Катерина Завадська

Сторінки (1/19):  « 1»

Людина без коріння

Човен  потоне,  нема  кому  з  нього  йти.
Щурі  втекли,  хоча,  краще  сказати,  пішли.
Я  бачу  воду.  Берега  не  знайти.
Ближчі  землі  давно  уже  відійшли.
Води  по  коліно  і  видно,  човну  кінець.
Я  під  водою  нестиму  останній  вінець.
Страшне  чудовисько  засіло  на  дні,
Я  знаю,  воно  смерть  принесе  мені.
Птах  пролетів  і  човен  не  врятував.
Прошепотів  мені,  що  це  мій  останній  час.
Він  розбив  мій  човен,  пошматував.
Щоб  ніколи  не  було  мене.  Щоб  ніколи  не  було  нас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727861
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2017


Життя-це битва. Смерть-це перемога

Подаруй  мені  вічний  вогонь,
Щоб  я  ним  усіх  зігрівала.
Торкнувшись    до  твоїх  долонь  -
Я  оду  в  твою  честь  співала.
Ти  зрадив  мені,  не  сказав,
Що  вічне  життя  –це  прокляття.
Ти  душу  мою  вирізав,
Рушив  моє  багаття.
Все  тіло  в  шрамах  і  крові,
У  серці  ніж  і  безліч  стріл.
Червоніють  сходи  мармурові.
На  сходах  я.  На  мені  попіл
З  твого  багаття,  з  твого  серця.
Ти  вбив  мене  і  лиєш  сльози.
Ти  бог.  Ти  жрець.  Убивця.
І  ти  ж  наслав  на  себе  грози.
Я  перероджусь,  а  ти  ні,
Бо  ти  безсмертний,  то  твоє  горе.
Виріж  ім’я  моє  на  камені
І  викинь  його  у  море.
Спочатку  прив’яжи  його  до  серця
Задихайся-не  вмирай.
Дізнайся  мою  біль,  подивись  у  очі  мерця.
Запам’ятай  очі  смерті,  запам’ятай.
Твоє  життя  –  це  битва,
Та  ти  не  переможеш.
Тебе  не  врятує  молитва.
Бо  смерть-це  перемога.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711900
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2017


СИН ОДІНА

У  мене  немає  очей.  
Доля  Одіна  мене  не  чекає.  
Не  одну,  а  безліч  ночей  
Місяць  то  є,  то  він  зникає.  
Скажи,  що  принести  у  жертву.  
Я  вип'ю  з  чаші  кров.  
Візьми  душу,  на  жаль,  мертву.  
Я  не  згадаю  кілька  молитов.  
Хай  ворон  мозок  виклює  
Тому,  хто  зрадить  тебе.  
Ти  сила,  що  окрилює.  
Ти  моє  серце,  шия  і  хребет.  
Погуби  мене  поцілунком.  
Вирви  серце  з  грудей  для  Тора.  
Хай  це  буде  для  нього  дарунком,  
Для  його  морського  простора.  
Вночі  підійду  під  жертовник,  
Торнувшись  твоїх  грудей.  
Я  дякую.  Ти  мій  засновник.  
Лише  мій.  Не  інших  людей.  
Коли  я  помру-  окропи  моє  тіло  
Морською  водою  і  землею.  
Спали  мене.  Щоб  моє  тіло  тліло  
Вночі  перед  останньою  зорею.  
Я  видряпаю  ідол  у  твою  честь:  
У  мене  ні  ножа,  ні  сокири.  
Ти  пекло.  Ти  нашесть.  
Ти  земля.  Її  орієнтири.  
Як  тебе  звати,  сину  богів?  
Я  хочу  бути  твоєю  кров'ю.  
Їй  не  страшні  морські  глибини  і  вогні-  
Бо  загартована  вона  любов'ю  
Покажи  мені  шлях  
На  своєму  дракарі.  
Забери  в  мене  страх,  
Залиши  його  десь  у  хмарі.  
Лише  очі  подаруй-  
Я  хочу  тебе  побачити.  
А  після,  хочеш-  пошматуй.  
Всеодно  помру.  Цього  не  пережити.  
Відкрий  мені  істину,  один  із  богів.  
Щоб  знати  її-  треба  згоріти?  
Не  мовчи.  Скажи  кілька  слів.  
Я  хочу  прозріти.  
Ти  кинув  мене  у  море,  
Я  тону.  Я  втрачаю  свідомість.  
Це  щастя.  Це  зовсім  не  горе.  
Тіла  нема.  Натомість  
Я  бачу  тебе,  я  чую  твій  голос-  
Глибокий,  як  весь  океан.  
Я  бачу  тебе.  Я  співаю  вголос.  
Ти  мої  кайдани.  Мій  туман.  Мій  пан.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711269
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2017


