| Сторінки (1/49): | « | 1 | » |
Навчусь читати поміж рядками.
Словами невідомими усім...
Бо ми не знаємо, що завтра буде з нами.
Сьогодні. Цей день для нас - передусім...
Бо ми не знаємо, чи завтра буде свято!?
Чи будемо ще хоть чуть-чуть живі...
Тай, часу залишилося не так багато,
Щоб запитати, про що співають солов'ї.
А може, завтра, слід наш пропаде?
А може, "завтра", для когось не настане.
Час невтомно йде собі тай йде.
Збирає молодість разом з роками.
Навчусь читати поміж рядків.
Бо ці слова, напевно, важливіші...
Ніж сотні напам'ять завчених слів.
Ми можем все, поки живі ще!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2018
Стара хатина на краю села,
В ній жінка вік свій доживає.
Чекає на дітей, а їх нема.
Лиш з Богом щиро розмовляє.
А діти, долі кращої шукають.
Забули маму. Живе - та хай собі живе...
Додому рідко приїжджають.
А час невтомно йде собі тай йде.
Хотілось їй, старенькій, більшого тепла
Любові від дітей та від онуків..
Чекала їх, ночами не спала,
Тряслись від болю її древні руки.
Подзвонять раз на день. - все добре, мам?
- та добре, щоб хіба не гірше...
А ви як там?...
- та хотілось, щоб було нам ліпше.
- ало, бабусю!?! я тебе не чую....
Не відповість старенька на дзвінок...
Вона вже з Богом. Більше не сумує.
Лиш дивиться із неба на діток.
Летять роки. Їх нам не зупинити...
Старіє мама, а була, ще молода.
Чекає тихо, коли ж приїдуть діти?
А їх нема, нема, нема...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2018
Щастя, це не боятися бути собою.
Це потрапити під дощ, коли ти без парасолі.
Це перший сніг. І перший цвіт.
Це перше слово "мама".
Щастя - писати без рими вірші.
Дивитися мультики, коли тобі двадцять.
Щастя це те, що лунає з душі.
Вогонь, що ніколи в тобі не згасне.
Щастя, це чути, ходити, сміятись.
Щастя - радіти кожному дню.
Ніколи, нічого в житті не боятись.
На перед не гадати про долю свою.
Скажу без пафосу і гриму.
Для мене щастя - писати це!
Нехай я не попала в риму,
Та донесла до Вас, оте слівце.
" ЩАСТЯ"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807487
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.09.2018
Ну що ж... Давайте посумуємо?
Люблю осінь абсолютно за все! І навіть за те, що вона ніби перчинка в солодкому тістечку. Тому, що можна подумати над важливими в житті речами. Переважно, коли починаю замислюватись над сенсом життя і буття, стає трішки сумно, бо приходить розуміння, що людина в цьому світі, просто гість. Маленька краплина тихого океану, яка вибралась на суходіл в надії, що стане сама собі океаном і її існування завершується так само спонтанно і непомітно, як вона вирішила, що може, щось вирішувати.
От і ми, люди, це краплинки у великому океані з назвою ЖИТТЯ. І без того океану ми ніхто. Просто зіркова пилюка, яка розлетиться від найменшого подиху вітру.
Та поки ми живемо, ми радіємо, плачемо, любимо. Вся людська сутність полягає в емоціях, які ми несемо у собі.
От тому осінь - це пора натхнення і сумних віршів.
Для витривалих, хто дочитав до кінця, скажу, що щоб бути щасливим, потрібно жити так, як хочеться, а не так, як потрібно. Але, все з розумом.
Когда ты спросишь, - как дела?
Я не скажу тебе, что плохо.
Жизнь летит мимо меня,
И я все такая же дуреха.
Отвечу гордо, как всегда.
- Бывало, правда, и по хуже.
Двадцать первая осень встречает меня
А мне бы опять босиком по лужам.
Ты улыбнешься, робко отведёшь глаза.
Смешно тебе наверно стало.
А мне бы, помнишь, как тогда...
Ночные поезда... Вокзалы...
Да все отлично. Что тут говорить.
Живу как все, люблю, летаю...
Только сердце стало чаще бить...
Когда о детстве вспоминаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2018
Щасливі люди, не пишуть вірші́,
Не сидять над рядками щоденно.
Не виливають зі своєї душі,
Безліч слів, афоризмів даремно.
Щасливим людям не хочеться кави.
Хіба що, вранці з тісте́чком смачним.
Щасливі люди, розпізна́ють всі барви,
Вони не ходять із серцем пустим.
Щасливі люди... А де ж ви? Ви де?
Щасливі люди, агов, відгукніться!!
Де той потях, що до щастя везе?
Можливо, він вирушає із столиці?
Ох, щастя... Прозоре воно.
Його не запхаєш в кишені.
Щастя, пити холодне вино,
І тримати морського піску цілу жменю.
Щасливі люди... Та всі ми щасливі.
Та щастя, в кожного своє
Хтось щасливий, бо діаманти на шиї...
А хтось, бо воду джерельну п'є.
Щасливі люди, пишуть вірші́!
Про невдачі, про сльози, про відчай.
Весь смуток виливають зі своєї душі,
Щоб місце для щастя звільнилось вдвічі.
©LV́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801812
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.08.2018
Все говорят, что будущего нет.
