Оксана Дністран

Сторінки (2/171):  « 1 2 »

Осіння лагідна пора

Прийшла  осіння  лагідна  пора
У  пишнім  золотавім  оксамиті.
Теплом  ласкавим  по́лудні  умиті
Енергію  виносять  на-гора.

Жоржиноповені  –  за  виднокіл
Порозливались  барвами  веселки,
Заповнили  душевні  закапелки,
Підморгують  по-змовницьки  до  зір.

Нахлюпочу́сь  у  вирі  хризантем,
У  хвилях  айстр  нарозкошую  вволю,
Росою  незамутнено-легкою
Прикрашу  тім’я  квітних  діадем.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848263
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 15.09.2019


Альтруїст

Він  щедро  роздавав  себе  по  крихті
Охочим  безогля́дно  так  –  беріть.
Той  дар  вважали  здатні  все  купити
Замінником  дешевим  на  обід.

Рекламою  давались  обіцянки.
Роззяви  задивлялися  на  скло.
В  полоні  золотої  лихоманки
На  вулиці  від  закликів  гуло.

Це  потім  вже,  коли  пішов  сердешний,
Опам’ятався,  кинувся  народ.
Під  носом  зневажається  безмежне.
Не  ціниться  усе  без  перешкод.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848154
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 14.09.2019


Коло

Те  коло,  що  йому  належу,  –  
необертове.
Верчуся  в  ньому  –  
неугавно
тихим  словом.
Секундна  стрілка  
час  поквапливо  
кружляє.
А  я  –  не  тут,  не  там,  
постійно  –  
скраю.

Так  вийшло,  
що  сама  зробила  
власний  вибір,
Який  те  коло  в  колію  
ще  більш  поглибив.
Не  обертаюсь  –  
так  не  прийнято  
чинити.
Наздоганяю  
спини  
більш  
талановитих.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848090
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 13.09.2019


Сріблинка бабиного літа

Зіткала  струни  скрипалю  
Сріблинка  бабиного  літа.
Струмує  радість  неприкрита
Лункоголосим  «я  люблю».

Врожайнозібрані  поля  -
У  відпрацьованій  знемозі.
А  на  Андріївськім  узвозі
Стрічає  церква  немовля.

Золотогриве  сонце-кінь
Копитом  б’є  у  бік  дзвіниці
І  сяють  бані  круглолиці,
Підносять  нас  у  височінь.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848055
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 13.09.2019


Перебродила

Перебродила  нетривким  коханням.
Текли  хмільні,  голублячі  слова.
Здавалося  –  і  першим,  і  останнім,  –
Мов  іншого  на  світі  не  бува.

Як  марево  розвіялось,  померкло,
Осиротіла,  начебто,  і  я.
Лиш  губи  довго  ще  шукали  спекло,
Щоб  доторкнутись,  хоч  би  звіддаля.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847954
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 12.09.2019


Тотальний контроль

Тотальний  контроль  нівелює  свободу.
Шпигунське  приладдя  насичує  побут.
Продавлені  межі  вичавлюють  згоду
У  матрицю  вивести  кожну  особу.

Від  пильного  ока  орла  –  не  сховатись.
Куріпки  даремно  шукають  притулку.
У  камерах  чисел  слова  делікатні
Втрачають  первинну  піднесену  думку.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847953
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 12.09.2019


Колискова

Голубино-безневинне
Небо  тужить  безпричинно.
Люлі-люлі.  Поколи́шу.
Льолю  вдіну  найгарнішу.

Люлі-люлі.  Спи,  синочку.
Котик  муркає  в  куточку.
На  світаночку  проснешся
І  усміхнено  –  в  прийдешнє.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847835
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.09.2019


Ще поки…

Чаїнка  в  оці  гіркла  і  сльозила.
Обходили  запеклі  жартуни.
Ще  тимчасово  складені  вітрила.
Ще  поки  даль  в  обіймах  сивини.

Зажевріє  рожевим  оксамитом
Далекий  і  незнаний  горизонт.
Красуня  осінь,  вінчана  із  літом,
Кленовий  одягне  собі  кулон.

І  випружняться  клини  і  лекала,
Мов  напнута,  неторкана  струна.
Такою  я  себе  іще  не  знала,
Хоча  ми  в  дзеркалі  стрічаємся  щодня.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847817
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.09.2019


Суцільна подвійна

Від  пустки  в  собі  не  сховаюся  в  римах.
Від  себе  тікати  кудись  -  безнадійно.
І  як  семафор  би  зеленим  не  блимав,
Стандарти  лякають  суцільним  подвійним.

Круті  віражі  віддаляють  від  цілі.
Слова  замерзають  без  кисню  в  повітрі.
Вершини  нещадно  легені  здавили,
Щоб  знову  наповнити  потайки  світлим.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847607
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 09.09.2019


З-під опіки…

З-під  опіки  родичів
Рвуться  діти-зернята.
Круками  голодними
Стріне  їх  життя.
Ще  ніхто  не  знає  з  них,
Що  чатує  спереду,
Видаються  кращими
Пруги*  майбуття.

Безліч  обпікається
Сотні  зігнивають,
Скільки  потім  літеплом
Хукати  комусь,
Підбирати  хустками
Крапелини  жалю,
Розвівати  сяєвом
У  душі  пітьму.

Ляльками-матрьошками
Битими  й  ламкими
Робляться  жадаючі
Ліпшого  буття.
Веснами  кінчаються  
Непроглядні  зими.
Лиш  нема  колишньому
Більше  вороття.

*Пруг  –  обрій.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847323
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 06.09.2019


Розлучення (із циклу Простір нелюбові)

Почав  раз  байку  чоловік:
«Послухай,  Галю,  ми
Живем  уже  десятий  рік,
А  треба  до  семи.

Мав  замінити  би  тебе,  –
Довкола  стільки  юнок!..»
Дружина  стримала  себе,
Зібрала  скромно  клунок.

В  думках  промчалося  життя:
Їй  –  трішечки  за  тридцять…
Колись  він  цілим  світом  став…
Банально.  Хоч  топися!

Вона  зламалась  би  давно,
Та  визріло  рятунком
Гордливе  істини  зерно:
«Я  –  незугарніш  юнки?

А  мудрість,  плата  за  роки,  –
Цінніша  оболонки!..»
...Щемів  ще  довго  шрам  гіркий,
Як  після  похоронки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847308
рубрика: Вірші, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 06.09.2019


Буднів круговерть

Закрутили  нас  будні,
Підхопили  у  вихор,  як  дзиґа,
Крок  уліво,  чи  вправо  –
Наче  злочин  супроти  віків.
Опираюся  їм,
Відхиляюсь  від  позначок  стиха,
А  вони  –  батогом,
І  лякають  помститися.  Втім,

Прийде  злюща  зима,
Ну  а  ми,  наче  бабки-летючки,
Нам  би  тільки  квітки...
Безтурботно-вільготне  життя
Доведе  до  суми́,
До  дверної  латентної  ручки,  –
Потім  їж  лиш  пісний
Заримований  дим  каяття.

Мурашина  сім’я  –
Той  взірцево-довершений  приклад,
Що  з  людини  створив
Механічне  мале  коліща.
Я  пручаюсь,  чудна,
До  розмірених  рухів  незвикла,  –
Діамантами  день
Так  принадно  у  росах  блищав.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847173
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 05.09.2019


Передвіршів'я

Ще  демони  сліпі  і  безпорадні,
Ще  тільки-но  навпомацки  зайшли,
А  я  кричу,  звиваючись,  надсадно,
Неначе  вилили  киплячої  смоли.

Яка  різниця  -  чи  живі,  чи  мертві,
Чи  ненароджені,  прикуті  до  візків,  -
У  кожнім  бачать  прототипа  жертви,
У  сіті  ловлять  приникаюче-цупкі.

І  навіть,  як  наситяться  вампірно,
Не  відпадуть,  не  випустять  єство,
Допоки  не  віддам  сама  покірно
Останній  недописаний  листок.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847172
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 05.09.2019


Сліпа любов

Сліпа  любов  ридала  на  розпутті:
Куди  іти?  –  довкола  черствий  камінь,
Який  байдужністю  безмовно  ранить,
Зростає  муром  –  ні́куди  звернути.

Сліпа  любов,  бездумно-безпричинна,
Немов  жебрачка,  милості  просила.
Із  вуст  голубка  випурхнула  біла
І  в  небі  розчинилася  невинно.

