| Сторінки (4/337): | « | 1 2 3 4 | » |
ГРИБОLOVE
Кось до полудня любит спати
А кось зрана на рыбалку
А я зрана грибы йду збирати
Бо привык ім так ізмалку
Лежат над селами туманы
Я пуднимаюся в ґруні
Знают справжні грибоманы
Не найдеш грибу на руні
Грибы є разні як і люди
Пудберезникы червонякы
Гуркыні лисичкы тай губы
Но май цінні білі тай боровикы
Быває так що пораз ми і тяжко
Пувдня ходити горами хащами
Коли у ня грибу повні ташкы
Но всьо ровно ня тягне гі "кліщами"
Та як выйду си на ґрунь
На самисиньку вершину
Та тогды си сяду вунь -
Із'їм дарабу хліба й солонину
Та подивлюся згорі дулу
Що кругом ся в світі діє
На Уґлю і Велику і Малу
І душа ми з того аж радіє
Автор: Мігаль Стан, с. Уґля, 18 іюня 2018 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796865
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 24.06.2018
БОСОРКАНЯ
Та она є відьма босорканя
Мучит ня із вечора до рання
Вна робит що си лиш захоче
Вже ся сигінь бою ночи
Дньом блага гі дараб паскы
А ночов вна так хоче ласкы
Люди, з нив не маю я покою
Що робити із жонов сякою?
Унь шкодуют ня цімборе
Говорят держись неборе
Ты попав ись у неволю
Серенчливую не маєш долю
Ко бы знав ко бы подумав
Нич я головов не думав
Що сяке ся годно стати
Жону босорканю буду мати
В ниї все лиш вдно на гадці
Вна не нуждаєся в розгадці
Вна все лиш хоче й хоче
А я уже не маю моци
Змилуйся надо мнов Боже
Бо довго жити так не зможу
Бо є жона в ня босорканя
Она з ня вытягне останнє
Автор: Мігаль Стан, г. Братислава, 07 мая 2018 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793182
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2018
ТЕЧЕ ТИСА ДО ДУНАЮ
Тече Тиса до Дунаю
З русинського краю
Тече Тиса не вертає
Серце жура розрыває
Тисо моя Тисо рудна
Що в ня доля така смутна
Понеси у Чорне море
Моє таке гурьке горе
Родив ім ся в полонинах
Йськаю долю по чужинах
Далеко м выд свого дому
Й поклонитися ні д кому
Кругом мене чужі люди
Ба ци довго вто так буде
Нич не чути нашої бесіды
Чужакы лиш в ня сосіды
Тече Тиса із Карпату
Маю лиш сяку розраду
Жию я пуд Будапештом
Гі куй бы пуд арештом
Тече Тиса до Дунаю
А що я робити маю
Нич не можу ізмінити
Мушу ся із сим змирити
Автор: Мігаль Стан, г. Будапешт, 26 апреля 2018 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2018
РУСИНКА
Дівочко-русинко файна сь лиш нівроку
Нащо м тя увидів собі на мороку
Бым не годен спати бым не годен їсти
Про любов свою як ти уповісти?
Дівочко-русинко маєш файні очи
Фраїр каждый с тобов быти хоче
Ты цвітеш гі ружа в маминум городці
Ходят ракашами із-зад тебе хлопці
Встрітив ім дівчину файну гі косицю
Синьооку чорноброву та ще й білолицю
Коли м ї увидів та ми й річ одняло
Тай білого світа стало мині мало
Тай із того часу хожу гі насущный
За мнов її образ ходит всюдысущый
Бо так сильно хочу бы ты была моя
А без тебе скорі возьме ня невоя
Багатства не маю тай великых гроши
Завто є у мене характер хорошый
Буду тя любити доку буду жити
Бо ні дня без тебе мині не прожити
Дівочко-русинко чом ня не замічаш
На любов мою чом ми не отвічаш
Кроме тебе нич ми бурш не треба
Хочу ся усе дивити в очи цвіта неба
Автор: Мігаль Стан, г. Сату-Маре, 24 апреля 2018 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790849
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.05.2018
п'Яниця
Всі дны проходят ми у п'янці
Зперед очий не вижу нич
Гі куй дітина радуюся склянці
Коли кось ставит магарич
Мене вже всі сусіды знают
Знают ня й на другому селі
Я там - де п'ют і наливают
Познают ня і старі й малі
Всім в селі кому не лінь
Тот ня поза очи обсуждає
Куды я туды й оно як тінь
"П'яниця" ня сопровождає
Не маю пораз на буханку
Голоден хожу цілый динь
Сокочу гроші я на п'янку
А дале п'яний йду гі пинь
Бывало сплю в шанцови
Спав не раз пуд і корчом
Лице лизали ми коровы
Мух я одганяв плечом
У бовті в ня солідный список
Маю довг іще за прошлый гуд
Не раз дуставім туй у пысок
Ходив ім як общипаный когут
Цімбору я маю дуже много
Коли стоїт бутилка на столі
І не маю цімбора я ніодного
Коли п'яный лежу на землі
Гурьку долю дав ми Бог
Сякых гі я лиш одиниці
Не знаю як іще м не здох
Тяжко в світі выжити п'яниці
Автор: Мігаль Стан, с. Уґля, 16 марта 2018 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789469
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 28.04.2018
ЗАГРАНИЦЯ
Устану рано ще до днины
Най си жона і діти сплят
Збираю цуря у тайстрины
Бо в роботу гія йти опят
Устану рано абы вспіти
Ще на нибі світится звізда
Лишати мушу жону й діти
Жене ня в світ лиха біда
Покладу в сумку солонины
Мáсти ще тай банку мняса
А в души - гі бы тернины
Надоїло ми сяке до фраса
Та що я вдію - гроши треба
Мусай йти дись за границю
Не паде нам манна з неба
Мусай гурько гнути поясницю
Два раз на гуд бываю дома
На Руздво тай ще на Паску
Мнóгым ситуація знакома
Маєме сяку выд Бога ласку
Може даст Бог дись-колись
Всьо ото ще инак буде
Перед образами помолись
І йди у світ гі й другі люди
Повезут ня дись у краї даликі
Далеко встанеся сімейный очаг
Мої діточкы выростут великі
Не на моїх на чужых очах
І пруйде так життя ниборе
По заробутках-заграницях
Кого волнує чуже горе
Кручуся гі білка межи шпицях
Автор: Мігаль Стан, с. Уґля, 15 марта 2018 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788401
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 21.04.2018
ДЄТСТВО
Де бісьме не были де бы не жили
Все нас тягне сильно думу назад
Туды де сьме босыми ходили
В отчый дом і старинькый сад
Вночи коли так солодко спиме
Коли мы од дома так далеко
Своє дєтство беззаботне мы сниме
Як тогды нам было жити легко
Типирькы стали і мы взрослі
У каждого своїх проблем тягарь
Жаливов наші доружкы залослі
Ниє кому у рукы узяти тот біґарь
Тогды й трава была майзелена
І майжинь сонце світило майярко
А типирь за проблемов проблема
Життя приподносит свої подаркы
А час біжит гі куй Тиса воду несе
Сорока не носит новость на хвості
Там нянько і мамка чекают усе
Коли мы прийдеме мало у гості
Рідко дому ся іде бо далека дорога
Все чекаєме коли у нас ся получит
Заростає жаливов дома коло порога
Коли видиме душа і серце ся мучит
Та кобы мош было бы жити дома
Ніко бы не йшов у світы нікуды
Надоїли нам тайстры гі оскома
Но мусиме йти як ходили нянькы і діды
І снится нам що прийшли сьме дому
Встрічає нас дома нянько і мамка
Я їх ід собі сильно обох обыйму
Бо ніґде ниє так добре гі тамкы
Автор: Мігаль Стан, с. Уґля, 6 фебруара 2018 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787139
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 12.04.2018
Моє Пудкарпаття
Каждому з нас йся тема знакома
Ніґде ниє нам так добре гі дома
Ніґде ниє на души так спокойно
Тиха жизнь без біды і без войны
Мы маєме благодатный свуй край
Пудкарпаття вто наш земный рай
Нам подарена сятым Богом земня
Пудкарпатська Русь юй імня
Пудкарпаття є рудный край муй
Туй я ся родив і вырус я туй
Туйкы я зробив первый свуй шаг
А типир прославляю го у віршах
Дав нам Бог свуй русинськый язык
Я з самого дєтства ід ньому привык
Бо так говорили наші няньі і діды
І я буду говорити так як они тогды
Маєме мы горы і долы і воды
Файно туй є за любої погоды
Туй хоче ся жити до самої смерти
За сяку красоту не гріх і вмерти
Всім богата земня наша Срібна
Туй чилядь жиє порядна і трібна
Маєме всьо мы лиш долі не маєме
За границями ї всюды іськаєме
Бог даст всьо вто ще инак буде
Вернутся думу із-за граници люди
Буде й на нашому орсаґови сято
Для сього лиш гія голову пудняти
І типир я хочу вказати всім сим
Що навхтема я быв є і буду русин
Держімся ракаша сестры і браття
Всьый світ ще узнає за Пудкарпаття
Автор: Мігаль Стан, с. Уґля, 5 фебруара 2018 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785775
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 03.04.2018
УДШМ
Ми маємо кращу школу на світі
Це підтвердять Вам дорослі і діти
Наші таланти вона розкриває
Нові горизонти нам відкриває
І ми тепер вже не забудем ніколи
Дитячу Углянську мистецтва школу
Гордимося своїми ми вчителями
Що з нами ділились своїми знаннями
Хай процвітає Углянська школа
Талановита в нас молодь довкола
Всі свої знання всі свої вміння
Несуть вчителі в нове покоління
Ми виростаєм станем дорослі
Та повернемось до школи у гості
Школа для нас мов рідна хата
А в неї сьогодні знаменна дата
Ми зібралися всі тут не випадково
І на душі так світло й святково
Для нас сьогодні велике це свято
Наша школа святкує річницю 30-ту
Рідну ми школу з ювілеєм вітаєм
Квіти даруєм вчителів обіймаєм
Бажаємо їм тільки легких уроків
А школі ще бути хоч сотню років
Автор: Міша Стан, село Угля, 28 січня 2018 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783706
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.03.2018
Ангел Світла
Я Ангела бачив у людській подобі
Світло неземне це було у тобі
Все виглядало настільки правдиво
Я й незчувся як повірив у це диво
Сонце як німб твоє осявало волосся
Опустити очі вниз мені довелося
Світло неземне мої засліпило очі
Світло яке так чекав я мороці ночі
Це випадково або так було треба
Бог послав мені Ангела з неба
І руки самі тягнуться до Світла
А на лиці аж посмішка розквітла
Я хочу і буду туди де Світло
Я знаю мені це так необхідно
Таких людей не зустрічав я ніколи
Щоб світ ставав миліший навколо
Один твій погляд одне твоє слово
І у мене наче пропада дар мови
А серце починає битися так часто
І більшого мені не треба щастя
І нічого що між нами відстані далекі
Та мені з тобою бути дуже легко
Душа моя так горнеться до тебе
Що здається більше іншого не треба
І неважливо що подумають інші
Для мене ти будеш важливіша
Так було так є й так буде
І неважливо що говорять люди
Бо ти для мене Ангел Світла
І ти необхідна мені як повітря
Я хочу і буду вдихати повні груди
Так було так є і так буде!
Автор: Міша Стан, село Угля, 5 січня 2018 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2018
Привітання для молодят
Вітаєм щиро наші молодята
Вас у цей довгоочікуваний час
Сьогодні Вашого кохання свято
З чим радо ми вітаєм Вас
Вам довелося довго дня цього чекати
І не мало доклали Ви зусилля
Щоб нарешті долі поєднати
В день щасливий Вашого весілля
Ви сьогодні поєднали свої долі
Не лише на землі але й на небі
І якщо спіткнетесь на життєвім полі
Одне одному подайте руку при потребі
Як одне ціле Ви тепер уже сім'я
Тож живіть у злагоді і мирі
За Вас тепер радіє вся рідня
Прийміть вітання наші щирі
З роками хай любов не гасне
І стає вона чимраз міцніше
Бо це почуття прекрасне
Ніщо не може замінити інше
Хай добро буде у Вашому житті
Хай Вас обходять стороною біди
Бо лише від таких щирих почуттів
Народяться у Вас прекрасні діти
Дорогі наші Іван й Рената
Хай над Вами сяє в небі зірка
А звідусіль луна завзято
Лише сьогодні слово "гірко"
Хай сьогодні наше побажання
У серцях Ваших залишить слід
Тож прийміть наші вітання
Проживіть у радості сто літ!
Автор: Міша Стан, с. Угля, 15 листопада 2017 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769972
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2018
Наша Угля (Гімн села Угля)
Приспів:
Наша Угля хай славиться всюди
Щоби ми не знали горя й біди
Добрі і щирі тут живуть люди
І хай у нас так буде завжди
Там де гори впираються в небо
Де долині не видно краю-кінця
Сюди назад вернутися треба
У ці священні для мене місця
Золотом сяють куполи угорі
А церковні дзвони зовуть
В церкви всі та монастирі
Люди зранку радо ідуть
Маєм давні ми букові ліси
Всім багата Срібна Земля
Більш ніде нема такої краси
І все це наша рідна Угля
Тут мої батьки народились
Тут мої жили діди-прадіди
Спогади в душі залишились
Про місця де немає біди
Розкидала нас доля по світу
Так далеко від свого села
По всьому світу нашого цвіту
Батьківщина нас чекає мала
Де б не жили де б ми не були
Своє село я дуже люблю
Слова батьків ми не забули
Повернемось у рідну Углю
Автор: Міша Стан, с. Угля, 30 жовтня 2017 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2018
ОСА
Він був не таким як всі
Він був самим собою
Його поважали свої
А вороги прозвали Осою
Він йшов до своєї мети
І прагнув ставати все краще
Він хотів всім довести
Те що довести саме важче
Любити землю рідну свою
Захищати не словами а в дії
Так як він робив це в бою
Мало хто з людей так зуміє
Він був людиною слова
Що сказав те й зробив
Таким був Цірик Вова
Кожен його за це любив
Він віддав своє життя
Аби ми жили на свободі
Тож не дозволь піти у небуття
Пам'яті про подвиги Володі
Якщо б не він то хто?
Таких бувають лише одиниці
Що нас захищають в АТО
Поки влада шикує в столиці
Хто має за це відповісти
Що гинуть від неофіційної війни
Інвалідами стають зникають безвісти
Самі кращі українські сини
Пам'ятає Угля про свого Героя
В ньому були мужність добро і краса
Погляд його був гострий мов зброя
Запам'ятай яким був командир Оса
Автор: Міша Стан, с. Угля, 05 жовтня 2017 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2017
До дня народження Олександра Шимона
Коли рідна Україна наша
Свою незалежність святкує
Народився Шимон Саша
Що про нього ми пам'ять цінуєм
Народився в серпні 23-го
Коли літо переходить в осінь
Та про подвиги в АТО його
Ми всі пам'ятаєм й досі
Він ріс батькам на радість
І вчився гарно в школі
Не був здатний на лукавість
В допомозі не відмовляв ніколи
Він любив свою державу
І наш державний стяг
Пішов навчатися військовій справі
І успіху значного там досяг
І на фронт пішов заради неї
Заради щастя усіх нас
Не зрадив він свої ідеї
У цей важкий буремний час
Він був достойний жити й жити
Та якби не сталася лиха біда
Ми будемо тобою дорожити
Не пропаде пам'ять без сліда
Тобі могло вже бути 30
Та жаль нема тебе серед живих
Про тебе пам'ять не зітреться
Якщо навіть біль утрати стих
Спасибі скажемо батькам
За такого Героя-сина
Завдяки таким як він воякам
Ще існує наша Україна
Автор: Міша Стан, с. Угля, 16 серпня 2017 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747875
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.08.2017
Тобі, Воїне... (Таких не буває багато)
Таких як він не буває багато
Щоб готові життя своє віддати
Таких як він називають Герої
Їх ворог боїться навіть без зброї
Одним із них був Цірик Володя
Що віддав життя за нашу свободу
Завдяки таким Героям як він
Ми залишаємось досі живі
Володя був один з небагатьох
Хто побував у пеклі зони АТО
Він бачив все на власні очі
Неспокійні дні і тривожні ночі
Він був там у перших рядах
На ділі а не лише на словах
У важкий для Вкраїни час
Воював він заради всіх нас
Він був командиром 9 роти
Разом з бійцями копав окопи
Більше за інших думав завжди
Навіть ділився краплею води
Спочатку Піски а потім Кримське
Не чекало біди серце материнське
Та погана прийшла додому новина
Що немає в живих вже її сина
Бракує слів щоб передати
Весь той біль що відчуває мати
Коли втрачає єдину дитину
Героя що поляг за Україну
Хай знають всі і старі і малі
Всі хто ходить по рідній землі
Поки небо блакитне і чисте
Нас оберігають Герої Вітчизни
Шану віддаймо своєму Герою
Що за нас заплатив своєю кров'ю
Аби у нас був спокій і мир
Спочивай спокійно Цірик Володимир
Автор: Міша Стан, с. Угля, 9 травня 2017 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2017
Нездійсненна мрія (А десь там...)
