Тетяна Іванова - Юртина

Сторінки (1/14):  « 1»

Напомни мелодии мне, где была красота

Хочу  прикоснуться  к  тебе  дорогая  подруга,
Но,  что-то  давненько  уж  сердце  моё  не  поёт.
Остыло  в  заоблачных  далях  без  верного  друга,
Безмерную  массу  тоски  в  одиночестве  пьёт.

Ненастье,  как  серая  кошка  туманом  крадётся,
Вплетает  слова  незаметно  в  безмолвную  вязь.
Надежда  чуть  теплится  –  в  руки  беру  осторожно,
Споём?  Погрустим?  Ты  же  помнишь,  меж  нами  есть  -  связь.

И  клятвы  о  том,  что  вовеки  мы  -  ладная  пара,
В  ненастную  пору,  когда  на  душе  пустота.
Ты  слышишь  сердечные  всплески  подружка  гитара?
Напомни  мелодии  мне,  где  была  красота.
ноябрь  2014
На  фото  автор  ТИЮ  и  моя  любимая  шестиструнная  гитара  на  которой  я  играю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848199
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 14.09.2019


Нагадай мелодії мені…

До  тебе  торкнутися  хочу,  щоб  зняти  напругу…
Але,  не  співає  серденько,  замерзло  давно.
Схололо  в  захмарених  далях  без  вірного  друга,
Безмірна  журба  наодинці  в  небеснім  панно…

Негода,  як  кішка-сіренька  туманом  крадеться,
Сплітає  думки  непомітно  в  безмовний  зв'язок.
Надія  душевна  жевріє...  мелодія  ллється,
Давай  ми  разом  заспіваємо  соул  і  рок.

Згадаємо  клятви  про  те,  що  навіки  ми  –  пара,
І  в  радості,  й  в  смутку  кохання  душі  не  згаса...
Ти  чуєш  сердечності-сплески  красуня-гітара?
Прошу,  нагадай  мелодійність,  де  була  краса…
2019  переклад  вірша  «Напомни  мелодии  мне,  где  была  красота»
http://verhina.avtor.me/note/14490
PS  -  автор  фото  і  обох  віршів  -  ТІЮ

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848197
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 14.09.2019


Всі закохані літом в полях залишають секрети…

Серебристі  сльозиночки-крапельки  –  літечка  роси,
Освіжають  уранці  суцвіття  забарвлених  трав.
Жовтоокі  жовтці  і  повзучий  пирій  гостроносий
Підбадьорить  роса,  тут  закоханих  світ  для  забав:

На  траві  полежати  під  сонечком  щедрим  у  полі,
Заплести  квіточки  і  роздолля  в  щасливий  вінок.
Погадати  на  диво-ромашці  на  лагідну  долю,
І  помріяти  разом:  -  хто  буде,  донька,  чи  синок?

І  від  щастя  серця  заспівають  душевні  куплети,
Про  природу-царицю,  яка  здарувала  красу.
Всі  романтики  щирі  в  полях  залишають  секрети…
У  коханні  зароджені  душі  в  родини  несуть.
поетичний  переклад  липень  2019
___________________________________________
Все  влюблённые  в  этих  полях  оставляют  секреты  http://verhina.avtor.me/note/25629

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847840
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.09.2019


Обидеть Таню может – далеко не каждый…

Обидеть  Таню  может  –  далеко  не  каждый…
На  идиотов  я  давно  –  не  обижаюсь!
Характер  стойкий  у  Татьян  с  душой  отважной…
Пускай  все  идиоты  в…  Кащенко  мечтают:  –

О  том,  что  их  «царёк»  -  «заботясь  о  народе»
Нахрапом  земли  соберёт  –  в  «едино-цело…»
«Царёк»  не  думает  о  том,  что…  не  пригоден…
Но,  не  сдаётся…  в  лживо-прессинге  умелый…

Совки  –  «Галины,  Вали,  Викторы,  Серёжи…»  -
Его  поддерживают  смело  в  интернете.
На  сходках  идиотов  ясно  видно  рожи…
Целуют  профиль  и  анфас  его  портрета.

