Олена Акіко

Сторінки (2/147):  « 1 2 »

У березні

Відспівують  птахи  весняний  день,
І  сонце  до  південної  гори  дісталось,
І  лине  тихий  вечоровий  березень
Вже  прохолодою  -  тепла  замало.

Пливуть  повз  дні  мовчазні  качури,
Спокійною  легкою  течією  
Весна  заходить  в  нашу  кров  і  плоть
І  закликає  танцювати  з  нею.

Нам  не  уникнути  ласкавих  вечорниць,
Не  заховатись  від  веснянок  наодинці.
Нас  дні  гойдатимуть  сережками  ліщин,
І  лоскотатимуть  муркотиком  вербиці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2021


Мрійлива

Осінь  давно  віднесла  
до  свого  архіву  мій  спогад
про  жовте  листя  в  дитинстві  
і  шлях  від  дому  до  школи.
Чому  ж  я  ще  йду  і  досі  
тією  ж  дорогою  в  осінь?
Чому  чекаю  на  диво,
на  мить  замруживши  очі?
Тому,  що  занадто  мрійлива
і  змінюватись  не  хочу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829163
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2019


Це тільки тіні від тюльпанів

Це  тільки  тіні  від  тюльпанів,  які  цвістимуть  навесні

Чекати  на  тебе
як  на  квіти  абрикосів,  що  промайнуть  швидко  у  квітні,
або  як  на  глибокі  думки,  що  неодмінно  з'являться,  притягнені  спогляданням  тяжіння  весни
до  теплих  надій  і  звітів  про  непридбану  нерухомість  на  узбережжі  південних  морів,  коли  згасає  на  заході  небокраю  перший  сонячний   день  року,  який  нас  обох  зігрів,  хоч  ми  і  перебували  на  далекій  відстані,

або,  притрушуючи  уявним  ванільним  цукром  гіркі  думки  недостатньо  міцного  еспресо  біля  кавової  машини  на  офісній  кухні,   збагатившись  довірою  колег,  не  вслуховуючись  проте  в  їх  балачки  про  відсутніх  того  дня  співробітників  чи  співучасників  міжгалузевих  конфліктів  чи  мітингів,  дотримуватись  вірновизначеної  дистанції  до  них  і  до  тебе,  вітати  кожну  людину  дня  з  добрим  серцем  і  чистими  думками,  бо  з  ними  усіма  десь  є  і  ти,  досі  не  знайдений.

Під  вечір,  замикаючи  двері  дня,  пити  чай,  нагрітий  на  вогні  денних  чекань,  підсолоджений  файними  фантазійними  квіточками  власного  ботанічного  саду  іллюзій,  вдивляючись  в  знайомі  з  юності  риси  сутінкових  зітхань,  а  потім,  відповідати  на  всі  дзвінки  і  запрошення,  бути  там,  де  доля  проклала  дороги  та  трафіки,  шукати  тебе  всюди,  де  тільки  зможу,  цілу  ніч.  

А  чекати  на  тебе  може  бути  улюбленою  справою,
доки  не  освідчуся  сама  собі  в  її  марності.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825931
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 18.02.2019


Бабине літо

Ти  сидиш  на  балконі,  фарбуєш  нігті,  Лоліто,
жовтіють  дерева;  кажуть,  це  бабине  літо,
горить  осінь  теплим  своїм  дивоцвітом,
а  тобі  так  хороше  на  сонці  отак  сидіти.
Доторкаєшся  вічності  скронями  останніх  кульбабок,
пурхаєш  метеликом  між  снами  втомлених  бабок,
і  губиш  останні  шанси  піднятись  до  неба,
яке  файно-блакитне  саме  звідсіля,  і  вище  не  треба.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813251
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2018


Як довго ми не бачились з тобою!

Як  довго  ми  не  бачились  з  тобою!
І  знову  осінь  і  її  тепло
єднає  нас  журбою  золотою.
О,  як  же  тяжко,  зле  мені  було

самій,  загорнутій  в  свої  печалі,
і  струни  серця  довго  так  мовчали!  

О,  час  дрімотний  уже  близько  так!
І  я  не  сплю,  мандрую  тільки  в  мріях,
ти  подаєш  мені  магічний  знак,
твій  вітер  у  мої  вітрила  віє.

У  нас  одне  на  двох  тепло  осіннє,
ми  вдвох  і  сонце  і  його  проміння.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755198
рубрика: Поезія, Містика
дата поступления 13.10.2017


Закохана, залюблена у слово

[i]Присвята  Олі  Шнуренко  з  нагоди  її  дня  Народження[/i]

Закохана,  залюблена  у  слово,
Травневим  цвітом  босоніж  прийшла,
Відкрила  іншим  невідомі  мови,  
Із  рідних  квітів  нам  віночків  наплела,
На  Купала  Русалонькою  стала
І  за  коханим  до  моря  попливла,
В  її  віночки  річка  Рось  убралась,
Вона  ж  чарується:    любов  свою  знайшла.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735245
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.05.2017


Печатка твого поцілунку

Колись  і  він  настане
день  на  Землі  останній,
Сонцю  світити  обридне  
в  думці  післяобідній.

І    що  я  скажу  наостанок,
як  зоряна  баня  постане?
Нічого  я  вже  не  встигну
і  ти  прийдеш  дуже  пізно.

О,  як  мені  всього  замало!
Остання  година  настала.
Слабкість  свою  відчуваю,
що  недолюбила  каюсь.

Ось  гине  останнє  світло,
від  Місяця  не  відбите,
остання  помилка  в  рахунку,
печатка  твого  поцілунку.

______________________
Це  вільний  переклад  мого  віршику,  написаного    ще  під  час  навчання  в  школі.  Ось  мій  оригінал:

Когда-нибудь  он  настанет
День  самый  последний,
И  солнце  светить  устанет  
В  дымке  послеобедней,

И  разразится  вечер
Зарею  своею  алой
И  будут  в  памяти  встречи,
Как  мне  всего  мало!

И  что  я  скажу  напоследок,
Когда  загорятся  звезды?
Ничего  я  уже  не  успею,  
И  ты  придешь  слишком  поздно.

Потух  закат.  Последняя  ошибка
Давно  уже  затеряна  в  счетах.
Тень  поцелуя  и  моя  улыбка:
Мечта  и  страх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2017


Я з вами, горобці мого подвір'я

Я  з  вами,  горобці  мого  подвір'я,
куди  б  іще  ця  доля  мене  не  занесла!
Я  з  вами,  у  калюжі  мию  пір'я,  
на  сонці  гріюсь  у  неділю,  що  воскресла.

Пилюка  чорнозему  незбагненна:
ця  тонка  пудра  зцілює  всі  рани.
Гадала,  що  я  -  ластівка  -  даремно.
Прийміть  у  друзі,  горобці,  я  з  вами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730833
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2017


Неділя у квітні

Люди  приходять  в  це  життя  голі  і  безпомічні,  набувають  звичок  і  намагаються  втілюватись  в  образи,  які  самі  собі  вигадали,  а  любов  це  також  образ,  і  тому  несправжність  в  усьому  унеможливлює  зустріч  двох  любовей.
*#*#*
Мені  наснилось:  я  пішла  по  хліб  уранці  гола.
Привітне  Сонце  гріло  з  висоти  своїх  небес,
Ніхто  мені  дорогою  не  стрівся,
Не  здивувався  за  прилавком  продавець.
Подумала:  от  так  життя  минає,
Цвіте  калина,  в  лісі  папороть  цвіте,
А  місто  рідне  тебе  не  помітить,
Втекти  нема  куди,  ти  все  одно  додому  знов  прийдеш.
Заміниш  меблі,  таці  і  тарелі,
Білизну,  капці;  будеш  пити  чай.
Якась  сусідка  знов  насіє  чорнобривців,
З  вікна  їх  видно.  Горобці  летять.  Бувай.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2017


Шоколадна панна

Шоколадна  панно!  Еротика  днів  зимових,
я  -  торішній  листочок  клена,  що  майже  зотлів.
У  студені  часи  торкнусь  твоїх  вуст  пурпурових,
до  весни  буду  пити  твій  гарячий,  густий  напій.

Я  вдихатиму  чари,  видихатиму  тінь  прозріння,
що  впаде  наче  іній  на  долівку  холодну  зі  сну,
у  тобі  я  знайду  і  гріх  і  від  нього  ж  спасіння,
вгамувавши  жагу,  благовісну  зустріну  весну.

_________________________________
За  картиною  на  кленовому  листку  китайського  художника  Хуан  Тай  Шань.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728939
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.04.2017


Дощове

Знов  дощ  іде,  і  всі  поети  нагострили  олівці,
а  всі  художники  засіли  за  мольберти,
і  твій  курсор  пульсує:  тільки  будь  відвертим,
не  грім,  не  блискавиця,  це  жага  бринить  в  твоїй  руці.
............................................................................
А  від  любові  ліки  -  це  сама  ж  любов:
любити  ближніх,  якщо  дальні  відцурались,
любити  дальніх,  якщо  так  вже  тяжко  склалось,
що  хтось  із  ближніх  тихо  в  вічність  перейшов.

Якби  ж  то  ми  любили  тих,  хто  просить:  "полюби",
а  не  втрачали  час  у  мріях  про  незнаних,
було  б  на  світі  менше  злої  боротьби,
а  більше  щастя  і  закоханих-коханих.
..................................................................
Так,  дощ  іде,  поете,  не  сумуй.  Сідай,  пиши!
Не  поспішай  лише  написаним  ділитись.
Буває  так,  що  і  від  правди  ніде  дітись:
тобі  лише  самому  твої  твори  до  душі.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724413
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2017


Мрієтворний час

Природа  прокидається.  Зі  сну
холодні  ранки  нам  дарують  рясні  роси
і  миють  панни  кам'яної  пишні  коси
і  пролісків  голосять  новину.

Це  мрієтворний,  доленосний  час,
коли  тобі  від  радості  не  спиться,
на  волю  відпускаєш  ти  синицю,
щоб  птах  свободи  познайомив  нас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2017


Студене

1.
Перехворіти,  паростками  снів  відчути  те,  чого  хотілось  до  нестями,
залишити  у  мріях  те,  що  з  нами  не  відбулось  насправді  поки  що,
прокинутись  і,  сумніви  відкинувши  назавжди,
до  тебе  йти,  в  любові  відшукати  правди,
які  б  на  мене  не  чекали  там  шляхи,
дійти  до  того  перехрестя  долі,  де
твої  обійми  і  тепло,  де  ти  зі  мною.

2.
Ну  ось  і  я  прийшла  до  тебе
вклонитись  і  почути  слово,
що  заблукала,  що  не  для  мене
чужі  співають  солов'ї  в  чужих  дібровах.
Ні  виправдань,  ні  сподівань,
лише  у  очі  зазирнути,
за  мить,  в  яку  з  тобою  бути,  
холодну  вічність  відштовхнути,
і  полюбити,  і  за  любов  страждати  знову  й  знову.  

3.
З  тобою  стану  деревом  одним,
якого  листя  шепотітиме  вустами
про  все,  чого  не  сталось  ще  із  нами
на  протязі  холодних  довгих  зим
і  теплих  літ,  чомусь  таких  коротких,
і  міжсезонь,  що  застилають  очі
дрібним  дощем,  ілюзії  туманом,  
і  крижаною  мрякою  вагань,
в  такий  непевний  і  неясний  час,
чекання  зріє  або  гріє  нас.

4.
Коли  зачинить  браму  осінь
до  мого  саду  назавжди
і  заросте  травою  й  споришем
моя  стежина  (я  надіюсь,  що)  до  неба,
тоді  я  перестану  мріяти  про  тебе,
мій  alter  ego,  мій  незнаний,  ти,
кому  пишу  усі  свої  листи,
тоді  прийду  до  тебе  без  запросин.

