Оксана Дністран

Сторінки (10/951):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »

Сонячному зайчику

Сонячний  зайчику,  де  ти?
Виглянь  осяйно  між  хмар.
Чи,  як  долав  кілометри,
Втратив  юнацький  запал?

Сталлю  броньоване  небо
Не  пропускає  до  нас?
Ми  почекаєм,  як  треба.
Всьому  надійде  свій  час.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2024


Сурми

Нас  до  бою  звуть  горни.
Ніч  змагається  з  днем.
Світ,  одягнутий  в  чорне,
Пломеніє  вогнем.

Білий  стяг  заплямують,
І  затопчуть  благе,
Тож  не  варто  нам  всує
Віддавати  своє.

Сурми  голосно  кличуть
Нас  на  праві  діла.
Щоб  не  втратить  обличчя,
Треба  йти  проти  зла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009063
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2024


Спориш

«Люблять–не  люблять»  гадати  не  стану.
Вже  позлітали  питання  усі.
Вічно  шукають  якусь  бездоганну
У  неповторній  яскравій  красі.

Я  ж  –  непримітний  спориш  при  дорозі.
Витопчуть    –  знову  собі  проросту.
Це  не  за  мною  степи  заголосять.
Світ  не  проронить  за  мною  сльозу.

Тільки  один  соловейко  сіренький
У  верховітті  весняних  дібров
Пісню  затягне  коханій  раненько
Про  неприкаяну  вічну  любов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008583
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2024


Чаша

Я  –  чаша  із  гірського  кришталю,
Налите  в  душу  –  віршем  віддаю.
Остерігаюсь  над  усе  омани.

В  олжі  –  отрута  для  людських  умів:
Так  затуманить,  хоч  би  не  хотів.
Спустошена  –  співати  перестану.

Джерельним  як  наповнюсь  до  країв,
Тоді  відчую  музику  зі  слів.

Впаду  росою  на  землицю  спраглу,
Повідаю  чого  найбільше  прагну.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2024


Тужлива пісня

Птахою  сяду  березі  на  віти.
Пісню  тужливу  свою  затягну.
Скільки  від  горя  ще  вдовам  сивіти?
Небо,  прокинься  від  кріпкого  сну!

Прожилки  мармуру  вздовж  оковидів.
Сірим  по  чорному  –  безліч  імен.
Боже,  невже  так  народ  зненавидів  –
Жертвою  стали  із  давен  давен?

Вклинюсь  у  небо,  щосил  закурличу.
Може  нарешті  колись  докричусь?
Сльози  безсилі  течуть  по  обличчю.
Лиха  насіялось  нам  досхочу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2024


Віра

Коли  сказав  мені  «перетерпи»,
Хапалась  я  за  пелену  тривоги.
Летіли  коні  туги  у  степи.
Душею  йшла  навколішках  до  Нього.

Як  прошептав  настійливо  «пробач»,
Засумнівалась  –  як  таке  пробачить?
Летіли  коні  спротиву  навскач.
Дрібне  усе  не  мало  жодних  значень.  

Коли  повідав,  що  любов  жива,
Попри  усе,  що  з  нею  учинили,
Вчепилась  я  за  кинуті  слова,
Молила  тільки,  щоб  добавив  сили.

Коней  сідлала  прямо  на  скаку.
Покірно  йшла,  схилившись  у  поклоні,
І  вірила,  що  прийме  і  таку  –
Із  протиріч  і  внутрішньо,  і  зовні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2024


Сіріє звично поки оковид

Сіріє  звично  поки  оковид,
У  барви  ще  не  вбралися  діброви,
Ще  гнізда  до  пернатих  не  готові,
Та  вже  весна  зали́шила  свій  слід.

Іще  несміло  сонце  палахтить,
Проміннячком  не  ніжить  різнотрав’я,
Та  вже  зима  у  сьогоденні  –  зайва,
Неприязне  ховається  під  спід.

Буяй,  прекрасне,  це  твоя  пора,
Хай  втіха  дістається  на-гора!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2024


ОБЛИЧЧЯ ВІЙНИ

Бій  без  початку,  
бій  без  кінця.
Втрата  людської  
подоби  й  лиця.
Грифи  у  небі,
Грифи  не  сплять,
хижі  гієни
чатують  під  стать.

Диким  косулям  –
не  місце  в  бою:
Правду  не  зможуть
засвідчить  свою.
Правда  –  у  силі,
Слабкість  –  є  гріх  –
Істина  бою,
Відома  для  всіх.  

Виживуть  –  спритні:
честь  і  хвала.
Щедро  родитиме
згодом  земля.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2024


Хамство

Слово  за  словом  просію,  мов  жито.
Крик  до  горлянки  прилип  хамовитий  –
В  світ  безпорадність  похапливо  рветься,
Новим  надривом  наповнює  серце.

Вітре,  мій  брате,  розвій  тиху  тугу.
Щезне  нехай  все  недолуге.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2024


Торкнись мене…

Торкнись  мене  –  струною  забриню.
Я  під  смичком  –  податлива  і  грішна.
Торкнись  мене  закохано-неспішно,
Як  і  належить  майстру-скрипалю.

Торкнись  мене  –  віддам  свої  пісні,
Жадання  всі  затаєні  віддячу,
У  кожній  ноті  розчинюсь,  неначе
Вони  здавна  усі  жили  в  мені.

Торкнись  мене,  щоб  вилилась    любов,
Вся  ніжність  небозоряна  до  денця.
Канали  гондольєрових  Венецій
Замріяно  наповнять  нас  ізнов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2024


Весні

Як  тобі,  ве́сно,  невинних  вбивати?
Клин  відлітаючих  небо  заклинив.
Крик  материнський  благає  відплати.
Вторить  їм  клекіт  сиріт  журавлиних.

Як  тобі,  ве́сно,  копати  окопи,
Танками  йти  по  вишневих  садочках?
Чи  відчуваєш  хоч  внутрішній  спротив?
Янголів  чуєш  дзвінкі  голосочки?

Як  тобі,  ве́сно,  посмію  спитати,
Слати  щоденно  численні  ракети?
Винними  стануть  в  усьому  солдати.
Тільки  сама,  перепрошую,  де  ти?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008203
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2024


Млин

Перемелює  життя
Млин  війни  нещадно.
Горе  ллється,  як  вода,
Душить  газом  чадним.

Що  не  день  –  трагічна  вість.
Просвіту  не  видно.
Все  закінчиться  колись,
Всім  це  очевидно.

Поки  ж  мелеться  мука.
Справно  крешуть  жорна.
Переповнена  ріка
Му́кою  жертовно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2024


ВЕСНА

Проклюнулась  підсніжником  з-під  ніг,
Жовтавим  осяваючи  осердям.
Вітри  шмагають  землю  навідліг,
Немов  ревнивець  любку  спересердя.

Струмує  венами  закохана  весна,
Щоб  забуяти  раннім  цвітопадом.
І  хоч  війна  нас  поливає  градом,
Весну  спинить  не  може  і  вона.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2024


Березневий день

Котики  шовковисті  
квітнуть  на  вербі
І  веселу  пісеньку  
муркотять  собі.
Одяглись  галявини  
в  проліскову  синь,
Всюди  відчуваються  
подихи  весни.
Цвірінчить  алеями  
березневий  день.
Над  усе  бажається  
миру  всім  лишень.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2024


ВІДЛИГА

Сніги  розім’якли  в  грудневій  відлизі.
Зима  вже  не  знає,  що  хоче  сама.
Так  спрагло  бажалось  позбутися  кризи,
Допоки  у  розум  не  впилась  пітьма.

Життя  по  спіралі  –  то  спади,  то  злети.
Чим  глибше  у  себе,  тим  гле́йкіше  дно.
І  вже  не  пізнати  –  із  чого  ти,  де  ти.
Були  ми  юрбою  –  усі  заодно.

У  пазурах  сну  –  розчахнулась  в  обіймах.
Пігулки  на  вибір  тут  –  правда  й  брехня.
Одну  проковтнеш  –  і  по-справжньому  вільна,
А  в  іншій  реальності  –  навіть  нема.

Морзянкою  ніч  барабанить  у  вікна,
Дощами  стікає  по  чорному  склу.
Тривога  сиреною  гаркнула  звично,
А  потім  завила  вітрами  «умру...»

