Олексій Журавленко

Сторінки (1/47):  « 1»

Сентенції граней

Спокій.  Відраза.
У  серці  образа.
Корисно  сприймати
Життєві  поразки.

Вибір  -  ілюзія?
Шлях  -  перемога!
Кинемо  кубика
В  божі  долоні.

Робимо  ставки,
Віримо  в  себе.
Свя́тий  чи  злодій  -
Залежить  від  тебе.

Сенс  чи  химера,
Щастя  чи  горе,
Варто  обрати
Власну  дорогу.

/2019/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847838
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 11.09.2019


Спокута

Як  жорстоко  я  помилявся,
Клянучи  власних  братів,
Викликають  лиш  сором  й  відразу
Попередні  думи  мої.

Слава  Богу,  не  встиг  я  накоїть
Невиправних  кривавих  діянь,
Але  сором  мене  обпікає,
Що  в  кроці  від  них  побував.

Лиш  одного  я  хочу  наразі  –
Заслужити  прощення  в  душі,
Та  боротись  з  вражиною  клятим,
Що  калічить  душі  людські.

/2019/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845705
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 21.08.2019


***

Спочатку  був  нам  
повний  Пе,  
тепер  настала  
черга  Зе.  
А  ми  і  далі  сидимо,  
старанно  ліплячі  г...  


/2019/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845704
рубрика: Вірші, Сатира
дата поступления 21.08.2019


***

Разносит  ветер
Прелый  летний  дух,
Лениво  утки  
Тонут  в  поднебесье,
Качает  томно  камыши
Близ  водной  глади  озерца.
Кузнечики  стрекочут  
В  поле  песни,
Поёт,  внимая  им,  листва.
А  ива  слушает  и  плачет,
Спуская  в  воду  волоса,
Жемчужной  рябью  расточая  
Цветов  озёрные  поля.

/2019/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844923
рубрика: Вірші, Пейзажная лирика
дата поступления 13.08.2019


Обращение

О  сколько  чудных  дел
открылось  мысле  человека,
Когда  в  душе  его  сокрылись  
Рубцы  порочных  заблуждений.

Коль  хочешь  жить  во  благо
Светлых  побуждений,
Не  должно  в  сердце  быть
И  тени  похотливых  устремлений.

Ты  –  Человек,  Ты  должен  
быть  Творцом!
Ты  сеешь  вечное  в  изменном.
Нельзя  же  быть  пустым  скотом
и  жить  лишь  тягою  к  веселью.

Тот  глуп,  кто  не  желает  
радости  свершений,
Кто  счастье  жизни  тратит  на  труху.
Ты  –  Человек,  Ты  –  Божее  творенье,
у  тебя  лишь  миг,  чтоб  вечное  познать.

/2019/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840877
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 04.07.2019


Було б бажання

Якщо  захочеш  –  прочитаєш,
Якщо  кортітиме  –  почуєш,
Якщо  хотітимеш  –  відчуєш,
Якщо  потрібно  –  відшукаєш.
І  крок  назустріч  врешті  зробиш,
Й,  можливо,  навіть  втямиш.

/2018/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778531
рубрика: Вірші, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.02.2018


Сподівання

Наш  світ  не  ідеальний,  як  і  ми,
Правду  тут  не  відрізнити  від  брехні.
Ми  вчора  втратили  сьогоднішню  надію…
Аби  не  довелось  про  неї  гірко  мріяти.

Поки́дали  солдати  зброю  і  пости,
Лежать  у  заметах  полеглі  бійці.
Вже  скоро  будемо  за  все  відповідати,
Що  в  час  такий  дозволили  себе  поґвалтувати.

Скоро  трісне  кам’яна  стіна
І  паводок  селі  позносить  всіх  нас.
Стихія  не  розбиратиме  фронти  –
Усі  опиняться  на  дні.

Лишилось  сподіватись  без  надії,
Що  Завтра  буде  незлостивим...

/2017/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768693
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 29.12.2017


***

Як  легко  бачити  недоліки  в  чужих,
Як  важко  бачити  їх  в  себе.
І  вирок  оголошувать  чужим,
Свої  грішки  не  відмоливши  навіть  в  церкві.

/2017/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767646
рубрика: Вірші, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.12.2017


Пісня

Спадає  сніг  на  сіру  землю,
Кружляє  туга  по  полях.
Крізь  млистий  ситець
Тьмяніє  сонце  в  небесах.