5.
В  місті  тонули  дні
в  дрібних  калюжах  (і)  без  вісти,
клацали  чужі  запальнички,
взуваючи  холод  зими
цигарковими  прутнями,
руки  нерозважливо
застібали  і  розстібали  гудзики,
(дешево  відсвічували  блискавки)
голос  пророчий  замовк,
припинивши  своє  безсрібництво,
натомість  відкрився  інший
і  мовчки  циганив  золото.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2017


Меланхолійне

Війна  і  мир  і  ціни  на  пальне
перебувають  у  залежності  постійній;
а  ти  лише  спостерігач  меланхолійний,
твої  дороги  вічно  замкнені  в  одне
зміїно-нескінченне  рондо  із  повернень
до  себе,  до  родючості  глибин,  
де  власні  війни  і  ти  з  самим  собою,  сам,  один.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707280
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.12.2016


Тепла течія

Не  прилітають  птахи  зимувати,
Глобальне  потепління  нас  торкнулось  теж.
Гольфстрім  не  хоче  скандінавів  зігрівати.
Чи  правда,  що  тепло  не  має  меж?

Я  трохи  повивчала  список  щасливчиків.  Найщасливіші  в  світі  є  данці,  також  там  на  початку  -  костаріканці  з  іншими  європейцями.  Розумію  більше  костаріканців:  там  райські  природні  умови.  Зустрічала  в  Парижі  одного  з  них:  хлопець  вивчав  математику  в  університеті,  був  завжди  в  доброму  настрої,  казав,  що  у  нього  на  батьківщині  часто  співають,  танцюють,  святкують  таким  чином  з  найменшого  приводу.  
З  данцями  особисто  зустрітись  не  довелось,  та  я  чула,  як  висловлював  своє  захоплення  російський  парубок,  що  бебісітерував  саме  в  сім'ї  данки  і  німця,  доглядав  за  двома  дітьми,  досить  дорослими,  мабуть  сімейна  пара  полюбляла  проводити  вечори  десь  індесь.  Так  захопленням  парубка  були  відмінна  фігура  і  бюст  данки-мами.  Цікаво  було,  чи  бачив  він  саме  голу  фігуру,  чи  тільки  вдало  зодягнену,  але  я  так  і  не  наважилась  запитати.  Він  чомусь  був  впевнений,  що  жіноча  привабливість  це  і  є  основна  національна  риса  данок,  і  висловлювався  про  неї  саме  з  таким  захопленням,  як  і  костаріканець  про  свої  рідні  краї.  Насправді  всім  відомо,  що  данці  задоволені  своїм  життям  тому,  що  бездоганно  організували  його.  
Якщо  це  так,  то    портрет  найщасливішої  нації  в  світі  я  можу  собі  уявити.  І  все  ж  таки,  здається,  мені  ближче  теплі  костаріканські  краї.  Хоча,  від  мого  голосу  нічого  не  залежть.
Гадаю,  все  ж  що  насправді  щасливий  той,  хто  своїм  щастям  може  поділитись:  в  цьому  і  формальний  доказ  і  чуттєве,  природне  підтвердження.  Тому  на  мене  справив  таке  враження  костаріканець,  а  на  російського  хлопця  -  данка.  Здається,  ми  так  багато  та  марно  філософствуємо  з  питань  "що  таке  щастя,  любов,  тощо",  замість  того,  щоб  відчути  себе  щасливим,  закоханим,  і  тоді  вже  розводити  філософію,  тобто  просто  змінити  порядок  дій,  гадаю  результат  повинен  покращитись.  Тому,  як  почуватимемо  себе  щасливими  і  ділитимемось  з  друзями,  то  всім  буде  файно!  А  ще,  потроху  кожен  з  нас  зробить  свій  внесок  у  підвищення  рівня  щастя  нашої  нації.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706365
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2016


Le 21. La nuit. Lundi (переклад французькою вірша А. Ахматової)

Переклад  вірша  "Двадцать  первое.  Ночь.  Понедельник"  Анни  Ахматової  на  французьку

Le  21.  La  nuit.  Lundi.
La  capitale  est  dans  la  brume,  triste.
Une  fois,  oisif  on  a  dit
Que  l'amour  sur  Terre  existe.

De  la  paresse  ou  de  l'ennui,  quoi  de  pire  ?
On  l'a  cru,  on  a  rempli  les  jours  :
On  attend  des  rendez-vous,  on  a  peur  des  déchirures
Et  on  chante  les  chansons  d'amour.

Mais  le  mystère  s'ouvre  pour  certains,
le  silence  les  couvre  ainsi…
Je  suis  tombée  sur  ça  par  hasard  
Et  je  suis  malade  depuis

________
Merci  beaucoup  Sarrah  Н.  pour  la  correction!
Дякую  Сарі  Х.  за  правки.


Оригінал  

Анна  Ахматова

Двадцать  первое.  Ночь.  Понедельник.
Очертанья  столицы  во  мгле.
Сочинил  же  какой-то  бездельник,  
что  бывает  любовь  на  Земле

И  от  лености  или  со  скуки
Все  поверили,  так  и  живут:
Ждут  свиданий,  боятся  разлуки
И  любовные  песни  поют.

Но  иным  открывается  тайна
И  почиет  на  них  тишина…
Я  на  это  наткнулась  случайно
И  с  тех  пор  всё  как  будто  больна.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702035
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 21.11.2016


Кава разом

Тебе  не  знаю,  ти  мені  -  чужий.
Сидиш  в  неділю  в  кріслі,  каву  п'єш,
котра  година  -  ти  не  знаєш  теж,
це  мить,  коли  ти  -  бездоганно  мій.
Моє  горнятко  -  біля  вуст  твоїх,
ти  п'єш  мій  подих,  я  -  твоє  зізнання,
із  вічності  любові  -  мить  кохання.
О,  дякую,  що  ти  відчути  зміг
мої  долоні  в  тебе  на  чолі
і  серце,  що  забилось  також  швидше.
Ми  поряд,  чи  далеко,  -  на  Землі,
нам  випадковість  зустріч  ще  напише.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2016


Моя Земля запнулась в хмари

[i]Листівка  поштова[/i]

Моя  Земля  запнулась  в  хмари,
моїй  Землі  так  мало  літ,
ось  скоро  вже  мороз  ударить,
мої  зупинить  кораблі,
і  мрій  моїх  пташиний  вирій
летить  на  південь,  до  тепла.
В  твоїх  долонях  руки  грію.
Цілую.  Я.  Твоя  мала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696089
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2016


З ніжним Сонцем наодинці

Прекрасна  осене,  о  панно  золота!
Я  від  обійм  твоїх  шукала  порятунку,
Запобігала  довго  близькості  стосунків,
Та  ахіллесова  знайшлась  таки  п'ята.

Ти  загорнула  у  туман  нічне  довкілля,
Холодний  ранок  нишком  сутінки  зібгав
І  вийшло  сонце  з  партизанського  підпілля,
Теплом  чаруючи  шовковим  без  підстав.

Це  підсвідоме,  притаманне  тільки  жінці,
Сліпе  бажання  віддаватись  нескінченно:
Я  наче  вперше  в  білій  сукні  наречена
Із  твоїм  ніжним  Сонцем  наодинці.

15.10.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694788
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.10.2016


Сохне вечір жовтим листям горобини

Сохне  вечір  жовтим  листям  горобини,
тихо  гасне  в  небі  сонячний  ліхтар.
Восени  також  бувають  іменини.
Що  ж  так  сумно,  наче  в  долі  взяв  хабар?

Вже  на  все  накладено  вердикт  осінній:
пожовкле  листя  сушить  спогади  сумні,
грунт  потроху  входить  в  стан  заціпеніння  
і  снить  узлісся  про  світанки  весняні,

і  лише  ми  з  тобою  поспішаємо,
йдемо  на  зустріч  через  сни  і  дні,
на  пори  року  ми  уваги  не  звертаємо,
бо  не  звернемо  ми  зі  шляху,  ні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2016


Літні острови вересневого моря

1
Морська  троянда.  Чи  я  тільки  сню?
Що  в  моїм  серці:  біль,  чи  лише  мрія?
Твої  шипи  вже  серцем  володіють,
Коли  ж  пелюстки  колір  свій  покажуть  дню?

Пірнаю  в  море,  щоб  тебе  знайти:
Твій  аромат  принесли  хвилі  на  світанку.
Тобі  належить  моє  серце  до  останку
І  я  прийду    до  тебе  через  всі  світи.

2
О,  це  назавжди  відходить  літо
у  вічну  подорож  на  човні.
Принцеса*  померла,  мрії  розбито,
зів'яли  квіти.  Осінні  дні.
Порти  і  шляхи  назад  вже  закрито
і  дива  не  буде  і  жарти  сумні,
в  ніщо  нізвідки  не  полетіти
і  не  зрадіти  новій  весні,
бо  не  повернеться  більше  літо
на  мою  пристань.  Осінні  дні.

3
Все  повториться:  день  і  ніч
і  початок  останнього  літа,
вишень  смак  і  зміна  сторіч,
мить  кохання,  час  липи  цвіту.
Все  колись  наснилося  вже,
пригадай,  все  було  і  буде,
ти  все  знаєш,  не  має  меж
лиш  любов  і  колись  ти  полюбиш.

"Допоки  серце  не  розбито
йому  любові  не  відчути,
допоки  крові  не  пролито  
ціни  життя  нам  не  збагнути"

4
Ось  ця  дивна  пора  вереснева,  коли  тепло  ще  тримається  за  гілки  дерев,  та  ти  знаєш,  що  повернення  не  буде,  наступний  крок  -  це  холоди.  І  в  цій  нетривкій  рівновазі  ефемерна  балерина  застигла,  простягнувши  долоні  до  Сонця.  Розкуйовджені  мандрівники-хмарки  пролітають  мирно  вгорі,  ведуть  своє  дбайливе  спостереження,  нічим  нікого  не  тривожачи.  

5
Навмання,  за  грою  повік
до  лискучих  шарів  атмосфери.
Ти  вгадати  таки  не  зміг,
хто  я:  чорна  чи  біла  пантера.
Я  рушаю.  Між  нами  лиш  крок.
Ти  рушаєш  і  ми  зникаєм
вдвох  у  віддзеркаллі  думок:
я  про  тебе  нічого  не  знаю.

