| Сторінки (2/192): | « | 1 2 | » |
Останній подих яблука в саду -
Його ще обійма листок останній...
Зачувши осені притишену ходу,
Садок укривсь туманом на світанні.
На павутинні ще гойдається роса,
Іще ми не спалили жовте листя,
Та вже заснула до весни гроза,
Деньки вже догоряють променисті.
Летять у вирій клином журавлі,
М'ячем за обрій сонечко скотилось...
І тиша - наче мир на всій землі...
Неначе час... чи серце зупинилось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2023
Лиш двадцять вісім кроків до весни,
Лиш двадцять вісім спалахів світила!..
Дерева додивляються ще сни
Про теплий дощ і сонячні вітрила...
Їх кличе в небо пісня журавлів,
Вони ще снять веселки перевеслом...
Цей сон в бруньках пелюстям побілів,
Хоча на річці крига ще не скресла.
Ще проліски під ковдрою снігів,
Та сонце їх цілує на світанні...
Криштальним дзвоном криги онімів
Цей лютий, як акорд зими останній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2021
Любов помиратиме боляче,
Як в осінь пожухлий листок,
То з криком про милість світ молячи,
То мовчки забившись в куток...
В безвиході - навпіл зламається!
На мить оживе серед мрій
І в тиші в дорогу збирається...
Чи є хтось, хто скаже їй: "Стій!"?
А тиша - ні кат, ні заступниця...
З надією, що не кінець,
На землю від янголів спуститься
Крізь хмари!
У ніч!
Навпростець!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901218
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2021
Знову небо заплаче дощами,
Журавлями печаль защемить...
Знову осінь Диметри сльозами
Вимиває із неба блакить.
Знову осінь, знов палимо листя.
Знову зрушилась часу спіраль.
Знов калина в червонім намисті
Загорнулася в жовту вуаль...
А думки коло тебе кружляють,
Як лелеки навколо гнізда,
Хоча все розуміють і знають:
Час минає - тече, як вода...
Серед безліч зірок і галактик
Загубилися наші світи -
"Я" - ніяк невиправний романтик,
І далека, замріяна - "Ти".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2020
Я стану звичайним, таким, як всі інші.
Не знаю, чи сильним, чи стану слабким...
Мабуть, всі звичайні, зазвичай, мудріші.
Якщо ти захочеш - я стану таким.
Чи зможу я знову дивитися в небо?
Але вже із неба я не упаду.
Я буду, я стану, ким хочеш, для тебе,
В собі силу й волю, я зможу, знайду!
Мені б лише знову до тебе торкнутись,
Згоріти у полум'ї справджених мрій...
Не хочеться знову об небо спіткнутись.
Та я вже звичайний... Лише б тільки твій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845471
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2019
За вікном - завірюха і вітер,
Хуртовина лютує востаннє,
А я серед співзвучності літер
Все вишукую ноти кохання.
Не привчай мене жити без тебе,
Бо я звикну, і що тоді буде?
Жовтий місяць і зоряне небо
Тягарем розірвуть навпіл груди...
Вже зима зачиня свої двері,
Засинає в мереживній льолі,
Та крижинками сплять на папері
Мої вірші-надії схололі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827125
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2019
Розбризкує небо сонце
Краплинами свіжих рос...
Пожухлий листок в долоньці -
Усе, що не відбулось..
Усе чого так хотілось,
Жадалось, в душі пекло
Сльозою роси скотилось,
Як, наче і не було...
Забулися літні грози,
Уже червоніє глід...
Змивають солоні роси
Із пам`яті свіжий слід!
Дерева багряно сонні,
Холодного вітру свист...
Тримаю листок в долоні-
Від літа прощальний лист!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2018
Мовчки складаю крила.
Що я для тебе значу?
Як ти без мене, мила?
Дощ за віконцем, бачиш?
Стукають краплі в шибку
( Чи то у мене в скронях?).
Сиплеться серпень стиха,
Мов перестиглий сонях.
Пахне соснова хвоя...
Вітер гуде надривно...
Хто я для тебе, хто я?!
Чи я живий ще?.. Дивно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2018
Моя адреса - видуманий світ,
Вікно і ліжко, затишна кімнатка.
Мені ще так потрібен твій привіт,
Без тебе тут ні холодно ні жарко...
На серці порожнечею без дна,
Якщо ти не приїдеш, ляже вечір...
А чашка чаю в нас на двох одна,
І затишок накину нам на плечі.
В моєму світі небо голубе,
Й написана для нас щаслива п'єса...
Не вистачає там лише тебе...
У тебе тепер є моя адреса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2018
Усе у нас в житті не без причини,
Усе навіщось і усе чомусь.
І поки серце б'ється безупинно,
Я ще багато встигну і навчусь!
Я зрозумію мову вітру в полі,
А вітер стане вчителем мені -
Навчить не завжди підкорятись долі
І твердо промовляти слово "ні"!
Я встигну ще заснути під зірками,
Побачити небесний зорепад
І заразом із мріями-казками
В дитинство повернутися назад!
Повірити у щастя і удачу,
Пізнати і пробачити себе,
Зібрати в купу всі жалі й невдачі
І відпустити в небо голубе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2018
- Хто я для тебе, хто я:
Сонячне світло, зблиск?
Радість чи параноя?
Промінь між хмаровиськ?
- Зіронька в чистому небі.
Ти - про кохання вірші,
Ти незгасима потреба,
Сонячний зайчик в душі...
- Що я для тебе значу:
Сонячні небеса,
Синя пташина удачі,
Здійснені чудеса?
- Вітру весняного шепіт,
Казка далеких світів,
Співу пташиного щебет,
Трепет святих почуттів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2018
Я до тебе прийду теплим дощиком, лагідним сном,
Намалюю туманом на шибці маленьке сердечко...
На весні ніжним проліском я проросту під вікном...
Простягни лиш долоньку, дивися, я тут, недалечко!
Буду поряд в цвітінні весняно-квітучих садів,
Разом з вітром між листя в садочку нічному хвилююсь...
Чуєш спів соловя? То мій ніжнозакоханий спів.
Бачиш місяць? То — я. Я із неба тобою милуюсь..
Ти мене віднайди в шепотінні нічного дощу,
В шумі вітру, що крилами зранено б`ється у шибку.
Я тебе не віддам і нізащо вже не відпущу!
Ти мені лиш надії подай аріаднину нитку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2018
У світі, де живуть мрії,
Шепочуться таємниці,
І сни, як пухнасті киці,
Лягають мені під вії...
У тім паралельнім світі
Ми, наче маленькі діти,
Малюємо ніжні квіти
На стінках душі - графіті.
Ми вміємо там літати -
На двох із тобою крила...
Червоні свої вітрила
Ассоль вибіга стрічати...
Спізніле наше кохання
Пече полиново-гірко,
Та падає з неба зірка,
Щоб ми загадали бажання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2018
На семи нескоримих вітрах,
Не задмухавши в серці свічу,
Подолавши безвиході страх,
Я й безкрилий до тебе лечу!
На семи нескоримих вітрах
Я й безкрилий злечу, не впаду!
По зіркових чумацьких шляхах
Я до тебе за місяцем йду...
Бачу істину я серед снів
І в мовчанні приховану суть...
В пустоті одинакових днів
Дочекайся мене!.. Не забудь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777053
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2018
Я знаю: лелеки вже сплять і вночі не літають...
І я не лелека, і крил я не маю, на жаль...
А ноти зірок на мелодію вітру лягають,
Штовхають в безмежність Чумацького шляху спіраль.
І я за зірками в безмежність, у далеч полину -
Без мрій і думок, просто йтиму у далеч і все...
А може, лелека якийсь ще не спить і на спину
Посадить мене і до тебе у ніч принесе?..
До тебе! До тебе! Це як наркотична залежність,
Що вени душі розриває бажанням до сліз -
І я проростаю, вростаю душею в безмежність...
Я просто у тебе душею назавжди вже вріс!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2018
Щось тисне у грудях... Це, мабуть, задавнена осінь...
Летять і курличуть і досі в мені журавлі...
І сни, мої мрії, життєвого справдження просять...
З димами від листя пустити б у небо жалі!..
Зима загубилась між тугою осені й небом,
Бурмоситься хмарами; снігу нема і нема...
Боюся, в душі визріває нагальна потреба,
Щоб там замість осені вкрила все снігом зима.
Невже я засну, у зимову впаду летаргію? Мені ж в моїй осені тепло й комфортно було!
Там клин журавлиний курликанням кликав надію...
Не хочу, щоб душу у білі сніги замело!
