Ivakh_V

Сторінки (1/1):  « 1»

Промова до влади…

Доброго  дня,  шановне  панство,
Та  не  піднімайтесь,  певно  тяжко.
Ні,  ну  ви  хоч  привітайтесь,
А  то  я  бачу  зовсім  важко.

В  мене  є  до  вас  одна  промова,
Триватиме  кілька  хвилин.
Мені  сьогодні  не  надавали  слова,
Та  я  вільний  громадянин.

Я  прийшов  відкрити  очі,
На  проблеми  вічні:
Як  живуть  люди  в  нашій  країні,
Біди  тягнучи  щорічні.

Можливо  задасте  мені  питання:
«А  кому  проблеми  ці  цікаві?»
То  я  відповім  вам:  «Простому  народу,
 всім  хто  стояв  на  майдані».  

Вам  народ  довірив,
Нашу  рідну  країну.
А  ви  на  місці  змін,
Всім  наплювали  в  спину.

Ви  кажете  вже  перерва,
Час  йти  до  столови.
Та  почекайте  хвилину,
Є  багато  тем  для  розмови.

Після  цього  всього,
Виникають  логічні  питання:
«Що  ви  зробили  з  країною?»
На  вас  були  великі  сподівання.

«За  що  стояв  майдан?»
«За  що  люди  гинули?»
Та  мабуть  же  для  того
Щоб  в  мирі  ми  жили.

Пройшов  рік  
Від  початку  окупації
А  що  ви  зробили  любі  мої
Щоб  зберегти  націю?

Ви  віддайте  пани-депутати
70  %  своєї  заробітної  плати.
А  ще  свої  дачі,  машини,  аванси
Щоб  у  народу  не  виникали  жодні  нюанси.

Може  досить  жити  так
Шановні  депутати.
Ви  спробуйте  прожити,
На  мінімальну  зарплату.

Ви  спробуйте  
На  тисячу  триста  гривень
Зробити  так,  щоб  ваша  дитина,
 Одіта  й  обута  ходила.

Хотілося  б  побачити,
Прем’єра  та  президента.
З  часу  Януковича,
Ми  не  бачили  такого  концерта.

А  от  і  пан  президент…
Доброго  дня,  проходьте,  прошу  сідати
Дивлячись  на  стан  в  країні,  можу  сказати:
«Ви  напевно  також  чекаєте  від  мене  поради???»

Є  питання  до  вас,
Пане  президенте.
Навіщо  ж  ти  Петя
Обманув  усіх  респондентів?

Навіщо  обіцяв,
Свій  бізнес  продати.
А  насправді  на  всіх,
Тобі  було  просто  начхати.

Де  АТО  за  3  дні?
За  що  гинуть  люди?
Напевно  не  для  того
Щоб  ти  бізнес  розвивав  повсюди.

Ви  запросили  до  влади  грузина,
Якщо  так    і  далі,  то  прийдуть,
Французи,  швейцарці,  австрійці,
Ну  звичайно,  навіщо  ж  нам  українці?

То  чому  в  нас  люди  
З  вищою  освітою
З  червоними  дипломами
Йдуть  на  базар    -  торгувати  рибою?

Наш  прем’єр-міністр,
З  виду  освідчена  людина.
Але,  Сєня,  скільки  можна,
Грабувати  рідну  країну?

Коли  в  нас  буде  уряд,
Як  єдина  система.
Щоб  країну  вже  ніколи  
Не  турбувала  жодна  проблема.

Коли  в  нас  буде  уряд,
Який  дійсно  зміцнить  Україну?
Щоб  після  всього  було  не  соромно,
Дивитися  в  очі  кожному  громадянину.

Попрацюйте  ви  на  совість
На  благо  народу
Щоб  народ  неначе  птиця
Обрела  свободу.

Я  сам  студент,  
І  виступаю  за  повну  люстрацію,
Можливо  після  цього  хоч
Ви  заповните  чесно  декларацію.

Наостанок  хочу  сказати,
Що  не  потрібно  зубами,
 триматись  за  свої  мандати.
Потрібно  зрозуміти,
Що  в  країні  головні  люди
 а  не  міністри  та  депутати.

Час  спуститися  з  небес,
А  не  літати  в  небі  на  крилах.
Люди  не  витримають,
Прийдуть,  винесуть  на  вилах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633873
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 06.01.2016