Тетяна Іванова - Юртина

***ОДИН - ЄДИНИЙ КРОК - Французький Сонет

Гуляє  тінь  безмовна  –  дивна  пані,
Кохання  босоноге,  як  стопа.
Куди  іде,  невже  вона  сліпа?
Його  немає  там  –  хто  серце  ранив.

Туман  -безодні  вабить  в  невідомість,
Запущений  годинник,  згас  запал.
Юрба  в  окрузі  поряд  є  скупа,
Вона  на  кромці  вирви  нерухома.

Один  -  єдиний  крок  потрібен  пружний,
Вперед  ногою,  поштовх,  потім  дружно  –
Стрибок  двома  ногами  і  злетіти,

До  тіла  крила…  книзу  як  стріла  ..
Завершила  шлях  фраза  ключова  :  -
На  дно  упавши,  я  змогла  вціліти.
2025  сонет  за  мотивами  2015

Французький  сонет  -  abba  abba  ccd  eed

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041511
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2025

*** ЛЮБОВ - Французький Сонет № 1- № 2

Любов  –  Французький  сонет  №  1

В  любові  є  флюїди  –  дивні  мари,
Вони  нас  кличуть  -  пий  настій-відвар.
Вогонь  палає,  в  серце  плине  жар,
У  Всесвіті  літають  Душі-  хмари.

Закоханих  думки  шукають  пару,
Сигнали  ті  звабливі  -  Божий  Дар,
Мета  бажання  віднайти  той  шарм,
У  просторі  величному  Стожарів.

Галактики  дарують  диво  нам,
Доступні  уві  сні  і  як  бальзам,
Лікують  смуток  на  Землі  миттєво.

Свідомість  в  пам`ять  приховає  досвід,
Знайдуть  чуття  все  бажане  суттєве,
Кохання  віднайде  щасливий  острів.
2025  за  мотивами  2020
Схема  французького  сонета  -  abba  abba  ccd  ede
_________________________________
Любов  –  Французький  сонет  №  2

Знайде  шляхи  незвіданих  орбіт,
Координати,  де  любовний  танець  -
Флюїдний  сонм  прихований  обранець,
Вальсує  і  загравою  горить.

Небесний  простір  уночі  не  спить,
З  Землі  летить  фонтан-бажань-коханець,
До  всіх  планет  мандрує  єдисанець,
Любов  свою  відправив  в  путь  піїт.

Енергія  летить  в  потрібну  точку,
Флюїд  його  -  її,  як  ангелочки,
З'єднаються  в  одне  вагоме  ціле.

Закоханих  чуття  в  єдиній  млості,
Взаємність  у  коханні  -  пані  милість.
Для  зустрічей  є  Всесвіт-  втішний  простір.
2025  за  мотивами  2020
Схема  французького  сонета  -  abba  abba  ccd  ede

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2025

***ЧИМ РОЗВАЖАТИ ТЕБЕ АНГЕЛ? - Любовно-жартівливе

Повідай  –  чим  потішить  може  тебе  милая?
І  що  іще  намалювать  на  полотні?
Мій  принциповий  Ангел  -  Ти,  є  сутність  щирая,
Чим  розважать  тебе  -  польотом  на  мітлі?

Я  вже  і  так  як  бражник  той  метелик-лапочка,
Парю  перед  тобою,  як  вечірня  тінь.
Але,  я  бачу  зараз,  що  це  все  до  лампочки,
Не  будь  зухвалим  Ангел,  виб'ю  твою  лінь…

Ми  завтра  -  на  зорі,  займемось  фіззарядкою,
Є  у  дворі  батут...  -  подумаєш  Зима...
Почнемо  вчить  стрибки,  щоб  були  в  серці  згадкою…
Ти  Ангел  "терорист"?  –  З  тобою  я  німа....

Тебе  кохаю,  ти  ведеш,  я  поряд  слідую...
Куди  ідеш  –  усюди  поруч  я  завжди.
Вгамуйся  рідний,  припини  вночі  бесідувать...
І  підкажи  –  де  віднайти  твої  сліди?
2025  за  мотивами  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2025

*** ВСІ ХОЧУТЬ З МУЗОЮ ТВОРИТИ, АЛЕ НЕ КОЖЕН ВМІЄ

Дівчинки,  хлопчики,  дяді  і  тьоті,
Дід  і  бабуся  всі  Музоньку  звуть  .
Кожен  цілує  їй  рученьки  злоті,
Щоби  відчути  той  мускусний  спрут
В  Душах  і  серці  тримати  флюенси,
В'яжучих  дивних  історій  сюжет  -
В  ньому  присутність  приватного  сенсу,
Ляже  в  рядки,  але  миттю  в  кювет.
Тема  збирає  свідомість  всіх  «ближніх»,
Кожен  читач  свої  думи  напряг.
В  думах  ворожить  і  мчиться  як  лижник,
З  гір  круторогих  в  фантазій-  супряг.
Чухають  скроні  свої  словоходи  -
Критик-розумник  у  ступор  ввійшов.
Образ-метафори  розум  обходить…
Думку  вбивають  словес-  калашом.
Незрозуміле  все  вбити  потрібно,
Типу  «пародія»  визве  смішки.
Топче,  як  слон  -  критикує  єхидно,
Падають  в  душі  піїтів  мішки,
І  розірвавшись,  піском  засипають
Ніжні  чуття  в  переплетенні  слів.
Грань  непристойності  всіх  потрясає,
Перетворившись  на  "впертих  ослів"...
Стійко  стоять  на  своїх  вподобаннях,
І  забувають  –  можливий  камбек…
Думка  незвична  тече  у  зізнаннях,
В  космос  летить,  розтягає  парсек.
Дівчинки,  хлопчики,  дяді  і  тьоті,
Дід  і  бабуся  всі  знають  стандарт.
Кожен  словесно  тематику  робить…
В  рифмах,  мелодії,  образі  –  Арт.
Хтось  повертає  кохання  в  мистецтво,
Хтось  фантазує  і  пише  пейзаж.
Не  помічають  словесне  блаженство,
Не  до  душі  нестандартний  типаж.
2025  за  мотивами  2020

PS  -  Латеральне  мислення  -  це  вміння  мислити  нестандартно  і  це  часто  ігноруються  людським  логічним  мисленням.  Дуже  шкода,  що  не  завжди  читачі  та  критики  розуміють  метафори-порівняння,  переносні  сенси  вкладені  в  твори  і  часто  вимагають  пояснення  тому,  що  їхнє  мислення  стандартне  за  шаблоном,  і  воно  не  бажає  розуміти  те,  що  є  зовсім  інше  мислення-асоціації  та  сприйняття  навколишнього  світу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2025

ГІЛОЧКИ КАНДЕЛЯБРИ

Гілочки-канделябри  тримають  біленькі  свічки,
Навесні  розцвіли  велетенські  каштани  усюди.
Заворожений  погляд  милує  суцвіть  близнючків,
У  думках  я  малюю  словесні  картини  -  етюди.

Дивовижна  краса  звідусіль  і  п`янкий  аромат,
Наповняє  і  ластиться  в  серці  моєму  як  кішка.
Під  каштанами  радість  народжує  вірш-результат,
Що  здарує  мені  восени  "шоколадні"  горішки.
13.05.2015
Фото  автора

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2025

КРАСУНЯ ЗНАЄ СОЛОВ`ЇНУ

Красуня  знає  Солов`їну…
Логічно  думала  у  грі…
Екзамен  склала  на  відмінно,
Її  п`ятірка  нагорі!

Суперник  Кот  –  не  гірше  Ксені,
Спочатку  був  на  висоті…
Але  ця  гра  -  не  танц-арена:)
І  все  ж,  Красуня  й  Кот  –  круті!!!
22.10.2022  експромт
________________________________________________________________________
PS  -  З  повагою  і  найкращими  побажаннями  до  наших  Українських  Зірок  -  Ксенія  Мішина  і  Євген  Кот!
Хочу  побажати  всього  найкращого  цьому  корисному  і  повчальному  Шоу,

https://www.youtube.com/watch?v=GJEQoDcnPRg&t=1s  Покращ  свою  Українську  -  Солов`їне  шоу.

Тоді  у  2022  році  за  цей  експромт  Солов`їне  шоу  мені  хотіли  вислати  подарунок,  але  я  не  надала  свою  адресу,
трішки  запізно  побачила  їх  відповідь-допис  про  подарунок:))

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2025

*** ПРОШУ - НЕ ПОКИДАЙ МЕНЕ ДУША

В  тілесній  оболонці  було  тісно,
Надумала  літать  вночі  душа.
На  волі  в  Небесах  завжди  чарівно…
Зітхнула  й  полетіла  як  парча.

На  гойдалку  усілась  поруч  з  мужем,
І  диво  сталось,  їм  було  тепло…
Удвох  летіли  два  серденька  дружно,
Спочатку  все  за  планом  –  добре  йшло.

Але  душа  сказала  чоловіку:  -
Спустися  нижче  -  ближче  до  Землі.
Там  тіло  спить,  не  укорочуй  Віку,
Щоб  я  не  помирала  у  імлі.

У  маренні  душа  лишила  тіло,
Злетіла  вгору  в  Небо  уночі.
Я  виявилась  зовсім  не  смілива.
Не  відводи  в  покой  світ-за-очі.

Не  забирай  з  собою  у  висоти,
У  невідомі  зоряні  краї.
Від  Бога  є  життя,  я  маю  «квоти»  –
Дожити  вік  щасливий  на  Землі,

Мене,  як  дочку  Боженька  плекає,
І  тішить  серце  у  красі  ланів.
Іще  не  час  –  прощатись  з  рідним  краєм…
Я  хочу  чути  Український  спів  ...

Прокинулася  вмить  від  переляку,
Коли  душа  у  грудях  знов  була.
-  Навіщо  так  лякаєш,  як  шуляка?
Літаєш  вгору,  як  літак-стріла?

Там  –  вище  хмар  простор  небесний  гарний,
Я  відчувала,  як  політ  п'янить…
Але,  підйом  той  екстрений  примарний!
-  Не  покидай  душа  в  щасливу  мить!
2025  за  мотивами  .2015
______________________________________________________________________
P/S  -  Існує  у  людей  здавна  повір'я:  -  коли  приходить  покійник  уві  сні  до  людини  і  веде  з  собою,
це  означає,  що  людина  вмирає.  Це  було  уві  сні,  як  наяву,  душа,  або  -  я  піднімалася  з  великою  швидкістю  в  Небо  і  була  вище  хмар,  все  бачила  на  власні  очі,  і  мені  було  дуже  страшно  на  цій  висоті,  коли  хмари  дуже  далеко  внизу  і  не  видно  Землі.  Я  закричала  покійному,  який  мене  ніс  у  небо:  -  Спустися  нижче,  не  піднімайся  так  високо  і  так  кілька  разів,  поки  не  прокинулася  -  прийшовши  до  тями.
Дуже  страшно  бути  на  такій  висоті,  коли  підіймаєшся  в  Небо  не  на  літаку,  а  незвичайним  способом  для  людини.  коли  виглянула  у  вікно  вночі,  дуже  засмутилася  тому,  що  небо  було  похмурим  -  суцільна  сіра  пелена  не  давала  змоги  побачити  хоча  б  єдину  зірку.У  ніч  на  перше  липня  2015  року  в  Небі  можна  було  спостерігати  поцілунок  двох  планет  Венери  та  Юпітера.  Дуже  було  шкода,  що  мої  сподівання  не  справдилися,  а  я  дуже  хотіла  сфотографувати  перед  сном  нічне  небо  та  поповнити  маленьку  колекцію  своїх  авторських  фото.  Засмучена  лягла  спати,  коли  я  заснула,  сталося  те,  що  мене  шокувало,  я  прокинулася  в  холодному  поту,  моє  серце  і  мій  пульс  стукали  як  відбійний  молоток  і  я  почала  вголос  вимовляти  молитву.  Те,  що  зі  мною  сталося  я  записала  експромтом  вночі.

Дякую  автору  картинки!  –  Це  той  простір,  який  я  бачила  і  там  перебувала,  як  наяву.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2025

ЇЖАЧОК ЛАСУН - Віршик для малечі

Літо  –  Літечко  червоне  -
Ягідна  пора  в  садках.
Співи  пташок  з  передзвоном,
Вся  малеча  каже:  -  Ах!

Полуничка,  як  красуня,
Солоденька  вся  на  смак,
І  малинка  тут  присутня,
Але  в  ній  сидить  їжак.

Він  малечу  відлякає,
Мабуть  –  жадібний  ласун…
Там  прижився  й  добре  знає,
Що,  він  -  лісовий  хитрун.

Назбирає  тут  малинки
На  колючечки  свої.
Й  віднесе  в  свою  хатинку,
Щоб  маленькі  їжачки,

Теж  поласували  влітку,
Тим  що  червень  здарував.
Що  притягує  магнітом  –
Поміж  інших  літніх  страв.

Полуниця  і  малинка  –
Вітамінне  джерело!
Тут  корисні  є  частинки,
Що  нам  Літечко  дало!
21.06.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041305
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2025

Я - УКРАЇНСЬКИЙ СОЛОМ'ЯНИЙ КАПЕЛЮХ!

Я  –  український  солом'яний  капелюх!
практична  я  -  у  всьому  і  це  не  відняти.
До  Літа  зберігалась  в  скрині,  а  не  в  шафі,
Нарешті  літо  у  Карпатах  -  благодать.

Я  є  важливий  елемент  її  наряду.
Рубашка  вишиванка  і  звичайно  ж  я.
Практичний  вигляд  мій  привабливий  і  ладний.
Для  італійок  як  заноза  суть  моя.

Не  зрозуміти  їм  у  чим  моя  краса!
Ну  добре!  –  я  відкрию  всі  секрети  в  прозі:
Мене  в  Карпатах  виплітав  Мольфар  з  ім’ям.
Тому  вже  рік  мене  тримають  як  загрозу.

В  моїй  соломці  всі  красоти  України,
В  моїй  соломці  аромат  і  сила  гір.
Я  –  раритетний  екземпляр  на  Буковині,
Не  маю  конкуренції  я  до  сих  пір!.
16.08.2013
*  *  *

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2025

БУКОВИНСЬКА МАЛАНКА

Йой,  Маланка  Буковинська,  ти  –  найкраща  в  Світі!
Тебе  люблять  всі  дорослі  і  маленькі  діти.
На  Святого  Василя  маланкують  щиро,
Ця  традиція  народна  –  зичить  шастя,  Миру.

Відчиняйте  газди  двері,  слухайте  колядки,
Наливайте  повні  чарки,  зазивайте  в  хату.
Маланкують  Буковинці  в  нас  завжди  привітно,
Розважають  всіх  на  Свято  і  родини  квітнуть.

В  кожну  хату  йде  Маланка,  в  кожне  господарство,
Співи  з  вечора  до  ранку,  веселиться  братство.
Всі  румуни  й  українці  поруч  маланкують,
В  старий-новий  рік  прийдешній  словом  всі  чаклують.

Василів  усіх  вітають  криками  на  дворі,
Подарунки  залишають  їм  великі  гори.
Пригощає  господиня,  щедро  стіл  накрила,
Гості  всі  радіють  в  хаті,  спів  летить  на  крилах.
2025  експромт.
Фото  автора  з  сімейного  архіву

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2025

*** ЩОБ ДУМКА ПРОНИКЛА В СВІДОМІСТЬ

Люблю  синьооку  душевність  Поета,
І  сутність  її  відчуваю  завжди,
Іду  на  побачення  взнати  секрети,
В  міжрядді  я  їх  відкриваю  сліди.

Туманні  бувають  у  фразах  підтексти,
Про  те  і  про  це,  і  прихований  зміст.
Душа  синьоока  все  здатна  відвести,
Щодня  у  слова  закладає  каприз  -

Щоб  думка  проникла  в  свідомість  всім  людям,
Слова  відгукнулись  поета  в  серцях.
За  біль  та  за  правду  –  ніхто  не  засудить!
Для  цього  і  вірші  поета  творця.

Для  цього  Господь  наділив  красномовством,
Для  цього  наш  Бог  здарував  їм  талант.
Щоб  слово  і  думка  заграли  в  акторстві,
Якщо  зрозумієш  ...  Ти  слів  -  музикант.

Якщо  між  рядків  є  мелодія  змісту,
Її  ти  почув  і  відчув  почуття,
Ти  –  чуйна  людина  з  духовною  виссю,
Розважлива  сутність  –  дитина  Творця.

Усе  зрозуміти  до  слів  доторкнутись,
-  Не  кожен  зуміє  ,  відкрити  секрет…
У  відгуках  щирих  ти  зміг  окунутись  -
В  історію  віршів  що  пише  поет...
2025  за  мотивами  2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041151
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2025

КАРПАТСЬКА СУМНА

Я  хочу  сказати,  любий:  -
Не  вірю  жодному  слову!
В  Карпатах  ти…  приголубив,
Обнявши  мене  раптово.
А  потім  забув  про  щирість,
Яка  –  основа  любові!
Куди  ж  поділася  -  милість?
Мене  ти  вбив  своїм  словом  -
За  те,  що  кохала  щиро,
Тебе  навмання  до  болю.
А  ти  взяв  в  руки  сокиру  –
Словесно  вдарив  по  Волі,
Тому,  що  я  дуже  щемко,
Бажала  справжніх  стосунків.
Читай  Тараса  Шевченко!  –
Його  вірші  –  як  дарунки,
Для  тих,  хто  вчиться  кохати,
Але  ще  поки  –  не  вміє.
Я  буду  в  серці  чекати,
Коли  твій  мозок  прозріє!
15.04.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2025

*** ЛЮБОВ ПО УКРАЇНСЬКИ - (Любовно-жартівливе)

Любов  буває  різна:
У  смутку  –  я  «самотня».
Моя  любов  не  грізна,
Як  океан  глибока.
Буваю  я  –  бешкетна,
І  це  насправді  -  не  біда.
Затихне  «бзік»  кокетний,
Ці  крайнощі,  як  лабуда.

Не  спиться  рано  вранці,
Коханнячко  кипить  в  мені.
Сховалась  мудрість  в  шанці,
Прийшла  любове  навесні.
Я  шепочу  на  вушко:
Коханий,  золотий…  вставай,
Бо  стукну  вмить  подушкою,
«Шкідливість»  мою  подолай.

Слова  кохання  нечіткі,
Співаю  як  аматор.
Принесла  в  ліжко  пиріжки
До  чаю  ароматні.
Ось  бутерброд  з  ікрою  –
Смачненька  з  баклажанів.
Літаю  над  тобою,
Як  пташечка  з  бажанням…

В  обід  зварю  я  борщик,
Пампушки  будуть  з  часником.
І  галушки  у  горщику
Із  зеленню  –  зап`єш  кваском.
Щоб  скинуть  тяжкість  і  вагу,
Підемо  в  ліс  гуляти.
Втамуємо  чуттів  жагу,
Придем  щасливі  в  хату.

