Вклонімось ненькі рідної Героям…
Ви ще ридаєте по Юрі Шатунову,
Що прославляв країну сатани,
Орди і мародерів, що готова
Все зруйнувать, всіх вбити без вини?
Лише за те, що всі ми українці,
Й нам Бог свободу й волю заповів.
Тож знайте, окупанти і чужинці, –
Ніхто в віках наш дух ще не скорив!
Вклонімось ненькі рідної Героям,
Що полягли в священній боротьбі,
Що відстояли край квітучий з боєм,
Дали можливість жить мені й тобі.
Просохнуть сльози і минуть пожежи,
Ми ще сильніші станемо в цю мить.
На цій землі, що лише нам належить,
Ще краще будуть українці жить!!!
01.07.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2022
Невже ми чужинці на рідній землі,
Що мови своєї не прагнемо знати?
І в час, коли ненька в крові і вогні
Нам треба себе, друже мій, запитати:
Чому Україна вже стільки віків
Не може позбутись цієї хвороби?
Чи може багато ми маєм гріхів?
Чи неуки ми, чи усі ми нероби?
Клянем окупантів ми мовою ворога,
І мовою вбивці – виплескуєм гнів,
І платим за власну байдужість ми дорого,
На війни своїх наражаєм синів.
А може і внуків, і правнуків наших,
Бо їм колискову співали батькі
На мові російській, що звемо ми «раша».
Прийдуть визволять їх колись байстрюки.
Що треба нам ще, щоб себе ми змінили,
Щоб більше ніколи причин не шукать,
Щоб рідна крайна розправила крила,
Щоб голосно пісні вкраїнській лунать,
Радіти й журитись щоб рідною мовою,
Сміятись і плакати тільки на ній,
Молитись і каятись щоб калиновою,
«Кохаю» - казати коханій своїй?!
Ні, ми не чужинці! Ми – мужні! Ми – вільні!
Ми - діти твої! Україна – наш дім!
Нескорені, духом міцні, тілом сильні!
Піднімем тебе, хай мине лише грім.
В.Дубас
01.06.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2022
Як виправдати можна цю війну,
Байдужістю твоєю розпочату?!
На жертву перекинути вину,
Дітей, жінок невинних убивати.
Це ж ти прийшов до мене у мій дім,
Ні я, а ти скорити мене хочеш.
Лунає в небі України грім,
Не весняний – це ти з гармат стрекочеш.
Розриви бомб, ракет твоїх навкруг,
Ти сієш смерть і сльози, кров і горе.
Який ти брат, який ти мені друг?
Тебе прокляв весь світ, поля і гори.
Колись разом були наші батьки,
Фашистську нечисть спільно виганяли.
А зараз ви такіж мерзкі, бридкі,
Насильство, гріх,нена’висність впитали.
Що тобі треба на моїй землі?
Чому ти лізеш, кате ненажерний?
Ти думаєш опудало в кремлі
Тобі вбиває в мозок правди перли?
Він бреше кожнім словом, кожну мить
А ідіоти ловлять страву в роті,
Вслуховуються , бо так легше жить
У світі темнім, у гнилім болоті.
Немає тут нацистів, дурню, ти!
Не убивають тут російськомовних,
Чуже забрать немає в нас мети.
Це все для тебе й для дебілів повних.
Ти пам'ятаєш Гітлер чим скінчив?
Чекає це й кремлівського тирана.
І як народ за гріх царька платив,
Ця і сьогодні незагойна рана.
Пробач, Господь, що стриматись не зміг,
Пишу, молюсь і гніваюсь, і плачу.
Я знаю, що слова лайливі – гріх.
Нам побажай у боротьбі удачу!
20.03.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2022
Він «миротворцями» назвав свою орду,
Мов та нам мир несе, рятунок, не біду!
Але народ наш вже давно цю фальш пізнав,
Яку з брехливих вуст не раз він нам казав.
Він переплутав миролюбство і фашизм,
Він переплутав чесний бій і тероризм.
В чотири ранку карлик нас пішов карать,
Бліцкригом з всіх боків бандерівців вбивать.
Та щось не так пішло, як в хворій голові,
Бо в боротьбі цій, чуєш, кате, ми праві!!!
Бо з нами Бог і Правда, чуєш ти,
Мерзото і відрижка сатани???
Ми будем битися! Ми на своїй землі!
Тобі не вдасться нас здолать, гидото, ні!
За кожну смерть діточок, стариків, жінок
У пеклі будеш ти горіть, це наш урок!!!
Покинь же наміри свої, відклич орду,
Бо на своїх же приведеш, тиран, біду.
Мою країну – УКРАЇНУ не ЗДОЛАТЬ!!!
Нас БОГ веде, щоб світло й правду відстоять!!!
Тобі ж вже час разом із леніним лежать,
Щоб міг народ в твоє лице бридке плювать!!!
28.02.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2022
Стоїть, аплодує весь світ Україні,
Вшановує прапор, співає наш гімн!!!
Такого не знали народи донині –
Від нашої мужності в захваті він.
Вклоняється низько Народу – Герою,
Який не скорився й веде боротьбу.
Кріз кров і вогонь йде сміливо тропою.
Свободу і волю не вбити рабу!
Не вбить дух козацький і правду, і віру
Мерзоті бездушній, кровавій, тупій,
Тирану-царю-сатані, лиш покірну.
Чекає вас смерть на земні цій святій!
Не міг нелюдь цей і палач уявити,
Як вся Україна підніметься вмить
І стане загарбника нищить й палити,
І Божий, цей праведний гнів не спинить!
Ми – нація миру і правди, і праці
У рідній країні будуєм, живем,
Співаєм, радіємо,зводим палаци
І Господу шану за все воздаєм.
І сили немає у світі такої,
Щоб нас зупинити на нашій путі.
Лиш скинемо нечисть своєю рукою
І Бог усміхнеться: «Які ж ви круті!»
Стоїть, аплодує весь світ Україні,
Вшановує прапор, співає наш гімн.
Такого не знали народи донині –
Від нашої мужності в захваті він.
03.04.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2022
Пробач мені, Боже, що в серці ненАвисть
Клекоче нестримно, пече і болить.
Мені не властиві жорстокість й лукавість,
Не думав, що можу я так не любить.
Що заповідь Божу так важко здійснити:
Любить ворогів і молитись за них,
За тих, хто прийшов нашу волю скорити,
Приніс смерть, розруху, неправду і гріх.
Хто гірше фашистів, руйнує й вбиває
Старих й молодих, діточок і жінок,
Хто голодом морить, хто серця не має
І звірства несе кожну мить, кожен крок!
В молитві до Тебе, Господь, вся країна.
Пробач нам провини, орду дай розбить,
Хай наша Єдина, Свята Україна
В цю мить історичну не згине, встоїть!
Ця дика орда, що з мечем без прохання
Прийшла до нас в дім, від меча і помре!
Молімось за воїнів мужніх і славних,
Хай рідна земля ім всім сили дає.
Хай Ангели праведні їх зберігають,
Бронею хай буде молитва свята.
Хай кулі, снаряди Героїв минають,
А ворогу страх в серце й душу вліта.
13.03.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2022
Закрийте небо!
Мій народ благає!
Матусі, діти голосно кричать.
Хоч Правда зло завжди перемагає,
Та скільки ж треба ще життів віддать?
Закрийте небо!
В вас на це є сили.
Моя ж країна прагне лише жить.
Ми воювать ніколи не хотіли,
Лиш рідну неньку хочем захистить.
Закрийте небо!
Ми – добра країна,
Та в час важкий єдині й мужні ми.
Не дайте з неба знищить Україну,
А на землі ми справимось самі.
Закрийте небо!
Надихни їх, Боже!
Дай мудрість і рішучисть у цю мить.
Нема нічого на землі дорожче
СВОБОДИ, ВОЛІ і бажання ЖИТЬ!
15.03.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2022
Ти кажеш, лише путін винен
В кривавій цій страшній війні?
Що із-за нього край мій гине,
Вся Україна у вогні?
Так, ця потвора, ця гидота
Дала наказ іти вбивать.
А ти боявсь відкрити рота
Й тобі за зло відповідать!
Ти змія сам пригрів на грудях,
Із року в рік його ростив.
Холопів він лиш бачив в людях,
Себе ж царем проголосив.
Тобі весь час давав отруту,
А ти вважав її за мед
І вірив казнокраду й плуту
В його теорії і бред,
Що Україна – не країна,
Що тут нацисти і фашизм,
Російськомовний люд тут гине,
Повсюди смерть і тероризм.
Ви всі з царем своїм – злочинці!
Де росіянин – там і смерть.
Для всіх на світі ви – чужинці.
Як вас трима планети твердь?!
Та Бог все бачить. Він не кине
Мою країну в ноги вам.
Веде на битву – дочку й сина
За тебе, рідна Україно,
Несе страх й кару – ворогам!
19.03.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2022
(Якщо не зараз, то коли прийняти рішення важливе???)
Як ненАвисть до ворога маєш,
Так і мову зненАвидь його!
Ти ж себе українцем вважаєш?
Ти ж не зрікся коріння свого?
Не виню я тебе, що так склалось –
Три століття трива боротьба.
Мову нищили, часто здавалось –
Вона – мрія для нас голуба.
Всі ми – жертви ворожої волі.