Завівся  двигун  холостим  оборотом.
Не  рушити  з  місця  під  регіт  кругом.
Навпомацки  ніч  перепитую  «хто  там?..»
Луною  –  лиш  вибухи,  мов  батогом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2023


Війною…

Війною  радість  ув'язнили  в  хлів.
Обмежили  права  людські  та  волю.
Не  живемо  –  гриземось  між  собою.
Не  вирватись  –  хоч  як  би  хто  хотів.

І  ллється  кров  рікою,  не  вино.
Не  музика  лунає,  а  сирени.
На  попелищах  бісяться  гієни,
А  з  ними  спільне  горе  заодно.

Біда  керма́нить  –  гне  додолу  всіх,
Хоч  радість  пнеться  випростатись  небу  –
Так  небагато,  видається,  треба,
Та  будні  б'ють  вістя́ми  навідліг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2023


Коли я листя скинула із крон

Коли  я  листя  скинула  із  крон,
Сніги  сповили  у  м'якеньку  вату,
Так  захотілось  до  весни  проспати
Без  галасу  нав'язливих  ворон.

Душі  бажалось  вимріяних  див,
Струмків  дзюрчання  співом  під  корінням,  
Щоб  відгула  хурделиця  осіння,
І  теплий  дощ  із  райдуги  полив.

Та  день  довкола  –  вкутаний  до  брів,
І  навіть  кущ  калиновий  зажурний
Щось  вітерцю  нашіптує  бравурно,
А  ялівець  –  морозом  посивів.

Терпіння  би  набратися,  щоб  жить
У  спогляданні  чорно-білих    істин,
Щоб  дочекатись  митей  добровісних  
І  розпустити  довгождану  цвіть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2023


Берег лівий, берег правий

Берег  лівий,  берег  правий
У  Дніпра  –  у  вирвах  мінних.
Спить  Херсон  у  німбі  слави,
Заколисує  руїни.
Що  не  день  –  сурмлять  сирени,
Виють  ночі  кажанові.
Води  з  дамби  навіжені
Затопити  всіх  готові.

Берег  правий,  берег  лівий
Прагнуть  власне  повернути.
У  Дніпра  –  затоки  сиві.
Горенить  напій  цикути.
Плавні  –  при́хисток  для  мужніх.
Очерет  зове  до  бою
Так,  немов  за  миром  тужить,
Наче  нива  за  сівбою.

Лівий  берег  просить  правий
Від  напа́сті  захистити.
У  Дніпра  горять  заплави.
Степ  чорніє  від  убитих.
Крок  назад  –  коліна  грузнуть,
Уперед  –  землиця  дибом,  –
Невблаганно  так,  по  кусню*,
Як  життя  –  невпинним  трибом*.

*  Кусень  –  кусок,  одиниця  чого-небудь,  порізаного  на  частини
*Триб  –  хід,  порядок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2023


В розпачі…

В  розпачі  небо  голосить.
Вітер  зализує  рани.
Плаче  за  вбитими  осінь.
Легше  зимою  не  стане.

Світ  скаженіє  війною.
Вибачень  винні  не  просять.
В  мандри  збиратися  Ною
Теж  довелося  під  осінь.

Вирію  тісно  від  клинів.
Шви  розповзаються  шматтям.
Осінь  у  ластовинні
Палить  прощальні  багаття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997513
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2023


Яблуком бавиться осінь (2 редакції)

1.
В  літо  закохана  досі,
Стигла,  неначебто  мед,
Яблуком  бавиться  осінь,
Знаючи  все  наперед:

Скоро  дощі  та  тумани,
Довга  вечірня  хандра,
Тихо  красою  зів’яне,
Іній  торкнеться  вікна.

Жовкнуть  сади  безголосі,
Струшують  листя  з  лиця.
Яблуком  бавиться  осінь.
Рік  добігає  кінця.

2.
Яблуком  бавиться  осінь
Стигла,  неначебто  мед,
Сонце  з-за  хмар  вийти  просить,
Знаючи  все  наперед:

Скоро  дощі  та  тумани,
Довга  вечірня  хандра,
Тихо  красою  зів’яне
Памороззю  від  вікна.

В  літо  закохана  досі,
Не  приміряє  вінця,
Яблуком  бавиться  осінь,
Струшує  листя  з  лиця.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2023


Нашестя

Вони  повзуть,  мов  таргани,
З  усіх  сторін,  з  усіх  сторін.
Безликі  та  лихі  вони.
Нашестям  повниться  мій  дім.

Їм  краще  в  темряві  й  лайні.
У  них  –  не  лічено  голів.
Нелегко  вижити  мені,
Перемогти  –  і  поготів.

Та  зійде  вранішня  зоря
Надією  на  новий  день,
Пітьму  притьма  розго́нить  для
Майбутніх  благосних  вістей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2023


ЧЕРНІГОВУ

Чернігове,  ти  вийшов  із  борні
Непереможним  легендарним  во́єм*,
І  ми  усі  пишаємось  тобою.
Шоло́ми  бань*  ясніють  угорі.

Було́  їх  сонми*  безлічі  мастей.
Гарматні  ядра  споро  йшли  у  діло.
А  ти  стояв  так  непохитно  сміло,
Як  до  скали  прикутий  Прометей.

Вогонь  твоїх  стотисячних  сердець
Віки  палає  і  не  згасне  нині,
І  поки  ми,  Чернігове,  єдині,
Набіги  вражі  зійдуть  нанівець.

*Вої  -  ратники
*Баня  -  опуклий  дах,  що  має  форму  півкулі;  купол
*Сонм  –  велика  група,  зібрання  кого-,  чого-небудь  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2023


Біля Десни

Плакучою  вербою  
стою  біля  Десни
Милуюсь,  як  цілуються
із  хвилею  човни,
Як  райдугою  небо  
всміхається  мені,
А  потім  тихо  тане,  
неначе  уві  сні.

Ловлю  роси́  перлини
та  зірочки  рясні,
Купаю  довгі  коси
замріяно  в  Десні,
А  цвіркуни  довкола
сюрчать  чудні  пісні,
І  лиш  соми  на  лежбищах
сопуть  собі  на  дні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2023


ФОНТАНУ

Колись  нас  не  стане,  мій  любий  фонтане,
І  ти  прохолоди  не  ви́сльозиш  більш,
А  поки  відрадою  повниш  старанно,
Яка  виливається  тихо  у  вірш.

І  зграйки  дітей,  що  вирують  невпинно,
І  подих  твоїх  незатьмарених  вод
Так  серцю  потрібні,  як  вічні  святині,  –
Життю  добавляють  іскрин  кількасот.

У  кожного  з  нас  –  власні  шлях  і  надбання,
Твої  –  у  прихильності  вдячних  людей,
Мої  –  у  мереживі  слів  філігранних,
А  квітки  –  у  тім,  що  вона  зацвіте.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2023


Діти України

Нині  час  –  несамовитий,
Ллється  кров  невинних.
Розлетілися  по  світу
Діти  України.

Чужина  приймає  пишно
Кращих  із  народу,
Бо  вони  усюди  вічно
Стануть  у  нагоді.

Самовільно  дике  зілля
Прагне  розростися.
Україна  тратить  сили.
Стогнуть  гори  лисі.

Ще  розквітнуть  буйно  мальви,
Виростуть  смереки.
Згинуть  вороги  безславні  –
Час  той  –  недалеко.

І  тоді  назад  прилинуть
В  рідний  край  пташата,
Щоб  у  нім  красу  перлинну
Спільно  будувати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2023


Небо п’ють криниці

Небо  п’ють  криниці,
Повняться  по  вінця.
Їм  щоночі  сниться  
Місяць  круглолиций.

Він  раніш  приходив
Умивати  личко
І  шукав  насподі
Зо́рі  невеличкі.

Та  чомусь  у  хмарах
Заблукав  давненько,
Не  виходить  зараз.
«Де  ти,  місяче́ньку?

Сумно  нам,  самотнім,
Но́чами  без  тебе,
Не  летять  сьогодні
Зіроньки  із  неба.