Живи в мені, осене! Що нам з тобою ділити?
Не тисни на груди словами несправджених мрій.
Ми будемо жити, кохати і в небо летіти... З душі журавлів забирати у мене не смій!
Не смій відпускати! Не смій відпускати у вирій!
Вони ж не курличуть без мене, без мене німі!..
І всі мої мрії в життєвому сірому вирі
Не смій відпускати з душі на поталу зимі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2017
У світі, де тебе нема,
Цвітуть, але не пахнуть квіти;
Там холодно, завжди зима,
Ніколи не буває літа.
Цей світ від себе назавжди
Жену, як страх, як сну примарність!
Хай снігом замете сліди -
Я йду, у іншу йду реальність.
У зиму вже не повернусь.
З тобою вдвох ми вище неба!
І навіть думати боюсь
Про світ, про мертвий світ без тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2017
Холодний світ і в хмарах сірих небо,
А серце скоро виплигне з грудей!..
Вистукує: до тебе, лиш до тебе!
Блукає серед безлічі дверей...
З останніх сил воно шукає шпарку,
Втікає із реальності у сон...
І віддається зовсім без остатку,
Щоб з твоїм серцем битись в унісон...
Втікає в сон і горнеться до тебе...
Летить у безтілесність, в інший світ,
А там - лиш ти, весна, ромашки й небо...
І я прошу: "Не зупиняй політ!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2017
Запрошую тебе на полуницю-
В солодке літо, що одне на двох,
Де сонцеранки, зіткані із ситцю
Стоять на перехресті всіх епох.
Коралами горять в саду черешні,
І вечори п'янкіші від вина!..
Де мрії й сни - солодкі і безмежні,
І ти в моїй сорочці край вікна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2017
У завіях похнюплених днів
Біля тебе я бути так хочу...
Я для тебе мережку зі снів
Виплітатиму кожної ночі...
Так буває в житті лише раз.
І повторюєш знову і знову
Сотні тисяч закоханих фраз,
Що душа узяла за основу...
І вслухаючись в шепіт вітрів,
В партитуру космічних симфоній,
Ти мене віднайдеш серед снів,
Візьмеш душу мою у долоні...
Я вклонюся тобі за любов
Самозречену, з тисяч пробачень,
На межі зрозумілих основ,
За межею невтрачених значень..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2017
Тебе віднайду на окраїні снів і галактик,
У безвісті всесвіту, серед сузір`їв чужих...
Я мрійник, дивак, а іще невиправний романтик,
І серце заплуталось: видих зробити чи вдих?..
Тебе дочекаюся десь на межі світостворень!
Я знаю: відчуєш, я знаю: ти прийдеш колись,
Бо це вже було, світ складається з безліч повторень,
Де ми вже були, і прощались, й зустрітись клялись...
Знайду і залишусь назавжди в твоєму полоні,
Тебе відшукаю у таїні світобудов!..
Ти просто прийдеш, станеш сонячним світлом в долонях,
Моєю святою основою всіх молитов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2017
Мені зараз хочеться просто лягти і заснути...
Без снів і без мрій, без нічого, забутись — і все...
І стати листком на воді, або річкою бути,
І просто пливти... Течія все ж кудись принесе...
Мені зараз хочеться із журавлями у вирій,
У сонячний край, де в зелене одягнутий сад,
Ромашкове поле, і в небі, до дзвінкості синім,
Лелеки навчають літати своїх лелечат!
Мені б стати річкою, мовчки дивитися в небо,
Воно б віддзеркаленням тихо пливло по мені
І знало б усі мої мрії таємні й потреби,
І лоскітно хмарами гралося у глибині...
Ромашкове поле все біло-яскраво-зелене,
І Ти на світанку по ньому до мене ідеш.
Як в дзеркало, в воду— у очі —заглянеш, у мене,
Захочеш умитись - і з мене води зачерпнеш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2017
Прислухайся. Чуєш, як пада задумливо сніг,
Земля загортається в білу замислену тишу?..
Я жити без тебе спокійно б, напевно, не зміг.
Ти чуєш, крізь сніг звіддаля: «Я тебе не залишу!»?
Ти чуєш, як вітер натужно гуде у дротах
І грається хмарами в мареві сірого неба?..
Душа крізь хурделицю, як замерзаючий птах,
І чується в помахах крил: «Я до тебе, до тебе»...
Навколо лютує холодна і сніжна зима,
У вітрі і снігові губляться стишені звуки...
Та ближче за нас, все ж, на світі напевно, нема...
Тримай мене міцно, тримаймося міцно за руки!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2017
А я начебто знав тебе тисячу років,
Сотні зим ми разом, сотні зоряних літ...
За плечима у нас тисячі спільних кроків
З тих часів, як було Богом створено світ...
І немовби давно все колись відбувалось,
Просто знов повернулася часу спіраль...
Ми були вже разом... І щасливо сміялись,
І разом проживали скорботу й печаль...
Ми були вже разом - в тім житті, у минулім...
Та чи зійдуться знов паралельні шляхи?..
Плаче осінь дощами у листі заснулім,
Зафарбовує світ у свинцеві штрихи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2016
У очах твоїх Всесвіт, галактики,
Простір неба без краю, без меж...
Зазирну — і розірве на клаптики,
І до купи мене не збереш...
У очах твоїх весни і проліски,
І гроза, й теплі літні дощі.
А буває і блискавок полиски...
І до всіх дверей в душу ключі...
У них літо сховалось жоржинами,
І на віях гойдаються сни,
Пропікаючи душу жаринами
Мене ваблять до себе вони...
У них мрії мої всі здійснилися!
І рояться клубками думки:
Що ж вони на роки так спізнилися?
Чи то я поспішив на роки?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2016
Коли згасне зірка, впаде за край чистого неба,
Я стану далеким замріяно-лагідним сном...
І вже хвилюватись, боятись, страждати не треба,
Бо я стану проліском і проросту під вікном!
Зруйнуються вщент й відбудуються заново храми,
Бо я поза часом, та все ж повернутися зміг...
Із вирію я прилечу навесні з журавлями,
Як зійде останній старий і залежаний сніг.
Палає світанок у чистих незбираних росах -
То сонце за мною пуска мимоволі сльозу...
У шепоті трав, у пташиних піснях стоголосих,
У шелесті вітру я буду завжди поблизу!
Я буду у перших тендітно-зелених листочках,
У пахощах квітів, у співі п'янкім солов'я...
Котитимусь хвилькою в теплих весняних струмочках...
Поглянеш — хмаринка у небі... Чи, може, то я?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702157
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2016
Як не хочеться бути прочитаним,
Стати вивченим, і нецікавим...
Бо у серці, ще навстіж відчиненім,
Почуттів не згоріли заграви...
Бо в душі хризантемно-жоржиново,
Наче сонечко, квітка любові...
І осінньо-червоно, калиново
Почуття бринять в кожному слові...
Почуття, без яких по-осінньому
На душі плаче сірість дощами,
І у небі, недавно ще синьому,
Відлітає любов журавлями...
Серед інших не хочу згубитися,
Стати - "просто", зміліти, згоріти...
Я тобою не можу напитися,
Я без тебе не можу злетіти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700224
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2016
Ми вимкнемо світло, запалимо полум`я свічки...
Дивитися будемо на таємничість вогню,
Як воску стікає до низу задумлива річка
Собі забираючи клопоти і метушню...
Танцюють по стінах химерами відблиски й тіні,
В кутках заховались усі негаразди й страхи,
А десь, попід стелею, мрії думки й сновидіння,
На завтра накреслені плани, події й шляхи...
Ти поряд, навпроти, і я задивлюсь в твої очі—
У них таємничий, якийсь потойбічний вогонь...
І я ні тебе, ні цю мить, відпускати не хочу...
Поєднання душ, і тепло твоїх рідних долонь...
Зірвуться дві іскорки з свічки злетять, і погаснуть...
Дві зірки, що впали угору посеред пітьми...
Думки, наче блискавка, громом по серцю аж ляснуть:
Ти теж так подумала? Схоже, що то, мабуть — МИ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2016
Пригорнися до мене душею,
Як було на початку весни...
Ти ніколи не станеш моєю,
Хоч і знаєш усі мої сни.
Я у світі своєму сховаюсь,
Буду жити у мареві снів...
Сто разів прокляну і покаюсь,
Що ось так! А не так, як хотів!..
Сто разів я помру і воскресну...
Кожен раз, дяка Богу, воскрес!
Знов збираюсь в дорогу я хресну,
Несучи з насолодою хрест.
