Богдан Костін

Сторінки (1/26):  « 1»

Психоделічна тиранія

Нам  наказують  піти
До  сусіднього  неба
У  хвіртці  закликали  взійти
Том  Йорк  і  Бйорк

Я  не  вірю  в  оточення
І  в  любов  до  кінця
Ця  "межа"  скорочена
Ти  прийшла,а  вона  вже  забута

Й  неважливо  хто  це
У  вподобаннях  статі  відмінностей  нема
До  кого  тягнеться
Того  й  хапа

"Життя  калічить"  яка  же  маячня
Вода  у  шторм  перетворившись  вийшла
Вона  сама  так  вирішила
Провина  клячею  лежить  на  ваших  спинах

Психоделічна  тиранія  пошматує
Розчавить  колишню  сутність  і  буття
Не  сміють  підійти  і  дужі  воїни
Травневий  день,пташиний  перегній

Бум-бам,скрипить  підстилка
Пульт  грає  перебори  струн
Гарчить  ліноліум  од  пальців
Навколо  стін  приклеєний  папір

От,що  таке  психоделія
І  не  забудьте  додати  кольорів
Їх  має  бути  якомога  більше
Бо  ми  усьго-навсього  одноманітні  дурні

Не  стане  більше  сірості  в  лайні
Проблеми  рішаться  простим  і  різним  кліком
І  батько  сьогодні  не  помре
Самоутворена  пора  ці  кулі  вб'є

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2015


Небо змаже незабуній

Небо  змаже  незабутній  погляд
Віднесе  шалену  пристрасть  до  кротів,
Під  землею  зовсім  інший  світ
Недосяжний,як  щаслива  мрія.

Пройде  кілька  сотень  літ
Археологи  знайдуть  вже  перестигле,
І  нікому  непотрібне
У  коробочці  кістяк  і  фото.

Мезозой?Палеоліт?
Може  із  античності  приливло?
Ні,це  було  неначе  вчора
Я  стояв,вона  назустріч  бігла

Полум'яний  погляд  із  сумним  обличчям
Сніг  з  дощем  на  поміч  линув,
Слухав  і  не  розумів
Чим  є  гірший  за  теперішню  веселку?

І  жалієш,кажеш,що  хотіла  
Віднайти  інакший  шлях  піти,
Але  я  зробив  весільне  фото
Ти-бажання,ми-прелюдія  сім'ї.

Бачили  як  руйнувалися  Помпеї?
Як  горів  старезний  Карфаген?
Якщо  ні,то  був  наявний  приклад
Перетворення  у  попіл,в  корм

Тож  тепера  експонат
Втілення  кісток  без  мозку,
А  нагадує  для  всіх
Фотографія  колись  щасливої  особи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594311
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 17.07.2015


Без сну

Привіт,Богдане.Тут  ти  висловлюєшся  з  дирявою  макітрою,яка  все  пустішає  і  пустішає,третю  добу  не  спиш,а  треба  було  б.Перед  тобою  розстилається  дерев\'яний  човен  і  морські  чудовиська,а  чого?Бо  маєш  зрозуміти,що  ти  у  зачиненому  колі  з  якого  тільки  смерть  знаходить  поклик.Тебе  і  так  колись  зжеруть,твої  роздуми  нікому  не  здалися,головне  тіло,його  можна  приготувати  на  вогні,зварити,змішати  з  овочами.Ось  це  буде  користь...ну  а  якщо  серйозно,то  кожен  в  цьому  світі  зачинений  лентюх,який  зі  своїм  егоїстичним  геном  псує  життя  людям  і  думає,що  це  з  оточенням  не  так.Можливо...але  ти  частина  цього  оточення  і  як  би  не  рвався  в  суб'єктивізм,будеш  одним  із  них.
Ілюзія-це  тверезе  розуміння  "реальності".Твій  зір,слух,сприйняття  дотиків  ніколи  не  назвеш  стовідсотковою  правдою,але  думай...ніколи  не  переставай  думати,ніколи  не  давай  собі  заклякнути,їж  своє  натхнення  і  просувайся  по  розумовій  драбині,ти  не  кращий  за  інших,але  твоя  самотність-це  тимчасова  можливість  сказати  :"Я  сам  по  собі  і  я  пізнаю  більше  ніж  вчора,я  знаю,що  справжні  друзі  завжди  поруч,навіть  якщо  довгий  час  не  спілкуєшся,вони  будуть  розвагою  між,а  можна  і  разом  з  ними  дійти  до  вершини..."але  потім  вимикається  бажання  і  відбувається  осягнення  своєї  непотрібності...  з  цим  можна  змиритись,прийняти  достойно.На  щастя,у  мене  хороші  люди  поруч  є,але,скоріше  за  все,шляхи  розійдуться  і  доведеться  тягтись  без  шкіри  по  розпаленому  асфальту  у  шосту  добу  без  сну...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2015


