Надія Карплюк-Залєсова

Сторінки (10/938):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »

ЦИВІЛІЗОВАНЕ ЗНАЙОМСТВО ( Присвячую О. Зайчикові )

Все  відбулось  віртуально...
Закохалась  машинально...
Чи  то  добре  щось,  чи  ні,
Чи  вгадаєш  в  тім  вікні  ?!
Спільна  пісня  і  кіно  ,
Не  йде  грати  в  "Казино",
Віра  -  спільна,  церкви  -  різні,  
Спати  любим  -"  сови"  пізні  ...
"Львівська  хвиля  "  і  "  Танок  .."
Однолюб,  не  до  жінок...
Дзідзьо,  Вакарчук,  Кузьма,
Літо  -  краще,  як  зима  .
У  їді  -  захцянки  є...
Любить  дуже  "Олів"є"...
У  всім  іншім  -  не  барон  ,-
Їсть  усе  ,  крім  макарон...
Все,  побігла  купувати  ,
Ледь  діждалася  зарплати...
Босоніжки,  сумку,  плаття...
В  серці  -пісня  і...  багаття.
...Він  прийшов...  Зефір  і  квіти...
А  галантний  ...  Милий  світе  !
Мій  !  ...  Моє  !  -  кричало  серце...
Але  ...  кава  була  з  перцем...
Він  замовив...  Стали  пити  :
"  То  б  не  зле  -  підсолодити...
Те  "Expresso"  -  гіркувате...
Там  ...  у  сумці  ,  маєш  мати...
Солоденьке  -  це  каприз...  "
Тож  дістала  мій  сюрприз...
Зоставалось  два  чи  три,
Я  сказала  -  "  Забери  ,
Не  ласунка  я-  по  тому,
Забери  собі  додому..."
Подзвонила  коліжанці,
Та  гуляла  на  гулянці...
Йду  до  тебе,  на  гулянку,
Зроби  кави  філіжанку  !
Скільки  часу  на  офіру...
Більш  не  хочу  вже  зефіру  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653109
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 20.03.2016


ЩОБ ВОГОНЬ ГОРІВ ДО ТЕБЕ…

А  я  -  лиш  крихта  у  Вселенній
Роблю  щодень  гріхи  численні
І  ними  біль  помножую  у  Тіло,
У  те  Святе  ,  Велике,  що  терпіло...
Прости,  Ісусе,  Сину  Бога,
У  кожного  -  своя  дорога,
Та  по  одній,  відведеній  для  мене,
Благаю,Христе,  йди  поперед  мене,
Веди  в  свій  дім,  Отче  Небесний  ,
Людьми  убитий,  та  воскреслий  !
Прости  мої  гріхи.  благаю...
Я  так  багато  їх  вже  маю...
Шкодую  слізно,  аж  до  болю,
Я  жити  хочу  в  Твою  волю  !
Навчи  спокуси  оминати,
Де-  гріх,  де-правда,-  розрізняти  !
Навчи  мене  у  Правді  жити,
Тебе  ні  в  чому  не  зганьбити...
Осяй  мій  розум  світлом  Віри,
Щоб  сумнів  зник  і  лиш  довіри
Вогонь  горів  до  Тебе,  Отче...
Мені  це  треба  більш,  ніж  конче  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652656
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.03.2016


УСМІХНИСЬ, МОЯ ДОЛЕ !

Не  сумуй,  моя  ясная  зоре...
Чом  сьозина  під  вії  лягла?
І  люстерка  твої  враз  погасли,
Чи  вуаль  їх  яка  затягла  ...

Усміхнись,  моя  квітко  весняна...
Буду  очі  твої  цілувать,-
Я  підсніжників  цілий  букетик
Піду  в  ліс,  щоб  тобі  назбирать.

Не  журися,  голубко  кохана,
Ті  жалі  твої  -  зовсім  малі...
Вже  на  завтра  відкриються  далі,
Як  блакить,  невимовно  ясні  !

І  мине  твоє  лихо  маленьке,
І  минуться  зажура  і  сум,
Стане  добре  душі  і  спокійно
Від  весняних  і  радісних  дум  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2016


ДО ДОМУ…

До  дому,  до  дому,  до  дому
Лечу  я  в  обійми  твої,
Турботи  забути  і  втому,
Всі  прикрощі  дня  і  жалі
Лечу,  наче  в  казці  ,  до  тебе
Щохвилі,  щомиті,  щораз
Не  знаю,  вже  зараз  без  тебе,
Як  мала  би  жити  в  цей  час...
До  дому,  до  дому,  до  дому
Спішу,    обійняти  тебе
Підвладне  тобі  лиш  одному
Читати,  як  книгу,  мене
Лечу,  як  у  зорях,  мій  милий,
Щоб  вилити  душу  свою,
Найкращий,  хороший,  єдиний,
З  тобою  усе  розділю  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2016


УСЕ - В ТОБІ !

Оповита  густими  туманами,
Терном-квіткою,  океанами,
Згарищ  ворога,  дружби  вічної,
Сили  Божої  і  потойбічної...

Оповита  світанком  чистим,
Коромислом  веселки  барвистим,
Оповита  і  тугою-болем,
Що  вітром  казиться  над  полем...

Все  ,  що  в  пісні,  у  квіті,  у  небі  ,--
Все  знайдеш  у  тобі  при  потребі...
Коли  любиш  --  високо  літаєш
І  як  плачеш,  поради  шукаєш...

Люттю  кипиш  від  сусіда-  чужинця,
По  землях  збираєш  -зовеш  українця
До  дому,  до  хати,  де  рідний  поріг,--
Де  роду  його  навіки  оберіг  !

Поклін  до  самої  землі  --  наша  книго,
Мудра  людина  розтоплює  кригу  .
У  лоні  твоїм,  --  уся  мудрість  --  в  тобі,
І  царство  ТВОЄ  --  назавжди  на  землі  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652621
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.03.2016


СОЛОДКІ…

Солодкі  ноти  твого  серця
І  пісня  та,  що  з  нього  ллється,
І  фраза  вічна  "  Я  КОХАЮ  ",-
Чи  вірити  у  неї  маю  ?

Чи  любиш  ти  мене  за  душу,-
Про  це  я  знати  мушу,  мушу
Чи  любиш,  бо  пригоди  хочеш,
А  потім  так  легенько  збочиш  ?

Солодкі,  ох  ,  які  солодкі
Хвилини  щастя  ті,  короткі
Отого    сірого  буття,
Але  за  ним  стоїть  життя...

Як  хочу  чути  те  "  кохаю",
Солодкий  мід  його  -  я  знаю,
Лиш  не  зміняй,  не  зрадь  ,не  йди,
Душа  -  не  мить,  це  -  назавжди  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2016


ТРЕБА ЙТИ ДО КІНЦЯ !

А  колись  було  "  око  -  за  око!",
А  колись  було  "  зуб-  за  зуб!"...
Ну,  чому  ми  такі  м"ягкотілі
І  даємо  плювати  в  свій  суп?..
Кажуть  всі,  що  ми  -  нація  добра,
Нам  в  руках-  краще  щит,  аніж  меч,
Та  рабу  не  дадуть  і  плуга...
Здунуть  так,  як  пилюку  з  плеч  !
Щоби  воля  навік  поселилась  у  нас,
Відділяймо  зерно  від  полови,
Треба  йти  до  кінця,  як  учив  нас  Тарас...
Не  минути  нам  лЮдскої  крови  !  
Вимітаймо  усіх,  хто  не  з  нами,  хто  -  проти...
Нас  ще  є  сорок  п"ять  мільйонів  ,
Двадцять  з  них,  у  душі  -    патріоти...
Назбираєм  відбірних  загонів  !
Хай  ті  двадцять  достойно  у  світі  живуть,
Бо  достойні  цього  апріорі...
Як  не  ти,  то  тебе-  в  порошок  розітруть
І  все  буде  в  найвищім  законі  !
Щоби  мав  народ  слово  і  волю  свою...
Це  само  по  собі  не  приходить  ,-
Треба  лити  мечі  і  ставати  в  борню,-
Смерть  із  волею  вкупонці  ходить  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652318
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.03.2016


ВОСЕНИ…

Ти  з"явився  на  світ  восени,
Восени  і  пішов  від  мене...
Тепер  з"явишся  тільки  у  сни,
Запитаєш,  як  справи  в  мене...

Як  тримаються  наші  діти,
Чи  здорові,  кохають  когось  ?
Чи  политі  всі  наші  квіти...
Не  образив  мене  чи  хтось  ?

Ти  з"явився  на  світ  восени,
Восени  і  пішов  від  мене...
Ти  не  раз  говорив  мені  :
"Я  тебе  надихаю  на  теми  !"

Ти  мене  надихав  на  життя
І  вселяв  у  мені  тихий  спокій...
Як  змінилося  швидко  шиття
На  життя  полотні  широкім...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652113
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.03.2016


З СИВИНИ ВІКІВ.

Краю  опришковий,  Довбуша  краю  ,
Красо  величава.  легендо,  над  плаєм!..
Стою  я  над  урвищем  ,  в  серці-  тягар...
Отут  потопив  Захар  Беркут  татар...
В  тім  урвищі  ворог  востаннє  кричав,
А  він  лиш  дивився,  як  камінь,  мовчав...
Там...  син-наймиліший,  що  так  йго  любив...
Своїми  руками  його  утопив...
 Потоплений  ворог,  в  очах  -  сивий  дим...
Не  мучся,  Захаре,  він  вже-  Божий  син  ...
Тим  серцем  великим  ти  спавс  свій  народ.
Ти  був  мудрий  батько,  ти  був  патріот...
І  знов  їх  потомки  Вкраїну  плюндрують.
Змордоване  тіло  ріжуть,  гвалтують  !
Прокляте  насіння  страшної  орди
Принесло  в  наш  край  знов  нової  біди...
ГлумлЯться  над  людом,  крадуть  наші  землі
То  нелюди  дикі  і  сили  їх  -  темні  !
Де  ж  ви,  побратими  ?  Вставайте,  опришки,
Бо  час  вже  тесати  сосновії  кришки  ,
Сосновії  кришки,  провалля  -  найглибше,
Щоб    сім\"я    ординське  пропало  чим  швидше  !
З    глибоких  віків  ,  із    далекої  сиви
Для  мого  народу  молитиму  сили,
Молитиму  сили  ,  а  єдності  -  в  гір,
Щоб  землю  мою  залишив  дикий  звір!
На  віки-віків  !  Скажи  ,  Боже,  свій  \"АМІНЬ!\",
Твердий,  непорушний,  як  криця  і  камінь  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652093
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 16.03.2016


МАМІ

Вітаю  тебе,  моя  рідна,із  святом  !
І  хай  тобі  радості  буде  багато
Від  того,  що  маєш  і  мати  ще  будеш,
В  любові  онуків  про  горе  забудеш...

Що  сонце  на  небі  і  зливи  веселі,
Що  квіти  ростуть  біля  твої  оселі,
Що  маєш  родину,  що  любить  тебе,
Що  пісня  вкраїнська  від  серця  іде.

Вітаю,найкраща,  зі  святом  твоїм,
Бо  скарб-у  літах,  не  в"  руні  золотім"  !
Вітаю,що  маєш  гордитися  чим,
А  рОки  свої  не  рахуй,  не  лічи...

Я  прошу  у  Бога  здоров"я  тобі
Хай  сонце  сміється  багато  років,
Хай  трави  ростуть  і  в  покосах  лежать,
Хай  всі  негаразди  довкола  засплять...

Ми  любим  тебе,  ти  -  найкраща  у  світі  !
Ти  в  нас  -  молода,  у  самому  розцвіті,
Шануй,  бережи  себе,  мамо,  для  нас,
І  вогник,  щоб  твій  для  нас  довго  не  гас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651870
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.03.2016


НЕ ТРЕБА ВЖЕ БІЛБШЕ СМЕРТЕЙ !

Я  дИвлюсь  у  Небо  і  кажу,  що  треба
Розплющити  очі,  покинути  сон  ,-
Створіння  ми  Божі  й  серця  в  унісон
Б"ються  однаково  в  всіх  на  Планеті...
Це  не  в  комп"ютері,  не  в  інтернеті
Гра  "  Хто  -  кого  ?"  лихоманить  весь  світ...
Давайте  гасити  ворожості  гніт...
Молюсь  я  до  Неба,  що  треба  нам,  треба
Любитись,  єднатись,  як  Бог  наказав  ,
Щоб  ближньому  ближній  руку  подав,
Зігрітися  дав,  кусок  хліба  вділив,-
Господь  нас  душею,  як  Сам,  наділив...
Благаю  до  Неба,  до  нас  -  до  людей  ,
Не  треба!  Не  треба!  Не  треба  смертей  !
Сини  нехай  наші  не  йдуть  воювати...
Де  ж  логіка  ?  Сенс  ?...  Народити  й  вбивати...
О  Господи  милий  !  Благаю  у  Неба  :
Дай  розуму  дітям...Нам  так  його  треба  !
Дай  розуму  й  світла  у  душі  збіднілі!
Зміцни  нас  в  любові  !  Зміцни  нас  у  вірі  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651856
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.03.2016


ДРУЗЯМ

Скільки  теплих  і  лагідних  слів
Сказати  про  друзів  я  мушу...
Без  них  уже  сотні  я  днів,
Без  того"  бальзаму  на  душу"

Ви  вдома  були,  як  повітря
Що  дихаєш  ним  і  знаєш:
Воно  не  пройде,  як  поліття...
Щаслива..,  бо  друзів  маєш  !

