Світлана Петренко

Сторінки (3/248):  « 1 2 3 »

НА ПОЛОТНІ

Лихий  джиган  в  амурній  справі
Зненацька  сам  себе  відкрив.
Натхнення  ніс  в  тонкій  оправі
І  відчував  душі  порив.

Співав  пісні  не  гірш  Орфея,
Серця  дівчат  трощив,  як  міг.
Та  враз  пристаркувата  фея,
Митця  того  звела  на  сміх.

—  Ану,  дитятко  шалапутне,  —
Мов  блискавка,  словами  —  тиць,
—  Що,  дамі,  ти  розкажеш  путнє  
То  скільки  мав  в  цей  день  дівиць?

—  Я  віртуоз!  Ловлю  моменти.
В  моїй  уяві  полотно.
Жінкам  дарую  компліменти.
Це  наклепи,  що  я  —  лайно!

Всміхгувся  блазень.  Хоче  звабить.
А  фея  жалить,  як  оса,
—  Перетворю  тебе  на  жабу,
А  хлоп    регоче:  —  чудеса?

Ну,  постривай  же,  ***  сину,  —  махнула  палицею  і
—  Та  щоб  тобі  не  знать  притину
Ні  у  воді,  ні  на  землі.

Та  схаменись,  розкішна  ладо.
Ти  фея,  чи  дурне  теля?
Розторохтілась:  —  в  жабу,  в  жабу.
Хутчіш  полотна  розстеляй.

Поглянь  довкруж  на  краєвиди.
А  чаклувати  буду  я
Приляж,  так  небо  ліпше  видно,
Сягнем  думками  за  поля.

Змішались  фарби  на  палітрі,
Стогнала  фея:  —  Ганімед!
Губами  черпала  повітря,
Бальзам  душі,  цілющий  мед!

Дукати  сипала  під  ноги,
Звучали  вірші  і  пісні.
Зверталась,  подумки  до  Бога,
Щоб  залишитися  в  цім  дні.

І  піддалася  фея  чарам:
—  Картина  маслом:  ,,  я  і  ти”
Яка  б  чудова  вийшла  пара…
Митець  додав:—  на  полотні!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2024


Додому

Мій  доме,  я  в  незвіданих  краях.
Втомились  ноги  прокладать  дороги.
Вода  гірка  в  чужинських  ручаях,
З  щербатим  сонцем  сиво  і  убого.

Іду  уперто:  терни-бур’яни.
Несу  в  душі  прабатьківську  оазу.
Услід  сміються:  –  досить,  зупинись  –
Стежки  минаю    із  численних  пауз.

Ти  дочекайся  любий,  рідний  дім,
Мій  маячок  негаснучого  світла.
Зігрітися    дозволь  теплом  твоїм
В  нектарних  сплесках  свіжого  повітря.

Авт.  Світлана  Петренко

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2023


Чарівлива колисанка

Ходить  світом  сон-дрімота  ,  а  Оксанку
Укладає  спать  матуся  й  колисанку
Потихесеньку  наспівує  над  ліжком.
Їй  погладжує  голівку  ніжно-ніжно.

Люлі-люлі.  У  гаю  заснули  пташки.
А  у  полі  сплять  волошки  і  ромашки.
Люлі-лю.  Заснула  в  мультику  паняша.
Люлі-лю.  Давно  дрімає  кицька  наша.

Олениха  спить,  обійнявши  оленятко.
До  зайчихи  пригорнулося  зайчатко.
Люлі-лю,  казкові  бачить  сни  й  Оксанка,
Чарівлива  у  матусі  колисанка.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2022


ЗАМІЖ

–  Добридень  Галюню,  а  чого  це  ти  зрання  така  весела,–  з  цікавістю  промовила  Уляна.  Привітавшись  із  сусідкою  підійшла  до  паркану  ближче.
–  Добридень,  добридень,–  Галя  зробила  теж  крок  назустріч,  поклала  мобілку  до  кишені,  і  засяяла  в  променях  ранкового  сонця.    –  Свати  до  мене    їдуть!
–  Свати,  які  ще  свати?    Донька  заміжня,  онучка    в  тебе    ще  школярка,  
–  Ой,  Улясю,–  Галя  злегка  почервоніла,  наче  юне  дівча,  –  та  до  мене  ці  свати  їдуть.  Мене  сватати  будуть!
До  речі:  як  тобі  моя  зачіска?
–  Ну  ти,  подруго  і  видала.  Ха  -ха-ха,  ти  заміж?  Сватів  вона  жде.  І  від  кого  ж  це  ти  там  їх  вижидаєш?  Від  Петра,  так  він  вже  старий  і  немічний,  йому  не  жінку  –  доглядальницю  треба.
Чи  може    Микола  знову  кепкує?  Так  цей  усім  нашим  вдовам  по  черзі    руку  і  серце  пропонує..
Уляна  хотіла  ще  чимось  ущипнути  Галю,  але  співрозмовниці  було  байдуже.    ,,Молода"  протерла  окуляри,  усміхнулася  і  наче  пава,  попливла  до  хати.
Уляна  оторопіла.  Набрала  повні  груди  повітря.  Затаїла  подих  і  від  несподіванки  ледве  видихнула...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2021


**

 

Я  шукаю  себе:  візитівки,  автівки,  плакати,  планшети.  
Серед  літер  затертих.  Я  благаю,  щоб  вітер  не  витер  листи.
На  забутих  стежинах  в  ожинах,  згорають  останні  палети.
І  напружені  пальці-блукальці,  непідвладні  слідам  самоти.

Зійде  сонце  колюче,  палюче.    Зуміє  мене  ще  зігріти,
Якщо  я  з  невідомих,  у  міфічні,  одвічні  дороги  лечу?
Крізь  рівнини  і  скелі-тунелі.  В  пустелю  нестиму  я  квіти.
А  знайшовши,  прийшовши  до  себе  –  засвічу  негасиму  свічу.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930739
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2021


Колискова

Втомившись,  вечір,  відпочить  приліг.
Злетіла  птахом  колискова  в  піднебесся.
І  засвітивши  місяченьку  ріг,
Вмостилась  поміж  зорями  в  нічному  плесі.

Ой  люлі-люлі,  люлі-люлі,    спи.
Співанки  чарівні.  співаночки-співанки.
І  розлетілися  над    світом  сни,
І  ожили  усі  вечірні  сподіванки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2021


ВОНИ

Дрімають  напівсонні  вітражі,
Чаклунка  ніч    закрила  шаллю  вікна,
Промовивши    лукаво:  ,,Я  не  винна
У  тім,що  ці  закохані  –  чужі.

Бальзам  кохання  випито  до  дна.
На  ложі  пристрасті  –  сумні  прогнози.
Ще  й  дощ  розкидав  всюди  прісні    сльози?
Що  буде  з  ним  і  де  тепер  вона?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2021


Невинність

Ще  не  прочитані  слова
На  простирадлі  білім,  білім.
Зефірна  рамка,  полотно
І  не  розкритий  смак  ванілі.

Здається  світ  на  мить  завмер  ,
Але  не  став  він  бездиханним
На  сніжно  білім  полотні
За  мить  народиться  кохання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2021


не по розміру. усмішка

Дід  до  баби  без  упину:
,,–  Вигинай,  рідненька,  спину,
Ноги  стисни  от…  от…  от…,
За  трампліном  –  поворот.”
Затрусилось  в  баби  тіло,
З  переляку  в  сніг  злетіла.
Розсміялись  онучата  :
,,–  Не  по  розміру  санчата.”

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2021


в безмежності часу

На  Парнас,  проганяючи  сни,  
Говорила  Пегасу...
І  помчали  зі  швиткістю  світла
В  безмежності  часу.

Уявляла,  що  вершником  стати
Мені  в  піднебессі
Це  так  просто.  Аж  раптом  
З'явилось  розлючена  Нессі.

Не  звідкіль  узялась  безкопитна  
химерна  істота  .
І  сказала,  що  далі  –  то  зась,  
Не  встановлена  квота.

Що  ж  робити  тепер,
Переплутались  крапки  і  точки,
Ну,  а  зморщені  літери
Стали  в  куценьких  рядочки?

Я  хотіла  гукнути  у  поміч  
Приручену  риму,
Та  відмовила  звісно,
Вона  поспішала  до  Риму.

З  лісу  щепки  летять  –
Лаври  ділять  в  далекім  Парнасі.
А  я  й  досі  з  Пегасом
Мандрую  в  безмежності  часу

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2021


А за вікном зима… Зима…

А  він  такий  був  ,  як  і  всі:
Любив  кіно,  читав  газети,
Був  звичним  жителем  планети.
Та  ось  під'їхало  таксі:

Таксист  сказав:  ,,часу  нема!"
І  кинув  поглядом  звірячим...
Єдиний  Бог  це  чув  і  бачив,
Як  тиша  плакала  німа.