Опускається вечір над Пісками
Такими далекими а не близькими
Сплять солдати і бачать сни
Що немає вже цьої війни
Що повернуться додому вони
Як Герої своєї держави сини
Мир настане на нашій землі
І буде радість у рідній Углі
А десь там за Карпатськими горами
Над углянськими рідними просторами
Душа моя як на крилах буде літати
Там де осталась кохана мама і тато
А поки ми твердо стоїмо в окопах
Ми - славнозвісна дев'ята рота
Ми ще живі завдяки молитвам
Наших рідних коханих і мам
І чим постріл буде точніше
Тим на совісті моїй спокійніше
Бо лиш одне ми просимо в Бога
Щоб настала скоріш перемога
А десь там за Карпатськими горами
Над углянськими рідними просторами
Душа моя як на крилах буде літати
Там де осталась кохана мама і тато
Та Господь все рішив інакше
В Його руках було життя наше
Він забрав наші душі на небо
Туди де уже воювати не треба
Забрала нас війна таких молодих
А я ще життю порадіти не встиг
Я своє життя приніс у жертву
Щоб Україні не дати померти
А десь там за Карпатськими горами
Над углянськими рідними просторами
Душа моя як на крилах буде літати
Там де осталась кохана мама і тато
І не треба вже тих нагород нікому
Бо не вернусь я ніколи додому
Мене уже не побачите знову
Запам'ятайте усміхненим Вову
І якщо завинив я чимось пробачте
Тільки не треба за мною не плачте
Про одне лиш жалітиму довіку
Що не зробив щасливою свою Віку
А десь там за Карпатськими горами
Над углянськими рідними просторами
Душа моя як на крилах буде літати
Там де осталась кохана мама і тато
Автор: Міша Стан, с. Угля, 16 березня 2017 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2017
FriendzONE
Я знаю тебе як прочитану книжку
Я маю тебе постійно як знижку
Я тебе приручив мов дику кішку
І я єдиний гість у твоєму ліжку
Я вранці бачив тебе без макіяжу
Після ночей безумного абордажу
Я знаю всі твої секрети й бажання
Для тебе лиш я як надія остання
А ти мрієш про будинок на березі моря
І прожити в радості разом без горя
Десь на узбережжі штату Орегона
Та якби не ця клята френдзона
Ти представляєш мене своїй мамі
Говориш що в мене серйозні плани
Що скоро я попрошу серце і руку
І буде вона нянчити своїх онуків
І все це б нічого якби не "але"
Хоч є між нами таке почуття немале
Ти називаєш дружбу словом кохання
А мені ні до чого любовні зітхання
Ти для мене лишень просто подруга
Завтра на твоїм місці опиниться друга
Мені з тобою бути поруч приємно
І я роблю все щоб це було взаємно
А якщо твоя душа прагне більше
Кохання такого як у піснях і віршах
Якщо тобі ця набридла френдзона
То купи собі квиток у штат Орегона
Автор: Міша Стан, с. Угля, 14 січня 2017 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2017
VENGirl
Ко бы що бы там не говорив
Що в венгерку (мадярку) я ся улюбив
То є моє діло а не їх
Я для себе жию а не всіх
Люди всюды плещут языком
Що лиш пару дну із нив знаком
По зальоту в нас чи по любві
Йсе є перша новость у селі
В нас з тобов різниця 10 літ
Протів нас настроїн увись світ
Неспокойно так ми на души
Мы не годні быти в ракаши
Стара чилядь каже лем єдно
Що так годно быти лем в кіно
Зря морочу дівці голову
А пак найду си опят нову
На добро ци на свою біду
Я влюбився в тебе молоду
Як узнає твуй ісе отиць
Скорі буде ми уже кониць
Може тоже любиш мене ты
Бо без тебе всьо стає пустым
Сохну в'яну я лем за тобов
Та хоть знаю що то є нем йов
Як Джульєтта і Ромео я з тобов
Хоть у нас і вічна є любов
Не даст покуй ми твоя сім'я
Доку помню я твоє імня
Защо нащо Боже так зо мнов
Дай ми быти хоть із нив однов
Сам без ниї я вопше ніко
Як без тебе жити Еріко!?
Автор: Міша Стан, с. Угля, 25 жовтня 2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2016
САМ
Припев
Я не верю больше в чудеса,
В жизни я всего добился сам.
У всего на свете есть своя цена,
И мной она заплачена сполна!
Я иду вперед, не смотря назад,
Там позади меня остался ад.
Я не сломался, словно спичка,
Ведь "побеждать" - моя привычка!
Все эти годы, месяцы, недели,
Я упорно добивался своей цели,
И, вот, теперь результат налицо -
Каждый узнает меня в лицо!
Я также как и все - терпел потери,
Передо мной закрывались двери,
Но я пережил все трудности и беды -
Теперь купаюсь я в лучах победы...
Это моя жизнь и только мне решать,
Оставаться собой, или от себя бежать.
Но от себя не убежать, никуда не деться.
"Ты сильный!" - меня убеждали с детства...
Припев
Я не верю больше в чудеса,
В жизни я всего добился сам.
У всего на свете есть своя цена,
И мной она заплачена сполна!
Шаг за шагом поднимаюсь все выше,
И только Бог один мне судья свыше,
Никогда и никому не иду на уступки,
Ведь мужчину украшают его поступки.
Сколько было неудач - я рук не опускал,
Чтобы стать тем кем теперь я стал.
Всего своими лишь силами достичь,
Ведь не всегда "на ловца бежит и дичь"!
Спасибо тем всем, кто был со мной рядом
В те минуты, когда жизнь была адом,
Когда предавали друзья, предавали суки -
Вы протянули мне тогда помощи руки.
Я давно уже не тот, кем я был раньше -
Я умею отличить чувства от фальши,
И лучше меня не проверять на прочность,
Все знают мое имя и ударов моих точность.
Припев
Я не верю больше в чудеса,
В жизни я всего добился сам.
У всего на свете есть своя цена,
И мной она заплачена сполна!
Все вокруг давно погрязли во лжи...
"Семь раз подумай, один раз скажи!"
Ведь за "базар" нужно отвечать,
А сомневаешься - то лучше промолчать.
Я не стану повторять ошибок дважды,
Посылаю всех кто предал однажды,
Не грею больше у себя за пазухой змею,
И моя жизнь теперь стала как в раю.
Не надо бояться в жизни перемен,
Я многое от жизни получил в замен,
А ведь мог остаться совсем на дне...
Но это уж совсем не обо мне!
Я не сдался, а сможешь ли ты
Вот так добиться своей мечты!?
Давай, вставай, следуй за мной,
Добиваться мечты любой ценой!
Припев
Я не верю больше в чудеса,
В жизни я всего добился сам.
У всего на свете есть своя цена,
И мной она заплачена сполна!
Автор: Михаил Стан, Россия, ЛО, с. Запорожское, 19 сентября 2016 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696882
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.10.2016
ДІВОЧКА ІЗ ХУСТА
Она была родом із простого села
Така собі файна і чотка мала
Она была необычна не така гі усі
Она не мала собі руных по красі
Она выростала у прилічнуй сім'ї
Мамка із няньком чистовали її
Жила добре тай собі не бідовала
Що лиш хотіла всьо ото си мала
Її запросы каждый гуд росли без кунця
Лиш на Руздво й на Паску виділа вутця
Гуляла по клубах із своїми цімборками
На гроші зароблені вутцьовыми руками
Послє школы пушла вучитися в медичный
Гі каждый выпускник сиридньостатистичный
Всьож таки Хуст ото є не село ай город
Утікнути з села йсе быв луччый повод
Що ты робиш, дівочко із Хуста?
Де твої колись такі солодкі вуста
Де твоє таке колись файне личко
Що з собов ти натворила медсестричко
Як до сякої жизні ты ся докотила
Ой небого що з собов ты натворила
У тебе в голові лиш одна розпуста
Не чекай бурш нич ай тікай із Хуста!
Добре жити в Хусті тай нич не робити
Беззаботну жізнь сяку як не полюбити?
Каждый вечур п'янкы тай нові тусовкы
Мінят хлопцю беспощадно гі кросовкы
Уповіш одно ми нащо тобі вто надо
Чогось пуйшла вучитися в "Монаду"
Лучче была дома бісь собі сиділа
А не задом перед хлопцями вертіла
Вроді сь із порядної сім'ї й не дура
Но ведеш ся гі ота пуслідня шкура
Не позорь си хуть маттір тай вутця
Бо не змыєш ніґда грязь із лиця
Передумай доку ще не пузно буде
Що про тя в селови вкажуть люди
Що у голові у тебе гі у лопті - пусто..
Будь розумнов дівочков із Хуста!
Автор: Міша Стан, м. Санкт-Петербург (Сонячне), 14 серпня 2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695883
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.10.2016
ПАМ'ЯТІ ВОЛОДИМИРА ЦІРИКА
Зустрічало свого Героя рідне село
Та радості в зустрічі тій не було
Навколішки стояли з свічками в руці
А сльози з очей текли по їхнім лиці
Невимовний біль торкнувся сердець
Бо знов на війні наш загинув боєць
Не хочеться вірити новинам з АТО
Та ось його тіло привозить авто
Ще завсім юний такий молодий
Мав добру душу і характер твердий
Вороги боялись і поважали свої
Він був там де велися жорстокі бої
Він був у мами дитина лише одна
Ростила й виховала вона сина сама
Вкладала у нього душу і щиро раділа
Володя був для неї остання надія
Та проклята війна змінила всі плани
Серце тепер розривається в мами
Забрав Бог її сина назавжди на небо
Борця за мир за мене й за тебе
На жаль свої мрії він уже не здійснить
Бо перед нами вічним сном спить
Незламний тілом незламний духом
Хай буде рідна земля тобі пухом
Тебе провели ми в останню дорогу
Знай твоє життя було угодне Богу
Тобі наш Герою вклонимось низько
Ти будеш у пам'яті рідних і близьких
Помирають Україно твої кращі сини
Та чомусь лиш після смерті Герої вони
Всі нагороди земні є такими пустими
Тебе пам'ятатимуть рідні і побратими
Автор: Міша Стан, с. Угля, 22 липня 2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685313
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.08.2016
БЕЗ ТЕБЕ
Приспів
Дні без тебе пусті, в них немає надії
І нікому так як тобі ти знаєш я не зрадію
Ти одна в моїх снах у шалених мріях
Твоє ім'я на устах мене завжди зігріє
Ти посміхнулась мені наче сонце
І я подумав уже що тільки сон це
І як тільки свої відкрию я очі
Ти від мене втечеш серед ночі
Та був це не сон це була правда
Ти була мені по справжньому рада
Я тебе пригорнув сильно-сильно
І сказав у очі глянувши пильно
Приспів
Дні без тебе пусті, в них немає надії
І нікому так як тобі ти знаєш я не зрадію
Ти одна в моїх снах у шалених мріях
Твоє ім'я на устах мене завжди зігріє
Я ж без тебе так жити не зможу
Як сам не свій по землі ходжу
Назавжди душа у твоєму полоні
А руки мої твої шукають долоні
Ти будеш моя чуєш тільки моя
Як молитву шепчу я твоє ім'я
Я нікому тепер тебе не віддам
Бо безмежно так закохався сам
Приспів
Дні без тебе пусті, в них немає надії
І нікому так як тобі ти знаєш я не зрадію
Ти одна в моїх снах у шалених мріях
Твоє ім'я на устах мене завжди зігріє
Автор: Міша Стан, с. Угля 15 липня 2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2016
НАДЬ І Я Є! (НАДІЯ Є!)
Не відмовляйся від надії
Вона осталася остання
Коли твої розбились мрії
Об скелі вашого кохання
Не відмовляйся від надії
Вона одна тебе розрадить
В холодну ніч тебе зігріє
Вона одна тебе не зрадить
Хай говорять що завгодно
Що видніше їм зі сторони
Що "любов" - тепер не модно
Не слухай їх - сліпі вони
Вони своє життя згубили
Тепер беруться за твоє
Свої ж надії самі вбили
А чуже щастя спокій не дає
Ти порад чужих не слухай
Бо це є лише твоє життя
Пропускай слова повз вуха
Збережи назавжди почуття
Бо будеш потім жаліти
Що життя пройшло даремно
І не буде кому зігріти
Тебе в той час буремний
Кожна людина має право
Бути коханим і кохати
А хто суне носа в твої справи
Ти його жени від хати
Від надії ти не відмовляйся
На цім світі ти ніхто без неї
Полюбити знову постарайся
Божевільні ти свої здійсни ідеї
Автор: Міша Стан, с. Угля, 15 квітня 2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2016
ЧЕКАЙ веСНИ
За вікном як завжди ідуть дощі
Теплої погоди немає
Не цвітуть дерева і кущі
Небо сонце за хмари ховає
Та дощі уже закінчаться скоро
І весна прийде спонтанно
Знов зеленими стануть гори
А в містах запрацюють фонтани
Приспів:
А весна прийде прийде я знаю
Зацвітуть на полі квіти
Нам із неба сонечко засяє
І ми зрадіємо як малі діти
Весна прийде - а вслід кохання
Вдихай на повні груди
Гуляй всю ніч із вечора до рання
Не сумуй виходь у люди
І хай здійсняться твої мрії сни
Щастя твоє у твоїх руках
Ти не чекай наступної весни
Бо все залишиться в думках
Автор: Міша Стан, с. Угля, 07 лютого 2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2016
поЧУТЬ²тя
У моєму серці лід
Розтопила теплом
Та залишився слід
Кохання... Облом!
Як жити-бути тепер
Мені кохана скажи
Бо для тебе я вмер
І ти мене не держи
Я терпів страшний біль
Той невимовний страх
Та завжди і поспіль
Я отримував крах
Ми могли бути удвох
Дві такі рідні душі
Та познущався з нас Бог
Ми залишились чужі
Навіщо Бог карає мене
За який такий гріх
А життя моє промине
Без твоїх ніжних утіх
Бо кохання пройшло
Як коротка літня гроза
Боже що на мене найшло
Сльози падають як роса
Ти не жалій моїх сліз
Як не жаліла любов
Я у життя твоє вліз
І тобі являтимусь знов
Жаль не буду я твій
У цім нещаснім житті
Та ніколи забути не смій
Ти тепер моїх почуттів
Автор:Міша Стан, с. Угля, 03 лютого 2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2016
Ш - Халява
А ти мене тепер дівчинко послухай
Робити пізно уже "слона із мухи"
І мені знову "вішати лапшу на вуха"
Бо знаю я і знають всі яка ти шлюха
А по селу дурна гуляє слава
Поза очі всі тебе зовуть шалава
Роздаєш себе наліво і направо
Як точка доступу Wi-Fi... Халява!