Як  сонце  високо  в  небі,-
Там  бачити  мусиш  його,
Так  друзі  мої  у  потребі  
До  дому  сходились  мого.

Як  хмари  чи  злива  закриє
Проміння  те  чисте  і  Ясне,
Новий  день  сторінку  відкриє
І  відданість  наша  не  гасне  ...

Бракує  вас,  друзі,  страшенно  :
Розмов  і  порад,  і  утіх...
Я  -  з  вами  всім  серцем  щоденно,
Молюсь  за  здоров"я  усіх  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651577
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.03.2016


ПРИПИНІТЬ ТУ ВІЙНУ !

Припиніть  ту  війну,  що  й  війною  не  зветься...
Припиніть  ту  війну,  вона  в  кожного,  в  серці  !
Вона  жалом  сверлить,  вона  тупістю  дише  ,
Вона  ночі  не  спить  ,  "  Вічну  пам"ять  "  колише  !

Припиніть  ту  війну,  яка  повнить  кишені  ,
А  родинам  -  кістки  та  ще  дещо  у  жмені...
Без  війни  скоро  вимруть  :  солдат  -  не  солдат...
Вам,  мабуть,  на  руку    такий  результат  ?!

Припиніть  ту  війну,  та  й  борги  позичати  ,
Щоби  в  п"ятім  коліні  було  повертати...
Безлад,  хаос,  від  градів  -  заграва  ,
Обезкровлена,  знищена  вміло  держава  !

Припиніть  ту  війну,  що  й  війною  не  зветься,
"Операція"  та  ,  комусь  злотом  несеться  ,
Комусь  статком  у  три  покоління  вперід,-
А  комусь  обірвати  навічно  свій  рід...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651565
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.03.2016


КОХАННЯ НЕ ПРОПАДАЄ…

А  кохання  просто  так  не  пропадає...
Воно  місце  в  Всесвіті,  напевно,  має,
Дар  Господній  щезнути  не  може...
Тож  нащо  болить  душа  так,  Боже  ?!

Знову  зіркою  новою  загориться  ,
Як  душа  моя  дочиста  спопелиться,-
Замилуються  зорею  знов  кохані  ,
Від  кохання  і  від  щастя  п"яні...

Не  пускайте  з  рук  цю  дивну  ношу,
Що  її  у  жертву  я  приношу...
Прошу  прощння  в  соєї  я  любові,
Хоч  із  зрадою  не  була  я  у  змові...

Тож  світи,  моя  зорЕ,високо
Хай    тобі    не  буде      зимно  -    одиноко,
Хай  милуються  закохані  тобою,
Як  колись  коханий  любувався  мною

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2016


ТИ ВПУСТИВ МЕНЕ В СЕРЦЕ…

Ти  впустив  мене  в  серце  і  душу,
Говорив,  що  так  довго  шукав...
Чим  тепер  своє  серце  остужу  ?-
Ти  мене  ні  у  кого  не  крав...

Все  прийшло  так  звичайно  і  чисто,
Як  приходять  щораз  день  і  ніч.
Я  віддала  тобі  все  дочиста...
Та  ,  напевно,  не  в  цьому  і  річ...

Я  кохання  плоди  пожинаю,
Допиваючи  чашу  до  дна...
Я  так  щиро  і  ніжно  кохаю,
А  повинна  зостатись  сама...

Прошу  в  Господа  спокою  й  ради...
Я  чужого  не  хочу  повік...
Лиш  любові  прошу  і  розради,
Бо  без  цього  -  сліпий  чоловік.!

 Я      подяку  нестиму  до  Неба
За  ту  добру  і  сонячну  казку...
Заплатити  за  все,  мабуть.  треба,
Уповаю  на  Господа  ласку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2016


ПРАВДА ?!

Плаче  душа,
Серце  болить...
Сон  не  іде,
Тіло  не  спить...
Правда  оголена
Аж  зашарілася,
Бродить  в  свідомості...
Кривди  наїлася.
Бродить  в  свідомості  ,
По  закуточках,
Совість  оголює,
Рве  на  шматочки...
Йди  си  небого,
Ніч,  де  щезає...
Правду  на  світі
Бог  лише  знає  !
Правда  в  коханні,
В  щирій  любові.
А  в  тебе  -  два  боки...
І  два  -  однакові
Йди  си  ,  небого,  
Де  сонце  заходить.
Хай  спокій  і  сон  
В  душу  й  тіло  приходять.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651133
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 12.03.2016


МЕНЕ БОЛИТЬ

Мене  болить  ,  що  ділишся  між  нами  
На  сотні  тисяч  і  один  шматок,
Мене  болить,  як  думаєш  ночами
Про  те,  що  розповів  тобі  дзвінок...

Мене  болить  твоє  німе  мовчання,
Що  молотом  у  грудях  віддає,
До  тебе  всі  промовчані  питання,
Що  ділять  нас  на  "наше  "  і  "твоє"

Мене  болить  твоя  усмішка  тепла,
До  болю  рідна,  як  останній  раз...
Ти  знаєш...  я  своє  відбула  пекло...
Тож  ,  може,  небо  зглянеться  на  нас  ?

Мене  болять  усі  твої  страждання...
Я  відчуваю  їх,  як  дотик  на  щоці...
Лиш  ти  повів  мене  дорогою  кохання,
Тримай  його  надійніше  в  руці  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2016


ДО ДІТЕЙ

Діти,  мої  пташенята,
Як  вам  там  живеться  ?
Без  мами  і  тата...
Хто  з  вами  ведеться  ?

Не  голодні  б  мали  бути,
Зібрані,  чистенькі...
Думка  не  дає  заснути-
Ростете  без  неньки...

Знаю,  що  потрібна  дуже,
Знаю,  що  бракує...
Мамі  діти  не  байдужі,-
Безвихідь  не  чує...

І  не  чує,  і  не  знає,
Що  саменькі  діти,
Сльози  з  щічок  обтирає...
З  чого  ж  тут  радіти  ?

Діти    мої,  солоденькі,
Ви  -  дорослі  ,  майже...
Дай  же  ,  Боже,  дорогенький,
Терпіння...  ох  ,  дай  же...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650848
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.03.2016


Я НА ЗУСТРІЧ ЧЕКАЮ

Я  на  зустріч  чекаю  з  тобою,
Моя  земле,  співуча,  ясна,
Я  прийду  на  розмову  з  тобою,
Як  буятиме  цвітом  весна.

Я  нап"юсь  диво-соку  з  берези,
Насміюсь  і  натішусь  сповна...
Я  вберу  усе  в  серце  тверезе,
Що  не  мала  вже  так  віддавна.

Надивлюсь  в  твої  очі  бузкові,
ЖасминОвого  цвіту  нап"юсь.
В  твої  ночі,  весняно-чудові,
Наче  вперше,  нестримно  вірвусь.

Розкажу  тобі,  мила  країно,
В  теплу,  зоряну,  місячну  ніч,
Як  кохаю  тебе,Україно!
І  у  тому,  напевно,  вся  річ  ...

Бо  чуже,зовсім  серце  не  гріє.
Бо  чуже...  Воно  тисне,  гнітить,
А  душа,  як  за  гратами  тліє...
І  щохвилі  додому  летить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650842
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 11.03.2016


Я ХВОРІЮ ТОБОЮ

Я  хворію  тобою,  чуєш  ?!
Це  застуда  чи  нежить  якась...
Що  це  статися  мало...  не  знаю,
Не  стояла  на  зимних  вітрах...

Я  не  мерзла  ні  в  ноги,  ні  в  душу,
Я  себе  берегла  від  сльоти...
І  за  що  я  хворіти  мушу...
Ну  нащо  мені  здався  ти  ?

Не  рятує  ні  чай  на  травах...
Твоя  вдача  -    далеко  не  мід...
Було  б  ліпше,  як  серце  -  камінь,
Було  б  ліпше,  як  серце  -  лід...
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2016


ДИВИТИСЬ В НАПРЯМКУ ОДНІМ

       

 Прийми  мене  такою,  як  я  є,
З  маленьким  мінусом  й  великими  плюсами,-
Ми  -пара  з  Неба,  можеш  вірити  мені,
Хоч  різними  нас  звели  полюсами

Образи  в  серці  довго  не  тримай,
Як  ненароком  вразила  у  нього,
Алеж  ми  разом.  -  на  увазі    май,
Ну  ж  не  мовчати  рік  нам  із-за  цього...

Я  так  багато  вмію  говорить,
Сама  від  цього  втомлююся  часто,
Від  тих  думок  голівонька  болить,
Вони  ж  ,  як  вихр,  лягають  пласт  за  пластом

З  тобою  дивлюсь  в  напрямку  однім,
Хоч  і  міняю  часто  на  подругу,
Та  ти  у  мене  мудрий  чоловік,-
Таку,  як  я,-  не  знайдеш  в  світі  другу

І,  взагалі,  -такому,  як  ти  є
В  житті  тобі,  скажу,  поталанило,
Бо  чоловічий  рід,  як  каже  подруга  моя,
У  більшості  своїй,-  давно  пора  на  мило...


Я  прийняла  тебе  такого  ,  як  ти  був
І  не  були  на  перешкоді  твої  вади,
Тож  і  дивись  зі  мною  в  напрямку  однім
І  не  влаштовуй  сцен  своєї  влади

Ти  добре  знаєш,  що  то  голова,
Що  вертиться  і  думає,  до  речі,
Але,  погодься,вигляд  не  "ах-ти  ".
Як  кругла  голова,  посаджена  на  плечі

А  шийка  -  довга  біла  і  вертка
Поверне,  схилить,  чемно  заперечить
І  голова...О  диво  неземне!
Ні  в  чому  більше  шийці  не  перечить

Так  що  дивись  зі  мною  в  напрямку  однім,
Для  себе  ж  ,  думаю,  ти  ворогом  не  будеш,
А  так  щасливо  житимеш  повік,
Коли  прихильність  жінчину  здобудеш.

                         

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650591
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 10.03.2016


НЕ ХОЧУ БУТИ ЗГУБОЮ

Я  згубою  бути  не  хочу  твоєю...
А  ти  розривався  між  мною  і  нею
І  очі  не  знав  ,  де  вже  маєш  подіти...
А  двом,  тим  єдиним,  хотілося  мліти
Від  болю,  образи,  від  ревнощів  яду,
Досхочу  наїлись  того  шоколаду...
Не  хочу,  щоб  рвався  між  мною  і  нею,
Не  хочу  я  згубою  бути  твоєю  !
Ти  просто  не  можеш.  ти  права  не  маєш
Казати,  що  любиш  і  ,  справді,  кохаєш,
Промовч  !  Проковтни  !  Ті  слова  ти  забудь...
Три  стежки  в  одну  не  з"єднаєш  ти  путь  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650346
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2016


РОЗМОВА З КОБЗАРЕМ

Дивлюсь  світлину...  Мудрі  очі...
Сказать,  Кобзарю,  бачу,  хочеш:
"  Сліпі  читають,  та  не  чують...
Глухі  читають,  та  не  бачуть..."
Прости,  Тарасе.  Ти  -  у  правді...

"...Мене  вознесли  до  Небес,
На  тім  поставили  і  хрест  !...
Не  любитесь,  кусаєтесь,
 Як  ті  собаки,  лаєтесь  !
Ідете  в  храм  -  поклони  бити,
Щоб  зразу  гріх  новий  робити...
До  влади  рветесь,  як  скажені,
По  трупах  йдете  ,  навіжені  !
Згадали  мову,  рідний  край
Коли  Вкаїна  у  вогні...
А  де  ви  були  в  мирні  дні  ?!
Пригріли  в  Раді  чужаків,
А  не  потомків  козаків  !
Це  ж  як  вже  треба  не  любити  ,
 Щоб  так  довести  ,  так  добити  ?!

Мої  нащадки  -  діти  любі  !
Не  бути  більш  помилці  грубій...
Як  не  розімкнете  ви  віч,
Горітиме  до  неба  свіч...
За  ту  країну  -  УКРАЇНУ,
Що  діти  звели    Ї  в  могилу  !!!  "

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650313
рубрика: Поезія, Панегірик
дата поступления 09.03.2016


ЖІНКА.

Чи  панна  -весна,
Чи  жіночка-літо,
Чи  жінка-зима...
Все  в  неї  зігріто  :
Коханням  і  ласкою,
Піснею-казкою,
Вірністю-мрією,
Любов"ю-надією...
Чи  юна,  у  цвіті  дівчина,
Чи  мама  ,що  пестить  дитину,
Бабуня,  що  внука  колише,-
Жінка  назавжди  залише...
Свій  слід  на  землі
Казки-дива,
Бажана  і  дуже  вродлива,-
Краса  її  серця  -  не  лід,
Вона  порятує  весь  світ  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649825
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.03.2016


Я ТЕБЕ ПОВЕДУ У ВЕСНУ.

Я  тебе  поведу  у  весну,  кохана  !
Таких  весен  не  знала  ти  зроду...
Може,  була  мала,  може,-спала,
Може,  просто,  дивилась  на  вроду...