Пригорнися до мене душею,
Хоч горить в жовтій осені сад...
Просто я за тією межею,
Де немає дороги назад!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2016
Вже дихає спокоєм сонний і лагідний вечір,
А день відійшов, залишивши гіркий післясмак,
І ніч огорта прохолодою зморені плечі -
Із осінню серце не може змиритись ніяк!
Вона наче знає про це і ще більше лютує,
Все більше приносить холодну колючість вітрів,
Бере жовті фарби і сонце на листі малює,
І вітром підгонить у теплі краї журавлів.
Чомусь моя осінь не хоче дружити зі мною...
Та я вже й не знаю, можливо, усе навпаки...
Я ж зрадив їй! Зрадив з красунею чудо-весною!
І осінь тому розірвала всі дружні зв`язки.
Тепер ось лютує дощами і вітром холодним,
І охрою пише на листі: "Тебе поверну!"
Мені журавлями курличе: "Не згодна, не згодна..."
Та тільки мені все одно: я чекаю ВЕСНУ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694694
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2016
Не відцураюсь! Не покину! Не зречусь!
Серед колючості розхристаних вітрів
Я теплим словом біля тебе залишусь,
Гарячим вогником холодних вечорів...
І серед марева недоспаних ночей,
Як місяць тінями малює на стіні
Картину тиші, що тавром в душі пече,
Ти просто подумки про все скажи мені!
Почни хоч подумки зі мною діалог,
І я почую, і до серця пригорнусь...
Серед безвиході, із тиші і тривог,
Не відцураюсь! Не покину! Не зречусь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2016
Коли на дротах ластів`яче збереться намисто,
Впаде на долоню охристий пожухлий листок,
І небо повищає, стане до дзвінкості чисте,
І сонце свої літні капці поставить в куток,
Тоді тепле літо збере своє сонячне збіжжя
І з ним побреде поміж вогняно-жовтих пожеж...
І я - десь між літом і осінню, на роздоріжжі:
У літо не можна, у осінь не хочеться теж...
І я в міжсезонні завис на тонкій павутинці!..
В душі ще війна, хоч закрито давно другий фронт...
Я грітиму ніжно свою незрадливу синицю,
Бо клин журавлиний ховається за горизонт.
Дякую моїй донці Аліні за чудові ілюстрації.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689262
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2016
А світ без нас котитиметься далі,
Без нас цвістимуть яблуні в саду,
І житимуть і радощі, й печалі...
Світ не помітить, коли я впаду.
Таких, як я, напевно, буде безліч...
У той момент, відведений для нас,
Відкриється кордон в безкраю велич,
В якій відсутні день і ніч, і час;
Відсутнє зло і біль, що крає серце...
Одне питання мучить знов і знов:
Якщо нема, відсутнє там оце все,
Чи буде там присутньою любов?
Чи зійдуться в тім вимірі дороги,
Чи знайдуть одна одну дві душі,
Щоб, звісивши із краю хмарки ноги,
Писати вдвох одні на двох вірші?!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687475
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2016
Обірвалося щось в мені!..
Стало просто все й зрозуміло...
Що трималось на "так" чи "ні",
Стліло попелом, відгоріло!
Вже немає тепер питань,
Усе вирішено і ясно!
Серце, плакати перестань,
Зупинятися - передчасно!
За вікном зацвіте бузок...
Ти мене не тривожиш більше!
До душі знову зроблять крок
Про кохання, слова і вірші.
Літо сонячне відгорить,
І зеленими споришами
Побіжу у щасливу мить -
Заспіває душа віршами...
В жовту осінь я увійду
Журавлиним ключем впівнеба!..
Пізнє яблуко у саду
Нагадає мені про тебе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685226
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2016
Принишкла кімната, як бранка порожньої тиші,
Лиш кіт у куточку муркоче своїх молитов
І зірку вечірню закоханий місяць колише...
Раніш, пам`ятаєш, жила в цій кімнаті любов!
Раніш, пам`ятаєш, сміялися барвами квіти,
І ми у життя йшли шляхами відпущення й прощ!
Хотілося жити, кохати, співати, радіти!..
А зараз так холодно й порожньо! Вітер і дощ...
А зараз бурмоситься вечір холодним мовчанням,
І ніч до вікна притулилася й німо мовчить...
Ми з місяцем разом не спатимем аж до світання,
Чекатимем сонця, щоб неба всміхнулась блакить!
Дякую моїй донці Аліні за чудові ілюстрації.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684100
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2016
Ти — ефемерна фея дощова,
Ти — зіткана зі свіжості і світла...
Твої п'янкі несказані слова
Віршами, як веселками розквітли!
Я вийду в ніч, сп`янію від зірок,
Тебе згадаю і злечу до неба.
І серце — переляканий звірок,
Вистукує: "до тебе", лиш , "до тебе"...
Бушують в серці рими і вірші
Теплом твоїм несказаним зігріті...
Твої слова горять в моїй душі —
Несказані, найважливіші в світі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2016
Я хочу у вимір, де можна бродить по калюжах,
Де квіти кульбаб на зеленому килимі трав
Запалюють сонце, пробуджують світло у душах,
І серце співає по нотах щасливих октав!
Я хочу у вимір, де навпіл й цукерка, і ранок,
Де сонячний зайчик метеликом сів на щоці...
Вночі перламутровий в місячнім світлі серпанок,
І ми із тобою ідемо рука у руці!
Я хочу у вимір, де небо скупалось в блакиті,
Де п'яти лоскоче зелене руно споришу,
Де є лише світлі, тобою окрилені миті...
Я хочу у щастя! Невже я багато прошу?!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2016
Без права на будь-яку помилку,
По правді, по честі і совісті,
Щоб душі - на відстані дотику,
І фрази десь на підсвідомості...
Ночами тримай мене темними
В сплетінні думок і реальності,
Співає душа хай упевнено
В єдиній зі мною тональності...
Тримай мене ранками ясними
В полоні п`янкім і покірливім...
Тріпоче в долонях беззахисно
Душа пташенятком довірливим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2016
Гойдаються сни на калині-
Тріпочуть крильцята прозорі,
А в небі до чорності синім
Сплітаються віршами зорі...
В траві заховались тихенько,
Зайчатами, місячні тіні.
І десь біля вуха близенько,
Як феї у жовтім промінні,
Літають закохані мрії...
Запитують тихо на вушко:
—Тобі я приснитись зумію?
—Яких тобі снів у подушку
Нашепче сполоханий вітер,
Що ніжно заплутався в листі,
Лоскоче тонесенькі віти
Калини в червонім намисті?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2016
Теплий вітер куйовдить зелену чуприну дерев
І горять голубі оченята волошок у житі,
Громовиця далека оголює спалахом нерв,
Б'ється піснею в грудях, що ти є найкращою в світі...
Ти звідкіль узялась? Із яких невідомих світів?
Я тебе так боюся злякати, що й дихать не смію...
Ти із іншого виміру? Казки? Замріяних снів?
Легкокрилий метелик... далека, як зірка, як мрія...
Я б до тебе, у небо, чи в казку, крізь страх протиріч
Разом з дощиком хмаркою, птахом, чи вітром полинув...
Затихала гроза, десь далеко, розкотисто, в ніч,
І п`янке надвечір`я із запахом терпким полину...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2016
Я загубився у твоїх слідах,
У твоїх снах, твоєму божевіллі,
Там де дощі гуляють посивілі
В сумних осінніх вистиглих садах...
Блукаю сам? Чи ми з тобою вдвох
Збираємо із листя п`яні роси?
А вже лягають трави у покоси,
І вже срібляться скроні у обох...
Я загубився у своїх словах,
В солодкому спізнілому зізнанні...
Усе навколо в сивому тумані,
А серце б`ється, як у клітці птах!
Я йду до тебе? Чи від тебе йду?
"Назавжди"? Чи у вимір — "тимчасовий"?
Не хочу бути просто "випадковий"
В твоїм осіннім вистиглім саду!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2016
Міраж! Насправді, то — обман,
Нема того що бачим?...
Далекий привид, чи туман
Не всі побачать й зрячі...
Це мабуть обраним дано,
Хто вірить в казку й диво,
Хто сіє доброго зерно
Відважно і сміливо,
Хто бачить в небі зорепад
І любить літню зливу,
Хто серед зоряних лампад
Вбача свою, щасливу,
У кого мрії у душі
Співають і танцюють!..
Для тих, хто вірить в міражі-
Вони завжди існують!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678465
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2016
Мені учора знову снився сон,
Де ми удвох гуляєм... тиха ніч...
І нас вкрива тумановий шифон...