Сліпа  любов,  оголено-наївна,
Погідно  мироточила  під  осінь,
Землі  дощами  мила  ноги  босі
І  пальцями  кололась  об  ожину.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846876
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 02.09.2019


ЧОТИРИ СТИХІЇ

1***  ВОГОНЬ

Нестримний  і  жагучий  із  глибин.
Своїм  завзяттям  простір  покоряю,
Без  мене  –  ані  пекла,  ані  раю,
На  світі  я  такий  –  один.

Буває  –  застилає  очі  дим,
Від  блискавок-вулканів  –  не  сховатись,
Та  гарно  милуватися  на  ватри
І  зайчиком  пограти  золотим!

Я  кожним  кроком  тут  і  там
Несу  енергію  життя.

2***  ЗЕМЛЯ

Родюча  твердь  і  непоступний  камінь,
В  усьому  –  непохитна  та  надійна,
З-за  мене  –  і  дрібні,  й  великі  війни,
Я  –  зодчий  жител  і  дзвіниці  в  храмі.

Усе  приймаю  й  віддаю  –  стократ,
Не  піддаюсь  на  нерозважний  виклик,
Красива  в  кожнім  зі  сезонних  цилів,
Умію  і  в  буденнім  дати  лад.

Новонароджені  до  сивочолих
Вершать  зі  мною  власне  коло.

3***  ПОВІТРЯ

Усюди  є,  і  начебто  –  нема,
Безперешкодно  пружне  й  непомітне,
Зусилля  проявляю  тільки  вітром,
Проношу  сяйво  дотемна.

Без  мене  дихати  –  нікому  не  дано,
Живу  собі,  тому  й  живе  існує,
Не  тисну,  не  напружуюся  всує,
Та  ба́жане  всім  все  одно.

Незримо  захищаю  землю  я,
Хоча  й  існую  віддаля.

4***  ВОДА

Куди  нахилять,  я  туди  й  течу,
В  шпарини  проникаю  без  розбору,
В  усьому  залишаюся  собою,
Льодами  і  окропом  –  обпечу.

Багатолика,  тургор  –  мій  кумир,
Який  не  дозволяє  в  ступор  впасти,
Від  нього  рвуся,  наче  птаха  з  пастки,
Та  тільки  з  ним  лиш  набуваю  крил.

Немає  виходу,  чи  рамки  затісні?
Прориви  зріють  у  мені.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845209
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 16.08.2019


Розряхтілись притишені мрії

Розряхтілись  притишені  мрії.
Присмак  ягід  уяву  лоскоче.
Серпень  денною  спекою  мліє
І  несе  оксамитові  ночі.

Небо  щедро  іскрить  хороводом
Семизір’я  Стожарих  сестер.
Видається  –  усе,  що  завгодно
Виповня́ється  з  ними  тепер.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845086
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.08.2019


Я – та верба

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=QB1EU9-VZ78[/youtube]

Я    –  та  верба  плакуча  і  гнучка,
Що  з  гілочки  корінням  проростає.
Частенько  опиняюся  над  краєм,
Де  протікає  матінка-ріка.

Вклоняюсь  низько  людям  до  землі,
Пою́  своїм  непереборним  жалем.
У  тінь  заходять  і  женуться  далі.
У  кожного  –  проблеми  чималі.

Пускаю  вслід  їм  листопад.
…Не  повертаються  назад.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845035
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 14.08.2019


Гідне світлини

Пасмани́стий*  джміль  спить  на  жоржині  уранці,
Прихиливши  голівку  на  ніжну  подушку,
А  вона,  одягнувши  нову  вишиванку,
Заколихує  піснею  стиха  на  вушко.

У  духмяно-пухнастих  жовтавих  пелюстках
Джмелик  марить  весною,  далеким  простором,
Видно,  сняться  йому  літні  кримські  відпустки,
Виноградники  стиглі  з  ландшафтами  моря,

Оксамитові  дні,  незахмарене  небо,
Мирні  усмішки  жителів  сходу  країни.
Не  повірила  б  я,  як  сказав  би  хто-небудь,
Що  Вкраїна  побачить  окопи  й  руїни.

Спить  замріяний  джміль  ув  обіймах  жоржини,
І,  на  щастя,  він  вільний  усіх  зобов’язань.
Життєдайність  природи,  що  гідна  світлини.
У  реальності  іншій  політика  блазнів.

*Пасманистий  -  смугастий.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844591
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.08.2019


Ілюзія

Він  кожну  крихту  підбирав  за  мною
Метафор,  ситуацій,  алегорій,
З  уламків  будував  собі  альтанки,
Де  каву  сонце  пило  спозаранку.
Я  пригубити  теж  разок  хотіла,
Та  запручалося  світило.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844323
рубрика: Вірші, Поетична мініатюра
дата поступления 07.08.2019


Невже замало?. .

Хтось  радіє  чужому  горю,  -
Хай  страждають,  мовляв  би,  теж,
Інші  нищать  у  ревнощах  Трою
Танцем  Віта  Пізанських  веж.

Південь  хляпавками  затопило,
Схід  посічений  скалками  мін.
Та  невже  цьому  світу  замало,
Що  крихким  і  вразливим  є  він?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844314
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 07.08.2019


Підвельнська* пастораль

Подався  в  мандри  чоловік,
Довгенько  не  було.
Дружина  коротала  вік
Одна  на  все  село.

Повиїжджали  молоді
До  ліпшого  життя,
Лишались  довго  тільки  ті,
Хто  пив  до  забуття.

Закрили  школу,  магазин,
Автобус  відмінили,
Без  видимих  на  то  причин
І  дуб  упав  стожилий.

Не  раз  і  Мотрю  звав  сусід,
Мовляв,  у  місті  –  краще,
Та  то  –  у  кізочки  приплід,
То  –  дім  напризволяще

Лишати  все  якось  ніяк
Хазяйка  не  хотіла,
А  потім  Бог  послав  їй  знак,
Сама  взялась  до  діла.

Моторній  жінці  довелось
Чимало  бід  зазнати,  
Та  тут  приїхали  в  село
Якісь  дивакуваті,

Яким  хотілося  чомусь
Поближче  до  землі,
І  діти  –  далі  від  спокус,
Й  самі  –  мов  королі:

Ні  ти́сняви  міських  квартир,
Ні  стопору  доріг,
Природа  добавляла  сил,
Господь  від  бід  беріг.

На  лад  пішло  все,  до  пуття:
Худоба  і  бджільництво,
Заможним  хутір  тихий  став,
Довкола  –  гарно  й  чисто.

Вернувся  з  мандрів  чоловік
Провідати  господу,
Надивуватися  не  міг:
-  А  хто  тут  верховодить?

Знайшов  я  в  місті  покупця.
Дай  господарству  звіти!
Та  жінка  глипнула  в  серцях:
-  Ти  все  пустив  на  вітер!  

*Підвельне  -  майже  безлюдний  хутір  у  Чернігівській  області

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844229
рубрика: Вірші, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 06.08.2019


Привілля

Позаростало,  не  пройти
Самій  до  джерельця,
Кущі  наставили  щити
Гілками  до  лиця.

Мене  забув  дідизний  ліс,
Неходжений  людьми,
Вже  й  моховинням  дуб  заріс,
Де  зустрічались  ми.

Привілля  дикому  зелу,
Панує  норма  сили,
Пісні  складають  джерелу
Пташата  пустотливі.

Я  тих  наслухаюсь  пісень,
Посиджу  на  пеньку,
Ожини  наберу  до  жмень,
І  –  в  метушню  міську.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844219
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 06.08.2019


Коли і шторми замалі

Він  був  ображеним  на  світ,
Плодив  агресії,
А  в  мене  -  океани  вбрід,
Фонтан  експресії.

Порозумітись  не  могли  -
Переконтачили.
Нам  стали  шторми  замалі
Дев’ятозначенні.

Не  зміг  пробачити  мені
Своїх  поразок.
Він  сам  згорав  у  тім  вогні.
І  я  щоразу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844081
рубрика: Вірші, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 05.08.2019


Передосіннє

Кінчається  літо,  а  я
Ніяк  зупинитись  не  можу,
Вже  воду  студе́нить  Ілля,
Вже  серпень  вкрав  днину  погожу,
А  я  все  майбутнім  живу:
Що  завтра  нарешті  спочину,
Зариюсь  блаженно  в  траву,
Квітуючи  в  ній  безпричинно.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843785
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 02.08.2019


ПОГОСТЮВАЛА

В  кубло  осине  втрапила  бджола.
З  причин  яких  –  нікому  невідомо,
Можливо,  сумувалося  за  домом,
А,  може,  інша  справа  привела.

