| Сторінки (7/700): | « | 1 2 3 4 5 6 7 | » |
ЖДЁТ МЕНЯ ЖЕНИХ…
В белом платье иду я навстречу.
Ждёт меня мой желанный жених.
Положу ему руки на плечи –
Как прекрасен и сладок тот миг!
Твой Дух, мой Господь, принимаю.
Им вечно я буду жива!
Лишь Тебе Одному поклоняюсь,
И Твои только слышу слова.
Иисус, буду вечно, с Тобою!
Славлю Господа Бога, пою!
Укрепи нас Твоею рукою
И возьми уж невесту Свою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570025
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2015
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Христос воскрес! Христос воскрес!
Летить Благая вість
Із уст в уста, аж до небес,
З села в село, до міст!
Христос воскрес! Воскресну й я
І ти, мій любий друг,
Для щастя й вічного життя! –
Радіє все навкруг.
Усе дає нам наш Ісус
По нашій вірі в дар.
Тобі, Спасителю, несу
Я мого серця жар.
Навчи мене любити так,
Як любиш ти мене.
Хай Ангел Твій поставить знак
Й до Тебе приведе,
Щоб не зблудила я ніде.
Хай кров Твоя свята
Вогнем палаючим тече, –
Мені дає життя!
Спасибі, дорогий Ісус,
За чудо із чудес!
Тобі, мій Боже, віддаюсь –
Для мене Ти воскрес!
Христос воскрес! Христос воскрес
Всім ворогам на злість.
Христос воскрес! Христос воскрес! –
Летить Благая вість…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569781
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2015
ЖЕЛАНИЕ СЕРДЦА.
Боже, помажь меня Духом Святым!
Дай разуметь Тебя, слышать, любить
И Твоим Словом наполни – живым;
Боже, дай милости сердце смирить.
Припев:
Помажь меня, Боже, Духом помажь!
Боже, помажь, меня – Духом помажь!
Помажь, прошу Тебя, Боже, помажь!
О, Иисус, мой Спаситель, помажь!
Только Ты, Иисус, Господин мой, Судья,
И милосердный Господь мой и Бог.
Ты в моём сердце – надежда моя –
Всей моей жизни чудесный итог.
Припев.
Ты захвати меня Духом Твоим.
Боже, веди – буду славить любя!
Ты напои меня Словом Своим –
Жажду Тебя, мой Господь, лишь Тебя!
Припев.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569779
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2015
Зацарюй Ти у серці моїм.
Всемогутній Господь, Вседержитель!
Зацарюй Ти у серці моїм!
Мій Владика, Святий Утішитель,
Прошу, очисти Словом Своїм
Що розділяє дух наш і душу,
Проникає в суглоби й мізки;
Все воно бачить: зарослі, пущу –
Не сховаєш нічого й в кістки.
Перед оком Його все відкрито.
Не боїшся? І ти є нагий:
Без Ісуса брудний і невмитий,
Грішний безбожник – Богу чужий.
Все лукавство твоє – на долоні.
Успіх, багатство, талант – не твоє:
Божа Милість в терпінні й любові
Милосердно і щедро дає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569532
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2015
ТЫ – МОЙ ПРИЧАЛ!є
Мой Иисус, я принимаю
Твой дар любви – бесценный дар!
И я колени приклоняю,
Мой дорогой Спаситель, Царь!
Припев:
Кровь Иисуса из Назарета -
Вся у подножия креста,
И стала Кровию Завета
Со мной, с тобою - навсегда!
И Кровь Твоя во мне бушует!
Твой Дух Святой животворит!
Он укрепляет и врачует,
Он моя сила и мой щит!
Припев.
Ты искупил меня навечно,
И Сам победой увенчал,
Дал мир, любовь и с Богом вечность.
Ты гавань мне и мой причал!
Припев.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569525
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2015
КРАЙ, ДЕ ЛИШ ЛЮБОВ.
Цей світ поставив перепони,
Снує тенета, мов павук,
І поробив свої загони,
І прибирає все до рук.
Тебе забрав. О! Мій коханий,
Ти зачерствів і охолов.
Прощався хтось чужий. Крижа́ний
Твій погляд в серце аж колов.
Стояв байдужий. Стрепенувся,
Коли набрав вже потяг хід.
Помчав. Летів, не раз спіткнувся.
А що ж сказати він хотів?
Мовчить ефір. Мовчить мобілка,
Десь заблукала СМС.
На серці тоскно, важко, гірко –
Життя утратило свій сенс.
Все кольорове почорніло,
Покрила сонце пелена,
І серце раною боліло.
А де ж любов? Її нема…
Не плач, біжи, як біг коханий!
Нехай сміється темний світ.
Ісус – Спаситель, Він – жаданий!
Йому даватимемо звіт.
І лиш Його – нікого більше
У своє серце не пускай.
Його лиш Слово – і не інше,
Що приведе всіх нас у край,
Де лиш любов і правда щира,
Нема лукавства і біди,
Нема «великих» цього миру –
По Слову Божому іди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569289
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2015
КРОВЬ ЗАВЕТА.
Прости меня, Иисус, я умоляю,
Иду к Тебе такой, какой я есть.
Твоё спасенье, Боже, принимаю
И буду всем нести Благую весть!
Припев:
На мне Кровь Завета!
На мне Кровь Завета!
На мне Кровь Завета!
Аллилуйя! Аминь!
Спаситель мой, Тебя я обожаю!
Тебе всю честь и славу отдаю!
Спасителя другого нет! Не знаю!
Тебе, мой Искупитель, я пою!
Припев.
Иисус, Тебя я величаю!
Дай мудрости, Господь, Тебя познать.
Именем Твоим я называюсь
И лишь Тебя я буду прославлять!
Припев.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569287
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2015
Гордість.
Гордість руйнує любові мости,
З сім’ї – робить купу розвалин.
Вона не знає просити: «Прости»…
І нищить усе до підвалин,
Ділить гріхи на великі й малі,
Не варті уваги, невинні.
Царює всюди вона на землі,
Краде у людини спасіння.
Не дай одуритись і збитись з путі,
Що Ісус вже проклав і для тебе.
З Ним ти побореш усе у житті;
Прийдеш неодмінно до неба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569014
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2015
Иду за Тобой!
Иду за Тобой, Спаситель,
Крест мой несу на спине.
Всегда Ты со мной, Утешитель.
Ты – моя сила во мне.
Пусть восстают все соблазны,
Станут твердыни стеной, –
Но мне всё это не важно.
Ты, Искупитель со мной!
Смеются друзья, соседи, –
Но буду нести свой крест,
Не стану такой, как прежде,
В серце свободных нет мест!
Я отдала Иисусу –
Всё полностью, целиком.
За руку Его держусь я –
Буду Его языком.
Буду Его устами,
Буду я с силой Его,
И буду с Его победой –
Лишь Его люблю одного!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569006
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2015
Створи в мені серце нове!
Могутній, Всесильний, Господь,
Велич Твоя ні з чим не зрівняється;
Силі Твоїй нема перешкод –
Любов’ю в серця виливається.
Створи в мені серце нове
Духу Святому відкрите, послушне,
Щоб було воно справжнє, живе,
В істині, в правді Твоїй непорушне.
Щоб володарем був Святий Дух,
Наповняв мене Божою Силою;
Думкою, подихом, ділом рук
З Тобою була - нероздільною.
Щоб, як Ти, полюбити змогла
Всіх, що впали, і людом принижених,
Щоб із мене рікою текла
Милість Твоя до кожного ближнього.
Навчи будувати мости,
Щоб стояли вони і не падали,
Щоб любов ходила по них
Й піднімала холодні розвалини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568781
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2015
ДРАГОЦЕННЫЙ КАМЕНЬ.
Дом наш мы строим на Камне,
На самом надёжном, Святом,
Не силой своей и руками,
А силой, что в Слове Твоём.
Для нас - самый лучший и ценный, -
Не взяли другие Его.
Он – Камень живой, драгоценный -
Нет лучше – ценнее Его.
Мы верим Ему - доверяем
Наше сердце, всю нашу жизнь
И в вере своей восклицаем:
Мы в вечности с Ним будем жить!
Гряди, наш Спаситель, Любимый,
Зовут Тебя наши сердца!
Господь, Ты - Один, Непобедимый!
И Царству не будет конца!
АМИНЬ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568778
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2015
Не будьмо глухими!
Почуймо, не будьмо глухими,
Щоб прийняти дар благодаті,
Щоб вуха не стали важкими,
Не затхнулись в замкненій хаті.
І не ховаймось в закапелках,
Де порох і виросла плісня.
Виходьмо! На небі веселка!
Господь – нам Спаситель і пісня!
Співаймо і славмо Ісуса!
Він викупив всіх нас від смерті!
Дав владу здолати спокуси,
Щоб з Господом жити – не вмерти.
Лише з Ним ти будеш в спокої,
Радість заповнить душу твою.
Прийди до любові святої,
І пусти її в долю свою.
Віддай спрагле серце Ісусу –
Більше нікому не відчиняй!
Прожени солодку спокусу,
І Господь приведе тебе в рай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568599
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2015
Я вас люблю.
Я вас люблю и всех прощаю,
Обиды не держу,
Но истины не променяю.
Я Господу служу.
Быть может, кажется: виляю,
Имею скрытый интерес.
Есть лишь одно, чего желаю:
Не потерять Святых Небес,
Не постыдиться, не услышать:
«Уйдите вон! Не знал Я вас!»
Нам стоит быть смиренней, тише:
Судиться с Богом не для нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568595
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2015
Він сльози твої повтирає!
Душа твоя тяжко сумує,
Серце плаче – ридає, болить,
Нічого не хоче, не чує.
Розум втомлений вперто мовчить.
Коли тобі важко і гірко,
То не крийся в собі, не мовчи,
І не лий у шклянку горілку,
В безнадії не пий плачучи.
Бо ніколи не допоможе –
Крадьки з’їсть з середини і вб’є,
Покладе в Прокрустове ложе,
Розчленує все тіло твоє.
Стережися! Навіть не знаєш,
Як круг пальця тебе обведе,
З нею партію не зіграєш –
В вічні муки вона поведе.
Послухай! Є Той, Хто сумує
Разом з тобою і обійме.
Поклич Його і Він почує,
Твої муки і болі візьме.
Ісус милосердний і любить –
Заплатив за провини твої.
То Він всіх рятує, голубить,
І протягує руки Свої.
Його кров на тебе стікає,
Змиває гріхи, нечистоту.
Він сльози твої повтирає,
І любов подарує святу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568231
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2015
ДЛЯ ВСЕХ ДЕТОК ОБРАЗЕЦ.
Мы корзиночки возьмем,
За грибами в лес пойдем.
Как чудесно отдыхаем
И грибочки собираем!
Листья разные цветные-
Ой, красивые какие!
Наш Господь - Он Сам их красил
И для Маши, и для Васи.
Он художник и Творец-
Для всех деток образец.
Он всех любит, охраняет
И нам радость посылает!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568227
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2015
Повернись…
Чи ж ми потужніші за Бога?
Не чинимо, як каже Він!
Чи ж не осміяна дорога?
А слово, – наче, мідний дзвін…
Ми більше ходим вуличками,
Звертаємо то тут, то там,
А Дух Святий іде за нами.
«Вернись…» - шепоче тихо нам.
Святого Духа ображаєм,
Коли не слухаєм Його.
То є хула! Чи ти не знаєш?
І не проститься нам того
Ні в цьому віці, ні в прийдешнім.
На що міняєш благодать?
Чи гріх твій є такий чудесний,
Чи жаль Ісусові віддать?
Не віддасиш це зло завчасу, –
Навіки, брате, пропадеш!
Лишилось дуже мало часу.
А завтра може не знайдеш
Дороги в тронний зал Ісуса –
Закриє двері благодать.
І пожере тебе спокуса.
Нащо, коханий, погибать?
Покайся, вийди на дорогу,
Дух Святий нехай тебе веде.
Покайся! Прийми Його Одного –
Спасіння більш нема ніде!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568023
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2015
ПОСЕДЕЛКИ.
У соседа поседелки.
Разных яств полны тарелки.
Песни, танцы и веселье:
Будет завтра всем похмелье.
- Где ты был, сыночек Миша? -
- Шум и гам, и песни слышал?
У соседа собирались:
Говорили, развлекались.
Ты ж, Отец, нам дал свободу:
Где хотим, там пъём мы воду.
Всё едим, не размышляем,
Где хотим, там и гуляем.
Веселились, ели, пили,
О Тебе мы говорили.
Говорил сосед наш много
«Твоего», ещё другого,
Так красиво, и понятно,
Чётко, ясно и приятно.
И мы тоже все там были
И запрет Твой позабыли.
Не сердись, Отец Небесный.
Мы все вместе пели песни.
Ведь, Тебе же мы служили:
Лишь немножко отходили.
Говорят, что там спасенье,
Где все вместе в поклоненье.
О Тебе мы размышляли:
Что оставили, что взяли.
Мир, к примеру, как бы грядка,
Он засохнет без порядка.
Нужны руки, чтоб держали,
И к порядку приучали. -
- О! Сын глупый и ленивый,
Ты – предатель нечестивый!
Любишь мир и вместе с миром
Поклоняешься кумирам!
Променял за кружку квасу
И любовь, и дружбу нашу!
Звал тебя, просил смириться,
С покаяньем возвратиться!
- Ты прости, но там витрины,
Дорогие лимузины…
Всех подробностей не знаю:
Как все в мире поступаю. -
- Значит, ты идёшь со всеми,
Что есть плевелы – не семя.
Соберут вас всех в вязанку
И сожгут там спозаранку. -
Выше «Божьего» на страже
Никогда не будет «вражье»!
Бойтесь, люди, трепещите, -
Против Бога не ходите! -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568021
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2015
Болить душа.
Болить душа, що світ сліпий,
Не бачить, що прийшов вже час,
Щоби почув уже й глухий
Свого спасіння Божий глас.
Кричати хочу на весь світ:
«Проснися, сплячий люд!
Ввійди із Богом в заповіт,
Звільнись від сатанинських пут!
Заспані очі вже промий
Водою, що дає Ісус!
Твій путь хай буде лиш прямий,
А ІСТИНА – лиш з Божих вуст!»
Бо не прийме людського Бог,
Що Сам висів Він на хресті,
І дав нам стільки засторог,
Щоб не сиділи в заперті,
А вийшли геть! бо Вавілон
Вогнем і каменем поб’є!
Прийми тепло Його долонь –
Хай воду правди кожен п’є!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567798
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2015
Он воскрес!
На Голгофу глаза поднимаю:
Иисуса там уже нет!
О! Как радуюсь я, восклицаю:
Иисус мой живой! Он воскрес!
Всё Ты, всё Тобой, Твоей Кровью.
Себя отдала я Тебе.
Нежно согрета Божьей любовью,
Я с Ним побеждаю в борьбе.
И с Тобой, мой Господь, я воскресну,
Когда Божью услышу трубу!
Ты возьмёшь меня в край Свой чудесный,
И поставишь «Свой знак» мне на лбу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567794
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2015
Почуйте Ісуса!
Не бариться Господь спалити
Небо і землю вогнем,
А хоче усіх пробудити,
Сонцем вітати і днем.
Не знають, не чують, не кличуть –
Солодко так собі сплять,
І лиш свою пісню мугичуть…
Ноги ж несуть до проклять.
Почуйте, нарешті, Ісуса!
Даром дає вам життя!
Прийміть Його Господом вашим,
Приносячи плід каяття!
Він довго нам терпить, чекає,
Воду життя роздає;
По вірі усіх нас спасає,
Вічне життя всім дає!
Вся слава хай буде Ісусу
На небі і на землі!
Хай вже, нарешті, проснуться
Люди у місті й селі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567682
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2015
ГОСПОДИ, ДАЙ НАМ ПРОЗРЕНИЕ.
Как много мнений, толкований
Наполнили собой эфир
На уровне людских познаний –
И это очень любит «мир».
Чтоб нравилось ему, не Богу,
Идём и ищем компромисс,
И выбираем их дорогу,
И, даже, конкурс голых «мисс».
И за врагом мы повторяем:
«Слова нет. Он отменил».
Но разве, братья, мы не знаем,
Что Бог того не говорил?
Господь вложил его нам в мысли,
В сердцах всех верных написал.
И чтоб конфузии не вышло,
Он много раз напоминал.
Наш Бог - не школьник, а Учитель –
Ошибок нет в письме Его.
Он - Царь, Творец и наш Спаситель.
Да не возвысим своего!
Чтоб приходило всё творенье
На поклонение Творцу,
И отдавало уваженье –
Царю, Небесному Отцу.
Кому закрыто откровенье
Густою тёмной пеленой,
Людское любит он ученье
И бог его – есть «бог земной».
Не возвышайся ты, творенье,
Не нужно этой всей возни!
Одно у Бога есть ученье –
Учение Христа! Храни!
Ведь, ты же знаешь: послушанье
Должно быть полное Царю.
Тебе, служитель, испытанье:
Что принесёшь ты к алтарю?
Чтоб не услышать нам, однажды,
Короткий строгий приговор;
Хоть мы теперь бодры, отважны –
Сразить нас может как топор:
- Уйдите все. Я вас не знаю! -
- Но шли мы с именем Твоим. -
- Послушных Слову принимаю.
Вы шли лишь с именем своим! –
-Господь, дай милость и прозренье,
Чтоб не услышать: «Уходи!»,
Чтоб лишь Твоё благоволенье
Творили в жизни во все дни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567679
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2015
Не ки́дай язиком болота!
Самотній сидить він, служака, –
Ніхто вже не служить йому.
Хтось часом сплюне – на знака,
І добре він знає – чому.
То він покалічив їм долі,
Бо в серці він Бога не мав,
Пив крові людської доволі,
На Господа рот розкривав.
Чого розкриваєш рота
На Божеє Слово святе?
Не ки́дай язиком болота,
Бо прийде розплата за те!
Славиш і хвалиш людину,
Бо в ній ти підносиш себе.
Що скажеш в страшну годину,
Як Слово осудить тебе?
Місця не буде сховатись
І вийде лукавство на лоб.
Не будеш хованки гратись,
Назад не прийме тебе гроб!
Горітимеш смолоскипом
І разом з тобою земля,
Щоб правда сіяла над світом
І видною була здаля.
Поки ще можна, – покайся!
В смиренні пощади проси!
Замовчи! Не величайся,
Бо вже зупинились часи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567312
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2015
БЕЗ БОГА НЕТ СМЫСЛА.
Велик, премудр и благороден Бог
И сердце каждого Он видит;
Интриг, доносов, лживых подлых слов
Господь не любит - ненавидит.
Лукавые, очистите сердца!
Бог – истины, не компромиссов.
Двуличным места нет на небесах –
Постигнет участь сына Киса.
Кто мы? Пылинка на Его руке!
Смеем ли противиться Святому?
Кипим в грехах, как в чугунке,
Живём не свято – по-другому.
Одно название – христианин,
А жизнь без Бога – жизнь без смысла.
Когда ты хитрый, гордый, ты – один!
Нет места гордости у вышних!
За чистой девою придёт Христос.
Она - без пятнышка, порока.
На что надеемся, чего мы ждём?
Нечестием бесчестим Бога.
Нечистое - на небо не войдёт.
Скорей сердца очистим, братья,
Тогда с Собою нас Господь возьмёт
В страну свободы, мира, счастья!
Господь, сдери всю нашу шелуху -
Всю грязь и гниль, мирскую сладость…
Слова Твои пусть будут на слуху.
Дай мир Твой, жизнь, любовь и радость.
Отец наш дорогой, благослови
Твоей святою благодатью,
Иисуса Кровью всех омой,
Отметь нас Божию ПЕЧАТЬЮ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567307
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2015
НЕ ВЕРЬ КРАСИВОЙ ЛЖИ.
Уводит гордость с Божьего пути,
Мутит глаза и мучит сердце,
И не даёт нам в Боге возрасти –
Мы ходим в гордости, ослепши.
Всё в горечи и в зависти, во лжи
Блуждаем улочками где-то
Без Бога. Просим: «Боже, помоги!»
И ждём немедленно ответа –
Как будто Он обязан нам воздать,
Закрыв глаза на всё бесчестье.
А мы ещё грешим – опять, опять –
Бесчестим Бога в поднебесье!
И место уготовано Царём…
Нас ждёт давно в небесном храме…,
А верность, преданность - нам нипочём:
Бог есть ЛЮБОВЬ, и будет с нами….
Где гордость, грязь и ложь, там Бога нет!
Там грех, там тьма и заблужденье.
За сладкий миг, за несколько монет
Теряешь ты, мой брат, спасенье.
Прошу: не верь красивой лжи, друг мой,
По слову проверяй дорогу.
Проснись, не заблудись, приди домой -
К Отцу Небесному и Богу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567163
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2015
Свято Перуна.
Великий біль у серці і сором за народ український перед Богом Всевишнім я пережила, коли подивилась освячення дерев’яного стовпа – кумира бога Перуна, перед яким кланялись українці і називали стовпа спасителем. Який сором! А ймення Яхве, Всевишнього Бога обливали брудом на своєму сайті, божка називали Творцем. Сором нам, Українці! Не боріться з Богом Всевишнім, бо пропадемо, як руді миші, у вогні озера вогняного з усіма богами і божками, як загинули єгиптяни, тримаючи своїх богів за пазухою – впали разом і не встали! Їх покрила хвиля. З іменем якого Бога ти, Україно, відправляла дітей на війну? В ім’я Перуна, Молоха чи Коло, чи Велеса-бика, чи Тертуліанового бога ти благала, а Того, Одного-Єдиного, який спасає і рятує, дає життя і дихання усім, хто ходить під небом, ганьбила. Твої боги повертали тобі трупи твоїх дітей і калік. Біймося ображати, так Того, Хто все і у всьому, сховаймося під покровом Вседержителя,
Віддаймо серця Господу Ісусу, щоб не пропасти, а бути з Ним у вічності. Хто може обвинуватити Його в чомусь? Він нічого не робить таємно! У Слові Своєму, у Біблії попереджує всіх: вийди і відділись від усього , що не Його, бо лиш у Нього спасіння, мир і любов. Людина сама робить вибір, а вину складає на Господа, і, нещасна, не знає, що слово то – насіння. І родить воно в 30 - 40 – 100 разів більше і тепер, і до третього, і четвертого роду в прийдешніх поколіннях. Написано, що проклятий той, хто зневажає Творця, – це третя заповідь. Не жалієте теперішнє, блудите з богами, накликаєте біду на Україну. Чому я це пишу? Бо болить мене серце за Україну і за українців, за їх сьогоднішнє і майбутнє, бо це майбутнє наших дітей і онуків.
Хто може поборотись з Господом Богом і перемогти?
Блуд.
Нова з’явилась Єзавель,
І правду Божу обплювала,
Співала Молоху пісень,
І через вогнище стрибала.
Слуга диявола – і блуд
Так щедро знову сіє!
Осліп. Кидає Бога люд –
Облизує стовпа, радіє.
Збезчестили Ісуса Кров,
В шаленім танці потоптали.
Ім’я Господнє і любов
Смердючим брудом поливали.
А що ти скажеш, як прийдеш,
Народе мій, на Божий суд?
Що ж ти на захист принесеш?
Чим оправдаєш блуд?
Невже?
Рідна матінко, Єдина,
Сум побирає.
Та невже ж моя Вкраїна
Над вогнем стрибає,
Закликає громовиці,
Ідолів шанує
І у прибраній світлиці
Бовванів цілує.
2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567123
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2015
Смотри и запомни!
Смотри, безбожный пёс плешивый,
На фотографию внимательно смотри!
Пусть взор твой волчий, нечестивый
Запишет в памяти, внутри!
Как будешь есть, - увидешь кучу трупов!
Как будешь пить – в бокале кровь!
Как зверь ты смотришь глупо, тупо!
Тебе не ведома любовь.
Их кровь – взывает к Небу, к Богу.
На лоб кладешь в лукавстве крест.
Запомни: в ад тебе дорога!
Убийцам в вечности нет мест!
Убойтесь, слуги дьявола, покайтесь!
Вы все в крови, в нужде!
Домой, бандиты, убирайтесь!
За[b] что?[/b] воюете везде?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566840
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2015
ДАЙ ПОЗНАТЬ.
