Мілена Ділан

Сторінки (1/58):  « 1»

Немає страху у Любові

Немає  страху  у  Любові  .
Нема  Любові  у  страху...
Не  варто  сльозам  ані  крові  
Текти  по  мертвому  шляху  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2021


Ти той Вогонь

Ти  той  Вогонь,  що  повсякчас  сіяє.
В  тобі  життя,  і  міць,  і  світло  дня.
Моя  опора  і  моя  потіха.  Щодня.
Любов  Твоя  повік  не  проминає.  
Торкає.  Мій  біль,  і  страх,  і  тугу  
Розділяєш.Твої  Діла  ,Твої  Слова
Дають  Життя.  Дають  мені  потугу.
І  я  Твоя.  Улюблена.  Оновлена.  Жива.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2021


Хотіла тиші, спокою і волі

Хотіла  тиші,  спокою  і  волі,
Кусочок  щастя,  зітканого  з  днів.
Просила  в  Бога  подарунків  долі,
Світанків  теплих  і  прозорих  снів...
Чекала  відповідь-  знамення,
Писала  вірші  й  читала  молитви.
В  душі  збирала  зламане  натхнення,
З  уламків  слів  шукала  повноти.
Збирала  мріі,  спогади  і  миті,
Шукала  твого  погляду-  снаги,
Волошкових  очей  небесноі  блакиті,
В  яких  палає  полум'я  жаги...
Усе  чого  я  так  шукала,  —  віднайшла,
Усе  чого  чекала  —  дочекалась.
Куди  хотіла  я  туди  пішла,
І  ані  миті  в  цьому  не  вагалась.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2016


Минеться, забудеться, розтане…

Минеться,  забудеться,  розтане,  зникне  смуток-печаль    разом  із  швидкоплинними  почуттями,  які  закрутили  душу,  зв'язали  у  міцні  пута,  ув'язнили  здоровий  глузд  і  калинові  мрії...  Прийде  весна,  неодмінно  прийде  до  дому  мого  серця,  заквітне,  зацвіте,  озеленить  думки  та  заспіває  мінорами  натхенних  мелодій...  Я  більше  не  ходитиму  манівцями  притихло,  ошелешено  та  безнадійно.  Полинова  любов  не  повинна  жити,  не  повинна  горіти,  розгораючись  до  полум'я,  тим  більше  ятрити  душу!  Полинова  любов  вартує  страти,  ганебної,  раптової...  І  катами-співучасниками  ми  стали  усвідомлено,  але    вимушено  і  травіально.
Я  не  хотіла  відривати  шматки  серця  від  пропитаного  полину,  але  змушена.  Я  не  хотіла  усвідомлювати,  що  ти  зникнеш  у  моєму  житті  назавжди,  але  так  буде  краще.  Я  не  хотіла  втрачати  натхнення  від  твоїх  дотиків  і  слів,  але  так  треба.  Я  не  хотіла  бачити  та  відчувати  страту  разом  із  тремким  болем  душі,  але  це  неминуче...
Минеться,  забудеться,  розтане...  Прийде  світлий  день,  воскресне  радість,  спів  душі  й    натхнення...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2016


Те, що я хотіла тобі сказати сьогогдні…

Я  пробачаю  тебе.  Я  відпускаю  тебе.  Я  дякую  тобі.  Я  болію  за  тебе.  Я  розумію  тебе  і  щасливію  за  тебе.  Я  живу  далі,  усвідомлюючи  безглуздість  існування  нашого  "МИ".  Ти  -  далекий  мандрівний  вітер,  швидкоплинний  туман,  який  помирає  і  воскресає  неочікувано,  неусвідомлено,  ламаючи  крила  не  одного  серця...  Я  знала,  що  кохання  помре,  ще  не  народившись,  адже  так  повинно  було  бути.  Лети,  борись,  гори,  перемагай,  пізнавай  істинний  сенс,  зустрічайся  з  Богом,  люби,  надійся,  іноді  приземляйся  на  землю...  Це  все,  що  я  хотіла  тобі  сказати  сьогодні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2016


Бережи свою душу…

Бережи  свою  душу  від  фальші,
Від  облуди  і  марних  прозрінь.
Прожени  всі  холодні  печалі,
Своі  думи  почисти  й  просій...

Бережи  своє  серце  у  цноті,
Як  загубиш  -  то  вже  навіки,
Бо  та  цнота  дорожча  від  злота.
Діаманти  -  твоі  молитви!

Бережи  себе  для  кохання,  
Що  весною  прийде  здалека,
Божу  мудрість,  надію  й  чекання
Хай  дарують  тобі  Небеса!

Бережи  своі  очі  у  світлі,  
Щоб  горіли  яскравим  вогнем.
Щоб  і  в  дощ  і  при  сильному  вітрі
Ти  сміливо  ступав  день  за  днем!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.02.2016


Терплю пориви смути й самоти…

Терплю  пориви  смути  й  самоти,
Кріплюся  міццю  золотою.
Я  знаю  й  вірю  --  це  не  назавжди,
Бо  ти  Господь  завжди  зі  мною!
У  світлі  дня  й  серед  нічноі  тиші
Творець  до  мене  промовля:  
Тебе  повік  в  біді  не  лишу,
Бо  я  -  Твій  Батько,  ти  -  моє  Дитя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2016


Хотіла тиші, спокою і волі…

Хотіла  тиші,  спокою  і  волі,
Кусочок  щастя,  зітканого  з  днів.
Просила  в  Бога  подарунків  долі,
Світанків  теплих  і  прозорих  снів...

Чекала  відповідь-  знамення,
Писала  вірші  й  читала  молитви.
В  душі  збирала  зламане  натхнення,
З  уламків  слів  шукала  повноти.

Збирала  мріі,  спогади  і  миті,
Шукала  твого  погляду-  снаги,
Волошкових  очей  небесноі  блакиті,
В  яких  палає  полум'я  жаги...

