Марія Попова

Сторінки (1/19):  « 1»

Надія

Вона  прийде  до  тебе  насвітанку  
У  мить,  як  згаснуть  в  темряві  вогні.  
Без  поспіху  зустрінь  її  на  ґанку,
Немов  старого  друга  обійми.

Бо  шлях  її  тернистим  був  до  болю  -
Під  градами  в  зруйнованих  містах,
Із  сотнями  у  боротьбі  за  волю
Черпала  сили  в  мріях  і  піснях.

Вона  пройшла  крізь  пекло  правди  й  бою,
Крізь  мужність  та  страждання  у  тилах.
Та  серед  сліз,  незламності  і  горя
Співали  гімн  з  тремтінням  в  голосах.  

Вона  є  всюди.  В  мирі  і  в  полоні.  
Далеко  в  морі,  з  заходу  на  схід.  
Я  вірю.  Вірь  і  ти  разом  зі  мною  -  
Надія  прийде  за  світанком  вслід.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966970
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2022


Ви як рідненькі? В нас нарешті тиша…

Ви  як  рідненькі?  В  нас  нарешті  тиша...
Але  сьогодні,  знаю,  не  засну.
Сирени  за  вікном  усе  сильніше
Руйнують  наші  мрії  про  весну.

Ми  теж  живі!  І  хоч  немає  світла,
У  кожного  в  серцях  горять  вогні.
Складаємо  долоні  у  молитвах,
Бо  віримо  в  дива  на  цій  Землі.

Сьогодні  обіймала  маму  й  тата.
Не  мала  сил  сказати  "прощавай".
Перон  розмитий  -  сліз  не  приховати.
Ми  будем  разом  знову,  обіцяй!

А  я  скажу:  як  тільки  Перемога  -
Ми  зберемось  гуртом,  усі  свої!
В  нас  буде  завтра!  Геть  піде  тривога  -
Від  сил  Козацтва  згинуть  москалі.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2022


Коли нарешті пролунає джаз…

Коли  нарешті  пролунає  джаз,  
З  його  обличчя  змиються  тривоги.  
Немає  більше  місця  для  образ  -  
Він  буде  танцювати  до  знемоги.

Він  не  шукає  правди  в  дзеркалах,
Бо  точно  знає  -  збрешуть  власні  очі.
Закупорив  на  дні  печаль  і  страх,
У  танці  приховав  безсонні  ночі.  

Всі  кажуть  «скеля»,  та  жива  душа.  
Розбите  клеїв  він  не  раз  й  не  тричі.
Але  як  тільки  зазвучать  слова  -  
Засяють  знову  очі  войовничі.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2020


Один ковток до літнього світанку. .

Один  ковток  до  літнього  світанку
П’янкого  та  солодкого  вина.
Виконуєш  останню  забаганку  -
Лишаєш  свою  тінь  біля  вікна.

Через  роки  згадаю  твої  руки
І  ніжність  незгасаючих  ночей.
Любов  твоя  приречена  на  муки,
На  силует  пригнічених  плечей.

Цей  крок  лиш  мить,  неначе  тиха  сповідь.
За  хвилю  наближається  фінал.
Хтось  роз’єднав  тонкий  останній  провід
І  ти  втрачаєш  мій  в  собі  сигнал.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2020


Папе

Я  напишу  тебе  письмо,
Короткое  -  в  четыре  строчки.
Откупорив  в  ночи  вино,
Расставлю  наконец  все  точки.

И  долго  глядя  на  портрет,
Спрошу  за  что  тебя  любила.
Ты  не  герой...в  чём  твой  секрет
К  несчастью  я  давно  раскрыла.

И  вот  придя  спустя  года,
Не  попаду  в  твои  объятья.
Это  не  слёзы  -  лишь  вода.
И  пусть  промокло  насквозь  платье.

Но  что  бы  ты  сейчас  сказал,
Смотря  мгновенье  в  эти  точки?
Ответишь  ли,  что  осознал,
Как  заскучал  по  взрослой  дочке...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819343
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.12.2018


Де твої прозорі ріки…

Де  твої  прозорі  ріки?
Шепіт  синього  Дніпра?
Чути  лиш  дитячі  крики,
Батька  вкрала  в  них  війна.

Що  зробив  твій  люд  з  тобою?
Обікрав...всю  розгромив.
Тільки  матері  з  журбою
Все  чекають  на  синів.

Молоду  красиву  дівку
Роздягнули  до  гола...
Зачекай,  кохана  квітка,
З  них  не  змиється  вина.

По  шляхах  давно  розбитих,
Ніби  птахи  восени
Розлетілись  сном  сповиті
Твої  дочки  і  сини.

Але  ти  не  плач,  кохана
Зверху  видно  всі  гріхи.
Ті,  ятрив  хто  в  серці  рани
Втратять  ще  свої  верхи.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800051
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2018


Росток

Мов  ластівка  в  турботливих  долонях,
Серед  зими,  як  ніжності  ковток,
Далеко  від  очей,  в  снігу  на  полі
Пустив  коріння  ледь  живий  росток.

