Дух волі

Сторінки (1/15):  « 1»

́Ти посміхаєшся на граніті

[img]https://i.pinimg.com/564x/27/c8/dd/27c8dd889f4bcaa52cc1da0955a70969.jpg[/img]

[i]Розповідь  у  цьому  білому  вірші  написана  від  першої  особи  (Я).  Так  задумано  для  того,  щоб  кожен  міг  відчути  біль  героя  та  героїні  на  собі.[/i]

Ти  посміхаєшся.  Плачу  я.
Та  ми  не  в  окопі.
На  цвинтарі.  На  могилі.
А  ти  посміхаєшся.  На  фото.  На  граніті.
А  ти  посміхаєшся...
Твоє  фото...  фото...
Ти  посміхаєшся.  А  плачу  я.

Саме  таким  пам'ятаю  тебе.
Саме  таким...
Тремтить  рука.
Тече  сльоза.
Саме  таким  пам'ятаю  тебе.

Минуле...  а  що  минуле?
А  що  минуло?
Миті.  Миті  щастя.
Нещастя  миті.

А  майбутнє?
Я  дякую  тобі,  що  я  живу.
Що  я  живий.
Що  жити  буду.
Та  вона...

Але  ж  вона  нещасна...
Нещасна  і  прекрасна...
Не  згасне  біль.
Не  згасне?

Я  бачив  горе.  Море  горя.
І  бачила  вона.
Вона  кричить.  Не  видно...
Не  видно  як  вона  кричить.

Мовчить.  І  я  мовчу.
Лиш  небо,  небо  чує  крик.

Сухий  пісок.  Не  знизу  під  ногами.
На  язиці.  Все  терпне,  терпке,  терни,  терни,  терни!
Тому  мовчить.  А  зорі?
Тут  море  крові,  горя.
І  навіть  в  горах  -  все  у  крові.
[img]https://i.pinimg.com/564x/f3/28/25/f32825f35fe7eadcbd01fdb2f912ae22.jpg[/img]

Пройшло  пів  року.
І  ніби  відлягло.
І  Бог  шепоче:
Ти  борись,
А  він  на  Небесах.
Він  посміхається,  не  плач!
Борись!
Він  посміхається.
Нехай  вона  не  плаче.
Я  витру  сльози...
...  Трошки.
Ти  трошки  ще  всього  лиш  поборись.

Все  замело.  Легеньким  білим  снігом...
Сніжинка  доторкнулась  до  обличчя.
Вона  поглянула  у  небо,  молитвою  поглянула  ще  раз.
Там  білий  птах.  І  сонця  промінь...
І  Бог  прошепотів  до  неї:  ти  не  плач.
І  витер  сльози...
Не  плаче  так  уже  її  душа.
І  знов  любов,  і  знов  тепло.
І  з  вірою  новою,  і  з  вогнем.
Окрилена  душа  із  новим  світлом
У  серці  знову  матиме  Едем.
[img]https://i.pinimg.com/564x/e1/ad/1e/e1ad1e40dbff4145c3f4fcb2f9d12e0a.jpg[/img]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2023


Піщані береги

А  що  коли  не  стане  синіх  хвиль?
Усе  навколо  стихне  і  завмре
Десь  там  далеко  він  за  сотні  миль
на  залишках  піщаних  берегів.

Тепер  так  просто  і  без  фальші,
Немає  сумніву  у  нього,  що  живе.
Слідам  позаду  вже  не  видно  меж,
Попереду  лише  сипуче  скло.

Хоча  тепер  нема  на  світі  квітів,
вони  цвітуть  в  його  душі.
В  останньої  людини  на  Землі
Зникнули  назавжди  всі  тривоги.

Самотній  вітер  ловить  у  пітьмі
краплини  сліз  з  його  очей.
Вони  впадуть  -  не  буде  там  ночей.
Там  лиш  заграють  знову  ніжно  хвилі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2022


Японський сад

Вишневий  цвіт  в  японському  саду.
Пишу  і  споглядаю  на  красу.
У  Господа  прошу,  молю  про  ту,
З  якою  тут  у  старості  помру.

Вечірня  мить  вогнем  горить  у  тиші.
Десь  лагідно  співає  пташеня.
Дороги  долі  тереном  покриті,
Та  поки  в  спокої  моя  душа.

Покличе  завтра  в  путь  легкий  туман,
І  небо.  Блищать  весняні  роси.
Навіщо  пропливати  океан,
Коли  й  краплини  зазвичай  буває  досить?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2022


Дівчина в чорній сорочці

Бароко  захоплює  сни,  
Де  звучать  мелодії  Вагнера.  
Очі.  Арійський  мотив.  
Обеліск  із  білого  мармуру.  

Хто  ти?  Пам'ятаєш  себе  
До  того  як  стала  на  Шлях?  
Ночі.  Придорожні  кафе.  
І  придушений  волею  страх.  

