| Сторінки (2/156): | « | 1 2 | » |
Той дядько з провулку - пияк, баболюб, пліткар…
Та кожного ранку він дивиться спершу в небо,
а потім до квітів схиляється , бо квіткар,
тому жартома себе кличе «квітковий єгер».
Він квіти розводить, мов декоративних риб,
і пестить луску пелюсток, наче шкіру жінки -
тоді від душі відпадають шматки кори.
А вранці він з болем справляє нові обжинки,
несе в оберемках букетів свою печаль,
торгівля красою - то гріх, але й хліба ж треба!..
І квіти жаліють його, коли він печать
лишає , упавши обличчям в квіткове небо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798083
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 04.07.2018
Ти читаєш жінок, як читав у дитинстві книжки:
проминаєш деталі, шукаєш яскраві малюнки,
де на тебе чатують фарбовані губки манюнькі
та ув’язнені в светри рухливих грудей ховрашки -
невситимі, німі. Ти не раз їх із рук годував.
Гордував, гидував колообігом куцого змісту,
і підносив півкулі в свободу мистецтва кубізму,
і ненавидів тих, через кого твій хист проростав!
Вибирав не з добра, і триклято був обраним сам,
ті прокльони - мов німб: ти - нічний титулований спринтер,
що читає жінок, так достоту й не вивчивши літер,
і над німбом сплітає зі светрів глухі небеса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2018
Як млосний приторк до грудей - така стоїть весна!
Де дзвін шпаків розкалатав - видзенькують дзьоби,
і вже Мойсеї від весни підшукують Синай,
а в кожній фразі, що звучить - силабіка скоби.
Зове вклонитися весні пташиний муедзин,
хоч молитви його - без слів, та мають безліч ком,
і видовжився сонцедень, мов жовтий лімузин:
безглуздо гнатися за ним найшвидшим літаком.
Зелені олені весни сховалися в кущах,
ще трохи - й роги зацвітуть, як символ вмерлих зрад.
Чи дзвін - шпаків, чи навпаки, та хтось когось - проща!
…Веде Мойсей прощенний люд на весняний парад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791335
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.05.2018
Сиротинець бажань,(пал, як стежку знайому, вичовгую),
світле й темне підбігли - так схожі! Забрала обох:
підлабузниці білого важко зрікатися чорного.
Десь у дальній кімнаті заплаче ображений Бог.
Я йому співчуваю: мене й за сто літ не пробачити.
Та молю - хай сьогодні сумління засне на посту,
я - шукатиму прихисток діткам, байстрятам, безхатченкам.
Бо ж на кого лишу їх тоді, як в мені підростуть?
Вже не стримати двійню, волає голодною парою.
Я - до тебе прийшла, ти з отих, в кого ласка і дім.
...Завтра ніч ця на очі байстрятам впаде мелодрамою,
де холодних їх , мертвих, лишу на порозі твоїм.
2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2017
А я без тебе - як без сонця…
Біжу від холоду в пітьму,
вподібнившись до марафонця,
що втратив фінішну пряму.
І світ для мене - чорний вигул,
де божевільні і різкі
рефлекси рятівного бігу
навскіс інерції зв’язків,
в котрих тобі не випадало
пізнати в сонячнім житті,
яка я тіньовитривала,
морозостійка в почутті.
І навіть некролог в колонці
твоїм ім’ям навстріч веде
туди, де мідним тазом сонця
колись накриється мій день!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2017
Як ти, Господи, терпиш
небачений глум від людей -
знахабнілих, які уявляють себе
навіть вищими Тебе?
Це вони безсоромно
рахують прибутки щодня,
бо прибрали до рук нафту, золото,
землю, і воду,
і правічні ліси - словом, те,
що Ти дав безоплатно
нам усім, хто живе на Землі !
Найспритніші з безумців –
Ти, Господи, будеш сміятись -
продають навіть
ґрунту ділянки на Місяці!
Добре,
що ми маємо щастя -
щодня милуватись зірками,
безкоштовно, уволю,
допоки вони недосяжні
навісним багачам.
Будь-котрий з них, якби тільки зміг,
зачинив би у власнім маєтку ,
як в клітці,
Велику й Малу Ведмедиць.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728295
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 11.04.2017
***
Дивлюся фільм про зраджену весну:
коли вона, покинута снігами,
іде дерев тремтячими ногами
у березневу темінь навісну.
Ламає кригу рук - шугу ріки
(це – крупний план),безумствує струмками,
то на схід сонця молиться гілками,
то шле прокльони зграями граків -
аж поки у безсиллі задріма.
Красу ж її – ні вкрасти, ні сховати.
Прокинеться, вдягне квітневі шати
і запливе у сонце, як в лиман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721927
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.03.2017
***
Сонце зупинилось, ніби дихання.
В розрізі снігів – останні сни.
Сніговик, народжений відлигою,
схуднув, дожидаючи весни.
До верби граки прилипли гомоном,
що, мов ворожбитка, проріка
самотіти моркві гострим спомином
в звивинах безжурного струмка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721925
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.03.2017
Мово, моя ти дзвінице!
Виссю твоєю п’янка голова.
Моляться тисячелицьо
віри святої прадавні слова.
Дзвони і дзвоники – скарбом
передавалися з роду у рід.
Правди незламної кампан -
в кожному серці відгукує слід.
Мово – народ тобі – чати,
замість багнетів, в’язниць, нагаїв.
Щоби глухою не стати,
вкотре стою я під дзвоном твоїм,
вільним від модного лоску,
від байбараків зросійщених слів –
фальш розтікається воском.
Аби тебе, мов хоругви, несли
ми з правіків у безсмертя,
хай навіть куля помітить чоло!
…Дзвонів незмовкле осердя
в серці моєму віршами лягло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719570
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.02.2017
Прохають поради – раджу,
попросять вина – наллю,
особа із гарцем ґанджу,
довершених – не люблю.
Не те, що б дивлюся звіром,
чи заздрю крізь люстро літ -
дотична до зла, не вірю
в гладенький пастельний світ.
Натомість, плекаю приязнь
до злетів із помелом,
де досвід – дотепний вираз
в теорії помилок,
де поруху вибух – порох,
а світ мені – візаві,
в якому є потяг , подвиг,
святі із полич – живі,
сміливі й різкі, мов банджо
між лагідних мандолін -
сюжети для Караваджо,
для кращих його картин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718063
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2017
А невимитий посуд – то згадка про свіжі борги,
ти лишиш все до вечора, в мийці смердітиме губка,
бо в тісній забігайлівці п’яні нахабні боги
дожидають на тебе з портвейном, розбавленим в кубках.
Прибіжиш ні до кого й до всіх, навмання – як щодня,
і глумливо буфетниця гляне на раннє причастя.
Ти у відповідь змовчиш про те, що все рідше брехня
дозволяє відчути таке невибагливе щастя.
За столом не спитають, була ти щаслива чи ні -
грубо вивернуть душу і струсять її в попільничку.
Підведешся з-за столу, де склянки пусті і брудні,
і хитаючись, підеш неквапно в сусідню пивничку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717194
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 09.02.2017
Штурну у спинку - і вони помчать,
жбурнувши сніг під ноги як в обличчя -
є щось зухвале в образі санчат,
щось поза грою, суто чоловіче.
