Надія Карплюк-Залєсова

Сторінки (9/809):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 »

ПІШЛА ТОПИТИСЬ



Я  так  вірити  хочу  тобі...
Я  так  хочу  тобою  напитись
Хай  збиткується  доля  собі,
Утомилась,  прийшов  час  топитись...

В  дивнім  спокої  синіх  очей,-
Та  невже  ще  такенні  бувають
У  розділених  з  кимось  ночей,
Що  зірками  в  вікно  заглядають?

У  розчинених  в  усмішці  днях...
Все  додому,  додому,  додому...
Мов  весну  запізнала  земля,
Не  здолати  цю  хтивість  нікому

І  усе  відпустити.  Нехай...
Хай  за  мене  подумає  інший
Я  влаштую  собі  тихий  рай
І  писатиму  римами  вірші

Щоб  не  падати  з  втоми,  як  раб,
А  лиш  слухати,  чути,  тулитись
Щоб  заплющити  очі...  І  щоб...
Одним  словом  -  у  брід...  і  -  топитись.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836153
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 20.05.2019


СУМНІВ МАЮ



Хтось  якось  сказав:  Талановита!
Інший  заперечив  -  тре  рости,-
Залиши  ту  пісню,  що  не  вмита,
І  облиш  те  твориво  нести!

Я  б  лишила,  кажуть,  що  химера  -
Комусь  догоджати  ,  перш  -  собі...
Краще  вдатися  до  спорту,  до  ровеЕра,
В  користь  направляти  вільні  дні...

Я  б  лишила,  та  вночі  здіймають
Просто  з  ліжка  в  чистім  нігліже
І  про  сон,  повірте,  не  спитають
Фрази,  рими,  музика,  кліше

Я  б  лишила,  спокою  не  маю:
Хто  мозолити  вас  буде,  як  не  я
Хоч  далеко  в  сумнівах  втопаю...
Переповнилась  піїтами  земля

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836148
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 20.05.2019


СОНЯХ




Візьму  голівку  соняха  до  рук
І  притисну  до  серденька  самого  
Насіннячка  натикано  навкруг-
І  в  кожному  почат  живого

Візьму  у  руки  сонечко  згори
І  прихилю,  загляну  йому  в  вічки
З  таким  гарячим,  сонячно
живим  
Вже  не  боюсь  ні  холоду,  ні  нічки

Насіннячка,  мов  дзьобики  пташат,
Пушком  сповиті,  туляться  в  тарелі
І  лиш  до  сонця!  Ані  крок  назад  -
До  рідної  і  теплої  оселі

Щоби  тепло  і  золото  промінь,
Що  увібрали  в  себе  оченята
Віддати  сонях  кожному  зумів  -
Налиті  сонечком  теплесенькі  зернята.
Н.Карплюк-  Залєсова.
17.05.19.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835820
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 17.05.2019


ЗАГАДКА ЛІТ

В  краєчках  очей  причаїлося  щастя,
А  в  серці  на  дні  розлилася  весна,
Сміється,  що  цвіт  припорошив  волосся
Придумали  ж  слово  таке  -  "сивина"...

Згустилися  фарби  туману  в  куточках,
Вона  капелюшок  кладе  на  бакир...
Відбитки  усмішок  -  ще  рано  для  зморшок,
Ще  пломінь  полоще  в  душі  синєвир

Поважно  іде,  цілий  світ  зачекає,
У  поспіх  уже  не  купує  квиток
І  купу  нескінчених  справ  вона  має,
І  тих,  хто  пильнує  з  букетом  квіток

Вам  доброго  дня,  -  скаже  пан  у  кав"ярні,
Вона  усміхнеться  загадкою  літ
І  знову  троянди  -  розкішно-  шикарні
І  вкотре  жасмину  осиплеться  цвіт..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835651
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.05.2019


МІЛЬЙОНИ ЛІТ



А  небозвід  так  низько  нахилився,  
Немов  у  поцілунку  до  землі...
Та  ні...  Він  з  нею  воєдино  злився,
Зібравши  з  моря  дивні  камінці

Що  він  шептав  їй  словом  пурпуровим,-
Лиш  вечір  краєм  вуха  осягнув,
Хилився  ніжно  лоскотом  медовим,
В  ній  розтопився,  майже  потонув..

Ніч  розіслала  темне  покривало
І  запалила  тихо  ліхтарі.
У  супокої  все  відпочивало.
Молодик  -  місяць  моргав  угорі

Щоби  бездонними  очима  зрання
Він,  небозвід,  любив  її  згори...
Мільйони  літ  шаленого  кохання,
Терпимості,  пробачення,  жаги

Н.Карплюк-  Залєсова

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835647
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.05.2019


ХІБА Ж ТО ТІЛЬКИ СВІТА



Хіба  ж  то  світа,  тільки,  що  тебе?
Дивись,  он  пташок  гарно  як  співає
А  небо  сонце,  люблячи,  вбіймає,
І  місяць  казку  зіроньці  пряде...
Хіба  ж  то  світа  тільки,  що  тебе?!

Хіба  ж  то  тільки  світа,  що  тебе?
Поглянь,  як  ненька  над  дитям  своїм  схилилась,
Спокуса  -  ніч   новому  дню  вклонилась.
Життя  таке  коротке  і  одне...
Хіба  ж  то  тільки  світа,  що  тебе?!

Хіба  ж  то  тільки  світа,  що  тебе?
Дивись,  як  туга  попід  хмарою  звиває,
Вона  дурепа  ще  не  відає,  не  знає
Й  таки,  напевно,  того  не  діжде...
Хіба  ж  то  тільки  світа,  що  тебе?!

Хай  буде  світа  тільки,  що  її,
Отої  кралі  -  щоб  на  ню  молитись
Мені  б  від  тебе  тільки  одчепитись
Та  й  сонечко  побачити  вгорі...
Хай  буде  тільки  світа,  що  її'

Ти  станеш  моїм  світлом  у  вікні,
А  я  лиш  інколи  посмію  подивитись  А  ще    -  у  сні  далекому  наснитись
Бузковим  маревом,  уплетеним  у  сні...
Хай  тільки  світа  буде,  що  її

Н.Карплюк-  Залєсова  
10  05  19.





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835119
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.05.2019


А МИ СХОВАТИСЬ МОЖЕМО



А  ми  сховатись  можемо  у  сутінках,
Прикрившись  долі  білим  рукавом
Шматочок  совісті  підглядує  із  вузлика:
Я  тут  ще...Трішечки...Згадай  мене..  Агов...

Ти  ж  українець,  неньку  твою  душу,
Ти  не  фашист,  та  вимкни  ту  брехню:
Коли  не  з"їм,  бодай  тоді  надкушу,  -
Століттями  втирали  маячню

То  хто  ж  ти,  справді  ,  щирий  українцю?!
Тебе  шукаю  серед  прадідів  своїх...
Чи  віддаси  усе,  що  є  чужинцю
На  роздоріжжі  недопалених  доріг?

Манкурт,  васал,  перекруч  чи  лайдака
Скажи  мені  ,  вкраїнцю,  хто  ти  є?
Один  гидує  словом  "посіпака",
А  другий  у  Брюховичах  доб'є...

А  ми  сховатись  можемо  за  спинами
І  навіть  вишиванки  одягать,
Але,  на  жаль,  зостатись  половинами,
І  яму  для  товариша  копать.

А  ми  сховатись  можемо  у  сутінках,
Прикрившись  долі  білим  рукавом
Шматочок  совісті  підглядує  із  вузлика:
Я  тут  ще...Трішечки...Згадай  мене...  Агов...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835058
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 09.05.2019


МІЙ ХЛОПЧИК МАЛЕНЬКИЙ

З  ДНЕМ  НАРОДЖЕННЯ,  СИНУ!

Хай  прибувають  весни,  бо  по-  іншому  ніяк.
Але  світлі,  багаті  на  цвіт,  друзів,мріїю
Будь  щасливим,  і  люди,  які  з  тобою  поруч,  нехай  також  
будуть  щасливі!  Люблю  понад  усе!


Де  той  маленький,  що  смикав  за  чубчик
Дитинство  рябеньке  у  крапинку.
Ніс  мамі  зеленку,  замазати  рубчика,
Задмухати  кожну  подряпинку?
Мій  первістку,  любий  хлопчику...

Де  та  хмаринка  русявого  снопика
З  очима  блакитних  озерець,
Що  збив  не  одну  штахетину  й  стовпчика,
Як  осідлував  перший  роверець...
Мій  всюдисущий  горобчику...

Де  той  картузик,  маленькі  штанята,
В  горошок...  Чи  ще  пам"ятаєш?
Моє  світлочубе...  між  мами  і  тата
Вже  зрілість  свою  виглдаєш...
І  знову  народження  дата

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835052
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 09.05.2019


A Я ЗОЗУЛЬКУ СТРІЛА В ГАЮ

А  я  зозульку  стріла  в  гаю  –
Сіренька  кукала  в  листві...
На  пальчиках  лічити  вмію,-
А  ну,  що  скажеш  там  вгорі

Кує  зозулька,  не  вмовкає
А  вмене  пальчиків  нема...
Хутчіш  сандалики  скидаю...
Ось  тут  іще  одна  нога...

Ну  що  ти,  пташко,  сизокрила?
Я  дальш  не  вмію  рахувать
І  як  оте,  що  я  лічила
Тепер  докупки  позбирать?

А  я  зозульку  стріла  в  гаю,
А  їй  би  лишень  поспівать,
Хіба  ж  не  бачить,  що  мала  я,
Ще  не  навчилась  рахувать

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799237
рубрика: Вірші, Дитячі віршики
дата поступления 14.07.2018


А Я ЗОЗУЛЬКУ СТРІЛА В ГАЮ

А  я  зозульку  стріла  в  гаю  –
Сіренька  кукала  в  листві...
На  пальчиках  лічити  вмію,-
А  ну,  що  скажеш  там  вгорі

Кує  зозулька,  не  вмовкає
А  вмене  пальчиків  нема...
Хутчіш  сандалики  скидаю...
Ось  тут  іще  одна  нога...

Ну  що  ти,  пташко,  сизокрила?
Я  дальш  не  вмію  рахувать
І  як  оте,  що  я  лічила
Тепер  докупки  позбирать?

А  я  зозульку  стріла  в  гаю,
А  їй  би  лишень  поспівать,
Хіба  ж  не  бачить,  що  мала  я,
Ще  не  навчилась  рахувать

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799236
рубрика: Вірші, Дитячі віршики
дата поступления 14.07.2018


А Я ЗОЗУЛЬКУ СТРІЛА В ГАЮ

А  я  зозульку  стріла  в  гаю  –
Сіренька  кукала  в  листві...
На  пальчиках  лічити  вмію,-
А  ну,  що  скажеш  там  вгорі

Кує  зозулька,  не  вмовкає
А  вмене  пальчиків  нема...
Хутчіш  сандалики  скидаю...
Ось  тут  іще  одна  нога...

Ну  що  ти,  пташко,  сизокрила?
Я  дальш  не  вмію  рахувать
І  як  оте,  що  я  лічила
Тепер  докупки  позбирать?

А  я  зозульку  стріла  в  гаю,
А  їй  би  лишень  поспівать,
Хіба  ж  не  бачить,  що  мала  я,
Ще  не  навчилась  рахувать

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799235
рубрика: Вірші, Дитячі віршики
дата поступления 14.07.2018


А Я ЗОЗУЛЬКУ СТРІЛА В ГАЮ

А  я  зозульку  стріла  в  гаю  –
Сіренька  кукала  в  листві...
На  пальчиках  лічити  вмію,-
А  ну,  що  скажеш  там  вгорі

Кує  зозулька,  не  вмовкає
А  вмене  пальчиків  нема...
Хутчіш  сандалики  скидаю...
Ось  тут  іще  одна  нога...

Ну  що  ти,  пташко,  сизокрила?
Я  дальш  не  вмію  рахувать
І  як  оте,  що  я  лічила
Тепер  докупки  позбирать?

А  я  зозульку  стріла  в  гаю,
А  їй  би  лишень  поспівать,
Хіба  ж  не  бачить,  що  мала  я,
Ще  не  навчилась  рахувать

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799234
рубрика: Вірші, Дитячі віршики
дата поступления 14.07.2018


А Я ЗОЗУЛЬКУ СТРІЛА В ГАЮ

А  я  зозульку  стріла  в  гаю  –
Сіренька  кукала  в  листві...
На  пальчиках  лічити  вмію,-
А  ну,  що  скажеш  там  вгорі

Кує  зозулька,  не  вмовкає
А  вмене  пальчиків  нема...
Хутчіш  сандалики  скидаю...
Ось  тут  іще  одна  нога...

Ну  що  ти,  пташко,  сизокрила?
Я  дальш  не  вмію  рахувать
І  як  оте,  що  я  лічила
Тепер  докупки  позбирать?

А  я  зозульку  стріла  в  гаю,
А  їй  би  лишень  поспівать,
Хіба  ж  не  бачить,  що  мала  я,
Ще  не  навчилась  рахувать

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799233
рубрика: Вірші, Дитячі віршики
дата поступления 14.07.2018


СКАЖИ СВОЄ СЛОВО

А  я  кричу...  Як  в  клітці  звір  метаюсь:
Ну  де  та  ,  Боже,  правда  на  землі?
А  може  не  в  покорі  щиро-ницій,
А  в  тім,  що  поробилися  сліпі?

Століття  гноблень...  Але  ж  була  слава
І  була  велич  української  землі
Не  здужали  нести,  вона  стогнала...
Не  подолали,    видались  малі

Інтриги,  змови,  заздрість  оковита,
Народе  мій,  ну  скільки  вже  тогО?!
Моя  земля  дощами-кров’ю  злита,-
Зачепить  завтра  сина  і  твогО!

