Ася Навпаки

Сторінки (1/2):  « 1»

Чай з присмаком "а що далі?"

Мені  б  хотілося,  аби  цей  стан
продовжився  неначе  рід  емоцій,
де  можна  заховатись  у  обман,
і  важко  мовити  "вже  досить"!
Це  схоже  наче  на  кохання,
проте  інакше,  без  зусиль.
Слова  збираються  в  повстання
аби  мені  відняти  сил.
Дрижать  в  полоні  суму  губи,
стискає  рукоять  долонь.
Я  обрала  той  шлях,  де  правда  руба
собі  вичерчує  кордон.
За  нього  нам  ступити  -  зась,
і  ми  старіші  вже  на  рік,
ніяк  не  старші,  порвалась
звичнОчасу  товстая  нить.
Нема  значущих  зморшок  на  щоках,
проте  в  очах  сама  біда.
В  житі  війна,  війна  у  снах
лише  вона  тут  молода.
За  що  я  люблю  стан  цей  вбивчий?
Він  справжній  од  усіх  другИх.
Заварюю  я  чай  вже  звично
і  б'ю  життям  собі  під  дих.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551820
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.01.2015


Козаку, прощальний.

Хибний  журавль  в  небі,  
на  смітнику  синиця.
Милий,  ти  так  ганебно
змахуєш  на  чужинця.

(весна  2014  року,  прощання  з  воїном,  що  вижив  при  розгоні)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551668
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.01.2015