Боги-то напівлюди

Я  окунаюсь  в  море,  море  знання  та  правди.
Я  пірнаю  у  море.  В  глибини  твого  безпорядку.  
Істина  буде  завжди.
Такі  вже  правила  світопорядку.
Нас  оточують  боги.
А  може,  це  напівлюди.
Вони  на  шляху  перемоги.
Вони  не  потерплять  Іуди.
Нам  подарували  крила.
Крила  ми  обрізаєм.
При  бурі  свої  вітрила
У  море  ми  викидаєм.
Кат  буде  посміхатися,
Коли  кров  по  плечі  стікатиме.
Люди  будуть  насміхатися.
Душа  у  пеклі  блукатиме.
Ти  бачиш  в  морі-  море.
Я  ж  бачу  глибину.
Для  тебе  земля-  то  гори.
Для  мене  це  суть.  Я  помру
Якщо  втрачу  сенс  свого  серця,
Якщо  я  горе  знайду.
Якщо  не  відчую  митця,
У  мирі  я  не  помру.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709978
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.01.2017


Не обіцяй

Ми  топимо  думки  і  слова  у  вині.
Забули  обіцянки  самим  собі.
Ми  гасимо  світло  у  своїх  домівках,
Губимо  себе  у  постійних  мандрівках.
Шукаємо  щось.  Та  себе  не  знаходимо.
Один  біля  одного  без  сенсу  ходимо.
Я  кричу.  Я  хочу  свободи.  
Та  все  не  знайду  нагоди
Торкнутись.  Вдихнути.  Відчути.
Я  тільки  собою  хочу  бути.  
Дайте  води,  я  все  зрозуміла  не  так.
Я  хотіла  відчути  себе,  наче  птах.
Дайте  води,  я  молитись  почну,
Прийми  мене  немічну.
Вода  обпалює  груди,  дайте  вина.
Хтось  подумає  –  божевільна  вона.
Я  жива.  Я  жива,  як  ніколи.
Мої  сльози  не  охололи.
Не  обіцяй  нічого  ніколи.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708307
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.12.2016


Невідоме почате

Я  проснулась,  здалося  мертва.
Лиш  повітря  вдихнути  вдалось.
Я  сама  собі  ворог  і  жертва.
Я  сама-невідоме  щось.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701746
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2016


Задуха

Життя  у  долонях,  окутане  смутком.
Проходимо  повз  до  шалених  здобутків.
І  втратили  кисень  на  день,  і  на  віки.
Без  нього  легко  закрити  повіки.
І  ми  біжимо  до  тієї  свободи,
Не  помічаючи  в  серці  незгоди.
Свободи  нема.  Ти  не  вільна,  людино.
Свобода  цілком  оповита  димом.
До  неї  дістатися  треба  тобі,
Бо  просто  так  не  взяти  її.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701744
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2016


Бо всі ми люди, ми рівня, лиш відрізняємось корінням

Ніде  вже  спокою  нема,
Бо  замість  зливи  ідуть  сльози.
Коли  припинуться  ці  грози?
Вони  ідуть  на  нас  дарма.

Бо  всі  ми  люди,  ми  рівня.
Лиш  відрізняємось  корінням.

У  нас  повинен  бути  спокій,
Любов  до  ближнього  цвісти.
Щоб  син  до  мами  слав  листи.
Щоб  мир  прийшов  у  край  широкий.