Я  ,  кохана,  тебе  поведу  у  веснУ,
Ти  побачиш  такі  світлі  далі...
Голубінь  у  небес,  невимовно  ясну.
Ти  побачиш  цей  світ  без  вуалі...

Поведу  я  у  вЕсну,  кохана,  тебе,
Нам  на  згадку  зістане  той  час,
Юність  наша  -  життя  молоде
І  весна,  що  покликала  нас  !

Я  тебе  поведу  у  весну  ,  кохана,
Щоб  напитись  весняного  млою,
В  досвіт  сонця,  з  саменького  рана...
Щоб  назвати  ту  весну  тобою  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2016


НАДІЄ НАША ! ( Н. Савченко присвячується )

Надіє,  Надіє,
                     летять  мої  мрії...
Світла  голубко,
                     в  страшних  пазурях...
А  думка  лоскоче,
                       пестить  і  гріє  :
Не  вмер  патріот  ще
                       у  наших  Краях..
Надіє,  Надіє,
                       з  тобою  всі  мрії,
Взірець  ти  яскравий
                         для  кожного  з  нас  !
Ти  -та  ,  що  не  зрадить,
                         а  любить  ,  леліє
Мою  Україну,
                         як  бачивТарас.
Достойна  донька
                         свого  Батька-  пророка,
Що  не  забула
                           і  вміє  любить,-
Взірець  всьому  світу
                           і  вам  -  збайдужілим-
Любити  ,  як  треба
                           і  як  треба  жить  !
Тобі  -  люба  Жінко,
                           вкраїнська  Мадонно,
Сьогодні  всі  квіти,
                           які  тільки  є,
Несемо  тобі
                             через  мури  бетонні
І  вірим  в  щасливе
                             майбутнє  твоє  !
Майбутнє  твоє
                             і  твоєї  країни...
Таки  Україна  
                             заждалась  тебе,-
Досить  вже  з  неї
                               страшної    руїни...
Ти  -  та  ,  за  якою  
                               народ  твій  піде  !
                         

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649749
рубрика: Поезія, Панегірик
дата поступления 07.03.2016


ЗАБУЛИ БАТЬКА…

Забули  Батька,  його  слова,
Його  повчання,  засторогу,-
Як  пси  скажені  ненаситні
Доконують  її  -  небогу.

Мою  Вкраїну  -  землю  любу,
Що  в  славі  має  процвітати  !
Як  можуть  обранці  народу
Ятрити  душу,  тіло  рвати  ?!

А  Він  ...  молитви  клав  до  ніг,
Тої  УкрАїни  святої,
На  сполох  бив,  будив  усіх,
Він  жив  для  неї,  для  Одної  !

Забути  батька  -  гріх  який  !
Цинізм  -  найвищого  гатунку...
Боюсь  ,хто  справді  тим  слабий...
Уже  не  має  порятунку...

Немає  ліку  збайдужілим,
Жид  не  придумав  такий  лік...
І  плеще  жиденя  в  долоні,
Що  множить  світ  таких  калік...

Чиї  ми  діти  ?  Хто  ми  є  ?
У  себе  й  в  кожного  питаю,-
Більш  не  потерпить  Бог  і  Світ
Отих,  що  хата  їхня  скраю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649739
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.03.2016


ПРОСТИ

Прости  той  біль,  що  спричинила,
Прости,  що  в  серце  допустила
Зневіри  холод  і  образу,
Я  знаю,  все  мине  не  зразу...
Забудь  слова,  що  говорила,
Чуже,  чомусь,  я  повторила.
Забудь  той  гнів,  німий  той  докір,
Що  відібрав  у  тебе  спокій...
Пробач,  коханий,  шкода  дуже,
Шматочки  серця  склею,  друже,
Коханням,  ніжністю,  сльозою,
Лиш  щирим  будь  завжди  зі  мною.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2016


ВЕСНА УПАЛА НАМ ДО НІГ

Весна  упала  нам  до  ніг
                     зливою-  зливою...
Була  холодною  вона,
Та  все  ж  -  грайливою  .

Стікає  дощик  з  парасоль,
                     А  сонце  моргає...
Ох,  не  спішить  тепло  до  нас,
А  десь  там  човгає...

І  вже  спада  весна  до  ніг
                       квітами-квітами
Голівок  пролісків  в  гаях-
Чисто  помитими.

І  знов  співа  весна  тобі
                         І  цвітом  падає  -
Люби,  кохай,  твори,  бажай  ,
Тобі  нагадує  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649268
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.03.2016


МИ ПІДЕМ З ТОБОЮ…

Ми  підем  з  тобою  цього  року
В  ліс  весняний,  щоб  набрати  соку
Із  беріз-красунь,  таких  тендітних,
У  куточках  України,  моїх  рідних.

Досхочу  нап"ємось  того  соку
Підіймемо  голови  високо,
Будем  дякувати  долі  й  Богу
За  життя  і  пройдену  дорогу...

За  той  сік  берези  і  за  квіти,
Сонце,  радість  і  за  наші  діти,
Довгожданну  зустріч  веселкову
Й  українську  ніч,  таку  казкову  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2016


ВПЛІТАЮ В СТРІЧКИ…

Кохання  й  ніжність
Вплітаю  в  стрічки,
Аби  кохання  лилось  потічком...
Таким  потічком,
Як  небо  й  зорі,
Ключі  від  нього  сховаєм  в  морі...
Щоб  не  знайшли  їх
Гріхи  й  спокуси,
Бо  без  кохання  не  буде  музи  ,
Вогню  не  буде
В  очах  коханих...
Ночей  не  стане  солодко-п"яних
Тебе  немає,
Коханий  друже,
Твоєї  ласки  бракує  дуже...
А  я  всю  ніжність
Вплітаю  в  стрічки,
Аби  кохання  лилось  потічком...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649114
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2016


НА СТЕЖЦІ ДО СЕРЦЯ

На  стежці  до  серця  спинився,  мій  друже,
І  пісня  весни,  що  і  їй  не  байдуже,-
Де  ходить  кохання  ,-  де  спить,  де  ночує,
Усе  ця  красуня  і  бачить  і  чує

Ти  хочеш  кохання,  його  дарувати  ?
Є  право  на  щастя,  аби  його  мати,
Є  право  на  радість  -  без  сліз,  без  страждання,
На  чисте  і  ніжне  ,  без  зради,  кохання

А  я-  на  порозі  солодкої  муки,
Боюсь  самоти  і  страшної  розлуки...
Стисни  мене  міцно  в  обіймах  своїх...
На  диво,  солодко-медовий  той  гріх

А  я-на  порозі  свойого  сумління,
Що  душу  спіка  аж  до  дна,  безотління
Хай  біль  і  сльоза  вже  тепер  не  торкнеться
На  стежці  до  серця...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2016


УМІТИ

Уміти  кохати  й  не  ждати,
Хто  скаже  це  перший  вголос,-
Хай  серце  летить...Не  чекати.
Любові  налився  щоб  колос

Уміти  летіти,  щоб  стріти
Те,  що  шукаєш  давно...
І  кожній  хвилині  радіти,
Життя  лиш  одне  нам  дано.

Уміти  простити  ,  щоб  жити,
Зуміти  забуть,  що  ятрило,
Любові  стежками  ходити,
Щоб  деколи  -  та  й  пощастило.

Уміти  віддати,  щоб  мати
Цінніше  над  все  на  землі  :
Високої  тут  благодати...
А  решту...  дрібниці  малі

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649009
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.03.2016


ЛИСТ ДО ТАРАСА

Доброго  дня  тобі  любий  ,  Тарасе  !
Розкажу  тобі  все,  що  болить,
Буду  ради  у  тебе  питати...
Україна  приречена  жить  !

З  того  дня,  як  покинув  ти  землю
І  полинув  у  інші  світи  ,-
Так  багато  усього  збулося...
Бо  пророком  був  істинним  ти  !

Були  війни  і  голод  ,  і  Крути...
Пожерала  червона  потвора  всіх  нас...
Малоросом  вкраїнець  мав  бути,
А  в  кремлі  -"  ОТО"-    іконостас  !

І  потвора  кричала,що  Бога  нема,
А  храми  їм  були  за  склади...
В  душі  України  зробилась  зима...
Ніхто  не  шукав  вже  поради...

А  голод,  що  був  -  то  страшніше  за  смерть...
По  селах  просили    з"їсти  щось  жменьку,
Привиди  смерті,  висохлі  вщерть  .-
От  як  жила  наша  Ненька  !

Були  тюрми,  застінки,  етапи  Сибіру...
Мабуть,  бачив  ,  Тарасе,  із  Неба  тоді,-
Скільки  душ  тих  до  тебе  прийшло  на  офіру...
Цвіту  скільки  !  Такі  молоді  !

Червона  потвора  глумилася  з  нас,-
Себе  називала  "  товарищ  "...
Зробилися  села  пусткою  враз,
Як  після  монгольських  пожарищ

З  корінням  вривали  вкраїнськеє  слово
І  мову  гонили,  немов  прокажену,
Як  тріска  в  їх  оці,  як  з  ядом  стріла,
Що  в  серці  засіла  скаженому  !

Терор  той  червоний  умить  розіп"яв
Розбиту    і  терзану  велич  Вкраїни
І  коди  ,  що  в  генах,  були  козаків
Покрилися  попелом  ржі  і    руїни

Та  вільною  стала  земля  моїх  предків,
Зійшла  догожданна  над  нею  зоря
Свої  недопанки,  вражії  діти,
Глумляться  ще  гірш  москаля.

Грабунки,  бандитських  розгулів  свавілля
Погнали  по  світу  вкраїнський  народ...
       Продали  чи  зрадили?  Ні  ,  мій  Кобзарю  ,
       Це  відчай  родин  і  для  них  -  ешафот  !
 
Я  бачу,  як  дивишся,  докір  сльозить
В  очах  твоїх    мудрих,  глибоких
Бракує  в  нас  єдності,  Бог  хай  простить...
А  скільки  дітей    без  родин,  одиноких...

Нащадки  твої  -    неслухнянії  діти
Почули  й  забули  твоєї  поради
Тому  і  встеляють  мою  Україну
Московські,  братерські,  щедрії  Гради  !

Та  є  в  нас  і  мужнісь,і  духу  є  сила...
Майдан  огрівався  в  страшному  вогні,
Ти    бачив,  як    смерть  наших  хлопців  косила...
Та  вистояв  він  дев"яносто  три  дні  !

Молися,Кобзарю,  за  цвіт  України
Що  скине    навіки  московське  ярмо
Щоб  з  цвіту  того,  став  народ  над"єдиний,
Що  бити  не  буде  нікому  чолом  !

В  них  очі  горять  особливо,  Тарасе  ,
Це  ті  українці,  яких  ти  хотів...
І  моляться  в  храмах  за  рідне,  за  наше,
Це  діти  свободи  останніх  років  !

Молись  за  нащадків  своїх,  українців,
Ми  будем,  Кобзарю,  іти  до  кінця,
Бо  вже  перелилось  того,  що  по  вінця...
І  буде  святою  хай  правда  оця  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648698
рубрика: Поезія, Панегірик
дата поступления 03.03.2016


ПЕРВІСТОК ВЕСНИ

А  той  первісток  весни-
Березень  грайливий,
Взимку,  що  приходив  в  сни,
Ох,  який  мінливий  !
Голим  гіллям  тріскотить,
Коси  причепурює,
То  в  проталини  снігУ
Ноги  вже  занурює...
Квапиться  із  пензликом,
Хмари  підмальовує,
То-  з  лелекою  вгорі,
Гнізда  прилаштовує...
Залетів  уранці  в  ліс
З  сонечком  примруженим
І  на  завтра  з  сон-травою
Ліс  вже  був  одруженим...
Ах,  -  той  первісток  весни...
Так  не  врівноважений,
Та  по  холоді  зими
Він  -  життям  наснажений  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648695
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.03.2016


ЗАВШЕ ТАК НЕ БУДЕ…

Б"ється  чоловік  у  груди:
"Та  знаю  я...  Повір  мені,  що  я...  "
Мабуть,  що  завше  ,так  не  буде...
В  халепі  впиниться  гординя  вся  твоя...

І  як  нізащо  тя  осудять  люди,
Образу  в  серці  спробуй  заглушить...
Подумай  лиш,  що  завше,  так  не  буде:
Як  прилетів  той  жаль,  так  полетить...

Не  допусти  в  житті  облуди  -
Кохати  двох  і  клястись  двом-  не  смій  !
Запам"ятай,  що  завше,  так  не  буде  -
І  ні  один  в  житті  не  буде  твій  !

А  як  найкращий  друг  тебе  забуде,
Чи  словом  в  серце  вжалить,  у  саме,-
Побачиш,  завше,  так  не  буде
І  доля  краще  піднесе.

І  не  забудь  одне  :  персони  не  убуде,
Якщо  помилки  визнаєш  свої,
Бо  знаєш,  завше,  так  не  буде,
Що  ти  хороший  -  інші  всі  -  лихі.

При  всьому...  не  пускай  застуди
І  черствість  в  серце  ти  не  допусти...
Як  би  не  було...  завше,  так  не  буде  ,
За  все  прийдеться  нам  відповісти.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648478
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.03.2016


УКРАЇНІ

Україно,  рідна  земле,
Маєш  про  це  знати,-
Ти  для  мене  завжди  будеш,
 Наче  рідна  мати

Ні  за  що  не  заміняю
Я  твої  простори,
Рідне  все  мені  з  тобою  -
І  невдачі  й  горе.

