Ярися Ялівець

Сторінки (1/2):  « 1»

Подвір'я творить луну

Подвір'я  творить  луну,
Звиває  гніздо  зі  звуків,
Що  б'ються  в  цегляну  стіну,
Здіймають  у  розпачі  руки...
Подвір'я  чаклує,  цвіте
Дитячих  дзвінків  пелюстками.
Це  місце  просторе  й  просте
Так  кличе  до  себе  з  роками.
Сліпі,  як  сомнамбули,  дні
Між  кленами  сунуть  споквола.
Луна...  й  горобині  пісні,
Як  прийде  весна  ясночола.
Подвір'я  творить  луну,
Як  водоворот  у  вирій,
Сколихує  піну  рясну,
Сколихує  спогади  щирі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609464
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 26.09.2015


клаптиків вічності…

клаптиків  вічності  вистачить  свічечці
щоб  прокричати  вогнем  архаїчності
клаптиків  волі  вистачить  морю
щоби  здобути  свободу  від  болю
клаптиків  щирості  й  жмені  лукавства
вистачить  барвам  краси  проти  рабства
бездоння  безсоння  буття  й  безкордоння  
прагнуть  землі  як  долоні  долоня
щезне  помпезне  нове  й  величезне
як  тільки  зійдемо  з  рей  довжелезних
іржавих  залізних  суворих  і  грізних
підемо  шляхом  банальностей  різних
щезне  все  визнане  знане  й  незнане
тільки-но  тризна  зведе  довгождане
клаптики  світла  миготять  усюдами
людними  храмами  днями  безлюдними
в  пустці  безжальній  і  в  тайні  сакральній
клаптики  болю  нові  вогнепальні
їх  не  достатньо  для  божого  слова
слово  впаде  як  прогнила  основа

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609463
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.09.2015