Наталка Шевчук

Сторінки (1/8):  « 1»

) ) ) )

Мені  подарунків  дорогих  не  треба,
шикарних  слів  і  коментів  гучних,
моя  адреса  там  де  сонце  й  небо,
а  прихисток  -  де  сяйво  зір  нічних.
Можливо  я    незрозуміла  вам,
характер  мій  ну  звісно  не  дарунок,
і  усміхаюсь      не  усім  вам,
а  на  вустах  прихований  мій  смуток.
я  не  така  як  всі,  я  бачу  іншим  світ.
і  мислю  я  можливо  й  легковажно,
та  розум  мій  не  розум  моїх  літ,
він  старший  мене  і  від  того  страшно.
Ви  скажете  що  я  життя  незнаю,
що  мало  прожила    й  небачила  всього,
що  помилок  своїх  я  непризнаю,
панове  помиляєтесь,  пізнала  усього.
Дало  мені  життя  урок  хороший,  
за  небагато  моїх  юних  літ,
у  натовпі  людей    я  просто  перехожий,
в  душі  якого  темний,  дикий  світ.
Я  усміхаюсь  сонцю,  та  ніхто  не  бачить.
співаю  пісню  так  щоби  ніхто  не  чув,
думок  моїх  ніхто  не  розтлумачить,
бо  мову  серця  він  навік  забув.
Ну  що  ж    панове  мої  люди,
прийміть  такою  вже  яка  я  є,
пишіть  листи  мені  ви  звідусюди,
адреса  там  ,де  в  неба  сонце  є

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2015


В пам'ять про брата

Незнала  я  ,що  смерть  така  страшна,
і  змусить    усіх  плакати  ночами,
одна  секунда  й  обірвалося  життя,
і  світ  упав  під  нашими  ногами,
Для  мами  син-  чий  голос  зігріває.  
для  батька  сила,  що  тримає  на  землі.
і  для  сестри  рідніше  не  буває,
вона  і  брат  -    як  дві  каплі  води.
Для  друзів  став  навіки  другом  .
із  памяті  нічого  не  зітреш,
на  небі  зірка  горить  ясним  світлом,
ми  віримо  що  ти  десь  там  живеш.
Так  важко  тут  без  тебе  любий  сину  й  брате,
від  матері  пішло  її  дитя,
і  батько  теж  ночами  плаче,
ридають  гірко  ріднії  серця.
Пробач,  якщо  ми  завинили.
спасибі,  що  ти  з  нами  був.
так  важко  і  так  довго  ми  тужили,
нам  головне  щоб  ти  нас  незабув.
Тобі  господь  я  вірю  допоможе,
ти  був  найкращим  і  тепер  ти  з  ним,
молю,  храни    Всевишній  Боже,
той  вогник,  що  горить  світлом  золотим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2015


Золота пора

Малює  осінь  парки  і  ліси,
коричневий,  червоний  і  багряний,
усі  свої  найкращі  кольори,
зливає  у  колір  полум'яний.
Палітра  яскрава  й  барвиста,
колір  сонця  їй  до  лиця,
опадає  тихо  -  тихо  листя,
осінь  -  пора  золота....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2015


КАВА

Ароматом  наповнився  ранок,  
як  завжди  без  цукру  але  з  молоком.
тільки  з  нею  зустрічаю  світанок,
гірка,  але  з  теплим  цілунком.
Міцно  чашку  тримаю  в  руці,
щоб  смак  її  не  загубити,
і  знов  усмішка  на  лиці,
та  причини  нема  щоб  радіти.
Ранкова  кава  -  в  ній  моя  свобода.
мої  не  розтлумачені  ще  сни,
хоч  і  гірка,  та  є  в  ній  насолода,
вона  дарує  відчуття  весни.
Я  вип’ю  кави  вранці,  одиноко.
я  не  люблю  ділитись  сокровенним,
що  наболіло,  хай  буде  глибоко,
я  вип’ю  кави  зі  смаком    буденним…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2015


Одне на двох

У  нас  одне  на  двох  з  тобою  небо,
одна  мелодія  душі,
одна  любов,
чого  ще  треба?
а  десь  квітують  спориші.
у    нас  одна  на  двох  надія,
та  ми  ж  колись  були  чужі.
для  нас  співали  акапелу,
у  літніх  травах  солов'ї
у  нас  одне  на  двох  бажання,
що  лине  десь  із  майбуття,
мені  хвилина  від  чекання  
так  ніби  то  усе  життя.
у  нас  одна  на  двох  дорога,
ми  тут  звели  свої  мости,
та  є  мала  в  душі  тривога,
щоб  їх  не  сміли  розвести.
у  нас  на  двох  одна  з  тобою  осінь,
те  жовте  листя,  що  топтали  ми,
вона  завжди  приходить  в  гості,
та  трішки  скорше  від  зими.
у  нас  одна  на  двох  свобода,
коли  є  крила  ти  летиш,
 і  байдуже  яка  погода,
бо  ти  летиш,  летиш,  летиш...
одна  на  двох  з  тобою  чашка  чаю,
ти  надпиваєш  а  я  п'ю  додна,
ми  п'єм  без  цукру  я  це  пам'ятаю,
ти  є  у  мене  я  вже  не  одна.
у  нас  одне  життя  з  тобою.
не  випадково  стрілись  ми,
коли  всі  жваво  йшли  юрбою
ми  в  ній  торкнулися  крильми.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2015