У нас с тобою все уж решено.
Не нужно ждать когда придет рассвет,
Чтобы открыть для солнышка окно.
Нам говорят, что скоро разойдемся,
Пускай сейчас так счастливы с тобой.
Но мы из этого всего лишь посмеемся.
Укрывшись нашей теплой простыней.
Нам подпевали песни о розлуке,
О том, как неожидано придет она.
А мы, держали крепко наши руки,
И уставали от нехватки сна.
С нас смеялись, бросали взгляды.
Мол, не может быть любви такой.
А мы вместе преодолевали преграды,
Что б сердца обрели покой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720817
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.02.2017
Справжня дружба - це і справді велика рідкість.
Дуже важливо і тяжко знайти людину, яка не зникне разом з часом. Людину, з якою у тебе не лише спільні фото. А й спільна музика, вірші, спогади. Людину, яку з радістю впустиш до свого дому, не зважаючи, скільки часу пройшло від вашої останньої зустрічі. Людину, яка знає тебе кращі ніж ти сам.
Одним словом, справжніх найкращих друзів не може бути троє, чи четверо. Друг або один, або його немає зовсім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718895
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2017
Ти пам'ятай, що все на світі не даремно.
У всьому є початок та кінець.
Відділяй розлуку й кохання окремо,
Адже, ти, сам своєї долі творець!
Не забувай, що в правді сила!
Нехай вона гірка та не смачна..
Розпусти давно зв'язані крила.
І допий свою чашу до дна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718745
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.02.2017
Не потрібно чекати саме дня св. Валентина, щоб подарувати своїй половинці частинку тепла та любові. Це можна зробити в будь-який інший день, а краще, це можна робити кожного дня.
Проте, в честь, цього дня, я хочу побажати всім закоханим великого, щирого, міцного, неземного кохання. Щоб усі Ваші мрії здійснювались під впливом цього прекрасного почуття.
А тим, хто ще не знайшов свою другу половинку, я бажаю, терпіння, наснаги, вірності собі та людям. Адже, не може бути так, що людина в світі одна. Потрібно лише зачекати. І в один прекрасний день, у Ваше серце, попаде стріла амура, яка змінить вас, та Ваш світ НАЗАВЖДИ.
Кохайте, та будьте коханими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718137
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2017
Я знову повертаюсь в ті краї,
Де батько на порозі зустрічає.
Де співають зранку солов'ї,
Де ні сліз ні розлуки немає.
Пройдусь стежиною добра,
Де дідусь водив по джерельну воду.
І наче, знов така мала...
Відчула свою давню вроду.
Я знову повернусь в батьківський дім,
Де пахло свіжим хлібом і любов'ю.
Так тепло й затишно було у нім.
Там всі ділились добротою.
©LV
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718135
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2017
Вже мальви біля хати не цвітуть,
І місяць вже надію не колише...
І матері немає більше тут,
Вона на небі, поряд з сином дише...
Вона чекала рідного з війни,
Днями і ночами сльози проливала.
Вона кричала синові -не йди!
І на коліна перед ним припала.
— Не можу мамо, я стояти з краю,
Коли мою країну охопили.
Я повернусь до дому, точно знаю.
Як не живим, то пташиною прилину.
Не можу мамо, я дивитись легко,
Як на країну нашу ворог йде.
А як помру, то прилетить лелека,
І гніздечко біля дому нашого зведе...
Ти в серці все одно плекай надію,
Що ранком теплим я все ж повернусь.
Повір же, мамо, тому, що я в це вірю,
Що знову в твої руки прихилюсь.
І буде сонце світле, й чисте небо.
І страх війни вже більше не охопить...
Помолюся рідненька я за тебе,
Коли лежатиму в сирих окопах...
Не плачте мамо, я на небесах,
І разом з сонцем зранку підіймаюсь...
І більш немає болю у моїх очах.
За ваші теплі руки я щодня тримаюсь...
Поставте свічку за чужих синів,
Що там на полі бою прихилились
Чолом до рідної землі
Вони за нас усіх молились.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715661
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 01.02.2017
Хелловін.
«День всіх святих», чи «День повстання нечисті»?
Зараз в Інтернеті знаходжу багато статей, в яких написано щось на кшталт
«Свідомі Християни, Хелловін Не Святкують»
Що ж таке насправді Хелловін, і чому в Україні церква проти таких святкувань?
Якщо заглибитись в історію, то відомо, що образ Хелловіна, пішов від Кельтського язичницького свята «Савин» - (кінець літа). Проте, немає доказів, що в ті часи, це свято набувало якесь певне значення в язичницьких обрядах. Воно було просто сільськогосподарським та сезонним.
Що ж все таки лякає християн в цьому святі?
Ватиканський екзорцист, о. Габріель Аморт вважає, що «немає нічого страшного, якщо діти вдягнуться як відьми один раз в рік, то це не проблема. Немає нічого поганого, якщо це просто розваги.»
Українські християни, бачать в цьому святі лише язичницькі посилання, різні окультні обряди, та сатанізм.
Воно й не дивно. Молодь яка одягається у відьом, вампірів, та різну нечисть, це вже, щось не те.
Але прошу помітити, це лише позичене свято, яке привабило українців своїм атмосферним духом. Більшість тих, хто його святкує, навіть і не знає походження цього свята… Це просто привід розважитись, одягнути різні страшні наряди, зробити моторошний макіяж, та веселитись.