Нам хотіли чуже нав’язать.
Українське – щоб всохло на полі,
А російське – співать й прославлять.
Низькосортна! – так завжди казали
Всі московські царі всіх часів.
Школи, книги, культуру вбивали,
Щоб в віках не пробився посів.
Щоб зростали без рідної пісні,
Щоб історію втратив народ.
Щоб душі не було у Вітчизни,
Загубивсь ідентичності код.
Підміняли і назви і дати,
Мови, Віри лишали усіх,
Правду, Мрію кидали за грати,
Україну любить – було гріх.
Як її не неволили вбивці,
Не сікли, не знущались кати –
Зберегли своє Я українці!
Бо веде їх Господь до мети.
А мета ця – Свобода і Воля,
Мова, Віра й до Щастя політ,
Стяг, де неба блакить й жовте поле,
І, де гімн наш луна на весь світ!
Хай навіки загине руїна!
В мить випробувань – час нам прозріть:
Рідна мова – знак вірності сина!
Рідна мова – душа України!
Без душі ж – не радіти й не жить!
18.04.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945337
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2022
(після розмови з росіянкою, колись рідною)
Я знав – до них достукатись не можна,
Але надію все ж не полишав.
Для України в мить таку тривожну
Донести правду в край глухих бажав.
Та гнів й обурення відчув я в серці,
Коли отримав відповіді лист.
До мертвих душ – не відчинити дверці!
Перекажу вам, друзі, його зміст.
На запитання, хто прийшов до кого?
– Расия аперацию ведёт!
– Чому ж тоді біля мого порогу?
– Она прицельно лишь фашистов бьёт!
– Чому ж розбиті вщент лікарні й школи,
Садки дитячі, церкви навкруги?
– Бывает. Редко.Не по нашей воле.
Бандеровцы ж там прячутся – враги!
– Вам – вороги! Для нас вони – Герої!
Чому прийшли мене ви визволять?
Не повернуть від Віри нас святої!
Не вам, в брехні, що виросли, навчать!
– Мы мир спасаем от нацистов злобных!
Мы – «миротворцы» всем добро несём!
– Чому ж тоді небожів усіх кровних
Із рідних гнізд ви вигнали зі злом?
Ти знаєш скільки діточок убито –
Не встигли ті бандерівцями стать,
Матусь, які хотіли народити
Та під завалами прийшлося умирать?
– Так сАми ж вы в дома свои стреляли,
Это же так жестоко, как могли?
И стариков, и женщин убивали,
Чтобы на нас следы вины легли.
Вы на кресте мальчишку распинали
За то, что ваш не знал дурной язык!
А в комаров, зачем чуму вливали?
А в голубей – ковид? Ваш грех велик!
– Ти ж нам рідня! Чому не чуєш рідних?
Чому ці нісенітниці несеш?
Ми ж в кожнім кроці з смертю й нам огидно,
Що ти, мов зазомбована живеш!
Нас поважає світ увесь великий,
Співає гімн наш, прапор підійма.
І проклинає твій народ безликий,
Яким керує вбивця й сатана.
Я знав – до них достукатись не можна…
І впевнююся в цім в останній раз.
Бо рабські душі й голови порожні
Нам не пробить, щоб зрозуміли нас!
27.03.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2022
А ти думав, сатани відрижка,
Що народ мій можна подолать?
Що Хрещатик – мрія твоя – близько,
Де царя орда буде вітать?
Як же помилився ти, приблудо!
України, - ти казав, - нема???
А вона ЖИЛА, ЖИВЕ і БУДЕ!!!
Стяг, де поле й небо підійма!
З Богом в бій іде вона без страху,
Танки зупиняє голіруч,
Дух відроджує козацький з праху,
Літаки збиває серед туч.
Волонтерів руки не втомляє,
Медпрацівникам дарує сил,
І пологи в укриттях приймає,
Не щадить для Перемоги крил.
Палена, поранена, незламна,
Дбає про своїх захисників.
Дякує за борщ їй рать вся славна,
Не жаліє ворогу вінків.
Гімн із світом голосно співає,
Дику *** коктейлями стріча,
З Богом в бій Героїв проводжає
Проти мародерів й палача.
Молиться вся Божа Украіна
За благословення у борні,
Кулю відвести від дочки й сина,
Вистояти в праведній війні.
Міс краси, спортсмени, музиканти,
Співаки, поети і кравці –
Всі, відклавши в час важкий таланти,
Автомат тримають у руці.
В ніч несуть в теробороні службу,
Вдень готують їжу для бійців,
Як перероста в кохання дружба –
Шлюб беруть, хоч не завжди в вінці.
Не втрачають людяності в серці
До усіх потрапивших в полон.
К каяттю ім відчиняють дверці,
Намагаючись з очей їх скинуть сон.
Тож, ніколи рабству, злу і бруду
Віри, Волі, Правди не здолать!!!
Світ вклоняється великому народу,
Що за рідну землю згоден умирать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2022
Сідало сонце за рікою,
Ховалось за очеретами,
Махало здалеку рукою.
День відлітав, прощався з нами.
В червоне обрій одягнувся,
Дмухнув морозець у лице,
Далеко тріскіт льоду чувся.
Люблю зимову мить за це!
А ще – за сніг, який іскриться
І за малюнки на вікні,
За ліс, весна якому сниться,
За змогу з гір летіть мені.
Я в пору лижну молодію
І відчуваю юність знов,
Бо казка ця несе надію,
Безмежну доброту й любов.
В красі цій Богу помолюся,
З Ним почуттями поділюсь,
Із світом чарівним зіллюся,
Що п'ю і п'ю і не нап'юсь.
02.01.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2022
Тиша. Білі сніги
Все прикрили навколо.
І дерева стоять
У казковому сні.
І мовчать береги
Біля річки край поля.
Лиш густий очерет
Ледь-ледь шепче мені:
«Пам’ятаєш ті дні,
Як зимою на лижах
За собою ти вів
В дивний світ школярів?
Зустрічались не раз
Лиш сліди лисиць хижих,
І любить цю красу
Учнів завжди ти вчив.
І летіли з гори,
Піднімались на гору.
І дітей не лякали
Ні вітер , ні сніг.
І чекали урок,
І чекали цю пору,
І далеко лунав
Щирий, радісний сміх».
Все згадалось мені
І душа полетіла
В дивовижну країну
Тих сонячних днів,
Що минули, мов в сні,
Що промчались на крилах.
Знову з гір крутих лину!
Знов серцем ожив!
30.12.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2022
Всіх дорогих друзів, земляків, колег, моїх учнів, рідних і близьких, моїх читачів, знайомих і незнайомих сердечно вітаю з 2022 роком та Різдвом Христовим!!! Хай все буде добре!!! Щастя вам!!!
Спішить Новий рік!!!
Спішить Новий рік крізь замети і гори,
Несе нам Надію і радісну мить,
Щоб більше ніколи не знали ми горя,
Щоб в єдності й мирі навчилися жить.
Щоб воїни славні вернулись додому,
Обняли матусю, дружину, дітей.
Щоб в небі не чули гарматного грому,
Щоб грішних позбулись назавжди ідей.
Щоб рідна країна розправила крила
І буть її сином щоб кожен бажав,
Щоб дітям і внукам була вона мила
І скарб цей нашадок в віках зберігав.
Щоб Бога любили і людям служили
Уміли нужденним своє віддавать.
Робити добро щоб завжди були сили
І рідну Вкраїну з руїн піднімать.
Хай радісно й світло всім буде на серці,
Збереться рідня за святковим столом.
Стрічай Новий рік! Відчиняй йому дверці,
Хай всіх Ангел Божий обніме крилом!
Валерій Дубас, з любов’ю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2021
За річечкою, за очеретами
Розкинулось під гіркою село,
Увінчане садами і лісами,
Що Симоненку крила надало.
І хоч не встиг він світ весь облетіти –
Ім'я поета знане всій землі,
І згадують його дорослі й діти,
І збірки не пиляться на столі.
Іду я Бієвським широким полем,
А трохи далі – Василя село,
Де доля стрілась з радістю і болем,
І серце де любов’ю розцвіло.
Де джерело, яке давало силу,
Наснагу й до поезії любов,
Безстрашність й мужність наливало в крила
Вітри долать, й летіти знов і знов.
Замріяне село стоїть у річки,
Вдивляється в далекий виднокіл:
Казкове, поетичне, невеличке,
Де України народився син.
За річечкою, за очеретами
Розкинулось під гіркою село,
Увінчане садами і лісами,
Що Симоненку крила надало.
23.11.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2021
Ой, верба у полі
Виросла на волі,
Бо тримають міцно
Корені земні.
Ой, в широкім полі
Вітер гра на волі
І пасуться коні,
В рідній стороні.
Батьківщина мила
Дарувала крила,
Щоб я міг летіти
І красу обнять,
Щоб була в них сила,
Щоб душа раділа.
За щасливу долю
Згодні ми вмирать.
Україна й воля –
Українців доля!
Нема в світі сили
Істину змінить!
Як верба у полі
Виросла на волі –
Так і українцю
В волі вічно жить!!!
21.11.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931578
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2021
Коли душа наповнена любов'ю –
Вона співати хоче на весь світ!
Коли душа наповнена любов'ю –
Вона на крилах поспіша в політ!