На кшталт уміння досягнуть мети,
йдучи крізь сніг і сміх, мороз і сльози,
нерідко ігноруючи кути
округлим поміркованим полоззям,
допоки гірка стелиться вужем,
прислів’ям про утіху і розплату…
Вершина, блиск – мов сяєво чуже,
мені ж - торшер підморгує з кімнати.
Складає вечір сонячний брегет,
і наступає ніч невідворотно..
…Здавалось, мчуся стрімко уперед!..
А зупинилась – унизу. Самотня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715162
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 29.01.2017
На пероні сніги – мов лежні,
примостилися навмання.
Мляво черга часозалежна
проковтнула пігулку дня.
Ніч на вену кладе компреси
із купейних м’яких квитків.
Галасують нічні експреси,
вимагаючи пиріжків
й пасажирок – веселих, юних.
І співає старий казах,
що зрідняються в чергах юрми,
як в прощальних сумних словах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715161
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 29.01.2017
Замерз їжак – в зимовий день чудесний,
лишився назавжди у зимнім сні.
Без нього в лісі проліски воскреснуть,
гадюки ж – порадіють новині.
І що весняний колорит і пафос,
коли чиєсь життя, як сніг, стекло?
…Немов їжак – на підвіконні кактус,
милується бурульками крізь скло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714029
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 23.01.2017
Український народ – консонантне письмо:
співвітчизники губляться в світі,
немов голосні у словах,
покотившись за межі Вітчизни.
А оті, що лишилися – майже без голосу, бо
Їх уперто не чують і навіть не хочуть почути
чи то приголосні, чи то прихвосні - все поєдналось!..
Тиснуть, душать слова-можновладці , тяжіє над краєм
безсоромна пожадливість - наголос серця ганебний.
…Золота і проклята десятка людців найбагатших,
що тримаються вкупі, неначе міньян іудейський,
б’ють поклони , приносять нас в жертву єдиному богу -
грошам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714026
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.01.2017
Підключилась до світу… В системі зістарених схем
шалапутний мій досвід стирали повчальністю бесід.
Та казкові вовки вишкірялись дорослістю тем,
а батьки затуляли від мене зіпсований Всесвіт.
І злились воєдино – дорослі і Бог – в абсолют,
у найкращі зразки поведінки зі штампами школи.
Тільки винятки з правил злітали, неначе салют,
а в яйцеві слухняності билось курчатко крамоли,
оберталось у звіра і гризло зразки - без гризот,
залягало віршами в щодення мого вакуолі -
я довірилась римам, неначе упала на дзот,
кілька раз на добу оживала й конала від болю .
В лабіринтах учень я навчалась знаходить себе
й випускати на волю, або ж - розчакловувать друзів.
І всміхалось обличчя блокноту, від віршів - рябе,
бо поезія й сонце лікують найтяжчі з контузій.
Так і досі живу. Я - й на дибі шукаю добро,
ненароджені строфи, спеленані в клавіатурах.
…Притуляюсь до світу мільйонним для нього ребром,
де вірші – мов гаки в поетичних солодких тортурах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712098
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 14.01.2017
Синій сад – галерея з шедеврами,
синя ніч розфарбована сливами –
помічають незвичне в щоденному
ті, що навчені бути щасливими,
що цілують джерела навколішки,
усміхаючись, недругів милують,
і що діляться світлом з навколишнім
безіменною власною мірою,
і відходять за сонце увічливо,
не у щасті, а в поруху стишені…
Відкриваю нове - за тим звичаєм ,
що нам в спадок щасливцями лишений.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711115
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.01.2017
Є логіка у хаосі конструкцій,
є й інші -що між нами ділять сни,
ховають від журнальних репродукцій
неторкані полотна білизни.
Все ж, дозволяють нам копіювати
з натури світу – день, хвилину, мить,
а досвід наш – старі чужі пуанти,
в яких ми смішно мріємо злетіть
над сценою буття - актор, акторка,
за кожним шансом – декілька невдач.
Байдуже, хто ти: іудей, католик –
ти сам собі є військо і сурмач,
щоденно в центрі битв і революцій.
Хай поки що далеко до звитяг –
ти – найскладніша із усіх конструкцій.
Не заржавій на складі у життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708680
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.12.2016
Службовий адюльтер в режимі «бліц».
Ранкова зустріч, відстань - сигарета,
що блимає, мов копія комети,
не в змозі освітити сонних лиць.
Десяток фраз, спресованих в брикет –
легке пальне для літачка відносин.
Три запитання – і тебе заносить:
не втримуєшся, входиш у піке,
врізаєшся повільно у народ -
ніхто роман не запідозрив, звісно.
…Недопалок упав, немов завіса,
підкресливши самотній мій ексод.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2016
***
Вечір жмакає звуки у горлах птахів,
заїкаючись довгими фразами світла.
Над будинками тьмаряться титла дахів,
і прощальні обійми звелися, мов титла.
Ми ввійшли у розлуку – цю річку для двох,
де рибини образ пропливають синхронно
поверх спогадів греблі. А час – пересох,
поза ним ми лишилися рідно-сторонні:
назавжди, від сьогодні, прощай, так бува.
Покидаємо річку, бо душі намокли…
Опускається вечір, немов голова,
що прощає мечі і жаліє Дамокла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2016
Новорічний базар – ялинковий невільничий ринок,
де духмяні тіла і зелена гілок паранджа –
в кожній голці завмер децибел передсмертного крику!..
…Вибираєм ялинку, бо ж дні перед святом – біжать.
Треба встигнуть купити, а потім – доправить до хати.
Не захоче таксист – є санчата. А ні – на плечі.
Хай стоїть у вітальні, ми ж – будемо щедро вдихати
запах хвойного ладану крізь ялинкові плачі.
Тільки нас не розчулиш – почепимо кульки, гірлянди,
подарунки під віттям сховаємо, скличем гостей…
…А непродані юнки загинуть, немов арештантки
в буцегарні базару, як водиться в добрих людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706870
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 16.12.2016
***
Так нагадали з першою зимою –
зламається підкова під конем,
а той, хто мав би плакати за мною,
нап’ється і навряд чи пом’яне.
І підуть дні, страшні, мов ешафоти,
рої дружків облипнуть, як мухва.
А він схоронить в шафі моє фото,
аби щоранку погляд не ховать,
і ніби відчахне мене навіки,
аж зігнуться минулого стовпи.
Якось-то похмелившись після бійки,
він не згадає тих, з ким вчора пив,
бо хміль зітре теперішнє й торішнє.
...Тремтячою рукою - з куражу -
він вистрелить життя, як кістку з вишні,
туди, звідкіль я вже не поможу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706585
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 14.12.2016
Моє серцебиття – то пульс планети:
в мені, земній, тече її життя!
Я – Матері Правічної дитя.
І нею я натхненна, мов поетом,
звучать любов’ю, працею, сонетом
захоплення , ронделем відкриття:
моє серцебиття – то пульс планети,
бо ж у мені – тече її життя,
до миті завершального злиття!
…Минуть віки, вожді, пріоритети,
не раз впадуть на гріб грудки й монети,
Земля ж – як вічна істина буття!