Звісно ж, для певних субкультур , це свято несе величезне значення, оскільки в ньому фігурує поняття «нечисті». Але це лише по одиночні випадки. І на думку більшості просто «ребячество», для нинішньої екстравагантної молоді.
Кожна людина робить свій вибір.
Бойкотувати посилання церкви, і все ж веселитись, чи прислухатись до християн, і пропустити це так зване «свято» повз своє життя.
Наш вибір завжди залежить від нашого оточення. В більшості випадків, ми виберемо те, що вибирає наше ж оточення. Але не забуваймо, що кожен з нас – індивідуальний. У кожного є свій розум, своє право вибору, та своє життя.
Повторювати за масою не є обов'язковим пунктом плану саморозвитку.
©LV
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696992
рубрика: Анонс, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2016
Що ж воно таке, людська душа?
Чому вона кричить так тихо?
Вона багата, у тих, хто без гроша.
А для багатих - вона справжнє лихо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692527
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.10.2016
Відірвали крила...
Прикували до землі...
І вже немає як літати...
О великі небесні господарі,
Ви забрали все,
Та головне, забули душу забрати...
Душа гниє, і хто їй допоможе?
Душа скалічена. тут місця вже нема.
Чи знаєте, Ви, боги? Що так не гоже.
Як палите все, то спалюйте до тла!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692526
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2016
І вже нічого не пишеться,
Просто не хочеться, чи не можеться.
Лиш камінь від серця залишиться,
Та воно все одно тривожиться.
І пісні уже не співаються,
Відспівані вони давно,
І душі більш не закохаються,
Будуть лиш пити сухе вино.
І голос рідний більше не почується,
Звуки осені тихо кричать.
І дотик ніжний більше не відчується
А в душі голоси дивно дзвенять.
І на жаль нічого не пишеться.
Ні вірші, ні проза, ні поеми.
Очі на світ сирий відкрито дивляться.
Очі питають тебе:
-де ми?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691178
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.09.2016
Він скурив до останнього всю сигарету,
Допив останній бокал вина.
Він не став! Він, народився поетом...
А доля для поетів завжди одна!
Шукати риму до невідомого слова,
Знайти натхнення у потрібний час...
І зацікавити повинна усіх "передмова"
У книжці під назвою "СПОВІДЬ ДЛЯ ВАС"
Він не став! Він, народився поетом!
Щоб чарувати всіх нас словами...
З музою він працював дуетом,
Нервово курив між рядками.
У його ві́ршах, і смуток і сльози,
Та вічне кохання на двох..
А в житті, лиш розчарування та грози,
Самотність перенесена через сотні епох…
Він не став! Він народився поетом!
У вірша́х, він дихав та жив.
Муза з якою працювали дуетом..
померла у сорок.
Він її пережив!
Він дожив до глибокої старості,
Сам на сам, зі своїми віршами.
Не відчував він до себе жалості,
І більше не плакав, поміж рядками...
І ось на могилі його,
Під пом'ятим сірим портретом,
Написано маленькими буквами:
«Він не став!
Він народився великим поетом»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691111
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2016
Не йди вперед, якщо немає сил...
Не злітай у небо, якщо крила відірвали...
Дощ би не падав,
якби ти не попросив...
Квіти не зів'яли б, якби нічого не знали...
Не шукай життя в століттях....
не знайдеш,
Правди у небі немає....
Вона безкри́ла
Як будеш падати - вернеш,
Все, що весна у тобі залишила...
У правді - немає злоби,
У злобі - немає правди...
Роками тягнеш хрест на собі...
І вже не відрізняєш людину від мавпи....
Завершуєш день - ставиш кому,
Минає ніч - жирна крапка...
Проросла плющем дорога додому....
Не віднайде її навіть мольфарка...
Співаєш пісні так голосно й дзвінко
Немов серце співає востаннє...
Летиш із обриву так легко і стрімко....
Летіти... твоє останнє бажання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691110
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.09.2016
Це була вона.
Висока і струнка...
Красива і трішки ніжна,
Така тендітна, білосніжна.
Вона була моєю казкою,
Нерозв'язаною теоремою.
Вона була підказкою,
І водночас тяжкою дилемою.
Вона була веселою,
Смішною і до болі сумною.
Перед ді мною такою безсилою,
І здавалася трішки дурною.
Вона була незламною,
Та ламалась від кожного поштовху.
Хотіла залишатись анонімною,
Та відкривалась на кожному видиху.
Вона була святою,
І грішницею теж бувала.
Вона завжди залишалась зі мною
Як докір совісті переді мною стояла.
Вона - моя юність! Обезкрилена птаха,
Вона - моя гордість і водночас невдаха.
Вона - мої вірші́ , вона - мої сльози.
Без неї не гірше. Але трішки негоже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690503
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.09.2016
Привіт мій друже, соколе, вільний!
Ти десь літаєш в небесах,
А світ наш божевільний
Упав увесь в твоїх ногах.
А я піднятися не можу,
з колін, з позору та ганьби.
І злетіти більш не зможу,
хто б не кричав мені: - лети!!!
Ти знаєш друже, а світ жорстокий.
Коли живеш ти на землі.
Тобі на зустріч летять сороки,
А у нас повзуть душі гнилі.
