| Сторінки (4/364): | « | 1 2 3 4 | » |
Це війна,це ,панове, війна -
Ні кінця їй не видно, ні краю,
П"є народ чашу болю до дна,
А Нечистий іще наливає.
Не здригнеться байдужа рука,
Не замліє потворна облуда -
Ллється горя людського ріка
І пирує-жирує Іуда.
Це війна,це, панове, війна,
Що найкращих із нас забирає.
Біль пронизує душу до дна,
Свічка пам"яті не відпалає.
Відчуваєш душевний розлом.
(В дикім полі регочуться круки)
Злом засіяне визріє злом,
А збиратимуть діти і внуки...
Це війна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704517
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.12.2016
Світлиця дихає достатком,
Плодами пахне пізній сад,
А мама за столом із татком,
Як пара сивих голуб"ят.
Коханням повінчались долі,
У дітях, внуках відбулись,
Високі духом, ясночолі,
В них є тепер, було колись.
Квітують мрії волошково,
На схилі пережитих літ:
Аби рідня була здорова
І мирним був безмежний світ.
Для себе - в парі ще пожити,
Натішитися кожним днем,
Любити і не відлюбити -
Для того в світі ми живем!
Сонцями яблука червоні
Засвічували пізній сад,
У роду доброго на троні
Батьки, як пара голуб"ят.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704439
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2016
А крила ростуть,
І мріють до щастя злетіти.
А ти просто будь,
Як сонце, як небо, як вітер.
А ти просто знай:
Зустрінемось ми на планеті!
Мене розпізнай
В стрімкому життєвому леті.
В природи учусь
Світати, страждати, радіти.
Я сяйвом свічусь,
Як світяться душі і діти.
У світ я прийшла,
Щоб світлом любові горіти.
Зросли два крила -
Окрилені мають злетіти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2016
Запеленали білий світ сніги,
Хатина, як дитина, в сповиточку,
Під ковдрою заснули береги,
Не спалося самотньому листочку.
Зіщулився спустошений, смутний,
Вітрець торкався рук його грайливо.
-Невже це я уже такий старий,
Коли душа надіється на диво?
Коли душа любити поспіша
І відмолитись за святе і грішне.
Жива душа, а сила полиша,
Думки -сніжинки падають неспішно.
Пройшовши пекло, поцінуєш рай.
Було життя наповнене по вінця!
Весни зелена повінь, квітограй
І золотої осені червінці...
І от зима, непрохана зима
Холодними вустами цілувала.
Красива, горда,а тепла нема -
Тонка душа листочка замерзала...
Запеленали білий світ сніги,
Хатина, як дитина, в сповиточку.
Відійдуть несповідані гріхи -
І знову все із чистого листочка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704339
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2016
На міцність дружбу випробує час,
Гартується вона, як сталь, роками,
В житті я переконуюсь не раз –
Є справжня дружба між чоловіками.
Друг зрозуміє, як мені болить,
Помножить радість і розділить тугу,
Подасть правицю у найтяжчу мить.
Щоб я робив би без такого друга?
Приспів:
Ти не сумуй, найкращий в світі друг,
Світ обійду, дістануся до неба,
І перейшовши тисячі розлук,
Спішу на зустріч, друже мій, до тебе.
Тобі скажу, що я на мілині,
Хоча вважають, що зірки хапаю.
І не позаздриш, друже, ти мені,
Бо, як себе, давно мене ти знаєш.
Приспів
Що є дорожче дружби – лиш любов.
Любов сліпа, буває, дружба – зряча.
Одна в нас , друже, віра, вірність, кров,
Бо так багато ти для мене значиш.
Приспів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704150
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 01.12.2016
Софії в день народження
Не грається ляльками доня,
В очах замріяних весна.
Хай розквітає твоя доля,
Прекрасна,світла,осяйна!
Всього прийдеться скуштувати,
Та на майбутнє ти затям,
Тебе завжди чекає мати,
Для неї ти завжди дитя.
Приспів:
Я попрошу тебе,будь-ласка,
Ти збережи у серці казку,
Добро у ній перемагає.
Дорослість хай не поспішає.
Все просто, все логічно просто,
Життя завжди бере своє,
Вже внучка доганяє зростом
І запитання задає.
Такі довірливі, незвичні,
Що не спитає у батьків,
І зашаріється обличчя
Від перших світлих почуттів.
Приспів
01.12.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704146
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 01.12.2016
СНІГИ ЗАБІЛІЛИ
На білому світі сніги забіліли,
І грішне, і праведне – все стало білим.
Шляхи і доріжки мело - замітало,
Ще трішки, ще трішки – і сліду не стало.
Приспів:
Так чисто-пречисто, так боляче зимно.
Заграй, піаністе, нестримно-нестримно,
Щоб клавіші пальцям слова промовляли,
Що ми затаїли, що ми промовчали.
Сніги забіліли. Вітри шепотіли
Слова захмелілі, вірші білі-білі.
Вітри-вітровії неслись, наче мрії,
В казковій завії кружляли надії.
Приспів
Сніги забіліли найвищим причастям,
Сніги заясніли омріяним щастям.
Сніги забіліли, сніги забіліли,
А ми так любили, а ми так любили…
Приспів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703950
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 30.11.2016
Я люблю- як повітря ковток,
Як ніколи в житті не любив ще!
Хай кохання безсмертний росток
З часом робить нас ближче і ближче.
Щоб здолавши шляхи і стежки,
Не пізнати гірке розставання.
На два серця в чотири руки
Ми зіграємо пісню кохання.
Приспів
Я люблю тебе, чуєш, люблю,
Невимовне душі осіяння,
Кожен день наш я благословлю,
Що дарує проміння кохання.
« Я люблю тебе!» – пісня бринить,
Простягає до неба пагінця,
Все життя наше – вічність як мить –
Переповнене щастям по вінця!
А від нашого щастя навкруг
Стало більше тепла оксамиту.
Я люблю тебе, вірний мій друг,
І щасливий, що вмію любити.
Приспів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703948
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 30.11.2016
У жіночої доленьки
Із наперсточок воленьки,
А кохання - на сто життів,
А терпіння - і поготів!
А у долі жіночої
Шлях до стежечки отчої,
Де розкішно квітує двір,
Проводжає літа у вир.
Приспів:
Терпне осінь розлукою,
Золотиться горішина.
Я до серця постукаю,
Обійму тебе віршами,
Я тебе чаруватиму
Невідквітною ніжністю,
У любові згоратиму,
Пломеніючи вічністю.
Що ж ти, доле, собі ішла
І мене на землі знайшла.
А знайшовши, лишилася –
Я тобі полюбилася.
Ой, ти доленько непроста,
Вибираю тебе із ста!
Солод п"ю твій і гіркоту
Долю-доленьку непросту.
Приспів.
( Інтернет-світлина)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703725
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 29.11.2016
Просилась жінка на поріг:
– Пустіть погрітись.
Сходила сотні я доріг,
Нема, де дітись.
Лишились діти по світах,
Для них зчужіла,
Бо все літала, наче птах
І постаріла….
Вже не літаю, а ходжу
І то поволі,
Що перед вічністю скажу
Злодійці долі?
Що своїм дітям заповім,
Де мої внуки?
У попелищі, де мій дім,
Гребуться круки…
…Зігрілась жінка і пішла
Собі поволі,
Збирати крихітки тепла
У вузлик долі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703705
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2016
Не буду говорити про любов.
Вона в мені – свята і сокровенна,
Як плоть від плоті і від крові кров.
Вона моя - святкова і буденна.
Боюсь злякати, мов нове життя,
Що біля серця б"ється і лоскоче:
Які тоді хвилюють почуття!
Як серце птахом сонячним тріпоче!
І піднімає, піднімає ввись -
Понад степи, понад ліси і доли -
Моя любове, в очі задивись
І залишись, і не зникай ніколи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2016
О мамо, мамо, як далеко ти -
не долетіть до тебе, не дійти...
У смутку вічної розлуки
я твоє місце зайняла,
бо вже народжуються внуки
і в коси сивина лягла.
О мамо, мамо, як далеко ти...
Ти залишила море доброти.
Я згадую тружденні руки,
задуму мудрого чола.
Ти перейшла любов і муки
і яблунею відцвіла.
О мамо, мамо, як далеко ти...
Пішла у рай з мирської суєти.
До тебе спогадами лину,
До ласки лину і тепла.
Ти берегла свою родину,
але себе не зберегла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2016
А ти казала , що довіку
Нас поєднав весняний день.
Летять літа, не знають ліку
На крилах сонячних пісень.
Калина тішиться намистом,
Іще не бачить холодів.
Пишається береза листом.
