Ніна Третяк

Сторінки (4/364):  « 1 2 3 4 »

СПАСИБІ, МАМО


Спасибі,  мамо,  що  на  світ  пустила,
За  щастя  жити,  чути  голоси!
Подарувала  доля  мені  крила,
Та  не  вділила  статків  і  краси.
Ніколи  не  бажала  проміняти,
Хоча  б  давали  й  золоті  гроші́́  –  
Це  відчуття  немислиме  –  літати,
З  якого  зріє  музика  душі!
Матусенько  моя,  хмаринко  сива,
Така  далека  і  така  близька.
Твоя  дочка  воістину  щаслива,
Як  вільний  вітер,  гомінка  ріка.
Як  сонце,  що  голубить,  медоносить,
Вплітається  у  вірші  і  пісні.
Лечу  з  весни  до  літа,  з  літа  в  осінь  –  
Зимовий  Янгол  завше  при  мені!
Іще  очей  не  вицвіли  озерця,
Хоча  зима  торкнулася  до  скронь.
Згораю  сяйвом  зболеного  серця
І  вірю:  зігріває  мій  вогонь.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823994
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2019


НА ВАСИЛЯ


На  Василя  цвіте  земля  снігами  сивими.
І  посипають  на  добро  зерно́м  хати́.
Важливо  помислами  сповнитись  красивими,
Вповні  ввібрати  від  природи  чистоти.

Переспівала  коляда.  Щедрик  –щедрівочка
В  хатину  стукає,  у  вікна  загляда.
А  там  запахне  і  морозові  мандрівочка
І  задзвенить  струмками  збуджена  вода.

Весна  прилине  із  дзвіночками  і  втіхами.
Всіх  зацілують-замилують  промінці.
І  ластівки́  із  ластів’ятами  під  стріхами,
І  ластовиння  –  на  дитячому  лиці…

Дай  Господи,  щоби  жилося,  сподівалося,
Щоби  звучала  тільки  радісна  струна!
Святого  Василя  з  Маланкою  діждалися.
Благословляйся  миром  рідна  сторона!́

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821230
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2019


Зазиміло

Зазиміло.  Завірюха  дужча.
Бемкає  годинник  на  стіні.
Розімліла  піч  їством  смачнющим.
І  різдвяник  квітне  на  вікні.
Заховаюсь  в  сніжну  халабуду.
Новорічні  надійшли  свята.
Під  крилечком  маминим  побуду
І  наговорюся  на  літа!
Все  у  нас  не  вистачає  часу.
А  літа  не  вгору,  а  з  гори...
Додає  крута  завія  джазу,
Ніби  спонукає  –  говори!
Сповниться  душа  теплом  сердечним
І  чистіша  стане  у  рази.
Вибачиться  завірюха  гречно
І  відкриє  штори  для  краси!
Забіліло  від  землі  до  висі.
В  білих  ризах  царствують  сади.
Золотаві  зорі  зайнялися
І  різдвяні  стеляться  сліди.
Благовісне  завітало  свято.
Спас  до  нас  –  у  дім,  в  серця  прийшов!
Сина  породила  Божа  Мати
На  життя,  на  муки,  на  любов.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818900
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2018


Не одна


Повна  яблук  і  грушок  землі  пелена́.
Пан-туман  небеса  запитає  блакитні.
А  я  думаю,  добре,  що  я  не  одна,
І  думки  ще  такі  не  зажурено  літні.
Не  жбурляє  ще  осінь  примхлива  листки,
І  в  кареті  вітрів  із  дощами  не  скаче.
Та  пішла  чиясь  донечка  у  невістки  –  
 І  матусине  серце  радіє  і  плаче…
Он,  кущі  хризантеми  взялися  цвісти.
Там  –  старий  осокор  домовляється  з  часом.
А  я  думаю,  добре,  що  в  мене  є  ти,
І  важливо  з  тобою  набутися  ра́зом.
Все  одно,  чи  мовчи  мені,  чи  говори,
Як  колись  тебе  буду  жаліти,  любити,
Бо  вже  котиться  камінь  з  крутої  гори,
А  як  важко  давалось  на  гору  котити…
Не  журюся.  То  мудрість  осіння  гряде,    
Врівноважує  помисли  і  поривання.
Переграє  бурхливе  вино  молоде,
Просвітліє,  дозріє,  як  наше  кохання.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806685
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2018


Лелека

Яблуками  виспілись  деньочки,
Сливами-розливами  в  садах.
Ждуть  вино  сухі  пузаті  бочки,
Зажурився  перелітний  птах.
Виноград  дозріє,  то  в  дорогу!
Заважкий  терпкий  розлуки  щем.
Всі  живі-здорові,  Слава  Богу
Тільки  чи  зустрінемося  ще?
Не  печалься,  не  сумуй,  лелеко,
Стільки  літ  літав  і  повертав.
Хоч  старому  вже  літать  нелегко,
До  свого  гнізда,  своїх  отав.
Підросли  твої,  лелеко,  діти,
Ласку  увібрали  і  тепло.
Гуртечком  ви  будете  летіти,
Рідне  відчуваючи  крило.
Знаєш,  як  тебе  чекати  буду,
Святкувати  зустріч  навесні.
Хай  у  вас,  лелек,  повчаться  люди
Вірності  праотчій  стороні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804563
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2018


Вилущується літо


Всьому  свій  час.  На  все  Господня  воля.
Згорає  ніч,  щоб  сонцю  розцвісти.  
Вилущується  літо,  як  квасоля,
Бо  вже  пора  до  осені  іти.
Помітна  сивина  на  його  скронях,
Чи  це  туман  розвісив  полотно?
«  Так,  так!»  -  киває  запізнілий  сонях,
 Погойдуючи  золоте  руно.
Так  чи  не  так,  а  холодом  повіє
На  неурочний,  непорочний  цвіт  –  
Отак  і  пропаде,  відпломеніє,
Не  викохавши  вимріяний  плід…
Мінорить  ностальгії  срібна  нотка  –  
І  множиться,  і  душу  пропіка…
Малина  пізня  не  така  солодка.
Осіння  жінка  не  така  п’янка…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804561
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2018


Лелітечко-літечко


Шалена,  як  бджілка,  літаю  по  квітах.
П’ю  щедрий  нектар  золотої  пори.
Шукайте  мене,  неприкаяну,  в  літі  –  
У  нас  з  ним  подібні  думки  й  кольори.
Немає  зв’язку.  Догукатися  марно.
Приходьте  до  мене  в  квіткові  луги.
Тут  роси  в  покосах  виблискують  гарно.
Тут  –  річка  натхнення  і  море  снаги!
Відкриється  справжнє,  нетлінне  і  суще.
Душа  празникує,  а  руки  –  в  труді.
Лелітечко-літечко  скороминуще,
Надбаєм  з  тобою  комору  плодів.
Таке  ти  лілове,  казкове,  медове.
І  джмелик  поважний,  як  кум  королю!
Усе  із  кохання,  усе  із  любові,
З  сльози  дощової  і  краплі  жалю…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799421
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2018


На березі червня

На  березі  червня  виходжу  з  човна́,
Прямуючи  далі  з  безцінною  ношею.
А  липень  сміється  привітно  з  коня  –  
І  в  степ  золотий  полетіти  запрошує.
Ніхто  не  спитає,  чи  важко  пливла,
Чи  весла-чересла  тонкі  не  зломилися.
І  що  із  собою  в  сакви  узяла,
Щоб  легко  нести  і  в  путі  пригодилося?
Немає  пропащого  жодного  дня,
Що  доля  гаптує  шляхами  хрещатими.
Не  довго  гадаю  –  подайте    коня!
Там  серпень  мене  молодий  зустрічатиме...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797771
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2018


ДЗВІНКА


А  вона  не  така,  як  усі  –  ця  немислима  жінка!
У  ручищах  твоїх  потонула  тендітна  рука.
А  ім’я  її  тенькнуло  ранньою  пташкою:  Дзвінка!
Боже,  очі  які  –  безкордонна,  бездонна  ріка!      
Пронести  б  її  полем  полтавським  –  легку,  як  пір’їнку,
До  біленької  хати,  де  батько  і  мати  живуть.
У  світлиці  за  стіл  посадить,  як  повінчану  жінку.
Ії  так  нетутешньо  і  так  веселково  зовуть!
Дзвінка!  Дзвінка!  Дзвеніло  б  на  всі  голоси  і  відтінки,
І  продовженням  щастя  Всевишній  би  благословив…
Ти  б  із  нею  сходив  закарпатські  стежки  і  стежинки
І  до  рідних,  полтавських,  горянки  б  любов  прихилив.
…Кожен  пальчик  вуста  полум’яні  несміло  торкають.
У  великій  згрубілій  душі  клекотять  почуття!
За  таких,  як  вона,  помираючи,  знов  воскресають.
–Медсестричко  кохана,  спасибі  тобі  за  життя!                                            

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784654
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2018


Хіба думалось…


Хіба  думалось  нам,  хіба  виділось  в  снах  найстрашніших,
Що  воздасться  синам,  що  війна  їхніх    душ  не  мине,
Що  лишиться  під  листям  торішнім  і  позаторішнім
Згіркла  пісня,  що  смутком  знімілим  серця  полосне?

Невідспівана  пісня.  Незоране  поле  безхлібне.
Невідлюблена  жінка.  Неблагословенне  дитя.
Щось  минає  у  нас.  Щось  велике  маліє  і  дрібне.
Тільки  не  промина  –  обпікає  вогонь  небуття!

І  від  краю  до  краю  –  що  горя  того,  що  одчаю,
Як  докупи  збереш  –  захлинуться  сльозами  світи!
Той  питає  того.  А  кого  бідна  мати  спитає,
Скільки  битись  об  лід,  зітліваючи  від  сумоти?

Щось  не  так  –  знаєм  ми,  щось  пороблено  нам  не  з  учора,
Щось  у  нас  у  самих  обірвалося  і  не  зрослось…
Та    чистішими,  іншими  вийдемо  з  горя,  як  з  моря
І  над  полем  підніметься  золото  справжнє  колось

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775433
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.02.2018


Прийми мене, світе

Прийми  мене  не  ідеальну,  світе.
Таку,  як  є.  В  намисті  протиріч.
У  пеклі  вогнянім    мені  горіти,
Що  заточила  слова  гостру  річ.
Я  помилялась.  Ображалась.  Грішна.
І  ображала  інших.  Хай  болить!  
А  потім  так  було  мені  невтішно,
Що  не  могла  ні  дихати,  ні  жить.
Та  не  вертались  ні  слова,  ні  звуки,
(Я  знаю,  що  вони  не  горобці!)
Клювали  інших,  як  голодні  круки.
В  чужий  город  котились  камінці...
Я  скільки  шкодувала,  що  сказала.
Влучала  слова  пущена  стріла.
Але  не  шкодувала,  що  змовча́ла,
Що  недругу  правицю  подала.
Над  нами  Бог.  Він  бачить  і  розсудить.
Щоб  серце  не  каралось,  не  пекло,
Допоки  живемо  на  світі,  люди,
Давайте  не  скупитись  на  тепло!
Ніна  Третяк

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763457
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2017


А я собі купила чобітки

А  я  собі  купила  чобітки,
Квітчастий  шалик,  дорогі  корали.
Та,  мабуть,  ми  усі  такі  жінки,
Якщо  вже  закохались  –  то  пропали!
А  ще  –    модельна  стрижка,  макіяж.
Іду.  Підбори  цокають  високі.
А  все  для  того,  щоб  до  серця  аж
Розворушити  олімпійський  спокій.
А  він  дивився,  мружачи  чоло,
(Які  до  біса  чобітки,  корали!)
І  віддавав  по  крапельці  тепло,
Бо  як  його  оці  жінки  дістали!
Скупав  мене  в  тверезому  дощі  –  
Щоб  засіяла,  як  нова  копійка.
Сміялась  осінь  в  жовтому  плащі.
Із  мрій  високих  залишилась  мрійка…
Як  вирувала,  клекотіла  кров,    
Неначе  у  вогонь  підлив  хтось  масла!
І  щось  таке,  похоже  на  любов,
Між  нами  промайнуло  і  погасло...
...Барвистим  листям  сипались  рядки,
Мене  з  його  полону  визволяли.
А  я  собі  купила  чобітки,
Квітчастий  шалик,  дорогі  корали…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2017