Ти розмовляєш з вітром, з небом.
А я повинна із людьми.
Візьми соколе мене до себе,
Не обділи любий крильми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606382
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.09.2015
А если честно, то уже давно не больно.
Терять людей, которые важнее всех.
И говорю я об этом спокойно,
Иногда даже пробивает на смех.
А если честно, то уже давно не страшно.
Умирать каждый день... Я привык.
Люди играют чувствами опасно.
И хоронят не жалея живых...
И мне давно не интересно,
Что будет дальше, буду ли я жить.
Бог забирает лучших, мне известно.
Но можно ли смерть у Бога одолжить?
Да, все надоело очень...
И эта жизнь, уже не моя игра.
Я пишу стихи только ночью.
А потом читаю их до утра.
А днем вся эта суета,
мне крышу сносит.
Я не живу, я просто так...
Но ведь они все равно не спросят...
Им наплевать. У них свои проблемы.
Дом, робота, любимые люди.
И может они зададут вопрос: - где мы?
А может ответят им: - там где вас любят...
Но это не моя жизнь. Я ней не живу.
Я просто наблюдаю со стороны.
Не заметит никто когда я уйду.
И упаду в руки сатаны...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602668
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 28.08.2015
Я не умею много говорить,
И говорить по сути тоже не ко мне.
Я не прошу меня простить,
Всего лишь дайте шанс последний мне!
Я не умею петь, я только пью.
Я плясать не умею, всего лишь танцую.
Я не умею читать стихи, но стихи я люблю.
И любую обиду вам прощу я.
Я не лицемер, я поэт, я художник слов.
Я пишу все о чем думаю, и не думаю что говорю.
Стихи я пишу из паутины снов,
Иногда сам в стихах горю.
Мой друг - карандаш и бумага,
Иногда я пью, что бы рифму сложить.
В моих стихах и печаль и отвага,
Но там никому не хочется жить...
Моя муза - любовь и улыбки родных,
Но музу иногда накрывает...
Я никогда не придерживаюсь слов модных,
Тот, кто понимает меня - душу мою наизусть знает.
Не говорите мне, что я ослеп.
Что я не вижу этот мир.
Для вас, я может бить и слеп,
Но все равно готов устроить пир.
Не говорите мне, что я слабак,
Что я ищу утешение в водке.
Я такой себе весельчак,
Весельчак, в подводный лодке.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602666
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 28.08.2015
А я не взвою,
когда будет больно,
Я устала,
с меня довольно.
я не заплачу,
когда ударишь,
уйдешь,
и будто судьбу обманешь.
А я привыкла,
терять, что нужно.
Я спокойна,
Но лишь наружно.
Знаешь, а уходят многие,
Все идут по своей дороге.
Кому-то в право,
А мне налево.
А там облава,
но я иду смело.
Кто-то уедет,
кто-то уйдет,
Он счастьем бредит.
Его и найдет.
А я найду бутылку,
чтобы погрустить.
Не узнаешь улыбку,
в мои семнадцать,
я научилась пить.
И может больно,
А может грустно.
С меня довольно.
я заблужусь в снах.
26.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602193
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 26.08.2015
…В своем несчастье одному я рад,
Что ты - мой грех и ты - мой вечный ад…
© Шекспир
Сонет 141
Играла музыка призрачного вальса,
И вы кружились с неизвестным мной.
В порыве танца, вы прошептали мне: - останься,
Или это мне послышалось порой.
И мы кружились не смотря под ноги,
Мы играли, будто полный зал.
Не ощущали вы тогда тревоги,
И я о вас совсем не знал.
Казалось будто бесконечный этот вечер,
И музыка играла лишь для нас.
Я улыбался вам, вы улыбались мне на встречу,
И понял вдруг, что полюбил я вас.
Вдруг тишина, и музыки не стало,
И почему-то в зале выключили свет.
Вы обманули меня, вы убежали.
И как теперь найти ответ?
Кто вы? Где вы? И откуда?
Зачем являлись мне во сне?
Моя красивая причуда,
Не известная на той земле.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601717
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.08.2015
Невідомість завжди нас лякає,
Заводить у темні кути.
І ніхто достовірно не знає,
Куди зайдеш саме ти.
Втрата зору, чи нюху, чи слуху
Незрівняється з втратою тих,
Хто став для тебе живим духом,
Кого ти впізнати не встиг.
Ти чекаєш, тікаєш, біжиш,
Та на кого? Куди і навіщо?
Тепер про розчарування мовчиш,
Вже не розкажеш нікому нізащо.
Тебе душа безжально болить,
А ти не знаєш від чого.
Ти померти бажаєш на мить
Не віриш більше нівкого
вже не любиш співати, писати вірші
просто сили немає.
що залишилось від твлєї душі?
Якщо вона й тебе лякає…
одвічне питання за що і чому
підняти би очі до нема
і віддати душу Йому,
а більше, нічого й не треба.
21.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601397
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 22.08.2015
Щасливі очі немов дві зірки з неба.
І усмішка немов сам Бог подарував.
Щось неземне притягує до тебе,
Ніби хтось добрий чаклував...
Твої ніжні руки душу пригортають,
Немов ангел крилами обняв.
Коли ти поряд, усі сумні - співають,
Коли далеко, настрою нажаль нема.
