Тала Білокінь

Сторінки (1/54):  « 1»

Чужинцю…

У  нас  з  тобою  не  одна  дорога,
Ти  підеш  в  пекло  я  ж  піду  до  Бога.
Я  кров  пролив  за  неньку  Україну,
За  брата,  друга,  мову  солов'їну...

А  ти  пустий,  немає  в  тебе  волі,
Ти  помираєш  тут,  в  чужому  полі,
Я  є  герой,  а  ти  став  просто  катом...
Нема  любові  у  тобі,  чужий  солдате...  

Я  проросту  волошками  на  сонці,
Я  для  людей  всіх  буду  охоронцем...
А  ти  згнієш  в  пітьмі,  навік  проклятий,
Бо  ти  прийшов  дітей  моїх  вбивати...

14.06.2022.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2022


Я стану "Я"…когда нибудь…

Осталось  несколько  творений...
Мной  недочитанных...
Моих...
Во  мне  живет  затворник-гений...
Он  почитает  странный  стих...
Хмельным  угаром  слов  бездушных...
Он  умножат  мою  суть...
А  я  все  верю  простодушно...
Я  стану  "Я"...когда  нибудь...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867122
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2020


А…В…

О,  милый  мой,  как  мне  вас  понимать,
Сломали  все,  лишь  войдя  едва  ли...
С  лица  убрав  столь  небрежно  прядь,
Убили  взглядом  из  прочной  стали...

Не  спорю,  друг  мой,  Вы  хороши,
И  Ваши  шалости  безобидны,
Но,  милый,  нету  у  Вас  души,
А  присмотреться,  так  и  лица  не  видно...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760185
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.11.2017


[i]На  моей  луне  я  всегда  один,
Разведу  костёр,  посижу  в  тени.
На  моей  луне  пропадаю  я,
Сам  себе  король,  сам  себе  судья.
(Артур  Ацламов)
[/i]


Мне  предложили  раскаяться,  
Да  только  вот  в  чем?
Душа  безнадежная  мается,
С  перебитым  плечом...
Все  плачет,  кричит  и  шатается,
Забыла  ключи...
Душа  моя  бедная  мается,
Я  прошу...не  молчи...
На  пути  б  хоть  словечко  бездомное,
И  ей  все  нипочем...
Душа  моя  бедная  мается,
С  перебитым  плечом...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740886
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2017


А…Ч…

Звільни  мене  від  холоду  ночей,
Бо  голос  твій  один  на  міліони...
Через  вуста...до  втомлених  плечей,
І  далі...вниз...не  знає  заборони...

Бо  дотик  твій  кидає  мене  в  жар,
В  його  обійми...Я  згораю  в  попіл...
Розгублена  іскра  летить  до  хмар,
І  поверта  на  землю  через  опік...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740884
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2017


Юльке…

Наверно  что-то  у  меня  внутри  не  так....  
Забитый  день...  
теперь  мне  не  обидно...  
Я  застываю  милиметром  в  двух  шагах...  
мне  в  пустоте  других  совсем  не  видно...  
Наверно  что-то  у  меня  внутри  не  так...  
Немного  света...  
Я  подруга  пьянства...  
Внутри  меня  погиб  большой  чудак...  
Затерянный  в  немом  пространстве...

#JuliaOrishich

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726779
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.04.2017


В забитых вечерних трамваях…

Быть  может  я  завтра  не  стану,
До  встречи  на  синих  экранах...
Пиши...
Пиши...
И  это  не  поздно,  не  рано,
Бушуют  в  душе  ураганы...
Дыши...
Дыши...

В  забитых  вечерних  трамваях,
Весна  за  окном  проплывает...
Вновь  снег...
Вновь  снег...
И  птицы  на  юг  улетают,
Деревья  опять  умирают...
На  век...
Навек...

Ты  просто  взгляни  на  небо,
Дай  птицам  кусочек  хлеба...
И  в  рай...
И  в  рай...
И  кем  бы  ты  ни  был,  кем  бы,
И  где  бы  ты  ни  был,  где  бы...
Прощай...
Прощай...




[i]
*Навек-наречие,  
   на  век-существительное  с  предлогом...[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720688
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.02.2017


Мой Содом…

У  меня  был  чудеснейший  дом,
Я  построил  его  из  песка...
По  крупице  и  ночью,  и  днем,
Разметала  его  грусть-тоска...

Я  построил  себе  новый  дом,
Я  построил  его  из  воды...
Жизнь  в  нем  била  волшебным  ключом,
Но  остались  лишь  только  следы...

Я  построил  себе  третий  дом,
Я  построил  его  из  огня...
Солнца  красного  ярким  лучом,
Опалили  в  нем  стены  меня...

