| Сторінки (27/2601): | « | 21 22 23 24 25 26 27 | » |
Ой, на горі над потоком
розцвіла косиця,
вчора була дівчинонька,
нині – молодиця.
Вчора на горі високій
милого гляділа,
як додому їхав швидко,
до хати прибігла.
Їде ген він далеченько,
до мене, моє серце,
вечір наступив надворі,
місяць як відерце.
Місяць швиденько і зорі
над горами й плаєм,
їде додому миленький,
мила зустрічає…
Фотографія із інтернету.
4.12.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2015
Под солнцем серебрилась гора,
заснежена вокруг неё земля
и первый снег укрыл поля,
выглядывает вся черна земля.
Холодный ветер тучи гнал,
даже морозный ветерок устал,
синеет небо зимней чистоты,
где белоснежных туч листы.
В небе оставались паутинки туч,
подсветит небо предвечерний луч,
осветит горы близкие и дальние,
где инеем убраны ёлки печальные.
Междусезонья в горах лёд,
бывал снегов глубоких след
в хрустальном обрамлении лесов,
что укрывались изморозью льдов.
Фотография автора.
30.11.2015.
Ивано-Франковская область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626119
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 04.12.2015
Ой, заграйте, цімборики,
грайте не питайте,
а, дівчата молоденькі,
файно заспівайте.
Заспівайте, молоденькі,
щоби гори чули,
гори з нами, з легінями
слухають усюди.
Хай почують люди добрі
і всі гори знають,
як молоді гуцулики
танцюють, співають.
Ой, ходила легінечка
по стежці горами
та зустріла легіника
з чорними бровами.
А як його карі очі
на неї дивились,
билось серце як у танці,
личко засвітилось.
Ой, ходила легінечка
по горі, по краю,
та й здибала легінечка,
що ішов по плаю.
“Як ся маєш, красна чічко,
як ся маєш, люба,
а чи прийдеш танцювати
увечері до клубу?
Буде скрипка і цимбали,
музика і співи,
будуть хлопці і дівчата,
ідемо у клуб, мила?”
“А як прийдеш, легінику,
увечері до клубу,
будуть танці, будуть співи
і дівчина люба…”
Текст коломийки.
Фотографія із інтернету.
4.12.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626116
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2015
В лодке на озере сидит рыбак,
вот это будет красота:
лодка к другому берегу плывёт,
рыбак улова очень ждёт.
А где-то в близких камышах
журчание чуть слышно:
плеснул в воде кто-то хвостом,
что на поверхности увидим?
Поднялся пузырёк из тёмных вод,
как будто нам сигнал передает,
но исчезали мелкие пузыри,
лопались у поверхности воды.
Снова закинул удочки рыбак,
берёзы в роще выстроились в ряд,
как будто озеро посторожить хотят,
что высмотреть на глубине желать?
Фотография автора.
30.11.2015.
Ивано-Франковская область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625945
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 03.12.2015
"Ой, шуміла ліщинонька
у зеленім лузі,
чому, моя миленькая,
чому була в тузі?
Як удома, моє серце,
чи усе є гаразд:
батьки, діти і чи всі ви
здоровії зараз?"
"Усі здорові, Слава Богу
і тобі бажаєм,
щоб лихая тебе доля
стороною минала.
Щоб ти і побратими
всі були здорові
і спокійно службу несли,
дякували долі.
Ми за вас помолимось
удома і в церкві,
щонеділі за вас отець
збирає пожертви.
Чого нема - розкажи нам:
одягнемо на додачу
і смачного ще пришлемо,
й малюнки дитячі.
А ще книжки, як скажете,
або щось музичне,
може комусь допоможе
слово поетичне?"
Зашуміла ліщинонька,
швидко перестала,
бо тихая годиночка
вечірня настала.
Засніть собі, найрідніші,
не спіть у дозорі,
буде за вас спокійніше
і менше тривоги.
Прилетіла нічка темна,
зоряно надворі,
спить ліщинонька спокійно
і росте у полі.
2.12.2015.
Фотографія із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625943
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2015
Поверхность серая рябит,
в озере отразится неба миг,
в нём отразится неба высота,
что зимней синевы полна.
Глубина серой воды
туч отразит седые сны,
но ветер по небу бежал
и серость тучи разгонял.
Сквозь пелену сплошную туч
блеснул солнечный луч
и неба показалась синева,
вдали засеребрились купола.
Небо синее вдруг показалось,
туч череда плыла и оставалась,
отражалась на рябеющей воде,
пыталась искупаться в декабре.
Фотография автора.
30.11.2015.
Ивано-Франковская область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625682
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 02.12.2015
Ой, білі берези
край гаю стояли,
а може милого
вони виглядали?
Порожнії гілки
і білі спідниці,
чому у берізок
засмучені лиця?
Чи довго в тривозі
берізки стояли,
під вітром скрипіли
і крони хитали?
Хитаються милі
над озером з лугом,
мине чи уранці
за миленьким туга?
Як сонечко вийде,
то минеться туга,
як милий вернеться,
то радісно буде...
Сушить сльози-краплі,
то сніжинки талі,
як милий вернеться,
радість відізветься.
Вже вигляне швидко
із хмарини сонце,
а вже милий їде:
видно у віконце...
Текст пісні.
2.12.2015.
Фотографія автора.
30.11.2015.
Івано-Франківська область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625681
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2015
Грустны в междусезонье берега
и в камышах журчит вода,
или то утка поздняя плывёт
пока не сковывает воду лёд.
Пустые веточки берёз,
кора полна как будто слёз,
рябит и оттеняет красоту
зелёных ёлок, не листву.
Жёлтая листва уже пропала,
совсем как будто не видали,
лишь кое-где застрял листок
и он нашёл уютный уголок.
В укромном уголке листок шумит
пока холодный ветерок не спит,
слегка качнёт кроны берёз
и те уронят капли слёз.
Капли слёз растаявшего снега,
что днём растает и в соседней
ёлки в иголочках блестит,
со снегом вечер вновь шалит.
Фотография автора.
30.11.2015.
Ивано-Франковская область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625403
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 01.12.2015
Сидів собі кабачок,
виставляв жовтий бочок
на грядці під сонцем,
дрімав на осонні.
Сонце бік його жовтило,
хмара дощиками вмила,
вітер сушив боки,
повнішали жовті щоки.
Мимо йшла собі коза
із рогами, молода,
з огорожі визирала
і на нього поглядала.
Коза мрійливо дивилась
вдалину й на жовту спину,
яка мрія – невідомо,
може кабачок відомий?
Хоч у листі він ховався,
та не надто хід і вдався:
коза у город зайшла,
кабачок умить знайшла.
Довго коза там стояла
і бочок твердий терзала
поки взяли хворостину
для рогатої тварини.
Лишилось від кабачка
мала купа насіння,
давай його позбираєм,
сушим, навесні саджаєм.
Виростуть тоді вже літом
в кабачка чудові квіти,
жовті зірки й зелене листя
велике, шорстке і ребристе.
Ростуть нові кабачки
і принада для бджоли,
весь город квітчається,
коза заглядається…
Фотографія автора.
11.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2015
Кот в листиках осенних гулять вышел
вверх поднимал свой любопытный нос,
а что бы ему было ближе?
Парк или кухня: вот в чём вопрос?
Вопросик не из лёгких расскажу вам,
сродни извечному: быть или не быть?
И долго колебался наш котёнок,
а что бы ему в результате дум решить?
Входная дверь вдруг зашумела:
кто-то домой, видать, пришёл,
сомнения вмиг разрешились,
со всех кошачьих ног бежит.
В прихожей уже есть хозяйка,
пришла-то, наконец, домой?
Давай корми рыжего зайку,
после обеда вкусного он будет твой!
Сперва он станет умываться,
старательно глазком следить:
а может чем-то можно добавляться?
Пусть молоко добавит - котик станет пить!
Фотография из интернета.
11.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625170
рубрика: Поезія, Стихи о животных
дата поступления 30.11.2015
Ой, летіла галка
через малу балку,
через озеро з лісочком,
де спали собі вербочки.
Берізоньки білі
у небо щосили
тягнулись-дивились,
на березі зупинились.
З вербами стояли вранці,
які неначе у танці
із зеленою ялиною
і сумною модриною.
Зашуміли очерети,
хвилі вітер ганяв легко,
хвилювалися вони,
ударялись у береги.
Качка крякнула, зосталась,
у очеретах заховалась,
пронизував вітерець:
міжсезоння – осені кінець
Фотографія автора.
29.11.2015.
Івано-Франківська область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625163
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.11.2015
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622687
Осенний лебедь на пруду
скрывается, я к ней иду,
гулять, а для лебеди милой
есть бутербродик с сыром.
К краю пруда в парке иду,
сразу лебёдушку найду,
пернатые обрадуются здесь:
у человека – хлеб.
Милый лебедь, тебя прошу:
будь поздней осенью в пруду,
уточек с голубями приглашай,
на островке пусть будет рай.
Вербы скрывают дом сейчас
от любопытных глаз?
Домик виден и вместе с ним
лебеди красоту ценить.
Фотография автора.
11.2015.
Ивано-Франковск,
парк им.Т.Г.Шевченко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624926
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 29.11.2015
Високі модрини у рядочок стали,
свій показ мод іще не розпочали,
бо вже вбрання із голок облетіло
і тільки на асфальті залишилось.
Залишились голі стовбури,
гілочки порожні і на них шишки,
і самотніми стоять модрини,
що чекають на погожу днину.