А що мені від твоїх слів?
Приспів:
Заграло сонце у цимбали,
Затанцювали промінці.
Чиє весілля гучно грало?
Чия обручка на руці?
А ти гадала на ромашці:
Люблю чи не люблю тебе…
Пливли хмарки, немов у казці,
Всміхалось небо голубе.
Манили руки, пахли губи
І шаленіла голова…
Де ми кохалися до згуби
Лишились ніжності слова…
Приспів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701803
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 20.11.2016
Що мені зима і літо, як любов керує світом,
Що мені багряна осінь і замріяна весна,
Якщо пригорщі кохання подарує вечір ранній,
Якщо ніч золотокоса, наче дівчина ясна.
Приспів:
Молодим багряним садом, я несу у серці радість,
Я несу у серці радість і незвідану біду.
Молодим багряним садом, листопадом, листопадом,
Молодим багряним садом я до тебе, мила, йду.
День новий дарує світло, а мені кохання світить,
Бо воно для мене вперше прилетіло із небес.
Хай навіки не погасне Богом дане і прекрасне,
Почуття земне і ясне – найпрекрасніше з чудес.
Приспів:
Молодим багряним садом, я несу у серці радість,
Я несу у серці радість і незвідану біду.
Молодим багряним садом, листопадом, листопадом,
Молодим багряним садом я до тебе, милий, йду.
Будем разом ми з тобою і зимою, і весною,
І в гарячі літні зливи, і в осінні холоди,
І минуть життєві грози, і від щастя будуть сльози,
Бо зуміли ми з тобою половинку віднайти.
Приспів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701801
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 20.11.2016
Коли у відчаї і туга
Мете життям, немов пороша,
Відчую я підтримку друга,
Удвічі легша стане ноша
Продовжу шлях, зберуся з духом,
Нап’юся щастям, захмелію,
Останнім поділюся з другом,
Інакше- просто я не вмію
Приспів:
Мій дорогий, безцінний друже,
Як бути, не збагну без тебе,
Тобі подякувати мушу,
Та вдячності тобі не треба.
Мій дорогий, безцінний друже,
Доріг пройти прийшлось чимало,
Кріпили будні нашу дружбу,
А свято радістю вінчало.
І переконуюся знову,
Крокуючи життєвим полем,
Що все в житті не випадково,
Що справжній друг- дарунок долі.
Приспів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2016
Давай з тобою будемо у згоді,
Долаючи шляхи стрімкі іти,
Бо недаремно кажуть у народі:
Життя прожить – не поле перейти.
А на тім полі золотиться жито,
А на тім полі – хлібна благодать!
Так хочеться життя своє прожити,
Щоб потім ні за чим не шкодувать.
Приспів:
Давай з тобою будемо ніжніші,
Не будемо ховати почуття,
Не прозою ми будемо, а віршем
Розпочинати кожен день життя.
Давай забудем прикре, дріб’язкове,
Перейдемо до сонця крізь сльоту,
Давай же у довірливій розмові
Знаходить разом істину святу.
І хай літа летять, як спілі зорі,
Єднання душ зумівши зберегти,
Ми із тобою в радості і в горі
Вогонь кохання будемо нести.
Приспів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701571
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 19.11.2016
Земляк мандрує до столиці,
Бо треба синові довчиться.
Земляк маленьку справу має,
Приватний дім охороняє.
Щотижня зарплатня іде,
На вихідні дружина жде.
А до райцентру із столиці
На БМВ священник мчиться.
Знайшов в провінції доходи,
По селах має він приходи,
Хоча робота непроста,
Та жила, справді золота!
Отож, земляче мій тямущий,
Хто з чого має хліб насущний?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701373
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2016
Розкажи мені, любий, де ходив, де блудив,
Що одну мене любиш, а її не любив.
То горілка проклята,(я її не прощу),-
Захотілося свята, а не тільки борщу...
Ну а потім не зчувся, як гречки толочив,
Як про вірність забувся – меду грішного пив.
А прокинувся рано – поряд лань молода:
Вже чужа, не жадана, синьоока біда.
Що ж ти очі ховаєш? Я повірю, прощу!..
- Ти сама, мила, знаєш… Насипай вже борщу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701361
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2016
Сюжет банальний і відомий:
Я поверталася додому.
Коли до тебе поспішала ,
Піщаний замок зруйнувала.
До вогнища свого летіла -
Душею спраглою горіла,
А твою ніжність, твоє тіло
Вже інша бранка полонила.
Не бійся, дам собі я раду,
Та не пробачу твою зраду,
Зі мною будуть наші діти,
Вони не можуть зрозуміти:
Чому немає вдома тата,
Чому за гріх гряде розплата...
Піщаний замок зруйнувала,
Який сама побудувала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700895
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2016
Я і циганка Рада у палаті.
Не хочеться, а мусиш довіряти.
Як добре, що не рветься погадати,
Бо змучене єство шепоче :" Спати..."
Прокинулася – наді мною очі -
Циганські очі, що темніші ночі,
Молитва тиха: " О, небесний Отче,
Спаси і сохрани літа дівочі..."
А потім медсестра розповідала,
Як від циганки кров переливала.
Гаряча кров по жилах пульсувала
Та іскорки надії подавала...
Циганко Радо, як тобі я рада,
Що опинилася тоді ти рядом!
Із того часу, ніде правди діти,
Мене циганська кров веде по світу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700890
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2016
Суєта суєт. Все суєта.
На базарі суєта постійна.
Баба продає свого кота,
Дід корову рекламує дійну.
Райський птах такі "перлини" гне,
Що соромиться усяк, хто слуха .
" Пес мій птаха в полі зажене...".
"У мого кроля найдовші вуха..."
Зоопарк купують – продають,
Голоси крикливі та співочі.
А мені спокою не дають
Зраджені, сумні собачі очі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700798
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2016
Пробач, забула про твій день народження,
А пригадала в опівнічний час.
Збентежила минуле,розтривожила,
Коли життя цвіло лише для нас.
Якщо ти спиш, хай сни присняться сонячні
І берег світлий нашої ріки,
За берегом розквітлі сонцем соняхи,
Жаданий дотик ніжної руки...
Якщо ти спиш, тобі не буде соромно
Мене своєю наректи у сні,
А свідками нам будуть літні соняхи,
Що б"ють в литаври сонячні пісні.
Якщо не спиш - ідеш хиткою кладкою
До спогадів давно забутих літ,
Я промайну невидимою згадкою
І передам із юності привіт.
Якщо не спиш - вином хмільним втішаєшся
І тостами банкетного стола,
Якщо сьогодні з іншою кохаєшся ...
Я пам'ять,я з тобою, я була...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700792
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2016
Ти виростеш безмежний світ пізнати,
Себе в житті знайти серед людей.
Круті вершини зможеш подолати
І осягнути глибину ідей.
Свій перший вірш відкриєш, наче віру,
І збережеш його, як диво з див,
Я сподіваюсь, я у тебе вірю,
Молюся, де б не був і не ходив.
Будь ніжним, сину, не соромся ласки –
Із добрих рук і камінь ожива –
Не смійся над фантазією казки,
В ній мудрість древня, мрія вікова.
Не заглуши в собі, моє дитятко,
Чуття і думи, що бентежать кров,
І перше несміливе любенятко,
Що проросте і виросте в любов.
Та ким не станеш, не забудь, мій хлопче,
Батьків, дорогу, колос золотий,
Свій край, що долю радісну пророчить,
Вітчизну, без якої світ пустий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700088
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2016
Десь там удалині село моє згубилось –
До житньої стерні краєчком притулилось.
Шлях сивий забілів. Вертаюся до себе.
До совісті хрестів, що моляться на небо.
Приспів:
Село, моє село, барвінком перевите,
В мені твоє тепло, пахучі первоцвіти.
Куди б життя вело – від сходу і до прощі –
А ти, моє село, як мати – найдорожче.
Десь там удалині село моє зоріє.
У крайньому вікні чекання вогник мріє.
Навшпиньки підійду, постукаю до хати,
У долю молоду, де виглядала мати…
Приспів
Десь там удалині село моє світає –
На білому коні день Божий поспішає.
Прокинулось село ранковою зорею,
Пов’язане вузлом із долею моєю.
Приспів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700086
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 12.11.2016
Квітуча весна пронеслась, наче мить,
Коханням пелюсточка кожна бринить,
А хто не піддався чарівній красі –
Ошукано топче стежину в росі.
Приспів:
Як шкода, що роки ніяк не спинить,
Як шкода, що врода, як цвіт облетить.
