| Сторінки (6/518): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
Не злюсь, незлий, та і недобрий,
Не щедрий, ні, але й не скнара,
Боюся смерті, хоч хоробрий,
Не світло я, не морок, не примара...
Шумить життя великий водоспад,
Ніби ж спокійно то текла ріка…
Нела́д, якийсь в житті безла́д,
Межа людського щастя, нечітка.
Неповнота, якась недоверше́ність,
Щось непоборне гонить в прірву нас,
Знесиленого покидає окриле́ність,
Все інше стрімко підмітає час…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965711
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2022
Пругкою, була ти,
і вигляд мала,
Як після сексу їла сало…
Згадай, скажи, як зажигали…
…на Ломоносова не спали…
Воно ніби нічо й тепер,
Та пригадай мій універ…
О КНУ..-
Колор гарячий крематорію науки,..
Та пригадай свій універ…
О ЛНУ..-
О львівська пані,.. пахне кава…
Попалась, дівко, ти в щасливі руки…
Та й ти була не так собі забава..!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2022
Чого мовчиш, кохаючи, в зізнанні…
... параліч-прагматизм штампує почуття…
Чи варта ти великого і щирого кохання…
Без сумніву,.. кохання - то життя,
Всі стрілки-вектори показують на нього,
Але не вічність - бич усього…
Ти, помолися, мила, бійся Бога,
Скажи, чи вбий мене мовчанням,
Моїм же словом, моїм зізнанням…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2022
Тебе по виноградинці
Пестив, пестив, пестив…
Над кожною западинкою
Чимало тратив сил…
І ось в бокалі вже воно -
Дозріле і улюблене вино...
Buenos Aires, Argentina
(fragment) painting by Fabian Perez
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965423
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2022
* * *
Прекрасної Люсінди
В полон беруть флюїди…
Милуюсь її видом,
Милуюсь і зітхаю...
Взаємне в нас лібідо,
То й іншу не шукаю…
Buenos Aires, Argentina
(fragment) painting by Fabian Perez
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2022
Сезон уже осінній,
Тріщать дрова,
Вогонь гойдає стіни
І ліжко батькове скрипить…
На мої сіла ти коліна,..
Ну а мені, лиш би любить…
Дзвенить порожня голова,
Б’є почуттів потужна хвиля…
Таке воно життя-буття,
Здолано разом вже не милю…
Дві голови,..
Руки чотири і ноги,
Та злились ми в єдине тіло
І все нам до снаги,
І все як нам хотілось…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964970
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2022
Як знову зацвісти,
Себе як відродити,
Як не впустити в душу
Те, що може забруднити..?
Мовчать, усі навкруг мовчать…
Мовчання – зло,..
Мовчання – пустота,..
Самопоїдна гризота,
Де мертві буква і число
Та й істина його відома -
Нічо в мовчанні не знайти,
Мовчання, то велика втома,
Його мовчанням не змогти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2022
Як стало мені добре,
Хоча усе навкруг дуріло,
Не відало, не бачило мене…
Мабуть примара я хоробра
І відчуття ці підозрілі,
Та, звісно ж, все мине...
Болить лиш мить,
Байдужість не лікує
Ні серця, ні душі…
Смерть запитайте,
... жила вона хоч мить,
коли вже так живих
позбавити його спішить..?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2022
Літо, тепле літо,
Ти проспіване, пропите...
Сумна втома навалилась,
Ніц від тебе не лишилось…
Повне небо, як біди,
Прохолодної води…
Хмари сунуться поволі,
Віддаються вітру волі…
Прілим запахом грибів
Полонило даль лісів…
Яскравіє горобина,
Пливе в небі павутина…
Горизонтів чорних тінь
Пусту давить далечінь…
На лиці усмішка тане,
Розчиняється в тумані…
І в цю пору невідому
Тільки й радості у тому,
Що вертаєшся до дому.
Може, ще й зарано,
Але осінь уже вбрана.
Може й краще літні дні,..
Та залишилось мені
Краплі їх в бокал долити
Й літні спогади запити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964140
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2022
… якщо вино,
то лиш червоне,
Червоне і міцне…
Якщо мелодія,
то тільки дзвони,
Най ми єство пройме…
Із ложки срібної Кагору
Ще батюшка вчастив,
Малим побалував мене,
А там вже розмаїття ..-
Крива об’ємів лізла вгору,
Але вино, лише міцне,
Лише його червоне пив…
… вже помовчу про кольори,
і про фігур усякі форми,
про очі, ніжність тіла,..
кінця не видко було гри,
Та межі є і були норми…
А й, раптом, ти мене схотіла...
А далі, далі, далі...
міцне червоне
і очі й ніжність тіла
змішалось все в однім бокалі...
Чи ти мене на пальчику вертіла,
Чи ти на моїм пальчику вертілась,..
Але куди ж Свобода ділась..?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2022
Я так люблю...
любили б так мене …
… де переходить раціо в чуття,
коли єднаєшся зі світом,
не опирайся, все мине,
все кане в небуття
за Старим,
а чи за Новим Заповітом…
Я так люблю...
любили б так мене …
Життя - то не повинність…
приймаю, не молю...
Нехай й мене не омине
Омріяного щастя швидкоплинність…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2022
Заплакала осінь,
Тугою душа холодіє.
Ще сонечко ясне, та якось не гріє.
Згадались, розбіглися мрій міражі,
Майнули і зникли, збулися чужі.
Багряниться обрій лісів дивним цвітом.
Із півночі погляд, холодний дме вітер,
Тугу наганяють мовчазні тумани
Та хмари-ворони піднялись над світом...
Чогось у природі на осінь не стане,
а ти усміхнешся йому, наостанок...
Заплакала осінь
і я сльозу витер…
Як можна її не любити,
не торкати осінні уста...
- Не спиняймося, кажу, нам жити,
А ти плачеш, моя золота…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2022
* * *
… безумцю,
Не хапай за вісь земну,
Її немає, не існує…
Довірою піднятий,
Умиротворений, трудись...
А ти, падлюче, запалив війну
І цим уже проклятий…
Схаменись!
* * *
… демос, а що ж той демос..?
Хоч демос, то велика сила,
Без права демос - біомаса,
Інваріанта простору і часу,
Пусте-порожнє із могили…
* * *
До генетичного, до ДНК,
До популяцій випадкових,
Життя завжди ілюзія п’янка,
Тим паче світ людського...
Людське жадає вічний мир,
Де правлять добрі сили,
Де праведним є слово,
... між злом й добром межа тонка...
І знову крові повниться ріка,
Тривог сирени виють знову…
... а чи ж буде цьому кінець,
а чи наступить всьому післямова..?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960628
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2022
* * *
Немає вічного, лиш тимчасове,
Дрібним, миттєвим сповнене життя,
Старе і давнє затаїлось в суперновім,
А гріх – мотив, прелюдія до каяття.
І всяк початок світлої дороги -
Уже пройденої сумний фінал,..
Вже й відпочинку просять ноги,
А йти ніби й не починав...
* * *
Хоч вектор часу без звороту,
Без спину діалектика буття,
Світ - струн теорія,
Клубок заплутаного дроту,
А синергетика –
У хаосі осмислене життя…
Хіба бозони, то частинка Бога..?
Хіба спасіння - від землі політ..?
Тріщать чуби у суперечках, до знемоги,
А щастя це -..? Ніхто не відповість..!
* * *
Раб задоволений, убогий,
Жорстокий нелюд феодал,
Аристократ пустий, плебей,
Нічий, безбарвний маргінал,
Брехун ідейний, без ідей,
Брехнею впився кривопико,
Ховають нелюди у образі людей,
Тваринний хвіст свій дикий…
І самогубець, і безжальний мазохіст,
Бездушний скнара, бездумний альтруїст,..
Усі, на милість, стануть перед Богом,
Повзти всім їм, навколішки стояти,
Благати так, щоб чули мертві і живі…
Невинний оступ їх ще можна пробачати,
Але не тим, які купаються в людській крові!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2022
Минуле зафіксовано у часі,
Прожите з нього не зітреш.
Погаслих зір багато бачиш,
Під мертвим світлом їх живеш…
Бува, раптових персеїд
Оживить рухом холод неба,
Яскраво блисне іскор слід,..
Та чи була у тім потреба…
Ми як вони, за мить життя
Все мусиш встигнути віддати,
А далі що, щасливе майбуття...