Час росту в них наступної весни,
додасть модринам величавої краси,
а поки що дорога довга і лавки,
а сусідами - клени і ялинки.
Через дорогу дерева садили,
щоб виростали і набрались сили,
передали привіт сусідонькам-модринам,
на синьо-жовтій лавці додавалась сила.
Фотографія автора.
16.11.2015.
Івано-Франківська область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624913
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.11.2015
У ноября был день недолгий:
снова вечерний наступает холод,
вновь городские фонари
зажгутся и светить им до зари.
А время ночи станет наступать,
ветру с дождём и снегом бушевать,
срывать оставшиеся на ветвях листы
и оставлять раздетыми деревья, и кусты.
Выглянет кое-где сухая со снегом трава,
чтобы увидеть свет ночного фонаря,
коричневым пятном светят плиты дорог,
умерить снега пыл осенний дождик смог.
Дождь в ноябре уже не опоздал,
а может снег с ним первый наступал?
Промозглый ветер дует всем в лицо:
поздняя осень мчит со всех концов!
Анимация из интернета.
28.11.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624565
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 28.11.2015
По землі ангели сумні ішли,
мільйони душ невинних узяли,
махнувши крилами летять, де рай,
летіли вгору: там небесний край.
Ангелам важко з ношею страшною:
усі померли в Україні не від бою,
дітям би і дорослим жити і рости,
і на землі вік довгий розцвісти.
Уже зліталось чорне вороння
і на квітучу землю йшла біда,
йшла не сама – її вже затівали
і вирощений урожай забрали.
Забрали до кожного колоска
і картоплини, овочів, пшона,
з голодних місць не випускали,
коли від голоду вони вмирали.
Ходила по країні смерть,
страшний збирала урожай,
із нею плакав навіть рай
і почорнів від смерті край.
Запали в домі пам’яті свічу,
а може кілька, не одну,
і про невинні душі пам’ятай,
щоб злу був край!
Картина із інтернету.
28.11.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624554
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2015
Веял ветерок могучий,
он гонял по небу тучи
и уже не видно туч,
только - одинокий луч.
Ветерок сорвал все листья,
стебли голые у камышей,
шуршал листиками по земле,
пусто в парке в ноябре.
Одинокая на берегу берёза
с веточек роняла слёзы,
ветер сушил слёзы-капли
и на солнышке сверкать им.
А мелодию для ветра
музыкант писал прилежный,
он на лавочке сидел,
грустно в ноты поглядел.
Выглянул солнечный луч
осторожно из-за туч
и посмотрел в ноты
осторожно: что там?
Фотография автора.
15.11.2015.
Ивано-Франковская область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624419
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 27.11.2015
Ще на лавці посиджу
і у воду подивлюсь,
а десь може є рибалка,
що мовчить, думає палко.
Тільки вудочка стоїть,
коли рибка стане плить?
А інший рибалка
в човні пливе плавно.
На поверхні озерної води
сонця пізнього не видно,
вітер хмари відносив,
листя і гілки приносив.
Чи спіймав рибака щось,
щоб рибацьке щастя відбулось?
Не дізнались та іти почав
дощ, що вітер накликав.
Пішли хвилі у танець,
шумів вітер і очерет,
іще гілочки верби,
ловись рибка та ще дві!
Фотографія автора.
15.11.2015.
Івано-Франківська область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624413
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.11.2015
Серые тучи вдаль летели над водой,
крестов касались и высоких куполов,
дождь обещали и снег ранний,
и ветра шум звучал печальный.
И только ветерок летает над водой,
шуршит на берегу опавшею листвой,
шумит последними на дереве листками,
высокими сухими камышами.
Шумели камыши с холодным ветром,
гнутся они или касаются воды,
а вербы, жёлтые ещё соседки,
высматривали что-то в зеркале воды.
Зеркало из воды темно, но в нём увидим
песок и камни, и опавшие листки,
и только лист корабликом печальным
колышет ветер на поверхности воды.
15.11.2015.
Фотография автора.
Ивано-Франковская область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624173
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 26.11.2015
Ой, за гаєм-гаєм
світив місяць над плаєм,
а зірочки помагали,
весело йому моргали.
Красувався над горою,
віяв вітер стороною,
мерехтіли зірочки,
як маленькі ліхтарі.
Осінь жде зимової краси,
ліс фарбує в кольори,
поки міжсезоння ще пора
осінь гори прибира.
Прийде зима на поріг,
закружляє білий сніг,
він із хмари прилітав,
закінчився, дощ упав.
А коли уже настане ніч,
засвітиться наче сотня свіч,
вітер із морозом підійдуть
і вже справжню зиму ждуть.
Фотографія: Олександр Твердохліб.
26.11.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624163
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2015
Поздней осени печальны берега,
в озере плещет тихая вода,
шумят листочки, что остались,
сухие камыши на ветерке качались.
Кора бела у раздетых берёзок
жёлтые листья у верб-соседок,
черны стволы, сереет небосвод,
волнуется поверхность тёмных вод.
Блестят кресты далёких куполов
и может звон хрустальный слышен,
висят серые тучи низко и без слов,
нёс ветер дождь и снег на крыши.
Издалека услышим гул машин,
гудит моторов отзвук дальний,
чарует осень поздняя без слов
своим нарядом тихим и печальным.
Фотография автора.
15.11.2015.
Ивано-Франковская область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623981
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 25.11.2015
Коричневі вже стебла і листки,
свідки минулої квіткової краси,
вже пізня а осені пора,
тепер сумні квітники і дерева.
Після морозу зникла краса жоржин,
космей і чорнобривців із ними,
ще тільки у сумному квітнику -
петунії й фізаліс у вінку.
Хризантеми відновились від морозу,
іще світились кольоровою красою,
трава зелена і кущ м’яти з ними
у квітнику, що жде зими.
Камені білі, сірі і дерево пнів
оживлять сум осінніх днів,
вже поховались жабенята,
порожньою стає озерна брама.
Закрита хвойними гілками,
щоб їй зима не заважала,
під снігом спати до весни,
набрати сил поможуть сни.
Анімація із інтернету.
15.11.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623976
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.11.2015
Красотка осень рисовала
и каждый день картину новую писала,
а ветерок игривый к ней бежал,
картину нарисованную подправлял.
Картина к вечеру была другая:
природа листьями последними цветёт,
природа снова пышно увядает,
пора такая наступает каждый год.
Дождик и солнце – день чудесный,
обрадует красотка осень песней,
песня грустна, звучит с ней саксофон
и флейта, и минорный в песни тон.
Солнце лучами ранними шалит
и лес осенний будто спит,
звучит в нём музыка дождя?
Картина осени красот полна!
Анимация из интернета.
30.09.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623724
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.11.2015
Ой, сиділо дівча
та й біля віконця,
іще милий не прийшов,
а вже сходить сонце.
Сходить вже сонечко,
і схід рожевіє,
на заході зірка
ще блищить і мріє.
А поміж них місяць,
як повне озерце,
де ти, милий, зараз?
Хвилюється серце.
Не мерзнеш в окопі?
А може в дозорі
або у палатці
дрімаєш на лавці?
Нехай тобі буде
тихим, добрим ранок,
а мені спокійним
за тебе світанок.
Уже ніч минула,
сіріє на сході,
пора вже до церкви:
молитися Богу.
За свого милого,
прогнати тривогу,
у дальню дорогу
летить лист для нього.
Заспокоїть серце
і як у відерце
радість насипати,
милому вертатись…
Фотографія із інтернету.
11.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623711
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2015
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623206
С чайной феей попьют чайку вдвоём,
а с книжной феей раскроют книжку вновь
и с феей времени на дорожку присядет,
чемодан и зонтик с собою прихватит.
Перелётная фея ветерочек ждёт,
слегка ветерок шалит и к ней не идёт,
не летит он к фее, не дёрнет за зонтик,
красиво не развеет ей длинный шарфик.
Ждала фея, ждала, но час настал,
попутный ветер дул, свет свечки угасал,
теперь за ветром фея вдали улетит,
ждать тебя станем, милая, вернись.
Весною возвращайся, а тебя мы ждём
и целый зимний месяц верили порой,
что возвратишься раннею весной,
с феями красивее будет сад любой!
Картина Екатерины Бабок.
11.2015.
Следующая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626714
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623446
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 23.11.2015
Метелики на гілочки присіли,
жовтими крильцями замерехтіли
було на гілках їх багато,
неначе є сьогодні свято.
Сьогодні свято – пізня осінь,
іще тепла ми у природи просим,
неба блакитного, сонячну днину,
щоб день світило, не одну годину.
Із хмари сонце визирало
і промінь пустотливо посилало,
нависали сірі хмари низько
і дощем лякали швидко.
За ними синє небо позувало,
жовті метелики сонце торкало,
на коричневому листі вже кущі,
ще листя тримається у гіллі.
Листки на гілках ще сидять,
краї-метелики замерехтять
і спорожнів майже квітник,
лист осені останній ще не зник.
Фотографія автора.
11.11.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623430
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2015
Фея перелётная в дорогу собралась,
грустно было фее: близилась зима,
начали идти в лесочке дожди,
облетели листья, пустые сады.
Разлетелись феи с леса кто куда:
кто в домик лесной: прятаться пора,
кто в домик у леса с садом, где порой
фрукты и арбузы собрали горой.
Кого из фей приняли в доме городском
зимовать с подругой, прячься домовой!
Подружечек больше становилось в нём,
если гости-феи добавлялись в дом.
Прилетали феи из ближних лесов
зимовать в квартире, смотреть из окон,
ждать, когда же будет в городе весна,
наступит тепло и вишен красота.