Вона радіє кожній Божій миті:
Дощу і снігу, літу і зимі,
Пташині в небі і волошці в житі,
Всьому, що Бог створив на цій землі.
Жорстокість, гнів готова пробачати
І лиш добро й тепло всім віддавать.
Усіх навколо щиро обіймати
І вдячність Богу за життя співать.
За все що є, було що, і що буде
Тобі, Господь мій, шана і хвала,
І за любов, що дарував нам- людям,
Яка, мов квітка в душах розцвіла.
Коли душа наповнена любов'ю –
Вона співати хоче на весь світ!
Коли душа наповнена любов'ю –
Вона на крилах поспіша в політ!
02.11.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2021
Гуляє вітер у ріки в очеретах,
Чуби розчісує у них і низько хилить,
І вітлітає з рідних місць останній птах.
Малюнок осені в віках ніхто не змінить!
Його виводить кожен рік Творець-митець,
Лиш фарби різні перемішує уміло.
Дарує нам завжди красу нову Мудрець
І в душі наші налива любові силу.
І ми злітаємо на крилах в неба синь,
І світ весь хочеться обнять і всіх любити.
І забуваємо гіркий життя полин.
Спасибі, Боже, за цю мить, що дав зустріти!!!
22.10.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2021
Лебідка і лебідь у небі летіли
(до 49 річниці з дня, коли Бог поєднав мене і
мою дорогу і кохану дружину в одне ціле)
Лебідка і лебідь у небі летіли,
Торкалися ніжно в польоті їх крила,
Серцями взаємно тепло відчували,
Вітри і дощі завжди разом долали.
Лебідка і лебідь одягнуті в біле,
За ними їх дітки без страху летіли.
Всю відданість й вірність вони переймали,
Кохання, повагу й добро пізнавали.
Лебідка і лебідь на річку сідали,
Бо силу і міцність їх крила втрачали.
– У рідному краї нам час відпочити,
А ви не спиняйтесь, вам треба летіти!!!
Продовжуйте шлях свій, хай Бог помагає!
Хай вас в добрих справах Він благословляє!
А ми будем в небо блакитне вдивлятись,
Радіти, чекати на вас, милуватись!
Хай все буде добре у діток і внуків,
В молитві сердечній піднімемо руки.
Як діти щасливі – в батьків ростуть крила!
За все, що в нас є щиро дякую, мила!
Лебідка і лебідь у небі летіли,
Торкалися ніжно в польоті їх крила,
Серцями взаємно тепло відчували,
Вітри і дощі завжди разом долали…
14.10.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2021
Де б я не був, завжди у мене в серці
Мій рідний край, моя свята земля.
Я не забув поріг низенький й дверці,
І дім батьків, і там – душа моя.
В кімнаті тепло, світло і ми – діти
Щасливі, милі і нема турбот.
А за вікном всміхаються нам квіти
І вже чека далекий світ пригод.
Давно батьки злетіли в синє небо
І нас-дітей розкидало життя.
Та час від часу на поріг до себе
Збирає пам'ять нас від забуття.
Де б я не був, завжди у мене в серці
Мій рідний край, моя свята земля.
Я не забув поріг незенький й дверці,
І дім батьків, і там – душа моя.
02.10.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2021
Де яри, узгірря і поля –
Україна-матінка моя.
В цій красі сховалося село
Доброти і світла джерело.
[b]Я на Білу гору підіймусь,
По стежинці вздовж гори пройдусь,
На село рідненьке подивлюсь
І за нього Богу помолюсь.[/b]
Хай село Поставмуки цвіте,
Хай садок вишневенький росте,
Соловейко навесні співа,
Зеленіє навкруги трава.
Хай живуть щасливо земляки,
Хай пісні лунають залюбки,
Сміх дитячий весело зліта
Новий день Поставмуки віта.
02.10.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2021
Один за одним друзі відлітають
У сине небо – Господа краї.
Один за одним землю покидають,
Лишають нам лиш образи свої.
Чому так швидко прагнете ви в небо,
Чому мене лишили в самоті?
Невже земля вам більше ця не треба,
Чи сили всі розтратили в путі?
Хай в тих краях, де ангели Господні
На крилах буде легко вам летіть,
А на землі і завтра, і сьогодні,
І вічно пам'ять світла буде жить!
22.09.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2021
Вітер верби гне до долу,
Підкидає хвилі
Та здолать козачу волю
Нема в світі сили.
Нема сили, щоб убити
Прагнення до волі,
На коні, як птах летіти
У широкім полі.
Хіба можеш ти, козаче,
Зрадити країну?
Чи радіє та, чи плаче –
З нею будеш, сину!
Будеш в світлу пору й грізну,
В час війни і миру
Берегти свій скарб-Вітчизну,
Мову, правду й віру!!!
22.09.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2021
Як хочеться на мить розправить крила
І в небі синім вільно закружлять.
І землю цю мене, що народила,
Як неньку рідну ніжно обійнять.
Летіти в неосяжній висі неба
І любуватись, як цвітуть сади,
І бачить мир, – і більшого не треба,
Де щастя скрізь і де нема біди.
Хай лине спів моєї України,
Шкільний дзвінок дітей до школи зве.
Хай в мирі квітнуть гори і долини,
На радіть хай людина тут живе.
Хай Бог в думках і справах наших буде,
Правдиво будем жить й творить добро,
Своїх героїв кожен не забуде,
Хай крізь віки тече й співа Дніпро.
Як хочеться на мить розправить крила
І в небі синім вільно закружлять.
І землю цю мене, що народила,
Як неньку рідну ніжно обійнять.
Валерій Дубас
28.08.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2021
Навколо Бієвське широке поле
Мене стрічає радісно в цю мить.
Я тут живу! І вдячний Богу й долі,
Що край цей чарівний зміг полюбить.
Постав-Муки і Біївці, мов рідні,
Полтавщини прославлена земля.
Її героїв будем завжди гідні!
Хай квітне сад і зріють скрізь поля.
Хай Симоненко із небес всміхнеться,
Бутовський бачить і Сковорода,
Як радісно на цій землі живеться,
Як в Удаю тече, бурлить вода.
Хай Бог узріє: люди працьовиті,
Щасливі діти вчаться залюбки.
Як грає з колосками вітер в житі,
Стрибає риба посеред ріки.
Як Україна незалежна, сильна
На мові рідній голосно співа.
І вся земля квітуча і привільна
За кроком крок до щастя йде неспинно.
Хай шлях твій славний у віках трива!!!
05.07.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2021
Любіть життя! Любіть життя,
Воно, як спалах світла, друзі,
Як цвіт весняний, що зліта
Лиш вітерець дмухне у лузі.
Воно, як крапелька роси,
Яка на сонці враз зникає,
Як дар безцінної краси,
Що нас Господь благословляє.
Любіть життя! Любіть життя,
Радійте кожній Божій днині.
Воно, так швидко відліта,
Мов крик прощальний птаха в сині.
Мов риби сплеск серед ріки,
Падіння зірки серед неба.
Несіть любов крізь дні й роки,
Життя – єдине в мене й тебе!!!
07.07.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919214
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2021
Попід горою пролягла дорога
Посеред зрілих і духмяних трав,
Яка веде до рідного порогу.
Від нього я свій шлях колись почав.
Світить, горіть покликала стежина:
Навчать дітей, вести їх в дивний світ.
Роки минули, наче одна днина,
Кого я вчив продовжують політ.
Летіть, летіть в височині блакиті.
Нехай вам силу Бог на це дає.
Та пам'ятайте школу ви щомиті
І тих, хто серце віддавав своє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2021
Коли гуси верталися
Із далеких країн,
Богом був подарований
За любов нашу син.
І у небі, у синьому,
Я летів, наче птах.
І кричав я від радості,
Зі сльозами в очах.
Сину мій, сину мій,
Ти надія моя.
Вдячний, Боже, тобі,
Що весь світ забуяв.
Сину мій, сину мій,
Ти моє джерело.
Ти для мене - вітрила,
Ти - як птаху крило.
Кожен раз, як вертаються
Гуси з дальніх доріг, –
Всі додому злітаються,
Де родинний поріг.
Син мій батьком вже став –
Підроста в нього син.
Як колись я казав,
Так тепер каже він…
Сину мій, сину мій,
Ти надія моя.
Вдячний, Боже, тобі,
Що весь світ забуяв.
Сину мій, сину мій,
Ти моє джерело.
Ти для мене - вітрила,
Ти - як птаху крило.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2021
Хоч сил буває вже немає –
Не розлюблю я дивосвіт.
Іти вперед він заставляє,
Щоб знов зустріть весни приліт.
Весна-весна летить на крилах!
Весна-весна – казкова мить!
Ти обновляєш душу й сили
Наповнюєш бажанням жить!
Лиш в синє небо подивлюся,
Побачу я пташиний клин –
Знов силою життя наллюся
Серед лісів, полів, долин.
Якщо красу я відчуваю,
Це означає – я живу!
І Богу вдячність я співаю
За мить цю чарівну нову.
19.04.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2021
Тумани, тумани, гуляють тумани.
Парує, мов дихає, рідна земля.
Весна прилетіла й загоїла рани!
І знову в душі моїй пісня луна.
Спасибі, мій Боже, за день і за небо!
Спасибі, що бачу і чую красу!