Колись  давно  була  пора,
Колись  давно  жили  щасливо,
Тепер  лишились  лиш  слова,
Немає  й  пам’яті  булого.

Перебирає  вітер  
Неквапливо  струни,
Розносить  тихий  плач
Сповитих  у  землі.

Шепочуть  їхні  душі
Про  скарб  найбільший  в  світі  –  
Бажання  знову  сісти  на  коня,
Й  назустріч  волі  полетіти.

Колись  давно  була  пора,
Колись  давно  жили  щасливо,
Тепер  лишились  лиш  слова,
Немає  й  пам’яті  булого.

Під  рясний  дзвін  копит
І  куряву  дороги,
Хотіли  знов  войовники
Відчути  йоту  волі…

Тепер  замість  коня
Літає  хуртовина  полем,
І  вітер  ширить  пісню
Спраглих  душ  до  волі.

Колись  давно  була  пора,
Колись  давно  жили  щасливо,
Не  має  казка  ця  щасливого  кінця,
Та  має  дух  і  силу.

[i]/2017-2018/[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764220
рубрика: Вірші, Балада
дата поступления 05.12.2017


***

На  свете  есть  немало  тайн,
Чтоб  их  познать  не  хватит  жизни.
Лишь  гений  может  их  понять,
А  умный  просто  не  примножить.

Но  и  схватив  за  мантию  отгадку,
Споткнёшься  о  новую  загадку,
Ведь  в  истине  всегда
Есть  тень  замшелого  вранья.
И  как  не  смог  узнать  законов  ночи,
Откуда  будешь  знать  о  свете  дня?

/2017/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741530
рубрика: Вірші, Философская лирика
дата поступления 11.07.2017


***

Тримай  погордо  спину,
Як  птах  у  небі  крила,
Й  дивися  в  небокрай.
Дивись  як  світ  несеться
В  тебе  під  ногами.
З  дороги  лиш  
Не  варто  повертати,
Аби  почути  тишу  навкруги.

Потріскує  нічне  багаття,
До  неба,  вкритого  зірками,
У  вирах  диму  
Іскри  сиплять  в  ніч.
Поснули  притомившись  подорожні:
Далека  путь  лежить  для  них.

Ген  там,  за  обрієм,  
Де  сходить  сонце,
Де  гаснуть  зорі  ночі,
Стоїть  посеред  поля  
Такий  жаданий  дім…

/2017/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741319
рубрика: Вірші, Нарис
дата поступления 09.07.2017


Парадокси?

Життя  –  цікава  річ,
Неясно  в  нім,
Ні  хто  дорослі,
Ні  хто  малята.
І  сивина
Лиш  старості  ознака,
А  мудрим  може  
Бути  і  юнак.

Хто  друзі  наші,
А  хто  є  наші  вороги?
І  хто  з  них  має
Кращу  пам’ять?
Хто  не  забуде  у  біді?
І  краще  мати  жінку
Чи  собаку?

В  житті  багато  треба
Встигнути  пройти,
А  ми  залізли
В  замкнену  кімнату.
Мабуть,  лиш  розум
Порятує  від  біди,
А  досвід  допоможе
Виживати.

/2017/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739675
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 28.06.2017


Час

Живи  допоки  не  помреш,  
Кохай  допоки  не  розлюбиш,
Кінець  кінцем  закінчиться  доба,  
І  видно  буде,  що  встиг  ти  наробити.  

У  світі  є  на  все  свій  час,  
Зумій  лиш  правильно  прожити.    
Коли  накриє  світ  пітьма,  
Чи  дасть  твій  труд  хоч  скибочку  надії?  

За  всим  стоїть  своя  ціна,  
Зумій  її  лиш  заплатити.  
А  там  покаже  тільки  час,  
Чи  слід  було  заради  цього  жити...

/2017/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732029
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 05.05.2017


***

Коли  б  нарешті  вилився  мій  біль,
Що  вже  залив  отрутою  все  серце.
Мені  б  нарешті  спокій  віднайти,
Забутися  в  душі  про  все  людське  безчестя.

Лунає  в  скронях  відповідь  мені:
«Забудь  про  власну  біль,
Не  лий  отрути  в  серце.
Ти  інший  маєш  жереб  по  житті:
Лишатися  собою  –  найбільше  благочестя».