На струнах душі ностальжі зазвучить:
Потрібно сильніше любить…
Рум’яного літа гаряча черінь
В думки не впускає захмарену тінь:
Цілується з сонцем, любов’ю кипить –
Іще до зими цілу вічність прожить…
Приспів
Непрохана осінь циганкою в двір
Чарує принадами розум і зір:
Пригорнеться ніжно і бризне дощем,
Пробудить незнаний, незвіданий щем…
Приспів
Несміло зима сивочола іде,
І що в тій зимі нас хорошого жде?
Та щоб не згубитися в білих снігах,
До серця кохання притулиться птах.
Приспів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699885
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 11.11.2016
А здавалось, а гадалось –
Як здається, то хрестись –
Наше літо заблукало,
Де отави заплелись.
Приспів:
Я не знала, що так буде,
Що у всьому є межа:
Просто ти мене не любиш,
Просто я тобі чужа.
Наше жито стиглим літом
Поскладали у стіжки,
Наше біле чорним шито
І навиворіт-таки.
Приспів
А здавалось, а гадалось,
Не на карти — на слова,
Та нічого не збувалось,
Лиш хміліла голова.
Приспів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699883
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 11.11.2016
Ще зоря-зірниця не тліє – палає,
А мені не спиться – думи душу крають:
Чи я не купала діток у медочку,
Чи не зодягала вишиту сорочку?
Приспів:
Україно -ненько, не журись, серденько,
Не перевелися твої козаченьки,
Гідність не згубили, вибралися в люди,
Хоч нашого цвіту по світу усюди!
Далеко, близенько тужать за тобою,
Бо за тебе, ненько, постануть горою.
Вже сонце високе землю осяває,
А мене неспокій мій не відпускає…
З дерев опадають золоті листочки –
Мене покидають синочки і дочки…
Приспів
Вже сонце низенько, вже вечір смеркає,
А моє серденько спокою не знає:
Чи у самотині пропаду-загину,
А чи об’єднаю я свою родину?
Приспів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699807
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 10.11.2016
Не розлюблю тебе ніколи,
Плекатиму любов-дитя,
Пройшовши з ним уроки школи,
Що називається життя.
Не розлюблю тебе нежданно,
Від блискавки очей чужих
Не спалахну, повір, коханий,
Не потону зненацька в них.
Не розлюблю тебе із часом,
У щасті, радості, біді
Ми будемо щомиті разом,
Душею й серцем молоді.
Не розлюблю тебе нізащо,
Твій кожен день благословлю,
Якщо колись полюбиш кращу,
Я і тоді не розлюблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2016
Мене жене до тебе течія незрима,
На хвилях трав тону і підіймаюсь ввись,
Коли ти дивишся бентежними очима,
В яких кохання із чеканням обнялись.
Приспів:
Ви не питайте, чом душа моя тріпоче,
Її на крилах щастя сонячне несе,
Я над усе люблю ці очі квіту ночі,
Я над усе люблю ці очі, над усе…
Хай буде літня ніч і зоряна, і довша,
Хай не згасають зорі – світла посланці.
Кажи мені таке жадане і хороше,
В очах хай плачуть і сміються промінці.
Приспів
Хай не лякають небокрай осінні зливи,
Хай не остудить почуття лиха зима,
Коли з тобою ми удвох такі щасливі,
Що щасливіших в світі білому нема.
Приспів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699546
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 09.11.2016
Розгублена, гола і боса
Заплакала жінкою осінь
Сльозами солодкої згуби:
«Нелюба, нелюба, нелюба…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699544
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2016
Запроси мене на побачення,
Поверни незабутні часи.
Що було, те не має значення.
Просто так, ти візьми й запроси.
Я прийду не мрійливою юнкою,
У якої в косах бант цвіте,
Я прийду вже не зовсім юною –
Ластовиння зійшло золоте.
Пам’ятаєш,як лань наполохана
Довіряла ласкавим словам.
За часи, що була я закохана,
Я сьогодні багато віддам.
Свою мудрість, збагачену досвідом,
Свою зважену ціль і мету,
Проміняю на росяні досвітки
І до яблуні ніг покладу.
Запроси мене на побачення,
У долину, де пам’ять жива.
Не проси за минуле пробачення,
Загаси поцілунком слова.
Запроси мене на побачення…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699424
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2016
Краса-роса зійде, не вічна.
Реальність душу полосне.
І лиш на полотні Да Вінче
Джоконди усміх не мине.
Дівчатко проліскове, хто ти?
Сегмент із крові й молока.
Вдивляюсь в чорно-біле фото,
Де юність бігала прудка.
Де ,чарівниченько, поділась,
До кого в гості забрела?
За обрій осінь покотилась –
Непрохана зима прийшла.
Перецвіли осінні квіти,
Тумани марево прядуть.
Душі прекрасні самоцвіти
Ніколи не перецвітуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699421
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2016
Осінній день дарує казку,
Коротку, як осінній день.
Осінній день скупий на ласку,
На звуки сонячних пісень.
В осінній день кохання гасне ,
Якщо не гасне – пригаса.
Осінній день такий нещасний,
В його очах бринить сльоза.
Приспів:
У золотім вогні волосся
Осіннє сонце палить щем.
А що збулося – не збулося,
Я знаю, збудеться іще.
А що збулося – не збулося,
Я знаю, збудеться іще…
Осінній день когось зчарує,
Осінній день своє доп’є,
Свою картину домалює
І іншому передає.
Чому сьогодні сумовита,
Чому в очах небесних жаль?
Так непомітно збігло літо
І осінь відлітає вдаль.
Приспів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699223
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 07.11.2016
БІЛИМ ПО БІЛОМУ
Виший сорочку, виший дрібненько.
Синові льолечку виший маленьку.
Білим по білому нитка злітає,
Синові долечка світла лягає.
Приспів:
Білим по білому, білим по білому
На полотні забіліло шиття,
Білим по білому, білим по білому
Світло-пресвітло спливає життя.
Виший сорочку, виший дрібненько,
Бо тая льолечка сину маленька.
Хай його долечка смутку не знає,
Мамина ніжність теплом зігріває.
Приспів
Виший сорочку, матінко виший,
Синок вже дорослий , за батька вищий.
Роки злетіли, не знаючи спину,
Синові скроні мережать сивини.
Приспів
Виший сорочку, виший дрібненько.
Внукові льолечку виший маленьку.
Білим по білому нитка злітає,
Внукові долечка світла лягає.
Приспів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699041
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 06.11.2016
Я сьогодні збентежена знову
І натягнута, мов тятива.
Спрагло вірую кожному слову,
А слова, а слова, а слова...
А слова , як маленькі дівчатка,
Щебетали, сплітали вінки...
Починати не будем спочатку,
Ми списали свої сторінки.
Тут закінчиться наша розмова
І помруть незачаті слова.
Від одного-єдиного слова
Розірвалась моя тятива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2016
Вже стільки зарікалась: не спалю
Вразливе серце в полум’ї любові.
І все-таки, і все-таки люблю
До глибини, до відчаю, до крові.
Напишем кров'ю наші імена,
Притулимось долонями, серцями –
Тепер у нас з тобою кров одна,
Тепер не роз'єднати нас руками.
Приспів:
І все-таки, і все-таки люблю,
І все-таки не можу не любити.
Моя любов – фортуна кораблю,
Щоби штормам його не потопити.
Хай корабель розгойдують шторми,
Мені не стращно поряд із тобою.
Я не одна, бо є на світі ми,
Як рушником, поєднані любов'ю.
Розлуку зіллям щастя присиплю,
Щоби по п'ятах не змогла ходити,
І все-таки, і все-таки люблю,
І все-таки не можу не любити.
Приспів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698816
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 05.11.2016
Я з сонця, із дощу, із глибини,
Землі дочка кохана, внучка неба,
Моє святе начало осягни,
А осягнувши, пригорни до себе.
В мені прекрасна музика жива,
В мені вона сміється і сумує ,
Я підберу до музики слова –
І хтось моє серцебиття почує.
Я хочу, щоб почув найперше ти,
І струн моїх торкнувся пелюсткових,
І будемо ми музику нести,
І дарувати музику любові.
І стане в світі більше доброти,
І щастя посміхнеться проліскове,
Як будемо ми музику нести
І дарувати музику любові.
Хай музика живе, як диво з див,
Її ніколи не бува надміру.
Візьміть на щастя срібний цей мотив
І золоті слова любові й віри.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698799
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2016
Котились яблуками дні,
Переціловані вітрами.
Як дівчина на виданні,
Літуся вмилася сльозами.
"Літусю, Літечко, не плач,
Вплітай у кучері чар-зілля,
Ми спечемо тобі калач
І відгуляємо весілля!"