Гостинців  мала  діжечок  зо  три  -
Пилок  нектарний,  зріючий  у  мед,
На  вусиках  бринів  ще  спогад-лет
Про  оковид  квітуючий  згори.

Чужинка  осам  –  золота  мішень:
Утрата  жала  не  веде  до  смерті.
Гуртом  одну  збиралися  роздерти,
Як  леви  жертву  в  за́палі  арен.

Гостинці  скинула  в  піке  крутім  бджола
І  вирвалась  вцілілою  з  кубла.
Лунало  вслід:  
- З  тобою  ми  –  рідня!
- З  такими  не  вживаються  і  дня!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843777
рубрика: Вірші, Байка
дата поступления 02.08.2019


Омана

Уперто  захищаю  власне  право
На  хибну  думку,  що  б  там  не  було,
Плету  слова  в  ідею  кучеряво,
Прозо́рю  ревно  у  богемське  скло.

Засяють,  заіскряться  кришталево
Доктрини  пустоцвітні  та  легкі.
Потрапить  рибка  несвідомо  в  невід.
Засудять  вчинок  наслідки  віків.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843703
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 01.08.2019


Натще

Я  віршами  молилась  натщесерце,
Благала  повернути  спокій  мій,
Кляла  того,  що  так  нахабно  вдерся
У  шовк  блідих,  як  ранній  до́світ,  мрій.

Мовчу  тепер  –  не  вартий  біль  уваги.
Оплачу  потім  бідне  пташеня.
В  тумани  землю  восени  зодягне
Той  прикрий  спогад,  що  не  долиняв.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843179
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 26.07.2019


Паралельні світи

Інтриги,  бійня  за  ресурс
У  передвиборчій  гонитві,
Бравадний  підкуп  неприкритий,  -
У  передгроззі  день  загус.

А  в  паралельному  житті  
Обмеження  зривають  спортом,
Крик  переможний  рве  аорти
Від  повноводдя  почуттів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842311
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 18.07.2019


Передгроззя

Громовице,  посе́стрице,  вдарим,
Пошматуєм  людський  супокій,
Змиєм  радісні  дні  і  невдалі
У  життєвий  потік  гомінкий!

Розтривожим,  роз’ятримо  землю.
Хто  це  зробить  наразі,  крім  нас?
Як  закінчиться  завтра  буремне,
При́йде  сонцю  всміхнутися  час.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842310
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 18.07.2019


Про співчуття

Кволий  безхатько  йшов  передмістям.
Запах  немитого  тіла  пік  ніздрі,
Виразки  струпні  вкривали  сувоєм,
Їх  терикони  сочилися  лоєм.

Люди  сахались  довкола  щоразу  -  
Раптом  підхоплять  незнану  заразу,
Очі  ховали  убік,  поспішали.
Тут  співчуття,  очевидно,  замало?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842259
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 17.07.2019


Кумова допомога

Заводять  кішок  і  собак,
Птахів,  чи  хом’яків  для  втіхи,
Ну  а  Дмитро,  не  знати  як,
Завів  гарем  собі  для  сміху.

Він  гарував  на  них,  бідак,
Не  знав  ні  продиху,  ні  ласки,
Та  не  вдавалося  ніяк
Пожити,  як  у  східній  казці.

Бо  кожна  прагнула  свого,
Інстинкти  рвали  дах  щоднини,
Не  міг  ніяк  дивак  Дмитро
Щасливою  зробить  родину:

Галині  треба  інший  дім,
Марині  –  поміч  та  увага,
В  Тетяни  –  тисячі  причин,
Щоб  заклювати  бідолагу,

А  як  зійдуться  вже  гуртом,
То  хоч  біжи  куди  ховайся,
Такі  Гомора  і  Содом,
Що  вдався  б  до  реінкарнацій.

Не  милі  стали  вже  й  борщі,
Постільні  вправи-ритуали,
Постійні  грозові  дощі
Прогнозом  звичним  в  домі  стали.

Та  кум  Петро  поміг,  як  міг:
Став  заглядати  на  часину,
В  Дмитра  пробився  третій  ріг,
Урівноваживши  родину.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842239
рубрика: Вірші, Гумореска
дата поступления 17.07.2019


Самота

Вовками  виє  самота,
Неначе  комини  -  вітрами,
Чуття  холоне  поміж  нами,
Осіннім  листям  опада.

Так  невимовно  до  глибин
Пронизує  нерозуміння,
А  ласка-послуга  невинна
Ще  глибше  забиває  клин,

Що  видається  –  закричу
Хоч  би  почув  мене  хто-небудь,
Та  лиш  грозою  брижить  небо
І  ме́че  блискавку-свічу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842115
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 16.07.2019


Від губ слова

Від  губ  слова  стираються  до  дір.
У  просвіт  зазирає  клаптик  сонця.
Лягає  думка  рвано  на  папір
В  римованій  прозорій  оболонці.

Найменший  нерв  -  чутливіший  приймач.
Рядки  потроху  набувають  сенсу.
Кружляю  понад  смугою  невдач,
Дань  віддаю  дозлітному  шаленству.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842110
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 16.07.2019


Коханню мало лиш окрайця

Коханню  мало  лиш  окрайця,
Йому  потрібно  зразу  все,
А  там  чи  крайся,  чи  не  крайся,
Чи  жди,  що  мимо  пронесе...

Так  і  Даринка  –  виглядала,
Вірніше  –  легітно  жила,
Допоки  хлоп  один  зухвало
Їй  спокій  не  спалив  до  тла.

Пилип  –  завидний,  не  ледачий,
Недолік  мав  лише  один:
Дівчатам  голови  мантачив
Та  забивав  між  ними  клин.

І  навіть  зовсім  гонорові
Стелились  травами  до  ніг.
Не  обіцяв  Пилип  любові,
Та  вго́вкати*  усяку  міг.

Це  потім  вже  Даринка  взнала,
Що  зветься  спосіб  той  «пікап»,
І  вийняти  ядуче  жало
Не  кожний  може,  наче  раб,

Який  ярмо  своє  леліє,
Не  рветься  волі  досягти.
Принадні  миті  ейфорії  –
На  валер’яну  йдуть  коти.

Гарем  принижував,  тиранив,
Самооцінку  покоряв,
Лишав  незгойно-рвані  рани
І  позбавляв  найменших  прав,

Та  упокорені  готові
Терпіти,  ждати  казна-що.
Страждання  всі  –  від  нелюбові,
Який  би  принц  там  не  прийшов.

Даринка  в'янула  в  нещасті,
Марніли  голос  і  лице,
Бо  я́к  поділений  на  частки
Їй  власний  Всесвіт  піднесе?..

В  коханні  –  мало  лиш  окрайця.
Від  себе  в  мрію  не  втечеш.
Любов  не  визнає  ерзаців*,
Як  і  оман  довіри  -  теж.

*Вго́вкати  -  вмовити.
*Ерзац  -  замінник.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841264
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 08.07.2019


РОЗВІНЧАНА ЛЮБОВ

Чи  на  світі  замало  мільярдів  людей,
Чи  не  тому  навчалося  змалечку  вдома,
Полюбився  жонатий  –  і  серце  з  грудей
Вилітало,  неначе  талан  весь  –  у  ньому.

Засліпило  кохання  –  куди  би  не  йшла,
Про  єдине  лиш  марила,  мов  наркоманка,
І  які  там  буденно-домашні  діла,
Коли  трусить  усю  вогняна  лихоманка?

Ні  –  щоб  сісти,  помислити  –  в  нього  сім’я,
Раз  рішила  зізнатися  –  хай  там  що  буде!  –
Ненароком  чарує  так  трель  солов’я,
Забувається,  що  говоритимуть  люди.

Може  й  випала  крихітка  щастя  на  двох,  –
Обпекло,  засушило,  на  тому  і  крапка.
Готувало  життя  звичний  всім  епілог  –
Розвінчалась  любов,  як  на  вітрі  кульбабка.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841233
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 08.07.2019


Коли земля висковзує з-під ніг

Коли  земля  висковзує  з-під  ніг,
І  ти  втрачаєш  раптом  рівновагу,
Себе  картаєш  потім,  що  не  зміг
Уникнути  негаданого  краху,
Шукаєш  вперто  точку  опертя́,
Щоб  відновитись  і  прийти  до  тями,
Думки  й  життя  приводиш  до  пуття,  -
І  пагін  пробивається  на  зламі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838818
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 15.06.2019


Заробітчанський хліб

-  Гірчить  заробітчанський  житній  хліб  -
Не  від  щедрот  на  чужині  у  наймах.
Так  і  Дмитра  привабила  реклама,
Як  бджіл  зове  медовий  запах  лип.