/2017/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724729
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 21.03.2017


Думка

Моя  душа  застрягла  у  пітьмі,
не  в  змозі  правди  віднайти.
У  світі  купленої  віри  –
немає  Бога  на  землі.
Та  все  ж  за  краще  світоча  брехні
ходити  в  праведній  пітьмі,
аніж  юродити  божкам
на  втіху  різним  дикунам.

/2017/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711752
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 12.01.2017


*** (У палаті)

Переплелись  на  стелі
світло  й  тіні,
розлились  сенси  в  голові.
І  все,  що  видавалося  за  цінне,
в  одну  лиш  мить
лишилося  ціни.

Тепер  мій  мозок  крають  думи,
я  маю  лиш  одну  мету  -
скоріш  вернутися  до  світу,
переосмисливши  його.

Все,  що  було  новим  -
припало  старим  пилом,
змінилися  й  напрями  шляхів.
Життя  буває  непростимим,
коли  не  усвідомлюєш  урок.

/2016/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704154
рубрика: Вірші, Нарис
дата поступления 01.12.2016


***

Під  пресом  сірих  хмарочосів,
В  безтямних  пошуках  багатств,
Немає  місця  для  людини,
Яка  пішла  у  небуття.

У  вирі  блуду  споживацтва
Немає  місця  для  душі,
Немає  місця  для  любові  –
Це  все  на  цвинтар  віднесли.

Подоба  людськості  крокує,
Бездушність  захопила  світ.
І  зведені  високі  стіни
Від  зайвих  мрій  і  почуттів.

Не  треба  більше  дух  плекати  в  серці,
Ми  можемо  прожити  без  життя.
Немає  місця  в  світі  для  людини,
Вона  пішла  у  небуття…


Але  і  крізь  асфальт
Рослинка  пробивається  до  світла,
Тому  настане  час  пробудження  людей.
Немає  ще  такої  сили  в  світі,
Яка  б  змогла  убити  в  нас  людей.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691688
рубрика: Вірші, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.09.2016


***

В  майбутнє  лине  моя  пісня,
Теперішнє  –  
                                 лиш  тимчасовий  приятель  мені.
Минувшина  –  
                                   моя  стражденна  Батьківщина,
Що  тисяча́ми  голосів  
                                                         лунає  у  мені.

Моя  робота  невелика:  
                                                           лиш  відчувати  порухи  душі.
А  голос  мій  приречений  бродити
                                                                                       у  хащах  хижих  лихоліть...

Та  прийде  час,  
       коли  народ  прийде́  до  тями,
                                                                                                                     злама  кайдани  вікові.
І  в  сяйві  величі  постане  –  
                                                                       могутній  Київ  золотий.


/2016/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688632
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 15.09.2016


Шкарпетки

Жив  на  світі
старенький  писака,
і  звали  його
Єгор  Дровиняка.

Він  щиро  боровся
із  безладом  влади,
стріляв  він  по  гіркіних
на  сторінках  Контакту.

Він  знав  все  на  світі
про  змову  жидів,
про  заразу  кремлівську
і  Порошенка  кумів.

Він  знав  всю  історію
і  фізику  знав.
Він  вірив  у  Бога
і  Ніцше  читав.

Не  знав  Єгор  
лиш  одного  моменту:
куди  поскладала  
дружина  шкарпетки.

/2016/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686492
рубрика: Вірші, Іронічні вірші
дата поступления 29.08.2016


***

Коли  втомився  бачити  буденність
У  вогких  калюжах  дня  –
Проспівай  про  себе  гарну  пісню,
Чи  вслухайся  в  музику  життя.

Вона  буває  романтична,
Буває  в  чомусь  і  сумна,
Буває  так,  що  ритм  у  ній  незвичний,
Але  ніколи  не  бува  вона  гидка.

Дивись  на  світ  цей  власними  очима  –  
Відкинь  ті  скельця  окуляр!
Та  спробуй  не  баритись  жити,
Бо  часу  обмаль  для  життя.

[i]/2016/[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651673
рубрика: Вірші, Нарис
дата поступления 15.03.2016


Прокинься (Не вмирай)

Сильний  вітер
І  кришталево  білий  сніг,
А  небо  якесь  сіре,
Лиш  тьмяне  сонце  в  вишині.

Не  хочеться  вмирати,
Бо  мало  так  зробив,
І  часу  так  багато
Я  витратив  на  сни.