Бо  всі  ми  люди,  ми  рівня.
Лиш  відрізняємось  корінням.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694126
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2016


Гори і не згорай

Не  клич  смертельні  муки
І  не  зітхай  щораз.
Бо  всі  в  часи  розпуки
Згорають  від  образ.
Не  лий  даремно  сльози,
Залиш  їх  для  нужди.
Бо  ще  прийдуть  морози,
Ти  сильна  будь  завжди.
Не  помирай  даремно,
Бо  що  таке  життя?
Сьогодні  кличеш  горе  ревно,
А  завтра  в  небуття...
Вдихай  кожну  хвилину.
Гори  і  не  згорай.
Цінуй  кожну  годину
І  спогади  збирай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689516
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2016


Земля, я Юпітер

Засвітилося  небо  зірками,  
Вони  так  близько,  майже  поруч.  
Як  їхня  відстань,  така  ж  сама  між  нами,  
Тисячі  і  мільйони  кілометрів  ліворуч.  

Я  Юпітер,  а  ти  Сонце.  
На  відміну  від  мене  –  ти  освічуєш  світ.  
Помісти  мене  в  своїй  долоньці  
І  я  покажу  душі  своєї  цвіт.  

Всередині  у  мене  пахне  квітами,  
Вони  зів'януть,  коли  їх  не  зірвати.  
Повідай  у  мені  незвідане,  
Щоб  потім  у  душі  своїй  сховати.  

Я  знищу  свій  Юпітер  й  стану  зіркою,  
З  холодного,  в  гаряче  я  перетворюсь.  
Моя  душа  запахне  сіркою,  
Здивуюсь.  Занурюсь.  Скорюсь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688231
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2016


Безкрилість смутку

У  мені  залишилося  рівно  нічого.
Я  вичерпалась  до  кінця.
Я  наче  зірка  у  небі  нічному  –
Проте  із  серцем  мерця.

Мені  вже  не  шкода  нікого,
Бо  я  мов  безкрила  птиця.
У  мене  немає  нічого.
Мені  вже  навіть  не  спиться.

Ні  нового,  ні  чужого  –
Не  потрібно,  бо  все  темниця.
Немає  уже  нічого  святого,
Все  лиш  одна  таємниця.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641819
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2016


Не хочу я плакати -хочу сміятись

Пустила  сльозу  та  легше  не  стало.
Чи  біль,  чи  то  морок  мене  полонив.
Мені  щастя  мало.  І  спокою  мало;
Мою  радість  хтось  неначе  розбив.

Не  хочу  я  плакати  -хочу  сміятись,
Не  хочу  грози  -я  сонце  люблю!
Була  б  я  рада  з  кимось  помінятись,
Бо  чую,  що  себе  в  скорому  часі  згублю.

Не  треба  ні  грошей,  ні  щастя,  ні  раю!
Просто  вирвіть  серце  моє  з  грудей...
Щоб  я  не  чула  жорстокого  лаю,
Щоб  я  не  чула  байдужих  людей...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627650
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2015


Зупинка у житті

Я  люблю  дощ  на  початку  травня,
Коли  злива  дзвінка  та  невпинна.
Я  люблю  ранкове  чаювання  -  
Це  немов  гаряча,  ароматна  зупинка,
Зупинка  у  житті.

Швидкопливні  моменти  вкарбовуються  в  пам'ять.
Ранкова  роса,  схід  сонця  і  сильний  вітер,
Подушка  із  запахом  трав  та  м'яти,
Чистий  листок  без  літер,
Ще  не  написаних.  

Сльози  радості,  ямочки  на  щоках,
Веселий  безтурботний  сміх.
Проміння  сонця,  блиск  в  очах  -
Все  це  не  любити  -  просто  гріх,
Зрозумій.

Щирість  -  що  може  бути  дорожче?
Любов  до  дрібниць,  і  тільки.
Щирість  -  що  може  бути  дорожче?
Віра  в  майбутнє,  і  тільки.
Іди  вперед.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623566
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2015


Загублена душа

Завіяло  морозами
І  загубилось  сонце.
Засіяло  грозами
Усе-усе  небо.
Залило  все  сльозами  -  
Очі  та  дороги.
Запахла  душа  розами  -
Солодко  та  пряно.
Затуманило  усе  позами
тварин,  а  може  -  це  люди...
Застигло,  й  неначе  роками
Серце  нетлінно  горить.
Застигли,  разом  із  сльозами
очі.  І  блиск  погас.
Завіяло  морозами
І  запалало  сонце.
Засіяло  грозами  усю-усю  душу

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623565
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2015


Сипляться зорі за повіки

Сипляться  зорі  за  повіки.
Проміння  сонця  гріє.
Закарбувалось  в  пам'яті  навіки
Усе,  що  в  мене  є.

