Leskiv

Сторінки (3/269):  « 1 2 3 »

Полова

Твої  вірші  -  полова.
Не  варто  їх  читати,
Бо  ти  -  не  майстер  слова,
Гламурний,  язикатий.
В  убогій  тій  макітрі
Поезії  не  маєш.  
Чи  випила  півлітру,
Що  писок  розтуляєш?
В  шкільну  стінну  газету
Ті  вІрші  помістити  б,
А  краще  до  клозету,
Щоб  тішилися  діти.
Чого  ти  пнешся  з  шкіри,
Щоб  щось  тупе  сказати?!
Потрібно  знати  міру
Й  у  вищий  світ  не  пхатись.
Вже  соромно  читати
Оту  твою  блювоту.
Стара  та  ще  й  із  вати.
Закрий  негайно  рота.
"Приємні"  компліменти
Я  чую  досить  часто.
Глузують  опоненти
Заливчасто,  горласто.
Мої  вірші  -  полова?
Не  відають  паскуди,
Що  я  не  гонорова.
Нехай  вже  так  і  буде.
Для  мене  важливіше
Так  висловити  думку,
Щоб  стало  цікавіше
Й  простому  недоумку,
І  щоб  були  здорові
Ті  критики  ворожі
Й  могли  в  моїй  "полові"
Знайти  зерно  пригоже.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009114
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2024


Труси ( бабця свідчить)

Чого  ви  причепилися  до  Гриця?
Украв  труси  в  крамниці.  Чи  ти  ба,
Яка  подія?!  Вдарите  по  пиці?
У  нього  вже  розсічена  губа.

Чому  труси  жіночі?  Достеменно
Для  мене  це  питання  нелегке.
Можливо,  знає  це  його  Олена,
Матуся,  бо  ж  воно  дурне  таке.

Він  -  збоченець?  Та  ні,  не  може  бути.
В  його  роду  таких  ще  не  було.
Я  не  брешу.  Їй-богу,  знають  люди.
Якби  це  так,  гуло  б  усе  село.  

Чому  украв  сім  пар  трусів?  Не  знаю.
Довідалася  із  сільських  новин.
Якби  ви  знали  ту  дівчину,  Раю,
Украли  би,  напевне,  лімузин.

Чого,  ото,  до  хлопця  придиратись?
Сім  пар  трусів  жіночих  -  то  пусте.
Не  тільки  я,  вам  скаже  кожна  мати,
Що  діти  -  то  майбутнє  золоте.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2024


Я - нехороше слово

Якби  була  я  стюардесою,
Або  прекрасною  принцесою
Чи  кінодівою,  що  пресою
Смакується,  немов  вино,
А  я  всього  лише  -  (нехороше  слово).
Так,  звичайнісіньке  ...
М-дя...
В  лиху  годину  народилася.
Батьки  з  цим  фактом  не  мирилися,
Постійно  через  це  ганьбилися.
А  ще  чиновниця  одна
Казала:"Ти  -....  з  ..(нехороше  слово  двічі)
Авжеж,  провидиця  вона.
І  не  одна.
Не  раз  була  я  матом  "критою",
Брехнею,  наклепом  облитою,
(Нехорошим  словом)  із  вищою  освітою
Була.  Ще  -  з  вишнями  ...(нехорошим  словом)
Таким  є  соціальне  дно.
Там  всі  беззахисні  (нехороше  слово).
Сумно.
Я  не  хвалюся  цим  ні  трішечки.
Мене  жаліють  навіть  кішечки.
(4  пухнастики)
Мабуть,  до  гробової  кришечки
Так  і  залишуся  ...(нехорошим  словом)
Мені  там  буде  все  одно.
У  ямі  всі  стають....(нехорошим  словом)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2024


Гірка образа

Я  не  пишу  вірші
При  допомозі  ШІ
І  не  краду  чужі
ВІрші.  Ганьба  душі!
Хто  розпустив  брехню,
Хай  стережеться  він,
Схоже,  підклав  свиню,
Тільки  не  чув,  де  дзвін.
Надрукувать  вірші
Щось  не  дає  мені.
Певно,  якийсь,  там,  "ші".
Трясця  отій  свині!
Може,  забратись  геть
Через  мої  вірші?
Щоб  він  пропав,  той  г"едзь,
Що  запровадив  ШІ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2024


Небажані діти

Чи  можна  пускати
В  цей  світ  непотрібну  дитину,
Не  дати  любові,
Вважати  за  прикрий  тягар?
Є  мудрі  поради.
Одна  з  них:  най  краще  загине
Той,  ще  не  готовий
Себе  захищать,  Божий  Дар.
Є  різні  причини,
Що  змушують  жінку  вбивати
Оту  нещасливу
Істоту  в  утробі  своїй.
А  що,  як  дитина
Народиться  й  буде  гадати,
Що  несправедлива
Судилася  доленька  їй?
І  буде  страждати,
Не  маючи  гідної  долі,
Клястиме  шалаву,
За  те,  що  життя  їй  дала.
Погляньте:  солдати
Лежать,  ніби  дрова  у  полі.
То  мати-держава
На  смерть  їх  усіх  прирекла.
Вони  народились,
Неначе  в  нелюбої  нені.
Їм  гідно  б  зустріти
Старіння  у  колі  сім"ї,
Але  опинились
В  могилі,  або  полонені.
Небажані  діти
Не  прийдуть  у  рідні  краї.
Не  треба  судити
Жінок  за  гріхи  первородні,
За  те,  що  вбивають
Свій,  ще  не  народжений,  плід.
Непрохані  діти
Тернисті  дороги  Господні
У  муках  долають.
Жорстокий  до  нЕлюбів  світ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2024


Ой, летіли журавлі…

Ой,  летіли  журавлі
В  небі  синьому,
Ніс  останній  на  крилі
Звістку  синову.
"Рідна  матінко  моя,
Не  сумуй,  не  плач.
Твій  синочок  вже  вояк,
Не  простий  орач.
Тут  ішли  важкі  бої.
Вижив  тільки  я.
Побратими  всі  мої
Полягли  в  боях.
Нене,  я  не  здамся  їм,
Підлим  ворогам.
Захищатиму  свій  дім,
Землю  не  віддам.
Як  побачиш  журавлів
В  небі  над  селом,
Знай,  я  смерть  свою  зустрів
З  піднятим  чолом."
Пролітали  журавлі
В  рідній  стороні.
Ой,  лютують  москалі.
Села  у  вогні.
Не  залишилося  в  них
Ні  хатиноньки,
Ні  матусі,  ні  жони,
Ні  дитиноньки.
Полетіли  журавлі
У  чужі  краї.
А  на  прОклятій  землі
Точаться  бої.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2024


Непатріотичні думки

"За  що  боролися,  на  те  і  напоролися."
Вся  Україна  -  бойова  лабораторія.
Вже  під  укіс  іде  моє  життєве  колесо,
А  тут  невгадана  складається  історія.
Я  не  стрибала  на  майданах  помаранчевих
І  не    збиралась  до  Європи  хутко  їхати,
Та  через  покидьків,  за  долари  проплачених,
Війну  затіяли  й  мені  не  стало  виходу.
Фашизм  в  Росії  піднімає  вище  голову,
Мою  країну  люто  нищить  ще  й  оббріхує.
В  Росію  їхати  я  мала  би  ще  змолоду,
Але  від  зим  у  Магадані  мало  втіхи  є.
А  я,  крім  того,  українка  з  діда-прадіда,
То  ж  від  ракети  я  помру  чи  у  концтаборі.
Та,  попри  біди,  сподіваюся  на  Господа.
Он,  в  італійців  знов  димить  вулкан  в  Неаполі.
Експерименти  ще  тривають  закодовані,
Хоч  від  війни  гравці  народами  втомилися.
З  "Човна"  тікають  "патріоти"  розчаровані:
"Пливли,  пливли  ми  і  на  березі  втопилися."
"Ми  з  путіноїдами  у  війну  не  граємо,-
Говорять  "друзі"  наші,  ті,  що  за  "Окраїну",-
Далекобійну  зброю  не  дамо,  хоч  маємо.
На  жаль,  Європа  до  війни  не  призвичаєна."
Не  маю  гадки,  як  тепер  я  виживатиму.
Рідня  на  кладовищі.  Пенсія  малесенька.
Старію  швидко.  Допомоги  вже  не  матиму
І,  депресуючи,  попис(к)ую  тихесенько.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2024


Летить сніжок…

Летить  сніжок
Білесенький.
Вкрив  килимок
Пухкесенький
Всі  стежечки-
Мережечки,
Доріжечки,
Поріжечки.
Річки  в  льодок
Заковані.
Гаї  в  сніжок
Заховані.
Стоять  в  шапках
Хатиноньки,
У  кожушках  -
Ялиноньки.
Прийшла  зима
З  погордою,
Суворою
Погодою,
Заметами
Повзучими,
Вітрищами
Колючими.
А  діточки
Радіють  їй.
Зима  -  такий
Період  мрій!
Багато  свят,
Гостинців  -  міх.
Для  всіх  малят
Є  безліч  втіх.
Пролинув  сніг
Над  хАтами,
Засипав  світ
Брильянтами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2024


Життя - автівка

Життя  летіло,  як  авто  по  трасі.
Та  все  здавалось,  не  туди  й  не  так.
То  їде  плавно,  то  його  ковбасить.
Автівка  -  це,  звичайно,  не  літак.
Ні,  не  літак,  на  жаль,  і  не  байдарка.
Проте  є  види  колісних  подруг  -
Комфортні  і  надійні  іномарки
У  них  безпечний  весь  життєвий  круг.
А  я,  мов  "Запорожець",  прямувала,  
Не  вписувалась  в  поворот  ніяк.
Моє  життя  весь  час  чомусь  петляло.
Я,  певно,  керувати  не  мастак.
Дороги  в  цій  країні,  всім  відомо,
Далекі  від  простих  водійських  мрій.
Радієш  вже,  коли  діставсь  додому
"Горбатий"  твій  побитий,  ледь  живий.
Ламалися  у  ньому  запчастини.
Був  "Чебурашка"  схожий  на  осла.
Не  вистачало  інколи  бензину
Тій  шкапі,  що  життя  моє  тягла.
А  мимо  пролітали  Мерседеси,
Феррарі,  Ламборджині,  БМВ.
То  їхали  вельможі  і  принцеси,
Хто  в  паралельній  дійсності  живе.
До  мене  підло  чортопхайки  лізли
І  підрізАв  нахальний  самокат.
То  нижча  раса  серед  нас,  колісних,
А,  значиться,  ніхто  з  них  нам  не  брат.
Ой,  щось  багато  я  наговорила.
Закінчую  життєвий  мій  пробіг.
Не  виросли  у  "Запорожця"  крила.
Конструктор  причепити  їх  не  зміг.
Я  ні  про  що,  одначе,  не  жалію.
До  вічності  залишився  лиш  крок.
Хоча  життя  у  "Запорожця"  скніє,
Я  крізь  терни  прямую  до  зірок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2024


Десь взялася хмарка…

Десь  взялася  хмарка
І  пішов  сніжок.
А  мала  Одарка
Ліпить  колобок.
Раптом  налетіла
Діточок  гурба.
З  ними  йде  несміло
Кішечка  ряба.
Дітлахи  сумлінно
Ліплять  колобки.
Будуть  неодмінно
З  них  сніговики.
Очі  -  дві  вуглинки.
Руки  з  гілочок.
Носик  із  морквинки,
А  картуз  -  совок.
Всі  відчули  втому
(Праця  нелегка)
І  пішли  додому
Грітися  в  хатках.
Ніченька  вступила
У  свої  права.
Сумно  бовваніла
Баба  снігова.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2024


Нестерпно бачити мені…

Нестерпно  бачити  мені,
Як  ворог  нищить  Україну,
Як  гинуть  люди  на  війні,
А  їй  немає  нині  спину.
Не  можу  вибачити  вже
Нагло-саксонцям  єзуїтство.
Сумнівне  їхнє  протеже
Нам  -  жалюгідне  лицемірство.
Але  найбільш  вражає  те
І  до  живого  допікає,
Що  у  тилу  життя  "круте".
Для  багатьох  війни  немає.
Я  не  ханжа,  але  тепер
Так  є  і  так,  не  дай  Бог,  буде,
Що  наш  вояк  і  волонтер  -
Принижені  суспільством  люди.
Ні,  не  суспільством,  владою
Чиновників-політиканів.
Керують  всі  громадою,
Немов  обкурені  чи  п"яні.
А  їхні  дітки  й  жіночки  -
Десь  на  Канарах,  у  Європах,
А  наші  браві  вояки
Воюють  голіруч  в  окопах.
У  час  важкий  ділитись  нам
На  тих,  хто  "за",  і  тих,  хто  "проти",
Ганебно  тут,  на  "дні",  й  панам.
Ми  -українська  є  спільнота.  
Моя  убога  сторона.
Моя  розстріляна  країна.
Страждає,  бореться  вона
І  виживає  у  руїнах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2023