Я  построил  последний  свой  дом,
Я  построил  его  из  камней...
Это  был  мой  горящий  Содом,
В  нем  я  жил  до  скончания  дней...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718831
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.02.2017


Довольно, друг мой…

Довольно,  друг  мой...
Довольно  плакать...
Вгибаться  в  мир  и  кричать,  что  зыбко...
На  высоте,  там  сплошная  слякоть...
Там  звуки  лИпки...
Её  улыбка...
Довольно  друг  мой...
Уж  хватит  соли...
Пора  наверно...
Да  чтоб  не  пресно...
За  крепким  кофе  прощенья  молим...
И  задыхаемся  повсеместно...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675363
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.06.2016


Три литра слез….

Дожди  в  дождях...
Дождей  стаканы...
В  них  тонут  наши  города...
Плывут  по  небу  караваны...
Кругом  вода...
Везде  вода...
Вливаюсь  в  полночь  крепким  чаем...
И  словно  поезд  под  откос...
Пишу  так  часто  как  скучаю...
Три  литра  слез....
Щепотку  рая....
Ты  там  в  одно  мгновенье  врос...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672287
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.06.2016


***

Мой  милый  друг…
Цепляемся  за  жизнь  глотками…
Глотками  воздуха...
Или  хмельной  текилы…
Берем  друг  друга  за  руки…
руками…
И  это  кажется  довольно  милым…
Мой  милый  друг…
Опять  стоим  на  табуретах…
С  бумажою  петлей  на  шее…
Сегодня  я  тебя  в  себе  убила…
А  завтра?
может…
Завтра  не  сумею…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666712
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.05.2016


Ой при лузі…

Ой  при  лузі,  при  широкім..
Пострічав  голубку  сокіл....
Був  він  файний,  синьоокий...

Сонце  сіло,  сонце  встало...
Разом  ранок  зустрічали...
Але  ж  птаху  було  мало...

Зпив  розмаю,  змахнув  крила...
Птаха  хлопа  відпустила...
Полонить  його  не  сміла...

Зайшло  сонце,  стала  темінь...
Повертай  додому  легінь...
Бо  ж  душа  моя  до  тебе...

На  чужині,  в  дальнім  краю...
Сокіл  любку  не  згадає...
Він  ген  високо  літає...

Ой  при  лузі,  при  зеленім...
Сльози  лила  кришталеві...
Стала  сніжна  королева...

Ой  при  лузі,  при  широкім...
Погубив  голубку  сокіл...
Не  вернувся,  синьоокий...

Ой  при  лузі...  
При  зеленім...
Ой  при  лузі...
При  широкім...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653998
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2016


О болезни…

Я  сегодня  узнала  об  одной  болезни,  суть  которой  заключается  в  том  что  человек  болеющий  этой  болезнью  постоянно  придумывает  сам  себе  болезни...Вот...  Наверное  эта  болезнь  станет  моей  любимой  болезнью,  так  как  суть  ее  заключается  в  том  что  болеющий  по  сути  то  и  не  болен,  хотя  на  самом  деле  он  все  таки  болен  этой  дивной  хворью...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650324
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2016


И зачем нам искать глубИны…

Уходить  от  себя  в  никуда…
А  потом  забывать  возвращаться…
Утопать  в  сонных  маразмах…
Развеивать  тебя  по  ветру  песками…
Потом  тихо  плакать…
Молчать…
Срываться  на  крик…
И  опять  молчать…
молчать  и  плакать…
Плакать  и  молчать…
Огибать  острые  углы  сознания  иСступленным  взглядом…
А  мне  бы  стать  берегом  не  твоего  океана…
А  тебе  бы  стать  пустыней…
Или  же  истосковавшейся  по  воде  рекой…
Когда-то  давно  такой  бурной,  а  теперь  сухой…
Вот  бы  взять,  да  наполнить  тебя  водой…
Полно…
Мой  милый,  полно…
Ты  просто  и  есть  такой…
Пустой…
И  зачем  нам  искать  глубин́ы…
Там,  где  их  отродясь  не  бывало…
½  это  часть  половины...
А  половина,  это  ни  много  ни  мало...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2016


Ти хто такий…

Ти  хто  такий...
Не  пізнаний...
Забутий..
Відкинутий  в  далеке  небуття...
Страждань  незліче́но  тобою  вже  відчуто...
Дорога  болю...
Шлях  до  забуття...
Ти  хто  такий...
Не  сказаний...
Не  спитий...
Безликий...
Втоптаний  у  тисячі  шляхів...
Коханням  страчений,  журбою  оповитий...
Заручник  тлінності  й  безжалісних  віків...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640970
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2016


Послесонное…

[i](мур-мур-мур...солнышко  в  окно  светило...это  было  очень  мило...мне  приснился  сладкий  сон...этот  стих  навеял  он)[/i]