...Дарами повнились столи,
Втішалися заморські гості,
Вітри осінню завели,
Всміхнулось сонце в високості.
Сипнуло пригорщу тепла
І заховалося за хмари,
Фатою далеч розцвіла.
Бриніли павутинь гітари.
Барвисті перли з гаманця
Посипалися на стежинки.
Пішла Літуся до вінця,
І голосом озвалась жінки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698648
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2016
Іще не бралося на осінь
І вітровій не калата.
Така глибока неба просинь,
Як зрілий лотос розквіта.
І опускається до ганку,
Під животворні голоси
Коштовна пектораль світанку
В краплинах срібної роси.
Хто рано встане,той і має,
І Бог тому іще дає
Побачити, як світ світає,
Як день грядущий настає.
За виднокраєм серпень косить,
Коса з травою розмовля.
Іще не бралося на осінь,
Та мудрість неба промовля…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698438
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2016
Що перецвіло, не розцвіте,
Засміється спомин, заболить,
Сколихнувши світле і святе,
Молодість метеликом летить.
Приспів:
А любов красивою була,
І таку ясну не повернуть.
Не питай у осені тепла,
Павутину роки нам снують.
Спілим садом линеш босоніж,
Де солодкі сливи голубі,
Відчинивши серденько навстіж,
Невимовна в щасті і журбі.
Приспів
Відбулося. Щось таки збулось.
Нездійсненних мрій кружляє рій.
Доганяє спілим садом хтось,
То внучок біжить осінній твій.
Приспів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698257
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 02.11.2016
Немає сліз. А серце плаче,
А дух згорьований кричить!
Невже Господь того не баче,
Що нам повік не відмолить?
Невже не покарає грішних,
Що прагнуть світ перекроїть?
Ридає мати безутішно,
Біда на цілий світ болить.
Сини, синочки не озвуться,
Не сядуть в хаті за столом.
Життя, неначе нитки, рвуться
І не зав"яжуться вузлом.
На жаль,втрачаємо найкращих,
П"ємо розсіл журби до дна.
Питаємо:чому і нащо,
Коли така страшна ціна?
Немає слів. Думки,мов соти
Наповнює кривавий щем...
Я разом з ним вантаж двохсотий.
А скільки ще, а скільки ще?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698253
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.11.2016
Непомітно переспіло стигле літо
Сиві хмари,як отари, побрели,
Небо щедрими дощами перемито,
Хризантеми пізнім щемом зацвіли.
Промайнули юних років ноги босі,
Загубилися в бурштиновій росі,
І вже впевнено ступає жінка-осінь,
Зріла жінка в помаранчевій красі.
Приспів:
Жінка-осінь, жінка-осінь – це про мене,
Бо вже осінь надійшла в моїм житті.
Моє плаття, по-весняному,зелене,
А в волоссі павутинки золоті.
Прислухається земля до її кроків,
Злотосріблом покриваючи сліди.
Жінка осінь у короні мудрих років,
Діти-внуки – золоті її плоди.
Повела її дорога спозарання,
Де зачаєне невипите тепло,
Жінка-осінь переповнена коханням,
Як цілюще невичерпне джерело
Приспів:
Жінка-осінь, жінка-осінь – це про тебе,
Бо вже осінь надійшла в твоїм житті.
У очах твоїх висока світлість неба,
А в волоссі павутинки золоті.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692819
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 06.10.2016
Мережу пісню сонячним промінням,
Вплітаю чистоту дзеркальних плес
І зелень соковитого пагіння,
Що простягає руки до небес.
І молиться кленово, тополино
Свята природа ревно про святе:
« О, Сонцебоже, збережи країну,
Де моя поросль зріє і росте…»
Приспів:
Моя країно синьоока, моя доле,
Пшеничне поле золоте і зелен -гай,
Не роз’єднати нас нікому і ніколи,
Любов’ю дочок і синів ти розквітай.
Мережу пісню нічками ясними,
Підкову щастя місячну знайду,
Між зорями згубившись золотими,
Чумацьким шляхом босоніж іду.
Той теплий шлях, аж проситься під ноги,
Той аромат – ріднішого нема!
Я тут живу. Життя мого дорога
У пісні , що мережиться сама.
Приспів:
Моя країно синьоока, моя доле,
Пшеничне поле золоте і зелен-гай,
Не роз’єднати нас нікому і ніколи,
Любов’ю дочок і синів ти розквітай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685406
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 23.08.2016
Я українка, зроду і довіку,
Від гречкосіїв рід безсмертний мій,
Душа моя глибока і велика,
Але топтати ти її не смій.
Не смій, не руш землі моєї квіти,
Що косить неприкаяна гроза,
Бо мої квіти – України діти,
Бо моє серце пропекла сльоза.
Я терпелива до пори, до часу,
Та до лихих чужинців я лиха,
Праправнуку Великого Тараса
Не доведи правірну до гріха.
Я українка мовою і ликом,
Хоча навідліг сьогодення б’є,
Мене не просто збити з пантелику,
Бо маю я призначення своє.
Я українка. Чуєш? Не ховаюсь,
Що в чорнозем полтавський проросла,
Що духом предків праведним пишаюсь,
Що їхнім зерням на землі зійшла.
Мене не потоптати і не стерти,
Хоч надсилай нацьковану орду,
Я не посмію відійти і вмерти,
Допоки новим зерням не зійду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685403
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.08.2016
Кажуть, добре там, де нас немає,
Жити там – меди солодкі пить!
Та душа моя чимраз світає
У краю,де коник сюркотить.
Кажуть добре, та мені відомо,
Перейшовши тисячі доріг,
Що усі шляхи ведуть додому,
Де найперший слід малий проліг.
Де першопочаток і основа,
Заспівалась пісня голосна,
Найніжніше, найсвятіше слово,
Божа мати і твоя ясна.
Тож , вертаю, поборовши втому,
Стежкою, що в’ється по стерні,
До свого правитоку, додому,
Де чекає вогник у вікні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681260
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2016
Що журналісту побажати:
Пиши – на щастя і добро,
Хай жар викрешує перо,
Якщо ти маєш що сказати.
Правдиво, творчо і завзято,
Без ноти фальші сій слова,
Хай дощ подій їх омива,
Хай соком живить факти, дати.
Плекай і не засмічуй жниво
На нелегких полях буття.
Видющим оком об"єктиву
Твори історію життя.
Служи народу, не магнатам,
Не продавайся за п"ятак,
Ганьба довічний має знак,
Щоб потім кров"ю не змивати.
Не забувай про суд і честь,
Про те,що ти - найвища влада.
Вогненним словом мовить правда,
Якщо ти справжній був і єсть.
Що журналісту побажати,
В святковий день, буденний час,
Без голосних вітальних фраз –
Не безталанної зарплати.
Хай буде золотим перо,
Хай бачить об"єктив багато.
Що журналісту побажати .
Працюй на щастя і добро!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2016
Де в житті не буваю,
та сюди повертаю,
В край квітучих каштанів
і привітних людей.
Я краї і країни
величніші знаю,
Та ніщо не хвилює,
як куточок оцей.
Приспів: Осяяне сонцем,
прекрасне, мов жінка
Місто мрій і любові,
місто щастя — Гребінка!
Залізниця струмує,
в ритмі серця пульсує,
З нею доля співзвучна
твоя і моя,
«Чорні очі» Гребінки
світ безмежний чарують,
А колиска поета
з цих країв, звідсіля.
Приспів:
Нам тут бути і жити,
свою долю вершити,
Щоб наповнився щастям
ріднокрай золотий.
Гідно справи продовжать
наші внуки і діти –
Зійде зірка Гребінки
у сузір’ях ясних.
Приспів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669300
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 30.05.2016
Ой, свашечко, свахо,
Заспіваєм тихо,
Ой свашечко, свахо,
Приколишем лихо.
Лишечко лихеє,
Спи не прокидайся,
Пливи течією
До нас не вертайся.
Візьми собі, лихо,
Коштовні прикраси,
Забудь про нас лихо,
До пори до часу.
Від дітей навіки
Лихо відцурайся,
Хвилею за вітром
До них не вертайся.
Ой, спи засни лихо,
Та засни довіку,
Забудь же ти, лихо ,
Та про чоловіка.
Ой, лишенько, люлі,
Лихо колихали,
А сиві зозулі
На лихо кували.
Ой, свашечко, свахо,
Заспіваєм тихо,
Ой, свашечко, свахо,
Приколишем лихо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666392
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 16.05.2016
ТРАГІЧНІ ДОЛІ ПИРОГОВОЇ ЛЕВАДИ*
6 квітня 1942 року в м. Пирятин Полтавської області німці
забили 1600 євреїв – стариків, жінок, дітей, які не
змогли піти на схід. Чому німці забили євреїв? Марне
запитання. Вони вбили в тому ж Пирятині сотні
українців. Вони вбили в с. Клубівка двісті білорусів.
