Светлана Борщ

Лебедь белая плывёт

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789187#com3548191

Лебедь  белая  плывёт
по  зеркалью  тихих  вод,
сияли  копны-облака
над  поверхностью  пруда.

В  небе  чайка  полетела,
пролетела  и  задела
тучу  белую  крылом,
крылышки  вразлёт  притом.

Улетит  прочь  в  вышине,
водомерки  на  воде,
уточек  здесь  кутерьма,
чёрных  лебедей  тут  два.

Те  и  эти  там  плывут,
пускай  мамы  отдохнут,
но  не  может  отдыхать:
дитя  хочет  пошагать.

Ей  шагать-то  не  пора:
слишком  юная  была,
ножки  топают  уже,
если  подержать  в  руке.

Если  много  голубей,
топают  вперёд  быстрей,
зелена  вокруг  листва,
это  в  парк  пришла  весна.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789592
25.04.2018.
Фотография  автора.  
Парк  им.  Т.Г.  Шевченко,
Ивано-Франковск.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789272
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 27.04.2018

Він хотів жити у казці

                   Він  хотів  жити  у  казці.  А  навколо  була  не  казка.  По  розбитій  польовій  дорозі  текли  весняні  струмки.  Гуляв  вітер  і  носив  чайок  над  морем.  Рибальські  хатини  бовваніли  коричневими  точками  на  горизонті.  Височів  маяк  і  рибальська  шхуна  поспішала  у  порт.  Вона  була  подібна  на  ту,  на  якій  прибув  батько  після  війни.  Приїхав  хворий.  Йому  -  шевцю,  як  і  матері-пралі,  доводилося  багато  працювати,  щоб  прогодувати  родину.  Та  кожного  вечора  він  розповідав  якусь  історію  про  минуле  життя.  А  якщо  історії  закінчувались,  то  він  діставав  із  скрині  маленький  потертий  томик  казок  “1001  ночі.”  Тоді  у  старій  хатині  звучали  східні  казки.  Схід  був  дуже  далеким  від  датської  півночі,  але  він  ніби  виринав  із  сторінок  і  розмальовував  себе  яскравими  фарбами,  оживав  відважними  героями  і  світив  над  далекими  пустелями  сонячним  світлом,  якого  так  не  вистачало  під  час  коротких  зимових  днів  на  півночі  Данії.  
                     Стрибали  вогники  у  домашньому  вогнищі  і  підсвічували  начиння,  годинник,  меблі.  Усе,  що  оживе,  затанцює  і  заговорить,  розповідаючи  історії  про  себе  і  навколишній  світ.  Він  не  вважатиме  ці  історії  казками  і  не  вважатиме  себе  казкарем.  Та  вони  знову  і  знову  прийдуть  до  нього  своїми  персонажами  і  навколишнй  світ  оживе,  розквітне  барвами  і  стане  іншим:  кращим  і  омріяним.  
                     У  казці  можна  змінити  дійсність.  Але  створені  і  прикрашені    фантазією  казки  не  завжди  закінчувалися  щасливо.  Іноді  закінчення  було  нещасливим,  як  і  навколишня  дійсність.  А  вона  була,  справді,  тяжкою:  із  працею  для  щоденного  харчування,  за  таку-сяку  одежину  і  дах  на  головою.  А  життя  проходило  у  19  столітті,  коли  люди  хворіли  і  страждали  від  будь-якого  болю:  зубного,  головного  і  не  мали  сучасних  можливостей  лікування,  чи  бодай  знеболення.  
                     Дійсність  була  тяжкою,  часто  настрій  і  закінчення  казки  зображало  її  саме  такою.  А  ще  світ  буває  жорстоким  до  тих,  хто  відрізняється  від  інших  будь-чим:  виглядом,  фізичною  силою,  особливостями  характеру.  Він  із  недовірою  сприймав  чуже  товариство  та  галасливих  дітей,  бо  це  нагадувало  дитинство  і  хлопчаків,  які  дражнили  високого  худого  із  тонкими  кінцівками  хлопчину,  заглибленого  у  себе.  У  ті  часи  особливо  складно  доводилося  таким  особливим  людям,  заглибленим  у  власний  внутрішній  світ,  де  їм  буває  найбільш  комфортно.  Цей  світ  відкривається  там,  де  така  людина  почуває  себе  у  безпеці  серед  зовнішнього  світу  із  природи,  навколишніх  речей  і  предметів.  Тоді  навколишній  світ  відповідає  взаємністю  і  розповідає  по  себе  чудові  історії,  які  слід  тільки  відчути,  почути  і  записати.
                     Спочатку  він  слухав,  уявляв  і  додавав  дійових  персонажів  до  свого  маленького  театру.  Потім  почав  записувати  їхні  ролі  і  дії.  Він  захоче  обов’язково  показати  п’єси  у  великому  театрі,  тому  поїде  за  мрією  –  у  Копенгаген.  Там  буде  робота  у  театрі,  спроби  співати  і  писати  вірші.  Він  розповідатиме  дітям  казки,  які  стануть  популярними,  і  він  наважиться  видати  збірки  своїх  казок.  Створені  ним  герої,  втілені  у  книжці,  починали  жити  тривалим  власним  життям  і  не  завжди  закінчення  було  щасливим.  Але  вже  хтось  інший  колись  змінить  казку,  придумає  як  змінити  нещасливе  закінчення  згідно  законів  жанру  і  бажання  глядачів,  створить  фільми  і  мультфільми.  Фантазії  хлопчини  із  маленького  містечка  Оденсе  оживуть,  заговорять  і  стануть  жити  власним  і  кращим  життям.  
                     Маленький  хлопчик  пустив  паперовий  кораблик  по  струмку  від  снігу,  що  танув,  і  побіг  за  ним  далі,  на  берег.  Він  зустрічатиме  з  ним  сонячний  ранок,  який  обов’язково  прийде.

2.04.2018.
Фотографія  із  інтернету:  
Г.Х.Андерсен  2.04.1805-4.08.1875.        
               

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789205
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 26.04.2018

Мир в ожидании дождя

Мир  в  ожидании  дождя,
туч  грозовых  царила  серость
и  нет  над  озером  других,
есть  очерчённая  безбрежность.

Очерчена  линиею  берегов,
крышами  берега  сверкают,
так  отражаются  в  воде
и  берега  собою  окаймляют.

Очерчен  берег  тоже  здесь
оградой,  линией  металла,
зелёных  статуй  тут  не  счесть,
весна  лепила  их  и  наряжала.

Окаймлённый  линиею  берегов,
весны  растущим  созиданием,
здесь  только  озеро  и  берега?
И  неба  купол  с  облаками.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789272
25.04.2018.
Фотография  автора.
Ивано-Франковск,  
городское  озеро.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789187
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 26.04.2018

Фея і жук

               На  листок  вишні  присіла  фея.  Вона  була  мала  і  тоненька  з  великими  гарними  очима  і  прозорими  крильцями  за  спиною.  Фея  була  чарівна,  але  бачити  себе  вона  могла  тільки  у  краплинах  роси,  або  в  озерцях  після  дощу.  Фея  працювала  на  вишнях  і  запилювала  рясно  укриті  квітами  дерева.  За  це  отримувала  платню  на  додачу  до  квіткового  пилку  і  ранкової  роси,  якими  живилася.  Вона  починала  свою  роботу  на  світанку  і  закінчувала  її  увечері,  коли  сонце  прозирало  променями  крізь  гілки  і  нагадувало,  що  пора  іти  на  спочинок:  сонцю  і  феям.  
                   Фея  була  юною  і  недосвідченою,  та  вчилася  у  школі  фей.  Там  викладали  усе,  що  може  знадобитися  у  майбутньому  для  кожного  виду  роботи.  У  тій  школі  вчилося  багато  фей:  хлопців  і  дівчат.  Іноді  вони  збиралися  на  вечірки  і  тоді  довго  лунала  музика,  сміх  і  тривали  танці.
                   Одного  разу  до  школи  фей  прилетів  жук.  Він  мав  проводити  навчання.  Зграйка  фей  оточила  жука  після  заняття.  Досвідченим  поглядом  вичислив,  що  вона  цікавилась  темою  і  була  старанною  ученицею  у  школі  фей.  
-Чи  виконаєте  одне  прохання?  –  звернувся  жук  до  феї.    
-Чому  ні?  У  чому  воно  полягає?    
-Потрібно  оформити  розповідь,  –  відповів  жук.  
                   Фея  була  старанною  ученицею.  Іноді  вона  робила  помилки,  та  швидко  їх  виправляла  і  набиралася  досвіду.  Фея  сподобалась  жуку  і  він  вирішив  запросити  її  до  товариства  таких,  як  і  сам.  Жуки,  в  цілому,  прихильно  сприйняли  приліт  незнайомки.  Вона  почувалася  трохи  ніяково  на  їхній  вечірці.  Задоволений  жук  провів  її  до  хатини  серед  вишневого  листя.  Він  здавався  люб’язним  і  чарівним,  адже  був  досвідченим  жуком  і  умів  подобатись.
                   Настав  ранок.  Чарівність  вечорової  дивини  зникла.  А  коли  жук  прилетів  до  свого  звичайного  товариства,  то  почув  зовсім  інші  враження  по  фею.  Особливо  старався  один  молодий  жук:  “Вона  легковажна  і  нерозумна,  любить  гроші,  увагу,  не  працює  достатньо  і  зовсім  негарна:  у  неї  немає  нічого  із  того,  що  є  у  нас,  членистоногих  жуків,  немає  нічого  і  жодного.”  Фея  вже  не  здавалася  жуку  такою  чарівною.  А  й,  справді,  вона  ж  тільки  фея  і  не  рівня  самодостатнім  жукам.  Жук  слухав,  бо  був  не  проти  почути  те,  що  повністю  відповідало  його  уявленням  про  фей.  Багато  недоліків  можна  знайти,  або  придумати,  якщо  цього  хочеш.
                   Радісна  фея  прокинулась.  Згадуючи  про  вечір,  вона  цілий  день  працювала,  щоб  знову  швидше  настав  вечір,  в  якому  буде  він  –  жук.  Але  жук  не  прилетів.  Не  прилетів  він  і  наступного  дня.  Коли  фея  спробувала  сама  з’ясувати,  то  почула  увесь  список  своїх  недоліків,  про  які  вона  не  знала,  включно  з  виглядом.  Фея  була  приголомшена.  Невже  це  той  самий  жук,  який  здавався  їй  таким  милим  і  люб’язним,  куди  поділася  його  привітність?  Невже  вона  і  справді  така?
                   Повільно  полетіла  фея  у  свій  будиночок.  Світ  навколо  раптом  втратив  кольори  і  перестав  звучати.  Униз  падала  роса,  а  вона  заховалася  подалі  у  листя,  щоб  її  ніхто  не  бачив.  І  тоді  вона  згадала  про  фею-наставницю.  У  фей  вони  бувають  майже  завжди.  До  неї  можна  прилетіти  і  запитати  поради.  
                   Збиралася  гроза.  Вітер  хитав  вишневі  дерева,  із  них  сипався  цвіт  і  укривав  білим  покривалом  землю.  Але  фея  не  зважала.  Вона  мусила  дізнатися  правду.  Зазвичай  феї  сидять  під  час  грози  у  своїх  хатках.  Та  вона  не  зважала  на  вітер  і  полетіла  дуже  швидко.  Тим  часом  почався  дощ.  Проскакуючи  поміж  холодними  краплинами,  фея  прилетіла  до  наставниці.  
-Це  хто  летить  сюди  у  таку  погоду?  –  здивувалася  вона.  А  ще  більше  здивувалася,  коли  побачила  мокру  і  сумну  фею.  
-Що  сталося?  –  запитала  вона  у  неї.
Але  та  мовчала.  Зрозумівши,  що  щось  негаразд,  вона  закутала  її  у  плед  і  посадила  ближче  до  вогника,  що  слугував  домашнім  вогнищем,  і  дала  в  руки  кружку  із  гарячим  трав’яним  чаєм.  Зігрівшись,  фея  почала  розповідати.  Фея-наставниця  уважно  слухала,  хоч  їй  було  важко  стримуватись.  А  тоді  вона  причесала  фею,  сказала:  “Ходімо”  –  і  повела  її  до  дзеркала.  Це  було  невелике  дзеркало  у  дерев’яній  оправі.  Особливістю  дзеркала  було  те,  що  воно  мало  два  відображення:  зовнішнє  і  внутрішнє.  Іноді  зображення  були  зовсім  різними,  але  часто  вони  співпадали.    Фея  у  дитинстві  любила  прилітати  і  крутитися  перед  дзеркалом,  приміряючи  нові  спіднички  і  кофтинки  із  квіткових  пелюсток.  
                 “Дивись”  –  сказала  фея-наставниця.  Юна  фея  подивилася  у  дзеркало.  У  ньому  була  тоненька  юна  красуня  із  білим  обличчям  і  великими  очима.  Кольорова  спідничка  із  пелюсток  висохла  і  задерикувато  піднімала  край,  показуючи  стрункі  ніжки.  Фея  розгорнула  дзеркало.  Зовнішнє  і  внутрішнє  зображення  співпали  майже  ідеально,  відрізняючись  тільки  відтінками.  Раптом  усе,  що  сталося,  здалося  феї  зовсім  далеким.  Зображення  у  дзеркалі  сказало  більше,  ніж  чужі  слова,  сказані  із  неприязню,  заздрістю  і  ревністю.  
-Саме  так  –  сказала  фея-наставниця  і  усміхнулася.  Юна  фея  повеселішала.  
-До  речі,  сьогодні  увечері  твої  колєжанки  запланували  велику  вечірку  у  сусідньому  саду  для  фей:  дівчат  і  хлопців.  А  ось  у  мене  є  нове  вбрання  для  тебе  і  босоніжки…
Юна  фея  приміряла  на  себе  нову  одежу.  Відображення  у  дзеркалі  стало  ще  гарнішим  і  фея  повеселішала.  Гроза  тим  часом  закінчилась.  Визирнуло  сонце  і  сад  засвітився  дощовими  краплям  у  вечірньому  сонці.  “Щасти!”  –  заусміхалася  фея-наставниця,  проводжаючи  юну  фею  поглядом,  коли  та  відлітала  у  напрямку  сусіднього  саду…
                 Світ  і  люди  можуть  бути  не  такими,  якими  видаються.  При  наявності  бажання  можна  знайти  багато  справжніх  і  уявних  недоліків  навіть  у  фей.  Неправильно  підштовхувати  до  змін,  намагаючись  створити  комплекси.  Це  видає  їх  наявність  у  маніпулятора.  Іноді  такі  спроби  бувають  настільки  інтенсивними,  що  перекреслюють  можливість  подальших  змін  і  стосунків.  
                 Не  варто  намагатися  дивитися  на  когось  із  зверхньої  висоти  власної  дзвіниці.  Навіть  недосвідчені  можуть  розібратися  у  ситуації,  задавши  просте  запитання:  кому  і  чому  вигідно?  
                 Буває,  що  незадоволення  має  зовсім  іншу  причину,  не  ту,  яку  називають.  І  як  би  не  змінювалися  для  вигаданих,  все  одно  виправленнями  не  будуть  задоволені,  бо  неможливо  змінити  справжню.  А  якщо  уважно  подивишся  на  світ  навколо  себе,  то  і  не  захочеш  змін,  яких  вимагають.
                 Чиїсь  думки  про  тебе  можуть  змінюватись,  незалежно  від  дій,  або  вчинків.  Від  тебе  можуть  вимагати  змін,  зручних  для  когось.  Але  чи  потрібні  такі  зміни  тобі  і  чи  стане  краще,  якщо  будеш  згідна  із  ними?  А  може  змінюватись  слід  тоді,  якщо  цього  захочеш  саме  ти,  а  не  хтось  для  тебе,  а,  насправді,  для  себе?  І  виявиться,  що  змінювати  слід  власні  враження  про  себе,  а  не  себе.  А  ще  не  зайвим  буде  подивитися  у  дзеркало.  Кожному.