Спасибі, що можу молитись до Тебе!
Спасибі за сонце й ранкову росу!
І хочеться світ цей всім серцем любити,
І хочеться в небо на крилах злетіть
І дякувать Богу, що дав мені жити
Й відчути казкову і дивну цю мить.
Спасибі, мій Боже, за день і за небо!
Спасибі, що бачу і чую красу!
Спасибі, що можу молитись до Тебе!
Спасибі за сонце й ранкову росу!
Тумани, тумани, гуляють тумани.
Дощами умилася рідна земля.
Нехай же здійсняться всі Божії плани,
Відродиться світ весь, заквітнуть поля!
Спасибі, мій Боже, за день і за небо!
Спасибі, що бачу і чую красу!
Спасибі, що можу молитись до Тебе!
Спасибі за сонце й ранкову росу!
22.04.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912895
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2021
Знову дзвін лунає над селом…
Знов серця печаллю покриває.
Кожного торкається крилом.
На очах сльозиночькою сяє.
Знов чиясь душа злітає в синь,
Звільнена від всіх турбот на світі.
Боже милий, там її зустрінь.
Дай притулок із Тобою жити.
На землі закінчився вже шлях,
Боже, Ти пробач усі пороки!
Тіло з праху знов вернеться в прах,
А душа між хмар продовжить кроки.
Буде жити в спокої вона
І на землю із небес дивитись.
Хай свята їй музика луна,
Благодать Господня буде литись.
Хай селом лиш в радість лине дзвін!
Сповіща – в цей світ прийшла дитина!
Хай живуть на щастя дочка й син,
Праведності вчаться вона й він
І зростає Божа Україна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2021
Замість снігу на вітах краплинки блищать
І дерева весну виглядають, чекають,
І розмерзлу лижню вже нелегко долать,
Дні зими чарівної на жаль відлітають.
Я жену із душі набігаючий сум,
І струмочком надія з'являється в серці:
Нова радість прийде, пробіжить тілом струм,
І любові відкриються Божії дверці.
Заспіває весь світ, оживе вся земля,
Все наповниться миром, теплом і коханням.
І казкову красу так обнять схочу я:
Ці привілля, ці ріки, ліси і поля!
І здійсняться всі добрі, всі світлі бажання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2021
Стежкою юності
Морозний день і сонце сяє,
І сніг іскриться і скрипить.
Мене моя лижня чекає
В цю неповторну дивну мить.
На лижі стану і помчуся
По стежці юності моїй.
І щиро Богу помолюся,
Що серця жар не втратив свій.
Що до життя не згасла радість,
Красу любить не перестав,
В душі палає Божа святість,
Яку Господь подарував.
Я з нею, як той птах на крилах –
Лечу у просторі небес.
І поки вистачає сили –
Зі мною буде світ чудес!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2021
Щодня я відстані долаю,
Крізь ліс, крізь поле - за село,
Де силу в крила наливає
Мені природи джерело.
Спасибі, Боже, за цю пору,
За кожну хвильку, кожну мить,
Що маю в серці непокору
Й від суєти можу злетіть.
Вперед на зустріч із красою,
Де сонце сяє, сніг скрипить,
Де заяць стежкою лісною
Ніким неляканий біжить.
Де сріблом все навколо вкрите,
Де діаманти скрізь блищать
І сяйвом простори залиті –
Й весь всесвіт хочеться обнять!
В такі хвилини забуваю
Про всі проблеми на землі.
І я з природою співаю!
Й весь світ всміхається мені!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2021
За річкою та за очеретами
Село лежить, де Симоненко жив,
Де бігав хлопцем босими ногами
І землю цю всім серцем полюбив.
Там Удай, аж до Біївців підкрався,
Василь тут раків з друзями ловив,
А взимку на льоду завзято грався,
Та на санках катавсь, що дід зробив.
При батькові був напівсиротою,
Не мовив, – «Тато!», лише – мама й дід.
Зустрівся рано з горем і війною,
Та не згубив порядності він слід.
Ровесники завжди його любили,
Він прикладом в навчанні був для них.
На все у нього вистачало сили,
Корівок пас, складати вірші міг.
Гора Царина, поруч – Кашовар,
Що від хатини недалік стояли
Пробуджували поетичний дар,
Красою його душу надихали.
Матуся шила, дід за батька був.
Він в бідності мужнів, та ще – в любові.
У навчанні вершини досягнув,
Зростав постійно в поетичнім слові.
Недовгий шлях судилося пройти…
Та Україні й мові він не зрадив.
Своє зумів в поезію внести,
Йому ніхто у цьому не завадив.
Любив село й простих людей поет,
І славив їх в поезіях щоднини.
У двадцять вісім обірвався злет.
Він для нащадків свій лишив портрет,
Де світла постать Сина України.
08.12.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2021
Кружляє пожовкла листва, наче крила,
Нагадує людям про плинність життя.
Лиш щастя бажаю безмежного, мила,
Хай добрим і радісним буде буття.
Прикрашена осені барвами стежка,
Я хочу по ній, щоб ми довго ще йшли,
Хай шлях, мов рушник прикрашає мережка,
І щоб ми любов крізь роки пронесли.
Хай осінь мине і зима завітає,
Дощі хай проллються і сніг прилетить.
Та в наших серцях соловейко співає
Бо душу весна не лишає й на мить.
Любов, де панує – весна не минає.
Любов, де бурлить – там мов повінь ріки!
Тебе, моя мила, з днем світлим вітаю.
Дай, Боже, летіть нам й летіть крізь віки!
02.01.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2021
Я кожен день душі шукаю крила,
Щоб відчувати радість на землі.
Вони мене, мов корабель вітрила
Помчать в далекі, чарівні краї.
Ввіллється невичерпна в мене сила,
Крізь хмари й грози буду я летіть.
Але куди б душа не прилетіла
Цей дивосвіт увік не розлюбить!
До світу серце сповнене любов'ю
І вдячністю до Господа за все.
Полита потом поколінь і кров'ю
Земля життя нам крізь віки несе.
Я кожен день душі шукаю крила
І віднаходжу їх в красі земній,
Що, так казкова! Неповторна! Мила!
Вона мене назавжди підкорила!
Поки є крила – буду жити в ній!
28.12.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2021
За болотами та очеретами
Широке поле Бієвське лежить,
А під горою, вквітчану садами,
Село, поета що змогло зростить.
Тут в Біївцях на крилах він піднявся
І полюбив цю землю навіки.
І де б не був – її він не зрікався,
І ніс любов до рідної ріки.
Недовгий шлях судилось подолати.
У 28 обірвавсь політ…
Тепер в хатині, де родила мати,
Його музей, відомий на весь світ.
Тече ріка поміж очеретами,
Шумлять ліси і в зелені поля.
Та ти завжди в серцях, поете, з нами!
І житиме в віках твоє ім’я!
18.12.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2020
Ми думали, що вічні в нас батьки,
Що встигнемо сказать їм добре слово
За радісні і миті нелегкі
І за життя, яке важніше всього.
Ми думали, що встигнем їх обнять
І зазирнути в очі їхні милі.
І всю любов і ніжність передать
За відданість, що не жаліли сили.
На жаль не взмозі юність це збагнуть:
Цей біг життя, шалену плинність часу.
Приходить мить – батьки у вічність йдуть
І сиротіють діточки відразу.
І лише пам'ять повертає нас
У чарівну, веселу, дивну пору.
Пробач нас, Боже, кажем раз у раз,
В молитві піднімаєм руки вгору.
Якби батьків вернуть на хвильку зміг –
Обняв би ніжно й пригорнув до серця
І уклонився б низько їм до ніг.
На жаль назавжди ці закриті дверці…
26.12.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2020
Поміж очеретами ледь чути спів ріки,
Поміж очеретами біжить через віки,
Тече вона петляє, собі шлях пробива,
Та звідкиля тече – не забува.
У всього є початок, у всього є істок:
І перший зліт на крилах, урок, і перший крок.
І якось залишаєм рідний, батьківській ми дім.
Подякуй за любов й науку всім.
Далеко доля занесе тебе в чужі краї,
Та ті роки дитячі світлі в сни прийдуть твої.
І защемить у тебе в серці, слізка забринить.
І будеш в край дитинства ти летіть.
І можеш не побачить вже батьків і свій поріг,
І не почуєш спів в садку, і друзів твоїх сміх,
Бо є всьому істок, початок і остання мить.
Умій цим дорожить і це цінить.
04.12.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2020
А сніг летить і падає на скроні,
І білим все навколо застиля.
Втомилися від бігу мої коні,
Та не втомивсь любити землю я.
По Божій волі дихаю й співаю,
По Божій волі мрію і живу.
І прийде час – злечу на небо – знаю,
Та серцем залишуся в цім краю.
У кожної пташини є гніздечко,
З якого та розпочина політ.
А у людини – батьківське крилечко,
Від нього ми відправились в похід.
Куди б мене не завела стежина,
Де б долечка не кинула мене, -
Про тебе буду думать, Україно,
Бо ти для мене – матінка єдина!
І ця любов ніколи не мине.
03.12.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2020
Білим снігом прикрило стежину
І навколо святковим все стало.
Завітала зима в Україну,
Та на серці, щось радості мало.
Не вщухає вогонь на Донбасі
І за вбитими ллються ще сльози.