Моє серцебиття – то пульс планети!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705761
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.12.2016
Я не в того закохана,
ця любов – мов паршива вівця.
Шанувальниця Гофмана,
я вівці підкидаю сінця.
Між вовків-доброзичливців
тріпочу журавлем в кулаці ,
і випрохую милиці
для своєї дурної вівці -
хай зухвало задзенькають
об каміння тверезих думок .
По місточку вузенькому
ми над прірвою серця йдемо,
нерозривно поєднані,
ніби дотик - і шкіра лиця.
…Слава богу, що є в мене
власна чорна паршива вівця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2016
Зима мені – по матері рідня,
тож сніг – мов брат, щедротний, променистий:
учора зранку завітав до міста
і радо кожну хату обійняв.
Він розбудив лопати і ковші,
і до весни - городи опечатав,
а нас закликав заново почати
життя - зі сніговицею в душі.
Я хуртовини мрій сплела в альбом -
в них ти заяскравів, мов стрічка в свято ,
тебе було так бажано й багато -
як снігу! Я раділа вам обом,
і смакувала райдужним рагу
з мовчань і сміху, винятків та правил…
…Повзла сніжинка - заблукалий равлик,
ховаючись цілунком в стулки губ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2016
Будую грудень, ніби корабель,
з уламків осені, зі скалок споминів.
Сніг - мокрим ватманом, сни – шкереберть,
на сірім парусі - ворони - комами
між ієрогліфів гілок дерев,
де щогли стовбурів вітри визискують,
де саду палуба - з колючих слив каре.
А військо докорів - слізьми полискує
дрібними, влад їм - сонця мірабель,
у жмені втримати, приспати в гомоні.
..Я грудень зводила, мов корабель,
з уламків осені, на тиблях споминів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703602
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 29.11.2016
В люстрах вітрин, потойбіччям яскравим привабливих,
межи німих манекенів, сезонно приборканих,
руху відсутністю в пози застиглі придавлених,
бачу себе - паралельну, стрімку, недоторкану.
Позабар’єрна і позаскляна! Чи ж пишатися
цим перевтіленням, тонко вітрини смакуючи ?
Дивно, та вмію зникати і знову з’являтися.
Вперше - упевнено йду, тіло стін ігноруючи.
Я – поводир собі?!..Дивна прогулянка, знакова.
Руку б потиснути власну, із люстра простягнуту.
Вам я, вітрини, за ігри в упевненість - дякую!
Вірю, що вже і без вас не спинюсь на досягнутім!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703436
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 28.11.2016
Грудень-хлопчисько затіяв зимову гру:
в сонце, як в грушу, поцілить груддям синиць.
За грушняком страхопуд – гувернер чи грум
гудить граків за дрібний антрацит зіниць.
Нижчає сонця грузило – важке, як гріх.
Ґрунт накладає грубозернистий грим.
Грудень – замерз і ніяк не відчинить сніг,
грубий паркан – грундштрихами зимових рим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703217
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.11.2016
Буває, день чекаю слова.
І прийде сто – за рими гріш.
А я відмовлю, неготова
благословити ними вірш.
І знов страждаю, знов чекаю,
мовчать уперто словники,
я ж – гальку слів перебираю
вкраїнсько-мовної ріки.
І зійде мить – стокольрове –
знайду таки! Хлюпне душа!..
..Як прикро : закохатись в слово
й зустріть його в чужих віршах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702811
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 25.11.2016
Я тебе відштовхнула – так, певне, штурляють з човна.
(Я забула деталі, та споминів спазми, мов спалах).
І ти борсався і захлинався, неначе щеня,
підло змушене плавать.
Ти топив чисте «я» у кругах каламутних ночей.
Не надіючись склеїти грубо розірвану кальку
учорашнього щастя, зрікався колишніх речей,
навіть усмішок тальки.
Скульптор власних страждань, ти відточував біль без різця!
Тільки тема твоя (себто я) була обрана всує..
Ти рейсфедером пальця у ліжку окреслив місця,
де я більш не існую.
Помилився! Я – поряд, нечутним Гольфстрімом снаги.
Ти болиш мені хлопчиком, кинутим напризволяще!..
…Я - тобі непотрібна юнацька медалька з фольги,
де ти в плаванні – кращий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702792
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2016
***
Ти трохи ближче, ніж примарний обрій,
і трохи далі стриманого крику .
Руда стосунків, інструменту - обмаль,
окрім образ, що длубають, мов кирка.
Слова, як вівці, збилися у вистиг,
у відстань, де зіниць вівчарки люті.
Невисловлене – мов зворотний виступ
на користь неузгодженої суті.
…Ослабли пси . Заплющено-червоні,
із вівцями лежать в повіках мрійно,
де ти – не далі, ніж на пів долоні,
де я - ще ближче замкнених обіймів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2016
Курортний флірт, стрімкий, немовби слалом -
маршрут очей, прикушеність губи.
Неначе лава, йшла за нами слава,
і день в ній світлу голову губив.
Неспинний шал, часу непропорційний,
назустріч вітер пристрастей свистав.
Та що нам глядачі, що прапорці нам,
якщо схрестились на лижні вуста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702474
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2016
Курортний флірт, стрімкий, немовби слалом -
маршрут очей, прикушеність губи.
Неначе лава, йшла за нами слава,
і день в ній світлу голову губив.
Неспинний шал, часу непропорційний,
назустріч вітер пристрастей свистав.
Та що нам глядачі, що прапорці нам,
якщо схрестились на лижні вуста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2016
1
Поети сплять на кладовищах ,
як переможені у грі.
Надгробки - за підмостки нижчі,
зручніші для цикад хорів.
Самотня тиша – час для рими,
мов за життя – не потривож!..
А сонце – кожному по німбу
лиша на вістрях огорож.
Хрести, вінки – тут все покутнє,
прорветься недоречно сміх.
Так боляче за всіх відсутніх,
так нам не вистачає їх!
Поети сплять на кладовищах ,
як переможені у грі,
та квітнуть, квітнуть їхні вірші
безсмертниками у траві.
2
Пішов Поет…І неминучість
змішали з цвинтарним піском.
Мов квіти в огорожі - учні,
і ті, для кого був зразком.
Ожилі рими – чесні, смілі,
мужніє серце і лице.
Та мовчки спить Поет в могилі,
втомившись бути нам взірцем –
бо ж не змінилась Україна!..
Змахнуть сльозу і друг, і гість…
…Поет чи ми у домовині ?
На це - ніхто не відповість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701946
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.11.2016
Останні миті – наче перші,
до крику – страхом у душі.
Навколо – сонця повні верші
чи місяця тонкі ножі,
що відітнуть нечисте й чисте,
і гріх, і рід - неначе дріт.
І нас відпустять урочисто
на той, незнаний, інший світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701288
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 18.11.2016
Вибрані лиця знайомих – як вибрані твори,
збіг ситуацій, де подив і трішечки фальші.
Це – вже не вулиці, а прохідні коридори,
густо начинені натовпу перченим фаршем.
Пиво, плітки, поцілунки, природні потреби...
Добре, що я вмію все це минати байдужо.