Зникає…

Зникає  відчуття  і  потяг  вітру
Мелодія  в  спокійний  тон,
Палаючі  вогні  нічної  сцени
Давай  хоча  б  залишимось  лежати  вдвох.

На  вулицях  давно  померло  світло
Герої  швидкості  тепер  повільно  сплять,
Накриє  полотно  з  води  та  неба
Ніжно-пастельне,як  твоє  чоло.

Дивитимусь  в  вікно,за  ним  колишня  проза
Без  автора.Є  тільки  беззмістовна  муза,
Так  сумно,що  зосталось  схоже
Але  пусте  в  повітрі.На  асфальт.

Красивий  дощ...без  блискавки,без  вітру
Поклав  до  ліжка  сім\'ї  у  любов,
Їм  зараз  тепло  у  старій  квартирі
Романтикам  не  час  від  свічки  тліти.

Посплю,подумаю,а  значить
Мій  блюз  відчує  ранок  свіжий,
Я  посміхнусь  і  зрозумію  дійсність
Як  добре,що  на  світі  ще  живу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592044
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.07.2015


Не сама

Не  сама  живеш  у  світі
Але  інколи  одна,
Бо  важке  у  грудях  серце
Ні  з  ким  поділитися.

Ти  ідеш  назустріч  людям
З  посмішкою  й  допомогой,
А  вони  лише  плювали
Викинули  й  обібрали.

Як  вони  не  розуміють
Що  таких,як  ти  нема?
Що  мале  дитятко  світу
Заслуговує  життя?

Вибач  їх,вони  вже  мертві
На  шляху  п'янчуг  і  шлюх,
А  ти  всеодно  твори  добро
Не  дивися  ні  на  що.

Адже  пошук  має  межі
І  знайдеться  люд  тверезий,
Без  хвороб  у  душі  тіла
Збереже  найкращі  миті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591835
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2015


Нефритовий затінок

Нефритовий  затінок  ще  дужче
Затягнув  увагу  вузелком,
Все  раптово  іншим  стало
Підійди  до  тіла....закружляй...поглину...

Вип'ю  перемішане  вино
Граційно  вилете  із  губ  мімози,
Доїм  останній  подих  вітру
Тепер  в  думках  одна  молитва,

Повірте,Ви  для  мене  все!
Зостаньтесь  у  лежачій  позі,
Ще  не  доводилось  бачити  очей
В  яких  ще  стільки  нерозгаданих  історій,

Побудь  всередині  для  щастя
Проведемо  дурні  розмови,
Встаю,але  від  загадкових  рук  сідаю
Не  вистачає  описів,тають  красномовнії  слова...

Блаженне  українське  диво
Не  відпускай  заради  мрії,обіцяй,
Пробач,якщо  знов  винний
Феєрія  потрібна  для  душі
...  і  тільки  поруч...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2015


Туга зашита

Туга  зашита  у  старінні,
Прокладеній  в  надії  крихти.
У  сні,який  пришле  припинені,
Думки  на  усамітненій  зорі.

Тебе  не  розуміють  близькі  по  крові,
Товариші,найкращі  друзі.
Мороз  сягає  нервів  шкіри,
Відчужуєшся  завдяки  собі.

Годуєш  мріями  із  бородою,
Тридцятилітніх  мужиків.
Кудись  несе  важка  кіннота,
А  хочеш  тихо  в  мирі  жить.

Знайдеш  провулок  перед  домом,
Туди  все  привезли  своє.
Але  немає  й  крихти  того,
За  що  віддати  можна  долю.