Вузенькі джинси в клітинку сорочка
Виросла у мами гарненька дочка
Нічим не обдарувала тебе природа
Є фігура ідеальна і на лиці врода
Кожен хто на мить на тебе гляне
До тебе наче магнітом тягне
Не часто у селі таку зустрінеш
Та від долі не втечеш а тебе не зміниш
Я зрозумів та уже стало пізно
Ти до всіх така "мила і ніжна"
І не можу я собі тепер збагнути
Що тепер робити як далі бути
Сльози будуть і сотні пробачень
Та вони уже без ніяких значень
Ти помилилась і ти винувата
Що замість мізків у тебе там вата
Як ти могла зі мною так поступити
Як після цього всього тебе любити
Як же після всього тебе пробачити
Та краще вже ніколи тебе не бачити
Я тобі не пробачу зради ніколи
Навіть якщо це було "по приколу"
Хай знають всі яка ти сука
І хай це буде іншим наука
Автор: Михаил Стан, с. Угля, 12 января 2016 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635763
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2016
Дівчина мрії
Я так довго на тебе чекав,
Я не знав, я шукав дороги,
Кожен вечір альбом я гортав
Моє серце повне тривоги.
І до чого забуті пісні?
На порозі сніг замітає,
Пам"ятаю казку в ті дні,
Твоя душа у небі десь літає.
Приспів
Минають дні, минають ночі,
В зимі я бачу твої очі...
Погляд очей твоїх мене чарує,
Любов у серці моїм завирує!
Я до тебе так довго ішов,
Шукав тебе між прохожих,
І таки нарешті знайшов
Дівчинку, на мрію схожу.
Не тікай від мене, зажди,
Стань сенсом мого життя.
Будь зі мною ти назавжди,
Не губи щире моє почуття!
Автори: Міша Стан, м. Київ, 23 листопада 2015 р.,
Олександр Гнетило, с. Матійово, 23 листопада 2015 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2015
ВІРШ-РЕКВІЄМ
Скоро ось мине вже рік,
Як тебе немає з нами...
Чи то Ангел-охоронець не вберіг,
Чи то Бог забрав тебе до мами.
Час невблаганно так біжить,
Та йому із пам'яті не стерти
Те, що у землі рідній лежить
Герой, який не побоявся смерті!
Герой, який у час буремний
Став на захист України.
Подвиг твій не є даремний -
Його не заховають між "руїни".
Про тебе пам'ять буде жити
У наших душах і серцях,
Тобі багато довелося пережити -
Того, що ми не бачили і в снах.
Гідно ти прожив своє життя,
Показав нам, як то має бути,
Ти подарував нам мир і майбуття,
І ми не маєм права це забути.
Дорогу ціну ти заплатив за нас,
І за це тобі ми вдячні щиро,
Та жаль, вогонь життя твого погас -
Спочивай тепер із миром...
... Скоро ось вже рік мине
Як тебе немає з нами, Саша,
Та напевне знаю я одне:
Ти - наш біль і гордість наша!
Про тебе знають і старі й малі,
Пам'ять живе у нашім серці,
З любов'ю - рідні, друзі, вчителі,
А також твої односельці...
Автор: Михайло Стан, 22 листопада 2015 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624887
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.11.2015
ПЕРЕдсмертна заПИСКА (ПЕРЕПИСКА)
Моє серце розбите на друзки
Уже не зліпиш його самотужки
Винуваті у всьому мої подружки
Мене врятує лише шмат мотузки
Навіщо я був хлопчиком чемним
З серцем коханням обпеченим
Другий стане твоїм нареченим
Пора покінчити з життям цим нікчемним
Ручка на столі і аркуш паперу
Я їх у руки свої тремтячі беру
Усе життя як кіно перед очима
Стілець і мотузка за моїми плечима
Та мною поважна причина керує
В голові мої буря емоцій вирує
Таке це життя несправедливе
Як і кохання моє нещасливе
Ні співчуття не чути ні розради
Ніхто ніде мені і так не радий
Це буде єдине правильне рішення
Усіх бід моїх швидке вирішення
Мій номер у тебе у чорному списку
Пишу я для тебе передсмертну записку
Надіюсь ти скоро її прочитаєш-побачиш
І може за мною тоді ти трохи заплачеш
А я на тебе уже дивитимусь з неба
Мені уже твого кохання не треба
У свій час ти на мене не звернула уваги
А тепер читай останні мої слова з бумаги
Я так більше жити без тебе не зможу
На землі місця собі ніяк не знаходжу
Я покидаю життя це нестерпне
Та ось уже кров у венах моїх терпне
Автор: Михаил Стан, с. Угля, 15 ноября 2015 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2015
Не п(Б)ьющий и не к(Г)ур(Л)ящий
А я не пьющий и не курящий
Я существую я настоящий
Я именно тот кто тебе нужен
Но только не быть мне твоим мужем
Ведь я не бьющий и не гулящий
Только з другой рядом стоящий
Она для меня любимой стала
Девочка извини но ты опоздала
А помнишь когда я за тобой бегал
Я так мечтал добиться успеха
Но ты меня всегда отшивала
Таких лохов ты имела не мало
Я тебя боготворил словно икону
А ты бросила меня у "фрэндзону"
Ты забрала мой шанс последний
Не зря за тебя ползли уже сплетни
Нелепо так все ведь случилось
И у нас ничего не получилось
Твоя любовь любого погубит
Но я встретил ту которая любит
Красива душой красивая телом
И любовь свою подтверждает делом
Она мечта любого мужчины
Но сомневаться в ней нет причины
Бог нашел для меня лучшую в мире
Чтобы мы с ней жили в радости й мире
Чтоб мы не знали беды и горя
Было по колени любое море
Она есть та она мне нужна
Она мне станет любима жена
А я для нее любимым мужем
И больше никто никто нам не нужен
Автор:Михаил Стан, с. Угля, 10 ноября 2015 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620132
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.11.2015
NEWSкий проспект
А я один гуляю Невским
Всё потому что нет с кем
Я ведь никому не нужен
Мне никто не приготовит ужин
А я один гуляю по проспекту
Ведь нету толку от респекта
Ищу напрасно нашей встречи
В этот осенний поздний вечер
Питер, осень холод
Одинокие прохожи
Я уже давно не молод
Да и ты конечно тоже
Зачем было играть у "прятки"
Ведь судьба и так неумолима
У нее свои на все "порядки"
Развела она с тобой нас мимо
Давай попробуем вернуть
То что упустили мы годами
Одному тяжело пройти тот путь
И мы в этом виноваты сами
Город ночь огни
Вокруг меня чужие люди
А мы с тобой одни
И вместе мы уже не будем
Не развеет ветер перемен
Над Невою мою грусть
Я люблю тебя не чувствуя измен
И всегда так будет пусть
Может наивен я по-детски
Но лишь с тобой познал я счастье
Позади остался Невский
И моих воспоминаний части
Автор: Михаил Стан, г. Санкт-Петербург, 18 октября 2015 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616421
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.10.2015
БЛАГОРОДНЫЕ ДЕВЫ (благоРОДНЫЕ? гДЕ ВЫ?)
Благородные девы
Где же вы ну где вы
Куда за вами идти
Где такую мне найти
Благородные девы
Искал на берегу Невы
Но всё без результата
За что такая расплата
Вроде не дебил и не лох
Не понимаю в чем подвох
Красивый и душой не плох
Но за меня решает Бог
Наверное Он ищет
Для меня одну из тысячи
Чтоб была душою чиста
Жизнь начать с нового листа
Наверно не пришло еще время
Из себя сбросить это бремя
Не метаться между тремя
Отбросить в сторону сомненья
Искал в Украине и в России
Благородное создание сие
Ждал тебя как прихода Мессии
Но напрасны все мои усилия
Зиму каждую и лето
Ищу напрасно я по белу свету
А также на просторах нета
Тут которой больше нету
Мне найти бы хоть одную
На земле душу родную
Ее ко всем я приревную
Мою - благородную
Автор: Михаил Стан, Россия, г. Санкт-Петербург (Шушары), 28 сентября 2015 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610039
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.09.2015
НЕ ЗАБЫВАЮ (НЕ ЗАБИВАЮ)
А я не забываю бывших своих
Я помню каждый день каждый миг
А я не забиваю надежду о том
Я верю - еще все будет потом
Я за собой никогда не сжигаю мосты
Могу сказать хоть когда тебе я "прости"
Наверно теперь это время пришло
Сказать как без тебя мне было тяжело
Пускай мы расстались не так хорошо
Знаю и сам чувство к спаду пошло
Невозможно было любовь удержать
И нам пришлось друг от друга бежать
Хоть рядом с тобой я телом не был
Я всей душой тебя тайно любил
Не смотря на то что между нами стена
Лишь ты одна тогда мне была нужна
Да и сейчас я понимаю что ты
Всегда была моим идеалом мечты
Тебя часто я вижу у своих снах
Ради тебя готов послать я всех наххх
Я сожалею что случилось все так
Но поверь мне что тебе я не враг
Я не знаю как свою вину искупить
Как тебе доказать - я умею любить
Прости меня тебя теперь прошу
Я не святой я как и все грешу
Я осознал давно свою ошибку
Подари ты мне свою улыбку
Все время я тебя так ждал
Без твоей любви я так устал
Будь со мной рядом идущая
Моя ты бывшая будущая
Автор: Міша Стан, Росія, Ленінградська область, м. Шліссельберг, 27 липня 2015 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597648
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.08.2015
неВІСТКА (NEWвістка)
Чуйте мамо чуйте тату
Хорошую звістку
Я веду до вас до хати
Молоду невістку
Вона гарна гарна дуже
В неї біле личко
Має вона добру душу
Ростом невеличка
Буде прати й готувати
Буде вам за дочку
Буде вам допомагати
В полі й у садочку
Тато радий рада й мама
Що буде підмога
Усі вечори і рання
Вона молила Бога
Ой весілля було пишне
Заздрили сусіди
Та це було зовсім лишнє
Принесло всі біди
На пів-року за границю
Йде на заробітки
Лишив саму молодицю
Скоро будуть дітки
Будь кохана мені вірна
Не ходи "наліво"
Щоб душа була спокійна
І серце не боліло
Буду вірна мій хороший
Тільки не журися
Та здоровий і при грошах
До мене вернися
Три місяці вже позаду
Скоро пролетіли
А невістка крутить задом
Батьки не вгледіли
Вибач сину за провину
Знаєм винуваті
Пише мати sms-новину
Приїжджай до хати
Йди від мене десь далеко
Най тебе не бачу
На моїй душі не легко
Зради не пробачу
І прогнав її від хати
Пішла світ за очі
Бо таку вже покохати
Ой ніхто не схоче
Автор: Міша Стан, с. Угля, 10 липня 2015 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592987
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.07.2015
осТАНнЯ? (Танька (Роман))
Зникла зоря на небі остання
Згасла вона як надія на кохання
Здавалось уже б не буде світання
Та з'явилася ти у житті моїм Таня
За це я вдячний тобі сьогодні
Ти підняла мене з безодні
Ти дарувала мені нові крила
Ти для мене новий світ відкрила
Вже без тебе жити не можу
Сам не свій по землі ходжу
Ти моя тепер навіки єдина
Ти мені найдорожча людина
Твої очі як два озерця
Так припали до мого серця
Без них тепер не можу я жити
Хочу разом бути а не дружити
Ти навіки моя зірка земна
Ти у мене така лиш одна
Ти освітила життя мого дорогу
Я молюся за тебе і дякую Богу
Ти так близько і в той час далеко
Мені з тобою так дуже легко
Забуваю про час і про все на світі
Ми з тобою як малі діти
Не знаю як жив я раніше без тебе
А тепер крім тебе нікого не треба
Ти зайняла серце моє навічно
Думаю любов твоя не скоротічна
Таня Танька Танічка Тетяна
Сильно так мене до тебе тягне
Закохався в тебе я по вуха
Таня Танька Танічка Танюха
Автор: Михаил Стан, с. Угля, 25 июня 2015 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2015
Надин
Ты моя любимая Надин
А я навеки твой один
Ты всегда у моих мыслях
Жить без тебя нет смысла
Ты знаешь сама что я тебе не лгу
Я любовь к тебе свято берегу
Ты все что у меня осталось
Ты мне таким трудом досталась
И я теперь не хочу поверь
Чтобы между нами была дверь
Ведь ты для меня всех дороже
Надеюсь что и я для тебя тоже
Да что тут думать да гадать
За тебя я жизнь готов отдать
Чтобы быть всегда с тобой
Готов платить ценой любой
Ведь без твоих зеленых глаз
Мне солнца свет погас
Потому что я без ума влюбленный
В твоих глаз цвет зеленый
Хочу твоей руки и сердца просить
Хочу с тобой я жизнь прожить
Вместе в горе и в радости
Быть тебе опорой в минуты слабости
Чтобы наши с тобой сердца
Были вместе до конца
Чтобы держались мы за руки
И тогда нам не страшны разлуки
Я без тебя совсем как ноль
Мне так нужна твоя любовь
Я без тебя совсем-совсем один
Не оставляй меня Надин
Автор: Михаил Стан, г. Киев, 03 ноября 2013 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590992
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.07.2015
ТЕТЯ ЛЮБА
Тетя Люба, тетя Люба
Танцовщица из клуба
Ведет себя уверенно и грубо
И ей сопротивляться глупо
Тетя Люба, тетя Люба
Ты давно звезда YouTube
Мне с тобою хорошо и любо
Ты моя учительница блуда
В столичном киевском клубе
Где собираются важные люди
Там я впервые увидел ее
Сердце закалатало: "Это - мое!"
Я увидел ее сквозь дебри дыма
Остановился я, не прошел мимо
О Боже, как она танцует на сцене
Для меня она находка бесценна
Я влюбился с первого взгляда
И вот она уже со мной рядом
Люба села мне на колени
И я в объятьях ее голеней
И неважно что она меня старше
Затаив дыхание жду что будет дальше
Хоть она мне годится в тети
Но сильнее нас чувство похоти
Не поверю! О Боже мой
Мы едем к ней домой
Вызываю такси прям на Троєщина
Ведь рядом со мной мечты моей женщина
И вот мы в ее съемной квартире
Декольте на груди разпахнуто шире
Тьотя Люба знает делу толк
Я ждал етой ночи как голодный волк
Автор: Михаил Стан, с. Угля, 24 мая 2015 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590763
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.06.2015
День Победы
День Победы, День Победы, День Победы...
Скажи, за что боролись наши деды!?
День Победы, День Победы, День Победы...
Мы переживем все эти беды!!!
Скажи, за что боролся мой дед?
Какой на Земле оставил след?
От кого он нас тогда защищал?
Что бы он теперь ощущал?
Бывшие союзники - теперь враги,
Нам наставили, как бык, роги,
Хотят Украину нашу забрать,
Пришла на Донбасс фашистская рать.
Теперь бывшие твои союзники
Стали кровавого режима узники,
И, может, хорошо, что ты то не увидел
На Украине, против чего боролся и ненавидел...
Прости меня, прости нас всех, дед,
Что мы забыли успех твоих побед...
Мы опять восстали против фашиста -
И наша мисия светла и чиста!
Наше дело правое, с нами Бог!
Кто против нас - тот умом убог,
Ведь мы никогда не будем рабами,
Ни у Путина, ни у Барака Обамы!!!
Европа молчит, Америка - тоже...
Кроме нас, нам никто не поможет
Давай, брат, вставай, поднимайся с колен,
Помни, - твой дед не сдался в плен.
Впереди нас ждет Победа -
Не подведи надежд свого деда.
Он жизнь отдал, чтоб на Украине был мир.
Знай, дед, ты навеки наш кумир!!!
Автор: Міша Стан, с. Угля, 11 травня 2015 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590761
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 30.06.2015
КРАСНЕ ПОЛЕ
Ой не чорні хмари
Сунуть на Карпати
То кляті мадяри
Йдуть нас убивати...
Зайнялось війни багаття
Навесні в 39-ім -
Напали на Закарпаття
Мадяри прокляті...
Стали бійці на сторожі
Із "Карпатської Січі",
Угамувати настрої ворожі,
Дати їм достойно відсічі.
За свободу і за волю
Карпатської України
Полягли на Краснім полю
Кращі захисники й вої'ни.