Рука в руці, немає протиріч...
А що між нами? Що між нами є?
Лиш німота п`янких солодких фраз,
Що павутинно тишу заснує
І солодко, і гірко водночас...
Ми розумієм, що не треба слів,
Ми мовчки з тиші щастя відіп`єм...
І слухаємо солов`їний спів,
Як нашого кохання реквієм!
Мені учора знову снився сон...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2016
Ти диво дивне, зіткане зі слів,
Із вітру в полі, зоряного неба,
Із невловимих сонячних жалів...
Таку, як ти, обожнювати треба!
Ти пахнеш літом, сонцем, полином,
Ромашкою і м`ятою, і медом...
Твій аромат п`янить хмільним вином,
Ти пахнеш височінню, пахнеш небом!
Я б за тобою міг піти за край!
Де та межа, щоб не переступити?..
З тобою й в пеклі, мабуть, буде рай...
Таку, як ти, не можна не любити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673632
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2016
Останні непрочитані листи...
Тебе їх прочитати не примушу!
Зачинених конвертиків хрести -
Як двері, що зачинені у душу...
І щось мене давним-давно гризе:
- Ну, видали ту кляту електронку,
Скінчилося, забулося вже все!..
В народі кажуть: рветься там, де тонко.
Та вкотре перечитую все знов -
Прості листи, нічим не особливі,
Нема там слів "кохання" чи "любов",
Там всі слова грайливо-неважливі...
І колються, немов стерня в жнива,
Несправджені бажання їжачками,
Бо мною не написані слова
Ти вже не прочитаєш між рядками...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2016
Коли з душі ідуть не просто рими,
А наче півжиття назавжди йде,
І думаєш словами вже чужими,
І серце-камінь холодно-тверде,
Так хочеться сховатися від світу,
Від підлих зрад, жорстокості, брехні!
Холодне серце, наче із граніту,
Як метроном, вистукує в мені.
Воно ще вірить у добро і казку,
Зробити хоче ще назустріч крок,
Відчути хоче ще тепло і ласку,
Щоб полетіти знову до зірок...
Десь там, у глибині, в холодній кризі
Іще горить, ще теплиться життя...
Я вірю: у небесній диво-книзі
Відкрито ще сторінку в майбуття!
Без віри, без любові все вмирає,
Бо без любові в серці лід, зима...
І щирою молитва не буває,
Якщо любові у душі нема!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668973
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2016
Мені тепер байдуже, чуєш, вже байдуже все!
В душі, як в безкрайому полі, пронизливий вітер
Всі спогади за горизонт назавжди віднесе -
Туди, де у квітах сховалося сонячне літо...
Мені вже не холодно, чуєш, бо гріє весна!
Душі монохром розфарбує вона веселково,
І пісня пташина сонатово в серці луна,
І місяць дарує на щастячко жовту підкову...
Позаду лишилась колюча холодна зима,
Що шпичкою криги у серце гаряче шпигнула.
Мені тепер байдуже, бо вже нічого нема...
Жалі запакую в конверт, адресую: "В минуле"!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667780
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2016
Ванільний сон-вітер майбутнього
Корицею трішки гірчить.
П`янкою, без слів, незабутньою
Веснянкою в серці звучить...
У венах пульсують лавандово
Квітково-замріяні сни...
Життя починається заново
В зеленому лоні весни!
Відродиться із громовицею
Дощем між зелених отав,
І ляже до ніг косовицею
У пахощах скошених трав...
Підніметься в небо із піснею
У гаї нічнім солов`я,
Що співом годиною пізньою
Із Богом, мабуть, розмовля...
І я доторкнусь до могутнього,
Що душу у небо зове...
Ванільний сон-вітер майбутнього
Веснянкою в серці живе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665482
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2016
Три години без тебе —
Це як шлях від землі і до неба!
Три години мовчання -
Це як навпіл розірваний світ...
Телефон і вагання -
Це у темінь пірнання,
Всепланетне з`їзджання з орбіт!
Три години без тебе!..
Їх стерпіти, прожити ще треба
У цім світі холоднім,
Безнадійно-пропащо-пустім...
Сонце зникло сьогодні,
Я втону у безодні
Часопростору нудно-густім.
Три години без тебе —
Це в терпінні нагальна потреба,
Спокій тяжко дається,
А у нервів існує кордон...
Кожна мить - як стук серця:
В нім тривогою б`ється
Апатично-німий телефон...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2016
Ти навіть не колишня, ти - ніхто!
Була ніким, і підеш у нікуди...
Чому ж і через рік, чи два...хоч сто,
У всіх тебе вбачатиму, повсюди...
Ти навіть не колишня, хоч була
Для мене всім. В тобі і рай, і пекло...
Ну от навіщо доля нас звела,
Щоб сонце потім зникло і померкло?
Ти навіть не колишня... Хоч тепер
Вже все одно...В житті воскресну новім!
Я фенікс! Я живий! Я не помер!
Душа лиш на місточку калиновім!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2016
Весна дощем вмиває світ
Сьогодні спозарання,
В калюжах тоне білий цвіт,
Як зірване кохання.
Біленькі пелюстки лежать
На стоптаній доріжці,
Сльозами на очах бринять
Краплиночки на гілці.
І у душі пекучий щем
Терпіть немає змоги!
Мою любов змива дощем,
Цвіт кидає під ноги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659792
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2016
Я втрати боюся, боюся зачинених брам,
І жити лиш згадкою, тішити думкою мрію...
Боюся відкритись назустріч буремним вітрам,
Боюся прощань, бо змиритися з ними не вмію.
Прощання - це як відпускати частину себе:
На волю, назавжди, у небо, у ніч горобину...
Та ніч усе небо закриє, колись голубе!..
Так важко дивитися мріям і спогадам в спину!
Усе відійде, все забудеться, стане нічим,
Допоки зі сховку не з`явиться привидом спогад -
Тоді оживе згустком болю у плетиві рим
Цей вірш, невловимий, як натяк, як подих, як здогад...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657186
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2016
До шибки горнеться холодна темна ніч
І в душу загляда мені незримо...
Щось тисне каменем печалі поміж пліч -
То ангел споминів вмостився за плечима!
І серце крилами своїми обійняв,
І міцно стиснув так, що аж до крику!
- Усе мине, - мене він тихо запевняв,
А серце плакало і голосило дико...
Коли не стало вже ні сил, ні сліз, ні слів,
І пустка серце оплела лозою —
Здійнявся в небо чорне, мовчки відлетів,
І все у ніч пішло холодною сльозою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654937
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2016
Стати для тебе таким, як всі інші?
Краще вже зникнути раз і назавжди!
Хай заніміють в душі усі вірші,
Хай заховаються в кокон із правди.
Втеча від себе у іншу реальність?
Краще не стане, а мабуть, лиш гірше!
Я ще живу чи це просто формальність?
Але так треба, ні менше ні більше...
Я все сприймаю смиренно, як данність,
Мовчки, без спротиву: треба то й треба!
Тиха, безлика, байдужа туманність,
А як же хочеться птахою в небо!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2016
У сонячний промінь п`янкої весни
Вплету заримованість літер...
Тобі розповім свої мрії і сни,
А ноти напише нам вітер.
Здійме до небачених досі висот -
Душа заспіває віршами!..
У терції вітряно-сонячних нот
Оте, невловиме, між нами,
Що ріже рутину зажурених днів,
Що в серці тріпоче крилато...
Почую далекий проникливий спів,
Що змінює будні на свято!
Побачу в простому приховану суть,
Яскравість - у сірім відтінку...
Та знаю: ніколи мені не збагнуть
Кохання і... загадку-жінку!
Милі жінки!
В цей весняний день сердечно вітаю Вас
із найпрекраснішим святом весни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649865
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2016
Степи, поля без меж, без краю -
Усе снігами замело!..
Зорю вечірню зустрічаю;
Вже спить засніжене село...
Як неприкаяний, блукаю -
Мабуть, ніколи не змінюсь:
В душі то плачу, то співаю,
Та вже давно я не сміюсь.
Мені до пекла чи до раю?
Куди не йду, а поруч — ти,
І подумки завжди вертаю
Туди, де веснам не цвісти...
Заплющу очі - і літаю,
Йду за тобою, як сліпий...
Ти відпусти мене, благаю,
Бо я ж не лялька, я живий!
Для тебе хто я?.. Я не знаю!
Ти хто для мене: вічність, мить?
Я в душу двері відчиняю -
Знадвору сніг летить, летить...