Пора звикати до війни…

Пора  звикати  до  війни.
Вона  прийшла  сюди  надовго.
І  гинуть  дочки  і  сини
І  вірять,  що  за  перемогу.
Але  життя  іде  вперед
І  виживати  доведеться
Посеред  вибухів  ракет,
Де  навіть  сталь  кипить  і  мнеться.
Немов  трава,  що  серед  шпал
Пробилася  і  виживає,
Так  і  країна  назагал,
Трапляється,  не  помирає.
І  треба  жити  в  боротьбі,
Долати  підступи  ворожі
Й  перемогти  назло  судьбі.
Коритися  їй  нам  негоже.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2023


Сад

Приснилося:  удвох  з  тобою
ІдЕмо  в  наш  осінній  сад.
А  там  вирує  листопад
І  вабить  дивною  красою.
Прокинулася.  Сліз  потоки.
Ти  десь  далеко,  на  війні.
Там  пекло  в  ці  осінні  дні.
А  я  гублю  душевний  спокій.
Чомусь  згадалось,  як  ти  радо
Садив  дерева  навесні.
Бентежливо  було  мені:
Улітку  їх  побило  градом.
"Твій  сад,-  казала  я,-  морока."
А  ти  сміявся:"Буде  рай.
Пахучих  яблук  урожай
Збиратимемо  ми  щороку."
Відтак  пройшло  багато  часу.
Стоїть  сумний,  самотній  сад.
Бреду  я  в  ньому  наугад.
Від  злих  думок  немає  спасу.
Але  я  не  корюся  лиху
І  вірю,  ти  прийдЕш  з  війни.
Ми  дочекаємось  весни.
І  сад  розквітне  нам  на  втіху.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999113
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2023


Про Ганнусю

Дме  легенький  вітерець.
А  Ганнуся  навпростець
Поспішає  через  поле,
Щоб  потрапити  до  школи.
Ганя  ходить  в  перший  клас.
В  школі  в  неї  все  гаразд.
Там  її  чекають  друзі,
Вчителі  і  песик  Тузик.
Тузик  -  песик  молодий,
Охоронець  хоч  куди!
Любить  він  дитячу  ласку
І  морозиво,  й  ковбаску.
Ганя  має  інтернет
І  ляльки,  й  велосипед.
Тільки  всі  онлайн  уроки,-
Каже  Ганя,-  то  морока.
Не  буває  світла  в  нас,
Часто  "глючить"  гугл-клас."
То  ж  спішить  Ганнуся  в  школу
По  стежині  через  поле.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998977
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2023


Цибулинки

На  подвір"ї  у  Даринки
Мати  садить  цибулинки,
Незвичайні,  загадкові,
Дивні,  різнокольорові.
А  Даринка  хоче  знати,
Що  ростиме  біля  хати,
Чи  цвістимуть  цибулинки,
Як  їх  звати,  ті  рослинки.
Мати  каже:"Почекай-но.
Все  не  робиться  негайно.
Взимку  кожній  цибулинці
Треба  спати  у  хатинці.
Навесні  всі  цибулинки
Обернуться  у  рослинки,
Раптом  вигулькнуть  з-під  снігу,
Подарують  справжню  втіху".
Жде  Даринка  з  нетерпінням
Весняного  потепління,
А  загорнуті  в  перинки,
Сплять  під  снігом  цибулинки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2023


Мій батько був поетом…

Мій  батько  був  поетом,
О,  ні,  не  знаменитим,
Простим,  сільським  естетом,
Але  талановитим.
А  тільки  так  ведеться,  
Що  вибитися  в  люди
Таланту  не  вдається
В  усі  часи  і  всюди.
Потрібно  мати  гроші,
Везіння  чи  посаду,
А  ще  -  людей  хороших,
Щоб  не  знущались  гади.
А  батько  жив  у  вІршах.
Душа  була  лірична,
У  мріях  щасливіша,
У  справах  непрактична.
Я  помічала  часто:
Хто  має  дар  від  Бога,
Тому  Він  одночасно
Дає  важку  дорогу.
А  батька  на  дорозі
Зелений  змій-спокусник
Підстерігав  і  "друзі":
То  заздрий,  то  розпусник.
Його  вірші  "богема"
"Запозичала"  радо.
Один  украв  поему
І  став  лауреатом.
Ба,  навіть  знаменитим.
Як  совісті  нітрішки,
То  будеш  завжди  ситим,
Мов  котик,  що  з"їв  мишку.
О,  люди!  Віроломство
І  заздрість  не  щезають
І  часто  мстять  потомству
Поета,  не  вгавають.
Послухать  язиків  злих:
Краду  вірші  у  тата
І  під  своїм  ім"ям  їх
Друкую.  Брешуть  гади!
Ох,  сердився  мій  тато,  
Коли  в  дитячі  рОки
Робила  я  завзято
До  Музи  перші  кроки.
Казав:"Дурниці  -  все  то,-
Мій  бідолашний  тато,-
Ще  одному  поету
В  цій  хаті  не  бувати!"
Та  я  не  поетеса.
Не  вІзьму  гріх  на  душу.
Не  крАду  і  "дантеса"
Чекати  я  не  мушу.
Так  спочивай  же  в  мирі
Вже  тридцять  років  поспіль,
Мій  батьку.  В  тій  "квартирі"
М"яка  хай  буде  постіль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2023


Плинуть хмари…

Плинуть  хмари
Понад  лугом,
Йдуть  без  пари,
Ходять  цугом.
І  ранкові,
Чепуристі,
Й  вечорові,
Золотисті,
Довгі,  гострі,
І  кругленькі
Йдуть  у  гості
До  Оленки.
Їм  дитина
Дуже  рада,
Бо  з  хмарини
Дощик  пада.
Він  городи
Поливає.
Будуть  люди
З  урожаєм.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2023


Про котика

По  стежині  біля  хати
Йшов  повільно  рудуватий
Котик.  Лапки  білі-білі.
Очі  -  вишеньки  неспілі.
Сам  пухнастий,  споважнілий.
Кінчик  хвостика  теж  білий.
Мабуть,  котик  спозаранку
Умочив  його  в  сметанку.
Бабця  сходила  на  г"анок,
Мимохідь  впустила  жбаник.
Кіт  сметанки  нализався
І  в  кущі  дрімать  подався.
Певне,  він  там  спить  і  досі,
А  дбайлива  пані  Осінь
Падолистом  золотавим
Вкрила  котика  ласкаво.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2023


Осінній ескіз

Мотив  осінній
Бринить  в  повітрі.
Малює  іній
Узори  світлі.
Буяють  айстри,
Цвітуть  жоржини.
Павучий  майстер
Тче  павутину.
А  чорнобривці
І  хризантеми  -
Мов  на  картинці
В  саду  Едема.
Вітрець  гуляє
Повсюду  містом
І  засипає  
Все  жовтолистом.
Чудовий  настрій.
Душа  сміється.
Вінок  із  арій
Звучить,  здається.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2023


Дитяче осіннє

Вітер  шумить,  повіває.
Йде  листопад  понад  краєм.
Вітер  подув,  полетіло
Листя  пожовкле,  змарніле.
Дощ  моросить  спозаранку.
Видно  калюжі  на  г"анку.
Вітер  листки  обриває,
В  купи  побляклі  зганяє.
Ромчик  зітхнув,  кривить  рота.
В  школу  іти  неохота.
Краще  б  лежати  у  ліжку,
Зовсім  не  бачити  книжку,
А  в  інтернеті  сидіти.
Люблять  там  бавитись  діти.
Вітер  в  дворі  розігрався.
Ромчик  до  школи  попхався.
Щоб  мати  розум,  як  в  тата,
Треба  знання  здобувати,
А  не  дивитись,  як  вітер
Ніжно  розчісує  квіти.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997711
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2023


Листопад

Чекала  я  на  тебе  з  нетерпінням
І  мріяла  про  пестощі  твої,
Про  чари  веснянОго  потепління,
Про  спів  срібноголосих  солов"їв.
А  ти  прийшов  у  смугу  передзим"я
І  золотом  засИпав  цілий  світ,
Туману  ніжним  дотиком  до  тім"я
Ласкав  мене  і  вабив,  мов  магніт,
Прикрасив  хризантемами  подвір"я
І  запалив  жоржин  вогонь  в  саду,
Повсюди  розсипАв  сріблисте  пір"я.
Ніщо  не  віщувАло  нам  біду.
Змінився  ти    нежданно.  Вередливо
Насупився  і  сонце  щезло  вмить.
А  тихий  дощик  перейшов  у  зливу.
Стріпнулося  сердЕнько  і  болить.
І  ти  йдеш  геть,  похнюплений,  похмурий,
Морозом  нищиш  благодатний  край.
Ти  звів  між  нами  враз  незримі  мури.
Благаю,  листопаде,  зачекай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997542
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2023


Життя нестерпне…

Життя  нестерпне  і  цілком  безглузде.
Людина  -  не  творець  своєї  долі.
Одна  ракета  недалеко  лусне
І  знищить  найдорожче.  Мимоволі
Ти  подумки  звертаєшся  до  Бога:
"Чому  забрав,  мій  Боже,  всю  родину?
Чому  не  захистив,  не  дав  підмогу?
Чому  мовчиш  у  цю  лиху  годину?"
Ти  не  чекай  на  відповідь  даремно.
Бог  не  людина,  може,  й  не  істота.  
Ми  віримо  у  Нього  досить  ревно,
Але  життя  -  ілюзії  й  марнота.
Людина  тільки  крихітна  піщинка,
Зарозуміла  і  егоїстична.
Талант,  багатство,  влада,  славні  вчинки
Безслідно  пропадуть  в  часи  критичні.
Коли  Земля  сама  себе  руйнує,
А  людство  охопило  божевілля,
Шляхів  до  порятунку  не  існує,
Приречені  і  ти,  й  твоє  довкілля.
З  розумниками  сперечатись  можна:
"Е,  ні,  керує  долею  людина,
Обрати  руху  напрямок  спроможна".
Ну-ну,  ось  і  прийшла  страшна  година,
Влупила  доля  по  голівці  сильно.
Постала  перед  вибором  людина:
В  лайно  чи  нечистоти  добровільно
Слід  падати?  Яка  Фортуна  дивна!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2023


Про здоров"я

Шукаю  втрачене  здоров"я.
Ходжу  по  клініках  дарма
І  часто  чую  лихослів"я:
"У  лікарів  його  нема.
Ти  тільки  гроші  тратиш  марно.
Що  більше  маєш  -  відберуть.
Ті  ескулапи  дурять  гарно
І  на  той  світ  полегшать  путь."
Ходжу  по  знахарках  уперто,
Ковтаю  зілля  день  і  ніч,
Роблю  ціг"ун  я,  щоб  не  вмерти,
У  церкві  не  жалію  свіч.
Ех,  молодече  безголов"я
Зумовило  оцю  біду.  
Шукаю  втрачене  здоров"я,  
Та  чи  знайду?...  Ні,  не  знайду.
,  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2023


Дупа

Одна  сідниця  чинодрала,
Як  молодою  ще  була,
Політиці  служити  стала
І  чин  високий  здобула.
Тепер  на  лаврах  спочивати  б.
Та  ба,  зчинилася  війна.
Ні,  СВО,  так  би  сказати.
Сусідка,вража  сторона,
Бач,  забагато  захотіла:
Свободу  і  в  Євросоюз,
І  в  НАТО,  капосна,  вступила  б.
Ну,  де  він  взявся,  цей  конфуз?!
Порадилися  генерали,
Екіпіровку  одягли
І  нищити  сусідку  стали,
Чиновника  також  взяли.
Його  сідниці  не  щастило.
Війна  -  ніякий  не  парад.
З  гармати  "нацики"  влупили  -
Поцьомав  дупу  цю  снаряд.
Страждає  ср...ка.  От  халепа!
Лютує  славний  чинодрал:
"Спалити,-він  волає,-  треба
Всю  Україну!  Не  "кинджал"
І  не  "циркон"  туди  послати,
І  навіть  не  новий  "сармат",
Ракету  з  космоса,  щоб  гадам
Відразу  був  і  "шах  і  мат".
Але  плюгавий  чоловічок
В  Кремлі  промовив  :"Тьфу,  напасть!
Ракета  эта  без  уздечек.
Не  рассчитаем  -  нам  пропасть!"
Ось  так  "великий  и  ужасный"
Ідею  цю  забракував.
Та  чи  надовго?  Той  злощасний
Чиновник  лють  не  вгамував.
Мораль:
Коли  керує  мізками  сідниця,
Не  можна  довіряти  їй  ракету.
Якщо  не  дати  мавпіям  по  пиці,
То  знищать  і  себе,  й  свою  планету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2023


