Олена Стасюк

Сторінки (1/20):  « 1»

Дачні замальовки.

Є  таке  чарівне  місце  на  землі,
До  якого  линуть  перші  журавлі.

Тут  ласкаве  сонце  землю  зігріва,
І  нестерпно  пахне  скошена  трава.

Тут  бобри  веселі  поблизу  струмка
Нібито  у  казці  вивели  містка.

Й  люди  тут  незвичні  —  сіють,  садять,  жнуть,
Як  сюди  потраплять  —  іншими  стають,

Тут  вода  кринична  і  земля  свята
Повертають  душі,  вкрадені  в  містах.

Люди,  бджоли,  птиці  —  всякий  у  труді,
Бо  лиш  праця  може  помогти  тобі

Віднайти  назавжди  істину  життя
Та  пізнати  нові  чисті  відчуття.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579129
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2015


Гладіолуси (пісня)

Буйним  цвітом,  буйним  цвітом
Відгуляло  наше  літо,
Вже  спішить  пора  осіння,
І  на  скронях  сивина,
Та  любов,  мов  чисте  поле,
Не  кінчається  ніколи,
Не  згорає,  не  згасає,
Зачаровує  вона.

Приспів:  
Гладіолуси,  гладіолуси,
В  барвах  літа  звучать  неймовірні  дзвінкі  кольори,
Тихим  шепотом,  ніжним  голосом,
Ти  мені  про  любов  говори,  говори,  говори…

І  не  страшно,  що  старієм,
Що  зима  на  видноколі,
Не  біда,  що  відцвітає
На  обличчі  вже  краса,
Та  любов  і  ніжне  слово
Не  кінчається  ніколи,
Не  затихне,  не  зів»яне,
Не  замовкне  в  голосах.  

Приспів:  
Гладіолуси,  гладіолуси,
В  них  іскринками  спалах  кохання  навіки  зацвів,
Нагадай  мені  тихим  голосом,
Що  любов  не  мине,  хоч  і  цвіт  восени  облетів.
Гладіолуси,  гладіолуси…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575603
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 19.04.2015


Як затишно в маленькому кафе… (Мелодія осіннього дощу)


Як  затишно  в  маленькому  кафе,
Коли  рясним  дощем  асфальт  умитий.
Маленький  столик  і  осінні  квіти,
Та  келишок  глінтвейну  недопитий.
Як  затишно  в  маленькому  кафе.

Рояль  замовк.  Лиш  тихо  саксофон
Мелодію  дощу  спіймати  хоче,
А  дощ  не  піддається,  він  регоче,
То  затихає,  то  в  вікно  стукоче,
Не  хоче  підспівати  в  унісон.

Й  всміхнеться  загадково  музикант.
Я  лиш  на  мить  у  нього  закохаюсь,
А  потім  у  реальність  повертаюсь,
Назад,  в  кафе,  де  від  дощу  ховаюсь,
Де  тепло,  і  кориці  аромат.

Я  подумки  завжди  туди  лечу,
Коли  дощить  у  осінь  непогожу,
У  те  кафе,  що  на  підвальчик  схоже,
Де  саксофон  ніяк  спіймать  не  може
Мелодію  осіннього  дощу…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575376
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2015


Сонячний вальс (вальс)