Усе  чого  я  так  шукала,  --  віднайшла,
Усе  чого  чекала  --  дочекалась.
Куди  хотіла  я  туди  пішла,
І  ані  миті  в  цьому  не  вагалась.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2016


Павлова прогулянка

         Павло  пішов  погуляти  повз  прадавній  праліс.  Погуляв,  порозглядав  поважні  пейзажі,  подихав  пралісним  повітрям,  послухав  приємні  переспіви  птахів.  Повертаючись  після  прогулянки,  парубок  побачив  пречудову  поляну.  Присів,  привідкрив  пакунок,  пак,  проголодався  після  прогулянки.  Попоів  пухку  паляницю,            пряне  печиво,  пахучі  пряники,  печену  птицю,  присмачену  перцем;  попив  прохолодного  питва,  приліг...
         Прокинувся  парубок  пізно,  привечірня  паволока  покрила  простір  поринаючою  приємною  позолотою.  Проминаючи  праліс,  після  приємноі  полудневоі  прогулянки,  парубок  поглянув  прямо.  Принебесний  полумисок  посилав  порум'янені  прощальні  промені.  По  привечірньому  потмянілому  просторі  простягалися  пречудові  поля,  простелені  п'янким  полином,  поодинокими  перецвітками,  пестливими  паростками  пролісок,  приголубливими  приземкуватими  печіночницями.
         Привечірня  пухнаста  пара  пронизувала  простір,  покриваючи  поля.  Пробі,  прагнула  поплекати  проліски,  полин,  первоцвіти...  Пропала  повітряна  прозорість,  простір  посивів,  притих,  пнучись  послухати  переспіви  пізноспівих  птахів,  писклявіння  пуцвірінків.
         Пречудова  провесна  пригортала  промайливим  піднесенням  парубочі  помисли...  Прагнення  покинути  провесняний  приязний,  привітний  притулок  природи  полишало  Павла  предавно.  Проте  потрібно  повертатися,  поки  принічне  покривало  потемніння  поволі  принишкло,  пропитуючись,  проникає  повітряним  простором.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641494
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2016


Нас не поєднує кохання

Нас  не  поєднує  кохання,
Ні  дружби  на  майбутнє  план,
Та  з  кожним  днем  горить  бажання  
Читати  твою  душу  як  роман....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2015


Я йду дорогою на самотині

Я  йду  дорогою  на  самотині,
І    крізь  туман  крем’яний  шлях  сія.
Ніч  тиха  і  простори  сині,
Зоря  до  зорі  промовля…
Небесна  глибінь  дивна,  урочиста.
Земля  дріма  у  сяйві  голубім…
Чого  в  душі  печальності  намисто?
Чекаю  що?  Себе  картаю  в  чім?
Я  від  життя  дарунків  не  чекаю,
Минуле  душу  не  ятрить.
Я  волі  прагну  і  спокою!
Забутись  б  тільки  і  заснуть!
Лише  не  тим  холодним  сном  могили…
Я  так  бажаю  вічність  провести,
Життєві  щоб  дрімали  в  мені  сили,
Щоб  в  грудях  подих  повнився  снаги.
Щоби  мій  слух  плекав  назавжди
Солодкий  про  кохання  спів,
І  наді  мною  дуб  прегарний
Своєю  зеленню  шумів…
Нискогуз  А.Т.


оригінал:
Выхожу  один  я  на  дорогу;
 Сквозь  туман  кремнистый  путь  блестит;
 Ночь  тиха.  Пустыня  внемлет  богу,
 И  звезда  с  звездою  говорит.

 В  небесах  торжественно  и  чудно!
 Спит  земля  в  сияньи  голубом...
 Что  же  мне  так  больно  и  так  трудно?
 Жду  ль  чего?  жалею  ли  о  чём?

 Уж  не  жду  от  жизни  ничего  я,
 И  не  жаль  мне  прошлого  ничуть;
 Я  ищу  свободы  и  покоя!
 Я  б  хотел  забыться  и  заснуть!

 Но  не  тем  холодным  сном  могилы...
 Я  б  желал  навеки  так  заснуть,
 Чтоб  в  груди  дремали  жизни  силы,
 Чтоб  дыша  вздымалась  тихо  грудь;

 Чтоб  всю  ночь,  весь  день  мой  слух  лелея,
 Про  любовь  мне  сладкий  голос  пел,
 Надо  мной  чтоб  вечно  зеленея
 Тёмный  дуб  склонялся  и  шумел.
 
 Лермонтов  Михайло

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2015


Залишатимуся в небі, де співає птах…

Залишатимуся  в  небі,  де  співає  птах,
Заселю  надію  в  серці  й  у  твоїх  очах.
Поки  темінь  гасне  і  добро  не  спить
Й  на  моїх  дорогах  тепло  і  щастить…

Крила  мої  білі  та  пухнастий  пух,
Молодечий  запал  і  здоровий  дух.
Дні  горять  у  праці  -  не  дарма  живу.
Щасливію  серцем  й  світло  віддаю…

Божий  подарунок  -це  моє    життя.
Божа  світла  мудрість-моє  укриття,
А  молитви  звуки  –  їжа  й  фоліант,
Що  шліфують  вміло  серця  діамант...          

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2015


Давай з тобою поговоримо

Давай  з  тобою  поговоримо
Про  все  на  світі,  як  колись.
Той  переспIв  душі  відтворимо,
Коли  серцями  ми  злились…  

Давай  з  тобою  пригадаємо
Ті  спільні  спогади  одвічні.
Колись  себе  ще  запитаємо
Чому  з  тобою  ми  не  вічні...

Давай  з  тобою  помилуємось
На  обрій  дня  і  світанкові  ранки...
Пройдуть  роки  і  ми  не  зчуємось
Як  старість  накладе  кайданки…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2015


Загубив ключі від серця

Загубив  ключі  від  серця,
Чи  сховав,  чи  поховав?
Марна  була  моя  праця...
Чом  надію  мені  дав?        

Чом  мені  ти  усміхався
На  світанку  юних  днів?
Й  ані  краплі  не  вагався,
Як  казав  любовних  слів?