Вийди,  місяченьку,
Вмий  щокате  личко»,  –
Голосом  тоненьким
Вговкують  кринички.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2023


Я відпускаю слово

Я  відпускаю  слово  –  хай  бринить,
Хай  заколисує,  леліє  та  пророчить,
Воно  таке  до  ласощів  охоче,
Непосидюче  навіть  ні  на  мить.

Поміж  людей  визбирує  думки,
У  вузлики  зав’язує  на  пам’ять,
Спостерігає,  як  світанки  в’януть,
У  любощах  купається  п’янких.

Нарозкошується  у  повені  чуттів,
Повернеться  на  хвильку,  щоб  спочити,
Приляже  на  папір,  мов  сніг  на  віти,
Що  манною  із  неба  прилетів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2023


Шахеди – нещадні…

Шахеди  –  нещадні,  їм  все  –  ніпочім:
Уперто  –  трасуючим  курсом.
Із  неба  ясного́  –  неждано,  як  грім,  –
Додолу  впадуть  землетрусом.

В  підпілля  зганяє  напа́стя  страхів,
Сміливі  –  виходять  супро́ти.
До  цілі  добратись  шахед  не  зумів  –
Заслуга  усіх  патріотів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2023


Передсмаком весняним

Журавлине  «курли»
Лине  клином  над  містом:
«Ми,  мовляв,  прибули́,
Зустрічайте  врочисто».

Кароокі  поля
Та  безлисті  діброви
Пізнають  їх  здаля  
І  вітати  готові.

Доокілля  бринить
Передсмаком  весняним,
Стали  довшими  дні,
Сонцю  шлються  осанни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2023


СЛАВЕНЬ КВІТНЮ

Я  славень  квітню  вдосвіта  складу:
Буяй,  натхненний,  все  тобі  під  силу,
Вдягай  ошатно  Україну  милу,
Доводь  усе  довкола  до  ладу.

Настане  день  без  гуркоту  війни,
Салютами  відзначаться  паради,
І  будуть  навіть  непричетні  раді,
Завчасно  готуватися  почни.

Страху́  не  відай  і  не  зволікай!
Нехай  діла  за  тебе  відзвітують,
А  поки  дбай  про  необхідну  збрую,
У  сад  квітучий  перетворюй  край!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2023


Білим снігом

Білим  снігом  визріли  поля
Так  невинно,  наче  не  вбивали,
Нашпиговані  уламками  зі  сталі,  
Де  боями  оранка  пройшла.

Їм  недовго  мліти  в  тишині.
Прийде  ранок  слякітним  хлопчиськом,
Знов  снаряди  розірвуться  близько,
Вивернуть  назовні,  що  на  дні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2023


Коли мені наснишся ти

Коли  мені  наснишся  ти,
Прокинуся  невтішна.
Колись  палила  я  мости,
Тікаючи  поспішно,

Собі  клялась  –  не  повернусь  –
Нікому  це  не  треба,
Та  досі  слякітно  чомусь
І  давить  щось  між  ребер.

Відрадно  поринаю  в  сон  –
В  оманливе  прийдешнє,
Де  зорі  з  нами  в  унісон
Кохаються  безмежно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2023


Березень

Березень  калюжний  –  у  співочім  ранку:
День  прийдешній  славить  хор  пташиний  весь  -
Линуть  звідусюди  сяючі  веснянки,
Сонечко  голубить  глибину  небес.

Вже  летять  із  півдня  журавлині  клини,
А  струмки  бадьоро  точать  голоси,
Первоцвіти  мружать  оченята  сині  –
Березень  у  гості  втіху  запросив.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2023


Оголений нерв

Оголений  нерв.
Беззахисна  плоть.
Даремні  тепер
Бажань  кількасот.

Вібрація  жил.
Сповільнений  ритм.
Пітьма  звідусіль  –
Аж  подих  охрип.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2023


В пеклі Бахмута

У  пеклі  Бахму́та  –
Ні  хвилі  затишшя,
І  навіть  не  чутно,
Як  плаче  Всевишній,

Над  смертником  кожним
Душі  примовляє:
«Тут  навіть  безбожним
Є  стежка  до  раю».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2023


На часі

Замріяння  беріз,
Пташина  перекличка,
Чумацький  тягне  віз
Молодик  невеличкий,

А  зорі  –  наче  сіль,
Розсипана  із  міха,
Та  серце  давить  біль
За  непоправне  лихо.

Красою  нас  весна
Безмовно  дорікає:
На  часі  –  посівна
Та  відбудова  краю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975569
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2023


Весніє

Тюльпанний  аромат  пронизує  наскрізь:
Весна  уже  між  нас  –  у  промені  та  слові,
У  поклику  вітрів,  брунявості  беріз,  –
Розбуркує  зі  сну  зсередини  та  ззовні.

У  вервечці  подій,  де  спокою  нема,
Кружляє  аромат,  немов  життя  неспинний.
Ще  си́литься  тримать  обіймами  зима,
Та  навіть  календар  виве́снюється  нині.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2023


Ти був несподіваним снігом

Він  був  несподіваним  снігом,
Який  за  часину  потанув.
Хотіла  пізнати,  мов  книгу,
Спочатку  і  аж  до  останку,

По  букві  життям  смакувати,
Ковтати  міжряддя  запоєм,
Та  він  був  недовго  крилатим  -
Допоки  кружляв  наді  мною.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2023


Роздуми вголос

Косить  праведних,  як  і  неправедних
Косоруким  бандитом  війна.
«Після  неї  якими  ми  станемо?»  –
Думка  свердлить  настійно  одна.

Час  примирення  після  розорення
Протирічить  відплаті,  однак  –
По  спіралі  ідея  спотворена.
Випивається  чаша  до  дна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2023


За Україну

За  Україну  йдуть  сини
Супроти  супостата:
–  Немає  праведніш  війни  
Грудьми  за  неньку  стати.

Вовки  з  личиною  братів
Вгризаються  хижацьки.
Вожак  поживи  захотів  –
Страждає  рід  козацький.

За  Україну  йдуть  сини,
А  ворог  шаленіє
Та  прикривається  одним  –
Що  наміри  благії.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2023


Зимова замальовка

Прийшла  в  халатику  зима  -
У  білому,  як  треба,  -
Чекали  спокою  земля
Та  перебите  небо.

Забинтувала  вирви  ран,
Як  вправна  медсестриця,
Знеболення  самообман
Вколола  для  годиться.

Снігів  невинна  чистота
Розкинулась  без  краю,
Немов  знекровлені  вуста,
Що  помочі  благають.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2023


Не лютує…

Не  лютує  місяць  лютий,
Стеле  м’яко-м’яко.
В  неба  –  очі  каламутні.
Радощів  ніяких.

По  сніжинці,  по  крупинці
Ви́збираю  дрібку,
А  як  буду  наодинці,
Ви́віршую  квітку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2023


Вітер віє

Віє  вітер  ген  зі  сходу,
повниться  димами.
Ши́риться  поміж  народу:
«Боже,  будь  із  нами!»

Не  стихає  людобійня  –
торжество  Харону.
Мати  ходить,  як  причинна:
«…  від  Сяну  до  Дону…»

Колоскам  немає  місця  –
степ  зорали  міни.
Дуб  від  шквалу  похилився.
Косить  смерть  невинних.

Вітер  віє,  не  спинити.
Вітряки  –  на  варті.
«Краще  будуть  жити  діти,  –
віримо,  –  бо  варті».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2023


Соледар

Сунуть  хмари  до  Соледара.
Стогне  випалена  вщент  земля.
Болю  стільки  –  століття  мало
Відмолити  пере́ступ*  зла.

Сунуть  хмари  –  жене  їх  вітер.
Крижаніє  мій  крик  «спини!».
Від  смертей  заховатись  ніде.
Кожна  мить  –  календар  війни.

Хмари  гуснуть  над  Соледаром.
Огортає  цупкіш  пітьма.
Небу  тісно  від  со́нмів*  стало.
Їм  спасіння  самим  нема.

*  Переступ  –  злочин.
*Сонм  –  безліч.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2023


Зміїна отрута

Зміїна  отрута  озветься  опісля,
Спочатку  –  невинний  маленький  укус
Щемить  попри  все,  проникаючи  злісно,
Допоки  мій  розум  зовсім  не  загус
У  тому,  чим  дихати  –  людям  несила,
Зав’язну  в  такому  –  спасіння  нема.  
Міркую,  чи  змія  сама  спокусила,
Чи  він  вже  давно  вижидав  крадькома.
Пройду  обережно  по  краю?
Не  знаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2023


Чорно-біле

Чорнороті  та  безкрилі
Намагаються  щосили
Інших  вимастити  в  бруд.
Воду  мутить  баламут.