Качали  разом  м`язи  -  прес,
Кохання  –  це  наука!
Любов  летіла  до  Небес,
Єдина  ми  сполука!
*  *  *  *  *  *  *  *
Квітують  почуття  завжди,
Є  духи  в  нашім  тілі.
Їх  треба  зранку  зарядить,
Щасливим  буде  милий:)
Вкраїнка  миттю  приголубить,
І  чоловік  це  знає.
Ця  жінка  щиро  серцем  любить,
Родину  захищає…
2025  за  мотивами  2014

вірш  написаний  на  рус.яз  у  2012-2014  році

PS  -  Дякую  автору  фото,  яке  використано  для  наочності  по  темі  вірша!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041074
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2025

*** ТИ НІКОЛИ НЕ КОХАВ…

Обмежуся  без  ніжних  слів,
Гірких  таємних  поцілунків.
Кохання  –  це  міраж  зі  снів,
Там  почуття  вже  не  існують...

Дивилась  в  очі  я  твої,
Шукала  в  них  кристал  кохання.
У  погляді  пейзаж  скупий,
Немає  краплі  хвилювання.

Сумний  фінал  звучить  ось  так  -
Втішити  тебе,  я  не  буду.
Дивись  на  зірку  Шеліак,
Твій  розум  –  не  вселенське  чудо.

Не  забувай  тих  одиниць,
Які  тебе  кохали  милий.
Живи  у  Світі  таємниць,
І  згадуй  -  де  черпав  ти  сили...
2025  за  мотивами  2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2025

*** ПОДАРУЙ НА ХВИЛИНКУ УВАГУ

Подаруй  піклування  всіх  профі  поетів  і  Віру  -
В  об'єктивні  думки  і  у  щирість  без  зайвих  умов,
Тих,  що  ставлять  у  відгук  душевний  -  тобі  я  повірю,
Що  у  просторі  віршів  панує  між  нами  любов.

Подаруй  справедливість  в  оцінці  дуельної  битви,
І  тоді  я  повірю  -  твоя  компетентність  взірця,
Не  остудить  активність  мою  в  щиросердній  молитві:
В  спонуканнях  нести  почуття  в  добродушні  серця.

Всі  мої  одкровення  у  косу  -  словес  заплітаю,
З  мелодійними  ритмами  текстів,  таємних  чуттів.
Відкривається  доступ  в  свідомість,  у  світ  небокраю,
Де  рождається  поряд  із  музою  вірш  відкриттів.
2025  за  мотивами  .2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2025

ГРОМАДЯНСЬКА САТИРА

Вони  дуже  люблять  «російську  поезію»  нині,
Вони  пропагують  усюди  її    де-  не-де…
Своїх  Українських  поетів  не  знають  донині,
Зросійщені  душі  й  серця  зазивають  в  худе  –

Вороже  життя  миру  руського,  не  розуміють,
Що  путлер  прийшов  їх  спасати  –  любителів  цих…
Вони  всі  брати  «руськомовні»  –  ждуни,  ті  що  мріють,
Щоб  жити  у  «вільній  московії»  санкцій  штрафних…

Поезію  люблять  совкову,  співають  їй  словом
На  всіх  перехрестях  де  були  жорстокі  бої.
Оті  «руськомовні»  не  вивчили  й  досі  ще  Мову!
Зросійщені  душі  –  ждуни,  в  них  у  мізках  збоЇ  –

Які  не  лікуються  навіть  війною,  смертями,
Їх  переконать  неможливо,  що  вийшов  той  час,
Коли  Україні  нав`язане  було  «чертями»  -
Отой  «руській  мир»  ненависний,  ворожий  для  нас…

Шануйте,  любіть  Українське  і  буде  вам  шана,
Інакше  поглине  у  Морок  ворожа  омана!
04.06.2025
На  фото  -  Українська  поетеса  Ліна  Костенко

написано  експромтом  для  участі  в  батлі
"  Про  любителів  ворожої  культурки"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2025

*** ТАЄМНІ ДУМКИ У ДУЖКАХ

Кроки  важкі  на  вершину  за  списком  у  мрії,
(я  всі  приймаю  умови  в  прихованій  грі).
Бачу  похвальні  думки,  не  вмирає  надія,
(двері  таємні  відкрила,  де  йдуть  до  гори  ).

Там  є  закони  свої  -  виживати  потрібно,
(  всі  почуття  на  межі,  як  останній  акорд),
Видадуть  плюс,  або  мінус  (  озвучив  –  не  здібна)  -
Думка  завжди  упереджена  тягнеться  в  «фьорд»

Всі  почуття  приховають  під  кіркою  льоду  ,
(Вийти  вперед  неможливо,  страждає  мета).
Не  обґрунтовані  дії  сховали  всі  сходи,
(я  опускаюсь  на  дно,  як  рибина  кета)

Шансів  нема  просуватися,  хмари  похмурі…
(сіли  у  брови,  обличчя  сумне  у  гінця).
В`їдливі  недруги  зводять  невидимі  мури  -
(  Ця  перешкода  формальність  в  меті  для  бійця).
2025  за  мотивами  2021

PS  -  Написано  на  задану  тему  до  конкурсу  –  Таємні  думки  в  дужках.
PS  -  в  темі  описано  те,  як  себе  почуває  автор  з  України  на  російських  сайтах,  приймаючи  участь  в  конкурсі.
Упереджене  ставлення  там  норма.  Упередженість  призводить  до  дискримінації  несправедливих  рішень.

http://verhina.avtor.me/note/86330  -  тут  вірш  на  рус.яз  написаний  у  2021  році

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2025

***ВОНИ ВСІ ВТІШАЮТЬ СЕБЕ ПРАВОТОЮ - Громадянська Сатира

Вони  всіх  втішають,  надії  їх  марні  -  пусті,
Про  те,  що  підступні  їх  плани  врятують  Планету.
Всі  дії  і  спроби  безглузді  -  безсилий  устій,
Розкольники  тягнуть  людей  до  Аїда  у  Лету.

Та  мирні  всі  люди  укажуть  їм  праведний  шлях,
Господь  вибудовує  душам  надійну  опору.
І  бачить  розкований  люд  тих  володарів  страх,
Під  масками  вбивці  та  злодії  в  діях  прозорі.

Навкруг  підлабузники  в  владі,  як  морока  –  прах,
До  свідчень  брехливих  всі  звикли  –  звичайна  то  справа.
Туман  запускають  в  народ,  щоб  посіяти  страх,
А  духом  слабкі  всі  покірні  їм  вторять,  як  гави.

І  свято  у  злості  –  салюти,  летить  феєрверк,
Та  правда  не  спить,  атакує  совкові  примари.
Спаде  пелена  поступово…  злетить  білий  стерх,
Спровадить  крильми  всі  загрозливі  чорнії  хмари.

Безглуздо  їм  нині  затьмарювать  Правди  шуми,
Споріднені  душі  у  Світі  скидають  обузу.
Послати  б  вас  в  дупу,  ви  -  вірус  оживший  чуми…
Закрити  назавжди  канали  для  виходу  шлюзом.
2025  за  мотивами  2014

http://verhina.avtor.me/note/10028  тут  вірш  на  рус.яз  написаний  у  2014  році.
PS  -  На  світлинах  -  рашистські  агресивні  пропагандони  брехуни,  які  переписали  на  свій  лад  Справжню  Історію.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040921
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2025

*** СПЕРЕЧАЛИСЬ ДВА ПОЕТА ВІН І ВОНА - ІРОНІЯ

Сперечаються  про  Сенси  автори  завжди…
Виживуть  у  цій  дилемі  щирих  слів  сади!?
____________________________________________
(Сашко  Тані  написав):  -

С  –  «Дуже  мудрих  слів  багато/  Вірш  твій  –не  цікавий!
Я  допоможу,  як  «тато»  /  Не  дарма  …я  -  бравий…»
*  *  *
Т  –«  Розгадай  мій  сенс  -посил!  Філософські  думи…
Ти  не  зрозумів,  втопив…  –  Критика,  як  гума…»
*  *  *
С  -  «Я  –  поет  відомий  тут  /  Член  є  Спілки  знатний.
Маю  противагу  -  збут  /  Всі  думки  оплатні*…»
*  *  *
Т  -  «Я  -  не  член,  а  навпаки  /  В  слові  сильний  дока  *
Сенс  несуть  мої  рядки  /  Користь  в  них  глибока...  »
*  *  *
С  -  «Ти  -  скандальна  є  мадам,  /  Сперечалась  всюди  ...
Непокірність  нам  панам  –  /  Я  не  позабуду…
Вилучив  тебе  усюди  -  /  Там,  де  тільки  можна  ...
Не  почують  тебе  люди  /  Ти  є  неспроможна…
Відправляю  на  хліба  /  Вільні  у  просторі…
З  теоретиком  війна  -  /  Це  суцільне  горе  ...  »
***
Т  -  «Будь  здоров  фіктивний  друг  /  Ти  –  із  клану  фішок*,
Слабий  твій  словесний  «хук»*  /  Я  –  міцний  горішок!:))
2025  за  мотивами  2020
_________________________________________________________________
Оплатні*  -  послуги
Дока*  -  Знавець,  майстер  своєї  справи.
Хук*  -  Сила  бічного  удару
Горіх*  -  в  сенсі  -  міцний  горіх
Фішка*  -  маленький  предмет,  такий  як  кружечок,  кубик,  тощо,
__________________________________________________________________
Історія  створення:  -  У  вірші  описано  реальну  суперечку  у  2020  році  на  поембуці,  яка  була  тому,  що  один  з  України  "товариш-поет"  після  прочитання  твору  "Роздуми  поетичної  Душі".написав  з  "розумним  виглядом  знавця":  -  "Мені  не  сподобався  коктейль-заумних  слів"
PS  –  Ну,  Так!  Зважаючи  на  все  -  я  повинна  за  порадою  "знавця"  писати  про  роздуми  над  Теорією  віршування,  без  вживання  термінів  і  т.п.
Перший  варіант  цієї  Іронії  написано  на  рус.яз  у  2020  році,  Не  знаю,  якої  місцевої  спілки  поетів  в  Україні  той  Сашко,  але  точно  знаю,  що  він  дуже  рьяно  пропагує  на  поембуці  усе  те,  що  заборонено  Законом  в  Україні.  І  звісно  -  він  єдиний,  хто  не  пішов  з  сайту,  як  усі  інші  автори  з  України  після  повномасштабного  вторгнення  в  Україну  раші,  яка  принесла  нам  війну.
Цей  типу  "товариш"  у  2020  році  почав  мені  вказувати  в  приватних  повідомленнях  -  кого  читати  з  раші,  кому  писати  відгуки,  кого  додавати  в  обрані  і  показово  писав  під  моїми  віршами  типу  "критичні  розумні"  зауваження.
Але,  він  не  на  ту  нарвався!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2025

АНГЕЛ

Поряд  щедрий,  добрий  ангел  сів
і  мені  нарешті  добре  знову.
З  радістю  зітхнув,  я  чую  спів,
знову  у  душі  його  промова.

Каже  ангел:"  я  прошепочу,
ти  повторюй  і  не  сумнівайся.
Знай  –  над  головою  я  лечу,
я  ,  як  тінь,  а  решту  здогадайся.

Від  біди  тебе  убережу,
а  у  смутку,  дам  тобі  пораду.
Я  тебе  кохаю  й  захищу,
Буде  у  твоїм  житті  розрада.

Ти  роби  усе,  що  я  кажу,
знай,  що  я  даремно  не  існую.
Намалюю  від  біди  межу,
вихід  для  душі  запропоную…"

Шепіт  ангела  -  мої  слова,
я  нотую,  а  душа  радіє.
Ангел  мій,  сумує  голова,
Я  без  тебе  жити  не  умію.
2009  ред..2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2025

МОЯ ЛЮБОВ

Моя  любов  завжди  крилата,
І  промениста  і  палка.
Але  -  самотній  забагато,
Без  тебе  ніч  завжди  гірка.

Блукаю  в  плетеві  стежками,
І  кличу  подумки  тебе.
Літать  за  обрій  вечорами,
В  польоті  почуття  п`янке

У  Всесвіт  кличе  недосяжний,
Сумує  і  в  ночі  не  спить.
В  думках  буває  зустріч  завжди,
А  в  ранці  серденько  болить.
2010  нова  ред.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2025

***ОЧЕЙ ТРИ ПАРИ ПРОСЯТЬ СЛІЗНО

Здавайся  у  полон  землянин,
Летить  пташина  на  Парнас.
Милуються  її  поезькой
У  нас
*  *  *
Очей  три  пари  просять  слізно
Хваліть  усі  словесну  хрінь
Її  творіння  писанини
Плетінь
2025  за  мотивами  2020
PS  -  4-х  стопний  усічений  Ямб.
_____________________________________________________

Є  перший  варіант  (вірші-порошки)    написані  на  рус.яз  у  2020  році

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2025

***АВТОПОРТРЕТ - Вірші-порошки

Увагу  залучала  завжди
Стрибала  у  парку  сміливо
Мовчали  критики,  казали  це
Диво
*  *  *
Ровесниці  всі  мали  заздрість,
І  шепотіли  йо-мойо
Вона  умить  розпізнавала
Жульйо.
*  *  *
Приховано  дивились  люди
І  друзі  й  вороги  завжди
На  зло  усім  хапала  крила
Мети
***
Вниз  головою  дуже  зручно
Складать  сонет  і  тріолет
Ось  так  всіх  розважала  Таня
Атлет
2025  за  мотивами  2020
______________________________________________________________________
PS  –  на  фото  автор  –  мама  трьох  дорослих  дітей  і  бабуся  трьох  онуків  стрибає  у  місцевому  парку
на  День  Фізичної  Культури  і  Спорту.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2025

*** ДУША ЗАХИСНИКА НЕ ПОМИРАЄ

Фінальні  всі  хрипи  свідомості  будуть  не  в  радість…
І  втомлений  Розум  завжди  підбиває  діла  -
Кому  від  душі  безоплатно  з'явилась  та  Благість  -
Яка  добродушність  лишилась,  яка  відцвіла…

Згадаєш  свої  починання  з  усмішкою  в  серці,
Так  само  –  воскресне  у  пам'яті  те,  що  не  встиг…
Згадаєш  той  день  коли  вперше  вдягнув  свої  берці,
Арт-обстріл  страшний  супротивника  грубий  бліцкриг.

В  останніх  хвилинах  заб'ється  серденько,  як  пташка,
Крилами  змахне  на  прощання  останній  фальцет…
Сльозинка  гаряча  скупа  пригадає  Наташку  -
Кохану  дружину  в  житті  і  замовкне  поет…

Залишаться  десь  у  столі  недописані  фрази,
На  аркушах  білих  зім'ятих  душевні  вірші…
В  словесних  сплетіннях  приховані  щирії  стрази,
Які  не  загинуть  –  не  зникнуть  у  Божій  Душі.

Знайде  неодмінно  читач,  зі  сльозами  та  болем,
Дізнається  те,  як  боєць  захищав  уночі
Усіх  Українців  на  Сході,  в  бою  над  юдоллю
Йому  обірвали  життя,  ти  у  пам`ять  свічки  -

Йому  запали  і  словами  простими  в  молитві,
Згадайте  поета  бійця,  най  Душа  не  вмира...
Вірші  зачитайте  уголос  із  ворогом  в  битві,
Відправте  до  ворога  тонну,  за  нього  свинця...
2025  за  мотивами  2020
http://verhina.avtor.me/note/94454

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2025

БІЛИЙ ГРИБ ВЕЛЕТЕНЬ - Вірші-порошки

Ховався  під  гіллям  грибочок
Гілля  розкидала  сміливо
Грибник  сказала  це  красунчик
Білий
***
Вона  повз  жоден  гриб  не  пройде
Уважний  погляд  у  Аліси
Гриби  самі  штрикають  в  кошик
У  лісі
***
26.05.2025
Фото  автора  -  на  фото  Білий  гриб,  який  я  знайшла  під  купою  гілля,  вага  гриба  900  гр.

https://www.youtube.com/shorts/dC60Lx6lFzM        

 це  коротенький  відео-ролик  про  цей  гриб  велетень

Свідоцтво  про  публікацію:  №0048481420250526
©  Тетяна  Іванова  Юртина,  2025

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2025

***ЩО ЦЕ БУЛО? - Реальні події. Мініатюра

Що  це  було?  –  Це  реальні  події  у  рідному  місті  Миколаїв.  01.08.2014  року.