Не  покидає  мене  думка,
Що  небо  втратили  давно,
І  світлі  сонячні  проміння
Зі  страху  обернули  ми  у  сон.

Прошу  тебе,  моя  Дівчи́но,
Прокинься  і  подивися  у  вікно,
Для  мене  ти  Єдина,
Тож  не  вмирай  і  не  відходь  у  сон...

/2016/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638511
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 25.01.2016


***

Колись  ми  зникнемо  у  безвісті  століть,
Залишуться  лиш  наші  мрії  і  бажання.
Вони  єдине,  заради  чого  варто  жить,
Вони  дарують  нам  Надію  і  Кохання.

Коли  помрем  -  від  нас  залишуться  думки,
Що  полетять  за  порухами  вітру.
Вони  осядуть  на  думках  нових  творців,
Щоб  дарувати  крапельку  Безсмертя  і  Надії...

/2015/



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618012
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 03.11.2015


В лунном свете

Звёздной  ланью
Пронеслась  по  небу  комета,
Рассыпая  сребристую  пыль.
Сквозь  туманную  завесу
Ярко  светит  лик  луны.

В  синей  тьме  ночного  неба
Мерно  тонут  облака.
А  за  ними  зори  блекнут,
Словно  жемчугов  краса.

Платье  ночи  из  созвездий
Блёстки  сыплет  в  вышине.
Освещает  волны  облак
Одинокий  лунный  свет.

Мягко  стелется  по  морю
Отраженье  вышины  –
Мир  внимает  тайне  ночи
И  сверкающей  луне.

/2015/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608697
рубрика: Вірші, Пейзажная лирика
дата поступления 23.09.2015


Навесні

Розносить  вітер  білі  кві́тки
Шовковим  подихом  весни,
Неначе  сніжним  оксамитом
Укрили  землю  пелюстки.

Крізь  свіжі  барви  листя
Проходять  сонячні  нитки,
І  небо  синє,  наче  море,
Пускає  вплав  повітряні  хмарки.

Щебечуть  рясно  пта́шки  –  
Навколо  зе́лені  краса,
І  груди  свіжість  огортає,
Яку  дарує  лиш  весна.

[i]/2015/[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583528
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 25.05.2015


Тиша

По  вибоїнах  розбитої  траси
Десь  іздалеку  трясе  легковик.
Вздовж  укритого  снарядами  шляху
Де-не-де  –  застиглі  мерці.

Видно  залишки  зеленого  лісу
Із  обпаленими  стовбура́ми  дерев.
Капітан  хотів  би  собі  прикурити,
Але  тряска  цього  не  дає.

У  супроводжуючого  з  ним  хлопця
За  спиною  висить  АКМ  –
Це  надійний  друг  й  посіпака,
Що  готовий  плювати  вогнем.

Лише  рве  на  шмаття  цю  тишу
Шарудіння  об  землю  коліс,
Ну  а  мозок  розриває  думка:
«Якось  треба  до  завтра  дожить».

А  найгірше  це  те,  що  до  всього  звикаєш,
І  війна  стає  як  поклик  душі.
Ти  живеш  –  і  нічого  не  знаєш,
Ти  помреш  –  й  не  помітиш  цього.

Щось  водій  собі  тихо  мугикає
І  тривожно  видивляється  в  даль.
А  хлопчина  родину  пригадує
І  дівчи́ну,  яка  лишилась  одна.

Вздовж  побитої  ворогом  траси
Сплять  навіки  застиглі  мерці.
Капітан  би  хотів  прикурити,
Та  в  душі  йому  щось  не  дає.

/2015/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578808
рубрика: Вірші, Воєнна лірика
дата поступления 04.05.2015


***

Як  приємно  відчувати
Крихти  щастя  буденного.
Мабуть  з  них  і  складається
Мистецтво  життя  непере́січного.

І  в  хвилини  ці  щасливі
Зі  світом  зливаєшся.
Відчуваєш  радість  душі,
Що  на́весні  у  квітках  розливається.

/2015/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577565
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 28.04.2015


Русскому шовинисту

Если  враг  повержен  будет
И  победы  час  настанет  -
Кто  сказал,  что  будет  лучше,
Или  жизнь  спокойней  станет?

Если  ты  рабом  родился
И  сво́ей  жизни  не  хозяин,
Как  ты  можешь  стать  свободным,
Если  этого  не  знаешь?