Подзвони


Ти  мені  подзвони  без  причини  –
Простір  мій  розбентеж,  розітни  –
Мій  дорослий  осінній  мужчина,  
Просто  так  ти  візьми  й  подзвони.
Заховаю  обличчя  у  листі,
Зашаріюсь,  як  в  юні  літа.
Осінь  бродить  у  нашому  місті.
Осінь  та,  тільки  різні  міста!
Загасила  б,  але  не  вдається
Відчуття  твоїх  спраглих  долонь.
Твоє  серце  прискорено  б’ється,
Нас  обох  спопеляє  вогонь.
Згоримо,  помремо  і  не  буде
Сяйва  місяця,  світла  руки  –  
Будуть  інші  події  і  люди,
І  такі,  як  і  ми,  диваки…
Запізніла  любов  наздогнала,
Якщо  зможеш  –  сховайся,  втечи!
Я  так  довго  від  неї  втікала.
Подзвони.  І  у  трубку  мовчи…


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2017


Красне літо


Красне  літо,  чому  не  красуєшся,  плинеш?
Твої  руки  рясними  плодами  стомились.
Ти  літа  мої,  наче  вдяганки,  не  скинеш,
Хоч  добряче  в  дорозі  вони  приносились…
Не  повернеш  тих  літ  найрозкішніші  миті,
Де  солодким  вином  чарувалось  кохання,
Де  спивали  із  вуст  чари  щастям  налиті,
Зупиняючи  час  до  ясного  світання.
…Декорації  день  готував  для  вистави:
Сонцю  –  роль  головна,  а  серцям  –  сподівання.
Заплітався  туман  в  кучеряві  отави.
Заблищала  сльоза  на  очах  розставання…
Все  минає.  І  ми  загубилися  в  світі.
Ні  листів,  ні  дзвінків,  ні  єдиного  слова…
Та  гаряче  тепло  залишилося  в  літі  –  
Зігрівати,  світати  і  вірити  знову!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747260
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2017


ЛЮСТЕРКО


Бабуся    люсте́рко  згубила  –  
Онука  люстерко  знайшла,
Бабуся  своє    відлюбила  –  
Онуці  любов  віддала…
Приспів:
Хто  не  кохав  –  не  звідав  радість
І  не  відчув  нектар    життя.
Не  відкладай  любов  на  старість,
Літа  не  знають  вороття…
 
Онука  –    троянда  весільна,
Своїй  посміхалась    красі.
Бабуся  –жоржина  осіння,
Чи  то  у    росі  ,  чи  в  сльозі…
Приспів.
Весняна  пора    пролетіла
І  молодість  швидко  пройшла.
Бабуся  люстерко  згубила  –  
Онука  люстерко  знайшла.
Приспів.
́́

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742455
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 17.07.2017


Хай день порадує


А  ти  неймовірно  багатий,
Допоки  у  тебе  є  мати,
І  кожен  свій  день,  наче  свято,
Навчишся  колись  цінувати…
Приспів:
Нехай  тебе  день  порадує,
До  Бога  іди  за  порадою.
Вклонись  добрим  людям,  вітаючи,
Здоров’я  і  щастя  бажаючи.

А  ти  неймовірно  щаслива,
Бо  в  тебе  є  сонце  і  злива.
Обійме  тебе    синій  вечір,
Неначе  коханий  за  плечі.
Приспів.
А  ми,  хоч  земні,  та  нетлінні,
Бо  мати  в  нас  є  –  Україна!
Зростають  онуки  і  діти,
І  зірка  любові  нам  світить.
Приспів:
Нехай  же  нас  день  порадує,
До  Бога  йдемо  за  порадою,
Вклоняємось,  ближніх  вітаючи,
Здоров’я  і  щастя  бажаючи.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736931
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 07.06.2017


Я тебе намалюю

Мамо,  дозволь,    я  тебе  намалюю
В  пору  травневу,  в  найпершу  грозу.
Переповім,  як  безмежно  люблю  я
Ніжність  твою,  світанкову  сльозу…
Ти  нахилилась  над  ліжком  дитячим,
Тиху  молитву  шепочуть  вуста.
Передчуваю  я  зором  гарячим  –
Мамине  слово  в  мені  пророста…
Приспів:
Я  тебе  намалюю,  та  картина  не    зможе
Передати  відтінки  усі  й  почуття.
Подаруй  же  матусі,  Всемогутній  наш  Боже,
Намальоване  сонцем  і  щастям  життя.

Мамо,  дозволь,  я    тебе  намалюю
В  пору  розкішного  літа  вповні.
Душу  твою  юним  серцем  відчую,
Рідної  хати  безсонні  вогні.
Як    у  дорогу  мене  проводжала,
Як  вишиванки  дала  оберіг.
Голосом  мами  кохання  звучало,
Стежечка    щастя  стелилась  до  ніг.
Приспів.
Мамо,  дозволь,  я  тебе  намалюю.
Осінь  багряна  невпинно  спішить.
Синім  дощем  обніму-засумую…
Внучка  весняним  струмочком  біжить…
Так  все  збираюсь  тебе  змалювати,
Тільки  немає  таких  кольорів,
Щоб  материнську  любов  передати,
Що  віддавала  для  дочок-синів…
Приспів.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733259
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 13.05.2017


Як усі

Одисею  доріг,  іліаду  стосунків  з  людьми
Пізнавав.  І  розгадував  хитрі  загадки,  дилеми...
Посміхалося  сонце,  кричали  сердиті  громи.
Мойри  пряли  судьбу,  підкидаючи  кужіль  до  теми…

Обпалив  своє  серце  вогнями  багать  і  свічок.
Не  розтратив  душі  чистоту  і  наївність  дитини.
Не  зловив  золоту  свою  рибку  на  срібний  гачок.
Не  стоптав  серед  трав  і  асфальту  імення  людини.

Своє  щастя  знайшов  не  в  заморських  краях  –  на  печі,
В  загумінку,  де  сивий  спориш  і  пахучі  космеї,
І  вручив  їй  від  щастя  простого  й  складного  ключі,
І  повів  за  рушник  –  в  іліади  свої  й  одисеї…

Про  життя  таке  скажуть:  він  жив  і  живе,  як  усі,
Як  усі  –    прагне  доброго  слова  і  теплого  дому.
На  дорогах  земних  і  в  небесній  воскресній  росі
Залишаться  думки  і  зірки  незітлілі  по  ньому.




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730201
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2017


Там

Там,  біля  тину,  хороводи  руж.
Хатина,  як  мальована  картина  –  
Садочком  підперезана  довкруж,
А  до  віконця  горнеться  калина.

Батьки,  як  літо,  стигле,  запашне.
Настояне  на  сонці  пахне  сіно…
Нікого  час  прудкий  не  обмине,
Та  молодому  –  море  по  коліна!

Сипне  не  скоро  осінь  мідяки,
Разки    намиста  не  продасть  калина.
Ще  сум  не  тчуть  роки,  як  павуки.
І  в  цій    годині  –  вкупочці  родина.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730137
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2017


В біополі душі


В  біополі  душі,  що  жива  і  в  обіймах  Плутона,
Є    безцінні  скарби,  що  не  кожен  зуміє  спізнать,
Що  в  вогні  не  горять,  і  в  бурхливому  морі  не  тонуть,
Що  простими  словами  не  просто  про  них  розказать…
То  світіння  душі  –  неповторне,  невидиме  оку,
То  багатство  земне  і  нетлінні  дари  в  небесі,
Випадково  відкрите  в  собі  і  тобі    ненароком  –  
Тим  світінням  наповнені  і  переповнені  всі!
Хай  душа  до  душі  обізветься,  як  тільки  зуміє,
У  безвір’ї,  безчассі  веде  і  запалить  вогонь,
Захолоджене  серце,  розбите  на  друзки,  зігріє
Теплотою  сердець  і  душею  гарячих  долонь.
З  біополя  душі  –  зачерпнути  снаги    і  напитись,
Зачудовано  слухати  музику  віщих  пісень  –  
І  скарбами  душі  неутомно  із  ближнім  ділитись,
Наповняючи  смислом  земний  і  небесний  свій  день.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729094
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2017


Люблю я ліс


Люблю  я  ліс.  У  ньому  я  щаслива,
Як  молода  нестоптана  трава,
Як  білка  рудохвоста  неляклива,
Що  у  дупло  горішки  прихова.

Гриб-мухомор  -    і  той  красиво  вбрався,
Щоби  отруйну  душу  затулить.
Ти  мною,  наче  іграшкою,  грався.
А  іграшка  жива.  І  їй  болить!»

Стара  кора  прикрила  рани  древа  –  
Йому  боліло  також,  як  мені.
Та  я  сміюся…Я  вже  королева!
В  короні  квітів  і  на  троні-пні.

Ліс  гоїть  рани,  як  мольфар  удатний,
Чар-зілля  прикладає,  молитви…
Вливає  струмінь  віри  благодатний
Шепоче  верховіттями  :  «Живи…»

Я  буду  жити.  Духом  ще  живіша
І  заново  повірю  у  святе.
І  напишу  про  ліс  на  згадку  вірша.
Люблю  я  ліс.  Душа  у  нім  росте.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729092
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2017


Воскреснемо


Христос  воскрес  і    ми  воскреснем
Своїм  діянням  благочесним,
Богу  угодними  ділами,
І  смислу  повними  словами.
Піднімемось  з  колін,  з  руїни  –
Міцну  збудуєм  Україну.
Заживемо  усім  на  диво
В  країні  вільно  і  щасливо.
Замало  мріяти,  молитись  –  
Потрібно,  браття,  потрудитись!
Самим  змінитися  в    основі,
На    ділі  і    в  правдивім  слові.
Руками  взятись  і  серцями  –  
Всевишній  буде  разом  з  нами!
В  кривавих  сутінках  спинитись  –  
На  світло,  мир  благословитись.
Перед  собою  бути  чесним  –  
Христос  воскрес  і    ми  воскреснем!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728954
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2017


Великий день хай совість нам пробудить

Вчинила    тісто.  Від  думок  затісно.
Зіжмакався  папір.  Згасає  день.
Гасає  вітер  срібний  передмістям.
Зітліє  час.  Розсиплеться,  як  пень.

Та  ще  є  трохи  часу.  Ворон  кряче.
Озвався  соловей  –  співців  соліст.
Півсвіту  плаче,  а  півсвіту  скаче  –  
Такий  життя    непересічний  зміст.

Пир  на  весь  мир  у  нас.  Під  канонаду.
Заплющим  очі  –  і  не  бачим  кров…
Що  ж,  часу  мій,  дожив  до  гріхопаду,
До  божевілля,  часу  мій,  дійшов!