Господь мой, нет подобного Тебе,
Живого, Истинного Бога!
Хвала Тебе в мирах и на земле!
Мой Бог, к Тебе моя дорога.
Вселенную, Творец, Ты сотворил,
Всё движется Твоей рукою.
Навеки мир, Господь, Ты утвердил –
Тверды и вечные устои.
Спортсмен подымет двести килограмм –
Хваленью - чести нет границы,
А Бог наш держит всей Вселенной храм,
Светил небесных вереницы,
Даёт дыхание всему и жизнь,
На всё во всём своё есть время.
И ты, творение, Творца держись,
Он есть Любовь всегда, – не бремя.
Наш ум не в состоянии понять,
Что только в Боге наша сила.
О! Мой Господь, учи и дай познать,
И только Ты будь нам мерилом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566837
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2015
МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ.
Господь, Ти Бог милосердний,
Весь всесвіт тримаєш в руці,
Всім даєш хліб наш щоденний,
За нас Ти висів на хресті!
Приспів:
Вся слава хай буде Ісусу –
Господу Богу Христу.
За Україну молюся,
Кров Його кличу святу!
Хай оживе Україна,
В серцях зацарює Ісус,
Згине вся злоба зміїна
І лине хвала з наших вуст.
Приспів:
Ісус, Господь! Ти – Цар слави!
З колін Україну здійми!
Ми Тебе любимо, славим,
Чекаємо, Боже, гряди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566587
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2015
ГДЕ ВАВИЛОН?
Не ищи Вавилон в Междуречье
И в Риме его не ищи.
Он, ведь, в сердце твоём, недалече –
Ты сам его можешь найти.
Он скрывается ловко под маской
Учений, конфессий, друзей
И очень многим кажется сказкой
И держит в оковах людей.
Чашу свою везде предлагает:
- Смелее, все пейте до дна! –
Подальше от Бога, от Слова,
И больше учений – «вина»,
Больше мнений, конфессий, заборов,
«Светил», направлений и зла;
Между братьями больше раздоров,
Другие худые дела.
Многим дорог мундир Вавилона –
Они лезут из кожи вон.
Выйди к Господу, брат, из загона –
Иначе пойдёшь ты в огонь!
Нет у Бога учений, конфессий,
Служебных мундиров, страстей,
Лжи и хитрости, противоречий,
Обрядов, ненужных вещей.
Он - Бог, Царь и Спаситель народам –
Ему - Одному ты служи.
Он - мир наш и радость, свобода –
Ему сердце своё предложи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566578
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2015
ГОСПОДЬ ВАС ЛЮБИТЬ І ЧЕКАЄ!
Сатана – цар світу цього,
Не залиштеся у нього!
Він украв усе, що добре,
Дурить вас, до себе горне.
В нього підлість, гріх, розваги,
Злість, насильство, біль і маги.
Гордість, звичаї і моду,
Блуд придумав для народу,
Щоб грішили всі ще більше,
Щоб ставало все ще гірше:
Сльози лилися рікою,
Горе йшло щоб за ногою.
Чуйте, люди, голос Божий!
Просипайтесь всі, хто може!
Він вас кличе в Царство Боже!
Слухай! Йди! Він допоможе!
Бог вас любить і чекає,
Знайте: Він усіх прощає!
Не баріться, нема часу,
Душу Бог спасе і вашу.
Дайте в серці Йому владу,
Лиш до Нього йдіть на раду!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566487
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2015
Я НЕ ХОЧУ СУДИТЬ.
Постой, остановись,
Смиряться так не гоже.
Ты не кляни, не злись.
Обида – зло, не Божье.
Настырно шепчет враг:
- Твой брат плохой, ты - лучше…
Тебя он обманул…
Прощенья не получит!
Успех твой он украл –
Ещё тебя и учит!
Ты будешь прав. Ты - прав!
Придёт удобный случай. -
И много разных слов
Мы слышим в мыслях наших.
Враг делает «улов» –
Хватает всех «незрячих».
Скажи врагу ты: НЕТ! -
Того люблю и знаю,
Кто Сам пошёл на крест
И я, как Он, прощаю!
Не буду множить зло,
Не буду бить словами.
Я буду всех прощать
И радоваться с вами.
Мне незачем судить.
Я не желаю власти,
А с Ним хочу ходить
В Отцовской благодати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566485
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2015
СМИРИСЬ.
Нас всех назвал Он - «мой народ».
Призвал народ Свой, чтоб смирился,
Скорей взыскал Лица Его,
От злых путей чтоб обратился;
Чтобы не спорил, доверял,
В уме своём не заблудился,
К Отцу Небесному взывал –
Ему народ Его молился.
Оставьте ссоры и вражду,
Злоречье, мерзость и ненависть.
Пусть не ведёт на поводу
Слепая гордость, хитрость, зависть.
Смирись пред Именем Святым,
Народ, что носит это Имя!
Проснись, прозри, не будь слепым –
Усыновил тебя Он, принял.
И ты Его законный сын,
И дочь возлюблена навеки.
Тебя хранит Он в тени крыл,
И любит нежно человека
Господь Иисус, - Ты Царь и Бог,
Творец, Владика во Вселенной,
Ты сделал всё для нас, что мог!
Тебе пою я вдохновенно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566072
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2015
Не мудруй.
Боже, дай нам любити усіх
Любов’ю, якою Ти любиш,
Недругів наших і ворогів,
І не прикидатись на людях.
Бути не хочу я – немовлям,
А хочу у правді зростати.
Не вірмо легко солодким словам –
Навчімось у Бога питати.
Ти ніколи не стій в стороні
І злу не вступайся з дороги,
Щоб не бути у нього в ярмі!
У зла не проси допомоги!
А на Господа лиш уповай,
Бо в Нього лиш правда і сила,
Але з вірою – без коливань,
То прийде усе, що просили.
Не філософствуй і не мудруй –
Зло є гріх. Нема оправдання:
«Мале воно; Бог не почув;
За нього нема покарання…».
Не Бог. Караєш сам ти себе,
Бо в серці твоєму неправда.
Крапля отрути життя бере.
Будь відкритим Господу завжди.
Він повік не залишить тебе
У злиднях, в журбі і в хворобах –
Зцілить, захистить, обереже,
Благословить на всіх дорогах!
Амінь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566067
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2015
ЗАБЛУДШИЙ СЫН, ПРИДИ!
Тяжёлый груз, устали плечи.
Нет радости, лишь суета;
Уж нет в их сердце больше песен –
Одно мученье, пустота.
Какой же врач его излечит?
Кто даст ему покой и мир?
Он наг и нищ, и искалечен,
И не зовут его на пир.
Его уже не замечают
И смотрят гордо, свысока.
Они бедняжечки не знают:
Награда мира – вот она!
Как мир жесток, ещё узнают,
Когда придёт расплаты час.
Теперь поют, шумят, играют,
Вино и смех, и громкий глас.
И не заметишь, как укусит,
Сразит гордыню наповал
И в грязь лицом тебя забросит,
Как много раз ты там лежал.
Не падай в лужу на колени,
С бутылкой дружбу не води.
Приди к Иисусу ты в смиреньи –
Его спасение прими.
Как видно, друг, не там ты ищешь
Любовь и радость, и покой.
Вернись, Он ждёт тебя, очистит –
Вернись, заблудший сын, домой!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565846
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2015
Судити істина буде!
Христос на хресті розіп’ятий,
Побитий немов шматок м’яса.
За нас усіх Він проклятий, –
На Ньому прокляття наші.
На Ньому всі наші рани,
Біль і гріхи й покарання,
Весь Він від крові – багряний,
Нам дарував оправдання.
Досить уже, християни,
Чистим Його малювати,
Нашим нечестям таємним
Ганьбити і ще й катувати!
Наші гріхи й нечистоти
Там, на Голготі, служили
Господу Слави й безжально
Бога на хрест почепили.
І не оправдуйся, друже,
Що живеш ти в іншу епоху,
Що в Божому храмі служиш,
Поставивши свічку Богу.
А серце твоє закрите,
В ньому немає Ісуса, –
Байками тісно сповите.
За тебе, мій брате, молюся.
Щоб ти, дивлячись, бачив;
Слушне почув своїм вухом;
Богу Святому відкрився;
Дав серце Святому Духу.
І більше не клич нікого
Ніколи на допомогу –
Одного Бога Живого
Ти клич з собою в дорогу.
Все інше – марне, облуда –
Людський надуманий звичай.
Судити істина буде!
Чуєш? Господь тебе кличе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565845
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2015
ПАСТИР МІЙ. э
Пастир мій, Господь Ісус,
Весь Тобі я віддаюсь!
Ти паси мене завжди,
На пасовища води.
Я вівця з Твого двора –
Хай же знає дітвора,
Що наш захист, то – Ісус!
І вовків я не боюсь,
Бо з Ісусом я завжди!
Ти, Господь, мене веди.
Хай вовки вже мають страх
І ховаються в лісах,
І не вводять в блуд людей
Диким медом їх ідей!
Правда є одна – Ісус!
Йому я поклонюсь!Лиш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565599
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2015
ОСТАТОК БОЖИЙ.
Я хочу, и хочешь ты
Быть остатком Божьим,
Чтобы в Царство с Ним войти,
Быть Ему похожим.
Но для этого, мой брат,
Нужно нам смириться –
Только в истине ходить,
Чтоб не заблудиться.
Всё, как есть, не отрицать,
Что сказал нам Вечный
В Своём Слове верный Бог –
Святой, Бесконечный.
Он призвал, определил
Быть тебе остатком.
Добрых Божьих дел святых
Сам Он стал начатком.
Детям Божьим завещал
Встать на дело Божье;
Власть и силу даровал,
Имя, что всё может.
Чтоб услышал мир глухой
Чистый голос Божий.
Нет уж времени! Не стой
И не стань прохожим!
Не пройди мимо Него
По своей тропинке.
Слушай Божию трубу,
Не внимай волынке.
Чтоб не быть тебе и мне
Не в Божьем «остатке» -
В сатанинской адской тьме,
С его отпечатком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565597
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2015
БОЖА ТАЄМНИЦЯ.
Мир Господь Ісус нам дав
І на вушко ще сказав:
Дуже діток люблю Я.
І ти – донечка Моя.
Ти не бійся, не журись,
А на Мене обіпрись.
Всюди Я тебе веду,
Обійдемо ми біду.
Не вітайся ти зі злом,
А за зло плати добром!
Ти до Мене приходи -
Будеш радісна завжди.
Соняшник.
Ти, як сонечко весняне,
Жовтий, наче полум’яний.
Буду я тебе кохати,
Берегти і поливати!
Боже, дякую за чудо!
Слава вся Тобі хай буде!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565415
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2015
ТЫ В СЕРДЦЕ МОЁМ НАВЕКИ.
Ты в сердце моём навеки –
Ты - радость, любовь и мир.
Мой Бог, сотворивший веки,
Позвал и меня на Свой пир.
Радуюсь я и взываю:
Приди, Иисус, Тебя жду.
Мой Бог, Тебя призываю,
В Тебе я имею нужду.
Ты - мой Спаситель, Дорога;
Твоё Слово – свет для ноги.
Стать без пятна и порока,
Господь мой, Ты мне помоги.
Пусть же всегда Страх Господень
С Тобой в моём сердце живёт,
Мудрость даёт, меня водит
И в Царство Твоё приведёт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565413
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2015
ВРАЧУЮЩИЙ БАЛЬЗАМ.
Твои, Господь, Слова верны.
Они - врачующий бальзам,
Любви и милости полны
Идут всегда на помощь нам.
Люблю и сердцем их беру,
Прошу, чтоб Ты мне говорил.
Тебя, мой Бог, благодарю
За всё, что Ты мне подарил!
Хвала Тебе, мой Бог благой,
Мой Искупитель, сердца Царь.
Один Ты любящий такой!
Благодарю Тебя за дар!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565168
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2015
БОЖА МИЛІСТЬ.
ДОБРИЙ ДРУГ – ВІД БОГА.
Два сусіди подружились,
Дуже близькі друзі стали.
Якось-то розговорились,
Таємниці відкривали.
Петрик – менший, в першім класі.
Другий – вчений муж, професор.
Мали спільне друзі наші:
Засідали, мов в конгресі.
Петрик другові признався,
Що не був сьогодні в школі,
А охоче він катався
І натішився доволі.
- А чому це, любий друже,
Ти зі школою не дружиш?
Видно, що тобі байдуже
І за нею ти не тужиш.
- Ти вгадав усе до краплі.
Ця табличка вража – сниться!
Ноги в неї, наче в чаплі,
Б’є мене і веселиться!
Я втікаю, спотикаюсь,
Вже, здається, край – без сили!
Все! Кінець! Я задихаюсь,
Ноги, наче, підкосили.
Мокрий вранці просипаюсь.
Знов не вивчив я табличку!
Що робити? Та збираюсь…
Замість школи йду в тепличку.
- Що там робиш стільки часу?
- Колі я допомагаю,
Йду напитись з бочки квасу –
До полудня дотягаю.
- А що кажуть мама й тато?
Не запитують щоденник?
- Справ у них своїх багато,
А я, з виду, хлопчик чемний.
Звідки мама буде знати?
Звісно, друг ти і не скажеш.
Не довідається й тато.
Щось придумаю, все зважу.
- Хочеш, Петрику, розкажу,
Що дало мені охоту?
Як я з’їв найкращу кашу,
Зразу взявся за роботу.
Як ось ти: не вчив табличку,
Мав в щоденник «одиницю»
І собі я взяв за звичку –
Полювати синю птицю.
- Де вона? В полях, чи в лісі?
Можу я її зустріти?
- На горищі, в стайні, в стрісі:
Я туди ходив сидіти.
- Щось тебе не розумію.
Ти кажи мені простіше.
Бо, як ти, я не зумію.
Вчений ти – тобі видніше.
- Ось, як ти, я не навчився,
Те, що задано додому.
Сів за парту, причаївся.
Вчитель кличе по-одному.
Ось моя настала черга.
Йти було так дуже важко –
Я зігнувся, як кочерга,
Тілом бігали мурашки.
Як по-правді, то злякався,
Аж не слухались коліна.
Щось казав і заїкався –
Став язик, немов поліно.
Всі сміялися досхочу,
А мені – великий сором.
«Більше йти сюди не хочу:
Ця наука – чисте горе!»
Думав з сумом, у скорботі,
Повертаючись додому:
«Краще може на роботі,
Ніж у соромі такому?
Два по два, то є чотири!
І вставати треба рано.
Буду я тягати гирі –
Чемпіоном світу стану!»
І шукав, як ти, сховатись,
Як то кажуть, сачкувати.
Не хотів я признаватись
І про те не знала мати.
Заховався за хлівами
І «заглибився в науку»…
Не чекав так скоро драми.
Раптом хтось схопив за руку.
То, звичайно, моя мама.
О! Березова та каша, –
Мама щедро пригощала,
Рятівниця то є наша.
Знову я пішов до школи,
Знову там мене питали.
І сказав собі: «Ніколи
Не прийду, аби ви знали!»
Вже ховався я у сіні,
Трохи дальше там від дому.
На деревах білий іній.
Я – в кублі, в хліві чужому.
Через дірку бачив небо,
Мріяв птахом там літати.
«Що ж мені для того треба?» -
Мушу десь я розпитати.
От купив собі газету.
Намагався прочитати:
«У – чи – тель – ска – я газета» -
Ця вже мусить певно знати!
Прочитав я заголовки.
О, то лихо! – Все про школу.
Стало гірко і неловко…
Скинув я її додолу!
Дивно дуже приземлилась
Перед Машкою, козою –
На сучечок почепилась,
Ніби, хтось її пристроїв.
Враз, зайшла бабуся Таня,
Щоб козуню подоїти.
- Що ти робиш, люба Маню?
Як це мушу розуміти?
А коза дивилась пильно –
Ну, прямісінько в газету,
Мов читала неухильно:
«Розкриття його секрету».
- Ой, Параско! – загукала
До сусіди баба Таня –
Йди подивишся, щоб знала
Й не скажи, що набрехала!
- Що там скоїлось, сусідо? –
Прилетіла враз Параска.
- Будеш нам ти перший свідок:
Вчена кізонька – не казка!
Подивися, як читає,
Очі водить за рядками.
Ось газета… і хто знає…
Ще й товста – із сторінками!
- Зачекай, і я побачу,
Що коза твоя читає.
То для школи щось неначе,
І чому це вибирає?
Враз ця байка облетіла
Всю округу блискавично,
І малеча захотіла
Вздріти кізоньку незвичну.
По одному йшли до стайні
І з козою розмовляли.
Хочуть знати все детально.
Та – мовчить, що б не питали.
Цілий день коза в облозі.
Хочу злізти – хтось приходить,
Знову гості на порозі!
Вийти звідси – не виходить!
Враз, з’явилась баба Таня
І козу свою замкнула.
А душа моя до рання
Ока в страху не зімкнула.
Пацюки і вражі миші
Воювали, шкряботіли
І, здавалося, в цій тиші
З’їсти бідного хотіли.
Реготав Петрусь, аж трясся,
Живота тримав руками,
Наче била його трясця,
І вигукував: «Ой, мамо!»
- Стукав чоботом по стінах,
Нявкав, наче наша киця –
Та усе було без зміни.
Думав: «Як це закінчиться?
Та коли ж настане ранок?
Я ж бо вчора не обідав.
Тільки з’їв ото сніданок –
Не лишилося і сліду!
То ж, коли відкриють двері,
Я тоді втечу вже звідси.
Що було в нас на вечерю?..
Досить вже! Лиш їсти, їсти!»
Що робити? Закричати?
Люди сплять давно в окрузі
І тоді всі будуть знати:
Й вороги, не тільки друзі.
Намагався я заснути –
Сон не хоче мене брати.
Їжу – сил нема забути,
Ноги стали замерзати.
А за маму – я забувся.
Страх великий перебула,
Як додому не вернувся, -
Скрізь бігом, вже й ніг не чула:
І у школі, і в лікарнях,
І в міліції шукала.
Ноги збила свої марно,
Сльози в горі проливала.
- Цілий місяць він не в школі! –
Каже вчителька суворо -
Розгільдяй! Уже доволі!
Не приходите на збори.
- Ви пробачте, я працюю
Кожний день на трьох роботах,
Бо одна дітей годую
Важко, в праці і в скорботах.
Ну, простіть ще раз, благаю.
Він розумний – то дитина.
Лік для нього свій я маю –
З нього виросте людина.
Ось, як тільки просвітліло,
Думав: «Як розряджу горе?»
Обмізковував це діло:
«Подоїть козу – не сором».
Взяв за дійок і – до рота!
Раптом та коза метнулась –
Я упав в її болото!
Та – рогами замахнулась.
- Ой, не можу! Ой, тримайте! –
Там Петрусь качався з сміху –
Дійок брудний в рот запхати –
Ну, оце так є потіха!
- Закричав я з переляку,
Став невинні двері бити.
Хтось тоді проходив шляхом:
Поспішив, щоб відчинити.
Я – заплаканий, голодний,
Подзвонив у двері наші.
Брудний, в сіні і холодний,
Вже готовий був до «каші».
Мама – плакала, аж схудла.
І мені вона зраділа.
Мама в мене дуже мудра –
Прут у руки і за діло,
Щоби вибити всю дурість,
Що до мене причепилась,
А натомість стала мудрість
І зі мною подружилась.
Після каші «з різки, з перцем»
Довго я не міг сидіти:
Не боліло мені серце,
Не сміялися вже діти.
Раз мені матуся каже:
- Сядь отут, мене послухай.
Те, що робиш, діло враже…
Слухай, голову не чухай!
Богу вірю я і тато.
Він – Отець наш, що на небі.
Милостивий Бог, багатий,
Дасть тобі усе, що треба.
Ми не маємо нічого,
Щоб було воно не Боже!
Не боятися Святого –
Діло грішне і негоже.
Пам’ятай же, сину любий,
З роду в рід, повір, ніколи
В нас не був, хто гульки любить
І ховається від школи.
Не було у нас п’яниці,
Брехуна і лежебоки,
А ні злодія, ні вбивці,
Ні курця, гравця у покер.
Богу все відкрите й серце.
Всі думки Господь читає.
З Ним ти будь завжди відвертим.
Те, що думаєш, Він знає.
Всі твої бажання, сину,
Відкривай Йому щоденно.
Дасть Він мудрості і сили,
Все щоб знати достеменно.
В Бога ти проси водіння
І Його Святого Духа
Та на все благословіння,
Щоб Його лиш слово слухав.
Все роби на славу Божу
Всім життям своїм, руками.
А язик – за загорожу,
Не дружи уже з гріхами.
- Ну, а тато не сварився?
- Не вернувся з фронту тато.
З Богом я тоді зріднився,
Став же вчитися завзято.
Був Господь мені за тата.
Я шукав Його поради –
Спілкувався з Ним багато,
Не шукав чужої ради.
Все, що роблю, винаходжу –
То лише на Божу славу.
В Ньому мудрість я знаходжу –
То Його усе – по праву.
Бачиш, ось-де, у куточку
Я пишу: «На Божу славу».
Так – на кожному листочку.
З Ним берусь за кожну справу.
Сів, задумався товариш –
Десь були думки далеко…
- Ти чому мене не свариш?
Мудрий ти, мені нелегко.
- Це вже добре, совість мучить.
Бог все бачить, тебе любить
Всіх, хто просить, того учить.
Лінь твою Він враз погубить.
* * *
У дворі Петрусь завзято
Віддавав всю славу Богу,
Бо було у нього свято –
Вибрав він свою дорогу.
А на серці радість, легко –
Бог звільнив його від страху.
Хитру лінь прогнав далеко,
Знав: не дасть вже більше маху.
Раптом, діти, з щось подібне
З вами трапитися може,
Знайте: Слово Боже вірне
І Воно вам допоможе.
Наш Ісус Христос те Слово.
Гріх забрав Він на Голготу.
І прийде вже скоро знову.
Тож віддай Йому турботу.
Ти відкрий своє серденько,
Запроси мерщій Ісуса.
Поклонись Йому низенько
І Його лиш голос слухай.
Поведе тебе краями
Щастя, радості і миру
І завжди Він буде з нами,
Бо усіх нас любить щиро.
А ти знаєш, що Ісус любить тебе?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565139
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 08.03.2015
НИКТО – КАК ТЫ.
Моя надежда и мой щит
Навеки Ты, Отец Небесный,
И Слово, что мне говоришь,
Моя защита в поднебесье.
Никто не любит так, как Ты;
Никто, как Ты, нас не прощает;
Ни в ком нет столько доброты;
Никто, как Ты, не ожидает.
Пусть слава, честь, родной, Отец,
Аж в тронный зал к Тебе взлетают,
Рекою льются из сердец
И никогда не иссякают.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564902
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2015
БОГ ВЕЛИКИЙ.
Бог Господь – один-єдиний!
Він Великий і всесильний.
Мудрість, істина Господня –
Завжди! Вчора і сьогодні!
Істина лише у Бога -
Нам до вічності дорога!
Будь уважний! Знову й знову:
Міряй крок свій лиш по Слову!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564900
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2015
ДЯКУЙМО БОГУ.
Подивіться, любі діти,
Як веселка в небі сяє!
Будем жити і радіти –
Бог нас любить, пам’ятає!
Знака Свого дав на небі,
Що потопу вже не буде!
Кару взяв Ісус на Себе!
Чуйте, знайте, усі люди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564796
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2015
ХОЧУ МАТИ, БОЖЕ, КРИЛА!
Любий, рідний мій Ісус,
Я до Тебе лиш горнусь!
Очки вранці відкриваю,
Перше - я Тебе вітаю.
Як дивлюся у віконце,
Ти цілуєш мене сонцем,
І я бігаю з Тобою
Ти вмиваєш Сам росою,
Що виблискує, мов перли.
Вітерець гойдає верби.
На стовпі гніздо лелеки.
Он, від мене недалеко.
Він літає іще вище.
А до Тебе, Боже, ближче.
Вище й вище все підносиш!
На крилі Своєму носиш.
Хочу мати, Боже, крила,
Щоб до тебе полетіла,
У Твоїм саду ходила
І там ноги заросила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564795
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2015
Бо ти голубки не любив.
