Софія Флис

Сторінки (1/18):  « 1»

Подвійне життя

Коли  втомила  суєта  щоденна,
Коли  від  себе  хочеться  втекти,
У  світі  книги  мить  така  блаженна
У  тобі  спокій  зможе  віднайти.

Із  нею  ринеш  у  життя  героїв,
У  інший  вимір,  де  час  не  біжить,
Чужі  думки  ти  вже  собі  присвоїв,
Вже  не  за  себе  серце  так  болить…

Там  інші  долі,  що  за  власне  щастя
Віддати  все  готові  без  вагань,
Ти  разом  з  ними  віриш,  що  все  вдасться,
Що  втекти  легко  можна  від  страждань,

Що  поки  в  серці  вогником  палають
Надія  й  віра,  то  й  любов  жива,
Що  тільки  щирі  почуття  здолають
Підступне  зло  за  маскою  добра…

Але  й  реальність  треба  пам’ятати,
Що  ще  життя  існує  власне  десь  ,
Героїв  долі  в  книзі  залишати,
А  не  проводити  час  з  ними  весь!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2016


Мить щастя

Ти  знаєш,  так  буває,  що  лиш  мить
Щасливий  ти,  літаєш,  мов  на  крилах,
А  серце  за  хвилину  вже  щемить,
Бо  скласти  довелося  всі  вітрила...

Ти  знаєш,  це  нестерпні  відчуття,
Коли  розбитий  на  шматки  дрібні  ти,
Коли  утратив  віру  в  майбуття,
Коли  не  маєш  вже  чому  радіти...

Ти  знаєш,  це  також  колись  мине,
Ніщо  не  вічне,  час  все  полікує,
Згадаєш  точно  ти  тоді  мене,
Хоча  і  зараз  думаєш  жартую...

Але  ти  знаєш,  ця  коротка  мить
Таки  вартує  всіх  страждань  майбутніх,
Це  так  прекрасно,  як  душа  летить,
Хоча  й  недовго,  та  це  незабутньо!  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663430
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2016


Лист до друга

Привіт,мій  друже!  Як  ти  поживаєш?
Як  в  тебе  справи?  Як  життя  іде?
Надіюся,  мене  ще  пам'ятаєш,
Бо  все  ж  цікаво:  як  ти  там  і  де...

Не  звично  тільки,  що  уже  не  поруч,
Що  вже  минули  наші  дні  разо́м...
Не  сковує  надійний  більше  обруч,
Що  нас  з  тобою  поєднав  замко́м...

Ти  десь  далеко,  але,  знай,  я  й  досі
Ділюсь  думками,точно,як  колись...
Не  думай  ти,  що  я  забула  зовсім,
Як  щастя  й  радість  в  нас  переплелись...

Признаюся,  для  мене  був  ти  рідним,
Таким  близьким,  неначе  ти-це  я...
Тебе  вважала  прикладом  я  гідним,
Для  тебе  була  я  завжди  своя...

Чому  колись?  Невже  усе  змінилось?
Що  вже  не  буде  наших  цих  розмов?
Що  серце  твоє  вже  комусь  відкрилось?
Не  може  бути...Бо  вернусь  я  знов!

І  ми  будемо,  як  колись,  до  ранку
Все  мріяти  про  щастя  в  майбутті...
Тоді  вкладем  ми  на  папері  в  банку:
"Хай  вдастся  все,  що  хочем  ми  в  житті!"


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638985
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2016


Паралелі

Дві  паралелі  перетнулись  тільки  раз,
Десь  у  безмежності,  і  то  лише  на  мить...
Як  вогник  світла,  що  раптово  виник  й  згас,
Як  зірка  з  неба,  що  упала  й  мерехтить...

Вони  зустрілися,  напевно,  не  з  проста,
Щось  зіштовхнуло  їх  на  хвилю  лиш  одну...
Так  статись  мало,  це  була  чиясь  мета:
Дві  паралелі  поєднати  у  пряму...

Та  не  судилось  довго  бути  їм  разо́м,
Минула  мить,  і  знову  видно  два  вогні...
Тепер  це  спогад,  що  несе  в  собі,  мов  сон:
Дві  паралелі  були  в  лінії  одній!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623712
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2015


Сонний Львів

Згасають  зорі,  скоро  знов  світає,
Вже  метушня  у  кожному  вікні...
Старенький  Львів  ще  сонно  позіхає:
"Всім  час  ставати?  А  мені  ще  ні..."