Чом  відкрив  мені  завісу,
Що  не  віриш  у  любов?
Й  не  шукаєш  компромісу,
Щоб  відкрити  себе  знов.                                                      

В  тобі  тисячі  абсурдів…
Крила  зломані,  ти  –  тінь!
Та  тобі  не  треба  суддів,
Бо  й  без  них  терпиш  терпінь…

Ти    відновиш  свої  крила!
I  до  тебе  прийде  сила.
Ти  полюбиш  ще,  я  вірю.
Все  надію  в  серці  грію…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2015


Усміхнуся щиро ранку

Усміхнуся  щиро  ранку,
Візьму  кави  філіжанку,
Доторкнуся  до  віконця
І  відкрию  доступ  сонцю…  

Так  красиво  й  свіжо  нині.
В  неба  оченята    сині.
Запах  світла  й  запах  вітру
Відчуваю  у  повітрі…

Небо  грається  хмарками,
А  моя  душа  –  думками.
Серенади      вересневі
Такі  ніжні  і  душевні…

Я  щаслива  і  радію,
Так  як  лиш  сама  умію!
Звуки  серця  б’ють  завітні:
Я  живу  у  файнім  світі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604146
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2015


Заходи у мої сни

Заходи    у  мої  сни,
Заходи.  На  хвилинку.
Щось  мені  ти  говори
Й  тут  зроби  зупинку.
Розкажи  про  інший  світ,
Розкажи.  Про  свій.
Ще  мине  багато  літ,
Як  буде  він  мій…
Заспівай  мені  пісень,
Заспівай.  Нових.
Я  радітиму  весь  день
І  застрягну  в  них…
Розфарбуй  мені  життя,
Розфарбуй.  Без  фарб.
Вже  не  буде  каяття
Серед  сотні  барв…


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2015


Ти

Ти  є  невичерпним  резервом  можливостей,
Можливостей,  які  ніколи  повністю  не  були  реалізовані,
Сповнений  необхідності  і  сподівань,
Остраху  і  незвичних  бажань,
Посмішок  і  насуплень,        
Побоювань  і  надій.            
Сумнівів  і  тривог,      
Пошуків  та  хотінь.
Прагнень  і  боротьби,        
Сподівань  і  байдужості…        
Ти  борешся,  щоб  проявити  себе,
Ти  прагнеш  стати  кимось,        
Посісти  певне  місце,        
Досягнути  якогось  призначення...
Ти  прагнеш  любові,  тепла,
Ласки  і  нового  натхнення.
Ти  так  палко  віриш  у  щось…
Щось  цінне  і  нетлінне,
Щось,  що  може  заспокоїти  тебе
І  покласти  край  сумнівам  і  тривогам,
Ти  підтримуєш  щось,  розраховуєш  на  щось,
Хоча  не  знаєш  чи  буде  із  цього  щось…
Ти  живеш  для  когось,  біжиш  до  чогось.
Ти  маєш  безмірні  проблеми  і  острахи,
Але  намагаєшся  побороти  і  знищити  їх,
Ти  часто  неорганізований,  і  деколи
Наближаєшся  до  хаосу,
Але  націлений  могутньою  стійкістю
В  біді,  і  здатний  перенести  великі  труднощі…
Ти  маєш  глибоку  віру,  але  інколи  ставиш  
Бога  на  друге  місце,
Ти  відчуваєш  полегшення  від  молитви,
Але  часто  забуваєш  про  молитву
Або  молишся  рефлективно...
Ти  часто  хочеш  заховатися  і  втекти
Від  світу,  від  безмірних  розчарувань,
Недосконалості  та  несправедливості  світу,
Від  себе,  але  потім  переборюєш  світ  
Себе  і  цей  хаос  душі,  серце  
Наповнюється  свободою  і  ти  радієш
Простою  радістю  людини,
Яка  бачить  напівнаповнену  склянку,
А  не  напівпорожню….













                                                               

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603529
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2015


Де твій час, що погас?

Де  твій  час,  що  погас,  
Й  перевівся  у  тлінь?
Вже  твій  вогник  погас,
А  твій  образ  –  лиш  тінь...
Так  раптово  до  неба      
Ти    на  крилах    злетів.
Тішусь  так,  що  у  тебе
Вже  не  буде  терпінь…
Де  твій  шлях,  що  у  вітрах
Перевіяний,  спілий?
Добре  те,  щохоч  у  снах
Я  знайду  тебе  милий…
Де  твій  рух,  що  ущух
Припинився  і  спить?
Все  життя  твоє  –  круг
Повторялися  миті…
Де  твій  спів,  що  горів
Й  розливався  рікою?
Твого  образу  тінь
Вічно  буде  зі  мною…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603053
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2015


Реальність-ворог з ворогів…

Загублена  й  не  знайдена.  Захована.
Загуслий  образ  осені  в  душі.
Зневірена  у  собі  та  не  зломана.
Блукаюча  й  співаюча  пісні…

Пригнічена,  знеможена.  В  думках
Біжу  від  фальші  й  безпросвіття.
По  світлих  пристанях-світах
Лечу  й  шукаю  смак  життя.

Фантазія  стривожена.  Все  мчить.
Для  неї  неможливого  немає.
Куди  завгодно  поведе  за  мить
Для  неї  рік  хвилиною  триває…

Реальність-ворог  з  ворогів
Із  ним  не  знайдеш  компромісу.
Усе  завгодно  ти  б  стерпів,
Щоб  не  відкрити  сутності  завісу…


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2015


Чим пахне Львів?

Чим  пахне  Львів?  Чи  кавою?
Чи  пахне  духом  вбитої  Полтви?
Її  фантом  блукає  неприкаяний
У  ніздрях    давньої    пітьми…

Чим  пахне  Лева  дім?  Чи  солодом?
Чи  пахне  згустком  гордої    краси?
Яка  хоч  горда,та  без  холоду
Веде  туриста    у  епохи  та    віки…
     
Чим  пахне  пристань  Європейська,
В  якій  так  стогне  культ  величчя?
У  храмах  куполів  й  на  фресках
Твоє  усміхнене    побачу  я  обличчя…

Чим  пахне  Місто  міст?Легендою!?
В  якій  змішались  запахи  століть…
Твоя  мандрівка  не  буде  даремною,-
Тому  запрошую  тебе  –  приїдь!



