| Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
Ти можеш впасти каменем,
Скотитись у безодню,
Прозорим теплим струменем
Стікти у небуття.
Яскравим жовтим променем
На землю впасть холодну,
Звільнити душу змучену
Від жалю й каяття.
З поламаними крилами
Звалитися із хмар,
Отруєними стрілами
Пронизуючи плоть
Зі стогонами, з криками
Страхаючих примар.
І зорями безликими
Світ сонця розколоть.
В обіймах злої осені
Пролитися дощем,
Пройтись ногами босими
По змоченій землі.
А можеш впасти росами,
Розбити душу вщент
І голосами млосними
Згубитися в імлі.
Зі скелі впасти каменем,
Віддати вітру страх
І покотом скотитися
У прірву забуття.
Із тілом вщент поламаним
Прокинутись в снігах
І безупину битися
Із відблиском життя
Ти хочеш бути променем,
Зорею незгасимою
І сяйвом нерозвіяним
Пролитися на світ
А будеш згаслим спомином -
Істотою безкрилою
І проклинеш омріяний
Останній свій політ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586821
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2015
Коли в обличчі друга бачиш лють
Коли шляхів багато й всі ведуть в нікуди
Коли вкидається в безодню життя суть
Тоді настигне думка: бути чи не бути?
Коли йдеш босий по вогненому шляху
Й камінням закида безжальні люди
Коли заглянеш в очі власному страху
У них питання: бути чи не бути?
Коли зтуляєш очі від провини
Коли самотність завязала міцні пути
Світ сонця затуля бетонні стіні
Спіткає вибір: бути чи не бути?
Коли слова тремтять на змучених вустах
Коли на серце потрапля крапля отрути
Блукаєш світом по палаючих мостах
Терзає душу вибір: бути чи не бути?
Коли звідсіль лунають спалахи та крики
Коли тривога розрива шалено груди
Коли із плачем ревним опуска повіки
І виє серце: бути чи не бути?
Якщо у темряву вдаряється надія
Що світлим променям не дозволя згаснути
Якщо не згинула і не втопталась мрія
Не дай й життю в тій темряві заснути.
Якщо ж надія квола чи убога
Холодний відчай не дає їй спалахнути
Впусти у своє хворе серце Бога
Впусти рятунок, що не дасть в журбі втонути.
І коли хмари знов затулять світло
Хвилину радості затьмарять роки скрути
Аби не знесло щастя хижим вітром
Устань й прошипочи тихенько "Бути"!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586302
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2015
Людино, в чому сенс?
Навіщо жити і кому присвячувать життя?
Терпіти біль, для чого? І навіщо?
Іти вперед, коли немає вороття
Й дивитись на обличчя, що всміхається зловіще?
Вдивляись в очі, очі смерті
І бачити у них не страх, а відчай...
Скажи, людино, в чому сенс
Життя, якщо воно не вічне...?
Не скажеш хто ти і для чого ти
В цей світ прийшла, людино, і чому
Шлях істини не обираєш, щоб іти
Іти невпинно і не озиратися назад.
Хоч в світі вічної жорсткої боротьби
Забудеш цінність чесності й порад.
Скажи, людино, чом живеш ще досі?
Чому життя цінуєш, те яке тебе примусило жаліти
Про те, що ти існуєш на цім світі?
Навіщо любиш, якщо можна все забути;
Навіщо чесність, якщо в світі є брехня?
Життя, людино, згасне, то навіщо ж
Чекати завтрашнього дня?
Навіщо світло, якщо в темряві не видно
Страшної правди і ганьби?
Чи треба кому слухати слова обману,
Чи треба бачити оманливі фальшиві сни?
Коли на мить уявиш світ вічної тиші,
Коли живеш не мріючи без мрій,
Ти скажеш: в чому сенс так жити?
Коли немає про кохання слів;
Коли немає прагнень, нащо жити?
Людино, памятий, що ти не просто тіло,
Що ходить, бродить і лишає після себе слід.
А сенс у тому, щоб знайти в собі останню силу
Подумати про завтра, що робити з днем новим...
Для чого ти живеш і з ким -
Твій вибір, це твоя дилема.
Скажи, людино, в чому сенс,
Коли життя твоє, як поетапна схема?
Скажи, людино, в чому сенс?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586301
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2015