__________________________
*Діана

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2016


Ніколи ніхто крім тебе

Спроба  перекладу  з  французької  
Роберт  Деснос  Jamais  d'autre  que  toi

Ніколи  ніхто  крім  тебе  всупереч  зіркам  і  самотностям
Всупереч  нарузі  над  деревом  під  покровом  ночі
Ніколи  ніхто  крім  тебе  не  йтиме  далі  своєю  дорогою  яка  є  моєю
Чим  більше  ти  віддаляєшся  тим  більшою  стає  твоя  тінь
Ніколи  ніхто  крім  тебе  не  привітає  море  на  світанку  коли  втомлений  від  поневірянь  виходячи  з  темних  лісів  і  хащів  кропиви  я  прямуватиму  до  піни  морської
Ніхто  крім  тебе  не  покладе  свої  руки  на  моє  чоло  і  мої  очі
Ніхто  крім  тебе  і  я  заперечую  брехню  і  невірність
Цей  човен  тримає  якір  якого  ти  можеш  відрубати
Ніколи  ніхто  крім  тебе
Полонений  орел  в  клітці  точить  потроху  мідні  окислені  грати
Оце  так  втеча!
Ця  неділя  відзначена  солов'їним  співом  в  тендітно-зелених  лісах  нудьгою  маленьких  дівчат  в  присутності  клітки  де  метушиться  синиця  тоді  як  на  самотній  вулиці  сонце  повільно  пересуває  свою  тонку  лінію  теплим  тротуаром
Ми  перейдемо  до  інших  ліній
Ніколи  ніколи  ніхто  крім  тебе
І  я  сам  на  сам  один  наче  вицвілий  плющ  присадибних  ділянок  передмістя  сам  наче  скляний  кухоль
І  ти  тільки  ти.
____________________________
Jamais  d'autre  que  toi  en  dépit  des  étoiles  et  des  solitudes
En  dépit  des  mutilations  d'arbre  à  la  tombée  de  la  nuit
Jamais  d'autre  que  toi  ne  poursuivra  son  chemin  qui  est  le  mien
Plus  tu  t'eloignes  plus  ton  ombre  s'agrandit
Jamais  d'autre  que  toi  ne  saluera  la  mer  à  l'aube  quand  fatigué  d'errer  moi  sorti  des  forêts  tenebreuses  et  des  boissons  d'orties  je  marcherai  vers  écume  
Jamais  d'autre  que  toi  ne  posera  sa  main  sur  mon  front  et  mes  yeux
Jamais  d'autre  que  toi  et  je  nie  le  mensonge  et  l'infidélité
Ce  navire  à  l'ancre  tu  peux  couper  sa  corde
Jamais  d'autre  que  toi
L'aigle  prisonnier  dans  une  cage    ronge  lentement  les  barreaux  de  cuivre  vert-de-grisés
Quelle  evasion!
C'est  le  dimanche  marqué  par  le  chant  des  rossignols  dans  les  bois  d'un  vert  tendre  l'ennui  des  petites  filles  en  presence  d'une  cage  ou  s'agite  un  serin  tandis  que  dans  la  rue  solitaire  le  soleil  déplace  lentement  sa  ligne  mince  sur  le  trottoir  chaud
Nous  passerons  d'autres  lignes
Jamais  jamais  d'autre  que  toi
Et  moi  seul  seul  seul  comme  le  lierre  fané  des  jardins  de  banlieue  seul  comme  le  verre
Et  toi  jamais  d'autre  que  toi.

______________________________
Дякую  Олі  Шнуренко  за  перечитування  мого  перекладу  і  внесені  поправки

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685024
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 21.08.2016


серпневі сієсти

1
Коли  місто  накриє  ніч
Ковдрою  теплого  неба
Ти    мене  тільки  поклич,
Я  прилечу  до  тебе
Майстре  мій
Я  про  руки  твої  лише  мрію,
Тесле  мій,
Я  твоя  Марія

2
Це  була  модифікація  пам'яті
Повернись  обличчям  до  вулиці
Що  не  сталось,  те  ще  відбудеться
Крейда  пише  на  асфальті  повісті
Та  роман  у  твоїй  підсвідомості
не  облиш  на  поталу.  Шануймося
Ми  з  тобою  ще  познайомимось.

3
Я  хворіла  разом  з  каштанами,  піднімалась  з  бузком  вище  смогу,
Мандрувала  у  часі  магноліями  до  третинного  періоду  реліктами  симфонічного  натхнення
Просто  неба
До  тебе.

4
У  неї  на  заколці  були  метелики
Вони  парувались  в  нереальному  світі
Тому  у  неї  не  народжувались  діти
Її  ідеї  були  химерні
Ніхто  не  міг  її  наздогнати
Коли  вона  збиралась  злітати

5
Жартувала
Водою  з  криниці  тебе  поливала
Не  помітила,  що  Сонце  в  зеніті  стояло
Не  любила
І  чи  любиш  мене,  не  питала
Розійшлись  і  забула
Сьогодні  згадала

6
Люблю  томатний  присмак  серпня
Настояний  на  спаських  снах
В  твоїх  обіймах  мрійнопевних,
Нерукотворних,  недоздійсненних
В  пожухлих  травах-віщунах,
Що  все  ж  шепочуть:  не  відверне
До  тебе  вперта  доля  шлях

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2016


Липневі мрії

Буває  так,  що  й  добре,  що  дощить,
І  коси  мої  пишні  й  кучеряві,
І  вже  здається,  ось,  настане  мить...
Та  мить  проходить  повз  мене,  роззяву.

Хоч  дні  коротші,  мухи  ще  не  злі,
На  Сонці  плавиться  ошукана  надія,
Ми  не  зустрілись  ще  на  цій  Землі,
Але  багато  чого  знаєм  вже  та  вмієм.

В  неділю  вип'ю  білого  вина,
В  цей  світлий  день  така  вже  воля  Божа:
Ти  не  один,  я  також  не  одна
І  ми  з  тобою  дивно  близькі  й  схожі.

А  ми  зустрінемось.  А  поки  будем  жити,
Вірші  складати,  мріяти  як  діти,
Допоки  ще  осіннім  громом  не  розбито
Останні  в  році  сентименти  літа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678590
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2016


До Вас писати…

До  Вас  писати  -  лише  час  втрачати.
Та  що  вже  вдієш,  як  увесь  мій  час
(Можливо  Ви  не  схочете  і  знати)
Я  мрію  все  одно  лише  про  Вас.

Щоб  Вас  любити  треба  збожеволіть,
А  в  тім  зізнатись  -  все  життя  згубить.
Та  на  любов  завжди  є  Божа  воля,
Не  заборонить  навіть  Бог  любить.

Я  до  вогню  не  буду  наближатись,
Я  милуватимусь  лиш  здалеку,  як  слід.
Але  ніяк  не  можу  не  зізнатись:
Ви  розтопили  в  моїм  серці  вже  весь  лід.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678081
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 14.07.2016


Юність моя пройшла - переклад з французької Гійом Аполлінер

Юність  моя  пройшла
Квітка  в  саду  відцвіла
Так  проходить  повз  нас
Спесивості  й  сумнівів  час

На  картинах  наших  змагань
То  не  справжня  пролита  кров
І  під  деревом  зоряним  знань
Тільки  клоун  один  і  пройшов

В  смузі  світла  танцює  пил
І  актору  бракує  сил
Грянув  постріл  і  в  темряві  -  крик
Портрет  посміхнувся  і  зник

Шибка  розбита  скляна
Відділяє  уявна  грань
Наші  думки    і  слова
Слід  спогаду  та  сподівань

Юність  моя  пройшла
Квітка  в  саду  відцвіла
Ось  як  проходить  повз  нас
Зітхань  і  роздумів  час

__________________________
Guillaume  Apollinaire

O  ma  jeunesse  abandonnée
Comme  une  guirlande  fanée
Voici  que  s'en  vient  la  saison
Et  des  dedains  et  du  soupcon

Le  paysage  est  fait  de  toiles
Il  coule  un  faux  fleuve  de  sang
Et  sous  l'arbre  flueri  d'étoiles
Un  clown  est  l'unique  passant

Un  froid  rayon  poudroie  et  joue
Sur  les  décors  et  sur  ta  joue
Un  coup  de  revolver  un  cri
Dans  l'ombre  un  portrait  a  souri

La  vitre  du  cadre  est  brisée
Un  air  qu'on  ne  peut  définir
Hésite  entre  son  et  pensée
Entre  avenir  et  souvenir

O  ma  jeunesse  abandonnée
Comme  une  guirlande  fanée
Voici  que  s'en  vient  la  saison
Des  regrtes  et  de  la  raison


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678072
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 14.07.2016


Любов це тихий ранок понеділка

Любов  це  тихий  ранок  понеділка,
коли  всі  вихідні  вже  відгули,
замовкли  в  серці  скрипки  і  сопілки
і  солов'ї,  мабуть  гніздо  звили.

Ніхто  до  тебе  вже  не  заговорить,
ти  ошелешений  у  тиші  ледь  живий.
Тоді  любов  до  тебе  слово  мовить,
їй  відповідь  -  то  вічний  подив  твій.

05.07.16.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2016


Врятує в спеку серце крижане

Забудь  мене,  забудь  мене,  забудь...
Ці  тонкі  руки  навколо  шиї,
Зелені  очі,  всю  химерну  суть
Над  морем  теплий  вітер  хай  розвіє.

Врятує  в  спеку  серце  крижане.
Ти  все  здолаєш,  мій  коханий,  все  зумієш.
Не  згадуй  всує  тільки  ти  мене,
Я  в  цьому  світі,  любий,  тільки  мрія.

Залиш  ту  мрію,  що  уже  збулась.
Солодкі  сни  навіє  вітер  з  моря.
Дивись:  ті  двоє  схожі  так  на  нас!
Любов  -  це  вічні  і  далекі  зорі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2016


Найдовший день

Отакий  він,  найдовший  день.
Що  ти  скажеш,  як  він  скінчиться?
Вечорітиме  дивом  жарких  пісень
І  відлунням  доби  насниться.
Нам  чекати  ще  сонячних  променів
Вже  коротшого  дня  неминучого
І  купатись  з  тобою  в  повені
Цвіту  липи  солодко-жагучого.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2016


Шкода, що я сьогодні не з тобою

Шкода,  що  я  сьогодні  не  з  тобою.
Цей  вечір  ніжністю  тобі  встелю  не  я,
Не  розкуйовжду  твого  чуба  я  рукою,
Тендітна  ручка  у  твоїй  долоні  -  не  моя,

Не  доторкнешся  до  мережива  моїх  панчох,
Не  розтягнешся  на  моїм  шовковім  простирадлі,
Не  будем  дихати  ми  однією  мрією  на  двох,
Не  піднесемось  разом  у  космічні  далі,

Не  запущу  в  твоїй  купелі  пароплави  із  свічок,
Не  загорну  тебе  у  ковдру  з  поцілунків,
Ми  не  пірнемо  в  зачарований  ставок
Де  я  і  мавка  і  повія  і  чаклунка,

У  мандрах  спільних  нам  не  загубить  дороговказ,
Не  втратить  разом  ціль  в  шляхах  чарівних  закохавшись,
В  любов,  яка  буває  тільки  раз,
Не  ми  поринемо  щоб  зникнути  на  завше.

У  лати  лицарські  тебе  вдягаю  я
І  залишаю  чатувати    в  коридорі.
Нехай  же  ллється  пісня  солов'я
І  хвилі  пестять  берег  мого  моря.

Хтось  інший  мене  зацілує  до  нестями,
І  неочікувано  у  таємний  час
Мій  чоловік  зайде  додому  з  кумпелями
І  там  закоханих  побачить  він  не  нас.

Не  ти  поцілиш  в  мого  чоловіка  на  дуелі,
Я  не  тобі  в  тюрму  писатиму  листи,
Очами  неземної  акварелі
Не  ти  проплачеш  десять  років  самоти.

Без  тебе  все  одно  вже  якось  буде.
Ти  не  всесильний  щоб  мене  знайти.
Шкода,  незнаний  мій,  що  ти  мене  не  любиш,
Але  ж  і  не  розлюбиш.  Ось  де  позитив.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669066
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 29.05.2016


Не кожний вечір дихає так тихо

Не  кожний  вечір  дихає  так  тихо
Росою  ніжною  студеною  як  сніг.
Насправді,  як  прийшов  то  було  лихо,  
А  як  пішов,  то  слід  у  снах  застиг.