Трудився  ревно  –  знав,  бідак,  за  що,  -
Чекала  дома  наречена  Таня.
Побратись  мали  в  день  останній  травня.
В  роботі  термін  по́хватко  зійшов.

Уже  усі  завершено  діла,
Тугенький  прес  підсилює  надії.
Старенький  «бусик»  трударям  радіє,
Тре  зливотьоки  з  лобового  скла.

Чи  хто  зурочив,  чи  судилось  так,
Що  віднайшли  за  місяць  тільки  тіло.
Від  горя  мати  зразу  посиві́ла,
Та  й  батьку  мов  добавили  літа.

Збирали  миром,  щоб  із  чужини
Дмитра  привезти  –  добре  наробився.
У  день  урочний  Таня  білолиця
Кільце  вінчальне  вклала  до  труни.

Сусід  спинився,  далі  мовив  нам:
-  Отак  життя  украли  заробі́тки...
-  Не  віднайшли  зловмисників,  чи  свідків?
-  Та  ні,  сказали,  то  його  вина.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836546
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 26.05.2019


Каштани цвіт поки́дали до ніг

Каштани  цвіт  поки́дали  до  ніг,
Алеї  вкрили  ластовинням  рясно.
Лежав  пахкий  травневий  диво-сніг
У  спокої  застигло-несучаснім.

Спішили  люди  –  кожен  по  своє,
Красу  тендітну  мов  не  помічали,  -
Рої  обсіли  мушачих  проблем,
Крайнебо  засупонили  печалі.

Дрібне  з  глобальним  тузалось,  навспак
Млин  часовий  не  в  змозі  повернути.
А  цвіт  лежав  потоптаний,  бідак,
Втрачав  лілейне  в  тягарі  покути.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836282
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 24.05.2019


Я губилася…

Я  губилася  в  нетрях-заметах,
У  думках  снігових  льодяніла,
Накладала  на  істини  вето,
А  вина  конопатила  тіло.

Вже  й  не  знала,  де  ради  шукати,  -
Очевидь,  мов  туман,  -  ілюзорна,
Видавалося  –  сковує  ятір,
Набивається  горло  попкорном.  

Піднялася,  тягнуся  навшпиньках,
Мантри  пошепки  денно  складаю.
Лялька  вуду    в  невидимих  шпильках
Скалку  витягла  з  ока  у  Кая.

Розвеснілося  -  зелень    довкола.
За  буянням  не  видно  печалей.
Косовиця  підрівнює  брови,
Домальовує  травень  деталі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835713
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 16.05.2019


Тихим віршем

Крислатий  красень  під  вікном  
Допоки  ще  стоїть  без  листя,
В  скло  добивається  чолом  -
Набридли  шум  і  гамір  міста.

Уже  весна  пройшла  зеніт,
А  він  –  у  млявості  й  задумі,
Кімната  тягне,  як  магніт,  -
В  ній  люди  справжні,  без  костюмів.

Звучать  музи́ки  там  і  сміх,
А  дітлашня  з  котом  гасає,
Натомлений  татусь  приліг,
Матуся  заправляє  раєм.

Млинці  печуться  і  шкварчить
На  них  сердито  сковорідка,
Зі  свистом  чайник  робить  вид
Що  він  тут  грає  першу  скрипку.

Все  споглядає  наш  горіх,
Щоденно  з  ними  серцем  поруч,
Хоч  і  не  за́йде  за  поріг,
На  чатах,  ніби  вічний  сторож.

Вже  зовсім  скоро  одягне
Сережки-квіти  та  листочки.
Для  нього  зараз  головне
Не  сумувати  за  садочком.

Бо  доля  вже  його  така  -
Стояти  осторонь  від  інших.
Лиш  тягнеться,  бува,  рука
До  тих,  в  кімнаті,  тихим  віршем.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831843
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 06.04.2019


Скализубе

Ти  звик,  народе,  без  упину
Над  власним  горем  жартувати,
Співати  гарно,  гнути  спину,
І  хвацько  попадати  в  ятір.

…У  краї  рідному  так  любо!  -
Кепкує  доля  скализуба.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831395
рубрика: Вірші, Поетична мініатюра
дата поступления 02.04.2019


Про активні та пасивні дієприкметники

Ми  пасивні  вивчаємо  ролі,
У  життєве  –  граматику  вносим:
Нам  не  личать  ні  очі  розкосі,
Ані  дике,  що  брало  престоли.

…Чинно,  мирно  пасеться  отара,
Що  на  па́стиря  вічно  чекала.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831258
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 01.04.2019


Роздуми про глузд

Є  непідвладні  глузду  речі  –
Життя  за  когось  віддавати,
Чужі  хрести  собі  на  плечі
Тягти  з  наївністю  дитяти,
Йти  за  ідеї  до  Сибіру,
Гатити  греблі  власним  коштом,
Плекати  у  довкілля  віру,
Собою  дати  іншим  поштовх.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831160
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 31.03.2019


Гординя

Соромно  здатись  на  милість,
Слабкість  явити  світу,
Струнами  тягнуться  жили,
Губи  шепочуть  молитву.
Знаю,  гординя  –  гріховна,
Напнуті  туго  вітрила
Винесуть  в  море  мій  човен,
Навіть,  якби  й  не  хотіла.

Соромно  скласти  знамена,
Руки  в  біді  опустити,
Може  напруга  й  даремна,
Тільки  стоять  піраміди  -
Сенсу  здоровому  –  докір,
Виклик  і  доказ  виразний.
Шрами  ховаю  глибокі,
Здам  їх  сумлінням  до  лазні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831065
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 30.03.2019


Ностальгійне

Прикарпаття  моє  смерекове,
Стрибуняста  підгірна  Свіча́.
Я  веду  підсвідомі  розмови
З  тим  наївно-дивацьким  дівчам,
Що  ходило  до  літнього  дуба
Джерельцевих  набратися  сил,
Солодкавого  настрою  хлюпав
Той  струмком  кришталево-ясним.
Дубе,  братику,  як  поживаєш?
Розлилась  білопінь  анемон?
Млосна  туга  роїться  за  краєм,
Що  дитинством  приходить  у  сон.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831028
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 30.03.2019


КУМУЛЯЦІЯ

Засмальцовані  будні,  протерті  до  дір,
Дим  легені  заповнив  і  давить  безжально,
Стихли  ноти  високі  міжзоряних  лір
Під  питаннями  вибору  й  од  комунальним.

Нагромадження  ліків,  отрути,  спиртів
Закупорює  чакри  желейно-безвольним.
Ентропія  висмоктує  прояв  чуттів,
Підміняючи  вічне  синдромом  стокгольмським.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830795
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 28.03.2019


Хвилею

Відбрунявіла  веснами  в  тисячний  раз,
Полуницею  й  липою  відмедовіла,
Поміняла  на  місяці  безлічі  фаз,
Проросла  незабудками  з  власного  тіла.

Підіймалася  хвилею  й  падала  вниз,
Просипалась  пісками  і  часом  в  долоні.
Не  змогла  подолати  лиш  внутрішній  криз
І  звільнити  свідомість  від  низки  агоній.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830791
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 28.03.2019


Рівнобедрено

Йдуть  мовчки  тінями  байдужі,
Не  поцікавляться  чого
Ти  підійнятися  не  здужав,
Коли  лунав  сигнальний  гонг.

А  чуйні,  хоч  би  й  запитали,
Та  як  могли  би  помогти?
В  собі  сходинки  по  спіралі
Долати  здатен  тільки  ти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830640
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 27.03.2019


Без драм

Мене  він  сонцем  полюбив,
А  я  його  дощами.
Він  прародителем  був  днів,
Я  –  свічкою  у  храмі.

Та  не  судилось  разом  нам.
Ми  розминулися  без  драм.
Він  –  тут,  я  –  там.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830627
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 27.03.2019


Заради

З  тобою  нині  стоїмо  на  спільній  барикаді,
Де  піт  із  болем  кров  женуть,  і  гусне  виднокіл.
Не  проти  вийшли  ми  сюди,  а  тільки  лиш  заради,
Та  боронитимем  рубіж,  допоки  стане  сил.