Ти  любила  це  місто  вночі.  
Слухати  книги  Ремарка.  
Плеєр  стискала  в  руці,  
І  так  блукала  до  ранку.  

Та  в  стінах  твого  Колізею,  
Де  сльози  не  капають  в  ґрунт.  
Стара  зажевріла  Ідея,  
І  ти  очолила  бунт.  

Заради  майбутнього  Nації,  
Заради  миру  в  душі,  
Забудеш  про  капітуляцію.  
Згадаєш,  що  ми  не  чужі?  

Дівчина  в  чорній  сорочці,  
З  очима  відтінку  весни...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713487
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2017


Нескорена свята земля

У  небі  високо  летять  птахи,
Вальсують  на  осінньому  балу́.
Як  переплетені  століть  шляхи...
На  мурах  я  дивлюсь  у  вишину.


А  ворон  все  літа  навколо  брами.
І  враз  на  площі  залунало:  "Кар!".
Я  гордо  йду  Острозькими  стежками,
Хоч  на  душі  лежить  тяжкий  тягар.

Звитягою  окроплені  руїни.
Я  вірю,  що  усе  це  недарма.
Засяє  світочем  для  України
Оця  нескорена  свята  земля.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687914
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.09.2016


Марсельєза звучить у душі…

Марсельєза  звучить  у  душі
І  запалює  іскри  очима.
Прапори  майорять  угорі.
Це  нарешті  з'явилася  віра.

Гордий  погляд  не  бачить  межі
І  по  небі  малює  чорнилом.
Хай  літає  -  внизу  вже  чужі,
Що  зникають  під  брудом  і  пилом.

У  пустелі  він  спраглий  води,
Що  наповнює  серце  жагою.
Тоді  рух  набуває  мети,
А  сліди  обростають  ціною.

На  вокзалах  зникають  зв'язки
Між  світами  комусь  дорогими.
Розриває  сльоза  на  шматки.
Мить  прощання  триває  години.

Захопитися  світом  новим
І  напитись  води  із  джерела.
Життя  може  бувати  гірким.
Це  щоб  солод  відчувся  сповна.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2016


Боляче втрачати небеса

Боляче  втрачати  небеса,
Людину  дорогу,  як  брата.
Випалить  душу  дотла  сльоза.
Не  так  ми  хотіли  вмирати.

Боляче  втрачати  небеса,
Кохану  людину  єдину.
Кров  на  траві  -  то  моя  роса.
Не  змиють  дощі  ці  хвилини.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658039
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 08.04.2016


Очей блакить

В  твоїх  очах  відбились  небеса.
Солодкий  погляд  оченят  привітних
Я  знаю  є  на  світі  чудеса!
Пограєм  в  сніжки  якось  в  квітні?

З  тобою  я  готовий  на  усе!
Лише  б  триматися  за  твою  руку.
Стерплю  я  все,  що  доля  нам  несе!
Лише  не  стерплю  я  розлуку!

З  тобою  завжди  тягне  на  пригоди...
На  танці  дикі  понад  водоспадами
мрійливо  йшли  не  боючись  погоди
Природа  манила  принадами.

В  Карпатах  реготали  від  душі
Коли  ганяли  босоніж  струмками  
Нас  не  лякали  проливні  дощі
Тримав  за  руку  й  вів  тебе  стежками.

У  подорож  відправимось  разом
Вітрильником,  піднявши  парус  вгору.
Три  капітани  на  борту:  любов,
надія  з  вірою  -  міцні  опори.

Нас  не  здолають  бурі  чи  шторми́,
Для  тебе  я  завжди  буду  стіною.
Я  буду  світлом  у  часи  пітьми,  
Бо  дух  мій  загоряється  тобою.

В  твоїх  очах  співають  квіти  лісу
А  ще  цвітуть  сади  й  шепочуть  трави.
Твоя  небесна  мудрість  гне  залізо
Душевний  мир  затушує  заграви.

З  тобою  знову  хочу  йти  садами
дивитись  захід  сонця  в  далечі  ́
і  пригощати  тебе  теплим  чаєм
закутавшись  під  пледиком  вночі

Дарую  квіти  я  тобі  не  часто.
Та  за  нагоди  щось  вигадую  чудне.
Згадай  лише  чортополох  прекрасний.
Або  із  профілю  сталевого  кільце.

В  твоїх  очах  відбився  зорепад.
Хоч  оченята  в  тебе  наче  зорі!
Разом  вперед!  Й  ні  крапельки  назад!
Разом  завжди  -  і  в  радості  і  в  горі.

В  твоїх  очах  усе  моє  життя
Хвилини  радості,  захоплення,  жалю.
Без  тебе  пусткою  здається  майбуття!
Найбільше  в  світі  я  тебе  люблю!

