Julia:)

Сторінки (1/19):  « 1»

минуле майбутнє.

Хто  може  гірше  ранить  твою  душу,  
ніж  та  людина,  що  колись  її  зцілила
Хто  зробить  замість  сну  нестерпну  муку  
чи  ж  та  людина,  що  колись  дала  надію  ?

Хто  буде  спати  поруч  ,  мов  чужинець  
чи  ж  той,  хто  взяв  колись  тебе  за  руку  ?
чи,  може,  все  міраж,  який  поглинув
не  може  ж  той,  хто  любить  все  забути.

Я  в  мареві  лежала  до  світанку  
і  думала,  що  як  це  може  бути,  
що  вранці  я  була  іще  кохана,
а  зараз  на  заплаканій  подушці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2023


( Послання)

а  що  коли  на  серці  холод  і  у  душі  вирує  пустота  
коли  тобі  не  гірко  і  не  солодко,  
а  зранку  замість  сонця  -  темнота  
хіба  не  соромно  в  цей  час  спустити  носа?
піду  тай  пізнім  ранком  вкорочу  собі  волосся
скільки  раз  вже  так  робила  -  не  згадаю  
та  може  ж  не  дарма
волосся,  кажуть,  пам'ять  має

про  всі  ті  дотики,  слова  й  щасливі  миті
чи  може  навпаки..
про  сльози  темним  вечором  пролиті,  
коли  нема  кому  сказать,  як  біль  той  душить,  
коли  в  середині  горить  щось  аж  палає,  мучить  
і  вогник  той  не  гасне,  не  стихає  ,  
а  ти  собі  сидиш  тихенько  скраю  
і  думаєш  так  тяжко  серед  ночі
обрізати  чи  все  ж  залишитися  волосся  ?

спалити  всі  мости  й  не  повертатись  
чи  скорено  прийняти  свою  долю  
й  залишитись  напівмертвою  й  напівживою
і  не  питай  чому  заплакані  ті  очі,  
не  розумію  чи  то  щастя  чи  то  недоспанії  ночі  
як  розібратися  в  житті  тім  я  не  знаю,  
бо  ж  начебто  все  добре,  я  кохаю,  
здавалося  б  нема  причин  здіймати  бурю
та  що  як  це  все  сон  і  я  тону  в  нім  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2022


НЕЗЛАМНІ.

Як  одразу  й  усе  розказати  ,
щоб  от    слово  і  серце  щемить
ті  банальні  й  заїжджені  фрази  
"Патріотами  стали  всі  вмить"

Та  хіба  ж  це  було  в  нас  одразу  
що  ж  сприяло  тим  змінам  різким  
я  скажу,  та  й  без  мене  всі  знають  
спільне  горе  -  судомить,  болить.

Нас  ударили  там  -  звідкіля  не  чекали  
скільки  бід  завдали  нам  так  звані  "брати"
вони  думали  "вжух"  і  ми  всі  повтікаєм,  
та  війна,  як  медаль  -  має  дві  сторони  

Ми  немов  народилися  знову  
сильні  духом,  незламні  й  стійкі  
закохались  ще  дужче  в  свою  рідну  мову,  
зрозуміли  хто  друзі,  а  хто  вороги.

Ми  знайшли  собі  нових  кумирів
хоча  ні,  вони  ж  завжди  були,  
та,  на  жаль,  лиш  тепер  зрозуміли
хто  герої,  а  хто  лиш  смітник  .

Скільки  нам  довелось  пережити,
щоб  навчитись  любити  своє,  
та  минуле  уже  не  змінити  
та  і  ми  вже  не  ті,  що  були.

На  листку  не  опишеш  всі  сльози,  
що  пролили  старі  матері,  
який  жах  пережили  в  підвалах  
і  дорослі  і  зовсім  малі.
Проте  скільки  б  не  вили  тривоги  
й  не  бомбили  рідні  серцю  місця
у  всіх  нас  є  одне  лиш  бажання,  
щоб  подохла  та  клята  русня  ❤️

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2022


Почуття.

Всі  шукають  по  цілому  світі  
незбагненне  й  крихке  почуття,  
яке,  кажуть,  наповнює  світлом  
нецікаве  й  буденне  життя.

