Надія Карплюк-Залєсова

Сторінки (10/938):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »

А ДЕСЬ, НА СХОДІ СОНЦЕ ПЛАЧЕ

А  десь,на  Сході,  сонце  плаче,
Туман  вогнями  обпіка...
Чи  думав  ти  колись,  козаче,
Що  буде  тут  війна  така  ?

У  рідне  небо  кожну  мить  
Дивитись  будеш,  як  востаннє
І  чути,  як  душа  кричить
При  брата  погляду  згасання

Що  градів  грім  і  глум  гармат
Життя  на  пекло  переверне,-
І  спокій  твій,  і  біль  утрат...
Ніщо  твій  світ  більш  не  поверне

А  чи  гадав  ти,  юний  друже,
Що  друзі  стануть  вороги,
Що  кров  людська  -  то  щось  байдуже
А  воля  наша  -  то  борги  ?

Чи  думав  ти  коли-небудь,
Що  землю  --  Україну  -  Неньку
У  тебе  просто  відберуть,
Чи  продадуть,  як  ту  печеньку?..

Чи  думав  ти  коли-небудь....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710271
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.01.2017


СПИ, КОХАНА…

Спи,  кохана...  В  таку  заметіль
Тільки  хочеться  теплої  хати...
Хай  потріскує  хмиз,  знічев"я  ,у  трубі,
А  я  буду  тебе  колисати

А  я  буду  горнути  тебе,
І  на  вушко  шептатиму  казку,-
Хай  трясе  за  вікном  заметіль
Свою  білу  різдвяну  запаску.

Спи,  кохана...  В  таку  заметіль
Тільки  хочеться  теплих  цілунків,
Як  мороз  по  шибках  випіка,
Сріблом  литих  у  ніч,  візерунків.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2017


У ПЕРЕДДНІ РІЗДВА ТВОГО

У  переддні  Різдва  Твого,
Владико  Неба  й  Тверді--
Почуй  усі  наші  жалі
І  каяття  відверті.

Прости  нам,  Боже,  всі  гріхи,-
За  них  віддав  Ти  Сина,
Щоб  сина  Твого  на  Землі,
Нечиста  не  зломила.

Всю  гіркоту  думок  тяжких,
Суть  вчинків  всіх  негожих,-
Прости  нам,  Отче  дорогий,
Прости  нам,  добрий  Боже...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710098
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.01.2017


ЗАМЕТІЛЬ

Сніжно-біла  краса  розгулялася,
Заметіль  аж  гуде,  -  заповзялася,
А  на  ранок...земля  -  килимами  іскристими,
Під  дахами  кораль,  бурульками-намистами...  

Строга  зелень  ялин  --  у  невинності  шатах,
З  пуху  шапочки-бирки  на  деревах  і  хатах,
Годівнички  вдягли  капелюшки  святкові,-
Всім  метіль  роздала  подарунки  зимові.

На  усі  штахетини  рукавички  вдягнула,
А  сама,  притомившись,  у  наметах  заснула...
Наймолодша  донька  зими  й  дядька  Мороза
Й  середуща  сестра  вітерця-віртуоза.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709915
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.01.2017


СТОЮ У РОЗДУМАХ ТЯЖКИХ…

Стою  у  роздумах  тяжких  :
За  що  Господь  Вкраїні
Дозволив  згарищам  біди,
Смертям  дав  згоду    і  руїні...

Чому  розкидав  всіх  дітей
По  теренах  Планети  ,-
Провалля  зсувів  надтяжких
ЇЇ  накрили  злети...

Ми  відвернулись  від  Христа,
Хоч  церкви  відімкнули...
Ми  надто  любимо  свята,
Та  святість  в  них  забули..

Нема  у  нас  святих  імен
У  площах,  вулицях,  майданах,
Хоч  чверть  століття  живемо
Не  в  плутах,  не  в  кайданах...

Дітей  йменуємо  своїх
Іменнями  чужими,-
А  діточки  прийшли  на  світ
У  переддень  з  святими...

Забрали  Ангелів  в  діток,
Врубавши  їхні  крила,
Чому  дивуємось  відтак,
Що  не  несуть    вітрила?..

Ми  п"єм  вино,  як  той  бальзам,
Відвідавши  причастя,
І  свято  віримо  по  тім,-
"Приречені"  на  щастя...

Перехрестивши  храм  святий,
Ідем  грішити  в  люди
З  переконанням  у  серцях,
Що  ми  --  безгрішні  люди...

А  гріх  скував,  як  спрут,  мене  
І  землю  мою,  люди  !
Нам  волю  Бог  послав  з  Небес,
Щоб  вмились  від  отрути...

Вкраїнцю  мій,  зітри  сльозу,
Прокиньмось,  сестро,  брате  !
Господь  втомився  із  Небес  
Найкращих  забирати...

Питаємо  :  За  що  ?  Чому  ?,-
Витає  в  Небесах...
Пречиста  Сина  просить  Там...
За  Україну...  у  сльозах  

Прокинься,  чуєш,  українцю,
І  свого  брата  возлюби,
Доріжку  в  серце  до  Ісуса
Любов"ю  тою  проклади  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709903
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 02.01.2017


Я ПОРИНУ У РАНІШНІ СНИ

Я  порину  у  ранішні  сни,
Там  дитинство  примружило  очі...
Які  теплі  ,  до  болю,  вони,-
А  дитинство  сміється,  регоче.

В  нім  татусь  мій  сміється  також,
Підкидаючи  вгору,  до  стелі...
Милий  тато...  він  коником  був,
Був  для  мене  --  розкішні  орелі

Мамин  сміх  молодий  з-за  плечей:
Ой,  як  високо  доня  літає...
Радість  ллється  із  рідних  очей,
А  дитинство  моє  не  змовкає.

Посади  мене,  таточку-тату,
На  ремена  широкі  свої,
Буду  вища  за  всю  нашу  хату,
І  дістану  погони  твої...

Там  ще  купля  солдатська  в  спочинку,
Як  татусева  пам"ять  лежить...
Тепер  будеш  мені  за  драбинку...
Яка  добра  і  лагідна  мить...

Я  порину  у  ранішні  сни,
Я  дозволю  сьогодні  проспати,
Хай  побудуть  зі  мною  вони,-
Молоді  мої  батько  і  мати...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709705
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.01.2017


КУКУРІЧ !

Зазиваймо  рік  новий  та  все  колядками,
Щоби  року  молодому  було  добре  з  нами.
А  просити  в  тебе,  роче,будем  ,  ой  багато,
Тому  дружбу  починаєм  з  великого  свята.

Ну,  а  далі  ,  вже  даруй,  юначе  безвусий  :
Всеодно,  яка  ти  птиця,  та  злітати  мусиш...
Той,  хто  ріпку  посадив,  той  тягнути  буде,-
Досить  ріпці  вже  рости,  втомилися  люди...

Кукуріч,  крильми  забий,  розстав,  як  вітрила,
Щоб  земля  моя  велика  не  вмирала  ,-  жила  !
Нехай  ворг  пропаде,  зрадника  -  на  плаху...
А  ми  тебе  --  у  музей,  як  поважну  птаху.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709700
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.01.2017


ВКРИЄ ЦВІТОМ КРАЙ.

Тікають  в  рік  старий  останні  хвилі  часу...
Вже  не  повернеш  їх  і  вже  нема  їм  спасу.
Майбутнє  йде,  прощаючись  з  минулим  :
Одному  -  радістю,  для  інших  -  дещо  хмурим...
Та  час  такий,  що  не  чека  :  іде,  спішить,  крокує,-
Останній  лист  календаря  -  останню  ніч  ночує...
І  хто  схлипне,  бо  чогось  жаль,  а  хто  -  после  усмішку,
Та  всі  очікуєм  тепла,  любові  і  затишку...
У  світло  віримо  і  в  те,  що  завтра  нам  готує,
Що  завтра  вже  не  буде  зле  і  Бог  усе  почує.
І  так  тримати  !  Лиш  вперед,  народе  мій,  благаю  !
Весна  прийде  і  вкриє  цвіт  мій  Край  святий,-  я  знаю  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709215
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.12.2016


ДАЙ НАМ, БОЖЕ…

Я  вітаю  дітей,  свою  близьку  родину,
Друзів  всіх,  що  люблю  і  свою  Україну  !
З  Новим  роком,  що  йде,  
Півнем  б"ється  в  пороги  :
Ку-ку-рі-ку  !  Усі,  повертайтесь  з  дороги  !
До  родин  всіх-  батьки,  до  батьків  -  їх  синочки,
І  добра  вам  усім  повні  -  повнії  бочки  !
Друзям  вірним  моїм  --  чуда-дива  і  казки
А  ще...  здійснення  мрій  і  Господньої  ласки.
Зичу  дітям  своїм  в  рік  новий  менше  спати...
Бо  їх  мамам  уже  час  бабусями  стати.
Світлу  радість  гукну  для  моєї  родини  :
Хай  попустить  вже  страх  за  дітей  України.
Рік  прийдешній  без  сліз,  без  хворіб  і  болячок,
А  у  двір--  когутців,  поросяток  і  качок  !
Рік  Новий,  що  прийде,  що  вже  майже  в  пологах
Буде  МУДРОСТІ  роком  і  кінцем  у  тривогах  !
Хай  воскресне  народ  із  війни  і  руїни,
Дай  нам,  Боже,  цей  рік,  щоб  був  рік  УКРАЇНИ  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709206
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 29.12.2016


ПРОСТИ, МАРІЄ- МАТИ.

Тобі,  Пречиста  Діво-Мати  --
Заступнице  усіх  живих,
Любов  ідемо,  щоб  додати
До  дарів  царських  дорогих

Тобі,  Маріє--Діво  Чиста,
Що  привела  у  світ  Дитя,
Чия  любов  велика,  чиста
Схилила  гріх  до  каяття.

В  Тобі,  стражденна  Мати  світла,
Що  любить  люд  понад  усе,
Лілея  чистоти  розквітла,-
Спасителя  Землі  несе

Поклін,Пречиста,  Твому  Сину,-
Молитва...  жаль  за  всі  гріхи,
Прости,  що  на  малу  дитину
Ляга  тягар  нечистоти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709047
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 28.12.2016


ЧИ ЗНАЄШ ТИ ?. .

Чи  знаєш,  що  таке  сльоза--
Гірка,  пекуча  до  нестями,
Як  радість  плаче  ,замерза  -,
Сліди  її  --  то  в  серці  ями.

А  чи  душа  коли  була
Між  небом  ясним  і  землею...
Коли  свідомість  десь  блука
В  бруднім  халаті  над  душею  ?

А  чи  тримався  ,  бодай  раз,
У  сумятті  за  "за"  чи  "  проти",
За  той  в  житті  єдиний  шанс,
Позбавившись  прилюдно  цноти  ?

А  смак  усмішки  ти  цінив  ?
Товариша,  чи  тільки  "майже  ",
Як    той  лиш  лампочки  включив  --
Високих  технологій  фальші.

А  чи  сміявся  ти  до  сліз
Зі  щирим  реготом  дитини  ?
Якщо  це  так  ...  то  веселись,-
Ти  ходиш  з  титулом  Людини

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709030
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.12.2016


ОТ ТОБІ Й ПЕРІЩИТЬ…

Дощ  і  грім  в  пшениці  посварились  :
В  кольорах  веселки  заблудились...
Від  шаленства  їх  зчорніло  все  навкруг,
І  світилося  від  блискавок  напруг.

І  носився  косяками  дощ  у  полі,
Плакав  так,  як  можна  лиш  на  волі,
Викладався  до  останку  в  почуттях,-
Все  живе  завмерло  в  укриттях.

Двох  стихій  на  лані  сварка  не  вщухала,
Аж  терпець  ввірвався  сонцю  в  позахмарах  :
Розсікло  промінням  сіру  занавісу,
Що  тягнулась  полем,  ген  до  лісу.

Променем  в  стіну  ввіткнулось    зливи,
І  красу-веселку  в  небі  запалило...
Та,  дугою  з  висі,  вигнулась  у  став,
Що  за  чорним  лісом  в  очереті  спав.

Грім  свої  лампадки  --  під  пахву,-  й  поніс,
З  гуркотом  під  носом  за  густющий  ліс,
Дощ  сліпий  зробився,  йти  уже  не  зміг,
Від  краси  такої  рот  роззявив...    зліг...

А  та  самоцвітом  сипле,  виграва...
Ох  і  вже  веселка,  ох  і  вже  краса  !
От  тобі  й  періщить...от  тобі  й  гримить...
А  красу  побачить,--  Все  вщухає  вмить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708862
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 27.12.2016


І ТИ - ОДИН, І Я - ОДНА….

Крапелькою  висла...  і  розбилася
Любов,  що  ніжно  так  дивилася,
Зависла  десь  між  небом  і  землею,-
Хто  буде  поміж  нас  суддею  ?

Цвітом,  що  опав  і  не  розкрився,
Бутоном,  що  не  вспів,  не  розпустився...
Позаду  --  спалені  мости,
А  там,  в  проваллі  --  я  і  ти.