Так  зачем  же  к  нам  полез,
Иль  тобою  помыкают?
Очень  просто  всё  валить
На  кремлёвскую  ораву.

Ведь  они  тебя  "насильно"
Упекли  на  Украину,
Ну  а  ты,  несчастный  парень,
Лишь  славянам  помагаешь.

Ты  любовно  материшь  их,
И  из  "Градов"  в  них  стреляешь.
"Это,  братья,  русский  мир,
Мы  пришли  для  поддержанья!"

Ты  пришёл  к  нам  поделиться
Своей  московскою  заразой,
И  послушав  бредни  Моли,
Ты  пошёл  топтать  Украйну.

Я  хотел  бы  многое  сказать,
Но  боюсь  читать  не  станешь.
Много  есть  на  свете  зла  -
О  тебя  я  пачкаться  не  стал  бы.

Но  идёт  проклятая  война,
И  таких  как  ты  стреляют.
Наши  парни  с  Украины
От  тебя  славян  спасают.

Тех,  которых  любишь  ты,
Из  приклада  автоматом.
Так  скажи  -  за  что  же  ты?
За  себя  или  державу?

Без  тебя  мы  разберемся
С  тем,  что  есть  у  нас  проблемы.
Не  нужна  нам  твоя  помощь,
И  проваливай  скорее.

/2015/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575130
рубрика: Вірші, Гражданская лирика
дата поступления 17.04.2015


Рядки

Сторінки́  свого  життя
На  поличку  відкладаєм,
Чи  ховаємо  в  шухляду
Незакінчені  книжки.
Сипле  час  в  нотатки  наші
Перекреслені  рядки.

Ми  живе́мо  як  померлі,
А  померлі  як  живі.
Скільки  часу  нам  потрібно,
Щоб  збагнути  помилки?

Далі  плине  річка  долі  -
Пропливаєм  береги,
Ми  практично  не  живемо,
А  існуєм  по  житті.

В  цьому  світі  все  рухливе,
І  немає  сталості  ніде.
Нам  запалювати  б  зорі,
А  ми  палимо  себе.

/2015/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573112
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 09.04.2015


Прощай

Прощай,  любимая  моя,
Прощай,  прекрасная  Цирцея.

В  иной,  быть  может,  жизни
Мы  вместе  будем…
Но  только  не  сейчас.

Не  вычеркнуть  из  сердца  мне  тебя,
И  навсегда  останется  во  мне
Твой  образ  сокровенный.

Любовь  моя  к  тебе  была  хрупка,
Но  верь,  она  была  прекрасной.

/2013/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568514
рубрика: Вірші, Лирика любви
дата поступления 22.03.2015


Я (Дзеркало)

Дивлюся  в  дзеркало,
а  бачу  не  себе:
Зі  шкла  на  мене
дивиться  хтось  інший.
І  по  життю
неначе  інший  хтось  іде,
А    я    –  
лишаюсь  на  узбіччі.

Мої  думки,  мої  слова,
то  поведінка  незнайомця.
...
Але  буває  й  так,
що  прокидаюсь  справжній  Я,
Який  живе  в  душі,
прихованій  у  серці.

/2015/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567648
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 18.03.2015


Батарейки

Батарейки  вже  сідають,
А  моя  злість  закипає.
Шукає  собі  виходу,
А  виходу  немає.

Опинились  ми  в  ситуації,
Що  допустили  ці  ротації  –
Змінили  однотипне  на  типове,
Ще  й  проливаєм  ріки  крові.

Енергії  для  живлення  немає,
А  батарейки  вже  сідають,
Не  покидає  відчуття  того,
Що  нами  добре  скористались.

Не  можна  батарейки  зарядить,
Тому  й  скидають  їх  в  смітник  –
Подальшій  експлуатації  
Вони  не  підлягають.

Та  хоч  і  видихаємось  ми  всі,
І  луги  з  батарейок  витікають,
Новий  заряд  ми  маєм  дати,
Нехай  і  буде  він  останній.

/2015/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562584
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 26.02.2015


Постмайдан (триптих)

Молоді  помирають,
Старі  доживають.
Україну,  мою  неньку,
Жорстоко  вбивають.

А  кажуть,  що  колись
Вона  була  раєм.
Що  предки  наші  славні
Себе  поважали.

Але  було  то  давно,
Давно  і  неправда,
Бо  кращих  завжди
Віддавали  на  страту!

