| Сторінки (1/19): | « | 1 | » |
Я нікуди без неї не лізу
Сиджу, забившись у куток,
Складаючи в завжди пусту валізу
Порвані струни і пачки цигарок.
Ніжний шелест тюлі дозволить мені
Згадати лице яке ніжно люблю
Згадати так ясно і щиро. Тоді
Розумію чому без неї нікуди не йду.
Вона ж бо мій поводир.
Моя рятівна мотузка.
Очі мої затерті до дир
Вдивляючись, бачать лиш пустку.
Забившись в куток готовий кричати
Ну де ж ти? Прошу, відізвись.
Згадаю лице, яке варто згадати
І перед ним падаю ниць.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2015
... і як би ти не хотів аби вона залишилась
та чорні рейси колій повезуть її далі.
Де знайомі їй люди і незнайомі тобі квартали,
Де місто гне спину від пробок
Де кожен прибулець відчуває себе вдома.
Куди ходять поїзди та не повертаються
Лише та, хто над цим усім,
Лише вона з цього виривається.
Аби поїхати далі та незабаром повернутись.
Не до тебе а додому. Хоча, можливо і до твого дому.
Де ночі для неї довгі як дні,
А дні проходять у очікуванні сну.
Де безплатний інтернет та дорога кава.
Де колись вона залишиться, якщо їй цього не буде мало
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2015
Коли ти повернулась в квартиру
А в цілодобових магазинів упали вікові стіни
І нічні ворони-стерв'ятники почали гризтись
за право першими отримати пакет паленого молока
Тоді я зрозумів, що моя любов
До цього світу вимірюється кількістю
Твоїх босих кроків по моєму килимі.
Їх розміром і швидкістю.
І бажанням
зробити
один
додатковий
крок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603826
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2015
Іди тихенько крадучись
І не тривож їх сну ніколи.
Ніколи ти їх не буди,
А як розбудиш то ніколи
Не зможеш сам ти відійти
Від того жаху, що вони наводять.
Від того запаху гниття,
Що за ними ходить слідом,
Що пропитує тебе всього
Твої вуха, ніздрі і коліна
Твої легені, очі й руки
І, загалом, все твоє тіло.
Не буди їх, як не хочеш
Упасти в темну дрімоту.
Побачити на власні очі,
Що ці створіння взяли за мету.
Не буди і не пускай на волю,
Закрий у своїй голові
Хай краще вже сидять в неволі,
Зрідка жаліючись лише тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583916
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2015
Я плачу над усім, що попадається на очі,
Усмі́шки, вітання... Прекрасне тіло жіноче.
Над любов'ю теж ридаю багато.
Над дружбою. Правда, над нею плачу я втратами.
Краще б завжди текли по обличчю сльози.
Краще б криком дусився на грязній підлозі,
Ніж, отак замічати цю всю фальш та іржу,
Що укрила так ніжно. Тепер не шукаючи її находжу.
У скверах та парках, у кафе, в магазинах
Опліла́ мов павук маленьку дитину.
Дитина сміється, танцює і скаче,
І поки що цього не бачить, не бачить. Не бачить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565705
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2015
Убийцы нож запятнан красной кровью,
Что падая звучит как метроном.
Выстукивая звуки выцветшей любови,
Выстукивая с сердцем в унисон.
Стуча об пол и оставляя хрустально-алый бисер
На теле жертвы. На месте вырванном мной льда.
Где мой нож кровавого убийцы побывал насильно
Оставил след.
Как будто бы от топора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563604
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.03.2015
Крематорій душ людських
Працює подобово.
Робітники тут я і ти
Хоча й не любимо свою роботу.
Ми добровольці. Ми самі сюди прийшли,
А інших гнали в наші "теплі" руки.
Зав'язуючи очі їх вели
Не на тортури.
А на предсмертні муки.
Багато хто тут вже пройшов,
І ти, мій друже, їх впізнав.
На брудному від сажі обличчі чистий шов
Сльоза лишила.
Ти її не витирав.
Багато хто тут пройде ще,
А потім підуть ті, котрі всіх сюди гнали,
А потім підем ми - і нам не буде боляче.
Нам буде смішно.
Ми уже не раз вмирали.
______________________________________
Крематорій душ людських
І пахне тут не так приємно.
Мабуть, вже скоро вихідний...
А ти як думаєш, колего?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563601
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.03.2015
Вона прийде до мого сну, Вона мені присниться.
Зловлю із рук ЇЇ опалений тюльпан.
Мерщій тікати треба - Вона ж бо дьяволиця,
В руках не квітку має, а лиш мій саван.
Спокійно ляже поряд, вуста її торкнуться ніжно
Мого чола. Та я не відповім.
Коли потрібно було, щоб вона сказала слово грішне,
Сама пішла. Залишивши мій дім.
Тепер мене ним вкрити хоче.