25.04.2018.
Картина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2018

Звучали громко птичьи голоса

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788837

Звучали  громко  птичьи  голоса:
обрадовались  солнышку  яркому,
туч  тёмных  исчезала  полоса,
лазурная  цвела  над  домом.

Ветра  подули  мощно  и  качали
все  дружно  вербы  стороной,
и  расстилалось  туч  безбрежье,
а  солнце  -  радостною  полосой.

Мир  здесь  разделился  скоро,
вода  в  нём  –  отражение  небес
и  только  небо  с  нею  спорит,
чертила  жизнь  границу  –  лес.

Теперь  здесь  небо  голубое
и  темени  остатки  таяли  вдали,
только  желтеющею  полосою  
явление  стихий  делили  камыши.

31.12.2017.
Фотография  автора.  
Ивано-Франковская  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788982
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 25.04.2018

Сорт і догляд

                       По  обидва  боки  паркану  росли  нарциси.  А  ще  росли  сортові  нарциси  трохи  далі,  у  квітнику.  Туди  їх  висадили  позаминулого  року.  Кожен  посадили  у  грядку  окремо,  по  великій  цибулині  поміж  інших  квітів.  Але  не  всі  із  них  змогли  зацвісти  наступного  року.  Один  із  нарцисів  виткнув  із  грунту  довгі  зелені  листки.  Потягнув  їх  до  сонця,  але  квітки  так  і  не  утворив.  Згодом  його  листочки  пожовтіли  і  заховалися  поміж  інших  квітів.  Впродовж  усього  спекотного  літа  сусідні  квіти  підживлювали  і  поливали.  А  цибулини  нарцисів  сиділи  у  землі  і  запасали  поживні  речовини.  
                       По  обидва  боки  сітки  загороди  для  кіз  теж  росли  нарциси.  Одні  -  у  густій  траві,  а  інші  залишилися  по  той  бік  паркану  –  у  загороді.  Кози  топталися  по  листках,  але  їсти  їх  так  і  не  захотіли.  Пекло  сонце,  поливав  дощ.  Багато  дрібних  цибульок  сиділо  у  землі,  але  вони  там  росли  давно  і  вже  багато  поживних  речовин  використали  із  грунту.
                       Минула  осінь,  настала  зима.  Пожовклі  квіти  заховалися.  Укривав  їх  зимою  густий  шар  снігу  і  цибульки  нарцисів  чекали  весну.  
                       Прийшла  весна,  розтопила  сніг.  Першими  до  сонця  потягнулися  листки  білоцвітів,  а  поруч  -  нарцисів.  Пересаджені  із  лісу  білоцвіти  цвіли  у  квітнику  і  посеред  трави  майже  однаково  рясно.  Лісових  переселенок  особливо  не  турбували  умови  росту.  Вони  відцвітали,  запасали  з  листків  поживні  речовини,  їхнє  листя  жовтіло  і  вони  зникали  в  землю  до  наступної  весни.
                         У  квітнику  росли  великі  сортові  нарциси.  Вони  квітли  поруч  із  крокусами,  ранніми  тюльпанами  і  мускарі.  Хитали  голівками  під  вітром  і  ніби  озивалися  до  звичайних  білих  нарцисів:  “Коли  почнете  цвісти?  Вам  уже  пора.”  І  білі  нарциси  посеред  трави  розквітали.  Їм  було  тісно,  та  все  ж  вони  витикали  на  світ  дрібні  білі  голівки  квіток.  
                       А  нарциси  у  загороді  все  не  розцвітали.  “Чому  не  цвітете?”  -  питали  сусідки.  Та  нарциси  тільки  сумно  згинали  поламані  козами  листки  і  не  розцвітали.  Але  якщо  їх  викопати,  висушити  і  пересадити  у  квітник  по  одній  цибулині,  то  кожна  із  них  через  деякий  час  зацвіте  великою  квіткою.  Майже  такою,  як  і  сортові  нарциси.  
                     Квіти  цвітуть,  якщо  можуть.  А  як  їх  доглядають,  то  вони  усміхнуться  сонцю  і  навколишньому  світу  квітами.  Кожна  власною.

22.04.2018.
Світлина  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788889
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 24.04.2018

Вдруг даже лёд стал голубым

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788754

Вдруг  даже  лёд  стал  голубым
и  мир  собою  разделил  надвое,
он  здесь  и  так  поделен  был
воздушною  и  водной  полосою.

Ещё  там  серость  низких  туч
висит  над  рощей  из  берёзок,
окошко  неба  есть  из  туч  седых,
но  краешек  открылся  с  синевою.

Мир  разделился  на  четыре  части:
небо  без  туч  и  серость-густоту,
но  продолжается  ветров  гонение,
они  творили  неба  чистоту.

Мир,  что  жизнью  разделился,
сиянием  души  небес  объят
и  ветра  дуновение  ненастье
от  куполов  начнут  гонять.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788982
31.12.2017.
Фотография  автора.  
Ивано-Франковская  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788837
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 24.04.2018

Дівчинка і гусак

                         По  двору  поважно  чалапав  гусак.  Він  був  великий  і  досвідчений,  та  бачив  не  одне  покоління  малих  гусенят.  Гусенята  прокльовували  насиджені  матір’ю-гускою  яйця,  незграбно  вибиралися  із  них  довгастими  клубочками  і  починали  рухатись  за  матір’ю.  Вона  їх  вигрівала  і  виводила  на  сонце  погрітись.
                       “Га-га-га!”  –  зверхньо  гелготав  гусак.  Він  вважав  себе  головним  у  пташиному  дворі  і  при  нагоді  намагався  ущипнути  усіх,  хто  попадався.  Але  після  годування  теж  присідав  у  піску  погрітися.  Гусенята  підростали,  вбираючись  у  пір’я,  і  теж  гелготали  зранку,  вимагаючи  їжі.  
                         Одного  разу  хазяйка  вирішила,  що  пора  випасати  гусей  у  лузі.  "Паси”  –  сказала  вона  малій  онучці.  Та  взяла  довгу  замашну  хворостину  і  стала  виганяти  гусей  за  ворота,  щоб  погнати  до  лугу.  Гуси  протестували,  але  одна  за  одною  виходили  за  ворота.
                       “Га?”  –  сказав  гусак.  Як  же  це  його,  самого  головного  гусака,  теж  з  усіма  поженуть  на  луг?  І  хто  це  зробить:  оце  дівчисько?
                         “Киш”  –  сказала  дівчинка  і  вдарила  хворостиною  по  паркану,  за  яким  цвіли  троянди,  лілії  і  жоржини,  а  попід  вікнами  -  різнокольоровий  клематис.  Дівчинка  не  жартувала,  а  ще  вона  добре  пам’ятала,  як  раніше  гусак  і  її  намагався  ущипнути.  Вона  тоді  була  меншою  і  дуже  злякалась.  Дівчинка  вдарила  хворостиною  перед  самим  дзьобом  гусака.  Він  відступив,  потоптався  по  віолах  біля  доріжки  і  замахав  крилами.
                         “Га-га-га!”  -  протестував  гусак.  Він  зашипів,  намагаючись  підібратися  ближче,  щоб  ущипнути.  “Киш!”  –  замахала  хворостиною  дівчинка,  не  дозволяючи  гусаку  дотягнутися.  Раптом  гусак  побачив,  що  він  на  подвір’ї  сам:  попереду  дівчинка  із  небезпечною  хворостиною,  а  стадо  вже  давно  вийшло  за  ворота  і  гуси  пасуться  на  узбіччі  із  травою.  Небезпечна  хворостина  знову  наблизилась  і  довелося  гусаку  наздоганяти  стадо,  голосно  гелгочучи  при  цьому.  
                       Навіть  якщо  чогось  дуже  боїшся,  завжди  є  можливість  перемогти  свій  страх.  У  цьому  може  допомогти  тоненька  хворостина,  хоч,  насправді,  допоможеш  собі  сама.
                   Яким  би  не  був  грізним  гусак,  іноді  достатньо  маленької  дівчинки  із  замашною  хворостиною,  щоб  погнати  гусака  до  лугу.  Як  і  всю  зграю.

22.04.2018.
Картина  на  тарілці:
“Дівчина  із  гусьми”  Weimar  Porzellan



         

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2018

Здесь тихих вод царит приволье

Здесь  тихих  вод  царит  приволье,
но  скованы  оковом  ледяным,
лишь  кое-где  выходят  на  свободу
ключом  подземным  и  лихим.

У  проталин,  где  лёд  тонкий  -
восемь  уточек  на  льду
и  лапой  лёд  они  топтали,
и  под  крылом  бывать  клюву.

Плавали  парой  у  проталин
и  зарябила  в  ней  вода,
а  уточки  на  льду  топтались,
была  сплошных  туч  полоса.

Она  синела  дальнею  надеждой,
хоть  цвет  был  голубым  из  туч,
глянуло  солнце,  ветра  дуновение
края  туч  раздвигало  вдруг.

Неброская  зимняя  прелесть
неба  краем  голубым  цветёт
и  растворяет  туч  безбрежность,
и  солнечных  лучей  тут  ждёт.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788837
31.12.2017.
Фотография  автора.
Ивано-Франковская  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788754
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 23.04.2018

Корова і гедзь

           “Дз-з-з!”  -  гудів  ґедзь,  вилітаючи  із  узлісся  на  пасовисько.  А  там  паслися  корови,  що  жували  молоду  траву  із  квітами.  “Дз-з-зу!  –  незадоволено  задзижчав  гедзь.  -  Ці  корови  дуже  товсті.  У  лісі  є  косулі,  худі  і  швидкі,  їх  можна  вкусити,  а  ці  -  дуже  великі  і  товсті,  вони  -  справжні  корови.”  
                   Але  корови  не  зважали  на  дзижчання  гедзя  і  далі  жували  траву.  Він  присів  на  одну  із  них  –  високу,  із  особливо  великим  вим’ям.  У  неї  була  біла  морда  із  малою  плямою  і  великі  очі.  Корова  ретельно  щипала  траву,  бо  незабаром  мав  настати  вечір.  Увечері  стадо  піде  назад  у  село,  корів  почнуть  доїти  і  від  кожної  отримають  багато  молока,  з  якого  приготують  смачні  продукти.  
                   “Чому  вона  така  боката?  -  зудів  гедзь.  -  І  вим’я  велике?  От  якби  схудла,  то  була  б  краща,  але  на  косулю  вона  все  одно  не  стане  схожа!”  –  він  присів  на  бік  корови  і  став  намагатися  вкусити.  
                   "Му-му-у!"  -  озвалася  корова.  Вона  не  помітила  гедзя,  хоча  ніби  щось  відчула.  "Хлясь!"  -  і  корова  щосили  вдарила  хвостом.  Хвіст  поцілив  точно  і  прибитий  гедзь  упав  у  траву,  а  корова  ненароком  затоптала  його.  Потім  вона  почала  знову  їсти  траву  і  наповнювати  вим’я  молоком.  Вечірнє  сонце  сяяло  на  горизонті  і  виглядало  промінням  із-за  гори.  Корів  погнали  до  села.  Корова  пішла  по  стежці.  Вона  дивилася  поперед  себе  і,  можливо,  думала  про  відпочинок.
                   Іноді  критикують  тільки  для  того,  щоб  вкусити  і  присмоктатися  до  тебе,  або  до  когось  для  власної  поживи.  Гедзь  також  може  критикувати  корову.  Якості,  які  він  вважає  недоліками,  насправді,  можуть  бути  достоїнствами,  хоча  і  не  для  нього.  А  ще  буває  достатньо  одного  руху,  щоб  невдаха-критикан  зник.

22.04.2018.
Світлина  із  інтернету.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788632
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.04.2018

Давайте-ка на море по берегу гулять

Давайте-ка  на  море
по  берегу  гулять,
хотя  укрылось  небо
всё  тучами  опять.

Ветер  свежий  подует,
гнал  к  берегу  волну,
мы  дружно  погуляем,
ведь  мы  на  берегу.

Снова  засверкает
розой  небовод,
как  будто  расцветает
на  море  сотня  роз.

Синеет  ярко  море,
барашки  на  волнах
и  мощный  шум  прибоя,
что  далеко  слыхать.

Компанию  нам  чайки
составят  на  песке,
искать  помогут  жемчуг?
Нет,  ракушки  везде.