Вони повинні убивати беззахисних, у цьому зміст їх
існування.
Ілля Еренбург
Вкраїни син, Іван Третяк,
Від діда-прадіда козак,
Єврейку Віру полюбив
(Їх сам Господь благословив).
Чорнява дівчина-краса
Виблискує її коса,
І сіроокий чоловік
Зійшлися в парі на весь вік.
Іван дружину поважав,
Циганочкою називав.
В любові, злагоді жили –
І двох дівчаток прижили.
Замріяли, було, про сина,
Коли плачем зайшлась країна!
На фронт Івана проводжали,
А Віра з дочками чекали.
…Від горя жінка не хилилась –
Нове життя у ній забилось:
Іван повернеться в Пирятин –
Синочок буде зустрічати.
І добре на душі ставало,
Хоч смерть повсюди чатувала.
…У Великодню світлу днину
Сім’я побільшала на сина.
А як синочка називати?
Івана б треба запитати…
А ранком породіллю з сином
Тривожна звістка підкосила.
…Ослаблена, не носять ноги.
Збирається вона в дорогу.
В руках у жінки сповиточок
(Сховали добрі люди дочок),
А поряд – мати, друзі, сестри…
Тривожно-лунко б’ється серце.
– Невже це все? – питає мами. –
Чого усіх ведуть до ями?
У чому винна ця дитина?
Востаннє дивиться на сина.
А безіменний сповиточок,
Її народжений синочок,
У сні несміло посміхався,
Іще нічим не переймався…
… Та нелюд вихватив дитину
І як пір’їну, в яму вкинув.
– Синочку мій, кровинко! Де ти?
Сльозами захлинулось гетто…
Рушниці бахкали щосили,
Людей, немов траву , косили.
Небачене було жахіття
Весни двадцятого століття.
***
… Мені здалося, що я там була,
Що доля гетто по мені пройшлася,
Що кров єврейська у мені текла,
Що рана, не заживши, запеклася…
Я тут і там. Я мертва і жива.
Я на землі, щоб бачити і чути,
Щоб спільним серцем вимовить слова :
– Я пам’ять. Не дозволю вам забути!
*Пирогова Левада – мальовничий куточок Полтавщини, розташований між м. Пирятин і с. Тарасівка Гребінківського р., де весною 1942 року фашисти знищили тисячі мирних жителів – підпільників, активістів, керівників, євреїв…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664912
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.05.2016
Іще жива війна, допоки
Лишився хоч один солдат,
Вона довічний їх неспокій,
Вона немеркнучий набат.
Приходить в ніч, як громовиця,
Розбурхавши тривожні сни,
І сивочолому не спиться,
Як юнаку в часи весни.
…Горобчиком був жовторотим,
Коли покликала труба,
Не знала відступу піхота –
На смерть точилась боротьба.
Це він, від роду сором’яга,
В шинелі довгій, не на зріст,
В бою отримав « За відвагу»,
Як ротний скаже комуніст.
«Який хлопчина цей безстрашний!» –
Відзначить строгий генерал.
Він не зізнається, нізащо,
що плакав, взявши перевал…
За друзів, матір, батьківщину
Солдат в пілоточці рудій
Нещадно мстив, та не загинув,
Бувавши на передовій.
…Не спиться ні на якім боці,
Бузок п’янить, немов вино,
В дві тисячі якомусь році
Він крутить про війну кіно.
І в піджачку, що вийшов з моди,
Він вийде в люди в світлий день.
Бринять, сіяють нагороди,
В такт радісно -сумних пісень.
Прожито, пройдено багато.
Була дорога нелегка…
Вітало переможне свято
Останнього фронтовика.
2012р.
РS Гадалося, війни більше не буде
Кровопролиття не допустять люди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664859
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.05.2016
У мами очі волошкові,
У них ясні сонця любові,
Весь світ зуміє обігріти
І на добро благословити.
Приспів:
Благословіте мене, мамо,
Ранесенько, раненько, рано,
Коли грядущий день світає
І все навкруг благословляє.
Вразливе серце у матусі,
За нього я завжди боюся,
Навчила людяними стати,
Скарби душе не змарнувати.
Приспів
У мами затишно в оселі,
Сміються рушники веселі,
Життя сотається в клубочок
В молитві про синів і дочок.
Приспів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664713
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 08.05.2016
Життєва доля непроста –
Все суєта та суєта.
Кує зозуленька літа,
Старенька мати відцвіта.
Не відцвітай, я повернусь,
Дитинства світу доторкнусь,
Цілющої води нап’юсь,
Заплачу з туги й засміюсь.
Приспів:
Мене зустрінуть із розлук,
Пелюстки найніжніших рук,
Очей небесних чистота,
Любов воістину свята,
Що збереже і сохранить –
Лиш мати вміє так любить.
Я повертаюся назад,
Білесеньких хатинок ряд.
Без мене відцвітає сад,
Вітри без мене гомонять.
Ще мить , солодко - щемна мить
І хвіртка гірко забринить.
Лиш мати вміє так любить
І непрощенного простить…
Приспів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664711
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 08.05.2016
Полюбила баба діда
І до нього жити їде.
Поспішає перед храмом
Зі своїм нехитрим крамом.
Хоч жила не раювала
Та добра того надбала:
І на свято, й на щоднину,
І на смерть - лиху годину -
Аж тріщала добра скриня,
Умостившись, мов газдиня,
За дубовими столами,
За діжками-чавунами...
Наречена зі сльозами,
мов збирається від мами.
Ви не смійтесь , добрі люди,
Не гадайте, що то буде.
Ліпше в парі доживати,
В парі ліпше й помирати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661531
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2016
Як хочеться перелетіти зиму,
затриматися у весні та літі,
У осені лише позолотіти
І не опасти листям на озимі.
Як хочеться змінити те, що сталось,
Хоч день один переписати знову,
Закреслити фатальну ту розмову,
Що полиновим присмаком зосталась.
Як хочеться збудити в собі сутнє,
Що дряпається й вилізти не може,
А може, Милосердний допоможе,
А може, щось із цього вийде путнє...
Як хочеться, щоб нас не розлюбили,
Щоб ми були ніжніші і добріші,
Але найбільше хочеться, найбільше
Того, що ми ніколи б не зробили...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660182
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2016
У імені твоїм яснім шість літер.
Воно красиве і легке, мов вітер.
Дощем омите, сонцем осіянне.
Моє дитя, моя любов – Оксана.
Його повторюю я найчастіше
І прозою повторюю, і віршем.
Співаю імені твоїм осанну,
Хай святиться твій світлий день, Оксано!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2016
Прилетіла весна , прилетіла
Прилетіла, збентежила кров,
Прилетіла весна, прилетіла-
І покликала нас у любов.
Приспів:
Юною зливою, юною зливою
Причащався збентежений день,
Буду щасливою, буду щасливою
Я на крилах кохання й пісень.
В твої очі дивлюся несміло,
У блакиті небесній тону...
Я за очі тебе полюбила
І за душу твою осяйну.
Приспів
Шлють землі першоцвіти привіти -
Неповторна весни кожна мить-
Це вже щастя кохання зустріти,
А ще більше його не згубить
Приспів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659841
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 15.04.2016
Чом захмарилось рідне чоло?
Сивина помережила скроні...
Знов весняне квітуче тепло
Простягає гарячі долоні.
Приспів:
Білим сад навесні розквіта,
Ніби біле весілля справляє.
Збігли кращі за обрій літа,
А душа молода не збігає…
Пригорнись, притулись, обійми,
Покружляємо в танці з тобою,
Бо далеко іще до зими,
Бо життя молодіє весною.
Приспів
Не журися, що кращі часи
Пролетіли, немов одна днина.
Ти прекрасне в собі пронеси,
Чим живе на цім світі людина.
Приспів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659474
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 14.04.2016
життя мені ще –
курчатко в долонях
Василь Слапчук
Великою жовтою квіткою сонях
Пишається, знається з сонцем на «ти».
Життя мені ще – курчатко в долонях-
Ще треба награтися і підрости.
Набратися розуму в сивого діда,
Любові напитися з маминих рук,
Навчитися в батька нехитрого діла,
В тисячоголоссі впізнати свій звук.
Ще в серці не тенькає голос кохання,
Ще серце не відає болю до сліз.
Ще тільки дорога прослалася рання
І світку того – що густий верболіз.
Між ним річка Удай тече повновода
І риба гуляє, аж крутить хвостом.