А,  може,  ще  раз...  У  веснУ  -    за  первоцвітом,
Зумієм  ще  й  зогрітись  літом...
А  там...  за  руки  взявшись  -  в  листопад,
І  звідти  вже  -  в  зими  сріблистий  сад...

А  може  -  все  ж  зуміємо  звести,
Колись  зруйновані    мости    ?
Блукає  манівцями  самота...
І  ти  -  один...  і  я  -  одна...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2016


СНІЖИНКА ДЛЯ ДОНІ

--  Матусю,  голубко,  подушки  нема...
А  за  вікном  ти  казала  :  Зима...
Пір"ячком  трусить  із  ясного  неба,
На  чім  буду  спати,  матусю  ?..  Не  треба...
--  Не  плач  ,  не  журись,  моє  яснеє  сонечко:
Це  сніг  такий  схожий  на  пір"ячко,  донечко,
Дивись,  ось  сніжинка  !  Ти  бачиш  яка...
Краса  неймовірна  -  холодна  ...  м"яка...
А  ще  вона  схожа  на  зірку  чудесну,
Що  з  місяцем  світить  ,-  красуню  небесну.
--  Дивися,  мамусю,  сніжинки  нема...
Куди  вона  ділась,  куди  утекла  ?
--  Стопилась  сніжинка  на  теплій  долонці,
Залишивши  слід  свій  -  сльозинку,  для  донці.
Краса  ця  холодна  зникає  в  теплі,
Бо  жити  лиш  може  в  холодній  зимі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708624
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 26.12.2016


ВСЕ РОЗУМІЮ…

Я  розумію,  мало  долею  судитись  :
Пройти  крізь  все  ...  і  розлучитись,
Тепер  боюся  снів,  бо  буде  снитись...
Дитям  голодним  вовтузитись
Кохання  втрачене  моє...

Воно  бриніло  в  дивних  тризвуках  піано,
Запізно  сталось  це,  а,  може,  і  зарано...
Ти  залишив    глибоку  рвану  рану...
І  не  зоставив  ,бодай,  крапельки  дурману,
Забути  все...  забути  все...

Боюся  вироків  я  снів  своїх  щоночі,
У  них  по-іншому  сміються  твої  очі,
І  усміх  той  вже  зовсім  серце  не  лоскоче...
Спізнілий  потяг  прошмигне  і  загуркоче,
Як  дивний  грім  серед  зими...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2016


СЕРЦЯ НА АЛТАР…

В  убогій  яскині,  у  яслах,  на  сіні
Христос  ся  рождає  від  Діви  -Марії,
Від  Духа  святого,  Його  чистоти,
Щоб  з  мороку  міг  врятуватися  ти

Щоб  скинув  одежу  гріха  чоловік,
Від  помислів  бруду  зрікся  повік.
Щоб  Божа  любов  освітила  серця,
Щоб  люд  навернувся  до  Бога-Отця

Сам  Бог  в  дитинчаті  на  землю  зійшов,
Щоб  рід  чоловічий  притулок  знайшов
У  серці  Ісуса  --  Божому  Сині,-
Закриймо  гріхів  переповнені  скрині

Світи  ж  бо,  зорЕ,  Вифлеємську  яскиню,
Зціли  своїм  променем  злобу,  гординю,
Зціли  все  недобре,  у  душах,  що  носим,-
Серця  на  алтар  Твій,  Дитятко,  приносим


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708527
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.12.2016


ЗАКОХАЙСЯ В РАДІСТЬ

Закохайся  в  радість  синьооку
З  волошковими  очима  у  житах.
В  істинну,  щасливу  і  глибоку,
З  ангелом  любові  на  плечах

У  живу,  у  сонцедайну  і  широку,-
Закохайся  в  радість  і  живи  --
Світлокольорову,  надвисоку,
В  росах  вечорової  трави

Закохайся  в  радість  синьооку,
Що  в  дитячих  пустощах  живе...
Вона  з  нами,  поруч...  за  півкроку,
Поклади  в  свій  човен...хай  пливе.

Позбирай  намисто  веселкове,
Перлами  розсипане  в  снігах.
Що  зцілує  сонце  світанкове  
На  твоїх  усміхнених  вустах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708524
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2016


ПОМОЛЮСЬ ЗА РОДИНУ ГЕРОЯ.

Перед  матір"ю  сина  --
Чистих  сліз  -  сиротою,
Перед  мріями  їх,
Що  ввірвались  струною...

Перед  світом  дружин,
Що  назвався  "вдовою",
Перед  кожним  дитям,
Котре  татка  сльозою

провело  в  "нікуди",-
В  світ  обірваних  далей...
Заховати  б  той  біль  
В  морі  срібних  кефалей  ...

Вже  не  сяде  отець
До  святої  вечері...
Тихим  стогоном  долі,
Лиш  прочинені  двері...

У  Різдво  Твоє,  Боже,
Помолюся  журбою
За  родину  твою  --
України  Герою...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708284
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.12.2016


ХРИСТОС СЯ РОЖДАЄ !

Ще  трохи...  ще  трішки...  і  зійде  зоря,
Де  Діва  Пречиста  народить  дитя  --
На  радість  -  спасіння  цілому  світу-
Високих  небес  і  землі  заповіту.

Христос  ся  рождає  в  ім"я  любові,
В  ній  місця  немає  ні  злобі,  ні  крові,
В  ній  Авелю  -Каїну  місця  нема,
А  брата  любов  цілий  світ  обійма.

Прости  нам,  Ісусе,-  ти  ще  у  дорозі
До  кожного  серця,  що  спрагле  у  Бозі,
Бо  кожна  душа  себе  в  небі  шукає...
Молімося,  люди,  Христос  ся  рождає  !

В  любові,  молитвах  рожденному  Богу
Благаймо,  вкраїнці,  за  світла  дорогу.
Хай  спокій  і  мир  нашу  землю  осяє,
Благаймо  у  неба  ,-  Христос  ся  рождає  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708241
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 24.12.2016


РАНО МОЯ ВІДКРИТА

Земле  моя  предивна,
Рано  моя  відкрита...
Гріх  той  за  кого  несеш  ,
Чом  до  хреста  прибита  ?

Пісня  із  домішком  суму...
Війна  під  напругою  струму...
Докір  за  скоєний  гріх.
Совість.Хрести...
                                               диявола  сміх

Провина  у  чому?  -  Скажи,
Боже  предобрий,  благаю...
З  тим  прокидаюсь  щодень,
Спати  щодня  з  тим  лягаю.

Близькою  воля  жадана  була,
Та  заварилась  пекельна  смола,
Щойно  на  ноги  звелась,  Україно...
Знову...  не  тіло  -  рвана  руїна.

В  розбраті  діти  цвяхи  кують,
Матір  свою  на  Голгофу  ведуть,
Неньку  свою,  що  дітей  розгубила...
Тіло  вкриває  то  хрест,  то  могила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707988
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.12.2016


ВПОКІЙТЕ ЇХ ДУШІ…

Запали,  українцю,  восковую  свічку  -
Чи  зранку,чи  вдень,  чи  у  пізнюю  нічку,
Помолись  за  їх  душі  --  ангельські,  світлі,-
Цвіт  України,  заледве  розквітлий...

Запали,  українцю,  й  молися  до  Бога,-
Він  вмер,  бо  у  тебе  десь  хибна  дорога.
Ти  не  пішов,  а  комусь  треба  йти...
На  цей  раз  був  він...  Дякуй  Богу  --  не  ти...

Дякуй  Богу,  молись,  щоб  мізки  просвітліли  :
За  що  кара  Божа,  чому  відлетіли  ?
Кращі  із  кращих...  Бог  хоче  таких...
Ти  ж  спав  у  цю  пору  в  перинах  м"яких...

Так  щиро,  чекаючи  свята  і  дива...
А  там...  була  пекла  вогняного  злива...
А  там  ,  сам  люцифер  на  землю  зійшов...
Там  плакала  кров"ю  гаряча  любов.
 
Запали,  українцю,  воскову  свічу
За  тих  ,  хто  потрапив  в  вогненну  січу,
За  воїнів  світла  --  героїв  землі...
Впокійте  їх  душі,  всі,  з  Богом,  святі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707823
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.12.2016


СПИНИЛОСЬ СЕРЦЕ…

Скінчилась  віра,  час  спинивсь,
Як  під  тобою  сніг  кривавий,
Червоний...  ні,  не  червонявий...
Теплом  твоїм  увесь  стопивсь...

Спинилось  серце...  Крик  століть  !
А...  очі  -  волошки  ---  до  Бога...
Чому  ?  Така...  мала...  дорога...
І  так  пронизливо  болить  ?

Пробачте,  мамо...  я  хотів...
Для  вас  і  України  жити...
Дочок  -  синів  хотів  ростити...
Відпустку  дали...  ледь  не  вмлів...

Надія  згасла,  блиск  погас...
Його  очей  ---  волошок  в  полі...
Він  так  хотів  Вкраїни  волі...
Короткої  надії  час.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707654
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.12.2016


ПРО ЩО ПРОСИТИ МИКОЛАЯ…

Про  що  просити  в  Миколая  нічку  ...
Аби  скував  морозом  лютим  річку,
Щоб  ковзани  промчались  першим  льодом  -
Зими-бабусі  -  найщедрішим  плодом...
А,  може,  попрошу  у  Чудотворця  ,
Щоби  у  світ  закликав  миротворця,
Аби  згасити  всі  на  світі  війни  ,
Аби  прийшла  земля  до  Господа  в  обійми...
Ще  вимолю  у  доброго  святого  ,
Якщо  не  буде  в  тяжість  це  для  нього...
Святий,  предобрий,  мудрий  Миколаю,
Тебе  сердечно  в  ніч  чудес  благаю  :
Дай  світла  в  голови,  любові  -  у  серця,-
Земним  творінням  доброгоТворця  ,
Котрий,  віддавши  землю  в  людські  руки,
Не  може  більш  збирати  каменюки...
Ти  розуму  роздай  їм  в  узголів"я,
Розвій  зневагу,  злобу  і  зневір"я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707278
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 18.12.2016


БАЙКА НАНІЧ…

 ---Матусю,  матінко,  дивись,
Із  неба  зірочка  униз
Скотилась,  впала,  їй  болить...
Як  зірку  знову  запалить  ?

---  Украли  в  зірочки  колись
ЇЇ  маленьке  ліжечко,
Тепер  сердешна  спати  мусить
У  місяця  на  рІжечку...

Гойда  сестричку  місяць  вніч,
Щоб  та  солодше  спала,
А  зіронька  ,спросоння  вся,
Скотилась  ...  і  упала...

Ось  так  і  спить  мале  зірча,
Воно  щомиті  може  впасти...
---  Скажи,  матусечко  моя  :
Хіба  в  маленьких  можна  красти  ?

---  Ані  в  дорослих,  ні  в  малих
Не  можна  відбирати,
Бо  каже  Бозя,  що  то  гріх,
І  будеш  вік  страждати...

---  Дивись,  матусю,  в  мене  тут  -
Таке  тепленьке  ліжечко...
Нащо  тій  зіронці  висіти
У  місяця  на  рІжечку  ?

Я  поділюсь  перинкою,
Зіб"ю  м"якіш  подушечку,
Щоб  не  боліла  в  зірочки
Ні    спинка,  ані  вушечко...

---  Назавтра  ,  квіточко  моя,
Як  кажеш,  так  і  буде,
А  зараз...  спатимеш,  дитя,
Солодким  сон  хай  буде.

                                 НАДОБРАНІЧ  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707128
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 17.12.2016


КОЛИСКОВА ДЛЯ ДОНІ

Приємна  і  дуже  радісна  звістка  спонукала  написати  зразу  три  твори,  твори,  які  раніше  ніколи  не  писала...  Ці  твори    в  майбутньому    обов"язково  ввійдуть  до  збірки  "  Великий  світ  маленького  дитинства  ".
 У  молодій  родині    моїх  сусідів  народилась  донечка.  Маючи  двох  старших  синів,  родина  отримала  справжній  подарунок  до  Миколая  -  донечку!  Це  справжнє  щастя,  Це  те,  що  називається  в  житті  лотереєю...  Лотереєю  виграшною  !
Нехай  росте  здоровою  і  щасливою  на  радість  вам,  батькам,  і  всій  вашій  родині.  
 Сподіваюсь,  що  колискові  і  байочки  наніч  для  маленьких  сподобаються    мамусям  і  татусям,бабусям  і  дідусям,  і,звичайно  ж  ,  діточкам,  кому  вони,  власне,  і  адресовані.
 ВІтаю  щиро  родину  Демковичів  з  поповненням  !  Нехай  і  надальше  всі  ваші  мрії  збуваються,  а  ваше  кохання  і  ніжність  повториться  у  ваших  дітях....
Співай,  Русланко  своїй  доні...  гадаю,  їй  сподобається...