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2015


Напевно даремно…

Напевно  даремно
Тримаюся  тебе.
Напевно  взаємно  –  
Втішаю  так  себе…

Чекаю  й  не  знаю,
Чи  варта  ця  любов.
Благаю.  Вмовляю
Сердечних  молитов…

Шукаю  й  тримаю
Душевну  теплоту.
Для  тебе  вмикаю
Життєву  простоту.
 
Кохати  й  хотіти
Від  тебе  утекти…
На  крилах  злетіти
І  щастя  віднайти…


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2015


Коли не запануєш у собі…

       У  галасі  не  знайдеш  тиші,
       Й  не  знайдеш  спокій  у  війні.
       Усе  буде  марним  та  лишнім,-
       Коли  не  запануєш  у  собі...
                                       Коли  не  запануєш  у  собі,-
                                       Забудеш  правду  та  красу.
                                       Не  буде  світла  вже  у  тобі
                                       У  серці  щоб  знайти  весну…
Душевні  сили  днями  гаснуть,
Надії  фоліант  як  тінь  німа.
Та  очі  й  розум  мій  ще  ясні,
До  того  ж  йду  я  не  сама…
                                     Твоя  підтримка  є  безмежна-
                                     Долаю  з  нею  атоми  біди.
                                     Любов  Твоя  така  чудесна,  
                                     Що  з  легкістю  досягну  я  мети!





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2015


Ранкова круговерть

                     Жевріє  ранок,  розливаючись  красою,
                     Пучечок  світла  променіє  над  росою.
                     Раденьнько  пташечка  щебече  вдалині
                     Пташино-дзвінкі    втаємничені  пісні…
Прокинулась  хмаринка  білокрила,
Краплинами  дощу  лице  своє  омила.
Поплила  десь  в  небеснім  верховітті
І  розчинилася  в  повітряному  цвіті…
                         Розносить  вітровієм  аромат  пилку,
                         І  сотні  бджілок  у  нього    на  шляху…
                         Ці  золотаві  медоносні  трудівниці
                         Працюють  в  повну  силу  як  годиться!
Гойдаються  до  сонечка  деревні  віти
Під  ними  росу  п’ють  ранкові  квіти…
Так  стоголосно  розпочалась  днина!
І    тільки  щойно  з  сну  піднялася  людина…
   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2015


Коли немає в серці чистоти, . .

Коли  немає  в  серці  чистоти,
А  в  спілкуванні  простоти.-
Порочності  тягар  тобі  нести
Й  бороти  течію  тривкої  пустоти...
Блукати  мороком  нерозуміння,
Тривалого  душевного  збідніння.
Безликого  тілесного  хотіння
Таке  собі  повільне  зубожіння...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2015


зірки засвітять ще яскраво…

Зірки  засвітять  ще  яскраво,
I  птахи  сядуть  нам  до  ніг.
Тебе  в  житті  не  буде  мало,-
I  зникнуть  сотні  цих  доріг..
Ми  доторкатимемось  вітру,
Твоя  рука  буде  в  моїй  руці..
Співатиме  душа  мелодію  завітну-
За  щастя  й  радість  вічні  ми  борці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590250
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2015


Ти один з небагатьох…

Ти  один  з  отих  людей  без  масок,
Без  прикрас  і  вигаданих  слів.
Ані  фальші  у  тобі,  ані  описок,
Скільки  вчу  я  твою  душу  днів...  
Ти  один  з  небагатьох  -  сміливець,
Стрімголов  й  щосили  бореш  смерть.
Ти  один  з  небагатьох-щасливець,  що
Увійшов  в  мою  життєву  круговерть...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580574
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2015


Ми йдем з тобою пліч-о-пліч

Ми  йдем  з  тобою  пліч-о-пліч.
Крізь  обрії  прожитих  днів,
Крізь  сотні  згод  і  протиріч.
Ти  все  чекав  мене  і  зумів
Перевернути  весь  мій  світ.
Думки  мої-легкі  і  кольорові...
Але  поки  незрів  любові  цвіт
До  фінішу  ми  все  ще  не  готові...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579667
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2015


Не мушу й не буду…

Загусло  від  болю  повітря  в  кімнаті,
Загусли  й  застили  всі  мрії  крилаті...
Ні  крихти  бажання  леліяти  душу.
У  мороці  світла  шукати  не    мушу…
Не  мушу  себе  заставляти  сміятись,
Не  хочу  минулим  снувати  й  каратись…
Не  мушу  дорогою  йти  навпростець,
Не  хочу  гадати,  що  це  вже  кінець…
Не  мушу  страждати  і  сни  пропускати,
Не  хочу  в  очах  своїх    опускатись…
Не  мушу  згорати  від  спогадів  вічних,
Від  сумнівів  й  криків  душі  динамічних...
Не  мушу  й  не  буду-не  варто  ламатись,
Життя  смакувати,  в  терпіннях  триматись…
Для  цього    є  дух,  і  завзяття  і  сила,-
Ще  мить  і  злечу-як    виростуть  крила…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575959
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2015


Така собі наївна ностальгія…

Яка  гірка  весна  без  тебе,
Як  суміш  полину  без  меду.
Не  гріє  сонце  вже  на  небі,
І  без  натхнення  котру  добу…

Подавлена  думками-якорями
Пливу  незнаними  морями.
Пливу  і  тону-шторм  на  серці,
Купила  заспокійливе  в  аптеці...