Феи всем тогда запоют: “Привет!”
Улетать им в парки, где солнечный свет,
улетать в поля им, где растут цветы,
и в садах селиться, там зреют плоды.
Перелётной фее пора улетать,
не прятаться в доме в шкаф и под кровать,
и в комод не прятаться, не тащить носок,
не толкаться носом и с котёнком в бок.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623446
Картина Екатерины Бабок.
11.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623206
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 22.11.2015
Так тихо й делікатно падав перший сніг,
пухкою ковдрою стелився біля ніг,
та падати йому не слід і не пора,
й зарано ходить по околицям зима.
Ще не пора зимі прийти для почуттів,
що сплять під ковдрою важкою із снігів,
бо листопад ще квітне кольоровим листом,
з листків букет збирає різнолистий.
Іще пора збирати нам усі листи
і милуватися на мить осінньої краси,
нам оцінити стиглість почуття,
нові садити, а рости їм не пора?
А може із душі буде насіння,
яке зросте у день осінній,
та зацвісти не встигне скоро,
бо вже прийде зима з морозом.
Для кімнатної краси буде пора,
на неї помилується тепер душа,
посіяне насіння у землі росте,
весну чекає і тоді зійде.
Яке насіння залишається в землі
і чи переживе отам холодні дні?
Не все посіяне росте в душі,
а витривалому розцвісти навесні!
Анімація із інтернету.
11.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623202
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 22.11.2015
Осенью укрыты в речки берега,
журчит по камням мелким и большим вода
и слышен шум машин на высоком мосту,
с мольбертом осень нарисует красоту.
Штрихи последние добавит к берегам,
синевы небу или утренний туман,
будет мороз, после которого листы
вдруг опадают, обнажая тёмные стволы.
Срывает ветер пожелтевшие листы,
лететь шлёт над поверхностью воды,
последний исполняя в танце пируэт,
в котором лист встречает свой конец.
Существование закончится листа,
несёт его с собою быстрая река,
не долетит до её середины лист,
течение уносит быстро вниз.
По глади речки или камням уплывёт,
как будто стайка мелких рыбок ждёт
и уплывает быстро по камешкам вниз,
а осени нарисовать ещё картин.
Фотография автора.
11.2015.
Город Ивано-Франковск,
речка Быстрица.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622865
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 21.11.2015
Давно у осені вже листопад,
стоїть сумний понурий сад
і облітаюсь усі листки,
як свідки осені останньої краси.
Пора закінчувати листю облітати
і землю килимами укривати,
та зачепилися останні ще листки
у гущавині сплетінь, де темнії гілки.
Як вітерець повіє сильний,
вниз до землі їхній останній крок,
під вітром листопаду іще мерехтять,
не хочеться їм відлітать.
Цвітуть ще хризантеми у саду
препишним різнокольоровим квітом,
нехай дерева втратили вбрання,
та хризантемам красуватися із вітром.
Анімація із інтернету.
10.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622850
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.11.2015
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622399
Осеннего пруда спокойное приволье,
поверхность кто тревожит и плывёт?
Спешат уточки беспокойно, быстро,
у берегов их кто-то ждёт?
Бежал кормилец самый юный,
спугнул всю стайку голубей,
а может хлебом он покормит
уток и двое лебедей?
Белоснежные чудо-птицы,
будет ли им трудно зимовать?
Если кормилец не единый,
то можно пруд не оставлять.
Можно зимой и до морозов
радовать взрослых и детей,
остатки корма смогут также
уток угостит и голубей.
12.11.2015.
Фотография автора.
Парк Т.Г.Шевченко, город Ивано-Франковск.
10.2014.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624926
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622687
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 20.11.2015
Тебе побачу лиш за морем, милий,
коли дивлюсь у його далечінь,
а десь ти там і сподіваюсь щиро
пригадуєш мене і ти.
Згадай про мене, якщо важко,
коли буремнії бувають дні,
згадай про мене, якщо лихо,
або сумнії були дні твої.
Печальні дні твої побачу:
сірим світ себе замалював,
але якщо мене ти пригадаєш,
то він у тебе кольоровим став.
Світ розквітає гарними квітками
і музика мінорна прозвучить,
цей світ буде разом із нами,
прекрасною хай стане кожна мить.
У моря є властивість поділити,
а може і єднати водночас,
хвиля нехай тебе оберігає,
порадує вона і нас.
І вільний вітер, що над морем
із гір на південь полетів,
а може вітер той привільний
чиєсь тепло з собою приносив.
Нехай летить над морем вітер,
легко торкає по дорозі кораблі,
розвіє сум він і незгоди,
усім стане краще на землі.
Анімація із інтернету.
5.11.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2015
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622147
Уснувшие дубы-колдуны,
они спокойствия полны,
тянут покрученные ветки,
мощные ветки ещё крепки.
Обхватов несколько у дуба,
на нём пока нет зимней шубы,
а только жёлтых листьев много,
усыпана дорожка, но немного.
Хоть очень древний дуб,
у него мощный веток чуб,
приветствует вербу-соседку,
его приветы нежные и метки.
Плывут листочки на пруду,
плывут под мост прятать красу,
а дуб не прячется, гордо стоит
и только под снегами спит.
19.11.2015.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622687
Фотография автора.
Парк Т.Г.Шевченко,
город Ивано-Франковск.
10.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622399
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 19.11.2015
Ой, летіли хмари над лісочком,
дивились на вишиту сорочку,
що для лісу осінь вишивала,
а тоді взяла й подарувала.
Вишивала осінь низинками,
оранжевими і чорними нитками,
і бордового дала частину,
ще зеленим зеленить ялину.
Пізня осінь закінчує свято,
у якому кольорів багато,
і підсвітить тії барви сонце,
як погляне із хмаристого віконця.
Пишній красі довго не радіти,
бо повіє після заморозків вітер,
він закрутить кольорове листя,
крони порожніють, а ліси затихнуть.
Уже сонце осіннє сідає
і ховається за дальнім гаєм,
наступає вечір із вітрами,
бо вже пізня осінь із лісами.
Текст пісні.
Фотографія автора.
11.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622395
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.11.2015
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621905
Парк светится цветною красотою,
недолго длится время осени такое:
в ноябре начнётся ветер и морозы,
и листья упадут как будто слёзы.
Падали листья не мгновенно,
когда легко касался их мороз,
и было время то чудесно,
но только месяц, а не год.
Любое дерево с морозом,
от древнего до юного ростка,
бросало вниз свои наряды
до самого последнего листка.
Они разделись постепенно,
но кое-где ещё листочки есть,
когда наступят настоящие морозы,
их только на земле не перечесть…
18.11.2015.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622399
Фотография автора.
Парк Т.Г.Шевченко, город Ивано-Франковск.
10.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622147
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 18.11.2015
Хто це зранку діловито
по зупинці ходить?
Заглядає на машини
і круті знаходить?
Ходить собі рудий кіт,
щось собі шукає,
де мотор зостався теплий,
бере і вичисляє.
А потім наш рудий кіт
на машину собі скік,
узяв умостився
і хвостом накрився.
Облизав собі він лапи,
на капоті сидить зверху,
гріти тепер буде лапи,
щоб їм не замерзнуть.
Заморозок у дворі,
змерзли навіть ліхтарі
і дерева, і трава,
з квітами грядка сумна.
Круту “грілку” кіт знайшов,
хтось на ній приїхав,
усі до справ тепер ідіть:
гріється кіт тихо!
Фотографія із інтернету.
27.10.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622133
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 18.11.2015
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621657
Прудов зеленоваты берега,
едва заметно, что вода
с ветерком тишайшим зарябит,
проснётся сразу пруд, не спит.
Не спит пруд, а серые уточки
плывут к другим берегам,
увидев, что возможно лучше
проводить время там.
Мостики дремали над прудами,
наблюдая тот зеленоватый свет,
в себе вода мостики отражает,
также рассеянный небесный свет.
Туманный свет струится от воды,
осталось много летней красоты,
вокруг составлен парковый букет,
чудесен окружающий рассвет.
12.11.2015.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622147
Фотография автора.
Парк Т.Г.Шевченко, город Ивано-Франковск.
10.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621905
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 17.11.2015
Червона шипшина,
листячко зелене,
посиди, дівчино,
тихо біля мене.
Постій із кущами,
з колючими плодами,
назбирай, дівчино,
плоди ті прегарні.
Мила, не вколися,
ягодам сушиться,
бо скоро - зима,
біла в неї перина.
Вкриє перина кущі,
не видно неба і землі,
тільки вітерець гуляє
і віхоли над полями.
Назбирай шипшини,
а іще знайди калини,
плоди суши – зима буде,
чай із ними не забудеш.
Вітамінів повний рот,
буде з плодами компот,
ще і сушка яблук, слив,
чорниць запасти зумів.
Готуй з них осінній чай,
дари літа зустрічай,
щоб дівчина мила
чай із них налила.
Фотографія із інтернету.
27.10.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621887
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2015
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621380
К пруду верба наклонилась,
жёлтые пряди ноябрь рисовал,
так она стоит, ей красоваться
среди деревьев и прудов зеркал.
Стоит верба над тихим прудом,
она быть может одинока или нет?
Дубы степенные с другого берега
шлют с ветром нежный свой привет.
На приветы верба не ответит,
а купает ветки длинные свои,
наблюдает, чтобы у пернатых
вдоволь бывало бы еды.
Рядом стоят степенный дуб и ива,
о чём шептаться им вдвоём?