Скажи  те  Слово  -  це  твоя  колиска,
Колиска  роду  твОго  –  хмар  століть  –
Твердого...  наче  непохитна  криця,
На  чім  земля  споконвіків  стоїть

Те  Слово  –  зайдам,  недоукраїнцям,
Які  за  гріш  і  матір  продадуть!
Ні,  недоноскам,  злодіям,  ординцям!
Хай  з  вами  скІнчиться  кривава  путь

Хай  в  „нікУди”  закінчиться  дорога,
Разом  із  вами    -  пролежні  людські,
Зійде  благословення  –  засторога...
Сторінки,  земле,  впишуться  нові

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799121
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 12.07.2018


СКАЖИ ВЖЕ СЛОВО, УКРАЇНЦЮ

А  я  кричу,  як  в  клітці  звір  метаюсь:
Ну  де  та  ,  Боже,  правда  на  землі?
А  може  не  в  покорі  щиро-ницій,
А  втім,  що  люди  вглохли  і  сліпі?

Століття  гноблень...  Але  ж  булА  слава
 І  була  велич  української  землі
Не  здужали  нести,  вона  стогнала...
Не  здужали,  бо  видались  малі

Інтриги,  змови,  заздрість  оковита,
Народе  мій,  ну  скільки  вже  того?!
Моя  земля  дощами-кров’ю  злита,-
Торкнеться  завтра  сина  і  твого!

Скажи  те  Слово,  це  твоя  колиска,
Колиска  роду  твОго  –  хмар  століть  –
Твердого...  наче  непохитна  криця,
На  чім  земля  твоя  споконвіків  стоїть

Те  Слово  –  зайдам,  недоукраїнцям,
Які  за  гріш  і  матір  продадуть!
Ні,  недоноскам,  злодіям,  ординцям!
Хай  з  вами  скінчиться  той,  болю  повний  путь

Хай  в  „нікУди”  закінчиться  дорога
Разом  із  вами    -  пролежні  людські,
Зійде  благословення  –  засторога...
Твої  сторінки,  земле,  впишуться  нові




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798858
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 10.07.2018


ОРКЕСТР ЛІТА


Чи  то  пташня,  чи  цвіркуни  заграли
Оркестром  диких  танців  у  гаю...
А  я  стою  і  слухаю  й  любуюсь:
Немов  у  неба  на  самім  краю

Де  тих  смичків  набрали  стоголосих
І  хто  навчив  тих  арій  чарівних?
Аж  ліхтарі  запаляться  на  росах,
Спочине  день  від  танців  запальних

Нестиму  музику  у  осінь  стрімголову
Там  сонця  менше...  хай  іще  бринить
Там  зорі  стрімко  падають  додолу,
Говорить  з  вітром  вати  біла  нить

Віват,  оркестре,  липень  медоносний
Над  літом  сонце  цебром  розлива
Солодккий  день,  аж  трохи  навіть  млосний
Від  чубчика  до  п"яток  накрива

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798855
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 10.07.2018


ПІДУ МІРЯТИ СВІТ



Ось,  матусю,  моє  перше  літечко,
Подарую  білесеньку  квіточку,-
Ще  не  знаю  наймення  її  -  
Пелюстки,  мов  цілунки  твої

Навкруг  сонечка  -  крильця  вогкенькі,
Мов  промінчики  сніжно-біленькі
Я  торкнуся  вустами  ...лоскочуть...
Цілуватись  також  собі  хочуть

Зветься  квіточка  ця  Маргаритка
Ніжка  довга,  тоненька,  як  нитка,
Одна  з  перших  вкриває  луги
Ти  голівоньки  їхні  не  тни.

Перше  літечко  -  крочком  малесеньким,
Килимочком  квітковим  пухкесеньким;
Піду  міряти  світ  ноженятами
І  співати  з  птахами  крилатими

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798734
рубрика: Вірші, Дитячі віршики
дата поступления 09.07.2018


ПІДУ МІРЯТИ СВІТ

Ось,  матусю,  моє  перше  літечко,
Подарую  білесеньку  квіточку,-
Ще  не  знаю  наймення  її  -  
Пелюстки,  мов  цілунки  твої

Навкруг  сонечка  -  крильця  вогкенькі,
Мов  промінчики  сніжно-біленькі
Я  торкнуся  вустами  ...лоскочуть...
Цілуватись  також  собі  хочуть

Зветься  квіточка  ця  Маргаритка
Ніжка  довга,  тоненька,  як  нитка,
Одна  з  перших  вкриває  луги
Ти  голівоньки  їхні  не  тни.

Перше  літечко  -  крочком  малесеньким,
Килимочком  квітковим  пухкесеньким;
Піду  міряти  світ  ноженятами
І  співати  з  птахами  крилатими

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798732
рубрика: Вірші, Дитячі віршики
дата поступления 09.07.2018


ХТО НА ЦІЙ ЗЕМЛІІ ЗОСТАНЕ ЖИТИ?

 

Про  подвиг  твій  іще  колись  напишуть...
Всього  лиш  двадцять...  тридцять...  сорок  п’ять...
На  "вічну  пам’ять”  матерів  колишуть
Ті  яблуні,  що  під  вікном  шумлять

На  вічний  біль,  розпуку  невгамовну,
Що  серце  вириває  із  грудей,
Бо  до  кінця  за  сина  молитовно
Не  відведе  від  образа  очей

Колишу,  сину,  ласку  твою  теплу,
Де  ‘мо  недолюбила...  то  бери...
Холодна  смерте,  хижа,  привелебна,
Ти  поспішила,  помилилась  ти...

Там  не  моя  дитина  має  спати,
У  лоні  плодовитої  землі.
Вона  так  само  родить...  значить,  мати...
Не  підставляй  по-зрадницьки  її

Ти  помилилась,  смерте,  у  тій  кулі.
Лежати  маю  я  тут,  а  не  син,
Йому  кували  щедро  так  зозулі...
Він  був  у  мене,  Господи,  один!

Він  був  один  на  цій  землі,  о  люди!!!
Ну  що  ти,  смерте,  вкоїла,  скажи!
Мій,  хлопчику,  в  лабетах  смерті  скутий,
Вставай,  дитино,  бачиш  -    вороги!

Та  наволоч!  Ну  хто  ж  ї  буде  бити,
Що  виродилась,  певне,  із  пітьми?
Ну  хто  ж  на  цій  землі  зостане  жити,
Якщо  не  ти,  дитино,  як  не  ти?!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798730
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 09.07.2018


Я ЧЕКАТИМУ НА ТЕБЕ…



На  ромашку  сонечко  присіло-
Помаранчик,  в  цяточку,  малий,
Його  сонечко  запестило  ,  пригріло
І  проспав  той  помаранчик  день  цілий

Гей,  прокинься,  сонечко  маленьке,
Станеш  ти  обідом  для  пташат!
Он  дивися,  скільки  їх  -  силенна,-
Геть  усі  голодні  і  пищать

Забирайся  дальше  від  гніздечка,
Розпросторуй  крильця  і  лети
Ти  не  коник,  що  трима  вуздечка
І  квіткові  -  всі  твої  світи

Ну  ж  бо,  помаранчику,  здіймайся
На  луги,  де  квіти  в  повен  ріст,
Де  нема  гніздечок,  відсипайся
Де  нема  дерЕвець-птахам  піст

Я  чекатиму  на  тебе  тут  щоднини,
Не  лякайся  ,  ось  тобі  рука.
Не  прийду  лише  у  час  я  зливи,
Бо  матуся  в  мене  боязка

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798597
рубрика: Вірші, Дитячі віршики
дата поступления 08.07.2018


ПЛАКАЛО НЕБО


Плакало  небо  солоним  дощем,
Як  тіло  несли,  накрите  плащем,
Ангельські  хори  співали  пісень
Слави  твоєї  в  останній  твій  день,
Герою!

Плакали  люди,  земля  не  давалась
Копати  глибОко,  лоном  пручалась...
Батько  ридав,  і  не  бУло  вже  сили,
Матері  ноги  давно  підкосились,
Стала  німою...

Плакали  зорі,  летіли  додолу,
На,  повну  отави,  рідну  стодолу,
Плакав  весь  світ  над  малим  хлопчаком,
Що  жаб  рятував  босоніж  рівчаком,
З  любов’ю

Образи  на  серці  ані  на  кого...
Скажіть  мені,  люди,  ради  святого,-
Де  діти-сини    мужів  наддостойних,
Що  знаються  ліпше  на  мирі  і  войнах.
Скажіть!

Земля  українська,  щира  любов’ю,
Не  скроплена  чогось  їхньою  кров’ю.
Сірий  туман...  Не  видати  з-за  нього,
Кого  стріляють...  і  ріже  хто  кого!
Туман...

Прокинься  народе!  Де  твої  діти!
Буде  від  страху  вже  мліти-німіти
Геть  із  престолу  царі  і  княжата!
Не  ваша  земля!  Не  ваша  це  мати!
Не  ваша!

Скиньте  із  себе  свої  вишиванки,
Чад  своїх  тіла  кидайте  під  танки!
Ваші  онуки  хай  в  сиротах  ходять.
Дружини  для  куль  хай  „  м’ясо”  вам  родять
Нехай...

Плакало  небо  і  зорі,  і  люди...
Більше  такої  любові  не  буде...
Закрилися  очі...  Холодні  поти...
Як  рано  пішов  ти  в  далекі  світи...
Рано!


‘’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798596
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 08.07.2018


Я ЧЕКАТИМУ НА ТЕБЕ…



На  ромашку  сонечко  присіло-
Помаранчик,  в  цяточку,  малий,
Його  сонечко  запестило  ,  пригріло
І  проспав  той  помаранчик  день  цілий

Гей,  прокинься,  сонечко  маленьке,
Станеш  ти  обідом  для  пташат!
Он  дивися,  скільки  їх  -  силенна,-
Геть  усі  голодні  і  пищать

Забирайся  дальше  від  гніздечка,
Розпросторуй  крильця  і  лети
Ти  не  коник,  що  трима  вуздечка
І  квіткові  -  всі  твої  світи

Ну  ж  бо,  помаранчику,  здіймайся
На  луги,  де  квіти  в  повен  ріст,
Де  нема  гніздечок,  відсипайся
Де  нема  дерЕвець-птахам  піст

Я  чекатиму  на  тебе  тут  щоднини,
Не  лякайся  ,  ось  тобі  рука.
Не  прийду  лише  у  час  я  зливи,
Бо  матуся  в  мене  боязка

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798568
рубрика: Вірші, Дитячі віршики
дата поступления 08.07.2018


ДОЛЮ ЗАЛЕЛЕЧ



Ти  найдорожчий  скарб  у  світі  ,
Онучку  любий,  дорогий,
Квітки  цвітуть,  дощами  злиті...
Дивись,  колінце  не  розбий

Розвіє  вітер  у  насінні  
По  всій  окрузі  квітів  тих,-
Пішла  сама  моя  дитина
Мостами  райдуг  гомінких

З  небесним  блиском  -  крок  за  кроком,-
Початок  виміру  землі...
І  як  же  та  душа  високо
Злітає  в  синових  батьків

Ти  -  найцінніше  диво  в  світі,
Дива  всі  інші...  десь  живуть...
А  ти,  онучку,  в  першім  літі,
У  твого  дива-  вища  суть!

У  твого  дива  -  очки  доні,
Вуста  бабусі,  як  одні...
А  тато  плеще  у  долоні:
Ба...  мама  з  донею  -  смішні...

Ти  -  найцінніший  скарб  у  світі,-
Давай-но  ,  татку,  запереч,
Твій  син  -  мій  внук  -  у  першім  літі!
Мій  Боже,  долю  залелеч...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798395
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 06.07.2018


ГРІЮТЬ ТІ СПОГАДИ



Гріють  ті  спогади  ...  гріють,  
Гріють,  а  часом  й  болить,
Гортаєш  коли  сторінки
Спогадів  втомлену  мить.
Руки  потріскані  в  баби,
Глибоко...  часом  кровить...
Згадую  теплі  повчання,
Втомлені  очі  ...щемить

Баба...  Бабусечка  рідна...
Зрушити  гору  могла,
А  доля...  геть  куцохвоста
На  неї  і  діток  лягла.
Прати,  зварити  ,  горОди...
Вспівала  усюди  й  завжди,
Чи  бУли  ті  нагороди?..
Чи  була  щасливою  ти?
Поважна  моя,  бабусю,
Хоч  'баба"  в  мене  була...
Споминам  тим  віддаюсь  я,-
Бабуся  уже  й  сама.
Золотом  осінь  струсила,
А  літо,  наче  втекло...
Пів  віку...  Ніби  й  не  жила....
Сивий  туман  -  на  чоло...
Зболена,  зроблена,  пташко,
Все  більш  розумію  тебе,-  
Не  завше  всміхнена  -  тяжко,
На  ноги  і  крижі  -  зле
Гортаю  сторінки  долі...
Хоч  ангелом  білим  линь!
Літа,  не  летіть!  Поволі
Несіть  наші  душі  в  синь...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798394
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 06.07.2018


ПУСТУН-ПРОМІНЕЦЬ

Літо  літечко  -  краса!
В  мене  плетена  коса...
У  ній  бантик,  мов  метелик,
Заховавсь  у  нім  веселик
Колошматиить  мої  коси...
Хочеш  виманити  сльози?
Ох  бешкетник  зайчик-  промінь!
Чуєш...  там  високо  гомін...
Враз  посіє  дощик  ситом
Ти  лиш  бантиком  прикритий
Так  і  треба  пустунам,
Кіски  я  свої  не  дам!
Заплітпла  їх  матуся,  
Як  же  їй  я  покажуся?
Із  любов'ю  квіточки
Люба  вплела  в  кісочки
Ти  лиш  бантиком  прикритий,
Будеш  дощиком  побитий.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796329
рубрика: Вірші, Дитячі віршики
дата поступления 19.06.2018


ХТО - Я ?