Красне поле, як болюча рана -
Від Копані аж до Хуста,
Танками земля зорана
І усипана тілами густо...
Стало Красним поле
Від крові пролитої,
В грудях серце коле
Від болі несамовитої.
Понесла у Чорне море
Тиса воїнів не мало,
І було велике горе,
Як захисників не стало.
Красне поле, поле Красне!
Тебе оспівано в піснях!
Про тебе пам'ять не загасне,
Ти болем озиваєшся в серцях...
Автор: Міша Стан, с. Угля, 30 квітня 2015 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590522
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.06.2015
ТЫ НЕ ТА... (НЕ ИДЕАЛ)
Ты не та, которую я так искал...
Ты не та, которую я бы ласкал...
Ты не та, которую бы не отпускал...
Ты не та, ты не мой идеал...
Ты не та, которая западет в душу, -
Вся твоя красота только наружу.
А внутри ты пустая, как матрешка,
Тебя интересует лишь в Киеве "трешка".
Ты не та, о которой я так мечтал,
Которой бы жизнь свою отдал.
Ради тебя я бы не смог умереть,
Но вспоминания, увы, не стереть!
Ты не та, кто мою душу согреет,
Любовь твоя никогда не созреет.
Холодны, как лед, твои объятия.
О любви ты не имеешь понятия!
Ты не та, кто родит мне ребенка...
Ты не знаешь, зачем нужна пеленка!?
Не умеешь дарить даже ласки,
Как будешь малышу рассказывать сказки?
Ты не та, которая меня удержит,
Или в минуту трудную поддержит...
Поступками сама себя унижая
Знай, ты для меня стала чужая...
Ты не та, которой я действительно нужен,
И я не буду никогда твоим мужем.
Не проси меня, не плачь, не ной -
Знай, ты не станешь моей женой!
Ты не та, которая достойна счастья...
Будь счастлива - но без моего участия.
Ты не та, с которой я жить буду...
Ты есть та, о которой я забуду!!!
Автор: Михаил Стан, г. Киев, 29 марта 2015 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590520
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.06.2015
ГАЛЬКА (ЛЯЛЬКА)
Маю я подругу Гальку,
Красиву, наче ляльку.
Вона ростом невеличка,
І у неї таке миле личко.
Хоч із села вона, не з міста -
Душа у неї повна зміста,
Бо у дівчат Тячева і Хуста
У головах одна розпуста ("капуста")!!!
Галька ж на них не схожа:
Вона така-така хороша,
Вона вся біла і пушиста,
Її душа - як Тиса чиста...
В неї карі оченята,
І такі ніжні рученята,
Що мені аж жалко,
Що не моя Галька.
Хтось скаже, я даремно хвалю
Лише свою подружку Галю...
Що таких дівчат мільйони
На Хустський і Тячівський райони...
Та скажу я що Галинка -
Просто ідеальна половинка,
Хоч я знаю, що не "доля-доля",
Та на все є Божа воля!!!
Вона - як заборонений плід,
Якого мені торкатися не слід.
На неї можу я тільки дивитися -
Не маю права я влюбитися...
Її губи так до себе манять,
А карі очі так дурманять,
Я так до неї хочу палко,
Та знаю - не моя ти Галько...
Автор: Стан Михайло, м. Київ, 01 березня 2015 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2015
А за вікном падає сніг
А за вікном падає сніг -
Він заміта сліди твоїх ніг...
А за вікном справжня зима -
Тільки жаль, що тебе поруч нема...
А за вікном все біліє навкруг -
Тільки тобі уже я не друг...
А за вікном холод, мороз -
Ти пішла геть від мене всерйоз...
Пізно уже кричати щось вслід,
На серці від слів залишився слід,
Його ніколи не загоїть час, повір,
Ти його пошматувала, наче звір.
Я ж хотів вернути все назад,
Але цей завадив снігопад.
Він змітає пам'ять нашу на путі -
Вже давно між нами почуття не ті...
І тепер геть ти від мене ідеш,
І назад тебе уже не вернеш.
Незважаючи на всі мої зусилля -
Я відчув своє безсилля.
Ти не моя, я це пізно збагнув,
Жаль, що тоді тебе не вернув...
Так поступово я втрачаю всіх -
Дивлюся, як сліди замітає сніг...
Знаю, важко буде жити так.
Стиль життя -- вовк-одинак!
Але напевне буду знати я одне -
Ніхто не зрадить уже мене...
І хай за вікном падає сніг!
Хай життя забира від мене усіх!
В любові мені не повезло,
Та я живу усім вам на зло!!!
Автор: Стан Михайло, м. Київ, 26 лютого 2015 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2015
неИЗЛЕЧИМАЯ люБОЛЬ
Мне кажется, я болен неизлечимой болью,
И называется она невзаимною любовью.
Как хочется мне быть совсем здоровым,
И навсегда забыть о диагнозе суровым.
Мне эта боль давно знакома,
Она как на душе моей оскома,
Жить не дают мне эти муки,
Когда с тобою мы в разлуке.
Говорят мне многие врачи,
Что я болен, неизлечим,
Что здоровым не буду уже!
- Кошки шкребутся на моей душе...
Ни у какого государства
Нету от нее лекарства.
У современной медицины
Нету от нее вакцины.
Ни в США, и ни в Германии,
Не лечат от етой мании.
Она ещё хуже вируса Еболы -
Я умираю от невыносимой боли!
И никто не в силах мне помочь,
Когда наступает темная ночь,
Я хочу, так хочу теперь умереть,
Любовь эту с памяти моей стереть...
Она мне нужна, и ненужна в тот же миг,
Я про любовь написал не один стих,
Но она не уходит с моей головы
До тех пор, пока я буду в живых...
Мне кажется, я сам виноват в том,
Я сам себе устроил этот "дурдом"...
Я же верил, что єто любовь!
Но, оказалось - она адская боль!
Автор: Стан Михаил, г. Киев, 14 февраля 2015 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590118
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.06.2015
Маша Майор
А у Маші Маші Машечки
Голос наче спів у пташечки
Та не співа вона у клітці золотій
Потрібна воля пташці тій
Якщо ти любиш то відпусти Машку
Бачиш їй в твоїх обіймах важко
Не тримай її в своїм полоні
І вона сама прийде тобі в долоні
Маша Машечка Марічка
Твоя любов чиста як річка
Так хочеться тої води пити
І тебе одну любити
Твоє золоте волосся
Мені нагадує колосся
А твої очі синє море
В твоїх очах пропало моє горе
Хочу тебе тримати я за руки
І щоб не було у нас розлуки
Дивитися у твої сині очі
Без кінця всі дні і всі ночі
Для коханої своєї Машечки
Нарву у полі я ромашечки
Хай собі гадає на кохання
Бо вона у мене перша і остання
Без тебе пусте моє життя
Не вистачає того почуття
І якщо ти мені надію дала
Я хочу щоби ти моєю стала
Маша Маша Маша
У руках твоїх доля наша
Ти за нас обох рішає Бог
Бути чи не бути нам удвох
Автор: Міша Стан, с. Угля, 19 грудня 2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2015
Діана Юраш
Угляночка-углянка
По імені Діанка,
Дай глянути на тебе,
І нічого вже мені не треба.
Твоєю зачарований красою,
Зупинився я, і стою...
Забув про все на світі,
Ти - як троянда у розквіті!
Твої красиві карі очі
Мені сняться щоночі.
Погляд очей твоїх чарує -
Від нього у грудях вирує...
Думка про тебе душу гріє...
Але це все лиш мої мрії,
Не знаєш ти що я кохаю,
І без тебе гірко так зітхаю...
А ти на мене і не глянеш,
Із іншим говорити станеш,
Він твоїм волоссям грає,
І серденько мені так крає...
Він тебе "любима" називає,
Ти для нього його "зая",
Ти давно уже у нього в планах,
А для мене ти просто Діана...
Якби ти могла думки мої читати:
"Як би я хотів твоїм коханим стати!"
Та це на жаль тобі не дано...
Ти не моя - чужа Діано...
Дай ще раз хоч подивлюся,
І піду з горя та нап'юся,
Бо навіщо тобі Міша,
Якщо у тебе любов інша!?
Автор: Міша Стан, с. Угля, 11 грудня 2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2015
Пам'яті Олександра Шимона
Герої не вмирають
Для них місця у раю
Він живий він не помер
Він в нашій пам'яті тепер
Якби ти знав Саша
Ти наш біль і гордість наша
Ти став для нас усіх кумир
Ти воював за спокій наш і мир
Ми не забудем вчинок твій
Ти був за Україну на передовій
За Мираво за Углю за своє село
Щоб добре все у нас було
Ти своє життя не пожалів
Щоб захистити нас від москалів
Ти наш Герой бо ти це заслужив
Як жаль що ти до перемоги не дожив
Ти Герой Герой для нас
Ти захищав від москалів Донбас
Ти віддав життя своє за святе діло
Віддав за незалежність свою душу й тіло
Ангел Божий взяв тебе на небо
Таких як ти й на небі треба
Ти був ЛЮДИНОЮ з великих літер
Ти слів своїх не кидав на вітер
Тобі було всього лиш років 27
Але ти нам доказав усім
Що ти достойний називатися Героєм
Хай спочива душа твоя в спокої
"По Тисині пливе кача"
За тобою Україна плаче
Плаче Мираво і Угля
Тут за тебе пам'ятають люблять
Автор: Міша Стан, с. Угля, 8 грудня 2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589938
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.06.2015
неЗНАКОМАЯ
Ты для меня знакома незнакомка
Знаю это для тебя звучит так громко
Знаю что тебе сейчас обидно
Но вместе мы уже не будем очевидно
Ты теперь моя знакома-незнакома
От тебя осталась на душе оскома
Знай уже не будет так как прежде
Ведь ты разрушила мои надежды
Знаю сам никогда не бывает поздно
Остановиться измениться можно
Но мы сами строим между нами стены
Сами устраиваем ревности сцены
Но лучше услышать это от тебя а не чужих
Те слова что так ломают мою жизнь
Те слова что так терзают мне душу
Не держи их внутри отпусти наружу
Лучше ты скажи мне об этом сама
Прошу тебя не своди меня с ума
Ради нашей с тобой прошлой любви
Всё расскажи а не душу мне рви
Но ты выбрала молчание и ложь
Ты вонзила в сердце мне нож
И смотрела как умирает наша любовь
Молча без крика без слов
Я это тебе ни за что не прощу
Знай я тебя больше знать не хочу
Ты станешь для меня просто прохожей
На всех остальный людей похожей
Ты исчерпала запросов свой лимит
Ты не погасила доверия кредит
Я дал тебе слишком большую ставку
Всё теперь уходи в отставку
Автор : Михаил Стан, с. Угля, 15 ноября 2014 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589692
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.06.2015
ХАМКА (МАМКА)
Мені казала моя мамка
Що ти є просто хамка
Ти забрала її синочка
Ось так забрала й точка
Вона казала ти нахалка
Чим полонила ти Міхалка
На мене ти не маєш права
Це взагалі не твоя справа
Ти з'явилася у житті моїм
Я без тебе не сплю й не їм
Без тебе жити я не можу
Без тебе невеселий ходжу
А коли я чую твоє ім'я
То оживає в мені душа моя
Так хочеться для тебе жить
І неважливо що там мама говорить
Мабуть ти мене приворожила
Бо вирує кров у жилах
А без тебе я зовсім марнію
Я тобою марю я про тебе мрію
Я не послухав свою мамку
Дівчину взяв собі нахалку
Та мамі зі сторони видніше
Що вона не пара Міші
Її зустрів і маму вже не слухаю
З нею я себе чудово "чухаю"
А мама ж бачить все чудово
Що не буде місяця медового
Ти мені стала як рідна
Твоя любов мені потрібна
З вечора до ранку
Я думаю про хамку
Не забороняйте мені мамо
Все одно буде так само
Я вже не мале дитя
Я до неї маю справжні почуття
Вона мене любити вміє
Вона з пів-слова розуміє
Про таку лиш можна мріяти
Мою любов до неї не зміряти
Розділив любов свою між мамою
І хамкою тою самою
А мама ж мені радила
Дивися сину щоб тобі не зрадила
Загоїлися на серці рани
Завдяки любові мами
Мама нам поганого не радить
Мама не обмане і не зрадить
Автор: Михаил Стан, Россия, Москва (Химки), 19 октября 2014 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2015
ПРОВІНЦІАЛКА
Дівчина з одного села
Поїхала до міста
Хорошою вона була
Вчилась на економіста
Провінціалка вона
провінціалка
Була красива як фіалка
Та хотіла стати світською
левицею
Дурна слава пішла столицею
Поїзд "Мукачево-Київ"
Розділив на дві частини
Без жалю він виїв
Життя бідної дівчини
Про батьків забула
І за шкільних друзів
Думала що все здобула
Вивчившись у ВУЗі
До рідного села
Докотилась слава
Як вона у Києві жила
Стала як шалава
Стала простою дівкою
І у тому дусі
З легкою поведінкою
На лавці шепчуться бабусі
Стало соромно батькам
Що їхня доня рідна
Продає любов дядькам
На все вона згідна
А вони ж її ростили
Вчили Божому закону
Та погані друзі розпустили
І вона скотилась по наклону
Відреклись батьки від неї
І вона їм вже не дочка
Хай живе собі в Києві
І робить все що хоче точка
Ой дівчата не ходіть
Тим шляхом широким
І такого не робіть
Хай буде вам це уроком
Знаєте як буде важко
Вашим татові і мамі
Як їм буде тяжко
Ви побачите це самі
Не вбивайте ті надії
Що батьки у вас вкладають
Контролюйте свої дії
Бо від них усі страждають
Автор: Михаил Стан, с. Івання, Ровенская область, 10 августа 2014 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589455
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.06.2015
ПРОВОКАЦІЯ (ПРАВОкація)
На високій полонині
Не цвіте акація
А на сході України
Нова провокація
Почала війну Росія
Проти України
Смерть і сльози сіє
Залишаючи руїни
Прийшла повістка
З тячівського військкомата
Плаче мама і невістка
Забирають сина й тата
Забирають на війну
А може й назавжди
А чи живих назад вернуть
Ніхто не знає правди
Їдуть на Донбас
Захищати Україну-неньку
Щоб було життя у нас
І свобода хоч маленька
Брат проти брата
Захід проти Сходу
Темна справа вже почата
Росія каламутить воду
Вже забрала собі Крим
А Донбас наступний
Путін будує Третій Рим
І план його підступний
А нам просто треба
Миру і спокою
Шмат землі і неба
Чистого над головою
Автор: Михаил Стан, Россия, автомагистраль М1, ~ г. Вязьма, 9 августа 2014 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589453
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.06.2015
НЕЗАБУДКА
Все мои старания напрасно
Моею быть ты не согласна
Любовь она игра опасна
Место зелёного лишь красный
Бъюсь головою о стену железную
Зачем такая мне любовь болезная
Для тебя слова все бесполезные
А мне по сердцу будто лезвием
Я пытался много раз
Я подбирал сотни тысяч фраз
Чтобы ты меня сама полюбила
Чтобы любовь взаимной была
Но ты была ко мне бездушной
Такой холодной равнодушной
Что я начал сомневаться
Стоит ли нам вместе оставаться
Я думал всё пройдёт изменится
И ты будешь любви моей пленница
Но это было только в моих мыслях
Жизнь без тебя лишённа смысла
Без тебя один как тень я маюсь
По частичкам каждый день ломаюсь
Ведь время меня совсем не лечит
А воспоминание опьять калечит
Для тебя я как пустое место
Ты не будешь моя невеста
Я для тебя лишь просто друг
А ты для меня спасательный круг
Но кого волнует чужое горе
Жизнь моя похожа на море
Без парусов плыву я по течению
Куда зачем обстоятельств стечение
Без твоей любви как без воды
Проходят мои лучшие годы
Неизлечимо я тобой болею
Но я о том ничуть не жалею
Ты лучше всех ты незаменима
Но ты жизнь мою проходить мимо
Не пересекутся наши с тобой пути
Но я не дам тебе от себя уйти
Я буду постоянно о себе напоминать
Чтобы ты меня не забывала Надь
Счастье ты мое а я твоё
Как ты не понимаешь е-мое
Ведь если я тебе слово дал
Значит я тогда уже знал
Я тебя никому не отдам
Я любовь свою не предам
Автор: Михаил Стан, Россия, г. Москва (Химки), 01 августа 2014 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589255
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.06.2015
Если любишь - отпусти
А ты ведь меня не любила
И на все четыре стороны пустила
Знала ты что я никуда не денусь
Уйду пойму вернусь поженюсь
Я от тебя тогда ушел
Но лучше тебя я не нашел
Я вернулся к тебе назад
Жизнь без тебя была как ад
Если любишь - то отпусти
И ни о ком ты не грусти
Что твое - к тебе воротится
Убедительно твердит пословица
Убеждаюсь после стольких лет
Что тебе замены вовсе нет
Ты стала для меня уже родной
И я хочу быть с тобой одной
А ты меня совсем не любишь
И никогда со мной не будешь
Ты теперь чужое достояние
Нас разделило расстояние
Я так хотел стереть границы
Опять по уши в тебя влюбиться
Но видимо не получается
Ах как жаль любовь кончается
Но я ведь не хочу в это верить
Что любовь ушла сквозь закрыты двери
Что уже ты не со мною
Я горьких слез своих не скрою
Я так прошу тебя не исчезай
Мне будет очень больно знай
Но ты не веришь что мне плохо
Хоть и в сети читаешь мои блоги
Место того чтобы меня любить
Ты пытаешься меня убить
Своим бездействием и безразличием
Ты любишь меня лишь "для приличия"
Лучше ты скажи в глаза мне прямо
Что моя любовь не входит в твои планы
Что я тебе совсем не нужен
Что я не буду твоим мужем
Ты моими чувствами играешь
Ты на куски мне сердце разрываешь
А я люблю тебя так слепо
Как Ромео свою Джульетту
С каждым днем я убеждаюсь вновь
Проходят годы но только не любовь
И скоро ты все сама поймешь
Но время назад уж не вернешь
Автор: Михаил Стан, г. Москва (Химки), 20 июня 2014 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589254
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.06.2015
ЛУЧшая
Ты для меня как солнечный лучик
Я подарю тебе от сердца своего ключик
Только ты с моим сердечком не играй
И ключик мой смотри не потеряй
Милая в поисках себя не муч
Я сам отдам тебе мой ключ
Бери его в руках держи
И береги его от лжи (ржи)
Ведь етот ключик не простой
Он от души моей золотой
Открой мое сердце и сама посмотри
Какие чувства у меня там внутри
Главное что в любом случае
Я отдам тебе всё самое лучшее
За твоей улыбки солнечный луч
За то что ты меня спасаешь от серых туч
За то что ты есть за то что ты со мной
Держи его он навеки твой
Мне для тебя ничего не жаль
Ведь с тобой я забываю про печаль
Как беззаботный мальчик
Ловлю твой взгляд как солнечный зайчик
А поймав стараюсь удержать
Мне от любви твоей не убежать
Нет никого тебя нужнее
Ты со мною всех нежнее
Твоей любовью я одарен
Я теперь тебе навеки благодарен
Ты всегда в меня на мысле
Ты есть в моей жизни смыслом
Я лишь тобой одной живу
Ты везде со мной во сне и наяву
Автор: Михаил Стан, Россия, автомагистраль Калуга-Брянск, 17 мая 2014 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589021
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.06.2015
ЛАРИСКА ФИЛИП
Филип Лариска
Сладкая ириска
Я к тебе душой прилип
Лариска Филип
Девушка Лариска хороша
И фигура есть и добрая душа
В мире она одна такая
И ее не заменит другая
Она как будто идеал красоты
В ней бескрайний океан доброты
Посмотри в ее глаза и скажи
Что все построено на лжи
И я бы этот идеал
Поставил на пьедестал
Чтобы все восхищались ею
Ведь другой такой найти не сумею
Зря не ищи ее на дискотеке
Днем она работает в библиотеке
Она у мамы настоящий клад
Такому кладу каждый будет рад
Когда она идет по тротуару
Дорогу уступает ей "Subaru"
Стильные туфельки и платье
Девушка на все Закарпатье
Не ищи счастье за три-девять земель
Не нужна тебе певица или модель
Оглянись ведь счастье близко
И зовут его Филип Лариска
Даже если на край света пойдешь
Лучше все ровно не найдешь
Просто признайся что залип
Ты на Лариску Филип
Автор: Михаил Стан, с. Угля, 08 мая 2014 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589020
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.06.2015
ПОСЛЕ ВСЕГО...