Не  гарячкуй,простіше  будь,
Він  з'явиться  і  ти  відчуєш.
Що  світ  до  того  був  малим,
А  з  ним  не  видно  краю  сонця.

Це  буде  особистий  круг  спасіння,
Частина  заповітної  мети.
Просто  просміхнись,рідненька,
А  ось  і  він  іде...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2015


Оживай, моя рідна

Оживай,моя  рідна,прокидайся,
Сонячна  пагода  чекає.
А  промінь  зачинений,встати  не  може,
Таврує  стабільність  минулих  часів.

Пани  із  богами  довго  ще  хочуть,
Тримати  контроль  в  арктичних  полях.
Ділити  між  верхом,а  крихти  кидати,
На  люд  у  засмокчених  брудом  страхах.
***********************
Цвіте  чистенька  королева,
Згубила  на  сьогодні  сили,
Має  чудненька  служливе  майно,
Яке  завело  давно,ще  до  мене.

Скільки  попереду,скільки  вже  зараз,
НІколи  ліжко  спИною  м'яти,
Прощайся  з  колишнім  і  ніжки  дитячі,
До  верху,до  друзів  звертай.

Є  почуття  з  великим  прогоном,
Навколишні  погляди  гарних  дівчат,
Бери  всіх  за  руку  і  гайда  у  потяг,
Хворіти  нема  коли,тільки  стрибать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2015


Вкуси за шию, підвіконня

Вкуси  за  шию,підвіконня,
Де  пів  дитинства  в  комі  прослужив.
Шукав  у  небі  зореліт  спасіння,
І  по-маленьку  зачинявся...(продовження  триває  до  сих  пір)

Тоді  й  почав  цінити  вірність,
Навколо  відбувались  війни.
Заручники  лежали  у  спортзалах,
Будівлі  підривали  для  розваг.

А  я  сиджу,як  зараз,і  вимірюю  тривалість.
Наскільки  довго  можна  уявляти  снів  картинки?
Хвороба,за  підрахунками  тяжко  минала,
Не  дозволяла  довго  зимою  мовчати.

Шляхи  тривали,рідні  помирали,
Поплакав  на  могилі  і  вперед,
Знову  до  залежності  окремим,
На  підвіконні  залишатися  без  слів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589355
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.06.2015


Танцюю за день до рsзlвf

Танцюю  за  день  до  Різдва,
У  паралельній  системемі  із  хлопцем  Мефісто.
Палає  по  вогнику  кожна  свята,
Але  жоден  ніс  не  бачить,що  чисто.

Очищення  повне  без  Бога,удома,
Потрібна  одна  зелененька  потвора.
Яка  прошмигне  через  хвірточку-шкОда,
Приймальна  комісія  не  дивиться  в  морду.

Таблетку  у  сонне  дворянство  не  знайду,
Є  інша,ехо:,,Ш  у  к  а  є  м  о  д  а  л  і''
В  куточку  за  дохлим  котиком  ходжу,
У  нього  знайдені  справи,підемо  пані.

Потрібно  іще  у  знайомого  друга,
Із  ванної  витягти  голочний  шприц.
Кудись  подівалися  цілі,ця  мука,
Скалічує  нерви,а  в  горлі  посуха.

Різдво  наступило!одне  невідоме,
Куди  задівались  кодові  кліщі?
У  них  є  засмокчені  дані,
Пробуджена  стінка  кудахкає  інше.

Втрачається  рима,рятуйтеся  мУжі,
В  руці  револьвер  мм  на  200+20+2=
Каністра  з  бензином  мітить  на  лихо,
А  вдень,на  різдвяний,відчувалось  добро.

Христос  прийшов!Славіймо  сокиру!
Яка  відрубала  вселенське  клеймо!
Пролежав  на  сході,волосся  криваве,
Прикута  голова  не  витримує  більше.

Лежу  у  сторонці,на  когось  це  схоже...
Розмову  веду  з  прокурором,,привіт''
Проблеми  були,а  тепер  сніг  навколо,
Лиш  інколи  пси  накладуть  аргумент.