І сини дають відповідь, вразі,
Як майне темна тінь на порозі.
Ми чужого ніколи не брали,
Та за рідний край будем стояти,
Як діди і батьки помирали
За країну святу – свою мати.
Нам Господь дав цю землю у спадок,
Збережем її й вславим піснями.
І нам вклониться вдячний нащадок,
І розквітне край отчий садами.
04.12.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2020
Поросла очеретами
Річка – долечка моя.
Не співає вже піснями –
Цвітом вся вода буя.
Переплетена корінням,
Сил немає їх зірвать,
Щоб в дарунок поколінням
Скарб цей дивний передать.
Хай в цей край весна прилине,
Хай розтопить всі сніги
І відродить води сині,
І очистить береги!
Потече ріка весела
І наповнена життям
Крізь поля, міста і села,
Щиро дякуючи нам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2020
Уходять рідні і знайомі,
Уходять друзі в інший світ.
Хай будуть всі в Господнім домі,
Там, в небесах трива політ.
Де суєти нема людської,
Де тиша, спокій, благодать,
Де заздрості нема пустої,
Лиш хочеться душі літать.
Ви на землі служили Богу,
У всьому вірними були.
Коли Він вас позвав в дорогу –
Його любов ви здобули.
В блакиті мирній і безкрайній
Хай буде радість світла всім.
Вам навіки цей незвичайний
Господь дарує Божий дім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2020
Прощальна краса чарівної пори
Нам душу теплом зігріває.
Прощальна краса чарівної пори
В серця наші сум наливає.
Прощальна краса чарівної пори
Нам мудрість життєву приносить.
Прощальна краса чарівної пори
Любити цю землю нас просить.
29.09.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2020
Вітер в полі розгулявся,
Трави хилить до землі,
Козаченько повертався
До хатини на коні.
Боронив він Україну
Захищав від ворогів,
Щоб жилось щасливо сину,
Отчий край щоб садом цвів.
Козаченько-переможець
Їхав полем на коні,
А друг вірний запорожець
Залишивсь в сирій землі.
З полинами вітер грає,
Радість лине й гіркота.
Вдячно вершника вітає
Чарівна земля свята.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2020
Ну, що то за питання, друзі милі,
Якою мовою нам розмовляти,
Якщо тобі дала Вкраїна крила
І любиш ти її, як рідну мати?!
Які проблеми, якщо син ти вірний
На перше місце ставиш Батьківщину,
В думках своїх і в діях завжди вільний,
І про нащадків дбаєш кожну днину?
Не може Україна буть без мови,
Що виборов, зберіг народ у битвах,
Щоб у піснях і в поетичнім слові
Жила, у спілкуваннях і в молитвах.
Моя країно! Ти не полонянка!
Не шмат землі, де варвари панують!
Ти не німа, не ледар, не панянка
Безпам'ятна, де рід свій не шанують!
Ти – мужня, мудра, вільна і єдина
На щастя Богом створена й на славу!
І мови скарб від сина і до сина
Залишиться на цій землі по праву!!!
Ну, що то за питання, друзі милі,
Якою мовою нам розмовляти,
Якщо тобі дала Вкраїна крила
І любиш ти її, як рідну мати?!
11.07.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2020
Вже з небесної сині
На нас дивляться очі,
Які бачать й донині
Грізні дні ті і ночі.
Смерть тоді була близько,
Кулі вили, співали,
І безстрашні хлопчиська
Враз в атаку вставали.
Вони потом і кров'ю
Відстояли свій край.
Ти, мій друже, з любов'ю
Подвиг цей пам'ятай!
Пам'ятай це щомиті,
Вірним будь завжди, сину!
Більше всього на світі
Бережи Україну!
І сьогодні їх діти
Знову мужньо йдуть в бій…
Вірь! Тобі, Ненько, жити!
В щасті птахом летіти!
Прийде день світлий твій!
08.05.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875260
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2020
Лечу до тебе здалеку, село,
Де ліс казковий з вітром розмовляє,
Де я колись піднявся на крило,
Де вдячністю душа моя співає.
Мене стежинка в поле поведе
Крізь трави спілі, крізь яри й долини
І джерело цілюще там знайде,
Яке несе любов до України.
Люблю тебе, мій краю чарівний!
Люблю тебе, земле моя страждальна!
Навіки, Україно, син я твій:
І в світлу пору, і коли – печальна.
Лечу до тебе здалеку, село, –
Хоча душа була завжди з тобою.
Бо тут моє дитинства відцвіло,
Тут серце гартувалося до бою.
Тут мужності і вірності я вчивсь,
Тут з рідними батьками я прощався.
І, де б не був, – за тебе я моливсь!
І завжди в снах до тебе я вертався!
Я вірю, що розквітнеш ти, мов сад,
Що будемо щасливі ми з тобою,
Що в радість заживуть сестра і брат,
Навіки попрощаємось з бідою.
Що українська пісня залуна,
Любов до Бога й ближнього вернеться,
Впаде пітьми й байдужості стіна,
Нове життя на цій землі почнеться!!!
22.04.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2020
Я скроні твої сиві пам'ятаю.
Я руки твої, матінко, люблю.
Я так обнять тебе в цю мить бажаю.
Пробач, що я не встиг Бога молю.
Чому я не сказав, що міг сказати?
Чому уважним не завжди бував?
Чому не дав, що міг тобі я дати?
Що ти не вічна – лише згодом взнав…
На жаль вернути час немає сили
І світлу твою усмішку відчуть.
Лечу до тебе в думці я на крилах.
Лиш з часом пізнаєм життєву суть.
Кажіть батькам завжди слова любові!
Їх обійміть – поки живуть вони!
Тепло сердець даруйте в справі й в слові,
Щоб потім не відчути вам вини.
01.05.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874346
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2020
Щось змінилося в нас, щось не так з нами, люди,
Бо Земля чомусь плаче від справ наших всіх
І не в радість їй храми, й величні споруди,
Бо на кожному кроці розпуста і гріх.
Найстрашніше ж, що кажуть, мов - вірую в Бога, -
Та лиш згадують Бога в хвилину тяжку.
І зове їх безчестя й неправди дорога,
І нащадкам готують вже долю гірку.
Десь утратили ми доброту до людини,
Припинили ми радитись з нашим Творцем,
І жорстокість, байдужість створили руїну,
І біда вже літа перед нашим лицем.
Возомнили себе, мов володарі світу,
Що планетою Божою - нам керувать!
Що під силу нам все - де сніги - бути літу!
А річки в інший бік можемо направлять.
Що ліси вправі нищить, тварин убивати,
І сміттям засипати всю Землю святу,
І за шлунок й кишеню свою лише дбати,
І лиш плоті годити всякчас за мету.
А про душу забули... Покайтеся, люди!
У молитві зверніться до світу Творця.
Він і цей гріх пробачить і зможе забути,
Дасть нам шанс, щоб планеті й людині ще бути.
Лиш живи з Ним в єднанні завжди й до кінця!
07.04.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871133
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2020
А весна знов приходить в мій втомлений край.
Ти з надією, друже, її зустрічай!
В небо чисте, безкрайнє на мить зазирни,
І за сонячний день цей молитву почни!
І тоді тобі радість з блакиті зійде,
І у серці твоєму відбиток знайде,
І засвітяться очі, душа заспіва,
І вуста твої добрі промовлять слова...
І вони будуть литись, як води ріки,
І печалі вір, друже, минуть навіки.
І на крилах злетиш над красою Землі,
І захочеш обняти весь світ! Всі краї!
02.04.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870573
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2020
Ні на що не зважаючи, лине весна!
І наповнена радості тиша лісна.
Все навколо прокинулось, скинуло сни,
Із усіх усюд чуються світлі пісні.
Джерелами увінчана рідна земля
І пташиними трелями л'уки й поля.
А на вітах, мов струнами, гра вітерець,
І весь світ кричить голосно - суму кінець!!!
27.03.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869660
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2020
Ти чуєш, народе? Лунає із неба:
"Постати в молитві єднання всім треба!
Прийшов час відчути провину свою.
Покайся, людино, бо ти на краю!"
Підказує Бог, що не можна так жити,
Так Землю свою руйнувать, не любити,
Лиш плоть ублажать, про кишеню лиш дбати,
Забути за Бога, за батька і мати.
Покайся, народе, в молитві святій!
Приборкай гординю й добро, любов сій!
До Бога, до Ближнього, до України
Линь серцем й душею! Й не стане руїни!
Розквітне навколо й Земля заспіває!
Ти чуєш, народе, вже з неба лунає?
Тож будьмо в молитві єднання стояти!
Бо разом ми - сила! Все зможем здолати!!!
27.03.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869576
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 27.03.2020
За високим парканом сховався ти.
Для родини, для себе створив життя.
І немає нездійсненної мети,
Без проблеми впроваджуєш відкриття.
З свердловини глибокої воду п’єш,
Очищають її дорогі фільтр'и.
І в теплицю, й на клумбу тепленьку ллєш,
Ще у сауні ніжишся раз в дня три.
В туалеті, на кухні водичка є.
І озерце своє. Коропи живуть.
Та весь бруд від будинку в ставок тече.
Так позбутись відходів – найлегша путь.
Нищиш кращу водойму свого села.
За парканом, що зовні – тобі чуже!