Поцелуи  со  вкусом  кофе...
Ароматы  французских  булочек...  
В  наше  утро  стучится  полдень...
Он  сквозь  нити  пустынных  улочек...
Переливами  наслаждения...
Проникает  в  глубины  сладости...
Два  сплетения  -  вожделением...
Два  покоя...
томленьем...
слабостью...
через  кончики  пальцев...
повестью...
на  рисунках  любви...
словами...
В  избавление...
блики  совести...
Послевкусие...  
расставание...
В  позвонки...  
через  хруст...
затмением...
Я  мгновение...
ты  мгновение...
перекрасила  волосы  в  пепельный...
Мне  хотелось  добавить  серости...
Без  тебя  день  довольно  ветреный...
Только  нет  в  нем  желанной  свежести...
и...
Post-scriptum:  Ты  люби  тебя...
post  factum:  Знаешь,  я  без  тебя  скучаю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2016


Наверно мне не в ту сторону…

Мосты  строят...
Мосты  сжигают...
Сегодня  намного  проще...
Сегодня  не  задыхаюсь...
По  белому  ярко-черными...
По  черному  ярко-красными...
На  красном  оттенки  пошлости...
Мускусными  и  опасными...
Холодными  или  теплыми...
Словами  или  уколами...
На  сердце  сновали  вороны...
Мы  мертвые  словно  големы...
Сшивали  прицелы  нитями...
Шагали  ногами  бОсыми...
Наверно  остановите  мне...
Наверно  мне  не  в  ту  сторону...









адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636350
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.01.2016


А потом наши с тобой позвонки захрустят…

Давай  мы  с  тобой  будем  как  камни…
Лежать  на  дне…
Умываться  солеными  слезами…
И  так  целыми  днями…
От  ужина  к  завтраку…
И  пусть  кто  назовет  все  это  полнейшим  бредом...
Мы  будем  смотреть  друг  на  друга  и  тихонько  хихикать...
Попивая  сладкий  чай  после  обеда...
Давай  мы  с  тобой  будем  котами…
Будем  мурлыкать  друг  другу  на  ухо…
Впиваться  острыми  когтями…
Прямо  в  сердце...
Тереться  носами…
Сидеть  на  подоконниках…
Смотреть  с  грустью  куда-то  в  даль…
Или  же  просто  на  закрытую  дверцу…
Давай  мы  с  тобой  будем  хрупкими  ветками...
Шелестеть  листьями…
Кружиться  в  танце  дуновений  ветра...
А  потом  больно  падать  на  землю…
Падать  и  рассыпаться  ...  
Дробиться  на  мелкие  щепки...
Разбиваться...
Но  все  равно  держаться...
Друг  за  друга...
Крепко-крепко...
Давай  мы  с  тобой  будем  томами…
Томами  не  прочитанных  нами  книжек...
Лежать  на  полках...
И  пылиться...  
Томясь  в  ожидании...
Нежных  прикосновений...
Тысячами  иголок...
Обжигающих  кожу...
Мы  будто  два  незнакомых  прохожих...
Будем  долго  смотреть  друг  другу  вслед...
Стоять  под  проливным  дождем...
Не  чувствуя  пробирающей  насквозь  дрожи...
Мы  с  тобой  так  безумны...
Мы  с  тобой  так  друг  на  друга  похожи...
Давай  мы  с  тобой  будем  снами...
Такими  яркими,  как  солнце…
А  иногда  темными  и  тусклыми…
Я  буду  ночью  просыпаться  и  громко  кричать…
А  ты  будешь  меня  защищать…
Гладить  по  голове…
Прижимать  к  себе…
Потом  громко  смеяться…
И  обзывать  меня  зло-грустной…
Давай  мы  с  тобой  будем  домом...
Просто  любить  друг  друга...
обнимать...
так  нежно-нежно...

А  потом  наши  с  тобой  позвонки  захрустят...
Захрустят  и  сломаются  …
сломаются  под  этим  снежным  комом...

И  в  конечном  итоге  мы  останемся  просто  знакомыми...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622289
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 19.11.2015


А ведь все совсем не так. . .

А  ведь  все  совсем  не  так...
Не  так  как  нам  показывают  в  фильмах,
Не  так  все  просто,  и  не  так  всесильно.

А  ведь  все  совсем  не  так...
Не  так  как  нам  внушают  с  детства,
Ты  покажи  на  пальцах,  кто  из  нас  дурак?
Когда  из  кожи  вон,  и  наплевать  на  средства.

А  ведь  все  совсем  не  так...
Ты  смотришь  вниз,  от  ужаса  ломает  кости,
Хотелось  бы  тебя  обнять.  Сказать...
Родная,  все  на  самом  деле  очень  просто.

Но  ведь  на  самом  деле  все  совсем  не  так.




Наталье  Ищенко  посвящаю...  Люблю  тебя...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617957
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 02.11.2015


Моему другу…

А  ты  теперь  такой...
До  мозга  костей...
чужой...
Чужой  в  этом  мире...
Чужой  во  всей  вселенной...
И  пусть  даже  кто  то  держит  тебя  за  руку...
И  хочет  быть  с  тобой...
До  самого  дна...
откровенным...
Со  всеми  этими  ножами  в  спину...
Пустыми  деталями...
Тебя  всю  жизнь  лепили...
Как  будто  тесто  или  глину...
Кренили...
И  постоянно  ломали...
Травили  битыми  истинами...
Или  же  просто  утренним  кофеином...
И  каждый  день  казался  таким  уныло  длинным...
И  все  казалось  таким  безнадежным...
И  как  то  устало,  безразлично  и  пх*й...
Перед  твоими  глазами  умирала  очередная  эпоха...
Плохо...
Но  вместе  мы  справимся...
Мы  сможем...