Взгрузаємо,  попри  бетон,  пускаючи  коріння,
Щоб  визріло  нове  колись  із  нашого  зела.
Ми  віримо  –  зійде  зоря  крізь  морок  доброчинна,
І  стане  кращою  земля,  аніж  раніш  була.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829964
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 22.03.2019


Ми - гідна нація

Сидимо  всі  на  бочечці  пороховій.
Що  не  день,  то  якась  провокація,
Та  доводимо  вперто  в  позиції  цій,
Що  ми  –  гідна,  квітуюча  нація.

Заїдає  нагальне  –  болячки,  тариф,
Давить  втратами  горе-війна.
Сяє  лозунг  тризубний,  як  слово  старий,
Що  країна  в  нас,  браття,  одна.

Розпружиниться  стиснута  термоспіраль.
Позолота  зітреться  і  фальш.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829836
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 21.03.2019


Ніжності повінь

Повене  ніжності,  
скільки  в  тобі  талих  вод,
Недорозкритої  
з  давних  давен  таємниці.
Пролісок  перший  
пнеться  без  перешкод
Цвітом  торкнути  
західний  слід  багряниці.

Тьохи,  вурчання,  
близькість,  вростаюча  вглиб,
Я  захлинаюсь  
непереборністю  те́чій.
Ніжність  неспинна  
зябра  насичує  риб,
Зорями  шлях  
мо́стить  на  небі  лелечий.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829644
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 19.03.2019


Весняний сплін

До  мене  раз  прийшов  сусід,  
Повідує  біду:
Мовляв,  дружину  я  собі
Ніяк  не  віднайду.
Дівчата  всі,  як  на  підбір,
Та  вибору  –  катма:
Одна  –  страшненька,  дві  –  дурні,
Четверта  –  сатана,
Не  здатна  п’ята  ні  на  що  –  
Ні  в  ліжку,  ні  –  хазяйка,
А  шостій  той  би  підійшов,
Хто  грибникує  «лайки»,
Хижачки,  мямлі,  чи  нудні,
Ще  й  хочуть,  щоб  я  –  на  коні.
А  в  мене  –  пиво  і  хокей,
Не  олігарх,  не  соловей,
Мені  –  порядку  би,  борщу,
І  щоб  ніяких  там  ушу.

Було,  сподобалась  одна,
Та  носа  задирає,
Я  їй  пургу  щосил  погнав,
Мов  –  одесную  раєм,
Та  не  ведеться  –  казна  що,  –
Тешу  їй  кіл  на  лобі,
Що  я  відмовив  іншим  трьом,
Ще  в  маминій  утробі,
Що  кращих,  аніж  я,  –  нема  –
Качався  влітку  недарма.
Їй  на  паркані  написав:
«Виходь  за  мене,  ти,  коза!»

Я  мовчки  вислухала  сплін,
Не  знала,  як  зарадить.
Мо,  має  рацію  і  він,
Та  й  де  шукати,  справді?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829641
рубрика: Вірші, Іронічні вірші
дата поступления 19.03.2019


Вірус

Війни,  штурми,  бійні  нові,
Там  –  протести,  тут  –  на  крові
Зводять  іміджі,  мов  замки,
Рвуться  пішаки  у  дамки,
За  погроми  у  жилетах
Жовч  випльовують  газети.
Переділи,  перестрілки  –
Наче  віруси  з  пробірки
По  Європі  хтось  розвіяв,
Розум  впав  у  летаргію.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829497
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 18.03.2019


Епізод

Рання  весна.  Вітри.
Небо  квапливо  лиже
Щоки  дощем  згори.
Хмари  насіли  хижі

Завтра  небесна  синь
Ляже  горі  на  плечі,
Пролісками  ліси
Вкриють  їй  лоб  старечий.

Витече  часоплин
Струменем  талих  вод.
Крапля  -  сестра  хвилин,
Дощ  -  дрібний  епізод.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829072
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.03.2019


Як нині тиші хочеться мені

Як  нині  тиші  хочеться  мені
Такої,  щоб  навиліт  аж,  до  дзвону.
У  каву  вкину  дрібку  кардамону
І  зовсім  трішечки  весни.

Хай  помовчить  нав'язливий  «інет».
Вже  в  лісі  проростають  первоцвіти.
Послухаю,  як  стануть  гомоніти
Під  шелест  обертів  планет.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827683
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 04.03.2019


Не озирайся

-  Не  озирайся,  йди  вперед  -  попустить,
Усе  минеться  і  переболить,
Затихнуть  згодом  карколомні  хрусти,  -
Загравно  даллю  вабив  оковид.

І  я  ішла,  долала  духом  тіло,
Вгрузали  ноги  і  тягло  назад,
Пройшло  чимало,  та  не  попустило,
Вродив  без  мене  яблуневий  сад.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827339
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 01.03.2019


Латорицькі оповідки

1.  
Вирує,  бурли́ться  Лато́риця
Із  каменем  водами  спо́риться,
Зміїться,  хмарки́  доганяє,
Спішить  на  спітка́ння  з  Дунаєм.

-  Гей,  трембіти,  трембітоньки,  
полонини,
Чи  коли  я  від  бігу  спочину?
Як  з  Онда́вою  
Станем  парою,
Силою  наллюсь  небувалою.
Скок  і  скок,  плинь  і  плинь,
То  -  туман,  то  –  яси́нь.

2.
До  берега,  вийшла  дівиця  -
Висока,  струнка,  повнолиця,
Запнута  у  тугу  безкраю,
Саме́нька,  під  ніс  примовляє:
«І  день  –  смутний,  коли  без  тя,
Не  миле  мі  таке  життя».

Латориця  їй:  «Дорогенька,
Де  Йоник  твій  любий,  серде́нько?
Ви  мали  у  квітні  побратись,
Чи  ще  не  построїли  хати?»

3.
Півні  спіли  по  окрузі,
Як  туманами  ілюзій  
Впала  вранішня  роса.
Гори  вперлись  в  небеса
Гостроребрими  хребтами.
Антоніна  у  нестямі
Стала,  наче  свічка  в  храмі,
Засльозила  рясно-рясно,
Та  й  ураз  якось  погасла.

Випав  з  жмені  папірець:
«Тута  добре,  жив,  здоров.
Не  повіриш,  наконець
Щастя,  Тоньо,  я  найшов.
Дівка  файна  –  внучка  га́зди.
Буду  жити  у  гараздах».

Здійня́вся  вітер  і  листок
Злетів  у  річку  під  місток.
Підхо́пом,  підско́ком  Латориця
Побігла  собі  за  околицю.

Дівиця  притьма́  похопилася:
«І  тут,  я,  біда́чка,  спізнилася».

4.
День  за  днем  у  роботі  готельній  –
Пилосмоки,  вбиральні,  постелі,
Сірооко,  без  про́світу  плинуть,
Антоніна,  бува,  безпричинно
Засумує,  присяде  на  хвилю,
Умовляється:  «Я  є  стожильна»,
Вечорами  на  стрічці  Фейсбуку
Попри  гонор  і  ревнощів  муку
Погортає  світлини  –  панянка
У  обіймах  з  чорнявим  Іванком,  –
Госто-гостро  заколе  під  серцем,
Запече,  як  у  роті  від  перцю.
«Чи  то  світ  на  то́бі  зійшовся?»  –
Запитає  стіну-співрозмовцю.

Так  і  рік  зійшов,  
як  у  горах  сніг,
Вже  й  шафран  зацвів,  
трохи  сум  відліг.

5.
Ранком  березневим  
Розійшлися  нерви  -
Постояльцю  все  не  так:
«Де  керуючий-мудак?
Персонал  увесь  –  лінивий»,  -
Видавалося,  від  гніву
Репне  кавуном  пузань
Чорноротістю  доган.
Що  за  привід?  Наша  Тоня
Постояльцю,  що  спросоння
Під  спідницю  їй  поліз,
Ля́пасом  розбила  ніс.

Довго  там  не  розбирались,
А  сказали,  щоб  звільнялась.

6.
Вирує,  бурлиться  Лато́риця,
На  березі  –  дівчина-горлиця  -
Завмерла  у  розпачі  Тоня.
«Чого  ти  розпатлана,  доню?
Журбою  судьбі  не  поможеш,  
Всміхнись,  банувати  негоже».

Як  хмара,  мрячіє  дівиця:
«Не  є  тут  кому  й  заступиться.
Ні  Йона  тепер,  ні  роботи,
Хоч  йди  і  топися  в  скорботі»

Вирує  гірський  водоплин.
Полино́во,  як  один.