Воскрес  за  спасіння  од  страху  земного.
Від  перемішаного  з  пивом  вина.
Де  п'яний  батяня  б'є  пляшкою  маму,
А  я  все  дивився  і  спати  ішов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589353
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 23.06.2015


Постійні пошуки

Постійні  пошуки,звертання,
До  незнайомих  крапель  у  дощі
Вночі,коли  нікого  маєш
Готов  із  стовбуром  співати.

Це  вільний  світ,а  ми  живі  створіння,
Але  із  сАмої  появи  на  землі
Майструєм  од  усіх  Пізанську  вежу
Ось,ось  комусь  на  голову  впаде.

Впаде  на  справжню  цінність  люду,
Із  чистого,незайманого  цвіту
Назавжди  зникне  з  зони  недо-
Осяжність  у  меті  панує.

Думки,аналізи,рівняння,
Самотність  швидко  поглинає
Зіставлення  нове  складає
Прокляте  знищення  себе.

Дійшовши  до  логічної  кінцівки,
Зробивши  дії  порівняння
Вражає  особиста  недоцільність
Нікому  більше  тайни  дати.

Ховаєшся  від  самого,страшно,
Нові  контакти  перейняти
Збагачення  іде  лише  від  мене
Від  безкінцевого  нарощування  віри
недовіри

Неділя-день  вільних  від  навчання  батраків,
Гуляють  у  суспільнім  колективі  праці
А  я  один,все  знову.Сам.Один...
Хочеться  підійти  і  тихо  запитати:

,,А  як  вдалося  вам  дійти  до  паралельної  системи,
Яка  знайшла  кінцеву  суть?''
Злиття  геометричної  фігури
Прогресія  із  кратними  словами.

Ех,а  місяць  сніжний  ніч  тримає,
У  пошуці  знаходить  непотрібність
Здається  справді  поглядами  схожі
Так  само  часточку  уваги  хочем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2015


Досі обговорюю тебе

Ми  попрощались,а  думки  все  разом
Спілкуються  і  обговорюють  тебе.
Таємний  незнайомець  знову  хоче
Жахливу  пісню  в  голову  укласти.

Але  набрид  старий  невдаха
Весь  час  у  сторону  веде.
І  не  дає  жінок  чіпати
Лиш  каже,,Ой,це  не  твоє''.

А  я  зустрів  на  себе  схоже
Нікому  непотрібне  крильце.
Воно  лежить  і  доживає
Останні  хвилі  на  Дніпрі.

Їй  так  подобається  зима
Щаслива  зараз  та  без  друзів.
Бо  ні  з  ким  хлібом  поділитись
Як  в  дзеркало  на  себе  подивитись.

Знайди  мене  чи,може,я  тебе
По  кроку  ближче  до  мети.
У  наших  нутрощах  палає
Вогонь  без  диму-дивний  ти.

Зустріч,яку  всі  так  хотіли
Насправді-запозичений  прогноз.
Що  буде  файно  вести  далі
В  сімейному  куточку  повідець.

Розумна-каже,що  дурненька
Гарнюня-зневажає  далі.
Мудрішої  годі  і  чекати
Із  нею  так  цікаво  справу  мати.

Та  щось  підсказує  все  припинити
Можливо,це  меланхолічна  ніч.
У  зговорі  з  таємним  стариганом
Весь  час  у  сторону  веде.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2015


Ви важливіші за проблеми

Знову  і  знову,кожен  день  дубляжний,
Ліниво  переходиш  через  юність.
Насправді  чмо  нікому  непотрібний,
Забудь,що  пам'ятник  збудують  в  твою  честь.

Минуло  стільки  літ  зростання,
А  ти  той  самий  нудний  черв'ячок.
В  підземнім  лузі  без  вагання,
Читаєш  книжки  і  багатотомний  словничок.

Читаєш,шукаєш,але  без  результатів,
Хоча  питання  зовсім  неважке:
Чому  для  всіх  знайдеться  декілька  сторінок,
А  ти  не  маєш  навіть  половинку?

Тоді  відкрию  зміст  фантазій,
Запропоную  інший  розвиток  подій.
Най  людний  парк  ілюзій,
Залишиться  щасливим  порятунком.

І  неважливо,що  зі  мною  буде,
Хоч  завтра  розірве  автомобіль.
Я  потребую,щоб  лиш  люде,
Цвіли,як  восени  жасмін.