Кудись  світанок  загубився,
І  дивний  сон  мені    наснився,
Що  ти  зі  мною  розмовляєш,
Мене  цілуєш    й  обіймаєш…

I  ніби  й  не  було  у  нас  розлуки,-
Звучать  приємні  серцю  звуки.
Така  собі  наївна  ностальгія,-
Останньою  вмирає  лиш  надія…




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575440
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2015


Тобі всього не вистачало…

В  тобі  терпіння  було  мало,                              Ні  краплі  співчуття  в  душі.                                                                                                        Мене  боліло  це  й  лякало,                                                                                    Цю  біль  я  лила    у  вірші.
В  тобі  любові  було  мало,
I  серця  трішечки  у  тобі...
Лише  коли  тебе  не  стало
Я  відшукала  всі  ключі...
Тобі  всього  не  вистачало,
Хаос  тобі  співав  пісні.
Та  це  тебе  не  зупиняло
Творити  світло  у  житті.              

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575297
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2015


Коли душа болить

Я  відчуваю  як  душа  болить...
Болять  думки,  і  вже  за  мить
Ти  проклинаєш  дні  і  ночі.
Ховаш  погляд,  тільки  очі
Безсило  сльози  пропускають.
Вони  як  дзеркало  відображають
I  біль  і  смуту,  й  краплю  безнадії.
Перечити  своїй  душі  не  смію.
Сиджу  собі  і    виглядаю  у  віконце,
Затерпло  в  хмарах  небо  й  сонце...
Болію  болем,  в  розпачі  купаюсь,
Та  все  ж  живу,  і  все  ж  таки  тримаюсь
Життя-це  не  лише    веселість  і  надія,
Це  також  сум  ,  і    світлу  протидія.
Життя  прожити-всього  надивитись,
Шукати  б  і  знайти,  іти  б  і  не  згубитись...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574976
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2015


Не стій наді мною й не плач…

Не  стій  наді  мною  й  не  плач,
Я  не  тут,  не  треба  не  плач...
Я-це  небо,що  блакиттю  проймає,
Я-це  промінь,  що  світло  кидає...
Я-це  вітер,  що  листя  тріпоче.
Я-це  сніг,  що  б'є  тобі  в  очі.
Я-це  світло  й  краплина  дощу.
Я-це  листя,  що  цілує  росу.
Я-це  звук,  що  ти  чуєш  у  сні,
Я-це  місяць,  що  сяє  вночі..
Не  стій  наді  мною  й  не  плач,
Я  не  тут,  не  треба  не  плач...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574944
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2015


Ода місту Лева

Львів-то  зовсім  інше:  інший  світ,  інша  атмосфера,  інші  люди.  Це  частинка  ідентичної  та  справжньої  України  без  фальші  та  лукавості,  без  байдужості  та  холодності...
Львів-це  світ  духовності  та  приємності,  коли  ти  відчуваєш  себе  потрібним  та  гідним,  тим,  ким  ти  є  і  не  боїшся  проявляти  це.
Львів-це  українська  рідна  сторона,  де  відчуваєш  себе  істинним
патріотом  і  не  боїшся,  що  тебе  осудять,  зрозуміють  неправильно  чи  безпідставно  принизять...
Львів-це  домівка  українськості  та  європейськості,  де  цінується  людськість,  культура,  моральність  та  свобода  слова.
Львів-то  пристановище  всього  світлого  та  доброго,  вічного  та  нетлінного...
Львів-це  місто-святилище,  яке  благословенне  Богом  і  освячене  молитвами  та  вірою.  А  відтак  воно  незламне  та  сильне.  
Львів-великий  монумент  мистецтва  та  старовинності,  краси  та  легенди.
Львів-це  малесенькі  та  красиві  вулички,  охайні  та  чепурні,  де  в  кожної  з  них  є  своя  історія  та  принада...
Львів-то  місто  найсмачнішої  у  світі  кави  та  найсолодшого  шоколаду,  смак  яких  неможливо  забути  чи  не  розпізнати.  
Львів  то  місто,  де  святієш,  веселієш  і  цвітеш...
Це  місто  від  якого  ніколи  не  втомлюєшся  ,  воно  наповнює  та  одухотворює,  облагороджує  та  підносить....
I  де  б  я  не  була,  де  б  мене  не  занесла  доля,  ти,  Львове,  завжди  будеш  у  моєму  серці  та  думках...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572917
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 08.04.2015


Світлі роздуми

У  нашому  часі  люди  стали  холодними  та  байдужими  до  всіх  і  до  вся...  Вони  не  тільки  перестали  розумітися,  а  й  геть  не  вміють  поважати  і  прощати  один  одного....Вони  слухають,  та  не  чують,  дивляться  та  не  бачать.  Вони  сліпі  та  глухі  до  страждань  та  правди,  до  милосердя  та  чуйності...  Мені  так  хочеться  щоб  горіли  іскорки  усмішок  та  панувала  любов  навкруги.  Щоб  люди  помічали  та  відчували  інших  людей,  підтримували  і  все  це  було  безкорисливо  та  щиро....
Я  хочу  щоб  українська  мова  не  сприймалася  як  як  об'єкт  насмішок  і  ознак  "неелітності"  чи  "немодності",  а  сприймалась  натурально,  як  мова  нашого  серця  і  душевної  сутності,  як  милозвучна,  колоритна  та  велична,  яка  надихає  і  робить  нас  українцями....
Я  хочу,  щоб  кругом  панував  мир  та  гармонія,  шоб  люди  відрізняли  істину  від  явної  та  заангажованої  брехні....  Щоб  люди  більше  шукали  і  прагнули  єдності,  ніж  розбрату  і  примітивних  міжусобиць.  Я  дуже  хочу,  щоб  люди  пізнали  і  полюбили  Творця,  який  допоможе  долати  труднощі,  пізнати  любов,  правду,  і  вже  не  буде  сенсу  бути  холодними  чи  ворожими,  примітивними  чи  незрячими.....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570885
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 31.03.2015


місто Леніна

Місто  Харків....Ти  таке  сіре  і  млосне.  Далеке  і  безсердечне...
Мені  надзвичайно  важко  тебе  сприймати  і  розуміти.  Тим  більше  любити.
Немає  у  тобі  миловидних  людських  усмішок  і  тієї  львівської  привітності.
Немає  ані  аромату  львівської  кави,  ні  ліхтариків  на  Підзамчі...
Не  знайти  тут  вузеньких  вуличок  красивих  чи  величних  замків  золотих...
Не  чути  українських  ні  пісень,  ні  мови...  Завмерла  українськість....
Харкове,  невже  немає  у  тобі  хоч  крихти  світла  й  чистоти  ?
Невже  я  не  знайду  в  тобі  хоч  краплю  серця?  За  яку  я  могла  б  зачепитися  і  виправдати  твою  бездушність  чи  душевну  чорноту...
Та  все  ж  шукаю  і  надіюсь,  що  знайду....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570153
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 29.03.2015


Стоголосся душі

Порція  болю,  порція  радості,
Лиється  струмом  у  душі…
Сонце  та    вітер  бездонності,-
Все    розмішалось  у  вірші.