7.  
Ожив  раз  німий  телефон,
Схопила,  стріпну́лася  –  «Йон!»
«Тонюсьо!  Я–  тутки!  Вернувся!»  -
Забулькало,  мов  похлинувся.

8.
Немає  більшої  відради
Примирення  коханих.  Ладу
В  сімейнім  так  і  не  було.
Подеколи  гірським  селом
Чутки  ходили,  що  Іван,
Дівчат  возив  сторонніх  в  чан,
Пішла  знов  Тоня  в  покоївки,
Та  постояльців  і  горілки
Уже  так  ревно  не  цуралась,
Як  і  дарованих  коралів.  

9.
Вирує  водичка  в  Латориці,
Смугляночка  гаряче  молиться.
«…Чи  то  винна  я́,  
що  уже  не  та?
Змарнувалися  
молоді  літа…»

Скок  і  скок,  плинь  і  плинь.
То  -  туман,  то  –  яси́нь.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826151
рубрика: Вірші, Поема
дата поступления 20.02.2019


Я потану колись

Я  потану  колись,  до  весни  неодмінно  потану,
Розіллюся  морями,  дощами  на  землю  зійду,
Віднайду  чарівну  квітку  щастя  –  таку  полум’яну,
Що  ніколи  до  того  не  квітла  в  земному  саду.

Я  потану  колись,  не  лишу́  і  найменшого  сліду,
Лиш  у  венах  пульсуюче  тінню  кохання  озвусь.
Коли  ти  досягнеш,  наче  сонце  обіднє,  зеніту,  
Безневинно  торкнуся  цілунком-усмішкою  вуст.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825091
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 12.02.2019


Маревом досвітнім

Я  в  нього  словом  вирвалася  з  губ,
Застигла  на  морозному  повітрі,
Торкнула  інеєм  і  неслухняний  чуб,
І  очі  від  наповненого  світлі.

Затим  розвіялась,  неначе  й  не  було
Мене  ніколи  в  цім  буремнім  світі.
Хмари́стий  німб,  що  ви́сів  над  чолом,
Картинно  ста́нув  маревом  досвітнім.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824587
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 08.02.2019


Земля і воля

Кому  потрібні  на  землі  тубільці?
Хіба  –  як  слуги,  носії  утіх.
Навіювали  -  в  золотому  віці
Щаслива  доля  піджидає  всіх.

Привчали  довго  предків  до  покори:
Морквиною,  частіше  –  канчуком.
І  хто  той  досвід  нині  переборе?
Страхи́  передаються  з  молоком.

Приручені  смак  забувають  волі.
Є  миска  –  добре.  Що  вже  та  земля!
Та  тільки  серце  тисне  мимоволі:
У  резервацію  потраплю  я?.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822948
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 27.01.2019


Генезис

Приходимо  однаковими  в  світ:
Із  глини  глеки  –  мокрі  та  голодні,
Іще  життям  не  товчені,  як  слід,
І  чисті,  як  неторкані  полотна.

Це  потім  вже  твердіємо  з  вогнем,
Наповнене  нас  розділяє  змістом,
На  ранги,  нації  та  віри  розчахне,
Розставить  на  полиці  різних  істин.

Поливою  вкриваємось,  мундир
Нас  блиском  вирізняє  серед  інших.
Тасує  доля  глеки  –  руки,  стіл,
До  неба  і  скидає  вниз  горішніх.

У  світ  приходим  одноденно  ми.
Людьми?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822892
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 26.01.2019


Січневі

Білявий  січню,  поки  ще  не  йди.
Соромишся  незграбності?  Даремно!
В  твої  сніги  я  кутаюсь  таємно,
Допоки  льодом  зводяться  мости.

Зостанься  трохи  -  справжнім,  як  тоді,
Коли  замети  ще  вражали  зростом.
Я  знаю,  нині  дійсно  це  непросто.
І  ми  з  тобою  вже  давно  не  ті.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822657
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 25.01.2019


Бринять сніги

Бринять  сніги  відливом  ностальгій,
Легкого,  затуманеного  хмелю.
Наповнюся,  і  в  запалі  тугім
У  кригу  не  загусну  карамеллю,
Залишуся  в  подобі  непростій,
Нікому  не  підвладній,  навіть  часу.
Із  піни  виринатиму  в  прибій.
Та  лиш  яка  -  не  відаю  щоразу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821613
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 16.01.2019


Будить небо білий рип

Будить  небо  білий  рип
Каблучків  морозу.
Сиплють  казку  нам  згори
Хмари-сніговози.

Чиста  радість  навкруги
Без  чорнильних  брижів.
Намітаються  стоги  -
Січень  крок  не  стишив.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820818
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.01.2019


За вікном – задавнена війна

За  вікном  –  задавнена  війна.
Затягло  димами  і  туманом.
Не  доведена  відома  всім  вина.
Тішимо  себе  самооманно.

Скинути  б  нарешті  пелену,
Пудру  слів  розвіяти  по  світу.
Нам  би  –  правду,  ще  й  на  всіх  –  одну,
І  дорогу  у  майбутнє  світлу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820553
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 08.01.2019


Імбирний чай

Імбирний  чай  лікує  від  простуд,
Від  негараздів,  сумнівів  і  туги,
Від  спроб  себе  обманювати  вдруге,
З  думок  і  тіла  виганяє  бруд.

Добавлю  меду  –  літечка  нектар,
Лимонну  дольку.  
Чудодійний  дар!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820521
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 08.01.2019


Лишися віршем

Туди,  де  ти,  листи  давно  не  ходять,
А  там,  де  я,  -  не  пишуться  давно.
Зв’язок  мобільний  стане  у  пригоді,
А  поштовхом  сміливості  –  вино?

Як  наберу,  на  мить  –  зальодянію:
Підніме  слухавку  далекий  і  чужий?
Спиняюся:  «Не  треба  безнадії!
Лишися  ві́ршем,  іскрою  в  душі!»

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818485
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 22.12.2018


Грушею в саду

Дрімаю  грушею  в  саду.
Сніги  довкола  –  білим  сліпом.
Шумливу  горобців  орду
Гойдаю  на  гілках  некліпно.

Ще  вічність  явна  до  весни,
Пісні  хурделиць  і  завіїв.
Пливуть  у  небі  хмар  човни,
Напнувши  паруси  надії.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818375
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 21.12.2018


Відходить рік…

Відходить  рік  старечо,  без  вінця,
Підсковзується  на  слизьких  доріжках,
Йому  сніги  грудневі  –  до  лиця,
Морозами  крохмалиться  манишка.
Крокує  сам,  неспішно,  без  коліс,
Спирається  на  посоха  з  бурульок,
А  всі  чекають  Новий  рік-сюрприз
Та  приводи  веселощів  і  гульок.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818292
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 20.12.2018


У пледі дум

Груднева  мряка  висне  за  вікном  -
Запеленала,  затягла,  застигла,
Заколисала,  розморила  сном,
Допоки  не  підкралася  відлига.

Рука  до  книги  тягнеться  сама  -
Зовуть  нестримно  образи-події.
У  дім  шкребеться  скрипами  зима,
Ну  а  мені  від  пледу  дум  -  тепліє.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818269
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 20.12.2018


Захисники

Вони  –  на  стражі  денно  і  вночі,
У  лютий  холод,  полудневу  спеку,
Оберігають  спокою  ключі,
Незримо  відвертають  небезпеку.

Вони  –  звичайні,  як  і  ти,  і  я,
Іще  не  вміли  вчора  воювати,  
Сини  комусь,  чи  друзі,  чи  рідня,
А  нині  –  охоронці  і  солдати.

На  їх  плечах  тримається  наш  мир  
/Такий  тягар  –  не  здужати  слабому/
Вартують  спокій  віддано  грудьми,
Допоки  ми  в  тилу  їх  ждем  додому.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817914
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 17.12.2018


Славень мові

Мово  рідна,  волошкова,
Чиста,  наче  небо,
Ллєшся  піснею  ранково
Солов'їв  хвалебно.

Ти  дзвениш  по  всьому  світу
Славиш  Україну  –
Вільну,  щедро-плодовиту
І  для  нас  –  єдину.

Розливайся  повноводно,
Як  тобі  належить,
Стержню  нашого  народу,
Флагмане  на  вежі!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813161
рубрика: Вірші, Патріотичні вірші
дата поступления 09.11.2018


Усе минеться

Усе  минеться  
Стяг  правди  майорітиме  над  світом,
Любов  посяде  в  ньому  цілковито
І  подолає  наслідки  від  криз.