Моему  истинно-верному,  преданному  другу  Я.Н.  посвящаю...



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617671
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 01.11.2015


Хотілося б додому…

Виживаю...
Видавлюю  з  себе  по  крупинці...
І  так  до  останньої  краплі...
Всі  Ваші  за  і  проти...
Гнилі  посмішки...
Такі  собі  розумні  ідіоти...
Зриваюсь  на  крик  пошепки...
Видихаю...
Випльовую  моральні  принципи...
Дощами  з  крові  та  каміння...
В  слова  вростаю  мов  коріння...
Задихаюсь...
Пишу  на  стінах...
Малюю  в  голові  картини...
Застібаю  душу...
Немов  куртку...
По  живому...
І  кудись  тікаю...
Хотілося  б  додому...
Але  ж  я  не  маю  дому...









адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2015


Спогади…

Спогади...
Кожного  разу  я  вдихаю  тебе  разом  з  ними...
все  глибше  і  глибше...
Ти  просочуєшся  в  мої  вени...
Замикаєшся  на  кінчиках  пальців...
Хочеться  повиривати  собі  нігті...
Витягнути  тебе  з  себе...
відпустити...
небо...
сірі  хмари  приносять  зливу...
Хочеться  пірнути  в  них  і  змити  тебе...
змити  назавжди...
навічно...
Я  знову  катастрофічно...
Я  знову  в  тобі  зникаю...
Розчиняюся  в  тобі...
В  спогадах  про  тебе...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2015


Атоми…

Атоми...
Ти  розриваєш  мене  на  атоми...
Лікуєш  цілими...
Дробиш  десятими...
Я  самоспалююсь  в  твоїх  залежностях,
Втрачаю  принципи  у  протилежностях...
Малюю  спогади  на  підвіконниках,
Шукаю  відповідь  в  потертих  сонниках...
В  своєму  світі  пустих  портретів,
Карбую  вічність  із  силуетів...
Ламаю  висновки  метафізики...
Коагулюю  життєві  ризики...
Своїми  знаками  альтерації,
Ти  заганяєш  мене  в  прострацію...
Своїми  вичурними  лекалами...
Всі  суперечності  робиш  сталими...
Всі  почуття  мої  в'яжеш  бантами,
і  обшиваєш  міцними  кантами...
Своїми  вічними  постулатами,
Ти  розриваєш  мене  на  атоми...








адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2015


Самісобілюди…

Такі  самісобілюди,  сплітають  високі  матерії,
Проганяють  потоки  думок,  від  серця  через  артерії...  
Висновують  логічні  павутини,  
Цим  самим  утримують  життя  на  планетарному  рівні..
Сьогодні  вони  тихі  та  мовчазні...а  завтра  веселі  й  багатослівні...
Вони  анітрохи  не  вписуються  в  картину  "загальносуспільного  дибілізму"
Навіть  не  задумуючись,  з  легкістю,  порушують  перебіг  процесів  морального  анаболізму...    
Такі  самісобілюди,  живуть  своїми  життями,
Блукають  лабіринтами  долі,  закохуються  до  безтями...
Вночі  один  з  одного  зривають  маски,
Збуджують  уяву  фантасмагоричними  ідеями...
Так...Дійсно...Вони  зовсім  не  схожі  на  повсякденних  людей...
Ними  захоплюються,  бо  вони  завжди  мають  безліч  смішних  історій,
Малюють  в  уяві  яскраві  етюди  далеких,  незвіданих  територій...
Такі  самісобілюди,  не  страждають  від  того,  що  вітер  блукає  по  їхніх  кишенях…
Вони  багаті  не  грошима…Вони  багаті  душею…



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2015


Сумна пісенька про Осінь:) ) ) )

Осінь...Жовте  листя  в  волоссі,
Знаєш,  плакати  досить...
Осінь...

Осінь...  В  помаранчевих  росах,
Вітер  смуток  приносить...
Осінь...

Осінь...  Від  спекотних  прогнозів,
Світ  ховається  в  осінь...
Осінь...

Осінь...  Ось  така  вона  осінь,
Літо  в  зиму  відносить...
Осінь...

Осінь...  Новий  рік  на  порозі,
Кляті  соплі  у  носі...
Осінь...

Осінь...Ось  така  вона  сосІнь,
Задовбала  вже  осінь...
Осінь...