Хоч  по  світу  розійшлися
Діти  неслухняні,
Та  повернуться  до  дому
В  дні  твої  весняні.

Піднімайся,  моя  рідна,
Буде  вже  клякати...
Я  своє  плече  підставлю,
Мусиш  про  це  знати

Всі  знання  свої  і  руки,
Я  віддам  і  душу...
Ти  скажи  лиш,  що  потрібна,-
Про  це  знати  мушу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648472
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.03.2016


МОЇ ВІРШІ

Мої  вірші  -  то  душа,
То  душа  зболіла,
Що  в  тривогах  засина...
Я  б  не  так  хотіла...

Може,  хтось  перечита
І,  може,  заплаче,
Може  ,  хтось  через  літа
Тут  себе  побачить

Може,  скаже,  що  життя-
Це  -  суцільна  казка,
Це  -  орнамент  вишиття,
Де  лиш  Божа  ласка...

Що  людина-  то  пусте  
Зілля  при  дорозі,
Якийсь  час  собі  живе
У  Господа,  в  Бозі...

Мої  вірші  про  пусте,-
Про  тіло  і  душу...
Може,  лихо  так  засне  ...
Колисати  мушу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648168
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.03.2016


САМІТНІСТЬ…

Самітність  тихо  стука  в  двері,
Рядки  лягають  на  папері  :
Сама-одна,  сама-одна...
Ніхто  нічого  більш  не  хоче,
Лиш  в  тишу  часом  застукоче
Мій  телефон...  Я  ще  жива...
Як  тяжко  ріже  тиша  в  вуха...
Не  чуєш  ти,  тебе  не  слуха
Ніхто  в  цій  хаті,  тільки  кіт...
Я  повертаюся  в  минуле,
Де  рідне  й  добре  промайнуло...
Як  жаль  його  ...  Яке  життя  ...
Майбутнього  боюсь  ,  чекаю,
Зустріти  чим  його  я  маю  ?
Роки  вляглись  у  радість-біль...
Самітність  рідних  розтрусила
І  де  візьметься  віра  й  сила,
Іти  щоб  дальше  по  землі  ?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648164
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.03.2016


ВЕСНІ

Напийся  сонця  і  води,
Тепла  й  березового  соку...
Веди,  чаклунко,  в  ті  світи,
Яких  не  бачило  ще  око...

Вдягнись  у  барви  лісові,
Вдягнись  у  штиль  
                           і  пісні  дзвінкість,
Вдягнись  у  радощі  мої,
І  водоспаду  пінну  стрімкість

Вселись  у  серденько  моє,
 У  спраглу,
                               одиноку  душу...
Весну  стрічаю  вже  вкотре...
Я  так  люблю  її,  бо  мушу  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647924
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.02.2016


ВІТАННЯ ВАМ, ПОЕТИ - БДЖІЛКИ

Дбайливий  господар  в  співучім  краю,
Між  дерев,  що  заквітчані  рясно,
Вулики  звів  і  поставив  в  саду,
Де  бджолам  так  пахне...  Так  ясно!

Бджілоньки  ті  -  непосиди  малі,
Працюють  із  ранку  до  ночі,
Несуть  з  дивоквіту  нектари  п"янкі,
І  щастям  їх  світяться  очі.

Нектар  свій  несуть  і  у  соти  складають,
Леліють  його,  від  нероб  бережуть,
Люди  чекають  і  бджоли  це  знають...
У  нім  -  Божа  правда  і  суть  !

У  нім  -  вся  природа,  Вселенної  -  сила,
У  нім  -  уся  мудрість  сивих  віків...
Що  варта  Земля,  як  людина  безсила  ,
Чи  ледарів  більше,  аніж  трударів  ?

Трудись,  моя  бджілко,во  благо  людини,
Бальзамом  цілющим  є  ,справді,  твій  мід,-
Хай  батькові  стачить  і  стачить  дитині,
Хай  буде  здоровим  вкраїнський  наш  рід  !

Прийміть  щиросердечні  вітання  з  ювілеєм  !  12  років...  -  половина  Незалежності  нашої  Держави...Вартує  того,  аби  жити,  творити  ,  вдосконалюватись,  нести  добрим  людям  краплі  сонця  ,  дощу  і  вітру,  свіжість  лісу  і  моря,  тепло  любові  і  кохання,  що  є  безмежним,  як  сама  Вселенна  !
Особисті  вітання  Євгену  Юхниці  та  його  помічникам,  товаришам  і  ,  звичайно  ж  ,  -  всім  нам  -  працьовитим  бджілонькам  .  Хай  меду  вистачить  для  всіх  !  Будьмо  здоровими  і  щасливими  від  своєї  праці  !
Щасти  нам,  БОЖЕ  !!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647883
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.02.2016


КОХАННЯ ?

Кохання  ?-
Мабуть,  ще  зарання,
Ще,  серденько,  рано  тобі,-
Не  висохли  сльози,
Гриміли  ,як  грози,
Тримай  свою  ніжність  в  собі...

Ридання...
За  ним  -  сподівання,
Що  найде  усе  на  своє,
Ще  будеш  стрічати,ростити,  кохати,-
Свобода  ?  -  Авжеж  ,  не  твоє.

Зізнання,
Що  вмерло  кохання
І  більше  не  вернеться  знов...
Обірветься  в  слові,
Бо  хочеш  любові,
Бо  правда  єдина  -  любов  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2016


ТИ ПОКЛИКАВ МЕНЕ

Ти  покликав  мене  до  життя,
Цілувавши  заплакані  очі,
В  унісон  чути  серцебиття,
Посміхнулись  від  заздрощів  ночі...

Плачу  щиро  від  солоду  мук,
Від  обіймів  твоїх  солодких,
Я  боюся,  як  кари,  розлук,
Дуже  довгих  і  дуже  коротких

Я  несу  тобі  в  пригорщах  цвіт,
Щоб  нектару  напилися  двоє
Зацілую  мій  добрий  світ,
Що  докупи  нас  звів  з  тобою

Я  несу  тобі  зорі  в  долонях,
Я  шепочу  "  спасибі"-  за  все
Аж  до  болю  у  серці  і  скронях...
Я  любитиму  понад  усе

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2016


МАДРИДСЬКА ОСІНЬ

Мадридська  осінь  -  
                     У  косах  -  просінь,
У  косах  більше  білизни,
А  ти  кохаєш
                         І  ще  чекаєш
В  житті  якоїсь  новизни...

Врожай  збирають
                         І  в  дім  ховають
В  моїй  країні  дощовій...
Я  айстри  бачу,
                         Я  часто  плачу,
Коли  на  серці  буревій.

Живем  коханням,
                           Палким  зізнанням,
Що  ти  єдина,  дорога...
І  знов  страждаю,
                             Бо  добре  знаю,
Як  крається  навпіл  душа...

Твоя  душа  -
                             Чутлива  й  щира
І  фальш  тобі  не  до  лиця...
Аби  щось  мати  -  
                             Треба  втрачати,
Бо  так  влаштоване  життя.
                 
                         

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2016


Я ВІДПУЩУ ТЕБЕ…

Я  відпущу  тебе  на  волю
З  сльозами  розпачу  і  болю...
Страшенно  буде  бракувати,
Я  допустила  -    таке  мати...

Лети,  мій  пташе,так  високо...
І  щоб  не  було  одиноко,
Хай  ще  співають  тобі  весни
Ті,  що  для  нас  колись  воскресли  !

Сльозу  ти  пустиш  на  прощання...
Яке  у  нас  було  кохання  !
І  щастя  скільки  було  з  нами,
А  ми  по  тім  усім  -  ногами  !

Та  ми  лиш  від  проблем  тікали,
                                             Бо  так  кохали...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2016


ТОЙ СПОМИН НЕ ЗГОРНУТИ У СУВІЙ

А  спомин  не  згорнути  у  сувій...
Весняне  сонце  мружиться  спросоння...
Ти  так  давно  уже  не  мій...
                                                     Не  мій...  Не  мій...
Злітали  думи  з  мого  підвіконня.

В  досвітках  тиші,  зціплено-німої,
У  кожнім  поруху  веснянім  -  ти...
З  шпаринок  зтлілих  з  присмаком  любові...
Збагнути  все  і  все  це  зберегти

Цей  спомин  не  згорнути  у  сувій...
Весняне  сонце  щастя  розсипає
А  ти  ,  як  і  раніше,  -  тільки  мій
І  жодну  мить  той  спомин  не  згасає...

Із  вітром  пролітає  з  легким  свистом,
В  передранковім  сні  торкається  до  вій,
До  ніг  спадає  чистим  падолистом...
Цей  спомин  не  згонути  у  сувій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2016


СТУКАЄ ВЕСНА У ДВЕРІ

А  весна  вже  застукає  скоро  у  двері...
Ллється  пісня  її  у  душі  й  на  папері,
Лине  слава  і  дяка  Творцеві  і  Богу
За  земну  досконалість  і  засторогу,
За  любов  всепрощаючу,  сонце  і  квіти,
За  повторення  нас,  що  приходить  у  дітях,
За  голівку  тендітну,  що  з  снігу  розквітла
І  за  всіх  тих  людей,  кому  справді  потрібна.
Кому  справді  потрібна  і  кому  я  байдужа...
І  за  них  тобі  вдячна  я,  Господи,  дуже  !

А  весна  вже  застукає  скоро  у  двері...
Як  люблю  я  цей  світ  у  душі  й  на  папері  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647177
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2016


ЗАЧИНИЛИСЬ ДВЕРІ ГЛУХО…

Зачинились  двері  глухо...
Як  безцеремонно-сухо
Можеш  ти  піти  у  ніч...
Що  згубилось  ?  В  чому  річ  ?

Зачинились  двері  глухо...
І  шепоче  тиша  в  вухо  :
"  Ну  і  де  ж  твоє  кохання
В  хвилю  болю  і  стаждання  ?"

Забуваєм,  майже  чемно,
Як  образа  тисне  щемно,
Враз  лавина...  Вир  претензій  
Без  усяких  індульгенцій  !

Відчиніться  двері  тихо,
Хай  іде  образа  й  лихо...
В  нас  -  дарунок  з  Божих  рук  !
Тут  немає  бути  мук  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2016


ДАВНІЙ РОЯЛЬ

Принишкли  клавіші  в  старенькому  роялі
І    лебедину  пісню  свою  ждуть...
Як  усміх  ,  скрип  легесенький  вуалі...
І  спогади  далекі  попливуть...

Мій  друже  щирий,роки  пролетіли...
З  тобою  ми  давно,  як  два  крила,  
Одної  пісні-  тризвуки,  що  в  тілі
Одного  птаха  ,  зветься  він-  життя.

Вуаль  покриє  клавіші  затерті,
В  каміні  блики  грають  від  вогню...
Так...  Музика  і  пісня  -  у  безсмерті,
А  я  -  артист,  до  цього  чемно  йду...

                   Приспів

Пісня  народиться  -  клавіш  торкнись,
Серце  з  душею  піднімуться  ввись...
Чисті  акорди  -  дивний  кришталь,
Мажори-мінори...  Давній  рояль...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646804
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 25.02.2016


ДИВЛЮСЬ В ПОРТРЕТ….

Дивлюсь  в  портрет,
У  рідні  очі...
Що  розказати  мені  хочеш  ?
Розрадить...  Втішити...  Навчити...
Тепер  ти  знаєш  нащо  жити...
Чому  твої  розумні  очі
Мені  не  сняться  серед  ночі?
Чому  з  усмішкою,  сльозою  
Не  поговориш  ти  зі  мною  ?
Твої  уста,  що  цілували...
Ніколи  зайве  не  казали
У  легкій  усмішці  завмерли
А  всі  слова  зізнання  вмерли...
Твої  знайомі,  рідні  зморшки...
Накрили  все  блискучі  дошки...
Як  же  мені  тебе  бракує...
Хай  це  душа  твоя  почує.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646671
рубрика: Поезія, Панегірик
дата поступления 24.02.2016


МОЛИСЯ…

Молися  за  мою  дорогу,
Молися  за  мою  печаль,
За  біль,за  сум  і  за  тривогу
Нас  так  звело  життя  на  жаль...

Молися  за  мою  дорогу,  
Щоб  все  вдалося  пережить  ...
Там  -  моє  щастя  почалося,
А  тут  -  ввірвалась  його  нить...

Молися  за  мою  дорогу,-
Твоїм  коханням  лиш  живу...
Я  перейду  крізь  біль-  тривогу
Й  до  тебе  знову  поверну  !

Ми  будем  разом  із  тобою,
Все  буде  добре...Усміхнись  !
Чекай,  люби  і  будь  зі  мною,-
За  страх  і  біль  лиш  помолись

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2016


БОЮСЯ КРАДЕНОГО ЩАСТЯ

Боюся  краденого  щастя,
Боюся  нарікань  і  сліз...
Чи  долі  розгадати  вдасться  
Той  зашифрований  ескіз  ?

Ескіз  життя  на  чорно-білім,
Картатім,  в  смугу  ,  полотні,
Що  залиша  в  душі  й  на  тілі
Рубці  глибокі  і  страшні...