Ми  за́вжди  служили
Своїм  ворогам,
Втрачали  свободу
За  келих  вина.

Наш  уряд  –  то  за́вжди
Продажна  бидлота,
Що  гонить  Вкраїну
У  прірву  безодні.

Старі  доживають,
Молоді  виїжджають,
Повільно  життя
На  Вкраїні  згасає…
---
Ховають  Героя,
А  мати  ридає,
Кляне  свою  долю,
Кляне-проклинає.

Немає  майбутнього  –
Немає  і  долі.
А  люди  здуріли,
А  люди  говорять:

«Герої  ніколи  –
Ніколи  не  мруть!»
І  труни  рядами  –
Рядами  несуть!

Москальська  навала
І  наші  підпанки  –
То  є  винуватці,
Хохлята  продажні.

Утратили  совість,
А  честі  й  не  мали,
Коли  б  ви  вже  здохли,
Сволоти  прокля́ті!

Я  вас  проклинаю
За  смерті  невинні!
За  кожную  матір,
За  кожну  дитину!

Не  знати  вам  щастя
На  грішній  землі!
Не  знати  прощення
На  Божім  суді!

Оплакують  батьки
Загиблих  Героїв,
Залишились  вдови
І  діти-сиро́ти…
---
Руїна  навколо,
Руїна  у  серці.
У  пастку  потрапив
Цілий  народ.

Дозволили  нам
Вшанувати  Героїв,
Дозволили  нам
Майдан  не  забуть.

І  всюди  на  вулицях
Патріоти  цукрові,
Усі  в  вишиванках
З  матюччям  ідуть.

За  цим  всім  ховають
Сво́ю  байдужість,
Щоб  гроші  збирати  –
Повітряний  бруд.

Прийшла  до  корита
Новая  бидлота,
Укупі  з  старою
Вона  все  здає.

Руїна  цвіте,
Руїна  навколо,
А  стадо  і  далі
У  прірву  іде.

/2015/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561146
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 20.02.2015


***

[i]Другу  Олександру[/i]

Ніч.  Лиш  ліхтар  
На  безлюдній  вулиці  світить,
Кидаючи  світло
На  спадаючий  сніг.
Проводжали  ми  друга
В  далеку  країну,
І  вогник  його  сигарети
Одиноко  горів.
Той  вогник  яснів,
Наче  зірка  в  темені  ночі,
Як  маяк,  що  давав
Всім  сил  і  надій.
А  годинник  на  засніженій
Вежі  собору,
Сухо  і  дзвінко
Говорив  про  зітлілі  часи.
Про  щось  ми  балакали,
Довго  й  невпинно,
Допоки  не  довелося
Прощатися  нам.
Тепер  же  чекаємо,
Коли  зустрінемось  знову,
І  годинник  церковний
Сповістить  про  це  нас.

/2015/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557149
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 04.02.2015


Людина

Людина  -  Ти  страждаєш,
Твоя  душа  болить  і  кровоточе,
Ти  з  жахом  втоми  переносиш  
Лік  нових  смертей.
І  зло  катує  
Знов  і  знову  Твоє  серце,
Щоб  Ти  вже  не  змогла  відкрити  очі,
І  не  змогла  розправити  плечей.

А  за  плечима  в  Тебе  крила,
Як  небесне  світло  
Переможуть  вони  зло…
Та  тільки  треба  їх  розкрити,
Щоб  полетіти  до  зірок.
Та  тільки  треба  їх  розкрити,  
Щоб  подолати  в  собі  зло,
І  поселити  в  серці  свому  
Правди  слово  і  Добро.

Людина,  Ти  не  ведися  
На  солодкий  гріх  спокус,
І  не  страждай  даремно,
Що  чогось  Ти  вчасно  не  зробила.  
Ти  краще  починай  все  по-новому,
І  не  забудь,  що  кожен  новий  день  –
Це  вічний  шлях  душі  додому.
Все  тільки  в  тому  –  
Який  Ти  шлях  для  себе  обереш?
І  чи  дістанешся  до  дому.  