   КОЛИСКОВА  ДЛЯ  ДОНІ

Тихо  -  тихесенько  в  хаті,
Киця  вляглась  на  загаті,
Пташина  принишкла  в  гніздечку,
Звірята  по  теплих  містечках,
В  м"якеньких    перинках  сопуть
Промінчиків  сонячних  ждуть...
Донечка  з  ними    лягає,
Сонько  дрімоту  гукає  :
Ну  ж  бо  ,  дрімото  до  хати,
Дівчинці  треба  вже  спати.
Спи  ж  бо  ,  маленька,  у  снах  кольорових,
Маминих  ніжних  піснях  колискових.
Люлі,  дитиночко,  спи,  засинай,
Баю,  баюсики,  баєньки,  бай...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706989
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 17.12.2016


ТИ ЗНАЄШ, ЯК ЦЕ ВАЖЛИВО…

Ти  знаєш,  мій  друже,  важко
Зостатись  людиною  скрізь...
Так  запросто  легко  спіткнутись,
Як  зрушена  з  місця  вісь...

Ти  знаєш,  мій  друже,  дві  речі
Ту  вісь  вибивають  з-під  ніг  -
Гроші  і  слава,  -  спокуси,
Що  завше  народжують  гріх...

І  ,  мабуть,  погоджуся,  друже,
Що  зваба  із  мідних  труб
Дається  людині  найважче
Зі  всіх  чоловічих  згуб.

Тож,  браво  усім  талантам  ,
Що  були  у  славі  всіх  зір  ,-
Зостались  людьми  без  сяйва
У  власнім  підніжжі  гір...

Ти  знаєш,  як  це  важливо,-
Людини  високе  ім"я  ,
Піднятись  крізь  терни  до  неба,
Щоб  славу  співала  земля  ?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706758
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.12.2016


ЖІНКА - ЗАГАДКА

(  Присвята  до  60  -  річчя  Любомирі  Нарозі  )

Жінка  -загадка,
Жінка  -  краса,
Молодість...згадка...
Диво-коса...
Усмішка  щира,
Пломінь  в  очах,
Мовою  мила,
Статність  в  речах...
Жінка,  як  диво,
Ношу  несе,
Каже  -  "  Щаслива
понад  усе  !"
Каже,  що  любить
Люд  і  життя,
Бо  не  буває  
Назад  вороття...
Богопослушна  і  
Берегиня,
Десь  відчайдушна  -
Вміла  газдиня.
Мама,  бабуся.
Жінка  кохана.
Завжди  потрібна,  
Завжди  бажана.
Ім"я  загадки
Вплітали  в  Любов,
Щасливий  є  той,
Хто  її  віднайшов.
З  миром  у  серці
Іде  по  землі,
І  ми  побажаємо
Щастя  її  ....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706603
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.12.2016


ПОДАРУЙ СИРОТІ ПО РОДИНІ…

Канцелярія  висі  із  неба,
Канцелярія  радісних  див...
Що  дитині  для  радості  треба...
Кожен  ждав  Миколая,  любив.

Я  шукала  його  у  блакиті  -
Очі  добрі  і  лагідний  сміх  ,
А  в  ніч  дива  хотілось  щомиті
Краєм  ока  побачити  міх...

З  подарунками  іншим  дітям,
Що  чекали  на  нього  теж...
Так...  вже  виросла  дівчинка  дуже,
Але  диво  залишилось  всеж

Замовлення  пишу  ,  благаю
Тебе,  Чудотворче  святий,
За  тих,  наш  святий  Миколаю,
Хто  в  щирих  проханнях  -  німий.

В  них  просять  лише  оченята,
Ховаючи  заздрощів  біль,-
Їм  тільки  би  мами  і  тата-
Вершина  всіх  їхніх  надій.

В  переддні  чудодійної  ночі
Я  благатиму  щиро  тебе  :
Миколаю  -  святий  Чудотворче,
Зішли  ласки  святої  з  небес.

Відшукай  дітям  маму  і  тата,
Подаруй  в  добру  ніч  два  крила,
Щоб  дитина  не  тільки  у  свята,
А  щомиті  літати  могла.

Хай  не  дивиться  поглядом  зрілим
З-під  пухнастих  дитячих  вій,
Хай  родина  з  теплом  запізнілим
Стане  світом  дитинних  мрій.

Сотвори  таке  диво  дитині,
Так  заждалась  вона  його...
Подаруй  сироті  по  родині,
А  всім  іншим  -  всього-  превсього.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706593
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.12.2016


А ЩО ДЛЯ ТЕБЕ - СЛОВО УКРАЇНА ?


А  що  для  тебе  -  слово  "Україна"  ,-
Шматок  колись  розкішної  землі,
Що  безсоромно  розпинають  можновладці,
Крадуть,  що  не  докрали  москалі  ?
Слова  "люблю"  і  мова  солов"їна,
Сорочка  вишита,  калина,  солов"ї...
Ну  що  для  тебе  значить  Україна
Й  бринить  струною  кобзи  у  тобі  ?
А  може,  це  могили  твоїх  рідних,
Розкиданих  по  селах  і  містах,
Чи  спогади  дитинства  днів  погідних,
Як  вчився  плавати  в  ставках  ?
Скажи,  мій  друже,  що  то  Україна
Для  твого  світу,  серця  і  душі  ?
А  може,  вже  не  гріє,  бо  руїна,
Сплюндрована,  на  зникнення  межі  ?
Якщо  бринить  струною  тобі,  друже,
Скажи  мені...  я  в  друзі  попрошусь...
А  решта  -  то  ,направду,  все  байдуже,-
Навік  сестрою  кров"ю  підпишусь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706410
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.12.2016


ПРЕСВЯТИЙ І ПРЕДИВНИЙ…

Первозванний  апостол  Андрій...
Не  відкинь  моє  серце,  зігрій,-
У  турботах  земного  буття
Буде  в  радість  утіха  твоя.

Серед  перших  снігів  і  завіїв
Ласки  просим  для  наших  Андріїв  :
Перш,  за  тих,  хто  боронить  свій  край,-
В  лапи  смерти,  святий,  не  віддай...

Ну,  а  потім,-  за  тих,  хто  вродився,
Твоїм  іменем  славним  вхрестився,-
Дай  їм  мудрість,  рішучість  і  долю,
Аби  миром  відстояти  волю.

Дай  в  серця  всіх  твоїх  підопічних
Віри  без  сумнівів,  зболено-  вічних,
Стійкості  духу,  сили  в  любові,
Скарби  твої  і  чесноти  Хрестові.

Пресвятий  і  предивний,  Андрію,
Кожен  має  на  тебе  надію,
Перше  -  мати,  що  в  світ  привела.
Твоїм  ім"ям  синів  нарекла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706401
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 13.12.2016


ОСІНЬ ДОТРУШУЄ…

Ось  і  осінь  дотрушує
Пісні  останній  лист,
Поринати  у  роздуми  змушує,
В  багряно-  жовтий  падолист...
Ось  і  осінь  дотрушує
Досконалу  печаль  у  світ
І  летіти  у  спогадах  змушує,
Чекати  підсніжника  цвіт.
Ось  і  осінь  дотрушує
Збитої  ковдри  теплинь...
Серця  тривожного  змушує
Стримати  злет  в  небосинь.
Ось  і  осінь  дотрушує
Звуком  останніх  струн,
Цнотою  стріти  примушує
Хурделиців  сніжний  табун.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706202
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.12.2016


МОЯ ВКРАЇНА ЗІТКАНА З ЛЮБОВІ

Моя  Вкраїна  зіткана  з  любові,
Покликана  у  світ  красу  нести,
Не  в  славі  завойовника  чи  крові,-
Допоки  світ  ,-  калиною  цвісти.
Допоки  світ  -  моя  Вкраїна  буде  !
Нікому  з  супостатів  не  змести,
В  ній  будуть  діти  і  щасливі  люди,
Вона  досягне  неба  висоти  !
Вона  здолає  хиби  обважнілі,
Що  ланцюгом  оплутала  себе,
Лиш  згинуть  "слуги"  -  пси  оскаженілі
І  найостанніший,  до  себе,  що  гребе...
Моя  Вкраїна  зіткана  із  дива,
Що  воскресає  щойно  по  весні,
Найкраща  в  світі  -  добра  і  дбайлива.
Блаженні  сходи  зійдуть  надрясні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706201
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.12.2016


ЗАБЕРИ У ЛІТО…

Мене  вже  без  тебе,  фактично,  нема,
Студ  -  у  душі,  а  на  серці  -  зима,
Танго  танцює  вітер  без  пари,
Рве  недозривані  струни  в  гітари...

Мене  ж  бо  без  тебе,  фактично,  нема,
Плеще  в  долоні  тиша  німа...
Танцем  сніжить...  либонь,  снігу  не  зимно,
Сміх  а  чи  сльози  в  завіях...  надривно...

Так  хочу  з  тобою  і  лишень  з  тобою
Пройтись  білопінною  знову  весною,
В  серці  жіночому  віку  немає...
Так  і  без  віку  в  любов  поринає...

Мене  ж  бо,  фактично,  без  тебе  нема
І  холод  за  плечі  мої  обійма...
Ну...  як  не  в  весну,  то...  бодай,  хоч  у  літо,
Де  щастя  було  аж  по  вінця  розлито...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2016


БУТТЯ МОЄ…

Я  пила  яд  усіх  земних  спокус  :
Кохання,  зради,  помсти  насолоду,
Та  не  плювала  у  відро  води,
З  якої  п"ю  живильну,  чисту  воду.

Вагу  тяжку  кладе  на  тебе  світ,
Життя  ще  більше  довантажує    на  плечі,
Я  щовесни  зриваю  пустоцвіт,
Що  не  здарує  плід  у  безконечність...

Амбіцій  не  плекаю  дивний  сад,
Плече  підставлю  хрест  комусь  донести,
І  слово  дане  раз  комусь,-  назад
не  забираю,  щоб  назавжди  щезти.

Буття  моє  ув  усмішці  -  сльозі,
Фанфарів  слави  не  звучать  оркестри,
З  сльозою  правди  на  одній  нозі...
Та  вже  не  кину...  змушена  донести.

А  повернути  часу  плин  назад...
Банкет  спокус  ,гріхів  усіх  застілля...
Таким  не  був  би  той  солодкий  яд,-
В  безкарність  віра  -  просто    божевілля...







адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705955
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.12.2016


СМАК ЩАСТЯ

На  яких  веселкових  вітрах
А  чи  легкого  бризу  моря,
Серед  натовпу  лиха  і  горя,
Серед  натовпу  туги  і  сліз,-
(То  буття  чорно  -білий  ескіз)
Переливи  смарагдові  долі,
Нам  лелека  на  крилах  приніс?

На  вітрилах  яких  кораблів
Причаїлося  щастя  у  долі?
Мов  метелик  навесну  у  полі
Серед  квітів  і  трав  запашних,-
(Він  не  вернеться  більше  до  них)
Коротенький-бо  вік  його  долі,-
Щастя  -  в  пригоршні  ноток  простих

На  цілунку  незвіданих  мрій,
А  мож...  клавішах  чистого  звуку...
Хтось  впускає  його  у  розлуку,-
Гарний  цвіт...  має  також  будяк,-
Не  питайся,  де  щастя,  чом  так...  
Це  вже  зайве...  про  долю  безруку,
Бо  у  цьому  інакший  вже  смак.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705320
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.12.2016


ЗАБУТІ МРІЇ

На  згадку  про  чудовий  концерт  української  класичної  музики  в  Мадриді.
Подяка  ігорю  Прокоп"юку,  Олені  Строї,  Єві  Радчевській.


Давно  забуті  імена...
І  звуки,  роджені  талантом  
Летять  у  світ  до  слухача
Рукою,  серцем  емігранта...

Зерном  падуть  у  інший  світ,
У  душу,  що  заждалась  дива,
В  плин  почуттів  і  в  плин  століть...
Краса  -  одна,-  у  всім  правдива.

Краса,  що  вирятує  світ
Від  воєн,  голоду  і  злидень,
Верба  і  пальма  пустить  цвіт,
Воскресне  світ,  як  у  Великдень...

Звучить  рояль  і  скрипка  мре,
Ховаючи  в  сльозині  усміх.
Бентежить  душу  ,  серце  рве,
Таланте,  браво  !  Це  твій  успіх  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705309
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.12.2016


ВИТОКИ РОДУ МОГО…

Витоки  роду  мого,
Української  витоки  нації...
Чого  кричиш,  росіяне,
Там,  де  не  маєш  рації  ...

Витоки  роду  мого
З  чистих  джерел  починали  :
Бога  святого  з  небес,
Слово  Його  шанували.

Батько  і  мати  свій  рід
Вели  на  світла  дорогу,
А  перед  мудрістю  літ
Били  поклін  до  порогу.

Землю  свою  берегти
Від  хижого  ворога  -  звіра,
Треба  -  то  кістьми  лягти,
Честь  жила  в  цьому  і  віра.

Нема  у  вджерелах  моїх-
Смерть  нанести  у  розвагу,
Що  тече  в  жилах  твоїх...
Страх  ти  обрав,  -  не  повагу.

Світлом  було  дитя,-
Світло  було  в  пошані...
В  тебе  -  людина-  сміття,
Як  в  людськості  точаться  грані.  

Спокій  і  мир  на  землі
Скарбом  були  безцінним,
Для  тебе  життя  людські  -
Кульбабки  птахи  легкопінні

Витоки  звідки  твої  ?
Навіть  не  маєш  нації...
Нищиш    народи  малі...
Болю  і  сліз  деградації.