З  чиєїсь  чаші  п"ю  кохання...
Моя  розбилась...  І  нема...
Нема  надій  ні  сподівання...
Яка  пронизлива  зима  ...

Не  хочу  щастя  я  чужого  !
Як  шкода,  що  у  нім  є  ти...
Я  свого  хочу,  тільки  свого  !
Де  маю  ще  таке  знайти  ?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646345
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.02.2016


СПАСИБІ ТОБІ

Спасибі  за  те,  що  ти  є,
За  радість  в  очах  і  за  сум,
Спасибі,  що  серце  моє
Борониш  від  болісних  дум...
Спасибі  тобі  за  любов,
Що  вчасно  мене  врятувала,
Спасибі,  що  сумнів  зборов,
Як  доля  мені  тебе  слала.
Спасибі,  за  щастя  в  очах
Й  непрохану  рідну  сльозину...
Спасибі  за  радість  і  страх
Чуттів  наших  дивних  лавину.
Спасибі  за  те,  що  зумів
Погладити  горе  моє,
Що  вогник  життя  запалив,
Спасибі,  за  те,  що  ти  є  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646337
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.02.2016


БЕЗКРИЛИЙ ПТАХ

Безкрилий  птах  літать  не  може...
Допоможи  йому,  мій  Боже  ,
Якщо  дав  місце  на  землі,
Де  люди  часто-густо  злі...

Не  може  плакать  птах  безкрилий
І  світ  йому  такий  немилий...
За  щастя  -  кинутися  вниз  ,-
Та  як  тут  знімешся  увись  ?

Безкрилий  птах  співать  не  буде,-
Більш  не  сприймають  його  люди  :
"Та  це  ж  бо,  леле,  і  не  птаха,
Якась  куріпка  -  бідолаха..."

Такому  птаху  важко  жити,
Але  ж  умерти    -  то  грішити!
Та  й  що  робитимуть  ті  люди,
Коли  безкрилих  птиць  не  буде  ?..




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646134
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.02.2016


Я ВЕРТАЮСЬ…

Я  вертаюсь  з  дороги
На  ті  рідні  пороги...
Я  завжди  так  хотіла  цього...
Серце  зболене,  може,
Поможи  мені  ,  Боже,
Донести  моїм  дітям  його  !

Я  вертаюсь  до  хати,
Звідки  батько  і  мати
Проводжали  удвох  у  світи...
Де  ж  тепер  ти,  мій  тату?
Скільки  болю  багато...
Ту  дорогу  згори  освіти.

Я  приїду  додому,
Аби  місцю  святому
Поклонитись  й  молитву  сказать,
Розказать  тобі,  тату,
Скільки  всього  багато
Довелося  мені  скуштувать...

Буде  мама  стрічати,
Вже  одна  і  без  тата...
Звикла,  матусю  ?  -  А  ти  ?
Десь  поділось  з-під  стріхи
Стільки  радості-втіхи...
До  кінця  вже  той  хрест  нести  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646130
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 22.02.2016


ТІЙ МАМІ, ЩО ДІЖДАЛАСЬ СИНА

Тій  мамі,  що  діждалась  сина,
Вклоняюсь  низько  я  до  ніг
І  тому  синові  -герою.
Життям  ,  що  смерть  він  переміг

Живим  постукався  до  хати,
Вернувсь  на  отчий  свій  поріг...
Від  щастя  -  ледь  не  вмерла  мати  !
Мій  Боже  !Скільки  в  світі  втіх  !

Найбільша  втіха,  щоб  дитина-
В  якому  б  віці  не  була  ,
Здорова  двері  відчинила...
Лиш  в  цьому  сенс  і  смак  життя  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645740
рубрика: Поезія, Панегірик
дата поступления 21.02.2016


ДИВА ЗЕМНІ

А  чарівна  скрипка  грає,
Пісню,  чисту,  як  лілеї,
Про  кохання,  що  палає
Поміж  ним  і  поміж  неї...

Хтось  ті  дива  сотворив  
І  не  землю  людям  дав,
Щоби  в  тому  диві  ти
Лиш  творив  -  не  руйнував...

Перше  диво  -  плід  кохання
І  любов  до  всіх  і  вся...
Лиш  в  любові,  у  сердечній
Божа  сутність  наша  вся  !
Друге  диво  -  цвіт  весняний
А  в  тім  цвіті  -  пташеня...-
Все  живе  створіння  Боже
В  сонці  землю  наповня...
Третє  диво  ,  що  для  люду  -
Пісня  -  в  радості  -  журбі,
То-  душа  людського  роду,-
Не  тримай  її  в  собі  !

А  чарівна  скрипка  грає,
Вона  грає-  виграє
Про  життя  -  дарунок  з  Неба,
Про  життя  таке,  як  є  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645737
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2016


СУЗІР"Я ДІВИ

З  сузір"я  Діви  зірвалась  зірка,
Спіткнулась  і  упала  вниз...
Чи  десь  написана  Там  доля,
Чи  просто-  хаосу  каприз  ?

Зоря  летіла  в  долі  часу,
Вона  зоріла  якусь  мить...
Земні  секунди  відлічились...
Комусь  дано  їх  ще  прожить...

Сузір"я  Діви  -  так  високо,-
Так  глибоко  в  душі  щемиш...
Не  знаєш,  як  тут  одиноко
І  ти  надщерблено  зориш  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645459
рубрика: Поезія, Панегірик
дата поступления 20.02.2016


ТРИ СВІЧКИ

Вкраїно  !  Люба,  Ненько,  мила  !
Молюсь  за  душі  хлопчаків,
Що  падали,  як  колос  в  полі,
Коли  Майдан  вогнем  чадів...

За  нить  життя,  кимось  обірвану,
Молюсь  за  сльози  матерів  ,
За  мрію  їх,  кимось  відібрану
В  той  час,  коли  Майдан  горів...

А  другу  свічку  -  в  пам"ять  тих,
Що  полягли  в  боях  за  волю
В  тій  необ"явленній  війні...
Хай  вічний  мир  буде  з  тобою  !

А  третя  свічка  -  за  народ  :
За  вдови,  сироти...  до  болю...
За  тебе,  страднице  кохана,
За  твою  вистраждану  волю  !

Вкраїно  !Люба,  Ненько,  мила...
Молюсь  про  душі    молоді...
Нехай  горять  три  свічки  вічно,
Хай  буде  пам"ять  вічна  їм  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645454
рубрика: Поезія, Панегірик
дата поступления 20.02.2016


ПАНІ МУЗА

А  пані  муза,  ноги  звісивши,-сидить...
Чи  щось  міркує,  а  чи  просто  спить...
Баламкає  ногами  вправо-  вліво...
Вам  ,  пані,  справді  ще  не  надоїло  ?!
Мигтіння  вліво-вправо  може  вбити
А  щонайменше  -  то  невроз  створити...
Якщо  дозволите,  присяду  коло  вас  ,
Приємно  вкупці  проведемо  час...
Горнятко  кави,  не  бентежачись,  поп"ємо,
Як  коліжанки  -  мову  заведемо,-
Мені  розкажете  про  те,  чого  не  знаю,
Або  про  те,  що  десь  в  собі  тримаю..
Прогнеться  аркушик    від  літер  тягара
І  перлів  тих  насиплеться  гора...
Я  вдячна,  пані,  вам  за  те,  що  часто  годите,
Що  не  гордуєте  і,  все  -таки,  заходите.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645319
рубрика: Поезія, Дотепні, сучасні епіграми
дата поступления 19.02.2016


Є НЕВБЛАГАННИМ ДЕЩО В СВІТІ…

Є  невблаганним  дещо  в  світі,
Коли  вже  осінь  ,  вже  по  літі...
Ти  не  повернеш  його  знову
Так,  як  вертаєшся  додому...

Не  можеш  зірку  засвітити,
Коли  ще  хочеться  любити,
Бо  час  прийшов  для  сонця  в  небі
І  він  не  кориться  потребі...

Не  зрушать  з  місця  гори  вічні,
Суворі  ?  -  Так  !,  не  протирічні,
Лякають,  ваблять,  тішать  нас...
Створив  цю  велич  батько-  час  !

Багато  думала  ночами
Над  невблаганними  речами,
Але  погоджусь-  і  не  раз  ,-
Найневблаганнішим  є  час...

Смієшся,  любиш,  плачеш  тихо
І  вдячна,  що  минає  лихо...
Що  схильним  є  до  тебе  час
І  що  вогонь  твій  не  погас

Чи  зле  тобі,  чи  добре  дуже...
А  час  -  щось  надзвичайне  дуже...
Над  всіх  земних  й  людських  прикрас
Щонайціннішим  є  -  то  час  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645299
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.02.2016


ЩО ЗАГУБИВ ТИ ?. .

На  землю  мою  йдеш
Дітей  моїх  вбивати
І,  як  скажений  верещиш,
Що  в  нас  з  тобою  спільна  мати...
Чи  з  глузду  ти,  москалю  ,  з"їхав,
Чи  чорне  білим  стало  враз,
Чи  від  скаженої  собаки
Тебе  вчепився  дикий  сказ  ?  !
Ви,  матері,  із  московщИни  ,
Куди  ви    дивитесь  в  цю  мить,
Коли  життя  і  кров  дитини
Спиняє  куля  в  одну  мить  ?!
Що  загубив  ти  ,  вражий  сину,
На  древній  сонячній  землі,
Де  споконвіку  завжди  жили
Побожні  люди  -  трударі  ?
Невже  те  роздору  насіння,
Що  сіє  "купка"  із  кремля
Вам  встрих  обрізала  коріння  ,
Чи  смерть  вас  всіх  так  окриля  ?
Як  серце  є  -  розплющіть  очі  ,
Згадайте,  хто  ви,-  вашу  суть...
Може,  колись  простить  вам  небо,
Та  мати  з  батьком  -  не  дадуть  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644991
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 18.02.2016


ГІРКИЙ СМАК ПОЛИНУ

А  той  гіркий  смак  полину,
Що  на  твоїх  устах  зостався...
"  Не  покидай  мене  одну..."-
Я  так  молила...  Ти  ж-  прощався.
Той  смак  полиново-гіркий
Крізь  роки  вже  мене  провадить...
Солодких  чар  медок  п"янкий...
Уже  нізащо  більш  не  звабить  !
Тебе  манила  даль  тривожна,
Ти  смакував,  купався  в  ній,
Струна  тремтіла  в  тілі  кожна...
Ще  поруч  був  ,  та  вже  не  мій.
В  ту  далеч,  гірко-полинову,
Любов  крадеш  і  ріжеш  болем,
Мабуть,  прощаєшся  десь  знову...
Та  й  звешся  перекотиполем

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2016


НІКИМ НЕКЛИКАНА

Зорею  не  цілована
І  сонцем  не  налита
Та  зустріч  випадкова,
Весни  дощем  розмита

Ні  небом  не  облюблена,
Не  зіткана  в  надіях  .
Осілася  пір"їною  
Загадкою  на  віях...

Чи  кимось  була  згублена,
Чи  була  кимось  втрачена,
Чи  впало  то  дароване,
Чи  кимось  вже  заплачене  ?

Зорею  не  цілована,
У  пісні  не  закохана,-
Така  собі  некликана-
Нежданна  і  непрохана

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2016


СЕРЦЕ ЧУЛО

Поховала  мати  сина
У  повістці,  що  прийшла,
Та  не  йняло  серце  віри
І  надія  в  нім  жила.
Це  не  може  бути,  люди  !
Син  мій  тут,  серед  живих...
Голосила,  серце  рвала,
Що  аж  вітер  влігся,  стих...
Це  не  може  бути  правда,
Боже,  світе  золотий,
Він  у  мене  найдорожчий,
Він  такий  ще  молодий  !
Чуло  небо,  чуло  сонце,
Вітер  знову  не  вщухав,-
Знав  він  правду  всю  дочиста,
Бідоласі  не  казав...
Сльози  сковували  очі,
Але  серце  билось  в  такт...
Він  живий...  Він  десь  в  дорозі...
Він  повернеться  !  Так-  так  !
Не  підвело  тебе  серце,
Мати  -  горлице  свята,
Повернувся  син  з  полону  !
Хай  святиться  правда  та  !
Мамо,  сивая  голубко,
Зустрічай  і  сліз  не  лий  !
Був  мордований  катами...
Зараз  тут  !  Дивись  ,  живий  !
Спаси,  Господи,  помилуй
Всіх  синів,  що  в  бій  ідуть,
Жодному  хай  не  вірветься
До  родин  -  щаслива  путь  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644732
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.02.2016


ЗАХЛИНУЛОСЯ ЩАСТЯ

Захлинулося  щастя  в  обіймах,
В  пшеницях,  що  по  осені  косять...
Цвіркунцем  заливалось  у  травах.
Шепотіло  захмелене:  "  Досить  !"
Заглядало  те  щастя  в  щілинку,
У  рум"яні  уста  цілувало,
Із    волосся  здувало  пір"їнку,
І  не  знати  чого  ще  шукало  ...
Збожеволіло  щастя  від  ласки
І  під  шкіру  пустило  печаль...
"Не  тікай,  не  іди,  зупинися,
Я  не  хочу  втрачати  ,  бо  жаль...  "
Ти  навчи  мене,  щастя,  літати
Ген,  високо,  в  безмежні  світи,
На  долонях  твоїх  воскресати,
Будь  в  мені  !  Променись  і  світи  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2016


ЖИВЕМО ВСЯКО І УСЮДИ

Які  бувають  люди  різні  -
Обідні,  раніші  і  пізні  :
Хто  спить  ,  а  хто  у  формі  зранку
Спішить  до  праці  від  світанку,-
Невпинний  рух  і  штовханина...
Аж  поки  не  настане  днина.