Зітреться  пил  імперій  та  епох,
Заколосяться  переможно  ниви,
Міста  велично  виростуть  красиві
Там,  де  росте  тепер  чортополох.

І  кожен  камінь,  кожне  деревце
Прославить  імена  меморіально
Героїв,  що  творили  ідеальне,
Постали  для  нащадків  узірцем.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813066
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 08.11.2018


А ми з тобою

А  ми  з  тобою  вже  давно  не  друзі,
В  записнику  нудьгує  телефон,
Звільнив  нас  час  від  марева  ілюзій,
Де  ми  жили  серцями  в  унісон.

Буває,  защемить,  затужавіє,
Торкнеться  спогад  чуйної  струни,
Ковзне  рука  по  слухавку  в  надії,
Що  озовешся  з  тої  сторони.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812920
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 07.11.2018


Контрасти долі

Ішов  за  мною  слід  у  слід,
Сліпий  у  помсті,
А  я  летіла,  мов  болід,
На  землю  в  гості.

Яскраво  сяяло  мені
Знамення  давнє,
Що  з  ним  були  повінчані
Коханням  справжнім.

Та  розійшлися  я́кось  ми  
У  піднебессі,
І  стали  просто  лиш  людьми  -
На  антитезі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812897
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2018


Закарпатська осінь

Золотопа́д.  Незрима  павутина.
Набухли  губи  грон  горобини.
Печаль,  як  роси,  -  чиста  і  невинна.
Досвітнє  мрево  дозирає  сни.

Бій  ратуші  торкається  глибинно
Найтонших  струн,  протяжливо  бринить.
Медова  осінь  тужить  безпричинно,
Запнувши  сквери  в  ніжний  оксамит.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812586
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 04.11.2018


У прозі життя…

У  прозі  життя  –  надто  мало  поезії,
Доскіпливий  погляд  шукає  краси  –
Небесних  барвінків,  облоків  гортензії.
Зронила  задавнене  згіркле  «прости»,
Та  легше  не  стало,  бо  правди  не  зміниш,
Хоч  –  криком,  хоч  –  мовчки,  –  один  результат:
Стоптали  нас  гради,  ввіп’ялися  війни,
Розмило  дороги  вперед  і  назад.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803454
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 17.08.2018


Світи мені

Світи  мені,  вечірня  зо́ре,
Моя  відрадо  в  час  нічний,
Пірнаю  в  плесо  неозоре,
В  незнане  двері  відчини.

Світи  мені,  коли  спіткнуся,
Коли  тонутиму  в  журбі,
Як  відречуться  кращі  друзі,
Я  довірятиму  тобі.

Світи  мені,  вікно  у  Всесвіт
З  твоєю  поміччю  найду,
В  хвилини  наших  тихих  бесід
Навчусь  любити  простоту.

Світи  мені,  віщунко  неба,
І  в  миті  торжества  -  світи!
Так  невимовно  мало  треба  -
Щоб  повсякчас  ясніла  ти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803416
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 17.08.2018


Сільська елегія

Хиріють  села,  матінка-земля
Дітей  щоденно  відправляє  в  прийми,
Де  ті  стають  поволеньки  чужими,
Печаляться  за  неї  звіддаля.

За  кращу  долю  мріється  усім  -
Сади  вродили  яблук  незліченно,
Гарують  ґазди  –  поздувались  вени,
Щоб  лан  пшеничний  вчасно  полисів.

За  себе  кожен  думає  вже  сам,  
Насонниками  тягнуться  до  сонця,
Не  чутно  перегуків  на  толоці  -
Перекриває  техногенний  гам.

Лиш  фанатично  віддані  ріллі,
Лишаються  наразі  на  селі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803295
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 16.08.2018


Паркова скульптура

Сидів  дідок  на  лавочці  у  парку  –
Прим’ятий  вид,  побрижені  думки,
Хрипливі  в  грудях  наслідки  цигарки,
А  погляд,  як  у  ланечки,  м’який.

Йшли  перехожі:  дещо  винувато
Стрункі  молодки,  хвацько  –  парубки,
Надутий  тип  проплівся  вайлувато
/Такому  не  подав  би  він  руки/.

Підбіг  собака  -  бубликом  крутився,
В  коліна  тицявся,  немов  згубив  когось.
Ожив  дідок,  піднялася  правиця,
Погладив  пса:  «І  в  тебе  не  збулось…»

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803068
рубрика: Вірші, Портретна поезія
дата поступления 14.08.2018


День хризантем

День  хризантем.  Розпахлося  осінньо.
Невідворотно  близяться  сніги.
Ну  а  мені  так  хочеться  замрійно
Весни,
Яка  приходить  з  норовом  юначим,
Ламає  кригу,  паводком  грозить,
Буває  непостійною,  одначе
Краси
Такої  чистої,  тремкої
Не  віднайти  у  літнім  супокої.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802178
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 07.08.2018


Червнева ідилія

Медвяна  липа  відцвіла,
Віддріботіло  вже  півчервня,
Черешня  на  краю  села
Рум’янком  вкрилася  знічев’я,
І  так  спекотно  на  морях,
Так  голубливо  у  гайочках,
Що  я  душею  приросла
До  літа  в  писаній  сорочці.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796157
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 18.06.2018


Стрижі

Стрижі  звели  зручний  будинок  –
Гніздечко  під  моїм  вікном,
І  чітко,  начебто  годинник,
Хвилини  ловлять  всім  нутром:

То  оченята  –  кліпно-пильно,
То  дзьобики  –  туди-сюди,
Хтось  про  яєчка  неухильно
Піклується  впродовж  доби.

По  черзі  –  коло-підгодівля,
Та  знову  -  стрімко  до  гнізда.
Міцна  в  стрижів  тепер  будівля,
В  ній  -  не  оселиться  біда.

Пташині  клопоти  поблизу
Несуть  неспокої  та  радість.
Вже  подолали  вражу  кризу,
Як  горобець  на  хатку  за́ривсь.

Дали  йому  сувору  відсіч,
Тепер  завершать  інші  справи,
Навчать  пташат,  як  треба,  сиріч
На  зло  знаходити  управу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793018
рубрика: Вірші, Вірші про тварин
дата поступления 24.05.2018


Майстру

Мій  коханий,  засмучений  Майстре,
На  хвилинку  присядь  відпочити,
Я  сопілку  візьму  у  Чугайстра
І  заграю  найкращої  в  світі.

Твоє  тіло,  натомлене  в  мандрах,
В  літніх  росах  купатиму  ніжно,
Шепотітиму  благосні  мантри
Дещо  схожі  на  вірші,  чи  пісню.

Ти  посидь,  наберися  наснаги,
Випий  ласки  -  рідин  життєдайних.
Найсильніша  з  відомих  всіх  магій  –
Обереги  з  любові  звичайні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792704
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2018


Сутеніло…

Сутеніло,  ти  кинув  палити,  
Буревійно  рвонувся  з-за  столу,  
Келих  пристрасті,  нами  допитий,  
Покотився  самітно  додолу.  

Я  ще  гнулась  його  підібрати,  
Та  кришився  мій  внутрішній  спокій.
Набубнявіли  хмари  кошлаті,
Засльозили  у  тузі  глибокій.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792321
рубрика: Вірші, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 19.05.2018


Мовчиш…

Мовчиш  уже  не  перший  день,
Пригасла  іскра  –  так  буває,
А  я  черемхою  зі  жмень
Гублю  суцвіття  понад  плаєм.

Пооблітаю,  посніжу,
Поколишу  вітри  на  вітах,
Твою  царівну,  чи  княжну
Вдягну  у  сонячні  привіти.

А  як  настане  знову  час
Заквітувати  пишнослів’ям,
Піймаю  сяйва  резонанс
І  полечу  назустріч  мріям.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792169
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2018


Вишиванки

Вишиванки  вишивала
Хлопченятам  тітка  Галя.
Хрестик  чорний  із  червоним
Влаштували  перегони  -
Хто  сягне  найпершим  в  кутик,
Далі  старшим  тому  бути.

Полягали  у  рядочок,
Рівно-рівно  -  під  шнурочок,
По  рукавчиках  пробігли  -
До  смаку  припали  ігри,
Попід  шийку  і  на  груди,
Щоб  раділи  добрі  люди.