(©  Музика  С.  Бабкін)
За  шо  йому  вееелике  ДяКуЮ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603589
рубрика: Інше, Ода
дата поступления 01.09.2015


Бувай…Добраніч…

[i]Може  не  кожен  знайде  в  цьому  наборі  речень  
якийсь  ритм  і  т.д.,  але  то  сьогодні  народилось  в  
мене  в  серці  і  лягло  на  папір...[/i]


Допито  ще  одну  чашку  терпкого  чаю...
Випалено  ще  одну  сигарету...
Хотілось  би  сказати,  що  я  за  тобою  не  скучаю,  
І  що  всьому  причина  магнітні  бурі,  чи  може  якась  комета...
Не  пийте  сироп  від  кашлю,  бо  він  не  лікує  втому,  
здалося,  вже  стало  краще,  та  серце  звела  судома...
Катастрофічно  до  тебе  звикла...
Слова  -  відбитки...
Слова  -  тривоги...
І  кожен  вечір  тепер  в  молитвах,  про  твою  душу  благаю  бога...
Ковтаю  попіл  кострів  надії...
лічу  стигмати...
твоє  мовчання...
А  ти  ні  слова...Я  ж  розумію,  але  навіщо  нам  ці  прощання?
Кричу:  "Не  буду",  але  ж  читаю...
криваві  вірші...
від  них  параліч...
Твої  поеми  мені  набридли...
Сказав  би  просто:  "Бувай...Добраніч"...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600601
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2015


Твої губи так пахнуть чорницями…

Твої  губи  так  пахнуть  чорницями,
Відлік  волі  давно  уже  злічено...
І  твоїми  п'янкими  дурницями,
Моє  серце  назавжди  відмічене...
Твої  руки  так  ніжно  торкаються,
Залишають  сліди  -  виноградини...
Моя  шкіра  тобі  посміхається,
Видихає  повітря  із  ладану...
Крізь  повіки  твої  заполошені,
Пробивається  погляд  космічний...
Моє  тіло  за  мить  переможено,
Я  у  тобі́  застрягла...навічно...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599515
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2015


Апріорі…

Ти  прокидаєшся  зранку,  
так  і  не  відійшовши  від  вчорашньої  втоми.
І  кожен  раз  себе  караєш,  
за  ті  дивовижні  світанки,  
де  ви  вдвох  такі  легкі  й  невагомі...
А  тим  часом,  
так  звані,  щасливі  люди,  
поглинають  в  себе  сонячні  барви  весняного  неба...
Вони  так  легко  вдихають  світ  на  повні  груди,  
Йому  ж,  натомість,  від  них  нічого  не  треба.
Ти  фарбуєш  яскраво  губи,  
вдягаєш  червоне  плаття...
Сьогодні  знову  тебе  хтось  любить,  
вливає  в  вени  тобі  прокляття...
Тамуєш  спрагу  ковтками  диму,  
в  шумних  потоках  складних  теорій,
Хтось  називає  тебе  -  єдина,  
ти  ж  бо  не  віриш  в  це...
Апріорі...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2015


А там не довго й до весни…

Хтось  подарує  тобі  муку,
На  ноти  ляже  новий  вірш...
Життя  несе  в  собі  розлуку,
І  ти  загублений  стоїш...

Іди  вперед,  ще  пара  кроків,
А  там  не  довго  й  до  весни...
Вона  зруйнує  в  серці  спокій,
І  принесе  яскраві  сни...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2015


Як  то  завжди  буває...
із  безглуздого  коловороту  думок  струмками  випливають  рядки...
хотілося  б  чогось  глобального,  а  виходить  все  навпаки...
Наші  життя  губляться,  немов  великі  імперії  в  століттях..
а  здається  ще  вчора  мені  посміхалося  літо..
Ми  прагнемо  до  свободи,  кричимо  незрозумілі  гасла...
а  тим  часом  наші  мрії  так  непомітно  гаснуть...
Теоретично  маю  все,  а  по  факту  нічого...
здавалось  би  то  пусте,  та  скоро  кінець  дороги...
Хотілось  лишити  слід,  писала  нікчемні  вірші...
їх  крала  у  пустоти,  від  того  ставало  гірше...
Хотіла  знайти  надію,  але  ж  я  не  вірю  в  Бога...
хтось  скаже,  що  я  хворію...Я  ж  просто  не  вірю  в  нього...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590560
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2015


Где есть я?

Запись  из  дневника
(09.03.2010  г.  04.45  a.m.)


И  весна  за  окном  не  согреет  лучом,
И  кричащая  кошка  не  поймет  что  по  чем,
Солнце  ярко  так  светит,  шепчет  ласково  день,
Только  кто  мне  ответит:  где  тут  я,  а  где  тень?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588185
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.06.2015


Лишь только б ноги не стереть…

Знайшла  в  старому  щоденнику
(  03.15  a.m.  09.03.2010)

Слезы  -  это  крик  души,
В  них  боль,  и  радость,  и  забвение,
В  них  есть  волшебное  мгновение,
Слезами  горе  задуши...
А  боль,  как  скрипка,  песнь  заводит,
Она  с  ума  меня  сведет,
И  день  и  ночь  ко  мне  приходят,
Слеза  им  правду  пропоет...
Мы  рисковать  должны,  и  злиться,
Любить,  страдать,  и  вновь  идти,
И  каждый  должен  примириться,
С  тем  что  нам  надо  лишь  пройти...
Пройти  весь  путь,  слезами  крытый,
Пройти  и  просто  умереть,
В  конце,  там  памятник,  разбитый,
Лишь  только  б  ноги  не  стереть...