Дякую моїй донці Аліні за чудові ілюстрації.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2016
- Кап! – капнула крапелька роси біля моїх лапок і потекла прозорою річечкою вниз, по світлих прожилках зеленого листочка. Я обережно підійшов ближче, вмочив лапки і почав ретельно вмиватися. Ген, за обрієм, вранішнє рожеве сонечко запалювало край неба.
- Доброго ранку! - почув я за спиною і аж підстрибнув від несподіванки. - Як життя?
Я обернувся, ще протираючи лапками сонні очі. Переді мною, гордо випроставши прозорі крильця, сиділа смугаста бджілка.
- Щ..щ..що таке життя? - наївно запитав я, дивлячись в чорні бджолині очі-намистинки.
- Як?! - сплеснула передніми лапками бджілка і здивовано замахала крильцями: - Ти не знаєш, що таке життя?!.
-Ні, - сказав я: Я народився лише сьогодні рано-вранці. Ось вперше вмився крапелькою роси, вперше розправив свої різнобарвні крильця, ось, глянь, які… І я, наскільки міг широко, розвів у сторони свої яскраві крила, схожі на пелюстки дивовижної квітки - і вони засяяли всіма веселковими барвами у вранішньому промінні...
- Яки-и-ий ти-и-и!!! - захоплено лише й вимовила бджілка, скоса поглядаючи на свої безбарвні маленькі крильця чорними намистинками.
Її здивування і захват звеселили й потішили мене, на душі стало приємно і трохи радісно.
- Але що таке життя, і що далі робити, я не знаю, - сказав я.
- Як це, що робити?! - аж присіла на задні лапки бджілка, і її намистинки ще більш заблищали від здивування. - Та приносити користь іншим, жити для інших, як у нас у вулику! Ось я - розвідниця, - гордо стукнула себе в груди передньою лапкою бджілка, - я вишукую квіткові галявини і приводжу туди бджілок-трудівниць, які збирають солодкий нектар. Інші бджілки трудяться у вулику, годують малечу, прибирають… У кожного з нас своє завдання, і всі його старанно виконують. Від цього просто й легко на душі! Життя складається з дрібничок, але кожна дрібничка важлива, бо від старанно виконаної роботи залежить життя рою, адже ми живемо для інших, не для себе...
Я стояв, кліпав очима, не знаючи навіть, що запитати далі, бо й те, що сказала мені бджілка, важко було осягнути, коли ти ось лише вперше розправив крила.
- Але ж?.. - ще щось хотів запитати я...
- Ніколи мені, - відрізала бджілка: треба трудитися, бо й так запатякалася тут з тобою, он вже сонечко й вранішню росу висушило на квітах, тож бувай....
- А… Але ж… - тільки й встиг вимовити я...
Та бджілки вже не було. Лише вітерець, що вона здійняла відлітаючи, здмухав трохи пилку з моїх різнокольорових крилець. Я залишився сам. Літнє спекотне сонечко піднялося вже високо, нещадно пекло прямо над головою. Навкруги кипіло й вирувало життя! Кожен щось робив, був зайнятий своєю справою, у всіх була своя мета в житті... А я? Для чого я? Чи стану я комусь потрібним, і що я вмію?... Я аж присів від такої приголомшливої думки... Зробилося якось порожньо і трохи лячно на душі... Ні, от навіщо, навіщо та бджілка нарозказувала мені такого?!. Зараз жив би спокійно, пурхав би з квітки на квітку, милувався гарним погожим сонячним днем до самого вечора, адже життя в нас, метеликів, таке коротке - всього один день, і не задавав би собі дурних питань: що таке життя, навіщо воно, і що з ним робити, з тим життям?..
До порожнечі й переляку в душі прибавилася злість невідомо на кого: на бджілку, на себе, чи на увесь світ, який кудись біг, спішив, кипів життям, і якому не було абсолютно ніякої справи до якогось малюсінького, хоч і яскравокрилого, метелика...
- Агов! - закричав я: - ЗУПИНІТЬСЯ! Я Є!!! ОСЬ Я, ЗВЕРХУ, НА КВІТЦІ!
Ніхто навіть голови не підняв угору, всі поспішали у своїх невідкладних справах: щось тягли в свої нірки, щось викидали звідти, мабуть, якийсь непотріб, а потім, як на мене, такий самий непотріб приносили здалеку і затягали знову в свої домівки... Мовчки сидячи на краю пелюстки, я незчувся, як настав вечір. Сонечко зморено сховалося за зеленими верхівками дерев, і лише його краєчок, наче вухо, виглядав звідти, мовби воно прислухалося до того, як увесь світ готується до сну. Враз стало якось байдуже, зовсім однаково, що я за цілий день свого життя так і не порадів життю: не політав між яскравих квіточок, не похизувався своїми яскравими різнобарвними крильцями. Може, тоді б мене хоч хтось помітив там, внизу, і, замість тягти щось кудись, поглянув би вгору, здивувався і порадів би з яскравості моїх крилець... Та яка вже різниця тепер?..
Сонячне вухо зовсім сховалося за деревами, і перша зірка яскравою цяткою загорілася в небі...
- Нічого… Зате я знав бджілку, яка бачила мої різнобарвні крильця! Вона дивувалась і милувалась ними, може, ще й розповість комусь про мене...
І від цієї думки стало тепло-тепло на душі… Я посміхнувся, зручніше вмостився на краю пелюстки… Ось він… Сон...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646595
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2016
І скільки не тікай від себе,
Вертаєш на початок знов!
Чому в душі живе потреба,
Щоб там пекла вогнем любов?
Тоді сплітаються у рими
Буденні фрази і слова,
І щось незвідано-незриме
У серці піснею співа...
Серед римованості літер
Думки сховались, мрії, сни...
Шумить стокриллям в грудях вітер,
Що підіймає з мілини!
І ти здіймаєшся над світом -
Живеш в реальності і в снах!..
Летиш наввипередки з вітром:
Ти вже не ти, а вільний птах!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2016
Із сірістю завжди веду війну
І рими з серця з кров`ю вириваю...
Як пробудити їх від того сну?
До купи мені скласти як?.. Не знаю...
Вони порозбігались по кутках,
Сховалися у коконі із правди...
І душу потихеньку ріже страх:
Ану ж, як в мене це тепер назавжди?
А далі що? Не буде вже віршів?
Не напишу, ну, хоч малий рядочок?
А як я прагнув, як завжди хотів
Душі плести римований віночок!
Купатися у теплих хвилях рим
Навіть в період творчого застою!
Від холоду холодних лютих зим
З птахами повертатися весною...
Не хочеться, щоб це кудись пішло,
Зміліло це римоване озерце!..
Щоб душу у сніги не замело,
Я рими вириваю прямо з серця!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641710
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2016
Словом колючим день наїжачився,
В пазусі кожен трима камінця...
На усіх справах настрій позначився;
День догорає, збігає кінця...
Білих стежинок сніжне мереживо,
Пусто і голо, нікого нема...
Все продається... Дорого? Дешево?
Снігом за комір, як в душу зима!
Витрушу з себе холоду залишок,
Крига розтане, і біль промине.
Кава гаряча вдома і затишок...
Вдома чекають - і це головне!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640042
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2016
Серцю боляче, боляче, боляче!..
Пам`ять — шпичка, як голка під нігті!
Плаче серце, пробачення молячи,
Наче злидень в обдертім лахмітті...
Серце б`ється і падає, падає...
Склало крила - і каменем з неба,
Бо нічого вже в світі не радує,
Бо навіщо те небо без тебе?!.
А душа заніміла у спогадах,
Як в зимовому лісі заснулому,
І не крає себе вже у здогадах...
Залишилася жити в минулому!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2016
Весняний подих серед січня вчувся,
Зима з дахів захлюпала слізьми...
Це березень крізь сльози посміхнувся?
Чи так бува: весна серед зими?
Дивіться, люди, знову світить сонце,
Пташок лунає пісня голосна...
Вони не розуміють, сплять, і сон це?
Чи так бува: серед зими - весна?
І між проталин снігу - наче скоро
Весняні первоцвіти проростуть...
Душа до неба тягнеться, угору,
У весни, де морози не січуть...
Не хоче в лід, у зиму повертати,
В колючі білі, крижані світи,
Де знову треба серцю відчувати,
Яка холодна і далека...ТИ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2016
Місячним променем я доторкнуся до шибки,
Тихо підкрадусь до тебе у вимірі снів,
Ніжно зіграю на струнах чарівної скрипки...
Вранці розтану туманом в рутинності днів...
Ніжна мелодія буде звучати настирно!
Звідки взялася й чому так чарівно звучить?