Куди ж ти, голубе, ходив?
І ніжки дуже натомив,
Не спав, не їв, а туркотів,
Бо ти голубки не любив.
Від неї часто утікав –
Спочинку іншого шукав,
І сам не знав: чого хотів,
Бо ти голубки не любив.
Вона сиділа на гнізді:
І наче добре, в гаразді.
Ховавсь, таємно все робив,
Бо ти голубки не любив.
Вже час пройшов і ти не зміг
Зійти з кривих своїх доріг.
Ти іншу в серденько впустив –
Свою голубку не любив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564495
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2015
ПОМОЛИСЬ, МОЯ ДИТИНО.
Не бунтуйся, Україно,
Як вино шумує.
Помолись, моя дитино,
Бог тебе почує.
Дасть Господь тобі пораду
І чутливі вуха,
Скаже: де іти на раду
І кого послухать.
Не гордися ти собою,
А іди до Бога,
Бо не матимеш спокою
І будеш убога.
А як хочеш відродитись,
Жити вічно добре,
Починай уже молитись.
Бог не любить горде,
Що себе лиш прославляє
І боввана носить,
Б’є поклони і волає,
І ідолів просить.
Викинь з храму свого серця, –
Що Господь не любить.
Словом Божим освятися
Й добре тобі буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564494
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2015
[b]Наша Пасха – Ісус закланний за нас!
Жертва Ісуса.[/b]
Бич аж свистів у повітрі,
На шмаття рвав Боже тіло!
І текла Його кров по долівці,
Шкіра обдерта висіла…
Та бич все хльостав без жалю,
Ніби бездушна машина.
І смерть вже встромила жало,
Болем жахливим душила.
Святкував і радів завчасу
Всесвітній брехун і злодій,
Він терновий вінок колючий
Нап’яв на Нього у злобі.
Серце Ісуса стискали
Наші гріхи і провини.
Люди дивились – не знали,
Що діялось тої години.
Живого не знайдеш місця:
Побитий увесь, у крові…
Звідки в людей стільки звірства,
Ненависті до любові?
Ні, Ісус не просився,
І, навіть, не думав кричати.
За все людство молився
В годину тяжкої розплати.
Він серця їх змучені бачив
В гріху, в сатани у полоні.
Злі духи всі, скажені неначе,
Радо плескали в долоні,
Що вони Бога здолали –
Вже сядуть на Божім престолі
У сяйві вічної слави,
У Божому ореолі.
Ти дав їм в розплату – тіло,
Купив кожну душу Ти кров’ю
У смерті вже вирвав жало,
В тріумфі вознісся любов’ю.
Дав мені силу каяття,
Твою святість, славу, спасіння.
На Тобі – мої прокляття,
На мені – благословіння.
Тому, хто серцем приймає
Жертву Ісуса, вірить і знає:
Щоб більше вже не вмирати,
З дороги Його не звертає.
Дорога ця кроплена кров’ю –
Для тебе щедро пролита,
Щоб міг ти святою любов’ю
Все подолати і жити!
Ти – наша сила і мудрість,
Сміливість і перемога,
Омріяне щастя – вічність,
Правда, Життя і Дорога!
Алілуя! Амінь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564224
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2015
ВИРОДОК.
Час прийшов і та година –
Пробивається пташина.
Зсередини наступає
Шкіру тверду він довбає.
- О! Нарешті, світ я бачу!
Маю я орлину вдачу.
- Ой, та що ж це за дитина?
Голе черево і спина,
Голова якась велика,
Дзьоб, неначе заковика.
Народилося малятко.
Чи не виродок - курчатко?-
Що ж то діяти, не знала.
Своїх діток позбирала,
Повела у сад гуляти,
Черв’ячків щоб поклювати.
Бідна квокала, просила –
Пташеня не мало сили.
- Ой! Крадеться вже сорока,
Та злодюга білобока!
І побігла мама-квочка,
Залишила там синочка.
Гусенята й каченята
Насміхалися завзято.
Він голодний гірко плакав.
Підійшов Сірко, собака.
- Хто ти є? Не розумію.
Допоможу, як зумію.
- Я залишений, голодний,
А цей світ такий холодний,
І ніхто мене не любить,
Не годує, не голубить.
Я від холоду страждаю,
Всі мене ось зневажають.
- Хоч не знаю, що за птиця, –
Побиватись не годиться.
Бо є Той, Хто всіх нас любить,
Він годує і голубить.
Наш Господь – Ісус, Спаситель.
Він усім нам попечитель.
Ти поклич Його швиденько.
Він прийде в твоє серденько
І зігріє, нагодує,
І з тобою помандрує.
Дуже крихітка зраділа,
Стрепенулась, осміліла:
Кличу я Тебе, Ісусе!
Ти спаси і мою душу!
Ти мій Бог і мій Владика,
Слава й честь Тобі велика!
Будь, Господь мій, Ти зі мною,-
Загородою, стіною.
Відтепер я Твій навіки!
Ти мій Хліб і мої ліки!
Ти мій Цар, моя надія –
Моє серденько радіє.!
Швидко вбрався в гарне пір'я –
Став найкращим на подвір'ї.
То орлиний син в неволі:
Бог вершить усіх нас долі.
Він розправив свої крила,
А від Бога прийшла сила
І майнув у вись, за хмари.
Згиньте всі прокляття й чари!
Нам Ісус дає всім волю,
Щастя, радість, добру долю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564223
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 04.03.2015
Господи, дай мир моєму народу!
Слава! Слава тобі, мій Господь,
Могутній, Всесильний, Владика!
Перемога і велич Твоя,
Непоборна сила велика!
Боже, все, що на світі – Твоє!
Твоє, Господи, Царство вічне!
Ти, Володарю, понад усе –
Усе інше є скоротічне:
Проходить, як мить, і їх сліди
Зникають із пам’яті навіть.
Ти одвіку Той Самий завжди,
Хто любить, чекає у славі.
Тільки Ти владарюєш над всім,
В руці Твоїй сила, могутність.
Возвеличити у світі цім
Можеш лиш Ти, і дати майбутність,
Все багатство, і славу Твою
Лиш Ти всім даєш в нагороду.
Даруй, Господи, ласку Свою,
Мир Божий моєму народу!
А серця їх наповни теплом,
Розтопи всю кригу невір’я!
І майбутнє із щастям й добром
Хай при́йде у кожне подвір’я!
І хай згинуть усі вороги,
Упадуть своїми полками
Геть усі, до одної ноги!
Ти, Господи, завжди будь з нами!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563959
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2015
ХРОСЯ.
Жила-була одна сім’я.
Їх тато добрий, мудрий, щирий.
Хвалили Боже тут Ім’я,
В любові, радості всі жили.
В сімействі – тато голова,
Так заповідано нам Богом.
Матуся – ніжна, вольова,
Для тата – справжня допомога.
Вона – у кожному куті,
Весела, завжди у роботі,
Приємна, лагідна в житті
І кожен чув її турботу.
Любенькі діточки її:
Синок Іван і доня Шура.
Були також у їх сім’ї:
Дружок – Бровко і киця Мура.
Любились дуже всі вони:
Дітей зі школи виглядали,
Долала киця паркани –
На висоті дітей чекала.
А як побачить, то біжить,
Несе хвоста свого трубою –
Готова скочити в цю ж мить
І поділитися любов’ю:
Своїм шершавим язичком
Лизати в радості обличчя
І, навперейми із Бровком,
Біжать обоє. Ну! Хто швидше?
І радості немає меж:
Щодня – обійми, поцілунки.
Хотіла б Хрося з ними теж
Та – лежебока і ласунка.
Пізнати хоче все на смак
І рилом завжди всюди рила.
За кожним разом вона так
Ім’я своє собі творила.
Ну що ти вдієш, як така?
Свиня не знає виховання.
Усе шукає гнояка
Чи то болота для купання.
Тому їх тато змайстрував
Для Хросі гарну клітку – хату,
Замок надійний теж поклав,
В корито їй – харчів багато.
І Хрося нудилася там:
Думки її були в городі.
Вона складала собі план:
Прорватись якось, при нагоді.
Дивилася свиня на світ
Із-за своєї огорожі
І ті, хто їй казав: «Привіт!»,
На її думку – всі негожі!
Вона звернулась до Творця,
Тамуючи образу й сльози:
- Несправедливість вся оця
Мене замучити так може!
Хрю-хрю-хрю – ю – ю – ю!
Я в загорожі ось сиджу,
А Мурка грається з дітками.
Бровко гарчить, як на чужу –
Гасає он, поміж квітками!
Хрю-хрю-хрю- у – у – у!
А я сиджу все в заперті –
Для мене місця там немає…
І що мені в цьому житті?
Ніхто не гладить, не приймає.
Хрю-хрю-хрю – ю – ю – ю …
Солодка морква он росте,
Рясні червоні помідори.
Все відгороджене оте
Усе собі, все до комори!
- Чого ти плачеш, порося?
Що це з тобою, моя люба?
Ти аж здригаєшся уся.
Так можна врізати і дуба!
- Хрю-хрю-хрю-у-у-у…
-Тобі не любиться така
І ти мене зовсім не любиш,
А любиш Мурку і Бровка,
Не вчиш мене і не голубиш.
Хрю – ю – ю – ю – ю - ю…
Не милий вже і білий світ:
Самій в хліві отак сидіти;
Свербить постійно мій живіт
Й завжди сміються з мене діти.
- Гаразд, Хросюню, ти не плач,
Помий обличчя, витри губки.
Приніс тобі я ось калач.
Ти причеши гарненько чубчик.
Господар вирішив свиню
Манерам гарним научити.
Зобов’язав свою сім’ю
Її почистити й помити.
- Води в корито принесіть
І свинку вимийте щітками,
Гарненько кіски заплетіть
Із кольоровими стрічками,
І гарну сукню у квітки,
Нові блискучі черевички,
Щоб гній забула і клітки.
Ви їй годіть, як би сестричці.
- Слова Господаря – закон.
Ми зробимо, що ти волієш.
- Чимало буде перепон.
- З любов’ю, любий, все зумієш.
- Готове вже, здається, все.
Піди, Бровко, поклич-но Хросю.
З собою хай же не несе
Того, що було з нею досі.
- Хрю - хрю, що це за знак такий?
Ви хочете мене убити?
- Господар добрий наш, благий –
Звелів тебе оце помити.
- Хрю – хрю – хрю – хрю – хрю та хро.
Навіщо тратити добро?
Томити руки й мене мити
І мучитись. Води відро
Нести – ще можете й розлити.
А я отам, на хідничку,
Щаслива з вами буду жити.
Я можу також в квітничку.
- Тебе ми мусимо помити!
- Ти, свинко, хитра – не мудруй!
Давай залазь мерщій в корито
Та все болото відмочи,
Щоб легше було тебе мити.
- Мені здається, чиста я.
Торік, перед Різдвом, я милась.
Хіба що суконька моя,
То, справді, добре обносилась.
Сміялись дружно всі вони.
- Скидай, залазь мерщій у воду,
Омийся ти, похорони
Свинячу – грішну цю природу.
Щоб не смерділо в домі цім
І все було у згоді, в мирі,
І, щоб приємно було всім,
Жили в любові люди й звірі.
Взялися дружно всі і вмить
Її гарнесенько помили –
Чистенька, біла – аж блищить.
Та ще й парфумами полили.
- Любенька, досить вже, вилазь.
Я впевнена, що ти вже чиста.
- Давай, тебе я заплету.
Як хочеш, дам своє намисто.
- Мені здається, що не та,
Нова я стала – Хрося інша:
Красива шерстка, золота,
І стали білими колінця.
І радості не було меж!
Вона раденька танцювала.
- Танцюйте ви зі мною теж! –
І Хрося радісно співала:
- Гарна сукня у квітки,
Кольорові теж стрічки,
В черевичках каблучки,
Як у рідної дочки!
Приспів:
Гоп-скік, гоп-скік –
Нові черевички!
Гоп-скік, гоп-скік –
Братики й сестрички!
Тато ваш – вже тато й мій,
Доня я у хаті цій!
Мама люба вже й моя
І новою стала я!
Приспів.
- Щаслива, радісна ти, будь.
Тебе в сім’ю я ось приймаю.
Тобі відкрилась Божа путь –
Хай Бог тебе благословляє.
Ти будеш в хаті від тепер,
Завжди в пошані, разом з нами.
Пішов на дрова твій цебер –
Навчайся їсти вже руками,
Виделку брати і ножа
І вже не плямкати губами,
І пити з чашки, не з відра,
І слідкувати за зубами.
- Стелити ліжечко своє,
Не їсти брудними руками,
Щоденно личенько твоє
Чистенько мити вже без мами.
- Ви всі навчаєте її –
Он, Хросю вже перелякали.
З любов’ю навики свої,
Ви краще б їй передавали.
- Ми, Хросю, любимо тебе,
Добра і радості бажаєм –
Книжками мудрими оце
Ми всі тебе благословляєм.
«І де знайти мені слова,
Сказати мудре щось в подяку?
Кажи, свиняча голова,
Чи спорожніла з переляку?»
- Гаразд, гаразд, уже пора
Нам, любі діточки, до столу.
Закінчилась весела гра –
Не запізнитися б до школи.
І кожен діло добре знав:
Хто стіл старанно застеляє,
А хто тарілки розкладав
Хто всім водичку наливає.
Стояла Хрося в стороні –
Нічого з того ще не знала.
«А що робить тепер мені? –
Себе настирливо питала. –
Цебер мій викинули геть.
Чи буде місце мені сісти?
Хоча б насипали ущерть. –
Сама не знаю, як то їсти».
- Ну, все здається. Хліб і сіль…
Пора. Синочку, клич вже тата,
Кажи: «Накрили дружно стіл,
Тепер вже можна починати».
- Хвала і слава, Отче наш,
Тобі за цю смачну поживу.
Благослови і освяти,
Щоб жити радісно й щасливо.
В Ім’я Ісуса просим ми,
Святе Ім’я всі величаєм –
Молився тато із дітьми
Щодня і стало те звичаєм.
Всі дружно їли, як один,
Лиш Хрося все спостерігала:
Як всі беруть, кладуть куди
І що їй діяти – не знала.
І враз, відважилась вона:
Надійно ложку обхопила,
Хоч знала, що була смішна,
Але навчитися хотіла.
Черпала суп – та все дарма.
«Ой, що робити? Я не знаю!»
Вона і так, вона і сяк…
- О, ні! Обід я не лишаю!
Схопила миску за краї,
Туди встромила своє рило,
«Нехай сміються – всі свої»
І – супом морду всю покрила.
Усе злизала язиком,
Де лиш вона могла дістати.
Сміялись Мурка із Бровком –
На них суворо глянув тато.
-Так не годиться, діти, нам
У скруті залишати.
Усім, по-черзі, треба вам
Манерам добрим научати.
Взяла салфеток цілий бунт
Любима донечка, Шуринка –
Їй не сподобався цей глум
І стала мити бідну свинку.
- Доволі, Хросю, не журись,
Все добре й гарне – попереду.
Старанно, люба, ти учись,
Бо на початку всім не з медом.
Ти не хвилюйся, не спіши,
Проси когось на допомогу.
З тобою будемо усі,
Разом знайдемо ми дорогу.
- Спасибі, любі ви мої,
Що любите мене, те знаю.
Всі перешкоди у житті
Я з вами швидко подолаю. –
Робила Хрося, що могла:.
Щодня вставала спозаранку,
Стелила постіль і тягла
Тріпати килим свій на ганку.
Вже добре йшли її діла.
Книжки щодня вона читала.
Якщо сама що не могла,
У когось вже тоді питала.
І стала Хрося вже не та.
І, навіть, рохкала інакше,
І їла чисто, все до дна,
І загордилася неначе.
Усе частіше, кожний день,
Все перед дзеркалом сиділа,
Порад – не слухала, мов пень,
Допомагати – не хотіла.
Все турбувалась за красу:
Підводила й щипала брови,
Обстригла геть свою косу,
Пустими стали всі розмови.
Усе казала: «Зайнята.
У мене є важніше діло».
Як вчула запах гнояка –
Мерщій побігти закортіло.
- Мені для чого ці знання?
Не маю більше я охоти!
І ота вимита свиня
Пішла валятися в болоті.
Ой, свині, свині, горе вам!
Ви топчете чужії перли.
А місце ваше є не там,
І Бог не хоче, щоб ви вмерли.
Чи ти свиня, чи інший хто,
Той, що покликаний до неба,
В болоті був колись, «ніхто» –
Туди вертатися не треба!
То ж піднімись, якщо ти впав,
І не лежи в своїм болоті!
Ісуса, Господа пізнав?
Віддай Йому всі нечистоти,
Що в тебе в серці завелись,
Очистить Він і оправдає.
Покайся швидше, не барись,
Поки труба ще не лунає!
Бо як почуєте ви клич,
Тоді вже край – замкли ворота!
Піде землею грізний бич –
Назад не буде повороту!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563933
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 03.03.2015
БУДЕМ, ДЕТКИ, СЛАВИТЬ БОГА.
Будем, детки, славить Бога -
Жизни нашей Он дорога,
Мудрость наша, слава, сила,
Всё, что радость и красиво.
Очень сильно Он нас любит -
Пусть услышат в мире люди.
Он нам солнце посылает,
Щедро всех обогревает.
Он нас кормит, охраняет
И спасенье предлагает.
Приходите и берите:
С Богом в вечности живите!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563723
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2015
ПОДОРОЖ В МАЙБУТНЄ.
Телевізор репетує:
- Новина! Ідіть, хто чує!
Повідомте ще сусідам!
Не побачите завсіди!
Є на виставці машини –
Справжнє чудо для людини!
Поспішіть! Та не зівайте –
Своє щастя пошукайте!
Петрик, Гриць, Степан, Микола
Поверталися зі школи.
Як новину цю почули,
То й на виставку майнули -
Аж роти свої відкрили
І в ногах не стало сили.
Посідали й гомоніли:
Що найбільше би хотіли.
- Я б хотів оту машину-
Каже Петрик – що за днину
Може землю облетіти.
Вам подобається, діти?-
- Ми вже хлопці, а не діти!
Нам в майбутнє б полетіти!
- Як же нам її придбати?
- Можу я усе віддати!-
Як лиш мовив Гриць те слово,
Захотілось всім раптово
Вкрасти дивну цю машину
І майнути в цю ж хвилину!
Хлопці так усе й зробили,
Зупинитись – нема сили!
Наче хтось штовхав у спину:
Вкрасти вже оту машину.
Як зайшли вони в кабіну,
Там побачили людину:
Одяг срібний , наче сяє –
Посміхнувшись, промовляє:
- Не журіться, я ж бо з вами
Замість тата й замість мами.
- І ти дивний, як машина –
Мовив злякано хлопчина.
Ви не бійтесь, вирушаймо
Й це «сьогодні» залишаймо!
Перед вами світ, розваги!
Можна все – аж до наснаги
Все, що хочете робити:
Красти, мучити і бити
І лукавити, брехати.
Вам не треба працювати,
То для інших є потреба –
Вам те все впаде із неба.
Круто, з перцем, мовте слово.
Вбити може? Ну й чудово!
Бог усім дарує волю.
Ви ж - побільше сійте болю,
Бо в цім світі я царю.
І за душу – все дарую!
Всі пройдете насолоди,
Лиш для вас така нагода.
Стали вмить вони дорослі:
Хто брудні з них і зарослі,
Інші – чисті, гарно вбрані,
Гордовиті, всіма знані.
Як у них чогось прохали,
Всіх до чорта посилали,
Ненавиділи все добре
І шипіли, наче кобра.
Час пройшов і все скінчилось –
На суді всі опинились.
Де престол був благодаті,
Суд тепер – всієї знаті.
Й тим, хто Бога не любили,
З сатаною лиш ходили:
Пили, крали і брехали,
І безбожниками стали;
Глум, розпусту полюбили –
В серці те вони носили;
Слово Боже попирали –
Правди зовсім не жадали.
Все записано. Читали –
Вирок в страху всі прийняли,
Бо нема там де сховатись
І нема чим оправдатись.
Ой! Там в озері огненнім
Крики й плач і страх щоденний!
Знайте, всім туди дорога:
Хто відмовився від Бога
Й не прийняв він дар Ісуса –
Слова Божого не слухав.
Бо життя лише в Ісусі,
Щастя й мир – в Святому Дусі.
Той, що в одязі був срібнім
І до ангола подібним,
Був насправді сатаною –
Злодій щастя і спокою.
Посилає він спокусу,
А по тім – вбиває душу.
Хто неправді його вірить,
Долю в пеклі з ним розділить.
Враз схопили слуги вражі –
Брудні, вимащені в сажі
І тягли в огонь пекельний:
Крик там, плач і смрід смертельний.
Раптом Коля стрепенувся:
Пригадав, що був забувся.
Закричав, що було сили:
- Ми ще, Боже, не дожили!
Не суди, Господь, нас строго!
Поможи знайти дорогу!
Нам додому зараз треба!
Нам не в пекло, а до неба!
Хочу я з Тобою бути!
Поможи назад вернутись!
І нехай, в Ім’ я Ісуса,
Я додому повернуся!
Закричали всі те ж саме –
Й були вдома вже, у мами.
- Де ви, діти, пропадали?
Ми вас всюди вже шукали!
- Ми вернулись, слава Богу!
Він назад нам дав дорогу!
- Знову байка й небилиці
Із Петрової криниці?
- Що ти, мамо, час вже знати:
Богу серденько віддати!
Бо лукавий ходить тихо
Й нерозумним робить лихо!
Він шепоче: «Нема Бога».
І хто вірить, тим дорога
В пекло страшне – невгасиме
І хто спить, той з ним загине!
Ми те бачили, татусю,
Спам’ятай же ти матусю
Бог нас спас в Ім’я Ісуса!
Й я до Нього пригорнуся!
- Мій Господь, прости, я каюсь,
До злих вчинків не вертаюсь.
Ти, Господь, мій Бог, Владика,
Слава й честь Тобі велика!
Ти прости мені, мій Боже,
Забери все, що негоже.
Ти веди мене путями
Завжди будь разом із нами.
Научи Ти маму й тата:
Як то Бога шанувати.
За любов Тебе ми славим!
Ти завжди у всьому правий.
Ось так хлопці мандрували
Й «добре» світу пізнавали
І дорогу ту широку,
Що жере людей щокроку,
Загрібає в свої руки
І веде у вічні муки.
Хлопчаки зібрались знову
Й прийняли всі постанову:
Будем в мирі з Богом жити –
В Божій правді лиш ходити.
Зняв Господь те покривало,
Що їм очі закривало,
Щоб уздріли світло Боже
Й не робили, що негоже.
Бог всім хоче небо дати –
То ж прийди, аби прийняти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563721
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 02.03.2015
УСЕ В ХРИСТІ ІСУСІ.
Для нас усе в Христі Ісусі
Є в небесах і на землі.
Скажімо: « Ні!» усім спокусам -
Чуда побачимо тоді
В житті, в серцях і у достатку,
І де торкається рука.
І буде все у нас в порядку,
Коли Ісус ввійде в життя.
Він зацарює в нашім серці
І стане нам усім Господь.
Лиш Він оживить всіх із мертвих –
Хутчіш до Нього вже приходь!
Він вас наповнить миром, щастям,
Зіллє любов святу Свою!
Не зможе ворог більше вкрасти
Щасливу будучність твою!
Ніхто не зможе описати
Те милосердя, благодать.
Спіши сам Господа пізнати!
Ісус – життя і Він – печать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563506
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2015
АГОВ, ВІВЦІ, СХАМЕНІТЬСЯ!
Вовк одяг овечу шкіру
І майнув на пасовище.
- Не впізнають дурні звіра,
Розум мій – багато вище.
Лився мед із вуст лукавих –
Аж відкрили вівці рота
Від тих слів солодких бравих.
- Ой, яка ж любов, турбота!-
Щоб їх більше захопити,
Простодушних легковірів,
Не ставали їх хвалити
Ті вовки в овечій шкірі.
Відлучали по-одному,
Мило, хитро посміхались –
Вівці вірили отому
Й до неправди пригортались.
Очі їм закрили й вуха –
Голос Пастиря не чули
І ніхто уже й не слухав,
Бо давно його забули.