А  і  дійсно,  це  ж  вихор  емоцій
 і  нестримний  потік  відчуттів  
та  таких,  що  наповнюють  ночі  
ріками  щастя  й  нових  відкриттів.

Та,  якщо  все  безмірно  прекрасно  
і  здавалося  б  щасливий  кінець,  
то  чому  всі  знімаючи  маски,  
різко  зводять  усе  нанівець  ?

і  зникає  нестримна  надія  
і  немає  іскри  вже  в  очах,  
все  тому,  що  кохання  -  це  мрія,  
а  не  просто  окурок,  що  згас.

Хіба  дім  це  одна  лиш  цеглина  ?  
чи  освіта  -  один  лиш  урок  ?  
Задля  грошей    долають  вершини,  
для  кохання  не  зроблять  і  крок.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950668
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2022


Казка

Що  для  кожного  з  нас  є  кохання
і  до  чого  це  все  приведе?
До  сімейного  затишку  зрання
чи  до  слів,  що  біль  скоро  мине  ?

І  у  кожнім  жевріє  надія
з'явиться  хтось,  хто  сколихне
усі  ті  давно  зраджені  мрії  
і  у  серці  щось  знов  спалахне.

Та  чи  дійсно  кохання  -  це  казка  
і  в  кінці  завжди  є  happy  end  
чи  це  просто  солодка  відмазка  
на  шляху  до  колючих  терен  ?

Кожен  дасть  на  це  відповідь  іншу,  
бо  у  кожного  правда  своя.
В  когось  вся  "любов"  закінчиться  в  ліжку,
а  хтось  берегтиме  її  до  кінця.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2022


ХХІ

Я  хочу  прокинутись  зранку,  у  світі,  де  мир  і  тепло
Де  люди  гучний  звук  снарядів    забудуть,  немов  страшний  сон
У  світі,  де  з  но́вим  світанком  прийде  впевненість  у  завтрашнім  дні
І  жодній  дружині  не  скажуть:  "Ти  вибач..  в  бою  він  поліг  ".
Я  хочу  прокинутись  в  світі,  де  людина  -  це  патріот
І  будує  майбутнє  у  рідній  країні,  а  не  стрімголов  біжить  за  кордон
Де  любов  є  цінніша  за  гроші
Де  тварини  не  чахнуть  в  вогні
Де  людей  не  цікавлять  банкноти
І  де  зникнуть  хвороби  страшні.
Так  хотілось  писати  про  щось  прекрасне  та  реальність,  на  жаль,  все  згортає  в  одне
І  страшно  подумать,  що  ще  нас  чекає  і  яка  страшна  доля  призначена  всім,
Та  що  тут  поробиш,  адже  всі  біди  люди  створили  для  себе  самі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860683
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 08.01.2020


так помирає людина.

-  Чому  ти  так  гірко  плачеш?
У  тебе  хтось  помер?

-Так.  Моя  душа.  Протягом  довгого  часу  вона  тяжко  хворіла.
Її  мучили,  мордували,  над  нею  жорстоко  знущалися.
І  сьогоді  вона  впала  в  кому.  Шансів  її  врятувати  практично  немає.
Однак,  серце  не  пробачить  її  смерті.  Воно  озлобиться  на  увесь  всесвіт.
Воно  збайдужіє.  Воно  окам'яніє.  Так  помирає  людина.
Звичайно,  необхідні  для  життя  функції  й  надалі  будуть  виконуватися  організмом.
Особа  буде  дихати,  їсти,  пити.  Проте,  оточуюючий  її  світ  вже  ніколи  не  набуде  тих  яскравих  барв,  які  були  раніше.  Усе  сіре.
Такі  важливі  раніше  речі  втратять  будь-  який  сенс.
Назавжди  залишиться  лише  оточуюча  тебе  картинка  сірих  мас.
То  хіба  це  життя?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822009
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 20.01.2019


Сказати тобі по секрету?

Сказати  тобі  по  секрету?
Про  те,  про  що  хочу  кричати
Про  речі,  що  є  на  цім  світі,  які  не  дано  всім  пізнати.