Я збережу той милий погляд,
Запам'ятаю твій голос на завжди.
А ти просто будь поряд....
Дозволь з долонь твої напитися води.
Я не забуду хвилини мовчання,
Не викину з пам'яті ніжність твою...
Та настала весна... Час прощання.
А я не хочу!!! Не зустріну весну!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2015
Чому смерть, виправдовує героя?
Невже життям не докажеш нічо?
В часи, коли запанувала зброя,
І війна постукала в вікно.
Чому героєм називають посмертно?
Невже якщо я живу, я не герой?
Кому ця війна потрібна?
Я вас питаю відверто!
Чому до українців прийшов конвой?
І гроші зовсім не поможуть,
Відкупити смертний гріх.
Вам в кишеню рубль положуть,
А ви, натомість знищете всіх.
***
Не стреляйте, я к вам обращаюсь!
Ведь, за никакие деньги не откупишь жизнь.
Я за вас помолюсь, я даже покаюсь.
Только разрешите парням жить!
Остановитесь, я вас умаляю!
Ведь войной не докажешь ничто.
А мы будем жить, уж это я вам обещаю!
Теперь, мы не сдадимся уже ни за что!
А ведь война не оправдание,
Какие деньги вам платят?
Чтобы вы приносили страдание,
Чтобы убивали ребят?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598752
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 10.08.2015
*Не плачь потому что это закончилось,
улыбнись потому что это было...*
©Габриель Гарсиа Маркес
Ну вот и все, пришел конец.
Конец которого не ждали.
Себе повторяю «молодец»
Наверно сердцем ощущали.
Ну вот и все. Конец той сказки,
Которая не долго длилась.
И больше не нужны отмазки.
Типа «влюбилась».
Ну вот и все, прощай мой друг.
Все было круто, не забуду.
Теперь одна, я в море вьюг,
В своем кораблике плыть буду.
Ты был красив, изящен, и влюблен.
Да вот в кого? В эгоистку с большими глазами?
Ту которая в имени твоем,
Вспоминая, заливаясь слезами.
Прощай, помнить не обещай.
Ведь то что помним мы, нас ранит.
Ты на свободе теперь ,гуляй.
Тебя больше никто не обманет.
Странно…
Но так легко мне дался этот стих.
И не запинаясь пишу…
Ветер любви нашей стих.
Но знай, я все же люблю….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598437
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.08.2015
Як сонце втікає на захід,
Як плаче невинна роса.
Ти тримала в руках свій захист
А він втікав як сльоза.
Як небо біліє від вітру,
Як руки тримтять від журби.
Ти пішла від нас така тендітна
Хоч хтось би промовив
-не йди!
Ти втікала від власної долі,
Ти пішла зі свого життя.
Ти жила весь вік в неволі,
Молила про забуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2015
Ти тільки нікуди не йди...
Почекай мене на порозі.
Потім можем разом піти,
Веселіше буде в дорозі.
А ти не втікай від мене,
Я ж буду завжди чекати.
Якщо хтось наздожене,
Попрошу тобі серце віддати.
Не ховайся від мене, даремно.
Не кажи мені "відпусти"
Якщо хочеш, будемо йти окремо.
Але я буду поруч, прости...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2015
Так много сказано,
Так мало сделано.
Любить успели мы,
Но неуверенно.
Мечты сбываются,
Но не у каждого,
И в голове в прохожего
Так много разного.
У кого-то песни,
А у него печаль,
Плохие мысли
Улететь бы в даль.
А от прохожий
С цветком в руке,
На остальных похожий
Душа в замке.
А там любовь
стоит играя,
-Я здесь! кричит ей,
Не замечает.
Бежит девчонка
Лет шестнадцать,
А ей вдогонку папа.
-куда ты, дочь? Остановись
Кричит ей очень слабо.
Еще семья, идут за руки
Наверно счастливы они...
А где-то далеко странные звуки,
Он вспомнил! Так горят огни!
И жизнь летит
И мы стареем.
И многое меняется у нас.
Сегодня новую маску оденем,
Простояв у зеркала час...
И опять так много скажем,
И не сделаем ничего.
Мы свободу в узлы вяжем
Не замечая никого.
А потом мы плачем
И просим одного.
Что-бы любили нас,
Чтоб защищали.
Чтоб поведали нам добро.
И мы уже на грани,
Стоим на самом дне.
И вспоминаем как летали,
А теперь, горим в огне!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597755
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 04.08.2015
Я дякую.
Я всього лише дякую.
Слова вдячності почуєш не раз.
Я дякую, за те, що матір не оплакую,
Я дякую.
Дозволь, подякую ще раз.
Я молюсь.
Я молюсь за рідну країну,
За життя своє, і тих кого я люблю.
Я молюсь за свою родину,
Я молюсь, за матір живу.
Я вірю.
Я вірю у Тебе мій Боже,
Я вірю у блага Твої.
Віра моя мені допоможе,
Іти по цій грішній землі.
Я плачу.
Я плачу від щастя, від болю,
Я плачу за Україну свою.
Я плачу, та знаю, Ти завжди зі мною
Ти витреш сльозину мою.
Зараз живу я, твоєю душею,
Та поки живу ще не раз нагрішу.
Як легко і тяжко ходити землею...
Як складно, все те, що пишу.
А коли прийде хвилина остання,
Гляну на небо і усміхнусь.