Шмарклі новин, я ж – волію почути про тебе,
тільки натомість милуюся літнім подружжям:
може б, і ми…колись…так же щасливо…на розі…
Ні! Навіть в думці твою не обмежу свободу.
Я від ілюзій прищеплена як від корозій,
тож підставляю бажання під розуму воду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2016
Коли поснуть і зрадники, й пророки,
і навіть місяць – кошеня руде,
чиясь легка нестримна низка кроків
якраз до сходу сонця приведе,
щоб передати рух, як естафету –
нехай крокують стрімко промінці.
Прокинеться беззахисна планета
дитиною у сонця на руці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701071
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.11.2016
***
І обіцяючий, і гожий –
окраса сонячна добі-
цей день – мовчун, на тебе схожий,
відтак мудрує сам в собі.
Спростовує складні основи
щасливих шлюбів загалом.
Мов у човні, пливе в розмові,
гребе неспішних фраз веслом.
Без суперечок, врозкид гострих,
немов шпильки, дрібних повчань.
І зближує, ріднить нас простір
крізь геометрію мовчань.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2016
Прощай, бувальцю, мій не білий світе !
За голубим гадюччям поїздів
тебе несе чужий невтримний вітер,
мов кінь, і губи запеклись в узді.
Ти аж осліп в дорозі потонуло,
а навкруги – глухий мотив узбіч,
мовчання степу, тихий крок аулів,
скуласта ніжність втомлених облич.
І розчинившись в буднях різнойменних,
впадеш у сон, як зломлений в борні.
А я – наснюсь. Нехай тобі про мене
старий зурнач заграє на зурні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2016
Весна - у еміграції. Пливуть
за нею вслід хмарини кораблями.
І б’є себе у груди сонце, й плями
стають помітні, як фальшива суть.
Птахи – що вої: вірні й навісні,
у перельотах гинуть над морями,
і марять ухопитись якорями
закляклих лап хоча б за край весни.
…А там – вбереться лютий в свій колет:
натужна урочистість, білий траур…
І вже посмертно - тонкогубі трави
й вербовий золотистий еполет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700250
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.11.2016
***
Ти виріс із себе: з моделі – вітрильник. І в штормі
довірившись небу, облиш сталі правила й норми.
Ти можеш змінити і зачіску, й прізвище, й лінзи,
а слабкість свою одягнуть у відваги залізо:
тебе ще лякатимуть люди - зречуться щасливо,
ти - вартий обставин, то ж спробуй прожити сміливо.
Життя - неомірне: ні оком не змірять, ні роком.
Ти можеш не встигнути навіть із кроком широким.
Повір сам у себе! І в інших народиться віра.
Веди за собою! Робота, повага, квартира –
не все ще!..А те, що в жакеті короткі рукава –
це – збіг, парадокс, це дрібниця, це – просто співпало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700247
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.11.2016
А опинившись в круговерті,
я теж – частково – круговерть.
І це очікування смерті
іще жахливіше, ніж смерть.
Я захлинаюся у вирі ,
який нікому не спинить,
в своїй беззахисній квартирі,
де страх по стінах цебенить.
І що мені права й закони –
ці гострі фрези вільних фраз?
А місто ігнорує сонно
чудовиська моїх образ.
Йду на заклання, йду смиренно,
байдужа до хвали й хули.
…Та все ж є винятковість енних,
що з виру вирватись – змогли!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700163
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 12.11.2016
У павутинному лататті
заснув на зиму лист бузку.
Жоржини, наче пси, кудлаті
за сторожів у квітнику.
Всихають пружних стебел жили,
кущів знапівпритомнів ряд.
Поглипує в страху ожинно
без птаства занімілий сад.
Хльосткі вітри його штурляють
за втрату голосу й краси.
…І кривдно голови схиляють
ні в чому не провинні пси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700162
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.11.2016
***
Чорним глянцем печаль подвоїться,
звуків плач аж на шепіт стишено -
піаніно оглухле молиться
за усіх, ким воно залишене.
Півстоліття за ним навчалися!
Нащо ж крає себе скорботою?
І щоразу воно старалося
бути гідним ім’я над нотами.
Хай на клавішах слід потертості, -
новачки підступали з острахом.
А йому б - полонить майстерністю
у дуеті з великим Ойстрахом!..
Час, обставини – чорним реготом…
…Захлинаючись у емоціях,
піаніно заграє реквієм,
пом’янувши себе і Моцарта.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699923
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 11.11.2016
Живу, мов «Дошка оголошень»:
тварини, обмін, гроші в борг…
На почуттів споживчий кошик
не зважить наш рекламний бог.
Купівля-продаж влади й слави,
щодня - угоди, та між ким?..
Вже батьківщина - як об’ява
затертим почерком мілким:
під прапорами - древок скіпки,
клятьба й брехня - до забуття.
…І тільки справжній Бог - як скріпка,
що нас тримає за життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699922
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.11.2016
Пропливають клени в жовтих ластах,
залягають на осіннє дно -
мушу листопад на рік відкласти,
не захочу - щезне все одно.
А коли спливе наступна осінь -
золото вдихатиму грудьми!..
Дочекаюсь!..Завтра заголосить
першогрудень всохлими слізьми
за моїм дозим'ям, серцю любим,
де і сум звучав, як барвний лад...
То ж до зустрічі!...Кусають губи
незабутнє слово "листопад".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699662
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.11.2016
Цинготні зливи. Дев’ять довгих діб
не вистачає вітаміну сонця.
На яснах ґрунту – кров’янистий слід
листків. І вже заслаблим оборонцем
втікає день, дрібніє – не шукай,
мелькне, мов кінь, годин округлим клубом.
І вечора підсохлий коровай
дерева розхитає, ніби зуби.
.
Так недоречно – цей весільний хліб
на поминках за літом. Слізні, скорбні
мов дев’ятини – довгих дев’ять діб.
…Не допусти , мій Боже, в душу скорбут.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699172
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.11.2016
Ми були відщепенцями затхлої ночі совиної,
що під ранок текла єзуїтським продажнім вином.
Прагли змін, наче дня, і вже цим почувалися винними,
та обох рятував поцілунків вологий біном.
А навколо – залякані, звиклі, покірно почерствілі.
Марно винних шукати, зіпсутим – невинних не руш.
І здіймались над нами чужої вини виночерпії,
і приплющував час, мов слизький візерунчатий вуж.
Все ж ми стріли свій день – попри пласкість, що йшла від безликості,
де в катівнях ночей нас карали совиним судом…
Виночерпії – й досі настоюють в амфорах звиклості
вини й війни. І час збожеволів від чорних судом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699170
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.11.2016
***
На обніжку дощу – у вікні -
світ завис. Хто, крім сонця, зарадить?
Краплі -люди рясніють, дрібні,
каламутні здебільшого, мабуть.
Десь на денцях – джерела снаги.
Так їх важко в собі розчищати,
щоб смиренно прийнять: вороги
гідні більшого, ніж програвати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699034
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.11.2016
Певне, краще вночі, заховавшись від світу за шторами,
розіклавши життя на щаблі за дверми сімома,
в чому - справдішній Ви, а у чім є чужими повторами –
запитайте себе, поки поряд нікого нема.
