| Сторінки (1/14): | « | 1 | » |
доторкнувся мов вклав у долоню зернятко рису
цей доторк нефритовим листям в мені розрісся
наповнив і зменшився
зменшився стоншався злущився стерся у цятку
а скільки любовей вміщалося в нім спочатку ?
і скільки тепер
таких у мені померло
таких що зі мною сплелися
і я перетворююсь в стебла
і я перетворюють в гілля і віття і листя
(занадто багато втрат для того щоб не молитися)
так тепло і солодко
терном і солодом
терпкістю сіллю смолою золою
(пташко зозуленько серденько золотко)
нащо ти так ?
такт розтинає такт
\..
цей доторк - казав - стане моїм натхненням
а натомість я проросла у ньому густою темінню
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575732
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2015
якщо ти якось додому повернешся
і побачиш її заплакану
відчуєш як тісно насправді стіни стискають простір
як відчай цілує
вбиває в її устах пелюстки макові
якщо все і дійсно так
обійми її просто
якщо вона довго кричатиме
хапатиме кисень легенями
а потім зламає хребти іще ненародженим вашим "завтра"
усе зруйнує
її птахи все одно збиватимуть крила об твої ребра
немов шалені
поцілуй її, чуєш
а якщо ти повернешся
а вдома її не буде
а буде лиш простір
шматками
уламками
клаптями
вщент розбитий
божевілля в повітрі не має безпечної амплітуди
і це той момент
коли можна лише відпустити
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561459
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2015
привіт, моя рідна
минуло вже стільки часу
я втретє сьогодні / усоте за тиждень сідаю тобі писати
за вікнами ніч розтікається, в шиби лупцює басом
і я ніби кинув палити - а вже десята
тиша свинцем налита в кожному клапті простору
я гусну між цими клаптями, пронизаний їхнім порухом
зустрінемось як завжди
тридцятого лютого, десь о шостій
поміж цегли й бетону, між праху і пороху
я буду чекати,
у вогкості струменю, в ламкості струму
у листі, що шкіру вкриває, чи шкірі, що вкриє листя
я буду чекати
допоки хрустять кістки, налиті моїм перманентним сумом
і якщо не прийдеш,
то будь ласка, тоді наснися
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559029
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2015
осінь кришилася
осінь розширилась тишею . скільки ж бо нам залишилось ранок
(чи ранків?)
загоїти
чуєш, тремтить голос
бачиш, судомно здригаються тріщини через кригу
я (про)тікаю в тріщинах тих рибою
я (розті)каюся в них
я ж бо собою . своїми кістками . своєю лускою встеляю усі береги дністра
- самотність моя сестра
я вже безвітряна
я вже знекровлена
я вже зневірена
шкіра моя на смак холодна / сира і сіра
волосся ж на запах сиве
//
а осінь шепоче : "прокинься
чи хоч би прикинься
щасливим"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558259
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2015
чому ти тремтиш, Анно ?
чому ти лягаєш в кургани за тими,
хто рани твої порцелянові єдиним лиш порухом порохом посипає
і пахне стратами
і мостить для тебе постельку з церати
щоб ти не змогла звестися, подихати, на ноги стати
щоб кожен твій зойк проростав сонетами чи сонатами
стишених алебастрових трав
цей ранок тебе ковтав-не ковтнув
надпив/надкусив/всотав
- покірність твоя висота
//..
я вкотре торкаюся кволих її долонь
я чую весь плач, що пронизує смальту її гортані
її кров це вогонь, що червоною ниткою вросте у карміновий ранок
- чому ти тремтиш ? я вкотре запитую стиха
а вона посміхається
замість того, щоб дихати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556936
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2015
коли тобі буде вісімдесят шість
згадай про мене
тільки тихо так
не розповідай онукам
не розповідай дітям
і побережи господи розповісти дружині
вона в тебе єдина
ти знаєш
згадай про мене влітку
коли місяць буде уповні
коли дерева обплетуть своїми тінями твої стіни
коли цвіркуни будуть настільки гучними
що здається вони живуть у твоїй вушній раковині
проводять там свої цвіркунячі зібрання
обирають своїх цвіркунячих президентів
а ще в них мітинги протести та революції
а все для того щоб ти не чув своїх спогадів
щоб тобі довго не згадувалося
щоб було легше
щоб не хвилювався
адже в тебе букет хвороб
ще не дай боже інсульт інфаркт атеросклероз
воно тобі треба ?
а тому краще йди поцілуй дружину
і не будь буркотуном
все буде добре
згадай про мене
коли тобі буде вісімдесят шість
а після того
забудь
і до того
також
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555893
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2015
чому ти тремтиш, Анно ?
чому ти лягаєш в кургани за тими,
хто рани твої порцелянові єдиним лиш порухом порохом посипає
і пахне стратами
і мостить для тебе постельку з церати
щоб ти не змогла звестися, подихати, на ноги стати
щоб кожен твій зойк проростав сонетами чи сонатами
стишених алебастрових трав
цей ранок тебе ковтав-не ковтнув
надпив/надкусив/всотав
- покірність твоя висота
//..