Лопухами смакували,
Пили воду із болота,
Пустирями мандрували
Й радість зникла – лиш скорбота.
А від того водопою
І притухлого вже сіна,
Захворіли сліпотою
І прийшла лиха година.
По одній тягав в колибу –
Збиткувався, тяжко мучив.
Не таким здавався з виду,
А там шкіру дер, гризучи.
І не сам, а кодло ціле:
Пили кров і їли м`ясо
Скритно, хитро і уміло –
Не допетрав би хтось часом.
Гов, овечки, схаменіться!
Та відкрийте ж свої вуха
І,нарешті, пробудіться,
Щоби істину послухать.
Очі широко відкрийте
Та уважно подивіться,
Свого Пастиря пізнайте
Й в лопухах не заблудіться.
Всі виходьте геть з криївок!
Вражих вин уже не пийте.
Скиньте весь реп`ях з голівок,
Двері ворогу закрийте!
Йдіть до світла, до Ісуса –
Небеса Він вам відкриє!
Згине хай ота спокуса,
Що за нею серце ниє!
Правда Божа вас врятує
Від погибелі і муки.
Схаменіться всі, хто чує,
Підніміть до Бога руки!
Вся брехня, немов полова,
В день Господній, загориться.
Вічне Боже святе Слово
В кожнім серці хай святиться!
Вівці, йдіть до водопою,
Вас давно Господь чекає!
Всіх водичкою святою
Із долоні напуває.
Нагодує свіжим хлібом,
Маззю очі вам помаже,
На щодень Він дасть вам їжу.
Все залиште, те що враже!
Будьте пильні, вівці Божі,
Не виходьте серед ночі,
Будьте в Божій загорожі,
Бо навкруг сліди є вовчі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563421
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 01.03.2015
ВОЖАК.
( Ісаї 43: 19,20)
Як старий шакал вмирав,
Всю родину позбирав.
Як почули клич, зійшлись,
Навіть старці приплелись.
Шанували. Він – вожак.
Чийсь він батько, чийсь свояк.
Всіх він розуму навчав,
Зграю завжди захищав.
Вшанували, як могли –
Свіжу здобич притягли.
Підкріпився і почав:
- Я ніколи не мовчав –
Славив Господа завжди.
Він беріг нас від біди.
Він Творець наш і наш Бог.
Всюди з Ним я був удвох.
Силу Бог давав мені
Все життя і у всі дні:
Як і через воду йшов;
І вогонь я з Ним пройшов –
Не втопила і ріка, -
Бо й там Господа рука.
Завжди їжа і вода –
Вам від Господа вона.
Небо синє й сонце – вам!
Все, що треба, дав Він нам.
Все від Нього. Честь Йому!
Я ось лапи підійму
І востаннє, хоч би раз,
Ще подякую за вас.
Знайте: скоро Він прийде
Й тих з собою поведе,
Хто прийме спасіння дар,
Й щоб Він був у серці Цар,
Бо сказав у Слові Сам:
Дасть в пустелі ріки нам.
Буде все тоді нове -
Й той, хто Бога призове.
Все нове – і люд, і звір;
Бога клич і Богу вір.
Бог один, то наш Господь.
Кожен з вас, - хутчіш приходь!
Не блукай і не барись,
Гріх віддай Йому, відкрийсь!
Він прощає всім вину,
Й любить всяку звірину.
Слава Господу Христу!
Я до Нього вже іду.
Проженіть від себе сум,
Страх, тягар недобрих дум.
В серці хай живе Ісус,
Славу, в дар, несіть із уст.
Посох свій він передав
Тому, хто це вартував.
- Ось, візьми! З тобою Бог!
Завжди будь ти з Ним удвох,
Мудрість Божу бережи,
З лінню й злом ти не дружи.
Треба буде, - життя дай,
За родину – поставай.
Ліг і тихо відійшов.
Мир у Господі знайшов.
І два Анголи в ту ж мить
Підхопили й – у блакить!
Стрімко мчались в небеса,
Де любов і мир, краса.
До престолу піднесли,
Одяг білий одягли,
І Ісус Сам, під кінець,
Одягнув йому вінець.
Смерті там уже нема,
Не морозить там зима,-
Вічне літо, радість – рай!
Сам ти, друже, вибирай:
З ким підеш ти і куди?
Йди з Ісусом назавжди
Жити в радості повік.
Він життя наше і лік,
Наш достаток і шалом*.
Там радіють всі кругом,
Бо Господь їм сльози втер
Й з ними буде відтепер.
Чи у пекло хочеш ти?
В муку дуже легко йти.
Бути там, то біль і жах –
Крик смертельний на вустах.
Ви це вибрали самі,
Щоб горіти у вогні!
Вибір ваш – то назавжди!
Утікайте від біди!
Бог дарує чудеса,
Своїм вірним – небеса.
Чудо ти своє не втрать –
Поспіши його прийнять,
Бо лукавий дуже час:
Хто зна: «завтра» буде в нас?
* шалом - мир душі
Галина Яхневич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563196
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 28.02.2015
БОЖЕ, ПРИМИ УСТ МОИХ ДАР.
Всесильный Владыка, Боже,
Прими поклоненье моё.
Пока сердце биться сможет,
Хвалить буду Имя Твоё.
Господь, Тебе поклоняюсь!
Ты - любящий вечно, Отец!
Любовь Твою – принимаю.
Ты – Вечный! Целитель сердец!
Люблю Тебя, Святой Боже,
Всем сердцем моим и душой.
Святой Дух пусть мне поможет
Прославить Тебя, Дорогой!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563194
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2015
ТЫ ОДИН ЛЮБЯЩИЙ ВЕРНЫЙ.
Господь, Ты щит нам и надежда,
Ты – жизнь, прибежище, Скала.
Ты полюбишь нас, как прежде,
Не любишь только лишь дела.
Ты - Один, Любящий, Верный.
Не хочешь взамен ничего,
Гордо не смотришь, надменно,
Как просим всегда и всего.
Мерой большой, утрясённой
Своих насыщаешь детей,
Милуешь Ты обречённых –
Снимаешь с них узы цепей.
Боже, в почтенье склоняясь
Пред Тобой, Иисус, - наш Царь,
Славим Тебя, величаем,
Возьми Ты сердца наши в дар!
Спасибо Тебе, Спаситель,
Вот, наши сердца – возьми!
Ты - Бог Один, Искупитель.
Ты жизни Даятель в любви!
Дай, Господи, мир Украине!
Помилуй, спаси, сохрани!
Прости нам грехи все – до ныне,
Будь с нами на все наши дни!
Помоги нам придти ко спасенью!
Помоги нам прозреть, не грешить!
Помоги распрощаться нам с тенью –
Ко греху не бежать, чтобы жить,
Выбросить всё, что порочит
Украину мою пред Тобой.
Пусть Дух Твой Святой нас научит,
Чтоб стать Украиной святой!
Помоги нам, Господь, умоляем,
В смирении просим Тебя!
Мы верим, Господь, и мы знаем:
Безграничная милость Твоя!
Помоги нам во Имя Святое –
Во Имя Иисуса Христа!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562908
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2015
ТО ВІН!
Вчись читати й рахувати.
Бог дасть мудрості для вас –
Все у світі треба знати.
Йди охоче в перший клас.
Мудрість, друже, здобуваєш:
Не обманюйся, що сам
В ласці Божій пробуваєш
В школі, в книзі, тут і там.
То Господь дає нам розум,
Бо то Він створив мізки.
То від Нього все, що можем -
Все із Божої руки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562655
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2015
МЫ - ИМЕНИ ХРИСТА НАРОД.
Мы - Имени Христа народ!
В Нём наша сила, вера, крепость.
Он в Свою Славу нас зовёт.
Иисус открыл пред нами вечность.
Нет выше Имени Сего
И силы в мире нет сильнее!
Ты назван Именем Его –
Нет выше званья и славнее!
Да! Выше всех имён Оно!
Пред Ним все склонятся колени
Земных, небесных и того,
Кто вдохновитель в мире тленья.
При звуке Имени Сего
Морские воды расступались,
Пылало пламя и не жгло,
И пасти львиные смыкались.
При звуке Имени Сего
Легко и стены разрушались,
Лихие армии врагов
С лица земли уничтожались.
При звуке Имени Сего
Дрожали бесы, убегая.
Стихала буря и Оно
Глаза незрячим раскрывало,
Горячку прогоняло прочь,
Из гроба мёртвых воскрешало;
Навеки покорило ночь,
Зарёю Утренней взыграло.
Я смело Имя понесу.
О нём поведаю я миру,
Им укрепляюсь и живу,
Ему пою, в Него я верю!
Галина Яхневич.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562653
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2015
КРОВЬ ЗАВЕТА.
Прости меня, Иисус, я умоляю,
Иду к Тебе такой, какой я есть.
Твоё спасенье, Боже, принимаю
И буду всем нести Благую весть!
Припев:
На мне Кровь Завета!
На мне Кровь Завета!
На мне Кровь Завета!
Аллилуйя! Аминь!
Спаситель мой, Тебя я обожаю!
Тебе всю честь и славу отдаю!
Спасителя другого нет! Не знаю!
Тебе, мой Искупитель, я пою!
Припев.
Иисус, Тебя я величаю!
Дай мудрости, Господь, Тебя познать.
Именем Твоим я называюсь
И лишь Тебя я буду прославлять!
Припев.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562473
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2015
ЖИВИ, УКРАЇНО!
Бог дав Україні
Пісні солов’їні,
Широкі простори
І синєє море,
Й червону калину.
Як мати дитину,
Голубить руками,
Вмиває дощами.
Живи, Україно,
Кохана дитино,
У милості Божій
І квітни, як рожі.
Учися любити,
Щоб в радості жити.
Ісус нас пробачив
Й прощати призначив!
Звелів нам молитись
І доброму вчитись,
В любові зростати
І зло обминати.
2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562469
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2015
ПРИЙМИ.
Повір, Україно, Ісусу
І слав Його ім’я святе,
Бо Він уже спас твою душу,
Лишив тобі – вірити в те.
Прийми, Україно, спасіння,
Здоров’я і всю повноту,
Ісусове слово – насіння:
Рости в Україну святу!
ЩО НАЙСОЛОДШЕ?
Ти мед бджолиний куштував?
А що солодше є у світі?
То – Бог, дитинко, щоб ти знав,
І Батьківщина, любі діти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562183
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2015
СВЕТ ГОЛГОФЫ.
Уже три дня отец идёт.
Осёл с дровами ковыляет.
Немилосердно солнце жжёт,
И ветер пыль в глаза бросает.
И что на сердце у него,
Один Господь лишь только знает:
Он любит сына своего.
Отец молчит, враг - наступает:
- Вот: сын несёт вязанку дров…
- Возврата нет! - он твёрдо знает -
Мой Бог есть Вечная Любовь –
Добро во зло не превращает! -
А мысли вновь и вновь, и вновь
Терзают сердце и пугают:
- Невинную прольёшь ты кровь! ...
- Уйдите, вражьи! - прогоняет.
Молчаньем встретила гора.
И камни, кажется, дрожали
В руках спокойного отца,
Когда на жертвенник их брали.
- Мой сын, ты знаешь: верен я
Той клятве Богу, кровной вечной.
Бог хочет взять к Себе тебя,
Как жертву веры бесконечной. -
На жертвенник спокойно лёг
Сын обетованный, бесценный, -
От Господа! Его берёг –
Дар верности, дар драгоценный.
Когда над сыном нож занёс,
Услышал голос громогласный:
- Остановись! Вот Я принёс
На жертву овна. Он прекрасный.
За верность, веру и любовь
Тебя, мой раб, благословляю,
[b]А человеческую кровь
Как жертву, Я - не принимаю! –[/b]
Так верный Богу Авраам
По вере стал отцом народа.
Он засвидетельствовал там:
По вере - милость и свобода!
Кто знал всё это наперёд,
Что, Сам Господь на месте этом
Святую Жертву принесёт,
Соединит нас всех Заветом?
- Я искупил тебя - ты Мой, -
Поверь, смирись и освящайся!
С источника воды живой
Иди и пей, и насыщайся!
Прими спасение и Свет!
И не жалей, не возвращайся,
Туда, где будущего нет!
Не бойся больше, но покайся! -
Господь Иисус нас искупил -
Услышьте все - до края света!
Он Кровь Свою за нас пролил!
А Кровь Его, - есть КРОВЬ ЗАВЕТА!
Он завещал нам вечно жить,
И жизнью вечной наслаждаться.
Путями истины ходить
И Богу в Духе поклоняться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562178
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 24.02.2015
ТЫ – МОЙ ПРИЧАЛ!
Мой Иисус, я принимаю
Твой дар любви – бесценный дар!
И я колени преклоняю,
Мой дорогой Спаситель, Царь!
Припев:
Кровь Иисуса из Назарета -
Вся у подножия креста,
И стала Кровию Завета
Со мной, с тобою - навсегда!
И Кровь Твоя во мне бушует!
Твой Дух Святой животворит!
Он укрепляет и врачует,
Он моя сила и мой щит!
Припев.
Ты искупил меня навечно,
И Сам победой увенчал,
Дал мир, любовь и с Богом вечность.
Ты гавань мне и мой причал!
Припев.
Галина Яхневич.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561861
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2015
Зомбі.
Всі тішаться прокляті,
І люблять путінську брехню.
Почав там Ленін уставати
Й збирати бісову рідню.
Учив, як брата убивати
І пити теплу його кров,
І як на Господа брехати,
І пити кров… і пити кров!
І зомбі, щоб царя хвалили,
І віддавали славу й честь.
Вони ненависть посадили,
І сіють смерть…і сіють смерть!
Прокляті зомбі, налякайтесь,
Бо справжній Цар уже гряде!
Хоча і в скалах заховайтесь –
Ви не сховаєтесь ніде!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561859
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2015
Мой,Иисус!
На крыльях веры к Тебе лечу,
Мой Иисус!
Я пою, я зову, я кричу,
И - и - су - у - ус!..
Я увижу Тебя, как Ты есть,
Мой Иисус!
Ты Святой, Ты Господь, а я – персть,
Мой Иисус!
Кровью Своей меня искупил,
Мой Иисус!
Ты жизнь вечную мне подарил!
О, Иисус!
Я люблю Тебя! Благодарю,
Мой Иисус!
Моё сердце Тебе отдаю,
О, Иисус!
Духом Святым Ты живи во мне,
Мой Иисус!
Слышу Тебя на любой волне,
О, Иисус!
Всё, все преграды с пути – долой!
Лишь Иисус!
Буду славить Тебя, дорогой,
Мой Иисус!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561630
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2015
СОЛОВЕЙКО.
Як же гарно ти співаєш,
Сонце вранці зустрічаєш –
Цілу ніч не спочиваєш,
Бога, Господа вітаєш.
Бо Один Він гідний слави –
Цар наш миру і держави.
Спів твій, пташко, cолов’їний,
Ніби, мова України!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561605
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2015
ЗОВУ ТЕБЯ, ИИСУС!
Ты прекрасен, Господь Иисус!
Мой поклон Тебе, Боже, я шлю.
Я зову Твоё Имя, Иисус,
И всем сердцем навеки люблю!
Милостивый Господь, Иисус,
Ты пролил за меня свою Кровь
И жизнь вечную мне подарил!
Ты - спасенье моё и любовь!
Искупитель Ты мой, Иисус,
Дорогой наш Спаситель святой!
Верю сердцем и знаю: дождусь,
И я буду навеки с Тобой!
Мой Господь, и мой Царь, Иисус,
Оддаю себя в жертву Тебе!
Иисус мой, гряди! О, Иисус!
И Ты царствуй уже на земле!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561369
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2015
МОЛИТВА ПОДЯКИ.
Добрий ранок, любий Отче!
Я встаю мерщій, охоче.
День новий мені даруєш
І зі мною скрізь мандруєш.
А з Тобою я радію.
Мудрість Ти даєш, – все вмію,
Сонце лагідне і квіти,
Щоб рости нам і радіти. .
Сили дай мені мій, Боже,
Щоб робити все, що гоже,
Говорити любе Богу
І з Тобою йти в дорогу.
Дяку я Тобі складаю,
Все Тобою – добре знаю!
Я Ісуса величаю!
Мій Господь, Тебе жадаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561367
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2015
МОЛИТВА.
Ти Господь! І іншого нема!
Крім Тебе – більше нема Бога!
Без Тебе горе, біль і тьма!
Без Тебе – в пекло всім дорога.
Дай серце мудре, Боже, нам
Всім: мені і мамі й тату.
Щоб нам не бути, Боже, там!
Хай зло минає нашу хату!
Нехай любов Твоя і мир
В серцях назавжди зацарює!
В Ім’я Ісуса прошу я!
Ісус – Господь! Мене Він чує.
МОЛИТВА.
Творець, Всевишній Бог і Цар,
Тобі несу хвалу я в дар!
Усе на світі Ти створив
І нам Свою любов відкрив
В Ісусі Господі Христі,
Щоб ми були з Тобою всі!
Як, від початку Сам хотів,
Ти на хресті за нас висів!
Без краю, меж Твоя любов!
Безцінний скарб – Ісуса Кров!
Приймаю дар, Господь Ісус,
Будь в серці Цар, Тобі молюсь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561067
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2015
МОЛИТВА.
Отче любий мій Небесний,
В день цей сонячний чудесний
Брата я беру – Миколу
І приходжу до Пристолу.
Ти прости нас і помилуй,
Не грішити дай нам сили.
Дар хвали Тобі приносим,
В Ім’я Господа все просим!
МОЛИТВА.
Господь Ісус, прости мене. Ввійди в моє серце і лиш Ти стань Господом мого життя, дай мені мудрості, учи, захищай, веди мене в житті. В Ім’я Ісуса Христа прошу і дякую Тобі. Амінь(хай буде так)!
МОЛИТВА.
Дай нам, Боже, мудрість, сили,
Щоб з Тобою ми ходили
Та не сходили з дороги –
Направляй ти наші ноги!
В Ім’я Господа Ісуса,
Отче любий, я молюся!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561065
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2015
[b]Во славу Божию.[/b]
СЦЕНАРИЙ ПРАЗДНИКА ПАСХИ.
Автор стихов, прозы и песен Галина Яхневич (Середа).
Введение.
В Греции, откуда пришло христианство в Россию и Украину, праздник Пасхи празднуют с пасхальным агнцем. Перед праздником закалают агнца, хорошо омыв его от крови, натирают солью, посыпают горькими травами. На следующий день, на Пасху, утром пекут его на медленном огне, всё время поворачивая, чтобы пёкся медленно и равномерно; тогда мясо получается мягким, ароматным и очень вкусным. Мясо подают с овощными салатами в сопровождении натурального красного вина. Вся семья собирается на праздник, приглашают друзей и соседей. Время приготовления агнца проводят в общении.
Праздник Пасхи происходит в одной большой дружной семье.
Перед закрытым занавесом три человека начинают поклонение Господу.
Первый:
Дорогой, проложенной Кровью Иисуса,
К престолу святому идём, к Иисусу!
Отец наш Небесный, в Тебе наша участь!
Спасителю слава, хвала Иисусу!
Второй:
Пусть слышит Вселенная и все народы:
Хвала, поклоненье Христу Иисусу!
Господь - наш Спаситель, Даритель свободы!
Я сердце моё отдаю Иисусу!
Третий:
Искуплены все, Иисус, Твоей Кровью!
С Тобой мы воскресли, родившись от Бога!
Согреты навеки все Божьей любовью!
Господь Иисус - наша жизнь и Дорога!
Открывается занавес. Мы видим сцену приготовления Пасхи. На огне жарится ягнёнок.
За приготовлением следит дедушка – глава семейства. Рядом стоит маленький столик, на котором лежат лимоны,горькие травы, стоит бутылка с оливковым маслом, на тарелке – кисточка для обмазывания.
Вокруг дедушки собрались внуки. Взрослые – радостно общаются после разлуки.
Внуки расспрашивают дедушку о празднике, об Иисусе Христе, о ягнёнке. Бабушка с дочерьми и невестками чистят овощи для салатов. Они делятся новостями и новыми рецептами приготовления пирогов. Все весело общаются между собой, но следят за разговором детей с дедушкой, по - очереди, подходят к отцу, чтобы помочь ему и проверить готовность мяса. Все себя чувствуют свободно, непринуждённо в родном доме, где они родились и выросли.
Поднимается девушка и поёт.
Зову Тебя, Иисус!
(Мелодия сердца)
Ты прекрасен, Господь Иисус!
Мой поклон Тебе, Боже, я шлю.
Я зову Твоё Имя, Иисус,
Всем моим сердцем навеки люблю!
Милостивый Господь, Иисус,
Ты пролил за меня свою Кровь
И жизнь вечную мне подарил!
Ты - спасенье моё и любовь!
Искупитель Ты мой, Иисус,
Дорогой наш Спаситель святой!
Верю сердцем и знаю: дождусь,
И я буду навеки с Тобой!
Мой Господь, и мой Царь, Иисус,
Отдаю себя в жертву Тебе!
Иисус мой, гряди! О, Иисус!
И Ты царствуй уже на земле!
Дети и взрослые отдали аплодисменты Господу, восклицая: « Слава Иисусу!»
Поднимается один из членов семьи и поклоняется Господу.
Вся слава Тебе, Спаситель,
Наш Бог Всемогущий и Царь!
Ты наш Святой Искупитель,
Я славлю Тебя за Твой дар!
Ты наша жизнь и дорога
И дверь в царство вечного дня:
Встретишь меня у порога.
Спасибо, что любишь меня!
Аплодисменты Богу!
Первый внук: (самый маленький, показывая на ягнёнка, который печётся на огне, спрашивает):
Дедуля, а ему не больно?
Дедушка:
Нет, Ванечка.
Первый внук:
А почему? Разве огонь не настоящий?
Дедушка:
Хочешь проверить?
Ваня (протягивает руку и, мгновенно, убирает с криком): «А – а – а – а – а!
( Суёт палец в рот.)
Все смеются.
Второй внук:
Дедушка, а зачем ты купил ягнёнка? Вон сколько есть у нас свиней.
Дедушка:
Нет, Петя. Свинья вкусная, но она на жертву Богу не годится.
Второй внук:
А почему?
Дедушка:
Свинья для Бога есть животное нечистое. Бог повелел своему народу приносить в жертву за грех однолетнего ягнёнка без пятнышка и порока. Он – чистое животное.
Второй внук:
А как это без пятнышка и порока?
Дедушка:
Ягнёнок символизирует безгрешного Господа Иисуса Христа, принесшего Себя в жертву за грехи наши. Написано: «Христос наша Пасха».
Третий внук:
А кто Его народ?
Дедушка:
Его народ тот, кто любит Его и Слово Его, и исполняет.
Третий внук:
Бог так высоко, откуда Он знает, кто Его любит? Он же не видит оттуда.
Дедушка:
Видит, видит. Бог всё видит и всё слышит.
Первый внук:
А я – спрячусь, меня не увидит.
Дедушка:
Ванечка, нет твари сокрытой от Бога, но всё открыто перед очами Его. Ему дадим отчёт.
Второй внук (задумался и, опустив глаза, спросил):
Дедушка, а Он знает, что я тебе соврал, что не лазил в соседний сад?
Дедушка:
Ну, конечно же, знает.
Первый внук:
И что я съел все конфеты, что бабушка назавтра оставила?
Дедушка: (весело)
Конечно. Бог видит, чьё сердце послушно Ему, а чьё лукавое.
Четвёртый внук:
Дедушка, а какое это - лукавое?
Дедушка:
Как бы тебе, Сашенька, объяснить? Лукавый человек тот, у кого лукавое сердце – делает вид, что слушается Бога и Его Слова, записанного в Библии, но не исполняет. Но кто слушается, того Слово приведёт к Иисусу и к спасению. А кто не послушается - погибнет.
Четвёртый внук (лукаво улыбаясь):
Дедушка, а ты когда-нибудь видел, чтобы слово кого-то вело?
На верёвке ведёт, или как?
( Начинает показывать пантомиму, будто кого-то тащит на верёвке, а тот упирается.)