Киваючи  на  (  з  гаком)  -  сто  голів,
Ми  в  божевільсві  тому  помагаєм,
Як  кажемо,  що  світ  навкруг  здурів...
Себе  у  прохолодну  тінь  ховаєм...

В  тінь  благовірності,  у  ризи  вір,
У  скромності  костюми  позичаєм,
Святих  достоїнств  грають  струни  лір...
А  хто  самі?  У  совісті  питаєм?

Не  вбив...  Не  вкрав...  І  праця  -  в  піт  чола:
Все  чисто  начебто  і  начебто  прозоро...
Якби  ця  байка  була  до  кінця...
Якби  образ  поменшало  довкола...

Згадати  б  тих,  хто  десь-колись  любив
І  зменшити  газку  у  круговерті,
Місток  гордині  лиш  переступить,
Нема  ж  нічого  гіршого  від  смерті!

Не  лідер  -    скромність  у  параді  мод-
(Повага  до  самих  себе  у  тому)
Дорогу  іншому  -  лиш  ідіот
Уступить,  наче  у  кіно  німому.

А  може  стане  світ  -  таки  добріш:
Поставлю  перед  себе  хоча  б  кОгось:
У    ласці  неба  сам  себе  утіш,-
Не  відібрав  достоїнства  чийогось

Бо  научивсь  латати  власний  гріх,
"  Пробачте"  я  навчився  говорити
І  вже  достойний  благості  й  утіх,-
І  світ  на  лад...    На  краще  піде  жити





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796200
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 18.06.2018


ДАЙ РУКУ СВОЮ, ПОБРАТИМЕ.

У  цім  божевільному  світі
Ховаюсь  у  затінок  мрій...
А  совість  бунтує  і  пнеться:
Не  можеш  ховатись!  Не  смій!

Хребет  тобі  дано  тримати
Твій  хрест  і  твій  світ  навкруги.
Сумління  не  може  мовчати,
Як  рвуть  на  шматки  вороги

Не  можна  віддати  країну-
Не  воля  Господня  на  те,
Щоб  внукам  лишити  руїну,
Під  ноги  поклавши  святе

Тримай  свій  хребет,  своє  слово,
Тавруй  все  вороже,  й  гниле,
Не  плескай  в  долоні  чужому,
Бо  все,  що  найкраще  -  твоє!

Дай  руку  свою,  побратиме,
А  другу  -  подай  комусь,-
Так  єдність  жива  ростиме...
Молюся...  молюся...  молюсь...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796151
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 18.06.2018


СПАСИБІ ВАМ ЗА РУКИ ЗОЛОТІ…

Спасибі  тим  рукам,  святим  і  життєдайним,
Яким  життя  людське  не  лишень  звук,-
Крізь  серце  -  біль,  утрати  і  страждання  -
Обнялась  радість  з  розпачами  мук

Спасибі  тим  рукам,  що  мають  чисті  душі,
А  в  душу  цю  приходить  в  гості  Бог,
За  світло  в  ній  і  за  надмірну  ношу,
За  всіх,  хто  вирваний  із  пазурів  тривог

За  тих,  хто  смак  життя  відчули  знову:
Їх  холод  смерті  не  зумів  догнать.
Спасибі,  Люди  ВАМ,  за  вашу  втому
За  щастя  матері  і  світлий  крик  дитят

Спасибі  людям  тим,  в  кім  слово"  СОВІСТЬ"
Межує  з  словом"БОГ"  або  ж  "СВЯТІ",
Вітри  байдужості  не  віють  їм  натомість...
Спасибі  вам  за  руки  золоті...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796033
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 17.06.2018


ЗА ЩО ТАКА ПЛАТА?

Де  ж  ти  вештаєшся,  доле  -
Доленько  горбата?
В  батьків  сина  відібрала,
Злодійко  цибата

Одинак  той  син  в  батьків,
В  нім  душі  не  чули...
Поміж  сонця  вдарив  грім!
Ангели  поснули...

Де  ж  ти  вештаєшся,  доле,
Де  талан  твій  ходить?
Синів  -  доньок  молоденьких
Сиротами  робить

В  темну  яму  квітку  ронять
Кохані  дівчата...
Що  ж  ти  робиш?  Схаменися!
За  що  така  плата?!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795898
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 16.06.2018


ЗАШАРІЛАСЬ СУНИЧКА

Запишалась  в  садочку  суничка,
Їй  пошили  зелену  спідничку.
Ох  красунечка  наша  суничка,-
Процвірінькала  перепеличка

Як  пасує  тобі  вже  до  личка
Твоя,  зібрана  в  кльошик,  спідничка
І  до  літечка  ти  так  доречна,
Наче  писанка  -  статна  і  гречна

Зашарілась  суничка,  як  обрій,
Склала  дяку  пташині  тій  добрій:
Прилітай,  мила  птахо,  в  садочок,
Я  твоїх  почастую  дітОчок

Через  тиждень  сюди  завітаєш
І  мене  тут  знайдеш...  не  впізнаєш,
Я  наповнюсь  і  сонцем  і  соком,
Неси  пісеньку  літа  високо

Досхочу  ягідками  ласуйте,
Як  гостини  до    смаку  -  ночуйте.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795895
рубрика: Вірші, Казки, дитячі вірші
дата поступления 16.06.2018


ЗА ДОНЬКУ Й СИНА…

У  беззаконні  рівних  вам  немає,
Ви  переплюнули  самих  себе  у  всім...
А  Чорне  море  піниться  і  грає
І  не  шукай  там  праведних  кінців...
Гуляй,  Мамає!

В  брехні  і  лицемірстві  ваші  душі.
Як  мені  шкода  їх...  Вони  ж  таки  людськІ.
А  у  садах  віками  зріють  груші...
Та  ба...    за  них  не  б"ються  вже  святі  -
Пустельні  суші...

На  вижиття  -  закони  сатанинські,
А  охорони,  зглянься,  Боже,-  сім  рядів!
Ховайся,  світе,  й  регіони  римські...
Невже  той  світ  без  правоньки  здурів?
Лади  ординські...

Просіяли,  мов  борошно  у    ситах  -
Одні  по  світу  розлетілись,  інші  мруть,
(Та    їм  дорога  просто  в  рай  відкрита),-
У  тілесах  людських  покрученці  живуть
Біля  корита...

А  книга  пишеться  одна-  єдина,-
Нехай  у  морок  пропадуть  всі  сили  зла.
Лелека  щоб  приносила  дитину,
Щоб  добрий  світ  і  пісня  в  нім  луна...
За  доньку  й  сина...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795759
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 15.06.2018


ПІШЛА ЮНІСТЬ НА БАЗАР…

Пішла  юність  на  базар  
Завидки  продати:
У  дитинства  є  про  що
Старості  казати...

Як  не  заздрити,  скажи
Сестро  моя  старша,
Як  із  глузду  вижива
Сестра  старша  наша

Ми  працюєм  -  чоло  в  піт,
Маєм  все  встигати
А  для  них  -  суцільний  мід,
Лиш  вспівай  зібрати...

Будь  порадниця  моя,
Щоб  їх  приструнити..  
А  гуртом...  як  мовиться,
Легше  й  батька  бити

Проте  молодість  була
Дві  краплі  мудріша,
Бо  сестра,  що  поза  нею  -
Зрілості  повніша

Мовить  молодість  сестрі
Рідній  і  молодшій:
Ми  з  тобою,  моя  люба,
На  нозі  коротшій

Не  спить  старе  і  дитя...
Чогось  їм  не  спиться,
Може,  в  ночей  чорноту  
Їм  паскудне  сниться?

Дитя  світ  свій  пізнає..
Старому  б  не  знати...
Ось  і  бавляться  собі,-
Що  будеш  казати?

Щось  бурмоче  попід  ніс,
Старе  дитинчаті
І  нема  ані  з  одного
Толку  у  цій  хаті

Їдять  кашу  із  мисок-
Клопоту  довкола,
Бо  ж  беззубі  обидвоє  -
Надто  спритне  й  кволе

Ну  а  ми  з  тобою,  сестро,,-
Проміжок  між  ними...
Моя  юносте  манірна,
Не  будьмо  лихими.

Ми  з  тобою  -  середина-
В  золотих  оправах!
А  старе  -  то  як  дитина  -
Двоє  не  при  справах...

То  ж  прийдеться  на  базар
Завидки  продати,
Бо  хоч  як  крути-  верти
А  одна  в  нас  мати

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795670
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 14.06.2018


ВОНИ Ж БО ДІТИ…

Несу  на  суд  ,  а  може,  на  осуддя
Своїх  дітей,  що  просяться  у  світ.
Усмішки  смак,  приліплений  на  людях...
Чи  думки  щирої  закоханий  політ?

А  може,  в  сон  приходить  моє  слово,
Що  тепло  прилягло  так  до  душі,
Чи  промінь  йде  від  точеного  слова...
Вони  ж-бо  діти,  хоч  вони  й  вірші

Несу  на  суд,  а  може,  й  на  осуддя
Дітей  своїх,  що  просяться  в  серця.
Не  зазіхаю  на  монтовані  погруддя,-
В  жалі  вдягнула  муза  щось  моя..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795531
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 13.06.2018


НЕХАЙ ЗАВЖДИ ВСЕ БУДЕ В ШОКОЛАДІ…

Нехай  завжди  все  буде  в  шоколаді,
Якім  завгодно,  тільки  не  Рошен  ,  
Розкішні  будьте  і  у  всім  принадні,
Без  натяку  на  слоьзи  Мельпомен

Нехай  вас  пестять  тільки  ті  кохані,
З  якими  -  раз...і  на  усе  життя
І  будьте  з  найбажаніших  -  бажані,
Вам  щастя  так  пасує  до  лиця!

Купайтесь  у  солодкім  шоколаді
І  усмішку  даруйте  повсякчас,
Бо  в  усмішці  паняночки  всі  ладні
Жартуйте,  поки  небо  пестить  нас

Хай  буде  солодко  і  гіркоти  не  буде,
Хай  буде  сонячно  від  дотику  руки,  no
Хай  шоколадом  насолоджуються  люди
І  більш  не  буде  шоколадної  війни!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795529
рубрика: Вірші, Інша поезія натхнення
дата поступления 13.06.2018


СЕСТРІ

Мою  єдину  сестричку  -  з  Днем  народження  сьогодні!
Нехай  Бог  посилає  усякого  добра  і  многая-многая  літ!

Люблю  тебе,  молодше  моє  диво
І,  як  сьогодні  пам"ятаю  літній  день...
На  світ  дивилось  злякано-
Щасливо
Й  виводило  дзвінких  своїх  пісень
Мале  дівча  -  сестричка  довгожданна...

Люблю  тебе,  молодше  моє  диво,
Яке  навчила  по  землі  іти.
Спивай  той  світ  із  написом"Щасливо!"
Бо  лиш  одна  така  у  мене  ти...
Мале  дівча  -  сестричка  довгожданна!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795409
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 12.06.2018


ПОЛАТАЙ МЕНІ МАМО СВИТИНУ

Полатай  мені,  мамо  свитину,
Най  не  світить  душа  нарозтіж
Солі-зілля  вложи  у  торбину
І  хлібини  окраєць  відріж.

Похрести  мене,  мамо,  в  дорогу
Дай,  до  себе  тебе  притулю...
Не  буди  в  своїм  серці  тривоги,
Пам"ятай,  що  тебе  я  люблю

Помолися  за  предків  до  Бога,
Постав  свічку  за  їх  упокій,
Щоб  без  терня  і  смерті  дорогу
Перейти  й  повернутися  зміг

Щоб  у  хаті  твоїй  відгуляли
І  весілля  ,  й  хрестини  онук,
Аби  звісточки  добрі  лягали
На  твій  серця  сполоханий  стук

Полатай  мені,  мамо,  свитину,
Най  не  світить  душа  нарозтіж,
Солі-зілля  вложи  у  торбину
І  хлібини  окраєць  відріж...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795405
рубрика: Вірші, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 12.06.2018


Я ПРИЙДУ ДО ТЕБЕ

Я  прийду  до  Тебе,  Отче...  Зачекай.
Я  прийду...  Не  клич  іще  до  Себе,
Лиш  куточок  неба  зігрівай,-
Так  багато  встигнути  ще  треба

Заклопотана  на  цій  землі  одна
Тим,  що  мали  нести  дужі  плечі...
Холоду  боюсь  лиш  віддавнА,-
Там  зігріє  любий  мій,  до  речі

Той  куточок  неба  лиш  для  нас  -
Ціла  вічність  -  вспіємо  набутись...
Що  І  скільки  міряє  там  час?
Лячно  до  Вселенної  торкнутись

Чи  лапатий  падає  там  сніг?
Чи  буяють  весни  буйним  цвітом?
Я  ще  тут  помолюся  за  гріх,
Вчинений  Тобі  і  перед  світом

Я  прийду  до  Тебе,  Боже,  зачекай,
Зачерпну  ще  радості  достоту...
Лиш  куточок  неба  зігрівай
На  душі  зальодянілу  цноту...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795280
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 11.06.2018


Я ЗНАЮ…

 
Знаю,  я  знаю,  як  це  болить,
Коли  втрачаєш  рідну  людину,-
Серця  відрізуєш  половину...
Птаха  у  вікна,  мов  в  душу  ,  квилИть

Я  знаю,  знаю  утрати  смак-
Пустка  -  звіра  пАзурем  в  серце,
Усміх  -  пекучим  перцем,
Холодом  леза  по  серці,  як...

