| Сторінки (1/10): | « | 1 | » |
Це історія не унікальна. Це історія про мене. Менш приваблива для когось, та все ж від серця.
Все почалось давним-давно, опісля покоління джинс 97-го
За вікном щось холодно гуло, зима була за рогом
Мати розповідала історію уже вкотрий раз про народження
А я мінливо завжди споглядав за жіночими емоціями
З неї почалось моє життя, моя мелодія, моє перше "Хоцю!"
(сам того не розуміючи, ставав казуальним клоуном)
Й мене треба було кормити груддю або чарувати голосом
І от одного вечора за звичайних кілька нот я попав до 95-го
(З посмішкою як Чеширський Кіт я зазирнув в казку)
— Знаєш, синку! Ти найдорожче що в мене є!
Й колись ти зрозумієш, що світ намальований для тебе
Ти підростеш й узнаєш, що існують найвеличніші міста
Покинеш мене, першим рейсом, а я не буду проти цього
Тобою керуватиме багатство знань та незримих бажань
Й одного разу ти зрозумієш що ти коваль всього що мав
А я просто твоя мати, буду завжди в самотньому місці
Скільки б ти дурниць не робив, куда б не тікав — Я з тобою!
— Знаєш, синку! Життя вабить та маніпулює!
І тут нічого дивного. Ми в світі не кращі паперових літачків
Летимо щоб летіти й одного разу просто можем опуститись
І хоч таким світ є. Ми зробим так щоб знову отримати крила
Нас тепер двоє.І ще батько твій який обіцяв гори здвинути
— Дурниці я плету. Моє ти золотко! Мій любий синочку!
Все буде добре.В світі є замальовки і я куплю тобі акварелі
Все буде ніжно.В світі є ще любов яка не дасть тобі згинути
Така класика жанру. Ти пройдеш. Неодмінно та невгамовно
Між іншим існують люди так звані ювеліри які дечим зайняті
Через деякий час ти мовиш про кохання та щире доручення
І рівно в 15.00 ти зробиш щасливою її. Одягнеш перстень...
Literary_persona ©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599097
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 11.08.2015
[color="#8c2929"]
Все моє життя можна вмістити в рюкзак
Всі мої почуття можна зібрати в кулак
Головне згадати слова Сократа —
"Той найбільш багатий, хто задоволений малим
Бо лише такий достаток свідчить про багатство"
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598808
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 10.08.2015
Настільки дорога була ти мені
Настільки дорога була ця мить
І скільки доріг ми пройшли
І скільки ролей ми зіграли
Бачив тільки Бог
Люблю для нас стало "до"
Налякало лиш отримане " після"
Недовершений пусто-сон
МИ не машина, перероджені СТО
Тепер шукати знову людинку
Спокій в душі й цікаву родзинку
Тепер шукати на спині родимку
Й говорити яка ж вона гарна
Зіграний музичний спектакль
Ти саундтрек фільму незламна
Я саундтрек фільму незламний
Фантомний біль в центрі екрану
Як лікувати те, що не бачиш?
Як лікувати те, що немає?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2015
Мені до космоса так далеко
Крила згорають серед шляху
Потрібна божевільна людина
Руки якої планету кермують
Ви такі милі - вас так багато
А в неї стільки справ зайобаних
А в неї скільки робіт загублених
Ви такі дикі - ви ж не бачите
Хочу її підтримувати до старця
Качалка для справжнього мужика
Хочу її підтримувати до вівтаря
Просипатись і розуміти вона моя
За хвилину до поцілунки з нею
Скільки було навіяних барв життя
Нерозкритих та рудих заляпаних
Увійшла вибухом - тону як Ікар
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2015
[color="#87361b"]
Коли емансипація жінок входила в моду
Коли геолокацією клітора стала нормою
Я став романтиком, зі своїми запарами й шукав пари
Я палач який став ламати мудрість в дівчат одиночок
Коли Ліза Сімпсон виходила до школи з портфелем
Коли Барт Сімпсон на скейті вдарявся в першу леді
Я став останнім романтиком малої планети
Я став закохувати гурт Віагра без таблеток
Коли мене не стане зміни так й не почнуться завтра
Коли мене не стане ніхто так й не плакатиме завтра
Я стану вітром й тільки шепіт про щастя
Головне памятайте я завжди посміхався
Ніби вперше...
Коли вас побачив....
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598388
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2015
Я хочу дуже сильно щось написати, але можу написати погано. Хоча, залежить як рахуватись із цим поняттям - погано теж треба вміти писати. Я довго думав, над своїм життям, своїм відчуттям і все, що мене вперед штовхало. Все було дуже просто - все було дуже мало. Мені 20 років і все вже позаду. Минуле, як мильна бульбашка, мені її надували й стискали.Народився я в селі. І багато хто любить, казати \" Село - далекі люди\". Але з часом ти, розумієш, село - це престижно. Бувало, день у день ти вивчаєш природу, біжиш подалі в ліс, ловиш метелика зубами а твій друг ззаді наздоганяє й тебе штовхає в болото, й ти не боїшся бо поряд вода а за нею свобода. Та час рухається. Ми виростаєм. Спини міцнішають. Голос мужнішає. Пульс стабілізується. Ти більше починаєш, цінувати те що мав. Дипривація сну. Переломний момент. Іспити. Час коли ви бігали, твій мяч в дворі був єдиним ідолом. Пустих дівчат ми не пускали в команду. Тоді так пофік, тоді так все просто - по-своєму гарно.