(P.S.не  впевнена,  що  сама  написала,  але    маю  на  те  надію...хай  буде)
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588179
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.06.2015


Так проминув іще один жахливий рік…

Час  з  нами  творить  дуже  дивні  речі....
Хтось  пише  прозу,
Ну  а  хтось  вірші...
Сьогодні  я  спостерігала  втечу,
То  серце  виривалось  із  душі...
Навколо  їздили  трамваї  і  машини,
І  світ  зливався  разом  з  ними  у  потік...
А  потім  я  почула  крик  із  середини,
Так  проминув  іще  один  жахливий  рік....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587712
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2015


Куди ж ми котимося….

Ми  дихаємо,  але  всі  мов  мертві,
Ховаємось  за  тоннами  прикрас...
Наші  обличча  так  безжально  стрерті,
Світ  став  немов  великий  Алькатрас.
Ми  все  частіше  потопаєм  в  злобі,
Ковтаєм  літрами  отруйний  бруд...
Рве  на  шматки  нас  ця  дурна  хвороба,
Куди  ж  ми  котимося....
Схаменіться,  люди!!!
Не  омине  нікого  смертний  суд...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587711
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2015


Згори…

Іди...Іди,  я  не  тримаю...
Іди  за  нею  в  воду  і  вогонь...
Іди...ну  а  коли  дійдеш  до  краю...
Згори  у  полум'ї  пустих  безсонь...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583155
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2015


Я знов перед тобою на колінах…

Я  заключила  з  серцем  мирний  пакт,
А  ти  налив  смоли  мені  у  душу...
Благаю,  зголоси  антракт,
Явже  тону...пусти  мене  на  сушу...
Ти  закопав  мою  надію  у  пісок,
І  поміж  нами  звів  високу  стіну...
У  голові  мільйон  пустих  думок,
Я  знов  перед  тобою  на  колінах...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581970
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2015


Шось страшне…

Для  мене  ти  -  складна  шизофренія,
Вже  не  рятує  галоперидол...

Ти  знов  мене  штовхаєш  в  дисфорію,
Вливаєш  її  в  кров  через  укол....

Напевно  ти  для  мене  параноя,
запущений  коаґульований  некроз...

Нехай  вже  ампутують,  а  не  гоять,
Для  мене  ти  агонія...літост...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581963
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2015


Напевно то все має бути так…

Напевно  то  все  має  бути  так:
Я  каву  пью,  а  ти  криваву  мері,
Яка  вона,  твоя  любов  на  смак?
Дай  відповідь  в  своїй  хмільній  манері...
Напевно  то  все  має  бути  так:
Ти  заплітаєш  в  мої  коси  квіти,
Між  серцем  й  розумом  розірвано  контракт...
І  ми  удвох,  що  можна  ще  хотіти?
Напевно  то  все  має  бути  так:
Сплітаються  тіла  у  павутини,
Два  серця  видають  шалеший  такт...
В  повітрі  терпкий  запах  мандаринів...
Напевно  то  все  має  бути  так:
Малюємо  наш  світ  на  підвіконнях...
Ми  заховаємо  його  у  саркофаг,
І  житимемо  там,  немов  в  полоні...
Напевно  то  все  має  бути  так:
Все  тіло  у  цукрових  поцілунках,
Така  вона  -  твоя  любов  на  смак...
Жаль  бачила  таку  лиш  на  малюнках...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581865
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2015


Самій собі…

Ти  потерпи...
Сховай  свій  біль  в  пустелі...
Хай  вітер  замете  його  піском,
або  розіб'є  об  безмовні  скелі...
Ти  просто  випий  кави  з  молоком...

Ти  потерпи...
сьогодні  то  не  вічність...
І  завтра  буде  все  не  "як  завжди"...
Спали  у  полум'ї  нещадну  безнадійність...
Ти  не  здавайся...дихай  і  іди...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581856
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2015


Тому, кого ще не зустріла…

Моя  ілюзія...мій  сон...
М'який  і  теплий,  наче  поролон,
Для  тебе  небо...ціле  небо...
Далеко...близько...я  завжди  до  тебе...
І  дотиків  сліди  живуть  на  тілі...
І  ми,  такі  незграбні  і  невмілі...
Ховалися  під  ковдри  від  простуди...
Ми  два  шляхи,  які  вели  внікуди...
Без  тебе  то  не  я,  і  йти  не  вмію...
Тепер  мій  всесвіт  -  ти...моя  надія...
Ведеш  мене  в  майбутнє  крізь  тумани,
Слова  ці  не  пусті,  то  не  омана...
Ти  променями  сонця  у  долонях,
Стираєш  пустоту  на  підвіконнях...
Сплітаєш  наші  душі  в  павутини,
Із  буднів  витискаєш  всю  рутину...
Для  мене  ти  повітря...моя  мрія...
Тепер  без  тебе  бути  вже  не    вмію...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576878
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2015


Любов…

Любов...
Любов,  то  не  прості  слова,
які  живуть  думками  в  се́рцях-брилах.
Вона  з  нас  проростає,  як  трава,
і  її  дотик  нам  дарує  крила.