Знаю,  я  знаю,  коли  сльоза
В  страсі  застигла  на  півдороги...
За  що  підписали  свій  дозвіл  боги?
Реальність  вужем  із  під  ніг  вислиза

Радість,  що  жила  в  тобі  -  мовчить
А  ти  благаєш  у  неба  дива
Веселка  на  небі  вродлива
Та  погляд  у  відчай  мочить

Думка  чудна  навістила:  Сон!
Сон  розігрався...  невдалі  жарти,
Марнот  нікчемність  -  гроша  не  варті
На  жаль,  у  нОчі  інакший  фасон...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795156
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 10.06.2018


ДЕ ГОСПОДЬ ПРИСІВ…

Грало  літечко  з  вітрами  в  перегони,
Зріли  вишні  на  розлогому  гіллі...
В  день  той  Українські  Передзвони
Народились  на  Сервантеса  землі

Вишні  смак,  черешні...грає  долі  спомин,-
Передзвонами,  мов  жайвора  політ-
Слова  рідного  -  барвистий  гомін
У  фламенковій  країні  -  десять  літ!

Вслухайся,  Тарасе,  батьку,  до  тих  звуків,
Ти  впізнаєш  в  них  тривогу  і  любов,
Це  твоє    співає  покоління  внуків,
До  небес  летять  акорди  молитов

Полюбуйсь,  диваче,  друже  Дон  Кіхоте:
Тризвуки  шовкові-  трелі  солов"я-
І  твоєї  Дульсінеї  погляд  і  чесноти,
Українка  -  промінь  зітканого  дня

Вам  заздравицю  сьогодні  заспівають
Мудрі  гетьмани  І  королі  віків...
Народ  житиме,  де  пісня,  як  молитва,
Де  Господь  присів  під  водоспаду  спів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794913
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 08.06.2018


ТКАЛИ ЗОРІ КОЛИСАНОЧКУ…

Ткали  зорі  колисаночку:
Спи,  Оксанко,  спи,  Іваночку...
Переверне  кужіль  сонечком
До  сніданку,  сину  й  донечко,
До  млинців  із  полуничками
І  по  вітерцю  спідничками
Підуть  ніжки  лопотіти,
З  літом  теплим  гомоніти...
А  тепер  час  спати,  дітоньки,
Сон  насіяв  дрібні  квітоньки
У  букети,  до  співаночки
Для  Івасика,  для  Оксаночки
Ткали  зорі  колисаночку:
Спи,  Оксанко,  спи,  Іваночку...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794782
рубрика: Вірші, Казки, дитячі вірші
дата поступления 07.06.2018


ПОЕТИ (гумореска)

Люди  добрі,  шо  сі  діє  на  тім  світі  Божім:
Шо  не  плюнеш-  то  поет...Ну  на  кроці  кожнім
Де  не  стань,  куди  не  йди  -соло  і  дуети...
Аби  стукла  п"єдесєтка  -  робляться  поети
Шо  найбільше  -  то  баби...  Як  поварювали,
Множаться,  немов  гриби,  всі  підряд  ними  поставали...
І  то  знаєте  -  біда  бабам  у    тім  віці,-
Забери  того"коня"  -,  як  палки  -  каліці
А  одна  на  днях  -  таки:  (знать,    жи  шось  дістало)
Наче  шкварили  її  -  так  тота  кричала:
Виступала-м  завше  я,  й  буду  виступати
І  нікому  мікрофон  в  мене  не  забрати,
Заберете  ви  його,  як  десь  свиснуть  раки,
Я  -  поет!  А  ви  -  то  так...  дрібненькі  писаки.
Си  м  пиярила  собі    й  пияритись  буду,
Маю  чим!  Я  ж  бо  пишу,  не  шукаю  блуду...
Верещит,  як  поросє...  як  би  харашали,
Хто  ше  сумнів  мав  який  -  всьо  повідпадало!
То  біда,  знать,  вікова  -  сила  мікрофону,
Як  дірвалась  -  не  відірвеш,  як  від  "біберону"
Сі  зайде,  аж  посиніє  і,  як  шкварка,  вклякне,
Ляже  баба  трупом,  вмре,  але  сі  не  злякне!
Нема  лиха  без  добра...  Шо  вОйна  вчинила...
Колись  мудрих  господинь  в  поети  пошила
Чи  то  Путін  так  зробив,  чи  ті  заробітки  -
На  роботу  з  мікрофоном  ходять  наші  тітки
Ну  а  як  без  тої  штучки...  то  не  поетично..
Отаке  -то  ,  світе  любий,  натуро  лірична...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794769
рубрика: Вірші, Гумореска
дата поступления 07.06.2018


ДОНІ

Віддріботіло  ніжками  дитинство.
Відтріпотіло  бантиком  між  кіс...
Пух  тополиний  влігся  поміж  листя
Межи  весни  і  літечка  коліс

Десь  синоока  донечка  взялася
В  сповитку  літечка,  у  другий  його  день...
Хурделиця  з  акації  знялася
І  цвіт  конвалії  видзвонював  пісень

Гуляла  звабливо  каштанова  пороша
І  день,  як  перла,  на  долоні  вигравав
Кричало  світові  дівча  моє  хороше
І  літній  вітер  люлечку  гойдав

Лягає  спати  літня,  тепла  днина.
Колише  доня  первістка  свого
Знов  голосить  дитинство  її  сина
І  усміхається  в  відчинене  вікно

Яка  незрима,  дивно-добра  сила
Несе  любов  у  далечі  доріг,
Коли  годує  мама  доньку-сина
І  молить  в  Бога  найсильніший  оберіг

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794650
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 06.06.2018


НЕХАЙ ДОБРИМ БУДЕ ДЕНЬ

   

Лиш    би  добрим  був  цей  день  –
Літній  чи  осінній  –
Кетяг  цвіту  на  гіллі...
Волохатий  іній...

Лиш  би  добрим  був  той  день,
Усмішки  посіяв,
І  роздав  усім,  хто  втратив,
В  вузликах  надію

Хай  загляне  добрий  день
В  кожну  душу,  серце.
Аж  по  вінця  –  звісток  добрих-
Повненькі  цеберця

Вражень  море  від  людей  -
Гостинних  і  щедрих,
Нехай  добрим  буде  день,
Донесли  щоб  ледве

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794649
рубрика: Вірші, Інша поезія натхнення
дата поступления 06.06.2018


ПРОСТИ, РІДНЕНЬКА



Чого  вартують  материні  руки,
Що  так  служили  віддано  мені?
Ще  тільки  вчора  -  ніжні  і  тендітні,
Доглянуті  такі  і  молоді

Життям  пропахли  і  журбою,  й  хлібом  -
Все  поміж  щастя  тріщинок  вляглось...
В  знов  гукає  мама  до  обіду  -
Благословенна  небом  іпостась!

А  серце...  серце  мамине  ви  чули,  
Про  що  воно  говорить  і  мовчить?
В  нім  цілий  океан  любові,  
А  від  образ  рубцюється,  кровить...

Прости  ,  рідненька,  всі  мої  провини,
Всіх  докорів  незважені  слова.
Чутливе  серце  краяла  я  ними,
Тепер  вже  стала  матір'ю  сама

Прости,  матусю,  сльози  в  самотні,
За  найніжніші  змовчані  слова...
Я  наскладала  їх  багато  в  "скрині"  ,-
Твоя  любов  воістину  свята

Несу  подяку  із  обійм,  як  крила,
Цілую  зморшки  на  руках  її.
Допоки  ти  живеш  -  у  мене  сила,  
Щоб  підіймати  внуків  -  правнуків  твоїх

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791954
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 16.05.2018


ПРОМІНЬ ЩАСТЯ


На  плече  він  сів,  не  ворушись,
Лиш  неси  мерщій  його  до  хати...
Обіцяй,  що  будеш  берегти
І  не  будеш  впертим  називати
.
Бантиком  лимонним  лопотить,
Щось  тобі  повідати  він  хоче:
Як  струмок,  звиваючись,  дзюрчить,
Десь  дитям  в  колисочці  регоче...

Промінь  щастя  сів,  не  ворушись...
Де  весна  із  вітром  попід  гони...
Це  від  них  на  світ  з'явивсь  колись
Соловей  в  калині  невгамовний

Він  торкнувсь  тебе...  не  налякай...
Як  заплутатися  у  косах  -  хай  зостане  -  
Щастя  промінь,  як  забутий  рай,
Де  цвітуть  розмаяні  каштани

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791953
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 16.05.2018


ДАЛЕКО МІЖ ЗИМНИМИ ЗОРЯМИ…

Далеко,  між  зимними  зорями,
ВулицЯми  німих  ліхтарів
Бродять  душі,  ще  ненароджені,
Обирають  своїх  матерів

Їх  не  спалює  сонячне  Огнище,
Сам  Творець  їх  з  любові  створив,-
Із  творінь  всіх  -  творіння  найкраще
В  міріадах  Господніх  див

Як  одчинеться  лоно  небесне,
Скаже  Господь:  Іди  вже,  мала,-
І  життя  в  лоні  мами  воскресне...
Цього  дива  чекала  вона

Пагінцем  та  душа  проростає,
Щоб  людиною  в  світ  прийти.
Щастя  більшого  в  мами  немає,
Як  дитину  у  світ  привести

І  вже  ангелом  мама  -  до  скону
Серед  вірувань  всіх  і  зневір
Буде  хрест  свій  нести  і  корону
До  німих  ліхтарів  зимних  зір...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791192
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 10.05.2018


ВИПУСКНИКОВІ



А  дитинсвтво  кольорове,  веселкове...
Як  кульбабку  здунув  хто  -  втекло.
І  вже  юність  на  порозі  світанково
Навстіж  -  серце,  двері  і  вікно

Донечки  ,  сини  -  дорослі  діти,
Юності  напийтеся  смаку-
Пуп"янки  розкрили  свої  квіти...
Мама  з  жалю  змахує
сльозу....

Не  натішились  дитинством  вашим
вволю,  
Хто  любові  може  не  дібрав...  
Гладимо  не  завше  ніжну  долю,
Замість  серденька  -  твердий  залізний  сплав...

Де  б  та  доля  вас  не  проводжала,
Ми  її  молитимем  щомить,-
Щоб  настил  мягенький  настеляла,
Хай  ніщо  вас,  діти,  не  болить

Мрії
Хай  лягають  килимами  
Перед  ваші  ноги  молоді...
Діва  -  Мати  буде  поміж  вами
Ангел-охорнець  -  угорі.

Повертайте  завше  в  світ  дитинства,  
Звідки  всі  стежки,  як  змах  крила,-
Де  коріння  роду  й  материнства-
Там  любов  і  пам"ять  не  вмира...

Повертайте  на  свої  пороги,
Де  на  вас  чекатимуть  завжди...
Будьте  поціловані  всі  Богом
І  летіть,  як  птиці,  до  мети

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790199
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 03.05.2018


НЕ БЕНТЕЖ СВОЄ ЩАСТЯ


Не  бентеж  своє  щастя  думками
Хай  пливуть  за  водою,-  пусте.
За  вікном  сходить  сонце  ласкаве,
Тчуть  хмарини  прядиво  густе

А  пташина...дивись,  як  співає,
Як  же  солодко  серцю  її.
Знать  ,  вертлива,  про  ключик  той  знає,
Що  симфонію  ллє  по  землі

Бо  ж  весна,  подивись  ,  як  розлилась,  
Затамуй  просто  подих,  вдихни!
Ні,  не  щастям,  а  раєм  скотилась
Просто  в  ноги,  у  душі  -  згори

Не  бентеж  своє  щастя  думками,-  
Розвівається  цвіту  фата.
Не  пускай  таку  мить  манівцями,
Бо  це  мить,  на  вагу  -  золотА

Просто  ти  не  розгледів  з  -за  квіту
І  пороші,  що  вальсом  мете
Ноту  щастя,  правдиву  зігріту,
В  її  коді  -  магічне,  святе



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788171
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 19.04.2018


ВЕСНЯНІ СПОГАДИ

У  затінку  святих  моїх  надій
Мого  лякливого  пташиного  чекання
На    весну...

У  паморозках  витончених  мрій
На  дні  жури  одвічного  вагання...
Не  засну...

У  затінку  весняної  лози,
Що  завтра  розбрунькується  до  хмари,
В  небокрай...

Полізуть  мальви  цілувать  шибки
Поміж  овечками  кудлатої  отари...
Чисто  рай...

А  там  дощі  з  громами  блискавиць
Підуть  у  танець  -  не  спочинеш,  де  там!
Гай...  гай...  гай...

Конвалія    тюльпану  горілиць
Співає  в  небо  "Алилуя  веснам!"
Покохай!

Із  затінку  -  на  сонце,  у  траву!
До  ранку  з  солов'ями  наспіватись
Закричу!