я вкотре торкаюся кволих її долонь
я чую весь плач, що пронизує смальту її гортані
її кров це вогонь, що червоною ниткою вросте у карміновий ранок
- чому ти тремтиш ? я вкотре запитую стиха
а вона посміхається
замість того, щоб дихати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553816
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2015
весна закоротка для недоречних слів
з тобою повітря міцніше на десять із залишком атмосфер
повиснув мій світ між площинами доторків
- і посивів
а потім до родимки зменшився - і завмер
без тебе навколо народна республіка із дощів
краплинними ритмами я розчиняюся між трави
тут тихо й безпечно
- метелики і хрущі
і спить поміж листя акації мій вартовий
а якось одного ранку / енного місяця / невідь-якого року
сонце кришитиме простір й під ноги кидатиме просом
я проросту ромашками
- вінок для котрогось пророка
і ти усміхнешся,
подумаєш, що здалося
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553165
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2015
любий, знаєш
в альбіносів червоні очі
і прозоро-прозова шкіра
їхні вії з вітром шепочуть
їхні вії безбарвно вірні
і хапаються за повітря
і мов риби ковтають простір
їхні очі на вістрі світла
їхні очі багряний острів
знаєш, любий
просто в них немає пігмента
що забарвлює райдужку ока
градуйованим монументом
теракотова паволока
капілярно-судинна сітка
геть оголена, не захищена
кулачками пучечки світла
істероїдно тихо нищить
просто в очі - а там судини
просто в очі - а там без фальшу
видихатиму похвилинно
комбіновано-гумовим маршем
вечір в сотнях "але" загубиться
між щілинами аргументів
поцілую у губи сутність
ти для мене був цим пігментом
хоча, певно
його відсутністю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552615
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2015
в мене у грудях живе мушля
під час шторму у ній я не мушу кричати
хоч краплини морські осідають на ґратах реберних сіллю
я молилася і просила
щоранку щоночі щопонеділка і в день рівнодення
дай мені сили
я ж повітряний змій без повітря
я нігті без пальців
я назва станції
без перону без місця й без літер у назві
очі мої прозорі
очі мої про місяць і небо і бісів цей всесвіт
мовчать
я не знаю де мій початок
ти мене прив'язав до себе дротами залізними
я на поверсі сімдесятому як мені звідси злізти
щоб не зникнути
я мозаїка із бурштину́
заповзаю у мушлю
ховаюсь
тону
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552117
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2015
глянь ось ці дві акварельні постаті
мов ватермарки щирості на синтетичній простині
міста. цього імлисто землистого простору
скільки їм того щастя на ті сантиметри зросту ?
скільки їм того сміху на вісім із лишком років ?
поки з плечей проростає м'ята меліса поки
восковий вечір робить свої сутінкові кроки
пестить долоні місяць своїм мармуровим оком
глянь, це не ми, ми ж бо висохли до останку
в нас кровоточить кожна багряна ранка
щастя тонке як натільна білизна твоєї коханки
ми на уламках дійсності, ми - це і є уламки
а ті двоє вічні, зрослися хрящами шкірою
вона все до нього лащиться тихим лякливим звіром
ми не вони, ми убиті зіпсуті забуті
та
вона йому вірить
а
я тобі
вірю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551520
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2015
це знаєш так дивно : з ребрами зшитими очима зав'язаними
сідаєш в маршрутку що мовби повинна бути додому
не дивишся вперед не думаєш а разом з тим
долонями тишу черпаєш черпаєш втому
дерева пливуть і ти пливеш поміж цими деревами п'яними
-я пташка я гусінь мурашка я риба справді-
хоч це і до біса дивно і риба до дерева боком ніяким
та в риб не луска а листя а замість очей смарагди
і ти вже рахуєш : сьома зупинка і певно ж потрібно виходити
і ти виходиш і раптом у грудях : де ти ?
навколо цвинтар немає сходів немає сходу
і твій силует темніший аніж цих хрестів силуети
ти сів не туди і впав у аморфну кому
і бий себе в груди кусай собі лікті банальністю їхніх зрад
куди ти приїхав ? і плевру пронизує тихе : додому
-до-..до-..му-
і добре на даний момент є маршрутка назад
.а завтра ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550638
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2015
десь під північ він знищить усе, що кричала відстань
кожен лист, що пропахлий морем, сирими портами
проростав у каютах цвіллю, зів'ялим листям
все, що пам'яттю стало та спокоєм вже не стане
він палитиме їх, а вважатиме палить себе самого
попіл ниткою протинає зап'ястя, гусне навколо тиша
кожне слово камінням в шиби, тліють клапті, горить дорога
місяць магмою розтікається, кисень стає густішим
потім знову настане ранок, він примусить себе подихати
між агоній стискатиме хрестик, що тихо вростає в шию
скаже : сестро, сьогодні судоми були стабільно тихими
але швидше впускайте морфій,
мені ж не багато лишилося
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550153
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2015
останнього разу ми бачилися за тисячу років до нашої ери
тоді ще спліталися з вічністю наші пальці долоні вуста
тоді ще дихалося терпко літалось високо жилось химерно
з ключиць живиця
не можеш спати - рахуй до ста
не можеш рухатись не можеш бачити - тоді кричи
на плечах згарища у вухах повені в повітрі тихо
я загубилася між ртутних спогадів своїх плачів
(і знаєш
кисень в легенях - це ще не зовсім дихати)
а люди приходили пахнули сирістю димом зневірою
люди ламали мене мені ребра мене вивертали їм було мало
тепер ти кажеш все буде добре давай-но руку повір мені
а де ж ти був тоді коли вони мене ламали ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550060
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2015