Дедушка:
Детки мои дорогие, Слово Божие ведёт к Иисусу. Иисус – это спасение и жизнь. Где нет Иисуса, там нет жизни и нет спасения. И где, Игорёк, нет Иисуса, там будет страшный суд. Вот и выбирай с кем идти и куда.
Первый внук (испуганно):
«Дедуля, а этот суд очень страшный?»
[i]Начал корчить страшные рожи и принимать устрашающие позы. Петя начал ему помогать. Все начали смеяться, а дети кривляться.[/i]
Дедушка:
Нет, ещё страшнее, ещё, ещё страшнее.
Все внуки пришли в такое возбуждение, что каждому, даже старшим хотелось изобразить более страшное страшилище.
Дедушка:
Ребята, довольно вам! Разошлись, не уймёшь.
Первый внук:
А я всё-таки не хочу идти на страшный суд.
Все внуки, один за другим, закричали:
И я! И я! И я!..
Третий внук:
Дедушка, а что, разве кто-то обязан идти на страшный суд?
Дедушка:
Нет, конечно, не обязан. Каждый сам себе выбирает, куда ему идти: к Иисусу для спасения или на суд за свои грехи.
Пятый внук:
Не понимаю. Если человек врун или вор, или убийца, то Бог разве не видит, кто к Нему приходит? Ты же, дедушка, говорил, что Он всё видит и знает.
Дедушка:
Верно, говорил.
Пятый внук:
Ничего не понимаю!
Дедушка:
Вот те на! Например: Васятка соврал мне, то что, я перестал любить его?
Пятый внук:
А если кто-то убийца, то Бог и его любит?
Дедушка:
Да, мой мальчик, Бог любит человека, но ненавидит грех. Очень ненавидит грех.
Третий внук (надувшись):
Дедушка, а меня Он любит?
Дедушка:
Очень любит. Он всех нас любит.
Первый внук (показывая руками):
Дедушка, столько или столько?
Дедушка:
Ни столько и ни столько. Он так нас любит, что отдал Сына Своего Единородного в жертву за грехи наши.
Второй внук [i](испуганно)[/i]:
И что, Его зажарили вот так (показывает на агнца, что жарится на огне и съели?
Дедушка:
Нет, мой маленький мальчик.
Второй внук:
Нет, я не маленький! Я большой!
Дедушка:
Конечно, ты настоящий мужчина. Бог Отец очень любит Иисуса – Сына Своего, но также любит и нас. Он взял наши грехи и грехи всего мира и возложил на Сына Своего, чтобы искупить нас от наказания за грех – мучений и смерти.
Третий внук:
А как это, выкупил?
Дедушка:
Вот послушайте внимательно. Написано: «…за грех – смерть». Значит, если кто согрешил, тот должен умереть. Плата за грех – смерть.
Пятый внук:
Это очень большая плата. Значит, если я украл пять раз, то я должен быть наказан смертью пять раз?
Дедушка:
Так выходит, внучек. Написано: «Не кради!»
[i]Дедушка, время от времени, постоянно поворачивал ягнёнка, чтобы он жарился равномерно со всех сторон.[/i]
Третий внук:
А умирать страшно и больно?
Дедушка:
Конечно. Так вот, наш Отец Небесный так нас возлюбил, что послал Сына Своего умереть вместо нас, чтобы мы не умерли для вечности, а имели жизнь вечную.
Пятый внук:
Дедушка, а на страшный суд всё-таки нужно идти?
Дедушка:
Нет, дорогие мои. Он осуждён был за нас. Он умер за нас. Он, мучим был, вместо нас.
Первый внук:
Его из пистолета застрелили?
Дедушка:
«Нет, мой милый. Его распяли на кресте, прибив к дереву толстыми гвоздями за руки и ноги».
Второй внук:
Как страшно…Дедушка, это очень больно?
Дедушка:
Да, сынок, больно, это очень больно.
Третий внук:
Дедушка, а Он заплатил и за меня, чтобы я не горел в озере огненном?
Дедушка:
Да, и за тебя, и за меня, и за всех, кто любит Его.
Первый внук:
Он там висит?
Дедушка:
Нет, внучек, Его сняли с креста и похоронили в пещере.
Первый внук:
И Он там лежит?
Дедушка: (весело)
Нет, в третий день воскрес. Он воскрес точно так, как было написано о Нём в Писаниях.
Второй внук:
А где Он теперь живёт?
Дедушка:
Он теперь на Небе, рядом с Отцом, справа от Него.
Пятый внук:
И больше ничего не делает?
Дедушка:
«Он слушает наши молитвы и просит за нас Отца; внимательно следит за тем, чтобы каждый, кто верит в Него и послушен Слову Его, имел жизнь вечную.
Четвёртый внук:
Дедушка, я верю Ему и буду послушным Ему и Его Слову!
Все дети закричали: «И я! И я! И я!..»
Их поддержали и взрослые.
Дедушка:
Молодцы! Кто верит в Сына Божия, тот на суд не приходит, а перешёл от смерти прямо в жизнь вечную – так написано.
Шестой внук:
Я не понимаю: какая связь между ягнёнком, что жарится, и Сыном Божьим Иисусом Христом?
Дедушка:
Вот этот ягнёнок, что жарится, символизирует Сына Божия – Иисуса Христа, принесенного за нас в жертву за грехи наши.
Седьмой внук:
Когда я припоминаю, как ты резал его, и как он кричал, как рекой текла его кровь, то есть не хочется.
Дедушка:
Да, да, из Иисуса текла кровь рекой, только Он не кричал. Он молился о нас – это надо всем обязательно помнить, не забывать! Этой драгоценной Кровью искуплены мы для вечности, для Бога. Помните: спасение – только в Иисусе!
Шестой внук:
Дедушка, мы жарим ягнёнка, чтобы помнить о том, как за нас страдал Сын Божий?
Дедушка:
Да. Иисус Христос Своей святой Кровью заплатил за наши грехи и победил смерть. Верой мы принимаем эту ЖЕРТВУ и вечную жизнь. Да будет благословенно Имя Господне! Слава Иисусу Христу! Аллилуйя!
Все сказали:
Аминь!
Шестой внук:
Папа, а ты всё знаешь так же, как дедушка?
Папа:
Да, сынок. Все должны знать: Иисус сегодня такой же живой и любящий, каким был и две тысячи лет тому назад. Господь Иисус всегда среди нас, с нами и в нас, любящих Его и призывающих имя Его. Пусть радость и мир Божий наполнит ваши сердца! Дорогие мои дети, братья и сёстры, пригласите Иисуса в своё сердце стать Господом вашей жизни!
[i]Один из членов семьи читает стихотворение. [/i]
ЖЕРТВА ИИСУСА.
Бич аж свистел, разгоняясь,
Тело Христа рвал он в клочья!
И сатана, не стесняясь,
Тешился днём и ночью.
Торжествовал и смеялся,
Что уничтожит Мессию.
И жадно он наслаждался –
Нравилась эта стихия:
«Кровь, много крови! Прекрасно!
Больше страданий и муки!
Лучшее – всё, что ужасно!»
Враг сам протягивал руки:
Давил на венец терновый.
Не знал, что спасение – в Сыне!
Что путь этот Божий – новый:
Выкуп берёт уже ныне!
Сердце от боли взорвалось!
За нас Свою жизнь отдавши,
У смерти Он вырвал жало,
Ад воскресеньем поправши!
С Ним мы воскресли, победа!
Все мы искуплены! Слава!
Родина наша на небе!
Господу честь и держава!
Все вместе: «Аллилуйя! Аллилуйя! Аллилуйя! Аминь!»
Дедушка:
Вот так, мои дорогие, так написано: «Наша пасха – Христос, за нас в жертву принесенный. (1Коринф. гл. 5:7-8)
Третий сын:
Мы омылись, освятились, оправдались Именем Господа Иисуса Христа и Духом нашего Бога. (1Коринф. гл.6:11)
Четвёртый сын:
Примите Иисуса в своё сердце, чтоб Он там жил и царствовал, и был Господом вашей жизни, ибо написано, что, кто соединяется с Господом – один дух с Господом. (1Коринф.гл. 6:17) Христос поселяется в нашем сердце, и мы рождаемся свыше. (Колос. гл.1:27).
Зять:
И нет нужды просить кого-то о защите и помощи, и о посредничестве, когда Сам Спаситель живёт в нашем сердце и с нетерпением ждёт общения с нами. Говорите всё, что вас гложет, в чём вы имеете нужду. Он вас любит и ждёт, чтобы помочь. Ты только верь и обращайся к Нему.
Дочь:
Бог же Господа воскресил, воскресит и нас Своею силою (1Коринф.гл.6:14).
Невестка:
«Братья, сёстры дорогие, поднимайтесь все плясать – Христа, Бога прославлять!
Под музыку, пошли по кругу, восклицая:
- Христос воскрес!
- Во истину воскрес!
- Всевышний Бог и Царь Небес!
- Хвала Тебе, Господь Иисус!
- Прими дары – хвалу из уст!
- Хвала Тебе, Спаситель наш!
- Гряди, Иисус!
- Тебя мы ждём!
- Хвалу и честь Тебе поём!
- Аллилуйя!
- Аллилуйя!
- Аллилуйя!
- Аплодисменты Богу!
[i]Все отдают аплодисменты Богу.[/i]
Песня:
Ты гавань мне!
[i](мелодия сердца)[/i]
Мой Иисус, я принимаю
Твой дар любви – бесценный дар!
И я колени приклоняю,
Мой дорогой Спаситель, Царь!
Припев:
Кровь Иисуса из Назарета -
Вся у подножия креста,
И стала Кровию Завета
Со мной, с тобою - навсегда!
И Кровь Твоя во мне бушует!
Твой Дух Святой животворит!
Он укрепляет и врачует,
Он моя сила и мой щит!
Ты искупил меня навечно,
И Сам победой увенчал,
Дал мир, любовь и с Богом вечность.
Ты гавань мне и мой причал!
Стихотворение: «Мой Иисус».
На крыльях веры к Тебе лечу,
Мой Иисус!
Я пою, я зову, я кричу,
И - и - су - у - ус!..
Я увижу Тебя, как Ты есть,
Мой Иисус!
Ты Святой, Ты Господь, а я – персть,
Мой Иисус!
Кровью Своей меня искупил,
Мой Иисус!
Ты жизнь вечную мне подарил!
О, Иисус!
Я люблю Тебя! Благодарю,
Мой Иисус!
Моё сердце Тебе отдаю,
О, Иисус!
Духом Святым Ты живи во мне,
Мой Иисус!
Слышу Тебя на любой волне,
О, Иисус!
Всё, все преграды с пути – долой!
Лишь Иисус!
Буду славить Тебя, дорогой
Мой Иисус!
Песня: «Будь со мной навек!»
(мелодия сердца)
Пусть же ветер злится, листья обрывает
И бросает буря в окна липкий снег.
Я Тебе, Спаситель, сердце открываю,
Заходи и царствуй, будь со мной навек.
Я хочу привиться веткой виноградной
И питаться соком, созревать, расти.
Ты – мой Искупитель и моя опора,
Где я ошибаюсь, Ты меня прости.
Помоги, очисти, напои любовью,
Чтобы появился нежный белый цвет.
Для Тебя, Господь мой, винограда кисти
Сладостью запахнут на весь белый свет.
Пусть же ветер злится, листья обрывает
И бросает буря в окна липкий снег.
Я Тебе, Спаситель, сердце открываю,
Заходи и царствуй, будь со мной навек!
Стихотворение: «Слава Иисусу!»
Взял Господь грехи все наши,
Вражью злобу всю поправши!
Слава Иисусу!
Все вместе: «Вся слава Иисусу!»
Вон болванов и кумиров,
И царя, что в этом мире!
Слава Иисусу!
Все вместе: «Вся слава Иисусу!»
Не имеешь притязанья –
Взял Господь все наказанья!
Слава Иисусу!
Все вместе: «Вся слава Иисусу!»
Вместе умерли с Иисусом
И воскресли Святым Духом!
Слава Иисусу!
Все вместе: «Вся слава Иисусу!»
Все мы праведны по вере,
Божья милость в нас без меры!
Слава Иисусу!
Все вместе: «Вся слава Иисусу!»
Состоим с Христом в завете!
Мы - Его родные дети!
Слава Иисусу!
Все вместе: «Вся слава Иисусу!»
Имя дал Своё святое,
Чтоб крушить врага устои!
Слава Иисусу!
Все вместе: «Вся слава Иисусу!»
Он разрушил все проклятья
И отметил нас печатью!
Слава Иисусу!
Все вместе: «Вся слава Иисусу!»
Иисус, гряди скорее!
Знамя пусть Твоё зареет!
Слава Иисусу!
Все вместе: «Вся слава Иисусу!»
Ты - спасенье человеку!
Ты – Владыка, Царь навеки!
Слава Иисусу!
Все вместе: «Вся слава Иисусу!»
[i]Поднимается одна из женщин и подаёт всем знак, приглашая всех плясать и петь частушки.[/i]
Братья, все мои родные,
Поднимайтесь, дорогие!
Вместе все плясать пойдём
И частушки мы споём!
Пусть летят они по свету
И несут вам новость эту:
Наш Господь Иисус воскрес –
Это чудо из чудес!
Как пророки говорили,
Чтобы вы не усомнились,
Точно так произошло:
Его тело ожило!
Он понёс грехи все наши,
Смерть и злобу всю, поправши.
Все проклятия и беды
Пригвоздил к Кресту Победы!
Пойте все и веселитесь,
Иисусу поклонитесь!
Имя Божье возвышайте,
Славу Господу воздайте!
Нам спасенье в Иисусе!
Лишь Его ты, братец, слушай!
Он - единственный Спаситель,
Милосердный Искупитель!
Поит всех и кормит хлебом.
Скоро нас возьмёт на небо!
Он идёт, труба уж трубит!
Иисус нас очень любит!
Все проснитесь, ободритесь,
Словом Божьим облекитесь
И придите к Иисусу!
Хватит всем вам басни слушать!
Мойте глазки вы водицей
И не верьте небылицам!
Принимайте Божье Слово,
Что спасти вас всех готово!
Наконец, поверь ты Богу,
Стань на Божию дорогу!
Будем славить вместе Бога!
Он нам в вечность всем дорога!
С благодарностью примите
И Его благодарите.
Поспешите на вечерю,
Скоро уж закроют двери!
Ты не медли, брат, не бойся,
Кровью Божию омойся!
Он пролил её за грешных,
Чтоб забрать всех в край чудесный!
Аллилуйя! Аллилуйя!
Аллилуйя! Слава Богу!
Только в Библии найдёте
Верную дорогу!
Аллилуйя! Аминь! – Аплодисменты Богу!
Дедушка – глава семейства:
Дорогие мои, с сердцем, переполненном радостью, давайте склоним головы в общей молитве: «Дорогой наш любящий Отче, благодарим Тебя за Иисуса Христа, Господа и Спасителя нашего – ЖЕРТВУ Твою святую и за Кровь Его драгоценную! Со смиреньем и благодарностью принимаем Твой дар – жизнь вечную!
Благодарим Тебя, что Ты хранил нас от зла на протяжении всего года и обеспечивал всем во всём Твоей Божьей полнотой. Благодарим, что Ты снова собрал всю нашу семью за этим праздничным столом.
Отче Небесный, благодарим Тебя за все эти дары, что Ты нам послал в своей щедрости и любви. Благослови и освяти всё это, что на столе, нам на здоровье, а Тебе - на славу во Имя Святое Иисуса Христа просим и благодарим! Аминь!
Все сказали: «Аминь!»
Дружно начали занимать места за столом.
[i]Бабушка взяла узелок с едой и пошла к выходу. [/i]
Дочка:
Мама, ты куда? Не будешь кушать с нами?
Бабушка:
Я мигом. Вот соседка Фрося – одинокая и заболела, не может к нам придти. Так я ей отнесу Божие благословение. Вы ешьте. Я быстро!
ЗАНАВЕС.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560912
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2015
Афоризми.
• Бог все бачить, чує, знає і за хмарами літає, всьому Він життя дає, допомагає, а боввани в пантеонах стоять.
• Брехня на сховається, бо її Господь градом розіб’є і водою затопить.
• Хто не приймає Господньої любові, буде подібний полові, що вітер поніс.
• Хто Господню правду обминає, той біди шукає.
• Хто на собі вину чує, той Господа винує.
• Нерозумні вівці радіють і коли й вовки виють.
• Хто любить ніч, тому світло ріже очі.
• Хто до світла не йде, той у темряві загине.
• Хто правди не любить, той любить брехню.
• Брехлива людина здіймає бурю і топить багато кораблів.
• Слухай добре хто тебе кличе, щоб не попасти в капкан.
• Господь говорить з пересторогою, а диявол говорить з медом.
• Слуга диявола гладить і присипляє, а слуга Божий будить і правди навчає.
• Хто повірив людському і не вірить Господу Богу, той уже вибрав в погибель дорогу.
• Хто має вухо, нехай почує: Господь ще кличе і порятує!
• Нехай сонце не зайде у гніві твоїм.
• Хто Господа не шанує, той своїх бовванів пильнує.
• Коли ти не прощаєш, то сам себе вбиваєш – ти вбивця.
• Сьогодні добром ділишся, то завтра тобі добре примножиться.
• Скупо сієш, скупо й пожнеш.
• Давай, і дасться тобі.
• Хто з Творцем своїм свариться, той черепок із черепків земних. Хто буде просити за них!
• Поки Господь Бог ще кличе, прислухайся і до Нього іди, щоб не мати біди.
• Хто кривдить, той одержить за свою кривду, бо не дивиться Господь на обличчя.
• Хто правду Божу від вас ховає, той добра вам не бажає.
• Земля і всі діла на ній згорять: покайся і у Господа сховайся.
• «Покайтесь, і нехай же охриститься кожен із вас в Ім'я Господа Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, - і дара Духа Святого ви приймете!»(Дії св. Апостолів 2:38).
• Людська гідність – Печать Духа Святого, – пропуск у вічність.
• І все, що тільки робите словом чи ділом, - усе робіть в Ім’я Господа Ісуса Христа. (Ап.Павла до Колосян 3:17).
• І нема ні в кім іншім спасіння! Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали. (Дії св. Апостолів 4:12)
• Кожен, хто вірує в Нього, одержить прощення гріхів Його Йменням.(Дії св. Апостолів 10:43)
• А праведний житиме вірою! (Римлянам 1:17)
• Праведний той, хто вірить правді – кожному Слову Божому – Біблії.
• «Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав» (Ісаї 55:11)
• Віддайте всю славу Господу Богу Живому – Одному, Творцю неба і землі, нашому Отцю Небесному і не називайте собі більше нікого отцем на землі, бо один в нас Отець, що на небі! (Матвія 23:9)
• Золотими шатами брехня прикривається, а Господь градом її поб'є, і ніде вона не сховається.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560902
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2015
СЦЕНАРІЙ СВЯТА ПАСХИ. ДЛЯ СЛАВИ БОЖОЇ.
Автор віршів, прози і текстів пісень
Галина Яхневич - Середа.
З двох сторін сцени назустріч один одному виходять два хлопчики. Зустрівшись, вітаються:
Перший хлопчик: Слава Ісусу!
Другий хлопчик: Навіки слава!
Обидва разом: Слава Ісусу!
Всі присутні відповіли:
Навіки слава!
Перед закритою завісою обидва хлопчики прославляють Бога.
Перший хлопчик:
Слава Тобі, Господи Боже!
Слава на небі і на землі!
Ти знаєш все і все можеш,
Все у світі належить Тобі!
І Твоє, Господи, небо,
Сонце, земля і небо небес!
Ти всім даруєш, що треба,
І за нас Ти помер і воскрес!
Ти - Бог любові, безсмертний,
Бог милосердний, людинолюб,
В милості щедрий, безмежний,
Славить Тебе український наш люд!
Другий хлопчик:
Господу Богу співаймо,
Разом плещімо в долоні,
Радісно всі прославляймо
Всюди і в Божому домі!
Бо лиш Господь слави гідний,
Мудрість Його невичерпна!
Той, хто без Бога, безплідний -
Дух і діла його мертві!
Голос Господній лунає:
«Слово живе - вам дорога!»
Хто Його любить, той знає.
Чуєш? Вернися до Бога!
Відкривається завіса. Вся родина в зборі. Над вогнем печеться ягня. Дідусь постійно його обертає, покручуючи за ручку, що на кінці металевого стержня, який проходить через тушу ягняти. Дідуся обступили онуки. Чоловіки,розмістившись зручно, жваво ведуть розмову, а жінки підготовлюють овочі для салатів, готуються до святкового столу.
Відчинились двері і зайшов Андрій.
Андрій:
Ось приніс я вам новину, браття любі і сестрички,
І племінники любенькі,Любий татку, люба ненько!
Радіє світ: Христос воскрес!
Хвала Йому, любов і честь!
Це чудо більше всіх чудес –
Христос воскрес! Христос воскрес!
По всій землі, аж до небес,
Співає, хвалить Божий люд:
Христос воскрес! Христос воскрес -
Спаситель наш, людинолюб!
Безправна вже над нами смерть,
Спасенні всі ми у Христі!
Спасіння чаша повна вщерть!
Слова правдиві і прості:
Христос воскрес! Воскреснем ми!
Навіки будемо всі з Ним!
Виходьмо, браття, вже із тьми,
Єднаймось з Господом святим!
Всі гучно сказали:
« Амінь! Амінь! Амінь!» (заплескали в долоні).
Виходить один із членів сім’ї і співає пісню:
ДОДОМУ ХОЧУ!
(мелодія серця)
До Тебе, Отче, любий мій,
В надії руки піднімаю!
Вже день гряде прекрасний Твій,
З Тобою зустрічі чекаю!
Приспів:
Додому хочу я, на небо,
Мій любий, Отче, дорогий!
Всім серцем лину я до Тебе.
Там Отчий дім і Ти – Святий!
Не дай заснути в тишині,
Байдужим стати і лукавим.
Ти Свого Духа дай мені,
Щоб Він навчив мене й направив!
Приспів.
Моя Вітчизна в небесах.
Господь Ісус – моя дорога.
Вже настає останній час,
І я зустріну в славі Бога!
Приспів.
Всі присутні віддали шану Богу: «Алілуя! Амінь!» Оплески.
Онук Павлусь:
Господь Ісус, я простягаю до Тебе руки ( здіймає руки до неба) і прошу: прости мені всяку неправду, що я вчинив, очисти мене, омий мене кров’ю Твоєю святою від гріхів моїх. Господь Ісус, твори мене новим творінням, Твоїм навіки і стань Господом мого життя. В Ім’я святе Ісуса Христа прошу і дякую Тобі за Твій дар. Амінь!
Дідусь:
Слава Богу, Павлусю, що ти прийняв цей дорогоцінний дар. Тепер ти - дитя Боже.
Ісус заплатив за твою вину Своїм життям і дав тобі дар - вічне життя!
Другий онук:
І я хочу також дар вічного життя! Але я не вмію так сказати!
Дідусь:
Кожен сам кличе ім’я Господа Ісуса, коли увірував по Слову Божому. Якщо ти захочеш покаятись в своїх гріхах і залишити їх назавжди, то поклич Ісуса, і Він почує, і прийде.
Запроси Його стати твоїм Господом навіки!
Другий онук:
А якщо Він не захоче? А може Він не любить мене?
Дідусь:
Мої любі, Бог любить всіх!
Перший онук:
Дідусю, (показує на ягня, що печеться на вогні) а йому не пече?
Дідусь:
Ні, Петрусю.
Перший онук:
А чому? Хіба вогонь несправжній?
Дідусь:
Хочеш перевірити?
Онук простягнув руку до вогню і миттю відсахнувся, скрикнувши, і взяв палець в рот.
Всі засміялись.
Другий онук:
Дідусю, а навіщо ти купував ягня? Он скільки є в нас поросят.
Дідусь:
Ні, Івасику, свиня на жертву Богу не годиться!
Другий онук:
А чому?
Дідусь:
Вона для Бога нечиста. Він звелів своєму народу приносити в жертву за гріх однорічне
ягня без плямки і вади.
Третій онук:
А хто Його народ?
Дідусь:
Народ Його той, хто любить Його і виконує Слово Його.
Третій онук:
А звідки Він знає, хто Його любить?
Дідусь:
Бог дивиться на серце і бачить, хто любить, а хто лиш вдає, що любить.