Давай  из  тех  ракушек
колье  мы  соберём,
ещё  браслет  составим,
домой  их  заберём.

Теперь,  после  прогулки
мы  станем  составлять
красивые  фигурки
из  ракушек  опять.

Поможет  снова  море
нам  ракушки  найти,
нас  на  море  –  четыре?
Нет,  впятером  идти!

15.03.2018.
Картина  Евгении  Гапчинской.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788612
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.04.2018

Знову вушка у вікні

Знову  вушка  у  вікні,
то  не  квіти  весняні,
сонцю  боки  підставляли,
це  вони  так  засмагали?

Надворі  лежать  сніги,
такі  перші  дні  весни,
герані  білі  й  червоні,
а  киці  поруч  прилягли.

Гріють  киці  свої  боки,
шубки  натуральні  нівроку,
уважні  у  них  вушка,
на  лапочках  –  подушки.

А  біля  тих  подушок
є  кігтики-подружки,
можуть  цапнути  когось,
кігтедралку  деруть  ось.

Дошка-кігтедралка  -
то  улюблена  забавка,
киці  кігті  поточили
і  під  сонцем  відпочили.

4.03.2018.
Світлина  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788426
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 21.04.2018

Давай весне напишем

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740913

Давай  весне  напишем,
                 ручку  возьмём  с  пером,
пускай  идёт  к  нам  ближе,
                 весну  уже  мы  ждём.

На  шарике  чудесном
                 мы  ей  письмо  пошлём
и  станет  петь  нам  песню
                 синиц  большущий  рой.

Огромный  яркий  шарик
                 на  небо  попадёт
и  на  весну  послание
                 всенепременно  ждёт.

Она  его  читает,
                 хорошие  слова,
вмиг  солнышко  засветит,
                 добавит  всем  тепла.

Отправим  адресату
                 в  тот  замок-красоту
и  скоро  мы  получим
                 день  с  солнцем,  и  весну!

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829468
26.03.2018.
Картина  Милы  Маркос  (Mila  Marquis).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788349
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.04.2018

Квітневий Київ зачаровує, втішає

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789753  

Квітневий  Київ  зачаровує,  втішає
і  дивиться  у  небо-голубінь,
блакить  небес  яскраво  сяє,
продовжує  квітучу  мить.

Зелень  яскравішає  із  сонцем,  
але  багато  сонечок  на  ній,
це  так  форзиції  розквітли
і  на  газоні  стали  в  стрій.

Ведуть  удалину  доріжки,
чорніє  стовбур,  зверху  як  букет,
а  сонце  лагідне,  привітне
і  груша  вже  новий  готує  весь.

Тут  затесалися  верба,  в’яз  і  ялина,
берізок  ряд  шикує  далина,
а  може  скоро  розцвіте  калина?
Цвіт  Києва  чарує  небеса.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791312
20.04.2018.
Фотографії  Ігоря  Винниченка:
“Квітневий  Київ...  милує...  втішає...  зачаровує...”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10209033611477027&set=pcb.10209033625997390&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788341
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2018

Здесь мой пятый листопад

Здесь  мой  пятый  листопад
листочками  стал  выпадать,
летят  скорей  листочки:
жёлтые  и  рыжие  точки.

Летит  листочек  клёна,
наверно,  с  ним  знакомы?
дубовый  прилетит,
акации  спешит.

Летит  от  вяза  лист,
жёлтый  слегка  и  чист,
и  от  осины  побывал,
а  он  теперь  дрожал?

Из  граба  и  от  ясеня
летят  листочки  красные,
на  ёлку  залетят,
но  ей  не  опадать.

Падали  листья  с  тополя,
слетали  от  вербы
и  липа  листья  сеяла,
так  листопад  спешит

Опять  бросает  листики,
уложит  их  в  ковёр
и  белоснежный  зимушка
из  кружев  сотворит  шатёр.

Картина  Евгении  Гапчинской:
“Мой  пятый  листопад…”

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788218
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 19.04.2018

Цвіла весна, прикрашена тобою

Цвіла  весна,  прикрашена  тобою
і  освітило  сонце  світ,
бувало  світло  не  від  сонця:
весна  всміхалася  тобі.

Вона  поглянула  прихильно
і  почуттів  трима  букет,
та  яку  квітку  подарує,
весна  це  вибирає  теж.

Розквітне  променем  чарівним,
що  подарує  сонце  золоте,
та  не  пече,  а  тільки  гріє,
і  зігріва  тебе  й  мене.

Дощі  почнуться  із  вітрами,
хитатимуть  дерева  і  кущі,
вони  бувають  не  назавжди,
після  дощу  їм  розцвісти.

А  сад  прикрашений  весною,
звучить  пташиний  голосок,
так  з  милою  почне  розмову,
весна  з  ним  заспіває  знов.

Квітла  весна,  наповнена  тобою,
звучали  в  ній  пташині  голоси,
співали  разом  із  весною
і  нам  з  весною  розцвісти.

Прдовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794967
Текст  романсу.
19.04.2018.
Світлина  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788215
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2018

Марионетки кто играл сегодня роль?

Марионетки  кто  играл  сегодня  роль,  
доступен  был  к  нему  пароль
и  кто-то  кнопку  отыскал,
время  от  времени  на  кнопку  нажимал?

Может  верёвочка  держала  крепко?
Такие  ведь  они  –  марионетки,
он  с  виду  грозный  парень  хоть  куда,
но  для  него  верёвочка  припасена.

Припасена  из  старых,  из  грехов,
пытался  кто-то  дёргать  вновь,
но  не  такие  Карабасы  уж  сейчас:
есть  папка  с  компроматиком  на  вас?

Бумажки  из  той  папки  крепко
держали  как  верёвочки  марионетку,
и  где-то  там  лежит  тёмный  запас,
может,  он  есть  там  и  на  вас?

Здесь  вариантов  несколько,  не  два:
пусть  не  болит  о  компромате  голова,
изменит  отношение  и  станет  эта  месть
рекламой  или  нет,  что  следует  учесть.

Зависит  отношение  и  от  среды:
бывает  -  в  той  грехи  невелики,
но  если  из  среды  пытаешься  уйти,
держать  те  станут  крепко  на  цепи.

Всего  здесь  лучше,  господа,
чтобы  их  не  бывало  никогда,
но  не  бывает  на  свете  другом,
найдёт  или  придумает  потом.

Марионетки  роль  незавидна  всегда,
не  выбрать  роль  ей  для  себя,
но,  господа,  вам  следует  учесть:
выбор  –  здесь  главное,  что  есть.

17.04.2018.9.20.
Картина  Михаила  Хохлачёва  "Марионетки"
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787855
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.04.2018

Високо в небі журавель летів

Високо  в  небі  журавель  летів,
із  помахами  довгих  крил
він  над  землицею  ширяв,
та  іноді  на  землю  присідав.

Було  у  нього  десь  гніздо,
на  зиму  він  літає,  де  тепло,
та  серед  літа,  осені  й  весни
літав  він  через  чарівні  краї.

Добре  літає  журавель
і  помах  крил  чудовий  весь,
іноді  дзьоб  встромляє  не  туди,
чи  буде  трохи  від  цього  біди?

Високо,  журавлю,  літаєш  весь,
багато  злетів  є  у  тебе  десь,
крім  того,  що  літає  журавель,
життя  реальне  існує  тепер.

Можу  удачі  журавлю  бажати
для  того,  щоб  знову  літати,
і  побажати,  щоб  у  журавлів
була  удача  у  польоті  й  на  землі.

5.12.2017.
Картина  Павла  Волика.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787754
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 17.04.2018

Снова вечер зажигает окна

Снова  вечер  зажигает  окна
и  горят  ночные  фонари,
дарит  март  чудесный  вечер,
окон  свет  он  подарит.

Отсвечивает  дивным  светом
туча,  где  месяц  впереди,
только  его  совсем  не  видно,
но  тучу  всё  же  подсвети.

Светит  небо  нежным  светом,
розовым  и  серым  изнутри,
снова  вечер  засверкает
и  буде  лучше  впереди.

Ветер,  мороз  бывал  и  тучи,
зима  сугробы  марту  намела
уже  уйти  она  собралась
и  с  поздним  опытом  зима.

18.03.2018.
Фотография  автора.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787607
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 15.04.2018

Ой, летіли вогняниці

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785552

Ой,  летіли  вогняниці
наче  вільні  бистрі  птиці,
бо  їм  треба  в  ніч  летіти,
щоб  будиночки  зігріти.

Полетіли  прямо  й  боком,
мчали  діви  із  підскоком,
поспішали  від  вулкану,
де  Гефест  бував  старанний.

Там  із  кузні  вогника
взялась  іскорка  мала,
узяла  і  закружляла,
і  на  мить  лиш  присідала.

Була  собі  та  іскринка
як  малесенька  дитинка,
народилась,  засвітилась,
зашипіла  і  димілась.

А  коли  Гефест  працює,
він  у  міх  іще  подує,
іскрі  кисню  піднесе,
от  вона  і  оживе.

А  вона  там  не  сама
та  іскрина  вогняна:
біля  неї  рій  дівчат,
отаких  же  іскренят.

Поки  Гефест  майстрував,
нову  річ  виготовляв,
народився  рій  дівчаток,
юних  вогняниць-іскряток.

Вони  в  печі  закружляли,
закружляли,  не  пропали,
а  злетіли  у  димар,
може  стрінуть  вогниць-мам.

Вогняниці  вже  сиділи
і  дітей  забрать  хотіли,
щоб  летіти  у  світи,
летять  діви  огняні.

Вогняниці  полетіли,
стиха  ще  й  палахкотіли
як  чіпали  їх  вітри:  
давай,  вітрику,  лети.

Розлетілися  дівчата
у  комини  і  у  хати,
там  тепер  їм  треба  жити:
гріти  піч,  варити  їсти.

Засвітились  ліхтарі
і  свічечки  яскраві,
бо  ті  вогники  живі    -
вогняниці  чарівні.

Вогняниць  слід  шанувати
і  за  ними  приглядати,
тоді  діви  роботящі
зварять  борщ  і  гріють  краще.

Як  не  будеш  приглядати,
вони  можуть  бушувати.
із  малої,  із  іскри
вийдуть  біди  вогняні.

Як  димар  їм  закривати,
а  ще  кисню  позбавляти,
то  потруять  хазяїв,
принесуть  їм  вічних  снів.

Чи  залишиться  живий
той  хазяїн  невидний?
Вчасно  кисень  принести
і  вітрам  його  вести.

За  вогницями  наглянуть,
але  вітри  не  встигають
наглядати  за  всіма,
справа  газд  це  отака.

А  дівиці–вогняниці
танцювали  у  світлиці,
в  печі  –  діви  огняні
і  вечеря  на  столі.

Уже  додому  чекають,
а  дівчата  поспішають,
бо  вже  вечір  надворі,
а  з  Селеною  –  зірки.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789607
25.03.2018.
Анімація  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787604
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 15.04.2018

Ласковым ненастьем предвечерья

Ласковым  ненастьем  предвечерья
начиналась  ноченька  в  пути
и  дождём  весны  звенела  первым,
ночь  тёмную  пронзая  изнутри.

А  ночь  поёт  дождливым  звоном,
как  будто  вновь  начался  листопад,
теперь  он  льётся  шумным  и  знакомым,
собою  заполняя  ночи  знак.

Далёких  фонарей  размоет  точки,
яркими  пятнами  им  заблистать,
опять  ночной  дождь  моет  окна,
а  фонарям  не  угасать.

Угаснет  скоро  свет  в  окошке
под  нескончаемый  поток  дождя,
спи,  ангел,  с  крылышком  промокшим,
ангелам  тоже  отдыхать  пора.

14.04.2018.
Фотография  автора.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787480
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.04.2018

Пухнастість горнеться в клубочок

Пухнастість  горнеться  в  клубочок
і  знову  тихо  замуркоче,
як  надворі  морозний  день,
або  хурделиця  співа  пісень.

На  вікнах  квіти  розквітають,
у  годівниці  птаство  заспіває
і  киця  проситься  в  кімнату,
на  підвіконні  почала  співати.

Стане  пухнастість  нявчати:
“Пустіть  лишень  у  хату”  -
не  стане  кігтиком  дряпати,
тільки  тихесенько  мурчати.

А  якщо  власна  киця  у  душі
зашкрябає,  чи  випустить  кігті,
згорніться  у  клубок  з  нею  разом
і  стане  тепло  під  ковдрою  вдвох.

18.12.2018.
Світлина  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787476
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 14.04.2018

В розовой дымке предвечерней

В  розовой  дымке  предвечерней
день  зимний  утихал  вдали,
он  растворил  углы  сомнений,
в  вечерней  скрадывал  тиши.

Шорох  машин  звучал  далёких,
вечерний  воздух  принесёт,
а  месяц  был  не  одинокий:
рисует  звёзды  небосвод.

Он  в  предвечерье  засветился
с  большим  и  малым  фонарём,
за  кружева  деревьев  скрылся
и  не  увидим  мы  его.

Вечерье  раннее  бросает
воздушный  холод  с  фонарём,
а  зимний  вечер  укрывает
и  скоро  растворится  в  нём.

Исчезнет,  но  зажгутся  скоро
окна  и  уличные  фонари,
как  будто  миру  улыбнутся,
им  до  утра  в  ночи  светить.  

17.12.2017.
Фотография  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787365
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 13.04.2018

Куди, жабко, чимчикуєш?

Куди,  жабко,  чимчикуєш,
може  поклик  весни  чуєш
і  направляєшся  туди,
де  озерні  береги?

Де  хвиля  синьої  води,
жабка  поспіша  туди
і  таких  багато  є,
та  інстинкт  її  веде.

Старалися  лапки,
поки-що  не  квакай,
клишонога  та  хода,
поспішає,  де  вода.

Поспішить,  де  береги
прокидались  для  весни,
добирайся  же  щасливо
до  озера-дива.

9.04.2018.
Світлина  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787238
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 12.04.2018

Светит Месяц, серебрится

Светит  Месяц,  серебрится
будто  яркое  пятно,
пусть  тебе  приснится,  милый,
то,  что  сбыться  суждено.