Його  безжальні  руки  погубили  -
Зірвали  і  жбурнули  у  куток.
Ні  крапельки  цю  казку  не  любили.
Аж  ось  упав  останній  пелюсток.

Він  не  загинув,  хоч  і  був  повинен...
Тремтів  у  холод  і  від  зливи  змок.
Здавалось,  що  вже  сонця  не  зустріне,
Та  ще  покаже  стежку  до  зірок.

Ти  підібрав  тоді  листочки  кволі,
Беззахисні  -  холола  в  жилах  кров.
І  ось  через  роки,  в  твоїх  долонях
Розквітла  знов  відроджена  любов.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760638
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2017


Тривожать за вікном. .

Тривожать  за  вікном  шалені  хвилі  
Людей,  навіки  пропитих  вином.
Як  серед  чистоти  потоки  цвілі
Для  праведних  стають  поганим  сном.

Знедолені  від  серця  не  говорять.
В  печерах  на  туманній  глибині
Своїх  страхів  уже  не  переборять,
Закриють  свої  душі    льодяні.  

Світанок  як  завжди  відверне  очі,
Не  захистить  від  неясних  примар,
Та  навіть  в  найстрашніші  темні  ночі
Знайдеться  той,    хто  дасть  тобі  ліхтар.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760474
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.11.2017


Прониклись співчуттям самотні ліхтарі.

Прониклись  співчуттям  самотні  ліхтарі.
У  натовпі  шепочуть:  "не  в  мережі".
Довкола  тиха  ніч,  дограли  скрипалі,
А  докір  і  печаль  розмиють  межі.  

І  телефонний  дріт,  обірваний  навік,
Лиш  зайвий  доказ  марного  старання.
Ці  знаки  у  думках  уже  не  перший  рік
Зітруться  в  пил  від  довгого  мовчання.

Ніхто  і  не  чекав.  Раптовий  був  порив
Розбити,  розтрощити  стіни  й  скелі.  
Та  хтось  удалині  останню  докурив,
Й  навічно  зачинив  сталеві  двері.  
 


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760021
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2017


Ми граєм з тобою…

Ми  граєм  з  тобою,  мов  на  виживання.
Слова,  навіть  рухи  -  все,  ніби  востаннє.
Розбий  заборони,  відкидуй  вагання  -
Для  тебе  влаштую  відверте  повстання.  

Міцніше  стискаєш  безсилі  долоні.
Моя  сила  волі  в  очах  твоїх  тоне.  
Я  чую  цей  подих,  сильніший  за  вітер,
Та  лютий  порив  не  зірве  мого  цвіту.  

Ти  щира  ненависть,  я  зламана  ніжність,
Та  чхати  хотіла  на  кляту  розбіжність.
Ти  море,  ти  буря,  безжальна  пустеля,
Але  моя  ніжність  зруйнує  ці  скелі.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2017


Ще мить і стихнуть звуки вальсу.

Ще  мить  і  стихнуть  звуки  вальсу.
Він,  мов  вино  мене  п'янить.
Солодкий  присмак,  ніби  в  трансі...
В  собі  чарівне  щось  таїть.

Нехай  ця  музика  не  згасне,
Цей  вечір,  звук...за  кроком  крок
І  я  вже  знаю  -  ти  мій  власник.
Я?  -  Життєдайний  твій  ковток.

Падіння,  злети...Чи  це  правда?
Час  розсипається  в  пісок.
Яскравий  погляд,  як  смарагди...
Ще  мить...й  дістанем  до  зірок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2017


Лише собака.

Лише  собака  буде  поряд,
Коли  весь  про́ти  тебе  світ.
Пес  не  відве́рне  щирий  погляд,
Бо  ви  ж  "із  різних  з  ним  орбіт".

І  тільки  він  повірить  знову.
Дасть  тобі  вкотре  сотий  шанс,
Хоч  ти  його  покинув  в  холод
Десь  на  забутих  пустирях.

Ти  бив  його,  пинав  ногами...
Та  він  забув  вже.  Не  біда...
Та  тільки  пес  прибіг  й  зубами
Підняв  тебе  з  са́мого  дна.

І  ось  сидиш  ти,  мов  забувшись.
В  людей  шукаєш  співчуття.
А  він  в  ногах  лежить,  згорнувшись,
Готовий  в  мить  віддать  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757908
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.10.2017


Не треба ні

Не  треба  ні  "спасибі",  ні  "будь  ласка",  
Ні  красномовних  "вибач"  та  "не  йди".
Але,  якщо,  шановний,  ваша  ласка  -
Ідіть  і  не  вертайтесь  вже  сюди.

Таких,  як  ви  нерідко  зустрічала,
І  хоч  вам  пробачала  сотні  раз,
Та  сутність  вашу  зразу  розгадала  -
Вас  не  змінить.  Не  гайте,  друже  час.