Чого  верещиш,  москалю,  
Потискує  зрадою  в  плечі  ?
Паля...  предовгого  паля...
Його  вже  встромив  ти  ,  до  речі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705130
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.12.2016


ТРЕТЯ ОСІНЬ

Дощами  кудлатими  ллється  із  неба  осінь...
Може,  це  літо  хмарами  бавиться  в  просинь  ,
Може  сліз  на  землі  назбиралося  надто  густо,
Правди  -доленьки  у  неволеньки  -  катма...  пусто

Ось  і  дощами    роїться  над  долями  чорних  воєн,-
А  ти  ще  й  у  літі  не  був...  ти  ніякий  не  воїн,
Мамина  втіха  ти    -  радість  її  до  зими...
Ні,  мати  не  родить  синів  в  небуття...  для  війни.

Наче  в  маках  земля,  у  туманно-  глибокої  осені,
А  любові  жита  стоять  в  полі  ніким  не  покошені...
Лист  багряний  на  землю  летить,  щоб  зігріти,  бо  зимно,
Кров  синівськая  маком  червоним  пролита  безвинно

Осінь  третя  сплітає  в  потоки  кровцю  з  дощем,
Осінь  третю  у  матері  сльози  -    заціплений  щем,
Третю  осінь  цвітуть  дбало  сіяні    в  подиві  маки,
Оніміли  в  полях,болем  -  тугою  кошені,  злаки

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704152
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.12.2016


ЧОМУ ПРИХОДИШ ЗНОВ….

Чому  приходиш  знов  до  мене  в  сни,
Куди  тебе  я  більше  вже  не  кличу?
Я  птахою  пірнаю  сама  ввись
І  тільки  зрідка,  інколи  курличу...

Чому  приходиш  знов  до  мене  в  сни  ?
Ті  спогади  здригають  мою  душу...
Ось  там...  за  пагорбом,-  зосталось  до  зими,
Вже  спокій  листопада  не  нарушу.

Вже  б  краще  ту  доріжку  ти  забув,
Вона  згубилась  так,  як  гублять  речі,
Каприз  примхливий  попри  нас  майнув
Лиш  голос...руки,  мужні  твої  плечі...

Залиш  мені  мій    спокій  в  листопад,
Хай  листя  падає..воно  ж  бо  осінь...
А  як  весна  насниться  в  зорепад,
Скочуся  маревом  в  сріблисту  просінь.

Росою  встелю  я  тихесенько    траву
У  ночі  теплої,  в    вишиванім  подолі,
Не  клич  у  сни,  я  більше  не  прийду,
В  твоїх  згублюся  лабіринтах  долі.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2016


ХАЙ УСМІШКУ ТВОЮ БЛАГОСЛОВИТЬ ГОСПОДЬ…

Хай  усмішку  твою  благословить  Господь,
Вона  ніжна  у  тебе  і  чиста,
Нехай  погляд  ясний  не  покриє  сльоза,
І  хай  буде  з  тобою  Пречиста.

Найрідніші  твої,  щоб  жили  сотню  літ.
Хай  за  них  кожен  день  молять  зорі,
І  прихильним  до  тебе  хай  буде  весь  світ
І  всі  далі  ясні  неозорі.

Хай  печаль  не  покриє  у  зморшки  чоло,
Злітай  легко  у  небо  високе...
Щоб  із  серця  твого  наболіле  пішло,
А  вселилося  чисте,  глибоке.

Хай  усмішку  твою  благословить  Господь
І  Покровом  покриє  Пречиста.
Кожен  ранок  натрушує  небо  щедрот,
Кожна  мить  буде  світла  і  чиста.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703310
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.11.2016


СВІЧА ПАМ"ЯТІ

Капають  сльози  не  в  громовиці,
Капають  сльози  у  жінки  -  вдовиці,
Сестрині  сльози  за  братом  падуть,
В  три  свої  рочки  відправився  в  путь...

Капають  сльози  в  дітей  за  батьками,
Нашого  краю  -  болючої  драми...
Де  ж  полетіло  тих  сім  мільйонів
Сіл  українських,  цілих  регіонів  ?!

За  що  такі  жахи  смертельні  пізнали,
Жита  -пшениці  тоді  морем  лягали...
А  ви  помирали,  вас  просто  стріляли,
За  піднятий  колос  з  землі  відправляли


На  Сибір  і  Урал,  Сахалін,  Казахстан,
Опухших  дітей  цілі  ниви  ще  й  лан...
В  голодних  очах  залишився  той  колос,
В  молитві  обірваний  кулею  голос...

Смак  трупного  тіла,  людей  поїдання,
Історії  крик  і  сторінок  злипання...
Ти  вижив  у  пеклі  страшному,  мій  роде,
Великий  і  славний  вкраїнський  народе  !

Віками  не  гасне  хай  ваша  свіча,
Тих  сім  мільйонів  із  нас  вистача.
Це  ціла  країна  -  страшний  геноцид  ...
Сльоза  заступає  ясний  небовид.

Поставимо  свічку  сьогодні,  вкраїнці
Як  вічная  пам"ять  на  чорній  сторінці,
Як  реквієм-пам"ять  вбієнних  безвинно...
Ридай  за  їх  душі,  свіче,  тихоплинно.
























адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703051
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.11.2016


ЛЮБОВ І ГРІХ

Упивався  гріх  розлогим  сміхом  :
Я  над  цілим  світом-  цар  і  бог,
З  людством  я  кохаюсь  до  знемог,
Без  страху  і  вічних  засторог...
Завивало  дужче  всіх  бувалих  віхол...

Та  із  мороку  з"явилася  любов,
Легка  ,  чиста,  мов  сльоза  дитини,
Усміх  світлий,  устонька  калини...
Я  -  єство  і  сутність  я  людини,
Досконалості  і  Мудрості    я  зов  

Подихом  створив  мене  Господь
Зваяна    світів  усіх  Творцем,
Всіх  енергій    Всесвіту  -  Вінцем,
Навіть  смерть  не  є  моїм  кінцем...
Семи  вітрам  "  спокусливу  "  заводь...

Де  -я  ,  там  жити  ти  не  можеш,
Я  верну  душі  від  гріха,
Зі  мною  пісня  їх  стихає  ,як  струна,
Остання  свічка  їх  зі  мною  догора..,
Любов  ти  не  зітреш,не  переможеш.

Витворе  Господній,  наймиліший,
Я  -  в  тобі,  довкола,  озирнись,
В  бік  гріха-  забудь  і  не  дивись,
Як  закличеш,  небу  помолись,-
Син  Любові  Богу  найлюбіший.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702925
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.11.2016


ЗАКОХАЛОСЬ СОНЦЕ…

Закохалось  сонце  у    ромашку  в  полі,
Закохалось  ясне  в  синяви  блакить,
Білосніжну  квітку,  схожу  так  на  сонце,
Цілувати,  гріти,  пестити  спішить

Миють  її  грози,  чешуть  буйні  вітри,
Крихітку  тендітну  не  злама  ніщо...
Десь-колись  розкажуть  чужі  післятитри,
Як  зірвуть  ромашку,  згине  нізащо...

Як  в  ромашки  ,буде  хай  життя  дівоче  :
Ніжна  і  тендітна  до  людей  усіх...
Тільки  не  здавайся  ти  вітрам  охочим
Розламати  світ  твій  в  радощах  утіх.


.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702489
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2016


РЕВОЛЮЦІЯ ЗРАДИ

Революція  совісті,  революція  Гідності,
Революція  зради,  низькопробної  підлості.
Всіх  надій,  сподівань  став  Майдан  Незалежності,
Та  між  ними  і  Радою  стало  дві  протилежності.

Одна  -  Землю  трима,  крутить  нею,  як  м"ячиком...
Ти  ж  в  окопах  сиди,  у  багнюці,  калачиком,
У  одної  -  мільярди,  ще  й  держава  годує,
Інша  впроголодь  є  ,  і  за  все  податкує.

Сотні  свіч  запалить  Ненька-мати  по  осені
За  синами  сторіч,  зради  кулею  скошені,
І  тужитиме  дзвін  за  їх  душі  безгрішні,
І  за  сльози  батьків  вовік  віка  невтішні.

Хризантема  у  сніг  за  тобою,  юначе,
Тихо  мовить,  "Прости..."і  пелюстками  плаче.
Твої  сльози  і  кров,  твої  рани  і  мрії
Воскресять  нашу  землю  і  народу  надії.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702267
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.11.2016


ТИ ЗНАЄШ, ЗЕМЛЕ….

Ти  знаєш  ,  земле,  я  жива,
Жива,  бо  дихаю  тобою,
Твоїм  світанком  та  імлою,
Сміюсь  і  плачу  я  тобою...
Ти  літ  і  зим  моїх  -  жнива.

Землі  моєї  кожна  пташка
В  душі  співає  і  дзвенить.
Крізь  землі  і  часи  летить,
Яко  предивна  струна  -  нить-
Дзвіночок  в  полі  і  ромашка.

Ти  знаєш,  земле,  я  жива
Над  всіх  живих  у  цьому  світі...
Хай  сонце  вже  моє  в  зеніті,-
Душа  -  у  сонячному  літі
Бруньки  весняні  пожина...

Лиш  око  тішиться  принадам
Якусь  хвилину,  якусь  мить,
В  нове,  незвідане  летить,
Але  душа  чомусь  мовчить
Перед  Канади  водоспадом...

Зацвіла  вишенька  стара
Таким  розкішно-буйним  цвітом,
Той  аромат  над  цілим  світом,
І  навіть  небо  пахне  квітом...
З  тобою,  вишне,  я  жива  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2016


ОСЕНІ ТОРКНУСЬ ЦІЛУНКОМ

Осені  торкнусь  цілунком,  осені,
Ще  літа  мої  не  стиглі,  не  покошені,
Павутинки  в  баби  -  літа  позбираю...
Ну,звичайно  ж  виросла...  я  знаю.

Осені  торкнусь  цілунком,  осені.
Ще  суконки  з  літа  не  поношені,
Капелюшок  мріяла  купити,
Аби  вдосталь  сонця  пригубити.

П"ю  вино  твоє,  насичене,  багате,
Ні,  не  стану  в  дощ  густий  зітхати,
Навіть  ,  як  присипле  першим  снігом...
Я  його  зустріну  тихим  сміхом.

Не  втішайся,  осене  підступна,
Думаєш,  як  жінка  -  то  доступна?
НІ,  не  можеш...  ти-із  роду  жінки,
Знаєш  ти  краси  усі  відтінки.

Я  торкнусь  тебе  цілунком,  осене,
Розжени  тумани  набурмосені.
Осінь-жінка,-  грація  цариці,
Ніжна,  мила,  з  присмаком  кориці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701832
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2016


А ЧИ МИНУЛА Б…

Я  пила  яд  спокус  усіх  земних:
Кохання,  зради,  помсти  насолоду,
Лиш  не  плювала  у  відро  води,
З  якої  п"ю  цілющу  чисту  воду.

Я  смакувала  ядом  всіх  земних  утіх,
Вібруючи  по  нервах,  як  по  нотах
І  часто  забувала,  що  то  гріх,
З  усіх  марнот  -  найбільша  це  марнота.

Вагу  тяжку  кладе  на  тебе  світ,
Життя  ще  більше  довантажує,  до  речі,
Та  знаю  ,-  є    хороше  попри  все:
Ножа  нікому  не  застромлювала  в  плечі...

І  шквал  амбіцій  не  ростила  дивний  сад,
Допомагала  хрест  тяжкий  донести,
І  слово,  дане  раз  комусь  назад
Не  забирала,  щоб  назавжди  щезти

Якби  вернути  часу  плин  назад  ,-
Про  це  не  раз  себе  уже  питала  :
А  чи  минула  б  світ  спокусливих  принад
На  білих  клавішах,  де  лиш  одна  октава?...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701616
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.11.2016


ДОРОГА СМЕРТІ

Тремти,  тремти,  проклятий  світом  враже,
Недовго  вже  зосталося  шипіть,
Настане  час,  і,  як  завжди,  покаже
Дорогу  -  смерть  всіх  пройдених  століть.

Дорога-смерть  -  як  в  спорті  естафета,
Дорога-смерть-як  мати  і  сестра...
В  мороз  згірчить  невлежана  Ренета...
А  ворог  косить,  смерть  все  забира...

Дорога-смерть,  -  щоб  утвердитись  в  рості,
В  рішучості  ствердитись  і  красі...
В  тім...  що  в  дитинство  не  прийшло  у  гості
І  дало  народитись  сатані..

І  що  залишиш  по  дорозі  смерті  ?
Закон  не  підлаштуєш    ,-"  Вічно  жить"
Хрести...  хрести...  -  обшарпані,  обдерті
Тих,  хто  хотіли  світ  весь  покорить.

А  втім...  не  хрест  покриє  твоє  тіло,
Ту  оболонку  звірських  злодіянь,
Що  світ  людською  кровию  поїло...
Гарант  і  демон  душ  і  сподівань.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700986
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.11.2016


ЧИ ЗНАЄШ ?

