| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Зазвичай він приходив навесні,
В той час,як починали розквітати люди.
Вночі я спала й бачила його вві сні.
Були ліси й поля зелені всюди.
Зазвичай як приходить він,-
В садах троянди тягнуться до неба.
Він робить скромний лиш уклін.
Мовчу в цю мить,тут навіть слів не треба.
Зазвичай все на світі затихає,
Як з уст його слова летять,мов перший сніг.
Про почуття мої давно він знає,
Та бути поруч,люблячи,не зміг.
Зазвичай вірна я лише одному,
Хто як весна, в моє життя прийшов лиш раз.
І божевільному,і вільному такому,
Що від зими мене,осінню,спас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2015