Кохаю  мила  лиш  тебе  одну...    
Коли  то  було...  спогадам  віддатись
Досхочу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787853
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2018


ДІАМАНТОМ НА ОСОННІ

Були  з  тобою  вінчані  у  слові
У  світі  вічних  займаних  турбот.
Разом  усюди  -  в  радості  і  в  горі,-
У  митях  щастя,  вервиці  марнот

Злетіло  вод  у  чорне-чорне  море...
Твоя  любов  виблискує,  як  храм
Мій  світ  несу  тобі  я  у  долонях,
І  п"ю  його  божественний  нектар

Була  з  тобою  вінчано-щаслива
Посеред  весен,  аромату  лип...
Згубила  щастя  птаха  полохлива...
І  десь  тополі  в  осінь  чути  скрип

Твою  любов  -  туманами  на  скронях
Поставлю  в  зачин  або  аватар...
Хай  світить  діамантом  на  осонні,
Відлиє  в  сріблі  подих  сопілкар

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787739
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2018


ЯКА ТА НІЧ…



Яка  та  ніч,  мій  Боже  Пресвятий!
Із  мук  нестерпних  -  просто  в  синє  небо...
А  натовпу  у  океані  хвиль
Лиш  дива  Твого  бачить  було  треба...

Шукати  правду,  милість,  доброту
Для  натовпу  не  прийнято  і  нині.
А  Ти  в  житті  любов  носив  живу
І  заповів  найпершу  -  як  святиню

Ти  бачив  зраду,  бачив  Свою  смерть,
Але  й  кінець  любов"ю  був  пройнятий...
Роздерлось  небо,  трісла  земна  твердь...
А  їхав  під  "  Осанна!"  на  осляті

Неділя  в  ранок  увійшла  святий
І  легким  подихом  відкрила  камінь...
Господній  Син,  що  по  зеплі  ходив,
Воскрес  із  мертвих  і  вознісся.  Амінь!

Яка  та  ніч,  Ісусе  Пресвятий...
Із  рук  людських  так  випито  багато.
Воскрес  із  мертвих  і  повік  живий
Христос  воскрес!  Яке  велике  свято!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786517
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 08.04.2018


НЕ КАНЕ В НЕЗАБУДЬ…

Ми  творимо  поезію  життя.
Поезію  малюємо  стосунків  -
Від  стогону  народження  землі
До  найтепліших  долі  поцілунків

На  світі  білім  місію  несем
Хай  диваки...  але  створіння  Божі...
Ті  відчуття  у  спогадах  -  то  щем,
Як  квітнуть  в  мами  попід  вікна  рожі...

Поезію  життя  не  кинь  нести,
Лише  додай  краплинок  від  веселок,
Бо  з  тими  кольорами  легше  йти,
Дивитись  долю  в  усмішках  люстерок  

Творіть  її,  малюйте  і  ліпіть,
Афіні  навстіж  відчиняйте  двері.
Не  кане  в  незабудь  ваш  добрий  слід...
Як  не  в  серцях...  то  хоч  би  на  папері

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786510
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 07.04.2018


В ЧЕТВЕР ТВІЙ ЧИСТИЙ…

Клякаю  під  хрестом  Твоїм,  мій  Боже,
Якщо  гріхи  мої  простити  тільки  зможеш...
Твій  погляд  зболений  від  гострих  голок  терня,
А  я  така  мала  -  менш  макового  зерня

Страшний    той  біль  спотвореної  правди...
Я  проведу  Тебе  у  те,  що  буде  завтра,
В  те,  що  впаде  Тобі  із  рук    людського  сина-
Марії-матері  -  облюблена  дитина...

Я  вип'ю  всі  Твого  страждання  краплі,-
Бузумні  вигуки...  чого  ви  в  світі  варті?
Безумству  натовпу  й  до  нині  не  прозріти...
Несуть  хрести  і  матері,  і  їхні  діти..

Душа  кричить,  бо  кривда  безконечна.
Коли  ж  страждання    того  стація  кінечна?
Де,  Боже,    плечі  ті,  щоб  здужати  нести.
Шлях    найтернистіший  без  докору  пройти


Болить  вона...до  кінчиків,  мій  Боже,
Прости  усі  мої  провини,  якщо  зможеш...
Спокутую,  ридаю  і    жалкую,  Христе,
Обмий  мене  з  усіх  гріхів  в  четвер  Твій  чистий

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786503
рубрика: Вірші, Вірші до Свят
дата поступления 07.04.2018


НЕЛЕГКО ДАЄТЬСЯ КРАСА

Ой  люди  добрі,  люди  мої  милі,
Мій  Місько  нині,  як  якийсь  варят...
Плете,  шоб  всілам  -си  на  ...  ,
Бо  вже  мені  за  п'ятдесят...
Заклякла  я,  як  та  на  вилці  шкварка,
Зробила-м  очі,  як  футбольні  два  м'ячі
Вже-м  чую,  звідки  ноги  взєла  тота  сварка
І  з  середини  пре,  як  в  маминій  печі...
А  Місько  мій,  як  Бобік  не  вгаває
І  про  глибоке  меле  декольте,
Розпорка  в  спІдниці  го  будит  серед  ночи...
(Як  наш  сусіда  інструктаж  свій  проведе)
То  йди  до  Гані,  шо  ше  дівков  мерла
І  перейти  ті  не  давала  до  воріт...
Гопеньки  смажила  і  пляцки  терла...
І  не  скидає  з  себе  кірзових  чобіт!
І  декольте  тоте  не  знає  звідки  
Сі  зачинає  і  куди  паде...
Вертайси,  хочеш,  до  таков  лебідки.
Ї  Стефко,  певне,  вже  не  пропаде...
Та  я  і  можу  всістись  на  сідниці,
На  фітнес,  Міську,  більше  не  піду.
Розпорки  не  робитиму  в  спідниці
І,як  Одарка  Фіглярева,  пропаду.
Зроблюси  Гандзьов  -  мрією  твоєю,
Без  декольте,  у  рваних  куфайках
І  не  страєдатимеш  вже  більше  маячнею,
У  картопляних,  в  смальцю,  тертюхах...
Зробивсі  Місько  мій,  як  тепла  мармуляда
І  обійняв  за  талію  мене:
Даринко  люба,  ти  моя  принада...
Та  ревність  мене  з  розуму  зведе....
Куплю,  напевне,  сукню,  щом  собі  вгледіла.
Бо  ж  скоро  конкурс  "  Міс  -  моя  весна"...
Від  сценки  Міськової  мало  м  не  зомліла,
Але  того  коштує  та  краса!
Як  в  ній  я  вийду...  з  тими,що  за  тридцять,
Від  завидок  попадає  село
Най  сцена  завидющим  тільки  сниться!
Не  легко  ж  і  мені  далось  воно...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785344
рубрика: Вірші, Гумореска
дата поступления 31.03.2018


ДАЙ, БОЖЕ…

Офірую,  Боже,  смиренність  свою.
Як  тяжко  вона  дається...
Жаль  безконечний,  як  страж  на  посту
Рве  з  непокірного  серця

Провина  у  плечі  штовхає  гріха,
Усмішки  -  спокуси  солод...
Невинна,  здається,  і  зовсім  мала,-
Ще  ближче:  від  світла  -  у  морок...

Дай,  Господи  сили  у  руки  мої,
На  ноги  мої  і  плечі,
Шлях  оминути  грішно-тяжкий
І  дяку  віддати  в  Святвечір

Дай  розуму  в  голову  більше  мені,
А  менше  гордині  та  пихи...
Нехай  подобріють  люди  всі  злі,
Поменшає  горя  і  лиха

Дай,  Господи,  віри  мені  повсякчас
І  серце  напій  любов"ю.
Вогник  її  щоб  горів  у  очах,
Не  вмер  на  хресті  із  Тобою

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784239
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 25.03.2018


КУЧЕРЯВІ СНИ, ЯК ВІВЦІ

Кучеряві  сни,  як  вівці
Збились  в  нічку  у  МаркА,
Повплітались  у  косичку
І...пішли  у  гопака...
Сниллись  коники  шалені,  
Що  скакали  по  зірках,
Рибка  хатня  -  королівна,
Рила  нірку  у  кущах.
Танцювати  польку  вчила  
Киця  Мура  каченят
І  зерно  шукати  вчила
Рябоквочка  цуценят.
Пазли  в  вирій  подалися:
Як  без  вас  я  до  весни???
А  ведмідь  Мишко  з  пуделка:
Маєш  лапу,  тож  смокчи...
Тракторці,  машинки,  танки  
Хором  пісеньку  ведуть,
А  маленькі  кошенята,  
Як,  лелеки,  гнізда  в'ють!!!
Ой  кривий  та  геть  нечемний  
Сон  приходив  уночі,
Ще  й  поцупив  цілу  в'язку  
Моїх,  з  маком,  калачів...
Ой  кривий  ще  й  з  викрутасом,-  Притомився  Марчик  аж,
Пішов  спати  положився
По  обіді,  в  тихий  час.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784237
рубрика: Вірші, Казки, дитячі вірші
дата поступления 25.03.2018


ДОГОДЖАЮ….

Як  зрушитись  із  мітки  "сім"  і  "вісім"
І  опуститися  ,  бодай,  на  "сім"  і  "  п"ять"?..
Мірила  стрілки  наче  подуріли...
Не  посувають  -  з  наглим  вереском  летять!

А  я  стою...  Не  рухаюсь...  Завмерла...
І  згадую  на  світі  всіх  святих...
Дивлюся  вниз...заклякла  ,  майже  вмерла!
Який  -то,  блін,  для  жінки  дикий  стрес!

Вже  кроком  впевненим  іду  на  кухню,
Бо  в  нервах,  Боже  борони,  заснеш,-
То  зранє  вздрієш  півстолітню  рухлю
І  то  вже  довго  ся  не  відшкрябеш...

Три  голубці,  драглі  і  мармуляда
Здибають  вмить  пристанище  своє.
В  шуфдядці,  "на  алярмі"-  чоколяда
В  такі  моменти,  як  лікарство,  є

За  неї,  правда,  совість  в  груди  б"ється,
А  то  й  здіймає  вереск:  Не  жери!!!
В  ту  мить,  в  очах  своїх  росту,  здається,
Кладу  в  шуфлядку,  плачучи:  Живи!

Вляглися  нерви,  чуєш,  клоне  спати,
Лягаєш,  як  по  купелі  дитя...
Вирішуєш  для  себе:  з  понеділка
Зачне  нове  достойнеє  життя!

Та,  видно,  не  дожер  той  срес  проклятий...
Сметанка  в  холодильнику...  густа...
Спинись!  Бо  на  тім  світі  буш  палати!
А  та  кричить  безстидно:  Я  -  твоя!

Іду...  Бо  ж  не  відчепиться,  не  втахне,
В  найглибшім  сні  дошкулює  тебе,
Ідеш  на  крик,  що  божевільно  пахне,-
Намацуєш  свіженький  чорний  хліб...

Спасибі  Богу,  виросла  дитина
І  зять  із  Санта  -Барбари  утік...
Іду,  взяла  б  його  лиха  година,
Стираю  з  пам"яті  -  що-м  важила  вторік

З"їдаю  хліб,  мачаючи  в  сметанку,
Відкрити  очі,  совість  не  пуска...
Вже  твердо  чую:  спатиму  до  ранку!
На  пульсі  совісті  си  гойдає  рука

Погладжуєш  той  пульс  і  шепчеш  тихо,
Щоб  не  злякатися  самій  собі  на  смерть,
Що  прийде  в  свято  твого  шлунка  -  лихо
І  ти  з"їдатимеш  зі  всього  тільки  чверть!


 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784233
рубрика: Вірші, Гумореска
дата поступления 24.03.2018


ДАЙ, ГОСПОДИ, СИЛИ.

Кожен  несе  своє  щастя  як  може:
Хто  жменьку,  хто  жмутик,  хто  ківш...
Мрію  про  щастя  землі  своїй,  Боже,
Щастя  -  не  лити  сліз...

Дай  її,  Господи  розквіту  й  сили,
Нехай  піднесеться  з  колін,
Хай  не  рубцюються  більше  на  серці,
Рани  від  наглих  руїн

Весен  зішли  на  мою  Україну-
Нехай  плодоносить  земля...
Діти  повернуть  в  свою  батьківщину,
Бо  треба  усе...  і  з  нуля

Дай  воскресіння,  прозріння...  і  розум,
Світлом  Своїм  осіни,
Духом  свободи  повниться  кожен...
Дай,  Господи...  щоб  без  війни...

Влий  того  щастя  на  рід  український,
Що  тане,  як  сніг  по  весні...
Дзвін  Великодній  на  храмі  Софійськім
Співа  "Алилуя"  Тобі

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784072
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 24.03.2018


ВЕСНЯНІ РИМИ

Ось  добралось  весни  рівнодення,
У  Європі  весна  вже,  мабуть...
Це  початок  живого,  знамення,
В  Нім  життя  зародилася  суть.

Підуть  дні  виростати,  як  діти,
Скроплять  дощики  землю  рясні
І  пташина,  у  звитім  кубельці,
Заведе  свої  трелі  гучні

Розчахнуться  мости  над  ставками
У  веселках  семи  кольорів...
Як  ти  міг  таке  диво  ховати
У  подолах  зими  кожухів?

Там  потягнуть  за  променем  квіти  -  
Перші,  ніжні  -  цілунки  богів,
Лона  твого-  живі  первоцвіти...
День  від  дива  того  онімів...