Чи  знаєш,  серце  зимонько,
Простуджений  солдат...
Ві  сні  родину  бачить  
І  теплий  листопад...
Я  знаю...  чула,  зимонько,
Закон  не  перепреш
І  благородні  помисли
В  собі  ти  маєш  теж...
Ти  ковдрою  невинності
Покриєш  кров  хлоп"ят,
Щоб  світ  моливсь  за  душі  їх  
Аж  до  Різдв"яних  свят.
Під  скатеркою  білою
Ховаєш  бруд  і  гнів,
Ревтимеш  заметілями
Всіх  скоєних  гріхів...
Сувора,  строга,  зимонько,
Хай  вимерзне  все  зло,
Щоб  на  омитій  кровию
Воно  більш  не  жило.
Кинь  сонцем,  листопаде  мій,
На  широчінь  доріг,
Щоб  рідним  добру  вісточку
Солдат  послати  зміг...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700981
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.11.2016


БІЛИМИ, ЧИСТИМИ….

Білими,  білими,  білими,
Чистими,  чистими,  чистими,
В  перлах  і  сльозах,  намистами,-
Невтоптані  стежки  -  доріжки,
По  них  не  ступали  ще  ніжки.

Вітер,  вітренки,  вітриська
Злетілись  здалека  і  близька,
Підкралася  зимонька  зночі,
Щоб  жодні  не  бачили  очі,
Соромно  в  них-бо  дивитись...
Осені  б  золотом  литись...

В  вальсі  кружляють  сніжинки,
В"яжуть  нові  одежинки...
Що  ж  ти  танцюєш,  сніжочку,
Гладдю  простерши  сорочку  ,
Осені  царство  укравши,
Права  на  теє  не  мавши  ?

Зимонько,  зимонько,  зимо...
Зненацька...  і  так  невмолимо...
Закони  твої  особливі,
Пробач,  що  ми,  люди,  вразливі.
Хочеш  -не  хочеш,-  бути  з  тобою,-
Неадекватною  пані-зимою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700739
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.11.2016


МОЇМ ДРУЗЯМ

Кожен  знас,  хто  поет  ,своїм  друзям  куплет
Десь  залишить  на  спогад,на  згадку...
Мої  друзі-  це  добрий  і  зоряний  світ,
Моїх  злетів  -  надійна  площадка.

Це  дитинство  і  юність,  і  перша  любов,
Друзі  -  радість  моя,  мої  сльози,
Завжди  були  і  є,  коли  добре  мені,
І  коли  з  неба  лилися  грози...

Найцінніше  несу  я  для  друзів  моїх  :
Свою  вірність,  любов  і  довіру,
І  сторицею  друзям  своїм  віддаю,-
Моє  серце  і  душу  в  офіру.

Наша  дружба-  стіна  і  фундамент  міцний,
На  якому  будую  все  вічне,
Тлінне  все  пропаде  без  одного  сліда,
Те,  що  в  душах-серцях  -  то  довічне.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700602
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.11.2016


НЕ ЖУРИСЬ, КРАСУНЕ, ЗА РОКАМИ…

Не  журись,  красуне,  за  роками,
Хай  вони  летять  собі  птахами,
Аби  радість  кожним  літом  визрівала,
І  плоди  рясні  у  коси  заплітала.

Хай  летять  вони,  як  птиці  і  як  хмари
Під  мелодію  плакучої  гітари,
Під  мелодію  осіннього  Бостону,
Як    за  стрілкою  Вселенського  закону.

Ти  в  Вселенній  -  цяточка  -  зернина,
Почуттями  світ  заполонила,
Цілий  світ  -  у  хаосі  століть,
Часто  він  над  бездною  стоїть...


Кожна  зморшка  брів  твоїх,  обличчя  -
Роду  код  і  код  твого  сторіччя...
Дай,  красуне,  звіт  своїм  рокам-
Віддзеркаль  космічних  галограм.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700583
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.11.2016


МОЯ ЄДИНА

Моя  кохана  піснею  сповита,
Моя  кохана  росами  омита,
Щоніч  голубить,  в  пестощах  дорана-
Моя  кохана...

Така  єдина  в  цілім  світі  дива,
Як  вітер  в  полі  легка  і  грайлива,
Волошки  -  очі,  а  уста  -  малина-
Моя  єдина...

Ти  берегиня  роду  і  спокою,
Я  стану  берегом,  а  ти  -  в  мені  рікою,
Між  нас  мости  проляжуть  доньки  й  сина  -
моя  єдина...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2016


ДО ЖНИВ ЛІТА МОЇ…

До  жнив  літа  мої  під  сонцем  дозрівають,
Спиваючи  з  небес  найвищу  суть,
А  десь  у  матері  однесенького  сина
В  землі  святої  вічності  кладуть.

Єдиний  син...  Йому  лиш  двадцять  з  гаком,
Йому  б  кохати,  мріяти,  рости...
До  жнив  літа  мої  під  сонцем  дозрівають,
А  тим...  русявим...  не  судилося    й  цвісти.

Тумани  вкриють,  хлопчику,  землицю,
Де  ти  упав,  як  колос  по  жнивах...
Опустить  мати  на  чоло  твоє  дещицю,
Зблудилу  усмішку  читатиме  в  устах.

Віки  пливуть,  ти  родиш,  земле,  жито,
Ти  -перша  мати  з-поміж  матерів,
Віддати  сина  -  найстрашніше  мито,
Бо  стільки  не  придумано  жалів.

Святая  земле,  повне  твоє  лоно...
Нехай  сини  для  матерів  живуть...
До  жнив  літа  мої  під  сонцем  дозрівають,
Спиваючи  з  небес  найвищу  суть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699787
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.11.2016


НА УЗБІЧЧІ ЖИТТЯ…

На  узбіччі  життя  
Опинилось  дитя,-
Хто  посмів  кинуть  дитину  ?
Мати  -  зозуля,
В  душу  їй  -  куля,
В  долю  її  зозулину.
Плаче  дитина,
Кому  завинила  ?
Рук  найрідніших  шукає...
Мати  -  зозуля...
Спи  ,  дитя,  люляй,
Матінка  "щастя"  шукає.
Люляй,  дитинко,
Зробить  зупинку
Мати  твоя  непутяща.
Втрачене  щастя
Не  верне  причастя...
Безкрила  
Блукатиме  в  хащах...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699777
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.11.2016


ЗРЕЧЕНА ЛЮБОВ

Зречена  любов  колись  і  кимось
Над  шляхами  і  вершинами  століть,
Птахою  безплідною  у  ранах
Над  піснями  і  легендами  летить.

Зречена  любов  ,  осиротіла
Молиться  до  хати,  щоб  теплом
Пригорнутись  дотиком  до  тіла,
Тінню  промайнути  під  вікном.

Зречена  любов  ошаленіла
Тягне  чорну  шаль  понад  серця...
А  була  вона,  як  лебідь,-біла,
Як  збиралася  невинно  до  вінця.

Зречена  любов  на  перехрестях
Доль  людських,  розсипаних  тривог...
Ту...  нещасну  ?  Ні,  не  треба  нести,
Хай  оберігає  її  Бог.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2016


ПРОМЧАВСЯ ПОТЯГ

Пройшлось  життя,  проїхалось,  промчалось,
Неначе  потяг  без  зупинки,  навпростець...
В  вагонах  -  радощі,  печалі,  долі,
В  вагонах  сльози,  дурощі  і  болі,
І  лиш  над  ними  -  добрий  їх  Отець...

Здається,  ось,  що  потяг  притомився,
Скрегоче  сталь,  виблискує,  скрипить...
Ні,  пасажире,  просто  ти  змилився,
У  ритмі  цьому  ,  власне,  розчинився,-
Між  вами  люди,  що  втомились  жить...

Летить  той  потяг  стрімко,  мов  комета,
Не  зглянулись,  -  батьків  уже  нема,
Туманом  срібним  посіклось  волосся,
Як  те  незібране,  покинуте  колосся...
І  вже  наступна  станція  -  зима...

Живіть,  мої  батьки,    я  -  разом  з  вами
У  тім  вагоні  хочу  до  кінця
Співати  пісню  любу  "  Гей,  соколи  !"...
Хто  правнуків  водитиме  до  школи?
Хай  пломеніють  ваші  два  серця  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699579
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.11.2016


РОЗДАМ Я СУМ ПО ОСЕНІ…

Роздам  я  сум  по  осені,  роздам,
Душі  паскудний,  непотрібний  хлам,
Очиститься  взимі  вона,  мабуть,
Якщо  Господня  воля,  як  дадуть...

Вітрам  осіннім  сльози  я  роздам-
Якою  щедрою  буваєте  ,  мадам,
Так  -так,  я  дощика  журбою  пригощу,
І  більш  тих  гостів  в  душу  не  пущу.

І  що  зосталось  -  буревіям  я  роздам,-
Буває  ,справді,  щедрою  мадам...
Гостинці  -  ті  важкі  земні  хрести...
Нездужаю  я  більше  їх  нести.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699419
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.11.2016


МИНУВ ВЖЕ РІК…

Вже  рік  минув,  минув  вже  рік,
Та  скільки  того  часу...
Ще  жив  і  мріяв  ти  торік,
А  нині  ще  немає  спасу

Від  болю,  розпачу  і  сліз,
Від  туги,  від  жалю,  страждання...
Пустили  потяг  під  укіс,
Що  віз  тепло  й  кохання.

А  ще  багато  доброти,
Уваги,  ласки  й  розуміння,
Що  просто  вмів  давати  ти
Від  серця  щирого  горіння.

Клясти  чи  дякувати  долі,
Що  нас  звела  й  навіки  роз"єднала,
Що  стільки  випила  я  болю...
Але  ж  і  щастя  мала  !

За  діти  дякую  тобі,
За  кожну  мить,  що  жив  для  мене.
Ти  всім  для  мене  був  в  житті.
Молила  б  час...  та  не  поверне...

                                   10.10.05.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699414
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.11.2016


ТАКІ ЧИСТО-ЗАМРІЯНІ РАНКИ

Такі  чисто  -замріяні  ранки  ,-
Хай  сховається  клопіт  увесь,
Хай  цілують  вовіки  і  днесь,
Мою  землю  грайливі  світанки.

На  ту  землю,що  так  Тебе  любить
Поклади,  милий  Боже,  свій  перст
На    народ,  що  несе  тяжкий  хрест,
Своїх  дочок-синів  хай  голубить  .

А  ті  ранки...  чи  з  дива,  чи  з  казки,
Таких  більше  на  світі  нема,
Хоч  така  величезна  земля,-
Лише  б  крихту  Господньої  ласки...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698251
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.11.2016


НАВЧИ МЕНЕ , МІЙ БОЖЕ…

Не  хочу  більше  блудними  стежками
Топтати  день  у  ницості  гріхів,
Нестиму  душу,  серденько  путями,
Над  сивістю  і  мудрістю  віків  


Мій  день  новий  засвітить  десь  усмішку,
Згасить  гординю  і  розтопить  гнів.
Спочине  чистим  в  зоряному  ліжку,
Без  шквалів  вітру  і  душі  гріхів.

Мій  день  новий  народить  десь  людину
І  в  Господа  засвітить  їй  зорю,
Візьме  дитя  те  ангел  попід  крила,
І  я  вклонюся  Богу  й  тому  дню.

Навчи  мене,  мій  Боже,  не  грішити,
Вклади  в  мій  розум  всіх  потрібних  слів,
Щоб  кожним  днем  на  світі  дорожити,
Як  Ти  робив,  як  тільки  Ти  умів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698038
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.11.2016


ВЕРНИСЬ У ОСІНЬ

То  дощ  осінній  з  неба  накрапає,
То  дощ  осінній  з  неба  густо  ллє...
Вернись  до  мене,  сонечко,  благаю,
Вернись  до  мене,  сонечко  моє.

Так  було  затишно  удвох  нам  і  спокійно,
Акацій  китиці  нам  падали  до  ніг,
І  ти  була  в  моїх  тоді  обіймах,
Чому  ?  Чому  тебе  я  не  зберіг  ?


З  тобою  втратив  світу  свого  спокій
Про  все  забув,  як  в  юності,  колись...
Чому  один  у  осені  глибокій  ?
Ми  так  в  коханні  гаряче  клялись...

Зіграй    "На  біс"  симфонію  кохання,
З  тобою  завжди  ,  вітре,  я  на  "ти"...
Яке  болюче  в  самоти  страждання...
Вернись  у  осінь...  або  відпусти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697877
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2016


ПРОСТІТЬ…

Щасливі  в  Бога  матері,
Що  їх  сини  прийшли  додому
За  сльози  їх  і  молитви,
За  їх  батьківську  сиву  втому.

Благаєм  прощення  в  небес
І  в  кожної  одної  мами,
Що  повертаєм  до  родин,
А  ваші  діти  вже  не  з  вами.

Простіть  всі  весни,  що  прийдуть
І  цвітом  зацвітуть  кохання...
Лиш  тишу  вдосвіт    розірве
Твоє,  голубонько,ридання.

Щасливі  в  Бога  ті  сини,
Які  війни  в  лице  не  знають.
Ідуть  найкращі  без  вини,
І  їм  століття  вже  співають.