После боя кулаками не машут
После любви парни не плачут
После провала на руках не носят
После измены прощенья не просят
После смерти плохое не говорят
После праздника подарки не дарят
После ухода дверь не открывают
После обмана никому не доверяют
Я верил всем я обжигался
Я доверял я больно ошибался
Ведь никому не нужно было верить
На семь замков закрыть все двери
Как говорят: "есть то, что есть..."
Я позволил себе на голову сесть
Я виноват у всех своих бедах
Я стал лузером у чужих победах
Меня предавали меня продавали
И за спиной меня обзывали
А в глаза улыбались так мило
Но теперь правда наружу всплыла
Бог простит а я не забуду
Эти обиды я помнить буду
Шрамы на сердце на душе моей раны
Радуетесь зря предатели рано
Ведь я просто так не сдаюсь
И прежним уже не остаюсь
Я выбираю себе новый путь
Прежнего Миши уже не вернуть
Победителей не судят прошлое отпускают
После неудачи руки не опускают
У поступках скрытый смысл не находят
После всего остаются либо уходят
Автор: Михаил Стан, с. Угля, 1 мая 2014 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588800
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 21.06.2015
Угля-Уголька
Угля ты моя Уголька
Нет роднее уголка
Нет нигде милей земли
Чем земля моей Угли
Уголька Большая и Мала
Для меня родною стала
Мыраво свое я и Углю
Очень сильно так люблю
Где лучше в мире жить
Где жизнь свою прожить
Вот ответ на ваш вопрос
Здесь родился я и рос
Ето Серебряный край
Нам подаренный рай
Я ни за что его не предам
И ни за что его не продам
Ето моя Родина вторая
На земле частичка рая
Тогда цена мне грош
Если я предам свой Мараморош
Никакой другой город
Не будет мне так дорог
Никто не заставит изменить
Ничто не сможет заменить
Угля ето все для меня
Здесь мои друзья и родня
Здесь переулок каждый знаком
Здесь мой родной дом
Угля моя моя Уголька
Ты как в стоге сена иголка
Невидимой ниточкой я с тобой связан
И не забыть тебя никогда я обязан
Автор: Михаил Стан, с. Угля, 22 апреля 2014 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588799
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.06.2015
ГОВОРИЛА МАМА...
Скажи адже ти ж мене кинула
Ти ж любов мою зрадила
Думка мамина пізно вплинула
Мама поганого б не порадила
Знову в любов я повірив даремно!
Адже вона тепер того не варта
У наш час важкий і буремний
Неможливо отримати фарта
А мама ж мені тоді говорила
Та на жаль я поради її не послухав!
Аж любов свої двері закрила
Тоді коли я закохався по вуха
Як тепер був би я радий
Час назад повернути
Чом я мамині поради
Не зумів тоді збагнути
А мама постійно ж мені казала
Та до мене дійшло надто пізно
Ти ж зовсім мене не кохала
І тепер плачу я слізно
Мамо пробачте що я був неуважний
Що Вас слухав так рідко
Бо життя не листок бумажний
І тепер на душі так гірко
Мама моя була права
Тепер буду я слухати маму
Ой не легка то справа
Знайти дівчину таку саму
Я багато вже чекаю
Та знайти не можу
Я давно уже шукаю
Дівчину на маму схожу
Автор: Михаил Стан, с. Угля, 22 апреля 2014 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2015
Мати і син або Кримська війна
Не плачте мамо бо я мушу
Від війни Вас захистити
Віддам своє тіло й душу
Щоб Росію зупинити
Проводжала сина мати
Воювати у далекий Крим
Зажурилися Карпати
А у небі було чутно грім
Годувала і ростила
Недоспала довгі ночі
А тепер на смерть пустила
Свої виплакавши очі
На дорогу хрестик дала
Щоби від біди його беріг
Щоби лиха доля обминала
І живим вернувся на поріг
Біля Тячівського військкомата
Обняла востаннє сина
Дали в руки автомата
І солдат повезла машина
З того часу стало
В Углі сумно й тихо
Бо наших хлопців не мало
Забрало теє лихо
Жінка вдома діточки маленькі
Їм тепер би тільки жити
Та за Україну-неньку
Мусять свою голову ложити
Куля - дура і не вибирає
Молодого чи старого
Від неї кожен помирає
В кожного своя дорога
Ой не шле син телеграми
Не дає про себе звістки
Серце розривається у мами
І гіркі сльози у невістки
Чи живий а чи не може
Він про себе дати знати
Бережи його від горя Боже
Молиться за сина мати
З Криму йде на Закарпаття
Цинкова домовина
Одягне невістка чорне плаття
І мати поховає сина
Він був мамина надія
У сім'ї дитина єдина
Про його героїчні дії
Про нього пам'ятає Україна
Автор: Стан Міша, с. Угля, 23 березня 2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588601
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.06.2015
БРАТ ПРОТИ БРАТА
Брат іде війною на брата
Крим став центром розбрата
Третя світова війна розпочата
За цей злочин буде розплата
Від Донбасу Крима до Карпат
Я українець - ваш брат
А ви на мене дула гармат
На груди мої навели автомат
Що ти робиш зупинися солдат
Не завдавай людям втрат
Свою честь і гідність не трать
Бо горе тобі обернеться стократ
Божа кара буде як град Багато повсюди буде страт
Але ти свого брата не зрадь
Задумайся російський солдат
У Москві за закритими дверима
Путін вершить долю Крима
Креслить нову карту України
Хоче знов її перетворити на руїни
Що ти робиш подивися кате
Хочеш Крим у нас забрати
Посварити росіянина і українця
Чаша терпіння уже повна по вінця
Знай що плани твої підступні
Які твої дії будуть наступні
Тепер називаєш нас: "Браття"
А завтра розпалиш війни багаття
Залиши за нами одне право
Самим вирішувати свої справи
Забери танки і свої війська
Якщо Україна справді тобі близька
Осетія Абхазія Чечня Молдова Крим
Така доля буде й з ним
А потім Східна Україна і Донбас
Усе забереш ти від нас
Зупинися поки ще не пізно
Я тебе благаю слізно
Не діли на дві частини
На Західну і Східну України
Не давай наказу стріляти
Бо стануть ворогами два брати
Український і російський народи
Стануть червоними Чорного моря води
Почнеться третя світова війна
Багато горя принесе усім вона
Солдат дослухайся моїх слів
Це все що я тобі сказати хотів
Автор: Стан Міша, с. Угля, 12 березня 2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588464
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.06.2015
ИДИОТ... или ИДИ от ...
Вот я такой был идиот
Но так дело не пойдет
Все пошло наоборот
Ну почему так не везет
Вот я такой был идиот
Не верил что любовь пройдет
Я начинаю новый счет
Ведь ето был развод
Вот я такой был идиот
Говорю себе я каждый год
Каждый тут меня поймет
Кто прав из нас кто врет
Вот я такой был идиот
Новых событий поворот
Ничто уж не спасет
Что со мною O my God
Хочется тебе или не хочется
Но любовь все одно закончится
Один шаг от любви к измене
Измена просто вопрос времени
Другой найдется тебя круче
Во всем он будет тебя лучше
Жизнь семейная дала трещину
Гони от себя такую женщину
Она же тебе любить обещала
А сама двойную жизнь совмещала
Хотела усидеть на двух стульях
А не много на себя берешь девуля
Выбирай черная икра или красная
Ведь любовь она игра опасная
Невозможно служить двум Богам
Чем с тобой так лучше буду сам
Выбирай теперь он или я
Его или все таки моя фамилия
Мне не нужна шведская семья
Мне дорогое честное мое имя
Ты не достойная моего прощения
Не достойная ты нашего общения
Ты предала меня как проститутка
Но знай что любовь это не шутка
Зря от тебя я любви ждал
И никто мне за это не даст медаль
Хоть я же ее и заслужил
За то что с тобой без любви жил
Вот я такой был идиот
Это пропасть а не взлет
А я в пропасть с головой
Я же сделал выбор свой
Автор: Михаил Стан, г. Киев, 10 января 2014 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588463
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.06.2015
Руслані Немеш
Русланочка Руслана
Богом ти мені послана
Русланка Немеш
Моє щастя без меж
Сиджу я в онлайні
Пишу Руслані
Як твої діла
Що робиш мала
Ти в Углі чи Колодні
Давай побачимось сьогодні
Міняю свої плани
Все для Руслани
Не знав я Руся
Що в тебе влюблюся
Твої очі і посмішка
Так полонили Мішку
Знаю любить мене теж
Русланка Немеш
Хоч і приховує уміло
Та це мені зрозуміло
Одну дорогу на двох
Нам з тобою дав Бог
Ми з тобою по ній ішли
І одне одного знайшли
У тебе у очах пише
Що серце не рівно дише
Бо серце воно без обмана
Правду я кажу Руслана
Від долі не звернеш
Русланка Немеш
Все іде по Божім плану
Бо так треба Міші Стану
Автор: Михаил Стан, г. Киев, 04 января 2014 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2015
КОЛИШНІЙ (КОли лиШНІЙ)
А ти тепер всі ночі
Моли Всевишнього
Щоб глянути у очі
Свого колишнього
Ти потім зрозумієш
Що він був не лишній
Та вернути не зумієш
Бо для тебе він колишній
Ти ночами сидиш в онлайні
Одна у своїй спальні
Кожну наступну хвилинку
Обновляєш його сторінку
Навколо самотність дише
А він тобі усе не пише
І ти сама не смієш писати
Боїшся не знаєш що сказати
Так просидиш всю ніч
Твоя гордість погана річ
Просто будь ти простіша
Може ще вернеться Міша
Ти плачеш ночами у подушку
Він був ближчий за подружку
Ховаєш сльози від своєї мами
Усім кажеш що нічого між вами
Та знай дитинко серце не забуло
Як тобі колись з ним добре було
Він був кращий ніж інші
Та пізно уже не вернути Міші
Ти знаєш номер його дому
Ти маєш номер телефону
Та не робиш першого кроку
Хоч минуло уже біля року
Ти рада би його побачити
Ти готова все йому пробачити
За одне його слово "привіт"
Ти віддала би ввесь світ
Тільки щоб він твоїм був
Щоби образи всі забув
Тобі не вистачає його почуття
Без нього пусте твоє життя
Послухай ти мене тепер сюди
Ти без нього в'янеш як квітка без води
Він був для тебе справжнім ідеалом
Зробила так даремно ти з Михайлом
Дивишся його фото в телефоні
А подарунок стискаєш у долоні
Згадуєш його щиру усмішку
Та на жаль уже не вернеш Мішку
Автор: Михаил Стан, г. Киев, 03 января 2014 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2015
СУКА
Ну почему вы такие суки
В глаза мне глядя скажи
Лучше мне умереть от скуки
Чем с тобою жить во лжи
Убери от меня свои руки
И больше меня ты не трожь
Нету на свете страшнее муки
Чем слушать и знать твою ложь
Что хочешь ты услышать от меня теперь
За тобою навсегда я закрываю дверь
Ты про любовь мне всю жизнь врала
Начиная от июля до конца февраля
Я был всегда с тобою откровенным
А у тебя ложь текла по венам
Я открыл тебе свою истинную душу
А ты ее будто бросила у лужу
Как скажи тебе мне верить дальше
Ты сама погрузла в этой фальше
Я для тебя был золотою рыбкой
А ты моей очередной ошибкой
Что же ты могла мне в жизни дать
Ты ж такая как и все на свете ****ь
А я ж тебя сука еще й любил
Лучше бы своими руками я тебя убил
Где ты так научилась врать
И со мной в любовь играть
Я этого тебе никогда не прощу
Сука я тебе за все отомщу
Кто ты такая сука ****ь
Чтобы жизнь мою разбивать
Я соберу все как паззл по кускам
А тебе я сука дам по вискам
Автор: Михаил Стан, г. Киев, 29 декабря 2013 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587973
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.06.2015
Євромайдан #Євромайдан
Я там і ти маєш бути там
Захисти Євромайдан
Шансу іншого не буде
Задумайтесь про це люди
Йди вперед за ідею і свободу
Йди через вогонь і воду
3а Україну за нашу державу
Мовчати не маєм права
На Євромайдан виходи
Друзів своїх приводи
Разом сила ми народ
Не боїмося ніяких перешкод
Центр Північ Південь Захід і Схід
Нам усім єднатися слід
Київ Луганськ Ужгород
Піднімайся народ
Бо лише ти саме ти
Зможеш досягнути мети
Не допусти той момент
Щоб людей вбивав мент
За нас Америка Європа весь світ
Нам здаватися не слід
І я Міша Стан
Закликаю всіх на Євромайдан
Якщо ти теж патріот
Веди за собою народ
Веди всіх у Європу
А Росію забий в жопу
Або тепер або ніколи
Не йдіть на роботи і у школи
Йдіть на Євромайдан
Зірвіть московський план
Автор: Міша Стан, м. Київ, 2 грудня 2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587971
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.06.2015
iPhone 5
Нету в мире телефона
Лучше пятого iPhone
Знай где б ты не был
С тобою будет Apple
Раз два три четыре пять
Новый iPhone вышел опять
Давай скорей его купи
И люби люби люби
ОС Android
Тебя поймет и успокоит
Поиграть посмотреть позвонить
Она твои секреты сохранит
Весь мир как на ладоне
Все в одном телефоне
Так что выбирай
IPhone Apple или Fly
Все его хотят ведь он
Пятый новенький iPhone
Без него ты как без рук
Он твой верный друг
Иметь iPhone ето модно
Чувствуешь себя свободно
Как у своей тарелке
Без разницы чувак ты или телка
Новые возможности и программы
Не пожалеешь ты ни грамма
Что деньги ты копил
И новенький iPhone купил
В гостях поездке или дома
Нам не обойтись без пятого iPhone
Хотя бы потому что он
Пятый новенький iPhone
Автор: Михаил Стан, г. Киев, 24 ноября 2013 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587730
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.06.2015