Дуже  люблю  дивитися  в  нічне  небо  і  завжди  милуюсь  красою  Зірок,  які  розсипані  в  небі  -  захоплююче  видовище  від  якого  немає  сил,  відмовитися  -  особливо  тоді,  коли  залишаєшся  один  вдома  і  починаєш  сумувати  і  сумувати  без  причини.
О  23  .00,  вирішила  визирнути,  подивитися  на  небо  з  висоти  дев'ятого  поверху  -  поки  йшла  реклама  по  телевізору,  яку  я  ніколи  не  дивлюся  тому,  що  вона  мене  дратує,  тоді,  коли  переривають  цікавий  художній  фільм  і  десять  хвилин  показують  всяку  дурницю.
Всі  ці  роки  спостерігала  красу  нічного  неба,  з  відкритого  вікна  другого  поверху  -  у  власному  будинку  -  на  Буковині,  а  зараз  -  знаходжуся  трохи  ближче  до  зірок,  і  спостерігаю  за  ними  з  відкритого  вікна  лоджії  -  балкона  на  дев'ятому  поверсі,  хоч  з  цієї  висоти,  з  вигляду  зірки  не  стали  більше  у  своїх  розмірах,  і  зірки  не  стали  більше  у  своїх  розмірах,  і  другого  поверху.
Літнє  небо  сіро-блакитне,  маленькі,  самотні  білі  хмари  не  заважають  огляду  і  чітко  видно  всі  зірки  і  великі,  і  маленькі,  і  яскраві,  і  майже  непомітні,  які  можна  розглянути,  якщо  уважно  придивитися,  напружуючи  зір  -  вони  будуть  видимими.  Подивилася  ліворуч,  потім  праворуч,  з  обох  боків  все,  як  завжди!  Спрямувала  свій  погляд  на  білу  -  невелику  хмарку,  через  яку  поступово  випливла  велика  і  дуже  яскрава  зірка,  яка  повільно  спускалася  вниз  по  вертикалі  -  (це  було  дуже  високо  в  небі).  Подумки  подумала:  Ця  хмара  спливає,  чи  зірка  спускається  вниз?
Але,  коли  уважно  придивилася,  вона  справді  повільно  спускається  вниз  і  раптом  мені  дуже  чітко  стало  видно,  що  це  не  одне  свічення  і  воно  поділяється  на  три  яскраві,  чітко  видимі  білі  свічення  дуже  близько  розташовані  один  до  одного  -  по  одній  маленькій  прямій.
Знову  подумала:  Якщо  це  літак,  то  у  нього  зазвичай  видно  два  яскраві  вогні,  які  блимають  і  завжди  видно  червоний  вогник  і  літаки  зазвичай  так  не  літають!  (Мені  дуже  часто  доводилося  спостерігати,  коли  літак  набирає  висоту,  або  поступово,  повільно  спускається  по  діагоналі  вниз,  коли  йде  на  посадку.)
Знову  уважно  придивилася  і  що  я  бачу:  Від  трьох  білих  яскравих  круглих  світящих  вогнів,  які  на  нічному  небі  були  відмітно  помітнішими  серед  тьмяних  миготливих  зірочок,  видно  три  білі  промені,  що  виходять  вниз  і  з'єднуються  внизу  в  одну  точку.
Загалом  це  виглядало  так,  ніби  дуже  високо  в  небі  був  величезний  парашут  у  якого  вгорі  три  вогні,  а  вниз  йдуть  три  більш  тьмяні  нитки.  Знову  подумала:  Що  то  мені  це  нагадує!  -  Чи  не  НЛО  це?
У  2001  році,  два  дні  поспіль  спостерігала  разом  з  донькою,  з  близької  відстані,  об'єкт,  що  яскраво  світиться,  але  без  променів.  Те  видовище  описала  в  мініатюрі:
Що  це  було?  НЛО?
Мені  стало  страшно!
Цей  об'єкт  високо  в  небі  з  трьома  вогнями,  що  світяться,  і  трьома  більш  тьмяними  променями,  що  з'єднуються  в  одну  точку,  ніби  мене  гіпнотизував  і  не  дозволяв  від  нього  відвести  погляд!  Але,  я  подумки  себе  змусила  повернутися  в  кімнату  і  дивитися  далі  художній  фільм,  хоча  мені  було  дуже  цікаво  за  ним  спостерігати  і  побачити:  А,  що  буде  далі?
Я  повернулася  до  кімнати  і  спіймала  себе  на  думці,  що  я  панічно  боюся  висоти!  -  Чого  раніше  за  мною  не  спостерігалося,  і  я  могла  подумки  летіти  куди  завгодно  -  перебуваючи  на  будь-якій  висоті  ітд.  Зателефонувала  братові  і  розповіла  про  те,  що  я  боюся  бути  так  високо  і  боюся  висоти,  а  він  з  іронією  сказав:  Ну  і  що  тепер?  -  Мені  залишити  молоду  дружину  та  приїхати  тебе  втішати?  Було  прикро…  .  Подзвонила  старшому  синові  і  розповівши  про  все,  сказала:  Напевно,  у  мене  з'явилася  фобія  –  страх  висоти!
Мій  люблячий  старший  син  сказав:  Мамо,  постарайся  про  це  не  думати,  не  притягуй  до  себе  негативних  думок,  а  потім  пожартував  і  сказав:  Мам!  -  Тобі  треба  піти  в  мій  клуб  і  хоч  -  один  раз  стрибнути  з  парашутом  і  твоя  фобія  зникне.  Йому  смішно!  Він,  висоти  не  боїться  і  неодноразово  стрибав  із  парашутом,  а  мені  зараз  –  не  до  сміху!
Сьогодні  вночі  я  хочу  ще  раз  подивитися  в  небо  і  переконатися  в  тому  –  чи  це  була  зірка,  чи  щось  інше…  ..  те,  що  мене  намагалося  загіпнотизувати  і  підкорити  мою  волю  собі.  Те,  що  я  сьогодні  побачу,  я  обов'язково  опишу  в  цій  розповіді  в  післямові  і  поділюся  побаченим,  але  якщо  раптом  цієї  зірки  не  буде  в  небі,  в  тому  місці,  де  вона  була  вночі,  я  буду  впевнена  в  тому,  що  мені  пощастило  в  житті,  і  я  змогла  двічі  побачити  НЛО.  І  після  побаченого,  у  мене  останніми  роками  –  з  2001  року,  справді  з'явилася  фобія  –  страх  висоти.  Хоча  у  своїх  скромних  віршах  я  все  ж  таки  намагаюся  літати  і  подолати  цей  страх  присутній  подумки  в  мені.
переклад  Українською  мовою  2025  рік

Фото  автора  -  Звичайне  нічне  Небо  над  мирним  Миколаєвом.2014  рік
Мініатюру  в  прозі  написано  на  рус.яз  у  2014  році.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040534
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2025

***ЩАСТЯ КРИХКОГО ЗАБАРВЛЕНІ СКЕЛЬЦЯ

Щастя  крихкого  забарвлені  скельця,
Змінюють  вмить  візерунка  зв'язок.
Лялечки-дні,  як  букашки  в  кубельцях*
Радують  і  миготять,  на  зразок.

Диво  невиспане  вранці,  як  кішка
Ніжно  лоскоче  й  шепоче  –  вставай…
Доля-богиня  дарує  усмішку,
Зранку  потроху  до  неї  звикай:  -

Втілювать  пані  суворі  накази,
Шосте  чуття  прошепоче  –  як  жить.
З'явиться  в  думці  негадана  фраза:  -
Ти  обміркуй  і  зумій  послужить

Долі  поважній,  яка  планомірно,
Вибір  дає  -  два  шляхи,  щоб  в  житті
Душу  свою  не  відправить  в  Інферно*,
Тіло  своє  бережи,  най  Святі

Моляться  в  Небі  за  наше  майбутнє,
Боже  дарунок  дає  навіки.
Там  у  безмежності  тіло  відсутнє,
Інше  життя  і  тобі  не  втікти…

Тут  на  Землі  у  щоденних  етюдах
Не  забувай  про  Закони  Святі.
Щоб  не  казали  вкраїнці:  ти  –  Юда…
В  вічність  старайся  достойно  піти…
2025  за  мотивами  2022
____________________________________________________________________
1.Кубельце*  -  в  сенсі  Гнізд  або  інших  місць,  де  птахи,  комахи  ітп  роблять  гнізда:
2.Інферно*  -  Inferno  (буквально:  "пекло"  або  "бруд"):  Інферно  великий  вогонь.
PS  -  Роздуми  про  життя  та  долю.

перший  варіант  вірша  написано  на  рус.яз  у  2022  році

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2025

*** В ЛАБІРИНТАХ КОХАННЯ

В  лабіринтах  кохання  блукала,  привабливий  вибір
Виводив  із  постійністю  в  кут  тупіка  і  стіна,
Закривала  прохід  на  щасливе  життя  в  інший  вимір,
Де  простори  –  взаємності,  там  є  Душі  -  ширина,

З  ароматом  нетоптаних  трав  кольорових  і  пишних,
Укриває  смарагдами  поле  рослинна  вуаль,
Від  сторонніх  завидників,  зустріч  із  ними  невтішна,
Для  романтиків,  заздрісник  -  ворог  від  нього  печаль…

І  тому  в  лабіринти  заводять  порадники  -  маги,
Направляють  навмисно  на  стіни  -  не  вірні  шляхи.
Залишаються  в  скриньці  у  пам'яті  трагіко-саги,
Тупикових  доріг,  там  розкидані  завжди  цвяхи.

Але  Ангел  невидимий  -  Він  помічник  Охоронець,
В  підсвідомості  робить  підказку:  -  "вперед  напролом  ..."
Енергійною  думкою  вивів  мене  оборонець,
На  простори  взаємин  –  де  щирість  в  житті  еталон!
2025  за  мотивами.2021

PS  –  Сила  думки  руйнує  всі  перепони  на  шляху!
Вірш  написано  по  заданій  темі  на  конкурс.
Перший  варіант  вірша  на  рус.яз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2025

***ПРИЙШЛА ЛЕГКО ВДЯГНЕНА, ВСІЛАСЬ НА ПОСТ

Хмаринки  летять  –  білокрилі  як  чайки,
І  пісня  прощальна  звучить  в  небесах.
Осінній  мотив  пролунав  задавайки,
Заплакало  Небо  та  грім  на  басах

Повільно  крокує  слоновой  ходою,
Метнув  свої  блискавки  в  воду  униз.
В  ударі  звучали  всі  нотки  рудої…
Свистковий  регістр  –  унікальний  каприз.

Від  звуку  гучного  розправились  крила,
Всі  хмари  у  Небі  -  Пегасів  табун,
Промчався  миттєво  і  вся  ескадрилья
Покірно  зникала,  а  грім,  як  хвастун

Всі  блискавки  кидав  у  просторі  рв`яно
Під  зливовий  шторм  і  природний  прогноз
Запевнив,  що  Осінь  в  неспішнім  піано,
Зарано  прийшла  і  усілась  на  пост.
2025  за  мотивами  2015
Фото  автора  -  м.Миколаїв  "Летять  хмарки  –  білокрилі  чайки"

Цей  вірш  був  написаний  на  рус.яз  у  2015  році.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2025

ПАМ`ЯТІ ГЕРОЯ ПІДГІР`Я - ПЕТРА СТЕПАНОВИЧА БОДНАР

Як  передати  материнський  біль  і  смуток
Багатодітної  родини  з  Буковини?
Як  передати  горе,  втрату,  щему  скуток?
Загинув  син  Петро  на  Сході  України.

Пішов  Він  без  вагань  на  захист  Батьківщини,
Коли  нахабний  ворог  знищував  кордони,
Ламав  на  Сході  Символ  наш  –  рясну  калину,
Солдат  Петро  вкраїнець  встав  на  оборону,

Щоб  захистити  цілісність  Держави  Неньки,
Землі  найкращої  і  любої  всім  серцем.
На  ній  живе  народ  гостинний  і  рідненький,
Прийшла  біда,  коли  вдягати  треба  берці…

Життя  змінилось  водночас  -  безсонні  ночі,
Пліч  о  пліч  на  блокпості  вірні,  щирі  друзі.
І  зовсім  поруч  ворог,  міномет  грохоче…
Страшні  часи  настали,  там  агресор  в  смузі…

Грудьми  і  серцем  боронили  хлопці  наші,
Околиці  Слов`янська  від  навали  –  люті.
Своє  життя  –  безцінне  без  вагань  віддавши…
Вони,  живуть  в  серцях  Народу  -  Не  забуті!

Ми  –  Пам`ятаємо!  Ніколи  не  забудем  –
Про  наших  Воїнів  –  Захисників  безцінних!
Які  в  Державі  захищали  Мирні  будні,
Тепер  вони  навічно  в  Пам`яті  нетлі́нній…

Як  заспокоїть  материнську  біль  і  сльози?
Вкраїнська  жінка  не  змирилась  з  втратой  сина…
Який  пішов  нас  боронити  від  загрози  –
Того,  хто  крав  простори  Неньки  України.
***
На  фото  -  Герой  Підгір`я  -  Боднар  Петро  Степанович  37  років,  Захисник  державного  суверенітету  та  територіальної  цілісності  України.

____________________________________________________________________
Історія  створення  вірша:

PS  -  Боднар  Петро  Степанович  (10.07.1976  –  28.06.  2014)  Чернівецька  область,  Загинув  28  червня  2014-го  о  14:45  від  осколкових  поранень
під  час  мінометного  обстрілу  блокпосту  на  північно-східній  околиці  Слов'янська  поблизу  села  Карпівка.  Тоді  ж  загинули  сержант  Олександр
Закусіло  та  молодший  сержант  Леонід  Ординський,  ще  четверо  зазнали  поранень.
У  Петра  Стьепановича  залишились  мати  Марія  Михайлівна,  брати  й  сестри,  дружина  Юлія  та  1,5-річна  донька  Анастасія.14  березня  2015  —
Петро  Степанович  Боднар  був  нагороджений  -  За  особисту  мужність  і  високий  професіоналізм,  у  захисті  державного  суверенітету  та
територіальної  цілісності  України,  відзначений  —  нагороджений  орденом  «За  мужність»  III  ступеня  (посмертно)  -  Указом  президента
України.
4  травня  2016  у  селі  на  фасаді  НВК  встановлено  меморіальну  дошку  на  честь  випускника  школи.  6  жовтня  2017  у  Слов'янську,  на  місці
загибелі  трьох  десантників  95-ї  бригади  в  районі  БЗС  встановлено  пам'ятний  знак.

©  Тетяна  Іванова  Юртина

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2025

*** ТИ ДЛЯ МЕНЕ ТАЄМНИЦЯ-ДЗЕН

Зустріч  ця  була  не  випадково  -
Тихим  та  осіннім  теплим  днем.
Зав`язалась  поміж  нас  розмова,
Ти  для  мене  таємниця  -  Дзен*.

Сховані  думки  в  зіркові  ночі
Всі  твої,  радієш,  чи  не  рад?
Ти  ховаєш  очі,  що  пророчать  –
Почуттів  серцевий  листопад.

Холод  ллє  по  венах  твій  звабливий,
З  думкою  -  востаннє  ми  удвох,
Поряд  стоїмо  і  це  вже  диво,
Я  відчула  -  це  якийсь  підвох…

Ми  іще  не  раз  у  цим  просторі,
Про  кохання  будемо  співать.
Там  у  Небі  сенси  неозорі,
Зазивають  душі  всіх  літать,

У  безмовний  Світ  дібров  небесних,
Почуттів  реальних  і  сумних.
У  житті  рядки  течуть  словесні,
Не  дають  любові  благ  земних.

Ти  для  мене  завжди  –  таємниця,
Що  в  думках  блукає  шкереберть.
Погляд  не  ховай,  відкрий  зіниці,
Нас  не  роз`єднала  навіть  смерть…

Ну,  давай  залишимося  в  парі,
Створимо  щасливий  лейтмотив…
Позабудем  поміж  нами  чвари,
Ти  -  не  чуєш  ініціатив…
2025  за  мотивами  2017
_____________________________________________________________________
Дзен–  це  спосіб  світосприйняття,  який  передбачає  повне  зосередження  людини  на  «тут  і  зараз»,
сприйняття  буття  таким,  як  воно  є,  без  жодних  концептуальних  оцінок  того,  що  відбувається.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2025

***Я ГОВОРЮ З ТОБОЮ ВІРШАМИ ДУШІ

Я  говорю  з  тобою  віршами  душі,
З  любов'ю  щирою,  вразливість  є  безмежна…
Летять  слова  пташки,  летять  мої  вірші,
У  простір  невідомий,  там  любов  залежна…

Серденько  вирішило  надіслать  вантаж  –
Всі  почуття  у  всесвіт  невідомий  тайний.
Летіли  пошепки  мої  слова  –вінтаж,
Але,  я  не  почула  в  відповідь  зізнання…

Любов-змія  обвила  серце  навіки,
Ця  ноша  назавжди  важка,  клубок  у  грудях…
Я  говорю  з  тобою  віршами  роки…
Коли,  ти  Музой  став,  мене  постійно  судять.

Зі  слів  душевних  я  створила  міст  тобі,
У  простір  мелодійний  шлейф  летить  незвичний.
Я  рада  зустрічам,  бери  хоч  щось  роби…
Що  буде  далі?  –  я  не  знаю….стан  критичний…
2025  за  мотивами  2017

Свідоцтво  про  публікацію:  №0048432920250520
©  Тетяна  Іванова  Юртина,  2025

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040316
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2025

*** ЧОТИРИСТОПНИМ УСІЧЕНИМ - Вірші-порошки

Залучен  мудрим  словом  влучним,
Розсипав  гумор-порошки
В  історії  залишив  мітки:  -
Вірші
***
Чотиристопним,  усіченим,
Ритмічним  Ямбом  сплів  сюжет
Це  жартував  у  цих  четвірках
Поет.
***
Теорії  знавець  пристойний
Відточен  думкою  на  Сто
Іронія  його  чудова
А  то!
2025  за  мотивами  2018


Залучен  мудрим  словом  влучним,
Розсипав  гумор-порошки
В  історії  залишив  мітки:  -
Вірші
***
Чотиристопним,  усіченим,
Ритмічним  Ямбом  сплів  сюжет
Це  жартував  у  цих  четвірках
Поет.
***
Теорії  знавець  пристойний
Відточен  думкою  на  Сто
Іронія  його  чудова
А  то!
2025  за  мотивами  2018
___________________________
Віршований  розмір  4  -  стопний  усічений  Ямб
У  віршах-порошках  1-3  рядок  не  римуються.
2-  4  усічений  рядок  повинні  римуватися.

На  фото  рука  автора

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2025

***ХИТРИЙ ЛИС СТРИПТИЗЕР І ВОРОНА - Сучасна байка

Не  ламайся  ворона,  віддай  цей  сирок  по  добру,
А  інакше  я  поли  розкрию  плаща  і  побачиш…
Як  спокійно  стоїть  стриптизер,  ти  сидиш  на  вітру,
Ексклюзив  в  цим  осінньому  лісі,  танцює  юначе.

Танець  пристрасті  тільки  для  тебе  -  за  сиру  шматок,
Це  оплата  твоя  за  приватний  стриптиз  на  природі.
Ротик  ширше  відкрий,  я  твій  люблячий,  чемний  браток,
В  ля  мінорі  прокаркай  мені  про  любов  свою  Оду.

-  Нині  голод  –  не  тітка,  і  сир  дорогий,  є  ціна!
Хитрий  лис-стриптизер,  я  не  згодна  «співати»  сьогодні.
Спокушай  своїм  торсом  і  хвостиком  вепр  -  кабана,
Твою  пристрасть  міняти  на  сир,  я  не  буду  -  не  згодна!

Але,  тільки  промовила  лису  ворона  слова,
І  миттєво  утратила  шмат  величезний  в  розмові.
У  ворони  депресія  -  дуже  болить  голова,
А  у  хитрого  лиса  прибуток,  вечеря  –  чудова.
2025  за  мотивами  2020

PS  -  велика  подяка  автору  карикатури,  за  натхнення!:))

Є  перший  варіант  басні,  який  написано  на  рус.яз  у  2020  році.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2025

*** КРУТИТЬ ВЕСНОЮ ЯВДОХА - Сонет

Крутить  хурделицю  пані  Явдоха,
Березень-красень  потрапив  в  полон.
З  ранку  до  ночі  лютує  циклон,
Сніжні  льодинки  завбільшки  гороха

Падали  з  вечора,  вкруг  суматоха,
В  Небі  не  видно  зірок,  пелена…
Вранці  Весна,  як  ота  дивина,
В  двері  постукала,  змерзла,  як  кроха.

Ручки  її  відігріла  у  грубки,
Вже  не  потрібна  теплесенька  шубка.
Ми  помолилися  Сонцю  на  Схід.

Ранком  весняним  налили  у  кубки,
Дивна  пора  не  кривила  вже  губки…
Діва  квітуча  продовжить  похід.
2025  за  мотивами  2015

Фото  автора  19.03.2015
__________________________________________________
P/S  -  Експериментальний  сонет  тому,  що  використаний  не  Ямб,,  а  Дактіль.
Схема  французького  сонета  -  abba  abba  ccd  eed

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2025

***ЛІРИЧНИЙ СУМНИЙ МОТИВ ПІД КРАПЛІ ДОЩУ

Мінорні  пісні  -  це  тужливі  мотиви  дощу,
Колишуть  свідомість,  нудьга  –  невгамовна,  як  кішка  ,
Гуляє  в  кімнатах  і  смуток  несе  досхочу,
І  треться  в  ногах,  щоб  душа  підспівала  їй  трішки  -

Дуетом  в  негоду  червневу,  засмученим  дням,
Додавши  в  мелодії  сплесків  чуттєвих  сердешних.
З  любов'ю  пройшлась  по  безмежним  усім  тальникам,
Що  манять  красою  своєю  поетів  бентежних.