І  мрії  опадами  землю  застилали,
І  вітер  налітав,  холодний  птах,
Та  ми  чужими  досі  ще  не  стали,
Хоч  поміж  нами  вже  Чумацький  шлях.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2016


Голодні мавки

Голодні  мавки  здибали  тебе
А  ти  сидів  сумний  на  підвіконні,
Їх  було  п'ять,  а  ти  один,  зовсім  один,
Як  гордий  воїн  в  полі  свого  беззаконня.
Одна  трощила  поглядом  твій  щит
З  розмов  улесливих  і  цінних  подарунків,
А  друга  -  філософсько-романтичний  оксамит
Жадала  замінити  на  справжні  поцілунки,
А  третя  -  відібрала  твою  мову:
"Базікать  годі,  перейдем  хутчіш  до  дій"
І  вже  твою  сорочку  геть  зняла  шовкову,
До  серця  добиралась:  "Будеш  мій"
Четверта  підскочила  лоскотати,
І  мабуть  вже  до  смерті  б  лоскотала,
Та  п'ята  навіжена  не  дала,
Бо  і  сама  собі  того  ж  бажала.
Побачивши  розгубленість  таку,
Щоб  сваркою  між  мавок  скористатись,
Та  панна,  що  тобі  так  до  смаку,
Штовхнула  тебе  трошки  політати.
І  я  прийшла  тебе  від  мавок  рятувати
Навіщо?  Я  сама  іще  не  знаю.
Я  просто  не  могла  спостерігати
Твою  загибель,  бо  тебе  кохаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666599
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 17.05.2016


Весна-спокусниця нам налила вина

Весна-спокусниця  нам  налила  вина,
Щоб  все  забути  і  відчути  знову
Вечірню  тишу,  пісню  солов'я  
І  очі  в  очі  -  двох  сердець  розмову.
Мовчати,  щоб  словами  не  згрішити
Супроти  невимовних  почуттів,
Із  квітів  на  очах  розквітлих  роси  пити,
Втопить  в  солодкім  морі  лютий  гнів,
Щоб  пити  з  вуст  твоїх  несказані  слова,
Іти  всю  ніч  вологими  слідами,
Де  в  лабіринті  мрій  твоя  любов  нова
Разом  з  моєю  снить  одним  світанням.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2016


Квітень серпанок Місяця вкрав

Роздуми  за  темою  "Уже  второй,  должно  быть  ты  легла..."  В.  Маяковського.

Квітень  серпанок  Місяця  вкрав.
Я  до  тебе  беззахисною  іронією:
Трошки  метафізичних  вправ,
Як  доречне  порушення  твоєї  гармонії.
Ти  до  мене  -  прозорою  вічністю  вод,
Люта  звабо  моя,  нелегальне  покликання.
На  летючім  килимі  пропозицій  моїх  палаючих  нот
чорна  скриня,  в  ній  сіль  всіх  морів  як  єдине  виправдання.
Ми  зустрінемось.  Жменька  солі,  що  жбурнули  у  небо  колись  чумаки,
Засвітилася  зоряною  нескінченністю
І  покаже  нам  шлях  сіль  ще  невиплаканих  сліз.
Не  відмовиш,  з  твоєю  шляхетною  чемністю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2016


Холодна весняна імпровізація

Дуби  ще  зовсім  голі,  ховають  свої  бруньки,
а  верби  -  в  котиках  долі,  святкові  стоять  навшпиньки,
та  гордо  тримають  буки  торішні  свої  мідяки.
Неконвертоване  лихо,  минула  суха  журба,
чого  так  тримаєшся  міцно?  Дивись,  як  панує  верба!
Спокійні  буки:  у  верби  невірна  вдача,
радіє  рано  навесні,  а  влітку  плаче.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2016


Мені так зимно

Мені  так  зимно.  Береги  в  тумані
Холодна  річка  душить  кришталем
Прозорим  скроні.  Не  моє  кохання
І  так  багато  світових  проблем.

В  душі  так  непомітно  й  неминуче
Вже  твориться  передчуття  весни
І  рани  в  серці,  що  рубцюються  болюче
Анестезує  іній  сивини.


***      ****      ***
Шумлять  весняні  вітрогони
І  геть  женуть  сумні  думки.
Надайте  силу  всім  хоробрим,
Як  річкам  надають  струмки.

Ще  тиждень  і  весна  вже  гряне  громом
І  свіжість  пряна  висвятить  любов,
І  Сонце  грітиме  наш  край  невтомно,
Півкуля  наша  горнеться  до  літа  знов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2016


Самокритика

Стрибнула  я  в  поезію  як  в  магію
І  гралась  у  римовані  рядки
В  коктейль  для  музи  підсипала  магнію
І  кальцію  й  заліза  залюбки,

Була  у  мене  наче  фітнес-студія:
Корисна  їжа,  соки  та  чаї,
Та  тільки  от  Шопенова  прелюдія
На  "ні"  звела  всі  задуми  мої.

Я  доторкнулась  тут  до  чогось  вічного,
Відкрилось  потаємне  в  ній  мені,
Зустріла  серед  літа  пересічного,
Що  каже  -  мій  город  у  бур'яні.

І  ось  тепер  мені  вже  стало  соромно,
Додолу  очі  і  зніму  портрет.
Ще  не  запізно  і  город  вже  зорано,
Засію  щось  нове.  А  що?  Секрет.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650990
рубрика: Поезія,
дата поступления 12.03.2016


про взаємну зацікавленість

Love  dream  7

Я  звертаюсь  до  тебе,  а  можливо  і  не  варто  було  б
водяній  лілії  задивлятись  на  твій  вогонь,
але  ти  вибрав  місце  і  час  першим  таки  звернутись.

Може  то  все  і  випадковість,
збиткова  індустрія  моєї  підвищеної    уваги,
надмірна  концентрація  на  пересічних  (і  загадкових)  об'єктах  
з  незначним  відхиленням  від  норми  байдужості
до  таких  самих  об'єктів  протилежної  статі  яскраво  вираженого  типу  (чи  стилю)
до  якого  належу  і  я.

Та  я  вже  вирішила  
пливти  з  тобою  в  одному  човні,
не  думаючи  про  можливі  наслідки  порушення  цілеспрямованої  (в  саму  себе)  
гармонії
хуліганською  весною,  що  витоптала  свої  ж  власні  тонконогі  квіти
(які  не  встигли  їй  порадіти)
своїм  же  неприборканим  дощем.

Хочу  з  тобою  піднятись  в  таємні  сади.

Хочу  купати  наші  споріднені  душі  в  одній  купелі,
запалити  плаваючі  свічки,  дивитись  вдвох  на  їх  вогники.
Я  вже  уявляю,  як  змінюватиметься  в  їх  світлі  і  мерехтінні  колір  твоїх  очей  від  світло-ясних  до  світло-прекрасних,  залишаючись  завжди  світло-залюбленими  в  мене.
(Неначе  думка  про  дощі  лоскоче  пустотливу  уяву  сонячного  дня.
Ти  вийшов  на  стежку  весни.)

Від  цього  бажання  не  відступлюся.

Пропоную  тобі  укласти  угоду  про  визнання  взаємної  зацікавленості.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2016


Морські Ворота

Мій  сусіда  говорить  до  Місяця  в  небі
як  виходить  палити  один  на  балкон
і  звичайно  шкодить  моїй  потребі
у  чистім  повітрі,    такий  моветон.

Я  прощаю  йому,  бо  листи  він  читає
про  кохання  трагічне,  яке  не  збулось
і  мені  таємницю  свою  довіряє,
наче  я  тому  вдіяти  зможу  ще  щось.

І  гарячі  в  захопленні  падають  зорі,
я  ловлю  їх  руками,  складаю  з  них  міст,
свої  руки  обпечені  мию  у  морі
сліз,  що  хлюпає  в  брами  всіх  міст.

У  Ворота  Морські,  що  є  в  кожному  місті,
в  час  смеркання  заходить  тихенько  Любов
щоб  того,  хто  згубив  свою  віру,  очистить
для  кохання  щасливого,  вперше  чи  знов.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2016


Таємнича міцність незнайомства

Люблю  тебе.  Любов  живе  у  серці  холодна  і  голодна  і  сліпа,
Вигадую,  пригадую  твій  голос,  і  кави  присмак  був  у  тому  що  спитав
І  таємнича  міцність  незнайомства  і  пристрасті,  яку  в  мені  впізнав.

Щоранку  слів  твоїх  вдягаю  діадему,
Святковим  дзвоном  цілий  день  від  них  луна.
Лиш  мрія  про  любов  буває  нескінченна,  
долає  відстані  і  час  вона  одна.

Як  тільки  Місяць  закидає  свої  сіті
до  річки  Альб*  ловити  людям  сни,
що  забажаєш  можеш  попросити
так  будь  же  мужнім,  мрію  не  спини.

Любов  мою  несе  по  небу  човен,
Вітрило  Місяця  розріже  тінь  нічну,
щоб  рано-вранці  росяниста  повінь
мого  цілунку  підвела  тебе  від  сну.

___________________
*Альб  -  річка  Чорного  лісу,  на  Південному  Заході  Німеччини.  На  її  березі  і  написала  я  цей  вірш.
Albtraum  -  з  німецької  -  страшний  сон.  Але  якщо  вірити  у  свою  мрію,  то  сни  будуть  добрі,    чого  я  всім  і  бажаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2016


Ідуть дощі. Покращення не буде

Ідуть  дощі.  Покращення  не  буде.
Що  може  бути  краще  ніж  дощі?
Я  знаю,  ми  з  тобою  дуже  різні  люди,
Це  так  чарівно!  Я  пишу  вірші.

Я  тобі  вдячна,  я  пишу  подяку,
бо  ти  з'явився,  перемігши  небуття.
Я  оживаю,  я  відроджуюсь  за  знаком
твого  невпинного  любовного  чуття.

Я  знала  ще  з  дитинства,  -  без  любові,
так  просто  не  мине  життя  моє.
Мій  лицарю,  з  тобою  я  у  змові,
ти  доказав  мені:  любов  насправді  є.

12.01.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2016


Новий рік настав на самоті

pour  B.P.

Новий  рік  настав  на  самоті.
Повертавшись  автостопом  з  Канн,
я  згадав,  що  так  давно  хотів
познайомитись  з  Фанні  Ардан.

Сходить  вечір  червоношкірий,
зорі  йдуть  косяками  дощів.
Якби  мав  я  хоч  трохи  віри
і  звернутись  до  неї  вмів!

Фанні,  Фанні!  Струнка  й  кучерява,
ти  -  сусідка  з  далеких  літ!
Як  не  був  би  такий  роззява,
то  сказав  би  хоч  раз:  привіт!

Ти  пройшла,  як  проходять  роки.
Тільки  раз  на  рік,  на  Різдво,
ти  порушуєш  знов  мій  спокій
Et  je  t'aime,  je  t'aime  à  nouveau.*


__________________________________
*з  французької  "і  я  люблю  тебе,  знову  люблю".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633266
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2016


Возможно, это будет ночь

Возможно,  это  будет  ночь:
печатных  строк  не  видно  больше,
я  бы  болела  много  дольше,
но  у  болезни  вышел  срок.

На  вешалку  повешу  плащ,
достану  старую  тетрадку,
съем  шоколадку  в  сухомятку,
вот  до  чего  я  дожилась.

Возможно  будет  день  отмечен
каким-то  праздником  земным
и  мы  с  тобой  не  устоим,
мы  полетим  в  волшебный  вечер.

И  мы  Шампанское  откроем,
и  заморозим  старый  год.
Мы  нового  чего-то  стоим,
так  пусть  же  старый  год  уйдёт!

12.2000.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631625
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.12.2015


Омеломан-і-я

Ти  вибрався  на  високий  дах,  хотів  розглядати  омелу  на  деревах,  хотів  дослідити,  як  вона  оволодіває  міцною  рослиною  рівно  настільки,  щоб  залишити  їй  можливість  існування  для  постачання  поживних  речовин  своєму  квартирантові.  Ти  ніколи  не  думав,  що  з  висоти  голубиного  польоту  відкривається    такий  запаморочливий  вид.  

А  останні  птахи  вже  відлетіли  у  вирій.  Та  і  який  з  тебе  перелітний  птах?  Оселився  там,  де  вважаєш  за  найвигідніше.  У  підземному  гаражі  стоїть  твій  лімузин,  на  якому  ти  їздиш  на  роботу  та  на  вечірки,  в  твоєму  помешканні  достатньо  місця  і  ти  можеш  запросити  в  гості  родичів  і  друзів.  Зрештою,  ти  звичайнісінький  споживач.  І  друзів  залишилось  так  мало,  і  ті  все  зникають  з  обігу,  нові  не  з'являються.