Так, ніби, я ЇЇ просив.
Відверне свої карі очі
Допоки на мої не ляже пил.
Коли проснеться - озирнеться навкруги
І з губ цих милих вилетить тихенький стогін
Бо під саваном вже не я, а лиш чиїсь кістки
І всюди пил.
Нарешті хтось із нас знайшов свій спокій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562003
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.02.2015
Великі сили викликають не менш великі почуття
І ти, як лицар, ідеш робити свій не менш великий подвиг,
На цей вівтар поставивши своє таке мале життя
У 20 років розумієш, що життя, як шлях, веде тебе до гробу.
________________________________________________________
Ти мічешся мов та комаха
Серед великих чорних павуків.
День у день лиш чуєш "Ти невдаха!"
Так невдаха. Та так само як і всі.
Опустиш голову і йдеш
В пивну, що біля дому.
Пройдеш і Не зайдеш.
А відчувати будеш тільки втому.
І ціль знайти чомусь не можеш,
Стоїш як проститутка на панелі.
Заплатять побільше ти й заложиш
І честь, і душу, і дим, що є в легенях.
Та в певній мірі тобі це до вподоби,
Доказувати всім направо і наліво
Що, все таки, о́дин в полі воїн
А не лиш просто
Тіло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562001
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2015
Чем бы мы не измеряли счастье
Граммами, стаканами или пачками банкнот.
Истинно счастливый только тот, кто соберет все масти
Из той колоды что зовем любовь.
То, чего в помине нет мы любим,
То, что есть - не бережем,
А то, чего так хочеться мы не добудем
Ведь путь не тот. Мы не туда идем.
Неверный курс мы взяли для погони
И лживый идеал нам здорово помог.
Из упертости не замечая что корабль тонет,
Без видимой причины он просто идет на дно.
Как знать куда направить взор
Когда бежишь от той проблемы,
Когда уже услышал приговор
И ждешь когда исчезнуть краски из любой поэмы.
Мерило счастья в жизни лишь одно,
Это количество моментов горько-сладких
Когда бежать от боли из-за страха перестал
И развернувшись к ней лицом
От губ своих к ее губам
Ты подарил лишь, просто, поцелуй
Без горечи, но зато какой он сладкий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559682
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.02.2015
Я не можу кинути курити
Або не хочу.
Мої легені потребують нікотину а серце хоче диму.
_____________________________________________
Оманлива насолода якою я живу,
Що змиває гіркий смак поразки
Тепер викликає в мене тільки гіркоту
Ну і ще, інколи, відразу.
Пачка в день - і це нормально.
Ще пачка ніччю - перебрав.
Зате, накидані слова на картку.
Думок нема. Мабуть я спав.
Проте і снів не пам'ятаю.
Лиш терпкий присмак диму в роті.
Чому ж тепер мене ти не спасаєш?
Сигарета смішно дотліває.
Беру нову. Усюди попіл...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559678
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2015
Вогнем горить весь білий світ,
В повітрі пил. І чорна сажа
Осідає на руків'ях покинутих кадил,
Що не димлять. Лише лежать і по-своєму в'януть.
Не звертається отець до своєї вимерлої пастви,
Не відпускає вже гріхів своєму відданому сину.
Самі себе загнавши у біди і напасті
Ми забули як любить і зненавиділи людину.
Покійники в гробах уже не повертаються
І долоню від чола у них не забереш.
Чому ж моє покоління з такою радістю
Руйнує світ? Чому його ніхто не береже?
Чому людина, цей вінець творіння,
В собі суіцидальну манію століттями виховував?
Для чого, отак, падати з обриву як каміння?
Для чого ж заживо бути похованим?
Та пізно вже. Давно горить цей чорний світ
І демони ганяють душами футбол.
Я так хотів, хоч щось змінити та не зміг
Не та команда, за яку я вболівав, тепер є чемпіон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558545
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.02.2015
В стихах моих идеи нет
И смысл донести я не стараюсь.
Я, просто, так ищу ответ
На тот вопрос, что жизнью называют.
И правды в них вы не найдете,
Тут только ложь, и не во благо...
Тут нет любви. Ви пропадете
Лишившись разума так рано.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558471
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.02.2015
"Не спиш? Тоді цей вірш для Тебе
Для того, хто лежить у темноті
Хто думає, що замкнені всі двері,
Хоча насправді двері лиш одні.
Не спиш? Твої думки літають
І тягнуть тіло за собою в височінь
Покинуть сірі рамки цього краю,
Знайти їжу для майбутніх сновидінь.
Я, справді, знаю як це важко
Зі спогадами бути віч-на-віч
Через давно забуті помилки полізти в пляшку
Бо сни не йдуть в цю кляту ніч.
Заснув? Я знаю. Молодець.