Ліричні  мотиви  сумні  –  запишу  на  папір,
Під  ритми  дощу  напою:  ми  з  тобою  -  не  пара.
Усі  почуття  заховаю,  як  справжній  факір,
І  сум  за  минулим  озвучу  у  дощ  під  гітару…

Мінорний  мотив  –  це  тужливі  мотиви  дощу,
Колишуть  свідомість,  нудьга  –  як  зів`яла  волошка.
Гуляє  в  кімнаті  –  розношує  сум  досхочу…
Мені  пропонує  -  душі  розгорнути  гармошку...
2025  за  мотивами  вірша  2016  року.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2025

***ВЖЕ ДОБІГ ДО КІНЦЯ ПЕРЕПАДИСТИЙ МІСЯЦЬ

Вже  добіг  до  кінця  перепадистий  місяць  весняний,
І  дощами,  і  снігом,  і  вітром  –  не  радував  нас.
Первоцвіт  пробивався  крізь  товщу  снігів,  як  той  бранець,
Заборони  Євдохи  порушила  примула  Арт.

Та  Природа  дотримує  завжди  канонів  –  Закони…
Після  буйства  зимового  все  ж  завітала  Весна.
І  упевнений  «хлопець»  весняний  приніс  на  «долонях»  -
Ненаглядні  промінчики  Сонця,  тріпоче  струна

У  натхненні,  чуттєвість  лягає  в  душевні  рядочки,
І  поллються  струмками  дзвінкими  у  простір  слова.
Всі  віршовані  ритми,  як  пазли  складуть  «теремочки».
Від  кохання  пізніше  закрутить  вночі  голова.

І  промчаться  грайливі  думки  всі  галопом,  як  коні,
Пишучи  на  ходу  свій  чутливий,  яскравий  пейзаж.
Незабутні  всі  миті  природи  в  привабливім  лоні,
Де  краса  споконвічна  розранює  серденько  враз.

Вже  добіг  до  кінця  вередливий  цей  першопроходець,
Заступає  на  вахту  квітневий  і  теплий  «боєць».
Від  душі  написало  натхнення  ліричну  цю  оду  –
Цій  омріяній  серцем  пори,  ця  Весна  –  молодець!
2025  за  мотивами  2017

PS  -  фото  автора

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2025

***ЩО ЦЕ БУЛО - НЛО? - Реальна історія з життя

Був  2001  рік.  Вечорами,  як  звичайно,  відключали  електроенергію  і  ми  перебували  весь  вечір  у  темряві  2  –  3  години,  а  якщо  точніше  –  майже  цілий  вечір  до  ночі.  Щоб  хоч  якось  скрасити  своє  перебування  в  таких  умовах,  ми  виходили  на  вулицю  і  дивилися  на  зоряне  небо  –  така  розвага  нам  дуже
подобалося.  Одного  вечора  (точну  дату  не  пам'ятаю)  було  холодно  на  вулиці,  і  ми  вирішили  дивитися  з  вікна.
Сперлася  я  на  підвіконня  і  почала  уважно  розглядати  зоряне  небо.  Бачу  -  з'явилася  дуже  яскрава  точка  і  ця  точка  почала  спускатися  по
діагоналі  вниз  і  поступово  збільшуватися  в  розмірах.  З  того  моменту,  коли  я  її  помітила,  вона  була  величиною,  як  звичайнісінька  зірка,  але  вона  дуже
швидко  спускалася  і  швидко  збільшувалася  у  розмірі.  І  ось  -  вона  з  маленької  зірочки  перетворилася  на  величезну  кулю,  величиною  як  Місяць  і  зависла
над  дахом  сусіднього  будинку,  що  стоїть  навпроти  нашого  будинку.  Ну  -  не  над  самим  дахом  Воно  зависло,  це  було  не  дуже  високо  у  небі  –  приблизно  у
кілометр  над  землею  і  виглядало  це  так,  ніби  -  в  небі  запалився  величезний  прожектор,  і  це  яскраве  сліпуче  світло  було  спрямоване  в  наше  вікно.  Я
голосно  закричала:  -  Швидко  гляньте  у  вікно,  подивіться,  що  над  дахом  будинку  наших  сусідів,  а  дочка,  коли  це  побачила,  сказала  це  НЛО,  я  дивитися  не  буду,  дивися  сама  на  це,  ось  зараз  тебе  заберуть,  і  полетиш  разом  із  ними.  В  інтонації  її  голосу  чувся  переляк.  Після  наших  криків,  цей  об'єкт,  почав  підніматися  швидко  вгору  по  діагоналі,  і  в  міру  того,  як  він  віддалявся,  він  зменшувався  в  розмірах  доти,  доки  зовсім  не  зник.
Полетів  він  у  Північну  півкулю  зоряного  неба  (звідти  він  і  прилетів).

Наступного  вечора  ми  вийшли  на  вулицю  в  той  самий  час,  коли  об'єкт  з'явився  напередодні  і  почали  чекати  -  заглядаючи  пильно  в  небо.
І  раптом  –  знову  з  північної  частини  неба,  почала  спускатися  по  діагоналі  куля,  що  світиться,  але  цього  разу  вона  була  меншою  за  розміром  і  знову  зависла  -  на  тому,  самому  місці.  За  величиною  це  був  уже  не  Місяць,  а  вдвічі  зорово  менший  шар  -  прожектор.  За  часом  це  все  сталося.
приблизно  протягом  5  хвилин.  Він  завис  і  через  хвилини  дві  чи  три  почав  віддалятися  по  діагоналі  вгору,  доки  остаточно  не  зник  високо  на  небі.

Хочете  –  Вірте!  Бажаєте  -  Ні!  Але,  ми  це  спостерігали!
Я  довго  не  розповідала  про  побачену  нами  Кулю  що  світиться,  і  про  себе  все  думала,  що  скажуть,  це  галюцинації,  або  ще,  що-небудь...
Тільки  –  лише  найкращим  друзям  нашої  родини  –  ми  розповіли  про  те,  що  спостерігали  протягом  двох  вечорів.
Минув  рік.  Я  замовила  книгу  поштою  з  Клубу  сімейного  дозвілля  –  Таємниці  НЛО,  в  ній  описані  таємниці  Землі  та  таємниці  НЛО.  Книга  вийшла  2001  року,  авториА.  Варакін  та  Л.Л.  Зданович.
Коли  я  отримала  цю  книгу,  я  відразу  ж  почала  читати  її.  На  63  сторінці  є  коротенький  опис,  який  наводжу  дослівно:  -  "У  1812р.
Буковиною  з'явилася  якась  велика  зірка,  що  супроводжується  пучком  променів,  і  полетіла  в  напрямку  Росії.  Потім  Вона  повернулася  назад  і  з'являлася  регулярно  протягом  чотирьох  місяців,  поки  у  Росії  йшла  війна  з  французами.

Я  хочу  Вам  сказати,  що  вірю  в  дива  –  тільки  в  тому  випадку,  коли  побачу  на  власні  очі!
І  ми  це  бачили,  але  одна  -  відмінність  у  тому,  що  це  було  без  пучків  променів,  це  була  яскрава  куля,  що  світилася,  як  прожектор,  який  полетів  з  великої  швидкістю.
P/S  –  у  2001  році  у  мене  фотоапарата  не  було.
Через  кілька  років  після  того,  як  я  мала  можливість  спостерігати  НЛО,  у  мене  відкрилися  деякі  здібності,  яких  раніше  не  було,  зненацька  прокинувся  величезний  інтерес  до  віршування  і  з  мене  полилися  вірші.  І  ще  в  мене  з'явилася  здатність  читати  думки  людини  з  якою  я  розмовляю,  я  заздалегідь  знаю  про  те,  що  Він,  або  Вона  мені  скажуть  і  в  цьому  я  неодноразово  переконалася.
Це  реальна  –  містична,  фантастична  історія  з  життя  і  це  НЛО  я  спостерігала  разом  із  дочкою  на  Буковині.
Це  фото  я  зробила  вночі  на  цифровий  фотоапарат  9  грудня  2013  року.
Переклад  Українською  мовою  2025  рік

мініатюра  на  рус.яз  написана  у  2013  році.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040113
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2025

***БАДЬОРО КРОКУЄ КВІТУЧИЙ ХЛОПАК

Лісом  пройшовся  бадьоро  квітучий  хлопак  –
Квітень  ступає  ногами,  розквітли  полянки.
Ліс  прокидається,  трелі  приніс  цей  «вожак»
Пташки  малинівки  -  гарна  співачка  вільшанка.

Дрозд  голосистий  у  кронах  лісних  королев,
Сидячи  в  листях  зрання  привертає  увагу.
Птах  цей  співає  для  душ  всіх  квітучих  дерев  –
В  лоні  природи  свідомість  знаходить  розраду.

В  красенях  буків,  берізок-дівчат  та  осик  –
Ніжно  тремтять  гілочки  від  мелодії  вітру.
Пісні  крилатих  співців  нагадали  музик,
Що  народились  в  душі  на  овальній  палітрі.

Нині  цей  квітень  митець  в  королівстві  краси,
Спокій  дарує  і  кличе  усіх  на  природу  -
В  ніжні  сади,  і  Карпатські  зелені  ліси,
Там,  де  співають  пернаті  із  радістю  оди.
2025  за  мотивами  вірша  2017  року
Фото  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2025

*** ГОРІХО-ЛЮДИ - Психологічна проза Автопортрет

Є  два  типи  людей  цукерко-люди,  які  по  життю  завжди  намагаються  всім  догодити,  щоб  бути  завжди  "добренькими"  і  є  горіхо-люди,  які  мають  свої  добрі,  вірні  моральні  принципи  і  вони  ніколи  не  порушують  свої  принципи  заради  того,  щоб  легко  піднятися  вгору  -  у  всіх  сенсах  цього  слова...  Зовсім  недавно  мені  сказали  мовчи...  і  тоді  будуть  всі  тебе  "любити",  цю  любов  вони  дарують  із  задоволенням  тим,  хто  в  принципі  на  неї  не  заслуговує  за  великим  рахунком!  Лестощі,  обман,  заздрість,  це  те,  що  "сяє"  і  в  творчому  Світі,  і  в  реальному  житті.  Я  рада  тому,  що  належу  до  горіхо-людей  із  сильним  характером.  Напевно  всі  колишні  спортсмени  такі.
2025
На  фото  автор  ТІЮ
PS  -  Я  не  цукерка,  щоби  всім  подобатись!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040056
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2025

***ПРИСВЯТА ПОЛЕГЛИМ ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ

Біда  і  біль  летять  навкруг,
На  згадку  запалю  свічки,  до  речі  -
В  душі  поплачу,  задивлюся  на  вогонь..

Прости  мене  мій  брат  і  друг,
Що  не  зігріла  охололі  плечі,
Коли  віддав  життя  й  тепло  своїх  долонь.

За  те,  щоб  спокій  зберегти,
Залишив  дім,  дітей,  свою  родину,
Розстаючись,  пообіцяв:  -  я  повернусь...

Ти  йшов  до  справжньої  мети  -
Звільнити  любу  Неньку  –Україну,
Від  ворогів  –  катів,  загарбник  –  справжній  гнус*.

І  ці  недолюди  кремля,
Вбивали  люд  і  нашу  суверенність*,
Зникала  Правда  в  окупованих  містах.

Полеглий  воїн  –  мій  Земляк,
Явив  Землі…  відвагу,  вірність…
Коли  він  помирав,  катів  післав  всіх  нах...
2025  вірш  за  мотивами  2015

гнус*  -  у  сенсі  мерзенний  кровосос
____________________________________
Це  поетична  форма  вірша  -  Терцет

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2025

***Я ПОКИНУ ТЕБЕ НЕНАДОВГО

Залишаю  тебе  ненадовго,
У  суботу  я  їду  …  пробач…  .
Колють  душу  невидимі  голки,
Я  на  цьому  шляху,  як  втікач…

Не  прощаюсь,  я  подумки  поруч,
Засумуєш,  у  сон  твій  прийду.
Біля  серденька  встану  ліворуч,
Де  б  не  був  ти,  тебе  я  знайду…

Буду  там  –  де  рідненькі  простори,
Сподіваюсь  що  Муза  моя…
Слів  душевних  всі  сходи  підкорить,
Щоб  здригнулася  в  серці  струна.

Від  зорі  до  зорі  неодмінно,
Буду  вірити  в  гарний  квартет*.
Ти  відчуєш  ,  писала  –  сумлінно,…
Є  в  коханні  завжди  паритет.
2025  вірш  за  мотивами  2013-2014
фото  автора  -  Южно-Бузький  лиман,
м.Миколаїв
__________________________________________________________________
квартет*  -  Творчий  квартет  -  дві  музи  і  два  автора,  які  один  одного  надихають.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2025

***ЧЕРВОНИЙ БЕРЕТИК - Сучасна казка

Епіграф  -  Своя  сучасна  версія  за  мотивами  казки  "Червона  шапочка"
написано  на  завдану  тему  до  конкурсу  -  про  людську  турботу  і  увагу  -  (Свіже  дихання  старих  казок)
*  *  *
Жив-був  маленький  хлопчик.  Тато  і  мама  не  любили  свого  «сина»,  а  бабуся  взагалі  сміялася  з  маленького  «онука»  тому,  що  він  не  був  схожий  на  маму  з  татом  і  тим  більше  на  бабусю.  Хлопчик  був  приємний.  Його  одного  разу  підкинула  одна  недбайлива  мати  на  поріг  багатих  і  заможних  односельців.  У  сім'ї  багатіїв  своїх  дітей  не  було  і  чоловік  із  дружиною  вирішили  –  хай  живе  з  нами.  (Робочі  руки  у  господарстві  завжди  будуть  потрібні).  Минуло  сім  років,  і  хлопчик  швидко  подорослішав.  Рік  у  рік  з  раннього  дитинства  його  використовували  в  сім'ї  як  робочу  силу.  Всю  брудну  роботу  по  дому  та  в  господарстві  виконував  хлопчик  беззаперечно.  Інакше  міг  залишитися  голодним  і  покараним.  Усі  дні  народження  проходили  непомітно  і  батьки  ніколи  не  дарували  прийомному  синові  подарунки  тому,  що  не  любили  цього  хлопчика.  Але,  якось  бабуся  йшла  повз  сміттєву  купу  і  побачила  гарний  червоний  беретик  –  (його,  напевно,  втратив  якийсь  багатий  хлопчик,  коли  виходив  із  лісу)
У  бабусі  промайнула  думка:  -  «Навіщо  добру  пропадати?  Візьму  з  собою  цей  беретик  і  подарую  онукові  на  день  народження».  Хлопчик  був  дуже  радий  тому,  що  йому  ніхто  з  рідних  ніколи  ще  не  дарував  подарунків.
З  того  часу  хлопчисько  не  знімав,  з  голови  берет,  у  ньому  він  працював,  їв,  спав,  і  навіть  купався  в  озері  після  важкого  трудового  дня.  Червоний  беретик  на  голові  сяяв,  як  яскрава  зірочка,  яка  завжди  привертала  увагу  всіх  перехожих.
Сусіди  так  про  нього  і  говорили:  -  Ось  іде  роботящий  малюк  Червоний  Беретик!

Якось  мама  спекла  пиріжки  з  капустою  і  сказала  своєму  прийомному  синові:
-  Швидко  сходи  до  бабусі  і  віднеси  їй  пиріжки,  та  дізнайся,  чи  здорова  вона?
Але  дорогою  до  бабусі  не  їж  пиріжки!  Це  частування  не  для  тебе!
Зібрався  Червоний  Беретик  і  пішов  до  коханої  бабусі.
(Це  вона  вручила  мені  перший  у  житті  подарунок  від  душі  і  не  пошкодувала  витратити  гроші)  -  подумав  малюк.
Іде  він  лісом,  а  назустріч  йому  білий  Вовк  альбінос.
-  Куди  ти  йдеш  Червоний  Беретик?  -  Запитує  Вовк.
-  Іду  до  бабусі  і  несу  їй  пиріжки.
-  Червоний  беретик,  дай  мені  один  пиріжок,  я  дуже  голодний  і  мені  не  хочеться  нападати  на  людей,  щоб  угамувати  свій  голод.  Наш  вовчий  рід  вже  давним-давно  не  люблять  люди  після  того,  як  мій  прадід  старий  злий  вовк  з'їв  одну  стареньку  бабусю  та  її  онучку.  А  я  не  такий!  Я  –  особливий  вовк  альбінос  і  не  схожий  на  своїх  злісних  родичів.  Вони  мене  з  дитинства  не  любили  і  вважали  мене  чужинцем  та  підкидьком.
Червоний  беретик  пожалів  незвичайного  вовка  і  пригостив  його  пиріжком  і  одразу  подумав:  –  цей  вовк  такий  же  нещасний,  як  і  я.  Ми  обидва  зненавиджені  в  наших  сім'ях,  але  чому?  -  Це  хлопчику  було  незрозуміло.

-  А  чи  далеко  живе  твоя  бабуся?  Запитав  старий  вовк  хлопчика.
-  Недалеко,  -  відповів  Червоний  беретик.  Он  у  тому  селі,  за  лісом,  є  великий  і  гарний  будинок,  в  ньому  живе  моя  добра  та  улюблена  старенька  бабуся.
-  Давай  підемо  разом  у  гості  до  твоєї  бабусі  і  дорогою  поговоримо  про  твоє  життя  з  батьками.  Вони  тебе  –  маленького  хлопчика  відправили  йти  через  ліс  до  бабусі,  щоби  знести  їй  гостинці.  Невже  твоя  мама  і  твій  тато  не  переймаються  тим,  що  на  тебе  може  напасти  в  лісі  будь-який  дикий  звір  –  хитрий  вовк,  жадібний  ведмідь,  чи  злий  кабан?
-  Мої  батьки  про  мене  не  хвилюються  і  ніколи  мене  не  шкодують.  Мене  шкодують  і  пригощають  усі  наші  сусіди  і  ставляться  до  мене  як  до  рідного.
-  Мені  дуже  шкода  мій  юний  друг,  що  тобі  нелегко  живеться  в  твоїй  сім'ї,  де  тебе  не  люблять  і  не  цінують,  за  твою  працю  і  твою  допомогу,  яку  ти  намагаєшся  надати  своїй  сім'ї,  -  сказав  вовк  альбінос  зі  сльозами  на  очах.

І  так  непомітно  за  розмовами  про  життя  двоє  новоспечених  друзів  прийшли  до  порога  будинку,  де  жила  бабуся  Червоного  Беретика.  Коли  малюк  відчинив  двері  в  будинок  і  увійшов  разом  з  вовком  у  дім  бабусі,  вона  дуже  злякалася  і  подумала:  -  «Це  прийшла  моя  смерть  до  мене  в  будинок  у  вигляді  білого  вовка,  за  мою  нелюбов  до  онука,  над  яким  я  завжди  насміхалася».
Але,  Червоний  Беретик,  побачивши  страх  в  очах  бабусі,  одразу  її  постарався  заспокоїти.
-  Бабуся,  не  бійся  мого  нового  друга!  Він  зовсім  незлий  і  дуже  добродушний,  він  мене  всю  дорогу  охороняв  від  нападу  різних  звірят  у  лісі,  поки  я  ніс  тобі  гостинці  від  мами.
Бабуся  тут  же  заспокоїлася  і  подумала  -  "даремно  я  не  любила  цього  малюка,  який  зараз  так  піклується  про  мене  і  не  боїться  йти  через  ліс,  щоб  принести  мені  смачні  пиріжки,  які  спекла  моя  дочка".
Усадила  бабуся  гостей  за  стіл,  і  почалася  в  них  розмова  до  душі.  Говорили  про  життя  бабусі,  вовк  та  малюк  дуже  довго  і  в  цій  розмові  всі  зробили  для  себе  висновки:  -

Добре  ставлення  до  оточуючих  та  взаємодопомога  –  завжди  піднімають  людську  душу  та  серце!
Якщо  ти  поділився  шматочком  хліба,  або  пиріжком  з  голодним,  то  тобі  завжди  зарахується!  І  чи  то  людина,  чи  страшний  на  перший  погляд  дикий  звір,  чи  голодна  бродяча  тварина,  вони  ніколи  не  забудуть  того,  хто  їх  врятував  у  важку  хвилину  життя  від  голоду  та  холоду.
Чужих  дітей  не  буває,  а  також  увесь  навколишній  тваринний  Світ  потребує  людської  турботи  та  уваги.