Сумні  і  кволі  о  полудні  ,-
Їх  мало,  наче  ті  приблудні,
Ч  и  вільні  від  заробку  нині,
Що  без  роботи  в  цій  годині  ?..
Ось  стало  сонце  на  пів  неба,
І  знести  це  якось-бо  треба...
Хто  віддає  свій  борг  державі,
А  хто  в  приватника  в  заставі,
Хто  п"є  у  барі  прохолоду,
А  хто  -  у  ліжко  має  моду...
Усі,  неначе  сонні  мухи,-
Їдять,  працюють,  люблять  слухи...
Зробивши,  сонце  повний  круг,
Виходить  з  днини  літній  дух
І  людство  дивне  і  щасливе,
Ч  и  в  спекоту,  чи  після  зливи
Летить  на  крилах  у  квартири
Свої  залатувати  дири
Все  метушиться,  знов  спішить:
Хто  до  сім"ї  ,  в  кафе  летить,
Хто  до  батьківської  вечері,
Кому  любов  відчине  двері,
Хто  у  театр  ,  в  ресторани
Свої  зализувати  рани...
Отак  підходить  до  кінця  
Історія  одного  дня,
Що  тягнеться  отак  у  місті,
Хоч  душно  й  тісно,  наче  в  тісті,
В  такий  -от  спосіб  міський  люд
Життя  єднає  в  лінь  і  труд...

Тепер,  можливо,  хтось  охоче
Життя  послухать  інше  схоче
І  ,хоч  воно  сіріше  в  чомусь,
Дивись,  приглянеться,  і  комусь
Зміняти  схочеться  на  ділі
З  калейдоскопа  дні  -  на  сірі...
Так,  сірі,  бо  у  нас  в  селі,
Неначе  в  вічній  боротьбі
Із  дня  у  день  землиця  плаче,
І  не  господар,  хто  не  бачить,
Як  хліб  росте  чи  цибулина,-
Це  знає  добре  і  дитина  !
О  п"ятій  ранку  сонце  сходить,
Господар  до  хліва  заходить.
Перш,  ніж  поїсти  чи  попити,
Худобу  мусиш  обходити,
Пастух  чекає  з  чередою,
Відтак  не  займешся  собою...
А  далі,-  вибору  немає  ,
Вже  здогадався,  хто  читає,-
Мотику  в  руки  чи  на  плечі,
Води  багато,  щоб,  до  речі,
Не  стало  зле  на  сонці  літнім,
Бо  гріє  вже  не  так  ,  як  в  квітні!
І  так  -  до  другої,  у  полі,
А  там  ідеш  і  не  поволі...
Оббігати  живе  все  треба,
Тай  дітвора  пів  дня  без  тебе...
І  забуваєш,  що  не  ївши,
Хапнеш  в  торбину,  полетівши.
І  так  щодня  :  буряк,  картопля,
А  там  розсада  безподобна
Капусти,  перцю,помідора...
І  так  день-  в-день,  -  роботи  море,
Аж  в  ріст  піде  -  тоді  зупинки
Для  себе  викроїш  хвилинку
Ще  двічі  влітку  -  сінокоси,-
Стають  ранесенько,  як  роси...
Коса,  щоб  добре  тняла  трави  ...
А  там  -  поснідать,  сонце  встало,-
Сушити,  грабати,  складати...
Працюють  діти  ,  батько,  мати,-
А  там-  збирання  урожаю,
Що  це  таке-  я  добре  знаю...
Не  гріє,  не  пече  вже  часто,
А  дощ  із  вітром  годить  рясно,-
Збирати  мусиш-  твоя  праця,
Ти    ж  не  якась  із  міста  цяця  !
Живемо  всяко  і  усюди,
Звикають  до  усього  люди,
Та  я  схиляюсь  низько  тим,
Хто  землю  любить  без  годин.
Для  кого-  відпочинок-  свято
І  цього  дня  їм  забагато
Це  -наймудріші  трударі.
Що  долю  віддали  землі...
Потріскані,рапаті  руки,
Та  совість  чиста    їх  від  муки,-
Вони  ні  в  кого  не  забрали,
Вони  ростили  й  годували  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644328
рубрика: Поезія, Ода
дата поступления 16.02.2016


БЕРЕГИНЯ

Невимовно  багата,  яскине,
Берегине,  моя  берегине,
Ти  -  скарбниця  душі,  ти  -  потіха,
У  житті  -  наш  куток,  наша  стріха

Бережи  все  святе,  сокровенне,
Зберігай  все  святкове  й  буденне,
Сохрани  і  неси  у  століття
Мого  люду  -  життя  буйноцвіття

Все  до  крихти,  моя  берегине,
Борони,  як  безцінні  перлини,-
Що  для  Бога  одверте  і  світле  ,-
Все  пройде,а  воно  не  одквітне  !

Щоби  знали  онуки  і  діти  :
Головне  -  це  бажати  й  хотіти,
Головне  -  не  згубити,  донести,
Щоб  ,  як  фенікс,  із  пеплу  воскрести  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644124
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2016


ЛЕТІЛА БИ…

Мій  таточку...
Я  щось  тобі  не  доказала,
Я  десь  не  догодила,
Я  від  повчань  тікала,
Я  так  не  долюбила...
Не  встигла  
Тобі  сказати,  що  любила,
Тебе,  мій  рідний,  дуже-дуже,-
Непослух  мій,  що  десь  чинила,-
Незріле  то,  байдуже...
Мій  таточку...
Прости  за  те,  що  тисне  в  грудях,-
Дзвонила  рідко,  забувала...
Шукала  правди  в  чужих  людях...
Я  все  росла  ,  я  виростала...
Мій  Янголе...
Ти  вже  на  праведній  дорозі,
Ти  знаєш  все  -  позаду  тест...
Я  -  так,  як  ти  ,-  іще  не  в  змозі,
Мій  біль  -  мій  хрест...
Мій  таточку...
Ти  -  в  небесах  і  звідти  бачиш
Як  то  бува  нестерпно  важко...
Мені  ,  сподіюся  -  пробачиш,-
Летіла  би  ,  як  пташка...
Мій  найрідніший...
За  тими  мудрими  словами
І  за  всіма  повчаннями,
Очима  -  в  полі  волошками...
І  за  твоїм  мовчанням...
             Летіла  би...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644117
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.02.2016


ТИ ПРИНІС…

Ти  приніс  під  мою  стріху
Радість  світлу,  ясну  втіху,
Світла  море,  неба  синь...
                                                     Не  покинь....

Ти  приніс  в  моє  життя
Не  обжинок  забуття  -
Пісню  світлу  доброти...
                                                       Не  іди...

Ти  приніс  до  мене  в  світ
Черемшини  білий  цвіт,
Сповідь  тиху,  неба  вись...
                                                       Не  зрічись...

Ти  приніс  під  мою  стріху
Пісні  звуки,  щирість  сміху,
Смак  дощу  у  квіт  розмай...
                                                       Не  щезай...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2016


ЗАКОХАЙТЕСЬ В СЕБЕ

Не  купляйтесь  на  слова,
Як  не  видно  почуття..,
Ох,  не  вийде...Ох,  не  вдасться  ,
Хай  би  його  мамі  -  трясця  !

Не  шукайте  оправдання,
Що  прокинетеся  зрання,-
Є  до  кого  мовить  слово...
Не  одна...Як  гонорово  !

Та  слова  ті  ні  про  що  ,
Кожен  робить  абищо  ,
Нема  щирості,  тепла,
Хтось  колись  спалив  дотла...

Врешті  -  решт  на  світ  один
Ти  з"явився  дуже
І  підеш  туди  один  -
Не  хвилюйся  дуже  ...

Полюбіть  самі  себе,
Закохайтесь  в  себе,
Прикриватись  "  так,  як  всі"_
Відпаде  потреба  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643741
рубрика: Поезія,
дата поступления 14.02.2016


ДОЩИК - ДОЩОВИЧ

Дощик  -  дощович
Від  самих  Борщович
До  Львова  мене  проводжає,
Заплаканий  дуже,
Мені  то  байдуже  ,
Бо  душу  весняну  він  має...
А  я  -  парасольку  ,
На  хвилечки  дольку,
Зімкну,  щоб  намокнути  трішки,
Втому  зігнати,
Веселку  вгадати  .-
Ох...  Буде  тобі  не  горішки  !
І  я  не  встидаюсь  ,
В  тім  морі  купаюсь,-
Гримлять  з  передзвонами  хори...
Мої  босоніжки  -
Вже  човники  трішки  ,
Готові  відчалити  в  море.
Я  змокла  від  щастя,
Зігріюсь,  як  вдасться,
В  кав"ярні,  на  розі,-  старій  ,
Стечуть  босоніжки,
Встромлю  свої  ніжки,
Не  спинеш,  дощенко  !  Не  смій  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643346
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 12.02.2016


КАЛИНА СОЛОДКО ВСТИДАЛАСЬ

А  калина  завстидалась
Під  моїм  віконцем  ,
Усміхнулась  і  сховалась,-
Жартувала  з  сонцем...

Щічки  зашарілись,
"Ох  же  сором..  !  Сором..  !"-  
Пташенята-свідки  -
Щебетали  хором...

Не  встидайсь,  дівчино,
Калинонько  люба,
Бо  краса  -  від  Бога,
Вона  Йому  -  люба  !

Ту  красу  величную  
Не  мож  закривати  ,
Дана  тобі  Небом,
Щоб  людям  віддати...

Лиш  красу  і  цноту
Тримай  для  одного,
Того,  що  полюбиш  
Від  серця  самого

За  вікном  калина
Солодко  встидалась...
Зі  своїм  коханим
Вперше  цілувалась

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643341
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2016


А Я ПРО СВОЄ…

А  я  про  своє  ,  про  те  наболіле...
Про  те,  що  лелеки  мої  відлетіли,
Про  те  ,  що  вже  виросли  діти  малі,
Про  те,  що  не  бути  вже  юній  весні,
Про  те,  що  вже  зайвою  літові  стала,
Про  те,  що  зима  поки  що  не  настала,
Про  те,  що  знов  душу  п"янить  і  молодить,
Про  те,  чим  поезія  дише  і  родить,
Про  те  ,  що  онуки  не  тішать  бабусю,
Про  те,  що  до  мрії  тієї  горнуся,
Про  те,  що  сумую  за  рідними  дуже,
Про  те,  що  є  люди,  яким  не  байдуже,
Про  те,  як  земля  моя  стогне  і  плаче,
Про  те,  що  ображений  мною-  пробачить,
Про  те,  що  давно  відболіло,  відквітло,
Про  те,  що  від  цього  і  сумно  ,  і    світло,
Про  те,  що  завдячую  Богу  за  все  ,-
За  кожен  мій  день  і  що  день  той  несе  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643085
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.02.2016


ОБИРАЄМ…

І  обираєм  слуг  народу,
Що  без  коріння  і  без  роду
землі  вкраїнської...
Хіба  слуга  з  чужинця  серцем
Відчине  люду  його  дверці  ?
Красиво  пише  -  (  не  носити),
А  більш  нічого,-  можна  лити
І  лити  можна  і  зливати  ,
Чужий  не  здатен  просто  дбати  !
Не  ця  земля  із  родо-кодом  ,
Йому  не  бути  тим  народом...
Подумай,  друже  -  сестро  й  брате,
За  кого  руку  підіймати
Вже  досить  зайд  тих  і  засланців,
В  нас  є  достойнії  обранці  !
Вже  досить  москаля  ,  єврея  ,-
Біда  сягнула  апогея...
Прокинься,  український  люде!
Ще  трішки...  і  тебе  не  буде...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643080
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.02.2016


ТВІЙ УСМІХ -ЗАГАДКА

Твій  усміх  -загадка,
В  душі  -  тепла  згадка,
Що  ніжить  мене  і  пестить
Такий  був  солодкий,
А  вечір  -  короткий...
Спомин  той  серцю  лестить

Ямки  на  щічках  ,
Руки  -  в  порічках...
Стиглі  смарагди  зривали...
Пальці  -  у  соці,
Сік  -  на  сорочці...
Руки  між  гілок  торкались...

