| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
І душа тепер, як Флоренція.
Як величність її собору.
Мармурово-легка есенція,
Вічний спогад кохання того.
Розквітають на небі іриси.
Сплять тендітні і теплі зорі.
І лиш варто було повірити,
І втонути в твоїх долонях.
І сягає душа вершини.
Ти шляхетної крові, милий.
І цілунки твої – перлини…
І кохання у нас стокриле.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635780
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.01.2016
Спали мої вірші, коханий…
Як гарно іскряться сніги!
Морозно-палкими вустами
Мене разом з ними спали.
Впилися засніжені ночі
Коханням, неначе вином.
І ходять, малі поторочі,
Як сріблом, закутані сном.
Ти лицар з ясними очима.
Ці вірші належать тобі.
Я все проміняла на диво.
Це зрада була. Чи ні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635066
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.01.2016
Мій рідний
Твої теплі руки
Що міцно так мене тримали
Давно знайомий серця стукіт
Мій рідний значить – мій жаданий
Ти був не ніжним
Був не щирим
Але стояв завжди стіною
А я щось втратила на силі
І все ховалась за тобою
А я боюсь тебе втрачати
Торкни мої холодні плечі
Бо скільки бачило свічадо
Наших думок прощань і зречень
І все ж тримай
Я не без тебе
Не йду сама
Й не відпущу
Ти мені завжди надто треба
Як осені ковток дощу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623129
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 22.11.2015
- Опале листя й айстри догорілі…
- Пробач мені, моя Ассоль, пробач!
Твоя душа в руках моїх тремтіла,
А я не чув той відчайдушний плач.
- Та я ж тебе ніколи не картала!
- Мене вина згинає до землі.
- Ах, осінь, осінь! Дивна і лукава!
Ти вже простила, а от я – ще ні.
- Моя Ассоль, ти, певне, дуже змерзла.
- Молю тебе, не треба! Не торкай!
- А все ж я завжди був з тобою чесним.
- А я тебе любила через край…
І ще люблю! Така холодна осінь!..
Очей твоїх пекуча глибина…
- Які у тебе довгі теплі коси!
Які безглузді всі мої слова!
- Все дощ і дощ… І як же я без тебе?
- Не проганяй – нікуди не піду.
- Ти бачиш теж оцю заграву в небі?
- Ти чуєш теж цей шепіт у саду?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622892
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.11.2015
Обійми, я схилюся до тебе.
І нехай ми обоє не винні!
Дощ тепер, мов осіннє кредо.
Наше небо давно не синє.
І змовчати – єдиний вихід.
Відчувати на дотик тишу.
Коли в грудях бунтує вихор –
То кричати лише у віршах.
І страждати, і все ж любити.
І триматись завжди за руки.
Пробачати навік і тихо.
Один в одного просто бути!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622857
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.11.2015