Виїжджаючи  на  відпочинок,  ти  помічаєш,  що  все  менше  ти  скидаєшся  на  boy  from  Ipanema  і  молоді  дівчата  вже  не  кажуть  "о"  коли  ти  проходиш  повз  них  на  пляжі.  Життя  навколо  тебе  описало  коло  і  ти  не  знаєш  куди  подітись  від  самого  себе  зі  своєю  журбою.  

Скоро  вдарять  перші  морози,  потім  повідпадає  з  дерев  омела  і  чудернацьке  кубло  можна  буде  підібрати  на  землі.

Ти  спускаєшся  з  даху  і  готуєш  каву,  чай,  тощо.  Ти  будеш  чекати  Різдва  як  усі  і  так  само  як  омела.

2013.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630122
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 20.12.2015


КІТ (переклад з фр. Г. Аполлінер)

Я  хочу  в  моєму  будинку:
Красиву  розумну  жінку,
Кота,  щоб  міг  між  книгами  ходити,
І  вірних  друзів  влітку  й  взимку,
Без  яких  я  не  зможу  прожити.


Guillaume  Apollinaire
LE  CHAT

Je  souhaite  dans  ma  maison  :
Une  femme  ayant  sa  raison,
Un  chat  passant  parmi  les  livres,
Des  amis  en  toute  saison
Sans  lesquels  je  ne  peux  pas  vivre.





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628144
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 12.12.2015


Трояндові слова

І  ти  сказав  трояндові  слова
і  я  перетворилась  на  троянду
і,  розум  втративши,  вдяглася  у  парадну
з  пелюстків  сукню,  що  ти  дарував.

І  плакали  за  мною  мої  діти,
як  мачуха  з  шипшин  варила  чай.
Чому  так  рано  їм  дано  осиротіти?
Ти  в  соловейка  мого  запитай.

Вони  твої,  трояндові  вуста,
Чому  до  них  ніяк  не  можеш  дотягнутись?
Мій  соловейко  тільки  щебетав,  
Троянда  плакала,  але  раділи  люди.

4.12.15.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626132
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 04.12.2015


Любити осінь

Любити  осінь,  щоб  вона  мене  любила,
так  щиросердно,  як  і  я  її  люблю?
На  щирість  в  серця  вже  немає  сили,
Руду  забуду  краще,  без  жалю!

Не  реагую  більше  на  дощі.
Нехай  собі  заповнюють  калюжі,
Під  шепіт  їх  не  напишу  вірші
тобі.  О,  де  ж  це  ти  тепер,  мій  друже?

У  мене  до  тебе  одне  прохання:
будь  ласка,  мій  лицарю,  тільки  кохання!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2015


Гламурна ніч знімає мешти на підборах

Гламурна  ніч  знімає  мешти
                                                                             на  підборах,
Як  спритна  геко  лізе  по  стіні  до  тебе  вгору,
Вікно  твоєї  спальні  прочиняє,
До  тебе  впевнено,  хлопчино,  промовляє:
"Ну  як  ти  можеш  тут  спокійно  спати?
Вставай,  збирайся!  Хочу  танцювати!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622921
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 21.11.2015


Хижа осінь

Мене  зустріла  в  лісі  хижа  осінь,
накинулась,  порвала  на  шмаття
мою  любов.  "Навіщо  в  серці  носиш?
Забудь  її,  нема  вже  вороття."

І  плакали  востаннє  дикі  верби
над  озером  і  сипалось  до  ніг
мені  їх  листя.  Та  любов  не  вмерла,
і  ти  прийшов,  туман  тебе  зберіг.

І  вгамувала  осінь  вітер  й  зливи,
а  іней  заплела  в  мережива,
нам  постелила  білий  шлях  щасливий,
всім  побажала  доброго  Різдва.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622879
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.11.2015


Листя впало, на дворі - нікого

Листя  впало,  на  дворі  -  нікого,
гола  й  боса  стою  на  вітрі.
До  вечері  -  торба  листя  сухого
і  настоянки  з  мрій  не  хитрі.

Подих  твій,  як  замовила  осінь,
понад  річкою  ляже  туманом,
я  у  нього  зайду  рудокоса,
розчинюсь  і  мене  не  стане.

О,  осінні  дощі,  шарлатани,
вам  не  виплакати  всю  печаль,
а  вітри  -  дрібні  хулігани,
не  розбити  вам  серця  кришталь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621073
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.11.2015


У вирій

Ти  відчуваєш,  як  я  розчиняюсь  у  побуті?
Десь  у  партері  свіжі  яблука  в  кошику  снять,
стара  липа  так  щедро  серця  розкидає  із  золота,
клени,  буки,  берези  й  дуби  фейєрверком  горять.

Недосяжно-високі,  на  зло,  безсоромно  голі,
насмітили  багато,  і  все  ж  їм  ніхто  не  страшний,
недолугі,  незграбні  манекени  у  сплячці  -  тополі
доживають  неділю,  останній  день  вихідний.

Небо  кличе  у  вирій  мене,  мій  голубе,
всі  обіцянки  вірності  вже  просіяв  крізь  сито  нескорений  час,
моє  серце  не  може  змиритись  із  холодом,
і  гніздо  тимчасове  не  здатне  зігріти  вже  нас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2015


Її дані ще зберігає облудна мережа

Її  дані  іще  зберігає  облудна  мережа,
там  вона  в  повний  зріст  і  портретно  -  у  профіль,  в  анфас,
її  очі  так  жадібно  дивляться:  "всесвіт  безмежний,
милий,  десь  же  любощів  вічність  чекає  на  нас..."

Він  їй  пише  листи,  свято  вірить:  вона  їх  читає,
і  чекає  на  відповідь,  в  тім,  друкує  іще.
Він  не  знає,  що  пише  у  вічність.  Не  знає,
що  вона  вже  приходить  до  нього  із  кожним  дощем.

2.11.2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2015


Осень в Париже

Южный  ветер  уносит  осенние  листья  на  север,
дождь  смывает  с  окна  лета  бабьего  сизую  пыль,
я  тебя  не  виню  в  том,  что  ты  в  чудеса  не  поверил,
и  себя  не  виню    в  том,  что  ты  меня  не  долюбил.

Как  две  яркие  краски,  что  в  смеси  дадут  безобразье,
мы  не  встретимся  в  радуге  сказочной  после  дождя,
но  другие  герои  моих  сокровенных  фантазий
до  и  после  любви  в  след  тебе  безответно  и  жадно  глядят.

Ты  уходишь  по  морю,  по  воздуху  и  по  бульвару,
авеню  Елисейское  безошибочно  к  арке  Триумфа  ведёт,
в  переходе  под  аркой  мальчишка  терзает  гитару
и  о  вечной  любви  каждый  вечер  прохожим  поёт.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617683
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.11.2015


Передснігові думки

NG

І  в  листопаді  ще  співають  солов'ї,
та  так,  що  серце  із  грудей  та  рветься  в  ірій,
у  день  такий  коричневато-сірий,
як  передснігові  думки  мої.

Та  сніг  ще  довго  не  впаде,  думки  роздушать,
і  Сонце  в  небі  -  недозрілий  апельсин,
і  помаранчева  оскома  з'їла  душу,
я  -  в  полі  воїн,  як  у  гаї  соловей  -  один.

2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617599
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2015


Хвороблива юність

Знаменита  лікарка  -  руда  Осінь  -  підписуватиме  нам  лікарняні  листи  
і  ми  будемо  весь  осінньо-зимовий  період  передавати  з  вуст  у  вуста  один  одному  грипні  віруси  і  хворітимемо  завжди  разом.
Яка  невинна  шкільна  (дитяча?)  забавка  -  хворіти  одним  і  тим  самим  грипом!
Ми  домовилися  не  застосовувати  загальнодоступних  методів  пізнання,  
не  звертати  увагу  за  засоби  масової  інтоксикації  (дезорієнтації,  деградації)...,  
не  вдаватися  до  загальновживаних  слово-  і  тілосполучень,  
до  всесвітньо-відомих  банальних,  комерційно-підтриманих,  розкручених  субкультурою  збоченств.
Ми  будемо  вигадливі,  неповторні  і  незбагненні.
О,  нескінченна  еволюція  грипного  вірусу!
В  принципі,  кожен  може  бути  таким.  
Приєднуйтесь!  
Не  саме  до  нас,  ми  ні  в  якому  разі  не  пропонуємо  групові  дослідження  (бо  то  також  вульгарні  варіації,  підтримані  комерцією).
Просто  у  кожного  є  свій  шлях  і  це  чудово  його  знайти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617453
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 31.10.2015


Таємна зустріч

Хуртовина  зими,  хуртовина  акацій...
десь  зустрінемось  ми  серед  реінкарнацій.
На  небесному  тлі  всі  картини  відомі:
будемо  як  і  були  -  не  знайомі.

А  може,  переможем  зливу,
втічем  як  діти,  навмання,
на  перехресті  снів  мінливих
зустрінемось  одного  дня?

Коли  найдовший  день  осінній*
почне  лічить  зимовий  час,
відчинить  браму  потаємну
найдовша  ніч  тоді  для  нас.

О,  тільки  нам  цей  час  відомий
і  брама  де  горить  ліхтар,
там  нас  з  тобою  познайомить
чи  Місяць,  чи  омана  хмар.

І  допоки  триватиме  злива
на  безсонному  зламі  сторіч,
осінь  нам  подарує  диво,
казку  зустрічі  віч  на  віч.

Та  якщо  ми  зрадимо  браму,
не  прийдем  на  вогонь  ліхтаря,
проживемо  життя  ми  марно,
розіллють  нас  дощі  як  моря.

І  на  тлі  всіх  іллюмінацій,
феєрверків  і  самоти,
про  можливість  реінкарнацій
будем  мріяти  я  і  ти.
___________________________________
*день  переходу  на  зимовий  час.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615752
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 24.10.2015


Золото вкрала у осені

Золото  вкрала  у  осені,
засліпила  золотими  косами,
сині  очі  позичила  в  неба,
щоб  тільки  дивитись  на  тебе,
напоїла  зіллям  і  вином
і  сказала,  що  люблю  тебе  давно...
а  ти  випив  склянку  води
і  пішов,  не  знаєш  сам  -  куди.
Я  не  встигла  й  сказати  -прости,
що  хотіла  тебе  зволікти.


В  журби  осінньої  руда  коса
занедбана,  нечісана  три  дні,
на  неї  випала  іще  одна  роса.
Сьогодні  знов  любов  наснилася  мені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2015


Завяли все цветы Бодлера

Завяли  все  цветы  Бодлера,  
морозом  взятые  с  утра,
а  листья  чахлые  Превера
никто  не  хочет  собирать.

Наперебой  (их  шепот  так  навязчив)
они  поют  мне,  что  любовь  жива,
кто  в  счастье  верит,  только  тот  и  счастлив,
и  кружится  от  счастья  голова.

Я  даже  ночью  этот  шепот  слышу
и  вижу  удивительные  сны,
и  с  кошкой  я  хожу  гулять  на  крышу,
ведь  дни  осенние  уж  сочтены...

Холодным  утром  вдруг  придёт  садовник  
и  листья  в  кучу,  как  предсказано,  сгребёт,
и  гонорар  получит  новогодний,
и  до  весны  к  нам  больше  не  придёт.