А  потім  гриміло  ,
Серце  млоїло...
Той  грім  серед  ясного  неба...
Вітер  подув  -
Ти  пригорнув  ,
А  я  опиралась  :  "  Не  треба...  "

Той  усміх  -  загадка,
Про  дотик  твій  -  згадка,
Про  перший  в  житті  поцілунок...
Диво  предивне  -
Гаряче  і  зимне...
То  був  незбагненний  дарунок  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2016


ЛЮБОВ - БЕЗКРАЯ

Топтати  хочу  трав  нескошених  росу
Любов  велику  і  безмежну  для  тебе,
                                                       Україно,  бережу
Я  по  стерні  пройтися  хочу  босим-боса,-
Німа  любов  моя...  Та  стільки  ж  
                                                         стоголоса  !
А  ті  підсніжники  ,  букетами,    для  мене...
Яка  ж  ти  близька  й  рідна,  моя  Нене  !
А  сік  з  берези,  що  у  квітні  п"ється...
Із  недр  землі  для  тебе  лік  цей  ллється
А  вже  коли  цвіте  в  моїм  краю  бузок,
Здається,  щастя  з  неба  скинули  кусок...
Смак  дивний  яблука,  дозрілого  на  Спаса-
Яке  це  рідним-  рідне  і  до  болю  -  наше!
А  світ  зорі  в  Передріздв"яну  ніч  !
Смачний  бабусин  хліб  і  розпашіла  піч...
Яким  мірилом  зміряти  любов  у  серці,-
                                                                         Я  не  знаю,
Та  знаю  певно,  що  вона  -  безкрая  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642845
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 10.02.2016


НАСНИЛОСЯ

А  сон  осівся  тихо  біля  мене,
Він  жебонів  мені  про  щось  давно  забуте,
Про  те  приречене  і  долею  закуте,
Сон  тлумився  і  скнилів  наді  мною...

Це  -  я..  Це  -я...І  це  я  пам"ятаю...
А  це  -  не  я,  в  моїй  подобі  -  інша  пані
І  люди  всі  у  темнім  вбрані...
Йди  геть  !  Скнилій  собі  над  терном.

Покинь  мене,  блуди  у  блуді,
Гуляй  з  панянками,  і  бався  з  лелями
Стежками,  вітром,  паралелями,
Покинь  мене,  молю  тебе,  благаю...

Мордуєш  тіло,  кров  мою  смакуєш
Чужа  я  тут  ,  на  цьому  святі  -передчасно,
Не  муч  душі,  бо  ще  завчасно,
Вертай  в  свій  світ    і  не  приходь

Торкнувся  вуст  легенький  вітер...
Сплять  діти  ,забилось  серце  з  їхнім-в  унісон,
Який  тяжкий  наснився  з  ночі  сон
День  народився!  Треба...  на  роботу  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642528
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 09.02.2016


ВЕСНА НАРОДИТЬСЯ ВЖЕ СКОРО

Весна,  весна  народиться  вже  скоро,
Прийде  вона,  як  сон  приходить  в  ніч,-
В  садку  мімоза  і  підсніжник  в  лісі  -
Краса  земна  -  не  намилує  віч  !
Краса  така,  що  дух  спира  у  грудях,
Летить,  кричить  то  бавиться,  як  сонце,-
Земна  вона,  але  приходить  з  Неба
Лозою-  котиком  торкається  віконця
І  струн  усіх  торкається  у  серці
А  порух  їх  бентежить  ,  наче  гріх  
І  гріх  той  напрочуд  солодкий,
Торкається  собою  майже  всіх
Весна  запросить  скоро  в  дивний  танець
З  пороші  цвіту  яблуні  й  вишень...
Співай  і  ти  весні  "осанну  "й  славу,
Земні  істоти  -  то  весни  мішень  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642512
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.02.2016


ЛІКУЮСЬ…

Закутана  в  коцик
Поміж  подушками  -
                                 хворію,
В  прострації  думка,
Розпластана  вщерть  -
                                   жеврію...
Чаю  горнятко
 Десь  біля  мене  
                                     парує,
Ніс  в  паралелях,
Йому  не  до  мене  -
                                       не  чує
Дзвони  в  шаленстві
Б"ють,  наче  дятли...
                                       За  мною  ?...
В  коцику  кіт  мій
Муркоче-  хворіє
                                         зі  мною
Згублена  нить
За  вітром  тріпоче
                                         надривно
Гілка  оголена
В  шибку  шкребоче  -
                                           дивно...
Згадати,  що  було,
До  тої  зарази  
                                         силкуюсь,
Сьорбаю  чай,
Що  поставила  мама  -
                                         лікуюсь

                                         

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642350
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 08.02.2016


МОЄ ЛІТО МЕНЕ ЗАГУБИЛО

Моє  літо  мене  загубило
Чи  зріклося  у  клопотах  днів
Моя  леле,  мій  серпню  коханий,
Як  ти  зміг  ?  Як  ти  тільки  посмів  ?  

А  вже  пестило  як!  Як  вже  гріло...
Дарувало  капризам  моїм
В  муках  млосних,  аж  серце  щеміло...
Як  ти  зміг?  Як  ти  тільки  посмів  ?

Як  і  все,  я  відійду  в  минуле...
Не  повернешся,  знаю,  ще  раз
Воском  скапали  роки,  минули
І  краса  десь  втопилась  в  житах

Теплий  красеню  мій  ,  золотавий,
Розумію,  що  ти  вже  не  мій,
Буду  з  вереснем  -  він  величавий...
Як  ти  зміг  ?  Як  ти  тільки  посмів  ?
   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2016


ДІТИ

Мої  діти-  моя  втіха,
Затишок  і  спокій,
Відпочинок  і  усмішка
На  горі  високій...

Це  та  ноша,  що  не  тягне
Під  гору  крутую,
Що  теплом  зігріє  серце
В  осінь  золотую

Це  та  ноша  найдорожча,
Виплакана  болем,
Страхом,  радістю,  журбою,
Що  снується  полем...

Це  та  втіха  наймиліша-
Твій  останній  усміх,
Що  зрадіє  і  заплаче
За  невдачу  й  успіх

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642068
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.02.2016


ПОБУДЬ В ДИТИНСТВІ

А  за  вікном  весніє  ранок,
Недільний  спокій  загляда  у  сон...
А  мені  сниться  хата  і  мій  ганок
І  на  столі  букетик  трави-сон
У  хаті  тихо,  бо  неділя  -свято
Людям  спочити  днину  цю  дала
Як  рідного  для  серця  тут  багато...
Стежина  сну  в  дитинство  повела
І  я,мале,  блукаю  по  кімнатах,
Знаходжу  забавки  дитинні  уві  сні,
Ось,  досипають  своє  мама  з  татом,
Обніжені  вуста  їх  і  ясні
Я  тихо  прочиняю  двері  дальше,-
Тут  мої  діти  додивляють  сон,
Які  усмішки  чисті  і  без  фальші
А  поруч...  знов  букетик  трави-сон
Які  красиві,  милі  мої  діти...
І  я,  дитя,  вертаюся  потрішки,
Заким  прокинуться  батьки,-  щоб  вспіти
Між  них  зігрітись  в  теплім  ліжку
Татусь  підхоплює  на  дужі  свої  руки
І  підкидає  вгору,  сміючись,
Які  ж  солодкі  ті  дитинства  звуки...
Я  прокидаюсь,  також  сміючись...

А  за  вікном  весніє  ранок,
Недільний,  у  середині  весни
Який  же  добрий  снився  сон  над  ранок...
Побудь  в  дитинстві,  ще  собі  поспи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641962
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.02.2016


НЕ ТОРКАЙСЯ , ДУШЕ…

Не  торкайся,  душе  моя  зради,
Що  продала  колись  Христа,
Не  дивись  у  той  бік,  Бога  ради
І  що  бачила  -  змий  дочиста

Хай  підступна  мине  тебе  підлість,
Що  у  деяких  душах  живе
Раз  -  людина,  то  -  людяна  гідність
Крізь  життя  свою  сутність  несе

Хай  лукавство  тебе  не  торкнеться,
Заміни  його  щирістю  ти,
Хай  любов  і  надія  сплететься,-
З  ними  легко  під  гору  іти

Не  горнися,  душе  ,  до  осуди
І  судити  не  будуть  тебе,
Хоч  які  б  не  зустрілися  люди,
Вони  злом  не  зачіплять  тебе

Будь  багатою,  наче  поліття,
Лиш  у  щирості  -  справжня  краса
Хай  підуть  у  роки  і  століття
Чисте  слово  і  чиста  душа

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641831
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.02.2016


РОЗІЙДЕМОСЬ , ЯК ДРУЗІ

Я  за  день  стільки  вражень  збирала
Все  спішила  з  тобою  ділити
І  хоч  порізно  часто,  та  знала-
Серце  довго  не  будеш  дурити...
А  тепер  ти  приклав  не  на  жарти  зусиль,
Щоб  посіяти  холод  розлуки,-
Не  змінилось  ні  сонце  у  небі,  ні  синь,
Та  не  слухають  ноги  ні  руки...
З  ким  я  буду  сміятись  до  сліз
А  як  хвора  ,-  кому  жалітись  ?
Не  торкнешся  моїх  долонею  кіс...
Де  від  смутку  мого  подітись  ?
Не  звертай  на  мою  ти  печаль,
Ми  ж  вродилися  різні  люди...
Розуміння  нема...  А  жаль...
Як  кохають,  -  не  б"ються  в  груди
Розійдемося  ми  ,  як  друзі
Перед  тим,  як  почнеться  весна,
Ми  дістали,  мабуть,  по  заслузі,
Хай  сміється  чи  плаче  вона

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641828
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2016


Я БОЮСЬ…

Я  боюсь  розлуки,
Як  страшної  муки,
Як  страшної  муки-самоти
Нарікать  не  хочу,
Може,  не  наврочу
І  до  мене  знов  повернеш  ти...

Ти  мене  покинув  
І    в  гніздо  полинув,
В  те,  що  власноручно  збудував
А  я  мала  знати,
Що  будеш  кохати,
Бо  нічого  схожого  не  мав...

Це  -  моє  кохання,
Це  -  моє  страждання,
Але  доля,  певно,  не  моя...
Бо  ні  за  вітрами,
Болем  чи  роками-
Не  твоя.Не  буду  я  твоя...

Я  боюсь  розлуки,
Більшої  вже  муки
На  землі  гріховній  цій  нема...
Що  то  є  губити
І  з  печаллю  жити,
Як  ніхто,  я  знаю  це  сама

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2016


КОХАЙ МЕНЕ

Кохай  мене,  кохай  завжди,
Без  тебе  я  б  не  жила,
Бо  стільки  випила  біди
І  стільки  вже  тужила...

Кохай  мене  крізь  те  життя,
Що  нам  для  двох  відвели...
Ні,  не  торкнемось  забуття,
Нас  не  для  цього  звели

Кохай  мене,  ти  із  Небес
Прийшов  до  мене  вчасно,
Ні,  ще  не  мала  я  чудес...
Все  просто  і  так  ясно.

Кохай  мене,  в  тобі  себе
Давно  уже  читаю,
Щось  дуже  рідне,  не  чуже
В  тобі  я  відкриваю

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641583
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2016


МАЛІЙ УКРАЇНОЧЦІ СОЛОМІЙЦІ

Який  дивно-чудовий,  прекрасний  цей  світ...
Стежка  долі  снує,  наче  змійка....
З  шумом  б"ється  вода  і  бентежить  той  квіт,
Що  в  букеті  несла  Соломійка

Як  живеться  тобі,  українське  дівча,
Де  пливе  споконвічна  стихія  ?
Синьооке,  живе,  щебетливе  зайча,
Вже  школярка,-  відтак-  СОЛОМІЯ

Усміхайся,  учись  і  здоровою  будь,
Хай  втішаються  мама  і  тато,-
Лише  роду,  дитино,  свого  не  забудь,
Квіту  нашого  в  світі-  багато

Віддаємо  чужим  нашу  силу  і  труд,
Наше  вміння  й  бажання  трудитись,
Йдем  туди,  де  і  ждуть  і  не  ждуть,
Наймиліш  -  на  землі  своїй  жити

Виростай  і  мужній  -  повертайся  назад,
Покоління  твоє-  це  надія  народу  ,
Вірю  в  те,  що  вам  вдасться  усе,
Ви  -  нащадки  козацького  роду  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641252
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.02.2016


Я ПРО СВЯТО СВ. ВАЛЕНТИНА

Із  святом  Валентина  в  дискусію  не  йду,
Святого  Валентина  я  все  -  таки  люблю
Приходять  модні  свята  із  Заходу  до  нас...  
Та  я-  не  їх  прибічник,  не  друг  я  їм  ,  якраз
Вже  святом  "  Хелловін"зробилось  майже  тут
Та  що,  крім  негативу,  ті  свята  нам  дають  ?

