Дівчинка з ліхтариком

Сторінки (1/10):  « 1»

Мой новый "42"

Как  я  без  Вас  листала  календарь?
Куда  спешила?  Думала  о  чем?
Безумно  ненавидела  ноябрь...
Теперь  я  в  нем.  Я  потерялась  в  нем.

Моя  печаль  все  так  же  велика,
но  жажда  к  жизни  теплится  огнем
и  я  как  лист  кленовый,  так  легка,
что  утопаю  в  прошлом,  дорогом.

Бессильная,  бессмертная  душа,
воскресшая  из  солнца  под  дождем,
из  осени  слезливой  не  спеша
она  прибудет  снова.  Подождем..

Я  Вам  писать,  простите,  не  могу.
Нет  ничего,  что  воплотит  мой  пыл.
Как  дорогое  в  сердце  берегу
свою  любовь  -  основу  всех  мерил.

23.11.2015

посвящается  С.А.  (Как  часто  я  случайно  писала  эти  инициалы  в  посвящении  стиха  и  думала,  что  ошибалась.  Теперь  я  знаю,  что  это  не  ошибка,  так  должно  было  быть.  Я  просто  посвящала  стихи  не  тому.)  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639847
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.01.2016


Голуба печаль моя

Нет  в  моей  обыденной  печали
места  звону  позабытых  нот,
что  осенним  золотом  венчали
бесконечность  радостных  забот.

Я  витаю  словно  над  снегами.
Там  нет  места  сонному  теплу
и  босыми  не  бежать  ногами,
где  увижу  снежную  золу.

Голуба  печаль  моя  как  небо
до  заката  солнечного  дня,
но,  увы,  иду  по  жизни  слепо,
Страсть  былого,  потеряв  огня.

Не  ищу  от  жизни  утешенья,
забываю  песни,  сны,  цвета
и  в  слепой  надежде  продолженья,
начинаю  с  чистого  листа.

(01.02.2014.)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639844
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.01.2016


Осінні зорі

Щось  шепотіло  літо  на  останок,
на  небосхилі  загорався  день,
здавалося  іще  один  світанок
і  закінчиться  час  моїх  натхнень.

Дощі  ховали  теплі  літні  сльози,
пустішало  на  мить  навіть  життя.
Душа  приховано  жадала  прози
і  відправляла  вірші  в  небуття.

Застуда  зовсім  не  давала  спати,
маячили  сумні  хворі  думки,
мов  осінь  залетіла  до  кімнати
і  доторкнулась  золотом  руки.

Невпинно  падали  осінні  зорі,
неначе  листя  клена  за  вікном.
Уперше  помисли  були  прозорі
і  не  зігріті  сонячним  теплом.


09.08.2013  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2016


Согреть дыханием

С  кем  бы  выпить  бокалами  истину,
как  бы  осень  согреть  дыханием,
чтобы  карты  ложились  жизненно,
а  игра  управлялась  сознанием?

Забывая  свои  признания,
не  гордится  потерей  имени
и  давать  им  другое  название,
и  согреть  все  те  взгляды  зимние.

Как  тебя  среди  злата  осени
не  посеять  как  ключ  от  комнаты,
не  забыть  среди  неба  просини
твои  теплые  карие  омуты?

Я  кричала  бы  хриплым  шепотом
и  за  прошлым  гналась  бы  письмами,
без  тебя  заболела  б  я  холодом
и  развеялась  с  желтыми  листьями...

07.10.2014.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634306
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.01.2016


Покалічена правда

Я  писала  й  раніше  про  діряві  дороги,
що  губились  у  мріях  мого  небуття.
Заживали  порізи,  розставили  тривоги
і  щирішим  ставало  моє  каяття.

Йшла  узбіччями  болю,  втрачала  надію,
повертаючись  знову  в  наївні  світи,
підливала  у  полум’я  тиші  олію,
мов  похована  й  вбита  палила  мости.

Знов  стирала  усі  дорогі  телефони,
не  знаходячи  місця  палила  й  листи
і  кричала  душею,  немов  з  мікрофону,
але  винний  у  цьому  звичайно  ж  не  ти!

Я  ховалася  від  вашого  клятого  завтра,
від  утопій,  ілюзій  та  правильних  слів
та  ніколи  моя  покалічена  правда
не  потоне  у  мареві  ваших  світів.

(27.05.2015  р.)


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2016


Не залишай мене

Не  залишай  мене  таку,
побудь  іще  тисячоліття,
як  теплі  хвилі  на  піску,
зітри  усі  мої  жахіття.