Якби ж то знати…
"Зоряна ніч" Ван Гог
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957790
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2022
Краса невинна, та не безкарна,
Ще й досі вона диво …
«…вона жахлива тим що гарна
і гарна, бо жахлива…»
Хітон із льону, яскравий пояс,
Вовняний пеплос, фібула-оздоба,..
Далекий моря голос
І бризу вранішня озноба,..
Гематію яскраві кольори
Злегка відкрило тіло молоде…
Волосся, волос в волос,
Як золото, не то й руде…
В орнаменті еллінськім
У зачісці яскраві стрічки,
Шнурівки золоті і шпильки,..
В них зручність і не тільки…
Майстрів труди і вміння -
Браслети, серги, перстні
Оздоблено камінням...
Є все у модниці,
Спокусниці чоловіків,
Богинь краса її із вічних,
Вона їм безмір тайників,
Начало всіх начал епічних.. -
Трагедії, поломані списи,
Бездумні поступи заради неї…
І жах і прощення краси,
Такі є в жінки привілеї...
графіка Володимира Адєєва(Севастополь)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2022
За обріями штормовими
Кишить рибальський хліб…
Дарами Посейдона скоро
Вже ванни наливаються засолом
І Херсонесу повниться агора,
І пахне рибою весь світ…
Міняли вилов на зерно,
На Херсонесу славного вино,
На срібні й мідні грошей номінали,
Які труди рибальські фіксували…
Рибалки смілі люди, прості,
У домі своїм рідкі гості…
Рибальські ладять знову снасті,
До промислу готуються човни
Й шукати знов рибальське щастя,
Як назавжди, пливуть вони…
графіка Володимира Адєєва(Севастополь)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2022
Куди б Боспор не ширив володіння,
За ним услід текло вино,
Допоки нові пагони чіплялися корінням,
Вино потрібно щоб було…
Із Хіоса флотилії тягнулися,
Шторми стелили амфорами дно -
Єднались черепки з намулом,
Єдналось море і вино…
Нелегкий завжди час в прибулих,
Відроджувати треба знов своє ..-
Забуте в хвилях, давнє, затонуле,..
Відроджувати з того, що тут є…
Та ось на гераклейських хорах
Лози дозріли грона вже свої...
Безсиліли раби у зборах,
Та виноробні множились свої…
Як хвилі пестять берег Херсонесу,
Так ніжно у корзини насипали грона…
Вина нового славу вітер всім рознесе,
Нема ж бо вітру перепони…
Тече з розчавленого сік
І винороб танцює хмільний,
Життєвих сил новий притік
Єднає виноробів в справі спільній…
графіка Володимира Адєєва(Севастополь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2022
Тому, хто уявив у собі бога,
Лиш це так тішить люд простий
І вино п'яне, що тече рікою
Що вздовж, що впоперек дороги…
Жінок сховав гай Симілії
Під Авентинськім пагорбом,
Таїнство жде з покровом ночі
Діонісу звеличити пошану,
Віддатися містиці, вакханалії…
Появою чоловіків табу зруйновано,
Піднявся многараз Діоніс ликом,
А оргії та містика, не без причин,
В насильстві і в розгулі дикім
Єднають жінку з чоловіком...
Скудіють кубки, амфори бездонні -
Кричать нектару повнії тіла,..
Та слава хмелю до Діоніса спливла,
Лишивши люду тяжкості та стогін...
Скуділи кубки, амфори бездонні -
Трудами винороби повнили вінець,
Та дню боспорському зійшов кінець,
Такі у вакханалії закони…
Темрява зіркова,
накрила Понт Евксинський,..
...стих вакханалії останній крик...
Як конокрад,
за обрій сонця захід зник,..
Лише суворіше загострив погляд
На чаті воїн пильний –
страж Таврії і син еллінський...
графіка Володимира Адєєва(Севастополь)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2022
Стаю на лід –
кришталь фальшивий,
відлуння тріском річкою пішло
і світлячки мереживом мигтять,..
...не вірю, я вже не вірю в диво,..
...та чорнота, та порожнеча нещасливих,..
Туди безпечні незакохані летять…
Коли свідомість мою гнобить
ілюзія жаданого кохання,
то й я біжу, на лід тонкий стаю…
...та пустота, та порожнеча нещасливих,..
Та чомусь знову жити поштовх дістаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2022
Нема часу, нема, на роздум,
Жах сьогодення ламає розум…
Тяжких чуттів, емоцій крик
У кожну кліточку проник,
Клич справедливості не зник,
Від спраги помсти рветься рик,
Від спраги помсти тупить біль
І множить сили звідусіль…
Нема, нема часу, на роздум,
Жах сьогодення ламає розум…
Зламався світ і в голові моїй,
Пульсує помсти слово – дій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2022
Покинуло мій розум слово…
Фатальна Діво випадкова,
тебе я пещу, обіймаю,
а ти і не пручаєшся,
лиш станом вигинаєшся,
ноунеймом проявляєшся,
теплом живим із темноти…
Мовчиш, мовчи хто ти…
життєва випадковість,
колапс, чи долі злам,
приспана совість,..
Усе ж тобі віддам…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2022
Тяжко-важко,..
… роду узи рвуться.
Тяжко байдуже дивитись,
Як об ті же граблі б’ються…
Хтів би помолитись,..
Хтів би збайдужіти,..
Гіркоти напитись,..
Кудись біль подіти.
… не хочу губитись,
А триматись роду,
Де далось родитись
Богу на угоду…
Родові магніти -
То не плоскі жарти .. -
Як буттям летіти
Лона матері не вартий?
Де вогонь досвітній..?
Доста темноти..!
Сирота всесвітній,
Як без роду ти..!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2022
Не вірю тому,
Хто про незнане пише.
З півкроку з дому
Вже відчуває втому,
За крок – терзання, муки,
За два - вмирає від розлуки,
За три -
вже ниє про померлі мрії...
Про шторми океанські пише,
як там на повні груди дише...
А сам, мокнувши ногу з пляжу,
Ліниво на тепло піску приляже
І топить, топить в пиві мрії,
В прибережній хвилі, голубії…
…а голова без роздумів,
А тіло - без душі…
Слова черкає з розуму
І каже,.. то вірші…
А я кричу про вічне,
Товчу, що радує, болить,..
Про надихаюче, трагічне
І щоб нам краще було жить…
Про те, що на собі відчув,
Про те що знав, що знаю,
Від чого вже не раз вмирав,
Та, всуперч, знов оживаю…
Пишу собою знане, вір-не вір…
Мабуть тому,
що я… не лицемір…
(Привіт, колеги,
я - Іван Кушнір!)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2022
Любов і ненависть -
Двоєдність як одне,
Що рухає, руйнує,
Відроджує, руйнує,..
Та завше біль творить…
Хто дотик їх відчує,
Той ще бажає повторить…
Любов і ненависть –
Дует давно злочинний,..
Де світло, там і тьма…
Ні страх, ні смерть
Діянь їх не зупинить,
Бо ні того́, ні то́го
В них нема…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2022
Дорідне видом,
древнє, вічно нове,
природи щедрий дар,
Намисто бурштинове
кладу на сповідний вівтар.
Нехай же розум мій осяє
і діл, і праведність звитяг,
Про дім родинний нагадає
і підсумує все життя -
З реалій до фантомного,
Усе, як на духу,
Від втраченого до незломного,
до ще незнаного шляху…
Магічне сяйво бурштинове -
В смолі застиглі мрія і душа...
Милуєшся і зайве слово,
Та все ж шукаєш краще,
краще для вірша...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2022
Розквітли квіти в квітні,
Травневі відгули хрущі,
Короткі і привітні
У червні йдуть дощі.
Нектаром їх краплистим
Воложиться земля,
Від пилу мите листя,
Прикрашує поля.
На піку спеки літо,
Води жадає флора,
Щоб вирости, вціліти,
Не пересох щоб корінь.
Міцніти, розростатись
Майбутнього плодам,
Новим дощам ставатись,
Щоби була вода…
Щоб ріки повнили озера,
Колодязі достаток мали,..
Щоби поетів пера
Красу цю описали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2022
Читаю вірш про подих літа,
Листаю білокнижні аркуші́,
Зливаюся із теплим світом
І якось легше на душі...