Звуком  легким  луна,
Мов  розквіта  весна,
На  павутинках  струн
Вальс  награє  вона.
Поміж  дерев  струнких
На  каблучках  тонких
З  нами  уся  земля  
В  вальсі  кружля.
                                                                     Приспів:        Сонячний  вальс,  вальс,  вальс,
                                                                                                     Не  покидає  нас,
                                                                                                     Знову  звучить  для  нас
                                                                                                     Сонячний  вальс.
На  візерунках  мрій  
Тихо  читаю:  “Мій”,
В  краплях  ясних  дощу
Тихе:  “Не  відпущу”  ,
Світла  кохання  мить
В  наших  серцях  бринить,
В  кралях  легких  роси  
Ніжно  дзвенить.
                                                                       Приспів:        Сонячний  вальс,  вальс,  вальс,
                                                                                                       Хай  закружляє  нас,                        
                                                                                                       Хай  закохає  нас
                                                                                                       Сонячний  вальс.
Душ  молодих  політ,
Мов  яблуневий  цвіт,
Знов  огортає  нас
Цей  незабутній  вальс.
І  у  очах  твоїх,
І  у  очах  моїх  
Сяйвом  ясним  горить
Сонячний  вальс.                      
                                                                         Приспів:  Сонячний  вальс,  вальс,  вальс,
                                                                                                         Хай  поєднає  нас,
                                                                                                         Хай  обвінчає  нас
                                                                                                         Сонячний  вальс.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574412
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 14.04.2015


Львівський романс (пісня)

У  старій  кав”ярні  Львова
Наша  зустріч  випадкова:
Погляди  зустрілися  в  жадану  мить...
Місто  Лева  нас  з”єднало,
Нас  зігріло  й  закохало,
Й  філігранним  шоколадом  полонить...

А  духмяна  львівська  кава,
Аромат  її  ласкавий
Нас  нестримно  огорнув,  зачаклував...
Джазу  львівського  мотиви
Закружляли  нас  красиво
І,  здавалось,  Лев  старий  нас  обвінчав...  

                                                                           Приспів:  Грай,  ти,  скрипалю,  грай,
                                                                                                         Пісня  через  край,  
                                                                                                       Через  край  душі  долине...
                                                                                                         Грай,  зустріч  нагадай,                                      
                                                                                                         Туга  та  печаль
                                                                                                         Хай  навік  мене  покине...

Та  прийшла  пора  осіння
Й  львівських  вікон  очі  сині
З  сумом  і  журбою  дивляться  на  нас,
І  сумні  осінні  квіти
Ще  нагадують  про  літо,
Та  уже  прийшов  гіркий  прощання  час...

А  панянка-ніч  жорстока
Назавжди  забрала  спокій,
І  свіча  кохання  швидко  догора...
І  в  твої  зізнання  щирі
Я  чомусь  уже  не  вірю,
Бо  розлука  назавжди  до  нас  прийшла...
                                                       
                                                                         Приспів:  Грай,  ти,  скрипалю,  грай,
                                                                                                         Пісня  через  край,  
                                                                                                       Через  край  душі  долине...
                                                                                                         Грай,  зустріч  нагадай,                                      
                                                                                                         Туга  та  печаль
                                                                                                         Хай  навік  мене  покине...
                                                                                                           Грай,  ти,  скрипалю,  грай,
                                                                                                           Пісня  через  край,  
                                                                                                         Через  край  душі  долине...
                                                                                                         Грай,  та  мене  згадай,
                                                                                                         Милий,  пригадай,
                                                                                                         Як  прийде  пора  осіння...
                                                                                                           Грай...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574081
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 13.04.2015


Ластівки́, ластівки́… (пісня)

Кажуть,  що  щаслива  буде  хата,
Де  в  гнізді  щебечуть  ластів»ята.
Кажуть,  що  щаслива  хата  буде,
Де  до  ластіво́к  привітні  люди.

Приспів:
                     Ластівки́,  ластівки́,  крізь  небесні  пороги,  
                     Крізь  країв  широчінь  ви  додому  летіть,
                     Хай  вітри  і  дощі  не  зіб»ють  вас  з  дороги,
                     І  веселку-весну  на  крилі  принесіть.

За  недовге  українське  літо
Встигнути  маляток  народити,
І  навчити,  як  на  світі  жити,
І  в  краї  далекі  полетіти.

Приспів:
                         Ластівки́,  ластівки́,  я  довік  не  забуду
                         Щирий  щебіт  ласкавий  малих  ластів»ят,
                         Що  дзвінким  джерельцем  долинає  повсюди.
                         Як  за  літо  зростуть,  та  й  у  небо  злетять.