Снится  пусть  тёмная  ночка,
что  за  окнами  блестит,
луч  серебряный  бросает,
по  подушке  он  бежит.

Яркая  звезда  блистала,
лучик  тонкий  добавляла,
а  он  рядышком  бежал,
ярко  на  небе  сверкал.

Завернётся  Месяц  кошкой,
лучиком  бежит  повыше,
спи,  мой  ангел  одинокий,
ночь  уже  коснулась  крыши.

Засверкает  снова  месяц
в  чистом  небе  в  вышине,
милый,  спи  и  будет  завтра
тёплый  день  тебе  и  мне.

30.03.2018.
Фотография  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787228
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.04.2018

Ой, плавала жабка

Ой,  плавала  жабка,
тонка  в  неї  лапка,
була  вона  не  сама,
їх  багато,  бо  весна.

Попід  гілочками
від  вербиці-мами
і  тонких  гілочок,
із  бруньок  –  листочки.

Біля  самих  берегів,
де  очерет  застримів,
біля  води  простягався,
жовтів  і  нахилявся.

Скоро  виросте  новий
і  йому  ставати  в  стрій,
зазеленяться  стрілки
і  залистяться  гілки.

Із  іншого  бережка
звучала  качка  невидна,
яка  зливалась  із  стіною,
жовтих  очеретів  стороною.

9.04.2018.
Фотографія  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787077
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 11.04.2018

Каким сладким тортик был

Каким  сладким  тортик  был,
угостить  нас  кто  забыл?
Дайте  хоть  кусочек,
кто  его  тут  хочет?

Хотели  с  Серёжкою,
ещё  и  с  Антошкою,
мы  попробуем  кусочек
и  он  будет  вкусный  очень.

Сладкая  хозяюшка,
испечёт  нам  заюшка,
а  рецепты  все  в  ФБ,
хочет  кто?  Держите  все.

На  любой  бывает  вкус,
многослойный,  ну  и  пусть,
с  вишней  и  клубникой.
даже  с  ежевикой.

С  кремом  и  глазурью,
большой  и  малый,  чудный,
корзинка  здесь,  пирожные,
а  угощаться  можно  нам?

15.03.2018.
Картина  Евгении  Гапчинской.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786945
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 11.04.2018

Триєдині небеса

Триєдині  небеса,
на  них  -  біленька  смуга,
малювали  літаки,
чи  то  хмари  отакі?

Пробивається  весна
і  фарбує  небеса,
у  високій  сині
пісня  птаха  лине.

Отам  бджілка  пролетіла,
весна,  мабуть,  розбудила,
та  ж  навколо  сніг  летить,
пора  бджілці  відлетіть.

Засвітились  небеса,
смуг  плетених  там  краса
і  пташиний  спів  летить,
це  весна  отак  спішить.

11  03.2018.
Світлина  автора.
Івано-Франківська  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786943
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.04.2018

Птичьим щебетом наполнен лес

Птичьим  щебетом  наполнен  лес,
весна  простор  объяла  весь
и  верб  качание  без  слов
дополнит  лёт  ветров.

Лучи  блистают  на  крестах,
сверкают  в  серебристых  куполах,
звенят  пасхальные  колокола
и  радуется  небо,  и  земля.

Мелкие  колокольчики  звенели,
потом  большие  вдруг  запели,
не  там:  с  другой  лишь  стороны,
а  звон  дополнит  плеск  волны.

На  берегу  –  похожий  крест,
а  куполов  стройнее  лики  здесь,
так  же  звенят  и  славят  вновь
миг  воскрешения  под  звон  колоколов.

9.04.2018.
Фотография  автора.
Ивано-Франковская  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786786
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 09.04.2018

В понеділок поливаний

В  понеділок  поливаний
буде  дівка  обливана,
щоби  дівка  молода
вправна  була  й  здорова,
ще  розумна  й  красива,
нам  усім  на  диво.

Щоби  всім  замилуватись,
а  милому  -  любуватись,
для  радості  батькам,
для  гордості  дідам,
а  ще  милості  родині
і  красунечці-дівчині.

Хай  же  дівчинонька,
синьоока  красонька
в  понеділок  обливається,
а  восени  засватається,
у  щастя  нарядиться,
у  вельон  обрядиться.

Під  ікони  саджена,
нареченою  ряджена,
з  милим  із  кільцями,
обоє  із  вінцями,
радуйся,  родино,  
виросла  дитина.

Дівчатонька-ясочки,
смачної  вам  пасочки,
писаних  яєчок,
щастя  відеречок
в  понеділок  поливаний,
як  дівчина  обливана.

7.04.2018.
Світлина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786779
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 09.04.2018

Закат над морем исчезает

Закат  над  морем  исчезает,
как  будто  растворяется  вдали,
и  поздним  золотом  сверкает,
добавят  блеска  две  волны.

Закат  добавит  цвета  пляжу
и  остающейся  сверкать  воде,
и  даже  камешки  добавят
свой  блеск  прибрежной  красоте.

Ночь  синевы  добавит  пляжу
и  темень  устилает  горизонт,
у  пляжа  рядышком    дремают
все  дружно  и  каждый  утёс.

Вдали  темнеют  три  утёса,
будто  уснули  мелкие  вдали,
но  скоро  и  они  исчезнут:
останется  Луна  и  три  звезды.

25.02.2018.
Фотография  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786604
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 08.04.2018

Ой, пасочки смачні

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629486

Ой,  пасочки  смачні,
гарні,  свіжі,  чарівні,
ростіть  і  виростайте,  
та  гарно  випікайтесь.

Вас  пектимуть  для  сім’ї,
щоб  були  всі  здорові,
і  пектимуть  для  малят,
їм  здоровими  зростать.

Ще  пектимуть  і  для  них:
захисників  дорогих
і  передадуть  на  схід,
де  кордони  їм  хранить.

Від  навали  захищати,
звідтіля  не  відступати,
прийде  землю  час  звільнити,
а  Пречистій  їх  хранити.

Ой,  печіться,  пасочки,
посвятяться  кошики
із  яєчком  писаним,
у  Великдень  прийдешній.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808758
7.04.2018.
Картина  Ігоря  Роп’яника.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786602
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 08.04.2018

Кот за столиком сидит

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784162

Кот  за  столиком  сидит
и  на  кошечку  глядит,
а  что  сейчас  пишет  кошка,
может  помогать  немножко?

Кошка  справилась  пока,
но  взглянула  на  кота,
пишет  что,  может  стихи?
Давай,  милая,  пиши.

Стихи  теперь  кошка  пишет
и  для  них  поищет  рифмы,
а  что  котик  нам  готовит,
кого  вызвонит  и  словит?

Интересное  расскажет
и  картинки  нам  покажет,
каждый  за  столом  сидит,
где  написан  вечный  хит!

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791369
7.04.2018.
Картинка:  Алексей  Долотов  
(Хenopus).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786509
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 07.04.2018

Перші квіти весняні

Перші  квіти  весняні  
нагадують:  бути  весні,
капає  і  ніби  пливе  дах,
вже  наяву,  а  може  в  снах.

Може  у  снах  -  весняні  дні,
продовжаться  вдень  і  вночі,
і  попливе  весняною  рікою
мир  із  весною.

Тоді  спокою  не  минути,
якщо  самому  із  ним  бути,
із  миром  у  душі  і  головах,
вода  весняна  змиє  страх.

Забере  думи  лишні  і  тяжкі,
щоб  приходить  тепер  весні,
сонячній  і  чудесній,  а  вітри
хвилі  чуття  несуть  нові.

25.03.2018.
Світлина  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786506
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 07.04.2018

Закат сверкает полосой чудесной

Закат  сверкает  полосой  чудесной
на  грани  неба  и  земли,
ночной  туман  нарисовался
и  горизонт  скрывал  вдали.

Звук  песнопений  поднимался
от  церкви  у  высоки  небеса,
с  полночной  дали  наступала
туч  череда,  а  будет  ли  гроза?

Ветра  весенние  не  забывали
туй  зелень  снова  теребить,
а  птицы  песни  дружно  пели,
чтобы  о  них  подругам  не  забыть.

Чириканье  и  пение  повсюду
длится  с  вечернею  зарёй,
последний  раз  сверкало  солнце
и  уходило  прочь  за  горизонт.

Оно  прибудет  снова  завтра,
придёт  с  другой  лишь  стороны,
просторы  нежно  вечереют,
а  ветер  свежесть  принесёт  и  сны.

5.04.2018.
Фотография  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786324
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 06.04.2018

Благословило небо вечір

Благословило  небо  вечір,  
його  світило  золоте
і  горизонт  зафарбувало,
сірості  вечір  додає.

Ховалося  вечірнє  сонце,
і  вже  не  видно  цю  зорю,
рожеводимчастий  серпанок
залишило  із  туману.

Це  від  землі  він  підіймався
і  далину  ховав,  і  горизонт,
ганяв  із  вітром  і  надносив
багаття  весняного  фон.

Закінчується  спів  у  церкві,
враз  піснею  доповнить  птах,
він  не  один  –  усі  тріскочуть,
щебечуть,  дружно  цвірінчать.

Несе  до  горизонту  хмару
потужну,  сіру,  весняну,
та  ось  її  відвіяв  вітер
і  горизонт  ховав  зорю.

5.04.2018.
Світлина  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786322
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.04.2018

Серенькие птички в рощу прилетали

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785764

Серенькие  птички
             в  рощу  прилетали,
что  зимою  снежной
             наверху  искали?

А  что  птицам  кушать
             холодной  зимой,
снег  лежит  и  лучше
             было  бы  весной?

Крякнула  с  другого  
             края  уточка,
может  утке  серой
             нравится  волна?

Волн  совсем  не  видно,
             лишь  слегка  рябит,
так  уточке  милой
             быстрее  уплыть.

Прячется  быстрее
             стайка  в  камышах,
лёд  был  очень  тонкий
               не  для  птичьих  лап.

Уточки  уплыли
               дружной  чередой,
зимуйте,  милые,
                 чтобы  быть  с  весной.

14.12.2017.
Фотография  автора.
Ивано-Франковская  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785939
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 03.04.2018

Місяць казочку читав

Місяць  казочку  читав
і  сонечко  колихав:
“Ой,  спи  уже,  сонечко,
ховайся  під  ковдрочку.”

А  під  тою  ковдрою
спатимуть  із  тобою
у  містах  будинки,
там  погаснуть  вікна.

Ой,  цікава  казочка,
спить  сонечко-ясочка,
лиш  промінчик  заблищить,
а  корона  блись  та  блись.

Місяць  казочку  читав,
сам  із  нею  засинав,
ковдра  серпанкова  жде,
хмарка  зірочок  засне.

Отак  стануть  вони  спати,
а  сонечко  нам  люляти
буде  ніченька  темненька
у  хмариночках  легеньких.

2.04.2018.
Картинка  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785930
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 03.04.2018

У корней глубоких

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784936

У  корней  глубоких
                 отдельной  полосой
чуть  колыхнёт  болотце
                 студёною  водой.

В  плетениях  из  веток
                 кусты  на  берегах,
но  даже  и  в  болотца  -  
                 зеркальны  берега.

Но  даже  и  болотце
                 зеркалит  небеса
и  туч  живую  серость,
                 чисты  небес  глаза.

Из  туч  они  синеют
                 и  замерли  совсем,
как  будто  бы  внимают
                 щебету  птичьих  тем.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785939
14.12.2017.
Фотография  автора.
Ивано-Франковская  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785764
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 02.04.2018

Де Місяць ночує?

Де  Місяць  ночує
і  небеса  почують
бажання  заповітні,
і  люди  всі  привітні?

У  небі  Місяць  засіяв
та  інше  місто  пошукав,
але  краще  не  знайшов,
ночувати  він  зайшов.

У  височині  висить
і  на  зіроньку  глядить,
а  вона  теж  засіяла,
була  гарная  і  дальня.

Тепер  Місяць  зупинився,
ночувати  залишився
та  сіяє  над  дахами,
парками  і  над  річками.

Над  Бистрицями  двома,
де  обидва  рукава,
над  озерами  й  ставками,
скверами  із  ліхтарями.

Удень  Місяць  відпочине,
а  вночі  він  стане  чинно
блищати  понад  дахами,
церквами  і  над  шпилями.

Над  шпилем  ратуші  висів,
а  вже  над  вишкою  зумів
зависнути  і  засіяти,
та  із  віконцями  блищати.

Блищать  міські  віконця,
до  ранку  і  до  сонця,
тепер  в  Франківську  –  ніч,
де  Місяць  і  сотня  зірниць.

1.04.2018.
Світлина  Степана  Назаренка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785752
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 02.04.2018

Весна идёт!

Весна  идёт,  её  дыхание
почувствуется  за  окном,
в  блеске  солнца  и  лучах  играя,
в  ручье  звенящем,  веселом.

Весна  звучала  прелестью  капели
и  песнями  синицы  за  окном,
задорно  так  и  весело  запели
по  очереди,  даже  вчетвером.

Журчит  ручей  весёлой  трелью,
весеннею  волною  зашумит,
подснежник  будет  на  пригорке,
снег  белизною  повторит.

Он  покачает  колокольчик  нежный,
расправит  зелень  острую  листов,
порадуется  солнечной  капели
и  лучикам  ряд  беленьких  зонтов.

13.03.2018.
Анимация  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785555
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 01.04.2018

Вітри і гори

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782973

Гермес  тим  часом  засідав,
до  гір  він  ближче  прилітав,
де  повітруль  живуть  дядьки,
гірські  потужнії  вітри.

У  кожного  такого  вітерця
є  норов  свій,  своя  душа,
такі  летючі  й  різні  всі,
хто  носить  сніг,  а  хто  -  дощі.

В  будь-яку  спеку  й  холоди
у  горах  полетять  вітри,
Борей  –  північний,  а  ще  три:
Нот  з  півдня  та  інші  були.

Евр  -  східний  вітер,  а  Зефір    
повіяти  із  заходу  хотів,
сини  Астрея  -  всі  вітри,
а  Еос  мамою  звали.

Гермес  до  Астрея  прилітав,
бо  молодість  свою  згадав:
як  із  дорученням  літав  Зевеса
в  сандалях  з  крильцями  із  неба.