А  чи  тебе,  як  і  мене,  судомить?
Продовжуються  оргії  гучні…
На  ранок  телевізор  повідомить
Про  те,  що  маєм  втрати  незначні…

Вчинила  тісто.  Добра  паска  буде.
Великдень  пошаную  між  людьми.
Великий  День  хай  Совість  нам  пробудить
Христос  Воскрес!  А  чи  воскреснем  ми?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728742
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.04.2017


Живи

Живи  із  радістю  і  миром.
З  людьми  і  Богом  говори.
Не  сотвори  собі  кумира
І  лже  -  творця  не  сотвори.
Комп’ютерна  епоха  тисне,
Мізки  розплавлені  димлять.
А  місяць  коромислом  висне
І  зорі-світочі  –  не  сплять.
З  пітьми  народжується  світло
І  знову  входить  у  пітьму.
І  якось,  пробудившись  світком,
Відсунеш,  як  полуду,  тьму.
І  схаменешся,  і  прозрієш,
Прикличеш  Cлова  оберіг.
Здіймешся  духом,  перетлієш
І  упадеш  йому  до  ніг.
Повстане  Слово  із  руїни,
Переболить  в  собі  журу,
Вустами  вимовить  дитини:
Ти  не  помреш.  Я  не  помру…
Живи.  Життя  –  не  животіння,
Не  витівка  якась  пуста.
В  собі  не  загаси  світіння  
Від  пуп’янка  і  до  хреста.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727174
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2017


Поведи мене, мамо


Поведи  мене,  мамо,  в  далекі  луги,
Де  квітчається-грається  зваба  весняна,
Де  ні  сліду  не  видно  людської  ноги  –  
Тільки  луг  доокруг,  тільки  вільгість  духмяна.
Я  ще  зовсім  мала.  Золотиста  бджола
Примостилась  кульбабці  на  сонячні  груди.
П’ю  із  нею  нектар  запашного  тепла,
П’ю  любові  нектар,  що  витає  повсюду.
Ще  не  знаю,  що  п’ю…Метушусь,  як  бджола,
Зачаровано  зелень  і  синь  обіймаю.
Я  ще  мало  на  білому  світі  жила.
Мало  знаю.  Та  серцем  палким  відчуваю:
Як  земля  розімліла  від  щастя  співа,
Як  приємно  і  щемно  в  руках  кругоплину!
Пробудились  незрілі-невмілі  слова,
Що  колись  підростуть  і  між  люди  полинуть…
Десь  на  денці  дитинства  мого  береги,
Тільки  спогад  годинником  сонячним  тенька.
Поведи  мене,  мамо,  в  далекі  луги,
Хай  я  трішечки-трішки  побуду  маленька.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726892
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2017


Чоловік - не на вік

Чоловік,  говорять,  не  на  вік!
Знають,  що  це  за    турбота.
Щоденна  каторжна  робота,
Щоб  прив’язався  і  не  втік.
Морським  вузлом,  міцною  ниттю,
Собою,  ніжною  щодня,
І  не  ридати,  і  не  нити,
Бо  чоловік  нам  –  не  рідня!
Терпіти  довго  і  мовчати
Йому  не  вистачить  снаги,
Як  заєць  може  поскакати
В  чужі  нескошені  луги.
А  в  тих  лугах  –  пахуче  сіно,
А  в  тих  лугах  –  м’яка  постіль  –  
Заплутається  по  коліна
І  вже  не  вискочить  відтіль.
І  пиріжками,  галушками
Тоді  його  не  заманить!
Шануймося,  доки  він  з  нами,
А  то,  як  заєць,  побіжить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2017


Весна

 
Весна.  Така  у  неї  благодать,
Така  жіноча  вдача  загадкова,
Що  запросто    її    не  розгадать  –
І  думаю  про  неї  знову  й  знову…

Птах  невгамовний  налаштує  альт,
За  ним  сопрано  душу  залоскочуть.
Трава  натхненно  пробива  асфальт  
 І  не  боїться,  що  колись  затопчуть.

Високий  берег  вищає  теплом.
Тремтливі  води  грають  променисто.
Лани  сріблясті  мружаться  зелом,
Вдягнувши  рос  краплинчасте  намисто.

Пробуджується  жвава  комашня.
Лаштує  бусол  дім  на  високості.
Життя-таки  –    велика  метушня  –  
І  ми  у  нім  –    господарі  і  гості!

Вбираєм    в  себе  пахощі  і  звук,
Природи  перемінливі  оздоби…
І  щось  залишим  з  голови  і  рук  –  
Та  тільки  б  не  руїни  і  озлоби.

Все  кличе  до  життя.  Горить  життям
Давно  відкритий  світ  і    не  відкритий.
І  час  старий  обернеться  дитям,
Сльозою  Богородиці  умитий.




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726735
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2017


Є квіт людський…


Є  квіт  людський  приємний  та  привітний,
А  інший  –  кропивою  ужалить.
Чужий,  далекий  виявиться  рідним,
А  рідний  з  часом  може  почужіть.
Один  набреше  й  не  моргне  лукавий,
А  інший  правду-матку  гне  ,  як  дріт.
Одному  вистачає  двору  й  ставу,
А  іншому  потрібен  цілий  світ.
Є  люди  сильні  Божою  любов’ю,
Ніщо  їх  не  подужає  здолать,
Вони  й  у  скруті  та  у  нездоров’ї
Останнє  зможуть  ближньому  віддать.
О  люди,  люди,  будьте  милосердні!
Мені  без  вас  ніяк  не  обійтись.
Не  забувайте:  всі  ми  не  безсмертні
І  в  вічний  дім  полинемо  колись.
Живіть,  щоб  сором  дітям  не  лишили,
Щоби  ім’я  хтось  всує  не  поправ,
Щоб  від  колиски  шлях  і  до  могили
Квітчався,  а  не  терном  заростав.  

 



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725836
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2017


Актори

З  Міжнародним  днем  театру!
АКТОРИ
Життя-це  театр.  Ми  актори.  
Зіграєм  на  біс  свою  роль.
І  вже  по  коліна  нам  море,
І  кожен  в  цій  ролі  король.
Найкращих  покликала  сцена.
Їм  сотні  життів  до  снаги!
Мистецтвом  театру  спасенні
І  люди  вони,  і  боги!
Приспів:
Актори,  актори,  актори-
Емоції,  пристрасть,  запал…
Зіграєте  радість  і  горе  –  
Сміється  і  журиться  зал.

Театр-  це  життя  феєричне,
Це  збільшене  дійсності  скло.
До  кожного  серця  дотичне  –  
Розчулило  чи  обпекло.
Байдужим  немає  там  місця,
Не  видно  холодних  очей,
Коли  розгортається  дійство
І  світло  несе  Прометей.
Приспів
(Інтернет-світлина)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725835
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 27.03.2017


Мамо, мамо…

Знайшла  серед  давніх  записів  твір,  присвячений  мамі.  
Вічна  тема,  освячена  любов'ю.  Всім  матерям…
МАМО,  МАМО…
Мамо,  мамо,  весна  зачаровує  сонцем  і  квітом,
Почуття,  наче  води,  виходять  за  всі  береги!
Мамо  ,  мамо,  була  ти  учора  замріяним  літом
І  на  літо  твоє  не  дивились  крізь  осінь  сніги…
А  тепер  білокрилі  тумани  вплітаються  в  коси,
Тільки  молодо  очі  сміються  весняним  теплом.
Хай  сльозинка  непрохана  долю  жіночу  не  зросить,
Зустрічай  -проводжай  своїх  діток  –пташок  за  селом.
Приспів:
Мамо,  мамо,  здається,  нічого  уже  не  боюся,
Та  тривожиться  серце  за  тих,  кого  палко  люблю.
Мамо,  мамо,  за  тебе  й  дітей  на  зорі  помолюся
І  в  вечірній  молитві  Господній  чоло  прихилю…

Мамо,  мамо,  в  моєму  житті,  як  гадалось,  не  склалось,
Тільки    ружа  кохання,  як  той  оберіг,  від  біди.
Все  найкраще  від  тебе  в  мені  проросло,  заквітчалось,
Із  твоєї  любові  чудові  вродили  плоди.
Мамо,  мамо,  ще  берег  печалі  від  тебе  далеко,
Чарівнице  моя  сонцесяйна,  утіхо  моя!
Повернулись  до  нашого  дому  невтомні  лелеки  –  
І  на  внуків  ,  матусю,  зростає  родина  твоя!
Приспів.
(Інтернет-світлина)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725099
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 23.03.2017


Сійся-родися

Весні  квітчається    дорога.
Міцніє  сонця  благодать.
Священна  радість  і  тривога  –  
Лани  безкраї  засівать.
З  нагоди  доброї  сорочку,
Як  прадід,  кращу  одягни.
Благослови  зерно  в  росточку,
Весну  його  благослови.
Сійся  -  родися,  не  барися,
Віддяч  людині  за  труди,
Дощами  щедрими  умийся,
Важучі  принеси  плоди.
Сійся  -  родися  диво  сила,
Не  окропи  живе  свинцем,
Щоб  Правда  і  Добро  родили,
А  не  гіркий  полинний  щем.
Ми  сильним  духом  незнище́нні,
Наснажуємось  від  землі.
Візьму  зерно    у  повні  жмені
І  передам  його  ріллі.
 






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724448
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.03.2017


І будуть люди

Коли  виросли  діти  і  внуки  ростуть,
Я  мудрішаю  плодом  своїм  багатющим.
Віднаходжу  в  буденності  трепетну  суть,
Сьогоденням  бурхливим  живу  і  грядущим.

Проминуле  гортати  томами  не  час.
Тільки  внукам  повім  епізоди  яскраві,
Як  життя  гартувало  і  тішило  нас,
І  зросли  ми  на  славу  –    міцні,  не  лукаві.

Не  соромлюся  віку  свого  і  людей.
Гарні  люди  тримали  на  вістрі  епохи,
Переймалися  духом  великих  ідей,
Що  топтали  розумних    наступників    ноги.

Помилялися  люди  прості  і  вожді,
І  водили  роками  сліпців  по  пустелі,
Та  відродження  істинне  мали  в    труді
І  пісні  проростали  із  праці  веселі.

Час  всі  віхи  розставить,  всі  коми,  тире
І  запросить  усіх  до  найвищого  суду.
Тільки  справжне,посутнє  повік  не  помре
«…  Буде  син,  буде  мати  і  будуть…»*

*Т.Шевченко  «І  Архімед,  і  Галілей…»

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724374
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.03.2017


Добротворення диво

Від  добра  не  шукають  добра
Не  чекають  від  нього  віддачі,
Та  добро,  як  свіча,  не  згора,
Хоч  мотиви  у  нього  гарячі:
Доторкнутися  диво-струни,
У  любові  серця  об"єднати.
Як  підсніжник  шукає  весни,
Так  добро  розпочне  проростати.

Приспів:
Ти  добром  поділись  -
І  на  серці  хай  стане  щасливо,
І  підніме  увись
Добротворення  справжнього  диво!

В  сьогоденні  бракує  добра,
А  зневіри  і  кривди  багато.
Настає  благодатна    пора  -  
Світло  в  душі  холодні  впускати.
Осіянне,  блаженне  ,земне,
Хай  добро  дефіцитом  не  буде!
Час  добра  доторкнувся  мене,
Щоб  до  вас  доторкнутися,  люди!
Приспів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722395
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 08.03.2017


Дав Господь мені жінкою бути

Дав  Господь  мені  жінкою  бути,
Щоби  глибше  пізнати,  відчути
Це  мінливе  життя  ,  швидкоплинне,
Що  на  присмак  солодко-полинне.

Найсолодше  –  кохання  медвяне!
Найніжніше  –  коханий,  кохана…
Вічна  музика  в  серці  лунає  –  
Зрозуміє  мене,  хто  кохає!

Засвічу  почуття,  наче  зорі,
І  купатимусь  в  любощах  морі:
Так  безжурно  мені,  так  безхмарно,
Як  ніколи  раніше  –  так  гарно!

Знаю,  як  це  кохати  душею  –  
І  ніколи  не  бути  твоєю.
Знаю,  як  це  чеканням  журитись
І  розлуки  терпкої  напитись.