Не  входить  в  мою  душу,  ні  розум  не  сприйма,
Що  силам  потойбічним  поклін  і  честь  дана
Ніколи  не  вклонюся  я  силам  темним  тьми,
Не  здам  переконання,  візьми,  хоч  розіпни...
А  вже  святих  ділити  на  "ваших"-"наших"  -  зле
Тай  світле  воно,  свято,  хоч  коренем  -  чуже...
Мабуть,  не  буде  зайвим  сказати  -  "Я  люблю",
Освідчитись  в  коханні  чи  їй,  а  чи  йому...  
По  Кулі,  що  в  Вселенній  йменується  Земля
Нехай  крокує  свято  Кохання  іТепла  !
Нехай  той  День  зриває  всі  сумніви  і  страх,
А  ревнощі  й  підозри  стирає  просто  в  прах...
Із  святом  Валентина  в  дискусію  не  йду,
Люблю  його  за  світлість,  за  чистоту  люблю  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641242
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 04.02.2016


ЗАСПІВАЙ

Заспівай  мені,  бандуро,  про  барвінок  у  садку,
Про  Івана,  про  Купала  і  про  образ  у  кутку.
Про  волошки,  що  у  житі  і  про  те,  що  шепче  липка,
І  про  зорі,  що  на  морі,  і  за  ким  стужилась  скрипка
Розкажіть  мені,  цимбали,  як  там  в  горах  гомінких,
Про  джерела  і  потоки,  про  вінок  пісень  дзвінких.
Про  кохання  і  про  вірність  скажеш  ти  мені,  сопілко,
А  про  все,  що  рідне  й  близьке,  соловейко  тьохне  дзвінко.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641006
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2016


ТИ ПРИЙШОВ ДО МЕНЕ

Ти  прийшов  до  мене  з  юності  моєї,
Ти  прийшов  до  мене  з  дива  і  краси,
З  України  нашої  -  твоєї
На  порозі  березня,  весни

Із  фантазій  -  мрій  моїх  таємних,
Що  блукали  дивно  в  самоті,
На  вершині  хвиль  таких  приємних
Ноти  серця  грають  золоті

Ти  прийшов  до  мене,  думаю,  з  любові,
Дужий  ніжний,  аби  вберегти
Від  ночей  безсонних,  сліз  і  болю...
Так,"  життя  прожить  -  не  поле  перейти"

Ти  повів  мене  туди,  де  пісня,
Де  весни  -  зелені  береги...
Вже  вляга  потрохи  біль  торішній,
Що  навесну  тане,  як  сніги

Ти  прийшов  із  чуда-дива  казки
І  розтанула  в  душі  зима,
Вже  туди  не  хочу  ,  де  без  ласки,
В  ту  самітність,  де  тебе  нема

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2016


СВІЖІ РАНИ

Свіжі  рани,  рани  свіжі...
Я  стою  на  роздоріжжі,
Я  стою  на  роздоріжжі  -  це  життя
Кажуть,  не  повернеш  часу
І  нема  від  нього  спасу,
Бо  часу  немає  вороття
Кажуть,  що  ніяк  не  вернеш,
Хоч  і  гори  перевернеш
Тих  хвилин  шасливих  забуття...
Час  -  це  біль  важкий  і  горе,
Глибший  за  найглибше  море,
Хай  йому  не  буде  вороття.
Не  повернеш  щастя  знову.
Що  латало  біль  і  втому.
Що  сміялось  дзвінко  про  життя
Мрія  і  талан  -  розбіжжя...
Де  взялось  те  роздоріжжя,
Де  зіткнулись  пам"ять  й  забуття  ?
Кажуть  люди,  -треба  жити,
Тим,  що  маєш  -  дорожити,
Бо  життя  єдине,  тільки-  раз...
Якби  щася  повторити  -  
Душу  й  тіло  в  ціле  злити,
Щоб  вогонь  той  ще  горів,  не  гас...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640719
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.02.2016


А Я ХОЧУ…

Ковток  гарячої  кави  не  бодрить,  не  іде  і  не  п"ється...
"Любов  пронизує  час",  -  так  казав  ти,  здається,
А  тепер  ти  говориш  :  "  Усе  по  інстинкту  сліпому  ",
То  ,  чи  можем,  чи  можем  шукати  ми  щастя  в  такому  ?
Може  ти  ,  може  я-  переплутали  ролі  ?
Нарікати  ?  О  ні  !  Я  не  буду  на  долю,
Я  шукала,  шукала  в  тобі  ту  стіну  із  заліза,
А  втім...  Вона-там,  на  горі,  -  твоя  синя  валіза

                             ПРИСПІВ
А-я  ?  Г-м  А-я...А  я  хочу,а  я  хочу,  як  у  мріях,
Щоби  шастячко  вляглось  на  моїх  віях,
А  я  хочу,  а  я  хочу  ввись  літати,
Що  кохає  до  нестями  ,  маю  знати.
А  я  маю,  а  я  маю  вік  любити
І  для  нього,  для  одного  буду  жити,
Буду  жити  і  кохати  до  нестями
Без  образ,  без  звинувачень  і  без  драми
А  я  хочу,  а  я  хочу,  а  я  маю,
А  я  хочу,  а  я  хочу  і  я  знаю,
                                                           Знаю  !

Як  нестерпно  болить,  коли  все  на  ходу  обривається
Ще  хвилина,  ще  мить  ,-  він  піде,  попрощається...
Все  нестерпно  дурне  під  такою  напругою,
Я  не  вмію,  не  хочу,я  не  буду  вже  другою
Шукай  щастя  своє  по  сліпому  інстинкту,
Я  ж  виходжу  на  світ  із  твого  лабіринту  !
Не  зрослось,  розпливлось  і  пішло  за  водою,
Але  вдячна  за  час,  котрий  була  з  тобою

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640714
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2016


ЛЮДИ, ЯК КОРАБЛІ

Люди,  як  кораблі,то  припливають,  то  пливуть  далі...
Міняють  усе  в  житті:  квартири,  машини,  сандалі
Одні  опускають  вітрила  вниз,аби  поповнити  десь  провіанту,
В  других  нема  апріорі  криз,-  залежить  усе  від  душі  і  таланту

Ти  так  співав  ,  ти  так  кричав,  ти  голосив  на  повні  груди,
Що  право  маєм  на  життя,  що  українці  -  гідні  люди.
Ти  не  здавав,  ти  не  міняв,  ти  не  зливав  свойого  брата,
Ти  так  достойно  "поливав"  народу  твого  вбивцю  й  ката.

Випроси  в  Бога  ласки  святої,-  хай  в  нас  не  буде  війни  страшної.
Ти  -  від  найкращих  синів  України,  хай  піднесе  нашу  Землю  з  руїни.
Вирятуй,  Боже,  наш  Край  із  безодні,  хай  дзвони  дзвонять  лиш  Великодні.
Діти  ростуть  для  добра  і  для  миру!  Душі  твоїй,  друже,-  покою  і  миру

                                                   ПРИСПІВ

Пробач  нам,  друже  дорогий,  що  міряєм  земні  широти,
Що  так  далеко  не  усі  ,на  цій  землі-  ми  -  патріоти.
Братам  передавай  привіт,  що  Сотнею  пішли  у  Небо-
Героїв  наших-  юний  цвіт,-  вони  так  близько  коло  тебе...
Прости,  Андрію,  нас  усіх,  що  ми  живем,  а  ти  не  можеш,
За  українських  матерів,  яким  нічим  не  допоможеш...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640411
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.02.2016


МОЄ КОХАННЯ

Кохання  моє  нерозтрачене,
Коштом  великим  заплачене...
Ласка  і  ніжність  обірвана,
Болем  жагучим  підіпхана

Кохання  моє,  лебединеє,
Дитя,  як  мале  вередливеє,
Як  музу,  його  я  виношую,
Журбою-сльозою  орошую

Кохання  моє  всепрощаюче,
Ти  -  вічне  в  житті  ,  неминаюче,
Ти  -  душу,  вкриваючи  цвітом,
Правиш  серцями  і  світом

Кохання  моє  надзакохане,
В  молитвах  приходиш  й  непрохане...
Ти  -  коштом  великим  заплачене,
Ти  -  Небом  ,  звисока,  заплачене

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640398
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2016


ТИ НАВЧИВ МЕНЕ…

Ти  навчив  мої  очі  блистіти
Променем  сонця-зорі,
В  обіймах  твоїх  дужих  мліти
І  птахом  літати  вгорі
Ти  навчив  моє  серце  щеміти,
Що  печаллю  і  болем  жило,
Знов  навчилась  я  жити  хотіти,
Серце  цвітом  ще  раз  замело
Ти  навчив  знов  уста  усміхатись,
Кожен  раз,  як  до  мене  вертав
Ти  заставив  мене  милуватись
Дивом  дивним,що  теж  смакував
Ти  навчив  мене  знову  кохати
Тим  коханням,  що  юність  дає,
Віддавати,  вірити  й  знати,
Що  любов  -  то  найвище,що  є  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2016


МАМИН СОН ( пісня)

А  мальви  в  Україні  знов  цвітуть
І,  як  на  диво,  ще  буйнішим  цвітом,
Призначення  їх  -  тішити  усіх  :
І  друга,  й  ворога,  і  тих,  хто  править  світом
Прийде  пора  і  ти  зісохнеш  ,  квітко,
Але  зробила  все  в  своїм  житті  -
Не  залишила  ні  журби,  ні  смутку,
Не  залишила  діток  в  самоті

                             Приспів

А  кажуть,  що  краса  врятує  світ...
Коли  ж  це  буде,  може,  знаєш,  сину?
Я  всю  Вкраїну  цвітом  засаджу,
Щоб  жоден  син  більш  мамау  не  покинув
Коли  ж  це  буде,  сину,  запитай,
Ти  так  близенько  до  самого  Бога...
Я  все  зроблю,  ти  тільки  вір  і  знай,
Я  обійду  на  світі  всі  -  усі  дороги    

І  знову  їй  її  дитина  сниться,
Ніс  в  ряботинні,  як  колись  було,-
Кричить,  що  нині  в  мами  його  свято
І  ложить  мальви  мамі  на  вікно.
Поставить  мама  мальви  у  вазонок
Й  дивитись  буде  довго  сину  вслід:
"Мій  Боже,  може,  це  не  сниться  ?...
Але  чомусь...  чомусь,  у  серці  -  лід

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640188
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 31.01.2016


ЗАРОБІТЧАНАМ-УКРАЇНЦЯМ

Дзвінкі,  співучі  солов"ї  
Лишають  в  холодах  краї,
Де  будували  свої  гнізда,
Летять  ,  де  тепло,  з  сіл  і  міста...
А  ми  сумуєм  за  тим  птахом,
Щоб  не  замерз  в  дорозі  часом,
У  морі  аби  не  втопився,
Об  скелю  щоби  не  розбився...
І  довелось  якось  мені
Бувать  в  краях,  де  солов"ї
Перебувать  летять  морози
А  вбачивши,  скотились  сльози...
Так  ось  де  ти,  співучий  пташе,
Міняєш  на  чуже-  все  наше  !
Мабуть,  з  гніздечка-  вже  руїна...
Але  і  тут  -  твоя  країна  ...
Так  само  тут  співаєш  дзвінко,
Земля  не  пахне  хоч  барвінком,
Хоч  і  не  орють  тут  городи
Цивілізовані  народи
Твоє  життя  -  не  запроданство
І  не  потрібне  громадянство,
Літати  мусиш  -  це  не  мода,
Потурбувалась  так  природа
І  що  тобі  до  того  ,  пташе,
Чи  не  всерівно-  "ваше  "-  "  наше  ",
Тобі  б  співати  та  плодитись,
Для  цього  варто  вже  вродитись...
Інакше,  мабуть,  про  людину,
Що  лишить  друзів  і  родину...
Міняти  місце  двічі  в  рік,
Втомився  б,  мабуть,  чоловік,
Тому,  як  їдуть,-  то  на  роки,  
Аби  минути  всі  мороки...
Та  гублять,  часом,  так  багато,  
Придбавши  вимріяний"статок"
Що  там  казати  про  пташину,
Подумать  треба  про  людину,-
Створіння  -Божі  та  природні
І  мислить  вище  -  вже  не  годні...
А  ви,  мужі,  -  такі  високі,
Ще  вищі  за  стрункі  осоки,
Створивши,  як  Найвищу  Раду,
Дали  собі  й  найближчим  раду
Які  ж  бо  бідні  солов"ї,
Кидають  "ті"  і  "ті"  краї,
Бо  не  додумались  до  Ради,
Так  і  літають  без  поради
А  ти,  мій  добрий,  вірний  друже,
Казати  мусиш,  що  байдуже,
Бо,  як  сказати  схочеш  все,
Напевно,  серце  розірве  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639726
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.01.2016


ДЕ ЩАСТЯ ШУКАТИ ?

Спитаюсь  у  гір  я  високих,
Що  хмарам  розчісують  коси,
Спитаю  у  річок  глибоких
Й  у  трав,  де  ще  ранішні  роси

Де  шастя  знайти,де  шукати,
Де  доля  сміється  завжди?
Любити  і  щоб  не  втрачати...
Де  щастя  таке  віднайти  ?

Спитаю  у  сонця  і  неба,
Бо  річ  ця  незмінна  в  житті...
Мені  так  багато  не  треба,-
Лиш  крихту  у    сірім  бутті

Спитаю  у  вітру,  що  в  полі,-
Він  знає  кутки  всі  земні...
А  може,  те  щастя  у  волі,
Тому  й  недосяжне  мені  ?  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639710
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.01.2016


ТИХО В БОГА

Тихо  в  Бога  прошу  Милосердя,
Милосердя  Його  з  Висоти,
А  Він  каже  мені  про  Смирення,
Про  дорогу,якою  іти

Тихо  в  Бога  прошу  я  Ласки
І  про    щастя  дітей  моїх,
Не  чекаю  вже  більше  казки,
Все  приймаю  із  рук  Твоїх...

Тихо  в  Бога  прошу  Терпіння,
Щоби  випити  все  до  дна...
Все  роблю  за  Твоїм  Велінням,
Вірю,  Боже,  що  я  не  одна

Тихо  в  Бога  прошу  Любові
Щоб  навчитись  не  бачить  зла
За  нестерпні  муки  Христові  
Я  такий,  мабуть,  хрест  знесла...





                     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639621
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.01.2016