| Сторінки (1/14): | « | 1 | » |
Хочу прикоснуться к тебе дорогая подруга,
Но, что-то давненько уж сердце моё не поёт.
Остыло в заоблачных далях без верного друга,
Безмерную массу тоски в одиночестве пьёт.
Ненастье, как серая кошка туманом крадётся,
Вплетает слова незаметно в безмолвную вязь.
Надежда чуть теплится – в руки беру осторожно,
Споём? Погрустим? Ты же помнишь, меж нами есть - связь.
И клятвы о том, что вовеки мы - ладная пара,
В ненастную пору, когда на душе пустота.
Ты слышишь сердечные всплески подружка гитара?
Напомни мелодии мне, где была красота.
ноябрь 2014
На фото автор ТИЮ и моя любимая шестиструнная гитара на которой я играю.
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848199
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 14.09.2019
До тебе торкнутися хочу, щоб зняти напругу…
Але, не співає серденько, замерзло давно.
Схололо в захмарених далях без вірного друга,
Безмірна журба наодинці в небеснім панно…
Негода, як кішка-сіренька туманом крадеться,
Сплітає думки непомітно в безмовний зв'язок.
Надія душевна жевріє... мелодія ллється,
Давай ми разом заспіваємо соул і рок.
Згадаємо клятви про те, що навіки ми – пара,
І в радості, й в смутку кохання душі не згаса...
Ти чуєш сердечності-сплески красуня-гітара?
Прошу, нагадай мелодійність, де була краса…
2019 переклад вірша «Напомни мелодии мне, где была красота»
http://verhina.avtor.me/note/14490
PS - автор фото і обох віршів - ТІЮ
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848197
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 14.09.2019
Серебристі сльозиночки-крапельки – літечка роси,
Освіжають уранці суцвіття забарвлених трав.
Жовтоокі жовтці і повзучий пирій гостроносий
Підбадьорить роса, тут закоханих світ для забав:
На траві полежати під сонечком щедрим у полі,
Заплести квіточки і роздолля в щасливий вінок.
Погадати на диво-ромашці на лагідну долю,
І помріяти разом: - хто буде, донька, чи синок?
І від щастя серця заспівають душевні куплети,
Про природу-царицю, яка здарувала красу.
Всі романтики щирі в полях залишають секрети…
У коханні зароджені душі в родини несуть.
поетичний переклад липень 2019
___________________________________________
Все влюблённые в этих полях оставляют секреты http://verhina.avtor.me/note/25629
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847840
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.09.2019
Обидеть Таню может – далеко не каждый…
На идиотов я давно – не обижаюсь!
Характер стойкий у Татьян с душой отважной…
Пускай все идиоты в… Кащенко мечтают: –
О том, что их «царёк» - «заботясь о народе»
Нахрапом земли соберёт – в «едино-цело…»
«Царёк» не думает о том, что… не пригоден…
Но, не сдаётся… в лживо-прессинге умелый…
Совки – «Галины, Вали, Викторы, Серёжи…» -
Его поддерживают смело в интернете.
На сходках идиотов ясно видно рожи…
Целуют профиль и анфас его портрета.
Нет угрызений в их сердцах, что он – агрессор,
На войны тратит миллионы, а «людишки»… -
Пускай глотают повсеместно лживость прессы…
Беслан, Донецк, Луганск – агрессора делишки…
Совки – «Галины, Вали, Викторы – «пииты» -
Его поддерживают смело в интернете.
В палатах …Кащенко, уж пол страны забито…
Их дальний путь по жизни – вовсе беспросветен…
Обидеть Таню может – далеко не каждый…
На идиотов я давно – не обижаюсь!