Це – непросто. Це – крайнощі: бути абзацом чи крапкою…
Вам і не пригадати усіх, хто навчив Вас колись
привселюдно розмахувать зрадою, мов білим прапором.
Чи жаліть мені Вас? Але ліпше, мабуть, стерегтись.
А назавтра - сконає розмова з відтінками допиту.
Та коли вже останню пораду Ваш мозок ковтне -
дайте знати мені про мою непотрібність півдотиком,
і мов правду гірку, якнайшвидше забудьте мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2016
***
Я заплітаю почуття в косу –
так туго, як придушують свободу.
Розплакатися б…Спогадами сум
випещую в тужливу насолоду,
в мелодію . Я – соло, хор,оркестр,
тонкий музика в парі з інструментом…
Розплакалась…І вилилась в протест:
відмовити назавжди диригенту!
Зрікаюсь, зможу – аж збілів кулак,
то в нім напівжива моя скорбота –
всю вітрові віддам, бо ж він – мастак
співати сум, покладений на ноти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2016
***
Немов брати – дерева коло хати,
за ними – сум зірок і лихоліть ,
ще деревцями їх приніс мій тато,
вони мене любили колихати,
зелену мову вчили розуміть.
У хаті скрута спала у куточку,
та ж з нього - й барви витікали в світ .
Я знала це. Сміялися в садочку
зеленим сміхом татові синочки,
ледь стримуючи гойдалки політ.
Зросли дерева. Поруч – я дрібнію,
як тане плід до зерен: все мине…
Та знаю, що ніколи не посмію
зрубать дерева – татову надію,
що зелен-плачем пом’януть мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676199
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.07.2016
***
Поете, завжди час
сміливо стяг підняти,
і множити нове,
й між інші голоси
вплести на вістрі фраз.
Поезія нам – мати,
яка не проживе
без правди і краси!
Складні закони гри
для справжнього поета:
правдивим бути скрізь –
на волі і в тюрмі.
Хто ж одухотворив
розрубувать тенета?
Без остраху і сліз
змагатися в борні?
І хто благословить
часу новітні фарби,
освячуючи світ,
слугуючи добі?
...Твої рядки - за мить
впадуть безсмертним карбом
у пам’яті людей,
що вірили тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675527
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.07.2016
***
Ця любов - без країв,
рафінований ошук,
і обійми твої –
наче ордер на обшук.
Не уникнути їх,
і дозволить – не можу.
Наш нескоєний гріх –
вартовий на сторожі.
Зупинись, почекай,
є лиш мить, щоб прозріти,
ми ступаєм на край,
за яким не зустріти
ні шляхів, ні мети,
ні принадного раю,
далі - нікуди йти,
бо ж краї – не безкраї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2016
***
В чорнім просторі – чорні постаті,
злоба мін…
А цей хлопець , з очима Господа,
звідки він?
В сховах погляду – слід жертовності,
надра втом,
розіп’ятий аж до самотності
натовпом.
Тіло – шрамами татуйоване,
не злічить.
Йде хлопчина в юрбі згорьованих,
і мовчить.
Тільки світло від нього в просторі –
не минеш.
…Всі ми – власних діянь апостоли
й жертви теж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675206
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.06.2016
***
Це - натюрморт : закуски і тарель,
де обідок - мов золото багета.
А кухар, певне, є в душі поетом,
бо ж кожен сендвіч схожий на рондель!
Не майонез – мазочок , слово, грим
на зелені, принесеній з городу.
І гості ждуть чудових бутербродів,
як читачі - незвичних свіжих рим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675205
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 29.06.2016
Ми йшли під сонцем…Гаснула мета…
Врізалось в спини рюкзаків реміння.
За нами - ледь встигали наші тіні,
благаючи спочинку. Золота
набридла днина, слабшав крок і дух,
ми мріяли про холоднаві ночі,
товаришам не дивлячись у очі:
нас дратував дубляж, і драг, і друг.
Під вечір піддалася довга путь,
і ми, розбившись на палатки й пари,
пили вино, співали під гітари,
і намагались скруту дня забуть -
зневіру, слабкість, сонця глум і шал.
Біля вогню дрімали наші тіні,
де в місячнім промінні як в прозрінні
цей вечір наші сили воскрешав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671640
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 11.06.2016
***
Цей прозаїзм села,
буденність і трагічність –
мов човен без весла.
Проста філософічність:
ярмо буття тягти,
де труд – всьому начало!..
До цвинтаря дійти
часу не вистачало!
На відстані руки –
куди ще можна ближче –
із хат своїх батьки
ішли на кладовища,
зайнявши шмат землі –
останню нагороду…
Не цвинтарі в селі –
історія народу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671639
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.06.2016
***
Слів незатертих нюанси, новели побачень…
Щастя – зерно необачне, злетіло на дах.
Пізні листи - паліндромами обвинувачень -
мертві в столах.
Крипти кохання та копії сліз незліченні,
не допоможе ні Кришна, ні Бог, ні Аллах.
Тільки листи, що востаннє любов’ю свячені -
мертві в столах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2016
***
Він креслярством грішив,
був амбітним, то ж креслились вежі –
східці в рай?..
Він мене залишив,
як обридле майно на пожежі:
догорай!
Не зчорніла дотла,
тільки схожою стала з відчаю
на вдову.
Та тепер – і тепла,
і вогню, й власних башт вистачає –
так живу.
В сяйві щастя годин
із насмішкою бачу крізь лупу
дим пожеж.
Ти ж, амбітний , один
з допотопним креслярством між купи
струхлих веж.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2016
***
Ополоник у профіль – немов саксофон,
в нім – бульйону прозорого блюз.
Я творю і смакую, кухонна Сапфо,
я сама у мелодії ллюсь.
Та душа обпеклась, як у супові груздь,
бульбашки - затамований крик.
…Чоловік, від якого я втратила глузд,
запитав мене вчора про вік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2016
***
Ця зустріч – мов крик, що у скронях відлунює дужо,
Ви – ще незнайомець, абихто, дивак, анонім.
Я – світла, це світло в мені і рокам не спаплюжить,
у кожній пітьмі виживала й живилася ним.
Неясно? Розумно?.. Вже флірту видзвонює ринда,
сховайтесь за вії, Ваш погляд танцює канкан.
Сьогодні собі обираю імення Аїда.
Ви оперу чули, і Ви взагалі – меломан?
Розумний мій друже, хай будемо трохи відверті,
але не настільки, щоб гроші, робота, сім’я.
Я – просто Аїда. І що нам прославлений Верді?
Переливи долі сховалися в кожне ім’я.
Ви вірите в душі, і в те , що з самотності гинуть?
А погляд - на грудях, де випукло – шарм голограм,
дві арії тіл в найліричнішій партії зринуть,
і наші цілунки – то власні овації нам.
…Розпластаний ранок. Від ночі немає і сліду,
скінчилася пристрасть і гра з небезпекою сцен.
Прощай. Не шукай. Від учора я й досі - Аїда.
А ти в кожній жінці шукаєш і бачиш Кармен.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2016
Засинаємо – ошелешені,
прокидаємося – зачумлені…
Та не хочу писати дешево,
спекулюючи на розчулених –
їх, наївних, зворушать запросто
ніжним словом, брехнею вишитим,
то – анапестом, то - акафістом.