Лишь ветер прилетит и редкий
лист упадёт и встретится с водой.
12.11.2015.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621905
Фотография автора.
Парк Т.Г.Шевченко, город Ивано-Франковск.
10.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621657
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 16.11.2015
Клен із вербою біля річки стояли
і стиха собі розмовляли,
а клен був зовсім молоденький
і трохи старша вербиченька.
Весну, літо і осінь, що почалась,
верба й кленочок розмовляли:
він за вітром їй листи посилав
і гілками землю доторкав.
А ось уже осінь прийшла,
дерев її торкалась жовтизна,
жовтий колір дерев - не сивина,
тільки додасть її осінняя пора.
Торкалась жовтизна вербиної пори,
а клен, хоч він ще молодий
втрачає листяне волосся
і жовте листя, бо вже осінь.
Ой, клене милий, не сумуй:
вже листопад наступить скоро,
за листям втраченим не пожалій,
про рік наступний мрій.
Наступного року прийде весна,
відновиться листяная краса,
та до весни доводиться чекати,
снігів із хуртовинами зазнати.
У верби є коси з жовтизною,
а клен їх загубив осінньою порою:
так біля річки - кленок і верба,
неначе осінь додала їм почуття.
Фотографія автора.
10.2015.
Івано-Франківськ,
вулиця Набережна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2015
Дней осенних тёплые мгновения
природа подарила нам,
тумана укрывала лёгкой тенью
и письма посылала всем ветрам.
Письма фигурные в виде листочков.
деревья ещё удержали и берегли,
когда начался порыв дежурный ветра,
листок вдруг оторвался и летит.
Летит листок, что осень написала,
а письмецо кому отправила? Ветрам?
По очереди все ветра призывала,
чтобы те уронили листья по лесам.
Разные как краски на платках,
пятна зелёных лиственниц и ёлок ряд,
как будто кто-то в день осенний
водил на показ модный или на парад.
12.11.2015.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621657
Фотография автора.
Парк Т.Г.Шевченко, город Ивано-Франковск.
10.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621380
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 15.11.2015
Високі і низькі ростуть дерева,
кущі внизу, бо колії слід берегти,
це так дерев густих посадка
маскує поїздів швидкий приїзд.
Від верхів, що зачіпали хмари,
і до трави, що барв додасть,
жовтила осінь їх і червонила,
але не всі, не за єдиний раз.
Яке дерево у багрянець прибиралось,
котресь ще зеленіти намагалось:
зустрічає осінь усіх різнолистям,
веде удалину чудовим краєвидом.
Удалину побігли електричні дроти
і падав лист на колії широкі,
високий насип зустрічає й камінь,
що проведе у осінь поїзд дальній.
Фотографія автора.
11.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621363
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.11.2015
У осени печальны берега
и тихо плещется вода,
добавит ветер лёгкую волну,
будто готовит озеро ко сну.
Ко сну под зимним безмятежьем,
в котором озеро не будет прежним
в окаймлении цветастых берегов,
заглянет к озеру чья-то любовь?
Купали ветки вербы и роняли листья,
несли их к середине, где небо чище,
синело небо осенью и плыли тучи,
как парусники и сердца, что лучше?
Лучше над озером смотреть издалека:
тучи-сердца, парусники или поезда,
любые уплывали вдаль гурьбой,
дополнив парк и озеро красой.
14.11.2015.
Фотография автора.
Городское озеро, Ивано-Франковск.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620965
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 14.11.2015
Метелики кудись летіли,
на гілочки куща присіли
і крильцями замерехтять,
куди б іще їм політать?
Полетіти б їм далеко,
куди не долетять лелеки:
у далекий дивний край,
ген за небокрай.
А листки маленькі,
як метелики жовтенькі
так далеко не спішать,
тільки до землі літать.
Як буде вітер із неба
і буде у них потреба
відірватись від гілля,
і шукати, де трава.
Листок тоді полетить
вверх, убік та ще униз,
кружлятиме навмання,
шукатиме: де ж земля?
Листок тоді приземлиться,
а тоді і пригодиться
чорній землі під кущем
і намокне під дощем.
А коли уже і сніг
стане падати до ніг,
то засне метелик-листя,
вкритий сніговим намистом.
Вкритий ковдрою сніжною
і не буде сонця знову,
тільки ковдра снігова,
засне листя і земля.
Фотографія автора.
Івано-Франківськ,
парк Воїнів-інтернаціоналістів.
11.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620950
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 14.11.2015
Песня ветра состоялась
и на флейте прозвучала,
или влюблён саксофонист
и милой исполнял плейлист?
Шаловливо летел ветер,
разлетались по планете
музыки чудесной ноты,
с ней не будешь одиноким.
Музыка всегда с тобой,
милый ветер, дорогой,
пролетает над полями,
городами и лесами.
Ветер выберёт семь нот,
в нём для музыки оплот
и она всегда звучит,
может кто-то с ней и спит.
Вольный ветер прилетал,
звучание ей добавлял,
пусть чудесная звучит,
вдохновение дарит.
Композитор пишет пусть,
вдаль с ней улетает грусть,
жизнь радость добавляет в дни
и с ними, музыка, звучи!
Анимация из интернета.
12.11.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620853
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.11.2015
Ще недописаний роман
на лавочці у парку залишили,
а може дописати вже пора?
Роман почали, а чи закінчили?
Побачу здалеку його,
який у мить оцю триває,
а може острівець оцей
прийняв та ще благословляє?
Та ж недаремно острівець
любові островом назвали,
покликав вітер листя у танець,
неначе сторінки перегортає.
Озера гладь навколо острова
легенько похвилює вітер,
у синє небо відлетить
із хмарами зустрітись.
Навіть хмарка білосніжна,
яка над островом летіла,
сердечка форму прийняла
і далі в місто полетіла.
Неначе хмарка копіює острів,
а ще і клумбу в його центрі,
знак металевих двох сердець
і лавочки-крісельця.
Трава й дерева пожовтіють
і неба зачарує просинь,
верби зеленими іще стоять,
та жовту сивину дарує осінь.
Благословляє осінь почуття,
в якого честь острів назвали,
життя продовжує писать роман,
щоб сторінки прекрасні стали!
13.11.2015.
Фотографія автора.
Міське озеро, Івано-Франківськ,
“острів любові.”
10.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620837
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2015
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620326
Звучит на улице соседней шум машин,
вечерний город опустел, но с ним они:
всю ночь сверкали до рассвета,
светили городские фонари.
Им утром постепенно гаснуть,
рассеивая в утреннем тумане свет,
и солнце выглянет, туман растает,
представит утро свой ответ.
Ответ для осени тот будет скорый,
закончатся у листопада дни,
пустынный парк и на его дорожки
ещё слетают листья и дожди.
Идёт дорожка вдаль не в бесконечность,
а в улице Шевченко начинается опять,
оглянемся на парка вид осенний
и в шумный город возвращаемся опять.
11.11.2015.
Фотография автора.
Город Ивано-Франковск,
парк Т.Г.Шевченко.
10.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620606
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 12.11.2015
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620310
“Берег високий у бистрої річки
і кам’янисті ріки береги,
я повернуся до вечора й нічки,
тільки мене, милий, жди.”
“На тебе, любко, чекаю давно я,
чую кожну твою пісню завжди,
а чи давно мені ти написала
і чи мені знов писатимеш ти?”
“Може про тебе в горах бистрий вітер
крилом натхнення мені навівав,
наш край чудовий разом із горами,
а ще із милим мене надихав.”
“Нехай же вітер із тих гір високих
розпочинає свій швидкий політ,
доля нехай тебе, мила, леліє,
із почуттями до нас прилетить!”
Фотографія із інтернету.
11.11.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620593
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2015
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620056
Стоят зелёные соседки,
игрушками украшенные из листков,
дождь моросит осенний, мелкий
и в парке поубавилось цветов.
В парке коричневый преобладает,
и чёрный цвет стволов под стать,
но кое-где ещё сверкает,
янтарный листьев блеск опять.
А серость туч нависла низко
цепляла самые высокие дымари
и не становится ничто лучистым,
ждут время в городе ночные фонари.
Когда опустится промозглый вечер
и дождик мелкий вновь заморосит,
фонарь засветится в тумане
и до утра ему светить.
10.11.2015.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620606
Фотография автора.
Город Ивано-Франковск,
парк Т.Г.Шевченко.
11.2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620326
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 11.11.2015
“Чорнії брови, синії очі
ідуть по стежці на краю села,
згадую вас я удень й опівночі,
як не побачу – доба немила.
Іде по стежці моя наймиліша,
летить за нею вслід серце моє,
куди спішиш отак, моє серденько,
і як ся маєш днесь, сонце моє?”
“Гаразд ся маю, тобі побажаю,
іду із іншого краю села,
живе старенька нанашка моя,
ось надоїла, несу молока.”
“Боже, здоров’ячка дай же нанашці,
а ще тобі дасть хай, серце моє,
чи перевести тебе над потоком?
Річка бистра хвилями виграє!”
“Потоку бистрого я не боюся:
місток надійний і два береги,
як повернешся, чи мені чекати?
З'єднає річка, як ті береги?”
Фотографія із інтернету.
10.11.1015.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620593
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2015
Туманный день, промозглый ветер
и мелких капель череда,
день этот будет не последний,
весь месяц впереди у ноября.
Из неба моросит ли дождик,
бывал только серый туман?
А ветер тёплый, бесконечный
его с собою прочь угнал.