Ти виконав усі мої бажання.
А за гріхи, я потім розплачусь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597474
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.08.2015
Я никогда не устану ждать.
Верить... Надеяться.
Я буду письма вам писать,
С надеждой, что все измениться.
Я никогда не устану любить,
Любовь знаете, живет вечно.
И не сможет ненависть меня утомить
И не посмеет влюбить в себя первый встречный.
Я не устану никогда вспоминать,
Все минуты проведенные с вами.
И опять буду встречи ждать...
Ждать когда глаза мои
встретятся с вашими глазами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597473
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.08.2015
Рука в руці... І світ наче співає...
Так люди переплетуться не раз.
Та мало хто з них насправді знає,
Що саме це - найкращий час.
Коли ти чуєш бій того серця
Коли в очах тих - образ твій.
І все лихе в раз відженеться,
А ти не йди! Ти ще постій!
Такі чужі ми, рідним нам серцям,
Такі холодні, найтеплішому теплу.
А ми колись подякуєм творцям,
За Любов цю, вічну й неземну.
За душі тих, хто найдорожчий,
За їхній сміх, та їхній плач.
За те, що можна спостерігати
За ними, але нажаль, як вільний глядач.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597327
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.08.2015
Как жаль, что поздно это поняли.
Как жаль, что вовсе не удивлены.
Но мы с тобой еще многого не поняли.
А сейчас, как будто снова рождены.
Как жаль, что было между нами многое,
Как жаль, что вовсе и не было любви!
Кто-то кинул в след "прощай" строгое,
И судьбы наши, нашими руками развели.
Как хорошо, что больше не случиться,
Того, чего ждали мы всегда.
Сердцам нашим не дано вместе слиться,
И под венцом мы не скажем друг другу "да"
Как хорошо все же понимать что что-то было,
И вспоминать счастливые те дни.
Скажешь: "я любил, а ты любила?"
Я не отвечу и догорят огни!
Как легко вернутся в прошлое,
Начать все заново, с нуля.
Как тяжело бросать,
но тяжелей быть брошенной.
И понимать что больше не твоя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596439
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.07.2015
Тебя нет рядом, нет со мной.
И больше взгляды не сойдутся.
Ты обещай мне мой родной,
Что сможешь другой улыбнутся...
Тебя сегодня нет, и не было вчера,
И завтра ты тоже не придешь.
А я не одна. Слышишь, не одна!!!
И больше ты меня не упрекнешь.
Что юбку короткую одела,
Или шутила с кем-то не таким.
Что в мыслях куда-то улетела.
Ведь ты сдался, сдался! Такой неуязвим.
И ревновать ты больше не посмеешь,
И взгляд влюбленный бросишь на другую.
Не обещай мне больше что к пяти успеешь,
Ведь уже не тебя у окна жду я.
Ты знаешь, не читай мои стихи,
И на фото не смотри каждый день
Я тебя отпускаю, и ты отпусти.
И пусть дальше жить тебе будет не лень.
Я желаю тебе любви большой,
Что бы любимая была чудом!
Ты для нее свои песни пой,
А я завтра песни твои забуду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596438
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.07.2015
Моя тендітна Україно!
Моя любове, мій вірний хрест.
Перед Тобою на колінах,
Миру прошу у небес.
Моя рідна Батьківщино,
Моє життя, мій гострий меч.
Така як Ти -одна єдина!
Ти не потерпиш ворожнеч.
Моя співуча Мово рідна,
Моя наснага до життя,
Ти, як повітря необхідна.
Ти, як залізне укриття!
Мій вірний друже, Слово чесне!
Мій кращий захист у бою.
Твоє життя колись воскресне,
І виплекаєш, Ти любов свою!
Мій Роде!!! мій Народе!!!
Моє життя тобі!!!
Я виборю всім нам свободу,
Нехай пропаду у землі.
Я буду битись, до утоми,
Я буду битись до кінця!
Та знаю я, що в мене вдома,
Не буде більше москаля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596146
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 27.07.2015
Люди не ранят ножами,
Или бутылкой по голове.
Люди ранят словами,
Сказанными в ярости тебе.
Но иногда они не понимают,
Как было больно.
Они не перестают, ругают.
А ты глаза опускаешь невольно.
Люди не ранят делами,
И даже руками не ранят
Люди ранят словами,
Словами люди душу ранят!
А это больнее поверьте,
И раны не сойдут никогда.
Если не верите - проверьте.
Но потом от души не будет ни следа.
Её убьют, сожгут, зарежут.
Её на кусочки разорвут.
Словами кидаясь небрежно.
А потом наложат жгут.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596145
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 27.07.2015
Ми говоримо дурниці,
Мовчимо про головне.
В думках літаєм мов синиці,
А на ділі, завжди одне.
Ми співаєм не ті пісні,
І влюбляємось не в тих.
Радієм ми лише уві сні,
А смуток наш, в житті не стих.
Ми курим сигарети,
І кажем, що кидаємо.
За спиною носим пістолети,
А в кого стріляти, не знаємо.
Ми завжди на поготові
Зустріти біль і жах в житті.
У них для нас одна дорога.
А ми йдемо не по тій.
Бо ми є ЛЮДИ, ми слабкі створіння.
Хоч хтось, колись, нас сильними хрестив.
І нема в очах уже цього горіння.