Ну  а  світлим  –  сонце  ближче:
Хоч  який  там  вітер  свище,
Чи  який  гурко́че  грім,
Шлях  роз’яснюють  усім.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972305
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2023


Ти

Ти  –  моє  безмежне  диво,
Мій  душевний  супокій.
Ми  з  тобою  так  щасливі.
Ти  –  надійний  якір  мій.

Буде  завтра,  буде  після,
Потім  безліч  промайне.
Ти  –  моя  весільна  пісня,
Диво  дивнеє  моє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2023


Через край

Полчища  ки́нуті  звіром  на  мене.
В  небо  здійнялись  трикляті  знамена.
Дзьоб  двоголових  розтерзує  мі́зки.
Меч  завойовника  блискає  близько.

В  землю  вгрузаю,  зростаюся  з  нею.
Звір  учепився  в  безумну  ідею.
Кістка  до  кісточки,  свічка  до  свічки,
Кров  через  край  виливається  з  річки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2023


Дрібнобуденне

Мо́розно  січню,
Зи́мно  березам,
Інею  –  звичні
Танці  на  лезах.

Я  разом  з  ними
Сонцю  радію.
Шостий  мій  вимір  –
Тиха  надія.

Хвиля  по  хвилі
Сиплються  в  жмені.
Страчую  сили
Дрібнобуденним.

Видихну  ранок,
Небом  нап’юся,
Легше  як  стане,  -
Знову  у  русі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2023


Ми в боргу перед кожним

Кожен  той,  хто  загинув  за  скривджену  неньку,
Хто  невинно  поліг  на  жертовних  тере́нах,
Боронив  до  загину  домівку  рідненьку,
Карб  зали́шив  нащадкам  –  абеткою  в  генах.

Той  ланцюг  не  порветься,  він  скріплений  кров’ю,
Про  відплату  волаючи  в  праведнім  гніві.
В  наших  венах  –  свобода,  що  стала  святою,
Наші  діти  вже  змалечку  –  бідами  сиві.

Ми  в  боргу  перед  кожним,  і  борг  –  неоплатний.
Розсльозилось  дощем  пошматоване  небо:
Не  змогло  захистити,  то  всіх  обійняти
Намагається  хмарами  хоч  би  як-небудь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2022


Муркотун

Котик  наш  прийшов  додому,
Нагулявся  –  до  утоми:
Спершу  обійшов  підвали,
Щоби  нечисть  повтікала,

Шерстю  витер  всі  кутки,
Бо  охайним  є  таким,
По  деревах,  що  уряд,
Пострибав,  як  акробат,

Ну  а  зараз  він  –  муркочий:
Відпочити  трохи  хоче.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2022


Туманом по росі

Пройдусь  туманом  по  росі,
Намріюся  весною,
А  потім  буду,  як  усі  –
Такою  же  земною.

І  буде  осінь  день  за  днем  
Тужити  безпробудно
Та  сподіватися  на  те,
Що  схаменуться  люди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2022


Дорогою ціною

Підступний  ворог  вдарив  під  ребро,
Єдиним  рухом  цілячи  у  серце,
І  цівкою  життя  моє  текло,
Коли  на  горло  став  ногою  в  берцях.

На  шмаття  рвав  скажено  із  боків,
Зубами  лязкав  і  гарчав  щосили.
Понад  усе  хижацьки  він  хотів,
Щоб  я  від  болю  зовсім  очманіла,

У  відчаї  рабою  нареклась,
Від  себе  відрікаючись  навічно,
Як  це  було  уже  в  численний  раз,
Попри  моє  минуле  героїчне.

А  глядачі  обурено  ревли,
Хто  шеляг  кинув,  хто  –  слівце  бадьоре,
Усі  чекали  в  ступорі,  коли
Із  нас  у  герці  хтось  когось  поборе.

Я  опиралась  із  останніх  сил,
На  існування  заявляла  право,
Допоки  світ  урешті-решт  прозрів,
Життям  платила  данину  криваву.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2022


Чужинцю

Чужа  земля.  Для  чого  тобі,  хлопче,
Іти  туди,  де  згинеш  ні  за  гріш?
Твій  вождь  кривавий  неодмінно  хоче
Свої  амбіції  утілити  скоріш.

У  тебе  ж  –  мати,  сива  голубиця,
Ростила  сина  ради  майбуття.
Нападник    завжди  –  ворог  та  убивця.
Невже  таким  ти,  хлопче,  нині  став?

Хіба  ж  то  честь  удертись  до  сусіда,
Майно  відняти,  бити,  ґвалтувать?
Лише  імперія,  з  народження  несита,
Для  цього  вічно  розсилає  рать.

Тобі  ж–  дітей  плекати  у  любові
Та  власні  плани  мирно  будувать,
Спинися,  хлопче,  досить  уже  крові,
Іди  собі  живим  іще  назад!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2022


Їм завдяки

Азов  стоїть  усім  наперекір
Попри  щоденні  обстріли  зусюди:
Окраєць  волі,  взятий  під  приціл,
Тримають    вперто  непохитні  люди.

Сталеве  браття,  впаяне  в  бетон,
Вросло  життям  у  страдний  Маріуполь,
Хоч  як  вмовляє  здатися  в  полон
Ворожий  голос  у  брехливий  рупор,

Та  кожен  з  них  зі  зброєю  в  руках
Облюбував    –    не  стати  на  коліна.
Стезя  звитяжців  –  завжди  нелегка.
Їм  завдяки  міцніє  Україна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2022


Коли…

Коли  був  Ніжин  взятий  у  кільце,
З  усіх  сторін  їжачилися  танки,
Коли  війна  з  оскаленим  лицем
У  дім  нахабно  вдерлась  на  світанку,
Коли  безлюддям  вимерли  двори,
Зловісно  вили  звідусіль  сирени,
Найменший  нерв  хоч  просвіту  молив,
Щоб  обійшли  снарядиська  скажені,
А  кожна  мить  блаженних  безгомінь
Була  солодша  за  усе  на  світі,
Ми  із  тривогою  лишилися  одні,
Чомусь  так  палко  захотілось  жити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2022


Ізюм

Де  був  град-Ізюм,
Наш  квітучий  сад,
Ворон  звив  біду  –
Ро́зруї  яча́ть.

Вкрили  віспи  степ  –
Доля  навісна  –
Мироточить  герб
Кров’ю  грон  щодня.

Сіверський  Дінець
Під  рясним  вогнем
З  горя  спав  лицем,  
Сльози  в  Дон  жене.

Кременець-гора,
Сива  від  утрат,
Славу  зберегла,  
Зміцнену  стократ.

*Ро́зруй  –  руйнування,  руїна.
*Ячати  –  жалібно  кричати,  голосити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2022


Ворог

Нагромаджував  зброю,
Накопичував  гнів,
Раз  назавжди  зі  мною
Розібратись  хотів.

Гартував  нишком  кулі,
Вів  брехливу  війну,
Щоб  усі  відсахнулись
І  лишили  одну.

Мала  вмерти,  чи  в  рабство
Йти  впокорено  я,
У  надумане  братство
Придорожнього  пня.

Вдячно  мала  годити,
Поклонятись  йому,
Поміняти  дім  світлий
На  гнітючу  тюрму.

Лютував,  як  не  стала
Безхребетною  я,
Нарікав,  що  зухвала,
Підколодна  змія.

А  як  Бог  не  покинув,
Віри  іскорку  дав,
Ще  сильніше  вражина
Накидатися  став.

У  кільце  брав,  за  горло,
Про  невдячність  сичав,
Що,  мовляв,  надто  горда
Без  належних  підстав.

Та  куди  мені  дітись
Із  батьківських  земель?
Так  буяли  тут  квіти
Поміж  рідних  осель,

Так  ясніло  тут  небо,
Як  ніколи  й  ніде,
Що,  коли  вже  так  треба,
В  землю  цю  з  ним  ввійдем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2022


Мрії довоєнні

Мрії  довоєнні,  
ви  такі  далекі.
Вибухи  довкола,
та  нема  страху'.
Прилетять  вже  скоро
веснувать  лелеки,
Гнізда  облаштують
в  мене  на  даху.