У  мені  все  п’янке  і  перлинне,
Хоч  спізнала  гірке  і  полинне.
Відмолилася  так,  як  умію.
Піднялась.  Не  зневірилась.  Мрію!

Дав  Господь  мені  жінкою  бути,
Щоби  глибше  пізнати,  відчути.
У  собі  цілий  світ  помістити
І  дитям  день  новий  сповістити.

(Інтернет-світлини)



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722290
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2017


Віват, весні!

Яке  тепло!  Ну  справжнє  літо,
Хоча  весна  у  сповитку.
Ще  не  проснулись  первоцвіти,
Не  закружляли  у  танку.
Не  зумкає  бджола  бентежно,
Не  заціловує  квітки.
Промінчик  сонця  обережно  
Торкає  пальчиком  бруньки.
П"є  воду  спрагло  із  калюжі,
Вітрець  грайливий  перейма
І  на  берізку  око  мружить,
Бо  красивішої  нема!
Ще  більше  сонця,  більше  миру  
У  благодатній  стороні.
Лелеки  прилетять  із  виру
І  закричать:  "  Віват  весні!"

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721764
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2017


Божевільні часи

                                                                                                           Божевільні  часи.
                                                                                                           Божевільна  земля  під  ногами.
                                                                                                                                                                                             П.  Гірник
Завесніло.  Ген-ген
Аромат  неповторний  розлився.
А  мені  до  Лубен.
Родовід  звідки  благословився.
Де  колиска  дідів,
Де  батьків  стежечки́  і  дороги  –  
До  священних  хрестів,
Що  сховали  буденні  тривоги.
Що  минулим  повім
У  своєму  теперішнім  часі?
Що  війна  палить  дім
І  тримає  майбутнє  у  страсі!?
Горе  і  ненасить
Роздирають  живе  без  упину.
І  невтішно  так  жить,
Коли  цілісну  ділять  країну.
Очі  колють.  Затим
На  Голгофу  потягнуть  незрячу!
І  залишиться  дим,
І  збудуємо  будку  собачу…
Одведи  і  спаси!
Що  ж  це,  людоньки,  коїться  з  нами?
Божевільні  часи.
Божевільна  земля  під  ногами…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721763
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.03.2017


Загублюся в осінньому лісі


Загублюся  в  осінньому  лісі.
Гриб  сміється  дідком  в  капелюсі,
Птах,  як  прапор,  тріпоче  у  висі.
Ліс  спитає:  чи  я  не  боюся?
В  царстві  вічному  сосен  і  дуба,
В  товаристві  лисиці  і  вовка,
Відчуваю,  хто  справжній  до  згуби
Хто  під  маскою  друга  був  ворог.
Почуття,  відчуття  загострились.
Крик  відлунням  вигукує  глухо,
Та  надія  ще  не  притомилась
На  свого  і  лісного  прадуха!
Код  дороги  розгаданим  буде  –  
Не  злякає,  хто  йде,    невідомість  –  
Є  стежки  .  Значить  будуть    і  люди.
Мають  бути  –  шепоче  свідомість.
У  граційному  леті  косуля
Заворожує  видивом  казки.
Вже  давно  накувала  зозуля:
Літ  і  зим  мені    з  Божої  ласки.
І  чортяка  сміливих  не  візьме,
Не  розітне  страховисько  груди.
Ліс  розтулить  глибокі  обійми  –  
Полонянку  відпустить  у  люди.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721448
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2017


Пишу

 
Я  пишу  неспокійним  серцем,
(Бо  у  спокої  мисль  не  росте!)
Щирим  трепетом,  принципом  Герца*
Слово  з  словом  вінок  заплете.

Пломеніючи,  гріючи  –  гину,
(Та  розкаяння  в  тім  не  шкребе!)
Я  до  ніг  покладу  України
Найсердечнішу  частку  себе.
*Принцип  Герца  –  принцип  найменшої  кривизни  в  механіці(  в  переносному  значенні  –    чесно,  не  покрививши  совістю).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721447
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2017


У Прощену неділю

Пробачаю,  прощаю.  Інакше  не  вмію.
Спотикаюся.  Крає,як  лезо,  брехня.
На  прощення  легке  не  плекаю  надію,
А  навчаюся  жити  у  кожного  дня.
Час  лихий,  мені  кажуть,  і  люди  лихії,
Та  я  бачу  в  збурунений,  здиблений  час  –  
Проростає  трава,  від  краси  сонце  мліє.
Диво-  сила  природи  відродить  і    нас!
Правда  ще  возцарює,  а  кривда  загнеться
І  добро  вкоріниться,  і  пустить  плоди.
Безневинне  дитя  майбуттям  засміється
І  зітліють  сувої  сумної  біди.
Треба  все  перейти,  світлотіні  пізнати
І  розтерзане  серце  зцілити  добром.
Треба  вміти  любити  і  вміти  прощати,
І  навчитись  летіти  з  підбитим  крилом.
Пробачайте,  прощайте.  І  я  вас  прощаю.
Бог  грядущих    і  сущих  із  неба  простить.
У  Прощену  неділю  коліна  схиляю
І  продовжую  тяжко    і  праведно  жить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720353
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2017


Весніє

Весніє  тяжко  і  невпинно.
Здолали      мінуса    плюси.
Гаї    брунькуються  дитинно,
Відчувши  соків  голоси.
Час  живодайний  ,гармонійний
Напише  на  корі  рядки.
Промінчик  сонця  чудодійний
 Повідмика    весні  замки.
От  би  відкрити  душі  спраглі,
Добром  наповнивши  ущент.
Чесноти  поселити  справжні  –  
І  все  б  змінилося  в  момент!
Так  не  кричав  лелека  зроду,
Діставши  дому  на  крилі.
Шукаєм  рятівного  броду  
І  Царство  Боже  на  землі.
А  Царство  Боже  в  наших  душах,
В  любові  –    ключик  золотий!
Зневіру  і  зненависть  зрушим
І  брід  побачим  рятівний.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720292
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2017


Будь, що буде

Від’їжджаєш.  Холодний  перон.
Почуття  шаленіють,  як  злива.
Яв  блакитна  чи  райдужний  сон,
Де  була  я  щаслива!

Захлиналася  щастям  п"янким,
Щоб  напитися  зілля  до  скону.
Не  впилася.Розгойдує  дим
Закулісся  перону.

Стигла  осінь  готує  вохру́,
Мідь  і  золото  змішує  в  чані.
Я  без  тебе,  напевно,  помру.
Відгорю  у  стражданні.

Ще  хвилина  якась  -  і  у  путь!
Неможливо  серця  розімкнути…
Ти  благаєш:  не  плач,  не  забудь…
Не  посмію  забути.

Жар  твоїх  невблаганних  долонь…
І  байдуже,  що  думають  люди.
Ще  я  встигну  в  останній  вагон  –  
Ну  а  там  –  будь  що  буде!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2017


Зцілю любов"ю

Я  нап’юся  з  долонь  живодайних  криниць,
Наберуся  снаги  для  польоту,
Щоб  подібною  стати  до  сонячних  птиць,
Що  малюють  у  просторі  ноту.
Вільні,  світлі,  Зв’язати  ніхто  не  посмів  –  
Надломити  наснагу  і  силу.
Мою  душу  захмарену  смуток  заплів,
Як  країну  згорьовану,  милу.
Полетіть  би  –  тримає  тяжіння  земне.
Тільки  мрії  здіймаються  з  долу.
Бо  ніщо  від  землі  не  відірве  мене,
Від  краси  чарівної  і  болю.
Відболю,  бо  люблю  і  любов’ю  зцілю
України  скорботної  душу.
Прикладу  до  кривавої  рани  «  люблю»  –  
Зійде  сонце  і  сльози  осушить.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716669
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2017


Пливе кача

Пливе  кача,  пливе  та    по  Тисині...
Мотив  журливий  стогоном  ятрить...
Сніг  на  душі.  Герой  у  домовині.  
Як  би  то  серце  можна  затулить!

Вселенське  горе  холодить  змією
Лещатами  стискає  все  земне.
Тужу,  синочку,  з  матір’ю  твоєю  –  
Ніщо  людське  мене  не  обмине.

Я  не  прощу  ніколи  смертовбивства,
Як  не  забуду  мужніх    вояків.
Іде  війна.  Нам  спокій  тільки  сниться!
І  множить  сИріт  і  сирІт-батьків.

Хто  із  мечем  до  нас  –  від  нього  й  згине!
(Я  проти  вбивства,  крові  і  смертей!)
Але  коли  борониш  Батьківщину,
Всевишній  хай  прощає  гріх  оцей.

Хай відведе,  убереже,  врятує,
А  як  покличе  –  хай  відкриє  рай…
Пливе  кача...  І  тугою  нуртує
Зажурливий,  осиротілий  край.

Пливе  кача,  пливе  та      по  Тисині,
Чи  сніг  летить,  чи  ружа  пломенить.
На  сполох  бийте!  Сонце  в    домовині!
Якому  ще  світить  –  не  відсвітить...

Сліз  виплакано  не  одне  озерце
(Якби  сльозами  горе  затопить!)
Нетлінні  душі    дивляться  у  серце
І  не  дають  спокою  ні  на  мить.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2017


Собі на день народження

Втікаю  від  усіх  «вітаю»,
А  як  від  себе  утекти?
І  маю  те  уже,  що  маю  –
Спалила  молодість  мости.
І  зрілість  кидає  в  багаття
Вдяганку  проминулих  літ  –  
Приношене  барвисте  плаття,
Що  розсипало  срібний  сміх.
Ах,  повернути,  зачерпнути
Тих  добрих  днів  роси-води,
І  просто  жити,  просто  бути,
Ступивши  в  сходжені  сліди!
З  цим  розумом  і  тим  здоров’ям,
Що  розтрусилось  на  смішки,
Спурхнувши  з  рідного  гніздов’я
На  невідомості  стежки…
Ніщо  не  зміниться,  я  знаю.
Свій  хрест  потрібно  донести.
Втікаю  від  усіх  «  вітаю»,
А  як  від  себе  утекти?




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714435
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2017


Переднатхнення


Тихо  так  на  зорі.  А  ні  жесту,  ні  звуку.
Не  проснулись  думки,  не  зійшлись  в  голові.
Механічно  до  ручки  простягую  руку  -  
Слів  бутони  розкриють  пелю́стки  свої!

Ще  нічого,  здавалось,  нема  для  натхнення  –  
Тільки  промінь  лукавий  ковзнув  по  очах,
Тільки  трепетний  ранок,  як  благословення
Дня  ікону  тримає  у  білих  руках.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714433
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2017


Обіймись

В  небі  сонце  встає,  обіймає  сади,
В  травах  скошених  губляться  дні  і  сліди.
Ними  осінь  прилине  золочена  з  мандр,
А  за  нею  зима.  Предковічний  меандр!
Із  обіймів  зимових-весна  забринить.
Без  обіймів  не  можна  на  світі  прожить!
Обіймись,  усміхнись,  збережи  світлу  мить-
Із  обіймів  сердечних  добро  струменить.

Світ  бентежний  голубить  в  обіймах  життя.
Обіймає  матуся  кохане  дитя.
У  обіймах  гірка  розчиняється  мить-
І  не  так  вже  хвилює,  не  так  вже  болить.
У  обіймах  твоїх,  як  зігріте  пташа,
Відтає,щастя  п"є  одинока  душа...
Обіймись,  усміхнись,збережи  світлу  мить-
Із  обіймів  сердечних  добро  струменить.
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713580
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2017


Поклич мене

                                                                         
Весняне  сонце  розбентежило  сніги,                      
Взяли  в  обійми  талі  води  береги.
Весна  нікого  на  землі  не  обмине.
Іду  назустріч  я  весні.  Поклич  мене.
Приспів:
Поклич  мене.  І  я  прилину  в  добрий  час.
І  вже  ніщо  не  зможе  розлучити  нас.
Поклич  мене  в  чарівний      світ  надій  і  мрій.
Поклич  мене,  поклич  мене,  коханий  мій…

Поклич  мене  серед  людей  таку  одну.
Несу  в  своєму  серці  сонячну  весну.
В  маленькім  серці  всі  скарби  і  всі  дива,
Бо  від  любові  все  на  світі  ожива.
Приспів.
Поклич,  як  сонце  заклика  свята  земля,
Як  виглядає  синь  небесна  журавля,
Як  перша  блискавка  затишшя  полосне
Поклич  мене,  поклич  мене..поклич  мене
Приспів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713356
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 20.01.2017


Хто є на світі без гріха?