Затем  придут  любители  поджёга,
сожгут  до  тла  сухой  лесной  наряд,
и  я  забуду  в  этот  лес  дорогу,
и  полюблю  кого-то  наугад.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612478
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.10.2015


Складаю гімн осіннім буревіям

Складаю  гімн  осіннім  буревіям,
що  віднесуть  у  вирій  біль,  журбу,  печаль
за  викрадену  долю  і  надію;
дощами  мию  сліз  твоїх  кришталь,

Палаю  у  вогні  заграв  осінніх  -
остання  відьма,  що  собі  торує  шлях
у  снах,  у  мріях,  у  післяобіддях  -
блакитна  мавка  в  золотих  полях,

Прошу  одного:повернути  долю
моїй  землі,  як  диво  до  Різдва!
Нехай  мене  розвіє  вітер  в  полі,
та  тільки  збудуться  мої  слова.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612454
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 10.10.2015


Осінь скасовує свята

Осінь  скасовує  свята,
осінь  стоїть  горілиць,
мов  запокинута  хата,
що  звикла  до  вечорниць.

Трагікомічна  врода
того  що  вже  не  живе...
Вмирає  все,  і  свобода
вже  річкою  в  вічність  пливе.

Чи  видибне,  чи  потоне?
Стою  і  кричу:  видибай!
Ось  ідоли  видибають,
свобода  ж  понеслась  у  рай.

Та  рай  її  відкидає:  
це  місце  не  для  волоцюг,
і  пекло  не  забирає:
не  піддається  вогню.

Візьмем  її  в  серце,  свободу,
візьмем  й  понесем  все  життя,
без  імені  ми  і  без  роду,*
назад  нам  нема  вороття!

2011.
__________________________________
*  Ім'я  і  історію  було  у  нас  вкрадено,  але  все  що  дісталося  не  чесно  прийдеться  повернути!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611275
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.10.2015


Застывший звонок телефонный

Застывший  звонок  телефонный,
волшебные  сны  из  стекла
хранит  железобетонный
город,  где  я  жила.

Все  ли  мои  ошибки,
которым  уж  нет  числа,
сияют  в  моей  улыбке,  
которую  Вам  не  дала?

Мир  -  Вашему  дому,
ночь  -  Вашей  любви!
Не  были  мы  знакомы,
не  были  даже  на  -    Вы.

__________________________
написано  було  давно,  ще  на  1-  му  курсі  кпі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610667
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.10.2015


Тебе любити

Love  dream

Тебе  любити  сильно  і  невпинно,
у  кожну  шпарку,  резервовану  для  мрій,  вкладати  власне  -  я,
медово,  росяно,  трояндово,  полинно,
завжди  напам'ять,  наче  пісню  солов'я;

віддатись  на  поталу  чорним  будням,
що  засмітили  різнобарвний  календар;
лягти  навзнак  на  знак  протесту  в  грудні,
чекати  тебе  на  Різдво,  як  Божий  дар;

вмикати  почуття  на  повну  гучність,
змінити  Інтернет  на  Фейерверк;
відчути  цього  свята  прикру  штучність,
чекати  тебе,  наче  дощика  в  четвер;

заплакати,  пустить  до  серця  осінь,
коли  на  дворі  серпень  спеку  розпалив;
почути  як  у  очереті  качка  заголосить,
повірити  у  диво  життєдайних  літніх  злив;

відкрити  серце  зоряній  безодні,
без  зброї  вийти  на  останній  бій;
вже  все  одно,  чи  завтра,  чи  сьогодні
тобі  сказати:  не  втечеш,  бо  -  мій!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608113
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2015


Щоб не приспати біль до весни

Розлити  біль  у  недобиті  склянки,
залишити  на  ніч  в  саду,  щоб  вистигав,
його  проводити  у  вирій  на  світанку,
з  туманами  щоб  вгору  відлітав.

Дивитися,  чи,  може,  дивуватись,
який  він  легкий,  спритний,  милий  став!
Із  ним,  як  з  тими  птахами  прощатись,
які  вже  не  повернуться,  щоб  знав!

А  головне,  щоб  взимку  не  приспати
свій  любий  біль  до  світлої  весни,
навчись  сердечно  все  йому  прощати,
і  не  лише  йому,  собі  і  всім.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607898
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.09.2015


Растрёпанные мысли на рассвете

Растрёпанные  мысли  на  рассвете,
преодолев  пергаментный  туман
коробки  из-под  снов  о  вечном  лете,
уже  построились  в  осенний  караван.

Так  долго  ждать  тебя  могла  ведь  только  Осень
на  перекрёстках  киевских  дорог.
Она  возьмет  за  руку  и  не  спросит
чего  достиг  ты  и  чего  не  смог.

Не  бойся  Осени  с  её  тончайшим  жалом
и  с  многомерной  паутиной  бабьих  лет.
Заснём  мы  скоро,  осень  ведь  настала.
И  будет  сказочным  весенний  наш  рассвет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603553
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 01.09.2015


Тремтіла крапелька ще літньої роси

Тремтіла  крапелька  ще  літньої  роси
на  вітрі  серпня,  сповненим  прощанням...
Тебе  любити  буду  навіть  у  вигнанні,
казкове  літо,  тільки  попроси!

З  дитинства  знаю  :  кожне  нове  літо
несе  мені  з  теплом  ще  й  новий  рік,
та  постарію  я  колись  узимку,
тому  літам  не  нарікатиму  за  вік.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602509
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.08.2015


ще трошки літа

Love  dreams
*      *      *
Дощі!  
Умилась  я  вже  рясно.
Немає  спраги,  
вщухніть,
геть!
Я  хочу  небо  синє,  ясне,
і  теплий  тихий  літній  день.
Я  хочу  у  цвітінні  липи  
загинуть  й  відродитись  знов.
я  хочу  щоб  до  дна  ти  випив
мою  жагу  й  мою  любов.

*        *          *

У  смутку  літньо-вечоровім
вже  затаїла  сни  гроза
і  Місяць  вже  насупив  брови,
що  ти  з  дощем  прийдеш,  сказав.

Затамувавши  гамір  вулиць,
гламурний  цокіт  всіх  жінок,
я  так  чекаю,  що  вже  чую
серед  грози  твій  рідний  крок.

Я  малюю  тебе  на  нічнім  полотні,
бо  колись  серед  дня  ти  наснився  мені.

*      *      *
Задихаюсь  в  застиглій  тиші.
Стиглі  яблука  падають  в  садах.
Чи  до  серця,  чи  вище,  чи  нижче,
я  не  можу  передбачити  твій  шлях.

Невблаганні  хвилини  злітають
наче  птахи  у  небо,  по  дощ.
Чи  сліди  мої  мене  впізнають?
Чи  спитають:  прийшла?  то  чого  ж?

Я  вертаюсь,  до  тебе,  вертаюсь.
місце  зустрічі  нас  ще  жде.
там  з  тобою  ми  не  прощались,
тому  вірю,  що  ти  прийдеш.

*      *      *
Люблю  тебе,  тебе  люблю
всупереч  часу,  проти  вітру.
Я  безнадію  всю  спалю
і  в  лісі  папороть  розквітне.

На  згадку  літа,  що  пройшло
згоріло  макове  бадилля,
і  цвіт  акацій  віднесло
комусь  далеко  на  весілля.

На  щастя,  чи  на  лютий  гнів
пустили  паростки  жоржини.
Я  не  тлумачу  знаки  снів,  
я  мрію,  в  тім  нема  провини.

*      *      *
Серпнева  тиша  вийшла  у  поля,
стояла  по  коліна  в  теплих  мріях.
Не  нарікала,  що  любить  не  вмію,
а  пригорнула,  й  закохалась  я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2015


Дякую тобі, ліхтар безсоння!

Дякую  тобі,  ліхтар  безсоння!
ми  з  тобою  друзі  найвірніші,
по  дорозі  нам,  односторонній
з  світла  днів  -  в  ночей  казкову  тишу.

..........................................................

Потяг  слів  мчить  курсивом  у  ніч,
обростаючи  пилом  легенди,
зорі  -  свідки  безмовні  сторіч,
з  того  знімуть  собі  дивіденди.

Потяг  з  швидкістю  звука  летить.
Не  почую  тебе,  так  відчую,
як  до  тебе  не  долечу,  
так  домрію  і  довіршую!

Потяг  долі  все  далі  летить,
ніч  відкриє  обійми  тиші.
А  життя  -  це  зупинка  на  мить,
я  одного  тебе  не  залишу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2015


Плачет фонарь слезами дождя

Плачет  фонарь  слезами  дождя,
слёзы  роняя  под  ноги  прохожим.
Если  бы  я  не  знала  тебя,  
я  б  не  заметила  слёз  его  тоже.

Плачет  фонарь  слезами  дождя
высоковольтно  и  тысячеваттно.
Что  ж  ты,  любовь,  уходи,  уходя,
и  не  оглядывайся  обратно.

1998.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597131
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.08.2015


коли я тебе любив

коли  я  тебе  любив,
я  любив  тебе  всю:
видиме  і  невидиме  (все  більше  невидиме  ніж  видиме:),
ясне  і  темне,  явне  і  уявне;
і  твою    тінь,  і  твої  тіні...
і  твій  слід,  і  твої  сліди
на  піску  сухому,  гарячому,  наче  розпечена  сковорода,
мокрому,  прохолодному,  на  який  хлюпає  свіжа  морська  вода,
...і  твою  тінь,  на  яку  лягають  інші  тіні,  і  інші  тіні,  які  обирала  ти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2015


Смак кави на твоїх устах

Смак  кави  неповторний  на  твоїх  устах!
В  нім  праведне  танцює  ніч  з  лукавим.
До  чого  тільки  я  не  вдамся,  аби  просто  так
з  тобою  пити  цю  ранкову  каву.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593628
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 14.07.2015


Нашої зустрічі мить

Хтось  пише  вогненні  вірші,  
виходить  в  прямий  ефір...
Мені  б  лиш  до  твого  серця  
хотілось  писати  твір.
Короткий,  як  твоя  пам'ять
і  довгий,  як  пам'ять  століть,
яка  збудувала  храми
у  нашої  зустрічі  мить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2015


Це тільки осінь, мамо

"Ой  ти,  дівчино,  з  горіха  зерня"  
І.  Франко.

Це  тільки  осінь,  мамо,  тільки  осінь:
на  голих  гілках  несполохана  журба
висить  сльозами.  Час  усе  відносить,
колись  твою  він  вроду  вподобав.

Час  грає  нами,  виграє  й  кидає
пусте  лушпиння,  бо  вже  з'їдено  горіх,
і  тільки  Сонце  з  неба  споглядає
новий  одвічний  першородний  гріх.


______________________________________
картина  Густава  Клімта

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593206
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.07.2015


Боротьба

Дзвінке  яке  це  слово  -  боротьба.
В  нім  прапори,  поразки,  перемоги,
і  очі  матерів,  висока  їх  журба,
розбиті  вщент  міста  і  долі  і  дороги.

Пилюка  припорошить  небуття,
підійметься  бур'ян  зелено-попелистий,
будяк  розквітне,  яскравий,  мов  життя
романтика  й  поета,  анархіста.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590419
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.06.2015


В неприличном изгибе застыл недостриженный куст

(Бася,  Рыжик  и  воробушки)

В  неприличном  изгибе  застыл  недостриженный  куст,
час  обеда  настал  и  садовник  ушёл  прогуляться.
Воробьи  налетели,  они  ведь  того  только  ждут,
чтоб  устроить  скандал  и  за  хлебную  крошку  подраться...

Рыжий  кот,  незаметный  их  взорам,  в  пампасской  траве,
притаился  и  сладко  за  дракой  ведёт  набюденье.
Но  и  в  сердце  кота,  да  и  в  рыжей  его  голове:
Барбара,  Барбара...  От  любви  не  бывает  спасенья.



+  мій  малюнок  "  Бася  ".


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589346
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 23.06.2015


Ранковий дощ вже нишпорить твоїми снами

Ранковий  дощ  вже  нишпорить  твоїми  снами,  
які  злетіли  з  вікон  і  прямують  до  лісів,
займаючи  в  фортецях  вільні  вежі,
з  яких  неспокій  споглядати  ти  хотів,
за  дикою  любов'ю  пильно  стежить,
яку  дозволити  собі  ти  не  посмів,
за  іскрою,  що  спалахнула  поміж  нами.