В всесвітньо тихій місцині́,
‘В гаїв зеленій глушині
Уже конвалії відцвіли…’
А ще так хочеться мені
За втраченим щоб не боліло -
Збулося, відійшло і відлетіло…
Минулого вже не вернеш,
А як то було мило…
Втрачати,.. то не вперш,
Життя людське навчило.
У всьому є початок і кінець
І літо лагідне відквітне,
Мигне і згасне промінець
В тумані безпросвітнім.
Та почитаю я про подих літа,
Що ліг на білокнижні аркуші́,
Зіллюся з добрим світом
І якось легше на душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2022
Куди мені до вас, пихатих…
Я – дикорост у вашій хаті,
Та й вам якось не до мене́.
Ото навчився сам писати,
А перед тим перо мокати
І спити всякого із книг,
Порад усяких почерпати
Корисних, добрих, злих…
До вас далеко ще мені,
Чужий я в вашій царині,
Аж бо не стану і мішати,
Сам по собі буду писати,
Перо в чорнильницю мокати
І шкрябати в клітиночку вірші,
Збирати в суть слова-горошки,
Неладні зовсім, а може, трошки,
Зате, повірте, від душі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950673
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2022
Погода посвіжіла,
Кленові верхи шепотіли
І вітер кликав в невідоме знов…
Іще душа не висохла,
Іще не збайдужіла
І листям клена тріпотіла,
Коли її торкалася любов…
Весняний сад відцвів,
Та в радості даровано плоди…
А я нащадкам заповів -
Джерел не каламутити води,
Честь роду свято вберегти,..
А сам у мандри, в мандри знову,
В іще небачені світи…
Нехай летять шляхом своїм,
Нехай світ відкривають новий…
Летять, але вертають в рідний дім,
Де шелестить на вітрі лист кленовий…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950542
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2022
Ні, не без добрих світ людей.
- Алло, для вас є надсилання!
А в голові рій здогадів, ідей,
Ніби ні в кого не в боргах,
А тут, так, зрання?
Пакунок міжнародний, Аргентина...
Минуле, бачу, відозвалося мені,
Невже, невже якась людина
Мене згадала у далекій стороні…
… далекий край і ніч чужа,
Зірок на небі інший лад,
За океаном розчинилася межа,
А в нас пристрасті променд...
І пахне вулиця Флорида
Заморським ароматом танго,
І гріє кров вином корида,..
А я, Люсінда, уста цілую твої,
уста солодкі смаку манго…
О, Аргентино, Буенос Айрес,
Флорида вулиця і площа Сан Мартін,..
За вами я сумую, душі не чаю...
Самотньо вам без мене, знаю,
І я без вас один…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950511
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2022
Живемо вдома, де героїть,
Живемо бо в країні ми своїй,
Рукам, де серцю милий труд,
Де волі воля щастя двоїть,
Звільняється душа від пут…
Живемо тут, де з неба сонце
Весняним щедро ллє теплом,
Де крізь серпанкове віконце,
Як стражі товтри за селом,..
Де нив родюча скрізь земля,
Трудами плекані ландшафти,..
… А зло за стінами кремля,
Плекає бункери, ракетні шахти...
Смердить та вража сторона
І в потайці кровавая сволота…
Але на них,
на них вже навертається війна -
Палити будемо московії болота!
І хто б тепер мені що не казав,
Та люта помсти вже гримить гроза,
Сліпуче громовиця іскрами блиснула,
Їй вторить блиском праведність шаблів,.. -
Щоби в болотах та московія втонула,
щоби у пеклі кат згорів..!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2022
Весняний дощ закрапав,
Зливались краплі зі слізьми,..
Це щоб ніхто,
ніхто не бачив що я плакав,..
Таке буває інколи з людьми -
Заплаче хтось на самоті,
В розстані втративши надії,
В нічній заплаче німоті,
Плекаючи про світло мрію…
А дощ весняний крапав, крапав,..
Зливались краплі зі слізьми,..
Ні, я не плакав, вже ридав,
Бо не кровавої весни чекав…
На коло наверне природа -
Зіпнеться зелень на городах,
Тепло осяде в затишку дворів,
Сади обліпить рясно цвітом,
Поля устеляться розмаєм,..
Але ніхто, ніхто, ми знаєм,
Не верне дочок і синів,..
Не верне дітям їх батьків…
... я з горя плакав, плакав,
плакав, аби не здурів,..
А дощ все крапав, крапав,
Зливались краплі зі слізьми,..
Це щоб ніхто,
ніхто не бачив що я плакав,..
Таке буває інколи з людьми…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945973
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2022
Весняний сніг,
нежданий сніг,
кривавий сніг…
Скажіть, хіба ж таке буває?
Та як посмів, та як він міг,
Зима же відступає..?
… а він лиш сніг, він лише сніг,
природнє людського не має,
тому і ліг, тому то й ліг
на все що він лягає…
А може приховати від весни
Хотів він полум’я війни…
Розвалене, розбиті долі,
обличчя що припали долі..?
… прийде весна, прийде вона,
кому теплу її радіти,..
… розігнані по світу,
Заплакані, осиротілі діти..?
Отож і знайте,
з болота московітського тварюки,
всіх вас знайду, я вас знайду,
страшнішого, як я, не буде злюки,
… робити буду вам біду…
Я вас знайду, всіх вас знайду
І до одвіту приведу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2022
Весна. Поділля, рідна Біла.
Малими тут були дітьми,..
Природа листом шепотіла
І просипалась від зими.
Біліла первоцвітами галява,
Та гомонів грабовий ліс,..
Тепер пеньки, погана слава,..
Не час його під корінь зніс.
Та що вже є, я не про те,
При собі лишу давні сни…
Милуюся як пролісок цвіте,
Як оживає, дихає настил…
Його пробудження весняне
Знов добавляє жити сил,..
Прийде тепло жадане
І спогадів гірких осяде пил…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2022
Життя навчить поганих слів,
Які ще вчора травмували душу.
Сьогодні же, хотів чи не хотів,
Вже ними боронитись мушу…
Трунком словес жагучу злість,
Плюю у «московітську» рожу,
А натомість,.. благая вість,
Бо прощене,
що ворога губити гоже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2022
Гримлять, несуть нам біль війни
Посланці “московітськой сатани”…
Чужі, їм з висоти не видно сліз,
Але не всяк до лігва знов доліз…
Летять з полів у них прокльони,
Їх спалюють очей мільйони,
Карають зайд вогнем навіки
Пілоти, наші соколи, шуліки...
Без жалю трощать зло вони,
Роняють ниць, на незасіяні лани,
Клюють їх привидами з неба,
Бо зазіхати на чуже не треба,
На мир, на праведне, на чесне...
Та все ж, я вірю мир воскресне,
Верне на крилах білих із світів
І покарає ненависних ворогів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941516
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2022
… сюрреалізм,.. диявола пікнік,..
Живе горить в пекельному мангалі,
На часі двадцять перший вік,
А що ж то буде, люди, далі..?
За лицемірством і гламуром
Іще у головах первісна дичина
І розділяє світ камінним муром
Ця кровожерлива війна…
Геть глузд «царь московітів» втратив,
На голову зробився геть слабий.
У бункер втік, покинув золоті палати,..
А ти впіймай його, знайди його, убий!
Не дай дихнути кровожерливій істоті,
Втопи потвору у московітському болоті…
Нехай палає падло в праведнім вогні,
Йому золою, пилом розсипатись …
Бо гряде суд і завершаться його дні,
Бо злу від кари не діватись!
До рук узявши грізну зброю,
Твердим будь, друже, в захисті добра,
Жадай у спразі миру спраги бою,
Тому що справедливість ти обрав!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2022
Війна - тріщать кістки
І небо і вода палахкотить.
Світ рветься на шматки,
Добру зло смерть вершить...
Кровить під лезом майбуття,
На душі осипається скорбота,
Пульсує під мундирами життя,
Війна - тяжка робота…
Війна дісталась мого дому,
Час у бою героїтись мені,
Давно забулося про втому,
Час переможцем стати у борні -
Поставити війні кінець,
А винуватцям розрахунок,
Відчути торжество сердець
І рідний мирний поцілунок.
антивоєнна картина "Герніка", Пабло Пікассо, (1937)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2022
Стара трава на дикому окопі,
Косив її хто-не косив…
Нема ладу, не у Європі,
Яка вона, як там не жив…
Далеке сонце світить, гріє,
Але торкнешся – спопелить.
Хто ж дома про чужину мріє..?