Із батьком удвох на рибалку ми сходим –
Уловом поділимось чесно з котом.
Великою жовтою квіткою сонях
Дитинства мого оберегом цвіте…
Життя мені ще – курчатко в долонях –
Маленьке, пухнасте й таке золоте!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659387
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2016
Мені не треба дорогих вдяганок,
Хай подарує білі шати ранок,
І сонце золоті свої корали
Від всього серця , щоб подарувало.
Приспів:
Я вишнею в саду життя зросла,
По вінця повна сонця і тепла,
Та тільки без любові й доброти
Мені вповні повік не розцвісти.
Мені не треба смутку і страждання,
Народжена людина для кохання,
Бо від кохання затишно і тепло
І в білу заметіль, і в стиглий серпень
Приспів
Мені не треба золота і срібла,
А тільки , щоб звучала пісня срібна,
І сповнювала душу до краєчку,
І не черствіло, наче хліб, сердечко.
Приспів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658932
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 11.04.2016
А пам’ятаєш, любили,
А пам’ятаєш, були...
Світ розвеснівся щосили
І абрикоси цвіли.
Час квітування пролинув:
Що розцвіло – відійшло.
Тільки чомусь швидкоплинним
Наше кохання було.
Приспів:
Знову цвіте абрикоса,
Юна весняна краса,
Спогад далекий приносить,
Що до зорі не згаса.
Руки спліталися ніжні,
І пелюсткові вуста,
Вабили світло і грішно–
Зоряна ніч пам’ята,
Як абрикоси п’янили,
Як абрикоси цвіли.
А пам’ятаєш, любили,
А пам’ятаєш, були...
Приспів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658931
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 11.04.2016
Не шкодуй за одлетілим літом,
Не журись: час квітувань воскресне.
Перейшло чоло весняним квітом,
Наче хто штрихи сумні окреслив.
Ті штрихи – років табун тривожний.
Перебігли , перетолочили
І ніхто тих коней не стриножив,
Не могли, а може не хотіли…
Не сумуй, коли минає осінь,
Стелить килим листя золотого.
І стоїть, як вічність, неба просинь,
Обійнявши все земне й земного.
Не лякайся,як зима настане –
Вистудити серце не зуміє!
І тоді, коли тебе не стане,
Твій вогонь когось в путі зігріє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2016
Нам зустрічатися із вами,
Пересікатися думками.
Не можна ближче, а ніж «вами»,
Ні друзями, ні ворогами…
Вітри осінні грають гами,
Танцює листя під ногами,
Серця сполохано птахами:
Невже це коїться із нами
І як це витримать роками,
Обходить дальніми стежками?
І несказанними словами
Навіки відболіти вами…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658668
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2016
Я знаю журналіста-брата:
Із Мухи виліпить Слона
Не треба мудрості багато-
Лише копієчка міцна.
І вже той Слон, насправді Муха,
Така сміливиця була,
Що не злякалась Цокотуха
Сивоголового орла.
Вона до нього припадала,
На хвіст сідала і крило,
Йому всі вуха продзижчала,
А їй нічого не було!
І вже луна летить, як вітер,
Що в Мухи особливий дар!
Несе їй шанобливо квіти
Давно закоханий Комар.
Життя набрало барв і сенсу
І образ інший, і політ.
Міс Муха мітить в екстрасенси,
Щоб підкорити цілий світ.
Із шпальт газет про неї слово,
Із телевізора пищить.
Поважна пані гонорова
І супербрендова за мить.
Я знаю журналіста-брата
І знаю сивого Орла.
Сліпий, глухий давно крилатий.
Та байка не про те була…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658285
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 09.04.2016
Дні відійшли ясні, грибні,
Тепла з пелюсточку – і тільки!
За гілку зачепилась білка
І усміхається мені.
Хапа горішок і втіка,
Зі мною грається лукава.
Пора минула гомінка,
Коли птахи співали славу.
Во славу – соснам і дубам,
Струмку – во славу і травині.
Її величності –Людині,
Во славу – нам! Во славу – вам!
Замовк гучний пташиний хор –
Збереться ранньою весною.
Знімає перед тишиною
Червону шляпу мухомор.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2016
Ця затяжна війна. Нема просвітку.
Ця чорна барва в весняних вінках.
О Боже мій, о світе мій, о світку!
Судомить душу невимовний жах.
Розплати час за суще і далеке,
Бо ще не розплатилися сповна.
Деградаційний людожерний клекіт,
Як Змій Горинич голову здійма.
І пожирає кращих і ще кращих,
Смакує кров солону, як нектар.
Народ, земля якого найбагатша,
Несе бідацтва і смертей тягар.
Хто тільки не принизив, не пригнобив,
Не намагався знищити дотла.
Голодомори, війни і Чорнобиль…
Кривавий шлях. А правда проросла.
Пробилася і не дає пропасти,
І не дає себе занапастить.
На горі наживатися і красти
Ніколи Бог нікого не простить.
Ця затяжна війна вп’ялася в душі,
Ця чорна барва в весняних вінках.
Здається, доконає і задушить,
Та перед світлом відступає страх.
…Сльозою материнською умитий
Весняний день криваво пломенить.
Все треба, відболівши, пережити
І через біль продовжувать ЛЮБИТЬ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657378
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.04.2016
Довкола все таке зелене
Між нами простеля мости.
Хто визволить мене від мене?
Хіба що ти…Хіба що ти…
І це весняне рівнодення,
Що зелень в кожну мить впліта,
Як отченаш, як одкровення,
Перестрадавши, пророста.
Ти визволиш мене від мене,
Здолаємо ми разом страх.
І буде щастя в нас зелене,
І я згорю в в твоїх руках...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2016
Із понеділка піде все інакше.
Із понеділка стану жити краще.
Нарешті полюблю себе кохану
І на дієту перейду вівсяну.
Потішусь свіжим і здоровим видом –
Відзначу успіх дорогим прикидом.
На чистовик перепишу карлючки –
Потрібно дотягнутися до ручки.
Запрограмую позитив суцільний…
(Пісні горлав всю нічку божевільний!)
З безсоння оптимізму малувато.
З вівторка розпочну. Сьогодні – спати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657231
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2016
Самотність душила.
Самотність в газету писала:
«До щастя спішила,
Та справжнього щастя не знала.
Пролинули роки,
Найкращі літа пролетіли,
А я одинока,
Бо скромна така і несміла.
Подруги сімейні,
Онуків своїх виглядають,
Ще й заздрять на мене,
Що клопотів їхніх не знаю.
Мені б їхній клопіт,
Мені б їхні будні і свята:
На сміх і на гомін
Світлицю, як сонце, багату!
Я дуже чекаю,
Якщо ти хороша людина,
Якщо діток маєш,
То буду за маму й дружину…»
…Отак написала.
На щастя собі чи на муку,
Якби тільки знала,
Хто в серце самотнє постука.
…Листи тасувала,
Вона на столі, наче карти,
Її вибирали,
Вона вибирала. Чи варто?
Та , мабуть, не варто,
Думки то смішні, то тривожні,
То жарти все, жарти…
…Прибивсь до села подорожній.
Води попросив
І хвилиночку перепочити.
І так він дививсь,
Як ніхто і ніколи на світі!
Враз іскра пройшла,
Спопеливши вагання і осуд –
До щастя пішла,
До любові, в непрохану осінь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2016
Старієм, любий мій, старієм,
Хіба що поглядом зігрієм.
Згубились ніжності слова.
Твоя сивіє голова…
У друзях телевізор маєш,
Із ним частіше розмовляєш.
Щодень твої теледебати,
Не втомишся критикувати:
То політичне, то спортивне,
То комедійне , детективне …
А я до віршів притулюся,
До них заплачу-засміюся…
Так і живем. Про що ми мрієм?
Старієм, любий мій, старієм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2016
Вороги-ворожбити:
Чи миритись, чи битись,
Чи судити-рядити,
Як надалі нам жити?
Вороги-воріженьки,
Не багато, а жменька,
Не страшні, а привітні,
Ви мені рідні -рідні!
Вороги - ворожата,
Вам відкрию я хату,
Вами не погордую –
Напою - нагодую
Перестанете злитись,
Ображатись-сваритись –
Другом вийдете з хати,
Вороги - ворожата
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2016
Я запланую, вийшовши із дому,
Розставити всі крапки і всі коми,
Задачі розв’ язати незнайомі,
Рівняння із відомо-невідомим.
Програмувати можна забагато,
А як усе реально розв’язати?
Це ж скільки крапок треба «навтикати»,
Гачками коми будуть зачіпати.
А невідомі, хоч давно відомі,
Не знають ні спочинку, а ні втоми,
Сховаються – і їх не відшукати!