Перший онук( закрив своє серце руками і каже):
«А мого не бачить!»
Дідусь:
Бачить-бачить. Все бачить і чує. Той, хто вірить Йому, вірить Його Слову і тримає слова Його в серці своєму, а від Слова Його нічого не сховаєш.
Третій внук:
Дідусю, ну що ви таке говорите? Хіба слово має вуха, чи очі, що воно бачить і чує?
Дідусь:
Так написано! Що Боже Слово живе і діяльне,…і судить всі людські помисли.
Третій онук:
А я сховаюсь!
Всі дружно засміялись.
Дідусь:
Нема творіння, щоб сховалось від очей Його. Все відкрите перед Ним. Йому дамо звіт.
Третій онук(задумався, а тоді каже):
Дідусю, а Він знає, що я вам збрехав, що не лазив в сусідський сад за грушами?
Дідусь:
Ну звичайно, знає.
Перший онук:
І що я з’їв геть всі цукерки, що бабуся на завтра залишила?
Знову всі засміялися.
Дідусь(посміхаючись):
Звичайно! Бог бачить, чиє серце наповнене Божим Словом, а чиє людськими вигадками.
Четвертий онук:
А хіба можна відрізнити?
Дідусь:
Звичайно. Боже Слово веде до спасіння, а людське - в погибель.
Четвертий онук:
Дідусю, а ви колись бачили, щоб слово когось вело?
Дідусь:
Діточки, Слово Боже веде до Бога. То істина! А істина – одна. Двох істин не буває!
П’ятий онук:
Дідусю, а що то є істина?
Дідусь:
Істина – то Ісус, а де нема Ісуса, там нема істини!
П’ятий онук:
А де нема Ісуса?
Дідусь:
Де нема Ісуса, там буде страшний суд. Отож вибирай, куди йти і з ким бути: з Ісусом вічно в раю, чи без Ісуса – в пеклі в вічних муках.
Перший онук:
Дідусю, а цей страшний суд дуже страшний?
Дідусь:
Так, мій хлопчику, дуже страшний!
Перший онук( корчить на обличчі гримасу):
Отакий, дідусю?
Всі сміються.
Другий онук:
Такий, як у дядька Івана пес?
Знову сміх.
Дідусь:
Ні, мої любі, набагато страшніший!
Перший онук:
Отаки-и-и-и-й(піднявши руки), як найбільший динозавр, з отакенними зубами, як мечі, і отакенними кігтями( показує руками їх величезний розмір). Бр-р-р-р!(струснув тілом в знак страху і огиди).
Знову всі засміялися.
Дідусь:
Ще страшніший!
Перший онук:
Тоді я не хочу цього страшного суду!
Другий і третій онуки:
І я не хочу! І я не хочу!
Четвертий онук:
Дідусю, а хтось все-таки піде на цей страшний суд?
Дідусь:
Кожен сам собі вибирає, куди йому іти: до Бога, щоб мати спасіння, чи без
Бога – у вічну муку!
Четвертий онук:
А як це зрозуміти?
Дідусь:
Бог попереджає всіх: за гріх – смерть!
Шостий внук:
А от коли я виросту і побудую велику гарну церкву для Бога, або капличку, то Бог дасть мені спасіння і життя вічне?
Дідусь:
Людина сама не може ні заробити ніякими добрими ділами, ні купити своє спасіння, бо воно дається в дар.
Шостий внук:
То хто ж тоді може мати спасіння і життя вічне?
Дідусь:
Бог, по своїй великій любові і милості дарує людині спасіння по вірі в Євангелію Ісуса Христа. Спасіння і життя вічне куплено для нас Самим Богом!
Шостий внук:
Я вірю, дідусю. А що ще мені треба зробити?
Дідусь:
Покликати те, єдине Ім’я під небом, яким людина може спастись!
Третій внук:
А яке ж то ім’я?
Дідусь:
То Ім’я Ісуса – Сина Божого! Хто кличе Господа Ісуса і кається в своїх гріхах – залишає їх, то Бог прощає і милує – дарує спасіння!
Четвертий внук:
Якщо хтось вбивця, чи брехун, чи злодій, то Син Божий вмер і за нього і
Йому простив всі гріхи?
Дідусь:
Так, мій дорогенький.
Четвертий онук:
Він хіба не бачить, хто до Нього прийшов? Ви ж казали, що Бог все бачить і все знає!
Дідусь:
І правду казав.
П’ятий онук:
Нічого не розумію!
Дідусь:
Як, от Максимчик наприклад, збрехав мені, то що, я перестав його любити? Ні! Бог любить нас, людей , але ненавидить гріх! Дуже ненавидить!
П’ятий онук:
Дідусю, а який гріх найбільший?
Дідусь:
Бог не міряє гріхів на великі і малі. Гріх є гріх, а за гріх – смерть! Але найперший гріх, коли не віримо Ісусу! Так написано в Євангелії.
Другий онук( задумався, надув губи і запитав):
Дідусю, а мене Він любить?
Дідусь:
Дуже любить.
Другий онук( повеселішав, радісно запитав):
Дідусю, дідусю, остільки, чи остільки (показує руками, умовно, відрізки – приблизно
10 см і 40 см)?
Перший онук (розгорнув руки навитяжку і сказав):
А мене любить остільки! Правда, дідусю?
Всі дружно засміялись.
Дідусь:
Ні стільки, ні остільки(імітує відрізки), а так нас любить Бог, що дав Сина Свого Єдинородного за нас в жертву – за гріхи наші!
Третій онук(перелякано):
І Його пекли і з’їли?
Дідусь:
Ні, любий.
Другий онук:
Дідусю, а які тоді гроші були? Як і тепер?
Дідусь:
За наше спасіння заплачено життям Ісуса, Сина Його.
Третій онук:
І за моє?
Дідусь:
Якщо ти будеш вірити, що Ісус Христос – Син Божий вмер замість тебе на хресті, то не
вмреш, а будеш з Ним жити вічно!
Перший онук:
А як Він вмер, то Його в землю закопали?
Дідусь:
Його за нас мучили і розп’яли на хресті, а потім поховали в печері у гробі.
Другий онук:
І Він там лежить?
Дідусь (радісно):
Ні! Він там не лежить! Третього дня Він воскрес! Все сталося саме так, як про Нього
було написано в Писаннях.
Четвертий онук:
А де Він тепер?
Дідусь:
Він тепер на небі!
П’ятий онук:
І що ж він там робить?
Дідусь:
Він заступається за нас, щоб кожний, хто ввірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне.
Шостий онук:
Дідусю, я вірю, що Ісус – Син Божий, наш Спаситель, що Він помер за мене і воскрес для мене, - щоб я мав життя вічне! А я ще щось повинен зробити для мого спасіння?
Дідусь:
Вірити Йому і любити Його! Бог нас перший полюбив так, що дав Сина Свого за нас на
муки, щоб ми по вірі в Нього були спасенні.
Третій онук:
Дідусю, ви і ми всі?(обводить рукою, показуючи на всіх присутніх) То ми вже на суд не підемо?
Дідусь:
Хто вірить в Сина Божого, той на суд не приходить – так написано!
Шостий онук:
Я чомусь не розумію, який зв’язок між ягням, що печеться і Сином Божим Ісусом Христом?
Дідусь:
Ось це ягня, що печеться, символізує Сина Божого, якого в Святому Писанні названо
Агнцем Божим, бо на Нього Бог поклав весь тягар гріхів всіх людей всього світу, і Він
Страждав за нас всіх!
Шостий онук( показує на ягня і каже):
Я пригадую, як ви його різали, як воно кричало і як річкою текла з нього кров, то й їсти не хочу! Дідусю, а з Ісуса також так дуже текла кров?
Дідусь:
Так. Там, де Його катували, і весь шлях на Голгофу, де Його розпинали, - все
було полите Кров’ю Ісуса – це плата за наші гріхи.
Шостий онук:
Якщо я вірно зрозумів, то ми смажимо ягня на спомин про те, як за нас страждав наш
Господь Ісус Христос – Агнець Божий!
До розмови приєднується Павло – син дідуся:
Вірою ми приймаємо цю Святу жертву. Написано, що вірою праведний жити буде і що нема іншого імені під небом, яким би ми могли спастись!
Другий онук:
Тату, а звідки ти це знаєш?
Павло:
Від твого дідуся і від мого. Отож, пізнаймо нашого Спасителя Ісуса Христа. В Його Крові життя. Він – наш щит, наше спасіння!
Син Петро:
Чуйте, браття, хто де є:
Благодать нам Бог дає
В Сині Господі Христі,
Що здобув Він на хресті!
Всім дає нам без платні!
І умови всім одні:
Примиріться з Богом вже!
І залиште все чуже,
Що не Боже, не Його –
Не тримайтеся того!
Лиш Ісус спасає нас,
Покриває Кров’ю й вас!
Жертву ви Його прийміть
І з Ісусом лиш ходіть!
То є пропуск наш у рай,
Ось ти, друже, вибирай!
Всі дружно прославили Бога: «Алілуя! Алілуя! Алілуя! Амінь!»
Дідусь:
Отож, дорогі мої, написано: «Наша Пасха – Христос за нас в жертву принесений». Ми обмились Кров’ю Ісуса, освятились, оправдались Іменем Господа Ісуса Христа й Духом нашого Бога!
Павло:
Прийміть Ісуса в своє серце, щоб Він там жив, бо хто злучається з Господом, стає одним
Духом із Ним. Ісус Христос поселяється в нашому серці і ми стаємо з Ним одно – так написано в Слові Божому.
Дідусь:
Нема потреби когось просити клопотати за нас перед Господом, коли Сам Спаситель в нашому серці, любить нас і чекає спілкування з нами. Сам Він просить, щоб ми віддали Йому всі наші проблеми, і він їх вирішить Сам.
Павло:
Бог же Господа воскресив із мертвих, воскресить і нас Своєю силою!
Пісня:
Величаю я Бога чудес!
(мелодія серця)
Руки до неба здіймаю,
Сподіваюся, кличу, Ісус!
Кожен день я тебе виглядаю.
Славлю Боже Тебе і молюсь.
Приспів:
Хай святиться Ім’я Твоє –
Алілуя - летить до небес!
Віддаю Тобі серце своє,
Величаю я Бога чудес!
В серці без Тебе пустеля:
Камінь і спека, мертва трава.
Я - Твоя, Боже, оселя!
Ти – водиця цілюща, жива!
Приспів.
Красна весна солов’їна,
Мій Спаситель, з Тобою прийшла,
Щастям мене напоїла
І пустеля моя зацвіла.
Приспів.
Вірш: ДАР СПАСІННЯ У ІСУСА.
-Де знайти Тебе я можу,
Вгамувати біль і тугу?
Тож, скажи мені, мій Боже,
Хай не ходжу я по кругу.
-Ти залиш свої дороги,
Повернися до Ісуса,
Не шукай там допомоги,
Де не Я, а людська участь.
Сумнів хай тебе не мучить,
Бо людське не вище Бога!
І людському хай не учать –
Через Кров Мою дорога!
Поспішай і не барися,
Дар спасіння у Ісуса!
Ти прийми його, омийся,
Я до тебе обізвуся!
Станеш ти навіки вічні
Вже Моїм любимим сином!
Поспіши! Дні скоротічні,
Дорога моя дитино!
Всі заплескали в долоні і прославили Бога: «Ісус, хвала Тобі, любов і честь!»
Дідусь:
Нумо, діти, веселіться, у танок мерщій беріться !
(Дії в хороводі прості, з притупуванням і радісними вигуками):
- Христос воскрес! Христос воскрес!
Всі разом: «Істинно воскрес!»
- Хвала Йому, любов і честь!
Всі разом: «Алілуя! Алілуя! Амінь!»
- Хвала Тобі, Спаситель наш Ісус!
Всі разом: « Алілуя! Алілуя! Амінь!»
- Несемо дар – хвалу із уст!
Всі разом: «Алілуя! Алілуя! Амінь!»
- Твоє Святе Ім’я, Ісус, хай славиться завжди і всюди навіки!
Всі разом: «Амінь! Амінь! Амінь!»
Один із братів (звертається до всіх інших присутніх) :
Нумо, браття українці,
Господа вітати!
Коломийки верховинські
Будемо співати!
(Колектив вибирає сам спосіб виконання.)
Заспіваймо коломийки, любі верховинці.
Хай же радість цю почують усі українці!
Ой, заграйте, музиченьки, на всю Верховину,
Бо воскрес Ісус - Господь наш тай на третю днину!
Як пророки те казали, так усе ся стало –
Молодеє Його тіло тай за нас страждало!
Він узяв усі провини і гріхи всі наші,
Та прокляття споконвічні, ворога поправши!
Ой, співайте, веселіться, всі Божії діти,
Боже Ім’я величаймо у цілому світі!
Бо в Ісусі нам спасіння і більше ні в кому!
З Ним прийдемо ми до неба – до нашого дому!
Ви просніться, схаменіться тай співайте з нами,
За Ісусом поспішайте, а не за байками!
Як будемо лінуватись, Бога не питати,
Не прийдемо ми до неба – до Отчої хати!
Мий же очі водицею та очисти вуха,
Щоб ти Боже Слово бачив і в пошані слухав!
Для Ісуса відкрий серце, запроси там жити,
Перестань уже нарешті ти бовванам служити!
«Алілуя!» всі співаймо. Алілуя Богу!
Станьмо всі уже, нарешті, на Божу дорогу!
Прославляймо і хвалімо Господа і Бога,
Бо в Ісус нам спасіння – у вічність дорога!
Дякуй Богу за Кров Його на святій вечері,
Бо вже скоро благодаті закриються двері!
Поспішай, мій любий друже, та вже не барися –
В Крові Божій Ісусовій дочиста омийся!
Не ввійде у Царство Боже тай ніщо нечисте,
А Ісус наш дарував нам святості намисто!
Алілуя, алілуя, алілуя Богу!
Лиш у Біблії знайдете до Бога дорогу!
Всі повертаються на свої місця.
ВІРШ: « УСЕ В ХРИСТІ ІСУСІ».
Для нас усе в Христі Ісусі
Є в небесах і на землі.
Скажімо: « Ні!» усім спокусам -
Чуда побачимо тоді
В житті, в серцях і у достатку,
І де торкається рука.
І буде все у нас в порядку,
Коли Ісус ввійде в життя.
Він зацарює в нашім серці
І стане Господом в усім.
Лиш Він оживить всіх із мертвих –
Хутчіш серця Йому несім!
Він їх наповнить миром, щастям,
Зіллє любов святу Свою!
Не зможе ворог більше вкрасти
Щасливу будучність твою!
Ніхто не зможе описати
Те милосердя, благодать.
Спіши сам Господа пізнати
І в благодаті пробувать!
Дідусь:
Дорогі мої діточки і онуки, давайте схилимо голови в спільній молитві. «Дорогий наш Отче Небесний, дякуємо Тобі за Ісуса Христа – Сина Твого Єдинородного, Господа і Спасителя нашого, за велику любов і милість, що Ти дав нам спасіння по милості Твоїй – по благодаті в Христі Ісусі через віру в Євангелію Ісуса Христа й піклуєшся про нас і охороняєш нас від зла. Дякуємо, що Ти зібрав всю нашу родину живою і здоровою за цим святковим столом. Дякуємо Тобі за життя і здоров’я, за сонце ясне, за мирне синє небо, за те, що Ти щоденно пробуджуєш нас зі сну,наповнюєш силою і мудрістю Твоєю, навчаєш, захищаєш і ведеш нас Духом Твоїм Святим. Дякуємо Тобі, що Ти наш Бог – Один Єдиний! Поклоняємося Тобі, Богу Одному, Живому, Святому, що створив небо і землю, і все, що на них! Тобі, Володарю неба і землі - нашому Господу Богу, вся честь, слава, хвала!
Дякуємо Тобі, люблячий наш Отче, за всі ці щедрі дари, що Ти послав нам. В Ім’я Ісуса Христа благослови і освяти цю їжу, щоб вона була нам на користь, а Тобі на славу!
В Ім’я Святе Ісуса Христа просимо і дякуємо Тобі! Амінь!»
Всі сказали: «Амінь!» ( дружно почали займати місця за столом).
Завіса закривається.
Перед завісою залишився Павло.
Павло:
Хай всім вам щастить! Будьте благословенні! Прийміть Божий дар –
спасіння, яке чекає на вас! Ісус Христос заплатив за нього Сам, приходьте і беріть без плати, без грошей – даром!Вірте в Євангелію Ісуса Христа,кличте Господа Ісуса в своє серце, щоб Він став Господом вашого життя на завжди! Поспішайте, не баріться, час бо близький! В будь-яку мить можуть двері закрити – тоді буде вже пізно!(Помахав всім рукою) До зустрічі на небі!
Присутні відповіли: «Амінь!»
Галина Яхневич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560711
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2015
ДИТЯЧІ МОЛИТВИ. 1
Заповідь.
« Любіть ворогів своїх, благословляйте тих,хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує, щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує сходити сонцю Своєму над злими і добрими, дощ посилає на праведних і неправедних. Отож, будьте досконалі, як Отець ваш Небесний.»
( Євангел. від Матвія 5: 44,45,48).
МОЛИТВА.
Отче Небесний, Отче слави, дай нам Духа премудрості та відкриття, щоб ми пізнали Тебе. Просвіти очі серця нашого, щоб ми зрозуміли, до якої надії Ти нас закликаєш. В Ім’я Ісуса просимо і дякуємо за все . Амінь.
МОЛИТВА.
То мій УЧИТЕЛЬ – Дух Христа,
Моя дорога в Небеса. .
Мій Утішитель дорогий,
Веди мене, мій Бог Святий,
У ймення Господа Ісуса
До Тебе, Боже, я молюся.
МОЛИТВА.
Добрий ранок, мій Господь!
І сьогодні Ти приходь,
Будь зі мною цілий день –
Я співатиму пісень
І хвалу Тобі, Спаситель,
Вірний Бог і Викупитель.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560687
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2015
Афоризми.
• Сам вибираєш, де пробуваєш: з орлами в небі чи з курми в попелі.
• Як не простив, то й не молись - прощений не будеш.
• Вузька дорога з тернями і шанцями, а широка дорога - з піснями і танцями.
• Хто висовує язика, щоб безчестити брата, того дорога проклята.
• Хто з Господом Богом свариться, добром не похвалиться.
• Хто закриває від Господа вуха, хай не чекає, що Він почує його.
• Може хтось ще не знає , що Господь - Бог Один і лиш Він спасає.
• Хто сам хвалиться і величається, тому шеол відкривається.
• Хто дорогою Божої правди не ходить, той сам собі біду робить.
• Боже - гірке, але правдиве. Людське - солодке та фальшиве.
• Бог нас годує і напуває, на шлях спасіння всіх направляє.
• До спасіння ти не можеш нічого додати, лиш повірити і вдячно прийняти.
• Не тули до Бога іпостасій, бо це лиш є відлуння філософських катавасій. (учнів Арістотеля)
• Не водися з нечестивим, бо станеш і ти фальшивим.
• З нечестивим не сідай на раду, бо біда й на тебе впаде.
• Зваж і розсуди, а тоді вже й мову веди.
• Не кричи, не пирскай слиною, будь краще долиною.
• Не знає світ, що хто на Бога рота розкриває, той погасне в розквіті літ.
• Як Господь говорить, то прислухайся і правди Його не цурайся.
• Хто любить Бога, той любить правду. Господь Бог є правда.
• Людські слова солодкі, а Божі правдиві.
• Хто говорить не Боже, той говорить вороже.
• Хто в слові блудить, того Господь осудить.
• Потоки вод від Господа, а потоки сліз від людини.
• Будь вірним Господу до смерті і матимеш вінок життя.
• Ідоли в пантеонах, а Господь на небі.
• Хто Господа любить і знає, того зло обминає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560415
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 17.02.2015
• Афоризми.
• Як проти людини згрішив, молись, кайся - тобі проститься, а як проти Господа Бога грішиш, - те ніким і ніколи не відмолиться.
• Кайся, поки живий, щоб твої гріхи не пішли за тобою.
• Кайся, щоб в гріху не вмерти, бо не відмолиться після смерті.
• Не ходи в тумані - людській омані. Поспіши до Бога - з Ним в життя дорога.
• Спіши до правди, суд гряде, бо тоді - брехня не встоїть на суді.
• Коли ти Господа не чуєш, - неправду любиш і шануєш.
• Брата не лишай в біді, бо що ж ти скажеш на суді?
• Господь і Слово Його не міняється, а людина лукава гордиться і надимається.
• Ти в чиїх? Господь прийде забрати лиш Своїх.
• Не стій одною ногою на кладці, а другою на воді, бо опинишся в біді.
• Хто Боже слово зневажає, той вже помер, але не знає.
• Як робиш зло, не кажи: "Повезло". Сам того не знаєш, що яму собі язиком копаєш.
• Вельможі люблять владу, хабарі і гроші, а Господь любить правду і послушних їй.
• Земля і всі діла на ній згорять, а діти Божі на новій землі залишаться.
• Кому ти віриш, того ти й син: Божий - на спасіння; вражий - на тління.
• Не протиставай проти Господа Бога, бо згине твоя дорога!
• Прагни так жити, щоб Божу волю творити.
• Там, де людська твориться воля, в кінці - пекло, вічна мука й недоля.
• Годи Господу Богу, а не людині, щоб було добре тобі і твоїй родині.
• Господь - Бог Один. Крім Нього, нема іншого Бога.
• Божі гроші - Кров Ісуса! За нас Він нею заплатив.
• Якщо Ісуса не приймаєш, за свій гріх заплатиш сам.
• Дух світу веде до світу, а Дух Божий веде до Христа.
• Кожен сам вибирає: повзає чи літає.
Галина Яхневич.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560375
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 17.02.2015
ЛЮБИ БАТЬКІВЩИНУ.
Ти люби, мій сину,
Рідну Батьківщину:
Гори і рівнини,
Моря і низини,
Поля з пшеницями,
Льоном, буряками
І ліси зелені.
Чисту воду в жменях
Вчися зберігати,
Щоби внукам дати.
Мову солов’їну,
Бережи, дитино,
Й рідну Україну -
Нашу Батьківщину.
Ми за нашу Неньку –
Рідную земельку
І хату в садочку
Станемо, синочку,
Муром і стіною –
Ти і я, обоє!
І, як треба впасти,
Голову покласти,
То без страху – левом,
З синьожовтим небом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560225
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 16.02.2015
Моя кохана.
Наша рідна Україна,
Мова – пісня солов’їна.
Моя мила і кохана,
Ти любима, Богом знана,
В Божій милості повита –
Вся в зелених оксамитах.
Уквітчав тебе квітками,
А в садочках – ягідками,
А у полі пшеницями
І в достатку криницями,
Щоб цілющу воду пили –
Бога славили й любили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560224
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 16.02.2015
БУДЬ СО МНОЙ НАВЕК!
Пусть же ветер злится, листья обрывает
И бросает буря в окна липкий снег.
Я Тебе, Спаситель, сердце открываю,
Заходи и царствуй, будь со мной навек.
Я хочу привиться веткой виноградной
И питаться соком, созревать, расти.
Ты – мой Искупитель и моя отрада,
Где я ошибаюсь, Ты меня прости.
Помоги, очисти, напои любовью,
Чтобы появился нежный белый цвет.
Для Тебя, Господь мой, винограда кисти
Сладостью запахнут на весь белый свет.
Пусть же ветер злится, листья обрывает
И бросает буря в окна липкий снег.
Я Тебе, Спаситель, сердце открываю,
Заходи и царствуй, будь со мной навек!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559931
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2015
ПРОБУЖДЕНИЕ.
Данила, всеми уважаем,
Богато жил, всех поучал.
Во всех кругах он был желаем –
Поклоны всюду получал.
Богатый, сытый и влюблённый
В свою персону донельзя,
Пришёл хмельной и полусонный,
Легко уснул, закрыв глаза.
Ему приснились врата ада:
Тянуло силою туда –
Кричал, ругался: «Мне не надо!
Уйдите вон! Мне не сюда!
Известный всем я и достойный,
Хороший, важный человек!
Живой ещё и не покойник!
Уйдите вон! Какой там грех!»