І тут відправка в місто...тікаєш від батьків...тікаєш від дому..знаходиш дещо інше...і ще дещо інше, стає твоєю нішою.
Перший час я користувався всім що мав, кишенькові розходи, вистачало ще на якийсь квиток у кіно. А найбільше, що мені здавалось таким божевільним - це те, що я жив не сам, тобто поряд була ще одна людина. У мами багато подруг й попросивши в однієї із них допомоги. Одна згодилась. Я перший час мусив жити із донькою, однієї панянки. Якщо починати вчитись жити - то починати зразу з цього. Дві людини, дві протилежні масті, дві різні структури тіла, дві прогресії. Коли зникатиме людство, вони зупинять регресію. От все почалося з цієї жінки. Тоді холодні ночі, були босяком розігріті. Ми топтали всі жахливі оказії світу. Я підростав, вона готувалась до весілля. З вигинами тіла цієї жінки, мабуть хтось закохався і в самий лабіринт душі. Признаюсь, в нас нічого не було(правда?). Я лише вчився. Бо поруч, була та, на яку можна поручитись. І чим більше я пізнавав, тим більш аlter ego вмикав. На своєму шляху, далі було сотні людей. А найбільш цінніших, залишав у локомотиві, де відправка була невідома куди. А звідки згадайте вирвався я? З якого багна, все почалось, світ ж не рахує, звідки ти взявся - друзяко,а куди тебе повело? А все завдяки комусь: завдяки посмішкам, сльозам, мріям. Ми йдемо по накладній. Товари в кожного різні, маршрут не розписаний, в кожного рейс ранній чи пізній.
Так, появився я, не зразу а з часом. Так появилися ми і з часом,буде ще краще. Не забувай тих що близько. Даруй секунди. Хвилини. Любов. Тичячі кілометрів.Рейкарнація не вивчена досі. Інший шанс, хто знає чи прийде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598385
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 08.08.2015
[color="#ab0505"]
Це було давно, але я пам'ятаю як то голосно й красиво
Це було дивно, але я пам'ятаю як то здорово й граційно
Усі наші замисли й здорові помисли за межі кульмінацій
Пристрасть робить повені й вимикає кондиціонер влітку
Можливість писати про нас - вимагає долю екстазі
Тваринний інстинкт відрізняється сторінок фентезі
ані рамок, ані сором, ані напад, ані голод,ані вибух
Скинутих ядерних боєголовок не зупинили стогони
Відтак все котиться ігристо до згорання тілесних атомів
Ця сила поєднання каменя до каменя втрачає свою міць
І падають брами, і розтупляються стіни, і сунуться в ями
Кожен подумки згадує миті, коли хтось за стіною кричить
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598273
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.08.2015
Він любив вирішувати загадки
Мати привчила до таємниць
Не було й дня, не було й ночі
Й до нині з ліхтариком сидить
Вивчає рух комет та їхні барви
Вдихає пил із пожовклих книг
Та життя потроху оберталось
Головне питання - а щастя де?
Він почав мандрувати по світу
Люди бачили його на перонах
Від сидів ненаглядно роздітий
Що він шукає як невгавмоний?
Хтось підкажіть йому ж люди
Що божевільно тиняти по світу
Загадки й казки річ неймовірна
Та Форест Гамп й то зупинився
Він повернувся пізно на осінь
Трішки голодний, трішки чужий
Мати привчила знову до ролі
Жити для себе, хоч в полі один
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598180
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 07.08.2015
Жінка отримує зарплату смачну
І так привабливо готує своє тіло
Я візьму її до себе пущу в думи
А коли удвох - час схожий вітру
Несіть нам дари мов - Ацтеки
Я радий буду відчувати- Мексику
Несіть нам зорі мов - персики
Я радий буду відчувати - Естетику
Рандом одяг падатиме лементом
Тіла будуть застивати цементом
Ми будем мокрі риби - теплі хребти
В останню ніч - ікру залишим гребти
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2015
В кожному місті трапляються люди ...
В кожному місті є місце де проходячи бачиш сміх
В кожному місті трапляються люди схожі на тебе
В кожному місті є місце де грають музиканти пісні
В кожному місті знайомляться люди ...
В кожному місті є місце де грають шахи наші діди
В кожному місті є мости де колоною їдуть потяги
В кожному місті є шлях де монохронно йдемо ми
В кожному місті розводяться люди ...
В кожному місті допускаються помилки живі душі
В кожному місті живуть не днем а одним зацілую
В кожному місті літаки звеличують земні острови
В кожному місті знайомляться люди ...
В кожному місті день почнеться рукостисканням
В кожному місті кохання почнеться з обіймання
В кожному місті крейдою хтось намалює почуття
В кожному місті палатимуть люди ...
На ліжку. У ванні. На тирсі. В Лівані. Дикі . Інакші
В кожному місті присутня якась доля нестачі вас
На коліях. У барі. На коні. В штанях. Милі. Цікаві
В кожному місті люди займуть диван ...
В кожному місті хтось завжди напише про смуток
В кожному місті хтось неодмінно зніме проститку
В кожному місті знову буде щось дивне захмарне
В кожному місті трапляються люди ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598070
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 06.08.2015