Губилися  ми  в  плетиві  думок,
блукали  лабіринтом  вулиць  Львова.
Уста  наші  боялись  помило́к,
Тоді  очима  спілкувалися  чудово.

В  моїй  душі  чарівні  почуття  
Лише  від  тебе  серце  б'є  шалено  
Я  буду  вірним  аж  до  забуття.
А  чи  ти  вийдеш,совушка,  за  мене?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2016


Лист вірним друзям

Коли  вже  став  на  Шлях  Ти  Боротьби
Забудь  про  почесті,  медалі  й  барабани.
Неси  цей  Хрест,  не  падай,  не  мовчи
І  відступай  лише,  щоб  залатати  рани.  

І  не  впускай  у  душу  ворогів,
але  й  не  будь  безжальним  до  всього  живого.
На  залишках  піщаних  берегів
Можливо,  й  ворог  стане  другом  випадково.

Мій  вірний  Друже,  я  Тебе  прошу!
Не  слухай  каркання  ворон  і  чорних  круків.
Присягу  склав,  а  значить  не  впаду!
Ми  йтимемо  вперед  під  гуркіт  наших  кроків!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650398
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.03.2016


Протестний дух

На  вулицях  витає  дух  протестний.
На  милицях  все  моляться  щурі.
О  Націє,  Народе  мій,  воскресни!
Забудь  про  правила  гнилі,  старі!

У  застінках  катують  патріотів.
У  сутінках  насаджують  нам  страх.
Повстане  скоро  з  попелу  Суботів!
Холодний  Яр  відродиться  в  серцях!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632813
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.01.2016


Картини твого я

Ти  не  знаєш  у  чому  причина
І  не  бачиш  мотиву  в  словах.
Повторюся:  твої  це  картини
Інтригують  завжди  по  ночах.

Є  всього  лиш  чотири  любові,
та  мою  не  опишуть  вони.
Почуття  до  мистецтва,  до  волі
І  до  всього,  що  створюєш  ти.

Закохатись  в  невидимий  всесвіт
І  літати  в  твоїх  небесах.
Саме  тут  почуваюсь  чудесно
Як  в  реальності,  так  і  у  снах.

Ти  спитаєш:  а  як  це  можливо?
Перестань,  зупинися,  забудь.
Я  не  хочу  втрачати  людину,
Що  доповнює  так  мою  суть.

І  тепер  ось  я  слухаю  тишу,
На  траві  вже  краплини  роси.
Неймовірно  запалюєш  душу
Дивовижним  відтінком  краси.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629980
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.12.2015


Художниця

Загадкові  мотиви,  картини
Із  твоїх  виринають  очей.
Зупинити  години,  хвилини
І  торкнутись  знайомих  речей.

За  мольбертом  творить  чарівниця
І  тримає  палітру  в  руках.
На  ескізах  важливі  дрібниці,
Що  колись  вона  бачила  в  снах.

Вірю  в  душу  твою  барокову
І  у  серце  твоє  неземне.
Не  буває  чудес  випадкових  -
Запах  фарби  поглинув  мене.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629732
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.12.2015


Останній бій

А  воїн  став  на  лід  крихкий  вале́чно
і  ледь  деспе́ктно  глянув  в  далечінь.
Діа́ріуш,  написаний  сердечно,
порине  на  віки  в  морську  глибінь.

І  білий  крук  все  дивиться  із  та́рчі,
нагадує  присяги  кожну  мить.
Покриють  душу  прапором  із  парчі  -
шляхетний  їм  ніколи  не  простить.

________________________________________

Валечно  -  сміливо
Деспектно  -  зневажливо
Діаріуш  -  щоденник
Тарча  -  щит
Парча  -  декоративна  шовкова  тканина

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627764
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.12.2015


Ковток фіорду

Жити  буває  холодно,  
Тоді  я  іду  до  моря.  
Хвилі  співають  солодко,  
Душам  потрібна  воля.  

Лежали  на  березі  фіорду,  
добре  було  тоді  двом.  
Стиха  шепоче  вітер.  
Запахло  все  теплим  вином.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627513
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.12.2015


Слова мають душі

́́Слова  долають  вокзали  і  пристані,  
Вражаючи  прямо  у  душу  на  відстані.  
Без  дотику,  погляду,  смаку  та  звуку,  
Цілком  відчуваю,  тримаю  за  руку.  

І  все  зрозуміло  без  натяку  жодного,  
Не  просто  зустріли  ми  один  одного.  
Така  ти  вже  рідна  і  мила  й  близька,  
Мені  дуже  жаль,  що  ти  там  сама.  

Не  знаю  твоєї  книги  улюбленої,  
І  жодної  звички  хорошої,  згубної.  
Втім,  відчуття  непідробної  близькості.
Варто  лише  доторкнутися  вічності...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627508
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 10.12.2015