А час летить,..
Як час летить…
Коли ж пройде ця памороків мить..?
Гострив би косу, граблі не забудь,
Пали траву на дикому окопі -
Господарем у домі будь,
Бо лад у рідному - вся суть…
А час летить,..
Як час летить...
Коли ж пройде цих памороків мить..?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2022
О, читачі мої прекрасні,
В поезії щасливі ми й нещасні,
Раби з галер і слуги вірні слову.
Себе, талан, удачу гарячкову,
Вам я присвячую служіння,
Листки, плоди, своє коріння …
В поезії несу вам прохолоду,
Даю жадане вам тепло,
Нектар підношу, чисту воду …
Поезія – то їх бездонне джерело.
О, читачі мої прекрасні,
В поезії щасливі ми й нещасні,..
Коли ж поезія, душі моєї слово
Чіпляє душу вашу небайдужу,
То я вмираю і оживаю знову,
І силу чую в крилах дужу.
Бо слів живих цілюща суть
Нас стверджує, нас надихає,
Скрашає нам життєвий путь,
Як і поезії, йому кінця не має…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2022
Зима день ніжним
Накрила покривалом сніжним,
Така чи вже у неї сила,
Що віхолами і морозом нас корила …
… вітатись давні почали коханки,
Аякже, точно справи на весну,
Мабуть то дяка за бурхливі ранки,
Коли збавляли мене сну …
Так це весна, так це весна
І сила в неї надміцна,
І всі ми діти почуттів,
Лиш розум злегка заважає …
Отож, кохай,
кохай же ту, яку хотів,
Нехай вона про те й не знає…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2022
Я не хочу снігами блукати,
В кучугурах липких потопати,
Я вже хочу, щоб з неба текло,
Як кохання жадане, тепло.
Я вже хочу,
Щоб зима на яскравому сонці
Раз блиснула сніжинкою,
Раз люстерком у ополонці,
Раз на річці крижинкою
І, хотіла того, не хотіла,
Усміхнулася і відлетіла.
Я вже хочу,
Щоби візерунки морозу льодяні
Розчинились в ранковім тумані,
А надвечірні танцюючі віхоли
Відбулись короткою втіхою,
Щоби марудні звершилися сни
І на річці розтріскався лід,
І за зимою, услід,
усі розлетілись вони …
Я вже хочу,
Я вже хочу весни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2022
Я слухав вітер...
В нім тихе чув шелепотіння
Про справедливе во спасіння...
…ніби в раю, серед чортів,
Із грішних тих ротів
Лунає окрик дивний,
Лунає сміх надривний...
…ніби у пеклі, між святих,
Благаючі тягнули руки
А їх мовчазний крик
Біль виражав і муки...
Я слухав вітер...
Губилась думка в блуканині,
Святе і грішне вило в унісон,
Той вітер віщий, вітер-сон...
*нова редакція від 28.11.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937658
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2022
Вже відчуваю вітер змін,
Я до Весни уже в дорозі
І тихий, теплий її дзвін
Знов гріє душу на порозі.
Яскраве сонце сліпить зло
І в серце ллється насолода,
Бажається щоб все цвіло,
Запанувала щоб свобода.
І хай ще біло навкруги,
І хай ще віхоли, морози,
І хай льоди затисли береги,
Але грядуть,
грядуть метаморфози.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2022
Як поринаю в почуття,
Не відчуваю плину часу.
Було би так усе життя -
Щоб сонечко, не гасло,
Щоб його лагідне тепло
Лилось потоком у гаї,
Щоб обживалося стебло
Зерном високих врожаїв…
Як поринаю в почуття,
Купаюся у теплих мріях,
Ніби єднаюся із небуттям
І стверджуюсь в надіях...
А вічноплиний час пливе,
Він зупинятися й не хоче,
З собою забирає все живе
І я за ним кудись тріпочу -
Лечу, згасаю в доброті,
Лечу і розчиняюсь в темноті,
Побути щоб на самоті
У світі, де немає без почуттів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936638
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2022
Ніколи би й подумати не міг,
Бо все тиснули плечі тугі лямки,
Що нових завжди меншає доріг,
А щастя - гороби́на на снігу,
Лише дрібні червоні плямки.
На часу зламі, в ніч новорічну,
Чомусь подумалось про вічне -
А що, як раптом духом згасну,
А що, як свічка з воску догорю,
То на яку відправлюся зорю,
І чи буде́ то своєчасним.
Із мішури, із віхоли холодних дум,
На святі зовсім недоречний сум,
Коли душа вже пестить нову мрію
І серце стверджується ритмом бою.
Минуле, не спіши, вже не успієш
Ще десь-колись зустрітися зі мною,
Бо вже жевріє на видно́ті край,
Зостанься в спогадах,.. і прощавай!
Та не спішу із радістю вітати майбуття,
Бо наперед лише неві́доме життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2022
А щастя мить, як мед,
Та вічна суть падіння.
Минуле - вічний ленд,..
Від спогадів, легенд
Чи буде потепління.
Живеться, то є й мрії,
В них віра серце гріє...
І поки ще відкриті вії
І час не всівся на чоло,
Відчути хочеш їх тепло…
Фатальний спалах Сонця
Проміж тендітних хмар…
Крізь колір скла
у храмових віконцях
Тепла ілюзія, не жар…
Немає в щасті середини,
Та й кінці тяжко віднайти,
А сотвори в собі людину
І мрій своїх торкнешся ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2021
Бокал пустіє, ніч проходить
І день реалій пре в вікно,..
Ніколи роздуми не шкодять,
Думки крутить веретеном …
А сонце сходить, то не сходить,
Ніяк не розступається хмарня.
Всі роздуми чомусь приводять,
Що думка без вина дурня.
У сумі погляд лине до вікна,
А думку навертає до вина.
Ховається в тумані край села,..
І знов так хочеться тепла…
Це осінь. Осінь морить до покою,..
А тепло там, де разом двоє…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2021
На старих партах густа фарба,
Оліфою ще сильно віддає,
А за вікном осінні барви -
За свято літа осінь воздає…
Вросли у землю старі стіни,
Все інше лише знак і прах,
Дитинство в спогадах нетлінне,..
Коли то було, просто страх…
Став на коліна би
Перед тобою, стара школо,
Пробігся б, Біла, по твоїх товтрах,
Та вже коли, мабуть, ніколи,..
Коли то було, просто страх…
Жило надіями зерня
В загублених на жнивах колосках,
Тепер у небо дивиться стерня,..
Коли то було, просто страх…
Листочок жовтий на долоні,
Присів, як то на гілку птах
І сивина торкнула скроні,..
Коли то було, просто страх…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2021
На карте штурманской
Венок, вино, координаты,..
Рокочет дизель,
Оживают циферблаты.
Воспоминания, воспоминания,
Беру курс на былое ,
Все лучшее еще со мною…
Вернуть бы вспять величье лет,
Когда ступила молодость моя
На палубу твою, Корвет,
Пока огонь желаний не угас,
Туда, где в океанах, на просторах
Одолевали штормы в спорах.
Увы, не оставляют океаны знаков,
Былого не осталось там следа,
Все те же звезды в зодиаке,
Увы, сомкнулась темная вода,
Сомкнулись волны времени
Над топом боевого корабля…
Воспоминаний полон океан,
Но нет былому там могил,
Прости, Корвет, не вечен тоже я,
Хотя тебя намного пережил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933366
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.12.2021
Дратує все? О ні, не все дратує,
Та маю зло до зверхності нікчем.
Свідома тупість їх гратує,
Стібати їх пора бичем.
Як то нікчема вчить вас жити,
Що до сих пір їх терпимо самі,..
Не варто тут надвоє ворожити,
Бо так і пробідуємо в пітьмі.
Дивуюся я мудрим людям,
Сам мудрості сягти спішив,
Та одинокість на безлюдді -
Не краще праведній душі.
Душа народжена для волі,
Її не запроториш в скит,
Там гасне праведність поволі
Під тишею могильних плит.
Дратує все? О ні, не все дратує,
Та маю зло до зверхності нікчем.
Свідома тупість їх гратує,
Рубати їх пора мечем!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933214
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2021
Тепло кохання,
Тебе як весну я чекаю,
Немиле серцю оминаю,
Та, мабуть, все дарма -
Теплом не віє і нема...