Ну що за чортівня…

Ну,  що  за  чортівня?
Мені  якась  свиня
Вірша  надрукувати
Перешкоджа  два  дня.
Е,  ні,  таки  два  дні
Пороблено  мені
І  вірш  надрукувати
Не  зможу  й  в  вихідні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2023


Вночі йшов дощ…

Вночі  йшов  дощ,  по  листю  шурхотів,
Торкався  делікатно  підвіконня,
Неначе  щось  промовити  хотів,
Щоб  не  почув  ніхто  з  людей  сторонніх.
Сердито  вітер  у  кущах  бурчав,
Злостився  і  пошарпував  фіранку.
Була  у  нього,  певно,  купа  справ:
Наводив  лад  в  обійсті  і  на  г"анку.
А  ніч  тяглася,  довга,  як  удав,
Безсонна  ніч  осіння,  непривітна.
Йшов  тихо  дощ  і  хлюпала  вода,
У  темряві  суцільній  непомітна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2023


Нас вбивають ракетами…

Нас  вбивають  ракетами,  мінами,  дронами
Вороги  біснуваті,  загарбницька  рать.
Найболючіше  те,  що  вбиває  законами
України  зрадлива,  зажерлива  знать.
А  поля  наші  густо  засіяні  трупами.
Вже  роками  іде  кровожерна  війна.
А  міста  наші  стали  сміттєвими  купами.
Витинає  в  країні  гопак  Сатана.
Хто  зупинить  злодійство?  Не  знаю.  Не  відаю.
Тут  безсилі  ООН,  добра  воля  еліт.
Чиним  опір.  Війна  стала  несамовитою.
І,  здається,  радіє  цій  бійні  весь  світ.
А  не  так  вже  давно  (півстоліття  пролинуло)
Воювали  народи  і  перемогли
Всю  фашистську  навалу.  Коричнева  згинула.
А  червоній,  на  жаль,  вкорінитись  дали.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2023


Почалась епоха воєн…

Почалась  епоха  воєн
І  знецінення  життя.
Привели  землян  до  боєнь
Негативні  почуття:
Мстивість,  злість,  брехня,  жадоба,
Підлість,  ненависть  і  гнів,
І  упертість  твердолобих,
І  жорстокість  дикунів.
Мільярдерів-клептоманів,
Терористів-посіпак,
Політичних  наркоманів
Розплодилось,  як  собак.
Гине,  мучиться,  страждає
Нещасливий  вид  ссавців.
Вся  планета  вимирає:
Від  китів  до  горобців.
Тільки  не  переконати
Бюрократів  і  вельмож:
В  бійню  вкладені  "донати"
Смерть  приносять  їм  також.
Боже!  Не  збагну  я  нині
Задум  Твій.  Чому,  скажи,
Мізки  добрі  дав  людині,
Серце  з  каменю  вложив?
Чим  закінчиш,  милий  Боже,
Свій  земний  експеримент?
Напоумиш  люд  негожий
Чи  планету  знищиш  вщент?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2023


День народження - зовсім не свято…

День  народження  -    зовсім  не  свято.
Я  його  зустрічаю  нерадо
І  пригадується  мимоволі
Те,  що  викарбувано  на  долі.
У  дитинстві  чекала  дарунків,
Молодою  -  кохання,  цілунків
І  добробуту.  Як  же  без  нього?
Не  здійснилося  з  того  нічого.
А  життя,  ніби  сном,  пролетіло.
Відстраждалося  все,  відболіло.
І  чого  вже  чекати  людині?
Забуття  у  глухій  домовині.
Тільки  вдачу  уперту  я  маю
І  останню  надію  плекаю:
Попри  смуток,  нещастя  і  біди,
Осоружну  війну  пережити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2023


Я не ангел…

Я  не  ангел,  так,  звісно,  не  ангел
І  давно  усвідомила  це.
Я  не  мудра  провидиця  Ванга.
Так  траплялось,  що  гостре  слівце
З  язика  ненавмисно  зривалось
І  було,  мов  сталевий  кинджал.
У  невинних  людей  упиналась
Часом  купа  отруєних  жал.
Скільки  я  нагрішила  словами,
Тим  нестримним  своїм  язиком!
А  "подяку"  за  це  маю  мамі
Виражати  тому,  що  в  роддом
Немовлят  постачає  лелека
Поодинці,  а  також  гуртом.
Очевидно,  мене  десь  далеко
Він  знайшов  з  отаким  язиком.
Не  помітила  матінка  лиха,
Не  підрізала  довгий  язик,
А  татусь,  милосердний  і  тихий,
До  мого  язика  згодом  звик.
Я  не  ангел.  Я,  певне,  чортяка.
Язиком  ображала  людей.
Забагато  негідник  патякав.
Ох,  той  птах,  постачальник  дітей!

Примітка:  роддом  (русизм)  -  пологовий  будинок

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2023


Разве это поэзия?!

"Разве  это  поэзия?!"  -
Дорікнули  мені.
Не  перечу  колезі  я
І  кажу:"  Звісно,  ні."
Ну,  яка  ж  це  поезія?  
Примітивні  думки
Узяли  у  концесію
Рідну  мову.  Ділки!
Сталась  прикра  оказія
Тим  думкам  діловим.
Підвела  їх  фантазія
І  мелодика  рим.
Не  вдалася  поезія.
Бізнес  цей  нелегкий.
В  голові  знову  сесія:
Щось  планують  думки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2023


Немилосердний жартівник

Космос  придумав  дивак.
Може,  то  був  жартівник
Чи  бузувір,  маніяк,
Діло  зробив  й  хутко  зник.
Правила  досить  чудні
Він  встановив  для  усіх:
З  вигляду  ніби  складні,
Глибше  копнеш  -  сміх  і  гріх.
Все,  що  у  Всесвіті  є
(Діри,  планети,  зірки...),
Безперестанку  снує
Вже  незліченні  віки.
Та  як  би  ж  тільки  то  див,
Що  безкінечний  танок!
Той  винахідник  увів
Конкурс  на  кращий  роток.
Бідні  небесні  тіла
У  небезпеці  живуть:
Щойно  загавишся,  зла
Не  оминути  -  зжеруть.
Меншого,  слабшого  з"їв  -
Виживеш,  далі  лети.
Певно,  Творець  зголоднів,
Доки  досяг  він  мети.
Щодо  Землі,  то  цей  пан
Намудрував  на  віки,
Схоже,  створив  балаган
Чи  то  як  раз  навпаки.
Храм  він  прекрасний  зваяв,
Сповнений  райських  чудес,
Тільки  знов  пожартував
І  прирівняв  до  Небес.
Щойно  народишся,  знай,
Ти  вже  для  когось  -  харчі.
То  ж  бережись,  не  дрімай
Вдень,  а  такОж  уночі.
Людство,  найбільший  жерун,
Нищить  планету  й  себе.
Немилосердний  жартун
Той  винахідник  Небес.
Ким  пересмішник  був,  той,
Що  існування  земне
Хижим  зробив?  Ой-ой-ой!
Щось  укусило  мене...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2023


Портрет

Мені  приснився  дивний  сон,  
Що  ніби  я  -Наполеон,
На  троні  Франції  сиджу
І  на  мені  якийсь  кожух
Чи  то  жупан,  чи  лапсердак.
Неподалік  стоїть  му...
Художник,  (бачиш,  я  -  естет)
Мій  вимальовує  портрет.
Я  раптом  чхнув.О,  ну  й  дива!
Картинка  виникла  нова.
Умить  змінився  антураж.
Я  -  в  Україні.  Он  гараж.
Триповерхова  хижка  є
І  все  сімейство  тут  моє:
Чотири  жІночки.  Бува.
Колишніх  три.  Одна  нова.
За  океаном  діточки.
Мільйони  "нажили"  батьки.
В  офшорах  і  заначка  є.
Вдалось  мені  життя  моє.
Чого  бажати  ще  мені?
В  країні  йде  війна.  Е,  ні,
Розумний  на  війну  не  йде.
У  нього  бізнес  пропаде.
А  бізнес  мій  -  то  сенс  життя.
Там  не  одна  висить  стаття.
ЗізнАюсь,  я  -  наркобарон.
Ну  чим  же  не  Наполеон?
Я  смикаю  за  ниточки
І  гинуть  ваші  діточки.
А  що  поліціянти?  Ці
Сидять  у  мене  в  кулаці.
А  хто  не  там,  той  в  КПЗ.
Начальник  їхній  також  зек.
Він,  може,    чесний  чоловік,
Та  я  його  туди  упік.
Спитаєте:  де  СБУ
І  САП,  Верховний,  все  НАБУ?
Всі  не  страшні  мені  тепер:
Я  вже  відомий  волонтер.
Я  "волонтерю"  ще  з  тих  пір,
Як  розпочався  "руський  мір".
А  ця  війна  -  така  краса!
Найшла  на  камінь  в  них  коса.
Мені  дарма.  Я  не  бідняк.
Не  пахнуть  грошики  ніяк.
Нестача  зброї?  Ой,  облом!
Я  вам  куплю  металолом.
А  форму  в  Турції  візьму
За  так,  і  харч.  (І  грець  йому!)
Жалітись  будете?  Кому?
У  Раді  маю  я  куму.
А  кум  у  Мексиці  давно.  
Там  з  корешами  п"є  вино
Чи  то  текілу.Бізнес  мій
Він  просуває.  Хитрий  змій!
Урвався  сон.  Що  з  ним  не  так?
Он,  поряд  знову  той  му...
Чудовий  змалював  портрет
Маляр.  Я  все-таки  естет!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2023


Майорять над кладовищем стяги…

Майорять  над  кладовищем  стяги  -
Синьо-жовтий,  шовковистий    світ,
І  лежать  під  ними  бідолахи,
Ні,  герої  -  України  цвіт.
Як  все  сталось?  Хто  у  тому  винен,
Що  триває  варварська  війна
І  країна,  і  народ  мій  гине?
Чи  то  не  завищена  ціна
За  свободу,  незалежність,  гідність,
За  майбутнє  щастя  поколінь
Українців?  Чи,  можливо,  бідність
І  поневіряння  по  Землі
Нам  судились  Господом  навіки?
Хто  на  це  дасть  відповідь  мені?
Хто  й  коли  зупинить  крові  ріки
І  страждань  безодні  в  цій  війні?
Майорять  над  кладовищем  стяги.
Вітерець  нашіптує  псалом
Воїнам,  що  здобули  звитягу
У  боях  й  спочили  вічним  сном.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2023


Парасоля

Панове  слідчі,  заявляю,
Що  парасолю  я  не  крав.
Я,  щойно  вийшовши  з  трамваю,
Її  побачив  і  ...  пропав.
Стояла  пишна,  ніби  пава,
Вся  в  білосніжному  вбранні.
Яка  краса!  Яка  постава!
Очей  не  відвести  мені.
Ух!  Дивовижна  парасоля!
Кафе.  Йде  дощ.  Стоїть  сама.
Яка  ж  бо  то  невтішна  доля!
Навколо  ні  душі  нема.
Ану,  як  хтось  її  поцупить?-
Мені  на  думку  спало  враз,-
Оту  красу  нахаба  згубить.
Що  ви  сказали?  Де  маразм?
О,  ви,  мабуть,  пожартували.
Ніякий  то  не  був  кураж.
Я,  щоб  майно  те  не  пропало,
Сховав  до  себе  у  гараж.
Беріг  садову  парасолю
Я  цілий  тиждень  в  гаражі,
Дзвонити  власнику  Миколі
Хотів.  Брешу?  Я?  Не  кажіть!
Вини  не  визнаЮ  нітрохи.
Я  благородний  мав  мотив.
Та  щоб  мене  заїли  блохи,
Коли  брешу!  Я  прихистив
Ту  парасолю  в  себе  вдома.
Таку  красу  глядіти  слід.
Панове  слідчі,  вам  відомо,
Що  лиш  краса  врятує  світ?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2023