/02.02.2015/


P.S.  Цей  вірш  народився  якось  сам  собою,  коли  я  дізнався  про  страшну  звістку  -  загинув  в  автокатастрофі  Кузьма  Скрябін  (Андрій  Кузьменко).
Не  віриться,  що  Кузьма  загинув.  Що  його  вже  не  буде.
Чесно  кажучи,  я  в  шоці  від  цієї  новини.
І  не  хочеться  писати  "був"...
Це  талановита  і  в  чомусь  геніальна  Постать,  Особистість.  Він  багатогранний...
Не  віриться,  що  його  вже  немає.
І  не  хочеться  вірити  в  це.
Андрію,  Ти  завжди  будеш  у  наших  серцях,  Ти  завжди  залишишся  з  нами  у  своїх  піснях.
Вічна  Слава  Тобі  і  спокій...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556623
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 02.02.2015


***

Открылась  правда  мне,
Она  проста  и  ужасна.
И  что  мне  делать  теперь,
Как  с  нею  жить  дальше?

/2015/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551891
рубрика: Вірші, Философская лирика
дата поступления 15.01.2015


Любовь моя!

Для  меня,  Ты  –  Небо,  Солнце  и  Земля,
Ты  счастья  радостный  припев,
Ты  жизни  гимн  и  радость  дней.
Повсюду  слышу  голос  Твой,
Твой  хрупкий,  нежный  камертон.
И  жизнь  –  не  жизнь,  мне  без  Тебя.
Услышь  меня,  Любовь  моя!
Ты  словно  луч  надежды,  данный  мне,
Я  жизнь  готов  отдать  тебе.
Твой  образ,  твоя  душа,
Твои  бездонные  глаза,
Лишь  Ты  имеешь  ценность  для  меня.
Ты  звонкий  капель  родника,
Ты  мой  палач  и  мой  хранитель.
Не  забывай  меня,  Любовь  моя,
Молю  Тебя,  не  забывай  меня…

/2011/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551469
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 14.01.2015


Війна

Сидиш  у  вологій  землянці,
Де  брудно  і  капає  гидь.
Гримлять  по  позиціях  наших
Снаряди  ворожих  частин.

День  тягнеться  сумно  за  обрій,
Ми  звикли  до  смерті  своїх.
Але  вже  й  не  важко  вбивати
Всіх,  хто  зветься  «чужий».

Тебе  вже  може  немає,
А  я  лиш  фізично  живий…
Ми  звали  тебе  «Батяня»,
Пам'ятаєм  настанови  твої…

Не  щемить  вже  серце  від  болю,
І  душі  цей  жах  не  чіпа,
Повисмоктували  з  неї  всі  соки
Лицемірство  і  підлість  людська.

Направляє  на  смерть  нас  сволота,
Що  ховаючись  за  спинами  в  нас,
Одночасно  служить  Кремлеві,
І  здає  потихеньку  всіх  нас.

Під  землянками  наших  окопів,
Поховання  ще  скіфських  часів.
На  курганах  прадавніх  народів
Прагнуть  звести  курган  нам  усім.

/2015/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551284
рубрика: Вірші, Воєнна лірика
дата поступления 13.01.2015


***

***

Втома  на  чоло
Мені  руку  поклала,
Щось  ще  робити
Сил  вже  нема.

Іноді  здається,
Що  наче  я  старий.
А  іноді,  наче  з  вирію
Заморений  птах.

Лиш  уві  сні
Я  можу  спочити,
Від  всього  сховавшись
У  теплих  світах.

І  хай  за  вікном
Буянить  вітер,
І  краплі  дощу
Бубнять  собі  в  такт.

Мені  все  одно,
Бо  можу  спочити,
Сховавшись  від  всього
У  теплих  світах.

/2014/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544567
рубрика: Вірші, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.12.2014


***

Повільна    музика    наповнює    серця,
Душевний    біль,    залитий    келихом    вина,
Ятри́ть    твій    розум    ясний.
В    душі    твоїй    зринає    почуття,
Що    надає    тобі    яскраві    мрії    і    бажання.
Але    не    в    твоїх    силах    вибороти    їх,
І    якби    палко    не    хотів    ти    цього,
Немає    Милої    твоєї,    немає    Зіроньки    ясної
поруч    із    тобою.
І    ти    тамуєш    біль    душі,
І    повертаєшся    додому.
Але    побачивши    останній    відблиск    сонця    золотого,
Ти    зрозумієш,    що    кохатимеш    лише    Її,
А    значить    і    живеш    заради    миті    з    Нею...

Повільна    музика    наповнює    серця,
Душевний    біль,    залитий    келихом    вина,
Ятри́ть    твій    розум    ясний...