Прилітайте,  любі,
ваші  білі  крила
Принесуть  надію
із  ковтком  тепла.
Цю  маленьку  мрію
небу  відпустила,
Щоб  вона  здійснитися
легітно  могла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2022


Наддвечір'я

Зловісну  тишу  кожен  звук
Пронизує  гулким  набатом.
Сирени  гаркнуть  біснувато,
І  перехопить  миттю  дух.

Кругом  новини-їжаки
Карбують  втрати  неупинно.
Попереджає  бути  пильним
Нас  охоронець  сторожкий.

І  лиш  Ведмедиця  собі
Кудись  неспішно  чимчикує.
Срібляться  сиві  крони  туї.
Ховає  ніч  лице  в  журбі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2022


Братня любов

Ішли  брати  з  обіймами  на  нас.
На  танках  йшли  новенькими  шляхами,
Хоча  їх  ждав  один  дороговказ  –
Вертатися  скорішенько  до  мами.

Їм  так  жадалось  добрих  калачів,  
Що  нас  вогнями  охрестили  з  неба,
Щоб  кожен  мимовільно  захотів
Ведмежих  послуг  навіть  без  потреби.

Братам  байдуже  –  прагнемо,  чи  ні.
Насилля  в  них  –  вже  вивірений  метод:
Привикли  поклонятися  війні
Із  вірою  у  непохитне  «вето».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2022


Зітхає грудень

Зітхає  грудень,  мов  глибока  осінь.
Безлиста  мряка  наганяє  сум.
Не  вистачає  снігових  заносів.
Пірнути  би  в  оновлену  красу...

І  хай  би  злився  скрипом  лютий  холод,
Вплітався  інеєм  деревам  поміж  брів,
Іскрились  блиски  зайчиків  довкола
Поміж  феєрії  бенгальських  дивослів.

Та  поки  морок  шле  послання  чорні,
Стискає  серце  туга  навісна,
Мене  рятують  лиш  твої  долоні,
Насичують  наснагою  сповна́.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933630
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2021


День козацтва і Покрови

День  козацтва  і  Покрови,
Воїнів-Захисників
Відсвяткуєм  гордо  знову  –
Рід  козацький  не  змалів.

Мудрості  й  палкій  відвазі  –
Щирий  наш  низький  уклін!  –
Щоб  від  стра́ху  ворог  трасся,
Як  зачув  козацький  гімн.

Витче  доля  обереги
Та  любов  на  корогви́,
Вчасні  успіхи  стратегій,  
Силу  кожній  булаві.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2021


Крихта тепла

Крихту  тепла  і  ковточок  енергій
Словом  віршованим,  любий,  прийми.
Думи  твої  –  то  мої  обереги  –
В  небі  надійними  стали  крильми.

Час  на  добро  перемелює  будні.
Ти  –  моє  серце  (без  нього  –  ніяк).
Нас  розпростерто  чекає  майбутнє,
Шле  нам  голубкою  миртовий  знак.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2021


Пора…

Пора  іти  в  обійми  холодів,
Звикати  до  обмежених  оточень,
Та  внутрішній  мій  голос-переспів
Уперто  призвичаїтись  не  хоче.

А  я  ж  його,  соколика,  прошу
Не  відлітати  з  усіма  у  вирій,
Домалювати  райдугу  дощу,
Як  осінь  листям  –  сподівання  сірі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2021


Пустоцвіт

Коли  порветься  напнута  струна,
Мелодії  від  неї  не  почуєш,
І  неважливо  вже  чия  вина,
Якщо  у  кров  потрапило  отруйне.

Та  з  часом  знов  у  серці  зазвучить
Тональність  інша  –  так  буває  завше,  –
І  в  ту  єдину  доленосну  мить
Відчується  –  все  діялось  на  краще.

Колись  лише  згадаєм  хвильку  ту,
Як  вирувала  музика  між  нами,
Вбирали  спрагло  нотну  красоту,
Тягнулися  до  сонця  пелюстками.

Безслідно  позлітає  пустоцвіт.
Короткий  вік  його  квітучих  літ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924361
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2021


Прапор

Майорить  наш  прапор  волі  –
Неба  синь  в  обіймах  сонця:
Не  опуститься  ніколи,
Гордо  на  вітрах  тріпоче:

Символ  розуму,  що  прагне
До  піднесення  та  миру,
Додає  теплом  наснаги,
Внутрішні  охотить  сили.

В  нім  –  пшениця  та  волошки,
Льон  і  соняхи  розквітли,
Хвилі  рік  непереможні
Та  душі  пориви  світлі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2021


В ранковій імлі

Море  притихло  в  ранковій  імлі.
Місяцем  спокій  вколисує  душу.
Ми  –  дві  піщинки  безмежно  малі,
Кинуті  хвилею  долі  на  сушу.

Як  би  не  терли  нас  што́рми  життя,
Скільки  б  роки  не  пекли  суховієм,
Як  би  зрадливий  байда́к  не  хитав,
Ми  не  зреклися  завітної  мрії.

Чайка  крилом  непомітно  махне,
Не  заквили́ть,  а  покличе  у  далі.
Ти  нагадала  колишню  мене  –
Друге  лице  однієї  медалі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922792
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2021


Обнадіяв

Ніч  у  втіхах  промайнула.
Ледь  очуняли  на  ранок.
До  Дмитра  тихенько  Юля
Притулилась  на  прощання:

«Ми  одружимось  небавом*?»
Відсторо́нюючи  Юлю,
Хлопець  видихнув  недбало:
«Згодом  зателефону́ю…»

*Небавом  –  незабаром,  скоро.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2021


Сюрприз

Жінка  ввечері  Миколі:
«Скоро  станеш  втретє  батьком!»
Той  присвиснув  мимоволі:
«Хоч  було  би  вже  хлоп’ятко.

Гучно  в  будь-якому  разі
Відсвяткуємо  подію!»  –
Обірвав  балачки  ласі,
Покосившись  на  Марію.

У  дружини  згляд*  –  обценьки,
Мить  –  і  вчепиться  в  мармизу*:
«Секретарка  молоденька
Поділилася  сюрпризом».

*Згляд  –  погляд.
*Мармиза  –  обличчя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2021


Досягнення

Дорікає  Таня  Олі:
«Все  тобі  дало́сь  на  таці.
Інші  йдуть  життям  поволі,
Жнуть  плоди  своєї  праці.

Ти  ж,  хоч  справжня  білоручка,
Розкошуєш  із  дитинства».
Посмінулась  Оля:  «Злючка!
Заздрити  –  велике  свинство.

Досягти  сама  зуміла
Я  свого  благополуччя,
Бо  приклала  всі  зусилля
Вибрати  батьків  получче*.

У  небесній  картотеці
Перебрала  пару  кожну,
Та,  як  обраним  вдається,
Народилася  в  заможних».

*Получче  –  краще.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922711
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2021


На Спаса

Набратися  світла  по  вінця,
Звільнитися  бруду  земного,
У  дусі  Христових  традицій
Гармоній  сягаючи  з  Богом,
Леліяти  іскру  надії,
Наливом  любові  втішатись,  –
Довкола  також  проясніє,
Хоч  ранок  дощем  був  початий.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2021


Невдалі іменини

Двоє  парубків  балачку
За  буденне  розпочали:
За  футбол,  новеньку  тачку,
Дні  народження  невдалі.

«Уяви,  –  Дмитро  печально
На  питаннячка  стандартні,  –
Пам’ятаю  всі  деталі,
І  не  соромно  ні  краплі».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2021


Дорогою ціною

Розхитали  Україну,
Розвели  на  Крим-Донбас,
Познаходили  причини,
Щоб  війною  йти  на  нас.

Дорогою  буде  завжди
Рідна  батьківська  земля.
Дотепер  життями  платим,
І  кінця  тому  нема.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2021


ХТО КОГО?

В  кухні  –  безлад  безпросвітний.
Очі  –  з  перепою  мутні.
Віра  вимикає  світло
І  включає  щосекунди.