Ні  заморські  чудернацькі  квіти,
Ні  дива,  що  бачили  по  світу,
Ні  плоди  солодкі  того  раю
Не  замінять  Батьківщину,  знаю!

Приспів:
                       Ластівки́,  ластівки́,  повертайтесь  додому,
                     І  весняне  тепло  принесіть  на  крилі,
                       Ластівки́,  ластівки́,  із  важкої  дороги
                     Повертайтесь  скоріш  до  своєї  землі.
                       Ластівки́,  ластівки́….          

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573946
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 12.04.2015


Українцям, які проживають в Росії, присвячується…

(Навіяне  соцмережею  «Однокласники»)                                                                                                                                                                  


Коли  життя,  бурхливе  і  стрімке,
В  краї  далекі  жити  вас  закине,  
Не  забувайте,  друзі,  ви  про  те,  
Що  родом  ви  із  Неньки-України.

Не  забувайте,  звідки  родом  ви,
Де  предки  ваші  вічно  спочивають.
Ви  є  раби  у  царської  Москви,
Де  українців  лиш  за  бидло  мають.

Не  може  росіянин  без  царя  
На  світі  жить,  не  вміє  і  не  хоче.
Нема  у  них  такого  Кобзаря,  
Який  би  зміг  відкрить  тим  людям  очі.

Прокиньтесь,  скиньте  пелену  з  очей,
На  світ  погляньте  іншими  очима,
Бо  ж  в  ваших  жилах  наша  кров  тече,
Свободна  й  сильна,  як  сама  Вкраїна!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573944
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 12.04.2015


Соняхи, соняхи…

Різним  квітом  у  світі  моя  Батьківщина  прославлена:
І  калина,  і  маки,  й  любисток,  і  рута  п»янка,
Та  про  соняхи  мало  віршів  та  пісень  було  складено,  
Й  оспівати  цю  квітку  повинна  поета  рука.

Як  серпанком  серпневим  сповиті  ті  дивнії  соняхи,
Щедрим  сонцем  зігріті  на  рідній  своїй  стороні,
І  селянськії  руки  вони  пам»ятають  натомлені,
І  розлогі  як  степ  неповторні  вкраїнські  пісні.

Ми  і  гадки  не  маєм  про  те,  що  звичайнії  соняхи,
Що  земля  Українська  зростила  та  сили  дала,
Що  своєї  Землі  благодать  випромінюють  сонячну,
Пам»ятають,  що  в  стеблах  їх  кров  Українська  текла.

Як  солдати  шеренгою  встали:  стрункі  та  суворії,
Рідну  Землю  вони  захищають  як  матір  свою,
Не  пропустять  нізащо  до  неї  ніякого  ворога,
Від  біди  назавжди  захистять  Батьківщину  мою!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573705
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 11.04.2015


Чому так важко на душі?

Чому  так  важко  на  душі?
Сніжить.  Хурделиця  лютує.
Чи  ж  небеса  мене  почують?
Чому  так  важко  на  душі?

Чому  в  замріянім  вікні
Засніжені  осінні  квіти
Нагадують  про  тепле  літо
Й  злегка  всміхаються  мені?

Нехай  моя  легка  печаль
Разом  з  хурделицею  зникне,
І  знову  хай  весна  розквітне,
І  сонцем  заяскріє  даль!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573555
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2015


Зірочка-онучка (пісня)

В  домі  підростає  зірочка-онучка,
Як  ясний  промінчик  хату  осява.
Мов  юла  вертлява  та  непосидюща,
Сміх  її  іскристий  навкруги  луна.

Приспів:
Хай  твоя  стежина  піснею  проллється
І  невинну  душу  не  затьмарить  страх,
Хай  твоє  сердечко  лиш  від  щастя  б”ється,
Й  лиш  від  щастя  будуть  сльози  на  очах.