Побережіть  закоханість  надалі,
Ви  є  один  у  одного-це  честь.
Сидіть  у  злагоді,а  завтра,
Надайте  нОвих  присмаків  у  страви.

Бувайте,не  чекайте,
Мій  шлях  сумний  і  нецікавий.
Великої  уваги  не  звертайте,
Вам  треба  жити,а  не  існувати.

Ну  все,мені  вже  час  іти,
Хоча  не  маю  цілі,орієнтиру.
Я  просто  хочу  залишити,
Двох  пташок  у  сімейному  гнізді.

Коли  щось  буде  вам  потрібно,
То  завжди  руку  простягну.
Можливо  стане  дотиком  сумлінно,
Але  сердЕнько  змінить  свою  ціну.

Не  сумуйте:)ви  маєте  його  або  її

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588448
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2015


Неадекват чайника

Не  встиг  помітити,як  закінчився  матч,
Потрібну  фразу  загубив  в  кишені.
Тепер  сміюсь,хоча  є  ненормальним,
Здається  потихеньку  розум  їде.

Куди  це  ми  зібрались?
Нужбо  зупиніть  вагон!
Вам  ще  зарано  зі  станції  з'їжджати,
Побудьте  ще  з  тверезой  головой.

А  ну  замовкни  другий  голос!
Схотілось  покататись(хі-хі-хі),що  тут  такого?
Мені  пообіцяли  вільне  місце  з  купой  пойла,
Хо-чу  напитись.Відпусти!

Чого  так  дивитесь  на  мене?
Я  нормальний!Просто  не  такий,як  всі.
Ну  відрубав  вам  по  макітрі,
Ділитись  треба,лентюхи.

Де  мій  трьохколісний  велосипед?
Чайник  вже  згубив.Не  вистачало  й  цього,
О,хлопчику  він  неподрібен.Прощавай!
-НЕ  ЧІПАЙ!!
-Раніше  треба  було  думати.Коли  ще  мозок
був  частиной  тіла.

Співаю  пісеньку  у  школі  (ля-ля-ля),
Чого  я  тут?Вже  наче  школу  закінчив.
Так,закінчив.А  вас  всіх  прикінчив,
Спочиньте  у  вогні.Всерівно  краще,ніж  в  землі.

О,іде  така  чарівна  пара(ааах),
Подивимось,як  б'ються  закохані  серця.
Ой,назад  їх  вже  не  повернути,
Так  некраcиво  вийшло.Їхня  провинА.

Ну  от,а  всі  казали,що  Я  хворий  (даремно),
Нормальний  я,а  вас  нема.
Уже  нема,ха-ха-ха-ха,
Чи  мене  нема,чи  нас  нема.
Яка  до  біса  тут  різниця?!
Я  вііільний,
Хоч  чайник  по  підлозі  їде...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588446
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.06.2015


Ми повернулися

Ми  повернулися!Із  мертвих  встали
Без  рук,без  ніг,але  живі
Скалічив  бог  Арес  дитячі  очі
Зробивши  шрами  на  усе  обличчя

Ми  повернулися!!Під  захід  сонця
З  думками  про  сім'ю,дітей,жінок
Але  для  них  ми  тільки  хворі  тіні
Невидимі,коли  настане  сон

Ми  повернулися!!!З  тяжких  прокльонів
Тіла  рубали,слиною  плювали
Свинцевий  дощ  зробив  кінцеву  крапку
Адже  тепер  загублені  прокляттям

Ми  повернулися!!!!Хоч  не  такі,як  завжди
Братів  сховали  наче  підземЕльний  скарб
Їм  легше  стане,натомість  страта
Підготувала  помсту  ще  народженим

Ми  повернулися!!!!!Але  не  всі  до  розуму
Війна  триває  до  сих  пір
Хтось  закінчИв  ще  передчасно
Курок  підставив  до  змарнілих  мрій

Ми  повернулися!!!!!Живими  чи  змертвілими
Ми  повернулися!!!!Щоб  знову  подих  відчувать
Ми  повернулися!!!Не  треба  золоті  медалі
Ми  повернулися!!Та  вже  нікому  не  потрібні
МИ  повернулися!Одне  лиш  потрясіння

ми  лю-ди  ,,втра-че-но-го  по-ко-лі-нняяя''

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588260
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.06.2015


Зірветься перший сніг

Зірветься  перший  сніг,але  в  останнє,
Сколише  келихи  вино.
Настане  елемент  розчарування,
Повернення  із  романтичного  кіно.