Юка

Якась  жорстока,  підла  злюка
Понівечила  бідну  юку.
Кому  завадила  та  квітка?
Уся  ця  справа  пахне  гидко!
Не  пахне,  а  смердить  огидно.
Невже  комусь  було  завидно,
Що  на  горОді  пишним  квітом
Милує  юка  зір  все  літо?
Сиджу  тепер  я  і  сумую,
Сердешну  юку  не  врятую.
Пропала  квітка.  "Добрі"  люди
Понищили  їй  корінь  люто.
Ті  неочікувані  гості
Так  шаленіли  в  гніві  й  злості,
Що  нещасливу  ту  рослину
Вбивали,  начебто  людину.
Чим  виправдать  злодійство?  Нині
Важке  життя  у  цій  країні.
Її,  беззахисну  сусідку,
Чужинці  нищать,  наче  квітку.
Країну  можна  розстріляти,
Залишити  народ  без  Хати,
А  потім  світу  "пояснити",
Як  треба  всім  сусідам  жити.
Ех,  люди,  дав  Господь  багато
Нам:  розум  і  планету-Хату.
Але  чому  Небесний  Гуру
Недосконалу  дав  натуру?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2023


Гуска

Я  украв  на  Пасху
Гонористу  гуску
Й  через  Божу  ласку
Втрапив  у  кутузку.
Вторгував  за  гуску
Аж  п"ятдесят  гривень
На  питво  й  закуску.
Свято  ж  бо,  Великдень!
Ох,  було  мороки:
Гуска  -  не  корова.
Дав  суддя  п"ять  років.
Щоб  він  був  здоровий!
Краще  б  я  послухав
Був  свою  Одарку,
Й  нагостривши  вуха,
Крав  гуманітарку.
Он,  сусід  мій,  Слава,-
Волонтер  завзятий,
Що  губа  -  халява,
То  тепер  багатий.
На  суддійську  владу
Я  образ  не  маю.
Винна  гуска  клята.
Я  те  добре  знаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2023


Народжена в країні, якої вже немає… (частина друга)

Народжена  в  країні,
Якої  вже  немає,
Гадаю,  що  не  буде,
Напевно  ,на  віки,
А  думка  мимоволі
У  спогади  пірнає,
Вихоплюючи  звідти
Минулого  шматки.
Нарешті  край  поклали
Так  званій  "перестройці".
Розділена  країна.
Обдурений  нарід.
І  знов  біля  "Корита"
Колишні  комсомольці,
А  може,  комуністи  -
Весь  мафіозний  рід.
А  батько  мій  радіє:
"Вкраїна  незалежна.
Ото  вже  заживемо
У  рідній  стороні.
Звільнилася,  сердешна.
Здійснилась  моя  мрія."
Але  чомусь  бентежно,
Нерадісно  мені.
Аж  тут  заполонили
Країну  нагло-сакси,
Давай  дурити  знову
Затурканий  народ,
Продажну  знать  купили
За  дядька  Сема  бакси.
А  пенсія  -  копійка.
Рятує  мій  город.
Важка  стареча  доля.
Збираюся  до  Бога,
А  може,  і  до  чорта.
Це  вже,  як  пощастить.
Вітчизна  у  неволі.
Війна.  Рашистів  орди
Посунули,  щоб  знову
Народ  мій  уярмить.
Та  будьте  ви  прокляті
Навік,  усі  чужинці,
За  те,  що  запалили
Страшний  вогонь  війни!
Згорають  в  ньому,  гинуть
Нещасні  українці
Під  оплески  Європи
І  регіт  Сатани.
Народжена  в  країні,
Якої  вже  немає.
Гадаю,  що  не  буде,
Напевно,  на  віки.
Та  я  не  називаю
Оту  країну  раєм.
Про  неї  виникають
Важкі,  сумні  думки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2023


На життєвій стежині…

На  життєвій  стежині
Я  шукала  домівку.
В  ній  краплину  краси,
Розуміння  й  тепла.
Та,  на  жаль,  в  самотині
Завершаю  мандрівку.
Не  туди,  Терези,  
Наша  доля  пішла.
На  життєвій  стежині
Я  шукала  кохання.
Не  щастило  мені.
Я  його  не  знайшла.
У  міцній  павутині
Смутку  й  розчарування
Промайнули  ті  дні,
Що  їх  доля  дала.
На  життєвій  стежині
Я  хотіла  б  спокою.
Тільки  мрію  дарма.
Спокій  зник  назавжди.
По  моїй  Україні
Йде  біда  за  бідою.
То  ж  надії  нема.
В  небуття  треба  йти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976305
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2023


Сидить солдат в окопі і співає…

Сидить  солдат  в  окопі  і  співає.
А  дощ  іде  на  руки,  на  лице.
Працює  вража  техніка  за  гаєм.
Стискається  загарбників  кільце.
А  хлопець  виливає  в  пІсні  тугу.
Він  молодий,  ну,  зовсім  ще  дитя.
Йому  би  треба  гульки  і  подрУгу,
А  мусить,  бідний,  втратити  життя.
Чому,  чому  така  несправедливість?
Одні  в  розкОшах  тринькають  життя,
А  іншим  доля  не  дає  можливість
Побачити  щасливе  майбуття.
Глибока  ніч  окопи  огорнула.
Мигтять  в  байдужих  небесах  зірки.
Випльовують  вогонь  сталеві  дула.
Вітчизну  захищають  юнаки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2023


Такі собі хайку

Карлик  скажений
Нудно  базіка.
"М"яса"  в  росії  багато.

Байден  приїхав.
Фото  чудові.
Знову  стріляти  з  рогатки.

Заборонили  
ОПЗЖ  в  нас.
Чути  погано  з  Монако.

Пенсію  маю.
Долар  стрибає.
Яйця  тепер  Фаберже.

Любо  живемо.
Вуха  вже  в"януть.
Щось  моя  дупа  сумує.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974614
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2023


Зима. Чекали ми довгенько…

Зима.  Чекали  ми  довгенько
На  цю  панянку.  Де  була?
Чому  спізнилась,  дорогенька?
Ми  дожидаємо  тепла.
Різдво  без  тебе  зустрічали
І  рік  новий,  і  всі  святки.
А  снігу  нам  не  вистачало.
Про  тебе  вже  пішли  чутки.
Казали  люди,  що  не  буде
Тебе  у  нашій  стороні,
Що  розгубив  суворий  лютий
Свої  морозні,  куці  дні.
Аж  раптом  ти  пришкандибала
За  майже  місяць  до  тепла.
Ти  переплутала  вокзали
Чи  не  туди  квиток  взяла?
Ти  запізнилась.  Це  буває.
Тепер  в  природі  скрізь  дива.
Планета  людям  не  прощає
Зла.  Рана  ця  не  зажива.
А  люди  мріють  про  тендітну,
Дзвінкоголосу,  чарівну
Весну,  панянку  пишноквітну,
Що  скінчить  прОкляту  війну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2023


Бачила вчора печальну картинку…

Бачила  вчора  печальну  картинку:
Цвинтар.  Солдати.  Могила.
Поряд  з  труною  згорьована  жінка,
Що  безперервно  тужила.
Горе.  Старенька  не  стримує  сльози:
Вбила  надію  "  У-точка"
Тицьнули  бабці  хустинку  під  носа
І  закопали  синочка.
Доля  жорстока  в  моєї  країни.
Ворог  сердешну  руйнує.
Більшість  народа  страждає  і  гине.
Знать  за  кордоном  жирує.
НАщо  було  затівати  майдани
І  колотити  суспільство?
Знов  закували  народ  у  кайдани.
Хто  відповість  за  злодійство?
Гарна  ідея:  свобода  і  гідність.
Нею  дурили  одвічно.
Як  результат,  люті  війни  і  бідність.
В  тім,  це  здається  вже  звичним.
Сумно,  але  ця  прекрасна  ідея  -
Пастка,  що  в  рабство  прямує.
Де  в  Україні  знайти  Моісея?
Певно,  в  окопах  воює..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2023


Ти прийшов до хати…

Ти  прийшов  до  хати,
Ніби  уві  сні.
Я  згадала  тата
І  сказала:"Ні.
Я  не  хочу  муки,
Зради  і  біди.
Батькову  науку
Згадую  завжди,
Ті  сімейні  грози:
Бійки,лайка,  мат,
Материні  сльози.
Спогад  -  вічний  кат.
Не  судилась  врода,
Щастя  і  любов.
У  сім"ї  негоду
НАщо  мати  знов?
Завела  стежинка
Нас  на  манівці."
Котиться  сльозинка
По  моїй  щоці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2023


Народжена в країні, якої вже немає… (частина перша)

Народжена  в  країні,
Якої  вже  немає,
Гадаю,  що  не  буде,
Напевно,  на  вікИ.
А  думка  мимоволі
У  спогади  пірнає,
Вихоплюючи  звідти
Минулого  шматки.
Ось  я,  мала  дитина,
В  бабусі  біля  хати
Сиджу.  Навколо  мене
Залитий  сонцем  світ.
А  десь,  в  Кіровограді,
Працюють  батько  й  мати
І  дуже  потерпають
Від  злигоднів  і  бід.
Завод.  Ранковий  холод
У  душу  проникає.
Сумна,  невтішна  юність.
Важкий  фізичний  труд.
Увечері  навчання.
Повільно  час  минає.
Мене  не  полишають
Думки  про  інститут.
В  Радянському  Союзі
Життя  котилось  далі.
Красивою  картинка
Для  телека  була.
Всі,  хто  біля  "Корита",
Одержують  медалі,
А  ті,  хто  "з  підворітні"...
В  них  доля,  певно,  зла.
В  країні  "перестройка",
А  може,  перестрілка.
Одні  грабують  інших.
Система  йде  на  злом.
А  я  працюю  в  школі.
Життя  проходить  стрімко.
Що  з  того?  Я  нарешті
Отримала  диплом.
Не  встигла  глипнуть  оком,
Як  старість  підкотилась.
Змінилася  країна
І  влада  вже  не  та.
Кудись  пропала  "Совість"
І  з  нею  "Честь"  поділась.
Епоха  зараз  інша.
Незмінна  Глупота.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2023


Білосніжний сон

Снилася  блондинка
Верхи  на  коні,
Дуже  гарна  жінка
В  білому  вбранні.
Кінь  був  дивовижний,
Білосніжний  весь
І  лілейний,  ніжний
Біг  за  ними  пес.
Щойно  я  минула
Сніжно-білий  світ,
Жінка  обернулась,
Глянула  услід,
Глянула  вороже,
Непривітна,  зла.
Я  збагнула,  схоже,
Доля  то  була.
А  малий  собака  -
То  утіх  дурман.
Раптом  він  загавкав  
Й  щез,  немов  туман.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2023


Важко жити серед папуасів…

Важко  жити  серед  папуасів.
Де  не  глянеш,  голови  стирчать.
На  Русі  і,  навіть,  в  Лас-ВегАсі,
Скрізь  простих  людей  живцем  їдять.
В  Україні  -  африканські  страсті.
Наші  "друзі"  списи  нам  дали,
Щоб  ракети,  дрони  й  всі  напасті
Ними  відбивати  ми  могли.
"Ти  чого  розрюмсалась,  дурепо?
Скільки  будеш  долю  дратувать?
Сердити  дикунський  світ  не  треба.
Вже  давно  пора  тобі  вмирать,-"
Каже  Муза.  Знаю,  смерть  на  часі.
Тільки  дуже  шкода,  що  тепер
Всюди  розпинають  папуасів,
Певне,  через  те,  що  Бог  помер.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2022


Поручик Голицын

Десятый  уж  месяц
Война  на  ОкрАине
И  гибнет,  калечится
Мирный  народ.
Мы  шлем  ему  щедро
Ракеты  и  мины,
А  нам  он  в  ответ
От  ворот  поворот.
Ну,  что  загрустили,
Мой  верный  товарищ?
Укры  не  сдаются,
Упрямый  народ.
Они  выживают
В  остатках  пожарищ,
А  мальчиков  русских
Изводят,  как  скот.
Мелькают  в  "двухсотых"
Знакомые  лица,
Везут  их  в  Отчизну
На  вечный  покой.
А  маменьке  милой
Намеднича  снится,
Что  сын  возвратился
С  победой  домой.
Ах,  русское  солнце,
Кровавое  солнце!
Нужна  ли  нам,  русским,
Такая  война?
А  может,  вернемся,
Поручик  Голицын?
Зачем  нам,  поручик,
Чужая  страна?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969398
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2022