Вугликами  сяють  оченята  чорні,
В  них  —  жіноча  хитрість  стиха  спогляда.
Милі  рученята  як  тебе  пригорнуть,  -
Зразу  відступають  лихо  та  біда.

Приспів:
Хай  твоя  стежина  піснею  проллється
І  невинну  душу  не  затьмарить  страх,
Хай  твоє  сердечко  лиш  від  щастя  б”ється,
Й  лиш  від  щастя  будуть  сльози  на  очах.

Квіточка-онучка  —  радість  у  родині,
Діду  та  бабусі  сили  додає.
Зірочку  дістануть  з  неба  для  дитини,  -
Тільки  б  лиш  дитятко  втішити  своє.

Приспів:
Хай  твоя  стежина  піснею  проллється
І  невинну  душу  не  затьмарить  страх,
Хай  твоє  сердечко  лиш  від  щастя  б”ється,
Й  лиш  від  щастя  будуть  сльози  на  очах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573554
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 10.04.2015


Ганнуся і мишка

В  нашої  Ганнусі  
Зубчик  захворів,
Треба  нам  негайно
Йти  до  лікарів.

Тільки  ми  зібрались
Й  вийшли  на  поріг,  -
Наш  веселий  песик
Радісно  прибіг.

Він  навкруг  Ганнусі  
Танцювать  почав,
Як  умів,  дівчатко
Він  розвеселяв.

Потім  кошенятко
Наше  підійшло,
Біля  ніжок  Гані
Нявкать  почало.

Козлик  наш  сіренький
Ріжками  штовхнув,
Гусачок  біленький
Крильцями  торкнув.

Раптом  і  з  комори
Мишеня  біжить.
Стало  біля  Гані
І  як  запищить!

Ганя  тут  злякалась,
Зойкнула  сама,
Зубчика  торкнулась,
А  його  й  нема!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573251
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 09.04.2015


Дощику осінній.

Дощику  осінній,
Розкажи  мені,
Чом  думки  приходять  
Зовсім  не  сумні.

Як  листок  кленовий  
На  долоню  ліг,
То  скінчилось  літо,
Осінь  —  на  поріг.

Котик  на  лежанці  
Сито  муркотить,
Песик  наш  кумедний
Біля  лавки  спить.

Вдосталь  в  хаті  хліба,
Борщик  у  печі,
Рушничком  накриті
Теплі  пампушки,

Щедрими  дарами  
Літньої  пори
Сповнені  засіки  
Наші  догори.

Тільки  й  зостається  -
Бога  не  гнівить,  
Зустрічати  зиму
І  життю  радіть!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573250
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2015


Лагідна бабусина оселя…

Лагідна  бабусина  оселя
Білою  фіранкою  в  вікні
І  забуті  українські  села
Навівають  роздуми  мені...

Хто  я,  чим  живу,  про  що  я  мрію?
Чи  достойно  проживаю  вік?
Чи  життю  яскравому  радію?
Чи  залишу  на  Землі  я  слід?

Часто  я  із  Правдою  обабіч
У  житті  проходила  свій  шлях.
Знала  я  і  біль,  і  злість,  і  заздрість,
Й  зраду  проживала  у  думках.

Предки  роду  дивляться  на  мене
З  докором  та  сумом  у  очах:
“Що  ж  ти  робиш,  жити  так  не  треба,
Не  на  вірний  ти  ступаєш  шлях.

Не  візьмеш  з  собою  в  Потойбіччя
Ти  нажите  на  Землі  добро,
Візьмеш  лиш  в  земнім  житті  прожите
Досвіду  безцінне  джерело”.

І  назавжди  стане  оберігом
Горобини  ягода  гірка,
І  скоринка  родового  хліба,
Що  дала  бабусина  рука...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572971
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2015


Кущик полуниці.

Кущик  полуниці
Розповів  мені,
Як  співають  птиці  
Вранішні  пісні.