Крихта  безвиході,  трохи  лукавості
Стогне  в  мені.  Вкрилася  хмарами,
Вкрилася  попелом.  Зникла  у  сні…
В  небі  на  зірці  забавилась  чарами….

Часом  у  тиші,  а  часом  у  півголосі
Ронить  фантазія  звук…
Я  вже  не  та  і  не  можу  у  галасі
Жити  й  творити  без  мук…

Я  не  сліпець  і  дивлюся  на  вогнище.
Те,  що  горить  у  очах.  
Очі  –  так  часто  засмічене    сховище
Видно  у  днях  і  в  ночах…


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566156
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2015


Не людина-я птах

Я  лежу  у  коробці,
У  тіснявій  пітьмі.
Тільки  промінь  по  оці
Б’є  фотони  рясні.

Підвелася,  і  віко,
Що  тиснуло  згори
Підняла,  наче  кіготь
Зняла  раптом  з  нори.

Що  за  диво  чудесне?
Не  людина  ,  -я  птах.
Крила  злоті,  небесна
Мріє  барва  в  очах.

Знявши  крила,  злетіла
У  небесну  глебінь.
Там,  де  зорі  я  сіла,
Де  забуто  про  тінь.

Де  заграва  світанку
Шле  за  обрій  привіт,
Де  озера  в  серпанку
Мріють  з  давніх  століть.
Нискогуз  А.

Світ  маленький,  погідний
З  долу  тихо  бринить,
Мов  макет  іграшковий
Безтурботно  він  спить.

Шемрід  хвиль  повіває
Ароматом  весни.
Верховіття  здіймає
Зелен-пуп  догори.

Хутко  тануть  простори
В  непроглядній  пітьмі.
Барви  никнуть  за  гори,
Щезли  крила  злоті.

У  коробці  я  знову
Віє  холодом  тінь.
Гнітить  морок  покрову,
Зяє  пащі  сутінь.

Тільки  думку  гадаю
Чи  я  птаха  чи  ні?
Зате  крила  я  маю
В  своїм  серці  злоті!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565564
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2015


Крик душі

Відірвана  від  світу,
По  вінця  в  самоті.  
Надворі  тепле  літо,
А  серце  в  пустоті.

Позбавлена  спокою,
Надії  й  сподівань.
Усе  не  так  зі  мною,-
Кажу  це  без  вагань.

Кричу-не  помагає!
Я  загнана  у  кут.
Мене  цей  стан  ламає  
I  зв’язує  без  пут…

Потомлена  від  світу
Від  себе  та  людей,
Не  бачу  я  просвіту  
Серед  оцих  тіней.

Забула  я  про  світло,
Забула  й  про  красу.
Та  я  згадала  пізно,
Що  дарма  це  пишу.

Занадто  слів  без  сенсу,
Слова  не  помага!
Потрібна  віра  в  серці  
I  хоч  якась  мета!

Потрібно  щось  міняти
У  собі  та  в  житті.
І  треба  працювати
Iтимуть  з  сенсом  дні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565558
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2015


Прийде твоя весна

Я  так  чекаю  тої  миті,
Коли  прийде  твоя  весна.
З  очима  повними  блакиті,-
Прекрасна,  мила,  чарівна.

Одразу  ти  її  впізна:
У  неї  за  плечима  крила,
Цвістиме  погляд  та  уста,
Хода  її-легка  та  особлива.

I  вроди  їй  не  позичати,
Дівчина  горда  й  не  проста.
Тобі  вартує  трохи  почекати,
Зрадіє  нутро  та  душа...

Колись  весною  була  я,
Та  щастя  наше  погоріло.
Не  душу  любиш  ти,  а  тіло.
Для  тебе  головне-краса.

Тому  впивайся  тлінним  тілом.
Ось-ось  прийде  твоя  весна,
А  я  займуся  добрим  ділом,
Забуду,  що  колись  була  твоя!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565419
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2015


В дитинство спогад я полину

В  дитипнство  спогад  я  полину,
Що  душу  смутину  зігріва.
На  мить  сипку  хоч  на  хвилину
Сяйливим  блиском  ожива.

У  тім  фвнтомі  -  я  дитина,
Така  собі  наїівна  і  пухка.
і  вечір  підкрадавсь,  минула  днина,
А  вдома  -  свічка  мерехка...

Кімната  в  мороці  по  вінця,
Лиш  світоч  плавно  миготить.
У  власних  променях-промінцях
В  моїх  очицях  він  бринить...
Нискогуз  А.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565408
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2015


Присвяти мені пісню…

Присвяти  мені  нову  пісню,
Присвяти.  Колоритну.  
Бо  в  старих  мало  кисню.
Мало  кисню  і  ритму.

Поцілуй  мене  в  душу,
Поцілуй.  Ніжно  й  чемно.
Я  чекаю.  А  може,  даремно?
Бо  даремно  чекати  не  мушу...

Підігрій  мені  весну,  не  чекай,
Підігрій.  Бо  холодна  й  сира.
Без  вінка  і  тепла,  як  шахрай.
Вже  не  буде  чужа  і  сумна...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562524
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2015


Злетіти в далеч

Злетіти  б  у  далеч,  до  самого  неба,  
До  мутного  туману  і  вершечка  клена.  
До  гір  високоверхих  та  скелястих,  
До  зір  нічних,  сузір'їв  світло-ясних...

