Вікторія Дубінець

Сторінки (1/1):  « 1»

Зав'яжи мені очі, любий…

Зав'яжи  мені  очі,  любий,
Рукавом  своєї  сорочки,  
Щоб  більше  не  бачили  люди,  
Які  вони  в  мене  порочні.

Зав'яжи  мені  руки,  чуєш?  
Щоб  більше  не  сміла  красти  
У  себе  самої  душу
І  знову  до  ніг  твоїх  класти.  

Зав'яжи  мені  вуха,  ти  чуєш?  
Й  залишись  наодинці  зі  мною,  
Щоб  не  чула,  як  руки  цілуєш,  
Щоб  тебе  відчувала  душою.  

Вирви  серце  з  грудей  моїх,  любий,  
Чи  ж  не  чуєш,  як  бідне  благає?  
Не  шкодуй,  розірви  мої  груди,  
Бо  ж  без  тебе  воно  так  страждає!  

Забери  в  мене  сон,  чи  чуєш?  
Я  не  хочу  без  тебе  спати...
Й  не  переч  мені!  Нащо  бунтуєш?  
Дай  щомиті  тебе  відчувати!  

Бо  ж  чи  є  в  світі  більше  щастя,  
Ніж  тебе  відчувати,  любий,  
На  шкірі  своїй,  на  зап'ястях,
Ніж  щодня  цілувать  твої  губи?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2015