По новому все треба починати…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2016
Ти Богу поклоняєшся чужому ,
Осляча впертість відзнача тебе.
Ти чоловік-Синиця* – все із дому,
А як всього не стало – то себе!
Ти для сім’ї поки що не здійснився
(Ілюзію плекати задарма)
У друзях ти навіки розчинився:
То ти не дома, то тебе нема!
На тенісному корті, в бадмінтоні
Отримуєш утіху від життя:
Ракеткою ганяєш добрі гони –
І осяває щастя відчуття.
Лозу плекаєш королеви спорту,
Не піддається молода лоза:
Складна робота – негусті рекорди,
Але твоя надія не згаса.
Вони колись оцінять чи ніколи
Твоїх старань подвижницькі труди,
Якщо не вдома, то уже в спортшколі,
В любимій справі ти не підведи!
*Чоловік – Синиця – все виносить із дому (із Інтернет - джерел)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656470
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2016
Я словом поетичним повна –
Хвороба ця невиліковна:
Думок і рим густий туман –
Цвіте, цвіте трава дурман...
Що напишу? Ще не відомо.
А чи усі у мене вдома?
Не всі. Це видно і мені –
Посходяться на вихідні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656456
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2016
Прощай. Таке холодне «…ай!»
Прощай – це значить вже навіки.
Не забувай чи забувай.
«Прощай» від того звуться ліки.
Прощай, прости, прощу, простіть…
Прощення – звільнення і мука.
Та краще з миром відпустіть
На всі літа, на всі розлуки.
То вже рубайте! Покровить,
Пригоїться і перестане.
Прощай, прости, прощу, простіть –
Я іншою уже не стану.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2016
Мої Лубни весняним садом розцвіли .
Лубни - Лубни – звучить, як серця перестук.
Обійми ніжні тихоплинної Сули
Круг рятівний докинуть через плин розлук.
Чарує погляд неземна твоя краса.
(Схилю в пошані перед пам’яттю чоло)
Як обереги синьоокі небеса –
Плекаю мрію, щоб довіку так було.
Приспів:
Це місто сонячне не можна не любить,
Його мелодія чаруюча бринить
Немов пташина радо лине до весни,
Так я до тебе - місто юності Лубни!
Мої Лубни тисячоліття перейшли,
Журбою-радістю стелився довгий шлях.
Що Красним Сонечком* осяяні були –
Добром нетлінним розквітають у віках.
Лубни-Лубни звучить, як серця перестук,
Прадавнє місто випромінює тепло.
До тебе лину білим птахом із розлук,
Твоє ім’я в мені любов’ю проросло.
Приспів.
*м.Лубни заснував Великий князь Київський Володимир Красне Сонечко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2016
Я ще не знала, що любов настала,
Як пізня гостя на порозі стала.
Самотність непомітно вийшла з хати
І кинулась когось наздоганяти.
Блакитний квітень пелюстки розкрилив,
Я щойно народилась і злетіла!
Легка, як вітер, і в стократ сильніша,
Від себе вища зростом і мудріша.
Лечу у світ, де веселкові води
Розбудженої променем природи,
Де почуття священні і пречисті,
Немов вуста маляти, перше листя.
Дивуюсь: ласка сонця, як долоня,
Синь неба і очей. Сльоза солона,
І сміх дзвінкий, і світ безмежно світлий –
Я вдруге народилася на світі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2016
Було село. Та вже нема.
Вітри вовками завивають.
У битих валянках зима
Пусті пороги оббиває.
Нікого. Із десяток хат
Весною дачників діждуться.
Обійме їх квітучий сад,
Скрипучі двері відімкнуться .
Земля відчує дотик рук,
Віддячить за труди і ласку.
І залишиться чорний крук
З півроку там найбільший власник.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2016
Плакали роси світальні,
Плакали роси вечірні.
Очі прощались печальні,
Очі прощались невірні.
Викреслить сходу, з розгону
Те, що писалось роками.
Вирватись, вир… із полону
В небо , розквітле зірками.
Небо бурштином наллється –
В лісі розбудить чар-зілля.
Горе мені не минеться –
Милий справляє весілля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2016
Я з народження вмію любити .
То із кров’ю мені й молоком,
З першим криком заявленим «Жити!»,
Із Телесиком, і Колобком…
Я з народження вмію жаліти,
Хоч мене не просили: «Жалій!»…
Тільки мати могла перетліти,
Відродившись в любові своїй.
Я з народження вмію прощати,
Бо сама я – дитина гріха,
Тільки Богу угодно карати,
Якщо совість людини глуха.
Я на білому світі, щоб жити,
В човні щастя – страждання гребе.
Я ще мало жила, щоб судити,
Я суджу і страчаю себе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655398
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.03.2016
- Здрастуйте, я ваша тьотя!
У хустині і в чоботях,
Із горіхами, грибами,
Поріднитись хочу з вами.
Чом раніше не ріднилась?
Заблудилась, заблудилась.
Сивина в моїм волоссі…
Здрастуйте, я ваша осінь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2016
На нього не дивись. Все зрозуміло:
Самотній вовк, відлюдько, одинак.
Його холодне серце зачерствіло,
Його чоло вінчає Божий знак
Безшлюбності, бездітства, безлюбов’я…
Ковтаючи пилюку мудрих фраз,
Він розписався земносущим кров’ю:
« Самотній вовк. Я не бажаю вас!»
Якщо не віриш, потривож вовчиська,
Гарячим серцем розтопи льоди.
До щастя так далеко і так близько,
До щастя близько – ближче до біди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2016
Ніхто нікого не спитав :
У чому слабкість, в чому сила,
Болить листочку, що упав,
Болить серденьку, що любило?
Дощ награє осінній блюз,
До танцю хоче запросити.
Я ошукатись не боюсь,
Страшніше всього – мертвим жити.
В любов, як в воду, а вода
Така холодна, аж жалюча!
Любов – вода, любов – біда,
Ну й що із того – я живуча!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2016
ВОНА БУЛА АКТРИСОЮ
" Вона була актрисою
і навіть за кулісами " *
продовжувала грати свою роль:
то горду, то принижену,
то радісну, то скривджену,-
їй навіть сам аплодував король.
Жертовністю приречена,
творила самозречено, -
оваціями успіх шаленів.
Царицею,богинею,
жебрачкою, рабинею
глядач її вибагливий любив.
Не спали і зловмисники -
талантів всіх зависники:
то пір"я підкидали, то голки,
із ласки їх безбожної
у храмі служби Божої
" за упокій " їй ставили свічки...
Вона була актрисою
і навіть за кулісами
трояндами вітав її король...
Зів"яло юне личечко,
погасла її свічечка-
тепер вогна небесну грає роль.
Вона була актрисою...
*Слова популярної пісні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2016
Щороку приїжджаєш, брате,
до сивих батьківських могил,
повітря рідного ввібрати,
із джерела набратись сил.
А джерело те не міліє,
з роками все сильніше б"є.
І спогадами душу гріє
правічне, батьківське, своє...
Давно стежки твої топтались
і все навкруг твоє було.
Відчалив ти , але зостались
Дитинства човен і весло.
Вже інший час і інші люди,
і хтось тебе не впізнає,
що промайнуло,те не буде,
та головне – було і є !
Тому потрібно поспішати
вклонитися за все святе:
за те, що є і будеш мати,
і що повік не відцвіте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2016
У тебе шарму не відняти –
Усі твої були дівчата!
А вибрав ти мене одну –
Маленьку і непоказну.
Тоненькі кіски, сірі очі...
Тобою марила щоночі!
Та доленьку не обійти –
В дитинстві залишився ти.
Літа ішли, затим – летіли.
Любили нас і ми любили.
Та сто снігів не замете
Пречисте, світле і святе!
Ми зустрічі були так раді
У золотому листопаді!
Зустрілися на день великий –
Вітали нас народжень крики.
Ще хвилювалися від того,
Що перетнулися дороги.
У тебе шарму не відняти –
Я вже бабуся, ти ще тато...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2016
Я знаю, краще вже синиця в жмені,
Ніж журавель в блакитній далині,
Та через дні гарячі і студені
Зваблива висота живе в мені.
Як надвечір"ям вирій закурличе -
За пам"ять, за печаль ясну прости –
Мене мій журавель далекий кличе,
Хоч до синиці руку простягти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2016
Весняне сонечко пригріло
І вийшли ріки з берегів,
Завирували-зашуміли
Свою мелодію без слів.
Мотив схопила жвава пташка
І зацвірінькала слова,
Почула пісеньку комашка
І до травинки піднесла.
Збудились трави, квіти, віти
Під серцем спраглої землі.