І  опустилася  пітьма...
Навік  закрила  світлі  далі...
Стареньке  крісло  в  тій  же  залі,
А  за  вікном  зима…  Зима.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904008
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2021


Нерівний бій

Дайте  в  спрагу  краплину  води,
Щоби  чимось  зволожити  душу.
У  нерівнім  бою  я  ще  мушу
Подолати    свій  сум  назавжди.

А  на  серці,  мов  дикі  коти,
Безперестану  шкрябають  шрами.
Засинаю,  кричу:  мамо…  Мамо…
Натинаюсь  на  гострі  кути.

Де  ж  ти  ,  ненечко  мила  моя?
Розлетілись  слова  із  птахами…
Донесіть  їх,  рідненькі,  до  мами
У  небесно-блакитні  моря.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2021


Справжній пан . гумор


Усміхається  собака:
–  Ще    учора  я  так  плакав,
Та  радію  я    віднині
Чим  завдячую  людині.

Подружився  зі  Степаном  –
Почуваюсь  справжнім  паном.
Той  Степан  мені  так  годить:
На  прогулянки  виводить,

Тричі  в  день  мене  годує,
 А  як  вип'є,  ще  й    цілує.
От,  спасибі  карантину,
Бо  загнувся  би  під  тином.

***.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2020


запитаннячка

,,Чом  павук  павутинку  в  куточку  пряде?
Чому  ранок  за  нічкою  завжди  іде?
Чому  місяць  один,  а  зірниць  ціла  купа?
Чому  хижа  сова  все    очиськами  лупа?

Восени  чому  жолуді  з  дуба  летять?
Чом  травинки  від  вітру  у  полі  тремтять?
Я  питаю  у  себе  –  у  відповідь  тиша.
На  канапці  спить  кіт,  а  у  нірці  спить  миша.

То  ж  піду  і  я  спати,  –  сказало  дівчатко,–
Ну,  а  завтра  все  це  запитаю  у  татка!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850452
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2019


сила тяжіння

Хотіла  летіти  з  птахами  –
Забула  удома  крила
Розбіглась,  стрибнула,  а  далі…
А  далі,  я  просто  вила,

Як  та  одинока  вовчиця,
Одна,  як  на  небі  місяць.
А  зорі?  А  зорі  заснули.
У  темряві  вдосталь  місця.

Заплакані  очі-озера,
Сльозини  ідуть  дощами,
Ховаються  втомлені  тіні
Вчорашні,  поміж  кущами.

Зникають  із  цифрами  дати...
Такого  от  намісила.
А  я  б  полетіла  з  птахами,
Та  діє  тяжіння  сила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844671
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2019


ціпин сон

Спить  малесеньке  курчатко
Снить  йому  веселий  сон:
Ніби  котить  коліщатко,
А  йому  назустріч  –  слон,

Не  злякалося  курчатко,
А  зраділо:  справжній  слон!
Простягнуло  коліщатко,
І  поціпало  у  сон.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819927
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2019


НОВОРІЧНА КАЗКА

Наснився  новорічний  мені  кумедний  сон:
Ялинка,  коло  неї  птиці,  звірі.
Очам  своїм  не  вірю:  стоїть  рожевий  слон,
Стрибають  зайченята  біло-сірі.

Я  вранці,  як  прокинусь,  снігами  навпрошки,
(Візьму  клубочок  ниток  за  підказку).
І  зійдуться  у  купку  доріжки  і  стежкИ,
Що  увіі  сні  запрошували  в  казку!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819759
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2019


ВОЛЯ

О  воле,  безкінечна  і  безкрая,
Пошарпана  вітрами  ,  не  мовчи.
Ти  у  душі  моїй  озвись  словами,
Тебе  почую,  тільки  не  кричи..

Тебе  побачу  я  й  поміж  дощами
Скупими  і  студеними  як  лід...
Між  променями  сонця  і  зірками,
О  ,  воленько,  і  там  знайду  твій  слід.

А  як  інакше  можна  жить  на  світі?
Людина  я,  пробачте,  не    слимак.
Буденність  зла,  скупа,  несамовита,
Та  хочу  волі  я  пізнати  смак!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818755
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2018


ДВІ

Дві  сніжиночки  лапаті
На  долоньку  сіли  Наті.
Ната  мовила:  ,,  Дива!
Кожна  з  них,  дивлюсь,  жива!”

Усміхнулися  сніжинки
І  злетіли  мов  пушинки.
Ната  мовила:  ,,  Дива!
Кожна  з  них,  дивлюсь,  жива!”

Чудесія,  чудесія,
Хто  це  з  неба  снігом  сіє?
Ната  мовила:  ,,  Дива,
Сніг  у  ситі  ожива!”

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818617
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2018


добрий ранок

Розбуджу  я  сонечко  рано  вранці.
Щоб  кружляло  сонечко  небом  в  танці.
За  музики  будуть  пташки  і  квіти
Добрий  настрій  маю,  чом  не  радіти.

А  якщо  таночок    цей  спинить  місяць,
Сонечко  поступиться,  звісно,  місцем.
І  настане  тиша,  бо  тільки  вранці
Закружляє  сонечко  знову  в  танці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818499
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2018


а для втіхи…

Цей  веселий  сніговик
Лінуватися  не  звик.
Взяв  у  руки  він  лопатку–
Збудував  швиденько  хатку.
Виліпив  із  снігу  кішку,
А  для  втіхи  білу  мишку.
Мишці  виліпив  зернятко
І  поклав  його  в  горнятко.

Цей  веселий  сніговик
Лінуватися  не  звик!
Кидь,  кидь,  кидь,  кипить  робота:
Змайстрував  іще  й  ворота,
Звідти  випустив  трамвайчик,
Хто  ж  водій?  Та  звісно,  зайчик!
Рейки  –  смужечки  із  льоду,
І  додав  трамвайчик  ходу.

Це  тому,  що  сніговик
Лінуватися  не  звик!
22  12  2018  рік



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818481
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2018


ходить сон

Ходить  сон  по  краю  ліжка,
Тихо-тихо,  наче  кішка,
Спати,  спатоньки,  спатусі.
Сон  схилився  до  Натусі.
Ледь  дівча  закрило  очки
Покотилися  клубочки.
Білий  –  в  казочку  про  зайця,
Що  ділив  на  свіх  окрайця,
Жовтий  –  в  казочку  про  лиса,
Що  збирав  рудасте  листя.
Синій  –  казочку,  про  небо,
Де  живе  пташиний  щебет.
Помаранчевий,  блакитний-–
І  зелений,  теж  привітний.
Ходить  сон    по  краю  ліжка,
Тихо-тихо,  наче  кішка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817126
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2018


МЕРЕЖКИ

Губилася  стежина  поміж  ними,
Коли  ходив  землею  листопад.
Листочки  з  оченятами  сумними
Летіли  повсякчасно  невпопад.

На  холоді  німіли  їхні  пальці,
І  погляди  не  гріли  вже  серця.
Куди  йдете  ви,  зморені  блукальці,
Невже  шукати  казку  без  кінця?

Уже  давно  нема  тієї  стежки.
Самотній  сніг  гуляє  у  полях.
Та  не  торкає  з  листячка  мережки,
Невже  він  хоче  відновити  шлях?




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2018


ТАБАКА

Роздобув  десь  Пилипко  клуночок  табаки,
А  нанюхавшись,  поліз  в  буду  до  собаки.
З  ,,кросів”  витягнув  шнурки,  зав’язав  на  лобі:
,,  Я  Сірко!  Гав!  Гав!  Я  пес  у  новій  подобі!”
Дев’ять  днів  не  їв  не  пив,  тільки  нюхав  клунок.
На  десятий  день  у  ,,пса”  прихорило  шлунок.
Заскавчав,  заметушивсь:  ,,  Порятуйте,  люди!
Ой-йой-йойки,  клятий  біль.,  –  кинув  клунок:  –  нудить…”
Пригадав    Пилип  тоді  хто  він  є.  Й  відтоді
Із  нюхарством  зав’язав:  ,,  Жити  хочу!  Годі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2018


БЕЗОДНЯ

Поранена  птаха,  підбите  крило.
Кричать  пташенята  голодні.
А  їй,  бідоласі,  б  торкнутись  землі
Та  вітер  несе  до  безодні.

Нахнюпились  хмари  і  дощ  ,  як  з  відра,
Колючими  стрілами  в  тіло.
І  їй,  окривавленій,  ні    –  не  здалось,
Що  в  грудях  пекло  і  боліло.

А  сили  стікали  краплинами  вниз:
Безодня…  Безодня…  Безодня…
Змішалась  земля  з  небесами  й  за  мить
Надій  не  лишалося  жодних.

