| Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
Міграції болючі,
@
База даних плаче, кричить,
@
Скрипти лікують.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978689
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2023
Збійний код висить,
@
Помилки відкривають душу,
@
Рефакторинг чека.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978687
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2023
Я сижу на парах скучая,
монотонно звучит монолог
и последнии мысли счезают,
понемногу провалююсь в сон.
Сон не лящий, не хитрый не странный,
просто мыслей безудержный стон,
весчий лязг теплоформных моторов,
вечный брязг цилиндричных поршней.
А по центру стоят инжинеры
и бумаги у всех них в руке
на бумаге лишь красная пропись:
"просыпайся скорее, студент!".
Инжинером не стать тебе, парень.
Как бы сильно того не желал,
если будешь мечтать ты на парах
и не будешь учить сапромат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753336
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 02.10.2017
О ненько моя, рідна Україна
Чи пам'ятаєш ти дідів своїх?
Тих навіжених, але добрих люде,
Що боронили, все тебе самі.
Згадай, як жить, чи як же ти кохала
Бо йде війна і йде вона - щодня.
І сил нема тобі, щоб так страждати
Згадай, згадай все те... сама.
Отих людей, що ти колись кохала,
Чи може тих кого ти убивала.
Згадай усе. І страх, і помсту й сум.
Осе оте, що хочеш так забути.
Згадай, згадай, там пам'ятай
І помилок - неповторяй, і неховайся ти!
Ти гордо встань і всім скажи - я тут!
І хай мовчать і сціплять зуби, бо ти ще є!
Небійся, ми з тобою, нене!
І як завжи встаємо в бій по першим півням
І йдем вперед, бо ти ще є!
Ти знай про це, й живи!
Небійсь, згадай, повір...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659429
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.04.2016
Вогнем на небі кують сокири
А ми їх точем і точем сильно!
Колись, направляли на нас грамати
а зараз ми їм палимо хати.
Як зараз згадаю ті давні часи,
як ми вбивали й палили вінки,
як чергами з куль пробивали сараї,
як діти тікали бачучи танки.
Нетреба, ні не треба боятись,
бо небо над нами ще є!
Бо ми не здалися не склали ми зброю,
ніхто не тікав, а рвався до бою!
Як небо ще є те, нетреба боятись
зібратись у зграю, тікати, ховатись!
Це значить що є ще в країни надія,
остання, єдина, благанна і сива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607235
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 16.09.2015
Сьогодні ми спимо зухвало,
не кожен день так бог дає.
В ці дні щоночі підіймався,
в холоднім полі на землі.
Мені здавалось атакують,
ще трохи і рвонемо в бій.
А вороги вже підіймались,
лягали, падали в вогні!
Чого, чого все так гарчало,
чому кипіла кров моя?
Чому моїх братів чимало
вже встигла погубить війна?
Невже я в чомусь винуватий,
не допоміг, не йшов у бій?
В колоссях тихо заховався,
чи продавав своїх братів?
Ні, ні, я боєм клято омивався
і не ховавсь і не боявсь.
Я стрімко вгору підривався
і так кричав і так волав!
За рідну неньку Україну,
за побратимів всіх моїх.
Я буду браво воювати
і тіло положу своє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606770
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 14.09.2015