Хотіла  б  я  полинути  у  зоряні  світи,
Туди  де  світло  і  немає  темноти...
Відчути  б  смак  і  запах  тої  висоти
Що  кличе  й  манить  ген  туди...

Щоб  тіло  піднімалось  вище  й  вище,
А  серце  билось  швидше  й  швидше.
Усе  у  мене  є,  -  завзяття,  сила,
Лише  одна  біда-погрібні  крила!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561081
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2015


Молитва

Я  помолюсь  -  і  все  піде  як  треба,
Як  треба  -  так,  як  хочеш  Ти.
Ти  подаруєш  мені  кусень  неба  
І  знов  зведеш  зруйновані  мости...

Ти  повернеш  снагу  і  сили  впалі,
Відновиш  світло  у  житті  вкотре.
Ти  загартуєш  міць  мою  у  сталі,
І  Духом  ти  наповниш  нутро  все.

Ти  тиші  звук  мій  не  порушиш,
В  мовчанні  ти  почуєш  шепіт  мій.  
I  біль  і  думи  про  лихе  –  заглушиш  ...
Лише  відчую  в  тиші  дотик  Твій.

Ти  є  у  подиху,  і  видиху  і  вдиху,
У  радостях,  у  силі  і  в  упадку,  
В  твоїх  обіймах  я  не  вірю  лиху,
I  завдяки  Тобі  все  в  порядку.

Ти  світло  дня,  відрада  і  потіха,  
Ти  є  любов,  і  мир,  і  сенс  життя...
Ти  кращий  захист  всіх  від  лиха,  
Й  від  суму  Ти  надійне  укриття.  

Душа  моя  в  молитві    запанує,
Подумаю  про  те,  що  було  і  буде...
В  молитві  Бог  завжди  мене  почує:
"Тобі,  Господь,  я  дякую  за  все".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561051
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.02.2015


маленькі роздуми про творчість….

   Творчість,-то  крик  душі,  що  проймає  і  пронизує  усе  єство  до  ніжно-тремкого  щему…  
     Саме  творчість  є  найвищою  формою  буття,  позаяк  серед  непотребу  і  мотлоху  життя  віднаходить  щось  дійсно  варте  уваги,  подиву  і  захоплення.
     Творчість-це  відтворення  краси,  а  краса  знаходить  своє  втілення  у  творчості  і  мистецтві.  Творчість  увіковічує  те,  що  так  безжально  і  безповоротно  намагається  затерти  і  вгасити  час.
     Поряд  із  духовністю  творчість  є  наче  верховіття  дерева  життя,  овіяне  красою  і  вічністю.  Для  митця  його  творчість  є  чи  не  найдорожчою  і  наймилішою  барвою  життя,  адже  всі  свої  творива    і  найліпші  шедеври  автор  наче  виколупує  з  найглибших  закутків  та  глибин  душі.      
   Слово  "творчість"  одного  кореня  із  словом  "творити",  тобто  вкладати  свої  здібності,  можливості,  хист  у  якусь  справу.  Я  гадаю,  що  кожна  людина  приходить  у  світ  з  цією  місією,  адже  в  кожній  закладено  це  велике  призначення.  Інша  справа,  що  не  кожен  здатен  повністю  реалізувати  цей  щедрий  дарунок  долі  та  Бога,  обділяючи  себе  і  навіть  суспільство.  
       Я  не  знаю,  що  саме  є  тим  важливим  поштовхом,  щоб  талант  людини  запалав  яскравою  зіркою,  прикрасивши  життя.  Але  мені  здається,  що  вона  сама,  відчувши  в  собі  творчі  здібності,  захотіла  б  подарувати  їх  людям.  Вона  повинна  зрозуміти,  що  їй  надана  виняткова  властивість  радувати  світ  творами  своєї  душі  та  хисту.  
       Вагомим  аргументом,  що  підтверджує  значущість  творчості  як  найвищої  форми  людського  буття  є  семиступенева  піраміда  потреб  Е.  Маслоу.  За  його  концепцією    найнижчими  сходинками  диво-піраміди  є  фізіологічні  потреби,  потреби  безпеки,  матеріальної  стабільності.  Творчість  же  у  цій  піраміді  посідає  одну  із  найвищих  щаблів,  що  свідчить  про  «шляхетну  природу»  творчості  та  мистецтва.
   У  Книзі  книг  християнського  світу,  а  саме  в  Книзі  Сирах  написано:  «Робота  митця  похвали  гідна».  Безперечно,  що  без  мистецької  приправи  делікатес  життя  перетворюється  на  прісне  їдло.  Творчість  скрізь  і  всюди,  тільки  треба  її  розпізнати.  Саме  здатність  творити  підносить  людину  на  вищий  щабель  серед  живих  істот,  робить  її  бодай  блідим  відбитком  Творця,  адже  глиняні  фігурки  є  найдосконалішим  Його  творивом.
       Новизна,  несподіванка  і  різноманітність,  що  супроводжують  творчість,  служать  паливом,  причому  найвищої  якості,  на  якому  працює  наше  життя.
Творчість  —  це  не  лінійний  процес,  у  ньому  бувають  підйоми,  спади,  плато.  Найвищий  кульмінаційний  творчий  стан  —  натхнення.  Це  стан  найвищого  піднесення,  коли  пізнавальна  й  емоційна  сфери  поєднані  і  спрямовані  на  розв'язування  творчої  задачі.  Людину  в  стані  творчого  натхнення  нібито  несе  «потік»,  вона  не  все  усвідомлює  у  своїх  діях,  не  завжди  може  сказати,  скільки  минуло  часу  (година,  день,  доба).  Нерідко  з  перебуванням  у  стані  творчого  натхнення  пов'язане  й  виникнення    осяяння.  
   Творчість  не  обмежується  лише  мистецтвом.  До  нього  можна  зарахувати  і  вирощування  квітів,  і  розробку  комп'ютерної  програми,  і  будівництво  нового  будинку,  і  ...  та  хіба  мало  чого  ще  ...  Проте,  саме  мистецтво  є  найдосконалішим,  найяскравішим  згустком  його  сутності.  Саме  воно  заслуговує  найбільшої  уваги  та  похвали.  Мистецтво  є  тонким  витвором,  що  вливається  то  в  співку  музику,  то  в  чудернацьку  картину,  то  в  стрункостійку  скульптуру,  то  в  химерний  віршик…
       Серед  видів  мистецтва  і  творчості  найдовершенішим  є  мистецтво  запахів.  Воно  єдине  для  нас  таке  невловиме  і  неприборкане.  І  досі  люди    не  змогли  до  кінця  осягнути  це  мистецтво.  На  другому  місці  «сидить»  музика.  Для  неї  ані  темрява,  ані  сліпота  не  є  завадою.  Та  все  ж  музика  не  найдосконаліша,  бо  завжди  вкована  канонами  сольфеджіо.  Третім  місцем  хизується  красне  письменство.  Та  усе  ж  белетристику  можна  звести  нанівець  логічністю  лінгвістичних  правил  і  мовних  учень.  Четвертим  і  чи    ненайотесанішим  є  мистецтво  малярства.  Його  можна  звести  до  примітивного  набору  фарб  і  ляпанини  пензля.  Для  нього  є  перепоною  як  темрява,  так  і  сліпота.  Найнижчим  і  найбрутальнішим  є  творчість  скульптури.  Вона  єдина  біло-сіра,  позбавлена  багатогранності.  І  це  можливо  взагалі  не  творчість,  а  лише  запилюжене  ремеслярство…  
     Мабуть  недостатньо  загальних  тверджень  та  відірваних  від  життя    міркувань-мудрувань,  щоб  до  кінця  зрозуміти  сутність  творчості  та  найвищого  її  прояву-мистецтва.  Для  цього  потрібні  власні  переживання  та  ініціатива  щодо  творчості.
   Ще  змалечку  «я  була  змушена»  обтяжувати  свої  малечі  пальці  тоді  здавалося  для  мене  химерним  інструментом-скрипкою.  Але  як  твердить  Сосюра:  «Мій  труд  переріс  у  красу».  Що  більше    скрипка-подруга  спочивала  на  моєму  плечі  і  що  довше  друг-смичок  маневрував  під  моєю  правицею,  то  все  милішою  ставала  для  мене  музика.  І  струни  не  здавалися  вже  звичайними  натягнутими  дротиками,  а  іскристими  струмочками,  що  уливаються  в  музичну  річку.                                                                                                                                          
     Живіть,  любіть  й  творіть!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560878
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 19.02.2015