Як  ласкаве  сонце  
Променем  торкне
Кущик  полуниці,  -
Він  рости  почне.

Як  джмелі  кошлаті
Рознесуть  пилок,
Щоб  життя  нового
Зародився  крок.

Як  рука  дитяти  
Ягідку  зірве,  -
Кущику  малому
Радість  настає.

Кущику  маленький,
Знаєш  ти  усе
Про  великий  Всесвіт,
Що  життя  несе...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572970
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2015


Український рушник

                                                                                                                                   

                                                                                                                                                     В  день  20  лютого  2014  року.

Із  роси  живої,  із  води  стрімкої,
Із  проміння  сонця,  із  небес  ясних,
Із  хмаринок  білих,  із  землі  святої
Мати-Україна  виткала  рушник.

Той  рушник  безкрайній  візерунком  вкритий,
Пурпуром  калини,  зеленню  лісів,
Золотом  колосся  стиглого  розшитий,
Щедрим  урожаєм  молодих  садів.

В  рушникові  тому  ниткою  до  нитки
Ніби  рідні  діти  сплетені  в  одне:
Льону  із  Полісся  синьоока  квітка
Й  Віниччини  поле  соняха  ясне.

Над  Дніпром-рікою  тут  веселка  грає,
І  трембіти  голос  чути  з  полонин.
Тут  степів  Донецьких  широчінь  без  краю
Й  древнього  Херсону  сонячні  лани.

Стиглим  виноградом  Закарпаття  й  Криму,
Посміхом  дитяти,  що  прийшло  у  світ,
Дивиться  нам    в  очі  ненька-Україна,
Із  благанням  щирим:  “Діти,  захистіть!”

І  орда  ворожа  нізащо  не  зможе
Розірвать  на  клапті  той  рушник  святий,
Бо  народ  —  це  сила,  предки  —  допоможуть
Захистить  навіки  край  коханий  свій!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572721
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 07.04.2015


У дні страшні великої біди…

                                                                                                                 «Не  один  ти  стічала  погрозний  погром
                                                                                                                 Знаєш  тупіт,  і  стукіт,  і  грюкіт  Батиїв  –
                                                                                                                 Та  з  пожару  щораз  лазуровим  вінком
                                                                                                                 Виникав  твій  співучий,  могучий  твій  Київ»                                                                                                                                                                        
                                                                                                                 М.Рильський,  «Україні»,  1941  р.

У  дні  страшні  великої  біди,
Коли  на  Русь  ворожа  йшла  навала,
Щоб  землю  захистити  від  орди,
Завжди  на  стражі  наша  рать  стояла.

Синів  голубооких  встала  рать,
Виблискують  на  шоломах  забрала,
Й  жінок  нескорених  слов»янських  горда  стать
Тих  витязів  на  подвиг  надихала.

Як  із  давен  велося  у  слов»ян,
І  стар  і  млад  до  бою  піднімались,
І  землероб  кольчугу  діставав,
Й  рука  ремісника  за  меч  трималась.

Чому  ж  тоді  над  схилами  Дніпра
Плач  Ярославни  знову  стугоніє?
І  молодих  синів  своїх  тіла
Земля  Дніпровська  назавжди  накриє?

Іще  нам  вистачить  шоломів  і  кольчуг,
І  меч  коваль  не  розучивсь  кувати.
Не  побороть  міцний  народу  дух,
Слов»янський  дух  нікому  не  зламати!

21-22  лютого  2014  року.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572716
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 07.04.2015


Не потрібно їхати далеко…

Не  потрібно  їхати  далеко,
Щоб  побачить  цей  чудовий  світ:
Як  кружляє  в  небесах  лелека,
І  орла  нестримного  політ,

І  метелик  -  неземне  створіння,  
І  веселки  кольори  живі,
І  у  землю  пущене  коріння,
І  мала  росинка  на  траві.