Моя мала

Мала  моя,  то  є  таке  життя,
не  плач,воно  нас  сильними  вчить  бути,
така  вже  доля    і  твоя  й  моя,

хоч    часто  і  незнаєш  що  робити.

Мала  моя,  то  в  світі  люди  є  такі,
одні  погані  а  одні  хороші,
ти  розумієш  всякі  вони  є  
одні  за  хліб  другі  за  гроші.

мала  моя,  то  є  така  любов,
коли  мурашкі  і  до  серця,
і  відчуваєш  закипає  коров,
 скажено  в  грудях  б'ється.

мала  моя,  буває  в  житті  смерть,
вмирають  всі,  незнаєш  хто  коли,
життя  то  штука  перехресть,
звели  мости  й  навіки  розвели.
 
Мала  моя,та  ти  цей  світ  люби,
бо  час  так  швидко  котиться,
пакують  всі  свої  торби,
погане,  вір,  воно  закінчиться.

Мала  моя,  будь  незалежна,
будь  вільна  і  літай  широко,
ти  сильна  і  непереможна,
моя  мала,  дихай  глибоко.
________________________

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605069
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.09.2015


Солдате…

Солдате!  Як  ти  там  на  сході?
ти  ще  живий?-  і  слава  Богу,
Осінні  дні  такі  холодні,
 ти  повернись  прошу  додому.
Молюся    щоб  закінчилась  війна,
що  тим  придурком  була  розпочата,
 колись  йому  пошле  Бог  ката,
пізнаю  лиха  ще  його  внучата...
Невинні  діти,і  їх    матері,
ночами  плачуть  і  чекають  ранку,
живуть  в  молитві  тільки  щоб  живий,
і  так  щодня  від  ночі  до  світання.
 А  скільки  їх  там  невідомих,
вже  полягло  в  ями,за  що?
Землею  всіх  закидають  сирою,
щоби  ніхто  додому  не  прийшов.
А  мама  пам'ятає  синову  усмішку,
і  ще  нераз  заплаче...  ой  не  раз,
їй  скажуть  новину  невтішну-
загинув  син  загинув  ваш  солдат.
...І  впаде  небо  їй  над  головою,
а  світ  -  він  перестане  існувати,
всі  болі  скотяться  сльозою,
та  нема  сина,  вже  нема  дитяти...
Солдате...
у  нас  за  вікнами  ще  досі    осінь,
схились  голови  в  журбі,

опало  листя,  іде  зима  у  гості
і  нею  ми  завдячуєм  тобі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2015


Осінь

А  ТИ  ЗНАЄШ,  ЗА  ВІКНОМ  ОСІНЬ...
ТА  РАДОСТІ  ЇЙ  НЕМАЄ,
ХТОСЬ  ДО  КОГОСЬ  ІДЕ  У    ГОСТІ,
А  МЕНЕ  ЦЯ  ОСІНЬ  -  ВБИВАЄ.
ТИХО  ПАДАЄ  ЛИСТЯ  ПОЖОВКЛЕ,
НАЙСТРІЙ  СІРИЙ,  НЕМАЄ  РАДОСТІ,
ЩЕ  НЕ  ХОЛОДНО,  ПОВІТРЯ  ТЕПЛЕ,
Я  НЕ  МОЖУ  ПОЗБУТИСЬ  СЛАБКОСТІ.
ТІЛЬКИ  СИЛА  В  ТОМУ,  ЩО  МОЖУ  ПИСАТИ,
ТА  НЕЗНАЮ  ЧИ  ХТОСЬ  ПРОЧИТАЄ.
Я  НЕ  ВМІЮ  НА  ПЕРЕД  ГАДАТИ,
І  НАЗАД  ВЖЕ  ЧАС  НЕ  ВЕРТАЄ.
ТОПЧУТЬ  ЛИСТЯ  СУМНІ  ПЕРЕХОЖІ.
ТЕПЛІ  ПАЛЬТА  І  РУКАВИЦІ,
ТА  НЕ  БІЙТЕСЬ  ЗМЕРЗНУТИ  В  РУКИ,
КРАЩЕ  ДУШУ  І  СЕРЦЕ  ЗІГРІЙТЕ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2015