Ще недавно вода тут, хоч пий була,
А сьогодні і жабу не стрінеш вже.
Із столиці продукти в свій дім привіз,
А пляшки та обгортки зібрав в пакет.
Весь товар в холодильник твій ледве вліз,
А сміття – за паркан, до струмка, в кювет.
Будуть миші, собаки пакети рвать.
І отруту вода понесе в ставок.
Ти гадаєш – не зможуть тебе покарать?
Помиляєшся, бачить Бог кожен крок.
І, колись будеш ти перед Ним стоять,
І почуєш від Нього багато слів.
І нічого не зможеш Йому сказать.
Та відчуєш всю силу, весь Божий гнів.
Він тобі нагадає усі гріхи,
Як ти Землю - творіння його вбивав.
Не співають у лісі давно птахи.
Ти нічого природі не дав, лиш брав.
Всі ліси, лісосмуги в смітті лежать.
Ти родючі ґрунти за паркан возив.
І від болю, наруги поля кричать,
Та ти очі і вуха на це закрив.
Різав в смузі дуби, що твій дід садив,
Щоб врожай на полях від вітрів зберегти.
Де ж ти мудрість і совість свої подів,
Коли дбав лиш про блага для себе ти?!
Від твоїх грішних дій висихають струмки,
Із джерел витікає отрута-вода.
По землі всій розкидав метали важкі
І до кожного вже підступає біда.
Утрачають багатства моря і річки,
Океани міліють і тануть льоди.
В атмосфері з’явились озонні дірки,
Та на грядках зростають мутанти-плоди.
Ти ж від світу всього заховавсь за паркан:
Там живеш. Бережеш. Бо твоє це. Твоє!
А, що зовні природа вмирає від ран,
То, для тебе проблемою – зовсім не є.
Екологія душ, і сердець, і землі.
Охопила недуга і часу вже мало.
Та щоб знову почуть, як кричать журавлі,
Все зроби, щоб хвороби назавжди не стало.
Бог, що любить тебе, шанс востаннє дає.
Не випробуй ніколи Його ти терпіння.
Бо Земля – спільний дім. Не чужий. Все твоє!
Вирішальна пора для життя настає.
Не рубай життєдайне, могутнє коріння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868982
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 22.03.2020
Я сьогодні пройшов по куточках тих рідних,
Де ще вчора буяли сади весняні,
Де дзвеніли піснями струмочки привітні,
Які потім до мене з'являлись у сні.
Я зустрітись хотів із отою красою,
Що давала на крилах у небо злетіть
І обняти знайому берізку з косою,
І у травах пахучих на мить відпочить.
Та занедбаний сад я побачив із болем
І немає берізки, мов сталась біда.
І струмок пересох, що співав колись полем,
Мов пройшла по землі цій ворожа орда.
І душа моя плакала, вмилась сльозою,
Що ж ми, люди, не можем красу зберегти?
І молитвою щиро молився святою,
І просив я у Бога: "Пробач нас! Прости!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2020
Знов весна у віконце влетіла:
Чарівна, довгождана пора.
І хоч скроні зима відбілила -
Моє серце, як в юність пала.
Пробудились ліси й заспівали
І джерельце пробилось з глибин.
І всі радісно діти вітали
В небі синім утомлений клин.
Повернулась з весною надія,
Повернулась з весною любов.
І господар зерно в землю сіяв,
І казав - буде так знов і знов!
Буде вічно земля обновлятись
І душа, мов на крилах летіть!
Будуть війни й нещастя - кінчатись,
Лиш прилине в мій край дивна мить!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868575
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2020
Все більше думка в пам’яті вирує
І раз у раз нагадує про це:
Люби життя, яке Господь дарує,
Іди вперед, хай вітер б'є в лице.
Шукай нове щодня і щохвилини,
Радій землі і сонцю, й небесам,
І кожній пташці, що в безмежній сині,
І світлій річці, лісу і полям.
А ще радій надійним, вірним друзям,
Які прийдуть до тебе в день гіркий
І допоможуть відступити тузі,
І ти збагнеш – тягар твій неважкий.
Бо Бог дає – ту ношу, що піднімеш.
Він завжди поруч – кожну дивну мить.
Крізь все пройдеш і до зірок полинеш,
Й на крилах будеш в цій красі летіть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865271
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2020
Коли ж засяє сонце над тобою,
Моя Вітчизно, краю рідний мій?
Коли ж ми, друзі, справимось з бідою,
Здолаємо цей грізний буревій?
Земля моя напилась крові й поту.
За всі віки все бачила вона:
І працьовитих пращурів роботу,
І мужність, як приходила війна.
Сьогодні знову над тобою хмари,
Вони, мов чорні ворони летять,
За волю українців хочуть кари
І над убитим радісно кричать.
Ще є сини! Ще є сини безстрашні,
Які постали мужньо пліч-о-пліч,
І не пустили ворога на пашні,
І відстояли землю, як та Січ!
І прийде час! Засяє Україна,
І забуяють навкруги сади!
І буде дітям в радість кожна днина!
Й в безсилій злобі згинуть вороги!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865270
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 18.02.2020
Я наодинці із природою не налюбуюсь її вродою.
Мов з другом зустрічаюсь я, вона – кохана, мов моя.
Вона мене захистить вмить, коли чи сніг, чи дощ шумить.
Вгамує біль, загоїть рани, душа очищеною стане.
Я розчиняюсь у природі, радію будь-якій погоді.
Вона завжди мене чекає, як найріднішого вітає.
Розповідає, як живеться, як вітер через віти рветься,
Як з надр пробилось джерело, як все навколо розцвіло,
Як гуси в небі пролітали, як солов’ї в саду співали.
Про доброту людську і зло, про те, як зараз, як було.…
Про все, про все розмова лине. Я в ватру додаю поліно.
Я низько Богові вклонюся, за світ цей дивний помолюся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862663
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2020
Яка благодать: тепло, сонячно, мило!
Яка благодать в прохолоді лісній!
Злітає душа в небо синє на крилах
І серце співає в казковому сні.
І бачу красу, що з’являються сльози.
Це радості сльози. Це вдячність Творцю.
Відходять проблеми, морози і грози
Й співаємо славу безмежну Митцю.
Яка благодать чути голос зозулі!
Яка благодать коли сяє роса!
Хоч будуть за мить вже ці миті минулі,
Залишиться в пам’яті дивна краса.
Яка благодать бути Божим творінням!
Яка благодать жити серед краси!
Не птахом, не квіткою і не корінням, –
Людиною Бог дав нам бути усім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862646
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 26.01.2020
На пагорбі явір стоїть:
Могутній, на вітрах не гнеться.
А козак їде та й мовчить:
Від почуттів сердечко рветься.
Воно за рідний край болить –
За мальовничий і страждальний,
Який він буде боронить,
Хоч бій цей буде і останній.
У козака лиш дві сестри:
Одну звуть – смерть, а другу – слава
Зустріне мужньо він вітри.
Схилитися – не має права.
Не зрадить Україні він –
Землі найкращій в цілім світі!
Козак – відважний, вірний син
Не буде у неволі жити!
За світлу долю поколінь,
За волю й правду, віру й мову
Віддать життя готовий він,
Йти в бій кривавий знову й знову.
На пагорбі явір стоїть:
Могутній, на вітрах не гнеться.
А козак їде та й мовчить:
Від почуттів сердечко рветься.
23.01.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862347
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 23.01.2020
Я у молитві ранок зустрічаю,
Із радістю я Господу молюсь.
І всі земні печалі забуваю,
З надією на світлий день дивлюсь.
Де я не йду, скрізь дякую Творцю.
Де я не стану – спів в душі лунає.
Ти дав в дарунок мить життєву цю,
Весь світ любов’ю щирою буяє.
Як не любити хмарку в небесах,
Як не любить сніжинки ніжні білі,
Пташиний спів, як не любить в лісах,
Сади квітучі, вишні, груші спілі!?
Як не любить струмків весняний дзвін
І тишу дивну – чути серце б’ється,
Гусей крикливих в небі синім клин,
Мов серед них і я лечу, здається!?
Як не любити ранішню росу,
Що на травинках зірочками сяє,
В тумані річку, осені красу,
Коли під ноги золото лягає!?
Як не любити тихий сплеск весла,
І качечку, що в очерет сідає,
Яка весну на крилах принесла,
А в небі сонце радістю палає!?
Як не любити те, що Ти створив
І кожному з любов’ю дав в дарунок?
Я – син Твій, Боже, світ цей полюбив.
Ти – мій Ковчег, Надія і Рятунок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861866
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 19.01.2020
Де я не кину погляд –
Стелються скрізь поля.
Річечка з лісом поряд –
Це все свята земля.
Неба блакить бездонна,
Сонце проміння ллє.
Мила моя, неповторна,
Серце візьми моє.
Земля, земля, сади, поля.
Земля українська – свята земля!
Доля одна з тобою,
Діда і батька земля.
Радістю і бідою
Ділимось ти і я.
Скільки не буду жити –
Буду незгасно любить,
Славою дорожити,
Вірно тобі служить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861862
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2020
Закохався я в земну красу,
У казкову, чарівну красу
І любов до рідної землі
Через все життя я пронесу.
Хоч бувають зливи грозові,
Віхоли кружляють снігові,
Їм мою любов не зупинити!
Вона в серці – доки буду жити!