Откуда-то – река большая
Зверьём зубастым вся кишит.
Напротив – видел двери рая.
Над ней – прекрасный мост стоит.
Красивый, кем-то переброшен.
Бочком, все люди в рай идут,
С трудом, стараньем – узкий очень,
Проходят в очереди путь.
Тому дорога, кто весь в белом,
Свою одежду кто омыл,
Спасение он принял верой –
Иисуса в сердце пригласил.
Немногие идут беспечно
С ветвями пальм в своих руках.
Они проходят прямо в вечность.
Господь встречает их в дверях.
Других – хватают крокодилы,
Кровавый празднуют все пир.
Искать не будут там могилы –
Уже забыл их праздный мир.
С него сорвали всю одежду:
Зубами рвали на куски,
Бежал и плакал, звал в надежде.
Казалось, был уж без руки.
Ему всё время удавалось
Уйти от пасти роковой.
Внезапно, громкое сорвалось:
«Спаси меня, Иисус, родной!»
Проснулся. Весь был мокрый,
Испуганный, ещё кричал,
Реку с огнём и злые морды
Повсюду в доме он искал:
Кругом в квартире, и в комоде;
Шкафы, подряд все, открывал –
Казалось, слышит вновь там, вроде,
Зубов стучащих дикий вал.
Проверил всё он на балконе,
С кладовки выбросил весь хлам.
Держал головушку в ладонях,
Дрожал ещё. Жил в доме сам.
Когда пришёл в себя, уселся
В богатом кресле у окна,
Потом всё снял, переоделся,
Но белой не была она.
Осталась тяжесть. Словно камень
Давил его и жёг в груди.
«Иисус, Ты есть! Ты – выше знаний!
Тебя не смог приобрести».
Посмел во сне я звать Иисуса?
Конечно, Он остановил…
Толкнул. Я вовремя проснулся –
Ужасный сон не погубил.
Живу, не стану твари пищей!
Прости меня, Господь Иисус!
Прости! Я понял: бедный, нищий –
В грехах своих я признаюсь!
Ничто богатство, что без Бога.
Оно – ненужный сор и хлам,
Бесцельная, во зле дорога –
Мученье, смерть приносит нам.
А жизнь, есть гонки без надежды.
Покоя нет в самом себе.
Гребём всё, ссоримся – невежды,
Спешим, чтоб сгнить в сырой земле.
Прости! О, Господи Иисусе,
Лишь Ты – Единый, Вечный, Царь!
Прости меня. Я так измучен…
Мне дай Твой драгоценный дар –
Божественный Твой мир спасённых.
Его не купишь – нет нигде!
Любовь сердец преображённых
Ты дай несчастному и мне!
Моё вот это всё богатство
Любви и мира не даёт:
Разврат и грех, обман, и пьянство –
Душа моя болит и жжёт!
Господь, колени преклоняю!
Великий Царь, мой Властелин,
Величие я оставляю –
Достоин славы Ты Один!
Спасенье, радость, мир – без платы,
Даёшь Ты грешнику всё в дар.
Всегда Ты любящий, богатый –
Навек стань в сердце моём Царь!
Святой Твой мир я принимаю
И дар Отцовский – благодать.
В крови Иисуса оживаю,
С Тобой я буду побеждать!
Да будешь вечно Ты прославлен,
Святится Имя лишь Твоё!
Великий, Милующий, Славный,
Ты – жизнь, спасение моё!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559927
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 15.02.2015
УРОК.
То, что в сердце гнездится твоём,
Очень скоро придёт в твою жизнь,
Сядет рядом с тобой за столом,
В доме вместе с тобой будет жить.
Не позволь себе думать о зле
И скорбеть, ненавидеть и мстить.
Всех живущих на этой земле
Повелел нам Господь полюбить.
Сейте всюду добро и любовь.
Не беда, что обидели вас.
Пожинаем от сказанных слов
То, что сеяли, – в тысячу раз.
Не сейте беду, зло, нищету,
Ненависть, боль, страх и враньё;
Умертви навсегда клевету –
Пусть их семя склюёт вороньё.
Мы зависим от сказанных слов,
Ими строим себе потолок –
И таким будет в жизни улов.
Сможешь выучить этот урок?
Сейте любовь и мир, благодать,
Радость и братство – это придёт.
Наш Отец хочет Небо нам дать –
Пусть язык наш добро не сотрёт!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559792
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2015
ИСТОРИЯ ОДНОГО СПАСЕНИЯ.
ГОРДОСТЬ.
- Странный ты мальчишка, Гриша,
В мыслях где-то всё летаешь, -
Говорил ему друг Миша,-
И меня не замечаешь!
- Знаешь, милый мой дружочек,
Бог дал место всем под небом
Для сынов своих и дочек,
Всех нас кормит Своим хлебом.
Он дал мудрость человеку
И даёт всё больше знаний
Всем от века и до века.
Он повсюду рядом с нами.
- Ну, ты, Гришка, загибаешь!
Хватит! Нет вранью предела!
- Ты ведь главного не знаешь –
Видишь, Миша, в чём тут дело.
- Кто сказал, что я не знаю?
В классе – я один из лучших!
Быстро всё я понимаю!
Сам же ты из тех вон – худших!
Если сами что не знают
И чтоб им не посрамиться
Бога сразу призывают –
Им хотят они прикрыться!
- Ну, зачем ты ропщешь, Миша?
Этим Бога унижаешь.
Бог – Святой, всего Он выше!
Ты хулишь, за что - не знаешь!
- Бога я не унижаю.
Где Он есть? Его не вижу!
Ты сказал: «Его я знаю!»
Ох! Лжецов я ненавижу!
- Не спеши ты кипятиться,
Всё обдумай, успокойся,
Можешь к Богу обратиться,
Но смирись и перестройся.
- Ну, ещё чего ты скажешь!
Чем головушка набита?
Что Он есть, ты чем докажешь?
Сам? Иль есть ещё и свита?
- Сам ты разумом не можешь
Всё постичь и лишь гордишься.
Твоё «Я» тебе дороже!
Не спеши, не осрамиться б!
- Ой! Держите, умоляю,-
Гришка больше меня знает!
Ха – ха – ха! Я умираю!
Ну, тогда пусть отвечает:
Сколько лет Земле-планете?
Ну, скажи! Не отвечаешь?
Это знают даже дети!
Почему не вопрошаешь?
Ну, пускай тебе Он скажет,
Пусть шепнёт разочек в ухо,
Или как-то пусть покажет!
Вижу дело туго, глухо!
- Ты не смей превозноситься
И над Богом насмехаться.
Нужно, братец мой, смириться,
Чтобы с Богом повстречаться!
Мой Господь, я умоляю:
Ты прости нас и помилуй.
Он Тебя, мой Бог, не знает
И не видит Твою силу,
И любовь Твою, и мудрость,
И величие, и славу,
И надёжность Твою, верность,
Милость видит как забаву.
Я прошу Тебя, Спаситель,
Ты сними то покрывало,
Что одел им искуситель,
Чтобы сердце крепко спало,
И не видело чудесный
Мир, Тобою сотворённый.
О! Какой же он прелестный –
В нём наш Бог Превознесённый!
Пред Тобой, Господь, склоняюсь
Я у Трона Благодати:
Лишь Тебе я поклоняюсь.
Ты – Спаситель мой, Ходатай!
Вот несу к Тебе я Мишу
На крыле моей молитвы.
Ты ему Свою дай пищу:
Мир и радость вместо битвы.
И пусть мир Твой Божий будет
В сердце Миши, как примета.
Пусть узнает: как Ты чуден
И придёт к Тебе, к Завету!
Миша встал и не ругался.
Где девалась вся охота?
Не хулил, не возвышался.
Это Божия работа!
- Ладно, уж, мой друг сердечный,
Не задерживайся дольше.
И надеюсь я, конечно,
Ссор у нас не будет больше.
Если чьё-то сердце жаждет,
Слышит Бог его на небе,
И придёт к нему однажды,
И Своим накормит хлебом.
Хлеб Его - есть жизнь, надежда
И питьё – животворяще!
Приходи и ты, невежда,
Станешь самым настоящим:
Сильным, умным и счастливым.
Даст тебе Он ум Иисуса
И не будешь ты пугливым,
Будешь голос Бога слушать.
Не по нраву будет плесень,
Что гуляет в этом мире
И поёт так много песен,
Расползается всё шире,
Кровь повсюду проливает,
Горе сеет и разлуки.
Мир охотно принимает
Все её «Азы и Буки».
ПЕРВАЯ ВСТРЕЧА.
Мишка с миром возвращался,
Шёл и думал: «Докопаюсь!»
Он уже не обижался.
«Может быть, я ошибаюсь»?
И с прекрасным аппетитом
Съел обед, учил уроки,
Но тянуло, как магнитом:
«Ну вот, не было мороки!»
Взгляд его остановился
На большой Священной Книге.
Миша сильно удивился:
Что могло его так двигать?
Он открыл её, читает:
- Почему Меня ты гонишь?-
Голос слышит. Чей? Не знает.-
Слышу: сердце твоё стонет.
Хочешь выше быть, умнее,
Всех достойнее и лучше,
Всех красивей и сильнее,
А считаешь друга худшим?
- Не лишь я, так все желают.
Кто богаче, тот сильнее –
Вот они и управляют.
Всех богаче стать – важнее!
Деньги есть – друзей есть много,
Все боятся, уважают.
Ты богат – тебе дорога
И тебя повсюду знают.
И с тобой всегда охрана.
За тебя – в других стреляют.
Ночью, днём и утром рано
Служат верно, охраняют.
В самых лучших лимузинах
Эти люди разъезжают.
Всюду там броня в машинах –
Их надёжно защищает.
Есть теперь бронежилеты –
Очень лёгкие, я слышал.
Все стремления, секреты
Рассказал кому-то Миша.
- Хочешь то, чего не знаешь.
В сердце мир - дороже злата.
Ты ещё не понимаешь:
Трудно очень быть богатым
И ходить всегда с охраной
В страхе вора и убийцы.
Тёмной ночью, утром рано
Следом – волки-кровопийцы.
- Много денег – много власти.
Ты силён, непобедимый!
- Нет! Ошибка. В львиной пасти
Ты, несчастный и гонимый!
В этом мире вслед за вами
Зависть следует по следу.
Предан будешь и друзьями,
Хоть зовёшь их всех к обеду.
- Кто же Ты? Откуда знаешь:
Кто и как живёт на свете?
И зачем всех обличаешь?
Ты хоть раз был в интернете?
- Я дал это человеку,
Чтоб Меня познал и славил.
Скоро Я приду навеки –
Пусть тобою он не правит.
Не ищи ты в интернете,
То, что душу развращает,
Расставляет вражьи сети,
Всех в рабов вас превращает. -
- Кто ты? Где ты? Только голос
Слышу я, меня пугает:
Дыбом стал мой мягкий волос
И мурашки пробегают. -
- Ты не бойся, дай Мне руку.
Вот, Мою Я простираю,
И возьму лишь страх и муку.
Я тебя благословляю. -
- Что же это? Странно очень:
Руки ранены, пробиты,
Убежать? Так нет уж мочи.
Ноги, будто бы прибиты. -
- Ты не бойся, Я – Спаситель,
И пришёл к тебе с любовью.
Божьей Славы Я носитель
И купил тебя Я Кровью.
Не для рабства и мученья,
Страха, злости, разгильдяйства,
А чтоб дать тебе спасенье,
Счастье, радость в Божьем Царстве. -
- Что за кровь? Не понимаю!
Что, убить меня Ты хочешь?
Ты прости, я умоляю,
Что так с Гришкой спорил очень!
Я не знал, что Ты взаправду,
Есть Живой и Вездесущий.
Вижу: Гришка знает правду,
Что Ты есть и Всемогущий.
Раньше я Тебя не видел,
Думал: сила у «Седого».
Понял я: Тебя обидел,
Уж прости меня такого. -
- Ну и что решил ты, Миша,
Отдаёшь грехи, обиды? -
- О грехах я только слышал,
А обиды – так, для виду. -
- Значит, милый, ты безгрешный
И не надо тебе Бога?
Умный. Гордый. Быть известным –
Вот она, твоя дорога!
Главный грех: не верить Богу!
Грех гордиться, возвышаться,
Обсуждать кого другого,
Красть и врать и насмехаться.
Также, бить кого словами,
Быть неверным и двуликим
И отца не слушать, маму,
Умным мнить себя – великим;
Быть капризным, надуваться,
Также ссориться с друзьями
И в проступках не признаться,
Не помочь упавшим в яму;
В мыслях мстить, хулить, судачить,
Не радеть другим в успехах;
Лишь себе желать удачи.
Их считать себе помехой.
И всё то, что огорчает
Всех друзей твоих и ближних,
Перед Богом осуждает –
Грех есть. Слов не надо лишних! -
- Не убил же я кого-то,
Не украл же я машину.
Если и сказал там что-то,
Ну, подумаешь – причина! -
- У греха нет меры веса!
Друг мученью он и смерти
И источник муки, стресса.
Шепчет вам: «Да вы не верьте…» -
- Что-то я не понимаю. -
Он задумался и тише
Стал расспрашивать, внимая.
Ново было всё для Миши.
- Ты Меня увидел, знаешь,
Что Бог есть, и Он вас любит.
Вот, Его ты вопрошаешь,
Но Ему не верят люди.
Да не будьте вы в обмане,
Не идите прямо в пропасть,
Вас в незнании, в тумане
Да не схватит вражья лопасть!
Вы искуплены – познайте!
Благодати дар примите,
Милость Божью принимайте,
С Богом в радости живите! -
И исчезло то виденье.
Миша сел в тревоге, в страхе
И промолвил с убежденьем:
- Не хочу закончить в прахе!
О, Спаситель, я взываю
О спасении навеки!
Ты прости, я умоляю,
Ведь Ты любишь человека!
Как сказать, Иисус? Не знаю!
Будь со мной всегда, Спаситель!
В моё сердце приглашаю –
Будь, как с Гришкой, Искупитель! -
Стало так легко на сердце -
Он ушёл из круга страсти.
Да, друзья мои, поверьте.
Нет над ним, уж вражьей власти.
ВТОРАЯ ВСТРЕЧА.
Шустрый Миша озадачен:
Как-то вдруг всё изменилось,
Стал смотреть на жизнь иначе.
- Нет, мне это не приснилось.
В школе собран, вежлив, точен
И собой он обладает.
Все заметили, что очень
Всех друзей он уважает.
Ни над кем он не глумится,
Никого не поддевает.
Как так можно измениться?
Нет, никто не понимает.
Только Гриша улыбался.
- О! Услышана молитва.
Слава Богу! – поклонялся.
Вот и выиграна битва!
Мой Господь, всегда будь с нами!
Духом Ты Своим наполни,
Чтобы видели глазами,
Каждый Слово Твоё помнил!
Не дай зависти развиться
И ненависти темпаче,
Не упасть, не заблудиться.
Дай нам жить с Тобой иначе.
Сам веди его, мой Боже.
Ты велел мне лишь молиться.
И я верю, что поможешь
Ты ему освободиться.
Славу Богу воспеваю,
И Кровь Господа Иисуса
Я на Мишу призываю,
И Тебе, мой Бог, молюсь я. -
Вместе с Гришею с занятий,
Как и прежде, возвращались.
Не пошёл он к «местной знати».
С Гришкой, также, попрощались.
Нет, домой не воротился.
Сел он в парке на скамейку
И в раздумья погрузился.
Всё вертел в руках копейку.
«Вот сейчас ёё подброшу:
Решка – был Господь со мною.
И оставлю эту ношу –
Вот тогда я успокоюсь»
Он подбросил и монета
По дорожке покатилась.
Он лицо закрыл от света,
Сердце бешено забилось.
Перед ним стоял Тот Самый
В Славе – сильный и могучий
И с пробитыми руками.
Снова встреча, или случай?
- Ты, дружок, Меня не бойся,
Ведь, Меня уже ты знаешь.
Лучше сам ты Мне откройся,
Будь Мне брат Мой и товарищ. -
- Я не против подружиться,
Тело всё дрожит от страха,
Не могу я объясниться –
Буд-то выброшен из праха. -
- Это всем давно известно.
Ты Моё творенье, милый,
Создал Я тебя из персти.
Ты желанный и любимый.
Не потомки вы амёбы
И фантазий, эволюций,
Не пришельцы Андромеды,
А вы – жертвы революций!
И Меня – Творца не знают,
Убегают всё подальше.
К сожаленью, пропадают,
О наследстве не узнавши. -
- Ты прости меня, Любезный,
Я могу задать вопросы? -
- Да, конечно, знать полезно.
Я отвечу, что ты спросишь. -
- Ты сказал тогда «Спаситель»
И, что Кровью искупаешь,
Что Ты верный Искупитель,
Всех к Себе Ты призываешь.
Где берёшь для всех Кровь эту?
Что Ты ею очищаешь?
Речь шла также о Завете,
С кем его Ты заключаешь? -
- Я – Спаситель всему миру.
От всего Я всех спасаю.
Кто в Меня имеет веру,
Вот тому и помогаю. -
- Как о вере знать Ты можешь,
Можно ведь и ошибиться?
Кому надо, не поможешь,
Что тогда, когда случится? -
- Вера есть одна лишь – Богу!
Все другие – суррогаты!
Я – Иисус, к Нему дорога
И твой верный Провожатый.
Если что не принимаешь,
То уходишь ты с дороги.
Ну а если изменяешь –
Ждёт тебя Судья ваш строгий. -
- Что-то я не понимаю.
Ты прости меня, помилуй.
Каждый верит так, как знает.
Принуждаешь верить силой? -
- Нет. Смотри, есть две дороги:
Ты одну лишь выбираешь –
Ту, что с Богом, иль без Бога,
Жизнь возьмёшь, иль потеряешь;
Что широкая, – в погибель:
Сплетни там и пляски, драки,
Издевательства и гибель,
Гордость, пьянство и зеваки.
Там враньё и зло, и ссоры,
Слёзы, плач, разврат, убийства,
Боль и мука, разговоры
И подлоги, ворожейства,
Кровь рекой и слёзы морем –
Не возможно их измерить.
Жизнь, наполненная горем.
Смерть. Конец. Закрылись двери!
Выбрал сам свою дорогу,
Мудрость он черпал не Божью!
Не отдали сердце Богу,
Подменили правду ложью.
Бог поил, кормил, лелеял,
Их любил, для них трудился.
Ими был Господь осмеян –
Ждёт, чтоб каждый обратился! -
- Слышал я: даёт Бог выбор –
Каждый так живёт, как хочет,
Но закон суровый выдал,
Чтоб исполнить нету мочи! -
- Ты читал его и знаешь? -
- Нет, я слышал, говорили.
Те, что верят, подтверждают:
Невозможно, нету силы. -
- Заведём с тобой беседу? -
- Да, конечно, соглашаюсь. -
- Мама ждёт тебя к обеду? -
- Нет, я поздно возвращаюсь. -
- Ну, тогда скажи мне, Миша,
Хочешь, чтобы дом разрушил:
Кто-то снял, к примеру, крышу,
Мир, спокойствие нарушил?
Хочешь это в своей жизни? -
- Нет и нет! Есть государство!
Сила есть в моей Отчизне!
Есть закон, и есть гражданство. -
- А откуда дяди Пети,
Ну, а также все «Седые»,
Что свои бросают сети
И зовут их все «Крутые»? -
- У них деньги, мощь и сила.
Они всех хитрей, богаче.
- Прямиком идут в могилу,
Из-за них полмира плачет!
Если нравится бесчинство
И не хочешь ты оставить,
И оправдываешь свинство,
Знай, тобою дьявол правит!
Это грех, что беззаконье –
Не проходит грех у Бога!
Мир пропитанный зловоньем –
В пропасть выбрана дорога!
В болях, немощах, ослепши
В ад идут они гурьбою
И друг друга душат крепче
Загребущею рукою. -
- Да, Ты прав, всё это вижу,
Не хочу такой я жизни.
Хлопот много есть с престижем:
Бей, кусай, что можешь, выжми. -
- Существует жизнь другая –
С миром в сердце и с надеждой,
С Богом, чистая святая.
Обратись, не будь невеждой! -
- Как мне быть и что мне делать?
Грязь кругом – я понимаю, –
Где девалась его смелость, –
Может быть, я изменяю? -
- Да? Кому же интересно?
Ты совсем не понимаешь,
Что ты куплен Мной навечно!
А сейчас - ты выбираешь
Путь свой в смерть, иль к жизни вечной. -
- Тех рабов, что покупают,
Всех их мучат бессердечно,
А на старость – убивают. -
- Вас Я выкупил из рабства
И греха, и смерти, знаешь?
Чтоб жить вечно в Божьем Царстве,
Если верой принимаешь.
Если нет, так ты погибнешь.
Ты не принял благодати.
Не помогут свечи, гимны –
Не причислен к Божьей знати. -
- Ты скажи мне без обиды,
Как, зачем платить всё кровью?
Много есть, такие « гниды»:
Всем торгуют – и любовью. -
- А теперь, скажи мне, Миша,
Что отец твой делал сыну,
Когда тот кричал и бился,
И ложился в грязь на спину? -
- А откуда ты всё знаешь?
Я не делаю уж это. -
- Может быть, ты понимаешь,
Что Отец прощает детям?
И любовь Его без меры,
Без предела и границы.
А что нужно? Только верить
И оставить небылицы!
Я за грех был на Голгофе
И платил своею кровью
За всех вас, за ваши жизни,
Чтоб наполнить вас любовью
И спасти по благодати.
Всем спасенье предлагаю!
Сняты все уже печати –
Я вас всех предупреждаю!
Вам осталось лишь поверить –
Верой взять своё спасенье,
И войти всем в Божьи двери,
И воскреснуть в воскресенье!
Стань на Божию дорогу,
И живи по Слову Бога.
Так к Отцу придёшь ты, к Богу.
Только Я – твоя дорога! -
И видение пропало.
Миша встал, не знал, что делать.
Сердце будто громыхало:
Да! Да! Да! Ему поверить!
Разум тоже трепыхался:
«Ты не верь, пусть Он докажет!»
Миша вдруг засомневался:
Обо мне, что люди скажут?
Что хотят! Ты не смущайся! –
Так сказало сердце Миши, –
С Ним лишь только соглашайся,
Не найдёшь ты лучше крыши!
Он Творец твой и Спаситель
Искупил тебя, очистил!
Он – Вселенной всей Правитель!
Вот одна, других – нет истин!
Я – ничей! Я – сам собою!
Никому не подчиняюсь!
Нужно думать головою –
Самым умным я считаюсь!
Что несёшь ты глупый, Миша! –
Голос сердца рассердился. –
Ко спасению – ты слышал?
Звал тебя! Ты заблудился!
В жарких мысленных дебатах
Миша в дом свой возвратился,
Сел тихонько на кровати,
К Слову Бога обратился.
- Я держу тебя, не бойся,
Не дрожи, не ужасайся.
Ты Мой сын и Мне откройся,
Будь спокоен, наслаждайся.
Он пошёл тогда обедать.
Ел и пил, и наслаждался.
Был спокоен. Знал: победа!
Больше он не сомневался!
НОВЫЕ ОТКРОВЕНИЯ.
Миша выучил уроки,
Вышел в сад и удивился:
Как прекрасны те сороки –
Крик их всюду разносился.
Так они ругали кошку,
Что украдкой наблюдала –
Ела будто бы картошку,
А на них свой глаз держала.
Всё казалось Мише новым,
Чудным очень и красивым.
Был он крепким и здоровым,
Полным радости и силы.
Ароматы…- просто чудо!
Красота, а я не видел.
Вот любить теперь я буду,
Что когда-то ненавидел.
Стало быть, художник - Гений.
Чудно всё и так прелестно –
Сколько красок и творений –
Всё так мило и чудесно.
Вишни, яблоки и груши –
Он смотрел и любовался,
Познавал Творца и слушал,
Славил Бога, поклонялся.
Гриша шёл куда-то мимо,
Заглянул во двор случайно
И увидел пантомиму.
Наблюдал за другом тайно.
Миша, двигая губами,
К небу руки простирает.
Он знаком был с чудесами.
- Да, он Бога прославляет!
И я славлю Тебя, Боже,
Что нашёл Ты друга Мишу.