Нет  угрызений  в  их  сердцах,  что  он  –  агрессор,
На  войны  тратит  миллионы,  а  «людишки»…  -
Пускай  глотают  повсеместно  лживость  прессы…
Беслан,  Донецк,  Луганск  –  агрессора  делишки…

Совки  –  «Галины,  Вали,  Викторы  –  «пииты»  -
Его  поддерживают  смело  в  интернете.
В  палатах  …Кащенко,  уж  пол  страны  забито…
Их  дальний  путь  по  жизни  –  вовсе  беспросветен…

Обидеть  Таню  может  –  далеко  не  каждый…
На  идиотов  я  давно  –  не  обижаюсь!
Характер  стойкий  у  Татьян  с  душой  отважной…
Пускай  все  идиоты  в…  Кащенко  мечтают…
2019
PS  -  Кащенко,  речь  идёт  о  писихиатрических  больницах  имени  П.П.Кащенко.  В  Москве,  в  Питере  итп.  по  всей  стране  агрессивных  соседей...Он  был  известный  врач  психиатр  в  РФ.  И  очень  жаль,  что  нет  этого  врача-психиатра  уже  давно  в  живых,  чтобы  Он  вылечил  больную  агрессивную  нацию  соседней  державы,  которая  настолько  задурманена  в  данный  час,  что  они  не  соображают  то,  что  живя  в  нищете  и  дальше  выбирают  неадеквата,  который  угрожает  всему  Миру  ядерным  оружием.  Это  стихотворение  я  написала  после  того,  как  пообщалась  в  сети  интернет  с  настоящими  чокнутыми,  которые  обвиняют  нашу  Украину  и  наш  народ  в  войне  на  Украинском  Донбассе.  Народ  соседней  державы  настолько  затуманен-задурманен  их  местной  пропагандой,  что  их  ненависть  к  нашей  Украине  -  переходит  все  мыслимые  и  немыслимые  границы  разума!  Я  даже  не  могу  передать  то,  что  они  "мелют"  своими  языками  и  как  они  реагируют  на  гражданскую  критику  в  их  сторону...Одно  меня  утешает,  что  я  таки  -  Настоящая  Украинка,  на  которую  они  реагируют  агрессивно...  потому,  что  я  живя  на  Западе  Украины,  для  них  -  бандеровка  итп.  А  стоит  ли  мне  обижаться  на  этих  идиотов,  которые  поддерживают  агрессора?  -  На  душевно-больных  -  не  обижаются!  С  ними  бесполезно  говорить  и  что-то  им  доказывать...  они  все  неадекватные...  А  ещё  мне  очень  жаль,  что  таких  совков  неадекватов  мечтающих  возродить  бывший  союз  -  очень  много  в  лугандонии  и  эти  "пииты"  графоманы  -  люди  пенсионного  возраста  обвиняют  и  проклинают  наш  народ,  а  путлера-агрессора  целуют  в  попу...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847839
рубрика: Вірші, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 11.09.2019


Чекаю знов осінніх холодів

Чекаю  знов  осінніх  холодів,
Мені  здається,  холод  вже  не  зникне,
І  осінь  починається  у  липні
Раптовим  засиханням  всіх  садів.
Ми  всі  в  печерах  міст  давно  осліпли,
Не  помічаємо  брехні  слідів.

І  буде  шлях  по  замкнутій  прямій,
По  тій,  де  є  властивість  -  форма  кола,
Не  бачимо  вже  постатей  навколо.
Нікому  вже  не  чутний  голос  мій,
Здається,  розділяє  нас  віхОла,
Вона  не  дасть  прийти  в  будинок  свій.

І  що  на  крик  ніхто  не  обернеться,
Пораненим  не  принесуть  води,
Вода  в  криниці  вже  не  набереться,
Пророкування  буде  це  біди  -
Вода  піде,  і  вже  не  повернеться.

Я  знов  дитина  всього  сьомий  рік,
Один  в  холоднім  полі  на  світанку,
Там  до  коліна  довгий-довгий  сніг,
Мені  ж  твердять  про  літо  спозаранку,
Садів  цвітіння  і  розливи  рік,
Але  зима  у  білім  світі  ранком.
12/07/  2019  Автор  перекладу  і  фото  –  Тетяна  Іванова  Юртина
Песня  «Я  снова  жду  осенних  холодов»  А.Макаревич.
PS  -  у  слові  "віхола"  наголос  перенесено  на  2  склад,  перенесення  наголосу  допустимо  у  піснях  при  співі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847711
рубрика: Вірші, Поетичні переклади
дата поступления 10.09.2019