Ох, ті пересуди…

Ох,  ті  пересуди:
"Не  має  родини
Ні  десь,  там,  далеко,ні  близько..."
Не  відають  люди,
Що  в  мене  в  хатині
Чотири  котяри  і  псисько.
Чорненький,  сіренький,
Рябий,  рудуватий.
Коти  -  пустуни  невгамовні.
Собака  маленький
І  дуже  пихатий:
Котячий  вожак,  безумовно.
У  горі-нещасті,
Коли  забіяка-
Судьба  б"є,  страждає  людина.
Рятують  пухнасті
Коти  і  собака  -
Моя  незвичайна  родина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968234
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2022


Вже пора прощатися нам, друзі…

Вже  пора  прощатися  нам,  друзі,
Треба  у  реальний  світ  іти.
Там  нема  нездійсненних  ілюзій.
Тільки  вороги  -  душі  кати.
Прощавайте,  друзі,  прощавайте.
Залишаюсь  я  на  самоті.
Може,  в  чомусь  винна,  вибачайте.
В  іншому  зустрінемось  житті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2022


Моїм читачам

Я  записую  в  зошит  рядки.
Не  поезія  це,  не  вірші,
А  мої  невеселі  думки,
Крик  забутої  світом  душі.
Не  пишу  про  кохання  палке,
Про  красоти  осінніх  алей,
А  про  те,  що  життя  скрізь  важке
В  цьому  світі  хижацьких  страстей.
Не  дано  мені  бачити  світ
У  м"яких,  у  пастельних  тонах.
Тут  немає  нічого,  крім  бід.
Чорно-білий  пейзаж  -  просто  жах!
О,  мої  читачі,  не  судіть,
Не  картайте  мене  за  рядки.
Вже  до  смерті  залишилась  мить.
З  нею  зникнуть  печальні  думки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2022


Зубів нема. Волосся сиве…

Зубів  нема.  Волосся  сиве.
Розпливсь  від  жиру  мій  живіт.
Яка  тепер  я  некрасива!
Ох,  де  мої  сімнадцять  літ?!
На  носі  прищик,  як  булавка.
На  спині  горбик  удови
І  сколіоз,  неначе  п"явка,  
Вже  так  розрісся!  Ти  диви!
А  шкіра!  Та  гладенька  шкіра,
Вся  білосніжна,  мов  кришталь!
Вона  тепер  як  у  вампіра  -
У  зморшках.  Ох,  який  шкандаль!
Ну  як  же  так?  Куди  поділась
Моя  краса?  Я  не  збагну.
О,  знову  їсти  захотілось.
Піду,  вареника  ковтну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2022


Темрява нічна за вікном…

Темрява  нічна  за  вікном
Раптом  нагадала  мені,
Що  життя  пролинуло  сном,
Спогади  лишивши  сумні.

Де  мої  дівочі  літа?
Де  рожеві  мрії  мої?
У  пустих  зимових  садах
Не  лунає  спів  солов"їв.

Темряво  нічна  за  вікном,
Не  тривож  ти  душу  мою,
Не  навіюй  спогадів  сонм.
Я  тебе  про  спокій  молю.

PS.  сонм  спогадів  -  безліч  спогадів,  велика  кількість.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2022


Болить моє серденько…

Болить  моє  серденько,  болить.
До  смерті  вже  близенько.  Лиш  мить.
А  тільки  неохота  мені
Вмирати  в  ці  напружені  дні.
Ні  краю,  ні  кінця  цій  війні.
Вона  приносить  біди  рідні.
А  я  не  поспішаю  іти
В  далекий  світ  пітьми  й  самоти.
Чому  я  залишаюся  тут?
Дивитися,  як  мучиться  люд,
Глумиться  влада  і  бандюки,
І  гинуть  на  війні  простаки?
Роки,  ні,  вже  століття  пройшли,
А  люди  правди  ще  не  знайшли.
Мабуть,  спочила  в  Бозі  вона,
Тому  триває  й  досі  війна.
Болить  моє  серденько,  болить.
Нічого  я  не  можу  змінить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2022


Квартиро моя дорогенька…

Квартиро  моя  дорогенька,
Сюди  привезла  моя  ненька
Свою  нещасливу  дитину,
І  тут  я,  можливо,  загину  
Чи  то  від  ракети  рашистів,
Чи  від  комунальних  "фашистів",
Бо  як  же  назвати  начхальство,
Яке  проявляє  недбальство?
Квартиро  затишна  і  тиха,
На  днях  ти  страждала  від  лиха.
Тебе  заливало  водою.
Мене  огортало  бідою.
А  що  комунальники  хвацькі?
"Понятія"  їхні  босяцькі:
"Йди,  бабо  дурненька,  додому
І  не  набридай  тут  нікому."
Квартиро,  ми  стали  старенькі.
В  могилі  лежить  моя  ненька.
Ти  станеш,  напевно,  сортиром,
А  я  піду  в  іншу  "квартиру".
А  щодо  начхальства  й  сусідів,
Що  нам  завдають  прикрі  біди,
На  те  є  Господняя  воля.
Він  дав  нещасливу  нам  долю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2022


Пройти через пекло…

Пройти  через  пекло,  щоб  раю  дістатись  -
Це  справді  можливо  чи  ні?
Я  думаю,  відповідь  знають  солдати,
Полеглі  у  клятій  війні.
Чи  можна  дістатися  раю  вдовиці,
Самотній  бабусі  з  села
І  сиротам-дітям,  убогій  каліці?
Їм  доля  ТУТ  пекло  дала.
Що  знають  про  пекло  вельможі-поганці?
У  ньому  вони  не  живуть.
Втекли  за  кордони.  В  раю  вже  заср..ці.
Сидять  там  і  байдики  б"ють.
А  раптом  у  Господа  раю  немає
І  люди  страждають  дарма,
А  потім,  сердешні,  вони  помирають
І  їх  поглинає  пітьма?
Пройти  через  пекло,  дістатися  раю...
Чи  варті  страждання  зусиль?
Про  це  я  ніколи,  мабуть,  не  дізнаюсь.
Ніхто  не  вернувся  звідтіль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2022


Жовтий лист доторкнувся до скроні…

Жовтий  лист  доторкнувся  до  скроні
І  завмер  у  холодній  долоні.
Осінь  знову  прийшла  у  містечко.
Стрепенулось  тривожно  сердечко.
Осінь  -  пані  така  норовлива:
Усміхнеться  привітно,  грайливо,
Золотим  листопадом  повіє  
І  навколишній  світ  заясніє.
Раптом  скривиться  пані  гнівливо.
На  містечко  накинеться  злива,
Змиє  золото  з  вулиць  і  бруду
Принесе  і,  звичайно,  простуду.
Нині  осінь  прийшла  в  Україну
У  сувору,  нужденну  годину.
Припинити  війну  неможливо.
А  проте  я  чекаю  на  диво.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2022


"Королева негативу"

"Королева  негативу".
Прикрий  комплімент
Заслужила  справедливо
В  нинішній  момент.
Я  писала  би  про  квіти
І  любов  земну.
Тільки,  правди  ніде  діти,
Мушу  -  про  війну,
Про  війну  у  рідній    Хаті,
Про  страждання,  біль,
І  як  нищать  нас  багаті,
Владні,  тобто  гниль.
Переходить  біль  душевний
У  сумні  рядки.
Знаю,  весь  мій  плач  даремний.
Швидко  йдуть  роки.
Бачать  світло  у  тунелі  
Всі  в  кінці  життя.
В  мене  зовсім  невеселі
Є  передчуття.
"Королева  негативу"  -
Схоже,  це  не  я.
Грати  блазня  -  ось,  можливо,
Доленька  моя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2022


Осінній день…

Осінній  день  -  похмурий,  непривітний.
Хлюпоче  дощ,  холодний  і  огидний.
Сердито  вітер  щось  собі  буркоче,
Змітає  листя  в  купи  неохоче.
Льодок  тоненько  посріблив  калюжі.
По  них  ідуть  понурі  перехожі.
Кудись  пливуть  насуплені  хмарини.
Не  видно  ні  пташини,  ні  тварини.
Пора  осіння  на  тепло  скупиться.
На  клумбах  квіти  -  скорбні,  як  черниці.
Жуки-автівки  повзають  по  кругу.
Погода  навіває  сум  і  тугу.
Дерева  журяться  простоволосі.
В  моєму  місті  оселилась  осінь.
Дивлюся  я  на  світ  песимістично.
Шкода,  що  літо  не  триває  вічно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2022


Рожеві окуляри

Рожеві  окуляри  одягну
І  світ  навколо  зміниться  за  мить.
Не  бачитиму  прокляту  війну
І  серце  від  біди  не  заболить.  
Не  падатимуть  бомби  на  міста.
Не  буде  руйнувань,  жахливих  втрат
І  сліз  дітей  і  вдів,  проклять  в  устах
У  тисяч  мирних  жителів,  солдат.
А  в  окулярах  -  спокій,  благодать,
Усміхнені  обличчя  дітлахів.
До  праці  люди  радісно  спішать.
Усюди  щебет,  пурхання  птахів.
А  сонечко  сіяє  в  небесах.
Розквітли  хризантеми  у  саду.
На  листі  і  траві  блищить  роса.
А  я,  у  світ  закохана,  іду.
Рожеві  окуляри  простаків
Приносять  стільки  радощів,  утіх!
Шкода,  що  я  на  старості  років
Забула  вже,  куди  поклала  їх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2022


Жартівлива пісня про вареники

Вареники  з  вишнями
Я  би  їла  тижнями.
Їла  б,  аж    ковтала  б,
І  горя  не  знала  б.
   Приспів:
Вареники  -  страва,
Втіха  і  забава,
Біленькі,  пухкенькі,
Смачнющі,  як  в  неньки.

Вареники  з  лівером
Є  чудовим  вибором.
Гостей  пригощаю.
З  того  втіху  маю.  
 П-в
Вареники  з  бульбою,
З  шкварками,  цибулькою  -
Це  така  смакота,
Звабить  навіть  кота.
     П-в
А  з  капустою  вони
Кращі,  аніж  деруни.
Капуста  кисленька,
Як  навчила  ненька.
   П-в
Вареники  з  сиром
Куштували  б  миром,
Їли  б,  запихалися  б,
Та  не  всім  дісталося  б.
 П-в
З  грибами  вареники
Люблять  всі  письменники.
Гурмани-поети
Складають  сонети.
   Приспів:
Вареники  -  страва,
Втіха  і  забава,
Біленькі,  пухкенькі,
Смачнющі,  як  в  неньки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2022


Молитва на покрову

Богородице  Діво,
Будь  до  нас  милостИва,
Вбережи  Україну
Від  лихої  орди.
Ти  укрий  омофором
Наші  рідні  простори
І  від  наглої  смерті
Мій  народ  захисти.
Я  молюсь  Тобі  щиро
І  прошу  в  Тебе  миру
І  спасіння  воякам,
Щоб  не  гибли  в  бою.
Ти  дала  мені  Бога
І  життя  через  Нього.
То  ж  я  вірю,  почуєш
Ти  молитву  мою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2022


Сумом день народження сповито…

Сумом  день  народження  сповито.
Спогадів  нахлинули  рої.
Ще  один  безплідний  рік  прожито.
Знов  невтішні  роздуми  мої.
Я  прийшла  у  світ  не  для  кохання,
Не  для  серенади  під  вікном,
А  для  горя,  муки  і  страждання.
І  щоб  називатися  лайном.
Я  жила  не  ради  слави  й  грошей.
Не  моє  було  то,  не  моє.
Мріяла  зустріти  тут  хороших
Друзів.  Тільки  доля  не  дає.
Не  дає  ні  друзів,  ні  родини,
Ні  умов,  щоб  знятися  з  Хреста
Проклятої  Господом  людини.
Все  життя  -  міраж  і  марнота.
Хрест  кармічний  нелегкий,  сутужний,
Я  нести  приречена  сама
І  терпіти  наклеп  осоружний,
Зраду,  лихослів"я.  А  пітьма
Часом  поглинає  бідну  душу.
Я  тону  в  липкій  трясовині
Спогадів.  З  них  вибратись  не  можу.
Вже  недовго  животіть  мені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2022


Не люблю я дощі…

Не  люблю  я  дощі.
А  вони,  як  на  гріх,
Йдуть  і  вдень,  і  вночі,
Позбавляють  утіх.
В  парк  не  можна  піти.
Там  панують  хлющі.
Знемогли  від  води
Всі  дерева  й  кущі.
На  алеях  вода.
Квіти  тонуть  у  ній.
Накриває  сльота
Навіть  лавки  сумні.
Гей,  осінні  дощі,
Не  марнуйте  всі  дні,
А  від  щастя  ключі
Скиньте  з  неба  мені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2022