Сонце  пісню  свою  коронує  
Ще  від  створення  Богом  планет
І  у  Риму  любов  сповиває,
Заворожений  словом  поет

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783652
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 21.03.2018


БЕЗ ТЕБЕ БО НЕСИЛА

Молюсь,  манірна  музо,  й  виглядаю
Тебе  з-поміж  проміння  ясних  зір.
Погладжую...  а  часом  проганяю
В  сльозі  розчарування  і  зневір

Чи  посестра  мені,  чи  Божий  злиток,
Чи  може    кара  за  мої  гріхи...
З  гори  чи  під  гору  несу  сповиток:
В  сапфірах  одяг  й  рвані  лантухи

І  все  ж  молюсь.  Без  тебе  бо  несила.
У  правді  -  час,  у  роздумах  -  папір...
Перо  і  слово  -  вічні  мої  крила,-
Як  хочеш  -  вір,  а  хочеш  -  то  й  не  вір

А  може  кинути  -  це  все  багатство...
Такі  думки  приходять  повсякчас,
Та  снишся  знов  і  кажеш:  Святотатство!
І  знов  летить  ображений  Пегас

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783644
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 21.03.2018


НЕХАЙ ВОНО УДАСТЬСЯ

Нехай  воно  -  те  щастя,  вдасться-
Червонощоке,  усмішка  жива,
Із  широко  розкритими  очима,
Що  світ  твій  у  любові  обійма

Нехай  те  щастя-  вись  причастя
Веде  тебе  щоденно,  наче  в  рай...
Клади  його  в  подУшки  і  перини
І,  як  дитя  малесеньке  плекай

Нехай  воно  -таки  удасться,
Як  файна,  пишна  пасочка  у  піст
І  закохається,  як  сонце  в  небі
В  веселочку  травневу  і  у  цвіт


Нехай  воно,  примхливе,  вдасться
На  лихо  всім  нещастям  і  вітрам,
І  розіллється  повенями  річок
Назустріч  всім  відчиненим  серцям

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783452
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 20.03.2018


З ВИСОТИ СНОВИДІНЬ НЕ ВПАДИ

Котик  туцає  вушком  об  місяць,  муркоче
Сіресеньку    лапочку  лиже  собі
Згусток    сонний  схилився  МуркОві  над  очі...
І  співає  свої  колискові  пісні

Місяць  Мурчику  казочку  шепче  весняну
І  колише  ріжечком  котусеві  сни.
Завтра  вранці    новий  день  з  зорею  настане,
А  тепер,  мій  Муркотику,  міцно  засни

Подивися,  де  мишка  свій  хвостик  сховала,
Про  весняний  прогноз  поцікався  про  всяк...
Свій  промінчик  зоря  на  голівку  поклала,
Сон  розсипав  із  маківки  сонної  мак

Завтра  пісню  весни  заведеш  із  котами,
Будеш  хвостик  за  вітром  трубою  нести,
А  тепер  ухопися  за  місяця  казку
І  тримайсь!  З  висоти  сновидінь  не  впади

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781601
рубрика: Вірші, Казки, дитячі вірші
дата поступления 11.03.2018


ПОВЕРТАЙТЕ ДОДОМУ

Мої  рани  старі  знов  биті  і  рубані,
Мої  діти,  по  світу  розгублені,
Мої  соколи,  ворогом  нищені,
Не  прикриті  ніким,  незахищені...

Син  з  донькою  в  світах  продались  й  купилися...
Чи  дурману  якого  напилися?
Чия  кров  в  ваших  жилах  гуляє?
Лиш  Господь  в  небесах  один  знає

А  мої  розкровилися  в  серденьку  рани,
Ким  назветесь,  як  неньки  не  стане?
Спиш,  Кобзарю,  і  кобза  затихла...
Знать,  ні  горя  немає,  ні  лиха...

Знать,  посліпли  усі,  геть  усі  навкруги...
Серед  друзів  і  рідних,    скрізь-  вороги!
Та  не  пийте  вже,  діточки,  крові,
Майте  серце  і  трохи  любові!

Схаменіться!  Одна  ж  бо,  єдина  в  вас  мати,
Більш  ніщо  так    не  буде  тримати...
Ваша    кров  -  то  не  хвилі  водиця-
Нації  давніх  -  палена  криця

Не  кидайте  мене  і  цей  світ  не  лишайте
Ви  потрібні  мені  -  своїй  матері,  знайте!
Не  летіть  ні  далеко,  ні  близько,-
Хай  красиво,  для  вас  -  дуже  слизько

Чужа  мати  не  вчить,  щоб  не  битись  до  болю...
На  поталу,  здобуту  кинули  волю!
Поверніть,  час  скінчити  почате,
Ждуть  бандитів  в"язниці  і  грати!

Повертайтесь  усі,  бо  несила  додолу
Тягне  в  пропасть...  Вертайте  додому...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781227
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 09.03.2018


КВІТОЧКА НА СКЕЛЬЦІ

Летять  слова  вітань  і  побажання-
Потіха  ллє  від  свіжого  ковтка,-
Заперло  долею  в  Тмутаракань  далеку,
Латаєш  дні  шматочком  до  шматка

Хтось  з  квіткою  зрівняє,  а  хто-  так...
Задля  годиться,  краще  "так",  як  "ні",
Все  ж  сподіваюсь  -  в  серці  і  руках
Несете  щирість,  зіткану  в  душі

Ковточок  свіжого,  весняного  "дурману",
Він  позитиву  жмутик  розтрусив:
Бабусю,  мамо,  донечко  кохана,
Вам  весен  пісню  крізь  життя  нести

Нехай  вона  замешкає  у  серці,
Бо  жінка  кожна  -  первоцвіт  весни-
Розумна,  ніжна,  квіточка  на  скельці,
Хоч  всі  на  світі  свята  забери



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781072
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 08.03.2018


Я ПРОЖИВУ ЦЕЙ ДЕНЬ

Я  проживу  цей  день  так  само  ,  як  подруга.
Куди  ж  подітись,  коли  Бог  дає...
Оскоминою  свята  не  зігріти
Й  зозулька  вперто  в  зелені  кує

Я  проживу  цей  день,  напоєна  по  вінця
Словами  щирих,  теплих  привітань,
Та  десь  незмушено  ловлю  себе  на  думці,
Моїй  країні-жінці  побажань...

Я  проживу...  та,  щоб  і  жили  діти
І  не  лічили  втрати  матері.
А  так...  ну,  день...  яких  вже  сотні
На  цій,  війною  змореній,  землі

Радійте  ті,  кого  не  зачепило.
Для  кого  "Добрий  ранок"  -  позитив.
Моліть  за  душі,  зболені  у  колір
Важких,  достиглих  вересневих  слив  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781062
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 08.03.2018


ДЕ ПРОМІННЯ ТОРКАЄТЬСЯ СОНЯЧНИХ ВЕСЕЛ

Я  закохана  в  музику  зітканих  весен,
Де  проміння  торкається  сонячних  весел
І  гойдається    човен  між  трави  високі,
Огинає  берізки,  де  cкапують  соки

Кришталевий  ледь  чується  плескіт  від  весел,
Наймолодший  мій  березню  -  в  квітень,  між  весен,
Ну  а  звідти...  сам  знаєш...  лише  не  спиняйся,
Благодаттю  небес  і  краси  наповняйся  

І  пливе  дальше  човен  між  білого  цвіту,
Виціловує  землю,  промінням  зігріту.
А  вона,  наче  плідна,  турботлива  мати
Вже  готова  достатком  тобі  проростати

Цвіт  кружляє,  як  вельон,  гаптований  білий-
Наречена  з  коханим  справляє  весілля.
Білий  танець...  Запрошує  веснонька  травень,
Він  веде  її  в  тиху,  привабливу  гавань...

Як  багато  навкруг  черешневого  цвіту...
Один  плескіт  веслом  -  і  вже  скраю  у  літа...
До  безтями    закохана  в  музику    весен,
Де  проміння  торкається  сонячних  весел.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780835
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 07.03.2018


САМОТИНОЮ БЕРЕЗЕНЬ ПЛАЧЕ

Плаче  самотиною  березень  без  сонечка,
В  білосніжних  свиточках  деревця  в  віконечку,
В  чобітках  білесеньких  молоденькі  щепи...
Лиш  мовчать,  стидаються  стримані  смереки

За  столом  святковим  білих  снігопадів
Пишаються  гордовиті  зеленню  каскадів,
Плаче  недоторканий  березень  без  променя,
Кучерявий  хлопчик-дим  тягнеться  із  комина

Без  проміння  квіточці  із  землі  не  вибитись,
Час  тобі  би,  сонечко,  вже  над  цим  замислитись,
Бачиш,  самотиною  березень  розрюмсався,
Як  з  зимою  розійтись  він  всерйоз  задумався

Буде,  біла  зимонько,  вишивати  кригами,
Напувай  вже  земленьку  теплими  відлигами,
Дай  весні  легесенькі  сукні  поносити,
На  поля  розкидані  сонцем  притрусити

Босоніж  пробігтися  гаями,  дібровами
Соками  цілющими,  з  берізок  -  здоровими,
Дай  танки  водити,веснянки,  гаївочки,
Нехай  повертають  шпаки,  перепілочки

 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780701
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 07.03.2018


ПРАВДА В КОЛЬОРАХ…

Хто  дотягнувсь  до  рівня  у  нірвані
І  майже  злився  з  Богом  в  небесах,
У  вашій  філософіїї,  так  званій,
Буває  правда  в  різних  кольорах?

Бо  кажуть,  що  вона  посередині,
Що  десь  завжди  є  поруч,  та  не  тут...
Де  місце  є  для  пихи  і  гордині,
Там  паростки  її  не  проростуть

Дістався  хто  до  рівня  у  нірвані
І  по-фен-шуй  по  рівнях  всіх  пройшов,-
Чи  вже  здолали  зваби  нездоланні,
Чи  не  вповзуть  змією  більше  знов?

Скажіть  мені,  просвітлені  у  нетрях
Всіх  філософій,  вірувань  і  вір,-
В  яких  те  світло  замкнене  у  недрах?
Хай  істиною  ляже  на  папір

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780462
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 05.03.2018


ТАНГО ПІД ЗВУКИ ГІТАРИ

На  долонях  моїх  ще  сльози
Тої  щасливої  пари  -
Ми  танцювали  танго
Під  звуки  чиєїсь  гітари

Ми  танцювали  осінь.
Що  десь  заблукала  в  мантрах,
В  небі  лукавила  просинь
З  променем    сонячним  в  мандрах

Художник  до  свого  заробку
Накидував  вітер  і  подих,
Усмішку  клена  старого-
На  пензлі  маестро  -  подив

Під  звабу  чиїхось  акордів
Крутились  в  осінньому  танці
І  лиш  незабудь  зосталась
Слідами  на  білому  глянці

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780442
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2018


МОЇ РЯДОЧКИ ТЕПЛИХ СЛІВ

МОЇ  РЯДОЧКИ  ТЕПЛИХ  СЛІВ

Букет  підсніжників  весняних-  ніжних-ніжних-
Мої  насіяні  рядочки  теплих  слів,
Що  паростками  в  душу  проростають,
Туди,  де  не  гуляє  шквал  пустих  вітрів

Туди,  де  сонце  піднімається  ще  сонне,
Благає  неба,  щоб  не  квапити  його,
Там,  де  дитя  всміхається  спросоння
І  ласка  проситься  до  відчаю  твого

Там,  де  кохання  щире  є  всього  початком
І  де  любов  посеред  тихих  рік  "прости"...
Мої,  ще  ненароджені  рядочки...
І  в  них  світитимеш  і  квітнутимеш  ти

Ти  в  них  спиватимеш  росу  у  темні  ночі
По  тому,  як  погасне  ясний  Божий  день,
Ти  -  пісня,  солод,  сум,  душа  і  очі
Серед  народжених  із  досвітком  пісень

У  тих  рядочках,  що  півонами  схилилились
Та  й  попід  вікна  у  стареньких  матерів...
Вони  у  дітях,  внуках  відродились
В  букетах,  зібраних  з  любов”ю,  теплих  слів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780321
рубрика: Вірші, Вірші до Свят
дата поступления 04.03.2018


ВЕСНА ІДЕ

Весна  іде,  весні  дорогу,
Нарозтіж  душі  тій  весні,
Хай  у  мішок...  та  й  за  морозом
Великі  біди  і  малі.
Хай  душі  ваші  повнить  благість,
Краса  і  сонце...  тане  сніг,
Нехай  постукає  кохання,-
На  кожен  вік  -  воно  не  гріх...
Останній  день...хвилини,  ритми
Таврує  лютий  на  землі,
Хай  сохнуть  сльози  на  обличчі
І  щезнуть  холоду  жалі...
Хай  стане  тепло  в  кожнім  серці,
Весна  обійме  за  плече,
І  забринить  струна  від  терцій,
Бо  ж  промінь  ліжник  з  квітів  тче

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779325
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 27.02.2018


ПОДЯКА

(Присвята    до  ювілею  Богдану  Зайцю)


Є  синочок,  є  донька,  з  юних  літ  дружина,
Україні  ,  над  усе  -  віддана  родина...

І  здоров"я  небо  шле,  слава  Богу  ,  гоже
І,  насправді,  все  не  зле...  Дякуємо,  Боже.

Дав  прийти  мені  у  світ  в  бАтьківській  любові,
За  копну  прожитих  літ  в  щасті  і  здоров"ї

На  все  воля  є  Твоя  -  на  дітей...  онуки,
На  щасливу  мить  щодня,  зустрічі,  розлуки

І  я  дякую  Тобі  за  ту  рідну  ношу,
Півстолілля  золоте  в  дар  тобі  приношу.
25.02.2018.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779322
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 27.02.2018


РОЗГУБЛЕНІ ЛЕЛЕКИ

Мої  сини  -  розгублені  лелеки
Вам  би  літати  й  повертать  назад,
У  свої  гнізда,  з  далечі-далека,-
Натомість  смерті  грає  водоспад

Мої  безстрашні  соколи-герої,
Вам  би  цвісти  у  рідній  стороні,
Нема  причин,  на  світі  -  ні  одної,
Аби  життя  вбивати...  щем  в  мені

Кохані  ваші  з  квітами  приходять,
А  мали  б,  навпаки  -  носити  ви...
Чому  ж  та  смерть  найкращих  в  світі  косить?
Чому  під  ту  косу  потрапив  ти?