Летів  не  сам,  багато  з  ним
напівбогів,  архонтів,  писарів,
поки  Зевес  на  північ  Лесину  летів,
Гермес  там  про  торгівлю  гомонів.

Щоб  успішно  справи  розвивались
і  люди  по  світах  не  роз’їзджались,
потрібна  вудка,  а  не  тільки  риба,
і  усувати  у  законодавстві  хиби.

У  виконанні  є  резерви,
про  це  видовищ  будуть  теми,
про  школи  і  лікарні,  де  вітри
тривог  дорогам  додали.

Летять  боги-вітри  горами,
та  стримає  вітрів  Астрей,
рожевосяйна  вийде  зранку  Еос
і  усміхнеться  із  небес.  

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787604
22.03.2018.
Картина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785552
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 01.04.2018

Кошка и котята

Моя  кошка  родила  котят,
они  дружно  теперь  спят,
с  ними  рядышком  прилягу
и  пускай  сон  будет  сладок.

Мурчит  моя  кошка
рядышком  немножко
и  обедают  котята,
рыженькие  как  опята.

Так  баюкает  их  кошка,
слушаю  её  немножко,
услышу  мурлыканье
и  тихонько  фыркает.

Так  кошечка  мурчала,
что  все  быстро  засыпали
и  сейчас  все  дружно  спят:
трое  рыженьких  котят.

15.03.2018.
Картина  Евгении  Гапчинской:
“Моя  кошка  родила  котят…”

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785423
рубрика: Поезія, Стихи о животных
дата поступления 31.03.2018

Шифровані тут почуття

Шифровані  тут  почуття
і  вони  справжніми  бувають,
така  була,  чи  інша  сторона,
і  як  їх  називають?

Тільки  любові  мало  тут,
вона  ж  і  не  така  буває,
відмітив  і  цієї  суть,
вона  є  усіляка,  знаю.

Над  описом  буває  автор,
але  не  тут,  питання  де?
Себе  у  якій  ролі  уявляє,
в  написаному  і  в  житті  іде?

Розчарування  і  події,
бували  почуття  такі,
не  виписані  тільки  інші,
але  вони  та  десь  були?

Справді,  не  там  шукати
роль  автора  слід,  а  проте
це  його  право  асоціювати
себе  будь-ким  у  ролі  й  де.

Людська  уява  домалює
події,  що  були,  чи  ні,
а  що  їх  може  і  не  бути
тепер  відомо  це  мені.

А  інших  не  завжди  судити:
свій  кожен  хрест  несе
і  почуття  бувають  різні,
кожного  власний  вибір  жде.

Розчарування  -  не  біда,
буває,  що  страждаєш,
тільки  чому  саме  дівчат  
такими  зображаєш?

Писати  про  кохання,
насправді  -  про  чуття,
а  вони  різними  бувають,
та  мова  про  такі  була.

Шукаєш  щось,  або  когось
і  саме,  що  шукав  знаходиш,
та  світ  складніший,  усвідом
і  сум  в  тобі  говорить.

Отут  і  там  з  тобою  він,
хоча  бува  допомагає,
а  чи  буде  і  з  ким  завжди
це  кожен  вибирає.

Чи  перше  враження  вірне?
Воно  з  емоціями  краще
і  мова  тут  –  особа  дійова,
і  придивитись  можна  завше.

Пиши  продовження,  якщо
його  писати  справді  хочеш,
почуті  всесвітом  слова
бува  життя  змінити  можуть.

Життя  міняє  навколишній  світ,
знов  його  зміни  відчуваєм,
та  буде  в  нього  рух  вперед,
а  почуття  для  світу  залишаєм.

8.02.2018.
Світлина  автора.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2018

Чуден блеск весенней красоты

Чуден  блеск  весенней  красоты
и  твоих  несбывшихся  желаний,
их  увижу  снова,  но  увы
не  воплотить  тебе  желаю.

Иногда  заканчивает  бег
желание  рассыпать  милость,
опять  тебе  добавлю  свет,
радует  не  всегда  игривость.

Свет  будет  для  тебя  пока,
ничто  не  вечно  под  Луною,
но  раздвоившийся  едва,
укрыт  желаний  пеленою.

Чуден  блеск  весенней  красоты,
но  холодны  бывают  ночи,
днём  –  солнца,  а  ночью  -  Луны,
всех  и  тебя  коснётся  точный.

30.03.2018.7.30
Картина  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785273
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.03.2018

Сірі хмари наче сніг

Сірі  хмари  наче  сніг,
що  укрив  іще  поріг,
заступили  небеса,
де  смуги  іншої  краса.

Хмара  вечір  рожевить,
така  бува  у  нього  мить
над  мереживом  лісів
з  плетивом  гілок  усіх.

Вже  закінчується  вечір,
нічка  огорне  за  плечі
синім  пледом,  чи  шарфом,
щоб  спокійний  сон  ішов.

Вже  у  хмарах  сонце  спить,
сон  прийшов,  або  летить,
і  усміхнуться  небеса:
світить  кольором  краса.

22.03.2018.
Світлина  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785267
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2018

Этот день устал от суеты

Этот  день  устал  от  суеты,
от  напрасных  планов  и  желаний,
кое-что  он  всё  же  воплотил,  
а  что-то  отложил  до  завтра.

Закончился  забег  у  дня
и  отдохнуть  приходит  время,
гаснет  вечерняя  заря
и  день  уходит  серый.

Пора  сейчас  всем  отдохнуть,
закроет  вечер  неба  шторы,
но  всё  же  их  подсветит  пусть
далёким  звёздочным  узором.

Уйдут  печали,  снова  день
на  завтра  пусть  их  не  готовит
и  сладкий  наступает  сон,
ангел  и  муза  будут  скоро.

Они  за  день  устали  и  покой
ночь  предоставит  им  с  тобою,
спокойный  пусть  наступит  сон,
ангел  и  муза  отдохнут  немного.

28.03.2018.
Фотография  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785107
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 29.03.2018

Пастель вечірню намалює сонце

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783269

Пастель  вечірню  намалює  сонце
і  розгортає  веснонька  крило,
одним  крилом  торкає  зиму,
інше  над  краєм  простягла.

Променем  підсвітить  хмари,
ще  і  сама  ті  хмари  рожевить,
а  сонце  вже  над  горизонтом
велике  й  кругле  засвітить.

Потоне  скоро  в  надвечір’ї
і  запливе  за  горизонт,
тоді  години  для  дозвілля
ніч  буде  мати  такий  фон.

Хмар  сірина  засвітить  синім,
бо  потемніє  небокрай,
покажеться  із  хмари  Місяць,
неначе  ковдрою  укриє  край.

Пастель  вечірня  вже  зникає,
та  скоро  іншу  намалює  ніч,
вона  весняна  і  привітна,
у  хмарі  Місяць  заблищить.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790479
28.03.2018.
Фотографії  Калини  Шпанюк-Мельничук:
“Пастель  вечірня  згортає  сонцю  крила...”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2007897819466025&set=pcb.2007897936132680&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2018

Зимняя тропинка, куда уводишь вдаль?

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784776

Зимняя  тропинка,
             куда  уводишь  вдаль,
что  там  за  поворотом:
               радость  или  печаль?

Снега  чуть  укрывают,  
             налево  повернёт,
у  приозёрных  тропок
             такой  бывает  ход.

Высокие  берёзы
           стремятся  в  небеса,
такая  чёрно-белая
           особенность  была.

Здесь  даже  и  зимою
             видна  их  красота,
где  веточек  плетения
               природа  создала

А  если  присмотреться:
               каждая  по  себе,
но  растопырит  крылья
               отдельные  и  все.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785764
14.12.2017.
Фотография  автора.
Ивано-Франковская  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784936
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 28.03.2018

Наче у снах кружляє

Наче  у  снах  кружляє
лютневий  сніг  повільний
і  він  лапатим  ще  буває,
потік  легкий  і  вільний.

Несе  його  сила  тяжіння
униз,  де  ковдра  снігова,
отак  додасть  дозвілля,
комусь  ліпить  сніговика.

Уже  хтось  постарався,
бо  сім  сніговиків  стоїть,
у  дворі  шикувались,
а  ще  один  поруч  сидить.

Сніговик  трохи  бруднуватий,
чистого  не  вдалося  зробить,
та  і  йому  в  дворі  стояти
і  бути  поруч  із  дітьми.

20.02.2018.
Івано-Франківськ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784781
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.03.2018

Прозрачностью светилось небо

Прозрачностью  светилось  небо,
утренним  блеском  куполов,
едва  бывал  блеск  тот  увиден
из  покрывающих  снегов.

Едва  укрыл  крупные  бани
и  небольшие  зацепил,
на  синие  летел  он  крыши,
стволы  вблизи  укрыл.

Слегка  качается  мятежность
поверхности  воды  без  льдов,
но  кое-где  острую  нежность
укроет  тоненьким  ледком.

Берег  изобразит  себя  в  зеркалье
и  в  отражении  переливаются  столы,
чёрные  ветки,  белые  от  снега,
мелькают  в  отражении  воды.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784936
14.12.2017.
Фотография  автора.
Ивано-Франковская  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784776
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 27.03.2018

Напевно, янголи літали

Напевно,  янголи  літали
і  були  поруч  два  крила,
так,  наче  їх  було  не  двоє,
тільки  один,  або  одна.

В  них  крила  різними  бували:
темне  і  світлеє  крило,
і  сили  один  одному  додали
кожен  своєї  на  добро.

Сил  один  в  одного  черпали,
але  одні  джерела  наповняли,
із  джерела  –  маленька  річка
та  інші  додають  потічки.

Біжить,  хвилюється  водичка
і  залишає  за  собою  камінці,
чимраз  ширшою  стане  річка,
високі  в  неї  береги.

Дорогою  силу  втрачала
і  воду  роздавала  навкруги,
але  наповнити  джерела,
нехай  їм  буде  до  снаги.

Аж  ось  уже  й  не  видно:
один  був  янгол,  а  чи  два,
але  тепер  видно  лиш  річку
і  янгола,  в  якого  два  крила.

5.01.2018.
Картина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784610
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.03.2018

Девушка у моря в белом платье

Девушку  у  моря  в  белом  платье
ждут  волны  лазурные  объятия,
а  если  ожидать  на  берегу,
то  волны  лодочку  качнут.

Будет  прилив  на  берегу,
поднимет  море  вновь  волну
и  ветру  лодочку  качать,
а  ей  пора  лишь  отдыхать.

Когда  появится  на  ней
рыбак,  что  ветерка  милей,
лодку  на  море  выводить
и  ветру  в  парусах  шалить.

Поднимет  парус  ветерок,
но  возвратится  лодка  в  срок,
ждёт  девушка  на  берегу,
глядит  в  лазурную  волну.

8.03.2018.
Картина  Vladimir  Volegov.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784421
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 26.03.2018

Птахи весело цвірінчать

Птахи  весело  цвірінчать,
їм  треба  сонце  зустрічать,
що  піднімається  на  небокрай,
блищить  сніжок  і  неба  край.

Блищать  віконця  і  сніги,
творив  мороз  нежданої  краси:
зима  востаннє  намалює  квіти,
розтануть,  денним  сонцем  гріті.

З  морозним  блиском  небокрай,
прийшла  весна  зимова  в  край,
стримлять  бурульки  із  дахів,
та  упадуть  у  висоту  снігів.

Синичко,  з  годівниці  заспівай,
весно,  приходь  до  нас  у  край,
від  нас  мороз  і  холод  прожени,
весно-красна,  у  край  лети!

22.03.2018.
Світлина  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784416
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.03.2018

Привет, вы ждали? Кот пришёл

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782762

Привет,  вы  ждали?  Кот  пришёл,
для  вас  ромашечку  нашёл
и  пусть  вам  с  той  ромашкой
прибудет  кот  и  счастье,
а  он  вам  нагадает,  
с  ромашкой  ожидает.

"Любит,  не  любит"  -  
котик  сразу  посчитает
и  все  мечты  перечитает,
а  может  исполняет  кот,
хоть  не  волшебник,
только  ждёт?

Вам  ромашка  от  кота,
с  цветочком  будет  красота,
гуляет  у  двора  наш  кот,
он  на  прогулку  кошку  ждёт:
она  там  где-то  собиралась
и  торопиться  не  пыталась.

Расскажет  кот  о  новостях,
обсудит  что-то  он  сейчас,
расскажут  новость  во  дворе,
о  прошлом  и  теперешнем  везде,
и  здесь  недели  подведут  итог,
а  кот  с  удачею  идёт!

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786509
8.03.2018.
Анимация:  Алексей  Долотов  
(Хenopus).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784162
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 24.03.2018

Ходить зима із кожухом

Ходить  зима  із  кожухом
і  слухає  довгим  вухом:
чи  це  веснонька  іде,
може  забарилась  і  жде?

Уже  веснонька  збиралась,
у  віночки  прибиралась
і  збирала  в  пелену.
квітів,  щоб  красить  весну.

І  землиця  прикрашалась,
радо  з  весною  віталась
і  дивилось  круглим  оком
синє  озеро  глибоке.

Погляділа  наче  стрічка
блакитна  красуня-річка
і  синіли  небеса,
розбудила  їх  весна.

Ой,  веснонько,  приходи,
і  замети  розтопи,
стануть  весело  дзюрчати,
весну-красну  зустрічати.

Стане  веснонька  ходити,
дзвоном  із  стріхи  будити,
цвірінчанням  пташечок
і  дзюрчить  вже  ручайок.

Будемо  пісні  співати,
весну-красну  закликати
на  поляни  лісові,
щоб  прийшли  дні  весняні.  

Веснянка.
21.03.2018.
Світлина  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784154
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.03.2018

За окнами поёт зима

За  окнами  поёт  зима
и  ветер  нагибает  тополя,
сплошной  стеною  кружит,
а  ветер  стонет  и  завьюжит.

По  простору  полей  кружил,
но  вдруг  полёт  застопорит
из  ёлок  сплошною  стеной:
был  лес  с  высокою  горой.

Со  снегом  вновь  ветра,
шатали  среди  поля  тополя,
но  лес  стеной  стоит
и  не  пускает  их  шалить.