Простіть,  що  в  нас  ростиме  внук,
Його  затиснемо  в  обіймах...
Не  знало  небо  більших  мук,
Ніж  втрати  матерів  по  війнах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697865
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.10.2016


У ЛАБІРИНТАХ ЗІТКАНОГО ДНЯ

Моя  біда  твоєю  вже  не  стане,
І  радість  наша  є  лише  моя,
Без  тебе  день  засвітить  і  настане,
Без  тебе  ніч,  як  подруга  моя.

І  сни  мої  колосяться  полями,
Співають  тепло  зимним  вечорам,
По  бездоріжжю,  де  глибокі  ями...
Я  навіть  їх  тобі  вже  не  віддам...

У  світі  так  краси  навкруг  багато,
Мій  біль  тебе  нехай  не  зупиня.
А  час  сплива...  Зосталось  небагато
У  лабіринтах  зітканого  дня.

В  розбурханім  краю  -  розхристана  ідея
В  безладнім  хаосі  голодної  душі
Кренить  вітрилом  збурхана  Юдея
Століттями  наліпленої  ржі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697268
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.10.2016


ОСІНЬ ІДЕ.

Листок  осінній  опадає,
Летить  в  прощальний  свій  танець,
Останнім  спалахом  згорає
Літа  кінець...  Літа  кінець...

Згорає  день  щоразу  швидше,
Як  ,  зрештою,  і  наші  дні,
І  птаха  птах  в  дорогу  кличе
На  неба  тлі  ,  на  неба  тлі.

Візьми  смичком  тих  кілька  ноток,
Що  жовтокосій  личать  так,-
Її    відчула  я  на  дотик...
Хай  буде  так...  Хай  буде  так...

Не  в  силах  ми  ніщо  змінити,
Все  чередом  своїм  іде...
По  -  іншому  не  можна  жити...
Осінь  іде...  Осінь  іде...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697106
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2016


НЕЗБАГНЕННЕ

Найстрашніший  із  днів,
Найчорніший  із  днів  -
Двадцять  другого  жовтня  для  мене...
Так  квапливо  збирався,
У  цілунку  приклався,
Залишивши  навік  незбагненне.

Ти  не  думав,  мабуть,
Не  наснилось,  мабуть,
Що  не  вернешся  більше  додому...
Дні  від  жовтня  ідуть,
Дні    тягуче  повзуть...
І  ти  більше  не  кажеш  про  втому.

Найстрашніший  із  днів,
Найчорніший  із  днів
Найдорожчу,  як  тратиш  людину...
Як  забути  повік
Високосний  той  рік,
Як  позбутись  страху  за  родину  ?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696729
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.10.2016


СИНОВІ

Два  літа  гарячих  і  дві  теплих  весни
Пропливли,  як  збентежені  птиці...
Часто,  сину,  приходиш    у  сни,
І  я  дихаю  ними  щомиті.

Дві  зими  відгуляли  свій  буревій  
На  моїй  Україні  рідній...
Я  цілую  твій  погдяд  з  пухнастих  вій,
Тихий  смуток  в  усмішці  тендітній.

За  два  роки  ти  майже  дорослим  став,
Вже  доросліші  думи  і  погляд.
Я  найбільше  чекаю,щоб  день  той  настав,
Щоби  мав,  як  усі,  мамин  догляд.

Відлітало  в  танку  жовте  листя  з  дощем,
Що  дві  осені  нам  дарувало,
Від  розлуки,  мій  сину,таки-  не  втечем,
Лиш  терпіння  і  віри,  щоб  стало.

Я  цілую  тебе  сотні  тисяч  разів,
Не  сумуй,  мій  русявий  сину,
Дав  би  Бог,  щоб  не  стало  на  світі  часів,
Коли  мати  лишає  дитину.

Від  гріху  збережи,  добрий  Боже,  і  бід,
Заступи  і  помилуй,  Пречисто,
Ти,  як  Мати  Свята,-  вбережи,  захисти,
Бо  любов  Твоя  вічна  і  чиста.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696560
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.10.2016


ФІЛОСОФІЯ ОСЕНІ

Люблю...  До  вподоби  ті  перші  акорди,
Та  сила  і  мудрість,  що  осінь  несе,
Так  важко  сказати  :  "  Прощай,  моє  літо  !".
Бо  хто  його  зна,  що  майбутнє  несе  ...

А  добре  було  б,і  розважливо  ,  й  мудро,
Щоб  холод  й  тепло  та  й  навпіл  розділить...
І  пестила  б  осінь  м"яким  оксамитом  ,
І  літо  таке...  що,  -  "затримайся  мить  !"

Ще  б  пак  !  Захотіла...  Що  зміниш  у  світі  ?
Природа  і  людство  не  в  ногу  ідуть,-
І  хочеш-  не  хочеш,  -  ти  будеш  у  літі,
А  дальше,  як  завжди,  до  осені  путь.

                                                     08.09.03.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695875
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2016


РОЗДУМИ В ОСІНЬ

Легенький  вітрець  пестить  коси  тендітно
І  лист  витанцьовує  вальс  при  землі,
Коротшає  день  ,  -  це  в  setiembre  замітно,
І  в  школу  кортить  неймовірно  мені.

Несеться  димок  ,  невідомо  і  звідки,
Невже  палять  зілля  іспанці,  як  в  нас  ?
І  десь  у  вікні  чути  голос  сусідки,
Що  мову  веде  про  сусідів,  про  нас...

Ніщо  не  інакше  у  білому  світі  :
Ні  звички,  ні  люди,  ні  року  пора,
Чому  тільки  губимо  роки  в  розквіті...
Додому  !  Додому  !  Додому  пора  !

                     08.09.03.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695851
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2016


НАРОДЕ МІЙ !

Мій  вічний  хрест,  моя  болюча  рана,
З  тобою  і  лягаю  ,  і  встаю,
Вмиваючись  сльозою  аж  до  рана,
Народе  мій,  я  так  тебе  люблю  !

За  твою  щирість  я  пишаюсь  до  нестями,
За  найлюдськішу  в  світі  доброту,
Хай  ворог  затавровує  "  рабами",
Тобі  до  ніг  любов  свою  кладу.

Сусід  зрадливий  зве  нас  холуями,
Васалами  незнаної  москви,
А  ти  летиш  над  землями  піснями,
А  ти  покликаний  талантами  цвісти.

Співай  по  світі  свою  добру  славу,
Народе  мій,  ти  гідний,  як  ніхто  !
Пишатись  хочу  за  свою  державу,
Не  ждати  "груза  200"  із  АТО  !

Вже  час,  народе,  світлу  вишиванку
Вдягати  в  свято  і  на  кожен  день,
А  не  лякатися  новин  щоранку...
І  дальше  хати...  нітелень...

Бери  наш  стяг,  юначе  синьоокий,
Який  батьки  нездужають  нести.
Заким  мізкує    білий  світ  широкий,
Чи  "за",  чи  "проти"  течії  пливти.

Мій  вічний  хрест,  моя  болюча  рана,
З  тобою  і  лягаю  ,  і  встаю,
Вмиваючись  сльозою  аж  до  рана,
Народе  мій,  над  все  тебе  люблю  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695704
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.10.2016


МІЙ ДЕНЬ

Для  мене  день  -  непросто  день,
А  відлік  щастя,
Зі  сходом  сонця
Я  торкаюсь  до  причастя.
Чарівне  соло  десь  витягує  пташина,
Я  Богом  днесь  -  
Облюблена  дитина.

                         ПРИСПІВ

Не  так,  як  ти,  я  зустрічаю  свої  весни.
Не,  як  тобі,  на  річці  крига  кресне,
Не  так,  як  ти,  я  грози  зустрічаю,
Не  так  я  плачу  і  не  так  кохаю.

Для  мене  день  -  непросто  день  ,-
Життя  сторінка,
На  ній  людина,мама,  
Подруга  і  жінка.
Я  вам  дарую  усмішку  світання
Від  сонця  сходу
До  його  згорання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695494
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 19.10.2016


НАД ВСІ СТОЛІТТЯ

Любов  моя  над  всі,  над  всі  століття,
Любов  моя  над  всіх,  над  всіх  земель,
Вітрів  її  не  стерли  лихоліття...
Мовчання...Подих...Акварель...

Я  опишу  її  словами  всіх  поетів,
ЇЇ  вплету  в  мелодію  пісень,
Її  вдихатиму  в  художників  полотна  
З  світанку  в  ночі,  а  із  ночі  в  день.

Її  надлию  в  колискову  для  онуків.
Для  правнуків  і  їхніх  всіх  дітей,
Аби  лунало  морем,  понад  плаєм
Те  миле  серцю  "Україно,  гей  !  "

Я  поділюся  нею  із  знайомим,
Що  мешкає  деінде  на  землі,
Хай  буде  йому  тепло  від  проміння,
Як  тепло  від  любові  є  мені.

Надсиплю  жменьками  в  хурделиці,  морози,
У  роси  -  перли  зоряних  ночей...
Я  від  краси  твоєї,  моя  земле,
Не  відведу  закоханих  очей!

Любов  моя  над  всі,  над  всі  століття,
Любов  моя  над  всіх,  над  всіх  земель,
Вітрів  її  не  стерли  лихоліття,
Мовчання...  Подих...Акварель...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695299
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.10.2016


НОВОМУ ПОКОЛІННЮ

Пшениця  стигла  і  блакить...
Закрила  очі  ...  і  на  мить
Побачила  своїх  онуків
У  пазурях  смертельних  круків.
Вони  шматтями  тільця  рвали
А  діти  вереском  кричали...
Де  ж  бо  батьки,  мій  Боже  з  неба?!
Благаю,  Господи  ,  не  треба  !
А  круки  кровию  впивались,
Бенкетом  пишним  упивались...
 З  бідою  серце  в  унісон...
Хвалити  Бога,  -  це  лиш  сон.
Мої  онуки  десь  в  дорозі,
Я  їх  проситиму  у  Бозі.
Як  суш  землі  оросить  злива,-
Я  стану  внуками  щаслива,
Я  буду  їх  оберігати,
Мабуть,  пильніш,  як  батько  й  мати,
Аби  ніяка  кривда  десь
Їм  не  наврочила,  як  днесь
Летять  безкрилі  над  світами,
Бо  так  бракує  тата  й  мами...
Ти,  Україно,  люба,  рідна
Така  розкішна...  й  дуже  бідна...
Зітри  з  лиця  землі  всіх  круків,
Благослови  життя  онуків.
Хай  діти  повернуть  з  чужини
І  родять  внуків  для  Вкраїни
Без  запроданця  -  чужака,
Дітей  хапуг  і  хижака,
Дітей,  обранців  -  слуг  народу,
Інагурованих  до  роду.
Де  людські  цінності  -  нетлінні
Аж  у  тридцятім  поколінні  !
Цвіти,  моя  розкішна  земле,
І  хай  ніщо  вже  не  поверне
Історій  колесо  назад,
Мій  внук  -    СІЯЧ  ,а  не  солдат  !
Ми  -  українці  й  наші  внуки,
Що  ,попри  біль  і  всі  розллуки,
З  тобою,  земле,  аж  до  скону,
Любов  нестимем,  як  ікону
Тобі,  Вкраїно,  земле  мила.
Ти  будеш  понад  всіх  щаслива,
Знайдеш  і  сили  ,  і  уміння
Нове  зростити  покоління,
Те,  що  змете  круків  руїну,
Воно  й  відродить  Україну  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695064
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.10.2016


БОГОРОДИЦІ

Чиста  Богородице,Діво  Пресвята,
Днесь  Тобі  в  поклоні  осінь  золота.
Діво  пречудесна  -  найславніша  ти,
За  дітей  до  Тебе  линуть  молитви.
Зранечку  всі  дзвони  на  церковцях  б"ють,
Люди,  як  ті  ріки,  до  Тебе  пливуть.
У  палкій  любові,  шані,  молитвах,
У  піснях  величних,стягах  й  хоругвах.
Дар  Тобі  приносим  й  щире  поклоніння,
Покрий  омофором  юне  покоління.
Дай  зростати  вільно  у  своїй  сторонці,
Де  земля  і  Син  Твій  -  святі  охоронці.
Хай  Покров  Святий  Твій  вкриє  мою  землю,
Я  добро  від  кривди  навік  відокремлю.
Будемо  молити  Тебе  знов  і  знову
Гідним  бути  завше  Твойого  Покрову  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694298
рубрика: Поезія, Ода
дата поступления 14.10.2016


ДОРОГА ДО ЩАСТЯ

Дорога  до  щастя  терпляча,
Щаслива  дорога    у  вічність...
Дивися,  людино,  -  ти  зряча,
Відкинь  свою  категоричність.

Дивися,  людей  не  осуджуй,
З  любов"ю  до  них  приходи,
Пориви  гарячі  остуджуй,
Не  знатимеш  горя  й  біди.

Дорога  до  щастя  безслізна,
Щаслива  дорога  по  долі,
З  реальністю  дещо  порізно...
Тут  станеш  рабом  поневолі.

Любов  до  людей  і  до  Бога
Нехай  лиш  в  душі  цвіте,
До  щастя  -  це  вірна  дорога,
Ти  будеш  спасенним  за  це.