А  завтра,  а  завтра  з  листочка  роса
Впаде  пташенятам  в  гніздечко.
А  птаха?  Котилися  сльози  з  очей  –
Вже  більш  не  розправить  крилечко.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2018


черепиця

Здуру  зліз  Грицько  на  дах,  ну  ж  бо  гарцювати.
Рок  -н-рол,  чи  щось  подібне,  хтів  затанцювати..
Плиг,  та  плиг  і  доплигався,  трісла  черепиця
І  скотився  бабі    Марфі  прямо  під  спідницю.
Не  стає  Грицько  на  ноги,  де  й  поділась  сила,
Бо  стара  на  танцюриста  з  переляку  сіла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2018


ОЛИВА

Шепіт  трави  після  зливи,
Затишок  вітру  цілющий
Сонця  обійми  безмежні
Буду  ловити  губами.

Хто  шепотить:  ,,  неможливо!”?
Чий  голосок  цей  хитрющий?
Букви  глухі,  обережні
Линуть  у  напрямку  брами.

Пахне  нектарно  олива,
Ллється  потічокживлющий,
Хитрі  слова  застережні
Більш  не  пройдуть  поміж  нами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2018


забуте русло

А  сльози  падають    в  росу.
Безмовні    квіти.
Ридає  день  гірким  дощем  
На  голі  віти.
І  гублятьь  ріки  береги.
Бездушна    повінь.
Схилилось  небодо  землі,  
Немов  на  сповідь.

Чи  завтра  прийде    день  новий,
Води  як  в  морі?
Чи  квіти  знову  оживуть,
Листочки  в  горі?
Тумани  бродять  по  землі
І  над  землею.
І  помираючи  дрижать
Напившись  глею.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2018


коли сумно на душі

В  кабінеті  молодого  лікаря  -інтерна
Бабця  скорчила  обличчя,  мов  наїлась  терну.
Слізно  мовила:
                                                   ––  Синочку,  розхитались  зуби,
Що  робити:  покосились  й  покривили    губи.
-–  Досить,  бабо,  торохтіти  і  закрийте  рота!
Гінеколог  я,йдіть  звідси,  бо  зубник  навпроти!
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811658
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2018


скоро

Скоро  небо  дощами  виллється
І  зіллються  дороги  з  місевом.
Буде  холодно,  буде  вітряно,
Будуть  плакати  трави  скошені.

Із  гіркотами,  ще  й  з  солоними
Опадуть  листочки  –  прийшла  пора
Осипатися,  серцю  боляче,
Бо  пройдуться  по  ним  чоботи.

Ну,  а  поки  ще  трави  не  займані,
Поки  ще  дороги  не  місево,
Поки  сонце,  гаряча  мисочка,
Варить  з  квітів  борщ–  значить  літо  ще!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810111
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.10.2018


не прагне співчуття

Злетіти  б  із  птахами    в  майбуття.
Шукаю  чистий  аркуш  у  блокноті...
Думки  мої  поранені  болять.
У  грудях  жар,  о...с...т...а…  ,  останній  подих?

Ледь  жевріє  недопалок  життя
Під  серенаду  з  фальшем  в  кожній  ноті,
А  віченьки,  чому  ж  отак  щемлять?
Невже  надій  не  залишилось  жодних?

Але  душа  не  прагне  співчуття...
О,  диво:  чистий  аркуш!...  На  звораті  –
Сплять  янголи.  Хай  трішечки  посплять...
Забилось  серце.  Відновився  подих.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809927
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.10.2018


м'ясо на кісточці

Осінній  день,  осінній  день.    Цей  день  осінній
Уже  не  квапиться  до  квітів  рій  осиний.
Траву  вмиває  пізній  ранок  не  росою,
А  дощовою  прохолодною  сльозою.

Ховають    сонце  від  людей  кудлаті  хмари,
Птахи  пернаті  у  політ  лаштують  пари.
І  тільки    пес  тихенько  спить  у  власній  буді,
Бо  сниться  псу,  що  з  м’ясом  кісточку  здобуде!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2018


марево-туман

О  незнайомцю,  мрії  і  думки,
Шепоче  серце,  стій  –  ловлю  хвилини.
Перон,  вокзал,  по  закутках  замки,
А  час-втікач  так  швидко,  швидко  плине.

І  ти    зникаєш,  марево-туман.
Листок  осінній  падає  додолу.
І  губиться  надуманий  роман,
І  тиша  оселяеться  довкола.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2018


★★★

Ухопивши  повітря  востаннє,
Не  прикривши    оголені  плечі,
Боса,  п’яна,  пошарпана  вітром,
Помирала  під  крики  лелечі.

В  груди  тисло,  кололо  у  душу,
Заклякали    від  холоду  пальці.
Осінь  ледве  жива  простогнала:
,,  Повертайтесь  весною,  блукальці”

І  упала.  Сніги.  Заметілі
Зупинялося  серце  поволі.
А  думки,  а  думки  височіли
Бо  сильніші  тілесного  болю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2018


жде мати

Я  у  сни  заглядаю,  а  очі  сумні,
Де  ж  поділася  ти,  моя  мила,
Може  ,  десь,  пропливаєш  в  чужому  човні,
Чи  летиш  в  піднебессі  на  крилах?

Заглядаю,  гадаю,  не  спиться  мені,
Хочу  все  таки  погляд  спіймати.
Тільки  ти  все  чомусь    заперечуєш:  ,,Ні!
Іншим  разом,  додому  жде  мати!”.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2018


молюся і надіюсь

Якби  я  мала  крила!  Кричу  я  крізь  віки.
До  неба  озиваюсь    –  мовчать  сумні  зірки.
У  каламуті  ночі  обірвана  струна,
Ще  й  голос  мій,  ледь  чутний,  приглушує  луна.

Лі..та...ти..    В  сни  дивлюся  –  летить  людино-птах,
А  чому  ж  я  безкрила,  –  застигло  на  устах.
Мені  дай,  Боже,  сили,    думками  лину  ввись,
Молюся  і  надіюсь,  що  полечу  колись!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2018


АКВАРЕЛІ

Зацвіли  парасольки  у  Сумах  серпневих,
Небеса  розступились,  їм  давши  дорогу.
Надвечір’я,  субота,  брожу  я  по  місту.
Попрощавшись  із  сумом,  не  кваплюсь  додому.  

На  бруківці  так  людно,  невже  скоро  осінь?
У  сто  сонць  пломеніють  ще  айстри  й  жоржини...
Так  і  хочеться  з  ними  до  ранку  лишитись:
Може,  десь  в  кольорах  мій  заплутався  настрій?

І  цвітуть  парасольки  з  небесних  віконець.
Їх  іскристість,  я  знаю,  не  згасне  ніколи.
І  напише  художник  картину  не  маслом,
Бо  в  палітрі  ось-ось,  оживуть  акварелі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2018


павутинка на згадку

Я  ще  й  досі  закохана  в  літо,
А  надворі  давно  вже  осінь,
І  зелені  листочки  любові
Зникнуть  з  пам’яті  хочуть  зовсім.

Літо,  літечко,  миле  літо…
Павутинка  летить  на  згадку…
Зачекай,  я  до  тебе  хочу…
Ну,  давай  все  почнем  спочатку!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2018


роздуми

Злетіти  б  із  птахами    в  майбуття,
Шукаю  чистий  аркуш  у  блокноті,
Думки  мої  поранені  болять,
Густе  повітря  вповільняє  подих.

Ледь  жевріє  недопалок  життя,
Мого,  птахи  в  безпечному  польоті.
Їм  байдуже,  що  віченьки  щемлять,
Я  плачу...  Крила...  Не  лишилось  жодних?!.

Хто  ж  я  насправді:  старець  чи  дитя?..
Знайшовся  чистий  аркуш!...  На  звороті
Сплять  янголи.  Хай  трішечки  посплять,
Забилось  серце.  Відновився  подих.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804921
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2018


я вимовчати хочу всі слова

Я  вимовчу  для  тебе  всі  слова.
Гірчить  полин,  та  удихнувши  м’яту,
П’янію  в  прохолоді  аромату.
І  чую  ,як  душа  моя  співа.

і  крутиться  від  щастя  голова,
Без  слів    сьогодні  серцю  любо-любо.
Мені  ромашка  нагадала,,  любить!”
Мовчу  і  жду,  щоб  ти  поцілував!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2018


НЕ КІЛЬКА ЛІТЕР

І  що  мені  одна  сніжинка,
Коли  попереду  весна?
І  що  мені  одна  сльозинка
Яка  блукає  десь  у  снах?

І  що  мені  безкрилий  вітер,
Який  не  прагне  висоти?
А  от  ЛЮБОВ  –  не  кілька  літер,
А  цілий  світ,  де  Я  і  ТИ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2018


СОНЯЧНИЙ ЗАЙЧИК

А  сонячний  зайчик,    торкнувшись  моєї  руки,  
Всміхнувся  привітно,  заглянув  ласкаво  у  вічі,
Шепнув:  ,,  Добрий  ранок...  “  І  це  не  почулось  мені,
Так  солодко  стало  на  мить  у  заплаканій  тиші.