І  знов  туманом  вулички  покрито,
Так  тихо  й  гарно  по  бруківці  йти,
Лиш  де-не-де  крамнички  вже  відкрито,
В  яких  туристів  можна  там  знайти...

Ось  там  за  рогом  ще  трамвай  порожній
Пливе  в  тумані,  як  між  хвиль  морських,
Спішить  до  нього  ранній  подорожній
По  рейках  від  роси  таких  слизьких...

Та  місто  спить  ще,  рано  прокидатись,
І  сотні  левів  бережуть  цей  сон...
Та,  Львове,  знай,  цілком  можеш  пишатись,
Що  навіть  сонним  маниш  ти  в  полон!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618910
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.11.2015


Прощання

Слова,  що  залишились  несказа́нні
Із  пам'яті  не  зникнуть  все  ніяк,
Ти  не  змогла  сказати  при  прощанні:
"  Не  хочу,  щоб  закінчилось  все  так!  "...

Тоді,  востаннє,  мовчки  ти  стояла,
Чекала  все,  що  скаже  він:  "  Це  жарт  ",
Що  ваша  гра  буде  таки  ще  вдала,
Хоча  не  маєш  ти  козирних  карт...

Та  його  погляд  змусив  зрозуміти,
Що  це  не  жарт,  що  хоче  він  піти,
У  той  момент  ти  не  змогла  зуміти
Зробити  щось,  щоб  щастя  вберегти...

А  він  пішов,  не  попрощавшись  навіть,
І  вже  розтанув  в  хмарах  силует...
Тебе  ж  у  грудях  гірко  ще  щось  давить,
Живий  це  спомин  про  недавній  злет...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616713
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2015


Перехожий

Хто  ти  такий?  Ти  знову  перехожий?
Що  і  на  каву  в  гості  не  зайдеш?
Чомусь  мені  на  когось  ти  так  схожий...
Зажди,  стривай,  куди  ж  так  швидко  йдеш?

Кудись  спішиш?  Чи  просто  уникаєш?
Та  в  очі  глянути  боїшся  ти?
І,  як  завжди,  так  швидко  ти  зникаєш
В  тумані  відчаю  та  пустоти...

А  я  чекала  тут  тебе  так  довго,
І  каву  заварила,  як  тоді...
На  жаль,  маршруту  не  змінив  ти  свого,
І  постать  розчинилася  у  млі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613355
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2015


Очі

Чи  знаєш  ти,  що  очі  -  глибокий  океан?
Вони  тобі  розкажуть  де  правда,  де  обман,
В  них  не  сховаєш  сліз,  не  замаскуєш  болю,
Все  знають  наперед,  розкажуть  твою  долю...

Чи  знаєш  ти,  що  очі  -  це  прірва,  що  без  дна?
Відразу  вони  скажуть,  чи  є  вона  одна,
Чому  він  так  щоночі  бажає  бути  там,
Де  був  колись  щасливий,  де  був  колись  не  сам...

Чи  знаєш  ти,  що  очі  -  таємний  темний  ліс?
Таїться  в  них  ще  згадка  про  час,  коли  ти  ріс,
Ще  зберігають  спогад  про  справжню  ту  любов,
Яку  все  повернути  ти  хочеш  знов  і  знов...

Чи  знаєш  ти,  що  очі  -  це  небо  грозове?
У  них  живе  надія,  що  щастя  позове,
Вони  ще  вірять  в  казку,  у  принца  на  коні,
Вибагливу  принцесу,  що  завжди  каже:"  Ні"...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2015


Чому?

Настала  мить,  змінилось  все  навколо:
Усе  інакше,  ти  уже  не  ти...
І  вірних  друзів  розімкнулось  коло,
Тепер  один  ти  змушений  іти...

Чому  немає  що́  тобі  сказати?
Чому  слова  зробилися  німі?
І  крик  душі,  що    груди  хоче  рвати,
Чому  він  загубився  десь  в  пітьмі?..

Усе  чуже,  все  стало  непотрібним,
Немає  сенсу,  що  робити  й  як...
Чому  важливе  стало  непомітним?
Чому  в  житті  відбулось  саме  так?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609938
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2015


Пуста кімната

Пуста  кімната.Темрява  навколо.
І  тиша  давить  як  тягар  важкий,
Здригнувся  ти,  почувши  власне  слово,
Що  розітнуло  простір  мовчазний...

А  ти  стоїш,  не  можеш  зрозуміти,
Де  ділись  всі,  чому  ти  тут  один,
Чому  так  тяжко  темряву  пробити,
Усе  шукаєш  ти  якихсь  причин...