Через  усі  мости  пройду,
Усі  річки  перепливу.
Згасаючу  зорю  знайду
Й  усі  незгоди  мину.  

А  за  повіками  -  пустота,
Бо  в  людей  бездна  в  душі.
Таке  життя  -  марнота,
Всі,  як  зайці  -  в  кущі.  

А  за  очима  -  страх,
А  у  серці  біль.
І  лише  у  молитвах
Гризе  душу  міль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623396
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.11.2015


Якщо боляче - закричи

Якщо  хочеш  бути  щасливою  -  будь,
Не  зважай  на  людей  лицемірних.
Якщо  хочеш  забути  погане  -забудь,
Пам'ятай  лиш  хороше,  і  тільки.

Якщо  хочеш  взлетіти  -  будь  ласка,  лети!
Тобі  варто  лиш  крила  розкрити!
Якщо  можеш  здійснити  мрії  -  здійсни,
Щоб  потім  все  життя  не  жаліти.

Якщо  боляче  -  закричи,
Бо  ітак  ніхто  не  почує.
Якщо  хочеш  плакати  -  усі  сльози  пусти;
Твого  розпачу  ніхто  не  почує.

Якщо  хочеш  сказати  щось  -  не  мовчи,
Цього  зробити  я  не  дозволю.
Якщо  не  почую  тебе,  то  кричи
І  не  почути  твій  розпач  -  я  не  дозволю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623393
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2015


Бо більше за секунду – нічого нема

Є  лиш  минуле  і  майбутнє,
А  третього  нема.
Ти  тільки  що  відчув  тепло,
Проте,  всього  через  долю  секунди  –  це  стало  минулим.
Ти  відчув  щось  незабутнє,
Проте,  всього  через  хвилину  –  пітьма  і  морок  у  душі.
Ти  зрозумій,  що  усе  це  –  всього  лише  було,
А  що  було,  то  зразу  ж  загуло.  
Є  лиш  минуле  і  майбутнє,
А  третього  нема.  
Сьогодні  ти  живеш,  а  завтра  помираєш.
У  понеділок  –  щастя.
В  п’ятницю  –  страждання.
Ти  зрозумій,  що  не  потрібно  ніякого  виправдання,
Бо  ти  –  всього  лише  людина.  Така,  як  всі.  
Є  лиш  минуле  і  майбутнє,
А  третього  нема.
Живи  цим  третім,  меншим  за  секунду,
Бо  більше  за  секунду  –  нічого  нема.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616257
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 26.10.2015


Час іде, біль минається

Час  іде,  біль  минається.
Все  проходить,  все  забувається.  
Сльози  не  капають,  голос  стихається.
Сьогодні  -  я  живу.

Усе  у  цьому  житті  марно  робиться.
Без  смаку  і  причини  дурно  хвалиться.
І  спогади  -  раз,  і  згадаються.
Усе  просто  так  не  минається.

Час  зупинився,  біль  не  минається.
Все  проходить,  не  все  забувається.
Сльози  капають,  голос  змовкається.
Сьогодні  -  я  не  живу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614198
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2015


Побач те, що бачу я

Побач  те,  що  бачу  я.
Проміння  сонця,  водночас  із  темрявою.
Відчуй  те,  що  відчуваю  я.
Б'ється  серце,  коли  стоїш  над  прірвою?

Світло  у  твоїх  очах  ледь  мерехтить,
В  них  можна  побачити  все  і  нічого.
Всього  лише  хвилинку,  одну  мить-
Дізнатися  причину  полум'я  згасаючого.

Згорить  все  до  тла,
І  залишиться  лиш  пам'ять  про  тебе.
Троянда  біля  серця  зацвіла,
Ввібрала  кров  твою  до  себе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612385
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2015