Дорога  до  щастя  людського
За  нашим  кутом  розуміння,
Та  варте  воно,  мабуть,  того,  
Щоб  вчитися  цього  уміння.

                                                       22.04.04.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694052
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.10.2016


ЙОМУ СЬОГОДНІ ПОДЗВОНИЛА…

Сама  сьогодні  подзвонила  я  до  нього,
І  ,  як  ножем  у  серце  :  "  А  вам  кого  ?  "
-  Я  помилилась...,  вибачте...  мені...
Виною  цифри,  що    такі  малі...
-  Та  голос  ваш  мені  щось  нагадав,
Можливо,  десь-  колись  і  я  вас  знав  ?
Як  ім"я  ваше,  прошу,  не  мовчіть....
-  Поспішних  висновків,  не  треба,  не  робіть,
Мене  не  можете  ви  знати  аж  ніяк,
Було  б  занадто  смішно  позаяк...
Я  телефон  набрала  подруги  якраз
Й,  нехотячи,  потрапила  до  вас...
-  То,  може,  це  не  зовсім  випадково,
І  зустріч  буде  дивно  -  загадкова  ?
-  Так,  дивна,  та  її  не  буде,
Пробачте,  ще  раз...  мені  дзвонять  люди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693341
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2016


ПРОМІНЧИК У ВІКОНЦІ

Я  ще  ніжусь  в  іспанському  сонці,
Хоча  літа  давно  вже  кінець...
Завезла  б  його  сину  і  донці,
В  них  тумани  заводять  танець

Тут  так  тепло  і  осінь  шовкова,
А  у  вас  так  давно  вже  дощі,
Шкода  як,  що  не  з  вами,  не  дома,
Сиротіють  без  мене  плащі...

А  я  сонця  і  теплого  неба
Принесла  би  в  долонях  до  вас,
До  тебе,  саменька  школярко,
Живу  тим...  Не  сплю  цим  не  раз...

Як  воля  моя,  -  то  змінила  б  
На  дощ  той  -  і  сонце  ,  й  тепло,
І  радісно  ,в  спокої  жила  б,
Від  серця  б  мого  відлягло  .

З  парасолькою  всюди  ходила  б:
З  роботи,  до  друзів,  в  село,
Своїми  дітьми  тільки  б  жила,
І  усе,  як  годиться,  ішло  б.

А  так...  мушу  жити  у  сонці,
А  ви  -  при  туманах  й  дощах,
Та  ви  ,  як  промінчик  в  віконці,
На  далеких  моїх  берегах.

                                         25.09.03.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693330
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.10.2016


ЗНОВ В УКРАЇНІ…

Знов  в  Україні...
Що  бачу  ?
Землю  збідовану  -
                           Плачу.

Наче  перейми,-
                                 болить,
З  подихом  кожним  щемить...

День  Самостійності  -
                                     свято...
Вишивок  різних
                                       багато,
З  друзями  тішусь
                                         в  цю  мить...
Двадцять  п"ять  років
                                         кипить.

Десять  мільйонів...  
                                           нема...
Де  ж  та  вкраїнська  весна  ?

Зглянься,  мій  Боже,  
                                             благаю,
Так  свою  землю  кохаю.

Висуши  сльози    вдовині
Миру  зішли  Україні.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693273
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 08.10.2016


ВЖЕ ПО ЛІТІ

Минаючи  Дніпро  і  Збруч,
Летить  на  Захід  довгий  ключ,
В  мовчанні  строгім  так  далеко
Несуться  в  світ  ключів  лелеки.

Минаючи  і  гори  й  доли,
Взяли  з  собою  радість  й  горе...
А  ми  без  цокотання  твого
Й  того,  що  серцю  дорогого.

Минаючи  дощі  і  грози.
Тобі  би  швидше,  щоб  морози
Тебе    не  змусили  б  лежати,
Де  не  твоя  земля  і  мати.

Минаючи  усе  на  світі,
Ви  летите,  бо  вже  по  літі,
Зима  спливе  ,ти  повернеш
І  лелів  крильми  огорнеш

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2016


Я ЗНАЮ, ТИ ПРИЙДЕШ

На  тім  пероні  плачуть  так  розлуки,
Та  ти  сюди,  я  знаю,  знов  прийдеш  
Бо  ж  тут  сміються  зустрічі  і  злуки
Так-  так...  сміються,  ну  авжеж.

А  лист  осінній,  як  тоді,  спадає,
Позлотою  злітає  з  твоїх    кіс,
Чаклунка  дивна,  осінь  золотава...
А  я  все  там...  де  наш  з  тобою  ліс.

Де  ми  удвох  ,з  кобельками  з  лози,
Летіли,  наче  діти,  по  суниці...
Летить  у  осінь  те  дзвінке  "скажи  "
"Мене  кохаєш  більше  чи  суниці  ?"

А  я  кохав  без  пам"яті  ,  без  меж,
Як  літо  в  росах,  потопав  всеціло,
В  любові  тій  я  розчинявся  весь...
Мигнуло  щастя,  швидко  пролетіло.

Так  швидко  промайнуло,  як  той  потяг,
Як  стук  коліс,  що  тисне  в  грудині
І  на  душі  зоставить  зимний  протяг,
Його  я  так  боюся  в  самоті...

На  відстані  сльози  мені  тебе  бракує,
На  відстані  розлук,  я  знаю,  що  прийдеш,
Бо  я  суниці  росяні  малюю...
І  так  кохаю...  думаю,  ти  теж...



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2016


ХАЙ ВАМ НЕ СНИТЬСЯ БАЙКА ЦЯ.

Коротка  баєчка  на  сон:
Як  б¨ється  серце  в  унісон,
Як  до  незвіданих  висот
Дволикість  фальшу  підіймає...
І  лиш  не  бачить  ідіот...

 А  судді  хто  ?,  -питає  Фальш,
(За  мене  бачиш  трохи  дальш),-
В  Дволикості  -  сестри  по  крові...

Дволикість:
Не  знаю,  люба,  але  ми
з  тобою  сестри  гонорові  !
Усе  при  нас  :  краса  і  честь,
Зо  всіх  нам  плещуть  перехресть.
В  кишені  аж  дипломи  два,
Ну  хто  з  цих  неуків  докаже,
Що  він  мудріший  ?  Ха-ха-ха  !

Фальш:
Чи  чула  ти,  -  на  днях  комусь,
(Провину  добру  мав  якусь...),
Ножа  ввіткнули  просто  в  плечі...
Страшенний  розбрат,  ницість,  гнів...
Ти  не  приклала  рук,  доречі  ?

 Дволикість:
Ну  що  ти,  сестро,  Бог  з  тобою!
Щось  із  твоєю  головою...
Таку  городиш  каламуть,
У  мене  іншого  начало,
У  мене  зовсім  інша  суть...
Молюсь  у  храмах  за  заблудлих,
(На  світі  стільки  душ  паскудних)
Синів,  дочок  і  матерів,
Молюсь,  щоб  дух  нечистий  в  людях
Увесь,  до  крапельки,  згорів.
А  те,  що  ти  говориш,  люба,
Є,  щонайменше,  досить  грубо,
Не  смій  і  думати,  забудь  ,
З  інакшого  я,  сестро,  тіста,
В  мені  говорить  вища  суть...
Їм  не  догнати,  сірій  масі,
(Чим  допоможеш  сіромасі  ?)
Моє  IQ  ,  мій  інтелект,,
Своя  у  мене  правда  й  сила,
Без  мене  є  не  той  ефект...

Фальш:
Ти  маєш  рацію  ,  сестрице,
(Дай  трішки  сьорбнути  водиці)
Вони  самі  твою  корону
Нестимуть  чемно  слід-у-слід
Аж  до  самісінького  трону..
О  браво,  сестро,  таки  я,
(Заслуга  в  тому  не  мала)
Тебе  навчить  зуміла  чогось...
Дурний  лиш  думає  про  всіх,
Тупий  турбується  про  когось.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692690
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 05.10.2016


ЗАБРЕЛИ У ОСІНЬ…

Крадеться  осінь  в  тиші  вечоровій,
Поклавши  тихо  руку  на  плече,
І  вже  ніщо  у  сумерках  вечірніх
Не  каламутить  душу,  не  пече.

Весняну  дзвінкість  осінь  втихомирить
І  літа  пісні  прозвучить  акорд...
Багрянець,  цнотно  завстидавшись  в  листі,
Виводить  трепетно  із  золота  декор.

Я  обніму  тебе  тихесенько  за  плечі,
Шепнувши  в  вушко  слово  золоте,
Ми  по  коліна  забрели  з  тобою  в  осінь,
Але  в  душі  весна  бузком  цвіте.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2016


ОЛЬЗІ, ОЛІ, ОЛЕЧЦІ.

Ти  не  дивись,  що  в  тебе  за  плечима,
Красива  жінко,  з  дивними  очима,
Де  трохи  смутку,  трохи  ностальгії
І  щастя  спокоєм  вляглось  собі  під  вії...

Торкнулось  сонце  променем  волосся,
Що  схоже  так  на  осені  колосся,
З-під  капелюшка  усмішка  каскадом
Осіннім  тихим,  жовтня  листопадом.

Достигла  ягода  налилась  сонцем  літнім
І  не  важливо,  що  було  у  квітні...
Ти  не  дивись,  що  в  тебе  за  плечима,
Красива  жінко,  з  дивними  очима.

                                                                                               4.10.16.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2016


РОЗСИПАНІ НАДІЇ.

Ромашками  поле  покрите,
Як  сонця  багато  у  них  !
Дощами  серпневими  вмите,
Окастих  сердець  золотих.

У  ніжність,  народжену  полем,
Торкнулась  цілунком  блакить,
Розлука  -  негідниця  з  болем
Ромашковим  полем  летить.

Цю  квітку  ще  пестили  зорі,
Їй  силу  пророцтва  дали,
За  синіми  ген  небесами
Розносять  кохання  вітри.

Зливається  десь  з  небосхилом
Мережка  ромашкових  мрій...
Гойда  каравела  вітрилом,
Розсипаних  небом  надій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680608
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.07.2016


СЕРЦЕ В ОФІРУ

Цілована  сонцем  і  піснею  вмита,
Чому  до  хреста  ти  катами  прибита  ?
Не  хочуть  ні  пісні  твоєї,  ні  волі,
Не  хочуть  ні  щастя  ,  ні  світлої  долі...

Прокиньтеся,  діти,  вже  предки  здригнулись,
Їм  лемент  і  стогін  Вкраїни  почулись...
Прокиньтеся  люди,  це  наша  держава
І  волі  чужої  немає  тут  права  !

Прокиньтесь,  вкраїнці,  нам  гени  вривають,
Нас  б"ють  поодинці,  нам  в  спини  стріляють,
В  холодні  кидають,  рвуть  жили  юнацькі,
Зухвало  плюють  на  клейноди  козацькі  !

Не  спіть,  прокидайтесь,  Вкраїна  в  вогні,
Я  ширмою  стану  для  вас  у    борні,
Як  серце  потрібне,  -  прийміть  цю  офіру,
Лиш  тільки  відкиньмо  байдужість  -  зневіру  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680601
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.07.2016


ЛЕЧУ ЗУСТРІТИ ЛІТАКА.

Слова    кохання  у  вазі
Так  часто  у  житті  втрачають,
Коли  підтвердження  в  ділах,
У  вчинках  зважених  не  мають...

Так  кваплюся  в  аеропорт,
Щоб  з  трапу  літака  зустріти
І  почуттів  несу  ескорт,
Тобі  несу,  щоб  зрозуміти...

Що  важу  я  в  твоїм  житті,
Чому  прощаю  всі  помилки,
Та  ні  у  сні,  ні  на  яву
Не  здатна  я  зробить  зупинки...

Знов  буду  слухати  слова,
Що  душу  пестять,  серце  гріють...
Чи  не  привичка  це  бува  ?
Говорять  люди,  бо  уміють.

Твої  слова  також  ,  авже  ж,
І  цінність  ,  і  вагу  втрачають,-
Вони  продовження  в  ділах,
У  вчинках  зважених  не  мають...

Лечу  зустріти  літака,
Хвилююся  з  самого  рання...
Як  світ,  історія  стара  ,-
Про  клаптик  бурного  кохання...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2016


ЩЕ ОДНЕ ЛІТО…

Ще  одне  літо  відійде  в  літа,
Ще  одне  літо  добавила  доля...
Осипалась  цвітом  вишня  стара...
На  все  ж  бо  Господня  воля.

Ще  одне  літо  дощів,  громовиць,
Літо  розлук  і  побачень,
Літо  спекотне  смачненьких  суниць,
Літо  журби  -  звинувачень...

Ще  одне  літо  зійшло  у  літа,-
Закон,  що  не  в  силі  змінити...
Шепочуть  про  юність  зелені  жита...
А  може  не  киснути...  Жити  ?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680464
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.07.2016


ЛИПЕНЬ МІСЯЦЬ…

Липень  місяць  стікає  по  краплі,
Зашарілася  слива  в  саду
І  мужніють  крильцята  у  птиці,
Щоб  до  вересня  бути  в  строю...