Спинилися  сльози,  що  стали  початком  ріки.
А  він  озивався    не  раз,  і  не  два,  і  не  тричі.
Вчорашнє  ,,  померти!”  –  іщезло  в  безодні  на  дні,
Бо  серцебиття  моє  сонячний  зайчик  колише.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802053
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2018


РОЗДУМИ

Коли  свобода  дихає  в  лице,
І  сліду  не  залишиться    від    сліз.
Шалений  шквал  і  бризки  навсебіч  
Миліші  стануть  за  тендітний  штиль.

Малюю  у  повітрі  олівцем
Незрозумілі  знаки  –    жодних  слів
І  жодних  поглядів  і  контурів  облич;
Я    намалюю  мир  на  сотні  миль.

Свободо,    дихай,  дихай  у  лице,
Вчорашній  день  давно  уже  зотлів.
Над  прірвою  збудуються  мости.
Я  прірву  зможу  вперше  перейти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2018


БЕЗ НАЗВИ

Остання  пташка  в  небесах  щеза.
Вкривають  небо  обважнілі  хмари,
В  литаври  грім.  І  блискавка  й  гроза.
І  сотні  бризк  летять–  здається,  чвари.

Стара  оселя  втомлено  скрипить.
Як  пережити  їй  навалу  хижу?
Змокріла  шибка,  піт  стікає  з  скла,
Фіранки  метушаться  по  карнизу.

Лиш  солодко  дрімається    коту,
Подумаєш,    там  хмари  дощовиті,
В  ві  сні  котяра  бачить  смакоту:
Ковбаски  і  сардельки  соковиті.

Зависла  лапа  :  ,,  Зараз  я  одну...
Гарнесеньку,  свіжесеньку,  та  дзузьки,  –
Відкрились  двері.  Дощ.  –  Ой,  йой  –  тону!
Котячий  сон  розсипався  на  друзки.


І  раптом  сонце  випливло  в  човні,
Спішить  світило  вгамувати  небо
Все  буде  добре,  віриться    мені,
Знов  чується  з  небес  пташиний  щебет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2018


нерівний бій

,,  Чи  зможу  пережити  надвечір'я!"  –
Прошепотіла  втомлено  калина.
І  нахиливши  віти  ,  червоніла
І  прикривала  рани  на    колінах.

Злий  коршун  жадібно  впинався  в  душу
І  кров  стікала  краплями  додолу.
Кривала  стежка  по  стерні    крізь  поле.
Два  кроки,  тільки  два,  дійти  б  до  дому.

Не  вистачало    сил,  коліна  збиті.
Та  усміхалась,  защеміло  серце,
А  коршун,  знесподіванки  такої
Ще  дужче  стиснув  кігтями  стебельце.

А  потім  відпустив,  мабуть  із  ляку
І  полетів  ,  ген-ген,  кудись  за  обрій.
Калина  гордо  мовила:,,  Нарешті!”
 І  небесам  вклонилась::  ,,Вечір  добрий!”

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2018


НАВЗРИД

Застигав  вогонь.  І  страждала  ніч.  
Та  не  в  тому  річ,Та  не  в  тому  річ.
Місяць  колесом  покотився  геть
 Бо  ридав  навзрид  молодий  поет.

Був  закоханий,  був  окрилений,
Був  повінчаний…  Став  знесилений.
І  біжить  сльоза  –  в  прірву  падає.
Зірка  із  небес  –  ні!  Не  радує!

Де  ж  ти  музо,  де?  Плаче,  мов  дитя.
Раптом  змовк  на  мить,  і  серцебиття
Вповільнило  хід  …  І  забилося
Бо  це  просто  сон.  Ну  й  наснилося!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2018


…ПОТІШСЯ

Розділити  б  кохання  навпіл
З  чоловіком  та  є  коханець.
Тож  вогнем  з  язиками  щастя
Дарувала  обом  свій  танець.

Не  чаклунка  була,  повірте,
Хоч  могла  засвітити  зорі.
Але  ж  як  вона  танцювала,
Небо  плакало  у    покорі.

А  учора,  немов  навмисне,
Ні,  не  блискавка  з  градом  в  простір...
А  вогонь  з  язиками  смутку
Запалав…  О,  зловісний  постріл!..

Непритомно  згасали  звуки,
В  танцюристку  вселялась  тиша.
Хто  ж  тепер  замість  неї  скаже:
,,любий  мій,  я  твоя,  потішся!?”

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2018


крапля снаги

У  снігах  спить  весна  на  кордоні,
І  не  хоче  віднині  цвісти.
Я  до  неба  здіймаю  долоні.
В  тій  весні  мій  коханий,  мій  ти...

Мій  коханий,  шепну  вслід  я  вітру  –
Уцілій,  і  застигла  сльоза.
Я  сльозину  гірку  нишком  витру
І  схилюсь,  наче  в  полі  лоза.

На  коліна  впаду  ,  Боже  милий,
Розтопи  запізнілі  сніги.
Дай  для  цвіту  весні  трішки    сили.
а  коханому  краплю  снаги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791462
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2018


РОЗКАЖИ ПРО ВІЙНУ

–  Розкажи  про  війну,  татку,  таточку,  тату!  –
Усміхаючись  бігло  до  татка  дитя.
–  Про  війну?  …  Тиша  зопалу  рветься  у  хату.
Це  коли…  Ні,  давай    розкажу  про  життя.

–  Про  війну,  про  війну,  –  щебетало  хлоп’ятко.
–  Про  війну,  –  заяснівши  застигла  сльоза.
 –  Заспокойся,  рідненьке  моє  янголятко.
Чуєш,  в  небі  гримить,  ще  почнеться  гроза.

І  стрибнуло  малятко  спрожогу  на  ліжко.
А  у  ліжку  татусь:  без  руки  і  без  ніг.
–  Ти  не  бійся,  –  промовив  він  крихітці  ніжно
І  утримати  сльози  він  більше  не  міг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2018


ІНШИЙ ВІДЛІК

А  тиша  билась  крильцями  й  мовчала.
Здалося,  світ  завмер  на  три  хвилини.
Ні  шереху  з  порожнього  причалу  
До  мене,  ані  звука  не  прилине.

Густий  туман  в  просторах  неозорих,
Ні,  не  туман,  це  зграї  хмар  сердитих
У  кошики  складають  свіжі  зорі.
І  як  ці  три  хвилини  пережити?

Не  гоже  тиші  більше  вже  мовчати,
Я  бачу  на  причалі  сонця  відблиск.
За  декілька  секунд  тебе    стрічати.
Годинник  розпочав  інакший  відлік.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2018


на проталині сльози

А  студений  мороз  з  люттю  скривджував  весну
І  вітри  стугоніли,  заплутавшись  в  бубнах,
Відчувалось  страждання  духовні-тілесні,
Березнева  сльоза  із  гіркотами  буднів.

В  казематі  холоднім  тендітний  підсніжник  –
Голубі  оченята  так  прагнуть  свободи.
А  зима,  а  зима,  мов  скупий  чорнокнижник  –
Чорне  ,,  вето”  й  сургуч?!  Це  кому  ж  вона  годить?

Відпусти..  Замерзало  й  просило  спасіння.
Розірвати  кайдани  чи  вистачить  сили?
Де  ж  весна?!  Обізвись  –  схлипи  і  голосіння...
На  проталині  сльози  невинно  осіли.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2018


навіщо птаху крила

Лети,  моя  поезія,  лети.
І  не  злякайсь,  як  хтось  тебе  осудить.
Крізь  хмари  дощові  –  лети  в  світи
І  не  запитуй,  що  із  того  буде.

Що  –  страшно,  бо  комети  та  зірки  
То  в  спину  колють,  то  у  вічі  світять
Спрямовують  дороги  до  ріки
Де  верби  плачучи  ховають  віти?

А  ти  –лети,  поезія  моя
І  не  зважай  на  терни  та  мірила.
Дитя  моє  !  Услід  промовлю  я  –
Ти  пам’ятай  навіщо  птаху  крила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2018


СВЯТЕ ВОСКРЕСІННЯ

Пам’ятаю  себе  маленькою:  Ромни,  Новолозовка,  мама  будить  мене  в  цей  день  рано.  Я  відкриваю  оченята,  мама  дає  новісінький  рушник  (той,  що  брала  до  церкви  освячувати  паску)  ,  йду  вмиватися.  Потім  мама  кличе  мене  до  великого  вікна,  яке  виходить  на  схід,щоб  я  подивилася  на  особливе  сонечко,  яке  виблискує  і  переливається.  
Минули  роки,  давно  залишила  батьківську  хату,    але    у  Святе  Воскресіння,  як  у  дитинстві,  підходжу  до  великого  вікна  і  милуюся  сонцем,  згадуючи  маму.
ВІТАЮ  ВСІХ  ІЗ  СВЯТОЮ  ПАСКОЮ.
ДОБРА,  МИРУ  І  ЩАСТЯ  У  РОДИНАХ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2018


байдуже гублюся у скривджених сутінках

Байдуже    гублюся  у    скривджених  сутінках,
Де  сонця  колючого  списи  надламані,
Ти  ж  кличеш  мене,  заглядаєш  по  закутках.
Та  тільки  ,,  Прощай”  залишаю  на    ватмані.