Не знав що так буває,
Душа в самоті помирає,
Хоч серце не здається,
Іще в надії б’ється…
Чекав, буду чекати,
У небо спогадів літати,
Душі нехай не тихне біль,..
Хоч ти лише уява мрій.
Нехай дарма, усе дарма,
Світ морить холоду зима.
Мені б до теплої весни,..
Приходь хоч у зимові сни…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2021
На землю впала тиша
Паласом білим за селом,
Дерева вітер не колише,
Пусте панує за вікном.
На обрії мовчазна далина
І неба так ніби немає…
Що не строфа, то не вона,
А яку хочу сам не знаю…
Все бракне слів на почуття -
Одне кліше і штампи,
А я бажаю новизни життя,
Шукаю слів нові преампи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2021
Не скупіться для поета,
Похвала - його монета…
Похвали маленька жменя
Надає йому натхнення…
Він багато чого знає,
Він багато чого вміє,
Він і душу приласкає
І коханням її гріє...
Він словами заспіває -
Все навколо розцвітає...
Не скупіться для поета,
Похвала - його монета…
/картина Лоуренса Альма-Тадема/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2021
… чекати,
скільки можна,
чи дочекаєшся, коли…
… брехати,
собі брехати,
вдивлятись у порожнє,
тепла жадати від золи…
… чекати,
навіть знати,
що від надій перегорів,
дощами утопле́ний згас,
… чекати,
чекати так, ніби здурів,
ніби твій вічний час…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2021
А над селом
лунають мідні труби…
На цвинтарі процесія сумна.
Його хоронять, молодого,
Йому однаково вже буде
Чи то зима, чи то весна.
Ні, не буває людей лишніх…
Стою у сумі біля вишні,
Туга тяжка спирає груди…
Не просто так ідуть із дому,
Але печаль не лише в тому,
Що було так, що є і буде…
…адже коли вогонь палає,
то мусить буде й дим…
Несправедливе не сприймаю,
Бо жити, жити треба молодим.
Під обрій товтри височіють,
Пусті садиби самотіють,
У сумі матінка-природа,
У небі розверзається гроза…
І вірно дід колись казав,
Життя - найвища нагорода!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2021
Щоби рости,
потрібно працювати,
пусті забути монологи,
густі фіранки з вікон зняти,
поглянути в неві́домі світи,
І йти, і йти - трудити ноги…
І розумом своїм
і власними руками,
сотворити те,
що не зумів ніхто, віками…
Щабель в щабель
долати росту сходи,
Сягнути чисті води
через пороги, каламуті рік,
Й життя освоївши науку,
покласти переможно руку
на Олімпу пік…
… адже хіба ростеш
на плечі іншим ставши,
коли із-за спини овець пасеш,
лише їх блеяння злякавшись..?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928711
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2021
Скажи доволі,
Торкнися, друже, долі,
Не розпечене залізо…
І хутчіш пакуй валізи…
Чого сидіти на покуті
І будувати здогади,
І турбувати спогади
Далекі, давні і забуті…
Не всі з порога видимі світи,
Ніколи в них не попадеш
До них ніколи не дійдеш,
Якщо не вирішиш іти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2021
Сіріє…, холодить,..
Осінній ранок. Свіжість на обличчя.
Іще не розлетілись з ночі протиріччя,
А вже на зустріч новий день летить.
Як добре холод відчувати,
Коли свідомість тверезіє,
Упершись поглядом в туман, стояти
І відчувати як в грудях тепліє,..
Як серце набирає темпів стуку
І входить з часом в резонанс,..
І долі невідомій простягаєш руку,
З життям складаючи новий романс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2021
Я йшов вздовж поля
Щоби стерню дивитись
Що після жита
Кінець вінчала літа.
Було вже до обіду
І наче сама доля
Вела мене по сліду,
Щоби там опинитись.
І сам такий і стрів таку…
Дівчатко хутірське,
Просте, трудолюбиве
Із личком непомитим
Несло обжинки з ниви,
Сніпків останніх жита.
Щось з неба стрільнуло мене
І щось мене спинило,..
Якесь душевно-вогняне,
Неначе ангела заділи крила…
- Дозволь допоможу́, я їй кажу́,
І називаюся Іванком…
- А наші ниви у одну межу
І мама назвала мене Меланка…
Меланко моя, моя доля…
Давно нема межі вже серед поля..-
Одна велика і родюча нива
І пара ми, по божому, щаслива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927434
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2021
На ці жнива Меланка моя
Вже тяжко не робила,
Сердець в ній билось двоє,
Мале дитя в собі носила.
Пора зійшла, доволі шпарка,
І народилася мала Одарка…
Яка ж то радість в домі квіти,
Яке то щастя малі діти -
Дарунки щирості кохання,
Плоди сердечного єднання…
Яке ж то світло в майбуття,..
За що і Богу, вельми, дяка.
Давно так радісно не плакав,
Все більше хмурило життя.
Меланка моя, що богиня,
Жива ікона, ладу берегиня,..
І личком посвіжіла,
І статна стала тілом...
Меланко моя, кохання моє,
Яке ж то щастя,.. нас вже троє!
... над хутором раділо сонце рано
І усміхалась осінь теплим ще туманом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2021
Хто ви, птиці неоплакані,
Що за вітром полиши́ли край,
Чи невідворотним перелякані,
Чи за обріями кращий урожай?
Урагани рвали вам коріння,
Та трясли і віяли світами
Роду українського насіння,
Рознеслось холодними вітрами.
Не з добра покинуті оселі,
Та родова закровила вена,
Душа ціпеніла забуттям пустелі
І обра́зи вирувала думка навіжена.
Чи мені за вами жалкувати,
Чи забути і очистити сумління
І ніколи вас до дому не чекати,
Та шукати самому́ спасіння?
Фото Степана Ґеник-Березовського, Канада, Торонто
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2021
Світ кольорових емоцій,
Немає в тобі пустоти.
Хочеться в тво́їм тумані,
Блукати і глибше іти.
Втративши думку свідому,
Торкнути тонкі почуття,
Споглянуть красу невідому
І загуби́тися, без вороття...
У насолоді щоб бути із нею,
Йду до Марії у галерею,
Вертаю душі де життя
Через то́нкі почуття.
у галереї "MARIA IVAN ART GALLERY-MUSEUM"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2021
За тисячу миль
Буття колихнувся штиль.
Не з ТВ, інтернет моніторів
Пил душив, вогонь пік,
То убогі творили горе.
Як сумно почався вік.
На морі, на небі, на суші
Живому кро́вили душі
І мертві без воскресіння,
І людяність без розуміння...
Цинізм, то гибель всьому.
Немає в зла ні імені ні дому,
Натур вирує чорна сторона...
Як її освітлити, як просвітити,
А може, праведно, і вбити…
Коли б то знати де вона.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2021
…уламки, черепки престолів -
У часі розчиняються світи
І гаснуть лу́ни світлої мети,
І жовтим ли́стом осідають долі.
О де ви, роки молоді,
Пожухлі, бляклі трави...
Рвуть вітри спрагу слави
Потрібної колись, тоді,
Як кров гарячою текла
Й пізнання мучив голод
І байдуже було,
Що пору літнього тепла
Вже осені зміняє холод,
Що небо котиться туманом
Й калюжі краплі ловлять.
Лиш павутиння тягне спогад…
Але колись,
Колись й цього не стане.
Невічність -
Бич всього і всьому,
І ближньому і дальньому,
І пізньому і ранньому,
І старому і молодому…
Так це вже осінь, це вже осінь
Свідомість роздумами зносить,
Образи очі наповняє мокрота,..
Все забирає осінь золота…
…уламки, черепки престолів -
У часі розчиняються світи
І гаснуть луни світлої мети,
І жовтим листом осідають долі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2021
Запала врання тиші пауза глибока,
Ще сонний над селом витає дух.
На камені сидів старий пастух,..
Яка ж ти, товтро, над усім висока.
Давно не чулось вранішньої тиші,
Шум клопотів на голову тиснув.
Із каменя піднявся дід, зітхнув,..
Прожитого словами не опишеш.
Рипіла паша на зубах корів,
Кінь фиркнув, гривою затріс,
Травинка безсоромно лоскотала ніс
І кінь від дотику її чи не здурів…
” і де Макар телят не пас…”
Текла часу ріка, кипіла,..
Землі туман торкався білий,
Торкався світу літній спас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2021
Вкладали жито на покоси,
Ні звідки взялася гроза,
Вітер чуби стіжкам заносить
І хмара чорна виповза.