Буду – чесною, буду вище тих,
хто блазнює, щоб бабці плакали.
Інша доля мені судилася:
я витоптую зло у злакові,
аби жито життя родилося
наче золото, а не золотко,
у країні – не на окраїні!
…Душі нівечить можна й солодко,
якщо правда і совість - вкрадені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668122
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.05.2016
Посірілі, чужими поснулі,
ми – мов світло, заточене в льох.
А хіба ж на повітряній кулі
не літали над містом удвох?
Острів’яни, підглядачі мрії,
втікачі – не шукай, не лови!..
І несли нас невидимі змії
у повіддях на три голови:
вітер кулю мов дзигу завертить,
то ж міцніше цілуй, обіймай!..
Ми із небом уклали оферту –
полетіти в небачений край,
де б два серця від щастя здригнулись
і з’єднались тілами суцвіть.
…Як так вийшло, що ми – повернулись,
щоб ніколи уже не злетіть ?!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2016
***
Залишивши солдатчину, плац,
бо ж в казармі старіти – несила,
королева будує палац
і гадає, що буде щаслива.
Стільки простору,світла, дверей!
Власна спальня і кухня сучасна.
І не відає заздрість людей,
що вночі королева – нещасна,
що на думку приходять краї,
непрощенністю - юні солдати,
де ніхто не кохає її,
і ніколи не буде кохати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663814
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2016
День солить дрібно ластівками небо,
праголубе – без літаків, ракет.
Конвалії, спираючись на стебла,
мов фрази на вражаючий сюжет,
підносять сонце. Зопалу, без схвалень,
коротким жартом дощик полоснув.
Хоча і баламут - цей хлопець травень,
та щедро сіє ніжність і весну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663812
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.05.2016
***
Час самоти…Та сьогодні – зустрілися Ви мені:
усмішка, чай. Хоч «Вдова» на імення «Кліко»
іронізує: з нічного зіркового вимені
цідимо наших розмов негусте молоко.
Черга дійшла й до «Вдови» (під розмови міцні вершки),
ми сповідались – коти співчували з дахів,
ми майже плакали, й лопались, лопались бульбашки
опіків душ наших й врослих у тіло страхів.
Спало на думку щасливими планами мірятись!
Свято ідей, то ж здається абсурдним відчай.
Час самоти – він мине, варто тільки насмілитись
стріти когось й заварити усміхнено чай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2016
***
До щастя докину шапкою,
як променем до вікна.
І хай хтось зловтішно шамкає,
що втратила сенс весна.
Вже циркулем сонця сколото,
розкреслено лист ріки -
час діяти! Як же солодко
вдихати нові думки,
в природи благать пробачення,
торкаючись пальців віт.
І знати своє призначення,
і змінювать словом світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662698
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2016
І знову дні, як чорні ріки,
де в очеретянім суцвітті
зозулі утинають віку
всім тим, хто марив довголіттям,
хто завчасу припас в кишені
дрібні – прикметою достатку…
Від спеки сонце навіжене
міцніше затягло краватку.
І спомини, як оси в осінь,
і спрагла голосами тиша…
Злітає, молиться, голосить
у чорнім смутку білим віршем
душа
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661567
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2016
Вчора – були хоробрими,
нині – із тіла вирвані…
Кожен між нас є обраним
в книзі Господній «Вибране».
Рівні в правах (чи ж відали,
статусами стривожені,)
на кладовищах лідерів,
цвинтарях переможених.
Поруч нас тут покладено –
найманців з українками…..
Всіх обкурили ладаном,
вкрили вінків хвоїнками.
Намертво звук притишено
розбрату, воєн, розстрілів…
…Ті, що без нас залишені –
просто з наступних розділів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661565
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.04.2016
Напівбожевільна жінка,
подейкують: поетеса –
на крихітному балконі
вирощує власний світ.
Щоночі,
немов чаклунка,
сама собі щось бурмоче
і в горщики висіває
відбірне насіння слів.
Назавтра,
як зійде ранок,
чи пройде спроквола тиждень,
збере в козубню блокнота
химеристі квіти строф -
букетом яскравим вільно
розквітне стебельце вірша!
…Поезії - не гербарій :
живими полонять світ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653452
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 21.03.2016
Піонери ішли – не з горнами –
колосків назбирать . Село
божеволіло. Плямкав жорнами
млин, зерна ж у нім – не було.
Чухав мельник в розпуці бороду –
бач, привиділось, маячня:
млин – мов дід,
що вмирає з голоду,
от би пригорщ дали зерна!
Руки крил – хоругвами скорбними
(чи хоронять старий вітряк?),
Де ті люди з мішками повними,
він змолов би й за просто так?
Лан – іуда з очима чорними
вмерлих. Хоч би дітей вберіг!…
…Млин – з відчаю –
у річку,
з жорнами
на опухлих колодах ніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653451
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.03.2016
Весна!
Жіночий день –
нова кохання ера!
Народжені з пісень шпачихи-баядери
ведуть тонкі танки в повітрі нетверезім,
сплять сховано листки на грудях у берези.
І вабить літ,
і крок,
дерев гіллясті мудри.
На вилицях жінок лежить цукрова пудра,
пливуть на бізнес-ланч
«Шанель» і «Ніна Річчі»,
мов збірники задач – обличчя чоловічі,
початки і кінці в любов сплітають люди.
Бретелі промінців тримають сонця груди,
коти –
дахів мігрень.
Дразливо ринва плаче…
…Стрічай Жіночий день обіймами удачі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648229
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2016
Я сьогодні – весна!
Сплять сонця під моїми повіками
у чеканні тебе.
І дарма,
що на клаптиках скронь
зачепились сніги. –
Хай же коси, стікаючи ріками,
упадуть в береги
твоїх ніжністю дужих долонь.
Я так рясно цвіту
у душі сон-травою і піснею!
Перевитий в дует,
злине приспів у гамі зізнань.
Я – обрамлена мрія,
де серце до щастя притиснене,
кожен карб –
першоцвіт у саду
нерозквітлих бажань.
Я вдихаю тебе
і цей світ
з романтичними згустками,
мені тісно в собі,
мов планету – тебе обійму.
Я – мадонна весни!
Молитовна вустами-пелюстками,
я несу в собі рай,
той,
що
ЖІНКА
наймення йому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2016
На підвалинах флірту – химеристим храмом ти,
аналогія зламу стосунків - до східців :
поступовість, кути… Я ж - навчу тебе грамоти
для незайманців зляканих і початківців.
Потаємне – у снах твоїх реалізоване,
в епізодах нічних – нерозпізнана згуба.
Як зворушливо й пружно лабіалізовані
поцілунком настирним пожадливі губи.
Скам’янілий філолог , я знала колись таких:
у коханні й цілунках натхненно-незрячих,
де прощання мундштук - лжеколискою для губних,
з незрівнянною ніжністю тихих шиплячих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2016
Ми – зелені лошата Охові,
ми вбираєм кохання ніздрями.
Перепілки грудей сполоханих
ще закуті мережив гніздами.
В місті – людно й не зовсім людяно
від некликаних, від непроханих.