Малта (Мальта або Ялта)
Колочу малту
А думаю за Ялту (Мальту)
Що я на Чорнім морі
А я весь в ростворі
Малту колочу
На море так хочу
Погріти трохи спину
Аж потекла слина
Бетон кирпіч лопата
Росте для пана хата
Росте на моїм горі
А пан тепер на морі
Піддони гнуться
Мої руки рвуться
Нести ой не легко
До обіда так далеко
Руки в роботі
Пісок у роті
Я часу не гаю
Та все не встигаю
Принеси держи подай
А щоб тобі бодай
Чого нема роствору
Дає мені майстер фору
Вже дев'ята ночі
Лампа ріже в очі
Та спати ще не скоро
Давай колоти роствору
Я Міша Стан
Хочу жити так як пан
Скинути чоботи й рукавиці
Подивитися на молодиці
На одного раба
Аж три прораба
Хочу всіх убити
Як так можна жити
Креслення і плани
Серйозні пани
На себе наділи
Білі каски і бахіли
Кричить майстер
Що рідкий малтер
Забувся я на хвильку
І отримав по затилку
Знаю без охоти
Нема й роботи
Та все про море мрію
Та що я вдію
Автор: Михаил Стан, г. Киев, 15 ноября 2013 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587729
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587512
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.06.2015
Надин
Ты моя любимая Надин
А я навеки твой один
Ты всегда у моих мыслях
Жить без тебя нет смысла
Ты знаешь сама что я тебе не лгу
Я любовь к тебе свято берегу
Ты все что у меня осталось
Ты мне таким трудом досталась
И я теперь не хочу поверь
Чтобы между нами была дверь
Ведь ты для меня всех дороже
Надеюсь что и я для тебя тоже
Да что тут думать да гадать
За тебя я жизнь готов отдать
Чтобы быть всегда с тобой
Готов платить ценой любой
Ведь без твоих зеленых глаз
Мне солнца свет погас
Потому что я без ума влюбленный
В твоих глаз цвет зеленый
Хочу твоей руки и сердца просить
Хочу с тобой я жизнь прожить
Вместе в горе и в радости
Быть тебе опорой в минуты слабости
Чтобы наши с тобой сердца
Были вместе до конца
Чтобы держались мы за руки
И тогда нам не страшны разлуки
Я без тебя совсем как ноль
Мне так нужна твоя любовь
Я без тебя совсем-совсем один
Не оставляй меня Надин
Автор: Михаил Стан, г. Киев, 03 ноября 2013 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587511
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.06.2015
лиСТОП АД! (ЛИСТопад) (ли100пад)
Листопад листопад
Листья падает у ног
А тебя вернуть назад
Я до сих пор не смог
Листопад листопад
Ветер лист давно сорвал
Я и сам уже не рад
Что тебе тогда соврал
Листопад листопад
А по небу плывут тучи
В моем сердце досад
Ведь была ты сама лучша
Листопад листопад
Забрал последнюю надежду
Между нами сотни преград
И уже не будет так как прежде
На Позняках пройдусь по парку
По всем дорожкам и аллеям
Ты была лучшим для меня подарком
Я по тебе так сожалею
Вокруг меня проходят люди мимо
Никто мою печаль не замечает
Сердце бьется больно без тебя любима
Потому что по тебе скучает
Не проходите мимо люди
Моему горю помогите
Другой такой любви уже не будет
Поетому любимым Вы не лгите
Но никто меня не слышит
Всем людям стало безразлично
Другой к тебе неровно дышит
Началась у Вас жизнь лична
Я сижу совсем один на лавке
Кусая локти от разлуки
А ты с другим теперь на авке
ВКонтакте ОдноКлассниках Facebook'е
Что мне делать люди подскажите
Ведь сам уже я с толку сбился
В любви клясться не спешите
Ведь я на то уже купился
Но никто мне не ответит
У людей свои проблемы
Мне твоя любовь не светит
Ето доказано как теорема
Парк опустел людей не видно
Как бы будто и не было
На моей душе обидно
Ведь ты мою любовь забыла
Автор: Михаил Стан, г. Киев, 11 октября 2013 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587292
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.06.2015
Плюшевый МИШКА
Я твой плюшевый Мишка
А ты моя навсегда малышка
Наша любовь как звезды вспышка
Потому что я люблю тебя слишком
А я твой плюшевый Мишка
А ты для меня непрочитанная книжка
Мне нравится твоя стрижка
Я твой навсегда мальчишка
Ты для меня лучшая подружка
А я твоя навсегда игрушка
Знай мне очень нравится
Тебе одной только нравиться
Когда дождь за окном или метель
Возьми меня к себе в постель
Я тебя теплом своим согрею
Ты со мной уснешь скорее
Ты не ищи себе другого ведь
Я твой плюшевый медведь
Я спасу тебя от скуки
Просто ты возьми меня у руки
Я всегда с тобой буду рядом
Я тебя одну не оставлю Надя
Я подарок от всей души
Выбросить меня ты не спеши
Я Мишка сделанный из плюша
Для тебя моя любимая Надюша
Подаренный тебе с любовью
С запиской: "I LOVE YOU!"
Я твой плюшевый медведик
Шлю тебе большой приветик
Ты там про меня не забывай
Ведь я тебя не забываю зай
Автор: Михаил Стан, г. Киев, 1 октября 2013 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587291
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.06.2015
приДУМАЛИ, ЛЮБОВЬ!
Чем тогда же мы думали
Когда любовь мы придумали
Всё не так как мы представляли
Когда себе любовь представляли
Что случилось между нами
Во всём мы виноваты сами
Мы себе придумали илюзию
Но быт разбил её как Россия Грузию
Мы же во всём виноваты
Нам же терпеть боевые утраты
Только нам отвечать за последствия
Разлука разруха етому следствие
Через етую придуманную любовь
Мы проливаем слезы и свою кровь
Мы истощаем себя до изнеможения
Но не находим общего решения
Между нами конфликт опасен
Я на компромисс даже согласен
Я хочу нашу любовь сохранить
Но ты обрываешь последнюю нить
Ех любовь ты наша придумана
Не до конца ты была обдумана
Я не ожидал такого финала
Но сил у меня осталось совсем мало
Я такого исхода событий не ждал
Но ты у душу мне вонзала кинжал
Тело моё без любви бьется в агонии
Как Хиросима и Нагасаки в Японии
Ты любовь виновата во всём
Пусть горит оно синим огнем
Повторяю я вновь и вновь
Зачем я придумал ету любовь
Автор: Михаил Стан, г. Киев, 02 октября 2013 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587089
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.06.2015
Бла-бла-бла (Бля-бля-бля)
Бла-бла-бла бла-бла-бла
Ты меня с ума свела
До предела довела
Вот таки дела
Бла-бла-бла бла-бла-бла
Твое колкое как игла
Метаюсь в угол я с угла
Зачем оно мне надо бля
Бла-бла-бла ето всё что я слышу
Бля-бля-бля можно потише
Я устал я хочу отдохнуть
Пожалуйста пойми ты чуть-чуть
Бла-бла-бла рот свой как мотор ты завела
Бля-бля-бля мне действует на уши как пила
Закройся хоть на пять минут
Хоть понимаю что меня они не спасут
Бла-бла-бла терпеть твое придётся
Бля-бля-бля ведь некуда мне деться
Мне места нет в моей квартире
Хоть возьми и спрячься в сортире
Бла-бла-бла меня из-под земли достанет
Бля-бля-бля когда она уж перестанет
Она уже мне действует на нервы
А мы вместе год лишь только первый
Бла-бла-бла кричат мне даже стены
Бля-бля-бля достали твои сцены
И твой театр одной актрисы
Прошу тебя на миг заткнись а
Бла-бла-бла и нету смысла
Бля-бля-бля у меня уже у мыслях
Выбирай: "бла-бла-бла" или "я"
Всё - развод и девичья фамилия
Автор: Михаил Стан, г. Киев, 24 сентября 2013 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587088
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.06.2015
АДЫН или АДЫНочество
Да я не такой
Я msm_cool-boy
Я сам по себе - адын
Своей жизни господин
Да я не так живу
Но я держусь на плаву
Хоть и всё время адын
Но на мне сошелся клин
Да я адын ето мой стиль
В моей личной жизни полный штиль
Я не люблю никого любить
Ведь мне и всём так проще жить
Ето такое охуенное чувство
Когда в твоей душе пусто
Когда тебя никто не беспокоит
Поверьте мне ето многого стоит
Когда ты приходишь с роботы
Тебя не ждут дома заботы
Потому что некому их создавать
И можно ночью спокойно спать
Никто не скажет что сделал не так ты
Никто не прочитает переписку ВКонтакте
Ты можешь быть абсолютно спокоен
Знай запомни ты етого счастья достоин
По вечерам не надо слушать "бла-бла-бла"
Или как на роботе у тебя дела
Где и с кем ты всю ночь был
Сегодня день нашей встречи а ты забыл
Мне так классно что я адын
И на ето у меня есть сто причин
Ето мой личный способ жизни
Когда в ней каждый лишний
Пусть говорят адын в поле не воин
Я за себя могу быть совсем спокоен
Я жил живу и буду жить сам по себе
Без тебя и вопреки своей судьбе
Я адын и етим всё сказано
Я буду жить безнаказанно
Я ни с кем никаких не имею дел
Просто смотрю со стороны на етот беспредел
Хах, любовь? Да нэ-нэ-нэ!!! Спасибо
Я уже не полюблю уже кого-либо
Мне нравится моё АДЫНочество
Все знают мою фамилию имя и отечество
Я Михаил Михайлович Стан
У меня есть собственный план
Я cool-boy_msm
Так и передайте всём
Автор: Михаил Стан, г. Киев, 24 сентября 2013 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586965
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.06.2015
Чорно-біла хмара (ЧБХ) або Х-мара
Чорна хмара й біла хмара
Стали серед неба
Кажуть ми з тобою не пара
Так мені і треба
Хочу хмари ті прокляти
Що нависли наді мною
Що тебе не можу взяти
Собі коханою жоною
Чом ви хмари зупинились тут
Через вас не видно світло сонця
Пливіть туди де уже вас ждуть
Хай мила вигляне з віконця
Хай вітри несуть вас у далекий край
Із села мого куди подалі
Пеклом став для мене рай
А що зі мною буде далі
Хмари розійдіться ви хоч на хвилинку
Хай побачу сонце я востаннє
Бере інший мою другу половинку
Він розтоптав моє кохання
Та Господь мене давно не чує
Стало небо зовсім хмарне
Біль ніхто мій не відчує
Та житя без тебе марне
Стоять хмари непорушно
Колись синє небо почорніло
А ти зрадила мене бездушно
Продала свою красу і тіло
Хмари над селом - ні з місця
Не чують мого прохання
Тоді я піду до міста
Знайти собі нове кохання
Автор: Михаил Стан, г. Киев, 19 сентября 2013 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2015
ДЕБИЛ (гДЕ БЫЛ?)
Но ведь я же тебя любил
И шубу тебе дорогую купил
И денег на "Porshe" тебе накопил
О Боже какой же я был дебил
А где же ты раньше был
Когда ко мне другой приходил
Когда меня другой уводил
О Боже какой же ты был дебил
Боже почему же я так затупил
Зря я любовь свою погубил
Сука зачем я тебя не убил
О Боже какой же я был дебил
Ты же сам ето всё допустил
Ко мне ты душою остыл
И теперь бы водку ночами не пил
О Боже какой же ты был дебил
Последнее время я замечал
Что всё не так как я мечтал
Не получалось у нас идеальной семьи
Начались рушится планы мои
Работа дом потом опять работа
В голове моей была одна только забота
Чтобы у нас было всё не хуже чем у других
А ты взяла и разрушила всё в один миг
Я старался не для себя а для нас
Приходил с работы в поздний час
И на работу уходил когда ты ище спала
Скажи мне как ты так могла
Для тебя шопинг и мода
Были как доза кислорода
Ты следила только за своей фигурой
Однажды ты поймешь что была дурой
Ты не ценила то что тебе дают
Ты променяла любовь на уют
В тебе нет ни капли святого
Ты меня променяла на другого
Но почему ты со мной так
Ведь я же был тебе не враг
Я был занят у меня были дела
А ты меня теперь с ума свела
О Боже какой же я был дебил
Зачем я тебя полюбил
Ведь не зря люди старые говорят
Нормальным парням попадется ****ь
Да я купился на етот развод
Но больше номер такой не пройдет
Я же всё помню ведь я не забыл
О Боже какой же я был дебил
Автор: Михаил Стан, с. Угля, 01 сентября 2013 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586732
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.06.2015
Моя Мала
Моя мала із мого села
Моя мала файна й весела
Моя мала нас з тобов доля звела
Моя мала мене з розуму звела
Моя мала - щастя 42 кіла
Моя мала важливіша за усі діла
Моя мала мене коханим назвала
Моя мала чом раніше ти моєю не була
Ми з тобов виростали у однім селі
І з тобов гралися як були малі
Я не знав навіть що так усе буде
Що з тобов разом доля нас зведе
В різних класах ми вчилися з тобов
Ти була моя секретная любов
Ти навіть ночами снилася мені
І малював твоє ім'я я на вікні
Я пішов учитися в мукачівський й коледж
Та тебе мала не забував я теж
Дівчат було там - хоч Тису гати
Та на умі у мене була тільки ти
Я з Мукачева додому 'ся вернув
І на тебе погляд свій звернув
Стала файніша й підросла
Та для мене ти осталася мала
Та пійшов я скоро по "світах"
А ти вдома росла не по літах
Поступила ти у інститут
А я "застряв" без тебе тут
Говорили вуличні тітки
Про тебе всякі там плітки
Та я не вірив тій брехні
Бо ти дала обіцянку мені
З тих пір води багато потекло
Ти з Києва вернулася в село
Вернулась ти назад в Углю
Бо знала ти що я тебе люблю
Боже мій я все життя цього чекав
Ти та котру так довго я шукав
Шукав тебе я на краю землі
А ти жила у моєму селі - Углі
Ти моя угляночка мала
Для мене як косичка розцвіла
Я завжди хочу любоватися тобов
Бо то є настояща в нас любов
Щастя - поруч щастя - є
Ти найбільше щастячко моє
За все кажу я: "Богові хвала!