В переплетении всех мокрых веток
запутался цвет меди и сухой травы,
а мелких капель прозрачная серость
добавила в них цвет коры.
Стоят деревья и поспешно
после морозов теряют наряд,
он падал на ветки соседок,
им листья ёлок украшать.
Анимация из интернета.
10.11.2015.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620326
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620056
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 10.11.2015
Для тебе буду тільки миттю,
одною миттю в довгому житті,
наче світанок, або вечір милий,
що швидко наступив та зник кудись.
А може так і я для тебе зникну
одного разу, але не тепер:
ніщо у світі не триває вічно,
а почуття міняються як вітерець.
Міняються неначе вільний вітер,
який із гір у море полетів,
та якщо поміняється погода,
назад у гори вітер поспішив.
А поки що на тому вітрі
ми стоїмо і віє він у житті:
навколо берег тільки й море,
удалину від нас летів.
Куди після тої миті полетить він
відчути, але ненадовго нам
і не залежить від нас сила вітру,
і льоту не впливатиме далечина.
Терзає вітер нас на простогоні,
не залишає у спокої він ні на час,
але якщо його нам не спинити,
давай силу його візьмем для нас.
Нам вільний вітер допоможе
переживати бурі в серці і сніги,
адже якщо надворі його сила,
то можна додавати свою із душі.
Нехай летить собі із братом,
змагається: а хто швидкий?
У морі і житті в нас буде вітер,
а з ним ще погляд ніжний твій.
Анімація із інтернету.
9.11.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620050
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2015
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619505
Кошки полировку молоком творили
и умывались долго, а потом
по очереди спрыгивали на диванчик,
дадут ли что-нибудь ещё?
Верхняя Пуша ушками водила:
локаторы в повышенной реакции,
нижние кошки безмятежно спали,
глубокий сон – проходит акция.
Лишние, поэтому брысь отсюда
и не мешайте кошкам спать,
кто с фотоаппаратом рядом?
Для фото лучше танцевать.
Танцует вокруг них, прекрасных,
и фоткает со всех сторон,
для кошек нужно время гладить,
фотографируют пускай ворон.
Вороны что-то разлетались,
трактор, видать, недалеко звучал,
вот их теперь пускай снимают:
в кошачьей фотосессии финал!
Фотография автора.
7.11.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619773
рубрика: Поезія, Стихи о животных
дата поступления 09.11.2015
Ходив крук діловито по городу,
спостерігав, що робиться в природі,
а що смачне ще залишилось,
щоб його добре пригостило.
Не зораний іще город
вишневий лист засипав,
смачне у листі залишилось щось
і крук ним намагався снідать.
Стоїть горіх у сусіда високий,
на паркані сидить крук збоку,
зранку собі знайшов горіх:
такий сніданок для нього прибіг.
Ось у сусіда трактор їхав
город зорати до зими,
пташина хмарка летить із посадки:
багато свіжої у ріллі “ковбаси.”
У птаства полювання вдале,
у свіжих борознах парує земля,
це ненадовго, будуть скоро
навколо білим небо і земля.
Фотографія із інтернету.
5.11.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619755
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 09.11.2015
Кошачья пирамида сообщала,
что уже осень и ступали холода,
новость не оказалась новой,
для кошек актуальная всегда.
За окном - мгла утренняя и туманы,
обещает хмурый день снег или дождь,
кошки позавтракали, им не рано
сложиться и приятным будет сон.
Пуша звала других двух кошек
всех на диванчике поспать,
а потом дружно умывались,
ушами водят бдительно опять.
Пришла на кухню ли хозяйка?
Как насчёт им полировки молоком?
Сначала кошкам наливай-ка,
а в холодильник убирай потом.
Фотография автора.
7.11.2015.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619773
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619505
рубрика: Поезія, Стихи о животных
дата поступления 08.11.2015
Стоїть хата невеличка,
гарна як квітуча дичка,
біля неї Ганночка,
пані, а не панночка.
Жвава молодичка
як синиця-птичка:
у коморі і надворі,
і у хаті, і у полі.
Дасть усьому лад,
уперед швидко й назад:
від кухні до комори,
у саду і на городі.
Уже вечір настає,
і сонечко сідає,
миленький скоро прийде:
“Вечеряй, серце моє.”
А як вечір закінчиться,
може щось іще присниться,
справді день здійсниться,
а у хаті не сидиться?
Вечір з танцями у клубі:
“Будем танцювати, люба?”
Місяць, зорі і ліхтарі
світилися до зорі.
Фотографія із інтернету.
5.11.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619488
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2015
Дама с собачкой в парке гуляла,
листья осенние там собирала,
собачка бегала в парке, искала:
кого бы ей найти сначала.
Нашла собачка в парке белку,
потявкала на белку очень смело,
орех насущный ищущих нашла ворон
и тявкала на них со всех сторон.
Вороны неохотно стали улетать,
орехи не забыли: не мешайте смаковать,
и улетели голуби за крайние пруды,
кому ей предъявлять претензии свои?
Со стаей уток лебедь выплывала,
у берега корм дружно ждали,
что с берега затявкала собачка,
то мелочь им неинтересна – мелковата.
А водоплавающие ждали корм насущный,
покушали его с охотою и дружно,
и даже в малой стайки голубей
к той ситуации был интерес скорей.
Закончились у дамы быстро бутерброды:
многовато жаждущего пернатого народа,
который разогнать собачка не сумела,
но в звуковом сопровождении преуспела.
А дама сейчас чуток отдохнёт,
устала ублажать пернатый и иной народ,
пора домой: другой народ там ждёт,
что кушать не откажется, давай вперёд!
Картина Евгении Гапчинской:
“Началась осень…”
6.11.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619121
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 07.11.2015
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618973
А вітер зрозумів, що рано
йому закінчувати свій політ,
летів у море шукати вітрило,
біле, а чи червоне: будь-яке.
Знайшов в блакитному тумані,
біліло одиноко у далечині,
вітер знайшов червонії вітрила,
з якими кораблю у порт іти.
Вітрило одиноке біліло в тумані:
нікуди не пливе воно і не спішить,
вітрильник із ними пливе з вітрами,
напевно, до когось біжить.
Щасливої дороги з червоним вітрилом,
нехай зустріне Грей свою Ассоль
і одиноко поплисти у тумані
вітрильнику, який самотній знов.
Хоч він самотній, але з капітаном,
у порт скоро скеровує вітру політ,
чи плисти самотою із вітрами
зробити вибір може тільки він.
Анімація із інтернету.
6.11.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2015
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618726
Услышит композитор каждый звук
и песню, или выйдет у него ноктюрн,
желаем вдохновения удачного ему
и гонит осень вдохновения волну.
Природа вышивает листьями узор вокруг
и его повторят, очерчивая взором круг,
творит статую скульптор дивной красоты,
которой стать будто из янтаря мечты.
Среди красы осенней строят дом
и архитектору дизайн поможет в том,
будут цветы вокруг, ландшафта вид,
чудесным станет осени сюрприз.
Без чувств осенних как же быть?
А мастеру без них не сотворить,
для сочинений чувства добавляет
и описания красы вновь собирает.
Осень снова отражается в картинах,
красиво в музыке звучит и чинно,
в стихах и прозе время прославляют,
в книге читатели о ней читают.
Осенний милый ангелочек
почувствует ещё разочек,
что он поможет всем творить,
и чувствам с красотою быть.
Картина Евгении Гапчинской:
“Я умею творить чудеса!”
4.11.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618980
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.11.2015
Торкнись душі моєї, милий,
ти так далеко у цю мить:
десь на терасі ти стоїш і бачиш
міста дахи, що ще не спить.
Місто дрімає під осіннім сонцем,
по-літньому воно вже не пече,
а обминає дахи і віконця
вітер із моря, що здалеку дме.
Вітер із моря принесе привіти,
погойдує на пристані човни і кораблі,
а почуття приносить вільний вітер,
можливо забере, чи цього хочеш ти?
Крутився вітер над дахами
і облітав самий високий мінарет,
ганяв по небу із птахами,
притих під сонцем цей гонець.
Анімація із інтернету.
6.11.2015.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619108
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618973
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2015
Осенние бывают чувства
красивы, нежные и грустны,
что вдохновят на творчество
поэта и художника.
Художник станет рисовать,
красивые стихи поэту сочинять,
а писатель напишет пьесу,
их творчество чудесно.
Услышит листьев композитор шорох,
шум дождя и наступил осенний холод,
и будет ветер, завивающий в трубе,
на крыше яблоко спешило к траве.
Шум водопадов на осенней речке,
журчание каждой струи, их встречу,
дятла стук и трескотню от птиц:
вороны карканье, щебет синиц.
Картина Евгении Гапчинской:
“Осенние поцелуи…”
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618980
4.11.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618726
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.11.2015
Десь незримо ангели ходять
і осінній лист злітає,
і так довго кружляють вітри,
наче лист бажання чекають.
Навколо зривала осінь
листяні жовті квіти,
водоспад струменем біжить,
Землю з каменю напоїти.
Хто йде мимо, усіх їй
Пречистій благословити:
усіх дорослих і дітей,
що краще стануть жити.
Пречиста Діва, що стоїть
біля стіни собору здавна,
не закінчується часу мить,
і Пречиста благословляла!
3.11.2015.
Фотографія автора.
Місто Івано-Франківськ,
майдан А.Шептицького,
10.2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618720
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.11.2015
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618225
Огонь поры осенней светит в печке
и искрами бросается из дров,
огонь осенний в фонаре фигурном,
что начинает скорый вечер вновь.