Лиш  здалеку  ваш  погляд  романтичний
Здається  світлом  тисячі  зірок.
Невинна  врода,  фрази  прозаїчні,
Але  ще  мить  й  натиснете  курок.

Нехай!  Вже  мною  визнана  поразка,
Та  висновки  зробила  назавжди,
Тому,  якщо  шановний,  ваша  ласка  -  
Ідіть  і  не  вертайтесь  вже  сюди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2016


Подзвони…

Подзвони,  якщо  схочеш
Серед  ночі  у  травні.
Чую,  як  ти  шепочеш
Про  мій  сміх  бездоганний.

Знаю,  десь  в  твоїм  серці
Ще  жевріє  надія,
Що  слова  ті  відверті
Я  крізь  час  не  розвію.  

Ти  не  бійся  питати
Як  життя,  де  бувала.
Мабуть,  я  не  зізнаюсь,
Що  на  тебе  чекала.

Хоч,  між  нами  лиш  простір,
Ніби  вимкнув  хтось  мрії.
Мушу  визнати  просто  -
Що  тобі  я  зрадію.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2016


Несказанное

Ворваться  бы  в  твоё  мне  небо,
Как  много  лет  назад  обнять,
Ведь  ты  себе  не  представляешь,
Что  значит  по  тебе  скучать.

Теперь  твой  голос  -  тихий  ветер,
Его  приносят  холода.
Всё  по-другому.  Не  заменит
Тебя  никто  и  никогда.

Я  говорю  с  тобой  в  молитвах,
Порой  во  снах  тебя  зову.
Но  злая  мысль  очевидна  -  
Ответ  я  твой  не  получу.

И  встречи  буду  ждать  годами,
И  все  грехи  тебе  прощу.
Пришли  лишь  каплю  счастья  маме
И  знай,  что  я  тебя  люблю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658454
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.04.2016


Я так хочу не бути собою

Я  так  хочу  не  бути  собою,
Щоб  все  склалось,  як  прагне  душа.
Знов  і  знов  повертаюсь  до  бою,
Що  сама  ж  так  давно  почала.
Просто  хочу  летіти  за  вітром,
Мати  щастя  від  звичних  речей,
Хочу  бачити  й  в  темряві  світло
І  в  сльозах  не  здригати  плечей.
Хочу  так,  щоб  у  серці  гарячім
Тільки  радість  й  надія  жила,
Всі  нещастя  я  світу  пробачу  
Тільки  б  знати,  що  це  не  дарма.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2016


Цілуй мене ніжно

Цілуй  мене  ніжно,  щоб  аж  до  нестями,  
Як  сніг  білосніжний  собою  вкривай.  
Піснями  своїми  в  обіймах  затишних  
Мене  в  ніч  холодну  у  сні  колихай.  

Цілуй  мене  так,  щоб  мурашки  по  шкірі,  
В  очах,  щоб  твоїх  я  змогла  потонуть.  
Нехай  нас  життя  буде  мчати  у  вирі,  
Та  тільки  з  тобою  не  страшно  заснуть.  

Цілуй  мене  ніжно,  часом  навіть  грішну,  
Смішну,  непокірну,  залежну...  І  знай,  
Що  ти  покохав  лиш  тобі  тільки  вірну  -  
Тримай  мене  міцно  і  не  відпускай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2015


Ти, ніби з хмарами переплетена

Ти,  ніби  з  хмарами  переплетена,
Хоч  і  плекаєш  в  собі  тортури.
Моя  довірлива  та  приречена  -  
В  тобі  з'єднались  складні  натури.

Ти  то  замріяна,  то  збентежена,
То  необачна  ти,  то  сумна.
Ти  непокірна.  Часом  розбещена,
Один  лиш  сенс  маєш  для  життя.  

В  тобі  закладені  вічні  крайності,
Складні  конфлікти  простих  речей.
Твоя  матерія  -  світ  нереальності  -  
Вона  невидима  для  людей.

Та  лиш  для  тебе  вона  відкриється.
Шалений  ритм  розганяє  кров.
Її  секрет  десь  під  серцем  криється...
Спитаєш:  "Що  це?"  -  моя  любов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2015


Крик самотності

Ти  знову,  як  покинутий  собака,
Що  вірою  і  правдою  служив  -  
Сидиш  у  дощ  під  ледь  прогнившим  дахом,
І  більше  не  знаходиш  в  собі  сил.
Одні  пішли,  бо  відстань  їх  забрала.
Тепер  між  вами  кілометри  слів,
Що  відлетять  невинними  птахами
У  світ,  всіма  забутих  почуттів.
А  інші  вже  знайшли  нового  друга,
Який  тебе  в  усьому  замінив.
І  хоч  для  них  це  є  значна  заслуга
У  тебе  крик  від  болю:  "Як  посмів?!"
А  треті  -  лиш  вдають  із  себе  щирих
Та  зрештою  приносять  тільки  біль.
Як  тільки  ти  повернеш  до  них  спину  -  
Посиплеться  на  старі  рани  сіль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602617
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.08.2015