Любов...
Любов  то  пелюстки,
які  не  відлітають  у  минуле.
Любов  -  запалені  свічки,
Вогонь  яких,  ми  на  собі  відчули...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576876
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2015


Ти знаєш, страшно…

Ти  знаєш,  страшно...
Страшно,  як  летить  життя,
І  люди  прокидаються  чужими,
І  ця  дорога,  що  веде  у  небуття,
І  ти,  постійно,  у  чекальному  режимі.

Ти  знаєш,  сумно...
Сумно  від  світлин,  
Які  нас  повертають  у  минуле,
Від  тих  мільйонів  втрачених  хвилин,
І  від  страждань,  що  на  собі  відчули.

Ти  знаєш,  страшно...
Страшно  не  пізнати,
Тепло  долонь  коханої  людини,
Як  немовля,  яке  утратить  мати,
Не  проживе  у  світі  ні  хвилини.

Ти  знаєш,  сумно...
Сумно  від  мелодій,  
Що  кутають  серця  у  павутини,
А  час  краде,  немов  пихатий  злодій,
І  ро́ки  перетворює  в  години...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575012
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2015


Відлітай (пісня)

І.
Коли  в  серці  порвали  струну,
І  сил  немає  вже  далі  горіти,
Кожен  день  ти  немов  на  війну,
Знай,  то  час  щось  у  со́бі  змінити!

Пр.
Відлітай  у  теплі  краї,
Туди  де  сонце  цілує  долоні,
Де  думки  ти  відпустиш  свої,
Зігріють  душу  там  запахи  моря.
Відлітай  у  світанки  дощем,
Відлітай,  і  вдихай  в  повні  груди.
Не  ховайся  від  світу  плащем,
Там  де  ти,  там  любов  буде  всюди..
Відлітай
ІІ.
Коли  більше  не  радує  сміх,
І  нічого  в  тобі  не  лишилось,
І  сховатись  ти  хочеш  від  всіх,
Розправляй...  Розправляй  свої  крила!

Відлітай  у  теплі  краї,
Туди  де  сонце  цілує  долоні,
Де  печалі  забудеш  свої,
Зігріють  серце  там  запахи  моря.
Відлітай  у  світанки  дощем,
Відлітай  і  живи  в  повну  силу,
Не  здавайся  ти  можеш  іще,
там  де  ти,  там  любов,  моя  мила...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574966
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2015


Творити

Творити  про  чорне  і  біле,
Творити  про  зло...  Про  любов...
Про  будні  мої  засірілі,
Творити  кипіла  щоб  кров...

Творити  про  вікна  розбиті,
Про  сонце,  про  сни,  про  обід...
Щоб  рими  мої  соковиті,
На  крилах  летіли  у  світ...

Творити...я  хочу  творити...
Я  хочу  давати  життя,
Словесним  душі  манускриптам,
Пускати  їх  у  майбуття...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572622
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2015


Відкрий же очі, й ти побачиш інший світ…

Коли  ти  плачеш  в  холоді  ночей,
і  падаєш  в  захмарену  безодню.
Коли  не  маєш  поруч  ти  міцних  плечей..
і  твоє  завтра  не  стає  сьогодні...
Коли  мовчиш,  і  чуєш,  як  летить  життя...
Як  вітер  грає  сонячним  промінням,
Як  думки  відлітають  в  небуття,
І  як  гаряче  серце  вмить  стає  камінням...
Відкрий  же  очі,  й  ти  побачиш  інший  світ...
Як  кров  у  жилах  вимальовує  етюди,
Як  п'я́нким  медом  пахне  первоцвіт,
Як  подих  вітру,  лине  відусюди...






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572483
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2015


Сон

[i]Мій  перший  вірш
(поетична  весна  1995р)[/i]



Тигренятко  на  поляні  усміхнулося  ввісні,
бо  йому  приснилась  мама,  її  очі  чарівні.
А  маленьке  слоненятко  заспівало  уві  сні
бо  йому  приснився  татко,  він  найкращий  на  землі.

Всі  звірята-маленята  і  великі,  і  малі,
люблять  маму,  люблять  тата,  бо  найкращі  їм  вони!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572470
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2015


Без назви…

Де  сяють  зорі  в  тонах  пастелі,
душа  в  пустелі...одна  в  пустелі...
В  захмарених  буднях  омріяне  небо,
А  я  до  тебе...Всім  серцем  до  тебе...