Хай  дощ  ліси  врятує  від  пожежі,
вогонь  любові  хай  зігріє  нам  серця,
на  полонині  щастя  просто  неба
для  нас  вже  приготовані  місця.
Чому  ж  так  довго  все  ще  йду  до  тебе?
Чи  йдеш  на  зустріч,  чи  дорога  ця
до  твого  серця  вже  не  має  межі?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2015


Свята картопля

Лірично-кулінарний  нарис

Якщо  простежити  моє  життя  від  самого  початку,  то  найчастіше  спливає  образ  картоплі.  В  дитинстві,  спочатку  то  було  пюре,  пізніше  -  з  грибами,  потім  смажена  картопля  (її  смажив  найчастіше  дідусь).  А  в  селі  зварену  картоплю  ставили  у  великій  тарілці  на  стіл  і  кидали  туди  шматок  масла.  Я  намагалась  вхопити  побільше  масла,  так  було  смачніше,  а  бабуся  зауважувала,  що  іншим  же  буде  не  так  смачно.  Потім  були  деруни,  зрази.  

Коли  картоплю  садили,  то  була  велика  робота,  але  все  це  відбувалося  без  мене:  в  брудні  весняні  часи  я  село  не  відвідувала.  Влітку  неодмінно  збирали  колорадських  жуків.  Ми  кидали  їх  у  банку,  і  коли  вона  наповнювалася,  заливали  керосином,  воняло  добряче!  Одну  таку  банку  я  навіть  підпалила.  

Бабуся  однного  мого  знайомого  розповідала,  як  вона  вижила  під  час  Голодомору  завдяки  картопляним  лушпайкам,  які  отримувала  від  тогочасних  "панів"  за  допомогу  по  господарству.

Якось  я  збирала  картоплю.  Чоловіки  копали,  жінки  вигрібали  і  складали.  Такий  розподіл  праці  пояснюється  якістю  грунту,  а  саме,  чорноземом.  Я  була  в  купальнику  і  добре  засмагла  в  той  день.  Бабуся  не  дуже  була  задоволена  моїм  зовнішнім  виглядом,  бо  хвилювалася,  що  сусіди  скажуть?  Не  приходили,  нічого  не  казали.  А  попрацювали  ми  завзято,  втоми  я  не  відчула  одразу,  а  вже  наступного  дня  загули  всі  м'язи.  

Далі  пізнання  життя  було  повязане  із  кулінарією.  В  школі  нас  добре  навчали,  як  готувати  страви.  Уже  після  школи,  коли  я  навчалася  в  КПІ,  якось  під  час  канікул,  біля  полудня,  завітав  до  мене  один  знайомий,  досить  близький  на  той  час.  Після  того,  як  пару  годин  ми  провели  разом,  загадав  мені,  щоб  я  його  нагодувала,  сам  і  запропонував  меню:  картопля  варена  і  м'ясо.  М'ясо  я  знайшла  в  холодильнику,  а  коли  картоплю  варила,  він  іще  спостерігав  і  вказівки  давав,  як  пом'яти,  чого  (що?)  покласти.  Я  уважно  слухала:  ну,  не  знав  він,  що  в  школі  я  все  це  вже  вивчала...  Так  я  приготувала  пюре.  Опанувавши  це  блюдо  на  практиці,  я  чомусь  твердо  вирішила  з  ним  більше  не  зустрічатись.  Він  ще  приперся  у  мій  день  Народження,  приніс  пляшку  шампанського  та  цукерки  (моя  бабуся  завжди  хотіла  щоб  я  була  лікарем),  але  я  його  швидко  відправила:  ось-ось  бабуся,  кажу,  прийде  готувати  тортик.  Чесно  кажучи,  тортик  скуштувати  я  його  так  і  не  запросила.  

Інший  знайомий,  який  також  був  досить  близьким,  якийсь  час,  одного  вечора  зайшов  до  мене  в  гості.  Батьки  тоді  поїхали  у  село,  а  суботній  вечір  завжди  гарний  час,  прайм  тайм.  Цей  хлопець  вирішив  питання  їжі  в  іншому  порядку,  тобто,  прийшовши,  трохи  побалакавши,  захотів  підкріпитись  і  замовив  смажену  картоплю.  

Тут  він  приймав  активну  участь:  і  як  нарізати  хотів  настанови  дати,  та  я  дуже  швидко  по-своєму  нарізала,  не  встиг.  Але  згодні  ми  були  в  тому,  що  олії  треба  побільше  і  посушити  чимось  необхідно  картоплю  перед  тим  як  смажити.  Перевертати  краще  тільки  один  раз,  щоб  не  поламати,  солити  в  кінці,  щоб  хрустка  була.  Естет!  Та  всі  вони  були  естети,  бо  я  завжди  виглядала  і  виглядаю  естетично  правильно.

Картопля  видалась  смачна!  Навіть,  здалося,  що  ми  приготували  її  замало.  Нічого  визначального,  окрім  приготування  смаженої,  картоплі,  я  про  цього  знайомого  не  пригадую.  На  тому  я  і  полишила  наші  зустрічі,  якийсь  він  був  непевний  (може  у  собі  непевний?)  

Наступний  рецепт  -  деруни.  Особливі,  дуже  смачні,  я  закуштувала  у  однокурсника.  Його  тато  готував  чудові  пісні  деруни,  правда  подавав  їх  до  столу  зі  сметаною.  Саме  тоді  я  переконалась,  що  яйця  і  борошно  в  дерунах  зайві:  тільки  калорійність  підвищують  і  швидше  відчувається,  що  багато  з'їв.  У  ці  пісні  деруни  входить  тільки  картопля  і  цибуля.  Так  я  до  цих  пір  їх  і  готую.  Дуже  вдячна  татові  колишнього  однокурсника  за  рецепт.  

Так,  картопляні  страви  завжди  відігравали  провідну  роль  в  моєму  житті.  Тепер  мені  здається,  вони  були  (і  можливо  продовжують  бути)  рушійними  колесами  прогресу  моїх  приватних  стосунків.    

Не  саме  на  дерунах,  а  пізніше,  історія  з  однокурсником  також  закінчилась.  

Був  іще  один  сусіда,  (Englishman  in  Kyїv)  який  перевіряв  мої  здібності  в  організації  чайної  церемонії.  Думаю,  що  він  залишився  незадоволеним.  Але  на  цьому  він  не  зупинився.  Придумав  таку  історію,  ніби  виходив  до  сусіда,  ключ  не  взяв,  тепер  сусіда  (називний  відмінок!)  кудись  пішов,  і  ось,  тепер  він  опинився  один  у  коридорі,  та  ще  й    голодний.  Ну  я  так  і  повірила!  Саме  з  такими  типами,  які  все  ретельно  розраховують  (пам'ятаючи  про  мій  провал  в  організації  чайної  церемонії),  такі  нісенітниці  і  трапляються,  як  от,  наприклад,  забув  ключ.  Ну  то  все  мої  роздуми,  а  тоді,    в  той  день,  він  попросив  мене  приготувати  омлет.  Це  ми  в  школі  вже  вивчали  і  готувала  я  це  блюдо  багато  разів.  Але,  виявляється,  він  хотів,  щоб  я  додала  до  омлету  смажену  цибулю  і  тертий  сир...  Сир  я  потерла,  а  цибулю  вже  не  смажила.  Господиня  сама  вирішує,  чи  треба  їй  зараз  запах  смаженої  цибулі  в  помешканні,  чи  ні.  Сусід  поїв,  посидів,  ми  ще  й    трішки  поспілкувалися.  Коли  його  батьки  овернулись,  він  відразу  пішов  додому.  Ще  потім  мене  Новий  рік  зустрічати  запрошував,  дивак,  більш  того,  пропонував  у  нього  заночувати!  Кажуть,  як  рік  зустрінеш,  так  і  проживеш,  то  я  весь  рік  і  відмовлялась  десь  заночувати...  

Все  минає,  але  картопля  росте  нова.  Кожного  року  ми  радіємо  молодій  картоплі  і,  передчуваючи  задоволення  посипаємо  її  укропчиком.  Куштуємо,  заплющивши  очі.  Смакота!  

Я  собі  так  гадаю,  що  надалі  з  усім  цим  кулінарним  мистецтвом  буду  поступати  так:  як  тільки  зустріну  свою  любов,  приготую  усі  можливі  блюда  з  картоплі,  це  вже  я  вмію!  І  нехай  вибирає,  або  картопля,  або  я,  або  ми  всі  заразом,  або  по  черзі...  

Не  можу  собі  уявити  навіть,  але  десь,  колись,  з  кимось  я  розділю  і  мою  останню  картоплю.  

________________________________________
від  автора:  з  героїнею  нарису  мене  об'єднує  тільки  те,  що  і  я  і  вона  ми  вважаємо  себе  естетично  правильними  на  вигляд.  це  я  застрахуюсь,  щоб  не  вмерти  від  скромності.  страхування  в  моді.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588916
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2015


Оранта

Про  що  іще  вірші  складати,
як  не  про  те,  що  швидкоплинне,
любов,  яку  так  хочу  знати...
та  в  серці  біль,  тому  я  лину,
як  птах  над  степом  заганьбленним,
і  блискавку  шукаю  в  небі,
щоб  степ  убогий  запалить:
кубло  сепарів  хай  згорить!
Щоб  степу  повернути  славу,
щоб  замість  попелу  там  трави  
росли  високі  як  колись,
щоб  виростали  в  степу  села,
щоб  хлібороби  там  жили,
а  не  запроданці  хохли
москві  здавались  просто  неба,
щоб  наших  хлопців  не  вбивали,
і  щоб  не  плакали  дівчата,
пошли  нам,  Боже,  диво-силу
свою  свободу  відстояти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588717
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.06.2015


Коли мої долоні торкнуться снів твоїх

Коли  мої  долоні  торкнуться  снів  твоїх,
коли  твої  вуста  до  мене  заговорять
цілунками,  в  очах  постане  море,
я  буду  пити  з  них  розталий  сніг.

Ми  заблукаємо  забутими  стежками,
і  ми  назад  дороги  не  знайдем,
і  ми  забудемо  усе  що  було  з  нами,
допоки  це  не  сталось  навзаєм.

Хай  що  там  завтра  нам  готує,  я  не  знаю,
тебе  шукала  я  і  ти  мене  знайшов.
Із  кожною  любов'ю  ми  живем  і  помираєм,
у  кожному  коханні  ми  відроджуємось  знов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2015


Літні трансформації ніжности

Ну  от,  завантажилось  літо.
І  що  ж  нам  тепер  робити?
І  як  дивитись  в  це  небо,
підступно  синє,  без  тебе?

А  Сонце  гріє,  аж  жарить,
а  ніч  тобою  все  марить,
злиденні  вищать  комарі,
реальності  ліхтарі...

Наснись  мені  ще,  будь  ласка!
Я  хочу  в  чарівну  казку!
Там  стрінемось  я  і  ти
в  трансформаціях  ніжности.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588265
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 18.06.2015


Студенческие дни

Троллейбусы,  трамваи,  дороги  и  мосты...
Я  города  не  знаю  в  котором  ходишь  ты.

В  какой  многоэтажке  ты  ешь  и  пьёшь  и  спишь?
Кого  ты  обнимаешь,  или  -  о  ком  грустишь?

Безликий  горожанин,  как  мне  тебя  узнать?
Как  встретиться  с  тобою  и  дружбу  завязать?

Чтоб  слушать  вместе  диски,  а  может  вместе  жить,
и  всех  кого  любила  надолго  позабыть...