Вогонь очей людських давно остив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595986
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.07.2015
…Борітеся — поборете!
Вам бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!...
©Тарас Шевченко
Проснулась вночі,
не могла більше заснути...
Писала вірші, намагалась натхнення відчути...
Та де тут натхнення візьмеш,
на веселі рядки??
В голові крутиться:
"Україна, війна, вояки"
Зробила гарячий чай,
написала назву:
"Війна"
Писалось на папері:
"Мамо пробач",
"Кохана прощай"
"Україна одна! "
Та щось не то, щось не те,
до серця не припаде,
за душу не візьме.
В такий страшний час, потрібно звеселяти.
Щоб народ духом не впав,
Щоб продовжив воювати!
Думками я була далеко, десь на Сході,
Намагалась відчути як там нелегко,
побачити як сонце сходить.
Хотілось написати щось про мужність, вірність, славу.
Хотілось донести до москаля, що Україна ще не впала!!!
Підбадьорила свій вірш, розповіддю як син вертається до хати.
Як обнімає жінку, сина. як біжить зі сльозами до щасливої мати.
Хотілось написати ще, про те, як перемогу ми здобули.
Не важливо, скільки років "після" мине…
Важливо, щоб героїв не забули!
Бо не всі повернулись з тої війни,
Загинуло хлопців багато…
І кожна мати просить у Бога одне
Щоб повернувся живим до хати.
Написала як люди викрикують:
Слава героям!
Герої не вмирають.
І закінчила вірш рядками:
Матері за вас плачуть, жінки вас чекають.
Хлопці, ви герої!!!!
Герої не вмирають!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595985
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 26.07.2015
Папа, видишь? я взрослой стала.
Я уже не боюсь гулять одна.
Я к этой жизни долго привыкала.
Я много ночей провела без сна.
Папа, слышишь? Я врать научилась.
И на вопрос как у тебя дела?
Я вру, чтоб мама не огорчилась,
Но она наверно все поняла.
А ты читаешь пап, стихи мои?
Ну хоть один, возьми прочитай!
Я там пишу все мысли свои,
Только за мысли меня не ругай..
Да, мне плохо, скучаю очень.
Хоть редко за тебя молюсь.
Пап, ты прости свою непутевую дочь.
Знаешь, я уже терять людей не боюсь....
Ты это читаешь пап, я точно знаю.
И тебе я сегодня пишу.
Веришь? Такое чувство что я умираю.
Хоть жить, я еще не тороплюсь.
7.01.2013(Вічна пам'ять)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595778
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 25.07.2015
Дім там, де мама.
Де мама - там твій дім!
© Фелісіті Мартін
За яскравою усмішкою,
За блискучими очима…
Ховається тривога,
днями і ночами.
Мамо, матінко, матусю…
Ці слова присвячую тобі.
Мамо, мамо, рідна ненька,
Ти найдорожча на землі!
Ти вчила любити Вкраїну,
Ти навчила любити життя.
Мене, ще маленьку дитину,
Ти за руку вела у буття.
Ти трудишся зранку й до ночі,
Ти життя присвятила мені.
За все добро моя дорогенька,
Вклонюся до землі
2007р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595777
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2015
….Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я любив. I любив Україну
Вона, як і ти, була в мене одна…
©Оксана
Максимишин-Корабель
Мамо, подивись на мене,
я приїхав з війни.
Я не сміюсь, не плачу,
В домовині твій син... Прости!
Мамо, рідна,що ж ти робиш з собою?
Не плач матусю, в мене лише ти одна!
Я пішов тоді воювати, попрощався з тобою…
І забрала мою душу війна.
Це не сон мам, обернись.
Я поклав життя своє за тебе!
Щоб мої діти у вільній УКРАЇНІ родились,
Щоб над тобою мамо, було чисте небо!
Я не вмер!!!
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!
Я просто відслужив своє.
Не гніви Бога мамо,
Він усе знає. І душу мою, до себе візьме.
Ця ніч була страшною,
вмирав тоді, не я один…
Перед смертю, всі хлопці кликали маму свою...
А потім усім матерям повідомили:
"загинув ваш син"
Не плач наді мною мамо...
Сльозами мене не вернеш.
Не розгрібай сиру землю руками,
Мене уже не підіймеш.
Сину, любий сину…
Ти приїхав до мене?
Та чому положили тебе в домовину?
Чому обличчя твоє не веселе??
Я так більше не можу!!!
Що ж ви робите гади??
Хто сказав, що так можна??
Бодай на вас прокляття страшне впаде!!
Може я сплю,
і завтра приїде живим мій синок?
Може це сон страшний,
і сниться цей проклятий на домовині вінок??
Кажуть люди:
-виходь, там героя везуть!!!
Аж серце моє защемило…
Кажуть:
-у домовині твій син...
Напевно брешуть...
Та я впізнала тебе,
Коли домовину відкрили.
Чому не подзвонив мені, мій любий??
Хоч би написав!!!
Я б прибігла туди, і вкрила тебе від пулі...
Якби ти знав.... Якби ж ти знав...
Люди заспокоюють мене,
Кажуть, пізно сльози лити...
А я всім кричу у відповідь
- мій син - герой!!!
Герої - повинні жити!!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595596
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 24.07.2015
…СХАМЕНІТЬСЯ! будьте люди,
Бо лихо вам буде!