Навесну  вишня,  саджена  тобою,
Відпустить  бруньки,  а  за  ними  й  цвіт,-
Заплаче  він  батьківською  сльозою...
Як  спорожнів  ще  вчора  добрий  світ...

Мої  сини,  герої-  патріоти,
Простіть  живим,  простіть  весну  і  сміх,-
Бо  на  землі  не  вистачить  скорботи,
Щоб  замолити  перед  вами  гріх...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779029
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 25.02.2018


МИНАЄМ ЯК ЧАС

Ми  минаєм  так  само  як  час,
Нехай  Господь  помилує  нас,-
Серед  хаосу,  клопоту  -  люди...
Він  продовжить...  а  нас  вже  не  буде

Ми  пливем  як  вода  в  світі  рік,
В  два  бокИ  -  один  помах  повік...
Час  піском  крізь  невпевненість  пальців,-
Гра-  вистава  з  розминкою  танців...

Ми  тікаєм  як  свята  у  будні,
Листопади  стікають  у  грудні...
Тільки  осінь  поверне  ласкава,
А  для  нас  не  дано  цього  права

Поміж  весен  ,  народів,  історій
Все  зітреться  з  відбитком  меморій...
Ми  минаєм  так  само  як  час,
Нехай  Господь  помилує  нас

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778993
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 25.02.2018


ПОДАРУЙ МЕНІ КАЗКУ

Намалюй  мені  зоряну  казку,
Щоб  по  ній  я  до  тебе  ішла
А  ще  ніжність  лелечу  і  ласку,
Чуєш,  стукає  в  серце  весна?

Вона  котиться,  чуєш,  по  венах,
Як  березовий  сік  в  сокорух
І  бурлить  нею  в  бруньках  зелених,
В  перельоті  лелек-відчайдух  

Намалюй  мені  казку  у  фарбах,
Я  її  домалюю  сама,
У  легких  кольорах-диферамбах,
Де  нітрішечки  суму  нема

Намалюй  мені,  чуєш,  коханий,
Ти  зумієш,  я  вже  по  ній  йду,
Цвітом  вітер-  легкий  і  весняний  
Мій  цілунок  неесе  на  ходу

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778532
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2018


ВІТАЄМО, МАМО!



Нині  рідній  матусі  букет  теплих  слів:
Цілі  пригоршні  -  привід  для  свята...
Досягають  літа  висоти  ясенів,
Їх  росло  на  подвір”ї  багато...

Досягають  літа,  а  в  них  солод  і  сіль,
А  у  них  уплелось,  що  вплелОся...
Попри  радість  широку,  пекучий  був  біль,-
Все...  у  тому  букеті  вляглося

Ну  та  що  я  про  сум  у  такий  ювілей,
Коли  мама  в  здоров”ї  і  силі?
І  онукам  ,  і  правнукам  –  справжній  єлей,
І  донькИ  цим  насправді  щасливі!

Співайте  їй  „Многая!”  ангели  всі
Вимолюйте  силоньки  в  неба,
Хай  усмішка  буде  в  мами  до  ста
А  більшого  нам  і  не  треба

Хай  правнуків  вибавлять  руки  її,
Хай  мудрості  вкрапить  в  дитинство.
Нам  в  „дітях  „  ходити  –  сестрі  і  мені
Допоки  живе  материнство

Спасибі,  що  є  материнська  любов,
Що  водить  усіх  нас  по  світу,
Що  в  серці  живуть  її  гени  і  кров,
За  казку  дитинства  зігріту

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778530
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 23.02.2018


ПРИВІТАЮ СВОЮ МАМУ

Привітаю  свою  маму  
З  ювілеєм  вранці-рано!
Сім  і  п"ять  -  це  ж  зовсім  мало,
Це  розминка  була,  мамо!
Сім  і  п"ять  -  це  осінь-пані,
Та  не  зимонька  в  жупані...
І,  як  осінь  -  вся  в  турботах,
Ну  ж  бо,  мамо,  до  роботи!
Тут  нам  птах  її  підкинув,
Правнуча  недавно  скинув...
Правнуча  без  прабабусі,-
Це  ж  в  якому-  таки  дусі?
Хай  Європа  вибачає,
Та  у  нас  -  свої  звичаї!
Перший  правнук  -  перше  диво,
Моя  мама  ним  щаслива!
Ну  а  там,  не  за  горою
Друге  з"явиться  з  весною...

Так  що,  мамцю  золотенька,
Ви  далеко  не  старенька,
Жвава,  мудра  і  бадьора,
Спокою  нема  довкола!
Це  ж  якраз  все  те,  що  треба,
За  це  просимо  у  неба
І  кому,  як  не  прабабці
Вчить  взуватися  у  капці?
Вчити  пісеньку  співати,
"Отче  наш"  на  ніч  казати?
Без  вас,  мамо,  ну  ніяк,
Це  не  привід  -  сім  і  п"ять...
Десь  на  пічці  ноги  гріти,
Коли  вам  іще  горіти!

Від  дочірньої  любові
До  ста  будьте  нам  здорові!
Старість  хай  не  доганяє,
Йде  до  тих,  хто  ї  чекає!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778158
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 20.02.2018


ПОКЛІН ТОБІ, РІДНА…

На  крилах  любові,  моя  ти  Вітчизно,
Цвіти  в  покоління,  в  далекі  світи,
Герої  за  тебе  боролись  до  тризни
І  в  душу  твою  вони  клали  мости

На  крилах  любові,  на  крилах  світанків,
На  крилах  птахів,непосид  -  відчайдух,-
Будися  у  росах  і  квітах  щоранку
І  клич  до  свободи  життя  вільний  дух

На  крилах  любові  синів  твоїх,  Ненько,
Ми  линем  до  тебе,  в  обійми  твої,
Поклін  тобі,  рідна,  низенько-низенько
За  діти  твої  і  твої  солов"ї

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777947
рубрика: Вірші, Патріотичні вірші
дата поступления 19.02.2018


НА КАВУ ДО ЛЬВОВА

Горнятко  кави  всіх  смаків..,
Повір,  це  райська  насолода...
І  все  -  це  наш  старезний  Львів,
Приїдь  до  нас,  як  є  нагода

Духм"яна  кава  -  смак  богів-
Для  тіла  -  щоб  були  бадьорі...
Приїдьте    в  наш  прадавній  Львів,
Вона  -  така  лише  у  Львові

Смачна,  із  присмаком  кориць
І  спецій,  знаних  споконвіку,-
Розкинувсь  Львів  мій  горілиць,
Смакує  каву  всього  світу

А  з  ним  -  історія  століть
У  закуточках  древніх  вулиць
Легенди  всі  свої  повість  -
Чи  ти  місцевий,  чи  прибулець...

Горнятко  радості  відпий
У  день  новий,  що  народився,
Аби  він  добрий,  а  не  злий  
До  тебе  ніжно  притулився

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777942
рубрика: Вірші, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 19.02.2018


МИ РОЗІЙШЛИСЬ…


Ми  розійшлись  на  перехресті  двох  віків.
На  роздоріжжі  двох  обпалених  історій,-
Букет  на  спомин  –  ніжності  лілей,
Мов  дотиком  до  зболених  меморій

Ми  загубились,  як  осінній    лист,
Як  літо  бабине  в  глибокі  листопади,
Гріхів-помилок  –  низками  намист
І  гронами  достиглих  виноградів

Нехай  хурделить  цвітом  заметіль,
Зберемо  вузлик  щастя  поміж  нами
І  понесем  між  внуків  поколінь,
Мож  порідняться  лінії  родами?

У  них  розважливості  вистарчить  на  всіх,
У  них  багато  чого  треба  вчитись...
В  розлуці  мало  мудрості  й  утіх,
Вона  ятрить,  як  пізно  вже  молитись

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777819
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2018


ПОДАРУЙ КОХАНІЙ ЖІНЦІ

Подаруй  коханій  жінці  поцілунок
З  квітами  предивної  краси
І  в  пакунку  ніжності  розмаю
Ти  своїй  коханій  принеси

Їй  обіймів  насолоди  дай  напитись,
Бо  ж  вона    єдина  в  світі  цім,
І  усі  світанки  й  тихі  ночі,
Проведе  лиш  на  твоїм  плечі

Не  скупися  на  слова,  рясні  зізнання,
Вуха  жінки  чують,  не  мовчи
І    не  за  горами  -  нагорода,
Лиш  не  тухни:  вір,  люби,  гори!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777817
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2018


ЩЕ ОДНА СХОДИНКА

Донечко  -  невісточко  Катрусю,  вітаємо  тебе  з  днем  народження!
Ясних  мрій  тобі,  добрих  друзів,  удачі  на  кожен  день  і  ,  звичайно,  ж  кохання.  Нехай  твою  дорогу  встеляє  добро  і  Божа  ласка.  Будь  нам  здоровою  і  завжди  щасливою.

Сьогодні  ще  сходинка  сходження.
Сьогодні  -  День  твого  народження.-
Хай  Бог  здоров"я  з  неба  посилає
І  вірних  ангелів  з  тобою  спроводжає

Куди  б  не  йшла,  не  їхала  в  дорогу,
Щоб  обіймали  крилами  тривогу,
Оберігали  твій  життєвий  спокій
На  тих  сходинках  сходження  високих

Світися  світлом  радості  і  віри.
Аби  не  знати  лиха  ні  зневіри,
Хай  в  ласці  буде  все  твоє  життя.
Красива,  юна,  дівчинко  моя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777603
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 17.02.2018


НАВЧИЛАСЯ ЖИТИ


Чи  навчилася  жити  без  тебе?  Мабуть...
А  роки  не  питають  –  приходять  і  йдуть...
Не  ідуть,  а  летять,  вже  й  лічити  боюся
Спомином  добрим  в  плече  твоє  ткнуся

Я  навчилась  не  падати  вниз  головою,
Хоч  млоїть  ще  і  тисне  душа  за  тобою,
Одягаю  щоразу  усмішку  для  світу,
Я  ж  бо  сильна  і  схожа  на  жінку  зігріту

Я  навчилася  жити  без  тебе,  прийшлося,
Крізь  зневіру  і  холод  пройти  довелося...
Знаю,  віру  втрачати  не  варто  від  болю,
Тому  світу  мого  я  обожнюю  волю

Дам  їй  крила  широкі,  у  серденько  –  спокій,
Як  судилося  жінці  іти  одинокій...
Ти  заходь  на  горнятко  пахучої  кави,
Коли  нам  не  судилося  під  образами...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777602
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2018


ПО ЛЮБОВІ…

А  у  нас  янголятко  з"явилось,
Любий  мій...  таке  гарне  хлопча!
Ти  прийди,  подивися  на  нього,
На  те  миле  окасте  зайча

На  кровинку  свою  подивися,-
Скільки  радості  ти  загубив...
Ти  прийди,  усміхнися  до  нього-
Це  дарунок  від  осені  див!

Нам  дарунок  від  ласки  із  Неба,
В  нього  ім"я  -  найкраще...  твоє,
Ти  молися,  коханий  за  нього,
Хай  життя  понад  всіх  в  ньому  б"є

А  ти  ангелом  будь  понад  нами...
По  світлинах  впізнає  тебе...
Ти  прийди,  полюбуйся  на  нього
По  любові  ,  що  в  душах  живе

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775098
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 04.02.2018


CУНИЧКИ

Розбудилась  з  сонечком
Наша  мила  донечка,
Сама  взулась,  вмилася,
Вдягнула  спідничку,
Взяла  кошичок  з  лози,
Пішла  по  суничку

В  садку,  попід  плотиком
З  сіресеньким  котиком
Визбирує  червоненькі,
Кошик  наповняє,-
Мамі  любій  до  сніданку
Доня  догоджає

Сунички  всміхаються,
Дівчинки  встидаються,
Бо  по  дощику  вночі
Дочиста  умились
Щічки  зашарілися,
Солодом  налились

Усмішка  матусина,
Суничка  Катрусина-
Радість  щира  мамина,-
В  щічку  поцілує,
Стане  рідній  солодко-
Ягідку  скуштує

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775085
рубрика: Вірші, Казки, дитячі вірші
дата поступления 04.02.2018


НА ЩО РОЗТРУШУЄМ ЖИТТЯ?