Он спасён Тобою тоже!
Я люблю Тебя и слышу.
Ты веди меня, мой Боже,
Как Ты хочешь, так используй.
Мой Господь, ведь Ты всё можешь –
Пусть несу я людям пользу.
Чтоб моё предназначенье
В моей жизни состоялось,
А Твоё благословенье,
Никогда не прекращалось.
ВРАЖЬИ НАПАДКИ.
Шли со школы, рассуждая,
И о том, о сём судача.
Миша шёл, не нападая,
Был задумчив, озадачен.
Вдруг спросил спокойно Гришу:
- Как встречаешься ты с Богом?
- Голос Божий часто слышу.
Отвечает мне и Словом.
- Ну, а сам Его ты видел?
- Вот Он, с нами, есть повсюду.
Он в творении всем виден.
Мне сказал: «С тобой Я буду».
- И ты сразу так поверил? -
- Как сказал, так правда значит. -
- И ты жизнь Ему доверил? -
- Да, мой друг, и не иначе. -
Я всегда лишь Богу верю,
Словом сердце насыщаю,
Укрепляю мою веру –
Так я в Боге возрастаю. -
- Ну, а что всё это значит?
Ты питаешь, возрастаешь –
Объясни ты мне иначе.
Как-то странно рассуждаешь. -
- Слово «вера» - значит верить
Маме, папе, тётям, дядям
И, что слышишь, тому верить,
Чьим-то мнениям и взглядам.
А я – верю только Богу,
Его Слово принимаю,
Выбрал я Его дорогу.
Что не Его – всё отвергаю! -
- Ты уверен, что нет лучше?-
- Да. Ведь, правда - лишь у Бога! -
- И сомнение не мучит? -
- Это узкая дорога.
Я, мой друг, не сомневаюсь.
Я уверен в моём Боге!
Лишь Ему я поклоняюсь
И легко мне на дороге. -
- Вот, тебя друзья обходят.
Ты не пьёшь и ты не куришь –
Низкопробным же находят,
Не бузишь, не балагуришь.
- Ты дерьмо захочешь кушать? -
- Фу, бестактность то какая! -
- Так зачем же мне всё слушать,
Что сам дьявол предлагает? -
- Что ты, дьявол – развлеченья.
Ничего в том нет плохого
Выпить чуть – для ободренья
Хорошо. Что здесь такого? -
По пути им кафетерий –
Кофе, водку разливают.
- Вот, смотри, ведь ты не веришь:
Враг в кого их превращает.
Вот же – пьяные в дрезину
Матерятся громко в драке.
Спит другой, обняв корзину,
Третьи – пьют от «счастья» в браке.
Пьют, судачат, сквернословят.
Все проходят себе мимо.
И никто тебе - ни слова!
Будто видят пантомиму.
Вон, смотри, те две девицы
Голышом. Да, все свободны!
И кому здесь удивиться?
Современны они, модны.
На глазах у них завеса,
Слепота. Они не видят.
Подчиняются все бесам –
Они Бога ненавидят.
Вот всё то, что они любят
И в сердцах своих лелеют,
Очень скоро их погубит
И сердца их почернеют.
Но сейчас их сердце жаждет
И не может насладиться,
И всё ищет, и однажды
Может в жизни их случиться:
Что услышат голос Бога,
Хоть теперь Его ругают.
Их изменится дорога,
И путь истины познают. -
- Трудно всё, неимоверно,
Разобраться сразу в этом.
Где-то пишется наверно –
Я найду за это лето. -
- Не ищи. Напрасно время,
Силу также потеряешь.
Ты не сей сомненья семя!
Всё, что сеешь, собираешь!
Мудрость только лишь у Бога
И от века, и до века.
Как познать Его дорогу,
Не найдёшь у человека.
Люди мрут и их идеи
Умирают вместе с ними,
Не достигнув апогея.
Повторяется другими.
Бог Один, Живой! Он вечный!
Мудрость, истина – у Бога.
Мир весь этот бесконечный –
Он свидетель у Святого.
И ответ найдёшь ты в Слове.
Отвечать Господь Сам будет.
Принимать же будь готовым.
Нет, тебя Он не принудит.
Ты ищи лишь только с верой,
По-другому невозможно.
Что читаешь, тому веруй.
Правда Божья – непреложна.
Нет нигде правдивей правды –
Не ищи её у мира.
Там найдёшь ты лишь неправду,
Поклонение кумирам. -
- Знаешь, Гриша, я поверил,
Но вот что-то допекает,
Говорит, чтоб я не верил,
Много фактов представляет. -
- Ты скажи мне, Миша, прямо:
Что Бог есть, тому ты веришь? -
- Да, но как Иисус быть может с нами? -
- Вот сейчас ты и проверишь:
Помолись со мною вместе,
Без сомненья повторяя.
Принимает Бог лишь честных,
Лицемеров – отвергает.
«О, Иисус, Ты мой Спаситель,
Отдаю мой грех сомненья.
Дай свободу, Искупитель,
И навек освобожденье.
Дай мне Духа Ты Святого
И веди меня повсюду.
Имя Господа Иисуса
Прославлять всегда я буду!». -
Мир большой, святая радость
Воцарились в сердце Миши
И ушла вся эта гадость.
Он её уже не слышал.
- О, Господь мой, Ты Великий
И Твой мир так сладок в сердце.
Ты - прекрасен, Солнцеликий!
Я кричу вам: « Люди, верьте!»
ЗАВЕТ.
Всемогущий Бог наш – в Слове.
И тебе на помощь сразу,
Вмиг придти Он наготове,
Как услышит эту фразу:
«Я, во Имя Иисуса,
Мой Отец, к Тебе взываю»
- Разве будет, так вот, слушать?
Он откуда меня знает? -
- А ты ближе с Ним быть хочешь?
Ещё лучше, быть в Завете. -
- Что ты голову морочишь,
Ну, конечно, «Да!» - отвечу. -
- Вот, подарок мне! Мы спросим,
Что сказал нам Пётр – Апостол
Глава 2 стих 38 –
Это вечно, верно, просто:
Слышишь Слово, верь и кайся,
Богу грех отдай весь сразу
И ничуть не сомневайся,
Не скрывай в себе заразу!
Утопи её в крещенье
В Имя Господа Иисуса
И придёт твоё рожденье –
Будет сердце Бога слушать.
И ты станешь чистым, новым,
И рождённым свыше Богом!
Святым Духом переполнен,
Ты пойдёшь Его дорогой.
Дух Иисуса нам свидетель,
Что теперь мы - дети Бога,
Что навеки с Ним в Завете –
В небо с Господом дорога.
Не страшны нам бури в жизни.
С нами Бог, мы с Ним в Завете!
Наш Отец Он, Царь Всевышний!
Тьма, уйди! Мы дети света!
Бог Святой, тебя Он любит –
Большинство людей не знает,
Что за грех Господь Сам умер.
Приходи, Он всех прощает!
Кто грешит, уже тот мёртвый,
Но даёт Он жизнь всем даром.
Сам Себя принёс Он в жертву –
Для тебя Его подарок.
Кровь Его, есть кровь Завета,
За тебя она пролита.
Не сиди во тьме, но к свету
Ты иди пока открыто!
Галина Яхневич.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559731
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 14.02.2015
Я не суддя.
Я не суддя і не суджу нікого.
Я голос, що в темряві звучить:
Прийди, загублена, до Нього,
Бо може бути це – остання мить!
І тоді покаятись не зможеш, –
Впадеш, як скошена трава,
І не попросиш: Боже…
Бо будеш мертва і німа!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559451
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2015
Диявольські вила.
Кинь в безодню, Україно,
Нептунові вила!
Спам'ятайся ти, Єдина!
Що ж ти наробила?
Почепила на знамена
Диявольські вила!
Ще й поставила колоду,
І ти їй служила!
В самім центрі, у столиці
В зібранні народу
Ти співала і вклонялась,
Славила колоду!
Що ж ти робиш, Україно?
Ображаєш Бога!
Ти побита і нещасна –
В полоні, небого!
Обчіплялась капличками –
Бога не питала!
Полонянкою, рідненька,
В диявола стала…
Скинь кайдани, Україно,
І ворожі вила,
Щоб ти, рідна, дорогая,
Бога не гнівила!
Якщо хочеш, Україно,
В мирі, в щасті жити,
Перестань уже, нарешті,
Ідолам служити!
З Богом Вічним помирися.
З Тим, Одним-Єдиним.
У смиренні поклонися –
Будеш Йому сином.
Книга Пророка Захарія 13:2 «І станеться в день той, говорить Господь Саваот, повигублюю ймення бовванів з землі, і не будуть вони більше згадуватись, бо й пророка і духа нечистого вигублю Я із землі!»
Ісаї 41: 24 «Та ви менш від нічого, і менший ваш чин від марноти, – гидота, хто вас вибирає!»
Пробудися, спам'ятайся, Рідна Україна,
Щоб не була ти – гидота,
А стала дитина!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559448
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2015
Нумо, браття українці,
Господа вітати!
Коломийки верховинські
Будемо співати!
Заспіваймо коломийки, любі верховинці.
Хай же радість цю почують усі українці!
Ой, заграйте, музиченьки, на всю Верховину,
Бо воскрес Ісус - Господь наш тай на третю днину!
Як пророки те казали, так усе ся стало –
Молоденьке Його тіло тай за нас страждало!
Він узяв усі провини та всі гріхи наші,
Всі прокляття споконвічні, ворога поправши!
Ой, співайте, веселіться, всі Божії діти,
Боже Ім’я величаймо у цілому світі!
Бо в Ісусі нам спасіння і більше ні в кому!
З Ним ми прийдемо до неба – до нашого дому!
Ви просніться, схаменіться тай співайте з нами,
За Ісусом поспішайте, а не за байками!
Як будемо лінуватись, Бога не питати,
То не прийдемо до неба – до Отчої хати!
Мий же очі водицею та очисти вуха,
Щоб ти Боже Слово бачив і в пошані слухав!
Для Ісуса відкрий серце, запроси там жити,
Перестань уже, нарешті, бовванам служити!
«Алілуя!» всі співаймо. Алілуя Богу!
Станьмо, любі українці, на Божу дорогу!
Прославляймо і хвалімо Господа і Бога,
Бо в Ісусі нам спасіння – у вічність дорога!
Дякуй Богу за Кров Його на святій вечері,
Бо вже скоро благодаті закриються двері!
Поспішай, мій любий друже, та вже не барися –
В Божій Крові, Ісусовій дочиста омийся!
Бо не ввійде в Царство Боже та й ніщо нечисте,
А Ісус наш дарував нам святості намисто!
Алілуя, алілуя, алілуя Богу!
Лиш у Біблії знайдете до Бога дорогу!
Галина Яхневич-Середа
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559185
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2015
ДОДОМУ ХОЧУ.
До Тебе, Отче любий мій,
В надії руки піднімаю!
Вже день гряде прекрасний Твій,
З Тобою зустрічі чекаю!
Приспів:
Додому хочу я, на небо,
Мій любий Отче дорогий!
Всім серцем лину я до Тебе.
Там Отчий дім і Ти – Святий!
Не дай заснути в тишині,
Безбожним стати і лукавим.
Ти Свого Духа дай мені,
Щоб Він навчив мене й направив!
Приспів.
Моя Вітчизна в небесах.
Господь Ісус – моя дорога.
Вже настає останній час,
І я зустріну в славі Бога!
Приспів.
Галина Яхневич-Середа
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559178
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2015
ДОПОМОЖІТЬ, ХТО МОЖЕ!
Був Ведмідь найстаршим в лісі.
Й горобці тремтіли в стрісі,
Як Ведмідь той прокидався,
То весь люд лісний здригався.
На прийом – всі, по одному,
Несли щось для нього з дому.
В році, кожної півчверті,
Несли гроші у конверті.
А як би хто забарився –
В чистих водах би не вмився.
Йдуть додому вовки-браві
Й шкіру друть, як на забаві:
Насміхаються, здирають.
Ні, жалю вони не мають,
П’ють, гуляють і царюють –
Навіть в вус собі не дують.
А шакали в охороні:
Чи то в спальні, чи в салоні,
Разом з ним і в туалеті –
Знають всі його секрети.
За ним слідом їх машини
Вдень, вночі і щогодини.
Хоч Ведмідь і сам бурмило,
Серце страхом все щеміло.
Назбирав багатства стільки,
Що не знає того: скільки.
Там і сльози є вдовині,
І яєчка горобині,
І останні палянички,
Що забрали у синички.
Там усе, що можна взяти –
Не вміщається у хаті.
Він поклав собі комори
І складав там людське горе.
А над Богом насміхався
І безбожником він звався.
Ось, в руці, тут – моя сила!
А голівка моя мила –
Вона розумом напхана,
Моя люба і кохана!
Сам собі я є владика!
Влада й міць моя велика!
Кого схочу, - покараю.
Когось, може, і прощаю.
А Бог дивиться й сміється:
Почекай но – все урветься!
Ось залишиш ти хороми
І машини й охорони –
Не візьмеш собі нічого,
Що надер із люду Мого.
Був ти голий, що несешся?
І туди ти й повернешся,
Де ти вибрав собі бути,
Що любити, кого чути.
Раптом дерево упало
І Ведмедя розтоптало,
І його всю охорону -
Його величі корону.
Хто б не був ти, маєш чути:
О, ні! Суду не минути!
Кожен прийде до пристолу
Без убрання, чисто голий.
Всі діла його - з ним разом,
А гріхи, як та проказа,
Не сховаєш, не прикриєш,
Хоч все знаєш і все вмієш.
Десять днів читали вирок
І дібралися до нирок –
Сокровенні таємниці
Підняли, як з дна криниці.
- Хоч одне щось добре маєш?
Жаль, це слово ти не знаєш.
То ж, прийшли пекельні слуги,
Щоб віддати всі заслуги.
По - під пахи підхопили –
Він кричав тоді щосили:
О! Прости, Великий Боже!
Я був певний, що все можу,
Що Тебе ніде немає,
Раз мене ти не караєш.
Бо я сам судив народи
Й не питав у тебе згоди.
Я не хочу в пекло, Боже!
Поможіть мені, хто може!
Полетіло гучне ехо,
Бо вже смажилося «ЕГО»,
Знемагало без водиці:
В тих місцях нема криниці.
Сморід, спрага до нестями,
Скрізь пече, горить, вогнями.
А вогонь, мов вибухає,
Тіло й душу наповняє.
Порятунок де? Немає!
Так з гріхом душа страждає;
І не день, не два – навіки,
Пам'ятайте, чоловіки!
Кликав Бог його – сміявся,
А над Божими – знущався.
Зрозумів безбожний Сидір,
Що недобрий його вибір,
Та не може повернутись.
Хто в гріху, така їх участь.
Всі гріхи свої віддайте,
В пеклі в муках не страждайте!
Сам Господь платив за волю,
Щоб ви мали добру долю.
Поки трішки ще є часу,
Згадуй часом казку нашу,
Не гордись, не величайся,
А до Бога наближайся.
В серце ти поклич Ісуса,
Відвернися від спокуси.
Їй не дай у серці місця,
А прийми благії вісті.
Будеш жити в мирі, в щасті,
І в достатку, і в багатстві.
Галина Яхневич-Середа
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558961
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 11.02.2015
НИКТО – КАК ТЫ.
Моя надежда и мой щит
Навеки Ты, Отец Небесный,
И Слово, что мне говоришь,
Моя защита в поднебесье.
Никто не любит так, как Ты;
Никто, как Ты, нас не прощает;
Ни в ком нет столько доброты;
Никто, как Ты, не ожидает.
Пусть слава, честь, родной, Отец,
Аж в тронный зал к Тебе взлетают,
Рекою льются из сердец
И никогда не иссякают.
Галина Яхневич.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558952
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2015
ДОЧЬ НЕБЕСНОГО ЦАРЯ.
Трепещет сердце от волненья.
И вот вода. Шаг, ещё шаг!
Минуты чудные крещенья…
Бежит навеки подлый враг!
Я сердце отдаю Иисусу -
Царю-Владыке навсегда!
Любить Тебя, Господь, клянусь я!
И лишь Тебе скажу я: Да!
С Тобой, Иисус мой, умираю;
И жизнь мою Тебе дарю!
Твой Божий дар я принимаю!
За Дух Святой - благодарю!
Послушай, грех, уйди подальше!
Тебе я места не даю!
Иисуса Господа, познавши, -
В Его я истине стою!
Теперь я с Господом в завете,
От Духа «свыше рождена»!
Что может лучше быть на свете?
Я – дочь Его, ещё одна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558708
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2015
Я ЛЮБЛЮ ТЕБЯ!
Дай мне услышать Твой голос, Любимый,
Увидеть сиянье лица Твоего.
Ты самый лучший, прекрасный, единый,
Возлюбленный сердца – Владыка его!
Не хочу ничего так сильно на свете –
Только б увидеть свет лица Твоего.
На крыльях любви несёт меня ветер…
Я люблю… люблю лишь Тебя Одного!
Галина Яхневич.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2015
СЛАВУ ГОСПОДУ ВІДДАЙМО!
Цар царів – Господь Ісус,
Ти прийдеш на хмарі знову!
Я почую з Твоїх вуст:
« Вже заходьте всі готові:
Хто Мене весь час чекав,
Виправ всі свої одежі,
Ім’я Боже прикликав,
Чатував на Божій вежі;
Хто від Слова не пішов
Ні на крок, ні на годину,
Радість в Господі знайшов,
Став вже Божая дитина!
Нумо, браття й діточки,
Славу Господу віддаймо
І Ісуса залюбки
Дружно разом прославляймо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558548
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2015
Истина свята!
Как эти цветы не смешалися с тьмою,
Так пусть, мой милый, будет в жизни с тобою.
Цвет белый из чёрным становится серым –
Пусть в памяти будет добрым примером.
Пусть кроме Иисуса не будет кумира,
Пусть не коснётся тьма этого мира.
Пусть в твой виноградник не ходит лисица,
Чтоб виноградом твоим насытиться,
И пусть не плодятся там детки-лисята,
Пусть только Иисус и истина свята!
Галина Яхневич.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558546
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2015
БОГ ВАС ЛЮБИТЬ.
Два царі відомі в світі:
Пише в Новім Заповіті.
Є Владика – Цар усього:
Всього, всього, всього, всього!
Все, що добре, то від Нього,
І не кривдить Він нікого.
І є цар, що зветься злодій:
Скритний, хитрий цей «добродій».
Все краде, ще й Божу славу,
А в людей він вкрав державу,
Землю нашу милу рідну,
І зробив її бесплідну.
Стали всі його рабами,
Що пов’язані словами
І недобрими ділами,
Ще й лукавими думками.
Він царює у їх тілі,
Видно добре це на ділі:
Серце їх тверде, крижина,
У гріху життя стежина,
Бога в серце не приймають,
Горде «Я» лиш піднімають,
Величаються і мріють.
Їхні всі діла зотліють!
Джерело життя в Ісусі,
Слава й сила – в Божім Дусі!
Друзі любі, пам'ятайте:
Ви Царя свого пізнайте!
Хто керує, править вами
І ділами, і словами?
Як же в серці нема Бога,
То у пекло вам дорога!
Поспішіть Його пізнати
І просіть зацарювати
Та очистити негоже,
Щоб ввійти у Царство Боже![img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558178
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2015
[img][/img] ХТО МИ?
Слави хочемо, пошани.
Та без Бога ми – погани!
Коли б кинули хоч кістку,
Щоб почули про нас звістку,
Щоб боялись і тремтіли,
Дружби з нами всі хотіли
І за щастя рахували,
Якби з нами розмовляли.
мир наш губим, гордість скаче –
Серце мучиться і плаче…
А ні слава, ні багатство
Не ввійдуть у Боже Царство!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558173
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2015
[b]Один Ісус Спаситель!
Ісус. Один Ісус Спаситель!
Спасіння в іншому нема!
Усього світу Викупитель,
Бо Кров Свята – лише одна!
І Він за тебе, Україно,
Пролив її, щоб жила ти,
І кличе нас: «Прийди, дитино,
Іди до світла з темноти.
Лише зі Мною будь єдина,
На Слові Божому – завжди,
Бо ти Моя, Моя дитина.
Туди де гріх і зло, не йди!
Не йди туди, де з медом слово,
Де правди чистої нема,
Де помста вилитись готова,
А правда скована – німа!
Я поведу тебе за руку
І підніму тебе з колін!
Забудеш біль свій, гірку муку.
Я йду вже! Чуєш, дзвонить дзвін!»́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557995
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2015
З НАМИ БОГ![img][/img]
Господь, Ти – Бог, іншого нема,
Крім Тебе – нема Бога!
Господи, без Тебе душить тьма
І з тернями дорога.
Правдою кропіть нам, небеса,
А хмари – істиною.
Господи, Ти твориш чудеса,
Єдиний Ти, Істинний!
Ти сказав нам, дорогий, Господь:
«Поклич Мене – врятую!»
Ти спасеш і зцілиш Свій народ –
Хай знають всі і чують!
Перед Тобою, Святий наш Бог,
Вклякає Україна!
Господи, звільни від всіх тривог
І возроди з руїни!
Боже, дай нам сили у борні!
І вирви в змії жало,
Поруйнуй всі наміри її
І, - щоб її не стало!
Господи, хай будуть вороги
Наші, як пил у вихрі,
І як з’їдені псом пироги,
Як солома на вітрі!
Як вогонь спалює темний ліс
І обпалює гори,
Пожени їх бурею навіч,
Вихром Твоїм на сором!
Хай сповнить їх переполох!
На лице дай безчестя,
Щоб знали, що з нами Живий Бог –
Бог совісті і честі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557993
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2015
НЕ ВМРИ ДЛЯ ВІЧНОСТІ!
Не вмри для вічності, не вмри!
Тримай свій погляд догори,
Де зараз наш Господь Ісус
І прагни істини із уст
Лише Його, лише Його,
Його – Царя, лиш Одного!
І Він прийме нас і простить,
І нас усіх благословить!
Найперший ворог – вічна смерть
Вже переможена і геть
Усі її полки і ад,
І князь, і весь ворожий штат!
Живий Ісус – Господь і Цар!
Прийми спасіння Його в дар!
Не вмри! Для вічності не вмри!
Покайся, правду лиш твори!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557797
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2015
В ПРОЛОМІ МОЛЮСЯ ТОБІ…
Хвала і честь Тобі , мій Боже, –
Хвала на небі, на землі!
Завжди Живий і все Ти можеш,
Належить все - лише Тобі.
Спасибі, Господи Ісусе,
За мир Твій, щедрість благодаті,
Що всіх Ти нас прощати можеш!
Чим можу я Тобі воздати?
Любов Ти! Бог Один і Вічний,
Всесильний Ти, Людинолюб –
Прощаєш, милуєш всіх грішних.
Прости наш український люд!
Зціли серця усім, Ісусе,
І нашу землю, всіх дітей!
До Тебе, Господи, молюся!
За всіх осліплених людей,
За неньку нашу – Україну
В проломі молюся Тобі!
За неї, матінку єдину,
Сивіють голови в журбі.
Господь, врятуй же Україну
Від пут жорстоких сатани!
Розквітнуть хай її руїни,
Воскреснуть всі її сини!
Зціли всі рани Батьківщини,
Цілитель наш, – Господь Ісус!
Тебе, Спасителю Єдиний,
Шукаю, кличу і молюсь!
Помилуй, Боже, Україну,
Прости її, благослови!
Зігрій в обіймах, як дитину,
Обмий від ніг до голови.
Благослови її на вході
На виході - благослови,
На полі, в лузі, на заводі,
Сьогодні, завтра - назавжди!
Дай мудрості усім, любові,
Братерства, щастя і добра,
Дай хліба, радості у домі,
Нехай радіє дітвора!
Тебе прошу. О! Мій Спаситель
Прости, помилуй, стережи.
У Ймення Боже, Викупитель,
Нам Україну збережи.
́
НЕ ЗАГИНЕ УКРАЇНА!
Не загине Україна
І не буде на колінах:
Зацвіте, заколоситься
На полях її пшениця,
Бо Господь її опора!
Аж від півночі до моря
І від заходу й до сходу –
Буде радість у народу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557790
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2015