Характер стойкий у Татьян с душой отважной…
Пускай все идиоты в… Кащенко мечтают…
2019
PS - Кащенко, речь идёт о писихиатрических больницах имени П.П.Кащенко. В Москве, в Питере итп. по всей стране агрессивных соседей...Он был известный врач психиатр в РФ. И очень жаль, что нет этого врача-психиатра уже давно в живых, чтобы Он вылечил больную агрессивную нацию соседней державы, которая настолько задурманена в данный час, что они не соображают то, что живя в нищете и дальше выбирают неадеквата, который угрожает всему Миру ядерным оружием. Это стихотворение я написала после того, как пообщалась в сети интернет с настоящими чокнутыми, которые обвиняют нашу Украину и наш народ в войне на Украинском Донбассе. Народ соседней державы настолько затуманен-задурманен их местной пропагандой, что их ненависть к нашей Украине - переходит все мыслимые и немыслимые границы разума! Я даже не могу передать то, что они "мелют" своими языками и как они реагируют на гражданскую критику в их сторону...Одно меня утешает, что я таки - Настоящая Украинка, на которую они реагируют агрессивно... потому, что я живя на Западе Украины, для них - бандеровка итп. А стоит ли мне обижаться на этих идиотов, которые поддерживают агрессора? - На душевно-больных - не обижаются! С ними бесполезно говорить и что-то им доказывать... они все неадекватные... А ещё мне очень жаль, что таких совков неадекватов мечтающих возродить бывший союз - очень много в лугандонии и эти "пииты" графоманы - люди пенсионного возраста обвиняют и проклинают наш народ, а путлера-агрессора целуют в попу...
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847839
рубрика: Вірші, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 11.09.2019
Чекаю знов осінніх холодів,
Мені здається, холод вже не зникне,
І осінь починається у липні
Раптовим засиханням всіх садів.
Ми всі в печерах міст давно осліпли,
Не помічаємо брехні слідів.
І буде шлях по замкнутій прямій,
По тій, де є властивість - форма кола,
Не бачимо вже постатей навколо.
Нікому вже не чутний голос мій,
Здається, розділяє нас віхОла,
Вона не дасть прийти в будинок свій.
І що на крик ніхто не обернеться,
Пораненим не принесуть води,
Вода в криниці вже не набереться,
Пророкування буде це біди -
Вода піде, і вже не повернеться.
Я знов дитина всього сьомий рік,
Один в холоднім полі на світанку,
Там до коліна довгий-довгий сніг,
Мені ж твердять про літо спозаранку,
Садів цвітіння і розливи рік,
Але зима у білім світі ранком.
12/07/ 2019 Автор перекладу і фото – Тетяна Іванова Юртина
Песня «Я снова жду осенних холодов» А.Макаревич.
PS - у слові "віхола" наголос перенесено на 2 склад, перенесення наголосу допустимо у піснях при співі.
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847711
рубрика: Вірші, Поетичні переклади
дата поступления 10.09.2019
Роки караваном ідуть, заховались за обрій,
Але залишається в серці назавжди любов.
Вона невзаємна і душить серденько як кобра,
Мій Ангел порадив… позбутись кайданів – оков: -
"Пора відпустити невчасне кохання нещасне,
Із пам`яті стерти його і забути умить.
Побачиш очами усе неймовірне прекрасне,
Любов невзаємну забудеш, що серце п`янить…
У Долі з народження вписані всі розрахунки,
Знайде і душа, і серденько захований путь -
У Лоні Природи, яка роздає поцілунки –
Знедоленим в щирім коханні…які далі йдуть…"
26.10.2018 дописан у 2019 році.
Автор вірша і фото - ТІЮ.
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847710
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 10.09.2019
Самотність сердешна безжально вкриває думками,
Котрі мимоволі стилетом розрізують плоть...
Людина страждає і тягнеться в Небо руками,
В молитві душевній прохає собі сонцезлоть -
В художньому мовленні, у поетичному слові,
Людина шукає розради для серця, душі…
Скликає думками енергій потік кольоровий,
А потім – записує щирі від серця вірші…
Музичні емоції сутністю плинуть поволі,
Віршований ряд наповняють сердешним теплом.
Самотність зникає умить, бо прийшла в ореолі –
Загублена Муза-душі і милує крилом…
Бажаю з тобою на Вік нерозлучною бути…
Думками і серцем пірнати в твоє джерело…
Пройти невідомі природні життєві маршрути,
Завжди відчувати, що поруч є тепле крило…
2019
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847644
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 09.09.2019
За що я тебе кохаю? -
За твою красу незрівняну,
За душу твою незрадливу,
За вільні простори твої!