Завстидалися  яблука  в  висі,
Сонце  п"ють  і  стікають  дощем
А  в  тяжкі  громовиці  липневі
Їх  стискає  розчулений  щем...

Десь  танцює  собі  жовте  листя
Із  тополі,  верби  і  беріз
І  манить  млосним  соком  малини
Мій  ровесник  -  вільшиновий  ліс

Так  нестримно  вривається  серпень
В  наше,  друже,  з  тобою  життя,
Пошкодуєм  за  літечком  трохи,
Що  немає  йому  вороття

Буде  все  ,як  завжди  ,дозрівати,
Як  зазвичай    і  досі  було...
Треба  все  у  житті  скуштувати:
Холод,  вітер,  дощі  і  тепло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680274
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.07.2016


ЗНОВ ЛЯГА ПІД ОЧІ СУМ…

І  знов  ляга  під  очі  сум  
Від  тих  болючих  дуже  дум...
Глибокі  лінії,  як  борозни  страждання
Роки  своє  мережать,
Красу  чомусь  не  стежать,
Не  стежать  щастя,  юність  ні  кохання...

Загладить  час  і  біль  ,  і  сум,
Поменшає  тривог  і  дум...
І  замість  них  залишиться  лиш  спокій,
А  відпечатки  болю  
Ми  заберем  з  собою
З  примиренням  в  душі...  Ні,  це  не  докір.

Проїхалось  чомусь  життя,
Нащо  тривог  серцебиття
Від  згадки  того,  що  вже  пережито...
Сліди  в  душі,  в  очах,
В  заплаканих  ночах...
Нащадків  долю,  кажуть,  в  космосі  помито.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680266
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.07.2016


ПРИДУМАНІ ГЕРОЇ…

Придумані  герої,  лицеміри,
Із  орденами  волонтери,  як  гриби...
А  скільки  вас  правдивих,  мародери  ?!
Не  сняться  вам  дітей  чужих  гроби  ?

Якої  ж  нації  ви  хочете,  вкраїнці  ,
Чому  дивуєтесь,  що  йде  у  нас  війна  ?!
Якщо  бридоти  вже  зібралось  аж  по  вінця...
Як  жаль,  що  кращих  поглина  війна...

Удари  в  груди,  як  потужні  гради
Падуть  від  тих,  хто  захищати  мав  би  нас,
Падуть,  як  грім  з  високої  трибуни  Ради
Дешевий,  ниций,  низькопробний  фарс...

Вже  й  волонтер  за  дев"яносто  не  працює,
Ну  ,  звісно  ж  в  євро,  звісно,  що  за  день...
Ненаситна  жага,  що  мотивує
Великих  волонтерів...  Нітелень...

Сказавши  "Амінь!",  -  чинять  лемент  в  храмі
Хто  мав  би  рахувати  гроші,  що  дав  люд...
Чиї  ж  то  гени,  юди    препогані  ,
Яка  мерзенність  і  який  липучий  бруд  !

Де  ж  той,  який  чужого  не  торкнеться,
Де  ж  волонтер,  що  за  "спасибі  "його  труд  ?
В  коліні  сьомім  дар  цей  відізветься...
За  це  навколішки  стає  вкраїнський  люд  !

Винагороджуйте  свій  труд,  ви  ж  волонтери  !
В  перекладі,  що  означає  "  жертівник"...
За  це,  мабуть,  не  світять  вам  "галери"
Та  і  народ  до  цього  ,  справді,  звик...

Ви  за  плечима  в  Матері,  що  гине,
Здаєте  не  своє  -  чуже  дитя,
Здаєте  справжнього  Вкраїни  сина...
А  цьому,  люди,  прощення  нема  !

Нема  розчарувань  народу  краю,
Злодіїв  більш,  ніж  тих,  хто  подає...
Почни  зі  себе,  я  тебе  благаю,
Нехай  зозуля  Україні  ще  кує.

 Не  варто,  знаю,  всіх  в  одне  згрібати,
Та  час  лжедругові  сказати  чітко  "  Ні"  !
Вже  час  навчитись  правду  нам  казати:
Через  таких  добродіїв  кінця  нема  війні  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680053
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.07.2016


ЗАПІЗНІЛА ЗУСТРІЧ

Ця  зустріч  запізнилась  в  років  тридцять...
Лиш  знав  би  ти,  як  часто  вона  сниться.
Як  промінь  посмішку  зціловує  дитини,
Як  диво,  зваяне  із  Врубеля  картини...

Вона  спізнилась,  певно,  тепер  знаю,
Та  все  ж  ті  очі  в  натовпі  шукаю.
Що  б  прочитала  там  ?  Сплило  багато  часу...
І  вже  нема  ні  ліку,  ані  спасу.

А  скільки  клопотів  і  болю  за  плечима...
Мій  ідеале,  з  волошковими  очима...
Плетиво  дивне  із  реалій  та  ілюзій    :
Все  марнота,-  як  би  сказав  Конфуцій...

Чому  ж  та  зустріч,  що  спізнилась  в  років  тридцять
Фільтрує  серце  і  так  часто  сниться  ?
Велику  дяку  склала  б  я  тому,
Хто  б  відповів  мені  :  чому  ?  Чому  ?  Чому  ?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2016


МИ РОЗБЕРЕМОСЬ В ПОЧУТТЯХ.

Ми  розберемось  в  почуттях,
Давай  з  одним  закінчим...
В  нас  цілий  список  із  проблем,
А  ми  себе  калічим.

Всі  почуття,  як  і  любов,
Із  часом  сходять  нанівець,
Тобі  повторюю  я  знов  :
На  світі  всьому  є  кінець.

Звичайно,  любий,  що  життю  
кінець  прийде  обов"язково,-
Не  підляга  любов  гниттю,
Ні  повністю,  ані  частково

Якщо  вона  існує  тут,
На  цій  землі  гріховній,
До  неї  не  прилипне  бруд,-
Це  скарб  душі  жертовний.

Це  те,  чим  наділив  нас  Бог,
Лиш  вмій  той  скарб  носити...
І  щастя    -    це,  коли  удвох
Бажають  долі  злити.

І  не  минають  почуття,
Коли  вони  існують...
Минає  злоба  і  життя
І  клопоти,  що  їх  фільтрують.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2016


ХОЛОДНІ ОЧІ У ВІЙНИ.

Холодні  і  жорстокі  очі  у  війни...
Було  життя  і  в  мить  одну  не  стало,
Застиглий  погляд  в  сині  небеса
І  просто,  серце  битись  перестало.

Дитя  розпещене  і  зрощене  у  злі,
В  ненависті,  у  злобі  і  сарказмі,
В  нестримних  градах  оргій  грошових,
В  конвульсіях  шаленого  оргазму.

Батьки  війни,  моліться  небесам
За  зло  страшне,  що  в  вас  давно  вселилось,
За  море  сліз,  пролитих  на  землі...
Ви  смерті  демонам  з  дитинства  ще  молились.

Холодні  і  жорстокі  очі  у  війни
Від  того  ,  що  здають  свої  іуди...
Хай  б"ється  ваше  серце  "золоте",
Бо  ж  за  правління  моляться  всі  люди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679375
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.07.2016


НЕ ЗАБУДЬ…

Вже  простившись,  у  потяг  сідаєм...
Лине  довгий  у  дальнюю  путь,
Лиш  стовпи  електричні  й  дерева
Тихо  мовлять  у  слід  :  "Не  забудь..."

Не  забудь.  Не  забудь  ...  Повертайся,
Де  кидаєш  усе,-  тебе  люблять  і  ждуть
І  сердечну  молитву  складають  :
"Дай  щасливу  їй  ,  Господи,  путь".

Десь  далеко  зустрінуть  дерева,
Сонце,  квіти,  -  усе,  як  завжди,
Але  ти  повертайся  додому,
Десь  великої  ласки  не  жди.

Не  значне  :  ні  дерева,  ні  квіти...
Вони  всюди  ростуть  і  цвітуть,
Але  дома  такі  вони  рідні,
Не  забудь...  Не  забудь...  Не  забудь...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679204
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.07.2016


ЗА ВІКНОМ МОЇМ - ЧУЖИМ…

За  вікном  моїм  -  чужим  -  
середина  літа,
А  душа  моя  ні  трішки...
Зовсім  не  зігріта.

Тут  безмірно  сонце  ллється
На  суху  твердиню,
Та  купуємо  чомусь
Несолодку  диню.

І  "  будь-  ласка"  ,  і  "  спасибі"
Тут  часто  почуєш...
Не  такі  вони  солодкі,
Які  вдома  чуєш.

І  слова  "  mamita",  "  mama"
Чути  я  боюся,
Бо  звучить  безперестанку  :
Як  ви  там,  мамуся  ?  "

Як  дощів  бракує  тут,
Густих  і  кудлатих,
Тут  не  дихає  земля,
Свіжістю  пройнята.

За  вікном  моїм  -  чужим  -
Середина  літа...
А  душа  моя  ні  трішки...
Зовсім  не  зігріта.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679194
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.07.2016


ПРО КОХАННЯ МОЄ…

Про  кохання  моє  знов  зозуля  кує,
Знов  зозуля  кує  близ  батьківської  хати,
Серце  птахом  летить,
Пісня  в  ньому  дзвенить...
Лиш  на  тебе  не  втомлюсь  чекати.

Про  кохання  моє  павутинку  снує
Сонце  тепле  і  бабине  літо,
Щоби  наше  життя  ,
Без  жалю  вороття,
Було  ласкою  твою  зігріто.

Про  кохання  моє  хай  розкаже  твоє,
Як  самотнім  втомилося  бути,
Що  мого  серця  стук,
Без  образ  і  без  мук,
До  кінця  своїх  днів  хочеш  чути.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2016


ХАЙ НЕ БУДЕ ВЖЕ НАМ ОДИНОКО…

Я  у  осінь  свою  в  Україну  прийду,
Я  до  тебе  прилину,  хороший,
Я  південного  сонця  тепло  принесу,
Запах  злив  золотої  пороші...

Припаду  до  твоїх,  до  широких  плечей,
Подарую  любов,  що  ожила,
Розповім  про  всі  мрії  самітніх  ночей,
Як  ішла  по  житті,  та  не  жила...

Нехай  втішаться  зорі  з  високих  небес  ,
Ще  одна  серед  них  запалає,
Бо    кохання  вогонь  десь  у  серці  воскрес,
Хай  Вселенна  і  Небо  засяє...

Хай  святиться  любов  одиноких  сердець
І  відсвічує  в  небі  високо...
Вдячна  Богу  за  біль  і  солоний  терпець,
Хай  не  буде  вже  нам  одиноко...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679013
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2016


НАКУВАЛА ПТАХА ДОЛЮ…

Накувала  птаха  долю,
Але  мало  літ...
Десь  обірветься  у  полі,
Сину,  твій  політ...

Накувала  птаха  долю  
І  талант  від  Бога,
Та  чомусь  така  коротка,
Тернами  дорога...

Що  ж  ти  ,  птахо,  зупинилась  ?
Куй  ,  зозуле  сива,
Не  зважай,  що  хмару  зверху
Ось  розродить  злива...

Не  шкодуй  ,  мала  пташино,
Років  тих  лічити...
Треба  ,  сива  зозуленько,
Край  наш  боронити...

Куй  ,  пташино  сивокрила,
Не  шкодуй  тих  літ...
Хай  ніщо  не  обриває
Їх  стрімкий  політ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678591
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.07.2016


НЕ НАЗВАТИ ОДНИМ СЛОВОМ…

Не  назвати  одним  словом  сокровенне,
Найлюбіше,  серцю  кожному  блаженне...
І  молюся  не  за  ситих  днів  буденність,
За  святу  людині  кожній  одкровенність.

Припаду  до  джерела,  де  сокровенне,
Білим  Ангелом  з  Небес  благословенне,
Я  молитимусь  за  рід,  допоки  в  змозі.
Щоб  мої  нащадки  завжди  були  в  Бозі.

Я  за  спокій  помолюсь  колисці  роду,
За  святиню  мого    рідного  народу,
Я  до  ніг  йому  кладу  своє  серденько,
Лиш  живи  і  розцвітай,  Вкраїно-Ненько  !

                             ПРИСПІВ

Сокровенне  -  мої  дві  доні,  що  ,  як  ружі  розцвіли,
Сокровенне,  щоб  мої  рідні  не  зазнали  бід  війни,
Сокровенне  -  мої  брати,  що  розлетілись  вдалечінь,
Сокровенне  ,-  де  душі  предків  обіймає  височінь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678585
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 17.07.2016


ЧИЯСЬ ПІСНЯ…

Чиясь  пісня  лебединая  відспівалася,
Чиясь  радість  і  любов  обірвалася...
Хтось  під  сонцем  літає  так  близько,
А  комусь  на  землі  надто  слизько...

Чиєсь  серце  в  коханні  палає,
Воно  ницості  й  зради  не  знає,
Вогнем-зрадою  інше  обпечене,
На  самітність,  неспокій  приречене.

Де  знайти,  Боже,  ту  серединку,
Щоб  ніхто  не  втрачав  половинку,
Щоби  щастям  любові  зігріті,
Жили  в  радості  всі  твої  діти  ?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2016