Зима  відчутно  близько  ляже,
Без  снігу,з  льодом  на  землі.
Депресія  за  брата  стане,
Від  простору  і  до  стіни.

Війна  всередині  загубить,
Знеструмить  потяг  до  весни.
У  барикадах  табір  зводить,
Надію  перекреслює  у  сльози.

Час  розтягнеться  у  прокляття,
Але  не  вічний  плач  душі.
Згадати  треба  не  прощання,
А  час  знайомства  серед  літа.

Згадай  хвилину  щастя  кожну,
Прогулянки,обійми,поцілунки.
Що  він  так  само  поруч  хоче,
Стояти  і  чекати  на  весну.

Весна...весна  взаємного  кохання,
Трапляється  лиш  раз  в  житті.
Коли  знайдеться  хлопець  схожий,
Тримай  в  ручатах,як  своє.

Тоді  до  літа  потяг  прийде,
Знову  казка  підштовхне.
Підхопить  на  плече,напише,
І  мальва  знову  зацвіте.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588256
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2015


Хто скаже, що я людина?

Хто  скаже  у  лице,що  я  людина?
Лиш  тінь  самотня  ніжиться  в  пітьмі...
Сховалася  від  втіх  прямого  неба,
Прокляте  сонце  є  для  нього  сплін.

Надворі  смерть  і  рунування...
А  їй  погратися  кортить.
У  роль  страждальної  любові,
Яка  не  знає  де  болить.

Там  у  підвалі  створюється  лихо...
План  завойОвування  сердець.
Страшна  істота  всім  керує,
Потворі  треба  дівчина-подвір'я.

Вона  ненавидить  себе,але  так  хоче...
Побачити  в  стіні  таємний  шлях.
Відчути  аромат  лілеї,
Не  дивлячись,що  морда  чистий  жах.

Але  не  буде  щастя  затишку  у  домі...
Занурюйся  у  власний  бруд.
Бо  люди  дивляться  лише  на  рожі,
А  внутрішня  краса  їх  не  хвилює.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2015


Ти найпрекрасніша у світі

,,Ти  найпрекрасніша  у  світі!'',
Запам'ятай  цю  фразу  назавжди.
Наділить  теплим  обігрівом,
Підтримає  стрункі,тендітні  ніжки  .

Якщо  жахливий  день  кричав  надворі,
То  ніч  зустріне  з  медом  й  молоком.
Камін  прикрасить  злетів  миготіння,
А  голос  мами  перекреслить  всі  падіння.

І  до  нового  погляду  фантазій,
Тебе  підхопить  книжка  з  чаєм.
Зеленим,як  каштановий  листок,
Зруйнує  стереотип  бажання.

А  на  останок  будуть  рифи,
Блюз,рок,джаз  і  свінг.
Елкетро-акустичні  співи,
Підіймуть  відчуття  поваги.

Маленька,тобі  час  спатоньки  іти,
Весна  блищить  на  горизонті.
Лягай  маленьке  чортенятко,
Відпочивай  старанне  янголятко.
Я  можу  ще  писати  довго,
Але  ти  вже  тихесенько  сопиш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2015


Гітарний рок

Жорсткий  гітарний  рок  закляк  у  серці,
Занотував  під  рифами  сумлінне  існування.
Акорди  заведуть  до  сАмої  безодні,
Страшне  майбутнє  стане  нескінченним  .

Зачинять  у  труні  і  покладуть  в  могилу,
Меланхолічний  дощ  ітиме  по  загубленій  землі.
Там,де  існують  одноступневі  звучання,
У  головах,що  гірші  за  повсталих  мертв'яків.

Ні,спакуватись  і  до  Курта,
Людина,котра  не  хотіла  з  ними  жить.
Бо  мала  інший  дух  породи,
Важке,але  свавільне  відчуття  свободи.

Інтимність,вічнеє  кохання...
Сміюсь  такій  бридоті  прямо  у  лице.
Ілюзія  дешевого  театру,
Що  викликає  тільки  блювотиння.