За що я тебе плекаю? –
За ніч особливу Різдвяну,
За Серце твоє співчутливе,
В якому живуть солов`ї.
За що - тебе словом барвлю? –
За Диво – калину червону,
За те, що моя Батьківщина –
Красуня, найкраща Земля!
За що – тебе щиро славлю? –
За твої церковні дзвони,
За велич Карпат, й полонини,
За рідні ліси і поля.
За що??? – Бо сльозами вмита…
З народження… борешся з лихом…
За те, що страждаєш і нині –
Від підлості, люті кремля…
Тебе захищають діти*
Від злого агресора психа…
Він горе приніс у родини…
І плаче Вкраїнська Земля…
За що я тебе кохаю
У бідності і у горі*? -
За серце твоє співчутливе,
За Волю незламну і хист...
Постійно в думках пригортаю
Твої краєвиди просторі…
Природа у нас особлива…
Дарує енергію й зміст*…
2018
PS - Діти* - мається на увазі громадяни України.
У Горі* – у біді.
Зміст* - суть, сутність, сенс.
Автор вірша і фото - ТІЮ
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847641
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 09.09.2019
Чи треба було роздимати вогонь, де з любов'ю -
Летіли іскристі-слова у небес височінь? -
Щоб потім флюїдів-струмочки лягли над тобою,
Постійно тобі шепотіли: - «коханий, прокиньсь…
Коли неосяжна чуттєвість, як зоряний простір
Витає завжди над тобою, вкриває крилом -
Любовного вогнища, що від душі граціозно,
Тебе пригортає в обіймах – де добре обом…
У смутку, і в радості, щоб утішати сердечко,
Коханого мною, що жив "летаргічному сні"
Не чуєш, не бачиш відверте словесне-гніздечко -
Любові душевній, що мешкає досі в мені.
Тріпочуться струни-душевні, невже - ми не пара,
З тобою коханий? – Прокинься в момент самоти…
Нехай біля тебе з любов'ю співає гітара -
Моя шестиструнна-сердешна озвучить мотив.
Тобі в унісон підспіває пісні всі знайомі,
Прокинувшись, Ти пригадаєш мелодії-птах…
Коли ми зійшлись в перехресті доріг-невідомих,
Де доля блукала твоя і моя у містах.
2019
PS - автор вірша і фото - ТІЮ.
є варіант цього вірша російською - " А нужно ли было костёр раздувать где с любовью! 27.02.2016
http://verhina.avtor.me/note/37586
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847533
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2019
Утрачена Муза, писати немає натхнення,
Невже відписався назавжди поет і замовк?
Нетішить природа і думи душі сьогодення,
Тривога мандрує у серці і виє, як вовк.
Немає розради, усюди прогнози невтішні,
Із ранку до ночі страждає маленька-душа.
Вона пам`ятає усе пережите торішнє…
Але у майбутнє з надією все ж вируша…
Надія-душевна, як пташка злітає угору,
Тримається грішна-душа і поволі летить,
У рідні краї уві сні і шукає опору…
Де Сонечко сяє улітку і неба блакить
Пронизує наскрізь і душу, і серце, і тіло,
Розрада маленька була і з натхненням щомить,
Поет вирушав у думках за пригодами сміло…
Але всього денні у серці що миті щемить…
Невже відписався поет і не прийде натхнення?
Невже почуття охололи і мрії умить -
Розтаяли всі навесні і душі одкровення –
Не вийдуть у Світ-щиросердний де іншим щастить…
2019
Автор вірша і фото - ТІЮ
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847532
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 08.09.2019
Скажи мне Вань, что у укропов?
Без новостей живётся скучно…
- Без виз – свободный вход в Европу,
У них почти благополучно…
А, что у нас? – «почти отлично»…
Горит тайга, Сибирь в «ажуре»…
В пространстве расплылась токсичность…
Фигня… - ты Маня - точно Дура!!!
- Что у хохлов? - У них Зеленский
Повысил пенсии, зарплаты…
- Что пишут нам – корреспонденты?