Що у мене є моя мала!!!"
Автор: Михаил Стан, с. Угля, 24 августа 2013 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2015
Я божевільний (я БОЖЕвільний) или Стихотворение (Психа ТВОРЕНИЕ)
Скажи мені Боже
Що зі мною бути може
Чому знущається з мене кожен
Адже робити так негоже
Чи може я став божевільний
Моїм другом став мобільний
У нас навіть мозок спільний
А чи може просто я дебільний
Так я не такий як всі я інший
Можливо я у чомусь гірший
Та це не дає вам права
Знову й знову лізти в мої справи
Хто ви такі щоби рішити
Як я маю далі жити
Мені не потрібні ваші слова
У мене є на плечах своя голова
Від ваших шкідливих порад
У житті моєму твориться безлад
Я сам хочу вибирати
За якими правилами мені грати
Можливо я всього не розумію
Та маю я шаленну мрію
Прожити так своє життя
Щоб спогади про мене не пішли у забуття
Я відкрию вам істини нові
У кожного свої таргани в голові
Та не кожен зізнається добровільно
Що він теж по-своєму божевільний
Ідеальних людей на світі не буває
Кожен з вас цю аксіому знає
Всі ховають своє его в середині
Що поробиш? Така мода нині
Автор: Михаил Стан, ~г. Хмельницький, 19 июля 2013 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586528
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2015
неЗАЧЕМ!?
Зачем жить если незачем
Молча голову склони перед палачем
Не прояви минутной слабости
Пусть все узнают о твоей храбрости
Пускай ето смешно выглядит в чужих глазах
Не позволь чтобы тобой овладел страх
Ты сам выбрал такой путь
Так что о прощении забудь
Не говори что ты не знал
Что будет такой финал
Что на етом жизнь закончится
Потому что жить так не хочется
Скажите мне кто вам дал право
Лезть в чужой монастырь со своим уставом
Зачем вы лезете в мою душу
И мои мысли выпускаете наружу
Зря не надейся и чуда не жди
Ведь знаешь точно что впереди
Ах если бы могли мы выбрать
Вечно жить или позорно умирать
Иди вперед навстречу переменам
Тебе и так уже нашли замену
Ты не достоин счастливым быть
Тебя все должны забыть
Иди вперед и етот меч
Снимет голову с твоих плеч
От печали и всех обид
Он тебя освободит
Скажи мне кто ты такой
Чтобы спорить с судьбой
Ведь не бывает так как в кино
Каждому из нас свое суждено
Автор: Михаил Стан, г. Житомир, 19 июля 2013 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586527
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.06.2015
Грусть и Печаль (Пу(С)ть и (ПЕ)даль)
У глазах моих грусть и печаль
А нога всё сильнее жмет на педаль
На дороге светлая полоса
Она отдаляет от меня небеса
Я на миг закрываю глаза
Слышу звук и визг тормоза
Господи неужели уже
Наступает конец моей душе
Ждать мне осталось не долго
По встречке ехала "Волга"
Водитель не успел свернуть
Так оборвался мой путь
Поздно уже молить Отца
Избежать мне етого конца
Бог не хочет чтобы я умирал
Но я сам такую смерть выбирал
Вся жизнь перед глазами как мгновение
Ведь ето лобовое столкновение
Вокруг повсюду битое стекло
А моё время уже истекло
ГАИ пришло на место ДТП
Из скорой помощи звонят тебе
Но поздно детка что-то изменить
Так быстро моей жизни оборвалась нить
Больше ты не увидишь и не услышишь меня
Ты поймешь что наши ссоры были просто фигня
Но ты одумалась очень поздно
Время назад вернуть невозможно
Ето не капли дождя с неба падают
Ето слезы мои горькие капают
Душа не забудет как мы сильно любили
Как любовь мы на части разбили
Автор: Михаил Стан, г. Киев, 15 июля 2013 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586325
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.06.2015
панаЭХ!ало
Українець росіянин білорус і таджик
Київ до такого складу вже звик
Хоч раніше такого тут не було
А тепер дивись - панаєхало
Київ став схожим на Вавилон
Тут приїжджих не один мільйон
І кожен хоче щоб йому повезло
Коротше одним словом - панаєхало
Стільки людей у нашій столиці
У нас не бувають порожні вулиці
Тут постійно вирує життя
Всі шукають сюди вороття
Є такі хто пробитися зміг
Київ став домівкою для всіх
Адже Київ це європейська столиця
Сюди вагонами їдуть нові лиця
Не важливо що тут його жде
Кожен як на світло сюди йде
Бізнесмен програміст і мужик
Всіх об'єднує суржик
Язик до Києва доведе
А далі хай буде що буде
Такого бардака ще не було
Поки до Києва не панаєхало
Не важливо здалеку ти а чи зблизька
Всім потрібна київська прописка
Та все ясно що мені тут говорити
Кожен хоче столицю підкорити
Але їм всім це тільки здається
Київ просто так не здається
Адже Київ це вам не село
Даремно вас стільки сюди панаєхало!
Автор: Михаил Стан, г. Киев, 15 июля 2013 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586324
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 09.06.2015
#(и)ЮЛЕ...
Юля Юля Юля Юля
Ты пронизала душу словно пуля
Твоя улыбка греет как тепло июля
Вот за что тебя люблю я
Люблю тебя я как подругу
Ведь не хочу мешать я другу
Не хочу лезть я в отношенья ваши
Я одобряю выбор Саши
Ты хорошая тут спору нету
Тебе я посвящаю ети куплеты
Чтобы от них голова твоя кружилась
Ведь ты их точно заслужила
Таких людей как ты осталось мало
Время такое сейчас настало
Но мне очень крупно повезло
Мы встретились судьбе назло
И пусть там что другие говорят
Поверь мне я очень рад
Что у меня такая подруга есть
И ето для меня большая честь
Ты всегда поддержишь в трудную минуту
За что тебе я постоянно благодарен буду
И пока есть такие люди в моей жизни
Я не останусь сам-наедине как лишний
Ты покорила меня своей добротой
Без тебя жизнь была бы пустой
И если бы я мог я бы дал
Тебе за доброту золотую медаль
И пускай кто-то себе льстит
Что не всё то золото что блестит
Но у тебя золотое сердце и добрая душа
Говорит тебе твой друг Стан Миша
Автор: Михаил Стан, г. Киев, 24 июня 2013 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586275
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.06.2015
коХання
А я стою тепер як зачарований
Холодом твоїм розчарований
Твоїм коханням не обдарований
Хід думок моїх некерований
Ні я на тебе не ображений
Хоча тобою я зневажений
Тобою мозок завантажений
Невзаємною любов'ю я заражений
За що мені так скажи Боже
Чи за гріхи мої може
Чи може за те що у мене добра душа
За що ти від мене пішла
Навіщо ти мені надію дарувала
А потім все від мене ти забрала
Чи ти любиш коли мені важко
За що мене так мучиш моя пташко
За що мені ти посилаєш муки
Що може бути гірше від розлуки
Важко жити без твого кохання
Ти для мене надія остання
Ти для мене сенс мого життя
У мене до тебе справжні почуття
А ти ставишся до мене несерйозно
Ну хіба так можна?
Я тебе люблю і ти це знаєш
Але відповіді уникаєш
Не хочеш відкрити свої почуття
Та знай що без тебе нікчемне моє життя
Ти моя найбільша мрія
Моя остання ти надія
Твоя любов мене врятує
А чи може знову розчарує
Автор: Михаил Стан, г. Киев, 13 июня 2013 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2015
любOFF
Зачем такая мне любовь
Ведь ты меня бросаешь вновь
Не нужно больше нежных слов
У венах моих застыла кровь
Зачем ты так со мной поступила
Неужели ты меня не любила
Ты была для меня всех дороже
Зачем она так со мной Боже
Если она меня теперь оставит
Кто мне плечо свое подставит
Если она меня сейчас предаст
Кто мне руку помощи подаст
Господи неужели я её недостоин
Скажи почему етот мир так устроен
Почему она любовь мою отвергает
Зачем мою жизнь и так напрягает
Неужели моя любовь так ничтожна
Что надо мной издеваться так можно
Неужели я такого заслужил
Чтобы теперь я в муках жил
Моя душа для тебя всегда открыта
А ты меня оставила у разбитого корыта
Ты оставила меня последней надежды
Что уже не будет так как прежде
Я так надеялся что хотя бы ты
Осуществишь мои мечты
Излечишь мою боль
Всю жизнь я ждал твою любовь
Мне без тебя так тяжело
А ты мне всё делаешь назло
Сыпьешь мне на раны соль
Зачем такая мне любовь
Автор: Михаил Стан, г. Киев, 02 июня 2013 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585869
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.06.2015
Счастливая 7+я
Знайте что мои родители
Опасности истребители
Чтоб вы знали и видели
Кто мои родители
Они домашнего очага хранители
Нашей жизни путеводители
Хочу вернуться к вашей обители
Ведь никогда меня вы не обидели
Мама папа братья сестры и я
Ето всё одна огромная семья
Ведь мы для того родились
Чтобы вы нами гордились
Нас не разлучит расстояние
Наша семья ето наше достояние
И я бы Вам дал медали
За то что семью такую Вы создали
Я горжусь своей мамой
Ведь не найду нигде такой самой
Она меня на свет родила
Воспитывала и растила
Я горжусь что у меня есть папа
Он для меня дороже клада
Он научил меня Человеком быть
Я ето никогда не смогу забыть
Я горжусь нет я очень рад
Что у меня есть Ваня старший брат
Он мне во всём подает примеры
И я благодарен ему за всё без меры
Я рад что у меня есть Вася младший брат
Я рад ему во всём помогать
Научить всему што знаю сам
И ничто не помешает нам
Я рад што у меня есть сестра Маряна
Девчонка добрая красивая не упряма
Вырастет красавица на всю округу
Все захотят такую подругу
Я рад што у меня есть сестра Света
Без неё бы в жизни не хватало света
От неё вокруг всё освещается
А ети строки только ей посвящаются
Я рад што у меня есть сестра Вика
Без неё семья не была б велика
Её имя означает победа
И если вместе мы не страшны нам беды
А ище есть Миша тоесть я
Без меня неполноценная семья
И ети строки я посвятил своей семье
Семья ето большое счастье моё
Автор: Михаил Стан, г. Киев - г. Мукачево, 14 мая 2013 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585867
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.06.2015
ЧОМУ мене не люБЛЯТЬ???
Чому мене не люблять
Навіщо любов мою гублять
Чи для них значення не має
Те що я сильно їх кохаю
Чому так хтось мені скажіть
Тільки з висновками не спішіть
Не судіть моє життя надто суворо
Про все самі дізнаєтеся скоро
Не можу зрозуміти я одне
Чому не любить ніхто мене
Чи я не такий як інші
Чим я від них гірший
Я не бабій я однолюб
Я не люблю ходити в клуб
Не курю я і не п'ю
Та не можу найти любов свою
Чи вам не потрібен такий як я
Чи може в мене погане ім'я
Чесне слово я вас не розумію
Навіщо вам топтати мою мрію
Я хороший і серце в мене добре
Але обпікаюсь уже вкотре
Невже вам не потрібна моя вірність
Я за те щоби у шлюбі була рівність
Якщо хтось захоче мене любить
Це буде найкраща життя мого мить
Бо втомився я від такого життя
Я хочу мати справжні почуття
І я звертаюся до тебе якщо ти
Можеш мені у цьому допомогти
Я буду вірним тобі до кінця
Щоби стала щасливою історія ця
Автор: Михаил Стан, г. Киев, 10 мая 2013 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2015
Киев
Киев мой любимый город
Ты же мне так сильно дорог
Не нужны мне города другие
Потому што у меня есть Киев
Раз два три четыре пять
В Киев еду я опять
Тебя Киев покорять
И неважно што про тебя там говорят
Киев город больших возможностей
Но тут очень много сложностей
Киев город надежд разбитых
Но все идут сюда не считая убитых
Здесь ты должен стоять сам за себя
Если никому не известно твое имя
Здесь никому не нужен ты и близко
Если нет у тебя киевской прописки
Кто ты здесь - капля в море
Никого не волнует твое горе
Хочешь жить - умей крутиться
Тебя приветствует столица
И если ты решил сюда идти
Не останавливайся на полпути
Иди навстречу переменам
Иначе тебе найдут замену
Иди навстречу своим мечтам
Воплотить в реальность сможешь их там
А можешь их и вовсе разбить
Тогда придется обо всём забыть
Здесь ты либо пан либо пропал
Другого Киев никому не дал
Пять четыре три два раз
Киев ето твой последний шанс
Автор: Михаил Стан, г. Киев, 9 мая 2013 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585678
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 06.06.2015
НАДЕйся и жди!!!
Я виноват во всём конечно сам
Ты не веришь мне как Москва слезам
Ты не веришь только мне или никому
Честное слово я тебя не пойму
Между нами была любовь крепка
А што теперь случилось детка
В наших отношениях зима
Ведь так захотела ты сама
Может быть во мне причина
Ведь я не идеальный мужчина
Да и врядли я таким стану
Ето не присуще Мише Стану
Из-за чего ты на меня злишься
Неужели потерять меня не боишься
Ты думаешь что я всегда буду
Ходить за тобой искать тебя повсюду
Давай найдем с тобой решение
Как спасти наши с тобой отношения
Ведь мне не безразлично
Как дела на моем фронте личном
Мне так важно чтобы ты
Была предметом моей мечты
А не следом моего воспоминания
Я надеюсь на твое понимание
Ты всё что у меня осталось
Ты то что мне с трудом досталось
Потому что для меня ты Надя
За мои страдания награда
Прочитай подумай задумайся одумайся Надя
Ведь я с тобой не смотря на все преграды
Ведь ради тебя только мое сердце бьется
И любовь моя к тебе навечно остается
Автор: Михаил Стан, г. Киев, 06 мая 2013 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585486
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.06.2015
Das ist Egoist
Das ist Egoist
Він знає життя зміст
І замість стін не будує міст
Любов до себе ось його хист
Все що на світі тільки є
Не чіпайте то моє
Я знайду на вас управу
Бо на все я маю право
Так він егоїст він до цього звик
Хто не подобається тому показує язик
Бо для нього головне
Щоб запам'ятали всі одне
Всі гірші тільки він кращий
Йому легше а вам саме важче
Навколо нього крутиться весь світ
Тому що він великий егоїст
Він звик лише для себе жити
Він не хоче своє ні з ким ділити
Він не хоче нічого рішати
Не любить давати а лише брати
Він собою гордиться він няша
Для нього значення не має думка ваша
Він ненавидить усіх людей
У його голові багато підлих ідей
Любити інших не хоче і вміє
Взаємного кохання він не розуміє
Тільки на собі він "завис"
Милується собою як Нарцис
І ніхто не поцікавиться чому
Стати таким довелося йому
Що послужило основною причиною
Чому він став неприступним мужчиною
Та на жаль таких не дуже
Людям стало на нього байдуже
А йому з тим тягарем жити далі
І ніхто йому за це не дасть медалі
Нікому він на цім світі не потрібний
Для всіх чужий а не рідний
Хоч і живе він між людьми
А те що одинокий він не бачимо ми
Люди бачать лише те що їм треба
Повір мені їм начхати на тебе
Люди змінилися і час не стоїть на місці
Скажіть мені як тут не стати егоїстом
Тяжко-важко йому жити так
Та що поробиш він вовк-одинак
Він окремо від вовчої зграї
Він егоїст він свою роль грає
Автор: Михаил Стан, г. Киев, 05 мая 2013 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585485
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2015
ОНа
Но ведь она не придет
Ведь она не твоя
Другой её ждет
У неё своя семья
Напрасно ты ждешь её парень
Ведь с нею не быть тебе в паре
Другого она теперь полюбила
А тебя давно уж забыла
Напрасно купил ты ей цветочки
Она давно ведь поставила точку
Они совьянут как ваши отношения
Ведь ето было её решение
Не надо ждать её в парке
И не надо писать её имя на лавке
Ведь она за вас двоих решила
Другого полюбила а тебя отшила
Ты ждешь её но ждешь напрасно
Она дала понять тебе ясно
Что ты ей совсем не нужен
И даже не мечтай быть мужем
Пойми что ей не нужен ты
Ей не важны твои мечты
Не важно то что её любишь
Напрасно парень ты себя губишь
Тебе давно пора понять
Что её больше не обнять
Что она уже не вернется
И тебе с етим смириться придется
Она ведь с другим она далеко
Ваши чувства она променяла легко
Она не твоя её парень ответит
Жаль но она тебе не светит
Автор: Михаил Стан, г. Киев, 24 марта 2013 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585318
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.06.2015
Хатико или Я буду ждать...