Цю красу Господь подарував,
Цю красу навіки людям дав.
Дав лише планеті нашій Бог,
Щоб про це ніхто не забував.
Небо синє, сонце і поля,
Степи, гори – це земля моя!
Океани, ріки і моря –
Полюбив красу навіки я.
Закохався я в земну красу,
У казкову, чарівну красу,
І любов до рідної землі
Через все життя я пронесу.
Хоч бувають хмари грозові,
Хоч буває град і буревій
Та любов моя не затуха.
Бережи нас, Боже, від гріха.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861788
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2020
Земле моя мила,
Як я тебе люблю!
Ти, мов для птаха – крила,
Бога за тебе молю.
Скільки на цьому світі
Не доведеться жити:
Довгі роки чи миті, –
Буду тебе любити.
В дні, як хмарки блакитні
В лагіднім небі летять,
Чи в грозові, непривітні, –
Буду тебе кохать!
Люди, усіх благаю,
Рідну планету храніть!
Божим ім’ям закликаю:
Скарб на віки збережіть!
Може, десь ще життя є,
Схоже на наше, чи ні,
Краще Землі – немає!
Люди, повірте мені.
Хоч не пророк я – повірте! –
Землю любов трима!
Серце для Бога відкрийте,
Душу красою зігрійте –
Краще Землі – нема!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861786
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2020
Ходив я весною раненько,
Навколо буяли сади,
Де край Гончара й Симоненка,
Гребінки і Сковороди,
Де Гоголь писав й Котляревський,
Де Пчілка жила й Білокур,
Творили Білаш й Дунаєвський,
Почав Драгоманов свій тур.
Вони тут у вічність злітали,
Наповнювалися добром,
Любов до землі пізнавали
Від неньки разом з молоком.
Босоніж до річки спускались,
Купались в прозорій воді,
І краю свого не зрікались:
Ні в радості і ні в біді.
Не зрадили рідній країні:
Ліси де, сади і лани.
Ви – слава і честь України!
Полтавщини дочки й сини!
Ви – наше коріння духовне!
Ви – мудрість Вітчизни і цвіт.
Полтавщина рідна невтомно
Продовжить ваш славний політ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833554
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 21.04.2019
Вже гуси над селом моїм летять,
Вертаються на землю, Богом дану.
І радісно з небес мені кричать:
Стрічай! Стрічай! Мій друже, весну ждану.
Я руки піднімаю в височинь,
І дякую за мить цю дивну Богу.
Дай щастя всім, – я прошу, – Божий син,
Хай прийде мир до кожного порогу.
Хай в дім вернуться діти із війни,
Обніме мати ніжно дочку й сина.
Хай проростуть в окопах полини,
Хай заспіває рідна Україна.
Хай сміх дитячий до небес злетить,
Хай в небуття підуть розлуки й війни.
Для добрих справ навчимося ми жить
І заповідей Божих будем гідні.
Я руки піднімаю в височинь,
І дякую за мить цю дивну Богу.
Дай щастя всім, – я прошу, – Божий син,
Хай прийде мир до кожного порогу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827866
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2019
Над Україною хмари.
Бродять країною чвари.
Боже, з небес озирнися,
За нас – дітей помолися!
Всіх об’єднай у єдину,
Дану навік, Батьківщину.
Мудрістю в душі пролийся,
Світлом надії засійся.
Вирви гординю з нас, Боже, -
Жити так більше не гоже!
Час вже здолати руїну.
Жде наших рук Україна!
Вірності жде і любові,
Чесності в справі і в слові.
Боже, розвій в небі хмари,
Хай в небуття підуть чвари…
14.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826463
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.02.2019
Виє вітер, злиться, віє,
Дерева хитає.
Снігом білим і холодним
Землю застеляє.
Ще й мороз і хуртовина
З ним разом радіють,
І живому, що навколо
Страх смертельний сіють.
Та немає в світі сили,
Щоб весну спинила.
І вона крізь сніг, морози
Прилетить на крилах.
Забринять струмки піснями,
Небо засміється
І розквітлими садами
Ніжністю проллється!
Закружля лелека в сині,
Край обніме щиро.
Йде весна по Україні
І для всіх несе надії
Радощів і миру.
28.01.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824248
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2019
Живе людина на землі,
Допоки її пам’ятають:
Чи та у славі на крилі,
Чи та, що тихо дні минають.
Кому дав вічне Бог життя –
Для того пам'ять не потрібна.
Вона – де є земне буття.
Душа без пам’яті погибне!
Нам пам'ять силу надає.
Вона нам душу зберігає.
Хай забуття не настає!
Хай цей порок людей минає!
04.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2019
Скільки сіл пішло у небуття,
Скільки ще відійде їх в минуле,
Де кипіло вчора ще життя
Та сьогодні радості забуло!?
Де дітей лунав веселий сміх
І були великими родини.
Де не народити – було гріх,
Лінощі – не личили людині.
Праця сіяча важка завжди.
Треба потом землю напоїти,
Щоб не знати голоду й нужди,
Щоб було усім на радість жити.
Розквітало і росло село,
Поки влада руку не приклала.
Птаха, мов поранила в крило.
Працювати волю відібрала.
Жебраки тепер в селі живуть.
Тільки починає хтось злітати –
Брехуни з реформами прийдуть,
Їх мета – зароблене забрати.
Всіх, хто в праці кращими були –
Куркулями гнівно нарікали.
Й, все віднявши, в чужину вели,
До Сибірських нетрів висиляли.
При царях, в колгосп-радгоспний час
Людям важко на селі жилося.
Та сьогодні гірше в кілька раз, –
Безлад подолать не спромоглося.
Скрізь хати примарами стоять,
Поросли двори всі бур’янами.
Вже півні в сараях не кричать,
І стада не ходять вже лугами.
Чим же завинила ця земля:
Урожайна і найкраща в світі,
Що дитину з хати виганя,
Й лиш старі лишаються тут жити?
Вже давно народжених нема,
Лиш буває дзвін по вмерлих плаче.
З ким же ця залишиться земля,
Ці луги безкрайні і поля,
Де ж той мудрий Гетьман наш, козаче?
26.01.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822961
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2019
Щодня я кілометри відміряю
Казкової, зимової краси.
І на шляху своєму зустрічаю
Поля, луги і ріки, і ліси.
І в тиші дивній чути – серце б’ється!
У срібло одягнулись дерева,
Мов у раю земному я, здається.
І линуть щирі від душі слова.
На гору я високу підіймуся
І ніжно обніму весь дивосвіт,
І, як завжди, Творцю я помолюся
За те, що мій продовжує політ.
Я не втомлюсь красу земну любити
І Батьківщини відстані долать,
І, мов на крилах, по лижні летіти,
І на весь світ про рідний край співать.
24.01.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822601
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2019
Ми ходимо дорогами одними,
Працюємо, торкаючись плечем
І часто залишаємось чужими,
По течії байдужості пливем.
Однаково нам до людей, що поруч.
Нам не цікаво, що вони пройшли,
Що в світ такий жорстокий і холодний
Вони для нас з собою принесли.
Буває й рідних ми не хочем чути.
Нам ніколи, ми спішімо кудись.
Нам не цікаво з ними щоб побути.
Слова батьків порожніми здались.
А час летить, мов птах в небесній сині,
Пора приходить мудрості до нас
Історію родини і країни
Захочем взнать та втратили вже час…
Любіть людей, що на дорозі з вами.
Спілкуйтесь, не проходьте мимо них.
Пихатими не будьте ви панами,
Діліться доброти і знань дарами,
Бо втрата коренів – великий гріх!
18.01.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822221
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.01.2019
Мов в тарілочці
розмістилося
моє рідне село.
В давнину воно
народилося,
доброти джерело.
Поміж горами,
поміж річкою
розляглось в низині.
А по ньому шлях
біжить стрічкою,
так знайомий мені.
Гончарів село,
трударів земля,
соколів-козаків.
Тут тече ріка,
зріють скрізь поля,
до небес лине спів.
Благодатний край,
Богом даний нам,
будем вірно любить.
Заявляємо
нашим ворогам:
«Тут вам не ходить!»
Хай живе село,
мов весняний сад,
Радість квітне в нім.
А в родинах – лад
і не буде зрад,
море щастя всім.
Хай церковний дзвін
звістку проспіва, –
хтось з’явивсь на світ.
Вся тобі любов.
Всі тобі слова!
Хай трива політ!
Батьківщина світла моя,
Богом дана рідна земля,
Стародавні Поставмуки,
Зичу щастя вам, земляки!
20.01.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822219
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 21.01.2019
Ми з багатьма людьми в житті стрічаємось:
З далеких світлих днів, коли навчаємось,
Із юності веселої, крилатої,
Аж до пори, що на роки багатої.
Ми йшли разом, дружили і любили,
Та слід в житті дорослім загубили.
В цій суєті, гонитві, круговерті
Вершин досяг хтось, дехто встиг умерти.
І, якось враз приходить звістка з неба,
І відчуваємо – вона нам треба.
І за живих радіємо і плачемо
За тими, кого більше не побачимо.
І пам'ять повертає у минуле,
Де на шляхах життя разом ми були,
Коли ми силу в крила наливали
Честь, мудрість і відвагу пізнавали.