Заквітчали  комірець,
От  і  віршику  кінець.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792166
рубрика: Вірші, Дитячі віршики
дата поступления 18.05.2018


Вкраїнська мова

Плететься  мови  благосний  вінок:
У  макоцвіт  -  тюльпани  парникові,
Таїться  мудрість  вікова  у  слові,
Мережить  простір  вишивка  думок.

Ввібрала  в  себе  безлічі  сортів,  -
Знайдуться  тут  диковини  й  родзинки,
Чистіша  діамантів  і  сльозинки,
Щоб  кожен  в  ній  своє  знайти  зумів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792165
рубрика: Вірші, Патріотичні вірші
дата поступления 18.05.2018


ФОРСУВАННЯ ДНІПРА

Одну  гвинтівку  видали  на  трьох.
Дніпро  відкрив  смертельні  нам  обійми.
Нас  остограмили,  роти  закрили  гімном,
Щоб  врятувать  не  міг  нікого  Бог.

І  кинули,  як  м’ясо,  -  на  убій
Мобілізованих  до  того  за  годину.
Походженням  одним  були  ми  винні,
Старі  та  юні  втрапили  в  приціл.

Шаліли  кулемети,  вороги
Втрачали  розум  від  жертовних  тушок,
Ті,  що  позаду,  стежили  байдужо,
Щоб  ми  назад  вернутись  не  могли.

Червленим  став  сивіючий  Дніпро,
Від  горя  вітром  рвав  крихку  надію,
Мов  усвідомлював  –  нічого  тут  не  вдіє,
Занадто  вже  всесильним  зло  було.

Нас  вижило  так  мало  в  тім  бою!..
Промимрив  маршал:  «Менш  піде  в  Сибіри…»
Юначі  губи,  виблідлі  у  сіре,
Зронили  поруч:  «Що  я  тут  роблю?..»

Я  відповів  би  хлопцю,  якби  міг,
Що  грандіозні  жертви  –  підмурів’я…
Сказать  що  -  ненародженим,  їх  сім’ям?..
І  я  ударив  совість  навідліг.

Пройшли  роки,  подеколи  ходив
До  підлітків  на  зустрічі  травневі,
Пронизувало  споминами  нерви,
Тонув  під  гам  кривавої  води.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792019
рубрика: Вірші, Воєнна лірика
дата поступления 17.05.2018


Життєвий дуалізм

Чітка  межа,  тендітна  грань
Між  «Я»  і  «Ти»,  між  «Інь»  та  «Ян»  -
Життєвий  вічний  дуалізм  -
Земля  і  небо,  темний  низ
І  верх,  де  -  світлі  кольори.
Цей  принцип,  наче  світ,  –  старий:
Я  –  пізня  осінь,  глупа  ніч,
Я  –  та,  яка  росте  із  пліч,
Я  –  бездіяльність  і  зима,
В'язка,  заглиблена,  німа,
А  Ти  –  весна  і  день  для  дій,
Метал  на  вістрі,  буревій,
Ти  –  літо,  слово,  Ти  -  буття,
Гармонію  дає  -  Злиття.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791871
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 16.05.2018


Сирітство

Надривно  плаче  немовля,
Яке  ще  вчора  ссало  груди,
Захищеності  вже  не  буде  –
В  сирітство  мати  віддала.

Воно  не  знає  ще  того  -
Хтось  пеленає,  гріє  суміш,
Лепече  тітка  до  манюні,
Згадавши  меншого  свого.

Мине  усього  пару  літ,
Сповна  тоді  маля  відчує,
Як  рідної  душі  бракує,
Який  на  смак  жебрацький  хліб.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791870
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 16.05.2018


Небу - небове…

Небу  –  не́бове,  незабудкове,
Сонцю  –  со́нцеве,  ясночолеє,
Пуховиння  зіб’ється  грудками,
Вальсуватиме  між  тополями.

Травню  –  зе́лени  з  косовицями,
Червню  –  ягідне,  соковитеє,
Розрум’янений  блискавицями
Небокрай  до  ранку  гримітиме.

Горобине,  вінчане  росами,
Солов’їтиме  стоголоссями.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791834
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.05.2018


Заримую…

Заримую  цей  вітер  і  дощ
На  віки,  чи  лише  на  хвилину,  -
Повелителька  снів  і  порош,
Що  любила  казкове  дитинно.

Заритмую  мовчання  і  крик,
Затушую  загоєні  рани,
Спалахну  поміж  слів,  як  сірник,
Щоби  сонцем  зійти  на  світанні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791749
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.05.2018


Ідеальне суспільство

Усім,  хто  не  влазив  у  задані  рамки,
Без  тіні  сумління  підрізали  тямки*,
У  декого  –  серця  шматочок  по  шию,
Бо  надто  вже  голосно,  бідненьке,  ниє,
У  когось  –  частину  втяли  правдолюбства,
Щоб  менше  кричав  за  достатки  для  людства.
У  когось  ідей  забагато  про  волю,
А  хтось  просто  вирішив  бути  собою?
Зістригли  травою  газонною  мрії.
Ніхто  тут  за  грані  вилазить  не  сміє.

*За  картиною  -
Павла  Кучинського  "Ідеальний  сад"

*Тамка  (тяма)  -  Здатність  осмислювати  що-небудь;  кмітливість,  тямущість;  розум.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790531
рубрика: Вірші, Іронічні вірші
дата поступления 06.05.2018


Родинне джерело

Веде  дорога  поміж  гір
До  призабутого  села.
Спливло  чимало  літ  з  тих  пір,
Як  мати  юнкою  була.
Злетів  пахучий  липів  цвіт
Парубкувань  і  стріч  палких,
Сліди  заплутав  родовід,
Не  віднайти  струмочків  тих.

Я  підіймаюся  на  схил
І  припадаю  до  основ:
Тут  –  пуповинна  лійка  сил,
Струмує  істинна  любов.
Тепер  куди  б  не  занесло,
Не  розірветься  той  зв’язок.
Пульсує  венами  тепло  –
Чумацький  шлях  моїх  зірок.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788499
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 22.04.2018


Світами Демокріта

Минай  мене,  безликосте  свята́,  
Де  добросердя  не  лишило  сліду,
Вихрасто-а́томна,  світами  Демокріта
Мандрую  евтюмією*  буття.

Свободу  рабство  золотих  кліто́к  
Надмірністю  наїдків  не  замінить.  
Лиш  мислі  світлі,  дії  доброчинні  
Мені  немов  -  амброзії  ковток.  

*  Евтюмія  -  безтурботний  щасливий  стан,  
коли  людина  не  піддається  дії  пристрастей  і  страху.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788076
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 19.04.2018


Віршотворне

Метафорі́ло  бризками  в  блокнот  -
Лило́сь  шампанським  піняво-ігристо
У  вірш  блідий  з  неквітнучим  безлистям
Попри  тугий  лабетовий  цейтнот.

Рядки  пливли,  опівнічний  Гольфстрім
Їх  розривав  на  тропи  у  міжрядді,
Алюрово,  як  пафос  на  параді,
Притрушував  родзинками  із  рим.

Морфей  підступно  нас  хилив  до  сну,
Слова  ковтали  букви  на  екрані,
Алюзії  розгублено-старанні
В  строфу  влізали  трохи  затісну.

Не  витримав  каркас  останній  жарт,
Розсипався  будиночком  із  карт.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787670
рубрика: Вірші, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 16.04.2018


Обіця́нки на льоту

Даруєм  обіця́нки  на  льоту
Прирученим  пухнастим  лисенятам,
Щоб  їх  невинно  потім  забувати
У  лихоманку  золоту.

А  на  планеті  Сент-Екзюпері
Чекають  Пенелопами  із  мандрів
Без  кисню  лисенята  у  скафандрах,
Рахують  зорі-ліхтарі.

Не  рік,  не  два  блукатиме  Арго,
Хтось  –  поверне́ться,  дехто  –  так  і  згине.
Кущитимуться  гронами  калини,
Що  не  діждалися  свого.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787516
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 15.04.2018


Краса, зазвичай, не рятує

Краса,  зазвичай,  не  рятує  світ,
Коли  довкола  рух  боєголовок.
Могли  на  Марси  планувать  політ,
А  треба  рити  в  підземеллі  сховок.

За  мить  одну  -  порушиться  усе,
Що  надбанням  колись  вважало  людство,
Надіємося  –  може  пронесе,
Що  не  допустять  «прикре  самогубство».

Краса  не  може  врятувати  світ  -
Занадто  вже  тендітна  і  вразлива.
І  нації  винищувався  цвіт
За  праведні  до  кращого  пориви.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787274
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 13.04.2018