,,  Прощай!”  –  прочитаєш,  з’їжачаться  літери,
,,  Прощай”  –  стоголосся      безлюдне  просторами
Розбудить  вулкан,  відкриючи  кратери,
А  я  непомітно  стоятиму  осторонь

І  тільки  тоді,  як  вулкан  обезсилений
Не  лаву  проллє,  а  сльозину  зволожену
Побачу  я  сонце,  де  промінь  окрилений  
 Байдужість  вспокоїть    мою  розтревожену!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783858
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2018


ти кинув слухавку у морок

Закрили  сонце  пінні  бризки,
Вечірня  зірка  над  водою,
Здається,  що  кохання  близько,
Ми  ж  –  розлучаємось  з  тобою.

І  винограду  стиглі  грона,
Де  сік  із  присмаком  розлуки
І  той  дзвінок  із  телефону...
Нам  хвиля  роз'єднала  руки.

Ти  говорив,  а  я  мовчала.
У  сутінки  ховалось  море.
І  тільки  чайка  щось  кричала...
Ти  кинув  слухавку  у  морок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2018


жорстока казка для дорослих

Жила  малесенька  піщинка  одинока.
Вітри  гойдали  крихітку  щодня.
Ніхто  не  помічав  красуню  синьооку,
Мовлям  вітрам  піщинка  не  рідня.

З  душею  янгольської  пташечки,  тендітна,
Рожеві  щічки,  картоплинка  ніс  –
Вона  щоранку  усміхалася  привітно,
Не  дивлячись  на  свій  низенький  зріст.

Одне  тривожило  піщинку:  де  ж  родина?
Де  братики,  сестрички,  чом  сама?
А  пізно  ввечері  в  зів’ялу  бур’янину  
Ховалася  й  мовчала,  як  німа.

В  похмурий  день  розлючені  вітри  сердито
Розвіяли  увесь,  що  є  бур’ян.
Несли  піщиночку  під  рев  несамовитий
За  море  увеликий  океан.

,,Тримайся,  крихітко,”  –  ледь  чутно  шепотіла,
І    груди  здавлював  нестерпний  щем.
Вітрами  скривджене,  понівечене  тіло
Вмивалося  сльозами,  мов  дощем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2018


Асю, навіщо ти його розбудила?

Сплю.  Наснилася  Марічка  –
Губенята,  мов  порічки.
Очі  чорні  –  дві    вуглинки.
Не  Марічка?..  Катеринка!?
Носик,  щічки,  серги,  вушка…
Ні,  не  Катря!  Це–  Настушка!
Раптом  Настя  роздяглася.
Та  мене  збудила    Ася!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2018


і розвіється попелом

Наче  блискавку  скинула  хмара  збентежену  тінь,
Ніби  знала,  що  скоро  нависнуть  над  світом  тумани,
А  з  туманами  прийдуть  дощі  і  крилатий  мій  кінь,
Десь  застрягне  між  небом  й  землею  в  стежинах  незнаних.

Він  бродитиме  довго:  століття,  а  може  віки,
Та  я  вірю  у  нього  ,  бо  знаю,  що  не  заблукає,
І  що  прийде  напитись  води  із  тієї  ріки,
Де  на  березі  ще  я  до  зливи    на  нього  чекаю.

Захитають  привітно  гіллям  верби  і  явори,
І  зрадіє  тоді  мій  крилатий:    нарешті  він  вдома,
І  розвіється  попелом    тінь,  що  неслася  згори,
Віддощить,    відболить  і  навіки  забудеться  втома.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2018


обірвані звуки

Я  у  жмені  знайду  запах  скошених  трав
І  розвію,  мов  попіл,  його  до  останку.
А  хтось  скаже  мені:  ,,ти,  мій  друже  не  прав,
Хоч  краплину  залиш  для  майбутнього  ранку".

Я  ж  байдуже  махну,  що  не  хочу  спинять,
Що  не  хочу  я  більше  натруджувать  руки,
І  що  пальчики  втомлені  дуже  болять,
Та  із  уст  замість  слів,  лиш  обірвані    звуки.

А  що  далі,  що  далі–  не  знаю  іще
Чи  пірнути  в  росу,  чи  бігцем  за  дощами.
У  душі  притаївся  безжалісний  щем,
Що  і  досі  мене  не  приводить  до  тями.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2018


цариця ночі

Цариця  ночі  завірюха
Сховала  сонце  у  сніги.
І  про  тепло  не  хоче  слухать,
Не  до  впадоби  їй  торги.

Немов  навіки  оселилась
І  куш  смачний  несе  в  зубах.
–  Яка  весна?,  –  аж  розізлилась
Й  застугоніла:  бах  ,  бах,  бах!

Колючі  стріли,  гострі  леза:
То  вгору  кидала,  то  вниз.
Видовисько,  гучна  імпреза,
І  ось  вона    упала  ниць.

Корона  спала  ,  ні  сніжинки
Не  в  силах  кинути  тепер.
Весна  і  топтанки–стежинки,
І  прісні  дзеркала    озер!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780481
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2018


а мої уста кохання ждуть

Не  рахуй,  коханий,  зорі  на  світанку,
Хай  вони  уранці  спати  йдуть.
Поцілунків  я  чекаю  до  останку,
І  мої  уста  на  тебе  ждуть.

Поцілуй  же  так,  щоб  в  полі  свіжі  роси
Пестили  й  вмивали    водночас,
А  колючі  стебла,  залишки  покосів,
Від  чужинців  захищали  нас!

Любий,  мій  коханий,  пригорнись,  рідненький,
Зорі  не  рахуй,  хай  спати  йдуть,
У  надії  голосок  дрижить  тоненький,
А  мої  уста  кохання  ждуть!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2018


ЦЕ ПРАВДА

–  Це  правда,  що  у  сни  йде    спати  сонце,  —
Спитала  Ната  в  старшої  сестрички,
—  А  потім  з  снів  викочується  сонне,
Й  вмиватися    чимдуж  спішить  до  річки?

А  правда,  що  коли  воно  сміється,
То  сміх  веселий    зносять  з  неба  птиці?
Це  правда,  чи  мені  лише  здається,
Поглянь,  як  усміхаються  синиці!?

А  хочеш,  —    тихо  мовила  Натуся,
—Я  більш    не  набридатиму,  рідненька,
До  тебе  я,  сестричко,  пригорнуся.
Ти  вже  доросла,  я  ж  іще  –  маленька!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2018


ЖИТТЄВЕ ПОЛОТНО

Краєчок  столу.  Ниті.  Полотно.
У  контурах  –  майбутній  візерунок.
Не  знає  кольорів  іще  воно.
У  вушко  –  нитку.  Зрій  життя  малюнок!

Яким  він  буде:  ніжним,  добрим,  злим?
З  дорогами,  стежинами  ,  а  може
Цікавинки  траплятимуться  з  ним?
Чи  голка  нитці  завжди  допоможе?

Вітри,  дощі,  відлига,  заметіль,
Побачення  та  перший  поцілунок
І  усмішки,  і  сльози,  цукор,  сіль…
Чим  контури  наповнять  цей  малюнок?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777705
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2018


ВЕСНА

Намалюй,  вітре,  очі  на  втомлених  скельцях  вікна,
Щоб  сіяли  в  морозних  мережках-узорах.
Я  прокинуся  вранці  й  відчую,  що  скоро  весна,
І  розпустяться  квіти  на  заспаних  зорях.
Притулившись  до  скла,  очі  поглядом  вмить  обійму.
І  зірниці  нічні  затанцюють  у  барвах.
А  з  ранкового  неба  прилине  :  ,,  Я  теж  обійму…”
Загадковість?  А  може  моя  це  є  карма?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2018


мої здобутки

Мої  здобутки

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777056
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2018


НЕЗДІЙСНЕНА МРІЯ

Додивившись  передачу,,  Африка  Зарзіз”,
Вранці  в  місто  я  подався,  щоб  купить  круїз.
Одягнув  костюм  моднячий,  туфлі  на  шнурках
І  рубашечку  новеньку,  бо  стара  в  дірках.

Прихопив  на  подарунок  пляшечку  вина
Їду.  Раптом,  хтось  за  руку.  Це  була  вона:
Оченятка,  рученятка,  губенятка–  мак.
Це  мені  б  таку  за  жінку,  я  ж  то  –  одинак.