16-19.03.2021  переклад  Українською  мовою  2025  рік

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039895
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2025

***ТИ ЄДИНИЙ МІЙ І МОЄ ТИ НАТХНЕННЯ

Напиши  щиросердні  слова,  щоб  відверті  і  ніжні…
Постарайся  мене  заспокоїти,  зранку  хандра…
Окуни  в  океан  почуттів,  пригорни  мене  грішну,
І  запевни,  що  зустрічі  наші  були  не  дарма…

Недоказаність  коле  голками  у  кожну  клітинку,
Обливається  кров'ю  душа  що  любов  на  межі
У  пустелі-  німій,  без  води  засихає  рослинка.
Напиши,  подаруй  всіх  найкращих  думок-міражі,

Приголубь  у  дрімоті  під  місяцем,  щирі  зізнання  -
Подаруй  дивовижний  куплет,  де  підказка  в  словах…
Я  візьму  три  акорди  барре,  перерветься  мовчання,
Мої  пальці  по  струнах  заковзають,  ритми  дива  –

Із  тремтінням  дрібним,  мелодійні  ліричні  мотиви,
Зі  сльозами  від  щастя  пісні  я  тобі  подарю.
Ти  –  єдиний  коханий,  моє  ти  натхнення  дбайливе,
Залишаюся  вірна  тобі,  як  солдатик  в  строю.
2025  за  мотивами  2015

PS  -  перший  варіант  вірша  на  рус.яз  написаний  у  2015  році,  не  публікую...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2025

ПІДТРИМАЙ В ЗУСИЛЛЯХ!

Знесилене  серце  від  смутку  німіє,
Прошу  тебе  Боже!  –підтримай  в  зусиллях!
Щоб  я  подолала  ту  слабкість  душі,
Яка  заважає,  коли  на  межі
Повинна  я  дбати  про  мрію  сердешну
Її  захищати  й  кохання  небесне
Яке  прилетіло  і  в  серці  живе.
Плекаю  надію  –  на  те,  що  мине
І  згине  примхливість  –  безжалісність  долі,
Вона  пожаліє  мене  в  моїм  болю.
І  дасть  мені  шанси  на  щастя  в  житті,
Нехай  допоможуть  мені  всі  святі!
Щоб  не  залишилась  душа  без  надії,
І  щоби  здійснилась  усі  мої  мрії.
Амінь!
07/04/2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039857
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2025

НЕ ВІДДАМО НІ КРИХТОЧКИ ПРОСТОРУ!

Гинуть  українські  наші  хлопці,
За  незалежність  рідної  Країни.
Серце  тоне  матерів  в  потоці,
Страждає  від  біди  сьогодні-нині.

Сльози  як  струмки  солоні  всюди,
Незваними  з’явились  на  обличчях.
Чорна  хмара  по  Країні  блудить,
Біда  хижачка  поїдає  свічку.

Спокою  немає  на  кордоні,
Там  свора  ворогів  сидить  у  хащах,
Злість  тримає  зброю  у  долонях,
Бажає  знищити  з  землі  всіх  наших.

Нащо  ви  прийшли  на  нашу  землю?
Скажіть  –  хто  дав  наказ  вам  воювати?
Вас  не  жінка  народила  -  стерво,
Вона  відправила  в  чужую  хату.

Геть  з  Країни  вороги  безжальні!
Не  віддамо  ні  крихточки  простору.
Наші  Душі  сповнені  сакральним,
За  нами  щирість,  правда  всюди  ходить.
18.06.2014
________________________________________________
Фото  колаж  ТІЮ.  Фото  автора  -  Монумент  Сталевий  Солдат  міста  Нова  Одеса.  Україна

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2025

***НАОДИНЦІ В ДОРОЗІ З ЗИМОЮ

Уранці  зустріла  хурделицю  якось  в  дорозі,
Колюча  ця  фурія  зиму  галопом  несла.
Повільними  кроки  були,  і  свідомість  в  тривозі…
Зима  батогами  шмагала,  дорога  важка...

Вона  у  права  заступила,  і  попри  прогнози,
Характер  показував  грудень  з  початком  пори.
Поривчастий  вітер  назустріч  морозив  всі  сльози,
Звичайно  ж,  мене  засмутили  лихі  ці  вітри  -

З  початку  зими,  лиш  у  січні  потроху  звикаєм
До  сніжних  заносів  на  трасах,  і  лютості  днів.
Коли  на  морозі  сніжинки  як  зірочки  сяють,
А  серце  спокійне  лише  у  колисочці  снів…

Але  на  початку  зими  нас  пригнічує  холод,
Стискається  змерзла  вся  плоть  і  душа  як  дитя...
Бажає  в  обіймах  матусі  зігрітися  молодь,
І  ненька  рідненька  рятує  дитині  життя.

Дорога  засніжена  дзиґою  крутить,  і  хуга,
І  вітер  на  вуха  співають  тужливі  пісні.
Зима  атакує,  так  сердиться  вранці  свекруха.
Коли  вже  розплющить  весна  свої  очі  ясні?
2025  за  мотивами  2021

https://www.stihi.in.ua/ua/avtor.php?author=48307&poem=483711  -  тут  вірш  написано  на  рус.яз  у  2021  році.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2025

***СЕРЙОЗНІ ДУМКИ МІНОРОМ ПРОЙШЛИ В ГОЛОВІ

Мінором  пройшлися  серйозні  думки  в  голові,
Що  доля  несладка  в  котячої-диво  породи.
В  окрузі  веселощі-  посмішки,  свят-рольових,
Рудому  коту  взагалі  не  дають  бутерброди.

Дієту  придумали  скнари,  це  явний  терор,
І  пхають  постійно  подачку  голодному  нині.
Коту  помідор!  –  цю  вказівку  всім  дав  «командор».
Душевні  руді  від  такої  годівлі  загинуть.

Підписан  сімейством  секретний  вердикт-  "спец.надзор"...
Морально  вбивати  мелодії  -  ритми  мажори*.
Навмисно  пригнічують,  в  думці  постійний  мінор,
А  поряд  жирують  безмірно  «гурмани  –мейджори».

По  суті,  сімейство  це  згодне  :  Рудий  –  наш  герой,
І  лицар  –  безперечний…  живе  без  медалей  на  диво.
Він  був  поза  домом  ,  але  він  був  справжній  «ковбой»,
Безбашений  красень  -Рудий  взагалі-  не  фальшивий  ...
2025  за  мотивами  2019
__________________________________________________________
Мінор*  -  1.  Музичний  лад,  акорд  який  будується  на  малій  терції.
2..Переносне  значення:  -  сумний,  пригнічений  настрій  «Бути  в  мінорі»
Мажор*  -  1.  Музичний  лад,  акорд  який  будується  на  великій  терції  спец..
2.  Переносне  значення  -  Бадьорий,  веселий  настрій  "Бути  в  мажорі"

PS  -  У  цьому  вірші  використана  Алегорія,  а  картинка  з  сумним  котиком  показує  настрій  людини  наочно.  При  читанні  кожен  читач  може  сприймати  віршовану  історію  по-різному...  думаючи  про  сумного  рудого  котика,  поряд  з  яким  на  фото  помідор  замість  м'яса,  але  можна  асоціювати  все  озвучене  з  людиною,  яка  живе  і  знаходиться  в  неприйнятних  умовах.

http://verhina.avtor.me/note/80085  тут  вірш  написаний  на  рус.яз  у  2019  році.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039771
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2025

НАМАЛЮЮ ЩАСЛИВУ КРАЇНУ

Намалюю  безмежні  простори,
Небеса  голубі-голубі.
Там  літають  хмаринки  узорні  –
«Білокрилі  птахи  голуби».
Намалюю  мою  Батьківщину  -
Незалежну  Державу  де  ми  -
Волелюбний  народ  України.
Від  душі  намалюю  нам  Мир.
На  Землі  де  поля  золотіють,
Де  калина  червона  як  кров.
Де  в  долонях  тримають  Надію,
Де  співає  усюди  любов.
Намалюю  між  нас  розуміння,
Щиросердні  обійми  на  Вік,
Щоб  добротних  стосунків-коріння,
Поміж  нами  міцніли  щорік.
Намалюю  щасливу  Вкраїну
Для  усіх  громадян,  щоб  вони  -
Цінували  народну  родину,
І  навічно  позбулись  війни.
01.08.2016
Усі  фото  автора

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2025

*** ГРОМОВЕРЖЕЦЬ КВІТНЕВИЙ

Громовержець  квітневий  забив  барабанним  набатом,
Із  небесного  марева  хмар  поспішав  сорванець  -
Невигадливий  дощ  монотонний,  преривним  стакато,
Залякав  всю  округу  і  трави  вложив  нанівець.

І  засяяли  трави  і  квіти  водою  умиті,
Перехожі  здивовані  всі,  хто  потрапив  під  дощ.
Грозовий  заспокоївся  фронт,  повиходили  діти,
Подивились  у  Небо,  вже  їм  не  загрожує  «вождь»  -

Громовержець  квітневий  –  це  добра  природи  прикмета,
Пророкує  постійне  тепло,  що  втішатиме  нас  ...
За  народним  прогнозом  птахи  заспівають  фальцетом,
І  прекрасна  Весна-королева  злетить  на  Парнас.

Для  закоханих  пар  заспіває  мелодії  -  трелі,
І  закличе  бажаючих  пити  бальзам  для  сердець.
І  натхненні  весною  закохані  всі  менестрелі,
У  природнім  палаці  складатимуть  вірші-медець.
2025  за  мотивами  2017

Фото  автора  -  подвійна  веселка  після  дощу.

Свідоцтво  про  публікацію:  №0048381520250514
©  Тетяна  Іванова  Юртина,  2025

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2025

АТАКУЄ НЕГОДА ХЛЯПАВКАМИ - ОСІНЬ МІНЛИВА

Атакує  негода  хляпавками*,  жовтень  мінливий
Розгулявся  у  просторі  вітром  нахабним  вночі.
За  вікном  непрозорим  осінні  печальні  мотиви,
Походжають  по  вулиці…  крони  дерев-павичі

То  туди,  то  сюди  гілочками  танцюють  в  негоду,
Під  мотив  дощовиці  і  вітру  підспівують  в  такт.
У  кімнаті  щоночі  безсоння  прихована  ходить,
Заставляє  вслухатись  в  мінори…чекаю  антракт…

Непомітно  негода  вщухає  і  сонячний  ранок,
Заглядає  в  вікно…  на  підносі  гарячий  напій  -
Ароматний  в  малесенькій  чашці  –  жаданий  сніданок…
Позитивом  впливає  на  серце  і  Осінь-Надій,

Зазиває  з  коханим  піти  на  пробіжку  бадьору,
Пострибати  у  парку,  прогріти  всі  м`язи  свої.
Привітати  з  усмішкою  Осінь-мінливу  сеньйору,
Попрохати  її  –  не  печалити  наші  Краї.
2020
Хляпавки*  -  буковинський  термін  для  дощу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039642
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2025

ЛЕТИТЬ ІНФОРМАЦІЯ В НЕБО

Летить  інформація  в  Небо,
Нелегке  життя  на  Землі.
Війна  розкремсала  всіх  лезом,
Зникають  міста  у  імлі.

Щоденні  події  невтішні,
І  сльози  руйнують  життя.
Усі  вороги  -  кляті  грішні,
Коли  вже  підуть  в  небуття?

Щоб  Земле  Вкраїнська  розквітла,
Щоб  наше  життя  дороге,
Вкрашалося  буковим  віттям,
І  Сонце  згори  золоте

Несло  промінці  свої  теплі,
Зігріло  всі  рани  в  полях.
Щоб  руки  бійців  ті  пошерхлі,
Тримали  щоранку  горня

В  домашніх  умовах,  в  родині
Матусі  без  сліз  у  красі…
Зроби,  Боже,  Диво  віднині,
Хай  будуть  щасливі  усі!
травень.2025

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2025

*** ЛЮБОВ НЕЗДІЙСНЕНІ ЖАЛІЛА НАДІЇ

Любов  нездійснені  жаліла  ті  надії  -
Таємні  всі…
В  очах  закоханих  погасли  щирі  мрії,
Нервовий  сміх,

В  години  мовчазні  літав,  як  чорний  демон...
І  злий  стилет
Розрізав  втомлені  набухши  вени  лезом,
«Чуттів  -скелет»

Ще  існував,  але  не  тішила  безмовність
Не  чутно  люд…
Коли  фантоми  почуттів,  як  монотонність,
І  в  серці  спрут

Стискав  повільно,  і  вбивав  пожадань  море,
Вогонь  всіх  Дум…
При  не  взаємності  любов  для  серця  горе  -
Душевний  сум.
2025  за  мотивами  2018-  2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2025

***ЖИТТЯ І БАР`ЄРИ

Усе  життя  в  дорозі  є  бар'єри
Навмисно  побудований  паркан.
Дивлюсь  на  них  в  прискіпливій  манері,
Душа  попала  у  думок  капкан.

Перепочила,  знов  зібрала  сили,
Зустрічний  вітер  б'є  в  обличчя  знов.
Ну,  де  притулок?  Надірвались  жили...
Коли  знайдеш  спокійний  гай-дібров?

Мабуть  –  ніколи,  все  це,  щоб  не  нудно,
Тобі  жилося,  щоб  завжди  могла,
Ресурс  включати,  жить  без  нього  трудно,
Щоб  вчилась  все  життя,  в  душі  росла.

І  Воля  не  дозволить  планомірно,
Зупинку  серця  –  щоби  не  стучать.
По  венах  кров,  як  лава  рівномірно
Тече.  Бар'єр  внизу  –  пора  злітать...
08.05.2025  за  мотивами  

Фото  автора  -  Чайка  Південного  Буга  м.Миколаїв.
_________________________________________
Цей  вірш  існує  у  двух  варіантах  написаних  на  рус.яз  у  2008-2014  роках

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2025

ДЕСЯТА МУЗА ВСІХ ДОРОЖЧЕ

Як  може  Муза  вигадати  вмить?
Ти  дихаєш  і  ллється  думка  словом.
Солодкий  аргумент  /легко  щемить,
Ця  праця  для  книжкової  основи.

Собі  подякуй,  те  що  є  в  тобі,
Твоїм  очам  достойне  прочитання.
Мовчить  глядач,  ховається  в  журбі
Своїх  думок,  не  буде  слів  похвальних.

Чим  дев'ять  мати  Муз  старих,  німих,
Десята  пані  буде  всіх  дорожче.
Я  відпустила  всіх,  отих  пустих,
Мовчання  їх  мені  не  допоможе!

Люблю  я  милість  Музоньки  -знавця,
Мені  натхнення,  їй  хвала  творця.
травень  2025
_____________________________________________________________
Це  Шекспірівський  сонет  побудований  за  схемою  ABAB  CDCD  EFEF  GG,
яка  структурує  думки  у  три  чотиривірші,  за  якими  слідує  ударний  двовірш.

Свідоцтво  про  публікацію:  №0048338020250509
©  Тетяна  Іванова  Юртина,  2025
______________________________________________________________

Існує  9  усім  відомих  Муз  Давньої  Греції,  але  є  ще  10  Муза  і  Вона  Наша  Українська  солов`їна!
Про  неї  мій  сонет  -  Десята  пані  буде  всіх  дорожче!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2025

*** АНГЕЛ ОХОРОНЕЦЬ ДЕВОН

Він  був  боєць-кремінь  і  захисник  завзятий,
Він  непідкупний  був,  свята  це  нині  Правда!
Він  охоронцем  був  –  плечем  –  опора  брату,
І  не  просив  відзнак,  Він  був  простим  солдатом!

Схилявся  тільки  на  колінах  перед  Богом,
Ніколи  він  не  руйнував  чужі  пороги.
Коли  голодним  був  не  жебрав  –  вдача  сильна…
Він  замерзав  в  степу,  але  –  Він  був  там  вільний!

І  думав  так,  як  Він  хотів  і  знав  напевно,
Все  те,  про  що  Він  мислить  –  завжди  недаремно.
В  його  душі  живе  Всесвітня  установка  –
У  будь-яких  умовах  зміцнювать  «оковку»*

Тому  –  кому  призначен  Ангел  іменитий,
Він  за  плечем  завжди,  душою  з  нею  злитий,
Девон  невидимий  і  зовсім  без  тактильний,
Для  неї  -  Він  Святий  і  захисник  прихильний.
2025  за  мотивами
«оковку»*  -  це  метафора,  мається  на  увазі  –  зміцнювати  Дух.
_____________________________________________________________

P/S  -Девон  -  Ангел  охоронець  людей  народжених  під
знаком  зодіаку  Діва.  Ангел  допомагає  йти  Діві  до
наміченої  мети  незважаючи  на  перешкоди.
Девон  –  захисник  своїх  підопічних,  якщо  раптом  –
трапляється,  що  його  підопічного  хтось  спробує  обдурити,чи  образити,
то  на  нього  обрушиться  не  тільки  гнів  Діви,  а  й  самого  Ангела  Девона.
Інформація  з  книги  -  Ваші  Ангели  Охоронці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2025

*** ДУШЕВНЕ ОДКРОВЕННЯ

Роки-пташки,  летять  за  обрій,  у  Небо  чисте,
І  юність,  шарм,  і  вдача  пішли  кудись  в  Світи.
Я  погляд  свій  ховаю  на  кронах  в  жовтих  листях,
Душа  до  мряки  звикла,  але  йде  до  мети...

Любов  не  світить  Сонцем,  і  сум  усе  частіше,
Безсоння  -дивна  -пані  зі  мною  вже  давно.
Вночі  думки  блукають  ,  десь  там,  де  їм  миліше  –
У  сонмі  зірочок,  а  погляд  плине  в  вікно.

І  пошепки  в  молитві  прошу:  -  здоров'я  дітям  –
Своїм,  чужим  та  бідним  в  стражданнях  від  біди…
Рідненькій  України,  я  зичу  в  цьому  Світі:
Достатку,  благодаті  й  джерельної  води.

Вночі,  і  рано  вранці  –  молюсь,  прошу  у  Бога:  -
Дай,  хліба,  солі,  щастя  –  для  наших  громадян.
Держави  патріотам,  бажаю  основного:  -
Плекайте  Вірність  Неньці  своїм  серцебиттям!
2025  за  мотивами  вірша  2017
Фото  автора

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2025

РОЗКВІТЛА НАША НАВЕСНІ КРАЇНА

Розквітла  наша  навесні  Країна  -
Привітна,  щедра  ненька  Україна,
Ласкава,  неймовірна,  весняна  -
Співоча,  як  сопілка  чарівна.