Не  віриться,  що  все  минуще.
Минається,  але  не  все...
Вода  на  Хрещення  цілюща
Духовну  радість  принесе.

Очистить  помисли  гріховні,
Омиє  тіло  від  гріхів.
Течуть  річки,  гріхами  повні,
До  невідомих  берегів...

Здається  тільки  відмолились,
Але  молитва  не  стиха.
На  рівному  перечепились!
Хто  є  на  світі  без  гріха?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713354
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2017


Третє свято

Божественно  зимовий  день  зачався!
На  третє  свято  гомонить  вода.
Ти  силою  живою  причащався,
Щоб  не  взяла  ні  кривда,  ні  біда.

Щоб  там,  де  темно,  світло  засіяло,
Де  холод  лютий  –  промінець  пробивсь,
Щоб  крихітка  надії  не  пропала
У  день  святий,  коли  Ісус  Хрестивсь.

На  третє  свято  –світ  співав  осанну  –  
Відкрилась  раю  неземна  краса.
Христос  Хрестився  водами  Йордану,
Спасителя  вітали  небеса!

Вода  хрещенська    має  диво-силу,
Воді  довірся,  що  болить,  скажи…
Спаси  нас,  Боже,  сохрани,  помилуй,
Від  злих  ,  лукавих  світу  вбережи!

Світлішав,  хто  водою  причащався,
Із  неба  вуркотіли  голуби…
Божественно  зимовий  день  зачався,
Його  краси  святої  не  згуби.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713224
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 19.01.2017


Величальна українській пісні

                                                                                                           
Я  подарую  Вам  пісні,  що  йдуть  від  серця,
Хай  кожна  пісня  струн  духовних  доторкнеться,  –  
І  зазвучить  повноголосо  і  яскраво
Народу  нашому  на  славу  і  державі.
Приспів:
Добра  в  душі,  кохання  в  серці  побажаю,
Бо  щастя  більшого  на  світі  я  не  знаю,  
Добром  душа  хай  буде  сповнена  до  краю,
Кохання  сонцем  кожну  днину  осяває.

Мої  пісні,  неначе  діти,  із  любові,
Я  з  Вами  щира  в  кожнім  подиху  і  слові,
Бо  намагаюся  у  пісню  перелити
Своє  палке  бажання  жити  і  творити.
Приспів.
Коли  пісні  мої  підхоплять  стоголосо,
Відчую  я,  що  все  задумане  збулося.
І  зазвучать  пісні  від  краю  і  до  краю,
Я  щирим  серцем  добрим  людям  побажаю:
Приспів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713223
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 19.01.2017


Ой, там, на Йордані

Ой,  там,  на  Йордані,  там  Ісус  хрестився,
Ой,  там,  на  Йордані,  Дух  Святий  явився.
Небеса  розкрили  таємничі  грані  –  
Голубом  звістили  Христа  на  Йордані.

Із  річки  Йордані  до  нас  течуть  води,
До  річки  Йордані  моляться  народи.
Хрещенням  Христовим  світлим  осіяні,
Трійцею  Святою  на  річці    Йордані.

Святою  водою  в  знаменну    годину
Скропимо  родину  і  всю  Україну.
Зцілимо  любов"ю  незагойні    болі,
Просвітлієм  серцем  у  добрі  і  волі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712823
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2017


Така ось мить


Така  ось  мить.  Той  погляд,  наче  диво
Нічний  тролейбус  сонцем  освітив.
Забилось  серце  дзвінко  і    щасливо.
Казковий  вечір  синім  містом  плив…
Гадалося,  ще  стільки  буде  втіхи
І  поглядів,  і  подихів,  і  рук…
А  тільки  той,  свої  поставив  віхи,
І  дивиться  із  гавані  розлук.
Я  скільки  ним,  немов  дитям,  втішалась,
Чекала,  що  повториться  та  мить!
Із  ним  моя  дорослість  починалась,
Коли  під  серцем  зріє  і  болить…
Така  ось  мить,  негадана  і  боса,
Два  погляди  зустріла  і  втекла,
Та  все  ясніше  дивиться  крізь  осінь,
Не  загубивши  й  крихітки  тепла…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2017


Де голубіє виноград

Поглянь,  яка  навкруг  краса  –  
Роздолля  сонячного    літа!
Іще  не  випала  роса,
Трава,  як  килим,  шовковита.
Сміються  тихі  небеса
Промінням,  що  сховають  хмари,
Твоя  розплетена  коса
Земні  й  небесні  має  чари.
Приспів:
Я  поведу    тебе  у  сад,
Торкнуся  спраглими  вустами,
Де  голубіє  виноград
І  наливається  медами.

Мені  так  хороше  удвох!
Не  знаю,  як  я  жив  без  тебе.
Здається  розмовляє  Бог,
Благословляючи  із  неба.
Медами  зріють  почуття,
Красою  сповнені  по  вінця,
Переплітаються  життя,
Як  виноградних  лоз  пагінця.
Приспів:
Я  поведу    тебе  у  сад,
Торкнуся  спраглими  вустами,
Де  голубіє  виноград
І  наливається  медами.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712394
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 15.01.2017


Наодинці


Ліс  дарує  осінні  гостинці.  
Коле  пальці  шипшина  палка.
Тут  побудемо  ми  наодинці.
Траса  в  місто  пішла  гомінка.

Тільки  я.  Тільки  ти.  Шурхіт  листу.
І  повітря,  як  брага  ,  п’янке.
Скільки  в  осені  шарму  і  хисту,
І  яке  все  в  житті  нетривке!

В  почуттях  заблукали,  як  в  лісі,
Не  знайшовши  доріг  і  слідів…
Так  хотіли  віддатися  втісі,
Та  невидимий  хтось  не  велів…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2017


Чарка пам"яті

Я  сюди  завертаю  не  часто.
Тут  дитинства  мого  світлі  сни.
Тут  ланів  скатертина  квітчаста
Застеляє  столи  щовесни.
Вабить    око  роздолля  широке
І  високі,  як  світ,  небеса.
Пролітають  лелеками  роки,
Та  не  меркне  любов  і  краса.
Ще  живе  благовійне  гніздов"я,
Хоч  пташки  поселились  чужі,
Де  збивала  коліна  у  кров  я.
Де  стежини  не  знали  межі.
Почуття,  як  дитя.  виростали,
Наливалися  соком  сади,
Тут  найкращі  слова  розквітали
І  давали  пахучі  плоди.
Все  так  хороше,  любо,квітчасто!
Спогад  давній  збентежить  весна...
Я  сюди  завертаю  нечасто-
Випить  пам"яті  чарку  до  дна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711579
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2017


Білокрилі сніги

Тут  не  видно  ні  сліду  людської  ноги,
Не  пробігся  вухатий  ні  разу.
Обняли  береги  білокрилі  сніги
І  завмерли  в  холоднім  екстазі.

Ні  любить.Ні  злетіть.Терпнуть  руки,  вуста.
Замерзає  зимове  кохання  .
Допилися  солодкі  медові  літа
І  спинились  в  долині  прощання.

Ми  колишні.Не  друзі  і  не  вороги.
Вже  найвищу  не  візьмемо  ноту...
Обняли  береги  білокрилі  сніги,
Та  немає  снаги  для  польоту.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2017


Ці очі навпроти

Ці  очі  навпроти.  Ці  очі  прекрасні  і  тихі.
І  радість,  і  смуток  бентежний,  і  поклик  бажань.
Хто  знає,  чи  щастя  зачаєне  кличуть,  чи  лихо?
Ці  очі  навпроти.  Це  диво  сум"ять  і  вагань.

На  березі  тім,  де  так  квітно  бувало  і  зимно,
Де  пурхало,  тішилось  і  витиналось  життя,
Пролинули  роки,  як  води  бурхливі,  нестримно,
Лишилось  нев"янучим  тільки  одне  почуття.

На  березі  тім  ще  по  колесу  котиться  білка,
І  все  ще  таке,  як  колись,  як  в  минулому  сні.
Та  щось  відійшло.Відчахнулась  надломлена  гілка,
На  ній  не  гніздяться  пташки  по  весні  голосні.

До  берега  іншого  гілку  відтяту  прибило.
Нічого.Нікого.  Лиш    очі.  Лиш  поклик  очей.
Надломлені  душі  ще  вірно  уміють  любити
І  очі  навпроти,  і  світ  неповторний  оцей.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2017


Сосна

А  цій  старій  сосні  вже  більше  сотні,
Такі  дерева  йдуть  на  поруби,
Всотала  соки  від  землі  і  сонця,
Ввібрала  радість  з  присмаком  журби.
Душа  її  війною  обпікалась,
Впиналось  в  неї  блискавки  жало,
Переболіло  все,  зарубцювалось,
Корою  молодою  заросло.
Жилося  цій  сосні,  як  і  людині,
За  довгий  вік  набачилась  всього,
Живиці  сльози  скапують  провинні,
Що  не  побачить  явора  свого...
Простоволоса  стогне  самотою,
Вітри  палкі  розвіюють  журу.
Я  чимось  схожа  долею  з  сосною  -
І  як  сосна  нескорена  помру.




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711194
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2017


На коляду у Біївці


Мороз  різдвяний  аж  січе,
Сльозу  видавлює  з  очей,
А  я  з  гвоздиками  в  руці
На  коляду  у  Біївці.
Тут  Симоненкове  тепло,
Тут  хороше  йому  було.
Тулились  спориші  до  ніг,
Вірші  складалися  самі.
Це  ж  скільки  вже  минуло  літ,
Як  обірвавсь  гарячий  слід!
Та  не  прочах,  а  все  живе,
В  життя  висвічує  нове,
Любов’ю  сина  і  борця,
Що  сповивався  в  Біївцях.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710986
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2017


ІЗ РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ!

           колядка
В  ніч  таку  не  спиться,
Вже  зійшла  зірниця,
Діамантом  сяє,
Христос  ся    рождає!
Янголи  співають,
Немовля  вітають.
І  я  вас  вітаю
З  краю  і  до  краю.
Коляд-колядниця,
Хай  зросте  пшениця,
Хай  достаток  буде  
В  вашім  домі,люди!
Щедра  Божа  ласка,
Материнська  казка,
Віра  і  надія,
Заповітна  мрія.
Янголи  співають,
Господа  вітають.
А  як  день  настане,
Зірка  світлом  стане,
Сонцем  засміється,
Миром  розів"ється,
Дивосяйвом  новим-
Із  Різдвом  Христовим!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710562
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2017


ОХ

                                                                                                                                             
Ох,  ох,  ох  ,ох                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  
Полюбила  баба  двох,
Тепер  вона  охкає-
Любов  спати  не  дає.

Ох,  ох,  ох,  ох,
Отакий  переполох,
Ще  легка  її  хода,
Та  уже  не  молода.

Ох,  ох,  ох,  ох
Звати  Йосипом  обох,
Один  Йосип  командир,
Другий  Йосип  бригадир.

Ох.ох,ох,ох
Баба  сіяла  горох.
Ловка  сапка  у  руках,          
А  два  Йосипи  в  думках  .