Снилась нині альма-матер…

Снилась  нині  альма-матер
І  я  -  знову  молода.
Ось  біжить  у  клас  куратор,
Однокурсник  вигляда.
Він  мені  знайомий  ніби,
Та  чомусь  не  впізнаю.
Сяйво  сонця  очі  сліпить.
Почуваюсь,  як  в  раю.
У  руці  яскраві  квіти.
Сукня  стильна  -  просто  клас!
Ех,  нема  чого  радіти:
Хрипуна  мелькнув  анфас.
Викладач  він  -  просто  диво,
Ерудит  -  найвищий  клас!
Тільки  залік  неможливо
Здати  й  другий,  й  третій  раз.
Перебірливий,  суворий
Пан  цей.  Вже  таких  нема.
Я  хвилююсь...  Сон  моторний
Зник.  Я  бідкалась  дарма.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2022


Я не керую цим світом…

Я  не  керую  цим  світом.
Світ  не  належить  мені.
Правлять  у  ньому  бандити,
Схиблені  геть  на  війні.
Жадність,  брехня  і  облуда  -
Справжнє  обличчя  війни.
Гинуть,  калічаться  люди.
Так  було  ще  з  давнини.
Важко,  нестерпно  тут  жити,
В  Тартарі,  а  не  в  Раю,
Дивлячись,  як  всі  бандити
Нищать  планету  мою.
Я  -  непримітна  комаха,  
Бідна,  безправна,  слабка.
Я  розумію:  невдаха  -  
Наша  планета  крихка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2022


Чужина

ЧужинА,  чужинА
Непривітна,  нелюба,  недобра.
В  нашій  Неньці  війна.
Українці  воюють  хоробро.
Ворог  нищить  людей,
Не  жаліє  старого  й  малого.
Скільки  горя  й  смертей,
І  утрати  всього  дорогого!
Сплюндрувало  майно
І  дороги,  і  рідну  природу
Росіянське  лайно.
А  здавалось,  одного  ми  роду.
Ні  житла,  ні  харчів
У  понівеченій  Україні.
Лиш  юрба  втікачів
Порятунку  шукає  в  чужИні.
Емігрантське  життя  -
(А  бодай  би  не  знати  нікому!)
Туга,  сум,  каяття
І  жага  повернутись  додому.
Так  тривало  завжди
У  нещасній  моїй  Україні:
Від  війни  і  біди
Наш  народ  рятувавсь  на  чужИні.
Там  вже,  як  пощастить.
Там  не  знаєш,  чого  слід  чекати.
Тільки  серце  щемить:
ЧужинА  -  то  не  лагідна  мати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959747
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2022


В бутик не ходжу взагалі…

В  бутик  не  ходжу  взагалі.
Який  сюрприз?  Хіба  що  ціни.
Вони  й  в  крамницях  чималі.
А  в  продавчинь  не  очі  -  міни.
(  Коментар  до  твору  автора  G-style  "Заходжу  інколи  в  бутик")

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2022


Літо швидко пролетіло…

Літо  швидко  пролетіло.
Знову  осінь,  холод,  бруд.
Потерпає  бідне  тіло:
Некомфортно  жити  тут.
Ген,  депресія  вже  мчиться
І  ковІд  чи,  може,  грип.
Всюди  злі,  похмурі  лиця,
Лайка  і  зубовний  скрип.
Літо,  літо,  миле  літо
Промайнуло,  ніби  мить.
Осінь  хмуриться  сердито.
Дощ  набридливий  мрячить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2022


Вірю

Ластівки  літають  до  вікна,
Для  малят  будують  гніздечко.
Вірю:  в  Україну  йде  весна.
Перемога  вже  недалечко.
Пропадуть  безслідно  вороги
І  настане  мир  в  Україні.
У  краю,  що  серцю  дорогий,
Прозвучать  пісні  солов"їні.
І  прийдуть  додому  вояки.
Їх  зустрінемо,  як  годиться.
І  гармати  змовкнуть  на  вікИ.
Байрактар    такОж  зачохлиться.
Ми  загиблим  шану  віддамо  
І  міста  відродимо  знову.
А  кордон  з  катами  -  на  замок.
Вірю  в  Україну  чудову.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955567
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2022


Прошумів над полем вітерець грайливий…

Прошумів  над  полем  вітерець  грайливий,
Обірвав,  розсипав  з  квітів  пелюстки.
А  обабіч  поля  коник  норовливий
Поїдає  смачно  росяні  листки.
У  маленькій  річці,  що  побіля  мосту,
Качечки  збовтали  водну  каламуть,
Жабеняток  ловлять  крихітного  зросту.
Ластівки  в  польоті  човником  снують.
Раптом  пронеслася  з  гуркотом  ракета
І  на  поле  впала  вогняна  стріла.
Розкидає  всюди  смерть  свої  тенета,
Палить,  ненаситна,  все  живе  дотла.
Знищили  природу  злі  російські  свині.
Не  впізнати  поле:  скрізь  горять  жита.
Вижити  у  пеклі  неможливо  нині.
Гине  українська  земленька  свята.
Вітер  хмари  гонить,  а  внизу  чорніє
Випалене  поле,  урвище  без  дна.
Вітер  виє,  тужить  так,  що  серце  мліє.
В  Україні-неньці  точиться  війна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2022


Краю мій, Україно моя…

Краю  мій,  Україно  моя,
Ти  страждаєш  в  нерівній  борні.
У  запеклих,  жорстоких  боях
Гине  молодь  твоя  на  війні.
Знає  Бог,  не  твоя  це  вина,
Що  підступний,  зажерливий  звір
Підкупив  цілий  світ,  сатана,
І,  підкравшись,напав,  наче  тхір.
Бачу  я  руйнування  страшні.
Бачу  лють,  похвальбу  ворогів
І  молюся  щоденно.  Та  ні,
Вгамувати  не  можу  свій  гнів.
Неможливо  терпіти  ганьбу,
Глузування  чужинських  еліт,
І  беззбройну  вести  боротьбу,
Лицемірний  боронячи  світ.
Ворог  сильно  знущається.  КАТ.
Гідну  відсіч  йому  не  дамо.
Небо  нам  не  закриє  наш  "сват".
Ми  серЕд  ворогів  живемо.
Хто  надасть  допомогу  нам?  Хто?
Як  же  вистояти  в  цій  війні?
Для  Європи  це  -  цирк  шапіто.
Лиш  поради  ідуть  від  "рідні".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954771
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2022


О, мій язиче, друже…

О,  мій  язиче,  друже,
Життя  твоє  не  дуже
Було  легке.  Я  знаю
І  щиро  співчуваю.
Ну,  що  вже  тут  казати:
Не  можу  я  запхати
Тебе,  мій  любий  друже,
За  зуби.  Це  не  гоже,
Щоб  ти  сидів  у  роті,
Як  жаба  у  болоті.
Все.  Досить  голосити.
Не  слід  когось  ганьбити.
Не  слід  розумним  бути  -
Сміятимуться  люди.
Тебе  я  знаю  добре.
Ти,  мій  язик,  хоробрий.
Та  інколи  буваєш
Нестримним.  Не  вгаваєш.
Мій  Боже,  милий  Боже,
Язик  бува  ворожим.
У  ці  криваві  днини
У  рідній  Україні
Він,  капосний,  скрекоче,
В  тюрму,  дурненький,  хоче.
І  через  це  по  пиці
Дадуть  старій  дівиці.
Язиче  мій,  язиче,
Ти  знов  біду  накличеш.
Напевне,  варто  нині
Нам  жити  на  чужИні.
Не  знаю  інші  мови,
Не  вестиму  розмови
І  буду  там  я  радо
Тебе  не  розпускати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2022


Пригоди хмаринки (казка)

Жила-була  Хмаринка
Легенька,  як  пір"їнка,
Пухнаста,  ніби  киця,
І  біла,  як  годиться.
Вона  жила  у  мами
З  сестричками  й  братами.
Сім"я  була  гостинна,
Весела,  доброчинна.
І  був  ще  батько,  Вітер,
Зчиняв  не  раз  гармидер.
Він  обертав  хмаринки
В  чаруючі  картинки.
Хмаринка  волохата
Не  слухалася  тата,
Любила  мандрувати
Подалі  десь  від  хати.
Одного  разу  небом
Вона  пливла  над  степом,
Аж  раптом  чує:наче
Якесь  малятко  плаче.
"Ти  хто  така,  дитино?"
Запитує  Хмарина.
"Телятко  я  маленьке,
Безпомічне  без  неньки.
Матуся  десь  поділась.
От  я  і  заблудилось."
"Не  плач,  телятко  миле.
В  сльозах  немає  сили.
Іди  за  мною  слідом.
Ця  тінь  тобі  є  гідом."
Хмаринка  покрутилась,
Корівкою  зробилась.
Вони  помандрували,
Пригоди  зустрічали.
А  через  час  по  тому
Прийшло  теля  додому.
Подякувала  мати
Хмаринці  біля  хати.
Хмаринка  пораділа
І  далі  полетіла
Шукати  знов  пригоди
За  гарної  погоди.
А  ви  б  хотіли,  діти,
З  Хмаринкою  дружити?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954677
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2022


Знову біль і страждання тілесні…

Знову  біль  і  страждання  тілесні,
І  пригнічена  горем  душа.
А  молитви  до  Бога,  словесні,
Не  дають  злим  думкам  відкоша.
Як  вчинити?  Скоритись  в  знемозі
І  терпіти  біду  до  кінця  
Чи  боротися  далі  і  в  Бозі
Заслужити  із  терня  вінця?
Ех,  ти,  доле  підступна,  зрадлива,
Час  від  часу  жорстока,  мов  звір,
Ти,  хоч  як  шаленій,  норовлива,
Не  погасиш  в  душі  світло  зір.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2022


Чудеса в небі

В  ранковій  небесній  блакиті
Біленькі  хмаринки  пливуть
І  змінюють  кожної  миті
Свій  образ  і  вибрану  путь.
Жене  їх  вітрище  пихатий
В  далекий,  небачений  світ.
Уміють  хмарки  обертатись
У  дивний  казковий  нарід.
Прямісінько  над  головою
Якийсь  чолов"яга  пливе,
Погрожує  всім  булавою.
Обличчя  у  нього  криве.
Ген,  киця  сидить  в  капелюсі.
У  неї  на  хвостику  бант.
За  нею  -  корівка  на  лузі,
Ягня  й  старомодний  сервант.
Цікаві,  веселі  мавп"ята
Замріяно  дивляться  вниз,
А  далі  прямує  завзято
Хмаринка,  е...ні,  то  -  карниз.
Пронісся  табун  білих  коней
По  небу  галопом  і  зник.
За  ним  поспішає  ще  сонний,
Розлючений  чимось,  візник.
Ведмеді,  вовки,  крокодили,
Слони,  велетенський  дракон
По  небу  також  походили,
А  потім  -  у  цирк,  на  поклон.
Овва!  Голова  королеви
В  короні  (ну,  чистий  кришталь!).
Поважно  ступають  два  леви,
Несуть  у  зубах  пишну  шаль.
Кудись  чимчикують  манірні
Панянки  і  купа  собак.
Ні,  рибки  то,  дивні,  химерні.
Ой!  В  небі  такий  кавардак!
Які  небеса  дивовижні!
Фантазії  буйство  без  меж!
В  просторах,  нам  даних  Всевишнім,
Хотіла  б  я  плавати  теж.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954578
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2022


Сталева птаха

Сталева  птаха  кружляє  наді  мною,
Реве  натужно  і  пирхає  вогнем.
Сталева  птахо,  ранковою  імлою
Не  забирай  ти  життя  моє  земне.

Ніхто  не  знає,  як  важко  помирати
І  самотою  іти  в  незнаний  світ.
Життя  коротке  дає  Господь  і  мати,
І  в  Божі  справи  втручатися  не  слід.