Алла,  по́друга  сусідська,
Що  зайшла  на  хвильку  в  гості,
Розвертається  по-свійськи,
Озирає  куций  простір:

«Увімкни!»  –  підходить  ближче.
Віра  лиш  простугоніла:
«Випробовую,  коли  вже
В  тарганів  забракне  сили».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922516
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2021


Розумник

Умовляє  батько  сина:
«З’їш  хоча  би  ложку  каші.
Це  кісткам  добавить  сили.
Виростеш,  як  предки  наші».

Хлопчик,  той  іще  вереда,
Миттю  похопився  словом:
«А  тобі  ж  рости  не  треба,
Чом  їси  цілодобово?»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922424
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2021


НЕРІВНЯ

Босячка  вийшла  заміж  за
Круте́лика  при  гро́шах.
Його  привабила  краса,
А  він  був  тим  хороший,

Що  забаганки  всі  уряд
Був  здатним  вдовольняти,
Маєток  гарний  мав  і  сад,
Та  ще  й  був  нежонатим.

Життя  сімейне  йшло  на  лад:
Обійми  до  світанку,
Обновки,  чорний  шоколад,
Гульба  безперестанку.

Проблеми  вилізли  пізніш:
Смаки́  і  розпорядок,
Вона  йому:  «Вівсянку  їж!»,  –
Сама  –  хутчіш  до  грядок.

Він  звик  до  панського  їдла́,
Манери  та  поводжень,
Вона  ж  дотумкать*  не  могла,
Як  догоджать  заможним.

Немилим  став  їй  дивний  сад,
Басейни  та  каміни.
Дружину  шпетив  пан  підряд
Щоденно  без  причини.

Розпався  рай  урешті-решт.
Хотілося  завити.
Почала  дратуватись  теж.
Одна  розрада  –  діти.

Та  й  ті  соромились,  коли
Приводила  до  школи,
Бо  татко  їм  постійно  плів,
Що  мати  –  зілля  в  полі.

Нерівня  –  корінь  протиріч,
Яких  не  подолати:
Не  об’єднати  день  і  ніч
У  прагненні  завзятім.


*Дотумкати  –  зрозуміти
*Шпетити  –  лаяти,  сварити

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2021


Шукаю прояву тепла

Шукаю  прояву  тепла
В  жорстокім  світі  відособлень.
Нерозумінь  їдка  смола
Чомусь  нашіптує  недобре.

У  білім  одязі  весь  бруд
Збираю  з  поглядів  –  не  струсиш.
Побільшав  холод  звідусюд,
Немов  немає  справжніх  друзів.

І  навіть  місяця  ріжок
Таким  байдужим  видається,  
Що  як  би  ближче  й  підійшов,
То  не  зігрів  би  сяйвом  серця.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2021


Туманом дихає Десна

Туманом  дихає  Десна  
В  легкій  ранковій  прохолоді.
Ще  снами  повниться  вона,
Дрімоту  розігнати  –  годі.

Рясний  серпневий  зорепад
Їй  цілу  ніч  трусився  в  жмені.
Пірнаю  стрімко  наздогад,
Вбираю  струм  життя  у  вени.

Десна,  приймаючи  мене,
Шепоче  тихо  щось  на  вушко,
А  пруд*  голубляче  несе,
Потоком  пестить  відчайдушно.

У  ледь  серпа́нковій  імлі
Сріблясті  верби  довгокосі
Завмерли  на  краю  землі,
Додолу  струшуючи  роси.


*Пруд  –  швидка  течія  води,  ріки

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2021


Смак легкої ейфорії

Полуниця  серед  літа  –
Смак  легкої  ейфорії,
Встигла  вже  разок  дозріти,
Та  удруге  квапно  спіє.

Ще  допоки  сонцепромінь
Невагомо  пестить  бо́ки,
Мов  –    гармонія  симфоній,
Нічку  –  зорі  ясноокі.

І  так  легітно  від  слова,
Що  бадьорить  непомітно.
Смакувати  вік  готова
Полуницю  й  наше  літо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922113
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2021


Макові голівки

Макові  голівки
Хиляться  додолу,
Сиплються  зернинки
Стигло-сивочолі.

В’яжуться  букети.
Мед  струмочком  ллється.
Наміри  шляхетні  –
Еліксир  для  серця.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2021


Загальні істини

Абрикосове  суцвіття
Не  дало  плодів  жаданих.
Так  буває  –  щедро  світиш,
Та  у  відповідь  –  омана,
А  від  кого  не  чекали,  –
Наливаються  до  повні.
Меркнуть  істини  загальні
Про  інстинкти  безумовні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2021


Злива відігнала

Злива  відігнала  спеку.
Легше  дихається  всім.
Мчаться  клином  хмар  лелеки  –
В  гості  серпень  запросив.

Так  розчулилися  слізно  –
Розлилися  навкруги.
Їм  не  видно  з  неба,  звісно,
Що  є  межі  –  береги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2021


Всі емоції уже

Всі  емоції  уже  були́  чиїмись,
Пережовані  лягають  на  папір.
На  кістках  і  дуб  кремезний  виріс.
Щось  нове  шукаємо  між  зір.

Та  вони  такі  ж,  як  ми  -  блукальці,
Тільки  довший  на  парсеки  шлях.
Тишу  бавлять  вічности  романси.
Зорі  в  нас  вдивляються  здаля.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2021


Шахрайка

Вранці  на  дорозі  я  
Жіночку  зустріла.
Усміхається  здаля
Простодушно  мила.

«Не  пригадуєш  хіба?
Ми  ж  –  давно  знайомі!»  -
Здавлює  слизька  ганьба
В  погляді  німому.

«У  лікарні  де́  колись
Ти  перебувала?»–
Обіймає  аж  до  сліз
З  непоборним  шалом.

Стетеріло  п’ять  хвилин
Пам’ять  ворушила,
Вигрібала  зі  щілин
Спогади  щосили.

«Та  було  якось…»  –  «Отож!
Я  –  та  медсестричка,
Що  біля  недужих  лож
Упадала  вічно,

А  тепер  –  сама,  як  перст,
Маму  поховала,
Зайвою  урешті-решт
Стала  для  загалу».

І  не  пройдеш  тихо  повз  –
Ліками  так  пахло,
Сумнів  хоч  було  й  заповз,  –
Відігнала  нагло.

Від  жалю́  я,  наче  віск,
Зовсім  розім’якла,
І  питаю:  «Може  чимсь?..
Як  віддати  дяку?»

Жінка  зразу,  не  дурна,
Начебто  подрузі,
Що  –  покинута  жона,
Що  за  сином  тужить,

І  потрібна  чимала
Сума  –  до  зарізу:
Доля,  мачуха  презла,
Піднесла  їй  кризу.

Покрутилася,  як  вуж,
Свого  домоглася,
Задоволена,  чимдуж,
Шмат  урвавши  ласий,

Напустивши  туману́,
Далі  подалася,
Щоб  таку  ще  не  одну
Розвести  на  часі.

Виявляється,  вона
Завітала  в  місто
Із  таких  же,  як  і  я,
Замісити  тісто.

Добре  знають  шахраї,
Як  і  чим  ловити,
Статки  мають  чималі
Та  від  пуза  ситі.

Це  опісля,  як  голки,
Лізуть  протиріччя:
В  ошуканстві  й  мастаки
Плутаються  вічно.

Час  розвіює  туман  ,
Часто  –  надто  пізно.
Попадеться  на  обман  
Не  всілякий,  звісно.

Та  як  стрінуться  такі  
На  шляху  людині,
То  вже  й  доводи  палкі  
Вбогого  –  безсилі.

Навіть,  як  запрагне  хтось
Справді  допомоги,
Зрине  в  пам’яті  чогось
Приклад  застороги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2021


Серпень жне…

Серпень  жне  серпом  печалі.
Ще  далеко  холоди.
Ми  мудріші  трохи  стали.
Відчай  душу  відпустив.

Дві  зернини  –  це  чимало.
З  них  майбутнє  проросте.
Відсівається  нездале.
Визріває  золоте.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2021


Обійми мене крилом

Обійми  мене  крилом.
Хай  засне  глибинний  звір.
Все  нутро  безжально  з’їв.
Провокує  перелом.