На  що  своє  розтрушуєм    життя?
Воно  -  короткий  спалах  сірника...
На  дріб"язковість    чварів  пречудних,
Розмов-  примар  і  фразослів  смішних
І  в  Бога  просимо  на  все  прощення,
Душі  відкривши  щире  одкровення

На  що  свої  розпилюємо  дні?
Образи  згустки  зношено-нудні...
На  купу  справ,  нікому  не  важливих,
Гірку  неправду  вуст  своїх  блудливих
А  треба  б  на  любов  благочестиву,
Усмішку  добру,  сонячно-грайливу

На  що  своє  ми  тратимо  життя,
Воно,  згорить,  як  вогник  до  кінця,
Ми  станем  перед    Нього  на  розмову...
Захочеться  тоді    почати  знову...
Щоби  спливли  назад  секунди  часу
І  заслужити  жаданого  спасу

На  що  своє  кладемо  ми  життя,
Сповивши  гріх  у  одіж  каяття?
Воно,  як  свічка  згасне  й  не  помітиш,
А  ти  одну  лиш  зірочку  засвітиш
І  підеш  з  нею  на  оту  розмову
І  на  яке  чекатимеш  ти  Слово?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774993
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 03.02.2018


ЛЮДСЬКОГО ЩАСТЯ ПРЯДИВО

Яка  то  птаха,  з  яких  -  то  далей
Таке  нам  диво  принесла?
Таке  хлоп"ятко,  як  ангелятко-
Щаслива  мамина  сльоза

Яка  то  птиця  і  ким  навчЕна,
Щоб  дарувати  ті  дари?
Летять  далеко,  під  самі  хмари...
Знать,  добре  видно  їм  згори

Хто  вже  втомився  і  так  благає,
Вимолює  своє  дитя...
В  талану  косу  розплітає
Ба,  навіть...  віддає  життя

Літай,  лелеко,  над  краєм  рідним,
Клади  високо  на  горбку-
Багатим  людям,  людям  бідним-
Сина  комусь,  комусь  доньку

Даруй,нам,  птахо,безмежне  диво
Всім  тим,  хто  просить  над  усе,
Людського  щастя,  тонке  прядиво,
А  все  ,  що  інше...  то  пусте

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774955
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 03.02.2018


НАМ СВІТАМИ В ВІЧНОСТІ ЛІТАТИ…

Ми  зависли  десь  на  пів-дороги,
Нас  закликали  до  себе  в  гості  боги,
Одягнувши  всім  вінки  тернові  ,-
Ми  заледь  з  життям  були  знайомі...

Хтось  зоставив  слід  на  тій  сторінці,
Залишивши  сина-доньку  вдові-жінці,
Хтось  покинув  матір  онімілу,
Батька  душу,  спалено-зчорнілу

Нам  світами  в  вічності  літати,
Вітром  в  шибку  тихо  стукатись  до  хати,
Тихим  зойком  -  в  ніжність  колискову,-
Бог  нас  відпускатиме  додому...

Із  травневим  пухом  тополиним,
Із  ключем  у  піднебессі  журавлиним,
Тільки  пам"ять...  нас  таких  багато...
Зупинись  і  згинь,  війно  проклята!

В  сни  дитинства  різнокольорові...
Лиш  живіть  і  будьте  всі-усі  здорові!
Щоб  земля  святої  України
Більш  не  знала  воєн  ні  руїни!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774616
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 01.02.2018


ЩАСТЯ МОГО СОЛОНІ ПОВІКИ

Щастя  мого  солоні  повіки...
Ми  побачимось  ще?  Коли?
Ти  ж  мені  обіцяв,  що  навіки
Зігріваю  в    долонях  зірки...

Тихо  падає  тиша  на  плечі,
Не  теплом  огортає,  чому?
Запалю  я  восковіі  свічі,
Мо"  їх  світло  потрібне  кому...

Наша  зустріч-  відлунює  дивом,
Його  щастям  колись  хтось  назве...
Ще  одна...  Ще  одна  лише  злива
І  сліди  твої  зовсім  зітре

Щастя  мого  солоні  повіки...
Ми  побачимось  ще?  Коли?
Грайте  марша,  весільні  музики!
Вже  минуло  чотири  весни...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774246
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2018


БАБА СНІГОВА

Ой  бабусю  снігова,
Тобі,  певно,  зимно...
Ось  тут  шапка...  як  моя-
Будеш  трошки  дивна

Потім  шалик  принесу,
Не  дам  тобі  змерзти,
Принесу  стару  мітлу,
Будеш  стежки  мести

Бо  до  мене  в  гості,  бач,
Мама  не  пускає...
Ти  ,  бабусенько,  пробач,
Хату  всю  заляєш.

Каже  мама,  що  в  дворі
Сніговик,  як  вдома,
На  потіху  дітворі,-
Істина  відома

Гість  постійний  сніговик
На  ціленьку  зиму,
А  до  сонечка  не  звик,
Бо  пуска  сльозину

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774006
рубрика: Вірші, Казки, дитячі вірші
дата поступления 29.01.2018


ЧУБЧИК РУДЕНЬКИЙ У СОНЕЧКА

Чубчик  руденький  у  сонечка,
Мружиться,  тулиться  донечка.
Тре  оченятка  в  долоньку:
Слізоньки  котяться,  соньку!
Кинь  свої  промені  в  квіти.
Вони  тобі  будуть  радіти:
Потягнуть  свої  рученята,
Немов  би  до  мами  і  тата
І  очки  у  квітів  не  плачуть,
Вони  твою  ніжність  пробачуть...
А  ще  поморгай  на  травичку:
Вплети    їй  промінчик  в  косичку,
Нехай  височенькою  стане.
Мені  до  колінець  дістане...
Цілунком  торкнися  садочку,
Наповнився  цвіт  щоб  медочком
Облиш,  мені  очі  мружити
І  збитки  маленькій  робити...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773992
рубрика: Вірші, Казки, дитячі вірші
дата поступления 29.01.2018


ОЩАСЛИВ БІЛЯ СЕБЕ

Відживав  і  віддихував  мною...
Я    німію...  Чому  так  болить?
У  душі  не  знаходжу  спокою,
Де  навчитись  по-іншому  жить?

Ти  чомусь  не  схотів  оцінити
Чи,  далебі,ти  цього  не  зміг
Зрозуміти,  що  з  тим  можна  жити,
В  кого  в  серці  нема  сто  доріг...

Хто  душею  благий,  прикипає
І  додому  летить  стрімголов,
Хто  тобі  все  на  світі  прощає-
Твій  надійний,  жертовний  покров

Це  не  докору  вітер  і  злива,
Та  й  вина  ,  мабуть,  вся  у  мені...
Так  хотіла  я  бути  щаслива
Серед  світу  цього  метушні

Попри  все-  відшукай  своє  щастя,
Хай  ніколи  тебе  не  болить...
Ощаслив  біля  себе,  як  вдасться
Самоту,  що  сльозою  бринить

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773879
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2018


НЕ ПАЛИ ПОМІЖ НАМИ МОСТИ

Ще  не  час,  ще  не  час  поміж  нами
Обростати  у  попіл  мостами,-
Сніговіє,  хурделить  зима,
Спасу  просто  від  неї  нема,

Поміж  снігом,  морозом,  завіями
Розведемо  мости  і  помріємо...
Не  іди,  відхурделить  і  знову
Ми  прийдемо  сюди  на  розмову

Ще  не  час...  Ще  не  час,  зупинися,
Десь  в  якомусь  житті  ти  наснився,-
Один  подих  одної  зими
Хіба  в  праві  палити  мости?

Мовчазними  з  образи  устами
Розігрієм  кохання  між  нами,-
З  поміж  всіх,  з  поміж  всіх  -  тільки  ти,-
Не  руйнуй  те,  що  зводили  ми

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773808
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2018


ЗИМНО КОТИКОВІ В ЛАПКИ

Зимно  котикові  в  лапки.
Давай,  купим  йому  тапки,
Сплетем  пухові  панчішки,
Аби  в  гості  йшов  до  кішки

Та  муркоче  і  чекає,
А  муркотика  немає,
Давай,  мамо,  купим  тапки,
Хай  не  мерзне  Мурчик  в  лапки

Як  гуляти  котик  схоче,
Лапки  більше  не  замоче,
Потім  ще  сплетем  панчішки  
На  чотири  лапки-  ніжки  

У  панчішках  і  у  тапках,
Мурчик  в  плямках  і    у  крапках
Прийде  в  гості  до  кицюні...
Дуже  скучились  манюні!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773364
рубрика: Вірші, Казки, дитячі вірші
дата поступления 25.01.2018


НАШ ПТАХ - ЛЕЛЕКА

З  краю  лелечого  з  ніжною  втомою,
Піснею  чистою,  тихою  мовою...
Ми  з  татусем  забажали  синочка,
Щоб  брівки  шнурочком  і  чорніїї  очка

А  ще  ми  великого  птаха  просили,
Щоб  мав  наш  синочок  великої  сили,
А  ми  обіцяли  зробити  колисочку,
Із  глини  горнятко  і  глиняну  мисочку,

Щоб  взяв  від  земельки  здоров"я  синочок,
Щедрот  від  життя  і  усмішок  клубочок...
Такий  от  дзьобатий  наш  птаха-лелека,-
Крізь  холод  летів  він,  крізь  вітер  і  спеку.

Летіла  та  птаха  здалека  -здалека,
Застукала  в  хату  висока  смерека,
Що  щастя  малесеньке  в  хату  прибуде
І  виростуть  з  нього  великії  люди!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773353
рубрика: Вірші, Казки, дитячі вірші
дата поступления 25.01.2018


СНІГ… НА ДОЛОНЬКУ

Сніг...  на  долоньку,
В  вічки,  на  скроньку,
Падає  просто  до  ніг...
Танцем  крутився,
Може  втомився
І  на  подвірячку  ліг?
Спритні  синички-
Очки-  чорнички,
Дивні  якісь  пташечки,
З  гілки  на  гілку
Швидше  за  білку,
З  одягу  -  лиш  фартушки
Сніг  на  долоні,
Мчать  білі  коні,
Труться  об  вітер  грудьми,
Саночки,  лижі
В  тій  дивовижі
Білої  зваби  зими

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773168
рубрика: Вірші, Казки, дитячі вірші
дата поступления 24.01.2018


ЇЖАЧОЧОК-ХИТРЯЧОЧОК

ЇЖАЧОЧОК-  ХИТРЯЧОЧОК

Їжачочок-хитрячочок
Під  пеньком  знайшов  грибочок,
Наколов  собі  на  плечі:
Не  віддам  грибка  малечі!
Ходять,  наче  біля  квочки:
Геть  зберуть  усі  грибочки!
Нам  з  Рудою  їх  сушити,
Зиму  треба  пережити!
І  мерщій  до  себе  в  нірку,
Лапками  зашпортав  дірку,
Довго  чмихав  і  сварився,-
Бовхнув  в  ліжко  та  й  накрився.
І  приснилось  їжачкові
Літо  тепле  і  шовкове,
Калачиком  з  гірки  котить,
З  білочкою  танці  водить...
Вмить  прокинувсь  їжачочок:
Зараз  не  до  балачочок,
Нема  часу  бити  ляси,
Йду!  Збиратиму  запаси,
Аби  взимку  тепло  снилось,
Добре  їлось,  добре  пилось...
Із  Руденькою  харчами
Поділюся,  бо  без  мами
Зиму  буде  зимувати...
Вже  побіг  грибки  шукати!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773154
рубрика: Вірші, Казки, дитячі вірші
дата поступления 24.01.2018


ЇЖАЧОЧОК-ХИТРЯЧОЧОК

Їжачочок-хитрячочок
Під  пеньком  знайшов  грибочок,
Наколов  собі  на  плечі:
Не  віддам  його  малечі!
Мов  курчата  біля  квочки:
Позбирають  всі  грибочки,
Нам  з  Рудою  їх  сушити,
Аби  зиму  пережити!
І  мерщій  до  себе  в  нірку,
Лапками  зашпортав  нірку.
Довго  чмихав  і  сварився,
Бовхнув  в  ліжечко,  накрився.
І  приснилось  їжачкові
Літо  тепле  і  шовкове:
Калачиком  з  гірки  котить,
З  білочкою  танці  водить...
Вмить  прокинувсь  їжачочок:
Якось  не  до  балачочок:
Нема  часу  бити  ляси,
Йду,  збиратиму  запаси,
Щоби  взимку  добре  снилось,
Сито  їлось,  сито  пилось.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773123
рубрика: Вірші, Дитячі віршики
дата поступления 24.01.2018


ЇЖАЧОЧОК - ХИТРЯЧОЧОК

Їжачочок-хитрячочок  
Під  пеньком  знайшов  грибочок,
Наколов  собі  на  плечі:  
Не  віддам  його  малечі,
Мов  курчата  коло  квочки...  
Позбирають  всі  грибочки,
Нам  з  Рудою  час  сушити,  
Зиму  треба  пережити.
І  мерщій  до  себе  в  нірку,  
Лапками  закидав  дірку,
Довго  чмихав  і  сварився,  
Бовхнув  в  ліжечко,  накрився.
І  приснилось  їжачкові  
Літо  тепле  і  шовкове,
Калачиком  з  гірки  котить,
З  білочкою  танці  водить...
Вмить  прокинувсь  їжачочок  
Зараз  не  до  балачочок,
Нема  часу  бити  ляси,
Йду,  збиратиму  запаси,
Аби  взимку  тихо  снилось,
Сито  їлось,  сито  пилось.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773122
рубрика: Вірші, Дитячі віршики
дата поступления 24.01.2018


СВЯТА ВЕЧЕРЯ

Свята  вечеря  пахне  на  столі,
Зоря  віщує:  Господь  народився
І  світ  цілий  у  подиві  німім
Перед  Дитятком  Божим  поклонився

Горить  свіча...  Молитва...  Небо...  Мить...
Людина  в  Бозі,  ангели,  ягнята...
А  як  зоря  над  зорі  всі  горить,
Бо  промінь  її  бачив    раю  врата

Трублять  всі  Ангели  згори  про  дитинча,
Що  в  світ  прийшло  від  Матері-Марії.
Горить,  не  тріскає  з  вечерею  свіча,
А  мати  Сина  горне  і  леліє

Бидлята  в  стайні  бачуть  благодать
І  пастушки  спішать  всі  до  яскині,
Зоря  веде,  щоб  на  колінця  встать:
Христос  родився  в  яселцях,  на  сіні

Свята  вечеря.  Славимо  дитя,
Що  стукає  сьогодні  в  кожну  хату
Щоб  врятувати    кожен  зміг  життя,
І  в  небі  віднайшов  достойну  плату  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770011
рубрика: Вірші, Вірші до Свят
дата поступления 06.01.2018