Ти запитаєш себе: от чому безупинно
Нею вібрує душа і співа, аж дзвенить?
Знаю про це лише я і натомлений вітер...
Знає ще місяць, а також, можливо, цей вірш...
Ти цю мелодію серед римованих літер
Чуєш? Скажи мені, чуєш? Чому ти мовчиш?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2016
Згорнусь в клубок маленьким кошенятком,
Сховаю мрії між своїх долонь,
І вихором в моїй душі до ранку,
У серці танцюватиме вогонь!
І звідки ті емоції взялися?..
Тут є усе: і ревнощі, і злість...
І хоч ти плач, кричи, тікай, молися,
Перевіряють психіку на міць.
Із нетерпінням вже чекаю ранку...
Цей шал емоцій розганяє сни,
Як в маренні... У сірому світанку
Усе ж засну, та чи заснуть вони?..
Ну ось і ранок... Світло... Чашка кави
Покращить настрій, трохи збадьорить...
Вже наче весь той шал - то плід уяви...
Чому ж тоді у серці так болить?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2016
В мереживі буденних днів
Для мене місце віднайди,
Серед пустих календарів
Мої не загуби сліди!
В холодній віхолі зірок
Побач, як крутиться земля!
І кожний вирваний листок
Мене від тебе віддаля...
Між нами відстань у життя,
Свої неспалені мости...
У часопросторі буття
Ми паралельних два світи.
Та нас пов`язують думки -
Тоненькі ниточки душі...
Між нами - гори і замки,
А в нас - одні на двох вірші...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2015
Друзі зникають повільно і тихо,
В пам`яті й серці лишають сліди,
І не побачиш, коли прийде лихо,
Враз не відчуєш тієї біди...
Мовчки, без слів і без наміру злого,
Просто минулим стають назавжди...
Мить — і за спиною більше нікого,
І вже запізно сказати: "Не йди!"
Друзі зникають... Це завжди так гірко!
Без варіантів: іти чи не йти...
Спалахом скотиться із неба зірка,
Скальпелем навпіл розділить світи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631085
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2015
Посміхнися мені, моє сонце!
Ти серйозна тепер і далека!..
Новий рік загляда у віконце,
У снігу стоять білі смереки...
Ранній вечір, і сіре небо,
І мороз затуманює шибку...
А мені вже нічого не треба,
Лише посмішки щиру краплинку!
Розкажи мені, як твої справи?
Ні, не треба казати багато...
Знаю: зморена... Чаю чи кави?
А у чай, може, вкинути м`яти?
Пару слів розкажи, як живеш ти?
Хоч словечко, мій ангелочку!
Бо душа, наче стоптані мешти,
Непотрібно стоїть у куточку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2015
Й через тисячі літ між мільйонів тебе упізнаю,
Хоч шляхи розійшлись, загубилися в тисняві днів...
І не може по-іншому бути, не може, я знаю!
Та я просто романтик... І бути потрібним хотів!..
А іще фантазер, все літаю у мріях, у хмарах,
Все шукаю і кличу до себе свого журавля!..
І уява яскраві дрібниці малює в деталях...
Не моя в тім вина, що душа усе так уявля!
Так буває в житті... Не сумуй і не плач - все проходить,
Хоч колюча зима замітає засніжений рай...
Лише вітер співає, і сніг за вікном хороводить...
А так хочеться чути: "Тримай мене, не відпускай!"
Сніжна пустка в душі, навіть сльози замерзли солоні...
Лише вітер колючий, замети, як білі стоги...
Білий сон!.. Вже не квіти — сніжинки лежать на долоні!
Там, де був первоцвіт, — біла велич, холодні сніги...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2015
На календарі давно зима,
За вікном ще осінь із дощами -
Та, в якій давно вже "нас" нема...
Сірий дощ стіною поміж нами...
Лиш надії іскорка жива
Все ще тліє, згаснути не хоче,
І душа ще вірить у дива...
Ще в надії серденько тріпоче!
І прохає: будь моїм крилом -
Тим, іще одним, щоб ми злетіли!
Хай незгода наша стане сном,
І довіра дасть нові нам сили!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2015
Після прочитання вірша "Я від тебе за тисячу миль…" автора Уляна.Ч
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624094
Ти віднині чужа. Вже не будеш моєю ніколи,
Якось все відбуло, ми не зчулися й самі коли...
В листопадових днях почуття назавжди охололи!
Скоро грудень...Ми наше тепло зберегти не змогли.
Ти летіла за мною, а я був сліпий і не бачив,
Хоча теж у тенетах любові заплутався й сам.
Сам надумав вину, сам образив, і сам не пробачив,
Сам віддав почуття на поталу осіннім вітрам!
Сам страждаю тепер, проклинаю себе і цю осінь.
Та хіба передбачиш написане в книзі буття?
Осінь плаче дощами, вітрами в деревах голосить,
В листопадових днях охололи навік почуття!
Ти за тисячу миль, і вітри, і дощі безупинні...
Ти пробач мене! Знаю, що грішний, що я не святий!
Завтра грудень.А ти не моя...не моя вже віднині...
Пізня осінь оплакує світ наш безмовно-пустий.
Дякую за натхнення автору Уляна.Ч
Дякую моїй донці Аліні за чудові ілюстрації.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2015
Ну от, я знову на війні...
Воюю знову сам з собою!
Чому в спокійному мені
Вирують пристрасті війною?
Знову в розкаянні душа
Зламати хоче перепони,
І знов до тебе вируша
Попри закони й заборони...
Дурна, все рветься і кричить,
І кожен атом — частка болю,
Мені б спинитись хоч на мить -
Одним ковтком вдихнути волю...
На терезах між "так" чи "ні"
Надії нитку б не зірвати...
Пульсує раною в мені:
Триматись, вірити, чекати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623611
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2015
Як дійдеш до межі за якою лише невідомість,
І втрачаєш контроль між реальністю, мріями й сном,
Що підкаже тобі твоє серце, твоя підсвідомість?
Заховатись, чи зникнути - наче туман за вікном?
Коли втрати боїшся — її підсвідомо чекаєш!
І той страх то, мабуть, що початок... Початок кінця?..
Із цим жити ще важче, як все розумієш і знаєш,
А позбутися страху не можеш...Де вихід з кільця?
Я дійшов до межі за якою немає законів,
За якою ховається вибір, а він не простий,
І думки не встигають за розумом — загнані коні...
І ніхто не розкаже мені де той вихід знайти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621160
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2015
Я посміхаюсь, в настрої неначе,
В розмові - жарти й лагідні слова,
А серце буря рве і стогне, й плаче,
А в серці - наче хмара дощова!
Там чорний шторм накрив дев`ятим валом
Сльозами болю береги душі...
Й під цим напором шторму шалом, шквалом
Снують думки холодні, як вужі!
В душі моїй кипить вулкан, одначе,
Чудово все, дивися: я сміюсь!..
А всім, чого ти так і не побачиш,
Я рано-вранці з сонцем поділюсь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620460
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2015
Стомлена жінка на диво уже не чекає,
Все відбулося, немає вже місця для див!
А хтось далекий закохані вІрші складає...
Тільки не знає, що то він для неї створив.
Стомлена жінка чи зломлена зранена доля?
Каже, що сильна, й хизується: ось я яка!..
А за вікном мимо неї проноситься воля...
Може, на неї б там з квітами хтось вже чекав?
У завіконні лишились нейздійснені мрії,
Світле дитинство забулося, як не було...
Стомлена жінка чекати й прощати уміє...
Шпичкою думка: по іншому ж бути могло!
Стомлена жінка, якій вже нічого не треба,
Мовчки пливе по життєвій рутинності справ...
А десь для неї знімав би хтось зорі із неба,
ВІрші читав би й до ранку щасливий не спав!
Так непомітно спливають хвилини й години,
Так непомітно і мимо проходить життя...
І той, далекий, не прийде сюди на гостини...
Плаче душа серед мрій і пече каяття...
У завіконні лишились нейздійснені мрії,
Світле дитинство забулося, як не було...
Стомлена жінка чекати й прощати уміє,
Тільки між "може" і "є" перепоною — скло!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617608
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2015
Моя душа маленьким їжачком
Згорнулася в клубочок і чекає...
Листок осінній жовтим літачком
Мрійливо поміж хмарами кружляє...
Той їжачок ліг спати до весни -
М`яке кубельце намостив із листя,
Вже кольорові, гарні бачить сни,
А в них весна і сонце золотисте...
Мені тепер і коле, і пече,
І тисячі голок впились у тіло,
І час тепер повільно так тече,
Як мед загусклий скапує несміло...