Я  стомилася  щодня  
З  ним  виходити  на  бій
Та  доводити  собі.
Коле  докором  стерня.

Обійми,  сховай  від  лих,
Бо  від  себе  не  втечу.
Намовчуся  досхочу,
Щоб  урешті-решт  затих.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2021


Переклад Р. Гамзатов "Сварилися днем дощовим…"

Сварилися  днем  дощовим,
Тьмянішали  обличчя:
«Та  хто  би  що  не  говорив,
Між  нами  –  прірва  вічна!..»
Ми  гамували  ритм  сердець
І  клялися  обоє,
Що  це  нарешті  вже  кінець,
З  нас  кожен  прагнув  крові.
Лив  проливень  із  висоти,
Під  нього  без  оглядки
Направо  я,  наліво  ти
Пішли,  поклавши  крапку.
Руки  тобі  я  не  подав,
Самотньо  йшов  додому,
Без  жодних  рацій  і  підстав  
Вважав  –  кінець  усьому!..
Ввійшов  зі  словом  тим  у  дім,
Закрив  старанно  двері,
Дощ  барабанив  щось  мені,
Тьмяніли  хмарні  пера.  
Згадалось  раптом,  що  ти  йдеш,
Калоші  не  назувши,
Плаща  не  маєш  точно  теж
Для  захисту  від  стужі.  
Схопив  плаща  та  в  мить  одну
Під  водозоивні  схлипи
Побіг  крізь  дощову  стіну  –
Врятовувать  від  грипу.


***
Перевод  И.  Снеговой,  Е.  Николаевской

Мы  ссорились  дождливым  днем,
Мрачнели  наши  лица:
”Нет,  мы  друг  друга  не  поймем!
Нет,  нам  не  сговориться!..”
И,  подавляя  стук  сердец,
С  тобой  клялись  мы  оба,
Что  это,  наконец,  конец,
Что  мы  враги  до  гроба.
Под  дождь,  летящий  с  высоты,
Не  оглянуться  силясь,
Направо  я,  налево  ты
Ушли  и  не  простились.
Пошел,  руки  тебе  не  дав,
Я  к  дому  своему…
Не  важно,  прав  или  не  прав  –
Конец,  конец  всему!..
Вошел  я  с  этим  словом  в  дом
И  запер  дверь  на  ключ.
Дождь  барабанил  за  окном,
Темнели  крылья  туч.
Вдруг  вспомнил  я,  что  ты  идешь
С  открытой  головою,
Что  ты,  конечно,  без  калош,
Что  нет  плаща  с  тобою!
И,  плащ  схватив,  я  в  тот  же  миг
Под  дождевые  всхлипы
Сквозь  дождь  помчался  напрямик
Спасать  тебя  от  гриппа.





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920991
рубрика: П'єса, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2021


Світлинкою на пам’ять

Жовтіють  соняхом  поля,  
У  неба  синь  вплітають  коси.
Спішу  чимдуж  простоволоса
Помилуватися  здаля.

Я  б  і  сама  між  них  вплелась
Хоча  б  світлинкою  на  пам’ять.
Яка  ідилія  безкрайня!  –
Проста  й  велична  водночас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2021


Портулак

Портулак  стрічає  сонце  
Розмаїттям  килимів,
Похвалитись  квапно  хоче,
Як  наткати  їх  зумів.

Скільки  барв  тут  веселкових  –
Замилуєшся,  либонь,
А  надвечір  –  вмить  готовий  
Впасти  в  летаргічний  сон.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2021


Пряно пахнуть…

Пряно  пахнуть  чорнобривці,
Усміхаються  мені,
А  жоржини  круглолиці,
Наче  юнки,  –  запашні,
Ледь  погордливо  кивають,
Задивляються  услід,
Бабок  пустотливу  зграю
Виглядають  на  обід.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920889
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2021


Безвітрям дихає…

Безвітрям  дихає  мій  день.
Лиш  де-не-де  хитнеться  гілка.
І  я  розслаблена  настільки,
Щоб  не  тривожитись  лишень.

Вдивлюся  в  кожну  із  дрібниць.
Так  голубливо  і  безхмарно.
Двірник  мете  асфальт  старанно.
Трава  зітхає  горілиць.

Спеко́та  поки  не  пече,
Та  геть  змізерніли  калюжі.
Черешня  за  плодами  тужить,
Свої  леліє  груша  ще.  

Липневу  тиху  благодать
До  денця  спрагло  випиваю
І  насолоджуюсь.  Жива  я.
А  день  сьогоднішній  –  під  стать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2021


Переклад В. Висоцький "Я не люблю…"

Я  не  люблю  фатальної  кінцівки,
Не  стомлююсь  ніколи  від  життя,
Сезони  не  люблю,  в  яких  я  тільки
Співати  про  веселе  перестав.

Я  не  люблю  відвертого  цинізму,  
В  захопленість  не  вірю,  та  іще,
Коли  чужий,  знаходячись  поблизу,
Читає  лист  через  моє  плече.

Я  не  люблю,  коли  наполовину,
Коли  розмову  спинять  на  льоту.
Я  не  люблю,  коли  стріляють  в  спину,
Я  також  проти  пострілу  впритул.

Ненавиджу  плітки  в  подобі  версій,
Тлю  сумнівів  і  почестей  голки,
І  як  постійно  гладять  проти  шерсті,
Чи  як  по  склу  залізом  провели.

Упевненість  вгодована  –  не  мила,
Хай  краще  відмовляє  вже  гальмо!
І  прикро,  що  забули  честі  силу,
В  пошані  –  тільки  наклепи  давно.

Коли  я  бачу,  що  зламали  крила,
Не  співчуваю,  відповідь  –  проста:
Я  не  люблю  насилля  та  безсилля,
Ось  тільки  жаль  стражденного  Христа.

Я  не  люблю  себе,  коли  боюся,
І  прикро,  як  невинних  поруч  б’ють,
Я  не  люблю,  коли  залазять  в  душу,
Тим  паче,  як  у  неї  ще  й  плюють.

Я  не  люблю  манежі  та  арени,
На  них  мільйон  міняють  по  рублю.
Хоч  зміни  ждуть  попереду  шалені,
Я  це  ніколи  все  ж  не  полюблю.


***
Я  не  люблю  фатального  исхода.
От  жизни  никогда  не  устаю.
Я  не  люблю  любое  время  года,
Когда  веселых  песен  не  пою.

Я  не  люблю  открытого  цинизма,
В  восторженность  не  верю,  и  еще,
Когда  чужой  мои  читает  письма,
Заглядывая  мне  через  плечо.

Я  не  люблю,  когда  наполовину
Или  когда  прервали  разговор.
Я  не  люблю,  когда  стреляют  в  спину,
Я  также  против  выстрелов  в  упор.

Я  ненавижу  сплетни  в  виде  версий,
Червей  сомненья,  почестей  иглу,
Или,  когда  все  время  против  шерсти,
Или,  когда  железом  по  стеклу.

Я  не  люблю  уверенности  сытой
Уж  лучше  пусть  откажут  тормоза!
Досадно  мне,  что  слово  честь  забыто
И  что  в  чести  наветы  за  глаза.

Когда  я  вижу  сломанные  крылья
Нет  жалости  во  мне  и  неспроста  —
Я  не  люблю  насилье  и  бессилье
Вот  только  жаль  распятого  Христа.

Я  не  люблю  себя,  когда  я  трушу
Досадно  мне,  когда  невинных  бьют
Я  не  люблю,  когда  мне  лезут  в  душу
Тем  более,  когда  в  нее  плюют.

Я  не  люблю  манежи  и  арены
На  них  миллион  меняют  по  рублю
Пусть  впереди  большие  перемены
Я  это  никогда  не  полюблю

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920796
рубрика: П'єса, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2021


Переклад Є. Євтушенко "Жінка…"

Жінка  –  за́вжди  трішечки  є  морем,
Море  в  дечім  жінкою  –  ледь-ледь.
Ходять  хвилі  де-небудь  в  коморі,
Сховані  в  тендітний  пазух  мед.

Хвилі  почуттів  і  передсмаку.
Наче  над  безоднею  злощасть
Пасма  зачіски  над  лобом,  небораки,
Чайками  надсаджено  ячать.

