| Сторінки (1/7): | « | 1 | » |
[i]Серед людей все більше копій
І навкруги одна брехня.
Слова - не більше ніж непотріб
Мовчання - голос почуття.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622344
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.11.2015
[i]Я хочу дивитись на синєє небо,
Не бачити пострілів і вогню біля себе.
Я хочу жити в мирній країні,
Та кожен ранок слухати пісні солов"їні!
Повертайтеся живими,герої не вмирайте ,
Вдома вас чекають діти й ваша рідна мати.
У нас на Україні палає вогняний дощ, А матері все плачуть й плачуть , думають це допоможе.
Нам сльозами вогонь не загасити ,
Потрібно любити , любити й любити,
Свій рідний край й маму , що зростила тебе
А зараз вона плаче , думає що все мине.
А ми любимо наших воїнів рідних.
Слава Україні! Україна - це мирна країна![/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621815
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 17.11.2015
[i]Кожен день, одне і теж
Це бачу зараз і завжди,
Ті самі ж лиця, день за днем,
Що можеш з цим зробити ти?
І кожен день, лише мігрень,
А навкруги, сама пітьма
І радості зовсім нема,
Але, триває боротьба,
За існування, за життя.
В цьому, нескінченому бою,
То виграю, то програю,
Але в кінці - одна мета,
Чи варто зберегти життя?
Собі питання задаю,
То виграю, то програю…[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621814
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.11.2015
[i]У кожного своя є маска
яка ховає все нутро,
не видно, що і як, прекрасна
чи може зовсім не воно.
У кожного своє обличчя
і свОї змії у душі,
у когось видно, той і злиться,
а хтось тихенько плаче в темноті.
Хтось добрий, щирий та відвертий
на людях тільки, як в кіно.
А хтось нічого не ховає, впертий
він є таким, але у масці все одно.
А й правда
нащо нам ті маски,
отих людей якими ми не є,
але боїмось, що собою справжніми
ми розпугнемо, все, що з нами є.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621629
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2015
Я закохалась в осінь, в дощ, і в падаюче листя...
Я полюбила вітер, дмущий в спину.
Я зрозуміла, сказане раніш борися!
І здається я знайшла свою людину.
Я не спішу на даний час додому,
Там не до мене, я до цього звикла...
Та після думки і якогось перелому,
Душа зрозуміла, що таке молитва.
Я не боюсь ні болю, а ні зради.
Це теж душа давно пережила,
Не слухаю вже, нічиї поради...
Я сильна і іще жива..!
Я не здалась, коли від холоду кістки ломало,
І не здалась, коли від голоду боліла голова...
В житті моїм багато що бувало,
Та я не здалась, я іще жива!
Бувало сумно, серце розбивалось,
Бували рани, яких не залічити...
Та ще бувало, мрії теж збувались,
І простила людей, яких не простити.
Я закохалась в осінь, в дощ, і в падаюче листя...
Я полюбила вітер, дмущий в спину.
І після давніх слів, борися!
Я, нарешті, зрозуміла, що не гину.
Я не здалась, коли до смерті пара кроків...
І не здалась, коли життєва лінія - крива,
Нехай, життя ще безліч дасть уроків..
Та я не здамся, досі ж дожила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621627
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2015
Навіщо взагалі потрібні ці друзі?
Вони лише іграшки на якийсь час ...
Хтось мені скаже : "Без них , не можна. " ,
Хтось мені скаже : "Ти дай їм лише час . " ...
А час нещадно мчить вперед,
Тягне за собою осколки спогадів.
І щось всередині мені душу дере ,
Бути може , слова фальшивих зізнань ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620565
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 12.11.2015
[i]Серед безлічі думок,
В океані суму й щастя,
Через терни до зірок,
Дивна стежка простяглася.
Хтось її мина зумисно,
Хтось на неї й не ступа,
Комусь іти було вже пізно,
На півдорозі хтось зверта.
Але боятися не треба,
Твій шлях підкажуть почуття,
Й душа злітатиме до неба,
Бо назад немає вороття.
Про цю стежину чули всі,
Вона - не зрада,
не провалля.
Хай знає кожен в майбутті,
Що ім'я її - КОХАННЯ!!!
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2015