Ох,ох,ох,ох
Вже  горох  давно  усох,
Переспіла  бузина,  
А  кохання  не  мина.

Ох,  ох,  ох,  ох
Кого  вибрати  із  двох,
Отака  тобі  біда,  
Хай  циганка  погада.
   
Ох,  ох,  ох  ,ох
Полюбила  баба  двох,
Тепер  вона  охкає  -  
Любов  спати  не  дає.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710121
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 03.01.2017


ВІдпускаю

Відпускаю  тебе.  Щастя  зичу.
Як  спіткнешся,  мені  заболить!
Я  минуле  своє  не  прикличу,
Ні  на  день,  ні  на  час,  ні  на  мить.

Відпускаю,  як  вільну  жар-птицю.
Відлітай!Набирай  висоти,
Де  столочено  нашу  пшеницю,
Де  зруйновано  наші  мости,
Де  згоріли  надії  і    плани,
Недописані  зжухли  листи...
Так  сочаться  скривавлені  рани,
Як  від  них  відірвати  бинти!

Відпускаю  спокійно  і  тихо.
А  душа  молить  небо:  не  йди!
Не  прикличу.На  щастя  чи  лихо
Замітає  завія  сліди...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2017


Життя живе надією

Відлітано,  відболено,
Відспівано,  відмолено,
Та  ще  лишився  порох  не  на  раз.
За  помислами  сивими,
Сумними,  нещасливими,
Приходить  світла  і  надії  час.

Засіяно,замріяно,
Зневіру  обнадієно,
Рік  молодий  почав  невтомний  лік.  
Життя  живе  надією,
Життя  крилате  мрією,
А  почуття  не  знають  зим  і  літ.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709922
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2017


Попросіть у матусі пробачення

Колискова  мамина,  як  сонечко,
Колискова  мамина,  як  мрієчка.
Заглядає  казка  до  віконечка  –  
Засинає  мамина  надієчка.
Діток  мама  тішить  -  не  натішиться,
У  любистку  з  м’ятою  викупує,
Хай  дитятко  у  любові  ніжиться,
Хай  добро,  як  воду,  не  розхлюпує.
Приспів:
З  колискової  слово  зав’яжеться,
Від    порогу  –  дороги  в  світи,
Материнська  тривога  не  вляжеться,
Буде  слідом  по  світу  іти.
Все  в  житті  має  зміст  свій  і  значення  –  
Поцінуйте  духовну  красу  –  
Попросіть  у  матусі  пробачення
За  сивини  і  тиху  сльозу…
Відсміялись  зимоньки  і  літечка,
Колискова  пісня  відмолилася,
Відлетіли  із  гніздечка  діточки,
Та  святе  добро  не  загубилося!
В  світі  мало  світла  і  казковості,
То  ж,  в  життєвім  човні  будуть  веслами:
Мамина  наука  жить  по-совісті,
Мамина  наука  бути  чесними.
Приспів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709886
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 02.01.2017


Ой, Василю, Василечку

Ой,  Василю,  Василечку,
Ще  не  кує  зозулечка,
Сніжна  зимонька  гуляє,
А  кохання  серце  крає.
А  кохання  серце  гріє:
В  нього  щоки  рум’янії,
В  нього  очі  –  синє  небо  –  
Як  же  я  жила  без  тебе?

Ой,  Василю,  Василечку,
Стану  поряд  ізкраєчку.
В  Василеве    –  гарне  свято  –  
Породила  тебе  мати.
Тебе  мати  породила,  
Щоб    тебе    я    полюбила.
Сніжна  зимонька  гуляє,
А  кохання  серце  крає…

Ой,  Василю,  Василечку,
Топчи  до  нас  доріжечку.
Коло  річки  наша  хата  –  
Буде  рада  тобі  мати.
Ой,  Василю,  Василечку,
Зів’є  пташечка  гніздечко.
А    зростуть  як  пташенята  –  
Будеш  сватів  засилати.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709556
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 31.12.2016


НОВОРІЧНА

 
Вечір  в  місто  спішить  і  село,
Одягаючи    шати  прозорі,                                                  
День  змахне  білосніжним  крилом
І  розтане,  розсипавши  зорі.
В  незабутні  рушаємо  сни,  
Новорічну  шукаємо  казку.
Тільки  б  світ  наш    завжди  був  ясним,
Сонцеликим,  багатим  на  ласку.
Приспів:
Новий  рік,  Новий  рік,  Новий  рік,
Загадай  і  здійсни  нашу  мрію,
Новий  рік,  Новий  рік,  Новий  рік,
Принеси  нам  добро  і  надію!

Щоб  в  житті  нашім  щастя  було,
І  пісні,  і  водиця  кринична,
Не  зміліло  б  душі  джерело,
Коли  юні  літа  відкурличуть.
Щоб  летіти,  не  чуючи  ніг,
Просто  так,  без  причини  і  смути,
Щоб  хотілось  закутатись  в  сніг,
Покохати,  зрости  і  збагнути.
Приспів.
Добрим  справам  примножимо    лік  –  
Нас  земля  кличе  долю  творити!
Чуєш,  стукає  вже  Новий  рік!
З  новим  щастям  ми  будемо  жити!
Приспів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709555
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 31.12.2016


Канікули


А  у  нас  канікули-  сумувати  ніколи,
У  зимовий  час  пошукайте  нас!
Лижі,  ковзани,  санчата
Люблять  хлопці  і  дівчата,
Білосніжні  візерунки,
Новорічні  подарунки.
А  у  нас  канікули  –  сумувати  ніколи,
У  весняний  час  пошукайте  нас!
В  час  весняний,  де  шукати?
Люблять  діти  погуляти.
Сонце    в  щоки  розцілує  –  
Ластовиння  намалює.
А  у  нас  канікули-  сумувати  ніколи,
Ви  у  літній    час  пошукайте  нас!
Літню  днину  наймилішу
Любить  дітвора  найбільше.
Залюбки  відпочиває
Й  про  книжки  не  забуває.
А  у  нас  канікули-  сумувати  ніколи,
У  осінній    час  пошукайте  нас!
В  час  осінньої  негоди
По  калюжах  діти  бродять.
Темні  хмари  розганяють,
В  піжмурки  із  сонцем  грають.
А  у  нас  канікули-
Сумувати  ніколи.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709032
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 28.12.2016


Найтяжча робота

НАЙТЯЖЧА  РОБОТА
Тут  безсилі  слова,  на  душі  курява,
Тут  життя  і  любов  серед  смерті,
Тут  промінчик  надії  серця  осява,
Тут  характери  сильні  і  вперті.
Тут  –  це  тут.  На  війні  .  А  вона  не  стиха,
Замаскована  в  зону  чи  інше.
Хто  є  в  білому  світі,  щоб  був  без  гріха?
Та  Всевишньому  звідти  видніше.
Їх  гріхи  –  захищати    священне,  своє.
(У  Харона  свій  відлік  і  квота)
Не  вгадаєш,  коли  мить  остання  проб’є,
Бо  війна  –  це  найтяжча  робота.
Там  різдвяні  вертепи,  пісні  голосні,
Коляда  і  щедрівки  веселі,
Тут  веселощі  стримані,  очі    журні,
Інші  час  розганя  каруселі…  
…Молодого  життя  осипається  цвіт,
Пелюстками  гаптує  скорботу.
Материнська  сльоза  обпече  цілий  світ.
Бо  війна  –  це    найтяжча    робота!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709029
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.12.2016


Мир краще, ніж добра війна

Цілуєш  осіннє  волосся,
А  я  непокірний  твій    чуб.
Життя  все-таки  відбулося,
Бо  поряд,  хто  серденьку  люб.

З  ким  можна  натхненно  мовчати,
Зігрітись,  уткнувшись  плечем,
Кого  можна  легко  дістати,
Чи  гострим  слівцем,  чи  плачем.

Будуєм:  наступна  цеглина,
До  неї  одна,  ще  одна...
У  нашій  маленькій  країні  
Мир  краще,  ніж  добра  війна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2016


Морський божок

Ця  неповторна  світла    мить,
Як  все  прекрасне  проминає.
Розлука  болісно  болить,
Між  нами  чайкою  шугає.
Затихло  море,повний  штиль,
Немов  ніколи  не  штормило,
І  не  воно  за  сотню  миль
Скарби  до  берега  прибило.
Морський  божок,  як  талісман,
Як  оберіг,  про  тебе  згадка.
Над  морем  стелиться  туман.
Ти  нерозгадана  загадка.
Такий  далекий  і  чужий,
І  водночас,  близький  до  згуби!
Над  нами  місяць  молодий,
Вуста  шепочуть:"  Люба,  любий..."
Минає  все.І  це  мине,
Як  молодості  дні  чудові,
Та  нас  любов  не  обмине:
Морський  божок-божок  любові.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2016


Спи, моя доню

(  колискова)
Нічка  глибока,  нічка  стоока,
Світ  голубий  покриває  рядном.
Спи,  моя  доню,  спи  кароока,
Зірка  висока  висить  над  вікном.
Зірко-зірнице,  тобі  не  спиться,
Ти  розкажи  про  далекі  світи,
Хай  моїй  доні  всесвіт  присниться,
Щоби  змогла  досягнуть  висоти.
Приспів:
Спи,  моя  доню,  спи,  моя  доле,
І  виростай  не  по  днях,  а  щомить,
Пісню  для  тебе  співає  поле,
Зірка-зірниця  для  тебе  не  спить.

Нічка  глибока,  нічка  стоока,
Снів  добра  фея,  матуся  зірниць,
Спи,  моя  доню,  спи,  кароока,
Книги  казок  сходять  дружно  з  полиць.
Солодко  спиться,  казочка  сниться,
З  неї  добро  пророста,  наче  квіт,
Хай  материнська  мрія  здійсниться,
Хай  буде  мирним  і  райдужним  світ.
Приспів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708685
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 26.12.2016


Родина

Розквітає  край  хати  калина,
Захмеліла  весняним  теплом.
Надвечір’ям  зібралась  родина  –  
Вся  родина  моя  за  столом.
Принесли    невсипущі    турботи
І  маленькі  невдачі,  і  сміх  –
З  дитсадочку,  зі  школи,  з  роботи  –
В  ріднім  домі  почуємо  всіх.
Приспів:
Бо  родина  на  те  і  родина,
Щоб  у  колі  найближчих  людей,
Була  думка  і  пісня  єдина,
Хліб  і  сіль,  і  розділений  день.

Від  порогу  ведуть  нас  дороги
У  близькі  і  далекі  світи.
Від  порогу  за  нами  тривоги
І  молитва,  щоб  далі  іти.
А  збереться  родина  гурточком,
Подолавши    стежки  і  шляхи,
І  черпають  синочки  і  дочки
Від  родини  добра  і  снаги.
Приспів
За  вікном  червоніє  калина,
Молодим  обійнята  сніжком,
Надвечір’ям  зібралась  родина  –  
Вся  родина  моя    за  столом.
Принесли    невсипущі    турботи
І  маленькі  невдачі,  і  сміх  –  
З  дитсадочку,  зі  школи,  з  роботи
В  ріднім  домі  почуємо  всіх.  
Приспів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708683
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 26.12.2016


Лети, моя пісне

На  щастя  батько  яблуні  садив,
На  щастя  мати  яблуні  плекала,
І  пісню  українську  –  диво  з  див  –
Вони  в  моє  життя  переливали.
І  заспівала  вранішня  душа,
І  молода  заквітувала  гілка,
І  срібно  запромінилась  роса,
Зачувши  весняного  дня  сопілку.
   Приспів:
Лети,  лети,  моя  невиспівана  пісня,
Розрадь  в  біді,  в  зажурі  обійми.
Хай  буде  так:  однині  і  вовік,  і    прісно  –
Любов  і  пісня  оберегом  між  людьми.