Наприклад,  про  схід  й  захід  сонця
Про  хвилі,  що  б'ють  на  світанку
І  про  те  наскільки  прекрасно
Просто  прокинутись  зранку.

Про  безмежні  краї  і  простори
Про  цілющу  силу  кохання
І  про  те,  наскільки  прекрасно  
Просто  знати,  що  знов  буде  завтра.

Про  багатство  й  скарби  всіх  народів
І  про  те,    що  лиш  разом  ми  -  сила
Ну  і  звісно  ж  наскільки  прекрасно
Просто  знати  що  ти  є  людина.

І  я  хочу  про  це  на  весь  всесвіт
Все  кричати,  кричать  що  є  сили
Проте..  чи  почує  цей  шепіт
Хоч  одна,  хоч  маленька  людина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794736
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2018


Вибір. .

Коли  все  змінилось  на  гірше?
Із  чого  це  все  почалося?
Таке  це  новітнє  століття,  
Де  життя  є  менш  цінним  за  гроші?

Жорстокість  затьмарила  розум,
Байдужість  пустила  коріння,
А  ми,  мов  раби  ті  безмовні
Упали  без  слів  на  коліна.

Людина  в  цім  світі  -  творець  свої  долі,
І  кожен  для  себе,  сам  шлях  обира..
Чи  це  буде  чесність,  чи  свавілля  й  неволя
Розплатишся  ти  за  свій  вибір  сповна!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767956
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.12.2017


Як матері чекають. .

Вона  сиділа  тихо  на  крилечку
І  дума  її  мучила  одна
Їй  все  здавалось,  що  почує:
"Ненько,  я  не  поліг  в  бою!  Ти  не  одна!"

Їй  все  здавалось,  що  ось-ось  він  прийде
І  поцілує  мамині  уста..
Подивиться  так  ніжно  в  очі  щирі
Й  загоїть  рану  в  серці  до  кінця  .

Пройшли  роки,  а  віра  не  вгасала
Той  тихий  вогник  сили  й  сподівань..
Їй  всі  казали:  "Сина  вже  немає!
Забути  час.  Всім  далі  йти  пора."

Та  дійсно  вже  ніхто,  і  не  згадає
Лиш  матінка  вже  сива  і  стара
Щоночі  вона  плакала  й  казала:
"Спасибі  тобі  сину,  за  життя".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704277
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.12.2016


Патріотичний.

Життя  важке,  неправедне  й  жорстоке,
Бо  скрізь  війна  безжальна    і  страшна,
І  люди  помирають  за  свободу,
І  люди  помирають  за  життя.

В  невільній  країні  життя  не  буває  
Тут  підлість,  і  з  рада,і  смерть
Тут  влада  жирує,  народ  тут  бідує
Тут  люди  благають  про  смерть.

Навіщо  так  жити?
Навіщо  страждати?
Навіщо  народ  наш  людський  мордувати?
Боріться  же  люди  за  правду  й  свободу  
За  вільну    країну  і  щастя  народу.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671153
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 09.06.2016


Сон.

У  сні  здавалося  мені,  
Що  мир  настав  по  всій  землі
Усе  жило,  цвіло,  раділо
Та  раптом  стало  так  журливо...

Мене  взяло  за  руку  маля,
Ще  зовсім  крихітка.дитя.
І  голосом  тихим  крізь  сльози
Так  тихо-тихо  запита:  

"За  що  так  Бог  мене  карає?
Що  неньку  з  батьком  він  забрав
У  мене  нікого  немає..
Як  буду  далі  жити  я?"

І  я  заплакавши  упала
Так  міцно  обійма  дитя
Я  лише  хотіла  сказати..
Та  раптом  прокинулась  вмить
І  серце  забилося  важко,  скільки  дітей  в  світі  цих.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671149
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.06.2016


Мама.