Я буду ждать как Хатико
Ведь так не ждал тебя никто
Я жду одну тебя опять
Хоть смысла нет я буду ждать
Я жду так сильно нашей встречи
Хочу опять обнять тебя за плечи
Хочу твоей руки коснуться
И с тобой одной проснуться
Ведь лишь твои нежные руки
Меня избавлят от разлуки
Я жду тебя всё ето время
И ето для меня большое бремя
Вернись назад ведь мне так надо
Чтоб ты была со мною рядом
Я жду когда опять тебя увижу
Без тебя мир етот ненавижу
Я не уверен что ты вернешься
И на мой голос отзовешься
Потому что здесь тебя ничто не держит
А я не могу без тебя жить
Но ты теперь далеко от меня
И ты не помнишь даже моё имя
А я за наши отношения
Помню всё до одного мгновения
Я жду тебя но всё безрезультатно
Ведь знаю что не вернешься ты обратно
Нас разделяют расстояния
Нас разделят расставания
Но всё ровно я буду ждать
Напрасно пусть года летят
И мои слезы льются пусть рекой
Я буду ждать тебя как Хатико
Автор: Михаил Стан, г. Киев, 21 марта 2013 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585317
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.06.2015
К.У.К.Л.А.
А ты просто кукла
Девочка из Google
Фальшивая улыбка
Ты моя ошибка
Смотрю на личко
На твоей страничке
Как такая ляля
Счастье от меня украла
Познакомились случайно
Но вспоминаю я печально
Наш первый разговор
Не забыл я до сих пор
Надо было такому случиться
Надо ли было влюбиться
Ведь говорят что любовь слепая
Или ето голова моя тупая
Ведь говорили мне да я и сам знаю
Но почему-то опять влюбляюсь
Наверно мало мне было боли
Или нет совсем у меня силы воли
Ето будет для меня новый урок
Ведь я не выдержал испытательный срок
Да я болен неизлечимой болью
И она называется любовью
Между нами уже нет притяжения
Ведь любовь игра на поражение
Побеждают меня етие куколки
Светлые волосы красные туфельки
Надо бы было остановиться
Но околдовала меня ета девица
Она сама меня заставила
Играть по её правилам
Автор: Михаил Стан, г. Киев, 17 марта 2013 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585188
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.06.2015
Знаешь...
Знаешь никому никому никому
Я тебя не отдам не отдам
Только потому потому потому
Что я люблю тебя сам
Что такого в тебе я нашел
Пускай говорят у меня за спиной
За тобой на край света я бы пошел
Только чтобы ты была со мной
Я готов тебя всегда любить
За то што ты такая есть
Я хочу всегда с тобою быть
Ведь ето для меня большая честь
Хочу смотреть в твои глаза
Ведь в них я вижу свой смысл
И чтоб не появлялась на них слеза
А лицо было свободно от грустных мысль
Я о тебе всю жизнь мечтал
Чтоб наконец-то стала ты моей
Я бы весь мир тебе отдал
Чтобы назвать тебя любимой своей
Поверь мне без тебя так трудно
А с тобою так было бы хорошо
И я считаю поминутно
Чтобы скорей тот день пришел
Я без тебя не представляю
Своей жизни ани дня
Прошу тебя я умоляю
Выбери пожалуйста меня
Моя любовь с тобой навеки
Только ты со мною будь
За тобой через горы-реки
Я пройду тернистый путь
Автор: Михаил Стан, г. Киев, 14 марта 2013 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585187
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.06.2015
Від А(лінки) до Я(реми)...
Твоя рука в моїй долоні
Моя душа в твоїм полоні
Тримай мене завжди за руки
Щоб не було у нас розлуки
Ловлю себе на думці уже вкотре
Що з тобою мені дуже добре
Словами почуття мої не передати
Буде потім на старість що згадати
Ти повелителька серця мого
І на цім світі я хочу лише одного
Вірою і правдою тобі служити
Зрозумій Алінко що не можу я без тебе жити
Зрозумій що ти мені потрібна
Тепер для мене ти сама рідна
І без тебе свого я життя не уявляю
Бо безумно я тебе кохаю
Ти послана для мене небесами
Із зеленими очима і золотими волосами
І в твої зелені бездонні очі
Я хочу дивитися всі дні і ночі
Лише про тебе всі думки мої і мрії
Твоя усмішка наче сонце гріє
Вона розтопила моє серце холодне
Таке спрагле і любові голодне
Я хочу віддати тобі належне
Моє кохання до тебе безмежне
Тільки ти прийми моє кохання
Це одне-єдине моє прохання
Бо на світі ти одна така єдина
Ти найдорожча мені людина
Я люблю тебе Алінко Яремо
Та надіюся що не даремно?
Автор: Михаил Стан, с. Угля, 15 января 2013 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2015
Алинка (All link'а)
Я хочу чтоб знала ты Алинка
Ты моя вторая половинка
Сильно я люблю Алиночку Ярему
И доведу свою любовь как теорему
Я хочу чтоб знала ты Алина
Ты теперь моя любима
Я люблю тебя Алиночка Ярема
А твои губы слаще крема
Послушай меня теперь Алина
Наша любовь будет большая и длинна
Не важно то что я тебя старше
Знай между нами любовь без фальши
Я хочу тебе свое сердце доверить
Мою любовь к тебе словами не измерить
Хочу быть с тобой я до старости
И делить с тобой печали и радости
И хоть стесняюсь тебе я об етом сказать
Вот и решил я тебе написать
Мне нравится глаз твоих цвет зелёный
Я без ума в тебя влюбленный
Зелёные глаза золотые волосы
С тобой у меня будут только светлые полосы
Мне так хорошо когда голос твой слышу
Ты знаешь сама что не ровно я к тебе дышу
Мне так и хочется тебе сейчас сказать
Слушай твоей маме нужен зять
Ведь она такую вырастила дочь
Что из-за неё не сплю целую ночь
Ты на маму свою очень похожая
Ты для меня награда Божья
Хочу с тобой быть всегда рядом
Чтоб ты делилась со мной взглядом
Без твоей любви я жить не умею
Не могу не хочу и не сумею
Ты мне послана Богом за мои муки
И не хочу я с тобою разлуки
Ты красивей всех на свете
И я хочу чтоб у нас были дети
Чтобы ты мне подарила сына или дочь
И на тебя она была похожа точь в точь
Такая-же зелёноглазая блондиночка
Как и моя Алиночка
Чтобы была такая сама
Красивая как и её мама
Прими ети слова как предложение
Я буду ждать твое решение
И если ты мне скажешь нет
Мне не милый будет етот свет
Автор: Михаил Стан, с. Угля, ~19 ноября 2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584984
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.06.2015
ОСІНЬ
А за вікном вже осінь
Та не можу я збагнути досі
Що закінчилось тепло
І уже не буде як колись було
Осінь пора холоду й дощів
Останнє листя падає з кущів
А я не маю де зігрітись
Бо нам більше не зустрітись
Я не вірив та казали мені
Що прийдуть ці холодні дні
Та не чекав я їх восени
Та бачу що приходять вони
Та я ті дні назад не поверну
Не повернеться осінь у весну
Не повернешся ти до мене знов
Мовчки померла наша любов
А я хотів я так хотів
Повернути пташок спів
Та полетіли всі вони у теплий край
Пеклом став тепер для мене рай
Бо тепер не маю я нічого
І жити мені нема заради чого
Мучать душу ці сірі дні
Ех якби ти знала важко як мені
Та не маю я кому відкрити душу
Тож сам усе терпіти мушу
Та вже закінчуються сили
Та ми самі своє щастя відпустили
Не поверну назад я навіть 5 хвилин
А тим більше зупинити часу плин
Осінь в свої права вступила
Та від цього легше мені не наступило
Автор: Михаил Стан, Россия, МО, автомагистраль М30, 10 октября 2012 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2015
Надія або НАД(І)Я
Надія глянь що зробило з мене кохання
Надія дай відповідь на питання
Надія знаю ти хотіла як краще
Надія та знай що без тебе все важче
Надія знай що ти моя Honey
Надія я пам'ятаю дні наші останні
Надія не розумію що тепер дію
Надія я втрачаю останню надію
Що ти зі мною Надя зробила
Спочатку ти мене покорила
А потім моє серце ти розбила
І обірвала мені крила
Упав на землю я із неба
Не знаю від розлуки сховатись де би
І як тепер мені без тебе
По-новому учитись жити треба
Та я по іншому не вмію
А ти розбила мою мрію
Кого своїм теплом тепер зігрію
Та змінити що-небудь не смію
Я не смію і не зможу
Бо від тебе "наліво" я не ходжу
Бо тобою дуже я дорожу
Не знайти мені дівчину на тебе схожу
Бо від мене ти далеко
І без тебе мені не легко
Нам дітей не принесуть лелеки
І не платити нам разом іпотеку
Бо між нами третій став
Малаховський Ростислав
На тебе своє око він поклав
Навіщо Бог його послав
Та Бог мовчить йому байдуже
Хто буде твоїм мужем
Що без тебе мені важко дуже
Я надіюся що ти зрозумієш мене друже
Та ніщо уже не буде по другому жаль
Не надивлюся в твої очі я вдосталь
В моїй душі останеться печаль
Та між нами буде тільки даль
Надя Надія Надька Надюша зупинись
Прошу тебе я подивись
На мене ти згори вниз
І до мене повернись
Надя ти дівчина всього мого життя
А я для тебе як дитя
Не вийде в нас нічого до пуття
Та хоч спогади не підуть в забуття
Автор: Михаил Стан, Россия, МО, г. Истра, д. Кострово, "Белые Росы", 05 октября 2012 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2015
Про лето (ПРОЛЕЛЕТО)
Ето лето было лучше чем то лето
Но к сожалению оно пролелето
И теперь всё значит ето
Будем ждать другое прилелето
Лето ето ночи до рассвета
И глаза морского цвета
Ето море солнечного света
Лето мы ждем от тебя привета
Етим летом солнце грело
Етим летом сердце пело
От тепла и от любви
Так скажу я и так скажете и вы
Только летом можно влюбиться
Допьяна любви напиться
Просидеть с любимой у костра
С ночи аж до самого утра
Только етим летом
Можно порадовать любимую букетом
И она будет не прочь
Провести с вами ету ночь
Етим летом можно покачаться на траве
И с любимой отправиться в кафе
Подарить ей романтичный ужин
Пойми что ты ей очень нужен
Пусть будет лето только лето
Летом в платье ты одета
Потому што в нас на Закарпатье
Очень популярное платье
Вспоминай всегда ето тепло
Што етим летом было
И жди следующее лето
Потому што ето уже пролелето
Автор: Михаил Стан, Россия, МО, г. Истра, д. Кострово, "Белые Росы", 01 октября 2012 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584573
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.05.2015
VSна
Весна уже закінчилась давно
Та в голові моїй лише одно
Не можу я ніяк забути
Мрії ті що їм не збутись
Була весна і сакури цвіли
А ми так щасливими були
Ти і я Ужгород і сакур цвіт
Милий був мені тоді весь світ
Грав на сонці Уж тоді
Та наше щастя розчинилось у воді
Кохання наше віднесла вода
Ось у цьому вся біда
А я думав що так буде завжди
І не чекав ніякої біди
А біда прийшла з розлукою
Стала весна для мене мукою
За ці усі три місяці
Не було усмішки на моїм лиці
Був сум і відчай у очах
Не міг я спати по ночах
І так пройшла мені весна
Три місяці були без сна
І ніщо мені не треба було
Бо ти мене забула
А я сильно так кохав тебе
Що виконав би бажання твоє любе
Та ти мені шансу не дала
І зірка HR'а в небі осталась
Ось уже падає сакури цвіт
А ти мені шлеш привіт
Через Facebook ОдноКлассники Контакт
На жаль такий сумний факт
Тупо так весна пройшла
Бо ти іншого знайшла
А листя на деревах хочу чи не хочу
Нагадує мені твої зелені очі
Весна пройшла а далі жити треба
Зірка HR'a мені світить з неба
Вона на мене дивиться ночами
Твоїми зеленими очами
Розбилися мої рожеві мрії
І не маю більше я уже Надії
Ужгород украв її у мене
Тепер чуже моє щастя зелене
Весна пройшла і Бог з весною
Та що буде тепер зі мною
Хто буде з тобою Надя?
Ростислав Малаховський чи інший "дядя"
Автор: Михаил Стан, Россия, МО, г. Истра, д. Кострово, "Белые Росы", 30 сентября 2012 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2015
Мариане (MARRY'ане)
Вечер скука делов нет
Захожу я в интернет
На сайт ОдноКлассники
И будни превратились в праздники
Маряна Голубка
Наше счастье было хрупко
А ты сама не ценила
То што у тебя было
Зима кончается скоро весна
И тут мне пишет девочка одна
Даже я и не заметил
Как увлекся и ответил
А потом всё повторилось снова
И так слово поза слово
Закрутился разговор
Я ето помню до сих пор
А потом звонки друг другу
Стала ты мне за подругу
Мы даже встретились на часок
Я пригласил тебя на сок
Но после того мы не виделись
Почему-то друг на друга мы обиделись
Закончилась переписка и звоночки
Начались пустые ночки
Маряна ех Маряна
Сдалась ты очень рано
Надо было меня добиться
И я мог в тебя влюбиться
Больше не скажу я в трубку
А можно Маряну Голубку?
Потому што осталась на сердце рана
Извини меня Маряна
Автор: Михаил Стан, Россия, МО, г. Истра, д. Кострово, "Белые Росы", 28 сентября 2012 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584435
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.05.2015
Светка Волос (SWEET'ка)
Для кого-то просто Светка
Для кого-то целый свет
Ты такая жгучая брюнетка
Такой больше в мире нет
Часто видел я тебя в Угле
А ище чаще в "Google"
Но пути наши не пересекались
Хоть тайно мы друг другом увлекались
Но однажды позвонила ты сама
И я чуть не сошел с ума
Што я нужен хоть кому-то
Поверте ето чувство очень круто
И тогда перевернулся мой маленький Светик
Когда Светик сказала мне: приветик!
Я был тогда на седьмом небе
За што я так благодарен тебе
Потому што ты Светка
Очень сладкая конфетка
И я бы тебя всю скушал
И про любовь твою вечно слушал
Если ты не против Светка Волос
Я хочу дотронуться до твоих Волос
Поиграть с ними как ветер
Што может быть лучшее на Свете
И если я слышу твой голос
Весь мир состоит из светлых полос
Около тебя сразу стает светлее
А мир становится тогда милее
Светка Светочка Светочек
Ты мой маленький цветочек
И пусть теперь она ответит
Кому она на свете светит
Автор: Михаил Стан, Россия, МО, г. Истра, д. Кострово, "Белые Росы", 29 сентября 2012 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584433
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.05.2015