В  глуби  лесов  будут  снега
и  наметут  сугробы  до  утра,
укроют  все  деревья  и  кусты,
полны  они  заснеженной  красы.

За  лесом  есть  высокая  гора,
выше  неё  -  отвесная  скала,
не  пустят  ветер  погулять,
ему  придётся  утихать.

А  рядом  -  ещё  много  гор,
они  задержат  лёт  ветров,
горам  с  лесами  дружно  стать
и  лёт  удастся  прекращать.

Уходит  ночь,  а  с  ней  ветра,
безбрежие  сверкнёт  с  утра,
мир  заблистает  белизной,
покоем  кончится  полёт  ветров.

4.01.2018.
Фотография  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784067
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 23.03.2018

Троянський кінь буває різним

Троянський  кінь  буває  різним:
складним,  великим,  чи  простим,
привабливим,  а  може  грізним,
а  ще  буває  він  живим.

Якщо  взять  Трою  не  вдається
прямо  чи  збоку,  та  проте
хтось  намагається  із  середини,
фортецю  хто–небудь  візьме?

Прийом  старий  як  світ  буває:
всунуть  троянського  коня,
якщо  бува  достатній  привід,
того  коня  хтось  та  прийме.

Та  видно  пана  по  халявах,
а  по  заявах  -  чужу  тінь,
слід  бачити  загрозу  зразу,
яку  несе  троянський  кінь.

Відразу  розгадати  не  вдається,
занадто  хитрим  замисел  буває,
якщо  троянський  кінь  потрапить,
то  бережись,  нагоди  він  чекає!

18.03.2018.
Картина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784058
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.03.2018

Мелькнёт вечерний свет в окошке

Мелькнёт  вечерний  свет  в  окошке
и  ночка  опустилась  на  село,
Луна  мерцает  так  высоко
и  звёзды  светят  далеко.

Зимний  вечер  снова  дышит
морозом  и  дымком  от  дров,
и  кто-то  может  одинокий,
не  одинок  любивший  вновь.

Желанный  образ  прилетает,
всегда  бывает  рядом  с  ним,
рядом  работает  и  отдыхает,
и  с  укоризною  глядит.

Поддерживает,  если  трудно,
одобрит  и  журить  приходит  час,
если  изучишь,  то  узнаешь,
какое  отношение  сейчас.

Будет  образ  вновь  незримым,
вдохновит  и  от  себя  он  защитит,
пускай  с  тобою  остаётся
и  снова  он  тебя  хранит.

Ночь  зажигает  свет  в  окошках
и  вечер  растворяется  в  ночи,
душа  опять  пусть  отдыхает,
в  себе  тот  образ  береги.

4.12.2017.
Фотография  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783891
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.03.2018

Ой, тумани понад світом

Ой,  тумани  понад  світом
               низько  зависали,
зійшло  сонце  над  лісами
               і  вони  пропали.
Не  одразу  пропадали:
               по  одній  краплині,
що  висіли  густо-низько
               на  кожній  билині.

А  билини  із  замету
               на  світ  витикались
і  на  кожній  на  гілляці
               краплинами  сяють.
Отак  сніг  уже  розтанув
               і  униз  котився,
упав  же  він  на  землицю
               до  снігу  долився.

Не  додали  краплі  снігу,
               нижчі  вже  замети,
визирає  удень  сонце:
               весноньки  сюжети.
Топить  сонце  і  замети,
               і  блищать  бурульки,
задзвенять  вже  у  потоці
               ручаєві  бульки.

Поплив  потічок  потужний
               ховався  в  ярочку,
з  чорним  візерунком  брала
               веснонька  сорочку.
Скоро  веснонька  нашиє
               з  зелом  і  квітками,
веселіше  задзвенять
               ручаї  піснями.

Веселіше  задзвенять  
               горобці  й  синички,
бо  вже  веснонька  іде
               в  поле  і  до  річки.
Бо  вже  веснонька  прийде
               до  садку  полями
і  вже  скоро  розцвіте  
               земля  із  садами.

9.03.2018.
Світлина  автора.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783687
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 21.03.2018

Ничто не ново под Луной

Ничто  не  ново  под  Луной
и  вечна  лишь  она,  порой
вновь  повторяется  не  раз,
старинный  воплотив  рассказ,
а  нужно  было  лишь  всего
учесть,  не  повторив  его.

В  другую  форму  облекая,
суть  старая,  форма  –  новая,
был  различаемым  рассказ,
если  о  старом  не  забыли  сказ
и  вспоминали  иногда,
что  прошлое  забыть  нельзя.

А  помнить  для  того  всегда,
чтобы  не  повторилось  никогда,
но  там  оно  должно  остаться,
не  мешать  расти  и  развиваться,
хоть  когти  цепкими  бывают
и  посильнее  зацепить  желают.

А  что  бы  не  было  на  том  пути,
со  знанием  нужно  по  нём  идти,
не  выдуманным  кем-то  сказом,
а  настоящим  о  жизни  рассказом
и  когда  прошлого  закроешь  дверь,
то  в  будущее  устремишься  без  потерь.

20.03.2018.
Анимация  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783675
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 21.03.2018

Мед і дьоготь

               Бджоли  постаралися.  Вони  назбирали  меду  стільки,  що  вийшла  ціла  бочка.  Оформили  мед  у  вигляді  статті  і  пропонують  усім.  Але  їхню  бочку  ігнорують.  Бджілки  здивовані:  адже  вони  так  старалися!  Вони  зібрали  багато  посилань,  опрацювали  масив  матеріалу,  а  їхню  роботу  відкидають,  та  іноді  починають  ігнорувати  ще  бджілок  та  вулик.  Чому?  Бо  вони  разом  із  медом  прихопили  ще  й  дьоготь,  та  не  ложку,  а  цілий  джбан.  Навряд  чи  хтось  стане  пригощатись  медом,  ризикуючи  отруїтись.  
               Дьоготь  у  меді  може  з’явитися  по-різному.  Іноді  його  прихоплюють  через  незнання  в  даній  області  знань,  або  через  недостатній  життєвий  досвід.  Можуть  закладати  цілеспрямовано,  щоб  зрозуміти:  чи  стануть  їсти  нібито  привабливий,  а,  насправді,  неїстівний  мед.  Буває,  що  робочих  бджілок  підставляють  трутні,  або  й  матка.  Це  роблять  також  так  звані  “доброзичливці,”  яких  ніколи  не  бракує,  конкуренти,  просто  інтригани,  або  й  вороги,  відкриті  чи  замасковані.  Щоб  знизити  самооцінку  споживачів  такого  меду  і  зробити  їх  більш  доступними  для  впливу.  Такі  наслідки  слід  передбачати.
               Дьоготь  може  міститися  у  посиланні  на  раніше  опротестовану  публікацію,  яку  нав’язують  знову.  Частина  статті  демонструє  некомпетентність  автора,  жагучу  заздрість  до  чужих  заслуг  і  невміння  цінувати  чужу  працю  при  відсутності  власної.  Або  це  вставлена,  ніби  між  іншим,  фраза,  що  принижує  спеціалістів  у  певній  галузі.  Щоб  мати  можливість  відчути  власну  вищість  завдяки  спробам  принизити  когось.
             Мед  не  завжди  буває  життєво  необхідним.  Частіше  без  нього  можна  обійтися.  Якщо  бджоли  впевнені  у  якості  своєї  праці,  а  виготовлений  мед  ігнорують,  то  варто  уважніше  придивитись  до  складників  меду.  Вони  можуть  бути  неїстівними.  Не  варто  їсти  зіпсований  дьогтем  мед.  Бо  мед  також  стає  неїстівним.

20.03.2018.
“Сторінки  записника.”
Картинка  із  інтернету.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783426
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 20.03.2018

Мальчишки бежали

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782277

Мальчишки  бежали,
первый  снег  встречали
с  санями  и  снежками,
и  первыми  снеговиками.

Им  было  весело  втроём
бежать  по  дороге  гурьбой,
дополнить  первые  колеи
в  густых  снегах  зимы.

Берёзы  край  дороги
край  от  ветра  сторожат,
но  он  снежок  с  тех  веток
к  земле  начнёт  бросать.

Щипает  чуть  морозец
и  снег  густой  летит,
это  зимы  начало,
её  начало  –  хит!

17.03.2018.
Фотография  автора.
Ивано-Франковская  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783270
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 19.03.2018

Ходить зима у чоботях

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781055

Ходить  зима  у  чоботях,
вона  весноньку  попросить:
“Ой,  подруго,  зачекай,
для  мене  часу  ще  дай.

Хоч  і  вчасно  приходила,
але  вистачить  ще  сили
хурделити,  засніжити,
ковдрою  біленько  вкрити.

Заховайте  в  шапки  вуха,
вдягніть  пальта  чи  кожухи,
бо  я  стану  ще  сніжити
і  морозом  морозити.

Узую  у  бурки  вас,
хоч  тюльпанів  є  запас,
у  двори  вже  виходіть
і  сніговиків  ліпіть.”

Стануть  прямо  ті  стояти,
дригом  догори  ставати,
але  знову  наліпіть,
як  навесні  впаде  сніг.

А  чи  довго  снігу  йти?
Дні  тривожать  весняні,
наостанку  нас  зима
засипати  почала.

Засніжила,  закрутила,
кучугури  навертіла,
стали  сніжними  поля,
жде  на  весноньку  земля.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784938
18.03.2018.
Фотографія  Калини  Шпанюк-Мельничук:
“Шаленіє  березень.”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2003270156595458&set=pcb.2003270423262098&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783269
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2018

Мой милый нежный ангел

Мой  милый  нежный  ангел,
         зачем  же  загрустил?
Снег  белой  пеленою
         мир  за  окном  укрыл.

Уже  ему  не  долго
         идти  на  берегу,
но  налетают  волны,
         несёт  пыль  снежную.

Мой  ангел  быстро  кофе
         с  утра  себе  нальёт,
все  новости  посмотрит,
         потом  работа  ждёт.

Бигуди  снимет  быстро,
         подкрасит  чуть  глаза,
вперёд  ему  и  быстро:
         работы  ждёт  гора.

15.03.2018.
Картина  Евгении  Гапчинской:
"Мой  нежный  ангел..."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782977
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 18.03.2018

Гермес і повітрулі

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781689

Дівчата  легкі  й  невагомі
наверх  злітали  до  височини
і  були  майже  непомітні,
іноді  по  землі  лишали  тінь.

В  прозорі  вдягнуті  серпанки,
на  хмарки  схожі,  та  проте
їх  із-за  хмари  не  побачиш,
але  летить  хмарина  і  живе.

Іноді  вихором  закрутять,
щоб  ухопити  щось  живе,
та  можуть  вгору  забирати,
як  хочеш  скоїти  лихе.

Крутити  стануть  у  повітрі,
не  зможе  опиратися  ніхто,
але  частіше  вбрані  в  квіти,
або  в  осіннє  листя,  чи  зело.

Іноді  сніг  із  себе  трусять,
не  дивно  зовсім,  якщо  з  хмар
сніг  упаде,  чи  може  дощик,
ніхто  про  повітрулю  не  згадав.

Доньки  вони  гірського  вітру,
інші  боги-вітри  -  то  їм  рідня,
такі  вони  легкі  наче  повітря
і  кожна  як  Нефела  чарівна.

Це  повітрулі  -  діви  із  повітря,
повільними  бувають  і  швидкі,
можуть  летіти  із  завданням,
їм  непотрібні  крильця  чарівні.

Їм  непотрібні  чарівні  сандалі,
як  треба,  з  шафи  дістає  Гермес,
зайнятий,  із  дорученнями  не  літає,
бо  зараз  він  очолив  уряд  весь.

Тому  у  нього  для  доручень
і  розпоряджень,  а  ще  вручень,  
тепер  є  повітрулі  чарівні,
німфи  повітряні,  легкі.

Вони  по  небу  пролітають,
а  де  потрібно  –  зависають,
і  у  повітрі  їм  спостерігати,
що,  де,  коли  іти,  або  літати.

Наче  хмарини,  повітрулі,
понад  стежиною  летіть,
із  гілок  лісових  злітали
і  посвист  Мавки  чули  вмить.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785552
18.03.2018.
Картина:  Tsuyoshi  Nagamo.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782973
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 18.03.2018

Котик книжицу читал

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781065

Котик  книжицу  читал,
что-то  срочно  он  устал,
теперь  будет  отдыхать,
серы  глазки  закрывать.

Он  чуток  лишь  отдохнёт
и  опять  писать  начнёт,
новость  срочную  опишет:
кто  такой  и  чем  он  дышит?

Чтобы  о  чём-то  писать,
новость  нужно  изучать,
он  о  прошлом  вспоминал
и  нового  добавлял.

А  теперь  чуток  устал:
за  день  кончился  запал,
он  немножко  отдохнёт
и  опять  писать  начнёт.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784162
3.02.2018.
Картинка:  Алексей  Долотов  
(Хenopus).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782762
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 17.03.2018

Самотній янгол на стіні

Самотній  янгол  на  стіні,
в  якого  очі  зболені  сумні,
тримає  чашу  із  знанням,
що  там?

Що  у  тій  чаші  бережеш,
який  напій  з  неї  приймеш,
чи  радість  додає  знання,
із  чим  душа?

Душа  і  розум  сотворять
пісню,  що  хочеться  співать,
і  бути  із  нею  разом,
як  сон.

Янгол  несе  в  чаші  знання
і  музика  звучить  сумна,
пише  для  янгола  пісні
життя.

27.02.2018.
Світлина  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782760
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.03.2018

Уже сверкает горизонт

Уже  сверкает  горизонт  
розовой  рассветной  далью,
а  с  ним  вдруг  исчезают  прочь  
невзгоды  и  печали.

Золотится  солнцем  горизонт,
выглянет  солнце  из-за  ёлки,
на  лаптях  засверкает  снег,
чуть  скрипнет  во  поле  за  елью.

На  рассвете  солнышко  блеснёт,
луч  глянет  из  пушистой  ёлки,
и  лучик  тот  бывал  не  одинок,
но  чуть  рассеется  метелью.

Густая  пелена  снегов
летела  из  небес  на  землю,
хоть  снег  укроет  сто  дорог,
однажды  он  закончится  капелью.