Благословит огонь осенний ночка
с морозом и туманами вдали,
и утром, в котором укрывались
изморозью все ограды и цветы.
Цветы увядшие стоят унылы:
в этом году уже им не цвести,
а листья их, что инеем укрыты,
ждут терпеливо солнца и зари.
Огнём осенним светит солнце,
которое в тумане искупает день,
осени тепло пусть будет в сердце
и душу согревает ночи тень.
Голос скрипки продолжает
песню чудесную в ночной дали,
фонарик яркий освещает
скрипачку осень музыки-любви.
11.2015.
Анимация из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618461
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.11.2015
Ой, у полі три тополі,
явір зелененький,
поїхав від мене милий
десь так далеченько,
він їхав у край неблизький,
йому не гуляти,
а служити тяжко-важко,
мене захищати.
Ой, у гаю, біля Бугу
пташечка щебече,
може свою пташиноньку
до себе покличе,
ой, заспівай, мила пташко,
клич свого милого,
може із своїм миленьким
покличеш і мого?
Додому нехай приїде,
до мене мій милий,
як прийде час вернутись
тобі, чорнобривий,
і приїде мій миленький,
коли повернеться
щасливая годинонька
хай нам усміхнеться.
Вже чекає рідна ненька,
зачекався батько
і сестричка, брат рідненький
стануть зустрічати,
а із ними вся родина,
село біля міста,
не буде яблуку впасти,
а ні ще й присісти.
Ой, у полі три тополі
з вітерцем не гнуться,
явір гіллям похитає,
як рости зберуться,
зустрічають три тополі,
вже додому їде,
миленького стріне явір,
неначе радіє.
Хитається, росу зронить
і трусить листками,
нехай їде мій миленький,
буде поруч з нами,
буде довго і радісно,
коли повернеться,
будуть тоді щасливими
душа моя й серце.
Фотографія із інтернету.
4.11.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618452
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2015
На скрипке нам играет осень,
чист и печален мелодичный звук,
как будто хочет задавать вопросы,
ответ звучит нежданно вдруг.
Что, дорогая, спрашивать хотела?
Спроси, пришла твоя пора:
за ноябрём вслед начинаются метели,
пора закончится твоя.
И грустно посмотрела осень
на сад начала ноября:
в садике сделать много нужно,
пока снегов пора не подошла.
Напомнит снежная пора узором
морозной ночью, но огонь
горит пока и греет в печке,
его, пожалуйста, не тронь.
Анимация из интернета.
3.11.2015.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618461
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618225
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 03.11.2015
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617970
А може ще у вишині
хтось колір неба загадає,
де синя глибина, як уві сні,
ті барви осінь править.
Швидкоплинна природи краса:
листопад зриває листя барви,
та залишилась у серці вона,
на полотні і на екрані.
На полотнах картин, що малює
їх знову сусід-художник,
на полотнах, що вишиє всім
майстриня ремесел – осінь.
Світлину фотографу зробить,
у кінофільми втілити й може
опише красну осінь митець,
хай серця вона тривожить.
Фотографія із інтернету.
11.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618214
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 03.11.2015
“Что делать, если разлюбили?"
"Забрать душу свою, уйти?
А в том пути тебя полюбят?
Неизвестно, но с душой станешь идти.”
У мудреца совет просили:
“Ответь, монах мудрейший, нам:
Что делать, если разлюбили?”
“Сначала душу забирай!”
“А что потом с душою делать,
что будет дальше в том пути?”
“Когда ты душу забираешь,
то лучше сразу и уйти.”
“В дальнем пути тебя полюбят?”
Монаха спрашивали вновь:
“А это неизвестно, но по дороге жизни
лучше идти, если душа с тобой!”
Анимация из интернета.
10.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617975
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 02.11.2015
Ти дала мені більше снів
і сказала: “Так триматись!”
Додавала більше холодів
турботлива осінь-мати.
За тобою усюди ходжу,
убраннями твоїми милуюсь,
барв яскравих додай собі,
щоби творити старатись.
Фарбами тими на полотні
намалює сусід-художник,
а вишивальниця їх візьме
і нанизує нитки чудові.
Устромить барви всі свої
в голчасте тоненьке вушко,
на домотканому на полотні
вже шиє рушник чи подушку.
Жовто-чорні барви бринять
і багряного кольору осінь,
таким буде в сорочці життя,
його колір осінь запросить.
Фотографія із інтернету.
2.11.2015.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618214
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617970
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 02.11.2015
Дождь прошептал, что будет осень
и в жизни тучи, ветер и дожди,
он будет быстротечен, очень точен,
ему не скажешь: “Уходи!”
Дождь льёт, когда на небе тучи,
их ветер пригонял издалека,
он станет лить пока на небе
запасы не закончатся наверняка.
В жизни и природе прекратится дождик,
если не пригоняет ветер новые дожди,
станет вокруг светлей и лучше,
только немного подожди.
Терпение безвременно у неба,
не бесконечен дождевой запас,
дождь прекращается в природе,
бросает солнце свой лучистый взгляд.
А зонтик, шарф и книгу жизни
судьба оставит парке на скамье,
возьмём подарок, ведь возможно,
что новый дождь нести судьбе.
Что в книге жизни нам судьба писала,
возможным станет вскоре прочитать,
а если не поймём, давай начнём сначала:
судьбе новые строки в жизни написать…
Картина Риммы Вьюговой.
Анимация из интернета.
10.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617750
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 01.11.2015
Блукала поміж айстрами бджола,
останній квіт удень знайшла,
поміж принишклими гілками
знайшла ще кошики з квітками.
Рожево запалають айстри-квіти,
їм іще сонячному дню радіти,
із ними у сусідах чорнобривці,
хости зелене, а ще жовте листя.
Жовкнуть на стеблах і листках,
зникає пишність у квітках,
згортається зелене листя,
а жовте опадає тихо.
Готується садок уже до зими,
нічні морози перші підійшли,
коричневими стебельця стають,
із холодом листопадові дні живуть.
Фотографія автора.
10.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617746
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.11.2015
Длинная у осени дорога,
в дальние ведёт леса
и по той дороге ехать,
ожидая на лесные чудеса.
Белочки бегут через дорогу,
носик высунет из листьев ёж,
заяц побежит, его тревогу
лес дальний станет унимать.
Здесь бродят олень и косули,
деловито путешествует кабан,
полосатые бежали поросята,
сзади важно шествует он сам.
Лучше ему уступить дорогу,
пусть в рощу дубовую уйдёт,
жёлудей найдёт, тогда спокойно
можно нам отправиться домой.
Осень своё время продолжает
и уходит в дальние леса,
где хозяйкой будет властной,
разноцветные творить ей чудеса.
Фотография из интернета.
10.2015.
Горы Карпаты.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617505
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 31.10.2015
Шикувались вишеньки у ряд,
це осінь влаштувала їм парад,
жовтила кожен їх листок,
щоб відправляти з вітром у танок.
Коли із вітром стануть танцювати,
падати їм з вишень і кружляти,
засипати чорну землю і траву,
і додати для землиці жовтизну.
Залишати дрібні гілочки,
у яких заплутались листки,
не зумів їх вітер відірвати,
щоб собі із ними танцювати.
Швидко наступає листопад,
жовтобокими вишні стоять,
зелений лист у кроні забринить,
жовтіє за осінній день і мить.
Фотографія автора.
10.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2015
Слезой прозрачной плачет за окном октябрь,
как будто месяцу немного жаль:
время закончилось так быстро у него
и время октября для осени ушло.
Придётся октябрю золото листьев оставлять,
из веток листопад на землю начинать,
кружить по ветру и играть опавшею листвой,
не грусти, что время мчится тройкой удалой.
Время тяжёлое утихнет у тебя,
с тобою будут мысленно друзья,
вдали с друзьями также будешь ты
и зонтики красивые – твои и мои.
Листьев зонтики в саду срывает листопад,
а на пороге ждёт ухода жёлтый брат октябрь,
дни ноября со светящимся туманом и дождём
прощается с вдаль уходящим октябрём.
Час расставания, октябрь уходит, но пускай
осени дальше время мчится вдаль,
не грусти, милый октябрь: ведь осень вновь
красным зонтом укроет и будет с тобой.
Анимация из интернета.
30.10.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617248
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.10.2015
Шурхотіла мишка
і бігала тишком-нишком
під підлогою у нірці,
шум лунав десь звідти.
Тихше, мишко, не шуми,
утікай звідси, біжи:
на дивані кішки сплять
і вушками ворушать.
Повертаються на звук
три пари котячих вух
і тебе почують умить:
сонна киця, та не спить.
Примостились киці утрьох,
осінь вже, холод прийшов,
гріють кицьки животи,
бережись, мишко, і ти.
Будеш бігати по хаті
і не станеш утікати,
то в живіт киці потрапиш,
оком не встигнеш побачить.
Давай, мишко, утікай,
у хаті - котячий рай:
з’їли шийку і молоко,
і заснули поки що.
А як мишка зашумить,
то прокинеться за мить
вся котяча братія:
буде котократія!
Фотографія автора.
29.10.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617241
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 30.10.2015
У осени начался листопад,
стоят деревья у дороги в ряд,
после ночного морозца
теряют листьев жёлтые сердца.
За чернеющими стволами
солнце лучи уже послало
согреть замёрзшие деревца
машин бесконечного поезда.
Листья тротуары засыпают,
у большие кучи их сгребают
и на зеленеющем газоне
листья от мороза сонные.
Первый лёд появится на лужах,
спасает солнышко от стужи,
днём ярко ему засветить,
морозу к ночи приходить.