На  щастя  я  прийшла  в  безмежний  світ,
На  щастя  людям  серцем  заспівала,
У  пісні  мій  продовжиться  політ  ,
Я  піснею  омріяною  стала.
Нехай  додасть  вам  сили  і  снаги,
Хай  не  зміліють  ні  душа,  ні  слово,
Хай  сонячні  квітучі  береги
Хранять  мою  Вітчизну  калинову.
 Приспів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708341
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 24.12.2016


Нескорена країна

Моя  країно  неозора,  
Нетлінне  батьківське  тепло.
Чимало  ти  зазнала  горя,
Але  такого  не  було:  
Коли  піднявся  брат  на  брата
І  потекла  гаряча  кров…
Болять  мені  сьогодні  втрати
І  недоспівана  любов…
Приспів:
За  кожного  молюся  сина,
           що  на  землі  і  в  небесах.
Моя  нескорена  країна
           живе  і  житиме  в  віках!

Моя  нескорена,  найкраща,
Чом  зупинився  твій  політ,
Красу  твою  шматують  нащо,
І  нації  зривають  цвіт?
Не  буде  прощення  ніколи,  
Тому,  хто  нагострив  мечі.
Хто  кров’ю  кропить    мирне  поле  –  
Гіркими  будуть  калачі.
Приспів
Мою  нескорену  країну
Спаси,  Господь,    і  сохрани,
Моїй  нескореній,  єдиній
Високих  крил  не  обітни!
Вона  народжена  літати,
А  не  старців  тягнуть  торби.
Ще  заживем,  ще  буде  свято
І  радість  з  присмаком  журби…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708338
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 24.12.2016


Пізно

Вже  надто  пізно.Пізня  осінь
Така  самотня,  аж  стара,
До  двору  старостів  запросить,
Бо  час  вже  зимоньці,  пора!

Вже  надто  пізно  починати-
Слова  замерзнуть  на  вустах,
І  навіть  думка  покохати
Наводить  незбагненний  жах!

Тривожний  вітер  гулко  свище,
Та  не  проб"є  міцну  броню,
В  душі  мойого  кладовища  
Все  незбагненне  схороню...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708150
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2016


Полуничка

Моя  стежина  стрімко  йшла,
Дорогу  пані    перейшла.
Поглянув,  усміхнувся,  зблід  –  
Дививсь  захоплено  услід.
Приспів:
Тоненька  станом,  невеличка,
Тернові  очі.  Ніжне  личко…
До  чого  ж  гарна  молодичка,
Неначе  спіла  полуничка!

Коли,  чарівна,  розцвіла  ,
Кому  себе  ти  віддала,
Царівно,  Ладо,  Божий  дар,
Хто  п’є  солодкий  твій  нектар?
Приспів
Дивлюсь  захоплено  услід  –  
Не  перейти    ріку  убрід  –
Не  знаю,  як  тебе  і  звуть…
Щаслива  будь,  щаслива  будь!  
Приспів



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708145
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 23.12.2016


Не чужі

Я  вам  ніхто.Та  в  погляді  і  слові
Між  нами  ніжність  невимовна  є...
І  почуття  уже  напоготові,
Передлюбов"я  час  на  сполох  б"є!
Блаженний  час,  коли  говорять  душі
І  голос  їх  почують  небеса,
Коли  повірять  смертні  в  невмируще,
Зневірені  повірять  в  чудеса.
Не  проминіть.  Не  відверніть  свій  погляд
На  пошуки  незримої  межі.
Відчуйте  душ  родство    і  серця  поклик,
Бо  ми  вже  хтось,  бо  ми  вже  не  чужі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2016


Стояли хлопці коло криниці

Стояли  хлопці  коло  криниці,
А  я  по  воду  давай  ходить.
Казала  мати,  сняться  кислиці,
Тому,  хто  буде  мене  любить.
Приспів
Ой  мамо,  мамо,  хай  сняться  сливи,
Хай  сняться  груші    та  на  меду
Ой,  мамо,  мамо,  буду  щаслива,
Бо  я  до  щастя  по  воду  йду.

Стояли  хлопці  і  не  журились,
Та  до  одного  душа  вела,
Та  для  одного  серденько  билось,
Та  для  одного  я  розцвіла.
Приспів
Стояли  хлопці  коло  криниці
А  я  по  воду  з  відерцем  йшла,
Найкращий    хлопець  просив  напиться,
Йому  серденько  я  віддала.
Приспів
Стояли  хлопці  коло  криниці,
А  я  по  воду  давай  ходить.
Казала  мати  сняться  кислиці,
Тому,  хто  буде  мене  любить.
Приспів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707943
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 22.12.2016


Синьоокі снігурі

А  у  нашому  дворі  
Синьоокі  снігурі
З  першим  снігом  прибули
Сніжну  зиму  принесли.
Приспів:
Зимо,  зимонько,  зима,
Не  приходиш  ти  сама,
Снігурі  -  твої  пташки,
В  них  червоні  фартушки.

А  у  нашому  дворі
Синьоокі  снігурі  –  
Чорна  шапка,  фартушок
Із  червоних  ягідок.
Приспів
Годівничку  маєм  ми,
Помічничку  для  зими.
То  ж  у  нашому  дворі
Поселились  снігурі.
Приспів


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707795
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 21.12.2016


Дороги ведуть до Гребінки

Є  ,  Гребінко,  магічне  в  тобі,
Ти  сама  відчуваєш  і  знаєш,
Не  в  одній  прописалась  судьбі,
Не  в  однім  серці  ти  розквітаєш.
Приспів
У  тобі  все  земне  й  неземне,
Всі  відтінки  і  напіввідтінки,
Де  ти,  доле,  не  носиш  мене,
Та  дороги  ведуть  до    Гребінки.

Залізничників  край,  жниварів,  
Добродійників  щирих  і  чесних.
Ти  жила  у  звитязі  дідів,
У  нащадках  майбутніх  воскреснеш.
Приспів
У  простій  тебе  бачу  красі,
Синьоока  моя  українко,  
У  ромашках,  вербовій  косі,
Образ  твій  неповторний,  Гребінко!
Приспів
Із  тобою  обійнятих  днів,
Все  найкраще  творилось,  писалось,
Ти  бажала  попутних  вітрів,
Та  душа  неодмінно  верталась.
Приспів
Є  ,  Гребінко,  магічне  в  тобі,
Ти  сама  відчуваєш  і  знаєш,
Не  в  одній  прописалась  судьбі,
Не  в  однім  серці  ти  розквітаєш.
Приспів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707792
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 21.12.2016


Колискова

У  гнізді  тепленько    горобчику
Під  надійним  м’якеньким  крилом.
Засинай,  мій  маленький    хлопчику,
Материнським  зігрітий    теплом.
У  ведмедиці  є  ведмежатко,
А  у  кішечки  п’ять    кошенят,
Виростай,  моє  миле  дитятко,
Буду  пісеньку  тихо  співать.
...Непомітно  спливають  години,
День  за  днем  підростає  маля,
Як  наповнилась  щастям  родина,
Так  наповниться  щастям  земля.
Ще  попереду  йдуть  перші  кроки,
Перше  слово  і  перший  урок  –  
Батьківщини  добробут    і  спокій  
Берегтиме  колись  мій    синок.
Треба    спатоньки  і  виростати,
Сплять  звірятка,  ліси  і  поля...
Буду  пісеньку  тихо  співати
Люлі-люлі,  засни  немовля.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707476
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2016


Мої Лазірки


Мої  Лазірки,  моя  криниця.
Вода  цілюща,  добром  іскриться,
В  годину  смутку,  в  світлу  годину
До  тебе,  рідне  село,  прилину.

Спів  солов’їний,  вербові  коси  –
Тут  промайнуло  дитинство  босе.
Тепло  родинне  сонечком  сяє,
Ріка  любові  не  висихає.

Колосся  хлібне,  як  чисте  злото.
Труд  селянина  –  тяжка  робота.
Село  в  долині,  ставочки  сині  –  
Моя  столиця  на  Україні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707406
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2016


Мальви


Сіяла  мама  квіти,
В  мами  зростали  діти,
Сіяла  -  висівала,
Доленьку  засівала.
Приспів:
А  у  моєї  мами
Біля  садиби  мальви,
Сотні  вогнів  барвистих
Пахнуть  моїм  дитинством.
В  мами  червона  хустка  –
Світу  мого  пелюстка.
Мами  любов  безкрая
Мальвами  розквітає.
Приспів
В  мами  велике  серце  –
Плаче  воно  й  сміється.
Не  забувайте    діти  –
В  мами  найкраще  в  світі.
Приспів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707307
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 18.12.2016


Єднаймося


Я  вірю:  добро  все  здолає  –
І  радість  наповнює  груди.
Хай  зерно  добра  проростає,
Здоров’я  і  щастя  прибуде.
 Приспів:
Єднаймося,  люди,  єднаймось,
Добром  до  добра  пригортаймось  –
І  стане  нам  жити  світліше,
І  щастя  у  нас  буде  більше.

Помолимось  житу-пшениці,
З  любов’ю  плекаючи  ниву,
І  хлібом  вона  заіскриться
На  долю  крилату,  щасливу.
Приспів
На  краще  завжди  сподіваймось
З  молитвою  в  першооснові.
Мій  роде  -  народе,  єднаймось
У  вірі,  надії,  любові.
Приспів



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707305
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 18.12.2016


Діти і батьки

Тримає  батьківська  рука  –  
Із  нею  я    сильніша  вдвічі.
Я  молода,  бо  я  дочка,
Сімейні  цінності  правічні.
Родинне  вогнище  горить
І  зігріває  в  люту  стужу,
Бо  неможливо  загасить,
Що  невмирущу  має  душу.
                         Приспів
Діти  і  батьки  –
                     одного  древа  і  одної  крові,
Діти  і  батьки  -
                     основа  ми  правічної    любові.
Нема  і  не  було  зв'язків
                       міцніше  рідної  руки,
Нема  і  не  було  людей
                                     рідніш,  як  діти  і  батьки,
Діти  і  батьки,  діти  і  батьки...

Хай  дерево  на  ймення  рід
Ніяка  буря  не  зламає.
Допоки  світ,  допоки  цвіт
Родинне  дерево  квітчає.
Пливуть  роки,  пливуть  віки,
За  поколінням  покоління.
Нехай  же  виростуть  гілки
Такі  міцні,  як  і  коріння.
 Приспів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706377
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 13.12.2016


Праведна чиста душа вдвоє живе на землі



                                                                                                                                 Праведна  чиста  душа
                                                                                                                                 існування  поширює  грані…
                                                                                                                                   Втіху  з  минулого  п’є  –  
                                                                                                                                   вдвоє  живе  на  землі.
                                                                                                                                 Марк    Валерій  Марціал

Вчителю,  дні  і  літа,
Осипаються  ,  наче  листочки  –
Зріле  добро  пророста
І  дає  свої  щедрі  росточки.

Мудрість  сягає  глибин:
Недаремно  усе  і  не  марно…
Учні  сягнули  вершин
І  від  цього  на  серці  так  гарно!

Вчителю,  час  поспіша,
Час,  як  птах,  відліта  на  світанні:
Праведна  ,  чиста  душа
Існування  поширює  грані.

Думи  снують  і  снують  –
І  пропащого  дня  в  них  немає  –
Діти    до  школи  ідуть  –
Ваше  серце,  як  сонце,  світає!

Прикрих  годин  не  було,
Чи  їх  витерла  пам’ять,  як  дошку,
Спогадів  гріє  тепло  –
Усміхаються  рисочки  зморщок.