Тому  не  баріться  і  швидше  кладіть,
Мене  вже  чекає  бажання.
Бажання  пограти  із  генієм  справи,
А  не  дивитись  на  рабські  страждання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587832
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2015


Вистава, сцена, глядачі (тимчасовий крик душі)

Вистава,сцена,глядачі,
Ось  знову  народилося  бажання.
Зіграти  роль  вдівця,Єдина,
Хоча,це  вже  не  ти.

Є  інші  натяки,мотиви,
Писати  треба  нові  детективи.
Про  пошуки  таємної  дівчИни,
Що  загубила  відданість  і  честь.

Наприкінці  знайдеться  труп.
Кривавий  епілог  став  для  надії.
Моя  трагедія,Стамбул,
Маяк  страшної  Алексадрії.

Навіщо?Навіщо  ти  знову?
Погляди  спотворнених  слів.
Зникни!Ти  стала  лихою!
Все  скину  в  порожній  смітник.

Іди,мені  інша  потрібна,
Але  і  та  вже  не  та.
Набридло!Хіба  ви  однакові?
Вас  всіх  позбирали  клопи.

Роз'їли,у  себе  згорнули,
Шматки  починають  ділить.
Як  хочете...з  ними  й  живіть!
Сліпі  творіння  природи...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587831
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2015


Перша зустріч

Я  пам'ятаю  нашу  першу  зустріч,
Вона,як  сонце  уночі  була.
Палало  так  яскраво  й  ніжно,
Що  я  без  подиху  чотири  дні  стояв.

Моя  тюрма  перетворилась,
В  просторий  замок  на  піску.
Із  теплим  австралійським  бризом,
Який  несе  тобі  тепло.

Усе  буття  відраз  змінилось,
Художник  кольору  додав.
Забулась  революція  далеко,
Її  анархія  згоріла.

О,де  була  ти  протягом  життя?
Куди  ховалось  миле  і  привітне  личко?
Чому  душа  твоя  прийшла,
До  іншого  загубленого  світу?

Мабуть,
У  долі  є  на  мене  інші  плани,
Які  чекати  треба  на  горі.
З  твоїми  щирими  словами,
Залишаться  назавжди  в  голові.

Стоятиму  хоч  три  важких  століття,
Але  таку,як  ти  знайду.
І  знаю,що  буде  це  нелегко,
Та  духом  мрії  ризикну.

Такої  жертви  Жінка  потребує,
Бо  їх  лише  десяток  на  землі.
Нехай  моє  коріння  тут  осяде,
Із  стомленим,але  живим  обличчям.

І  через  ці  сумні  століття,
Підійде  щось  чарівне,
прямо  із  небес,
Наллє  святу  водицю  із  криниці,
Щоб  дерево  закохано  цвіло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587665
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2015


Прошу у замок

Прошу  у  замок  підводний  нирнути,
Пляж,океан,а  поруч  і  я.
Бажання  улюблене  здійснене  буде,
Одним  лише  дотиком  рук.

Цей  світ  чарівний,нічого  сказати,
Там  люди  поважають  почуття.
Не  дивляться  з  кривим  обличчям,
Готові  все  на  світі  передать.

Там  можна  без  кінця  кружляти,
І  насолоджуватись  смаком  орхідей.
Увесь  час  грати  на  гітарі,
Дивитись  на  реальність,як  на  міф.

Де  грецькі  Боги  всіх  смертних  шанують,
І  хочуть  отримати  серце.
Не  дивляться  в  інші  незнані  обличчя,
Їм  треба  одна  лиш  есенція.

Вибір  великий,бери  кого  хочеш,
Ось  цей?Кремезний  богатир.
Високе,пухнасте-усе,як  ти  любиш,
Справжній  герой  уві  сні.

Нові  почуття,нестримні  бажання,
Із  часом  старіють  в  застигле  прощання.
Прощання  у  інше,щасливе  майбутнє,
Старий  пантеон  вже  колишнім  не  буде.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587664
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2015


Самотність

Самотність-це  не  жах  природи,
А  дар,який  дається  не  усім,
Він  кращий  за  усі  людські  блаженства,
Од  котрих  з  голови  ітиме  дим.