7.12.2017.
Анимация  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782665
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 16.03.2018

Гостинці птаству й звірині

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782281

Гостинці  -  птаству  й  звірині,
щоб  ними  милуватися  спішить,
покровом  пишним  сніговим,
та  небом  чистим  і  синім.

Вже  по-весняному  синіє  небо,
але  постукає  мороз  у  двері
і  вечорами  затріщить,
сніжок  під  чоботом  рипить.

Підкреслять  тіні  на  снігу
зимову  сяючу  красу,
подвійні  лінії  –  сині,
угору  по  стовбуру  –  білі.

Ще  шапки  снігу  на  пеньках,
вітер  трусив  сніг  із  гілля,
летить  раптово,  не  питає,
так  слід  від  висоти  лишає.

Сидять  у  заметах  ніжки,
не  грибів  -  стовбурів  місце,
складними  ієрогліфами  на  снігу
суть  значать  лісову.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789753
5.03.2018.
Фотографії  Ігоря  Винниченка.
“  Птаству  та  звірині  гостину  залишив,  
і  казкою  намилувався.  Ось  так  і  день  я  свій  зробив!”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10208757523094990&set=pcb.10208757532495225&type=3&theater  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782661
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.03.2018

Я твоя снежинка

Я  твоя  снежинка,
такая  милая  пушинка,
стало  что-то  холодать,
снежинки  начали  летать.

Март  сугробы  растопил,
а  потом  дожди  носил,
с  морозом  станет  приходить
и  снежок  весной  творить.

Из  небес  теперь  бросает,
снова  снегом  засыпает?
Долго  снегу  не  идти,
будут  дождики  в  пути.

А  я  твоя  снежинка,
похожа  на  пушинку,
что  с  неба  прилетает
и  во  дворе  гуляет…

15.03.2018.
Картина  Евгении  Гапчинской:
“Я  твоя  снежинка!”

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782408
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 15.03.2018

Тут не закінчується казка

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781828

Тут  не  закінчується  казка,
продовжаться  казкові  дні,
за  ніч  –  високі  перемети
і  вищі  кучугури  всі.

У  ліс  прокладена  дорога,
вночі  хурделиця  мела,
іти  до  лісу  є  потреба,
але  дорогу  занесла.

Іще  не  хоче  відпустити
природу  всю  навколо  і  ліси,
їй  краще  снігу  підсипати
для  високих  шапок  на  стовпі.

Ще  де-не-де  дубове  листя
змінить  чорно-білу  далину,
а  як  подивишся  близенько,
то  зробить  рамку  листяну.

Веде  дорога  на  узбіччя,
ведуть  по  ній  чиїсь  сліди:
весна  так  ходить  непомітно,
освітить  ясно  вдень  ліси.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782661
4.03.2018.
Фотографії  Ігора  Винниченка:
"Казка  не  закінчується."
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10208748835277800&set=pcb.10208748838437879&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782281
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.03.2018

Наполнены овраги

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782040

Наполнены  овраги,
что  рады  снежной  влаге
от  таявших  снегов,
создаст  зима  оков.

Оковы  ледовые  
скуют  овраги  лесные,
укроют  их  снега,
воды  исчезнет  полоса.

Тонкою  струёю  неба,
воды  коснётся  в  итоге,
оставит  лишь  снега,
сугробы,  где  была  вода.

Тонкою  лентою  оврага
отметит  леса  начало,
опушку  окаймит  собой,
а  дальше  -  тишина  лесов.

13.03.2018.
Фотография  автора.  3.12.2018.
Ивано-Франковская  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782277
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 14.03.2018

Ой, сплю та ще сниться

Привітання  синичок:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781849

Ой,  сплю  та  ще  сниться,
що  летить  уже  синиця
та  і  нумо  щебетати,
весну-красну  закликати,

Весно-красна,  приходи
і  замети  розтопи,
замети  почнуть  танути,
водам  у  землю  пірнути.

Стане  земля  оживати,
зелом  рясно  розквітати
і  поїти  всі  сади,
весно-красна,  приходи.

Синиці  в  гіллі  співали,
візерунки  залишати
на  льодовому  сніжку,
що  вже  тане  на  лужку.

Уже  синиця  летить,
мить  весни  несе  умить,
заспіває  над  дахами,
лети,  весно,  із  птахами!

Веснянка.
13.03.2018.0.06.
Світлина  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782050
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2018

Засыпала зима поляны и леса

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779769

Засыпала  зима
поляны  и  леса,
идёт  пушистый  снег
до  самого  утра.

Под  снегом  засыпать,
до  весны  отдыхать,
а  одеялу  снежному
от  мороза  скрывать.

Скрывает  корешки  и  почки,
где  спрятаны  листочки
и  укрывает  снегопад
пушистых  ёлок  ряд.

Ряд  лиственниц  задремлет,
не  бросить  жёлты  вниз
и  до  весны  иголкой  тонкой
в  снежных  ветвях  светить.

Зима  нежданно  начиналась
в  первых  числах  декабря
и  по  календарю  явилась,
и  снегом  удивить  смогла.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782277
3.12.2017.
Фотография  автора.
Ивано-Франковская  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782040
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 13.03.2018

Передайте привіт синичкам

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781268

Передайте  привіт  синичкам,
веселим,  вертким,  швидким,
їм  треба  зиму  пережити,
щоб  далі  у  природі  жити.

Багато  годівниця  порятує,
синичок  захистить  і  підгодує,
а  кожна  отака  синиця  –  
буде  деревам  захисниця.

Кожна  синиця  дерево  рятує,
а  дерево  –  кисень  дарує
і  шкідників  з’їдять  у  садах,
більше  буде  плодів  на  деревах.

Для  птиць  і  нас  –  вітамінів  запас,
смачних  і  корисних  для  нас,
фрукти  і  кисень  додають,
синичок  підгодуйте  -  уже  ждуть!

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782281
4.03.2018.
Фотографія  Ігора  Винниченка:
“Тож  з  гостиною  -  до  лісу,  
до  "моїх"  годівничок.
Синичкам  передам  
і  Ваші,  друзі,  вітання”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10208746073688762&set=a.3859026813717.114087.1819815019&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781828
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 12.03.2018

Вышло солнце из-за тучи

Вышло  солнце  из-за  тучи,
станет  день  морозный  лучше,
заблестел  в  этих  лучах
снежной  пыли  миллиард.

Серые  раздвинув  тучи,
засверкал  утренний  лучик,
это  ветер  налетал  
и  пыль  снежную  бросал.

Пыль  нежданная  летала
и  сорила,  и  блистала,
будто  украшений  ряд
хрусталём  зимы  блестят.

Долго  пыль  вот  так  кружила,
и  кристаллами  сорила,
будто  лился  и  идёт
из  лучиков-капель  дождь.

Капли-лучики  летали
и  на  землю  выпадали,
их  не  видно  на  земле,
снег  лежит  как  в  феврале.

1.03.2018.9.00
Фотография  автора.  
Ивано-Франковск.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781819
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 12.03.2018

Десь у захмарній висоті

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780329

Десь  у  захмарній  висоті,
якої  не  видать  тобі  й  мені
Нефела  –  богиня  хмар  живе,  
відає  хмарами  й  тумани  шле.

Нефела  хмари  сотворить,
малі  й  великі,  і  направить
туди,  де  хмари  дуже  ждуть,
із  них  дощі  й  сніги  ідуть.

У  хмарах  заховається  богиня,
вона  там  зовсім  невидима,
але,  як  сонце  із  ними  сяйне,
на  мить  богиню  осяйне.

Геліос  за  хмарами  ховався,
коли  хотів  відпочивати,
через  суцільну  пелену  хмари
сонячні  коні  не  видні.

Нефелі  із  небесної  височини
видно  усі  земні  шляхи,
дасть  дощ,  або  несе  туман
в  природу  і  в  життя.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782973
4.03.2018.
Анімація  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781689
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 11.03.2018

Солнце вышло, двинув тучи

Солнце  вышло,  двинув  тучи,
мир  становится  вдруг  лучше,
из  серости  зимних  дней
смотрит  солнце  веселей.

Солнце  вышло  на  минуту,
засверкал  вдруг  милый  лучик,
ранним  утром  заблистал,
а  потом  где-то  пропал.

Исчезал  луч  в  вышине,
где-то  на  небесном  дне,
что  придётся  дном  считать?
Лучик  станет  вынырять.

Весело  он  заблестит,
по  окрестностям  шалит,
в  снегу  осевшего  сугроба,
ручей  бежит  тут  у  дороги.

Ручеёк  чуть  зазвенит,
он  весны  исполнит  хит
и  уже  поют  синицы,
у  весны  -  звонкие  птицы.

Солнце  будто  уставало,
себя  тучей  укрывало
и  с  утра  чуть  отдохнёт,
лучиков  фонтан  зовёт.

8.03.2018.
Фотография  автора.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781674
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.03.2018

Ой, що за птах?

Ой,  що  за  птах,
         а  поруч  пташечка?
Сидять  двоє,
         унизу  –  яточка?

П’ять  годівниць
         одна  над  одною,
і  літають
           один  та  по  двоє.

Рябий  бував
           на  грудці  метелик
жовтенький  фон
           під  ним  застелиться.

Усілися  
             на  різних  гілочках,
стовбурчили
             на  собі  пір’ячка.

Щоб  було  їм
             уже  теплесенько
швидше  лети,
           тепло  і  веснонька!

23.02.2018.
Світлина  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781319
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2018

Чьи там были лапки?

Чьи  там  были  лапки?
Не  нужны  и  тапки:
кошка  дремлет  на  оконце,
в  окне  -  утреннее  солнце.

Солнце  кошечку  согреет,
кошечка  в  окошке  млеет,
вытянула  свои  лапки,
на  них  коготки,  не  тапки.

Кошечка  их  выпускает,
если  кто-то  обижает,
не  удастся  обижать
кошку  с  коготком  опять.

С  кошкой  на  окне  –  цветы,
рядом  с  нею  расцвели,
красная  и  белая  герань,
гиппеаструм  расцветал.

Кошка  тянет  снова  лапки,
кто  снимает  без  оглядки?
Под  солнцем  потянется
и  заснуть  пытается.

8.03.2018.
Фотография  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781308
рубрика: Поезія, Стихи о животных
дата поступления 10.03.2018

Ведуть у ліс дороги снігові

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780685

Ведуть  у  ліс  дороги  снігові
і  намалюють  казку  навесні,
але  ця  казка  -  зимова,
а  коли  буде  тут  весна?

Весна  в  лісочок  не  спішить,
яскравим  сонцем  засвітить
і  синє  небо  підфарбує,
це  небо  так  себе  малює.

Малює  небо  тіні  стовбурів,
туди  й  сюди  від  тіней  -  стрім,
що  на  альтанки  вкаже  у  ліску,
на  кожну  шапку  снігову.

Наділись  шапочки  на  кожен  пень,
а  сонце  вище  –  буде  день
яскравим,  сонячним,  морозним
і  ще  порипує  сніг  сонно.

На  стовбурах  є  смуги  снігові,
були  це  заметілі  зимові,
ведуть  сліди  ті  доріжками,
наче  плетеними  стрічками.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781828
3.02.2018.
Фотографії  Ігора  Винниченка:
“Коли  ти  в  казці  -  й  про  весну  не  думається.”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10208741422132476&set=pcb.10208741427892620&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781268
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.03.2018

Котик пил чаёк

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780875

Котик  пил  чаёк,
кушал  сладкого  чуток:
шоколадку  и  конфеты,
кошечка  в  айпаде  где-то.

К  синему  были  тюльпаны,
утром  и  вечером  ранним,
8  Марта  сегодня  опять,
станет  котик  выступать.

Также  Мыш  послушает,
сейчас  цветочек  нюхает,
когда  занят  слегка  котик,
можно  бегать  не  тревожась.

Стал  мышонок  убегать,
чтобы  мышек  поздравлять,
котик  свой  чаёк  допьёт,
а  теперь  работа  ждёт!

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782762
8.03.2018.
Картинка:  Алексей  Долотов  
(Хenopus).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781065
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 08.03.2018

Корисно повертатися в минуле

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779961

Корисно  повертатися  в  минуле,
де  блакитне  небо  і  хмара,
та  милуватися  вже  нею
і  стане  ближчою  весна.

Весна  іде  ще  непомітно,
з  відлигами  і  вітром,  що  несе  дощі,
вечірнє  сонце  променем  засвітить
і  хмар  краї  світлішають  умить.

Гілки  порожні  нижуть  небо,
не  скоро  брунькам  розвиватись  час,
та  кольоровий  квіт  на  підвіконні
красить  чорно-білий  світ  для  нас.

Весна  почнеться  у  природі
і  змінить  чорно-білі  кольори,
та  яскравіше  засиніє  небо,
розквітнуть  квітами  луги.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783269
15.02.2018.
Фотографії  Калини  Шпанюк-Мельничук:
“Іноді  люблю  повертатись  в  минуле.“
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1670629309859546&set=pcb.1670630216526122&type=3&theater  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781055
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.03.2018

Серьёзный ёжик

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780128

Серьёзный  ёжик  приходил,
тебе  и  мне  кефир  хвалил:
"Его  попробуйте  вы  чуть
и  сразу  лучше  будет  пусть."

Кефир  хороший,  молока
взяли  хорошего,  наверняка,
добавили  туда  закваску,
кефирчик  вышел  классный.

Если  добавить  фруктов,
то  выйдет  йогурт  лучший,
а  если  взять  и  заморозить  –  
станет  мороженым  в  итоге.

Ряженка  выйдет  и  сметана,
и  творог  будет  славным,
масла  получится  брикет,
всё  сотворил  бактерий  цвет.

Серьёзный  ёжичек  придёт,
опять  кефир  с  собой  возьмёт:
"Купите  вкусный  сей  продукт
и  кушай  на  здоровье,  друг."