И  вдруг  вернуться  к  маме,  сказать  родной  "прости!"
и  позабыть  трамваи,  дороги  и  мосты.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587424
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.06.2015


Я дивлюсь на цей Місяць, налитий тобою мов золотом

Я  дивлюсь  на  цей  Місяць,  налитий  тобою  мов  золотом,
доливаю  до  цього  пейзажу  ще  трохи  вина.
Ти  приходиш  до  мене  спекою,  зливою,  холодом,
тільки  я  все  ж  чекаю  справжнього  тебе,  одна.

Ти  відсвічуєш  щось,  та  для  мене  складне  і  невигідне,
я  видряпуюсь  з  сяйва  холодної  вічності  геть,
та  ти  вкрав  моє  серце  і  мене  ж  зробив  в  тому  винною,
і  ти  кажеш:  попереду,  люба  -  життя  і  позаду  вже  смерть.

Я  дивлюсь  на  цей  Місяць,  налитий  тобою  мов  золотом,
у  мовчанні  твоїм  я  чаруюсь,  кохаюсь  і  сплю.
Мені  байдуже,  що  пролітає,  не  вернеться  молодість.
Твою  вічність  холодну  всім  серцем  до  болю  люблю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587212
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 13.06.2015


Любовь - мгновенье

Нас  двое  -  я  и  тишина,
вас  двое  -  ты  и  ночь  в  постели,
а  вот  -  прозрачная  стена,
ты  чувствуешь,  хоть  еле-еле?
Стена  из  губ  и  глаз  чужих,
стена  чужих  прикосновений.
Я  помню,  чувствую  я  их,
а  не  тебя.  Любовь  -  мгновенье.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587042
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.06.2015


Коли прол'ється останній дощ

Як  же  дати  тобі  пораду,  
коли  в  серці  моєму  зима?
Зелень  пишна  червневого  саду
не  дає  мені  сили  сама.
Сніг  пелюсток  жасмину  духм'яний
засипає  любов  мою
і  солодкій  квітучій  і  п'яній
липі  я  свій  неспокій  даю.
Та  неспокою  мого  стільки,
що  коли  б  він  пролився  дощем,
нас  з  тобою  розлив  би  навіки
і  весь  світ  напоїв  би  ще...
Коли  прол'ється  останній  дощ,
останні  змиє  сліди  печалі,
до  тебе  я  усміхнусь:  то  що  ж
з  любов'ю  чарівною  нашою  сталось?
А  чи  була  то  любов  жива,
а  чи  не  привид  то  був  духм'яний,
що  народився  від  сподівань
любити  когось  і  бути  коханим?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587027
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2015


Escape* для Гамлета

Хорошего  в  этом  мало,
плохого,  кажется,  нет:
любовь  светить  перестала,
погас  её  яркий  свет.

Закрыты  ложи  театра,
партер  одеялом  укрыт,
и  в  оркестровой  яме
сверчок  одинокий  спит.

Лишь  серый  ангел  суфлёра
глядит  мне  прямо  в  глаза,
серьёзного  ждёт  разговора,
он,  видно,  не  то  подсказал...
но  я  ухожу  от  спора
и  я  покидаю  зал.
______________________
Escape  -  с  английского  -  выход

2001.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586007
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.06.2015


Взаимопонимание

Белый-белый  свет  Луны,
мой  холодный  Лунный  свет!
У  вечерней  тишины  
нет  тепла  и  тела  нет.

Мы  в  восторге  от  Луны  
и  от  света  за  окном,
и  слова  нам  не  нужны,
мы  молчим  с  тобой  вдвоём.

1998.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584859
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.06.2015


Душа - затворница, огонь в камине

Душа  -  затворница,  огонь  в  камине,
бокал  вина  -  бессменный  трубочист,
ни  облачка  сегодня  в  небе  синем,
лети,  любовь,  последний  анархист!

Тебя  на  волю  выпускаю  снова,
когда  с  тобой  мы  встретимся  ещё,
тогда  поймём  друг  друга  с  полуслова,
и  каждый  будет  счастлив  и  прощён.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583978
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.05.2015


Ім'я акації

І  вила  нудно  собака  жалоби,
і  вже  не  чутно  було  солов'я.
Мене  відділяла  від  останньої  спроби
неможливість  згадати  твоє  ім'я.

Позбувшись  засобів  навігації,
спостерігаю  зі  сторони,
як  пишно  квітнуть  сьогодні  акації
останнім  куплетом  твоєї  весни.
Ти  кажеш:  меду,  до  повного  місяця
позич  у  мене  і  не  віддавай,
натомість  акації  білії  китиці
так  солодко  дивляться,
що  ж  ти,  хапай!
І  я  схопив,  молодий  та  дужий,
всю  ніч  ми  пили  чи  мед  чи  росу,
я  обіцяв  тобі,  що  неодмінно
тебе  додому  на  руках  віднесу.......
Та  встало  Сонце  доволі  рано,
промінням  безжальним  мене  спекло,
а  може  прокинутись  не  бажав  я.
Не  знаю  ,  що  ж  то  насправді  було.

І  я  приходжу  щовечір  з  росою,
всю  ніч  шукаю  лиш  тебе  я.......
та  не  знаходжу  ніяк  спокою:
не  можу  згадати  твоє  ім'я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583815
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 27.05.2015


а краще, без обов'язків

А  краще,  без  обов'язків,  а  краще,  просто  так,
Вип'ємо  чаю  з  одного  горнятка,
один  на  двох  з'їмо  достиглий  фрукт,
який?  та  все  одно,  не  маю  й  гадки.

Давайте  зачаруємось,  допоки  ще  весна
не  перейшла  межі  полів  в  спекотне  літо.
Давайте  будемо  ми  сумувати  і  радіти
тільки  удвох:  Ви  не  один  і  я  вже  не  одна.

11.5.15.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580510
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2015


Воск свечи

Воск  свечи  на  полу  -  след  былого  огня.
Силу  давних  иллюзий  люди  в  сердце  хранят.

Чтобы  с  новой  любовью  возродиться  опять,
или  старого  счастья  возвращения  ждать?

Нет,  чтоб  знать,  что  сгорает  навсегда,  навсегда
твоё  бедное  сердце,  и  почти  без  следа.

2000.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580315
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.05.2015


Найкращій у світі

Мама,  найкраща  у  світі,
тому  що  ти  мама  -  моя.
У  інших  мам  -  інші  діти,
у  тебе  є  тільки  я!

10.5.15.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580221
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.05.2015


К заветному

Мы  приближаемся  к  заветному
всю  жизнь,  с  восхода  на  закат.
Весна  подкралась  незаметно
и  дни  ошибками  пестрят,
а  вечера  длиннее  ночи
и  мне  не  снится  ничего.
Край  неба  сонный  позолочен
и  обещает  мне  его.

_____________
написано  в  часи  навчання  в  школі

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580076
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.05.2015


Наївна дівчинко, Весна!

Наївна  дівчинко,  Весна,
вдягни  на  мене  сукню  з  льону,
який  іще  цвіте.  У  снах
я  буду  пізно  йти  додому.

Я  питиму  росу  лісів
додолу  щоб  не  гнулось  листя,
і  я  чекатиму  дощів
у  кришталевому  намисті.

Любов  зустріну  просто  неба,
на  перехресті  всіх  шляхів.
Ось  тільки  це  мені  і  треба:
зустрів,  впізнав  і  полюбив.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580015
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2015


Доказати твою присутність

Доказати  твою  присутність  не  вдається  словами:  
ти  набуваєш  все  нових  форм:
твоє  балансування
з  двома  невідомими
на  березі  прірви  сумління,
(та  які  там  невідомі,  та  я  їх  знаю)
твій  вихід  неушкодженою  у  добре  провітрену  аудиторію,
твій  рожевий  сміх,    заколисуючий  до  запаморочення,
ведуть  мене  до  перегляду  моїх  мрій  та  планів.
Метрополії  моєї  совісті  переживають  декаданс  промисловий,  культурний,  аграрний.
Тишком-нишком  спускаюсь  у  шахти  підсвідомості.  Вічна  спека.  Там  стоїш  ти,  твої  очі  горять  і  світять,  ти  простягаєш  склянку  води.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579759
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 08.05.2015


В ночной французской тишине

В  ночной  французской  тишине
не  ходят  больше  поезда,
и  не  придёт  никто  ко  мне,
напрасно  ждать.

И  голова  уже  гудит
от  долгих  пересудов  дня,
сон  бабочкой  цветной  кружит
у  одинокого  огня.

Лишь  маки  красные  цветут,
флуоресцируя  в  ночи.
Спит  железнодорожный  путь
и  соловей  в  саду  молчит.

2002.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579647
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.05.2015


Цей дім з архітектурою зітхань

Цей  дім  з  архітектурою  зітхань,
з  сюжетним  інженерним  недосказом...
відправний  пункт  моїх  поневірянь,
я  повернусь  до  тебе  іншим  разом.

Дитинства  прянощі  і  юності  зажура
і  молодість  -  прощання  назавжди
вкарбовані  у  ці  бетонні  мури
що  заворожують  відлунням  самоти.

Я  пошуки  мої  не  припиняю,
я  обіцяю,  що  тобі  я  розповім
коли  любов  зустріну  і  впізнаю,
бувай,  до  зустрічі,  батьківський  дім.

5.5.15.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579064
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2015


Павутиння любові твоєї

Павутиння  любові  твоєї  кришталеве  після  дощу,
діаманти  казкові  сяють,  коли  дощ  незабутній  вщух,
і  метелики  вже  кружляють,  зачаровані  сяйвом  твоїм,
та  на  сонячнім  післяобідді  ти  заснув,  бо  гарно  поїв.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578704
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2015


Як дощ в неділю, коли тебе нема

Пісня  Марфи

Як  дощ  в  неділю,  коли  тебе  нема,  
як  срібна  хвиля,  як  золота  струна,
чарівне  зілля,  що  вип'ю  я  одна.
І  мої  коси  вітру  я  віддам,
бо  свище-просить,  одна  біда:
чи  ще  ховатись  на  чужині,
чи  йти  до  страти  тепер  мені.
Любові  злої  торішній  сніг
у  серці  своїм  ти  ще  зберіг.
Вогняна  зброя  -  блискавка  вночі,
що  спинить  серце,  душі  -  в  далечінь,
де  срібна  хвиля  і  золота  струна.
Хай  дощ  в  неділю,  там  мене  вже  нема.

2002

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578703
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2015


Міст Метро

Ідея  вірша  Г.  Аполлінера  Міст  Мірабо.

Минають  дні,  минають  роки,
нова  любов  несе  неспокій.
Та  в  серці  все  ж  одна  живе,
згадай,  вона  в  човні  пливе
швидкою  річкою  Дніпро,
вона  минає  міст  Метро.

Тече  вода  і  час  минає,
а  ми  -  на  різних  берегах,
ми  різні  весни  зустрічаєм,
ми  не  побачимось  і  в  снах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578413
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2015


Подарунок

Ось  тобі,  любий  друже,  портмоне.
Розбагатієш,  згадай  мене,
маленьку  пташку,  що  не  вміла  літати,
маленьку  пташку,  що  не  вміла  співати,
маленьку  квітку,  що  ще  хоче  розцвісти,
маленьку  жінку,  що  дожила  до  тридцяти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578299
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2015


Весняний вечір

Приходить  тихо  весняний  вечір,
сідає  Сонце,  стихає  гай.
Заходь  до  мене  на  добривечір,
моє  віконце  не  обминай.

Як  ти  прийдеш  наварю  вечері
і  відкоркую  пляшку  вина.
Любов  пішла  крізь  закриті  двері,
а  я  залишилась  біля  вікна.

На  що  чекаю,  сама  не  знаю.
Хтось  наче  кличе  мене  до  вікна.
Весняний  вечір,  не  стій  у  гаї,
заходь  до  мене,  я  теж  одна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577253
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2015