У Серці назавжди любов

Роки  караваном  ідуть,  заховались  за  обрій,
Але  залишається  в  серці  назавжди  любов.
Вона  невзаємна  і  душить  серденько  як  кобра,
Мій  Ангел  порадив…  позбутись  кайданів  –  оков:  -

"Пора  відпустити  невчасне  кохання  нещасне,
Із  пам`яті  стерти  його  і  забути  умить.
Побачиш  очами  усе  неймовірне  прекрасне,
Любов  невзаємну  забудеш,  що  серце  п`янить…

У  Долі  з  народження  вписані  всі  розрахунки,
Знайде  і  душа,  і  серденько  захований  путь  -
У  Лоні  Природи,  яка  роздає  поцілунки  –
Знедоленим  в  щирім  коханні…які  далі  йдуть…"
26.10.2018  дописан  у  2019  році.
Автор  вірша  і  фото  -  ТІЮ.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847710
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 10.09.2019


Загублена Муза-Душі, Не зникай…

Самотність  сердешна  безжально  вкриває  думками,
Котрі  мимоволі  стилетом  розрізують  плоть...
Людина  страждає  і  тягнеться  в  Небо  руками,
В  молитві  душевній  прохає  собі  сонцезлоть  -

В  художньому  мовленні,  у  поетичному  слові,
Людина  шукає  розради  для  серця,  душі…
Скликає  думками  енергій  потік  кольоровий,
А  потім  –  записує  щирі  від  серця  вірші…

Музичні  емоції  сутністю  плинуть  поволі,
Віршований  ряд  наповняють  сердешним  теплом.
Самотність  зникає  умить,  бо  прийшла  в  ореолі  –
Загублена  Муза-душі  і  милує  крилом…

Бажаю  з  тобою  на  Вік  нерозлучною  бути…
Думками  і  серцем  пірнати  в  твоє  джерело…
Пройти  невідомі  природні  життєві  маршрути,
Завжди  відчувати,  що  поруч  є  тепле  крило…
2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847644
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 09.09.2019


За що я тебе кохаю?

За  що  я  тебе  кохаю?  -
За  твою  красу  незрівняну,
За  душу  твою  незрадливу,
За  вільні  простори  твої!
За  що  я  тебе  плекаю?  –
За  ніч  особливу  Різдвяну,
За  Серце  твоє  співчутливе,
В  якому  живуть  солов`ї.

За  що  -  тебе  словом  барвлю?  –
За  Диво  –  калину  червону,
За  те,  що  моя  Батьківщина  –
Красуня,  найкраща  Земля!
За  що  –  тебе  щиро  славлю?  –
За  твої  церковні  дзвони,
За  велич  Карпат,  й  полонини,
За  рідні  ліси  і  поля.

За  що???  –  Бо  сльозами  вмита…
З  народження…  борешся  з  лихом…
За  те,  що  страждаєш  і  нині  –
Від  підлості,  люті  кремля…
Тебе  захищають  діти*
Від  злого  агресора  психа…
Він  горе  приніс  у  родини…
І  плаче  Вкраїнська  Земля…

За  що  я  тебе  кохаю
У  бідності  і  у  горі*?  -
За  серце  твоє  співчутливе,
За  Волю  незламну  і  хист...
Постійно  в  думках  пригортаю
Твої  краєвиди  просторі…
Природа  у  нас  особлива…
Дарує  енергію  й  зміст*…
2018
PS  -  Діти*  -  мається  на  увазі  громадяни  України.
У  Горі*  –  у  біді.
Зміст*  -  суть,  сутність,  сенс.
Автор  вірша  і  фото  -  ТІЮ

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847641
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 09.09.2019


Чи треба було роздимати вогонь, де з любов'ю…

Чи  треба  було  роздимати  вогонь,  де  з  любов'ю  -
Летіли  іскристі-слова  у  небес  височінь?  -
Щоб  потім  флюїдів-струмочки  лягли  над  тобою,
Постійно  тобі  шепотіли:  -  «коханий,  прокиньсь…

Коли  неосяжна  чуттєвість,  як  зоряний  простір
Витає  завжди  над  тобою,  вкриває  крилом  -
Любовного  вогнища,  що  від  душі  граціозно,
Тебе  пригортає  в  обіймах  –  де  добре  обом…

У  смутку,  і  в  радості,  щоб  утішати  сердечко,
Коханого  мною,  що  жив  "летаргічному  сні"
Не  чуєш,  не  бачиш  відверте  словесне-гніздечко  -
Любові  душевній,  що  мешкає  досі  в  мені.

