Юлия Левандовская

Сторінки (1/11):  « 1»

***

Подобна  жизнь  простору  океана,
А  мы  в  ней  всего  лишь  капли
И  очередная  сердечная  драма
Не  нарушит  течения  глади.  

Счастье,  радость,  гнев  и  злость
Сдержанная  гордость  и  досада  -
Иногда  человечество  так  высоко,
Иногда  лишь  чуть  лучше  стада.

Строгое  деление  на  левых-правых,
На  чемпионов  и  проигравших,
В  космосе  все  равны  и  все
Из  одной  жизненной  чаши.

Каждый  идеал  весьма  зыбок
И  всегда  обречен  на  излом  -  
Если  не  наделаем  ошибок,  
То,  наверное,  и  не  поживем.

Нет  второстепенных  ролей  
В  нашем  бесконечном  спектакле:
И  важна  не  жизнь  в  океане  -  
Важна  жизнь  в  каждой  капле.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749442
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.09.2017


###

Я  не  завжди  тебе  розумію,
не  знаю  масштабів  свідомості.
Ти  даруєш  мені  обійми,
А  в  них  стільки  тепла  і  щирості...

Коли  ніч  переплітає  морок
З  оксамитом  вечірньої  тиші,
Твої  слова  на  вагу  золота,
Погляд  завжди  найтепліший.

Наше  "сьогодні"  несхоже  на  "вчора"
І  час  не  раз  перевірить  на  міцність,-
Так,  ти  не  той,  кого  я  бачу  поруч,
Але  той,  з  ким  я  хочу  лишитись.

Хай  на  небі  вже  зорі  є,
Ти  приходь,  я  кави  зварю.
Ти  моя  особиста  обсесія
Ти  моє  особливе  "люблю".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2017


Нет сомнений

Я  живу,  в  том  нет  сомнений,

Я  дышу,  сошлись  на  том.

Слезы  горькие  как  тление  –

Меня  сковывает  сон.

Ты  живешь,  в  том  нет  сомнений.

Все  предельно  просто,  ведь

В  душе  нет  сожалений

И  любви  не  будет  впредь.

Мы  живем,  в  том  нет  сомнений,

Но  отдельно,  не  вдвоем.

Сердца  скованны  обетом

И  укрыты  январем.

Стоит  ли  доверять  себя

Отчаянно  и  самоотверженно?

Стоит  ли  отпускать  любя

Бесконечно  и  бережно?

Стоило  ли  дарить  улыбки,

Если  в  сердце  дождь  и  бренность?

Стоит  ли  любить  и  падать

В  омут  горечи  осенней?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640878
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.02.2016


Кава з корицею

Це  була  просто  кава  з  корицею,

Це  був  просто  сонячний  ранок..

Ми  говорили,  як  завжди,  ні  про  що,

Ми  мовчали,  як  завжди,  про  безмежність,

Зазирали  один  одному  в  душі,

Зовсім  забувши  про  обережність.

Знаєш,  сталось  те,  що  мало  статись.

Може,  не  мало,  а  сталось.

Словом,  пробач,  я  знаю  –  це  зайве,

Але,  здається,  я  закохалась…

Ні,  ти  не  хвилюйся,  я  тобі  не  скажу.

Знаю,  моє  почуття  приречене  на  блукання.

Я  не  буду  з  тобою  –  час  відірватись  від  сну.

Рятуюсь  втечею.  Мій  вибір  –  прощання.

Якщо  ти  колись  згадаєш  про  мене,

Якщо  колись  вітер  принесе  ці  слова,

Не  варто  –  не  звинувачуй  себе.

Твоєї  вини  в  цьому  нема.

Це  ж  була  просто  кава  з  корицею.

Це  ж  був  просто  сонячний  ранок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2016


***

Ты  однажды  у  меня  спросил,
Какого  цвета  мое  чувство?
Знаешь,  оно  похоже  на  осень
С  легким  оттенком  грусти.

Таких  оттенков  нет  у  Моне,
Такой  ночи  нет  у  Тютчева,
Я  обо  всем  рассказала  в  письме  –  
Стоило  только  прочесть  его.

Я  написала,  что  все  замечательно,
Что  чувства  к  тебе  давно  в  прошлом…
Какой  же  бред!  Какое  вранье!
Как  это  глупо  и  дешево!

Я  напрямую  боялась  сказать,
Ты  не  умел  читать  между  строк.
Я,  видать,  слишком  рано  пришла,
А  ты  не  опоздать  не  смог…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2016


Засніжені листи

Я  все  ще  отримую  від  тебе  листи,
Але  вони  спорожнілі  й  безглузді.
Ти  написав  про  зиму,  про  сніг,  а  де  ти?
Ти  у  тих  листах  відсутній.

Я  не  знаю,  яку  книгу  ти  читаєш:
Достоєвського,  Пруста  чи  Кафку?
Не  розумію,  як  ти  зиму  сприймаєш:
Як  стихію,  біле  марево  чи  казку?

Хоча  і  я  тобі  не  кажу  головного,
Про  іншу  людину,  якій  віддала  серце.
Менше  думаю  про  тебе.  Частіше  про  нього.
Це  правда.  Байдужа,  гірка  і  терпка.

Наші  стосунки  тест-драйв  не  пройшли.
Просто  їх  зламала,  розбила  відстань:
Почуття  були  знесилені,  замерзлі,  слабкі,
А  ми  не  були  поруч,  щоб  їх  зігріти.