Розкуються незабаром
Заковані люди….
©Тарас Шевченко
«І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ,
І НЕНАРОЖДЕННИМ»
1845
Як я можу назвати тебе братом?
Коли мій народ вбиваєш!
Як мені назвати тебе другом?
Коли дружби ти й не знаєш!
Як мені любити тебе?
Коли любов розвіялась в війні?
Як тепер простити тебе?
Коли країну мою топиш в багні?
Думаєш ти на слабку напав?
Не тут то й було!
Сильна Україна!
Ти про це не знав?
Ти ж знав скільки горя вона відчула!
Думаєш здамось?
Впевнений, що переможеш?
Програєш ти..
Ось-ось.
І жити добре, вже не зможеш!
Не бийся в груди, і не кайся.
Забудь ти свій дурний пролог!
Моя тобі порада "брате"
Здайся!!!!
Бо в нас є сила...
З нами Бог!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595595
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.07.2015
О боже як дитинство гріє в плечі,
Ти озирнись, за ним піди.
Сьогодні, в цей холодний вечір,
Ти розгубиш старі сліди.
А пам'ять ще не вмерла, ще жива.
А пам'ять жити буде вічно.
Ти приїхала сюди така проста,
А поїдеш винна і трагічна.
Ти не хочеш вірити, в те що тут було.
Ти знати не хочеш що далі буде.
Ти досі, нічого ще не забула.
Серце воно таке, воно не забуде
Зі спокійним поглядом навколо озернись,
Адже кожен кут, тут має пам'ять.
До старої яблуньки легенько притулись,
Тут кожну стежину знаєш на пам'ять.
Як все змінилось за довгі роки,
Як же тут все постаріло.
Літа без зупину від тебе втекли,
Дитинство своє, ти уже не зустрінеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2015
Ти не чекай мене. Я не вернусь.
Не потрібно сльози свої лити.
Я заснув, і більше не проснусь.
Я навіки перестав любити.
Ти не чекай мене. Мене чекало небо.
І до нього я сьогодні линув.
Чекати мене більше немає потреби.
Усвідом одне, я загинув.
Ти не чекай мене, чекати відвикай!
Ти живи собі, тут, на землі.
Ти не кохай мене, живого покохай.
А я можливо явлюсь тобі уві сні.
Ти не чекай мене. Іншого чекай.
І ця весна приведе літо.
Що скажуть люди не зважай.
Нехай живий тобі дарує квіти.
А я молитимусь за тебе,
Тут на небі, знаєш, не чекають вже.
А я радітиму за тебе,
Коли забудеш чекати мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2015
З'явилась вона у моєму житті наче осінь.
Промовляє до мене вустами любові.
Ніколи нічого у мене не просить,
Їй лиш би показати дорогу до волі.
З'явилась без імені й без даного віку
Назвалась би музою, та хто її знає...
Сказала : - я буду з тобою довіку.
А вік вже пройшов, та вона не зникає.
Сіяла вогнем, дзвеніла криштально,
Та все це ілюзія, не справжня вона.
Диктує як жити мені відповідально.
І завжди говорить, що я не одна.
Каже: - оглянься і побачиш людей,
Які готові поряд з тобою бути.
Говорить: - в тебе багато цікавих ідей,
Яких можна в життя обернути.
А я їй не вірю...
Не справжня вона...
Лиш на папері живе.
Та я її не хочу втрачати.
Адже муза одна.
Їй набридне і вона піде...
(с)LV
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595239
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2015
Зелене листя опадає.
І не осінь, ще, а все ж...
Воно за тобою скучає.
А ти по ньому безжалісно йдеш.
(с)LV
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595236
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2015
Перестань оглядатися за щастям,
Мріяти про нього перестань.
Адже щастя з'являється зненацька,
І не на рушить твій душевний стан.
Перестань молитися до Бога,
В вічному проханні «поможи»
Йому відома твоя тривога,
Ти краще молися «підкажи».
Перестань шукати щастя в людях,
Адже здебільшого нещасні всі вони.
Ти їх знайдеш…А вони забудуть,
І знову не здійснилися пророчі сни.
Перестань шукати щастя в алкоголі,
Бо ілюзію ти там знайдеш.
Почни вже діяти поволі.
І можливо на потрібний шлях звернеш.
А якщо нещасний все ж – оглянься,
І помолись до Бога «поможи».
Ти лиш брехні людській не віддавайся.
І щастя буде приходити не лише у сни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2015
Любовь поэта – нежная любовь.
Хоть без ответа но все же любовь.
Любовь солдата – строгая любовь.
Он уедет куда-то, но не заберет любовь.
Любовь отца – большая любовь.
Она не знает конца – ведь это папина любовь.
Любовь Бога – благословенная любовь,
Не важно какая у тебя дорога, ведь с тобою Божья любовь.
Любовь бывает разная, неизлечимая или напрасная,
Любовь бывает светлая, и тёмная любовь.
Любовь бывает с рифмою, с прозою или цветами.
Любовь бывает нежная между двумя сердцами.
Любовь бывает кончиться и нет больше любви.
А если любишь одиночество, то любовь не зови.
Любовь бывает вечная! Красивая любовь!
Любовь идет на встречу нам, а мы не узнаем ее вновь.
-----------------------------------------------------------------------—
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589101
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.06.2015