Ще  ніби  вчора  все  було  інакше:
Яскраві  барви  були  навкруги,
Та  ти  чекав,  що  завтра  буде  краще,
Хотів  до  неба  руки  дотягти...

Не  цінував  людей,  що  були  поряд,
Які  завжди  готові  помогти,
Тому  сьогодні  маєш  стільки  горя,
Тому  сьогодні  наодинці  ти...  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609937
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2015


Подумай…

На  сторінках  роману  чи  поеми
На  запитання  відповідь  знайдеш,
Усі  загадки,  всі  свої  дилеми,
Усі  випро́бування  ти  пройдеш...

Чи  це  питання:  "  Що  робити  маю?",
"  Чи  добре  я́  тоді  в  житті  вчинив?"
Одне  лише,  напевно,  добре  знаю,
Що  би  не  сталось,  не  шкодуй  за  ним...

Якщо  раптово  захотів  свободи,
Відчути  пристрасть,почуття  палкі,
То  пам'ятай,  що  замість  нагороди
Ковтати  сльози  можеш  ти  гіркі...

Подумай  добре,  чи  хвилина  щастя
Є  варта  того,  щоб  покинуть  все,
Чи  на  одинці,  сам  на  сам,  не  здашся
В  двобої  з  долею  за  почуття  нове...

А  чи  шукаєш  істину  в  житті  ти?
Хто  ти  такий,  призначення  своє?
Чи  хочеш  гідно  ти  життя  прожити?
Завжди  виконувати  правило  святе?

А  може  маєш  ти  мету  інакшу:
Сім'ю  створити,  виростить  дітей,
І  долю  цю  свою  вважаєш  кращу,
Аніж  в  кар'єрі  покорить  світ  цей?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609770
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.09.2015


Пустота

Бувають  миті,  ні́чого  сказати.
Без  зайвих  слів  ти  можеш  обійтись,
Це  просто  біль  весь  тяжко  описати,
Здається,  радість  була  лиш  колись...

Все  поглинає  темрява  безжальна,
Байдужі  люди  ходять  навкруги,
Напевно  мить  настала  та  фатальна,
Коли  летить  все  стрімко  в  нікуди...

Ти  ніби  ходиш,  робиш  все,  як  завжди,
Блукаєш  світом  в  пошуках  чогось...
Ти  втратив  все,одну  надію  мавши,
Любов  і  віру  в  постаті  когось...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609757
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2015


Моя мамо, не плач, не вернуся…

Моя  мамо,  не  плач,  не  вернуся,
Вже  в  далекі  краї  я  лечу,
Вже  до  серця  твого  не  горнуся,
Бо  ціну  за  свободу  плачу.

Мамо,  знаю,  мене  ти  любила,
Завжди  ждала  мене  край  вікна,
Ти  для  мене  усе  би  зробила,
Та  настала  вже  черга  моя...

Ти  не  бійся,  вже  болю  немає,
Все  минуло:  і  розпач,  і  страх.
Про  одне  я  лиш  Бога  благаю,
Щоб  країна  минула  цей  крах...

Та  ти  знаєш,  тебе  не  забуду
І  зимою  до  тебе  вернусь,
Я  твоєю  пташиною  буду,
Я  до  ніг  твоїх  низько  вклонюсь.

Я  тихенько  тобі  заспіваю,
Я  розвію  твій  смуток  і  жаль.
Знаю,  серце  твоє  помирає,
Що  вбиває  його  ця  печаль.

Та  настане  весна  довгождана,
Лід  розтане,  і  все  оживе.
І  відступить  ця  смерть  невблаганна,
І  життя  розпочнеться  нове!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609063
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.09.2015


Для мами

Для  мене  найріднішою  була
Завжди  лише  одна  в  житті  людина,
Яка  у  світ  мене  цей  привела,
Моя  матусенька  одна  й  єдина...

Вона  для  мене  ладна  йти  на  все,
Вона  для  мене  може  все  зробити,
Тому  сказати  хочу  лиш  одне:
"Ти  пам'ятай,  тебе  буду  любити..."

Бо  кращим  другом  ти  була  завжди,
Поради  твої  були  найцінніші,
Завжди  з  тобою  хочу  поряд  йти,
Бо  ми  з  тобою  люди  найрідніші...

Твоя  любов,  як  сонце  в  небесах,
Мій  шлях  освітить  навіть  в  ніч  безкраю,
Тебе  я  бачу  часто  в  своїх  снах,
Бо  подумки  тебе  завжди  шукаю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609060
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.09.2015


Не вірю я в кохання вже давно…

Не  вірю  я  в  кохання  вже  давно,
Бо  знаю,  що  для  мене  не  існує,
Що  лиш  страждання  принесе  воно
І  рани,  що  ніхто  не  полікує...