Цей  снігопад  –  це  логічне  завершення.
В  мене  інший  герой,  в  тебе  другі  імена.
У  засніжених  листах  знайдеш  пояснення:
«Я  кохаю  іншого.  А  між  нами  –  зима».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2016


Про себе

І  все  ж...  Я  зовсім  не  змінююсь,  а  лише  стаю  собою  в  повній  мірі.  Друг  каже,  що  моя  особистість  і  мій  характер  набувають  "чисто  Левандовських"  рис.  А  все  ж  є  якісь  фішки,  якісь  звички,  які  вже  від  мене  невіддільні.  Наприклад,  я  до  безтями  люблю  великі  сумки,  моя  кров  -  це  чистий  кофеїн,  а  сама  я  можу  годинами  пояснювати,  чому  пити  каву  з  цукром  -  це  моветон  і  ганьба  для  благородного  напою.  Я  "страждаю"  і  пишаюсь  водночас  синдромом  "запійного  читання",  а  будинком  своєї  мрії  вважаю  бібліотеки  англійських  аристократів.  Я  люблю  людей,  моє  ставлення  до  них  вже  давно  не  має  якоїсь  жалості  чи  милостивості  -  це  даність,  до  якої  приходиш  поступово.  Люди  недосконалі,  але  ця  недосконалість  переходить  у  особистісну  довершеність  та  самоцінність.  Дехто  вважає  мене  надто  екстравагантною  чи  ексцентричною,  а  я  себе  люблю,  я  ж  бо  самобутня,  а  тому  ідеальна.  Створюю  себе  і  далі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626379
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2015


Чесно

Я  є  у  твоєму  житті,
Але  на  біса  я  тобі  потрібна?
Ти  не  можеш  розібратись  в  собі,
А  я  тобі  і  не  друг,  і  не  рівня.

Ти  не  даруєш  мені  зайвих  посмішок,
Лиш  необхідний  мінімум  рухів  у  мій  бік.
Я  розумію,  що  може  все  поспіхом.
Я  ще  не  люблю,  а  вже  десь  болить.

В  тебе  є  та,  кому  даруєш  тепло,
Сподіваюсь,  між  вами  не  буде  холоду.
Вже  примирилась:  я  тобі  –  ніхто.
Моє  безсиле  почуття  помирає  від  голоду.

І  я  б  могла  усе  змінити,
Та  руйнування  –  не  вихід.
Знаєш,  ти  просто  бережи  її,
А  я  піду.  Я  тихо….
(12.02.2013)

(с)  Юлія  Левандовська

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2015


* * *

Бывает  в  преддверии  осени
Ты  надумаешь  купить  пальто,
Но  на  пути  к  магазину,  на  площади,
Тебе  вдруг  встретится  ОН.

Да,  тот  самый,  о  ком  мечтала.
Вы  познакомились  –  и  началось:
Бесконечные  звонки,  которых  все  мало,
Каждодневные  встречи,  в  солнце  и  дождь.

Конфеты,  букеты,  открытки,
Безделушки,  сувениры  и  прочее,
Влюбленные  взгляды,  улыбки.
Осень  все  ближе,  а  дни  -  короче.  

Чаще  всего  любовь  быстротечна,
Осень  пришла,  а  исчезло  тепло.
Романтика  чревата  беспечностью,
Так  что  прежде  купи  пальто.
(28.08.2015)

(c)  Юлия  Левандовская

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621213
рубрика: Поезія,
дата поступления 15.11.2015


Алиса

Карандаш  оставлял  ровные  линии,
Художник  рисовал  портрет.
В  нем  жила  Алиса  без  фамилии,
Зато  с  огромной  коробкой  конфет.

Алиса  была  богатой  и  взбалмошной,
Но  в  людях  ценила  простоту,
Отец  ее  частенько  баловал,
Хотя  был  строг  и  угрюм.

Она  была  собой  хороша  -  
Золото  не  портило  ее  красоты.
Все  дарили  ей  бриллианты-меха,
Но  Алиса  любила  цветы.

Превратно  понимая  Гегеля,
И  совсем  не  понимая  Ницше,
Она  твердила,  что  верит  Канту,
Чем  не  прекращала  гордиться.

Ее  лучшей  подругой  была  балерина,
Хоть  ей  и  не  по  душе  был  балет.
Алиса  художника  очень  любила  -  
Того,  кто  рисовал  портрет.

Ах,  сколько  раз  она  отчаянно  пыталась,
Ухватиться  за  кисть,  что  кружилась  на  холсте,
Но  та  неизбежно  отдалялась,
Оставив  румянец  на  нежной  щеке.


Карандаш  оставлял  ровные  линии,
А  может  и  неровные  -  разницы  нет.
Художник  создал  Алису,
Не  сознавая,  что  она  лишь  портрет.
(15.08.13)

(С)  Юлия  Левандовская

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615746
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.10.2015


Кінець

Зрештою,  ти  все  одно  не  зі  мною.
І  в  серці  вже  менше  вітер  шумить,  
Ти  зробив  ту  осінь  весною.
Болить.  Болить.  Болить.

Я  нарешті  відчула  несвободу  свободи,
Коли  ми  вже  не  разом  і  вмить  
Всі  думки  розмалювала  тобою...
Мовчить.  Мовчить.  Мовчить.

Ми  ніколи  не  планували  назавжди,
Наші  дні  вмістили  в  себе  вічність,
Не  сказали  нічого,  крім  правди.
Наскрізь.  Наскрізь.  Наскрізь.

Не  зрозуміло,  до  чого  це  було
І  як  в  одну  мить  все  зійшло  нанівець...
Всі  красиві  історії  мають  початок
І  кінець.  Кінець.  Кінець.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615729
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2015