Ключ журавлів приніс привіти
На срібнім сонячнім крилі.
Переспівається все згодом,
Світ потішаючи ясний,
Зросте, розквітне, стане плодом
І знову йтиме до весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2016
Слова зітру печальні. Думки наповню світлом
І музику любові в вінок думок вплету.
Вона мій шлях тернистий зігріє і освітить,
Із нею я, як квітка, з-під снігу проросту.
Приспів:
Із музикою серця – через шторми і грози,
Крізь всі випробування, що випали в житті,
Із музикою серця сміятимусь крізь сльози
І через терни зорі дістану золоті.
Подякую за сонце, подякую за зорі,
За день і ніч, що будуть, і що уже були,
За те , що маю друзів у радості і горі,
Що сіялось прекрасне і сходи проросли.
Приспів
Весна пісні співає. Ще буде все, ще буде…
Цінуйте кожен подих, цінуйте кожну мить.
Любов благословенна, як сонце сходить в грудях,
Усе живе любов”ю сміється і болить.
Приспів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2016
Мені для щастя мало треба –
Злетіти мріями до неба,
Вітати дні, вітати ночі,
Дивитись чесно людям в очі.
Приспів:
Це щастя – сонце і блакить,
Щоранку музика бринить.
Це щастя – вірить і любить,
Це щастя –жити, просто жить!
Мені для щастя треба мало ,
Щоби добро в душі світало,
Пшениця в полі золотіла,
Любов палким промінням гріла.
Приспів
Для щастя треба так багато:
Боротись і перемагати!
Домівки рідної причастя
Для справжнього потрібне щастя.
Приспів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2016
Колись давно ти був не сивим,
Сум не торкався ще чола.
Хто юним був, той був щасливим-
І я щасливою була…
Влучали в нас Амура стріли,
Ніхто від нього не вцілів,
Я ще тебе тоді не стріла,
І ти мене ще не зустрів.
Кохання зілля і отруту
Перепили колись сповна,
Шукаючи червону руту,
Знайшовши гіркоту вина.
Колись давно ти був не сивим,
Іскрився погляд молодий,
Ти був по-своєму щасливим,
Але мені ти був чужий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652705
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2016
Потрібно жити. Хоч болить, болить
Земне і суще, і не відпускає…
І як цей біль нестерпний пережить,
Якому вже нема кінця і краю?
Як не втонути в морі безнадій
І плоть свою очистити від скверни?
Відплив кораблик нездійсненних мрій
І вже додому більше не поверне.
Не повернути матері синів,
Як їй тепер на білім світі жити?
Найкращий цвіт весняний облетів
І зажурились зсиротілі віти.
Той цвіт рясний не визріє добром,
Не дасть плоди духовні, неповторні,
Не обігріє словом і теплом,
Руками і вустами не пригорне…
Болить і вже не вистачає слів –
І скільки вже пектися і боліти,
Невже цей світ змілів і так змалів,
Що руйнарів не може зупинити?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652701
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.03.2016
Синій вечір моє село
Одягає у шати прозорі,
День змахне білосніжним крилом
І розтане, розсипавши зорі.
Вирушаємо в ніч, давні сни
Новорічну шукать диво-казку.
Тільки б світ був завжди ясним,
Сонцеликим, багатим на ласку.
Тільки б мама була і село,
І пісні, і вода кринична,
Не зміліло б душі джерело,
Коли юні літа відкурличуть.
Щоб летіти, не чуючи ніг,
Просто так, без причини і смути,
Щоб хотілось закутатись в сніг,
Покохати, зрости, збагнути.
Щоб забути літам своїм лік –
Нас земля покликала жити.
В шибку стукає Новий рік
З новим щастям на нове жито!
1981р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2015
Коли вогнем палахкотіли клени
І перший птах в дорогу відлітав,
Я дочекалась. Ти прийшов до мене,
Хіба я знала, що ти заблукав?
На все життя. На всі літа і зими.
Для інших цвів, для інших відцвітав.
Моїм життям ти перейшов незримо,
Твій дух у кожнім дні його витав.
І ось тепер , коли стіна упала,
І перетнулась всіх бажань межа,
Я відчуваю, що тебе не знала,
І що душа твоя чужим – чужа!
Ти заблукав. Шукай свою стежину.
Бо я вже інша: з болю і чекань.
Солодке з часом перейшло в полинне.
Прости. Прощай, мій невимовний жаль…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2015
Дощ за вікнами пише музику
Вітер жалібно завиває…
Не позаздриш мокрому Тузику
І тому, хто когось чекає.
Листя падає жовтими зорями,
Покружлявши танго прощальне.
У калюжах висвічує золотом
Ліхтаря проміння сусальне.
Я вже знаю, що буде сказано,
Я вже бачу їх поцілунки,
Що зав’яжеться –буде зав’язано.
Кроки тишу лякають лунко.
І біжать парасольки за Тузиком,
Що щасливо хвостом виляє.
Дощ натхненно так пише музику
І натхненно сліди змиває…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2015
І все-таки осінь
Така неймовірно красива!
Розгублена просинь
Від погляду сонця щаслива.
А вчора іще
Була норовлива, примхлива.
Лякала дощем,
Громовицею кликала зливу.
Промокла навскрізь –
На ранок уже заясніла –
Не бачили сліз
Вітри від краси захмелілі.
У коси беріз
Вплітались багрянці і злото,
Промінився ліс –
Не ліс, а художні роботи!
Безсмертні мазки:
Акценти на тіні і світло.
Найкращі зразки
Осінні у творчій палітрі!
І все-таки осінь
Така неймовірно красива!
Розвеснена просинь
Від погляду сонця щаслива…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617250
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2015
А де те літо?
Вже про нове мріється!
Відпахли квіти –
Віриться – не віриться.
Щокаті гарбузи
Перевезли в комору.
Поскрипують вози
Під гору у цю пору.
Закутані жінки
Ждуть холодів, як свята.
Збирали буряки –
Роботи ще багато!
З весни і до снігів –
Землиці поклонялися,
До поту й мозолів
Щось приробить старалися.
Ураз тепло зійшло,
Минуло літо бабине,
Морозом потягло,
А там і баба – бариня!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2015
Мерехтить світла даль,
Спочива чисте поле –
Вічножовта печаль
Обняла все навколо.
Вічножовта печаль
Срібним дощиком плаче.
І не збудеться, жаль,
Наше літо гаряче!
Бо його вже в стіжки
Поскладали в долині.
Осінь топче стежки,
Осінь губить хвилини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2015
«Нема коли…» - співав Андрій Миронов –
Нема коли, нема коли – і все…»
Давно без нього віти листя ронять
І вітер пустотливий їх несе.
Нема коли подрузі подзвонити,
Нема коли розважливо пройти,
Нема коли домріять, долюбити,
Нема коли до істини дійти…
А можу к чорту плани на епоху,
Як предки – в люди, взувши постоли!
І вчитись жити у життя потроху,
Що не сказало ще нема коли…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614361
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2015
(Пам’яті незабутньої Раїси Кириченко)
Ви не вірте, у те, що вона відцвіла, відлюбила,
Що осипалось листя в саду, як життя золоте –
Вона в небо блакитне журавкою стрімко злетіла,
Вона світло – пресвітло безсмертником в полі цвіте.
В час, коли вишиванки вдягає осіння природа,
І мудрішає плодом, і сипле достатком земля:
Пригадайте, чиї ми, якого ми племені-роду,
Звідки стежка життєва в далекі світи пролягла.
Приспів
Наших душ світлий храм, як святиню святинь, збережімо,
В добрий час і болючий, лишаймося люди людьми.
Україну- Вкраїноньку серцем гарячим любімо –
Буде жити Вкраїна і будем щасливими ми.
Бо єдина вона і другої такої немає,
В цілім світі такої другої даремно шукать.
Хай Вкраїну- Вкраїноньку доля гірка обминає,
І осяє любов’ю Господня Свята Благодать.
Ви не вірте, що все на сім світі суєтне, минуще,
Відболить, відгорить і згасає, згорівши дотла.
Не зникає ніколи в людині духовне і суще –
Вона піснею стала, в якій би між нами жила.
І пісні, її діти, зросли і мандрують по світу,
Її серце в них б’ється і віра палка не згаса,
Україна – безсмертна – любов її щира і світла,
Вічно сонячна і неосяжна, немов небеса.
Приспів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2015
Дивлюсь скептично я на ідеали:
Сьогодні - пуп землі, а завтра –
хто-попало!
Спаплюжили ікону, розтоптали,
Бо не святі її намалювали.
А може, краще вже без ідеалу?
Щоб на могилу потім не плювали…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577097
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2015