Наш дым c пожарищ – до Канады…
Зато мы Ванька = «патриоты»…
Россию восхваляем всюду…
У нас ведь нет другой заботы…
Нам главное – в «тырнете» флудить*…
И пусть в Москве протесты ходят…
Их арестуют всех мгновенно…
Зато поём «царьку» мы оды… -
Мы - «патриоты» - индифрентны*
Пускай горит тайга в Сибири…
Переживём, в стихах - не вспомним…
Зато Донбасс мы нагло тырим…
Нам нужен - полигон* огромный…
2019
Флуд - Флудить* - распространять с целью троллинга информацию, из желания кому-то досадить;
Индифрентный* - человек безучастный, равнодушный
Полигон* - Большой участок для испытаний различных видов оружия, для боевых учений.
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847416
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 07.09.2019
Герої не вмирають! Вмирають вороженьки…
Нехай у Світі знають…Агресор йде на Неньку…
Захистимо простори – кордони України,
Карпатські диво-гори і Східні полонини.
Господь допомагає…Бо, Правда є – за нами!
Нехай агресор знає - Не будемо рабами!
МИ – панувати будем… – Вкраїна – Наша Ненька!
В нас – щиросердні Люди...Шанують всі Рідненьку!
Є лицарі – Герої – Захисники Вкраїни!
Від ворогів є зброя… Нехай агресор згине…
Згорить у пеклі «ірод» - безбожник – кат проклятий!
І попіл його сірий – на Вік буде триклятий…
PS - Герої не вмирають! Вмирають вороженьки…
2019
PS - автор фото - ТІЮ.
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847415
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 07.09.2019
Коли закінчиться війна, що вбиває невинних –
Людей в Україні і тих хто боронить кордон?
Від люті агресора горе у наших родинах…
У клятого ворога зовсім нема заборон…
Порушує нелюдь Всесвітні Закони й кордони
Держави сусідньої, лізе нахабно у дім…
Наш Схід України ідуть захищать батальйони –
Найкращіх Вкраїнців… щоб в Мирі жилося усім…
А дехто своїм ненажерливим схованим рилом,
Втішає душонку на транші, які в гаманець –
Осіли… у них розгорнулись у світі «вітрила»…
Коли вже настане бездушної влади кінець?
Коли наш гарант прийме рішення, щоб в Україні –
Не гинули наші Вкраїнці – найкращі сини?
Чотири вже роки панує війна і до нині…
Невже не достатньо віддали вкраїнці ціни? …..
Життя Генофонду Держави – відстоює Віру…
У те, що Вкраїна майбутня – Єдина у нас!
Пора би вже дати достойну нам відповідь звіру… -
Який знахабніло шматує Вкраїну в сей час…
Настала пора - дати відсіч агресору зовні! –
Вказати йому, що це наша Донбаська Земля…
На ній проживає вкраїнський Народ рідно – мовний…
Що стогне у зашморгу нині від люті кремля…
2018
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775455
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 06.02.2018
Я не люблю агрессии злорадство
Соседней власти рушащей покой
Народа Украины, чьё богатство
Стараются отнять войны - рукой…
Я не люблю, когда стреляет в спину
Когда то бывший братский нам народ…
Границы наши тот безбожник двинет…
Уничтожает Украинский Род…
Я не люблю такое святотатство…
Когда зверьё врывается в наш Дом…
Ублюдки занимаясь казнокрадством,
Идут через границы напролом…
Я не люблю фатальных повелений –
Того, кто рушит Мировой покой…
Я не люблю «царьков» чьё самомненье
Пренебрегает сущностью людской.
Я не люблю фанатиков во власти!
Они Иуды – дети сатаны…
Приносят в Мир страдания, напасти…
Они не будут Богом прощены…
Я не люблю такую оголтелость –
Неуправляемость больных «людей»…
От них народы горя натерпелись…
Когда в их Дом* врывается злодей…
2018
Дом* - в переносном смысле – Страна.
PS - Благодарю автора фото которое было использовано по теме к стихотворению!
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773100
рубрика: Вірші, Гражданская лирика
дата поступления 24.01.2018