І посмішка не сходить з Твоїх вуст
Якусь, насправді, добру річ згадав Ти під кінець
Я теж посплю, і довго вже не одозвусь."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558199
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2015
Вереница непроизвольных событий
Связала мне руки по локоть.
Сколько раз корил себя за поспешность решений,
Каждый раз, из-за своего же жара, а я был в копоти.
Наша жизнь-автострада проблем и их косяковых решений.
Мы мчимся навстречу судьбе, часто не зная кто за рулем.
Мы без палева подрезаем общий ход всего движения
И злость вымещаем на ком-то другом.
Тот огонь, что в моторе горит,
Есть и у меня внутри.
Все попытки, в последнее время, его погасить,
К сожалению, заканчивались плачевно... для других.
Не первый год колешу по этой общей автостраде.
Не первый раз у меня мысль "Зачем?".
Но впервые у меня нет отрады,
Ни в бутылке, ни тем более на ее дне.
Вечная отрада-карандаш и листок,
Вечный мой спутник-бокал вина.
И хоть я водитель, что не пьет за рулем,
Надежда есть, что куда-то я еду не зря.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558198
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.02.2015
Я жить пытаюсь лучшей жизнью,
Ведь, та что есть уныла и скучна.
Но незадача. Мне кажется--болею я такой болезнью,
Что завидовать мне может только Сатана.
Такой уж есть, меня не переделать.
Где у вас цветные краски--я вижу серый цвет
И где сейчас растет цветок--прекрасное растенье
Когда то там сидел и ждал рассвет.
Сорваться можно влегкую
Уйти в запой глубокий, или подсесть на наркоту,
Убить в себе того младенца доброго,
Что от обиды мог орать на всю толпу.
Или пытаться выжить в этом черством мире
Где принципы морали услышишь только от себя,
Где алкоголики твои кумиры
Ведь видели и знают, что такое жить любя.
Или как я, бросаться строчками на грязную бумагу
Что б не сорваться на друзей или родных
За то, что помогать, они то помогают,
Но вот понять не могут и их не убедить.
Так вот. Пытаюсь жить я лучшей жизнью
Что бы лицо скривать я перестал
Что б даже след исчез от той болезни
От которой тот младенец так страдал
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557976
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.02.2015
Погана це звичка помічати деталі,
Щось замітив - і надалі
Погляд мій до цього вже прикутий
Як до армії її ж рекрути.
Чи будь це ніс кривий в прохожої людини
Або ж терпкий привкус поцілунку незнайомої дівчи́ни.
Про це забути я уже не можу,
Допоки ніччю, п'яними руками, це з голови не зложу.
Та є такі деталі, з зовсім іншого розряду,
Що в голові від них вибоїни як після арт.снарядів.
Що пройде тиждень, місяць, пройде рік
А парфумів її запах - твій кращий друг тепер навік.
ЇЇ останні кроки по пероні,
Останній змах руки в вікні в дванадцятім вагоні.
Усмішки, сльози... Дивний акт прощання,
Час для останнього цілунку і це людське вагання.
І от тоді, коли треба було запам"ятовувати ці деталі
Я стояв.
Стою тут і надалі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2015
Нашел старую заначку дома
Не помню как ее туда положил
За рассказами Толстого
Стоял мой любимый Джин.
Мой друг сердечный
Что со мной только, если я при бабле
Я за Тобою побреду равнодушно-поспешно
В страну грёз на этом пьяном корабле.
Ты ждал меня неважно сколько лет
Ты ждал меня с единственной надеждой
Что когда придёт мой бездушный скелет
Ты отогреешь его чужой одеждой.
У Тебя есть ответ на любой мой вопрос
И плевал я на то, что ответ тот неверный
Я не жалуюсь, я не Христос...
Мне незачем убивать в себе эту скверну.
Именно с ней я чувствую себя человеком
Именно с ней я понимаю что живу
Ведь без неё я буду тем самим призраком, скелетом
Что без вопросов пойдёт с Тобой во тьму.
Ты ждал меня неважно сколько лет
И знаешь? Подождешь ещё немного
А сейчас мой ответ "Нет!"
Стой и жди меня за рассказами Толстого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557685
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.02.2015
Бездонна чашка чаю
В якій сховався цілий світ
Від якого так тікаю
Який так мене і не зберіг.
Безодня мовчки зловить кожного
Хто впав, зірвавсь або сам ступив у темноту
У кого на душі тривожно так,
Що сил нема летіть, лиш падать вмоготу.
А в кінці, там мабуть, темні скелі
Або ж холодний і стрімкий потік
Або сотні тисяч келій
В яких закриють нас навік.
А може дна там, взагалі, немає
І треба падати отак, на самоті
Щоб зрозуміти, що нас ще тримало
На краю безодні, ще на висоті.
Тому немаю я бажання
Знати все, що є на глибині
І крила ці освячені світанком
Несуть мене в, можливо, кращі дні.́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557684
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2015