Гриви наших бажань - над буднями,
кожна зустріч – то День закоханих!
Скільки ніжності – Всесвіт краємо!
Як нестерпно здаватись строгою!
Один одному виправляємо
поцілункову тавтологію.
Не спинитись – злітаєм, падаєм
в позірковану стиглу ніч в’язку…
…Це – любов, мій зелений пагоне,
мій нечемний солодкий первістку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2016
***
Лютий - прощальний дотик, терпке есе,
розпачу привид бродить поміж рядків.
Транспорт – умовність, виплисти б на шосе,
яхтою ставши в морі шорстких снігів!
Сніг – ексклюзив, Нобелівський лауреат:
за п’ять хвилин – переінакшив світ!..
Лютий і я – взаємодія в такт,
дні - наших душ біль на охресті віт.
Сніг і любов – ніжний матеріал,
жаль, неврожай люблячих вправних рук.
Ранки - мов спитий чай із рудих піал,
чорна чаїнка–крук викривляє звук.
Промені пальців ковзають догори,
неба дістати - в сніг лягти горілиць
і цілувати віхоли прапори,
щоб доторкнутись весною конвалій лиць.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636201
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.01.2016
Під час архекнижних розкопок
курганів макулатури,
де заступом - гострий погляд,
трапляються книг скарби.
Пласка прямокутність амфор –
у склепі мудрот книжкових,
націджена часом, смислом
по щерблені вінця літ.
І є незрівнянна радість –
дивитися книзі в очі,
звільнять від задухи й пилу
заплющені сторінки:
кераміка палітурок,
полива шпарин підтексту,
і роздумів візерунки,
і критики щерба зла.
Зі схованок - фоліантів
правічних питань метелик
злітає, а ми знаходим
в них світосприймання віть.
…Щаслива, знайшовши книгу,
вділити її нащадкам!
Сплітаються корінцями
найкращі із книг - в зірки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635403
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 13.01.2016
Ти сидиш за модерним лакованим білим столом,
тільки бачу тебе - на крижині розпластаним звіром.
Ти зідрав з себе шкіру, що пахла теплом і селом,
самовбивчих потуг твоїх навіть не визначиш міру.
Ти тепер наче маршал – підлеглих затис у парад,
і крізь сльози , та все ж - доброти довелося зректися.
Делікатний селюче, не знав ти, що місто – мов ад ,
і заразніше тифу, і ти не зумів вберегтися.
Виграв ти чи програв? Бо заслуга – вона ж і вина…
Ти обожнюєш блиск , по дзвінку – і дівчатка,і роли.
…Полірований стіл – пародійна гора льодяна,
на яку ти ,пробач, не зумієш забратись ніколи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633676
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 05.01.2016
Синичок пістрява дзиґа,
кружляє зимова рань,
морозів січнева ліга
жадає щодня змагань.
Чавунно промерзло місто,
не знайде безпечний схрон,
дерева-лінотипісти
друкують рядки ворон
про те безперечне право
надію не полишать,
що носить в утробі трави
зелена землі душа.
Скупий і солодкий натяк
не зломить льодинок сни.
Та кожен із нас – фанатик,
бо вірить в прихід весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633294
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.01.2016
Ніщо мене не гоїть так,як сміх.
Я над собою – більш за всіх кепкую,
хоч вади поки що не абеткую,
та вже давно – покажчик стислий їх.
Недоліки мої - колючий парк,
характеру підтоптана сторожа.
Ти споглядаєш через огорожу,
як я палаю,ніби Жанна д’Арк,
на хиб моїх вогні. Судомить карк
тобі, та вад зректися я не можу,
не вмію. Очі до небес підводжу :
людинолюбство - Бог а чи Ремарк?..
Недоліки – мої товариші,
що повсякчас рятують від погорди,
не раз натхненням до і без нагоди
обернені в невдавані вірші.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631224
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 24.12.2015
Ми виспівуєм день, поклоняючись богові-сонцю,
зачудовані тим, що під світлом краса ожива!
Та підкрадеться ніч – і які ж ми тоді богомольці,
як сповідуєм іншого кольору й змісту слова -
ми виспівуєм ніч,ту,що зорями вабно іскриться.
Що потрібно тепер? Не готова душа до торгів…
День і ніч…Споконвіку наш всесвіт відверто дволиций,
де ми зраджуєм легко і сонце , і наших богів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631222
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.12.2015
Спалахують спомини і виростають в заграви,
а далі ,на згарищі їх , бовваніє пітьма.
Маєтний добродію, що Вам до стін із уяви?
Я знаю, для Вас вже ні раю, ні пекла нема.
Куди ж ідемо? Сонце зранку згубилось в поземці,
ми – вдвох, довкруги – тільки поле і снігу кряжі.
Дороги бігма,і ми в хаосі цім – іноземці,
а Ваш поцілунок – то вільний підрядник душі.
Блискучий переклад! В оману ввели , іномовцю,
звернувши в бажань закапелки , де пальців арго,
лиш нам зрозуміле. Волають серця гучномовцем
в театрі абсурду, ми - двоє акторів його.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2015
Жага – уночі сова,
облава на тіло – дотики.
А ревнощі - в стилі готики,
високі й гострі слова.
Не треба людей, ідей,
як човну, що зрадив курсові.
Вуста - аж до рани скусані
за стиглий м’якуш грудей.
І погляд – на кшталт ножа,
розтану всіма останками,
така абулічна ранками,
де безкрай стріча межа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2015
Ви – поза часом : стильно- бездоганний,
і хисту , і вогню – не позичати.
Я Ваша неоплатниця, мій пане,
бо ж маю втіху нині Вас читати.
Країни, люди – все у Вас сплелося.
Де дух свободи – надаремні шори.
Їжакуватість Вашого волосся –
впізнавана ознака непокори.
Люблю Вас : не за слушність, не за славу -
за усмішку до світу іронічну,
за те,що сенс буття переписала
мов старшокласник – вправу граматичну.
Не поціную марками чи сольдо
рядків безсмертя, зашморги щоденні…
Стоїчний Брехте, в’їдливий Бертольде,
чи Вас відчули так , як я , німкені?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629349
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 17.12.2015
Кінець зими, молозиво снігів,
холодний мур твого нерозуміння,
нашвидкуруч споруджений з гріхів
і впертої відмови від прозріння.
Натомість – почуттів твоїх муляж,
чужі моделі щастя, мертві плани,
нестримність сліз – безпрограшний дренаж,
фальшивої душі фальшиві рани.
Невже ти не збагнув і не відчув
загибелі снігів невідворотність,
де немовлям заходиться в плачу
моя новонароджена самотність
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2015
Вже білим втаєно строкате,
і сонце стримує снагу –
зими приглушена соната,
слідів дієзи на снігу.
Такої тиші Всесвіт повен –
із німотою на межі!
І кожен з нас на мить – Бетховен,
бо ж чує музику в душі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628535
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.12.2015
Десь на задвірках поетичних сайтів,
де заохота імпульсує рух,
поета стріла: вірші - в стилі «сальто
під куполом» . І перетяло дух!
Новачка, приголомшена щасливцем,
що друк скорив інтегруванням рим,
з прихильниці обернена в мисливця,
я гналася журналами за ним.