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781065
30.02.2018.
Картинка:  Алексей  Долотов  
(Хenopus).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780875
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 07.03.2018

Неідеальний світ

                   Цей  світ  –  неідеальний.  Таким  він  є,  намагатися  його  змінити  варто  –  завдяки  цьому  люди  і  людство  рухаються  уперед.  Ми  не  знаємо  своїх  можливостей,  поки  не  станемо  їх  використовувати  і  не  почнемо  удосконалювати.  Та  якщо  не  все  вдається,  то  слід  сприймати  із  розумінням,  іноді,  чи  як  правило,  із  терпінням,  бо  не  все  може  зараз  бути  можливим.
                   Ми  у  світі  неідеальні,  кожен  є  таким  по-своєму.  У  чомусь  подібні,  у  чомусь  ні.  Ідеальні  не  тут,  вони  –  там,  зверху,  хоч  при  житті  теж  були  неідеальними.  Вони  були  людьми.

1.03.2018.
“Сторінки  записника.”
Картина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780871
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 07.03.2018

На розу сел воробышек

На  розу  сел  воробышек
             и  стебелёк  качал,
а  почему,  птиц  серенький,
             на  стебель  приседал?

Рядом  пятиэтажную
             кормушку  зашатал
морозный  зимний  ветер
             и  кто-то  приседал.

Синичка  приседала
             в  четвёртой  из  пяти,
и  там  она  клевала
             крупу  и  сухари.

Намелена  пшеница
             и  можно  поклевать,
мороз  и  снег  чудесней,
             если  поест  опять.

Они  летают  утром,
             в  обед  и  до  ночи,
весну  поддержат  песней,
             что  с  песнею  спешит!

27.02.2018.
Фотография  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780687
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 06.03.2018

Сонце вище піднімається

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779574

Сонце  вище  піднімається,
а  весна  наближається,
блисне  сонцем  на  світанку,
бажає  доброго  всім  ранку.

Зелень  соснового  ліску
про  весняну  нагадує  красу,
зелені  голочки  на  висоті
нагадують  про  листки  весняні.

Яскраве  сонце  творить  тіні,
від  дерева  всі  сірувато-сині,
смуги  широкі  тут  і  рівні,
наче  дерева  –  різні.

Малюються  в  снігу  сліди,
може  так  просять  весну  йти,
іти  весна  не  поспішає,
та  на  верхи  вдень  заглядає.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781268
23.02.2018.
Фотографія  Ігора  Винниченка:
“А  сонце  все  вище,
а  весна  все  ближче“
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10208696561730994&set=pcb.10208696565411086&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780685
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.03.2018

Лес под зимним солнцем дремлет

Лес  под  зимним  солнцем  дремлет,
не  ожидает  он  тепла:
всю  ночь  метелица  летела
и  бушевала  до  утра.

Снега  водили  хороводы
на  высоте  неведомой  и  здесь
будто  труба  невидимая  пела,
тем  звуком  оглушая  лес.

Метели  слушая  стенания
на  поднебесной  высоте,
где  колебались  и  запели
вершины  ёлок  на  заре.

Она  вдруг  кончилась,  утихла,
оставив  все  снега  земле,
поля  и  белоснежные  равнины
сверкали  ярко  на  заре.

20.02.2018.
Фотография  автора.
Ивано-Франковская  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780338
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 04.03.2018

Німфа семи потоків

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777835

Дружно  вгору  ідуть  до  струмка,
де  німфочка  живе  струнка,
їх  супроводять  мавки  по  ліску,
але  ховають  у  гілках  красу.

Німфа  у  підніжжі  гір  жила,
їхні  вершини  хмара  повила,
вище  –  богиня  хмар  живе
і  для  потоків  воду  додає.

Німфа  потоком  керувала
і  ручаї  малі  переміщала,
були  у  неї  сім  потоків,
сплітала  прямо  їх  і  боком.

Струмені  вод  зміями  вились,
із  плаття  і  шиї  спустились,
та  може  бути  зброєю  вода,
якщо  гостра  вона  і  крижана.

Переплітала  унизу  і  угорі,
така  вистава  водна  цієї  пори,
фонтанчики  враз  заплітались,
вниз  водоспадом  опускались.

Була  сама  смачна  вода
із  кращого  її  джерела
і  мінеральна  серед  них,
та  ще  багато  вод  других.

Були  і  води  чарівні,
цілющі,  чисті  і  живі,
лиш  випий  води  із  потоку
і  гояться  болячки  знову.

А  де  б  напитися  із  джерела,
яке  від  будь-якого  полікує  зла?
Не  всякому  дістанеться  вода,
глядить  за  нею  німфа  чарівна.

Набрали  в  амфори  води,
напилися  і  тут  смачні  плоди,
із  дерева  там  пригостились,
вже  вечоріє  і  пора  проститись.

Зграйка  дівчат  додому  йшла,
позаду  Афродіта  кіз  вела,
іще  одне  завдання  залишилось,
удома  свиток  слід  дивитись.

За  горизонт  ховались  Геліоса  коні,
Селена-місяць  вже  як  на  долоні,
була  над  горизонтом  низько,
стрічай,  село  вже  близько.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781689
11.02.2018.-4.03.2018.
Картина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780329
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 04.03.2018

Грелись у камина два кота

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777612

Грелись  у  камина  два  кота,
животики  были  тоже  два:
накормлены  в  них  брюшка,
лежали  на  подушках.

Танцует  блик  камина
и  вечер  будет  длинным,
снова  сонным  для  котов,
покушали,  что  будь  здоров.

Приснятся  травы  луговые,
топают  между  них  лихие,
полны  охотничьих  забот,
так  берегись,  кто  попадёт.

Зашевелились  лапки,
как  будто  ощутят  лужок,
но  вспыхнет  у  камина  
поярче  уголёк.

Укрылись  они  пледами
и  будут  разговоры  в  них,
горячего  попьют  чайку?
Пить  станет  чай  и  Мыш.

Зашевелились  котики,
по  очереди  у  огня  зевнут,
устроятся  коты  удобнее,
опять  сладко  заснут.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780875
20.02.2018.
Анимация:  Алексей  Долотов  
(Хenopus).  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780128
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 03.03.2018

Мені нагадуєш про почуття

Мені  нагадуєш  про  почуття,
життя  й  думки  вивчаєш,
шифровані  в  плетінні  рим,
багато  упізнаєш.

Життя  напише  непрості  рядки,
але  простими  розчиняє,
захочеш  знати,  то  знайдеш
і  на  екрані  відмічаєш.

У  дзеркало  життя  дивилось,
що  в  ньому,  або  снилось?
А  ти  читаєш  знов  і  знов,
багато  знаєш  без  розмов.

Якщо  корисне  щось  знайдеш,
натхнення  і  тебе  торкнеться,
та  знову  Муза  гарна  й  осяйна
нехай  до  тебе  усміхнеться.

2.02.2018.
Картина  Joseph  Fagnani:
“Polyhymnia”  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780127
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.03.2018

Жил да был порохобот

Жил  да  был  порохобот,
что  он  делает?  Он  ждёт,
чтобы  мимо  здесь  река
кое-кого  унесла.

Не  уносила  его  река,
угрожал  он  всем  пока,
дубинкой  из  ракет  грозил,
попадёт  ли,  зашибит?

Дубинка  и  граната  в  руках
сначала  превращает  в  прах
из  рода  приматов  объект,
со  слабым  бывает  он  смел.

Когда  увидит  молодца,
тогда  не  будет  в  нём  лица,
он  заорёт  и  зашуршит,
затопает  и  зашумит.

“Вот  да  вам  -  да  по  делам,
как  брошу  ствол  -  будет  урон.”
Будет  урон  только  пока
сначала  в  границах  ствола.

На  голову  грозящему  падёт,
не  хохотать  сейчас,  народ,
станет  смеяться  лишь  порохобот,
на  берегу  плывущего  он  ждёт.

2.02.2018.
Фотография  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779963
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.03.2018

Лютий із нами прощався

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778493

Лютий  із  нами  прощався,
довго  бути  обіцявся,
щоб  відразу  не  піти,
снігом  довго  слід  мести.

А  отой  густий  сніжок  -
до  перших  весняних  квіток,
але  до  них  далекувато:
іде  сніжок  лапатий.

Мороз  і  пилюка  снігова,
та  чи  іде  уже  весна?
Але  побільшав  світлий  день
і  веселіше  птах  співа  пісень.

Птахи  вдень  свиснуть  весняні,
це  означає,  що  бути  весні,
вона  іще  ховається  в  снігах,
та  про  наближення  співає  птах.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781055
1.03.2018.
Фотографії  Калини  Шпанюк-Мельничук:
“Фантастичний  прощальний  ранок  лютого  ❄️”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1994943440761463&set=pcb.1994943550761452&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779961
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.03.2018

Снег засыпает берега

Снег  засыпает  берега
и  не  видна  озёрная  вода,
проталин  много  сохранил  ледок,
он  тонок,  засыпал  его  снежок.

Летит  снег  мощной  пеленой
и  укрывает  мир  вокруг  земной,
а  сквозь  видения  тонкой  стены  -
размытые  рисунки  снеговой  волны.

С  пушистым  одеялом  -  берега,
стволы  и  на  кустах  –  снега,
у  проталин  уточки  сидели,
испугались,  дальше  улетели.

Теперь  у  дальних  проталин  сидят,
давайте  будем  уточек  считать:
их  десять,  будто  негритят,
цвет  похож,  но  им  не  исчезать.

Могут  перелететь  и  берега
пустынны,  засыпают  их  снега,
зима  холодную  носила  нежность,
колючей  белизною  стелит  небо.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782040
3.12.2017.
Фотография  автора.
Ивано-Франковская  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779769
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 01.03.2018

Чи ці бурульки - до весни?

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777609

Чи  ці  бурульки  -  до  весни,
якщо  земля  ще  бачить  сни,
дрімає  під  зимовим  сонцем
і  уночі  тріщать  морози?

Це  -  лютий,  а  він  бокогрій,
бік  дерева  удень  зігрій,
вдень  уже  танутиме  сніг,
сніжки  з  дерев  кидаючи  до  ніг.

Із  сніжних  колобків  –  бурульки,
ростуть  удень  і  танути  почнуть,
вдень  в  льодяному  склі  блищить,
а  уночі  -  із  ліхтарем  на  мить.

Тут  ліс  сосновий  і  поляни
іще  дрімають  вранці-рано,
і  кличуть  прогулятись  із  собою,
може  зустрінуться  з  весною?

Поміж  дерев  –  небес  блакить,
небо  весну  пригадує  за  мить,
хоч  вдень  весною  забринить
і  сонце  поміж  хмар  блищить.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780685
13.02.2018.
Фотографії  Ігора  Винниченка:
“Бурульки  –  до  весни?”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10208639493024312&set=pcb.10208639495744380&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779574
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.02.2018

Глазами синими смотрит зима

Глазами  синими  смотрит  зима,
наступило  время  и  она  пришла,
волною  белою  -  пушистый  снег,
мир  состоит  из  белых  занавес.

Сквозь  деревьев  тёмные  стволы  -
пронзительная  чистота  зимы,
это  она,  только  пушистый  снег
укроет  мир,  что  будто  бы  исчез.

Укрывается  покровом  тишины,
под  ним  земле  увидеть  сны,
село  укроет,  дорогу  и  парк,
степенный  длится  снегопад.

А  если  завертит  снежком,
ком  снежный  бросит  от  окон,
засыплет  и  видны  только  глаза,
степенно  вьюжит  за  окном  зима.

7.11.2017.
Анимация  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779399
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 27.02.2018

Легенький сніг за вікнами кружляє

Легенький  сніг  за  вікнами  кружляє
і  світ  Франківська  засипає,
ялинкам  ковдр  пухнастих  додає
і  світ  ніби  пливе.

Пірнає  світ  у  ковдру  снігову,
де  заховає  звуки  і  пітьму,
сіріє  свіжістю  ранок  світлий,
небо  укрив  із  хмар  сувій.

Він  стане  укривати  ранок  і  день,
птах  плетиво  тонке  гілок  гойдне,
чорніє  за  вікном  гілля  каштану,
брунькам  ще  прокидатись  рано.

Іще  зарано  брунькам  із  гілля,
синиці  голос  про  весну  лунав
і  знову  тишу  засипає  сніг,
пухнастим  став  навколо  світ.

13.02.2018.
Світлина  автора.
Івано-Франківськ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779218
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.02.2018

Далёкий парус одинокий

Далёкий  парус  одинокий
подсветит  золото  волны
и  так  парит  он  днищем  в  море,
коснётся  парус  высоты.

К  его  бортам  волна  приходит,
над  ним  –  воздушный  океан,
куда  в  пустыню  устремится?
Во  всех  их  сразу  побывал.

От  солнца  -  золото  заката,
от  ночи  будет  неба  синева,
его  лучи  подсветит  злато
и  треплет  ветер  паруса.

Пускай  не  разразится  буря,
попутный  ветер  в  парусах,
ласковым  море  на  закате,
теплее  ночи  синева.

25.02.2018.
Фотография  из  интернета.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779052
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.02.2018

Червоні лінії

                         Червоні  лінії  бувають  не  тільки  в  будівельних  і  тактичних  документах.  Червоні  лінії  бувають  у  стосунках.  Будь-яких:  ділових,  чи  особистих,  живих  та  заочних,  давніх,  або  недавніх,  із  будь  яким  ступенем  віддаленості.  Ці  лінії  бувають  видимі  і  невидимі,  окреслені  законодавством,  звичаями,  або  особистими  вимогами.  
                         Лінії  існують  і  намагання  перетнути  чужі  теж.  Хтось  намагається  їх  порушити  свідомо  чи  несвідомо,  з  граційністю  слона  в  крамниці  з  посудом,  або  із  точним  розрахунком  чужої  підстави.  Мета:  посунути  чужі  лінії  ближче  до  об’єкта,  щоб  зробити  більш  керованим,  а  потім  і  зовсім  підпорядкувати.  Але  цілком  керований  об’єкт,  як  правило,  стає  нецікавим.  Це  як  гра  у  одні  ворота,  або  сам  із  собою.  Після  отримання  свідчень  хорошого  відношення  такі  спроби  можуть  знову  повторюватись.
                     Періодичне  намагання  порушити  лінії  не  сприяє  довірі,  зате  додає  рис.  Чітких  рис.  І  малює  нові  червоні  лінії.  

24.02.2018.
“Сторінки  записника.”
Картина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779049
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 25.02.2018