Тріпочуться  струни-душевні,  невже  -  ми  не  пара,
З  тобою  коханий?  –  Прокинься  в  момент  самоти…
Нехай  біля  тебе  з  любов'ю  співає  гітара  -
Моя  шестиструнна-сердешна  озвучить  мотив.

Тобі  в  унісон  підспіває  пісні  всі  знайомі,
Прокинувшись,  Ти  пригадаєш  мелодії-птах…
Коли  ми  зійшлись  в  перехресті  доріг-невідомих,
Де  доля  блукала  твоя  і  моя  у  містах.
2019
PS  -  автор  вірша  і  фото  -  ТІЮ.
є  варіант  цього  вірша  російською  -  "  А  нужно  ли  было  костёр  раздувать  где  с  любовью!  27.02.2016
http://verhina.avtor.me/note/37586

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847533
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2019


Утрачена Муза

Утрачена  Муза,  писати  немає  натхнення,
Невже  відписався  назавжди  поет  і  замовк?
Нетішить  природа  і  думи  душі  сьогодення,
Тривога  мандрує  у  серці  і  виє,  як  вовк.

Немає  розради,  усюди  прогнози  невтішні,
Із  ранку  до  ночі  страждає  маленька-душа.
Вона  пам`ятає  усе  пережите  торішнє…
Але  у  майбутнє  з  надією  все  ж  вируша…

Надія-душевна,  як  пташка  злітає  угору,
Тримається  грішна-душа  і  поволі  летить,
У  рідні  краї  уві  сні  і  шукає  опору…
Де  Сонечко  сяє  улітку  і  неба  блакить

Пронизує  наскрізь  і  душу,  і  серце,  і  тіло,
Розрада  маленька  була  і  з  натхненням  щомить,
Поет  вирушав  у  думках  за  пригодами  сміло…
Але  всього  денні  у  серці  що  миті  щемить…

Невже  відписався  поет  і  не  прийде  натхнення?
Невже  почуття  охололи  і  мрії  умить  -
Розтаяли  всі  навесні  і  душі  одкровення  –
Не  вийдуть  у  Світ-щиросердний  де  іншим  щастить…
2019
Автор  вірша  і  фото  -  ТІЮ

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847532
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 08.09.2019


Скажи мне Вань, что у укропов?

Скажи  мне  Вань,  что  у  укропов?
Без  новостей  живётся  скучно…
-  Без  виз  –  свободный  вход  в  Европу,
У  них  почти  благополучно…

А,  что  у  нас?  –  «почти  отлично»…
Горит  тайга,  Сибирь  в  «ажуре»…
В  пространстве  расплылась  токсичность…
Фигня…  -  ты  Маня  -  точно  Дура!!!

-  Что  у  хохлов?  -  У  них  Зеленский
Повысил  пенсии,  зарплаты…
-  Что  пишут  нам  –  корреспонденты?
Наш  дым  c  пожарищ  –  до  Канады…

Зато  мы  Ванька  =  «патриоты»…
Россию  восхваляем  всюду…
У  нас  ведь  нет  другой  заботы…
Нам  главное  –  в  «тырнете»  флудить*…

И  пусть  в  Москве  протесты  ходят…
Их  арестуют  всех  мгновенно…
Зато  поём  «царьку»  мы  оды…  -
Мы  -  «патриоты»  -  индифрентны*

Пускай  горит  тайга  в  Сибири…
Переживём,  в  стихах  -  не  вспомним…
Зато  Донбасс  мы  нагло  тырим…
Нам  нужен  -  полигон*  огромный…
2019
Флуд  -  Флудить*  -  распространять  с  целью  троллинга  информацию,  из  желания  кому-то  досадить;
Индифрентный*  -  человек  безучастный,  равнодушный
Полигон*  -  Большой  участок  для  испытаний  различных  видов  оружия,  для  боевых  учений.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847416
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 07.09.2019


Герої не вмирають! Вмирають вороженьки…

Герої  не  вмирають!  Вмирають  вороженьки…
Нехай  у  Світі  знають…Агресор  йде  на  Неньку…
Захистимо  простори  –  кордони  України,
Карпатські  диво-гори  і  Східні  полонини.