Він раптом щез, він вкляк в капкані горя,
він мало не наклав на себе рук !..
Та тенором воскрес в церковнім хорі
підсічений мій голуб - купол, звук
псалмів злинав. І вторувала альтом,
і плакала за ним, де близько – я.
…Ми й досі незнайомі, та на шпальтах –
солодка здобич, вславлене ім’я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628350
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 13.12.2015
Торкатися снігу – одне з подарованих благ,
м'яка осторога нових несподіваних рішень.
А місто - мов зала концертна, де повний аншлаг,
і лиш безквиткові синички злетілись до вишень.
Це біле чаклунство навряд чи впіймає iPad ,
зимові полотнища душ – чи ж для зору та слуху?
І автор найкращих заметів – мосьє снігопад
три дні без спочинку складає роман-завірюху.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628349
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.12.2015
Замріяна, розніжена зима -
пухкого тіла біла порцеляна,
легка хурделя , з ночі й досі п’яна,
дерева заблукалі перейма,
попідруки на ковзанку веде.
А бранці – сонні, мовчазні, уперті,
бо вже й підбори до коріння стерті.
Шкода,така нагода пропаде!..
Пророщеним промінням сходить день,
гілки дерев сплітає в соти й рами.
Видзвонюють ялини снігурами
і сиплять сріблом нот. Мотив пісень,
співзвучність рим – все чую, все візьму,
піднесену красу спивають очі…
…Спочине сніг й ,нарешті, зцілить ночі,
що так давно хворіють на пітьму.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625619
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.12.2015
На черный и подсохший хлеб земли
ложится тонким слоем масло снега,
и радуются громко снегири,
что спасены озимые побеги.
Хотя зиму встречаем каждый год,
волненья и торжественность - уместны...
...Уже почти готовый бутерброд,
лишь солнца сыр все медлит лечь на место.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625618
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.12.2015
Сухих гілок густий узор,
Ворона,холодами змучена,
Кричить,неначе прокурор:
Сердито,довго,надокучливо.
Накаркала всього сповна –
Бува натхнення і в голодної,
І присудила нам вона
Три місяці зими холодної.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625405
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.12.2015
Піонери ішли - не з горнами -
колоски збирать за село.
Млин за звичкою плямкав жорнами,
та зерна між них - не було.
Чухав мельник в розпуці бороду -
бач, привиділось ,маячня:
млин – мов дід,що вмирає з голоду,
хоч би пригорщ дали зерна!
Руки крил – хоругвами скорбними,
чи хоронять старий вітряк?
Де ті люди з мішками повними,
він змолов би й за просто так?
Лан – іуда з очима чорними
вмерлих . Хоч би дітей вберіг!…
…Млин – з відчаю - у річку,з жорнами
на опухлих колодах ніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624594
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 28.11.2015
Ти - поет , і не важить дата
твого земного народження,
і чи похапцем,чи завзято
на вершину здійснюєш сходження.
Неважливо: хворів , здоровий,
і які в тебе батько та мати.
Все – пусте за простої умови:
маєш дар майстерно писати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620291
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.11.2015
Когда на то бы не было причин -
не гасли б звезды,реки б не мелели...
Вы - весь в делах,Вы - с Богом,но один
меж прихожан,обеден и картин,
и одиноки с женщиной в постели.
Зачем я к Вам на исповедь пришла?
Вы - для меня,а я для Вас -загадка.
Боюсь любви и Вашего тепла,
о если б запретить себе могла
любимой быть и Вас любить украдкой!
Я не смогу доверить Вам себя,
Вы - ангел чтимый мой надежный давний.
И если Вы откликнентесь любя -
я потеряю Вас,покой,себя.
Своей души я запираю ставни.
Молитвенник,наставник,господин,
я не позволю Вам достигнуть цели -
я знаю слишком хорошо мужчин.
...Когда на то бы не было причин -
не гасли б звезды,реки б не мелели.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2015
У дворі - листопад,на вікні - водяні його знаки,
і даремно у дощ хоч на когось чекає стілець:
я - самотня,така,що мене уникають й собаки,
боячись,що і їхню надію зведу нанівець.
Увімкну програвач,і Шопен роз'ятрить мої рани,
знаю купу причин ненавидіти власний наїв...
Я - самотнє авто,заблукале в нічному тумані,
й зіржавілі останки відлякують всіх водіїв.
А була ж я - як день,що зістриибував весело з ганку.
Як чекали мене,як любили,складали пісень!..
Опущу жалюзі і проплачу до самого ранку,
фільм життя перегляну й дізнаюсь - скінчилося все.
А наплачусь - озвусь до кота і до квітів,до хати,
я - самотня,отож,божевілля як втіху приймай.
І насупиться фото весільне,де мама і тато,
і помоляться Богу за мене й мій втрачений рай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619492
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 08.11.2015
Напівбожевільна жінка –
не знана ніким поетеса –
на крихітному балконі
вирощує власний світ.
Щоночі ,немов чаклунка,
до себе сама шепоче
і висіває в горщик
відбірне насіння слів.
А потім,як скочить ранок
чи пройде спроквола тиждень,
збере в козубню блокнота
химеристі квіти строф,
що вишукано сплелися
в живий букет незрівнянний.
…Збирає - то ж,певне,збірка
колись-то побачить світ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619102
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 07.11.2015
Містечкова дорога –
Загублена плитка халви,
у надкусах вибоїн,
щедротно цукрована пилом.
Шкутильгають автобуси –
транспорту древні волхви,
на новенькі таксі
поглядаючи вкрай співчутливо.
Між обочин верет –
ця дорога – частково – редут,
а меткі водії,
полонені путівками зранку,
хоч навпомацки,навіть наосліп
впізнають маршрут,
як впізнали б змарнілу,
обридлу з роками коханку.
Асфальтована скупо,
з подзьобаним сірим лицем,
гра дорога зі щебенем:
влучні в авто поціляння.
Ми - подібні до неї
біблейським початком й кінцем .
…Філософське підґрунтя –
сприятливе для виживання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619101
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.11.2015
Кволий пасквіль – блага пастораль,
сіра вовна - виною ягняті .
Облупилася щастя емаль
на безціннім подружнім горняті.
Ріжуть спомини ,як черепки,
гострим краєм золочену раму.
І похнюпились ,мов пастушки,
ті, що грали колись в мелодраму.
Лиш відчахнуто душі ячать,
що нестерпно в потертості ліній
самосудно роками мовчать
про причетність до вмерлих ідилій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2015
Вітром Ви були,і лютим,й нордом..
Та ніколи – блазнем чи рабом.
Норовистих рим скоряли орди,
крізь морози били джерелом
в центрі кола,визначенім сонцем -
не відлебеділа Ваша мить!
Всесвіт діамантом на долонці
й досі різнобарвно блискотить,
Ви йому боржник? О ні, Поете!
Ви – його апостол,провідник:
вишнями віршів цвіте планета,
що зростив санжарський садівник,
ягоди ж – і стиглі,і добірні…
…Ваш талант - окрилене добро,
Богу слова безкінечно вірний,
вільний,як Вкраїна та Дніпро!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2015