На  зупинці  дівка  вийшла  і  звернула  в  бік.
Я  не  втримався  й  за  нею  із  маршрутки  –  скік.
Зачепився  за  седіння,  розірвав  костюм,
Ледве  встиг.  Вона  ж  регоче:  ,,  Що  ви,  дядьку,  тю!”

Шкутильгаю  ,  туфлі  збиті  і  обдертий  ніс,
А  якби  не  задивлявся,  їхав  би  в  Зарзів.
09  02  2018р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2018


ЖАЛЬКО

Увімкнули  баба  з  дідом
Скайп  та  інтернет.
І  до  ранку  розмовляли
Наче  тет-а-тет.
Про  кохання  до  нестями
Линули  слова.
Пригадалися  покоси,
І  густа  трава.
–  Може  ми…  дід  бабі  мовить,
–  як  колись,  в    круіз?
В  мене  ,  звісно  ,  є  у  схові
Декілька  валіз.
До  під’їзду  я  примчуся,
Як  юнак,  мадам!
Ви  ж  –  на  лавочці  присядьте
Я  вам  знак  подам.
Бабця  аж  помолоділа,
Красно  розцвіла.
Дід  дивується:  –  Чи  й  справді
Це  любов  прийшла?
Вирушаємо  негайно  
Юність  зустрічать!
Тільки  жалько:  дев’яносто  –
Це  не  двадцять  п’ять!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2018


чом припали до межі

На  обніжку  два  судіди,
Сивих  два  столітніх  діда,
Сперечалися  про  межі
Хто  уважніше  з  них  стежить.

Дід  Степан,  сусід  ,  що  справа–
Лихо  правду  свою  правив.
А  Свирид,  сусід,  що  зліва,
Вартував  і  в  дощ  і  в  зливу.

Всім  набридли  суперечки.
Дід  Свирид:    –А  може  гречку
Навесні…  Й  межу  зорати?
А  Степан–  нарешті  брате!

Ми  з  тобою  не  чужі,
Чом  припали  до  межі?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2018


БДЖОЛА І МУХА байка

Дзижчала  муха  до  бджоли  в  садку  посеред  квітів:
–  Ось  я  навчу  тебе  ,  кума,  пристойно  в  світі  жити.
–  Мене,  –  здивовано  бджола,  –  Так-так,  –  махнула  муха,
–  Ані  гроша  я  не  візьму,  лишень,  уважно  слухай:
Якщо,  наприклад,  взять  тебе,  що  робиш  ти  ізранку?
–  Я...    –  на  роботу  у  жита…  –  А  муха:    –  Без  сніданку?
Ти,  що,  не  чула  про  смітник?  Там  дармове    ситеньке…
Лишень  уважно  придивляйсь  і  нахиляйсь  низенько.
–  Та  …  ну,  –  бджола  до  мухи,  –  Ні…    Облиш  давить  на  нерви,
Не  набридай,  скажу  тобі!  Не  йтиму  на  манерви!
І  піднялася  в  височінь.  Манив  нектарний  ранок,
Щоб  краплю  свіжої  роси  здобути  на    сніданок!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2018


усміхнуся жартома

Притуливсь  мені  до  ніг,
Наче  котик,  перший  сніг.
Побіжу  я  по  лопатку,
Може  сніг  засипать  хатку.
Буду  стежечку  топтати,
В  поміч  я  покличу  тата.
Сніг  летить,  прийшла  зима.
Усміхнуся  жартома.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2018


у полон лицедію

Зітхнувши  на  ранок  заплакав  старенький  ліхтар,
Крізь  промені  сонця  його  вже  давно  не  помінто.
Знесилений,  межи    людьми,    непотрібний  бунтар–
Ледь  тліючий  факел  тихесенько  блимав  самітно.

Забутий.  Забутий.  Котилась  сльоза  до  землі.
Знедолені  очі  втрачали  вчорашню  надію.
Не  краще  б  було  серед  ночі  згубитись  в  імлі,
Чим  вранці  віддати  себе  у  полон    лицедію?

Втрачаючи  сили,  схилившись–  він  ледве  стогнав,
А  стогін  сердито  приглушував  вранішній  вітер.
Ще  вчора  сміливий  і  сильний,  одного    не  знав,
Що  завтра  загублять  його  у  жорстокому  світі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770980
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2018


СПИНА ЗАХОЛОЛА

Двері  ,,  Рип  “  Марина  в  хату,
Чує  оханя  з    кімнати:
,,Ох”  та  ,,  ах”  –це  з  ким  так  ніжно
На  постелі  білосніжній?
Пролетіла  крізь  вітальню
І  прямісінько  у  спальню.
Двері  смикнула  сміливо.
І  за  мить  була  щаслива
Поперек!  –  волав  Микола
Три,  бо  спина  захолола.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2018


крізь цупке павутиння

Розгулялись  громи,  у  полон  взявши  небо,
І  немає  спокою  ні  вдень,  ні  вночі.
Кілометри  мене  віддаляють  від  тебе.
На  дзвінок  все  чекаю  –  мобілка  мовчить  .

Тож  пошлю  смс-ку  в  далеку  дорогу.
Помолюсь,  щоб  вітри  не  згубили  слова.
Ще  хвилину  постою  на  східцях  порогу
І  тихенько  промовлю:  до  завтра,  бувай.

Зійде  сонце  німе.  Крізь  цупке  павутиння
Несміливо  загляне  в  ранкове  вікно.
Я  зрадію,  бо  знаю,  тоненьке  проміння
Допоможе  зв’язок  оновити  воно.







адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2018


НОВОРІЧНЕ ДИВО, АБО НЕЙМОВІРНІ ПРИГОДИ ДІДА ОСТАПА

Дід  Остап,  під  Новий  рік,
Паляницю  якось  спік.
Остудив,  поклав  у  торбу,
Сів  на  сани.  І  по  горбах
Білосніжних  покотився,
Та  в  дорозі  заблудився.
Нещаслива  в  діда  доля:
В  ніч  один  посеред  поля.
А  ні  вогника,  ні  хатки,
Ні  нап’ятої  палатки.
Ні  куща,  ні  деревинки,
Ні  доріжки,  ні  стежинки.
Враз  згадав  дід  про  хлібину
Свіжоспечену,  й  торбину
Дістає.  Відкрив  сміливо.
Новорічне  сталось  диво:
Тільки  -  но  зломив  скоринку,
Враз  знайшов  свою  стежинку!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2018


ВІЛЬНИЙ ПТАХ

Тебе  давно  нема  в  моєму  світі
І  хуртовини  замели  сліди.
Два  сонця  різних  нам  віднині  світять
До  наших  замків  –  потайні  ходи.

Мій  світ  дзеркально-чистий  і  прозорий,
Немов  кришталь,  ти  не  чіпай  його.
Мовчать  на  перехресті  світлофори.
Ти  не  чекай  від  них  зеленого.

Не  воруши  вчорашні  сонні  мріі,
Вони  знайшли  нарешті  місце  в  снах.
А  думи  відпусти  в  далекий  вирій
І  сам  злітай.  Тепер  ти  вільний  птах!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2017


ВІЛЬНИЙ ПТАХ

Тебе  давно  немає  в  моїм  світі
І  хуртовини  замели  сліди.
Два  сонця  різних  нам  віднині  світять
І  потаємні  на  замках  ходи.

Мій  світ  дзеркально-чистий  і  прозорий,
Немов  кришталь,  ти  не  чіпай  його.
Мовчать  на  перехресті  світлофори
Ти  не  чекай  від  них  зеленого.

Не  воруши  вчорашні  сонні  мріі,
Вони  знайшли  нарешті  місце  в  снах.
А  думи  відпусти  в  далекий  вирій
І  сам  злітай.  Тепер  ти  вільний  птах!





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768628
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2017


ОКРИЛЕНО-ЗБУДЖЕНИЙ

Мріяв  створити  молекулу  з  атомів,
Мріяв  з  зернятка  зростити  зернину.,
Мріяв  ночами,  радів,  що  не    спатиме  .
Мріяв  і  мріяв  він  кожну  хвилину.

Линули  дні  і  окрилено-збуджений
Не  помічав  окрім  себе  нікого.
Мріі  складав  у  тунелі  завужені.
Й  сам  заховався  від  ока    людського.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768377
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2017


НОВОРІЧНА КАЗКА ДЛЯ ДОРОСЛИХ

Під  снігом  спав  столітній  ліс
І  не  співала  жодна  пташка,
А  Дід  Мороз  ,  червоний  ніс,
Йшов  до  подруженьки  ,,на  пляшку”.

Рипів  нічний  іскристий  сніг,
Тріщав  мороз  і  драв  за  вуха.
Спадали  валянці  із  ніг,
Жбурляла  сніжки  завірюха.

На  ранок  Дід  таки  добрів,
Та  випити  вже  не  кортіло,
,,впусти”,  –  Снігурку  оком  здрів,
І  впало  непритомне  тіло.