/2011/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541216
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 03.12.2014


Питання

Мутне  скло
Осінньої  ночі.
Світло  зірок
Нагада  її  очі.

Зникніть  від  мене,
Смуток  і  розпач.
В  мене  у  серці
Є  світла  шматочок.

Хто  я  насправді,
Ким  мені  бути?
Це  аксіома,
Чи  я  збожеволів?

/2011/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540986
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 02.12.2014


Среди глухих, среди уснувших

Тихо  в  такт,
Среди  глухих,
Плывешь  ты
В  пробке  жизни  и  мечты.

В  мгновенья  счастья
Окутан  ты,
Под  аккомпанемент
Непонятой  любви.

И  жизни
Ломаные  звуки,
Поделят  счастья  боль
Среди  уснувших.

/2011/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540793
рубрика: Вірші, Философская лирика
дата поступления 01.12.2014


***

Угасающий  ритма  звук,
Брешь  в  душе  пробивая,
В  клочьях  серых  туч,
Радугу  света  подарит.

Сколько  сладких  мук,
Душа  моя  испытала.
Теперь  всё  позади,
Теперь  все  чувства  оттают.

И  в  жизни  мутной  лужи,
Лёгкий  такт  отбивая,
Я  путь  свой  узкий
Дальше  продолжаю.

/2012/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540790
рубрика: Вірші, Философская лирика
дата поступления 01.12.2014


Лірика осені

Небо  вкривають
Хмари  тужливі,
Краплі  дощу
Спадають  по  склу.

В  самотньому  вальсі
Востаннє  кружляє
Предвісник  нового  –
Осінній  листок.

І  млосно  на  серці,
І  розум  закутий,
І  все  буде  знову,
Як  колись  вже  було.

Немає  старого,
Й  не  буде  ніколи,
Як  листя  пожовкле
Опало  воно.

/2012/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540564
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 30.11.2014


Она была нежнее ночи

Она  была  нежнее  ночи,
Нежнее  бархатной  луны,
Что  разливая  томное  сиянье,
Дарует  светлые  мечты.

В  глазах  её  я  видел  небо,
В  дыханье  слышал  шёпоты  листвы.
Уста  её  дарили  поцелуи,
Божественный  нектар  любви.

Но  мы  расстались  с  ней,
Под  лунным  небосводом,
В  тиши  полночных  ярких  звёзд.
И  уходя,  она  была  нежнее  ночи,
Нежнее  бархатной  луны.

/2012/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540563
рубрика: Вірші, Лирика любви
дата поступления 30.11.2014


Как жить мне дальше, без тебя?

Как  жить  мне  дальше,  без  тебя?
Без  губ  твоих,  без  ласк  твоих,
Без  радости  объятий.

И  никогда  не  усладиться  мне  сполна,
Твоим  лицом,  твоими  белыми  руками,
Что  подарили  мне  улыбку  и  покой,
Когда  со  мной  была  ты  рядом.

Я  весь  в  тебе  давно  уж  потонул,
Душа  моя  в  тебе  навечно  растворилась.
Тебе  одной  я  весь  принадлежу,
Тебя  одну,  по-настоящему  желаю.

/2012/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540128
рубрика: Вірші, Лирика любви
дата поступления 29.11.2014


***

[i]/МRK/[/i]

Пливуть    по    небу    хмари    пурпурові,
Лунає    тихий    плескіт    хвиль.
Останній    відблиск    сонця    золотого,
Іскристий    шлях    лишає    на    воді.

Десь    чутно    легкий    шепіт    вітру,
Зелене    листя    шелестить.
І    ніжно    стеляться    під    ноги,
Трави    весняні    килими́.

І    ми    з    тобою    розмовляли,
Скріпивши    смутком    плач    сердець.
Один    одно́го    полишали,
Душі    розірваний    вінець...

---

Надходить    ніч.    Нас    полишає    вечір,
І    неба    зоряная    темінь,
Оповила    увесь    наш    світ.

/2014/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540127
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2014


***

На  нашій  землі
Панує  морок.
Сотні  мерців
Накрили  поля.

Сила  слова
Не  варта  нічого.
Криваві  плями
Покрили  наш  стяг.

Гідність  померла,
Совість  забута.
А  голос  свободи
Навіки  пропав.

Лиш  в  серці  єдиний,
Вогник  надії,
Тихенько  жевріє́,
Дарувавши  життя.

/2014/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539939
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 28.11.2014