Від  масних  вульгарних  плямок  жінка
Штормом  очищається  сама,
У  підшкірних  безборонних  жилках
Закипає  гулко  ураган.

Там,  на  дні  у  пам’яті  ховає
Тисячі  уламків  –  хоч  кричи,
А  надії  –  риб  яскравих  зграї
Знову  потрапляють  на  крючки.

Жінка,  як  і  море,  так  волає,
Та  мужі,  неначе  кораблі,
До  душі  торкаються  лиш  скраю  –
Нехтують  глибини  чималі.

Жінка,  як  і  море,  просить  небо
В  штиль  послати  їй  хоча  би  щось.
Жінка  може,  навіть  як  не  треба,
Потонути  в  морі  суголось.


***
Женщина  всегда  чуть-чуть,  как  море.
Море  в  чем-то  женщина  чуть-чуть.
Ходят  волны  где-нибудь  в  каморке,
спрятанные  в  худенькую  грудь.

Это  волны  чувств  или  предчувствий.
Будто  бы  над  бездной  роковой,
завитки  причесочки  причудной
чайками  кричат  над  головой.

Женщина  от  пошлых  пятен  жирных
штормом  очищается  сама,
и  под  кожей  в  беззащитных  жилках
закипают  с  грохотом  шторма.

Там,  на  дне  у  памяти,  сокрыты
столькие  обломки  -  хоть  кричи,
а  надежды  -  радужные  рыбы
снова  попадают  на  крючки.

Женщина,  как  море,  так  взывает,
но  мужчины,  словно  корабли,
только  сверху  душу  задевают  -
глубиной  они  пренебрегли.

Женщина,  как  море,  небо  молит,
если  штиль,  послать  хоть  что-нибудь.
Женщина  -  особенное  море,
то,  что  в  море  может  утонуть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920695
рубрика: П'єса, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2021


Переклад А. Фет "Не плач…"

Не  плач,  моя  душа,  бо  серцю  важко  й  так
Дивитися,  як  ти  змагаєшся  з  журбою!
Утішся,  люба,  хоч  прощання  час  настав,
Та  скоро  повернусь  нежданою  порою,
Під  руку  підемо  гуляти  ми  з  тобою.  

З  усмішкою  дивитимуся  пильно  в  очі,
Тремтливий  стан  твій  обів’ю  руками,  
Усе-усе  детально  розповім  охоче
Про  дні  веселі  та  нестерпні  злами,
Про  злу  печаль  від  відстаней  між  нами,

Про  сни,  які  наснилися  в  розлуці.
Прощай,  міцніючи  від  радісної  мрії,
Не  плач,  моя  душа,  бо  серце  й  так  у  муці:
Дивитися,  як  никнеш  в  безнадії,
На  ліктик  нахиливши  коси  русі.

Оригінал:

Не  плачь,  моя  душа:  ведь  сердцу  нелегко
Смотреть,  как  борешься  ты  с  лютою  тоскою!
Утешься,  милая:  хоть  еду  далеко,
Но  скоро  возвращусь  нежданною  порою
И  снова  под  руку  пойду  гулять  с  тобою.

В  твои  глаза  с  улыбкой  погляжу,
Вкруг  стана  обовью  трепещущие  руки
И  всё,  и  всё  тебе  подробно  расскажу
Про  дни  веселия,  про  дни  несносной  муки,
Про  злую  грусть  томительной  разлуки,

Про  сны,  что  снились  мне  от  милой  далеко.
Прощай  —  и,  укрепясь  смеющейся  мечтою,
Не  плачь,  моя  душа:  ведь  сердцу  не  легко
Смотреть,  как  борешься  ты  с  лютою  тоскою,
Склонясь  на  локоток  печальной  головою!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920693
рубрика: П'єса, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2021


Як втішити тебе?. .

Чим  втішити  тебе,  далекий  і  незнаний?
Торкнуся  тільки  в  снах  долонею  чола.
За  що  лиш  не  візьмусь  –  щезає  у  тумані.
Себе  всю  по  рядках  довкіллю  роздала.

Якби  лише  могла  –  наповнила  б  дощенту
І  крила  піднесла  б  –  на  дужий  парашут,
Та  губляться  чомусь  важливі  елементи,
Втрачається  у  слів  така  потрібна  суть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2021


Переклад Л. Філатов "Не пролітай, життя…"

Не  пролітай,  життя,  сповільни  трохи  крок.
Он  інші  –  ті  живуть  неспішно  і  детально.
А  я  –  то  іподром,  то  міст,  то  шум  вокзальний.
Промахуючи  так,  що  чутно  лиш  гудок.

Не  поспішай,  життя,  важливі  всі  з  дрібниць.
Ось  місто,  ось  театр.  Дай  глянути  афішу.
І  хай  виставою  ніколи  не  потішусь,
Та  знатиму  хоча  б,  що  йшла  вона  колись.

Не  пролітай,  життя,  я  від  вітрів  –  рябий.
Я  маю  світ  оцей  як  слід  запам’ятати.
А  як  ще  й  пощастить,  наповнити  крилатим,
Хоч  погляди  чиїсь,  собою  хоч  в  юрбі.

Не  поспішай,  життя,  затримайся  на  мить.
Вже  краще  покаліч,  катуй,  давай  на  муки.
Усе  —  тюрму,  хворобу,  злигоднів  розпуки
Я  з  гідністю  прийму,  не  квап  лише  свій  літ.



***
О,  не  лети  так,  жизнь,  слегка  замедли  шаг.
Другие  вон  живут,  неспешны  и  подробны.
А  я  живу  —  мосты,  вокзалы,  ипподромы.
Промахивая  так,  что  только  свист  в  ушах

О  не  лети  так  жизнь,  мне  важен  и  пустяк.
Вот  город,  вот  театр.  Дай  прочитать  афишу.
И  пусть  я  никогда  спектакля  не  увижу,
Зато  я  буду  знать,  что  был  такой  спектакль

О  не  лети  так  жизнь,  я  от  ветров  рябой.
Мне  нужно  этот  мир  как  следует  запомнить.
А  если  повезет,  то  даже  и  заполнить,
Хоть  чьи-нибудь  глаза,  хоть  сколь-нибудь  собой.

О  не  лети  так  жизнь,  на  миг  хоть,  задержись.
Уж  лучше  ты  меня  калечь,  пытай,  и  мучай.
Пусть  будет  все  —  тюрьма,  болезнь,  несчастный  случай.
Я  все  перенесу,  но  не  лети  так,  жизнь.

Л.  Филатов,  1986

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920608
рубрика: П'єса, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2021


Нам з тобою таланом наврочено

Нам  з  тобою  таланом  наврочено:
Ти  –  натхнення  водночас  і  мука  –
Потаємні  душевні  віконечка
Відкриваєш  без  дозволу  й  стуку.

Cерцем  граєш  футбольно,  як  м’ячиком,
Зігріваєш  пестливо  в  долонях  
Називаєш  зворушливо  зайчиком,
А  за  мить  –  видаєшся  стороннім.

Окликаєш,  як  тільки  розбіглися,
Дозволяєш  собі  насміхатися.
Б'ється  жилка  пульсаром  на  вилицях,
Наче  я  лиш  одна  винуватиця.

Так  хотілось  би  знову  засяяти,
Забриніти  нестримною  піснею.
Коливається  внутрішній  маятник
Розумінням,  що  є  несумісними.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2021


Екватор літа

Невиплакане  небо
Землі  грозило  громом,
Ховалося  ганебно
За  хмарові  узори.

Спеко́та  попринишкла,
Повіяло  духмяним,
Натягували  віжки
Пери́сті  каравани

І  мчалися  галопом,
Мінливі  та  нестримні,
Грімниця  билась  лобом,
Іскрилася  зміїно,

А  сонце  ясночоле
Пішло  собі  спочити,
Хоч  справ  іще  –  доволі:
Ось-ось  екватор  літа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2021


Хотілось пізнати

Хотілось  пізнати  на  смак,
На  запах  і  легітний  дотик.
Відчайно  не  зналося  як
Довідатися,  чи  не  проти.

І  марилося  –  підійти,
А  далі  вже  хай  би  там  що:
Чи  вщент  пломеніють  мости,
Чи  гладдю  вкладається  шов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2021