Говорять,  пройде  час,  і  все  мине,
Та  час  ішов  нічого  не  мінялось,
Лише  надія  в  серці  ще  живе,
Аби  хороше  все  ж  таки  та  й  сталось...

І  ця  надія  вдихує  в  життя
Яскраві  барви  й  радощі  чекання,
Погане  відлітає  в  небуття,
І  забуваються  людські  страждання...

Це  стан  блаженства,  що  немає  меж,
І  за  який  вартує  все  віддати,
Але  потрібно  міру  знати  теж,
Аби  в  пориві  душу  не  продати...

Тримай  в  цю  мить  надійно  при  собі
Не  тільки  серце,  як  вогонь  гаряче,
Холодний  розум  виручить  в  біді,
Усе  на  диво  він  сприйме  терпляче...

Та  ти  вирішуй  чи  важливо  це:
В  житті  твоєму  вірити  й  чекати,
А  чи  забути  краще  про  усе,
Слово  "кохання"  взагалі  не  знати...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2015


Вона ішла у світлі ліхтарів…

Вона  ішла  у  світлі  ліхтарів,
Легкі  сніжинки  пурхали  усюди,
Немов  ключі  до  чарівних  світів
Вели  туди,  де  не  бувають  люди.

Туди,  де  просто  не  існує  зла,
Не  знають  слів  "ненависть"  і  "гординя",
Де  не  почуєш  ти  пусті  слова,
Бо  правда  там  у  кожного  святиня...

Відчути  щастя  можуть  там  усі,
Хто  вірить  в  казку,  що  існує  диво,
Хто  має  легкість  і  політ  душі,
Той  неодмінно  там  живе  щасливо...

Та  з  нас  ніхто  їх  так  і  не  відкрив,
І  ці  світи  такі  ж  все  недосяжні,
Вона  все  йде  у  світлі  ліхтарів,
Де  всі  чужі,  байдужі  і  несправжні...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608806
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2015


Вона вдає, що їй знов всеодно

Так  боляче  не  було  вже  давно,
Згадалися  минулі  всі  невдачі,
Вона  вдає,  що  їй  знов  всеодно,
Та  це  брехня,  щоночі  вона  плаче...

Причину  сліз  не  знає  ні  душа,
Бо  боляче  й  самій  собі  признатись,
Що  знову  залишилася  сама,
Що  знову  хоче  відчаю  віддатись...

Для  всіх  вона  така  як  і  завжди:
Усміхнена,  щаслива  і  безжурна,
Все  в  неї  добре,  жодної  біди,
Та  на  одинці  часто  вона  хмурна...

Бо  сам  на  сам  нічого  не  вдає,
Немає  що  й  кому  тоді  доводить,
Сльоза́м  свободу  лиш  тоді  дає
І  думці  тій,  що  з  розуму  так  зводить...

Про  те,  що  могло  бути  все  не  так,
Про  те,  що  це  вона  у  всьому  винна:
Що  в  той  момент  не  зрозуміла  знак,
Який  тоді  відчуть  була  повинна...

Та  не  відчула,все  пішло  на  дно,
І  знов  в  житті  одні  лише  невдачі...
Вона  вдає,  що  їй  знов  всеодно,
Та  це  брехня,  щоночі  вона  плаче...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605761
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 10.09.2015


Вільна. Горда. Незалежна.

-Ти  вільна?  –Вільна…  -Горда?  –Горда…  -Незалежна?
І  тут  затнулася  вона  на  одну  мить…
Чомусь  тривога  огорта  її  безмежна,
Чомусь  раптово  в  грудях  гірко  щось  щемить…

Вона  не  хоче  більше  так  гадать  про  себе,
Здаватись  сильною,  що  зможе  все  сама,
Вона  так  хоче  відпустити  в  синє  небо
Тепер  ненависні  й  фатальні  ті  слова…

Здається  пізно…Вже  нічого  не  змінити,
Не  повернути  їй,  що  втрачене  було…  
Вона  ж  ще  вірить:  час  можливо  зупинити
У  той  момент,  коли  для  неї  все  цвіло…

Вона  так  хоче  знову  бути  з  ним  невільна,
Забути  гордість  хоч  на  швидкоплинну  мить,
І  незалежність  хай  зника  кудись  повільно,
Без  цих  речей  у  світі  й  так  прекрасно  жить…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2015