Убивця-птаха  у  небі  швидко  зникла.
Внизу  палає  зруйноване  село.
До  страху  смерті  населення  вже  звикло.
Десь  плаче  ангел  з  поламаним  крилом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2022


Зробили з України полігон…

Зробили  з  України  полігон.
Населення  приречене  на  смерть.
Багаті  дременули  за  кордон.
В  голоти  все  життя  йде  шкереберть.
Ми  друзів  нерішучих  завели.
Рашистів  полякалися  вони:
Далекобійну  зброю  не  дали.
Без  неї  нам  не  виграти  війни,
Не  захистити  небо  від  ракет,
Не  вберегти  населення  від  втрат,
І  не  зламати  ворогу  хребет
Лиш  мужністю  й  хоробрістю  солдат.
А  світ  спостерігає  цю  війну
І  робить  ставки,  ніби  все  це  -  гра:
"Цікаво,  переможе  Сатану
"Окраїна"  чи  Бог  її  скара?"
Біснується  ворожа,  хижа  рать
І  нищить  землю-матінку  мою.
В  руїнах  села  і  міста  лежать.
Про  допомогу  Господа  молю.
"Наш  Отче,  що  на  небесах  єси,
Допоможи  нам  у  трагічні  дні.
Від  знищення  нарід,  прошу,  спаси.
Дай  ворога  здолати  в  цій  війні."
06.06.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2022


С любовью к Мордору

Замри,  паскудная  россия.
И  не  качай  свои  права.
Ты  думаешь,  что  ты  -  Мессия?
Украми  сожжена  москва.
Вы  убирайтесь  с  Украины.
Здесь  оккупантов  ждет  облом.
За  наши  города  в  руинах
Мы  задницу  вам  надерем.
Мы  вам  припомним  все:  бомбежки,
Страданья  женщин  и  детей.
Кремлевские  ядрены  вошки
Ждет  ад!  За  тысячи  смертей
Людей,  невинно  убиенных,
За  пытки,  слезы  матерей,
Расстрелянных  военнопленных
Ждет  ад  рашистских  сыновей.
5.05.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2022


Нацистка

Ви  кинули  мені  в  обличчя
Важкі,  образливі  слова:
"Нацистка  -  ти".  І  тихий  відчай
Враз  охопив  мене.  Ов-ва!
Що  я  ганебного  вчинила?
Чим  викликала  вашу  лють?
Ограбила  когось  чи  вбила,
Чи  катувала  мирний  люд?
Удерлась  до  чужої  Хати
І  безлад  всюди  навела?
А  хто  пручався,  то  з  Гармати
Спалила  Хату  їм  дотла?
Дітей  чужих  я  гвалтувала
І  їхніх  матерів?  Еге  ж?
Тортури  ці  зафільмувала
Щоб  хизуватися  без  меж?
Е,  ні,  не  ці  жахливі  речі
Вас  розлютили.  Ні,  не  це.
Ви  зрозуміли,  що  нарешті
Залишилось  пусте  Сильце.
У  ньому  я  була  одвічно.
Вбивали  ви  моїх  дітей
І  твердили  мені  цинічно,
Що  вільна  я  поміж  людей.
Тепер,  коли  я  незалежна
Між  інших  націй  на  Землі,
свою  Хатину  я  безмежно
Люблю.  І  мову.  Москалі
Взялись  мене  ганьбити  разом,  
(А  ви,  до  речі,  теж  москаль)
Що  я  -  нацистка,  це  -  зараза,
У  мене  схиблена  мораль.
Нас  майже  сім  мільярдів  нині,
Таких  "нацистів",  на  Землі,
На  нашій  спільній  Батьківщині.
Нацисти  справжні  -  у  кремлі.
Кати,  убивці,  людожери.
Не  шкода  їм  своїх  людей.
Мов  пітекантропи  з  печери,  
Фанати  мавпячих  ідей.
То  ж  не  ганьбіться  ви  словами,
Бо  правди  в  них  -  ані  на  гріш.
Зруйнуйте  всі  кремлівські  брами  
І  кодло,  щоб  не  стало  гірш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946793
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2022


Маріуполь

Заграва  вогняна  над  краєм.
Земля  від  вибухів  тремтить.
Навколо  все  горить,  палає.
Бій  не  вщухає  ні  на  мить.
Спитаєте:"Що  це?  Мутанти
Враз  вийшли  з  черева  Землі?
Можливо,  все  це  -  пекло  Данте?"
Ні,  Маріуполь  в  наші  дні.
В  оточенні  чужинців  лютих,
Приречені  на  вірну  смерть,
Страждають  тут  цивільні  люди,
Потрапивши  у  круговерть
Війни.  Жінки,  старенькі,  діти.
Хто  від  біди  врятує  їх?
Рашисти  кажуть:"То  бандити,
Потрібно  знищити  усіх."
Так  їм  велів  кремлівський  карлик,
Мерзотник  підлий,  мстивий,  злий.
Йому  давно  пора  на  нари.
В  гріхах  вже  тоне  лютий  Змій.
І  тільки  пригоршня  сміливих,
Нескорених  в  боях,  бійців
Тримає  оборону.  Диво!
Нащадки  січових  стрільців
Рятують  неньку-Україну
У  Маріуполі  в  ці  дні.
І  гинуть  наші  хлопці,  гинуть
В  неоголошеній  війні.
Кричить,  волає  Маріуполь:"
Рятуйте,  просимо,  дітей.
Ми  захищаєм  ваші  дупи,
Європо,  досить  вже  смертей!"
Але  мовчить  чомусь  Європа,
ООН,  Червоний  Хрест  і  США.
Невже  замучила  хвороба:
Бояться  дати  відкоша
Пройдисвіту-рашисту?  Боже!
Тебе  Єдиного,  молю:
"Врятуй  наш  Маріуполь.  Схоже,
Що  тільки  Ти  спасаєш  люд."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946352
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2022


То не ветер ветку клонит ( За мотивом рос. народ пісні) …

То  не  ветер  ветку  клонит,
Не  дубравушка  шумит,
То  наш  славный  Мариуполь
Враг  без  устали  бомбит.
Злобный  карлик  оземь  бъется:
Съела  грусть  его,  тоска:
Мариуполь  не  сдается.
Не  сломать  его  никак.
Извела  печаль,  кручина
"Добра  молодца"  в  кремле:
"Гуттериш  -  дурачина,
Нет  пророка  на  Земле.
Вот  додавим  Мариуполь
И  Одессу  мы  возьмем,
Вся  война  пойдет  на  убыль.
Славно,  братцы,  заживем."
Только  вот  беда  какая:
В  Мариуполе  -  Азов.
Не  боятся  вертухая
Эти  черти.  будь  здоров!
Бедный  карлик  горько  плачет:
"Мариуполь  нам  не  взять.
Тот  москаль  здесь,  хто  не  скачет.
Что  теперь  народу  лгать?"
Эх,  постыла  жизнь  такая.
Мучит  "молодца"  тоска.
Скоро  ль,  скоро  ль  гробовая
Скроет  грудь  его  доска?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2022


Розквітли вишні на кладовищі…

Розквітли  вишні  на  кладовищі.
Розносить  вітер  скрізь  пелюстки.
Чим  прогнівили  ми  Сили  Вищі,
Що  знов  настали  страшні  роки?
Лютує  ворог  -  сусід.  Вражина
Немилосердно  руйнує  світ.
В  борні  запеклій  вся  юність  гине
За  Україну  в  цвітінні  літ.
Вітрець  весняний  зриває  квіти,
Прикрасив  ними  могилки  скрізь.
Чи  довго  будуть  тривати  біди
І  море  крові,  і  ріки  сліз?
Надію  маю:  майбутнє  світле.
Моя  країна  врятує  світ.
І  знову  юність  її  розквітне,
Неначе  вишень  шалений  цвіт.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946250
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2022


Мої вірші - то стан душі…

Мої  вірші  -  то  стан  душі.
Вона  у  мене  чудернацька:
То  дуже  добра,  то  зненацька
У  неї  мов  вселився  біс
І  ахінею  він  поніс.
І  я  своїй  душі  дивуюсь
І  серджусь  часто.  А  любуюсь
Я  настроєм  душі  тоді,
Коли  сиджу  на  самоті
І  про  природу  щось  римую.
Я  помічаю  вже  не  раз:
Душі  приємний  творчий  час.
Вона  тоді  така  спокійна,
Чутлива,  ніжна,  благодійна
І  розуміє  все.  Ов-ва!
Це  не  душа,  а  голова
Думки  римує  і  в  слова
Їх  одягає  стильно.  Wow!
2004

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2022


Летіла ракета (на мотив пісні "Летіла зозуля")

Летіла  ракета
З  далекого  краю
Та  влучила  прямо
В  містечко  за  гаєм.
Ой,  то  не  ракета  -
"Дарунок"від  брата.
Вона  прилетіла
Сестру  убивати.
А  брат  на  чужині
Продався  вражині,
Купив  собі  хату
За  зраду  Вкраїни.
Ракета  упала,
Людей  повбивала.
"Ой,  братику,  милий,
Якби  мати  знала.
Якби  мати  знала,  
Які  в  мене  біди:
Від  тої  ракети
Загинули  діти.
Якби  мати  знала
Про  твій  "подарунок,"
Тобі  ще  малому
Дала  б  вона  трунок."
Летіла  ракета
З  далекого  краю.
В  зрадливого  брата
Сестри  вже  немає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2022


Ненавиджу

Ненавиджу  війни,  страждання  і  смерть,
І  холод,  і  голод,
І  те,  що  життя  враз  іде  шкеребЕрть,
Напруження  молот.
Ненавиджу  підлість  зрадливих  еліт,
Цинізм,  боягузтво,
Байдужий  до  горя  чужого  наш  світ,
Задурене  людство.
Ненавиджу  брЕхні  політиків  теж,
Продажних,  мов  шлюхи,
Вояччини  наймитів,  лютих  без  меж,
Що  чинять  розруху.
Дивитись  на  муки  і  сльози  дітей
Не  можу  спокійно.
Скалічена  війнами  доля  людей  -
Важка,  безнадійна.
Де  нині  гармонію  можна  знайти?
Їй-богу,  не  знаю.
Напевне,  мені  час  до  Бога  іти,
До  пекла,  не  раю.
Здається,  що  тільки  у  пеклі  знайду
Я  спокій  і  втіху.
В  чортячому  братстві  -  гармонії  дух:
Там  тепло  і  тихо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2022


Мовчання батька

Чому  прийшов  до  мене  в  сон?  Чому?
Про  що  попереджаєш  ти  мене?
Про  біди,  горе,  зраду  чи  тюрму?
Втручаєшся  в  життя  моє  земне
Без  дозволу  Небесного  Отця
Чи,  може,  маєш  дозвіл  Сатани?
Слова  давно  спочилого  мерця
На  фоні  осоружної  війни,
Можливо,  заспокоїли  б  мене,
Дали  б  надію  вижити.  Однак
Передчуття  тривожне  і  сумне.
Твоє  мовчання    це  -  недобрий  знак.
Колись  ти  був  розумним,  говірким.
Дитям  я  часто  слухала  твої
Повчання  і  поради.  А  книжки,
Що  ти  приносив,  кликали  в  краї,
В  яких  панує  злагода,  любов,
А  зло  там  переможене  добром.
Дотримувалась  мудрих  настанов
Я  все  життя.  Аж  раптом  за  бугром,
В  Росії,  у  чужинській  стороні,
Прокинувся  шалений,  хижий  звір.
У  божевільній  нинішній  війні
Все  йде  твоїм  думкам  наперекір.
В  країні  рідній  смерть  панує  скрізь.
Вбиває  чужоземний  бузувір
Народ  мій  мирний.  Вже  немає  сліз.
З  бандитом  неможливий  договІр.
То  що  сказати  хочеш  ти  мені?
Вже  натякаєш,  що  іти  пора
До  тебе,  в  потойбіччя?  Навесні
Мене  чекає  земляна  нора?
Мовчиш?Мовчи.  Я  смерті  не  боюсь.
Що  б  не  було  зі  мною,  то  пусте.
Про  захист  України  я  молюсь,
Тебе  прошу  і  Воїнство  Святе.
Допоможіть  нам,  пращури  й  Господь,
Здолати  цю  навалу  навісну
І  зло  вселенське  духом  побороть,
Вітчизну  врятувати  і  Весну.
4.04.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2022


Небо

Небо  блакитне,  безкрає.
Білі,  пухнасті  хмарки.
Сонце  сідає  за  гаєм.
Сплять  чепуристі  хатки.
Спокій  в  повітрі  розлито.
Всюди  панує  весна.
Бавляться  весело  діти.
А  на  порозі  -  війна.
Небо  темніє  над  краєм.
Стихли,  заснули  пташки.
Раптом  з"явилася  зграя:
Вражі  летять  літаки.
В  небі  багряна  заграва.
Полум"я  лиже  хатки.
Всюди  триває  розправа.
Нищать  людей  хижаки.
Гинуть,  калічаться  діти.
Пеклом  охоплений  світ.
Кидають  бомби  бандити
На  український  нарід.
Заговорили  зенітки.
Падає  вражий  літак.
Мужності  дати  одвітку
Вистачить  в  наших  вояк.
Б"ються  відважно  і  з  хистом
Всі  України  сини.
Запам"ятають  рашисти
небо  шалене  війни!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943407
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2022