Ти  жінка,  мати,  берегиня
В  твоїх  очах  є  цілий  світ
І  знаю  змалечку  любила
Мене  ти  більше  за  усіх.
Та  час  іде,  усе  минає
Ніхто  й  ніщо  на  місці  не  стоїть
Поїхала  з  дому..доросла..навчаюсь,
А  ти,  як  і  зАвжди  допомагаєш
Піклуєшся  мов  про  маленьку  дитину  
Та  це  і  не  дивно,  ми  всі  є  такими
У  серці  ми  зАвжди  залишимось  дітьми,
Що  хочуть  любові  у  рідній  домівці.
І  хоч  не  завжди  усе  бУло  спокійно
Були  і  сваркИ,  правди  нікуди  діти
Та  попри  слова,  негаразди  й  розлуки
 Я  тихо  візьму  у  свою  твою  руку
І  тихо  на  вушко  тобі  розкажу,
Як  сильно  матусю,  тебе  я  люблю.
І  після  всього,  що  я  вже  сказала
Від  щирого  серця  простими  словами
Я  хочу  сказати  тобі  люба  мамо,
Що  я  віддала  би  усі  дари  світу,
Аби  лише  поряд  була  ти  довіку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661687
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.04.2016


Не забуде!

Не  бУло  спокою  у  серці,
Воно  все  билось  в  унісон
Не  знала  матінка  старенька,  
Що  не  побачить  більше  сон:

Про  те,  як  з  сином,  ще  маленьким
Із  дня  у  день  гуляли  вдвох,
Про  те  як  ріс  він  помаленьку,
Про  перше  слово,  перший  крок.

Це  все  минуло,  все  лиш  спогад,  
Що  часто  бачився  у  сні.
Та  не  забуде  вже  ніколи,  
Як  сина  віддала  землі,  
Як  сина  поховала  мати  закарбувалось  назавжди!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620507
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.11.2015


Встретитесь еще. .

Ах,  как  же  хочется  души
На  миг  отчаяно  коснуться
И  громко  так  кричать  дыши
Сюда  им  больше  не  вернуться.
Он  умер  чтобы  ты  жила
Чтоб  слышала  ты  детский  лепет
И  так  отчаяно  ждала
Что  встретитесь  еще  на  небе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620265
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 11.11.2015


Чудеса.

Коли  життя  вас  ставить  на  коліна,
І  вже  здається,  що  немає  сил
Потрібно  просто  вірити  у  мрію,
І  у  все  те,  що  любиш  ти.

І  сонечко  засяє  яскравіше,
І  все  почнеться  з  чистого  листа
Адже  головне  у  світі,
Просто  вірити  у  чудеса.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620263
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2015


Юність.

Роки  ідуть..мов  час  пливе
І  все  здається  вже  не  те.
Та  нам  лишається  радіти,
Що  ми  хоч  юні  та  все  ж  діти.

Та  юність  -  це  важка  пора
Кохання  перше,  навчаннЯ́
Твій  перший  друг,  а  потім  зрада,  
І  все  це  колить,  душу  країть.

Та  все  це  лиш  момент  нещастя
Ми  все  це  мусим  пережить.
Це  все  лиш  крапля  в  світі  щастя
Що  нас  чекає  в  майбутті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619908
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2015


Дедушка.

Ты  знаешь  дед,  горжусь  я  очень
Когда  мне  мама  говорит,
Что  на  тебя  я  так  похожа,
Что  даже  взгляд  один  в  один
Так  жаль,  что  мало  тебя  знала
Ведь  ты  ушел    от  нас  так  рано
И  с  сердцем  грусти  и  страданья
Могу  я  с  гордостью  сказать
Моя  любовь  не  умирает
К  тебе  навеки  дедушка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619604
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 09.11.2015


Герої не помирають!

Жорстокість,  зрада,  біль  і  втрата
Це  все  війна  панує  на  землі
Ви  лИ́ше  згадайте  лихий  45-тий,
Як  ви  всі  пліч  опліч  боролись  за  мир,

А,  що  стало  зараз  пішов  брат  на  брата
Безжально  вбивають  жінок  і  дітей
Згадайте,  нарешті,  що  ви  рідні  браття,
Що  разом  росли  ви  на  неньці  землі.

Та  все  зруйнувалось,  пролилися  сльози
І  кров  безневинна  пролилася  знов,
Вся  почесть  і  слава  загиблим  героям,
Бо  лИ́ше  герой  може  піти  на  війну

І  гордо  крикнувши:Я  УКРАЇНЕЦЬ
Віддати  життя  за  країну  свою!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619357
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 08.11.2015