Йой, треба встигнути, зібрати
Останнє збіжжя у стіжок,
Зморився коник, бу́дем підганяти,
Для цього є в Оверка батіжок.
Меланка вийшла до вечері звати,
Та граблі в руки й нумо помагати…
Куди ж ти, рибонько, то трохи важко,
Вже на сама ти, моя пташкою,
Під серцем вже тріпоче шпарко
Дитятко наше, назвемо – Одарка.
Ти краще помилуйся який справний,
Який я муж у тебе славний...
Не встигне, не дожене злива,
Ми завершили славно жнива -
Віддячила врожаєм наша нива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2021
За середину літа,
Деінде осені мазки…
І на левадах і на заплавах
Довкілля в ситних травах
Що знову просяться в стіжки.
Густим, дорідним, зрілим,
Місцями пожовтілим,
Зеленим монолітом
На них осіло літо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2021
Плуг чорну землю поре,
Ступають, румигаючи, воли.
Було б таке в них горе,
Так легко б плуга не тягли
Ми із Меланкою вже можем,..
Якось живемо в світі божім
І господарство завели -
Є кури, гуси, вівці і воли…
Всього із поля всім хватає
На ниві розквітає, дозріває,..
І нива дякує плодами за труди.
І стала статна моя пані,
Краса її із чистої води,
До осені у новому жупані,
Та й я козак вже, хоч куди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2021
Коли ти мовчиш,
То тебе я не бачу,
За білим туманом
Не видно стіни...
Зібралися птахи
Летіть в непізнане,
На весь світ
ґелґочуть вони...
- Де небо, земля..?
...мовчить
невідоме здаля…
Коли ти мовчиш,
То тебе я не бачу,
За білим туманом
Не видно стіни…
Скажи мені слово
І тебе я побачу,
Скажи мені слово,
Хоч тихо, зітхни…
Коли ти мовчиш,
То тебе я не бачу…
Благаю, прошу
Не мовчи, поясни…
Скажи мені слово
І я все пробачу,
Скажи мені слово,
Вернись хоч у сни…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2021
Пора обідня ще далеко,
Та ранок твердо завернув на день.
Шиплять, дзобами клацають лелеки
В гнізді, високо від людей.
Серпанки опадають в ріку́
І оголяють гору Сокіл.
Звучить як дзвін останє кукурі́ку,
У курнику завжди неспокій.
Пройшлася тітка гніздами -
Яєць навалена корзина,
До півня усміхнулась –
як заверне на дощ,
То до обіду, мабуть, борщ…
А я в бадьорості душі, шаленій,
Святкую і від ночі оживаю,
Купаюсь в свіжості зеленій,
Росу із трав збиваю.
Здаля дивлюся
на печеру я гори тієї,
Невже ж пролазив колись в неї,..
Чоботи ки́рзові ковзали на камінні,
Чіплявся за коріння в ціпенінні,
Дзюрчала долі Смотрича вода,
Ковзну, а тут падіння і біда…
Над соколиними серпанками я вис,
Бо впевнитись хотів що у печері лис
І так за обрієм хотілось бачить Рим…
Яким же був тоді –
безпечним і малим…
Та маю честь, вертаюся до хати,
Бо тітка рідна почала вже звати…
А на сніда́ння гре́чана лемішка,
На салі, з овочами, з м’ясом…
Вже так мене їй хочеться потішить,
Не схуднув би її племіник часом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2021
Це був прогрес,
Селяни збудували ГЕС
На Смотричі, тоді ще повноводнім -
Електрика «зелена», це сьогодні.
Вже на товтрах, уздовж обрі́ю
У небо ти́кались стовпи,
… поллється світло, аж в степи,
У головах народжували мрію,
Плекаючи велику утопі́ю.
Спадала і шуміла загородь води
І долі розливалась вільно і широко,
Електролінії гуділи током проводи
І ширився турбіни звук високий…
Казали, ось вже крутяться турбіни,
Засяють у колгоспі лампочки-рубіни
І хватить тої сили на січкарні,
На пилорами, віялки, насоси…
Та для селян
ті сподівання були марні,
Бо у «центральних органов сваї вапроси»…
Який там "хозрачет" і економіки свобода -
Все "общєє" і для "всєво́ совє́цкого народа"!
Що той народ, держава - прірва тая,
Усе що відбере - усе й сама ковтає…
Нема давно держави тої,
Тай і чи є за чим жаліти,
Нема також надії і ГЕС ту відродити,
Бо світ змінився, як здурів -
Нема і гроз великих і дощів,
І Смотрич вже занадто обмілів…
Це вже тепер такі у мене додумки́…
Зате тоді малими, залюбки,
У води Смотрич, повноводної ріки,
Солдатиками з дамби ми пірнали,
В'юнів також на хватку мали,..
Та це вже старші рибаки,
Бо толк у хватках вони знали...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2021
Тоді ще був малим зовсі́м,
Та він уже й тоді скрипів
І кожного, хто просить,
Водою прохолодною поїв.
На нього заглядались ніжно,
На великодні весняні свята́
І на різдво холодне, сніжне,
Просили добавляти нам літа.
Чи суплікаторів* не стало,
Чи буря крила обламала,
Чи може сік землі пропав,..
Та зажурився він, засумував.
Тепер, років уже вдоста́ль,
Так і не знайдено Ґрааль,
На давнє прилягла вуаль,
Замість води лише печаль...
І задивився з сумом я
На колодя́зьного журавля…
Нема у світі, не існує сили
Вернути ро́ки, як би не хотів...
Та раптом підійшло маля
І щиро в нього попросило
Добавити хоч трішечки років…
І раптом він на вітрі колихнувся
Й протяжно, жалко, заскрипів…
Примітка: *суплікатор – Той, хто подає супліку; супліка - Писане прохання або скарга.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2021
Нарешті Сокіл
Випустив на волю Сонце
І промені прорвали ніч на день,
Туман цілує русло Смотрич річки,
Гора Оксан у коси заплітає стрічки,
А у моє віконце
Вривається сучасний світ людей.
Останній раз вже пугач з ночі ойкнув,
Стріпнулась, з куща злетіла Сойка,
Тихенько колодязний журавель рипів,
Скрипів під гору циківську
Навалений зерна мішками віз,
Натужно фуркалися коні,
То родич, дядько,
в Цикову зерно повіз,
Бо мав заказ вже на сьогодні.
Сусідські в стадо зібрались коро́ви,
Такі охайні, кольорові,..
Куди ж податись на гульбу,
Кругом розмаї трав здорових,
І побрели у ліс, послухали рябу.
Закоханий назавжди я, навіки,
У ранні карачківські ранки,
Хоч кращими лише цілунки
Моєї дівчини - карачківчанки,..
Зізнаюсь, що не маю
за неї кращої коханки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2021
А що з того каміння взяти,
Холодне, мокре, неживе,..
Але як камінь не проклятий,
То з часом він і оживе.
Мохи заграють кольорами,
Заквітне дивними квітами,
Накриє товтр вершину,
Сховає у дуплі пташину
І всю історію землі
Від нього чули ми малі.
Колись стояв на нім, як пташка,
За обрій все хотілось заглянути,
Але таке із товтр зробити важко,
То вниз зійшов, щоби там бути...
Далеко вже за обрієм бував,
Немало стратив сліз і сили,
А повернувся і на камінь став,
Побачив біля ніг батьків могили.
Поділля - край благословенний,
Але і ти не маєш вічності вітрів,
Давно чекаєш ти нам мене,
А я цвіту, цвіту
у повнім розмаїтті кольорів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2021
Над Смотричем-рікою,
В краю зеленого покою,
Гряда каньйонів висне.
Камінним монолітом тисне
На берег їх важка стіна.
А поміж ними річка
Звивається як стрічка
І їй дорога не тісна.
На ризик йду через пороги,
На плитці ковзаються ноги,..
Ген, там, вже на завороті,
Потужний піниться потік.
Деінде верби в позолоті,
Хоча ніби ще й літній вік.
Мох зачепився за каміння
І грає променів тремтіння,
Поверхнею вирують буруни
І не вгадаєш броду глибини.
Під хлюпіт цей
Вже засипаю я по днині,
Під хлюпіт цей і очі відкриваю…
Релаксу, як у цій місцині,
Я кращого й не знаю.