Любим друзям Сатани

Десь,  на  шляхах  війни,  пропали  друзі.
Ворожою  зробилася  рідня.
А  дякуючи  підлому  катюзі-
Рашисту,  я  живу,  немов  ягня,
Ягня,  що  прирекли  ви  на  заклання,
Як  жертву  богу  Молоху  війни,
Зневажили  мої  земні  страждання.
Ви  -  дійсно  любі  друзі  Сатани.
Брехливі,  лицемірні  і  цинічні,
Ви  -  вся  еліта  матінки-Землі,
До  влади  й  грошей  жадібні  одвічно,
Руйнівники  природи,  гірші  тлі.
Немов  п"явки,  зажерливі  без  міри,
Ви  смокчете  енергію  людей.
Немає  вам  ні  прощення,  ні  віри
За  ваші  "ігри"з  масою  смертей.
Ви  граєте  народами  у  війни,
Неначе  в  покер,  інколи  -  ва-банк.
В  смертельні  нас  штовхаєте  обійми.
Життя  людей  ви  обернули  в  панк.
Я  розумію:  мій  народ  заплатить
Ціну  високу  за  земний  ваш  гріх.
Та  знайте  ви,  лихі  елітні  гади,  
Господь  до  пекла  забере  вас  всіх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2022


Вони

Вони  називали  нацистами
Увесь  волелюбний  нарід,
Бандерівцями,  терористами,
Яких  ще  не  бачив  цей  світ.
Вони  прасували  нас  танками,
Бомбили  селян  і  містян,
Брехливими  їх  обіцянками
В  зрадливий  манили  капкан.
Вони  з  нас  відверто  знущалися,
Не  знаючи  жАлю  й  вини.
Та  вперто  і  мужньо  трималися
В  борні  України  сини.
І  навіть,  якщо  ми  утратимо
У  цій  м"ясорубці  війни
Свободу  й  державу,  світ  знатиме,
Що  справжні  нацисти  -  вони.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2022


Знов розпачливо виють сирени…

Знов  розпачливо  виють  сирени,
В  укриття  всіх  негайно  зовуть.
Буде  ніч  у  містечку  буремна.
Нахабніє  загарбників  лють.
Почорніло  все  небо  безкрає.
Ген,  сталеві  круки  вже  летять.
Розбомбила  містечко  за  гаєм,
Повбивала  людей  хижа  рать.
Нас  топтали  ординці  Батия
І  німецькі  фашисти  товкли.
А  тепер  наші"  браття"  з  Росії
Україну  в  облогу  взяли.
Виють,  стогнуть  сирени  натужно
І  мовчать  у  гаях  солов"ї.  
Українці  тримаються  мужньо.
Йдуть  жорстокі,  запеклі  бої.
Ми  здолаємо  ворога.  Вірю.
З  нами  Матінка  Божа  й  Господь.
Натовчем  пику  "руському  міру".
Україну  й  народ  не  збороть!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941433
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2022


Как ныне сбирается русский упырь…

Как  ныне  сбирается  русский  упырь
Отмстить  неразумным  укропам
За  то,что  презрели  его  монастырь
И  дружат  с  нелюбой  Европой.

Украинцы  гибнут.  Детей  слышен  плач.
Пылают  все  селы  и  нивы.
Но  не  уничтожит  свирепый  палач
Запал  наш  свободолюбивый.

Єднаймося,  браття.  На  битву  виходь
За  нашу  свободу  й  Вкраїну!
Хай  нам  допоможе  в  борні  цій  Господь.
Здолаємо  вражу  личину.

And  you,  Anglo-Saxons,  our  treacherous  friends,
I  wish  you  were  never  betrayed
By  those  who  chattered  and  twittered  like  birds.
But  actions  speak  louder  than  words.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2022


Слава Україні?!

Нещасна  моя  Україно,
Ти  шлюхою  завжди  була,
Неначе  наївна  дитина,
Пiд  ворога  й  зараз  лягла.
Ти  досi  чекаєш  на  свято
У  власнiй  домiвцi.  Ну-ну!
А  "друзi"  твої  швидко  й  радо
Тобi  вже  готують  труну.
Напхали,  немов  наркомана,
Всiлякою  зброєю  вщерть,
Пiдштовхують  з-за  океану:
"Ганьбись,  бо  iнакше  всiм  -смерть."
Кричать:"Слава,  слава  Вкраїнi."
Якiй  Українi,  -скажiть,-
Отiй,  що  воює  в  руїнi
Чи  тiй,  що  на  Захiд  спiшить?
А,  може,  тiй  хвойдi  елiтнiй,
Якiй  на  країну  начхать,
Свої  громадяни  огиднi,
Чужина  їй  -"родiна-мать"?"
Ех,  Нене  моя,  Україно,
Важка  нинi  доля  твоя.
Я  бачу  майбутнє  в  руїнах,
В  постiйних,  запеклих  боях.
23.02.  2022
P.S.В  Українi  почалась  повномасштабна  вiйна  з  Росiєю.  Ненавиджу  вiйну  i  ненавиджу  загарбникiв  так,  як  i  кожен  громадянин  своєї  країни.Я  не  росiянка,  я  -українка  i  я  -  на  своїй  землi.Єднаймося,  браття  українцi,  бо  нас  чекає  велике      випробування.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2022


Cтежки, стежки…

Стежки,  стежки,  стежки  моєї  долі,
Вузенькі,  ледь  помітні  і  слизькі.
По  тих  стежках  я  пленталась  поволі
Долала  перепони  нелегкі.
Закінчую  своє  земне  блукання.
Стоптала  черевики.  Не  одні.
Там,  на  стежках,  надії  і  бажання
Розтанули,  мов  крига  навесні.
По  тих  стежках  вже  ходять  інші  люди.
Можливо,  йтиме  хтось  близький,  з  рідні.
Але  мене  ніколи  там  не  буде.
Залишилися  спогади  сумні.
14.02.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940209
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2022


Де знайти слова…

Де  знайти  слова,  щоб  описати
Глибину  страждання  від  утрати
Любої,  коханої  людини?
Спогади  щодня  і  щогодини
Линуть  на  голівку,  труять  душу.
Горе  якось  пережити  мушу,
Побороти  тугу,  безнадію.
Серце  бідолашне  плаче,  мліє.
Все  здається:  Ось,  вона,  близенько.
Бачить,  чує,  розуміє  ненька.
Говорю  я  з  нею,  як  з  живою.
Та  немає  відповіді.  Млою
Затягло  мій  світ.  В  очах  темніє.
У  душі  пекучі  суховії.
Я  молюся  пристрасно  і  ревно.
Бог  почує,  допоможе  певно.
12.02.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2022


Рідна мова моя

Говорять,  що  націй  не  буде
І  зникнуть  всі  мови.  Овва!
Хто  заприсягне,  що  забуде
Матусі  пестливі  слова
І  ті  чарівні,  мелодійні,
Хвилюючі  душу,  пісні
Сумні,  жартівливі,  застільні,
Що  чули  не  раз  від  рідні?
А  мова  поезії  -  диво!
В  ній  перлів  коштовних  краса,
Сліпучо-барвиста,  грайлива
Струмує  димком  в  небеса.
Потічків  розмірений  гомін
Вчувається  в  мові  мені,
В  каміні  дровець  тихий  говір
І  спів  солов"я  навесні.
Збираю  на  нитку  перлини-
Слова  різнобарвні,  рясні,
Гаптую  чудові  картини,
Такі  дивовижні,  ясні.
У  ноуті  чи  на  папері
Я  словом  змалюю  красу
Багряного  листя  у  сквері,
Спекотного  липня  грозу.
Кохання  шаленого  трунок
Звучатиме  в  мові  моїй
І  Господа  щирий  дарунок  -
Батьків  заповітні  краї.
Зневажили  мову  чужинці.
Триває  в  країні  війна.
Шануйтесь,  брати-українці,
Матусина  мова  -  одна!
Які  б  не  пройшла  руйнування
Свята  українська  земля,
Нехай  переможе  кохання
 І  мова  прекрасна  моя!
6.02.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2022


Буває смерть миліша за життя…

Буває  смерть  милiша  за  життя.
Спитаєте:  "Чому?"  Це  очевидно.
Все  нинiшнє  життя  страшне,  огидне.
Не  знаєш,  як  прожити  без  ниття.
Поїду  у  Нiгерiю,  мабуть.
Там  тепло  i  немає  Нафтогазу,
Електроконтри  (та  iще  зараза!)
I  з  громадян  три  шкури  не  деруть.
Одна  бiда:  там  є  Боко  Харам.
Не  любить  ця  братва  нi  бiлошкiрих,
Нi  християн  та  iнших  маловiрних.
Отступництво  -  то  завжди  "стид  i  срам".
Ну,  що  менi  робити?  Ви  скажiть,
Куди  тiкати  з  рiдної  планети?
Ковiд,  тарифи,  цiни  i    РАКЕТИ...
Там,  наверху,  прошу  вас,  не  грiшiть.
Не  псуйте  карму  матiнцi-Землi.
Ми  пливемо  в  дiрявому  Ковчезi,
До  Бога  iдемо  усi  по  черзi.
Пришвидшувати  цей  процес  не  слiд.
Негармонiйне  нинiшнє  життя.
Над  ним  я  мудрувала  до  пiвночi,
Нi  на  хвилину  не  стулила  очi
I  не  знайшла  надiйне  укриття.
5.02.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2022


Птахи летять у пошуках весни…

Птахи  летять  у  пошуках  весни
У  ті  краї,  де  сонячно  і  тепло.
Немає  осоружної  війни.
Життя  там  не  обернуто  на  пекло.
Птахи  летять  у  синяві  небес,
В  далечині  зникають  непомітно.
Чекаю  несподіваних  чудес,
А  дійсність  безнадійно  непривітна.
"Птахи,  птахи,  візьміть  мене  у  світ
Свободи,  щастя,  миру  і  кохання."
"Для  вас,  людей,  життя  нема  без  бід,-
Птахи  щебечуть,-  скрізь  лише  страждання.
Не  вмієте  ви  жити,  як  птахи,
Живитися,  чим  Бог  пошле  щоднини.
Затягують  у  пекло  вас  гріхи,
Важкі  гріхи  безмозкої  людини."
Птахи  замовкли.  У  вечірній  млі
Поглинули  їх  небеса  безкраї.
А  для  людей,  на  жаль,  на  всій  Землі
Ні  затишку,  ні  спОкою  немає.
30.01.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938702
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2022


Комаха

По  склу  вiконному
В  салонi  сонному
Маршрутки  повзала
Якась  комаха.
Зривалася  зi  скла,
Уперто  вверх  повзла,
Не  мала  виходу
Ота  невдаха.
Маршрутку  всю  трясло
I  деренчало  скло.
Народу  байдуже.
Де  та  підмога?
Ще  трохи,  он,  вона,
Щiлина  рятiвна,
На  самому  верху...
Ех,  знов  пiдлога.
А  за  вiкном  весна
Барвиста  i  ясна.
Свобода  i  тепло
Бентежать  душу.
Дзижчить  мала  на  склi
В  ранковiй  сизiй  млi:
"До  волi,  до  дiток
Вернутись  мушу."
Повзи  хутчiш,  давай!
Тебе  чекає  рай.
Тiкай  iз  пастки  геть!
Ось-ось...  Ще  трошки...
Займалася  зоря.
Мов  крапля  янтаря,
Виднiлася  на  склi
Маленька  мошка.
28.01.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2022


Який чудовий сон…

Який  чудовий  сон  
Приснивсь  мені!
Поміж  зелених  крон
Літала  в  сні.
Внизу,  в  траві  густій  -
Квітковий  рай.
В  красі  цій  неземній
Увесь  мій  край.
У  тому  сні  була
Я  не  одна.
Знов  матінка  прийшла
В  сльозах,  сумна.
Чом  сльози  на  очах?
Мовчить  вона.
Морозиться  в  садах
Моя  весна.
Тривав  цей  дивний  сон
Лиш  мить  одну.
Думок  наринув  сонм.
Вже  не  засну.
28.01.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2022