І тішимось, що можем спілкуватись,
Про долі друзів давніх дізнаватись,
Радіємо за всіх, кого знайшли.
Вони у світ цей недарма прийшли.
18.01.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821959
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.01.2019
Морозець. Сипле легкий сніг.
Мене в дорогу підніма:
Туди, де ліс у снах притих,
Де суєти нема.
На лижі стану і піду
У чарівний казковий світ.
Йому я з радістю скажу:
«Тобі – привіт!»
Привіт, засніжені поля,
Вас завжди радий бачить я
Привіт небесна височинь
Й ця широчинь.
З гори й на гору полечу
І в тиші дивній прокричу:
«Спасибі, Боже, за цю мить,
За щастя жить!»
18.01.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821958
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2019
А сніг летить, а сніг кружляє,
Вкриває сріблом все у мить.
І моє серце враз співає,
І воно більше не болить.
Поскрипують тихенько лижі,
Іду я в поле за село.
Проблеми всі й тривоги лишив,
Мов їх у мене й не було.
І в цім казковім дивосвіті
Наповнюсь силою й добром.
І так тоді захочу жити,
Всіх пробачать й любити знов!
Спущусь з гори. Зійду на гору
І щиро Богу помолюсь
За мальовничу білу пору,
За день що лине й був що вчора
І низько до землі вклонюсь.
12.01.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821313
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2019
Маленькі сніжинки кружляють, летять
Все в срібло вдягають навколо.
Річки і луги, і долини що сплять,
І гори, дерева і поле.
І чути, як серденько б’ється моє
Від царства казкового цього.
І погляд відвести мені не дає
Від дивного раю земного.
І сонце пробилось на мить поміж хмар,
Сяйнули яскраво сніжинки,
І я помолився за Божий цей дар
Життєвої книги сторінки.
Не знаю, як там, серед хмар в небесах,
Та знаю, – Господь мене чує.
І Він допоможе з'являтись в краях
Зима де казкова вирує.
Де весни приходять і літня пора,
І осінь з грибними дощами,
Де хтось народився, а дехто вмира
Злітає на крилах за нами.
09.01.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821021
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2019
Не шукай друга там, де його вже нема,
Де вирує в душі холодна зима,
Де байдужості лід й ти забутий давно,
Як із пам’яті стерте дитинства кіно.
Він попутником був. І шляхи розійшлись.
Він залишив тебе і його ти лиши.
Відпусти, не в’яжись і себе не томи,
Не нагадуй про весну, де царство зими.
Не тримай в серці камінь, зумій пробачать
Із образ ти навчися добро виплавлять.
Не чекай, що вже мертве воскресне колись.
Ти своєю любов’ю з нужденним ділись.
07.01.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820461
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2019
Спасибі, Боже, за моря і ріки,
І за ліси могутні і великі,
І за поля широкі і безкрайні,
За дні життя звичайні й незвичайні.
Спасибі за сніги і хуртовини,
За кетяги примерзлої калини.
Спасибі, що красу я можу бачить,
Тебе просить за гріх мене пробачить.
Спасибі, що в Тобі знайшов я Друга,
Приходиш ти, коли на серці туга,
Коли не можу я здолати хвилі,
Ти руку подаєш, вливаєш сили.
Не залишаєш Ти мене ніколи,
Ні в темнім лісі, ні в широкім полі.
Зі мною поруч Ти завжди крокуєш,
Мою молитву до небес Ти чуєш.
За все, що в мене є я вдячний Богу.
За цю коротку й чарівну дорогу,
Що зветься лиш життям людським у світі.
Продовж, Господь, мені ці дивні миті!
06.01.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820460
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 07.01.2019
Тумани уляглись в долинах,
Розкрились далі навкруги.
За нами – ненька - Україна,
А перед нами – вороги.
Ми зупинили вражу силу,
Яка хотіла нас зім’ять
Та лиш собі знайшла могилу,
Бо українця не здолать!
Життя герої віддавали
За землю батьківську свою,
Щоб діти кращу долю мали,
Щоб щастям сяяло в краю.
Нема такої в світі сили,
Що може правду зупинить.
В серця нам предки мужність влили
І честі й гідності навчили,
Щоб Україну боронить.
01.01.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820166
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 04.01.2019
Тихо-тихо навколо.
Вляглась хуртовина.
І у сні біле поле,
І в мріях долина.
І навколишній ліс
Теплу весну згадав.
І утомлений лис
По слідах пробігав.
І здавалось мені,
Що я в казці живу.
Що немає війни.
Що усіх я люблю.
І здавалось мені,
В інший світ я прийшов,
Де добро, де тепло,
Де я спокій знайшов.
Де на першому місці
Господь і людина.
І щаслива, і вільна
Свята Україна.
Тихо-тихо навколо.
Вляглась хуртовина.
І у сні біле поле,
І в мріях долина…
31.12.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819818
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.01.2019
Поміж хмар, в розщілину сонечко пробилося
І над Україною надія з’явилася.
Та ворожі душеньки злобою налилися
І Вітчизна-матінка кров’ю окропилася.
Двоголові нелюди лиш існують в темряві,
Сіють зло і ненависть. Слуги вони кремлеві.
Смерть несуть їм праведні, вільні, світлі промені.
Живлять їх лиш зломлені, стомлені і скорені.
Проти сили темної ми постали в єдності.
Жити дітям в радості! Жити в незалежності!
Вітер хмари вижене і засяє сонечко.
Кожному постукає щастя у віконечко.
01.01.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819817
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 01.01.2019
Та, які ви брати, як не чуєте брата,
У якого терпінню прийшла вже межа?
І, як той не послухався вашого ката –
Українцю ви в спину встромили ножа.
Він не міг вже знущань і неправди терпіти,
В безпросвітній корупції жити весь час,
А хотів, щоб щасливі були його діти.
І почав боротьбу, не спитавши у вас.
Ну чому це – питать у чужого, як жити?
Ну чому це – питать, що потрібно робить?
Кому руку подать, розмовлять з ким, дружити?
Кому вірить й не вірить, любить й не любить.
Вже набридло нам волю чужу ублажати
І від «брата» в постійній залежності буть.
За Нову Україну ми будем стояти,
І за неї життя ми готові віддати,
З нами Бог! І неволі позбудемось пут!
Бо, які ви брати, як не чуєте брата,
У якого терпінню прийшла вже межа?
І, як той не послухався вашого ката –
Українцю ви в спину встромили ножа…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816630
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 07.12.2018
Вже дихають світанки прохолодою,
Вже перший клин пташиний відліта,
Частіше зустрічаємось з негодою,
В віконце стука осінь золота,
Туман розлігся річкою, долиною,
Сріблястий іній трави покрива,
А над моєю рідною країною
Війна на сході все трива й трива.
На цю красу нема коли дивитися,
Через приціл – лиш ворога лице.
І будем до останнього з ним битися,
Якщо до нас він ступить на крильце.
У спеку літню, у мороз, у зливи час
На рубежі захисники стоять.
Від дикої орди вони боронять нас.
Щоб міцно спалось нам – бійці не сплять.
Не забувай про це, мій милий друже!
Під мирним небом можеш ти радіть.
А він, де вибухи, де постріли – не може.
Його щомиті можуть тут убить.
Дай, Боже, миру рідній Україні!
Дай, Боже, перемогу нам здобуть!
Щоб радуватись пташці в неба сині,
Щоб за столом збиратися родині,
Щоб не розриви, а пісні скрізь чуть.
04.11 – 04.12.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2018
Рік за роком стікає, струмочком біжить
Та за дні ті минулі знов серце болить,
За людей, що Майдан об’єднав, окрилив
Та за мрію про щастя їх ворог убив.
Вони йшли, повні віри у краще життя,
Що країна розквітне – несли почуття,
Що розвіються хмари і сонце зійде,
Що на землю цю правда і святість прийде.
Що нова Україна постане з колін
І що в радості житимуть дочка і син,
Що народяться, як перемогу знайдем.
Імена ваші ми у серцях збережем!
Ви країну змінили і душі людські!
Ваші в квітах могили. Нам – йти крізь віки
І продовжувать справу , і прапор нести,
Щоб змогли врожаї на полях прорости!
Вірте! Зробимо все ми, що ви почали
Лише звільнимо край від орди, від чуми.
І побачите ви із небесних висот,
Що розквітла земля! Що щасливий народ!
Рік за роком стікає, струмочком біжить
Та за дні ті минулі знов серце болить.
29.11.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815832
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 30.11.2018
Буває, так радіє наше серце,
Як стрінемо когось через роки!
Так хочеться душі відкрити дверці,
Відчуть тепло знайомої руки!
– Як справи? Я так радий тебе бачить!
Багато вже води з тих пір спливло.
Нам зморшками встиг час лице позначить,
А в пам’яті – мов вчора все було. –
А він мовчить. Йому це не цікаво.
Його душа холодна, мов той лід.
Уник моїх обіймів – в нього справи.
Він поспіша. «Бувай!» – лиш кинув в слід.
А я стою, сказать не можу й слова,
Його байдужість вбила наповал.
Душа моя заплакати готова.
Мов в чисте джерело хтось наплював.
Спасибі, Боже, що мені дав в серце
Любов, яка палає всі роки.
Що хочеться душі відкрити дверці
Й відчуть тепло знайомої руки.
02.11.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812529
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 04.11.2018