І  пролунали  співи  солов'їні
В  блакитнім  небі  ненькі  України,
В  обіймах  розгорнулися  поля  -
Зазеленіла  матінко  Земля.

І  ранком  заплелись  дівочі  коси,
І  трави  весняні  укрили  роси.
А  у  садах  черешня  зацвіла,
В  казковий  ліс  стежина  пролягла.

Там  зустрічають  квіточки  ласкаво,
Вони  чарівні  -  для  душі  забава.
Милують  поглядами,  мов  красуні,
У  лісі  веснянім  вони  чаклують.

Калина  на  стежині  біля  хати,
Я  чую  як  співає  пісню  мати.
Бруньки  розквітли  -березень,  Весна...
Лунає  пісня  щира  й  чарівна.

Весна  летить  і  усмішка  чудова...
Простора,  щира  земле,  дивна  мова.
Ласкава  і  привітна  господиня,
Країна  наша  -рідна  Україна!
11.03.2010
фото  автора  -  Природа    України  Чернівецька  обл.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2025

*** ПОЛІТ ФАНТАЗІЇ - Хвостатий Сонет

Не  злись,  що  хожу  слідом,  як  носій,
Давним-давно  бажаю  будь  відсвітом.
Мій  потяг  серця  зародився  Літом,
Ти  –  Муза  і  незвіданий  сувій

Втрачаю  поступово  спокій  свій,
Чи  дійду  до  пори  в  квітучім  травні,
Щоб  ти  побачив  квіти  різнобарвні,
Які  вкрашають  одяг  твій  і  мій.

Втішатиму,  надам  душевних  сил,
З  тобою  полежу  в  зелених  травах,
Кохання  подарую,  як  ти  вчив…

В  весняних  ароматах  різнотрав'я,
В  душі  запам'ятай,  що  я  –  твоя,
Повір  -  на  мене  вже  нема  управи!

Без  тебе  Світ  без  барв,  нема  життя,
Пишу  тобі  оце  –  не  для  забави,
Разом  пізнаємо  всю  Суть  буття.
2025  за  мотивами  2015
abba  abba  cdc  ded  еde

https://www.stihi.in.ua/ua/avtor.php?author=48307&poem=334629  тут  Сонет  на  рус.яз  написаний  у  2015  році
_____________________________________________________________________
Історія  створення  вірша:

На  Сонет  отримала  натхнення  дивлячись  на  цю  картинку  закоханих,  ще  у  2015,  тому  і  назва  у  Сонета  -  Політ  фантазії.
Дякую  автору  картинки

©  Тетяна  Іванова  Юртина,  2025

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2025

БЕЗСОННЯ - ЦЕ СТРАШНА БІДА - Вірші порошки

Вночі  я  витріщаю  очі,
Безсоння,  це  страшна  біда…
Удень  мене  Морфей  Гіпноса
Гойда…
***
Замріялась  сьогодні  в  Свято  -
Лечу  на  острови  Мальдів
Не  мрій  сердешна  і  сучасна  -
Без  ксив...
*  *  *
Іронію  вивожу  в  люди
Навіщо  мріяти  про  Те  –
Чого  життя  не  подарує
Пусте…
2020
4х  стопний  усічений  Ямб.

Фото  автора  -  Моя  улюблена  кішка  Маркіза

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2025

***НЕ СПІШИ СТРУСИТИ ЛИСТЯ

Знов  пробігла  між  каштанами,  як  киця,
Вмить  втомилася,  хоча  і  молода.
Діва-Осінь  з  сумом  всілась  на  скамницю,
Перехожий  їй  сказав:  Ти  –  бойова,
Поспішила,  ще  зарано,  ти  -  гарненька,
Позолота  в  кронах,  тішить  вся  листва.
Не  спіши  завзято,  ти  ще  –  не  старенька!
Ще  нехай  побуде  в  Небі  синьова  ...

Ще  нехай  у  місті  політає  Літо,
Сонце-ясне  свій  продовжить  літній  шлях.
Не  спіши  струсити  листя  розігріте!
Буде  час  на  стан  погляну,  крикну  –  АХ!
В  листопаді  зачарують  погляд  форми  ,
Під  дощем  зізнаюсь  чесно  в  тім,  що  ти  –
Незрівнянна  …  вигляд  твій  завжди  у  нормі,
Без  вбрання  є  милий  контур  красоти..

В  кожній  кроні,  в  кожній  гілочці  вразливість,
Сльози  –  дощ  холодний,  та  чаклун-туман
Обіймає  всю  тебе  принцесу  -  приму,
Від  очей  не  приховаєш  голий  стан.
травень  2025  вірш  за  мотивами

Фото  автора  11.09.2014  -  каштанова  алея  м.Миколаїв

https://www.stihi.in.ua/ua/avtor.php?author=48307&poem=352515          тут  вірш  написаний  на  рус.яз  у  2014  році.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2025

***ІСТОРІЯ КОХАННЯ

Там  на  другому  поверсі  влітку  бажання  киплять,
Я  складаю  історію  нашу  в  якій  є  кохання.
Ти  на  третьому  спиш  і  не  чуєш  промов  звукоряд,
І  не  знаєш  про  те,  що  мене  надихнув  на  зізнання.

Я  відверто  скажу:  -  відчуваю  спорідненість  душ,
Є  між  нами  у  просторі  туго  натягнута  нитка.
Постарайся,  почути  Ерато,  в  словах  її  дух,
Як  співає  вона,  і  як  вміє  привабити  зблизька.

В  унісоні  дуетом  думки,  як  поеми  звучать,
Під  гітару  мою  шестиструнну  кохання  мотиви,
Усолоджують  серце  твоє  і  музичний  формат
Нас  на  відстані  з`  єднує  в  сонмі  бажань  воєдино.

Пропонує  відчути  узгоджені  ритми  сердець,
І  пограти  на  струнах  натягнутих  що  поміж  нами.
Ти  душевний  поет  і  звичайно  -  талант  молодець,
Як  раніше  старайся  мене  надихати  віршами.
2025  за  мотивами  вірша  2021  -2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2025

***НЕ ВЗДУМАЙ ПОВІРИТИ…

Не  вздумай  повірити,  що  це  кінець
Настав,  і  Надії  немає
На  зустріч  закоханих,  щирих  сердець,
Портрет  зберігай  ідеала  …

Тримай  у  пітьмі,  також  в  Зорі  ясні,
Зімкнуться  шляхи  в  перехресті…
Зустрінуться  погляди  два  Навесні,
Дві  сутності  щирі  і  чесні.

Зімкнувшись  в  єдиний  любові  тандем,
Чуттів-карусель  розкрутити…
Дует  двох  сердець  стане  справжнім  взірцем,
Щоб  поряд  у  Вічності  жити…
01.05.2025  за  мотивами  вірша

Написаного  на  рус.яз  у  2017  році.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039225
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2025

***ОСІНЬ РУХАЄ ВСІХ В ПОРУ СЛІЗ

Осінь,  дощ  по  дахам  стукотить,
В  пісні  дивній  лише  кілька  нот
Відбивають  мінорний  свій  ритм,
Влаштувала  нам  Осінь  бойкот.

Хмари  -  ворони  клином  летять,
Заступили,  все  Небо  в  журбі.
Сльота,  холод  прийшли  невпопад*
В  серці  знову  удари  гучні.

Смуток-камінь,  вже  тиждень  дощі,
Мряка  знову  ворожить  в  душі.
Я  у  Небо  кричу:  -  крайнощі…
Де  мажорність  твоя?  –  поспіши,

Підбадьорити  настрій  пора,
Хай  зникає  калюжний  триплет.
Та  у  Небі  розверзлась  діра,
Дощ  танцює  на  вікнах  «балет»  –

Під  мінорний  жовтневий  мотив,
Осінь  кличе  в  адажіо  всіх  –
В  пору  сліз  -  де  надмірності  злив,
Під  дощами  немає  утіх  *  ...
травень  2025  за  мотивами  вірша  2015  року
Фото  автора

http://verhina.avtor.me/note/28879  Тут  вірш  написаний  на  рус.яз  у  2015  році

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2025

***ДОНЕСТИ ДО НЕБЕС ТЕ КОХАННЯ

Та  невже  говорити  даремно  тобі  про  світанок?  -
Він  приходить  до  нас  у  серця,  не  зважає  на  Вік.
Та  невже  промовчиш,  не  зустрінеш  зі  мною  цей  ранок?  -
Не  побачиш  серцеві  -  вогні  і  відійдеш  убік.

Не  почуєш  душевні  пісні  під  гітару  пророчу,
Не  обіймеш  за  плечі  люб'язно,  вдивляясь  у  суть.
На  світанні  чарує  у  серці,  від  щастя  рокоче  -
Кришталевий  струмок,  заспіває,  чуття  попливуть.

Мелодійні  куплети-краплинки  життєвим  бальзамом,
Розтривожать  всі  струни  душі,  зазвучить  вмить  акорд.
Мій  коханий,  сердечний  герой  в  Небесах  знайде  браму,
І  відкриє  її  почуттями,  сповняючи  фонд.

І  у  тебе,  у  мене,  у  всіх,  хто  безмежно  кохає,
Віддає  назавжди  -  просто  так  неймовірну  любов,
Всі  отримають  щиру  взаємність  в  таємному  краї  -
Там  скріпляють  душевні  мости  без  всіляких  умов.
травень.2025  за  мотивами  вірша  2015  року
Фото  автора  -  Світанок

Свідоцтво  про  публікацію:  №0048306320250505
©  Тетяна  Іванова  Юртина,  2025

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2025

***У ПРОСТОРІ ФЛЮЇДАМИ СПІВАЙ

Пропой  мені  в  вушко  злегка
Улюблений  серця  мотив.
Плече  хай  обійме  рука,
Щоб  серця  любовний  порив

На  струнах  душевних  пісень,
Бажання  озвучив  мої  -
Пірнути  у  води  натхнень,
Співають  лиш  там  солов'ї,

Коли  ти  хвилюєш  мене,
У  серці  тьохкоче  любов.
Мелодія  ця  –  не  мине
До  поки  ти  є,  не  пішов…

Тобі  підспіваю  мотив  -
Звучатиме  він  в  унісон.
Життєвий  звучить  наратив,
Насправді  то  є,  чи  то  сон?

Пропой  від  душі,  не  спіши,
Слова  відпускай  аж  до  хмар.
Зостануться  в  серці  вірші,
Продовжим  життя  календар.

Розлучених  долею  вмить,
На  нашій  планеті  Земля.
Душа  і  серденько  щемить  -
Тому,  що  в  житті  не  твоя…
02.05.2025  за  мотивами  вірша  2015

флюїд  -  це  магнітна  енергія,  що  виділяється  людьми
Фото  автора
https://www.stihi.in.ua/ua/avtor.php?author=48307&poem=332840  тут  вірш  написаний  на  рус.яз  у  2015  році.

Свідоцтво  про  публікацію:  №0048285420250502
©  Тетяна  Іванова  Юртина,  2025

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2025

ЯКБИ НЕ ВІЙНА…

Якби  не  війна…був  би  шанс  народитись  дитині
Загиблого  воїна,  що  захищав  Україну.
Якби  не  війна…  не  ходила  би  в  чорній  хустині
Вкраїночка  –  жінка,  матуся,  сестричка  в  родині.

Якби  не  війна  розпочата  підступністю  злою,
Отих  безхребетних  іуд,  що  скликали  до  бою.
Вкраїнські  матусі  не  лили  би  сльози  рікою,
За  воїном  сином,  що  є  охоронцем  покою.

Загарбник  бездушний  порушив  кордони  брутально,
І  рве  на  шматки  Українські  простори  безжально.
Тому  на  душі  неспокійно  у  нас  і  печально,
Але  намагаємось  вірить,  що  буде  нормально…

І  Мир  запанує  на  нашій  Землі  в  Україні,
І  зникнуть  усі  вороги,  що  ламали  калину  –
Наш  Символ  народний,  що  цінять  у  кожній  родині...
Народна  Душа  перед  Господом  лиш  на  колінах….
листопад  2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2025

***РОЗІРВАЛОСЬ НЕБЕСНЕ СИТО - ТЕРЦЕТ

Розірвалось  небесне  сито,
І  сльозами  всю  Землю  вкрито
Осінь
У  туманній  стоїть  покривці,
Зачекаймо  трохи  «проривці»  -
Просинь
Невеселий  промінчик  в  хмарах
Він  напевно  заснувши  марить
Видно…
Довгожданий  Вересень  братик,
Намагається  Літо  вдати
Звично  ...
Де  сріблястий  шовк  павутинок,
У  прозоро  -  дивних  картинах?
Нудно…
Рахувати  дощі  невпинно,
Монотонність  і  сірість  днини
В  хмарах…
Краєвид  незавидний  зранку
Розмалюю  фарбами  ганок
Нині
До  природи  несу  кохання,
Кольоровий  в'язок  -  зізнання
Дивний
Попрошу  благодать  у  Бога,
І  щедрот  -  зв'язок  у  дорозі
Щастя
Неприкаяність  зникне  в  тіні,
Зачарують  пейзажі.  дивні
Бався…
Травень.2025  за  мотивами  вірша  2015

Свідоцтво  про  публікацію:  №0048296220250504
©  Тетяна  Іванова  Юртина,  2025

Фото  автора

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2025

ЛЮБИТИ СВОЄ - ЦЕ ДУЖЕ ВАЖЛИВО!

Любити  своє  уві  сні  й  наяву  –
Це  дуже  важливо  для  всіх  українців!
Одинадцять  років  у  смутку  живуть  –
Всі  люди  Вкраїни  у  рідній  сторінці.

Війна  не  жаліє  нікого  роки,
Вбивають  ординці  прокляті  нахабно.
Століття  ніхто  не  подасть  їм  руки,
Нехай  їх  московія  зникне  безжальна!  –

Яка  все  руйнує,  вбиває  дітей,
Летять  янголята  у  Небо  до  Бога.
І  винен  у  всьому  кремлівський  кощей,
З  війною  прийшов  в  Україну,  він  -  погань!

Руйнує  міста  і  житло  громадян  –
Усе,  що  роками  серцями  кохали.
Ненависті,  люті  летить  ураган  –
Ракети,  щахеди  здобутки  всі  вкрали.

А  Котики  наші  Вкраїнські  бійці
Щодня  захищають  невпинно  кордони.
Єдине  у  них  –  Перемога  в  війні!
Єдина  Мета  –  знищити  бастіони  –
Ворожі,  щоб  пилом  летіли  вкінці  -
В  дирляндію,  за  Українські  кордони.

Ніколи  наш  вільний  Вкраїнський  народ,
Не  буде  під  владою  лютого  ката.
Прийде  світлий  час  і  з  Землі  зникне  зброд  –
Рашистів  убивць  -  окупантів  проклятих!.
травень.2025

Свідоцтво  про  публікацію:  №0048291220250503
©  Тетяна  Іванова  Юртина,  2025

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039021
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2025

***ЗАВЕРШАЄ ПРОБІЖКУ КОХАНА ПОРА

Нависає  у  серці  байдужість  примарна,  як  хмара,
Догоряє  гніт  свічки  вночі  в  закуточках  душі.
Порожніє  самотнє  горнятко,  немає  в  нім  кави,
Сигарета  докурена,  треба  її  загасить.

Вже  немає  звичайних  бажань  і  причина  -  погода,
Завершає  пробіжку  пора,  загубив  кольори.
А  була  нещодавно  приваблива,  мила  природа,
Осінь  вабила  з  дому  втекти,  не  сидіти  в  дворі.

Всі  залишити  справи  щоденні,  усім  це  відомо…
Вже  набридло  щодня  ті  проблеми  з  собою  нести.
Тиша  знов  атакує  в  кімнатах,  нема  домового,
Втік  від  туги  малий,  на  прощання  промовив:  -  прости!

Ненависні  блукання  мені  у  будинку  укромним,
І  сама  по  собі  не  заграє  гітара,  хоч  плач.
За  вікном  пропливає  завіса,  все  місто,  як  сонне,
За  горами  стоїть  в  білій  сукні  Зима,  як  глядач.

Прощавай  моя  люба  пора,  ти  втікаєш  поспішно,
І  не  хочеш,  сказати  мені  -  де  шукати  тебе?
Той  притулок  –  палац  у  якому  я  серденько  втішу,
Де  зустріти  красу?  Як  знайти  твоє  личко,  ти  де?

Щоби  втішила  серце  мелодія  з  шерехом  листя,
Посиджу  на  пеньочку  і  подумки  птахом  злечу.
Насолоджусь  в  польоті  бездонною,  синьою  висcю,
Вже  опісля  гітару  візьму  і  від  суму  втечу.
2025  за  мотивами  вірша

"Завершает  пробег  потерявшая  цветность  пора"  -  вірш  я  написал  в  листопаді  2014  року  на  рус.яз

https://www.youtube.com/watch?v=FqiEkHh9SUA    

це  відео    і  прочитання  мого  вірша  подарунок  від  друга.  Відео  на  моєму  Українському  каналі.  
 
Фото  автора

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2025

ВІРЕЛЕ - Філософська лірика

Хочу  обійняти
Поета  як  брата
Не  можу.

Навіщо  мені?
Стоїть  в  стороні
Цей  вхожий.

Навмисно  мовчить,
Хвилинку  лиш  мить
Уваги.

Невидимий  нік,
Невидимий  «Лик»
Ватаги.

Цікаво  коли
Усі  би  змогли
Розкритись

Тоді  –  був  би  толк
І  внутрішній  зойк
Розквітне

Натхнення  ураз
Проб`ється  в  сей  час
Напевно

Мелодія  слів
Звучатиме  спів
Душевно.
квітень  2025
______________________________________
Віреле  -  це  Строфа  із  шести  рядків  у  французькій  середньовічній  поезії.
У  ній  третій  і  шостий  рядки  скорочені  й  римуються  між  собою.
Попарно  римуються  також  перший  і  другий  рядки,  четвертий  і  п’ятий.
PS  -  Сам  М.  Вороний  називав  Віреле  віршем  "химерним,  кучерявим".

Свідоцтво  про  публікацію:  №0048272020250430
©  Тетяна  Іванова  Юртина,  2025

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2025

ПОРА ОСІННЯ З НІМБОМ ЗОЛОТИМ

Нарешті  пролунав  у  Небі  грім,
На  конях  прискакала  королева  –
Пора  Осіння  з  німбом  золотим,
Рум'янцем  запорошила  дерева.

У  полі  розкидала  золоті
Кудлаті  коси  трав  на  пасовищі.
Заплакала  дощем  до  темноти,
Під  вечір  танцювала  в  хмаровищах.

Рясна  осіння  злива  –  благодать,
У  вересні  грибний  сезон  настане.
А  поки  що  у  лісі  злі  стоять
Червоні  мухомори,  як  омана.
*    *    *
Фото  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2025

ДИВНИЙ ЧУГАЙСТЕР - МІЙ ЗАХИСНИК

Бабине  літо,  жовтень  барвистий
Килим  встелив  золотий.
Простір  у  лісі  Сонцем  зігрітий,
Промені  ллють  з  висоти.