Та все логічно у природи -
Дзюрчали завше монотонні води
І прохолодою росяних сліз
Віками час з собою Смотрич ніс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2021
Ці вечорниці при свічках,
Ці досвітки їм навздогін...
Турбує тишу ніжний шепіт,
Не сполошити б солов’я.
Пугач розлив по ночі регіт,..
Меланко, будеш ти моя.
Меланко, люба моя,
Немає кращих як нас двоє.
Бринить у павутинні муха,
Зітхнула челядь у хліві,
А я дихання твоє слухав,..
А що робилось в голові…
Досвіток пахнув свіжим сіном
У цілім світі ми одні…
Мене торкаючись коліном,
Меланка усміхалась уві сні.
Моя Меланко, моя люба,
Було би вічно разом так…
Кохання щире нас не згубить,
Воно нам щастя божий знак.
Ох, ці вже вечорниці, при свічках,
Ці досвітки їм навздогін
За день луною згаснуть у плітках,
Як за туманом дзвін.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2021
Курортный квест
О, море, пляж из гальки,
Туда-сюда снуют нахалки,
Медузы обслюнявили подол
И под палящем солнцем юга
Реально я ленив и зол…
Тут ты ещё супротив
Расслабленная,
крем втираешь в тело,
Я то помочь тебе не против,
Но чувствую,
что ты бы большего хотела.
И тут повеяло,..
Запахло в воздухе любовью
И томным притором дрожжей…
Хоть мы с тобою не знакомы,
Но помню всё, до мелочей.
Зависнув тучкой над тобой,
И прошептал,..
- В жару вина не пей!
А вечером уж отрывались,
Начав курортный квест.
Жарой любви жары спасались,
Шатался в небе Южный крест.
В объятиях тонули и вине
И заварным втирались кремом
Ну до чего же нравишься ты мне…
Все однозначно, без дилеммы.
Нырнул я в море
свободным, диковатым,
А вынырнул счастливым
и чуть-чуть женатым.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920907
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.07.2021
Почався дощ, раптово,
Як тут не скажеш слово...
Краплини вдарили ножем,
Усе навколо стало як чуже.
Стиснувся простір краєвиду
І літа, враз, уже й не видно.
Серпанок обрій заслонив,
Туга із неба мокра впала,..
Це після вбивчої жари
Пора дощу настала.
Липневий дощ короткий,
Як той курортний секс -
Підступны його кроки,
Та все ж він має сенс.
Струшу мокроту з капелюха
І туго натягну на вуха...
Жара свідомість задавила,
Дощ освіжив, добавив сили...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2021
Моя ти зоре світова,
Моя Меланка…
Дум повна голова
Про тебе зранку.
Тріпоче серце молоде
Коли тебе згадаю,
Душа в самоті пропаде
Коли тебе немає…
Я цілуватиму ступні
Що по стерні ходили,..
Що ці серпневі дні
На рік дадуть нам сили.
Моя ти зоре світова,
Моя Меланка…
Розлука наша на жнива
До вечора із ранку…
Вже надвечір'я
стелиться на ниву,
Знов тебе бачу я щасливу,
Знов разом будемо до ранку,..
Нікому не віддам мою Меланку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2021
А хто ті роки рахував…
Малим губився серед трав,
Мурашку кожну в очі знав
І біг, і біг бігом, куди, не знав…
Пестило тіло ніжним квітом,
Колола гостра шовковиця,
Дощем, як з білих хмар,
Із неба сипався нектар,..
Сліпило сонце і теплом
Лилось на світлі лиця.
Це був наш час
І попит з нас,..
- «Маленькі діти,
куди же вас подіти…
Не посадити ж на лопату,
не викинуть на хату…»,
Так усміхався дід,
Але слова його сприймалися
Як до хмарин політ…
Коли вже юність поміркована
Безпечний стишила забіг
І дотик вітру проявив етер,
І між дитинством ліг поріг,
Турбота і любов батьківська
Лиш усвідомилася тепер.
Коли блиск граней філософії буття,
Вказав що в світі цьому я людина,..
Заклявся нею бути все життя
І берегти гніздо родинне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2021
Як тихо. Нічка в силі.
Дерева, ген, ще сплять похилі,
Лиш соки стовбуром бурлять.
Туман збирається в краплини,
Тяжіє лист і гіллю вигинає спини,
А ті вже долі потоками летять.
Дим легко стелиться і пахне
Смолою палених полін…
Зруб хутірський, зачахлий
Ожив. Господар помолився
І встає з колін…
Чого не спиш, людино божа,
Невже і тут нема добра,
А чи нема із ким ділити ложе,
Чи може суму шлях обрав,
Чи знов сурмлять походи
Чужих державних справ?
А як же райський цей куточок,
Цей дух батьківської землі,
Твій рідний, милий хуторочок,..
Без тебе він загубиться в імлі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2021
Тьми шмаровидло тане -
Нарешті вже світанок.
Розвіявся серпанок
І розвернулася земля.
Поглажу милу зранку,
З обіймів відпущу Меланку,
Бо їй вже кіз доїти
І сапати поля…
А сам на призьбу сяду,
Нічо нікому винен,..
Зависло сіно на граблях.
Та думка дальше лине –
Вона ж мене не кине,..
Усе ж погине на полях…
Блищать сльозами роси,
Піду гострити косу -
Траву ложити на покіс.
Шумлять ліси верхами,
Їх прохолода манить –
На то вони зелені,
На то і ліс…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2021
Я видел, я слышал
Как играет Эстас Тонне...
И порешил к гитаре
Никогда не походить…
Страдания мои бездонны
И лишь в мелодиях её
Их удавалось утопить…
Но как же без гитары,
Не слыша её чары,
Без струн её мне горше,
Душа болеет больше…
Никак, ничем другим
Её не удается излечить.
О, как мне быть?..
Но Эстас Тонне, он не я...
И вновь звучит мелодия моя.
Он для меня гитарный бог,..
А я без бога бы не смог!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920350
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2021
Дитинства затишок,
Могутній і зелений,
Мій спомин - літній ліс.
Ще сонце ле-ле, ле-ле,
А я біжу росою сліз
До шат зеленої світлиці,
Де ще дрімають таємниці,
Щоб серед хаосу знамень
Зустріти новий день.
Блищить галяв незаймана волога,
Ліс свіжістю і золотом іскриться,
Тут душу полишають всі тривоги,..
Спішу,.. але ніби все сниться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2021
Душа є чорна,
Є душа біла
І володарюють
Світом вони вміло.
А є душа,
Яка на землю
Не кидає тінь.
І як би не хотілось
Побачити її, відчути,
Вдається, та не всім.
Її тендітний подих
Ніжніше бризу до лиця,
В розвої білих, чорних
Її я чую шостим почуттям.
Вона - це дивний спокій,
Це світлі роздуми, глибокі,
Де мрії у світах утопій,
Де в самоті багато років
В людей людське шукаю,
А його не багато, знаю,..
Буття де істину шукаю
Що не знайду її теж знаю,..
Де світу думкою межі сягаю,
Та ЗА, ніколи не ступаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2021
Комета - грудка каменю і льоду
Сама до нас не часто вже приходить,
Та льодяним своїм хвостом кудлатим
Завжди про себе не забуде нагадати.
Летять до Сонце всі дрібні її льодинки
Освітлені і тануть у спекотному промінні
Коротким блиском персеїди-серпатинки
На небі літа відкривають нам видіння.
Людина на планеті гість
І часто вже гнітить її біда і злість,
Але, поглянь на небо, при малій нагоді,
За мить життя подякуй матінці Природі.
Зумій добро творити, побачити красиве, вічне…
Життя таке коротке і невідоме потойбічне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2021
Шторм.
Шторм б’є,
Шторм світ перевертає,
Трішить і рветься все,
А далі що, не знаю,
А встою чи, здолаю,
Куди стихія занесе…
Штиль.
Штиль давить,
Штиль думку зупиняє,
Отруює безсиллям суть,
А далі що, не знаю,
А встою чи, здолаю,
Чи може так і розіпнуть…
Думки, образи тиснуть горло
І м’якне поступ гордий,
І долілиць гне нездолане…
А далі що, не знаю,
А встою чи, здолаю,
А може завтра й не настане…
Нехай…
Нехай вже буде це останнім,
Нехай я згину в вирі хвиль,
Та я сміюся, бо землі дістану,
Хай би не було скільки миль.