Господь  допомагає…Бо,  Правда  є  –  за  нами!
Нехай  агресор  знає  -  Не  будемо  рабами!
МИ  –  панувати  будем…  –  Вкраїна  –  Наша  Ненька!
В  нас  –  щиросердні  Люди...Шанують  всі  Рідненьку!

Є  лицарі  –  Герої  –  Захисники  Вкраїни!
Від  ворогів  є  зброя…  Нехай  агресор  згине…
Згорить  у  пеклі  «ірод»  -  безбожник  –  кат  проклятий!
І  попіл  його  сірий  –  на  Вік  буде  триклятий…

PS  -  Герої  не  вмирають!  Вмирають  вороженьки…
2019
PS  -  автор  фото  -  ТІЮ.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847415
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 07.09.2019


КОЛИ ЗАКІНЧИТЬСЯ ВІЙНА В УКРАЇНІ???

Коли  закінчиться  війна,  що  вбиває  невинних  –  
Людей  в  Україні  і  тих  хто  боронить  кордон?  
Від  люті  агресора  горе  у  наших  родинах…
У  клятого  ворога  зовсім  нема  заборон…

Порушує  нелюдь  Всесвітні  Закони  й  кордони
Держави  сусідньої,  лізе  нахабно  у  дім…
Наш  Схід  України  ідуть  захищать  батальйони  –
Найкращіх  Вкраїнців…  щоб  в  Мирі  жилося  усім…

А  дехто  своїм  ненажерливим  схованим  рилом,
Втішає  душонку  на  транші,  які  в  гаманець  –
Осіли…  у  них  розгорнулись  у  світі  «вітрила»…
Коли  вже  настане  бездушної  влади  кінець?

Коли  наш  гарант  прийме  рішення,  щоб  в  Україні  –
Не  гинули  наші  Вкраїнці  –  найкращі  сини?
Чотири  вже  роки  панує  війна  і  до  нині…
Невже  не  достатньо  віддали  вкраїнці  ціни?  …..

Життя  Генофонду  Держави  –  відстоює  Віру…
У  те,  що  Вкраїна  майбутня  –  Єдина  у  нас!
Пора  би  вже  дати  достойну  нам  відповідь  звіру…  -  
Який  знахабніло  шматує  Вкраїну  в  сей  час…

Настала  пора  -  дати  відсіч  агресору  зовні!  –
Вказати  йому,  що  це  наша  Донбаська  Земля…
На  ній  проживає  вкраїнський  Народ  рідно  –  мовний…
Що  стогне  у  зашморгу  нині  від  люті  кремля…
2018

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775455
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 06.02.2018


Я НЕ ЛЮБЛЮ…

Я  не  люблю  агрессии  злорадство  
Соседней  власти  рушащей  покой  
Народа  Украины,  чьё  богатство
Стараются  отнять  войны  -  рукой…

Я  не  люблю,  когда  стреляет  в  спину
Когда  то  бывший  братский  нам  народ…
Границы  наши  тот  безбожник  двинет…
Уничтожает  Украинский  Род…

Я  не  люблю  такое  святотатство…
Когда  зверьё  врывается  в  наш  Дом…
Ублюдки  занимаясь  казнокрадством,
Идут  через  границы  напролом…

Я  не  люблю  фатальных  повелений  –
Того,  кто  рушит  Мировой  покой…
Я  не  люблю  «царьков»  чьё  самомненье
Пренебрегает  сущностью  людской.

Я  не  люблю  фанатиков  во  власти!
Они  Иуды  –  дети  сатаны…
Приносят  в  Мир  страдания,  напасти…
Они  не  будут  Богом  прощены…

Я  не  люблю  такую  оголтелость  –
Неуправляемость  больных  «людей»…
От  них  народы  горя  натерпелись…
Когда  в  их  Дом*  врывается  злодей…
2018
Дом*  -  в  переносном  смысле  –  Страна.

PS  -  Благодарю  автора  фото  которое  было  использовано  по  теме  к  стихотворению!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773100
рубрика: Вірші, Гражданская лирика
дата поступления 24.01.2018