А  був  би  юним  козаком,
Сідлав  би  миттю  вороного…
З  небес  регоче  п’яний  Ком.
Та  Діду  вже  не  до  спиртного.
     ***  Ком  –  бог  банкетів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767359
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 21.12.2017


оку моєму ти зовсім неневидимий

Оку  моєму  ти  зовсім  невидимий
Чому  ж  тоді  у  душі  так  щемить?
Хто  ти?  Навіщо,  проходячи  венами,
Кров  зупиняєш  мою  і  на  мить

Робишся  ніжним  і  лагідним  котиком
Ніжно  торкаєш  волосся,  чоло,
Різко  зникаєш,  а  може,  хизуєшся,
Наче  цих  пестощів  і  не  було?

Довго  вагалась  вступити  в  розмову  я,
Чомусь  не  вийшло.  А  з  ким  говорить?
,,  З  вітром!..”–  із  тиші  відлуння  прилинуло,
Серце  торкнуло  і  щезло  вгорі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2017


А У ВЕНАХ НЕ КРОВ

Загубитися  хочу  у  контурах  лиць
Незнайомих  мені  і  до  болю  знайомих.
Дайте  крила!  Щодуху  я  крикну  до  птиць
І  у  небо  полину  не  знаючи  втоми.

Сліз  гіркоти,    знесилює  душу    туман.
А  у  венах  не  кров,  а  дощі  зі  страждання.
Може  хтось  і  напише  про  мене  роман,
Але  зараз  усе,  це  лише  сподівання.

Дайте  крила!..  Так  манить  мене  височінь.
Я  здіймусь  вище  хмар,  щоб  упасти  росою.
Поміж  людом  пройдусь  непомітно  ,  як  тінь.
Зупинюсь  і  у  спогадах  хвильку  постою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2017


очам не вірю

Здалось  мені  посеред  ночі,
Що  дім  мій    ніби  хтось  зурочив!
Двигтить  стіна,  пливе  вікно,
Не  зрозумію,  що  воно?
На  стіл  дивлюсь:  стриба  мобілка?
Ні,  не  мобілка  це,  а  Білка?
Очам  не  вірю:  хвіст,  копита,
А  пика  :  сором,  спита,  спита.
Я  похитнувся,  ,,блим””  у  люстро,
Та  щоб  мені  з  учора  пусто:
Регоче  Білка:  здогадався?
Як  ти  добряче  нализався!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764095
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 05.12.2017


НЕВГАМОВНИЙ ІВАН

На  все  горло  репетує  Ваня  з  коридору:
–  Галю,  люба,  йди  до  мене  швидше  у  комору…
–  Ну  й  Ванько,  ох  невгамовний…  ліжка,  бачиш,  мало?
Вздумав  ще  і  на  полиці,  між  банками  з  салом!?
–  Та  яке  там  сало  ,  люба  і  які  полиці:
Поясницю  перемкнуло.  Дійти  б  до  світлиці!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2017


колисанка

Виглядає  киця  нічку.
Гонить  хмарку  невеличку.
–  Нічко  місячна,прийди,
Сон-дрімоту  наведи.
В  мене  трійко  кошеняток,
Тож  приспи  моїх  маляток.
Під  чарівну  колисанку
Хай  дрімають  аж  до  ранку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2017


пахне смачно нагорода

Даня  смикає  сестричку:
–  М’ячик  мій  упав  у  річку.
Грати  як  тепер  в  футбол
Чим  забити  хлопцям  гол.
Жаль  сестричці  стало  брата.
В  поміч  кличе  пса  Пірата,
–  Хочеш  ,  песику,  калачик?
Дам,  дістань  будь  ласка    м’ячик.
Гавкнув  пес,  стрибнув  у  воду
(Пахне  смачно  нагорода.)
Так    отримав  Даня  м’яч,
А  Пірат  смачний  калач.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2017


А Я ГУБЛЮСЬ СЕРЕД СНІГІВ

А  я  гублюсь    серед  снігів,
А  під  снігами,  на  травині
знайду  притулок  в  хуртовині.
Молитимусь,щоб    ти  зігрів.

Де  ти?  Чи  йдеш  мені  навстріч?
Чи  подаси  мені  ти  руку?
Сто  днів,  сто  кроків  крізь  розлуку,
Але  не  в  цьому  зараз  річ.

Мороз  немов  мене  роззув,
Я  плакала  і  вся  тремтіла
Та  кров  гаряча  гріла  тіло,
А  очі  берегли    сльозу.

Одна  однісінька  –  і  сніг.
Озвись,  втрачаю  сили,  кличу,
Тобі  мовчання  так  не  личить.
Тепло...  Я  чую  шерех  ніг.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2017


іграшковий…

Іграшковий  десь  ведмедик
Роздобув  велосипедик.
Парком  мчить,  спішать  колеса,
А  навстріч  йому  –  Інесса.

Підкотивсь  велосипедик.
,,  Хочеш,  –    вимовив  ведмедик,
–  По  стежині  підем  разом,
Пригощу  свіженьким  квасом…”

Лялька  глянула  привітно:  
,,  Світ  такий  різноманітний,
Прогулятись  згодна  трішки,
Тільки  щось  не  хочуть  ніжки  

Йти  далеко,  вже  втомилились,
Бач,  обидві  зупинились.”
,,  Не  біда!  –  сказав  ведмедик,
Поторкав  велосипедик.

–  Не  сумуй,  моя  принцеса,
Є  у  нас  швидкі  колеса!”
Заскрипів  велосипедик  –
Їдуть  лялька  і  ведмедик.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2017


було всього

Було  всього,  а  скільки  ще    то  буде  –
Життя,  як  нива.  Й  от  що  я  скажу:
Де  б  не  блукала  я  сьогодні  світом,
Та  все  ж  за  краєм  рідним  я  тужу.
За  грушею  розкішною  в  садочку,
За  кропивою  і  за  щебрецем,
Ще  згадую  сусідську  сіру  квочку
Тож  інколи  на  серці  біль  і  щем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2017


ЧУЖЕ

Все  це  сталось  зненацька,  як  осінь  ввірвалася  в  літо
Дощ  їдкий  не  вмивав,  а  безглуздо  змивав  кольори.
На  старенькій  палітрі  всі  фарби  наплутано-злиті,
І  надламаний  пензлик  вже  відколи  стоїть  догори.

Зашарілися  хмари  і  кидають  стріли    та  списи
І  від  обстрілу  бідне,  аж  заплакало  літо  :  ,,  Невже?!"
Та  розбещена  осінь  байдужа  :  чи  крики,  чи  писки–
Барабанить  дощами,  ще  й  сміється  єхидно:  ,,  Чуже!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2017


зовсім не ліричний вірш

На  цей  витвір  мене  надихнула  Ніна  Незламна.  Прочитала  її  Дістало    і  от  що  із  цього  вийшло:

Хоч  смійтесь,  хоч  плачте  –  користі  в  цім  мало.
З  болотного  глею  зліпив  хтось    ДІСТАЛО.
Повірте,  такого  іще  не  бувало:
Воно  ожило,  серед  ночі  напало
Й  давай  заважати  до  самого  ранку.
Я  зорі  рахую  –  воно  ж  до  останку
Стирає  їх  з  неба,  узявши  ганчірку,
А  потім  ДІСТАЛО  протерло  ще  й  дірку.
Та  ні,  не  на  небі,  в  старенькій  куфайці,
Отож,  не  щастить  і  мені,  й  бідній  гайці.
При  чому  тут  гайка?    Тепер  вже  й  не  знаю,
Та  знаю  одне,  що  її  не  з’єднаю
Із  болтиком,  котрий  лежав  у  кишені.
Я  руку  в  кишеню  –  ба...  порожньо  в  жмені.
Сиджу  і  ридаю.  Кап-кап,  хлинуть  сльози.
ДІСТАЛО  сміється  і  сипле  морозом.
Я  сержусь,  замерзла.  ДІСТАЛО  набридло.
І  тут  я  згадала  про  банку  з  повидлом.
Потерла  я  руки,  потерла  я  ноги.
Тихцем  я  іду,  ледь  торкаюсь  підлоги.
Виделку  між  пальці  і  спритно:  ,,на  вила!”
ДІСТАЛО  оте  нахромила  щосили.
Я  банку  відкрила,  й  туди,бульк,  ...  Втопилось?!
І  враз  зрозуміла,  що  все  це  –  наснилось!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2017


у мене свій сніданок

                         Байка

Дзижчала  муха  до  бджоли  у  полі  серед  жита:
–  Ось  я  навчу  тебе  ,  кума,  пристойно  в  світі  жити.
–  Мене,  –  промовила  бджола,  –  повчати  спозарання?..
–  Ані  гроша  я  не  візьму  за  всі  свої  старання!
Ось  так  щоранку  дармовий  готую  я  сніданок:
Всього  наїмся  ,  ще  й  нап’юсь  –  на  смітнику  мій  ранок.
В  обід  ізнов  туди  лечу,  щоб  принести  ситеньке
Для  дітлахів  малих  своїх,  для  бабці    і  для  неньки.
–  Та  …  ну,  –  бджола  до  мухи,  –  Ні,..  сміття  не  гоже  їсти,
Бо  говорив  тутешній  джміль,  враз  заведуться  глисти.
Я  краще  буду  у  житах  стрічати  з  сонцем  ранок,  
А  ти  лети  собі,  кума,  у  мене  свій  сніданок...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759771
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2017


я кохала тебе, Ікар

І  піднявся  Ікар  на  мить...
Серце  згодне  завмерти  на
П’ять  хвилин,  щоби  знов  сповна
Удихнути…  крило  дрижить.