Десь  заховався  дивний  Чугайстер*-
Мій  -  охоронець  лісник.
Він  –  моя  Муза,  приязний  майстер,
Він  на  шляху  захисник…

Поруч  блукає  завжди  стежками,
З  хащі  за  руку  веде.
Промені  Сонця  стелить  рядками,
Разом  йдемо  в  «па-де-Де»*.

Тутки*  обоє  -  в  спільному  ритмі
Зранку,  у  день  і  в  ночі.
В  спільнім  коханні  всі  алгоритми*,
В  Світ  несемо,  як  ключі…

Друже  Чугайстер  знає  дороги
В  Світ  –  де  радіє  Душа…
Ліс  –  дивовижний  простір  від  Бога!  –
В  цьому  родзинка  вірша…
2019  на    фото  автор  у  лісі.

PS  -  Чугайстер*  -  фантастичний  образ  в  українській  міфології  чоловіка  лісовика,  який  полює  на  мавок.
Чугайстер  допомагає  людям  в  лісі  і  в  горах.  За  народними  повір'ями  до  людей  чугайстер  відноситься  приязно,розмовляє  з  ними,  гріється  біля  вогню.  Зустрівши  в  лісі  живу  душу,  Чугайстер  не  чинить  їй  лиха,  тільки  чемно
запрошує  до  танцю,  граючи  на  сопілці.
Па-де-де*.  -  "крок  обох"  одна  з  основних  музично-танцювальних  форм  у  балеті.  Складається  з
виходу  двох  танцівників  (антре),
адажіо,  варіацій  сольного  чоловічого  і  жіночого  танців  і  спільної  віртуозної  коди.
Тутки*  -  діалектичний  говір,  який  означає  -  тут,  осьде.
Алгоритм*  -  набір  інструкцій,  які  описують  порядок  дій  виконавця,  щоб  досягти  результату
розв'язання  задачі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2025

НЕ ПОЧУТІ СЛОВА…

Були  переповнені  думи  сумними  словами,
Летіли  слова-пташенята  в  далекі  краї
Шукати  розради,  вмирала  любов  поміж  нами…
Хотілось  її  врятувати,  вернути  в  гаї,

Які  одягнули  осіннє  вбрання  кольорове,
Воно  надихало  завжди  на  палкі  почуття  -
Колись  промовляти  сердешне  і  лагідне  слово  –
Любов!  -  Невмируща  богиня!  Вона  в  небуття

Не  піде  ніколи…  у  неї  насичений  графік  –
Віками  усюди  з`являтись  на  кожнім  шляху.
Спланована  зустріч,  флюїди  продовжили  трафік…
Зустрілися  двоє,  забули  про  Долю  тяжку…

Невчасно  кохання  прийшло,  але  досвід  життєвий
Навмисно  стіну  змурував,  не  почуті  слова
Сумними  пройшли,  блокувавши  кохання  миттєво…
Розмова  таки  відбулася…  але  ділова…

А  потім  невчасне  кохання  вмирало  ночами,
Лягали  рядками  у  зошит  беззвучні  слова.
В  міжряддях  ховались  таємні  зізнання  з  думками…
Уранці  розмова  з  серденьком  була  звукова…

Слова  не  почуті  тобою…зостались  віршами
На  білім  папері  мелодії  ряд  до  рядка.
Хотілось  мені  врятувати  кохання  словами…
Але  заважала  наблизитись  Доля  гірка…
2019
Автор  фото  -  ТІЮ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2025

ЩО РАЗ ДИВУЮСЬ - ЯК ЧУДОВО НАВЕСНІ!

Зірки  сховалися  в  просторі,  вийшло  Сонечко,
По  колу  знову  променці  несе  свої.
Я  виглядаю  рано  у  своє  віконечко,
Що  раз  дивуюсь  –  як  чудово  навесні!

Південний  вітерець  наш  подих  затамовує,
Земля  радіє  серед  золотих  вітрил.
Весна  -  провісниця  природу  нам  оновлює,
Вона  принесла  безліч  різних  Божих  див.

Пухнасті  хмарки  ніжні,  білі  і  тонесенькі,
Летять  у  небі  –  наче  зграйки  янголят.
А  поміж  крилами  рясні  падуть  дрібнесенькі  -
Ласкаві  промінці,  це  Сонце  немовля.
17.05.2011  ред.02.03.2015
фото  автора

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2025

У СЕРЦІ НАЗАВЖДИ ЛЮБОВ

Роки  караваном  ідуть,  заховались  за  обрій,
Але  залишається  в  серці  назавжди  любов.
Вона  невзаємна  і  душить  серденько  як  кобра,
Мій  Ангел  порадив…  позбутись  кайданів  –  оков:  -

"Пора  відпустити  невчасне  кохання  нещасне,
Із  пам`яті  стерти  його  і  забути  умить.
Побачиш  очами  усе  неймовірне  прекрасне,
Любов  невзаємну  забудеш,  що  серце  п`янить…

У  Долі  з  народження  вписані  всі  розрахунки,
Знайде  і  душа,  і  серденько  захований  путь  -
У  Лоні  Природи,  яка  роздає  поцілунки,
Знедоленим  в  щирім  коханні…які  далі  йдуть…"
26.10.2018  дописано  у  2019  році.
Фото  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2025

НАВІЩО ЦЯ ЛЮБОВ ПРИЙШЛА? - 1

Давно  очікуваний  дощ  прийшов  нарешті  в  гості,
Потанцював  хвилинок  п`ять  під  бубен  грозовий.
І  знову  тиша  навкруги…серпневий  ранок  рослий*,
Розраду  серцю  не  приніс…  коханий  вольовий*,

Мовчить  як  риба  у  воді,  пливе  за  течією…
Туди,  де  гомін  щедрих  Муз…танцюють  під  дощем.
А  в  мене  спека  як  завжди…  чекаю  на  "Борея",
Який  ніяк  не  долетить  …тому  душевний  щем,

Ночами  блудить  у  думках  й  кохання  ріже  вени,
Навіщо  ця  любов  прийшла  в  літа  мої  сумні?
У  серці  спокою  нема  від  почуттів  шалених,
Від  ревнощів  спекотні  дні…набридли  вже  мені  –

Пісні  в  яких  жага  –  вогонь  живе  у  серці  вічність,
У  Мріях  –  берег  рідний  мій,  де  поруч  ми  удвох.
Але,  взаємності  нема,  тому  і  хаотичність  -
В  стосунках  поміж  нас  росте,  як  кущ  чортополох.
2017
рослий*  -  довгий  (розм..)
вольовий*  -  впертий.
Фото  автора

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2025

***У ЧАРІВНОМУ ЦАРСТВІ ЗАХОДУ СОНЦЯ

Незримий  художник  малює  всі  Заходи  Сонця,
І  нам  пропонує  усі  краєвиди  свої.
Зазвичай  –  надвечір  дивлюся  в  чарівне  віконце,
Мистецтво  майстерне  творця  в  кольоровій  красі.

Палітри  Божественних  фарб  він  невидимим  пензлем,
Наносить  завжди  -  всі  штрихи  на  небеснім  панно.
Літаючий  погляд  милується  барвами  серпня,
В  чарівному  Заході  диво  -  найкраще  кіно.

Не  довго  це  буде  і  згасне  екран  до  світанку,
Таємна  безмісячна  ніч  улітає,  як  сон.
Прийде  новий  день  непомітно  теплесеньким  ранком,
А  ввечері  вийде  митець  малювать  горизонт.

Художник  на  Заході  Сонця  завжди  унікальний,
Творець-пейзажист  оновляє  картину  свою.
Можливо  –  в  озвученій  темі  звучала  банальність,
Про  миті  чарівні  вечірні  в  Небеснім  раю.
квітень  2025  вірш  за  мотивами  мого  вірша  на  рус.яз  2020

Фото  автора  зроблено  з  вікна  -  Захід  Сонця  в  Карпатах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2025

***ЧИМ ТИ ЗМОЖЕШ СЕБЕ ОПРАВДАТИ?

Ненависна  –  ворожа  Росія…
Чим  ти  зможеш  себе  оправдать?
Тим,  що  «цар»  твій  «правдивий  месія»?
Або  тим,  що  Європі  -  під  стать?

Чим,  ти  можеш  втішати  Народи?
На  красивій  планеті  Земля?
Тим,  що  топчеш,  як  слон  «огороди»*
Що,  агресор  –  твій  «цар»  із  кремля?

Що,  тобі  не  хватає  для  щастя,
Щоби  враз  –  заспокоїть  тебе?
Нахіба  -  твоя  влада  нещасна?  -
Що  тримає  катів,  хай  помре…

Всі  серця  матерів  –  чиїх  діток
Відправляєш  на  смерть  –  просто  так…
Та  невже  у  вас  люду  надлишок?
Твій  народ,  це  дрібниця?  –  кріпак.

Ти  воюєш  жорстоко  й  нахабство  –
Виявляєш  усюди  свою?
Де  твої  доброчесності  братство,
Добродушність  у  вашм  краю?

Де  твоя  Православна  та  Віра  -
Незгасаючий  Божий  Закон?  -
Він  шановний  у  Світі  безмірно…
Але,  в  вас,  це  спотворений  клон!

Чом,  не  можеш  рушати  спокійно,
Жити,  сіяти  в  Світі  Добро?
Де  ступаєш  ти  –  Там  всюди  війни…
Там  страждає  звичайний  народ.

Ненависна  всіма  ти  і  всюди  –
Влада  злодія  –  кара  людей…
Кричите  всі  Ура  –  тому  Юді,
І  тому  ще  живе  той  кащей.
2025  написано  за  мотивами  2019
«городи»*  -  у  переносному  значенні  –  чужі  землі.

PS  -За  мотивами  мого  вірша,  який  на  рус.яз  у  2019  році

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2025

***РИТМИ ЗАКОХАНОГО СЕРЦЯ

Серце  закохане,  ритм  підриває  свідомість,
Музику  слів  залишає  богиня  -  любов.
Ніжність  в  ефір  надсилає    чуттєвості  промінь,
Тільки  побачиш,  приходь  в  таємничий  мій  зов.

Думку  свою  розстелю  скатертиною  вранці,
Словом  душевним  -  пестливим  укрию  печаль.
Серце  коханого  втішу,  своєму  обранцю,
Кину  на  плечі  пухову,  теплесеньку  шаль.

Потім  свідомості  наші  в  феєрій  мелодій,
В  танці  кружлятимуть  разом  у  сонмі  зірок.
В  Світі  безмежнім  почують  мотиви  рапсодій  -
Пісню  кохання  і  радість  станцює  танок.
квітень  .2025  вірш  за  мотивами  вірша
написаного  на  рус.яз  у  2016  році

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2025

Я СЕРЦЕ ВІДДАМ УКРАЇНІ!

Така  моя  доля  плекати  надії
Й  шукати  у  Всесвіті  щирі  серця,
Які  у  душі  не  мають  гордині  –
Але  я  зморилась  -  вже  сили  нема…

Я  ліпше  віддам  своє  серце  Країні,
Яку  я  кохаю  найбільш  за  життя…
І  буду  лиш  з  нею  у  парі  від  нині  –
Вона  незборима  –  незламна  і  я…

Така  моя  доля  її  прославляти,
Хоча  я  для  неї  -  ніхто  і  ніщо…
Але  кожен  ранок  я  буду  вітати  -
ЇЇ  щирим  словом  від  серця  мого.

Така  моя  доля  –  і  я  не  жалкую,
І  як  би,  не  було  -  це  моє  життя…
Молитву  завжди  від  душі  подарую
А  як  час  спливе  –  я  піду  в  небуття.
10.09.2012
фото  автора

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038593
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2025

ДЕ ТИ ХОДИШ ЛЮБОВ?

Тихо  з  ранку  на  світанку  в  голові  моїй  мігрень.
Треба  все  мені  зробити,  буде  знов  шалений  день.
Вранці  піду  на  роботу,  на  своєму  знов  шляху
Я  тебе  зустріну  з  ранку  і  скажу  тобі:  -  «Ау»

Де  ти  ходиш,  де  блукаєш,  я  тебе  чекаю  знов!
Де  ж  ти  стежками  кривими  заблукала  знов  любов?

Ходиш,  ходиш  і  не  знаєш,  запитай  -  без  метушні:
Чи  прийти  до  мене  знову,  чи  потрібна  ти  мені?
Чи  бажаю  мати  щастя,  й  поцілунки  весняні?

Відповім  тобі  я  тихо:  так  –  потрібна  ти  мені!
Вірна,  гарна  і  щаслива,  щоб  сумні  всі  зникли  дні.
Щоб  стискало  серце  з  ночі  не  від  болю  та  журби,
Від  кохання  та  від  щастя,  це  -  найкращі  в  нас  скарби.
23.04.2007
фото  автора
___________________________________________________________________

Вірші  я  почала  писати  з  22  квітня  2007  року  і  це  один  з  перших  віршів,  який  я  написала  Українською  мовою  при  тому,  що  взагалі  не  знала
про  те,  що  існують  якісь  Правила  віршування.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2025

ЩЕ НЕ НАСТАЛА ГОДИНА МИРУ

Бабине  Літо  на  Буковині…
Звісно  радію  –  погожим  дням…
Золотом  вкриті  ліс,  полонини…
Але  відверто  скажу  -  всім  Вам:  -

Ще  не  настала  година  Миру,
Щоб  посміхатись  від  щастя  нам…
Треба  в  душі  укріпляти  Віру  -
В  Те,  що  піде  ненависний  хам*…  -

Піде  назавжди  з  життя  Країни…
Лишить  у  спокою  всіх  людей…
Господи  Боже,  прошу  що  днині:  –
Нас  захисти  -  Від  втрат  -  смертей…

Господи  Боже,  вчини  правдиво!
Хай,  цей  агресор  загине  вмить!
Дуже  чекаю  твого  я  Дива…
Щоби  агресора  нам  зломить…

Щоб  припинились  страждання  люду  –
В  нашій  Країні  –  Неньці  моїй…
Щоб,  ненависний,  продажній  Юда  –
В  пеклі  горів…в  країні  своїй…
жовтень.2019
ненависний  хам*  -  ворожий  агресор.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2025

***НАПІВШЕПОТОМ ЛЛЮТЬСЯ З ЛЮБОВ`Ю СЛОВА

Напівшепотом  ллються  з  любов'ю  слова,
Мелодійні  склади  –  це  Душа,  серце  пишуть.
Непримітні  сплетіння,  болить  голова,
Не  прошу  співчуття  поночах  я  у  тиші.

В  піднебеснім  палаці  не  чутно  -  Віват!
Береги  наших  Душ  віддалились  на  Вічність.
Тільки  пам`ять  тепер  видає  Саміздат,
Не  чекає  побачень  і  рук  твоїх  ніжність.

Щиросердні  мотиви  складають  пісні,
Драматичний  фінальний  акорд  буде  в  п'єсі.
Пощезали  в  минулім  роки  всі  ясні,
І  не  радують  більше  смарагдові  весни.

Не  побачиш  блискучих  зелених  очей,
Докричатись  до  тебе  не  зможу  у  Небо.
Не  почуєш  слова,  не  відкриєш  дверей,
На  Землі  шлях  важкий,  є  в  підтримці  потреба.

Напівпошепки  з  сумом  лягають  слова,
В  одкровеннях  душі  всі  рядки  мелодійні.
Так  хотіла  тебе  цілувати  вдова,
Та,  невидимий  Ти,  почуття  недоцільні!?

Та  живе  те  кохання  у  пам`яті  десь,
Нерозділене  зовсім…життя  живописне,
Пропонує  забути  і  скинути  стрес..
З  ним  прощаюсь,  на  згадку  про  нього  ця  тризна.
2025  українською  мовою
за  мотивами  мого  вірша  на  рус.яз  2016  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2025

***ЧИ ТРЕБА БУЛО РОЗДИМАТИ БАГАТТЯ-КОХАННЯ?

Чи  треба  було  роздимати  багаття-  кохання?
Взлітали  всі  іскри-слова  у  Небес  височінь,
Щоб  потім  потоки  флюїдів  чекали  зізнання,
Тобі  шепотіли  вночі  і  казали  –  прокиньсь…

Коли  нескінченна  чуттєвість  як  «зоряний  розсип»,
Літає  над  тілом  твоїм  і  вкриває  теплом  -
Любовним  вогнем  від  душі,  і  від  серденька  просить…
Ласкає  в  обіймах  своїх  невгамовним  єством.

І  в  смутку,  і  в  радості,  щоби  потішити  серце  -
Коханого,  любого  –  він  в  «летаргічному  сні»,
Не  чує  посили  чаклунки  і  слів-  «мегагерці»  -
Усіх  почуттів  неприкаяних  нині  в  мені.

Тремтіли  душевні  всі  струни,  невже  ми  не  пара  -
З  тобою  коханий?  -  Прокинься!  Скажи  що  живий…
Нехай  нам  підспівує  біля  багаття  гітара  -
Моя  шестиструнна  ,  озвучить  мотив  свій  новий.

Тобі  в  унісон  підспіваю  куплети  душевні,
Прокинувшись,  Ти  прочитаєш  зізнання  в  листах.
Зійшлись  на  шляху  в  перехресті  дві  сутності  ревні…
Твоя…  і  моя  проживають  у  різних  містах…
квітень  2025  вірш  за  мотивами.

тут    ще  один  варіант  вірша  переклад  за  мотивами

ЧИ  ТРЕБА  БУЛО  РОЗДИМАТИ  ВОГОНЬ,  ДЕ  З  ЛЮБОВ`Ю

Чи  треба  було  роздимати  вогонь,  де  з  любов'ю  -
Летіли  іскристі-слова  у  небес  височінь?  -
Щоб  потім  флюїдів-струмочки  лягли  над  тобою,
Постійно  тобі  шепотіли:  -  «коханий,  прокиньсь…

Коли  неосяжна  чуттєвість,  як  зоряний  простір
Витає  завжди  над  тобою,  вкриває  крилом  -
Любовного  вогнища,  що  від  душі  граціозно,
Тебе  пригортає  в  обіймах  –  де  добре  обом…

У  смутку,  і  в  радості,  щоб  утішати  сердечко,
Коханого  мною,  що  жив  "летаргічному  сні"
Не  чуєш,  не  бачиш  відверте  словесне-гніздечко  -
Любові  душевній,  що  мешкає  досі  в  мені.

Тріпочуться  струни-душевні,  невже  -  ми  не  пара,
З  тобою  коханий?  –  Прокинься  в  момент  самоти…
Нехай  біля  тебе  з  любов'ю  співає  гітара  -
Моя  шестиструнна-сердешна  озвучить  мотив.

Тобі  в  унісон  підспіває  пісні  всі  знайомі,
Прокинувшись,  Ти  пригадаєш  мелодії-птах…
Коли  ми  зійшлись  в  перехресті  доріг-невідомих,
Де  доля  блукала  твоя  і  моя  у  містах.
2019
Фото  автора

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2025

ЩО ДЛЯ МЕНЕ ВЕСНА? - Експромт

Що  для  мене  Весна  –  сподівання  на  краще  майбутнє!
У  нескореній  рідній  Державі  –  єдиний  народ.
Щоб  у  Світі  була  би  підтримка  доволі  могутня,
І  не  було  в  Вкраїні  до  Нато  отих  перешкод.