Шляхом  знайомим  пройти    б,
Поклонитись  шкільному  порогу
І  відкривати  світи  –
Тільки  не  носять  вже  ноги…

Пам’яттю  вчитель  живе.
(Книга  мудрості  гріє  і  гоє)
Втіху  з  минулого  п’є  –
Значить  жити  Учителю  вдвоє.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706376
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2016


Циганська доля

Циганська  доля  –  перекотиполе,
Котилася  на  доброму  коні,
Котилась  битим  шляхом,  чистим  полем,
Навіщо  ти  судилася  мені?
Всміхнувся  циган  гожий,  чорноокий,
Спинив  коня,  дорогу  запитав  –  
І  полетіли  разом  в  степ  широкий,
І  вільний    сокіл  нас  не  наздогнав.
Приспів:
Циганська  доля-  перекотиполе,
Циганська  доля  –  музика,  пісні,
Циганська  доля  –  степ  широкий,  воля!
Циганська  доля  випала  мені!

Циганська  доля,  де  твій  дім  шукати?
Тобі  співає  вітер  голосний,
З  тобою  зорі  будуть  танцювати
І  місяць  зачарований    ясний.
Дороги  дальні  думи  не  тривожать,
Візьме  в  обійми    незбагненний  світ.
Стара  циганка  долю  наворожить  –  
На  сотню  щедрих  і  яскравих      літ!
Приспів.
Циганська  доля  –  перекотиполе,
Котилася  на  доброму  коні,
Котилась  битим  шляхом,  чистим  полем,
Навіщо  ти  судилася  мені?
На  ранок  коні  куряву  здійняли,
Ще  довго  тліли  острівки  багать.
Яку  дорогу  зорі  віщували?
Лише  циганка  зможе  нагадать!
Приспів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706176
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 12.12.2016


Пахне село


В’ється  стежина  крута
І  до  села  поверта,
Де  розкошують  жита,
Лічить  зозуля  літа.
Скільки  пролинуло  літ,
Як  відкривав  білий  світ.
Чом  не  вертав  до  села,
Де  моя  юність  пройшла?
Приспів:
Пахне  село  споришем,  м’ятою  і  чебрецем,
Теплим  парним  молоком  і  запахучим  бузком.
В  пам’яті  спраглій  зрина  мати  весела  й  сумна,
Ніжність  святої  руки,  вірна  любов  на  віки…
В’ється  стежина  стрімка
І  поверта  до  струмка,
Де  животворна  вода  ,
Де  не  пристане  біда,
Де  закипала  любов
І  молода  грала  кров.
Пахли  медами  вуста,
Бо  то  вода  непроста…
Приспів
В’ється  стежина,  летить,
Де  наша  липа  шумить,
Де  наше  все  відбуло…
Скільки  це  років  пройшло?
Приспів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706016
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 11.12.2016


Батьку, наш батьку


Затишно  в  домі  від  теплого  слова,
Гріє  родину    сердечна  розмова
Батько  в  госпо́ді,то    горя  немає,
Батькове  серденько  всіх  зігріває.
Приспів:
Батька  долоні  –  для  сина  і  доні.
Батькові  роки  –  сполохані  коні:
Вчора  іще  веснограєм  летіли,
Шляхом  сьогодні  ішли  посивілим…

Вічні  турботи  господаря  дому  –  
Батько  не  знає  ні  свята,  ні  втоми,
А  вечорами  –гармонія  грає  –  
Батькова  пісня  родину  єднає.
Приспів
Батьку,  наш  батьку,  ми  всі  ваші  діти,
На  щастя,  на  долю  ,  благословіте!
Матусина  ніжність,  батькове  слово
З  нами  навіки,  немов  колискова.
Приспів
   

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706014
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 11.12.2016


Боже, пошли…

                                                                                                               Боже  пошли,  щоб  худоба  моя(  аби  тільки  не
                                                                                                               розум!)  сита  була  і  гладка…
                                                                                                                                             Квінт  Горацій  Флакк

Боже,  пошли,  щоби  розум  гнучким  був  і  вільним,
Щоби  його  не  приспали  і  не  відняли,
Не  опоїли  ворожим  присмаченим  зіллям
І  не  склювали  у  ситості  хижі  орли.
Хай  на  луговищі  добрім  худоба  пасеться,
Гладшає,  соків  впиваючи  щедрий  нектар,
І  причащає  людину,  як  зроду  ведеться,
Бо  лиш  людина-природи  велитель  і  цар.
Бо  лиш  людина  в  єднанні  з  земним  і  небесним,
Розумом  прагне  збагнути  безмежний  обшир,
Бо  лиш  людина  святими  ділами  воскресне
І  обирає  не  війни-  погроми,а  мир!
Розум  не  спи.Ситість  хай  тебе  не  присипає
І  збайдужілість,  і  слабкість  не  тягнуть  на  дно.
Боже,  пошли  милосердя  стражденному  краю,
Бо  не  буває  живому  тобі  все  одно.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705813
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.12.2016


Прочитаю прощальну записку

Прочитаю  прощальну  записку,
Занімію  в  собі,  заболю,
Закарбую  кожнісіньку  риску
На  світлині  прощання.Люблю!
Ще  люблю.Вітер  птахом  шугає,
Пригортає  до  серця  тепло,
І  воно  потихеньку  згасає,
Ніби  зовсім  його  не  було.
У  тобі  розчинилась  не    марно,
Передавши  скарбницю  тепла.
Тільки  Бог  знає,  як  було  гарно!
Недаремно  на  світі  жила!
Недаремно  дні-ночі  низала,
Заплітала  в  тужаві  роки,
Я  себе  у  тобі  відшукала,
Та  списались  про  нас  сторінки...
Прочитаю  прощальну  записку,
Намагаюсь  тебе  відпустить,
А  душа  не  знаходить  прихистку,
Як  розчахнута  гілка  болить...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705810
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2016


Посульська ніч

Чи  то  зорі,  чи  очі,
Чи  кохання,  чи  зрада?
У  Посульської  ночі  
Таємниць  міріади.

Короп  плесо  гойдає
Очерет  шепче  рясці:
«Він  на  неї  чекає  –  
 Починається  казка!»

А  тоді,  вже  як  буде,
А  тоді,  як  складеться.
Будуть  свята  і  будні  –  
Серце  солодко  б’ється…

Сойки  зойкають  сонно:
То  сміються,  то    плачуть.
Схарапуджені  коні,  
Наче  привиди,  скачуть.                      


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705664
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2016


Мамо, не сердься

Мамочко,  мамо,  я  виростаю,
Зорі  у  жмені  ловлю.
Мамочко,  мамо,  я  відчуваю
Сяйво  на  ймення  "люблю".
Серце  палке,    коханню    відкрите,
Це  неймовірно!  Проте,
Я  одночасно  сонце  і  вітер,
Грішне  в  мені  і  святе...
Приспів:
Мамочко,мамо,  не  сердься,
Що  в  долі  вітри-  вітровії,
В  мені  твоє  б"ється  серце,
В  мені  твої  мріють  мрії

Мамочко,  мамо,я  пам"ятаю
Звуки  дитинства  ясні.
Мамочко  я  виростаю-
Інші  співаю  пісні.
Ти  зрозумієш  серцем-душею
Юності  час  непростий,
Донею  буду  завше  твоєю,
Мамочко,  мамо,  прости...
Приспів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705660
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 09.12.2016


Не для війни

Не  для  війни  ростила  мати  сина,
Любов'ю  огортала,  мов  крильми.
Не  для  війни  міцніли  дух  і  сила,
І  шана  поміж  добрими  людьми.
Здавалося,  всі  війни  відболіли,
Ромашками  окопи  заросли,
Та  полини  сивіють,як  сивіли,
Коли  іще  діди  по  них  ішли...
Приспів:
Як  тяжко  жити  і  переживати,
Бо  трощить  долі  навісна  війна.
Вернись  живим  –  благає  кожна  мати.
Вернися,  сину,  –  молиться  вона...
Не  для  війни  плекали  люди  мрії
І  відпускали  у  безмежний  вир  –
Бо  віра  переможе  безнадію,
Бо  віра  принесе  жаданий  мир.
Не  для  війни  земля  вдягала  шати
І  солов'ї  розбурхували  сни.
Ми  в  світ  прийшли  творити  і  кохати,
І  жити  ми  прийшли  не  для  війни.
Приспів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705500
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 08.12.2016


Вчителю

Вчителю,  осінні  ранки  кличуть
Засівати  острів  Знань  безмежний.
Журавлі  світанком  закурличуть
І  вразливе  серце  розбентежать.
Стільки  літ,  а  все,  немов  уперше:
Класна      дошка  і  дитячі  очі,
І  вогонь,  що  з  серця  свого  креше…
Вчителі  –  найкращі  в  світі  зодчі!
Ліплять  космонавта,  журналіста,
Водія  потужного  експресу,
Тренера,  народного  артиста,
Вченого,  хірурга,  поетесу…
В  кожному  –  учителя  частина,
В  кожному  –    знання    його  багаті.
Він  з  людини  створює  людину,
Щоб  було  із  кого  приклад  брати.
Вчителю,  пора  осіння  срібна
У  житті  і  долі  неминуча.
Не  чекаєш  золота  і  срібла  –    
Тільки  вдячних  і  розумних  учнів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705148
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2016


Жінка любить вухами


А  жінка  любить  вухами,
А  жінка  любить  слухати:
Тоді  вона  палає,
Цвіте  –    не  відцвітає!

А  чоловік  не  слухає,
Що  жінка  любить  вухами.
В  словах  не  розсипається
І  що  такий  –  не  кається!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705145
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 06.12.2016


Бувай здоровий!

         
Життя  живеться,  полотно  прядеться.
Хіба  любила,    кого  заманеться?
Любила  сокола,  у  душу  не  дивилась,
А  в  нього  серце  горобине  билось.
До  серця  пригортав,  заприсягався,
До  іншої  моргав  та  залицявся,
До  іншої  дорога  недалека:
Любов  згоріла,  як  суха  смерека.
На  сірий  попіл,  дим  перетворилась  –
І  слова  доброго  для  мене  не  лишилось.
Ні  слова  доброго,  а  ні  пів-слова  –
Чужий  -  чужинонько,  бувай  здоровий!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704961
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2016


Ти мені був цікавий

Ти  мені  був  цікавий,
Тільки  щось  не  зрослось,  не  збулось,
Не  пішло  далі  кави,
Не  з’єдналося  і  не  злилось.

Час  моргає  лукавий:
Подивися,  ще  добрий  козак!
Ти  мені  ще  цікавий
Без  усього  отого.  А  так…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704957
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2016


Не минається

Кожен  день  не  минається,
Кожен  день  відбивається
У  очах  і  потрошку  –  
У  сивинах  і  зморшках…
А  коли  все  минається
Від  життя  залишаються
Не  мороки-  морошки,
А  хороше,  хороше…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704764
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2016


Терпімо, брате

Терпімо,брате.  Що  іще  лишилось?
Кривавий  шлях  не  змиється  дощем.
Здається,  небо  з  Богом  посварилось
І  ми  на  місці  сотню  літ  ідем.
Здається,світлий  шлях  все  ближче,  ближче,
Виснажує,  видушує  нутро,
Здається  скоро.Тільки  свищик  свище
На  тому  місці,  де  було  село.
А  велемудрі  нами  поганяють
Не  гірш  від    тих,  що  вже  перебули,
По  шию  у  могилу  заганяють,
А  ми  живучі,ми  не  полягли.
Не  повелись  на  словеса  облудні,
Коли  немає  і  не  буде  справ,
Як  не  свої,  то  ще  якісь  приблудні
В  команді  тих,  хто  обманув  і  крав.
Подавляться,докравши  усе  чисто,
Їх  сліду  не  лишиться  від  грози!
Пречиста  Діва,  Матінка  Пречиста
Вкраїні  очі  витре  від  сльози.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704763
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.12.2016