Заплакана  осінь,  розбиті  надії,
І  я  вже  не  мрію,  я  зовсім  не  мрію.
Злетіла  би  в  небо,  та  зламані  крила,
Себе  згубила,  давно  згубила...

Червоне  сонце  і  чорне  небо,
Душа  в  плащі...тепла  їй  треба.
Розбиті  крила  зі  скла  зліпила...
Я  відпустила....вже  відпустила...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570617
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2015


Наше сонце заморене голодом…

Ми  застрягли  у  темряві  вічності,
з  морем  бруду  і  зайвих  думок.
В  океанах  багна  з  безнадійності,
і  до  кораю  залишився  крок...

Весь  наш  світ  крізь  кватирки,  що  з  ґратами,
ми  крізь  холод  і  тонни  дощів.
Душі  вже  не  піднімеш  домкратами
І  не  вирвеш  із  серця  кліщів.

Давай  вкутаєм  спогади  холодом,
зробим  так,  бо  не  можна  вже  падати.
Наше  сонце  заморене  голодом,
Й  це  єдине  чим  можна  зарадити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569983
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2015


Мовчи…

Мовчи...Мовчи,  прошу  ні  слова...
Нічого  ти  мені  не  говори.
Не  вийде  в  нас  така  проста  розмова...
Ти  краще  мовчки  сядь  і  закури.
І  не  кидай  недопалків  ти  мені  в  душу...
Життєвий  шлях  нам  не  у  двох  іти.
Ти  обіцянки  всі  свої  порушив...
А  може  й  я...ну  що  ж...тоді  прости...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567333
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2015


Моя любов….

Моя  любов...Я  напишу  тобі  листа,
Вином  і  вітром,  сонцем...на  папері....
Моя  любов...Ти  знаєш,  я  тепер  пуста,
Моя  душа  закрила  свої  двері...

Моя  любов...Тепер  мій  світ  мов  андеграунд,
Холодний  день  не  радує  теплом...
Моя  любов...Ти  виграв  тільки  перший  раунд,
І  я  у  темряві  з  поламаним  крилом...

Моя  любов...Сьогодні  ти  на  висоті,
А  завтра  по  тобі  топтатись  будуть...
Моя  любов...  Запамятай  житєві  істини  прості,
Ти  є  сьогодні,  завтра  ж  всі  тебе  забудуть...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566640
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2015


Мені хотілося б…

Мені  хотілося  б  довіку  відчувати,
як  теплий  вітер  дихає  піском...
Як  тишу  рвуть  слова  в  пустій  кімнаті,
як  сонце  ділиться  своїм  теплом...

Так  я  живу,  я  дихаю,  я  знаю,
Я  падаю,  я  плачу,  але  ж  я  живу...
І  прийде  час,коли  дійду  до  краю...
Я  гляну  в  небо  і  полину  в  синяву....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566602
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2015


Навчилась дихати…

Ти  знаєш,  я  сьогодні  плакала  без  сліз,
дивилась  в  небо  -  бачила  безодню...
А  що  тобі  цей  новий  день  приніс?
Я  знов  навчилась  дихати  сьогодні.

і  вже  не  відчуваю  я  твої  вуста,
і  мої  руки  не  такі  холодні...
Лишилась  мить,  але  ж  вона  пуста.
Так,  я  навчилась  дихати  сьогодні!!!

Один  ще  крок....Але  куди  іти?
В  пітьму,  чи  світло...Може  падати  в  безодню?
А  може  залишитися  в  обіймах  пустоти?
Ні,  я  навчилась  дихати  сьогодні!

Так...  Я  навчилась  дихати...  А  ти?  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565590
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2015


Память…

Осень  дышит...  сыро,  мокро,
Дождь  стучит  по  тонким  стеклам.
Не  подходит  ключ  в  замок,
К  горлу  подступил  комок.

Дом  пустой,  давно  заброшен,
Память  шутит,  слышен  смех.
Радость,  шум,  веселье,  грохот,
Место  было  в  нем  для  всех.

Знаю,  глупо  возвращаться,
Время  продолжать  свой  путь.
Только  тяжело  прощаться,
С  тем,  что  больше  не  вернуть.

Силы  нет  и  сердце  стонет,
Разрываюсь  на  куски.
Жизнь  нас  слишком  быстро  гонит,
Вдоль  печали  и  тоски.

Во-рту  привкус  никотина,
Сильный  запах  сигарет.
Наша  жизнь  –  обман,  картина,
Смысл:  на  кладбище  билет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565571
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.03.2015


В душі…

І  знов...І  знов  холодний  душ,
гарячими  думками  в  душу...
В  мені  живе  аж  декілька  вразливих  душ,
і  поміж  ними  сильною  я  бути  мушу.

Знов  брак  часу  і  пристрасних  ночей,
і  кожен  день  в  одні  й  ті  ж  самі  двері.
Навколо  мене  світ  простих  речей,
Але  живу  я  ніби  в  стратосфері...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565424
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2015