Що  для  мене  Весна  –  це  взаємне  кохання  -  в  нім  сила,
Поцілунки,  розмови  про  Мир  за  родинним  столом.
Щоби  поруч  щасливі  всі  діти  усміхнені,  милі.
І  не  чули  би  Ми  ті  сирени-війни  загалом.
23.04.2025

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2025

У ДУШІ НАТЯГНУЛАСЬ НАДІЇ СТРУНА

У  душі  натягнулась  Надії  струна,
Зазвучала  надвечір  гітара.
І  чуттєві  флюїди,  любов  чарівна
На  акорди  лягають  по  парах.

В  щиросердних  словах  є  ажурний  узор  –
Мелодійні  думки,  як  лелеки
Прилітають  щомить,  і  акордів  повтор
Зашумів  від  любовної  спеки.

Засіяли  як  зорі  сльозинки  в  очах,
Покотились  прозорі  струмочки.
Тріпотіло  серденько  у  сильних  руках,
І  співоче  кохання  до  точки

Докотилось,  як  лава  в  лагуну  життя  –
Де  Надія  і  Віра  нетлінні.
У  піснях  зостаються  щораз  почуття  –
І  мелодії  серця  незмінні.
01.08.2016
*  *  *
P/S  -  Щира  подяка  авторам  картинок,  які  були  використані  по  темі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2025

ПІДТРИМАЙ В ЗУСИЛЛЯХ!

Знесилене  серце  від  смутку  німіє,
Прошу  тебе  Боже!  –підтримай  в  зусиллях!
Щоб  я  подолала  ту  слабкість  душі,
Яка  заважає,  коли  на  межі

Повинна  я  дбати  про  мрію  сердешну
Її  захищати  й  кохання  небесне
Яке  прилетіло  і  в  серці  живе.
Плекаю  надію  –  на  те,  що  мине

І  згине  примхливість  –  безжалісність  долі,
Вона  пожаліє  мене  в  моїм  болю.
І  дасть  мені  шанси  на  щастя  в  житті,
Нехай  допоможуть  мені  всі  святі!

Щоб  не  залишилась  душа  без  надії,
І  щоби  здійснилась  усі  мої  мрії.
Амінь!
2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2025

***Я НЕ ЛЮБЛЮ

Я  не  люблю  агресії  зловтіху
Хто  спокій  нам  руйнує  на  Землі  -
Сусід  агресор  явно  з  глузду  з'їхав,
Війну  приніс,  Вкраїна  у  імлі.

Я  не  люблю,  коли  стріляє  в  спину
Колишній  ніби  «братній  нам  нарід»…
Безбожник  залишає  нам  руїни,
Вбиває  Український  славний  Рід…

Я  не  люблю  кощунство  -  святотатство,
Коли  цей  звір  вривається  в  наш  Дім.
Краде  він  в  Українців  всі  багатства,
Кордони  рушить,  всюди  чутно  грім…

Я  не  люблю  «царків»  зарозумілих,
Фатальних  їх  наказів  –  руш,  вбивай.
Загарбники  від  люті  подуріли…
Ненавиджу  я  цих  кремлівських  зайд.

Я  не  люблю  фанатиків  у  владі!
Вони,  всі  Юди  –  діти  сатани.
Несуть  у  Світ  страждання  і  напасті…
Їм  Боже  не  простить  усім  вини*.

Я  не  люблю  шаленство  і  безумство,
Ці  «люди»  -  агресивний  буревій.
Народи  не  пробачать  їм  кощунство
Коли  їх  Дім*  руйнує  лиходій.
2025  вірш  за  мотивами

Вина*  –  вбивство,  це  смертний  гріх.
Дім*  -  мається  на  увазі  Країна.
У  мене  є  4  різних  вірша  -  цикл  на  тему  -  Я  не  люблю,  але  написано  на  рус.  яз.у  2018  році

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2025

ТЕ КОХАННЯ ЯКЕ ПТАШЕНЯТКОМ ЗЛЕТІЛО

Набридає  терпіти  холодну  мовчанку,
Де  постійно  у  ній  є  відчутність  зневаги.
Прокидаюсь  як  завжди,  спішу  спозаранку,
Доторкнутись  до  тебе...додати  відваги…

Але  марні  старання  коли  невзаємне,
Те  кохання,  яке  пташенятком  злетіло…
Ти  назавжди  його  від  душі  відокремив,
І  по  суті  мені  обпалив  мої  крила.

Перекрив  мені  кисень  щоб  я  задихалась,
Коли  в  щирому  слові  торкаюсь  до  тебе.
Неможливо  повірить,  що  марно  старалась,
Зазивати  тебе  на  прогулянку  в  Небо...

Політати,  відчути  єднання  душевне,
Щоб  в  ночі  виражати  своє  здивування  -
Те  що  Ти    відчуваєш  в  мені  невід`ємність
І  радієш  моєму  до  тебе  коханню...

Вже  літати  від  щастя  давно  я  не  вмію,
Набридати  не  хочу  коли  є  мовчання,
Як  печатка,  як  камінь  душевний  тяжіє,
І  постійно  знесилює  щире  кохання…
травень  2015
Фото  автора

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2025

ПОМІЖ НАМИ ІСНУЄ МЕНТАЛЬНИЙ ЗВ`ЯЗОК…

На  вірші  надихає...  завжди  платонічне  кохання,
Дві  ментальності  наші  спілкуються  в  цьому  житті.
Ти  –  молодший  мій  брат  щиросердний  дивуєш  ментально  –
Почуттями  своїми,  вони  в  одкровеннях…  «святі»…

Чуєш,  братик-молодший?  Твоя  непомірна  упертість  –
В  особистих  стосунках  тобі  заважає  щодня…
У  реальнім  житті  не  сприймається  дивна-відвертість…
В  віртуальному  просторі,  це  –  красномовна  стерня…

Не  бажаю  образити  твоє  серденько  розбите…
Та  порадити  мушу…існує  між  нами  зв`язок…
Поміж  нами  стосунки  зіпсовані…снігом  укриті…
Але  щиро  бажаю  -  щасливих  в  житті  сторінок.
2019
PS  -  Ментальний  зв'язок:  На  одній  хвилі.  "Думки  сходяться"  -  не  просто  образне  вираження.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2025

ЗА МІСТОМ У ЛОНІ ПРИРОДНІМ

За  містом  у  лоні  природнім  панує  краса,
Сховалась  у  затінку  в  кронах  пора  дивовижна.
Яскраві,  грайливі  промінчики  шлють  небеса,
Найкращий  осінній  пейзаж  виглядає  престижно.

Немає  в  казковому  лісі  дорожніх  шумів,
Ні  стуків,  ні  грюків,  які  заважають  постійно…
Всевишній  створити  для  людства  природу  зумів,
Вона  –  благодатний  дарунок.  У  лісі  спокійно,

І  затишно  завжди.  Чуттєвість,  гармонія,  Дух  -
Лісних  ароматів  -  найкраща  серцям  насолода.
Повітря  чистеньке,  свіженьке…  немає  задух…
У  лоні  Природи  наш  лікар  –  це  Осені  врода  -

Вона  надихає  і  ллються  струмком  почуття
На  кожному  кроці,  і  подумки  тіло  як  пташка,
Летить  в  височінь,  у  гущавину  крон  –  там  життя
Проходить  співочих  птахів  у  просторі  не  важко…

Є  вибір  завжди  для  гніздечка  у  кронах  дерев  –
Осики,  чи  бука,  у  клені,  у  дубі  могутнім…
Закохані  наші  птахи  –  діточки  королев  -
Рослин  Буковинських,  в  яких  співаки  самобутні*…
2020
Самобутні*  -  самостійні  у  своєму  розвитку,  незалежні  від  будь-яких  впливів.
PS  -  в  коллажі  3  фото  автора,  4  фото  пташки  Вільшанки  з  інету.  Дякую  автору  фото  пташки!
У  мене  є  власне  фото  цієї  пташки,  але  пташка  у  гущавині  лісу  і  в  маленькому  форматі  в  колажі  роздивитись  пташку  важче...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2025

ГЕНІАЛЬНА - СПОРУ НЄТ!

Технікою  віршування
Володіє  пані  Таня.
Ряд  віршований  і  ритми
Це  інструкцій  алгоритми*  -

Знає  на  зубок  порядок,
Без  хвилюючих  розгадок.
Але  є  в  віршах  проблема  –
Коми,  крапки  не  по  схемі…

А  улюблені  тирешки  –
Всі  яскраві  головешки…
Є  усюди  де  не  треба,
Бо  у  Тані  є  потреба:

Мати  власного  юриста  –
Критика  орфографіста,
З  волохатою  рукою
Щоб  тривожив  в  супокою  -

Підливав  енергій-масло,
Щоби  посмішка  не  згасла,
На  обличчі  поетеси…
Де  на  лобі  є  словеси:  -

«Геніальна»  -  спору  нет!
Наш  технічний  раритет:))
2020
PS  –  Алгори́тм*  —  набір  інструкцій,  які  описують  порядок  дій  виконавця,  щоб  досягти
результату  розв'язання  задачі  за  скінченну  кількість  дій;  система  правил  виконання
дискретного  процесу,  яка  досягає  поставленої  мети  за  скінченний  час

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2025

УТРАЧЕНА МУЗА

Утрачена  Муза,  писати  немає  натхнення,
Невже  відписався  назавжди  поет  і  замовк?
Не  тішить  природа  і  думи  душі  сьогодення,
Тривога  мандрує  у  серці  і  виє,  як  вовк.

Немає  розради,  усюди  прогнози  невтішні,
Із  ранку  до  ночі  страждає  маленька-душа.
Вона  пам`ятає  усе  пережите  торішнє…
Але  у  майбутнє  з  надією  все  ж  вируша…

Надія-душевна,  як  пташка  злітає  угору,
Тримається  грішна-душа  і  поволі  летить,
У  рідні  краї  уві  сні  і  шукає  опору…
Де  Сонечко  сяє  улітку  і  неба  блакить

Пронизує  наскрізь  і  душу,  і  серце,  і  тіло,
Розрада  маленька  була  і  з  натхненням  щомить,
Поет  вирушав  у  думках  за  пригодами  сміло…
Але  в  сьогоденні  у  серці  що  миті  щемить…

Невже  відписався  поет  і  не  прийде  натхнення?
Невже  почуття  охололи  і  мрії  умить  -
Розтанули  всі  навесні  і  душі  одкровення  –
Не  вийдуть  у  Світ-щиросердний  де  іншим  щастить…
2019
фото  автора

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2025

МОЇ ДУМКИ В ВЕЛИКДЕНЬ

Щаслива  днина  -  дочекались  Свята!
Христос  Воскрес!  Воістину  Воскрес!
Великдень,  дзвони  б`ють  в  церквах  стакато,
Лунає  радість  щира  до  Небес.

І  Небо,  і  Земля  також  радіють,
Птахи  співають  трелі  голосні.
Земля  Вкраїнська  квітне,  має  Мрію  -
Щоб  було  Мирне  Небо  навесні.

Ми  молимось  усі  за  Перемогу,
І  просимо:  –  Христос,  допоможи!
Ти,  бачиш  все  і  зупинити  взмозі  -
Скінчилась  щоб  війна.  Благослови!

Щоб  зникли  окупанти  всі  назавжди,
Пішли  гуртом  у  засвіти  навік.
Вкраїну  нашу  всю  відновлять  газди,
І  потече  енергії  потік.

Повернуться  до  дому  всі  Герої,
Захисники  Держави  –  Наша  міць!
Вони  від  ворогів  –  найкраща  зброя!
Полеглих  пом`янемо  горілиць.
20.04.2025

ps  -  Дякую  автору  картини,  яка  була  використана  для  наочності  по  темі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2025

ХОРОБРІ СЕРЦЯ

Хоробрі  Cерця  захищають  мою  Україну,
Мій  низький  уклін  перед  Вами  до  Нені  Землі.
Молитву  душевну  за  всіх  я  шепочу  понині,
Герої  Держави,  Ви  -  приклад  для  всіх  взагалі.

Нехай  береже  Вас  Господь!  Перемога  за  нами,
Тримайтеся  хлопці,  й  дівчата,  дай  Боже  Вам  сил!
Нехай  захистить  Ангел  Вас  у  бою  з  ворогами,
Шуліки  зухвалі  не  зможуть  торкнутися  крил.

Чужої  землі  нам  не  треба,  є  наша  Країна,
В  ній  Воля,  і  Віра,  навіки  віків  –  назавжди.
На  Сході  і  Заході  люди  єднаються  нині,
Усі  патріоти  на  варті,  не  буде  вражди  –

У  нашій  родині  де  люди  кохають  Країну,
Котра  добротою  славетна  і  прихисток  всім.
Є  зброя  у  нас  –  щиросердність,  вона  не  застигне,
Зігріє  душею  завжди,  не  помре  пілігрім.

Тримайтеся  наші  хоробрі  серця  України,
Ви  –  наша  Надія,  котра  нас  не  лишить  в  біді.
Від  Сходу,  до  Заходу  серце  єдине  понині,
Хоробрі  Cерця  захистять  від  вражди  назавжди!
2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2025

ВІЧНА ПАМ`ЯТЬ І СЛАВА ПОЛЕГЛИМ ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ!

Скалічені  Долі,  тіла  і  загиблі  живими  не  прийдуть  в  родини…
Вмирали  бійці  молоді  і  старі  захищаючи  Неньку  свою.
Агресора  стримали  власним  життям…в  Книзі  Пам`яті  Ви  на  світлинах.
Герої  Вкраїнські,  ми  Вас  пам`ятаємо  Всіх  -  хто  полеглі  в  бою!

А  Ваші  усі  побратими  і  нині  боронять  Вкраїну  від  люті  -
Підступного  ворога  й  зрадників-Юд  -  ненависників  Неньки  і  нас*...
Бійці  наші  вірні,  і  вдень,  і  вночі  не  дозволять  піти  далі  смуті*
На  мирні  Вкраїнські  простори  землі,  куди  ворогу  й  зрадникам  –  Зась*!

Ніхто  і  ніколи  в  житті  не  пробачить  загиблих,  скалічених  вами,
І  сльози  батьків,  в  чорних  хустках  вдовиць,  та  сиріт  Українських  дітей!
Підступну  війну  розпочав  лиш  агресор  -  порушник  кордонів  між  нами!
Ганьба  ворогам  і  зрадливцям  усім!  Ви  -  в  провині  за  безліч  смертей!

Народ  України  свою  захищає  Державу  і  наші  кордони!
Це  –  наша  Земля!  Нам  чужих  не  потрібно  маєтків,  земель  і  багатств.
Ніколи  народ  України  не  йшов  відбирати  чуже  і  Законне.
Тому  –  поверніть  нашу  Землю!  І  щезніть  назавжди  -  навіки  від  нас!
2019
Нас*  -  Українців,  народ  України.
Смута*  -  2.  Заколот,  заворушення,
Зась*  -  Заборонено,  не  дозволено.
Автор  вірша  і  фото  -  ТІЮ.

Свідоцтво  про  публікацію:  №0048199820250418
©  Тетяна  Іванова  Юртина,  2025

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2025

НЕ ЗАБУВАЙ МЕНЕ!

1.Потихесеньку  згасла  крилата-любов  без  уваги,
І  перлиночка  щастя  утратила  зовнішній  блиск.
Та  Надія  і  Віра  в  душі  здарували  наснагу,
Почуття  повернулись  у  серце,  щоб  вирівнять  тиск.
Приспів:
Чуєш,  як  стукає  серце  моє  на  світанку?
Бачиш,  яскраві  кохання-зірки  у  очах?
В  ніжних  обіймах  міцніше  тримай  полонянку,
Не  відпускай,  щоб  блукала  любов  по  ночах!
Не  відпускай,  бо  замерзне  і  згине  назавжди
В  темряві  де  безсловесність  мурує  кордон.
Не  залишай  щиросердність  вмирати  у  гражді,
Ти  ж  відчуваєш  коханий…  словесний  мій  тон…
2.Полетіли,  як  пташки-думки  визволяясь  з  полону,
Щиросердні  пісні  заспівала  гітара-мадам.
Розгорілося  давнє  кохання  у  рідному  лоні,
Нізащо  у  житті  на  загибель  любов  не  віддам!
Приспів:
Чуєш,  як  стукає  серце  моє  на  світанку?
Бачиш,  яскраві  кохання-зірки  у  очах?
В  ніжних  обіймах  міцніше  тримай  полонянку,
Не  відпускай,  щоб  блукала  любов  по  ночах!
Не  відпускай,  бо  замерзне  і  згине  назавжди
В  темряві  де  безсловесність  мурує  кордон.
Не  залишай  щиросердність  вмирати  у  гражді,
Ти  ж  відчуваєш  коханий…  словесний  мій  тон…
3.  Та,  мовчиш,  як  завжди  і  стискаєш  серденько  до  болю,
Безсловесні  муруєш  кордони  між  душ  і  сердець.
Ти,  придумав  собі:  -  що  коханням  тебе  заневолю…
Неминучість  тяжіє,  словами  іду  навпростець…
Приспів:

15.11.  2016  рік
фото  автора
Ритм  куплета:  Анапест.
-  -  !  -  -  !  -  -  !  -  -  !  -  -  !  -
-  -  !  -  -  !  -  -  !  -  -  !  -  -  !
-  -  !  -  -  !  -  -  !  -  -  !  -  -  !  -
-  -  !  -  -  !  -  -  !  -  -  !  -  -  !
Приспів:  Дактіль
!  -  -  !  -  -  !  -  -  !  -  -  !  -
!  -  -  !  -  -  !  -  -  !  -  -  !
!  -  -  !  -  -  !  -  -  !  -  -  !  -
!  -  -  !  -  -  !  -  -  !  -  -  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2025

ВИЯВЛЯЮТЬ ПО РІЗНОМУ ЛЮДИ СВОЇ ПОЧУТТЯ

Виявляють  по  різному  люди  свої  почуття,
І  очами,  і  поглядом,  дехто  від  серця  словами,
Що  коханням  народжені,  що  народило  життя
На  шляху  де  зустрілися  двоє  своїми  очами  –
Був  момент  запланований  Богом  у  Долі  для  них,
І  тоді  почуття  набули  свої  крила-біленькі.
Полетіли  назустріч  флюїди  -  "тілес  рідини",
Випадково  зустрілися  душі  від  Бога  рідненькі.
Народились  мелодії  щирих  речей  й  почуття  –
Неймовірні,  як  ватра  палали  в  серцях-добродушних.
Це  кохання  ніколи  не  піде  у  Світ-небуття,
Де  панує  пихатість  і  черствість  холодних-бездушних!
2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2025

ГІЛОЧКИ-КАНДЕЛЯБРИ ТРИМАЮТЬ БІЛЕНЬКІ СВІЧКИ

Гілочки-канделябри  тримають  біленькі  свічки,
Навесні  розцвіли  велетенські  каштани  усюди.
Заворожений  погляд  милує  суцвіть  близнючків,
У  думках  я  малюю  словесні  картини  -  етюди.

Дивовижна  краса  звідусіль  і  п`янкий  аромат,
Наповняє  і  ластиться  в  серці  моєму  як  кішка.
Під  каштанами  радість  народжує  вірш-результат,
Що  здарує  мені  восени  "шоколадні"  горішки.
13.05.2015
Фото  автора

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2025