Й не осінь винна в цьому, навпаки
Душі сказала: "Спати не дозволю!"
Й цей вірш крізь їжакові колючки
Якось прорвавсь, протиснувся на волю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615674
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2015
З великою вдячністю автору Роя за натхнення!
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613559
Осіннє листя золоте
Бринить мелодію кохання...
І, може, вперше (чи востаннє?)
У серці папороть цвіте!..
Та несподівана зима
Той цвіт цілунком остудила...
І опадають листя-крила,
Й надії-іскорки нема...
Під снігом - осені сліди,
У серці - музика осіння...
Снує ще доля павутиння,
Та стежка в'ється... в нікуди́...
Я знаю: стежка в нікуди...
Але ж яка чарівна осінь!
І стежка наче так і просить
У ту незвіданість піти!
Хай несподівана зима
Біленьким сни припорошила,
Та виростають знову крила -
І серце радість обійма!
В осіннім зареві дібров
Палає полум`я кохання,
Не вперше й точно не востаннє
У серці розцвіла любов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2015
Котиком пухнастим в хату входить сон,
І чарує нічка щось біля вікон...
Моя пісня тиха трішечки сумна,
Хай тобі насниться казка чарівна!
У гілках калини вітер засина,
І сумує в небі зіронька одна...
Місяць приголубить, не сумуй, не плач,
Хто тебе образив, ти його пробач.
- Я тебе, рідненька, ніжно обійму,
Ну, чому сумуєш, розкажи, чому?
- Вітер не приходив, не співав пісні,
Колихав калину у червонім сні,
У гілках між листям тепер міцно спить,
А моє серденько плаче і болить...
А мені, одненькій, наче в сні страшнім,
Догорать тихенько у небі нічнім...
- Зіронько вечірня, не сумуй, не плач,
Відпусти той вітер і за все пробач!
Зірко моя ясна, серденько моє,
Треба відпустити, коли не твоє!
Зорі-намистинки, місяць, як ліхтар,
Жовтим оком світить в небі поміж хмар.
Сон до нас приходить лагідний вночі,
В росах загубились всі жалі й плачі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2015
Давай заховаємось в осінь,
У жовті закохані дні,
Хай неба високого просинь
Розбудить далеке в мені...
Оте, що було ще у школі,
Прекрасне, забуте, ясне...
Колись відійшло мимоволі,
А зараз нехай не мине!
Щоб просто за руки триматись,
Й уже ейфорія якась,
І просто від щастя сміятись,
Бо все ще попереду в нас...
Купатися в жовтому листі,
Радіючи кожному дню...
Калина в червонім намисті
Горить яскравіше вогню!
І я в тім вогні воскресаю,
І пишуться знову вірші!..
Не треба небесного раю!
Ти поряд... і рай у душі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2015
Я чекав на Вас вчора, моя помаранчева госте!
Забарилися десь Ви! Що? Літо сховало ключі?
Ви нам жовтої фарби побільше з собою приносьте
І ховайте подалі холодні колючі дощі.
Відпускайте у вирій птахів стоголосе козацтво,
Із ланів урожай перелийте достатком на стіл...
Перейдімо на "ти"?..Перепрошую за панібратство,
Хочу я всю роботу з тобою ділити навпіл!
Може, ми розфарбуємо разом все листя у жовте?
Ти художник ще той, я про тебе від літечка чув...
А калині намисто мені малювати дозвольте!
...Ми ж на "ти"!.. Пробачай, мила осене, я вже й забув.
Ти мене познайом із дрібними дощами грибними,
Що приносять у душу холодний прихований біль...
Заспіваємо пісню разом з журавлями сумними,
Хай в мені закипить їх щемливо-засмучений хміль...
Знаєш, подруго осене, як я чекаю на тебе!
Ще з дитинства мені ти писала охристі листи,
А сьогодні, я бачу, з`явилась нагальна потреба
Познайомитись ближче — і бути з тобою на "ти".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611175
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2015
Скінчилось літо сонячно-щасливе!
Я вже до тебе, мабуть, не прийду...
Горять у листі синьоокі сливи
І пахнуть стиглі яблука в саду...
І пахнуть стиглі яблука в саду
Моїм дитинством босоногим, давнім!
Я двічі в одну річку не ввійду
І щастя не знайду у сні уявнім...
І щастя не знайду у сні уявнім!..
До тебе вже згоріли всі мости!
І пахнуть п`янко яблука прадавнім,
Його не повернути й не знайти...
Його не повернути й не знайти,
Усе втонуло в росянім тумані...
Залишилося сонечку зійти,
Щоб висушити сльози - роси ранні...
Щоб висушити сльози - роси ранні,
З туманом відпустити всі жалі...
Стоять дерева в жовті шати вбрані
І тихо пада листя до землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609400
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2015
Нічка-чарівниця зорями палає,
Падають додолу здійснення бажань...
І щасливим буде, хто зорю спіймає,
Загада бажання зразу, без вагань.
Ріже білий скальпель на частини небо,
Як таке побачиш, хутко, не зівай!
Думку-блискавицю упіймати треба,
Тож своє бажання швидше загадай!
Лине щире слово в парі із бажанням!
Лише світла думка справдиться отак,
Додається віра, сповнена чеканням...
А зоря що впала — просто добрий знак!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607386
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2015
Хочеться бігти, світ- заочі, хто зна куди!
Мабуть, в минуле... чи зразу в майбутнє, оте, що без тебе!
Як мені знову омріяний спокій знайти?!
Скажи мені, Сонце!.. Тиша... Палає пожежею небо.
Хочеться впасти, пірнути в якесь небуття,
Мовчки, на завжди, сховатись від справ, від людей і від світу!
Душу гризе запізніле моє каяття...
Правду на спокій вже не проміняти, і нікуди діти.
Як уявити, що я тебе зовсім не знав?!
Вирвати з серця колючку жури і хай вселиться спокій!
Серед трьох сосен я, наче сліпий заблукав!
Де отой вихід?! Лиш морок навколо - липкий і глибокий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2015
Верхівки сосен цілували небо
І колисали хмари на руках,
А ті гойдались, наче так і треба,
На запашних соснових колючках.
І все пливли, за вітром, як вітрила,
Із літа в осінь, наче журавлі...
Забравши літо попід свої крила,
Нам залишали сонячні жалі...
І нова осінь знов на душу давить
Легеньким щемом... Пісня журавлів
Забутим сумом знову в серці марить...
Я б з ними теж у вирій полетів...
Бо далі просто вже немає змоги
Триматися серед життєвих злив!..
Може, за мною й потужили б трохи...
Я б повернувся... тільки відпочив!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605018
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2015
Не сумуй, що зліта швидко літо,
Що вже осінь гаптує свій шлях,
Все частіше розхристаний вітер
Холоднечею віє в полях...
Не сумуй, милий друже, не треба,
Ще в зелене одягнутий сад,
Ще палає пожежа край неба...
Літо сум не поверне назад.
Глянь, як високо плавають хмари,
Ще немає холодних дощів.
Не пускай ще у душу примару
Із холодних осінніх плачів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602766
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2015
А ви бували в степових краях,
Де простір - скільки бачить око?
У небі між хмарками птах
Ширяє гордо й одиноко...
Безмежний океан трави
Колише невловимий вітер,
І жайворонка спів живий
Реанімує подих літа.
У різнотрав`ї притомились
Від босих ніг мої сліди...
Дитинство в росах загубилось,
Тепер ось спробуй - віднайди!
Роки летять, як урагани,
У нікудИ, все мимо нас...
Лиш храми степові - кургани -
У небо дивляться крізь час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601479
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2015
Не хочу до тебе звикати!
Ця звичка, як вбивчий наркотик!
І як в темноті відшукати
Той вихід від тебе? На дотик?
Чим відстань вимірюють люди
Між душами? Холодом? Жаром?
Дистанція, звісно, остудить...
Чи краще згоріти пожаром?
Змінити всю світобудову?..
Без тебе б і світ обезлюднів...
Не дай опуститися знову
До сірості знидівших буднів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2015
Вечірню спеку рве на шмаття вітер,
Ховаючи за хмарами зірки,
І я відкритий вітрові і світу —
В душі рояться римами думки...
А десь далеко пахло вже дощем,
Кудлате небо падало все нижче,
І разом з ним тривожно-ніжний щем
Вповзав тихенько в душу ближче й ближче...
Громи клубком котили хмари в ніч...
Як фотоспалах, блискавиці світло...