Кане  віск  у  безкраю  ніч,
Хто  заплутався  у  імлі,
Відрікаючись  від  землі?
Вибігаю  йому  навстріч...

Сонце  я  беру  за  ліхтар,
Гостре-гостре  проміння  стріл.
Підбіжу  із  останніх  сил:
Я  кохала  тебе,  Ікар!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2017


байка без драми

Захворів  я,  куме,  дуже:
Скіглить  в  ранах  горло.
Ну  а  тіло,  ой,мій  друже,
Хтось  пом’яв  у  жорнах.

Телевізор  не  дивлюся,
Комп  –  теж  не  цікавий.
Ніжністю  не  вабить  Люся,
Не  їм,  не  п’ю    каву.

Кумчик  вислухав  промову,
Щось  з  кишені  витіг
І  настоєчку  фірмову
Пропонує  випить.

В  руку  тиче  цибулину
Каже,  треба  з’їсти,
Я,  чомусь,  ковтаю  слину,  
Намагаюсь  сісти.

Випив  чарку,  потім  другу,
Зжер  усю  цибулю.
Враз  зловісну  ту  недугу
Закрутило  в  дулю.

Байка  ця  не  має  драми,
(Коліки  та  болі).
Та  за  дружбу  поміж  нами
Досі  вдячний  долі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758112
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 31.10.2017


злодій

Засоримилась  в  листі  червона  калина,
Розкраснілася:  ,,рано,  мене  не  чіпай”
Та  невтрималась,  впала  в  обійми  нетлінна.
Вітер  тишу  колише:  ,,  Кохай  же  ,  кохай!”

Полилася  рікою    сльоза  калинова
Та  розчавлені  грона  ніхто  не  збирав.
Небо  нишком  залишила  й  зірка  ранкова.
Злодій,  чому,  ти,  плід  недостиглий  украв?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2017


схов

Розшукала  я  край,  де  зроста  медуниця,
Де  у  трави  щоранку  ховаються  сни,
Де  озима  і  яра,  дві  щедрі  сестриці,
Колосяться  у  росах  і  стигнуть  вони.

Зветься  край  цей  –  дитинством  моїм  босоногим,
Там  метеликів  повний  ловився  сачок.
Там  над  озером  качка  в  тумані  вологім
,,  Ках  ках,  ках”  –  все  збирала  свої  діточок.

Я  тебе  розшукала  хоча  б  на    хвилину,
Тож  дозволь  ще  мені  увійти  в  рідний  дім,
І  зі  схову  забрати  щасливу  краплину,
Тільки  ти,  не  розвійся  в  блакиті,  як    дим.

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2017


помилився

,,Що  це  баба  спозарання
На  городі  робить?
Мабуть  вийшла  поглядіти,
Як  квасолька  сходить.
Приготую  їй  сніданок.
Хочу  угодити.
Тож  спитаю    у  старої,
Що  смачне  зварити”.
Підійшовши  до  обніжку
Дід  промовив  чітко:
,,Все  для  тебе:  моє  сонце,
Люба  моя  квітка”.
Далі  каже:  ,,Хочеш  чаю,
З  печивом,  чи  кави?”
Баба  витріщила  очі
І  якась  не  жвава.
,,Може,  хочеш  вермішельки?
Я  за  мить  зготую.
Риби,  м’яска  то  будь  ласка.
Люба,не  жартую”.
Дивна  тиша  на  вгороді.
Дід  аж  розгубився.
Окуляри  протирає:
,,Боже,  помилився!”
На  обніжну  від  сусіда
Щоб  не  плутать  межі
Зять  опудало  поставив
В  бабиній  одежі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2017


місто моє…

Спить  моє  місто  вночі.
Небо  вартує  ключі.
,,Тихше,  –  шепоче  луна,  –
Спати!"  –  і    змовкла  вона.

Спить  на  травині  жучок.
З  вітром  несеться:  ,,  мовчок”.
Скельце-  озерце  блищить.
Хмарка  нависла  –  дощить.

В  світло  нічних  ліхтарів
Сон  кольоровий  забрів.
Місто  моє  обійняв.
Потім  і  сам  закуняв.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2017


жадана дитинка

Мама  -  матуся,  найкраща  у  світі.
Знають  слова  ці  звірята  і  діти.
Знає  медведик  і  кицька  пухнаста,
Ластівка  знає  і  зебра  смугаста.

Петрик,  Миколка,  Василько,  Іванко  –
Мило  всміхаються  мамам  щоранку.
Катя,  Маринка,  Сніжанка,  Даринка–
Кожна  у  мами  жадана  дитинка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2017


МРІЯ

Стогнала  злива    і  стікала  долі.
І  плакала,  коли  їі  лупасив  град.
Хотілось  розтектись,  розлитись  вволю
І  впасти  в  забуття  наслухавшись  порад.

Баским  конем  примчала  блискавиця,
І  без  жалю  вціляла  в  краплі  дощові.
Спинить  війну?  Та  ні,  вона  ж  цариця!
І  в  кожнім  пострілі  лунало  ,,  се  ля  ві!”

А  де  ж  король?  Він  звісно  тут,  на  троні.
Підтвердив  вибухом  свою  присутність  грім.
Страховисько,  в  пошарпаній    короні?
Овва!  Бо  злива  раптом  змила  з  нього  грим.

Невже!  Невже!  Аж  зойкнула  цариця,
І  нинула  свій  погляд  в  бік  до  короля.
І  блиснула,  немов    жагуча  жриця,
Й  полинула  із  ним    у  скошені  поля.

Кінець  війні!  Аж  засвітліли  хмари.
Покинув  поле  бою  розбишака  град.
Неначе  не  було  ніколи  чварів.
А  чи  тепер  у  зливи  буде  все  гаразд?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2017


художник

Намалюю  я  ромашку
І  лужок  зелений.
Ще  комашку  намалюю,
Що  повзе  до  мене.
Намалюю  пташку  в  небі,
Хай  летить  на  гілку,
А  іще  я  намалюю  
Трудівницю  бджілку.
Олівці  в  руці  тримаю
Різнокольорові:
Синій  є,  і  є  блакитний,
Навіть  пурпуровий.
Ще  багряний,золотистий
Чорний  є  і  білий
Мій  малюночок  яскравий
Не  промочить  злива!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2017


власна казка

–  Я  про    казку  власну  мрію!,  –
Вимовив  моточок.
І  сміливо  покотився
В  ліс  через  місточок.

–  Будь  уважний,  не  згубися!  –
Говорила  білка,
–  Ще  малий,  –  і  притаїлась  
На  тоненькій  гілці.

Та  кругленькому  не  йметься,
Нитку  розправляє,
І  про  те,  що  в  лісі  страшно
Він  іще  не  знає.

Затихає  спів  пташиний,
Не  шелесне  листя.
І  ось  тут,  все  й  почалося:
Стрівсь  малюк  наш  з  лисом.

–  Ням-ням-ням!  Невже  смаколик?
Лис  роззявив  пащу.
Колобок,  котись  до  мене
По  стежині  в  хащу.

–  Перепрошую,  шановний,
Я  не  колобочок.
І  мене  не  можна  їсти.
Я,  з  ниток  моточок.

–  Що  ти  кажеш?  Слів  не  чую.
Мото-коло-точок.
Ха-ха-ха!  Ти  упіймався,
Ласий  мій  шматочок!

Не  відчувши  насолоди
Тіло  задрижало.
–  Не  смаколика  ковтнув  я,
А  осине  жало.

Хто  тепер  мене  врятує?
Хто?  Я  помираю.
–  Я!  ,–  малий  гукнув  щосили,–
Нитку  бачиш  з  краю.

Ти  за  неї  смикнуть  спробуй
Хоч  разок,  як-небуть.
Враз  полегшення  відчуєш,
Я  ж  –  побачу  небо.

Так  і  сталось.  Лис  скорився  –-
Покотиться  моточок.
У  долині  завиднілись  
Хатка  та  місточок.

Тож  збулась  жадана  мрія.
Є  новенька  казка.
Рожкажіть  їі  малятам
В  дитсадках  будь  ласка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2017