Теплий  подих  вітерця  легкого  
Навіває  спогади  живі
Про  красу,  таку  просту  й  знайому,
Що  відкрила  відчуття  нові.

Гілкою  духмяного  жасмину,
Ароматом  Спаса  на  меду,
Квіткою  простого  розмарину
І  налитим  яблуком  в  саду

Нам  дає  природа  зрозуміти
Нашу  світлу  сторону  життя,
Хто  зуміє  душу  ій  відкрити  -
Вже  назад  не  має  вороття.

Треба  злитись  тілом  і  душею,
Щоб  відчуть  поєднання  красу,
Зі  своєю  рідною  Землею,
Що  довіку  в  серці  пронесу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572512
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2015


В барвах польового різнотрав”я…

Надвечір»я.  Сонечко  сідає.
Літня  спека  покидає  день.
На  сопілці  дивний  вітер  грає
Чудернацьких  та  легких  пісень.

В  барвах  польового  різнотрав”я
Дивний  вечір  голову  схилив,
І  туман,  прозорий  як  зітхання,
Легким  смутком  небо  оповив.

А  в  обіймах  лагідного  сонця
Гомінливе  птаство  затиха,
І  корівка  божа  на  долоньці,  
Й  комашня  натруджена  прудка.
 
А  духмяні  росяні  покоси,
І  стежина  поміж  трав  в”юнка,
І  пшениці  золотаві  коси,
І  постава  соняха  струнка,

Й  запашний  любисток  над  межею,
І  живий  яскравий  маків  цвіт,
Викохані  рідною  Землею,
Назавжди  прикрасили  цей  світ.

І  медова  квітка  конюшини,
І  яскрава  зелень  споришу
У  вінку  моєї  Батьківщини,
Що  назавжди  в  спогадах  лишу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572511
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2015


Бабусині руки

В  лагідних  бабусиних  руках
Підростає  внук  —  частинка  серця.
У  щасливих,  радісних  очах
Рідних  душ  єднання  пізнається.

Стане  він  на  свій  щасливий  шлях
Перемог,  і  злетів,  і  натхнення,
В  лагідних  бабусиних  руках  
Він  знайде  підтримку  й  одкровення.

Сиві  скроні  —  зовсім  не  біда,
Мудрість  літ  навік  в  пригоді  стане,
І  бабусі  лагідна  рука
Захистить,  зігріє  і  догляне.

Найсильніший  оберіг  в  житті  -
Аромат  бабусиного  хліба,
Й  пиріжки  як  сонце  золоті,
Й  крашанки  та  паски  на  Великдень.

Мій  онуку!  Будь,  рости,  живи!
Стій  на  правді,  не  криви  душею!
А  бабуся,  як  в  усі  віки,
Стане  Берегинею  твоєю!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572286
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2015


Осіннє танго (танго)

Об  осінній  порі,  коли  листя  кружляє,
В  тихім  парку  старім  танго  звук  долина.
Танцмайданчик  —  пустий,  та  це  нас  не  лякає,
Й  музиканта  старого  іще  не  підводить  струна.

В  ритмі  танго  свого  ми  обнімемось  двоє,
Дві  нестримні  душі,  що  спочинку  не  зна,
По  акордах  тонких  пригадаєм  з  тобою
Недомовленість  фраз  і  несказані  ніжні  слова.
 
Ти  пригадуй  завжди,  коли  осінь  настане,
Звук  одвічного  танго,  що  серце  пробуджує  вмить,
Бо  кохання  —  живе,  бо  кохання  —  не  в”яне,
Хоч  старіємо  ми,  та  не  може  душа  постаріть.

Об  осінній  порі,  коли  листя  кружляє,
В  тихім  парку  старім  танго  звук  долина.
Танцмайданчик  —  пустий,  та  це  нас  не  лякає,
Й  музиканта  старого  іще  не  підводить  струна...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572285
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 05.04.2015