І тіні розбігались врізнобіч,
А цвіркуни відспівували літо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2015
Посадити душу в клітку і примусити мовчати!
Та чи довго зможе в клітці жити й мучитись душа?
Їй би волю, їй би сонце, їй би квіти, а не ґрати,
А її, бідненьку, морок, мертва тиша оглуша...
А її, бідненьку, давить чи то кара, чи прокляття
Тягарем сумних мелодій і простих буденних справ...
І палає в безнадії опікаюче багаття,
І кипить усередині рим і болю віршосплав!
Мовчки стукає об ґрати стомлене співоче серце
І ховає свою втому від жалю і від людей...
Заховалося від світу, потонуло в сліз озерці
Й наполегливо на волю хоче вилетіть з грудей!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597960
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2015
Я буду поряд! Чуєш? Буду поряд!
У моторошній тиші мертвих днів
Ти згадуй мій далекий ніжний погляд,
Мене шукай серед химерних снів.
Я буду поряд, завжди і незримо,
Як віддана собака біля ніг!
Це все болить, палає незгасимо!!!
Пробач, але по-іншому не зміг...
Мене вбиває, невимовно давить
Мовчання, серце ріже без ножа...
Амурів, бачу, зовсім не цікавить
Що я чужий, і ти мені чужа...
Ми просто друзі! Чуєш? Просто друзі!
Як мантру, ми повторюємо знов...
Квилить, тихенько плаче у нарузі
З душі і серця вирвана любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2015
Побитим псом до тебе приповзу,
Від сорому не дивлячись у очі!..
А ти сховаєш зболену сльозу
І тихо скажеш: "Та роби, що хочеш!"
І серце в прірву скотиться без дна!..
Та краще бий! Чи покричи ... хоч трохи!
Була і будеш в мене ти одна!!!
Я зрозумів це - і приповз тобі під ноги!
Піджавши хвіст, в розкаянні душа...
Всі ідеали вже згоріли без останку!
Тепер не коштує цей попіл і гроша,
І як же важко відновити все ... спочатку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594815
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2015
Букетом сонячних рапсодій,
Легеньким літнім вітерцем,
Віночком із сумних мелодій,
Що будять в душах світлий щем,
Простим метеликом - до сонця...
Мені б не обпалити крил,
А сісти на твоїй долоньці,
Щоби тобі додати сил.
Я стану ластівкою в небі,
Тихеньким шепотом дощу...
Щодня летітиму до тебе,
Хоч, може, й душу обпечу.
Ти в ній давно вогнем хлюпочеш,
У моїх мріях і віршах...
Я стану тим, ким ти захочеш...
Та серце болем ріже страх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594718
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2015
Вбираю в себе спрагло, як росу,
Живі слова і рими... Як причастя,
Я їх до серця ніжно пронесу
І по краплині вип`ю віршощастя!
Я розчинюся в світлих хвилях рим,
Маленьким квантом віршослова стану,
Слізно від щему плакатиму з ним
Чи у коханні ніжності розтану.
Згорю, зітлію в попіл без останку
В віршах хмільних... Куди тому вину?!
В дурмані слова лише на світанку
В угарі віршоп`яному засну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594526
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2015
Відміряно вже половину літу...
Садок свої плоди ще береже,
Ще небо грає сонячну сюїту,
Та темні ночі прохолодні вже.
Та ще й дощі осінній настрій кличуть,
Розмірено мінором б`ють по склі...
Ще зовсім трішки - й наче закурличуть
Прощальну пісню в небі журавлі.
Мабуть, тому на серці не спокійно,
Змішалися надія, страх і сум...
Я в цьому вихорі тепер постійно,
Ще й через серце пропускає струм
Щось невідоме чи давно забуте,
Далеке, рідне... Знаю, не моє...
Сказав би хтось мені, як далі бути...
Лиш тихо дощ по шибці б`є і б`є...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593470
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2015
Півсвіту зникло, наче й не було,
Як півдуші, безслідно зовсім зникло!
Надворі літо, сонячне тепло,
І я без тебе знову жити звикну...
Я сильний духом, я усе стерплю,
Хоча я ні на що й не сподівався...
Ну, а про те, чому вночі не сплю,
Собі самому так і не зізнався.
Пече і коле в руки телефон...
Страх їжаком колючим в руки вп`явся...
Слів звичний безкінечний марафон
Замовк, затих, підленько заховався.
Та що слова... Не вернуться назад
Нічні розмови про усе на світі!..
З душі назавжди зникне зорепад...
Один стою у сонячному літі...
Що буде далі?.. Просто будем жити
Своїм життям... Все буде, як раніш...
Дерева віттям будуть нам шуміти
Про те, чого в душі не утаїш...
Що буде далі??. Зміни не настануть,
З тобою розминулись назавжди!
Та й спогади тихесенько розтануть
У крапельках солоної води.
Лиш іноді в холодні темні ночі,
Як сум вогнем горітиме в мені,
Мені думки щось дивне напророчать
У місячному світлі на стіні...
І спогадом усі наші розмови -
Картинками із іншого життя...
Моя душа, як і раніше, знову
У розпачі заплаче, як дитя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2015
На серці пустка, і думок нема...
Куди вони сховалися й навіщо?
І навіть інтуїція - німа...
Життя дріма... Цей сон простий чи віщий?
Діра в душі пече і холодить...
І в світі наче вже людей немає...
Безвихідь туго, як струна, бринить,
І дикий розпач душу обіймає!..
Німує біль, і каменем печаль,
І слів нема, і сльози заховались...
А серце розрива образи сталь
Тупим ножем, щоб довше не зросталось!
А ти тримайся! Ти ж бо - чоловік!
І серце милосердне все пробачить!..
Терпіть образу ще ніхто не звик...
Та сльози - в серці!.. Хто їх там побачить?!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592336
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2015
Ти наче так далеко - і так близько...
Чужа?.. Я наче знав тебе завжди!..
Не знаю, що тобі відповісти,
А небо прихилив би низько-низько...
Для мене ти, як недосяжна зірка...
На всі твої питання промовчу
І мрії птахом в небо відпущу!
А на душі і солодко, і гірко...
Для мене ти ранковий промінь сонця,
Що гріє... Все ж боюся обпектись,
А як побачу, що не вберегтись, —
Візьму й розтану снігом на долоньці...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2015
Не дивись в мої очі,
Ти в них не побачиш нічого;
Вже нічого не хочу,
Лиш прОщення хиб і гріхів!
Вони давлять на мене,
Як сила тяжіння земного...
І не знаю того,
Хто б мені ці гріхи відпустив.
Не вдивляйся так пильно,
Бо немає вже й крихти надії
Розірвати насильно
Океан усіх прОжитих днів...
Я тебе турбувати
Ніколи, ніяк не посмію...
Розірвалася тиша
Пустотою несказаних слів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2015
У шелесті замріяного вітру
Твої розтануть росяні сліди...
Як пустка, стане все безмежжя світу,
Душа - немов пустеля без води.
Кульбабко-парашутиком у небо
Я б за тобою з вітром полетів!..
Душа у вирій проситься до тебе,
У вимір ще не бачених світів!
Прив`язана умовностями світу,
Не може відірватись від землі...
Лети, лети без мене в тепле літо,
А я свої причалив кораблі!..
Я залишусь лиш натяком невинним:
Що не було, того й не повернуть...
Впаду до ніг я пухом тополиним...
Мене не згадуй... І про все забудь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591225
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2015
Сьогодні дощ посіяв в серці тугу,
Осінній настрій, смуток і печаль...
І виграє на серці щемну фугу
Самотності холодна сіра сталь.
Сьогодні заховаюся у себе
І питиму ковтками світлий сум!..
Чомусь у серці виникла потреба
Побути серед сумно-світлих дум...
Я відшукаю в колі суму спокій,
Журба піде й не потривожить більш!
Прийде спочинок тихий і глибокий -
Сум вихлюпнеться римами у вірш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2015
Чому від мене заховалось небо?
Немає волі сплутаним думкам...
Моя душа не зна, чого їй треба...
Чи, може, зна... Та їй цього не дам!
Життя зависло між двома світами,
А правда в світі білому - одна...
Змішалася із мріями і снами,
Як не крути, болюча і сумна...
Ми часто перед вибором безсилі,
Бо вибір завжди навпіл ділить світ...
І тліємо у марному зусиллі
З душі зіпхнути цей болючий гніт.
Тільки тоді, як цей тягар тримати
Нема вже змоги на своїх плечах,
Усе ж прийдеться рішення приймати -
Та й то завжди з оглядкою на страх!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589823
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2015