Особам  характерна  влада  грошей,
Лизатимуть  і  цілуватимуть  до  ніг,
Потрапивши  в  полон  чарівной  вроди,
Не  зможуть  далі  шлях  свій  малювати.

Самотнім  людям  треба  лиш  копійка,
Кохання  не  дано  відчути  скрізь,
І  тільки  деякі  частинки  тіла,
Почують  щирість  теплих  слів.

Та  інколи  бажання  закортиться,
У  іншому  покликанні  шукати,
Здаватиметься,що  тобі  потрібно,
Лише  заради  когось  існувати.

Всесвітній  розум  раптом  стане,
Сестрою  рідною  і  другом,
Захочеш  повний  дім  турботи,
Зимою  з  кимось  каву  попивать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587316
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2015


Закінчився іще один етап

Закінчився  іще  один  етап,
Написана  пером  остання  фраза,
Холодний  мозок  вже  давно  закляк,
І  не  чекає  відповіді  долі.

Залишилися  депресивні  сингли,
Зі  звуком  флейти  на  кінці,
У  пам'яті  так  міцно  стигли,
Блюзово-джазові  хіти.

Тоді  була  хоча  би  зброя,
Тепер-сплюндрованість  надій,
Немає  терміну  ,,без  болі','
Є  тільки  ,,мариво  ілюзій'.'

А  хочеться  один  лиш  раз,
Відчути  теплий  дотик  шкіри,
Знайти  святий  іконостас,
І  стати  пальцями  для  ліри.

Заграти  і  створить  новий  етап,
Без  зайвих  слів  уподобати,
Переміститись  в  зореліт,
Частинку  тебе  перейняти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587313
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2015


Невидима дама

Невидима  дама  сіла  подалі,
Аби  стати  музою,як  уві  сні.
Яку  змалював  і  прикрасив  Далі,
Прийшла  за  сумним  покликанням  долі.

Пожовклі  шпалери,пилюка  на  стелі,
Ось  так  і  художник  самотній  живе.
В  безбарвнім  контрасті,у  сОбі  на  лобі,
Напише  картину  про  знайдену  леді.

А  потім  зірве  і  закреслить  усе,
Кому  це  потрібно?Навіщо  чекати?
Усі  вже  в  любові  й  без  мене  живуть.
Давно  збудували  укріплені  замки,
П'ють  чай  з  молоком  або  просто  ідуть.

Зачиняться  двері,міледі  поїде,
Багряним  сумбуром  пронизана  мить.
За  покликом  долі,у  закутку  світла,
Пробуду  між  ними  до  енних  днів.
..........................
Завітав  місцевий  сніг,
Приніс  у  кошику  мазок  і  фарби.
Віддав  без  жодних  зайвих  слів,
І  тільки  попросив  тримати.

Тримати,як  зіницю  ока,
Творити  без  печалі  й  горювання.
Та  розчинитись  у  меті  бажання,
Зв'язати  думки  вузелочком.

Малюю.
Фарбую.
Наводжу.
Проводжу.
Для  інших.
Для  себе.
Не  нити,а  жити.
Бо  ти  так  сказала...
Бо  ти-це  любов...
Бо  ти-це  міледі...
Ти  чари  і  тон.......

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587149
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2015


Заходь до мене у вечірній час

Заходь  до  мене  у  вечірній  час,
Коли  засніжить  ясність  розум,
І  люди  тобі  скажуть  пас,
Бо  не  захочуть  більше  бачить.

Відкрию  дерев'яні  двері,
Ти  піднесеш  мені  пальто,
Картини  знайдеш  однойменні,
Я  малював  їх  так  давно.

І  запалю  тобі  камін,
Де  буде  дуже  тепло,
Я  пам'ятаю,як  один,
Обводив  те  самісіньке  вікно.

Потік  підносить  нам  вино,
Але  це  не  потрібно,
Я  знаю,що  ти  хочеш  молоко,
І  золотий,  бджолиний  мед.

Нехай  це  буде  [солодко]  порі,
Хоча  й  не  любиш  ти  це  слово,
Давай  дивитися  в  зорІ,
У  неосяжне  місця  олово.

Ось  так  сидимо  (відверто...)
Уже  годину  четверту,
Камін  давно  погас,
Пішли  у  забуття,

До  майбуття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587148
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2015