Не  залишай  мене  ось  так,
в  легкій  дрімоті  сновидіння.
Так  гріє  стиснуте  в  кулак
моє  розстріляне  сумління.

Не  залишай  мене,  зажди
хоча  б  до  першого  проміння.
Я  буду  вірити  завжди
в  твоє  гаряче  шепотіння.

Не  залишай  мене  у  час,
коли  мороз  стискає  подих.
Побудь  зі  мною,  без  прикрас,
хоч  у  кімнаті,  хоч  на  сходах.

Побудь  зі  мною  просто  так.
До  вечора  і  до  прощання,
до  перших  ластівок,  як  знак
мого  безсмертного  кохання.

17  січня  2015  р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2016


Откройте весну

Откройте  мне  весну,  я  умоляю!
Не  то  в  окно  сама  за  ней  уйду.
На  первом  же  попавшемся  трамвае...
чтобы  забыть  всю  эту  ерунду.

Уеду  без  пальто  и  без  перчаток.
Без  шапки  даже...  Мамочка,  прости!
в  моей  судьбе  так  много  опечаток,
отныне  лишь  сама  буду  расти.

Спешить  куда-то,  падать,  ошибаться...
Пускай  болит  -  такие  пустяки!
Хочу  любить,  как  будто  бы  пятнадцать,
скрываясь  от  губительной  тоски.


24.12.2015р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633398
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.01.2016


ТЫ

Гори  дальше  свеча  на  краю  темноты,
я  теперь  поняла  то,  что  чувствуешь  ты.
То,  что  плача,кляня  и  сжигая  мосты,
поменяешь  свой  градус  земной  долготы.
Переедешь  туда,  где  морские  порты
запятнают  дороги  твоей  чистоты
и  наполнят  тебя  до  слепой  тошноты.
Нет  дороги  назад,  перекрестки  пусты.

Ну  а  я  без  тебя  упаду  с  высоты
и  остыну  как  ты  незаметно  остыл.
Погребя  всю  любовь  в  пустоте  суеты,
я  сложу  на  груди  ее  хладны  персты.
И  не  будет  на  свете  милей  нищеты,
чем  моя,  потерявшая  боль  остроты,
далека  от  тебя  расстояньем  версты,
соразмерна  лишь  только  понятию  "ТЫ".

(16.10.2015  -  Я)

(Реквием  на  гибель  первой  любви.)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633394
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.01.2016


Я просто боюся

Іспити,  заліки,  тести  і  сесії...
тане  мій  світ  в  безкінечній  прогресії.
Не  залишаючи  шанс  на  дисперсію,
знову,  як  всі,  поринаю  в  депресію.

Ще  одна  книга  і  зірвуться  струни,
вже  слово  -  не  слово,  а  древнії  руни.

Хочеться  бігти  від  себе  самої,
ховаючи  душу  за  ранковою  млою.
Щоб  більше  не  бачити  вічного  бою,
котрий  замість  крові  стікає  журбою.

О  ні,  я  не  стомлений  зброєю  воїн,
я  просто  боюся...  боюся  воєн.

Так  страшно  утратити  всі  відчуття,
жалітися  тільки  на  своє  життя,
проклясти  і  бога,  і  книгу  буття,
і  знати,  не  буде  уже  вороття.

Як  раптом  побачите,  що  я  сміюся,
не  вірте,  боюся.  я  просто  боюся...


(31.05.2015  р.)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633012
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.01.2016


Письмо к мужчине

Я  не  скажу.  Никто  не  верит  в  истину.
Молчу,  бессмысленно  пиша  стихи,
и  вдохновение  слегка  безжизненно
сползает  ниже  линии  строки.

Все  Вам.  Спасибо!  Счастье  -  пустота.
Ах  да,  поверьте,  снова  ниже,  ниже.
Слова  ползут,  строфа  уже  не  та.
Рифмую  как  фанера  над  Парижем.

Благодарю,  любимый  мой!  В  сердцах
бросаю  к  черту  ручку  и  бумагу,
вот  знали  б  вы  какой  бывает  страх
вернуться  в  строй,  писать  найти  отвагу.

Не  пожелала  бы  в  сплошном  бреду
даже  врагу  сменить  мою  же  участь
на  рифмоплетство.  Мы  же  не  в  аду!
Живите  счастливо,  свободно  и  не  мучась.

Любовь  не  вдохновляет  без  тоски...
Не  верьте.  Не  скажу.  Смотрите  сами
на  моих  фраз  оборванных  куски,
на  тропы,  ритм  и  рифму  временами.

30.12.2015  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633010
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.01.2016