Бо звик вже часто помирати,
Щоб часто відродитись знов…
Було б кому на моряка чекати,
Була би з нею ще й земна любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919231
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2021
На Івана, на Купала
Коня поночі купала.
Поправляла поводочок
Та й на воду спав віночок…
Попливла краса і свічка,
Не зловила - не здогнати.
Вже на виданні Марічка,
Прийшла пора обирати…
Ген за плесом жде Іванко,
Твій віночок підібрав.
Він знайде тебе до ранку,
Бо кохання Бог вам дав!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2021
Якщо немає в лісі птахів,
То ліс той повен жахів,
Коли гроза без грому,
То не біжиш бігцем до дому...
Тому й пишу вірші,
Зла випаровую льодини.
Без них нема душі,
Без них нема людини,
Без них нема родини,
Без них нема любові,
Без них немає тіло крові.
Без них гроза без грому
І не біжиш бігцем до дому,
Без них немає в лісі птахів
І ліс той повен жахів...
Якщо немає рими у думок,
То каламутніє й життя струмок.
Тому і вірші пишу,
Страждаю, ледве дишу.
Хоча не певен що зумію,
Що світ увесь добром зігрію,
Що поборю в людині зле,
Але, але, але…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2021
Султан Османскої імперії Сулейман присвятив більшість своїх поетичних витворів українській дівчині Роксолані.
Подаю своє трактування одного із його витворів, потугами перекладеного з турецької, яку я практично і не знаю...)))
Кохання моє, твій я Мухіббі
Читаючий аяти при свічі,
Молитви мої всі про тебе,
Адже повінчані ми небом.
Султан я і Каліф земним,
Я Воєвода і Володар світу,
Мене ти полонила чим,
Таїна Криму безотвітна?
У чому таїна цих мідних кіс,
Які ще таємниці ти ховаєш
В глибинах твоїх потопаю сліз,
Як біля мене тихо ти ридаєш.
Рабине моя, та швидше Пані,
Вогонь нескорений, палкий!
На серці моїм жар останній!
Супокій мій короткий і сумний.
Замало вже і молитов святих
І в тузі свічки віск розлився…
Багато в битвах долано других,
Та Хасекі в коханні я скорився…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2021
Вузька, тонка
Примарна грань
Між смертю і життям
І зносить все часу ріка,
Що між гріхом і каяттям.
Так - миру! Ні - війні!
Як наші діди і батьки,
Вчиняймо спротив сатані,
Бо вільні люди ми
І на землі своїй не жебраки,
І для наснаги маємо місця,
Де роду відчуваємо опору,
Де резонують в звитязі серця
І погляд піднімаємо угору.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2021
Зелений парк, що на горі -
Зелений літній рай.
Іду від церкви на долину…
Цей парк колись саджали школярі -
…відро води, рискаль*, граблі
І верхи саджанців у небо линуть.
Так це було, це ми зробили,
Свій парк майбутнього садили.
Дерева ж виросли, зміцніли
І багатьох уже переросли…
Якими ж були ми,
Якого ж щастя всім хотіли,
Та ручками дитячими робили що могли.
* Рискаль(з білецького говору) - лопата
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2021
Розсипались у лісовій траві
Солодші меду розові позюньки*,..
Серед листків такі дрібненькі,
Такі малюсінькі-манюнькі…
Їх ми збираємо малі,
Бо дітки завжди ближче до землі.
Скляний стаканчик стограмовий
На сонці гранями переливав,..
А я солодкі крапельки медові
Через одну до рота клав…
* позюньки (з білецького говору) -суниці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2021
Вже поле твоє - камінний п’єдестал,
А ти величний, вічно молодий,
Залізний кінь, трудар полів « Універсал»,
Завмер із часом своїм назавжди.
В дитячих ручках мало сили кермувати,
Метал сидіння, грітий сонцем, припікав,
Та не мене було із трактора зігнати,
Бо мріялось, я вже із ним поля орав.
Ось так,
приїду в Білу, ніби й вдома,..
Торкнуся металічного керма
І покидає тіло втома
Й років звільняюся ярма.
З полів життя пекельних,
Після штурвалів корабельних
І швидкокрилих літаків,..
Твого металу я торкаюся
І сам до себе усміхаюся,
Бо враз ніби й помолодів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2021
” Біда прийшла,
За нею бідність,..” -
Дурнувата фраза.
Ніби ось так,
Сама вона прийшла,
Непрохана зараза.
А скнару ненаситного,
А злодія терпіли…?
Чого ж тепер
Жадаєте у нього?
Що він не встиг, усе доїли
І все киваєте на Бога!
В очах великий ляк,
Але зізнатися, то ніяк,
Що горе надбане,
Що в цій журбі,
Усе пороблено
самим собі.
Ніколи, ні!
На самому пекучому вогні
По собі зло не згине,
Не випарує зло само,
Мороз, сердець мовчання,
Лиш кріпить міць льодини,
А божа крапля теплої любові
Жадає моря злої крові!
Бо згин - не наше існування…
Такого Бог нам не хотів?
Тоді не спи і не чекай..!
Роздмухуй кузні зрання
І клич найкращих ковалів,
Що викують нам сто мечів
Для зрубу вражих сто голів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909214
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2021
Роса стікала листям кленів,
Лиснів і пахнув світ зелений,
Бутони відкривали пелюстки,
Без сну дзюрчали потічки,
Повітря набирало ароматів,
Пташиний спів лунав із шатів,
Дзум бджілки чувся на квітках,
Ластилось сонце на руках,
Поля причесані, в хустках,
Де зерна зріли в паростках,..
Ген, в далині, товтри зелені.
У їх верхах із білого каміння
Живуть під мохом істини нетленні,..
Очікувався день гармонії і розуміння.
Та раптом, раптом тут таке…
… Земля здригнулась не від грому,
Каміння покотилось схилом на поля,..
Ще босе й сонне, вибігло із дому
Заплакане й налякане маля.
Поділля миле крилось цементовим пилом,
Білизну господині не виносили у двір,
Невідворотність втрати і безумство сили
Кололи людям серце, пеленали зір…
Усе двигтіло не від грому,
Не від грози дробилося каміння,
Це предків віковічну втому
Кришило фанатичне покоління.
А я малий із ляку та без тями
Побіг, покинув руки мами.
Побіг, побіг, бігцем біжу
Через городи і межу,
Долаючи тугу і страх,
Без огляду на рани на ногах,
Біжу на товтру до вершини,
Де, апокаліпсису судний дзвін,
Де чую крики безпорадної пташини…
Та до сих не вірю, що долинув він
До слуху безсердечної людини...
А на товтрах гула війна.
Злітало і дробилося каміння…
Тепер воно лише сировина,
Моїм дитячим мріям
Не стало більше в світі
Місця для спасіння.
Висіли хмари детонацій,
Відлуння зло металося полями…
Ось вам, й не треба кращих ілюстрацій,
Як вічне нищилось людьми, а не Богами!
Гігант одинадцятої п’ятирічки -
Болюча язва, пекло на землі Поділля,
Яке творили нікчемні чоловічки
Далекого радянського похмілля…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2021
Читайте,
Любіть вірші,
Слухайте поетів,
Творять їх обрані
Що серед нас.
Вони відкриті і відверті,
Правдиво бачать час.
Якщо у долі впали крила,
Якщо душею занепав
Хіба ж то не Поет
Тебе до неба надихав
Й жага польоту
Знов ожила.
Коли колодязі
Зостались без води
І спрага виснажала сили,
І стали множитись могили,..
-Ти піднімайся, далі йди,
Поет тебе не забував
І як водою словом
Всесвіт напував.
І ти піднявся, ти дійшов,
Скорив омріяні вершини
І гордо глянув з них
В долини,..
І знову лиш поет
Тебе застерігав,
Тріумф-це мить,
Не вічна слава,
Не загуби в собі людини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2021
Притомність пеленає ніжний спогад,
Та тіло сковує смертельний холод…
Не знаю, знать не хочу, ні не знаю…
Мабуть що я,..
щасливим помираю.
Бо ніжуся у праведності своїй,
У доброті невідомо безмежній…
Бо знаю, що таких як ми не було двоє,
Було лиш серця два залежних.
Казали, що красива пара…
Що всім милуємо серця,..
Та сонце застелила часу хмара,
Діалектична плинність всього,
Невічність - болюча суть життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2021