Фотография автора.
29.10.2015.
Город Ивано-Франковск,
улица Галицкая.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617043
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 29.10.2015
Вийшов тато погуляти
і дитину колихати:
“Ідем до берега ріки
і давай, синочку, спи.
Підемо на берег річки,
хай цілує сонце в щічки,
вітерець несе із гір
свіжий вітер із лісів.
На березі шумить
верба, а ще річка,
у колясці дитя спить:
була шумна нічка.”
Поруч задрімав татусь,
“Хоч зараз та висплюсь!”
Спить татусь, та ще дитя,
шумить тихо їм верба.
Іще річечка шумить,
сонце світить у цю мить,
сонний час тепер у них,
баю-баю, милі, спіть.
Фотографія автора.
27.10.2015.
Місто Івано-Франківськ,
річка Бистриця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617029
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 29.10.2015
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616564
Обходила речка каменистый пляж,
где в октябре не станут загорать,
а только валуны летних костров,
сейчас не слышно песен и стихов.
А может кто в вечерний миг
захочет песню сочинить,
или песню пропеть на берегу?
Друзей всегда у костров ждут.
Костёр примет сухие ветки,
огонь пылает яркий, меткий,
пригласит для песен и бесед,
подарит милым яркий свет.
Костёр на берегу дарит тепло,
а может он добавит им любовь?
Костёр лишь может добавлять,
а настоящее тепло душе создать!
Фотография автора.
27.10.2015.
Речка Быстрица,
Ивано-Франковск.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616795
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 28.10.2015
У саду почався листопад,
стоїть сумний принишклий сад,
летять пожовклі скручені листки,
зірвати вітру з гілок до снаги.
І яблуко останнє упаде,
але жоржина ще цвіте
і ростуть пуп’янки нові,
поруч примерзлі стебла і листки.
Знов намагається стебло ростити
і пуп’янкам на них сидіти,
щоб іще квіти нові зацвіли
і осені краси ще додали.
Пишні жоржини ще цвіли
і перші заморозки їх не зачепили,
тепер до перших справжніх холодів
білі жоржини сад осінній прихистив.
Фотографія автора.
10.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616780
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.10.2015
Под солнцем осени спят берега,
прозрачна тихо плещется вода,
цвет отражается в воде,
что приготовилась к зиме.
Чередованию зелени-желтизны
добавляет небо синевы,
окрасит серых камней ряд,
их разный по величине парад.
Огромные серые валуны
украсят берега, держат волны,
но волн на глади не видать,
только прозрачная вода.
Взлетают стаи голубей,
воды бы им испить скорей,
сидят на камне у моста,
где тень от рыбака видна.
А вот сидит и сам рыбак:
ловится рыбка или как?
Но пусть спокойно посидит
и на прохожих не сердит.
Рыбак тот не напрасно ждёт
и рыбка у него уже клюёт?
Здесь интересен сам процесс:
годится для рыбалки берег весь.
Фотография автора.
27.10.2015.
Речка Быстрица,
Ивано-Франковск.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616795
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616564
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 27.10.2015
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616317
Природу осінь готувала
до листопадної прекрасної пори:
навколо ліс і парки фарбувала,
природою милуйся з нею ти.
Милуйся: дні осені останні пишні
поки не налетіли листопадові вітри,
але в природи ті вітри не лишні,
хоч осінь позбавлять краси.
Допоки жовтень і осіннє сяйво
золотом і бурштином сяє навкруги,
танцює лист чудовим вальсом,
на землю стелить килими.
А килими осінні пишні
опалим золотом блищать,
сусідки – зелені ялинки
іграшками з листя прикрасять.
Отак стоятимуть красуні
до самої зимової пори,
а осінь знову пензлик візьме,
пароль напише для зими.
Анімація із інтернету.
10.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616553
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.10.2015
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616054
Дни холодные закончит
далёкая на родине зима,
тогда и журавлиной стае
снова вернуться на родные берега.
На земле родной птенцов растить им
и обучать полёту над землёй,
но снова осень и зовёт их
далёкий край, но журавлям чужой.
В краю далёком они помнят
поля родные, лес и речек берега,
чтобы вернуться, когда напомнит
в краю далёком о себе весна.
А пока вновь танцует осень
с ветрами буйными трепещущим листком:
дни октября так провожает снова,
чтобы увидеться ей скоро с ноябрём.
Картина из интернета
10.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616330
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 26.10.2015
Розправляла світлі коси осінь
і заглядала у осінню мить,
шукала, що навколо ще зелене:
дерева всі позолотить.
Робочий пензлик свій виймала,
мольберт поставила і полотно,
потім пейзажі малювала,
наче красу творив їй хтось.
На полотні з’являлися пейзажі,
вправно мальований кожний листок,
стовбури в них потемніли і синіє
осіннє небо, або іде дощ.
Якщо йшов дощ, то сірий камінь
заповнював дорогу і тротуар,
став будь-який пейзаж прекрасним,
усе у осені виходило на лад.
Анімація із інтернету.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616553
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616317
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2015
Танцевала осень золотая
трепетным желтеющим листком
и журавли, вдаль улетая,
с жалостью оставляли край родной.
Они печально так кричали,
над лесом делая последний круг,
как будто навсегда прощались,
с родины улетев на юг.
На юге солнце и чудесно,
и жизнь далёкая кипит,
но только там она чужая
и сердце журавля к ней не лежит.
Милей журавушке родные степи,
луга и лес, и речки берега,
милей журавушке родные песни
и только им лететь для журавля.
Анимация из интернета.
10.2015.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616330
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616054
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 25.10.2015
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615804
Червоних яблук у саду
нападало багато у траву,
синіє і жовтіє виноград,
потрібно його вже зібрать.
Картоплю в погріб віднести,
приймач сказав: будуть дощі
і кукурудза з буряками
стоять під усіма вітрами.
Підставив гарбуз кабачкам
жовтий пузатий бік
і соняхів останніх край
приваблює синиць.
Осінь удалині ліси жовтить.
несуть із лісу в кошиках гриби,
калина хилиться через паркан,
жоржин з трояндами пізніми край.
Курличуть знову журавлі,
летять удалину від рідної землі,
та повернуться навесні,
щоб матерів усіх вітати на землі.
Картина із інтернету.
10.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616048
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.10.2015
Музыка осенняя звучит,
а парк ей вторит и шумит,
почти неслышно упал лист,
а воздух свеж с дождём и чист.
Парк звучит осенней скрипкой
и дождь шумит, но очень тихо,
фортепиано, флейтой, контрабасом,
что отзовётся густым басом.
Может это не парк шумит,
а музыка в наушниках звучит,
порадуется, с дождём погрустит
и ручеёк в траве не спит.
Дорогу охраняют стражи по бокам,
внушат очарование, не страх
пока оркестры осени звучат,
мелодий осень станет добавлять!
Анимация из интернета.
10.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615815
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.10.2015
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615553
“Піду у хату – краплі там стоять,
ще апаратом тиск потрібно мірять,
здоровою слід мені бути
і добре почуватись у наступні дні.
Недобре щось було мені цієї ночі,
в амбулаторію піду, хай допоможуть,
але для мене ліки найкращі мої:
здорові діти й щасливі.
Якщо вони отак далеко,
хай долетять хоча б лелеки,
іще мої до них листи
і, серце, не тримай, а відпусти.
Що апарат той показав?
Таблетки, що писали, прийняла,
можна крапель додати мені
і чаю з травами собі.
Що скаже інший апарат?
Глюкоза у нормі – добре,
таблетку після їжі прийму
і господарство обійду.
Курочкам сипону зерна,
пасеться у полі коза,
чи усе з’їло порося?
Бровко з котом їдять.
Дав Бог хорошу днину,
приїдуть рідні на гостину:
в саду і у городі помагати,
із нетерпінням стану їх чекати!”
Фотографія із інтернету.
23.10.2015.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616048
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615804
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.10.2015
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615324
В багрянец одеваются леса,
дорога, что идёт издалека,
в воде прозрачной видим тучу
и утки ищут, где же лучше?
Придётся скоро уткам улетать,
нам оставаться, не скучать,
наденем яркий шарфик и сапожки,
выпьем кофе и шутим немножко.
Пора и свитер тёплый надевать,
в камин и печь дров добавлять,
за место конкурировать с котом,
тепло пусть будет нам вдвоём!
Не испугает нас осенний холод,
когда душою жив и молод,
брось, милый, дров в камин,
со мною будешь не один!
Фотографии из интернета.
10.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615559
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.10.2015
Летять високо у небі журавлі,
у вирій полетять від рідної землі,
а відлітаючи, покличуть із собою,
щоб повернутись ранньою весною.
На них сумними дивиться очима,
а ще змахне із них сльозину
старенька матір, що біля воріт
і дивиться на навколишній світ.
“Куди, журавлики, ви полетіли,
чи долетіти до кінця доріг зуміли?
А з вами журавлята молоді,
ще зовсім юні: долетіти чи змогли?
А як там мої журавлята,
полетіли так далеко від своєї хати,
чи у них усе гаразд і чи здорові?
Хочу побачити їх знову!”
Фотографія із інтернету.
23.10.2015.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615804
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615553
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.10.2015
Время нельзя остановить,
возможно временем чудесным жить
и любоваться на красивую пору,
что начинала анимацию свою.
Как будто сделал кто-то ей
картинки движущиеся, что милей
придуманных из фильмов,
жизнь сделают красивой.
В настоящем фильме – листопад,
деревья выстроились в ряд
и девушка идёт с красным зонтом,
внизу ковра шуршащий тон.
И в куче нагребённых листьев
собачья морда тихо дышит,
согреется в ней или пошалит,
и листьями опавшими шуршит.
Куда-то вдаль ведёт дорога
в тоннеле из деревьев пышных
и даже неба не видать
в тоннеле том лесистом.
Анимация из интернета.
10.2015.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615559
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615324
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 22.10.2015
А вже не ранок, а вже вечір:
так ніжно день кладе на плечі
і усмішок додасть, не самоти,
то посміхнись, милий, мені і ти.
Озветься ранок сонячним світанком,
а може осінь наворожить собі дощ,
та ранок будь-який хай буде добрим,
щоб захотілось встати та іти також.
Запах кави, музика із приймача лунає,
а телевізор новину хорошу скаже нам
і тоді ранок, справді, буде добрим,
який для тебе і для нас настав.
Наступний день пришле знов клопіт,
години припиняє ранок чарівний,
але хай не закінчується ніжність,
що день дарує кожний твій.
Картина із інтернету.
21.10.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615319
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2015
Осенний букет как прощание с летом,
последние для лета передаст приветы,
цветы осенние похожи на ответы,
их хризантемами привыкли называть.
Цвет осени у них есть ярко-жёлтый,
белый и кремовый, а также и бордо,
лепестки собраны в корзинке,
глядят из садика в окно.
Глядят на прудик и на сетку,
в соседках бархатцы и георгины,
и астр такой же пышный цвет,
составит каждая букет.
А что в букете будет пышном?
Стебельков много в хризантем:
красивая у осени эмблема,
солнышка блеск и яркий цвет.
Анимация из интернета.
10.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615082
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 21.10.2015
Бігла білочка по землі,
горішки шукала зелені,
хвостиком метляла,
швидко пострибала.
Стрибнула на стовбур
і бігом у крону,
а зелену шкірку
кидала вниз швидко.
Із смачним горішком
бігла собі нишком
і нема вже білки,
а внизу - горішки.
Себе ними пригостить
і білочці хай щастить:
на самій вершині
стиглі горішини.
Білочка ще повернеться
і з горішком розбереться,
ще й робить собі запас:
запастись для зими час.
Фотографія автора.
18.10.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615070
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 21.10.2015
В городе осеннем наступает утро,
хмурое, уставшее как будто,
небо серое, но жёлтая листва,
льётся ещё свет от фонаря.
Шум машин, промозглый холод,
туман и дождик мелкий мочит,
но не прекратится шум машин,
разноцветье зонтиков и шорох шин.
Утреннее кофе, согревай,
день удачным будет, помогай,
не мешает холод и осени тьма,
если согревается душа.
Согревает кофе для утра,
одеяло, брысь: уже идти пора,
солнце из тумана вновь проснётся,
а с солнышком ты мне улыбнёшься.
Анимация из интернета.
11.10.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614811
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.10.2015
Над озером синіло небо,
хмар безкінечних кораблі пливли,
хто капітани у них, а може
у осені наради відбулись?
Хмар кораблі маленькі пливли,
за ними йшов сірий фрегат:
такий великий і красивий,
а хто на ньому капітан?
І ось прокинувся вже вітер,
листя шуміло десь на висоті,
а може ще біліли щогли
і вітру натягти вітрила до снаги?
І дружно зашуміло листя,
попереджаючи пробіг вітрів,
летіло вниз, крутилось гостролисте,
на воду падало для нових берегів.
А може так попереджало небо
про вітер, дощів холоди,
і тільки вітер у синьому небі
додав вітрилам хмар снаги!
Фотографія автора.
18.10.2015.
Івано-Франківська область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614809
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.10.2015
О ком грустила, осень золотая?
И журавли, печально улетая,
тебе опять привет передают
и крыльями последний раз взмахнут.
Печально провожает осень
птиц стаи, они собрались на юг,
она уже в самой последней роли
и растеряла всех подруг.
А наша осень будет тёплой,
хоть льют дожди и мокрый снег,
опавших листьев желтизна согреет,
будто жар солнышка, что вдруг исчез.
Не видно солнца, только тучи,
а где тепло теперь найти?
Тепло теперь пусть будет в сердце,
которое полно любви.
Анимация из интернета.
10.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614560
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.10.2015
Повівав над озером вітерець,
просив сірі хмари на танець,
хмарки довго опирались
і танець не починали.
Завмирали над озером хмари,
милувались на гори з лісами,
де вже осінь тихо ходила,
листя багрянила і золотила.
Тільки осінь залишала
хвойним красуням голки зеленаві,
залишались незмінними вони,
щоб сусідкам додати краси.
А над озером розлогі хмари
пливли собі тихо далі
сталево-сірими куполами
над справжніми церквами.
Зачіпали шпилі високі,
милувались пильним оком
і жовтіли очеретяні береги,
хилились верби до озерної краси.
Фотографія автора.
18.10.2015.
Івано-Франківська область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614553
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.10.2015
Осеннею недолгою порой
красуется физалис яркой красотой:
морковно-красный и зеленоватый цвет,
уже готов такой букет.
Букетик тот на грядке вырастает
и красотой листьев резных пленяет,
коробочки чудесны, будто бы в них приз,
и в каждой заключён сюрприз.
Под яблоней и под зелёной веткой
сидят их огоньки и светят метко,
похожие на перевёрнутое пламя,
что светит днём, а ночью продолжает.
В соседках розы колючками навострились,
бархатцы и астры засветились,
и хоста демонстрирует в тени наряд,
только физалис сам себе букет и брат.
Фотография автора.
10.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614298
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 18.10.2015
Вербо пишна,
де ти росла?
Листя твоє
вода несла,
гілочки змокли
в сірій воді,
а ти дивилася:
що там на дні?
Листя твоє
вода несла,
недалеко –
до берега,
до берега
не донесла,
в очереті
заплутала.
Всі очерети -
в сірій воді,
тягнуть в небо
гострі кінці,
жовті кінці –
темні хмари,
а чи сягнуть
небесні барви?
Тут небеса -
яскраві й сині,
пливуть кудись
білі хмари,
дивляться пильно
в озера гладь:
багатий там
відтінків ряд.
Темніша там
синь у воді
і не такі
білі хмари,
як придивитись:
хто залишився,
вітер завмер,
біг зупинився.
Верба пишна -
на березі
дивилася
на береги,
вербо, чому
стоїш сумна?
Гілля росте –
буде верба!
Фотографія автора.
18.10.2015.
Івано-Франківська область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614295
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.10.2015
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613838
Куда уедешь, наш чудак?
И поступал во всём не так:
зачем тот великан далёкий?
Ты лучше подожди немного.
Сиди на берегу спокойно,
гляди в бушующие волны,
глядишь: издалека волна
мимо несёт остов врага.
Нужно ли было с ним сражаться,
или лучше в реке купаться,
смотреть на девушек на берегу,
где Дульсинеи на рыцарей ждут?
А может среди них - твоя?
Зачем далёкая дорога тогда?
И великаны не нужны тебе,
а глаз очарование везде.
Дай Росинанту отдохнуть,
Санчо Панса пытается вздремнуть,
пообедав предварительно, тогда
у подружек Дульсинеи всегда.
А может Дульсинея - только сон,
он снится и кому, когда влюблён?
А если ищешь и тот образ снится,
то в жизни Дульсинея воплотится.
Увидит в каждой даме Дон Кихот,
прекрасным сон представит он,
где Дон Кихота милая живёт?
Путь его длинный, она ждёт?
Реальность Санчо Панса добавляет
и Росинант прилежный отдыхает,
а Дульсинея из мечтаний-облаков
в жизнь воплотится и в любовь.
Фотография из интернета.
15.10.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613967
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 17.10.2015
Стомились яблуні від зрілих яблук
і час настав яблукам впасти,
котитись у траву з останніми квітками
і червоніти між зеленими листками.
Упало яблуко на дах і вниз скотилось,
а серце тьохнуло, чи на мить зупинилось:
так озивається осіння тишина,
прозоро-сіра, кришталева і п’янка.
Земля озвалась, наче камертон,
десь вітер у гіллі дасть обертон,
зашелестить сухий пожовклий лист,
довго покрутиться і падає униз.
Озветься дощ осінній із гілля,
дрібними краплями намочить не дарма,
крапель додасть холодного намиста
вінкам пожовклого вже листя.
Життя листка неначе сон,
краси додасть осінній натюрморт,
червонобокі яблука зберуть у кошик,
Адама молодого в гості просять.
Яблуко не одне, а цілий кошик
і Єва молода його запросить,
історії продовжують тривати всі
в земному, що триває знов, житті.
Анімація із інтернету.
15.10.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2015
Ах, мой милый рыцарь,
зачем же далеко так ищешь?
Дульсинея ждать не будет вечно,
время течёт и оно быстротечно.
Смысл жизни у тебя – дорога,
в дороге будет у тебя тревога,
а мельницы большие, ветряные,
воюешь с ними, милый?
Чудятся вместо мельниц великаны,
а на балконах - прекрасные дамы,
и чем закончится сражение твоё,
грустно будет тебе иль весело?
В душе, мой рыцарь, одинок,
вдали манят тебя много дорог,
какую выберешь? Зовут все вдаль,
но каждая сулит тебе печаль.
Что гонит в путь далекую тебя?
Беспокоишься, что в паутине душа?
Смотришь сквозь приключения свои,
мир с удивлением посмотрит на твои…
Картина из интернета.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613967
15.10.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613838
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 16.10.2015