Iм'я твоє вогонь

Закохана  у  світло,
Iм'я  твоє-вогонь!
Iм'я  твоє  у  вітрі  
Й  у  дотику  долонь...
Життя,  то  може  опера,
А  може  й  горда  фальш.
Під  звуки  дзвону-злота
Ламає  душі  в  нас...
Та  ти  дорожча  всього,
Твоє  ж  ім'я-вогонь!
Й  ради  всього  святого
Скажи...може  ти  сон?
А  може  ти  примара,
Що  гра  світанку  в  млі?
Та  звідки  ж  стільки  жару
I  світла  у  тобі...?!
Твоє  ім'я  світ-росами
Живе,  зловивши  час,
Й  пливе  на  землю  осями,
Торкає  душі  в  нас...
           Присвята  Р.  П.


   





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560140
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2015


Крихітні роздуми…

     О,  світе  чудесний!  Оспіваний  і  прославлений  світловерхими  митцями  зорями,  увіковічений  несхитністю  земних  надр  і  глибочінню  небесного  куполу,  чудесний  світе,  ти  відвічно  прекрасний  і  неосяжний.  Хоч  все,  що  живе  і  трудиться,  радіє  і  сумує  у  твоїм  всеохопнім  лоні  таке  хистке  й  швидкоплинне,  ти  незмінно  прекрасний  і  величний,  о,  чудесний  світе!
     Безліч  віків,  тисячоліть  і  зрадливо-крихітних  моментів  постали  і  предивними  міріадами  розсипались  у  твоїм  безкраїм  безмежжі,  о,  чудесний  світе!
     Наче  химерне  плетиво  світлин  спалахують  і  навічно  згасають  людські  життя,  такі  короткі  і  неповторні  водночас  перед  твоїми  невсипущими  і  всеосяжними  очима.
   Що  є  життя  і  який  у  ньому  сенс,  коли  все,  що  під  небесним  світилом  таке  зрадливе  і  мінливе?  Що  є  життя  і  який  у  ньому  сенс,  коли  в  одну  мить  можуть  обірватися  і  розсипатись,  наче  піщана  халупка  від  найменшого  подиху  вітру,  справи  й  починання  всього  нашого  життя?  Що  є  життя  і  який  у  ньому  сенс,  якщо  людська  слава  і  велич,  книжні  мудрування,  розкіш  і  втіхи,  наче  цвіт  трави  минають?
   І  хоч  все,що  є  в  твоєму  найглибшому  осерді  і  найвіддаленіших  засвітах  є  наче  тінь  і  сон,  марево  й  фантом,  ти  залишаєшся  прекрасним,  о  чудесний  світе!
     Серед  людського  гамору  і  метушні  крокуй  спокійно  і  зосереджено.  Пам’ятай  про  спокій,  надійно  схований  у  тиші.  О,  мізерна  порошино,  перед  величним  маєстатом  Творця  не  порівнюй  ніколи  себе  з  іншими  тобі  подібними  порошинками,  бо  віднайдеш  гіркоту  розчарування.  Завжди  бо  знайдуться  кращі  і  гірші  від  тебе.
   Будь  обережний  в  усіх  починаннях:  цей  світ  сповнений  омани  й  ошуканства.  Та  нехай  і  це  тебе  не  розчаровує.  Невтомно  шукай  ідеалів  життя,  бо  і  сіра  буденність  сповнена  геройства  та  благородних  починань.  В  кожній  справі  будь  сумлінним:  бо  найдрібніша  марниця  має  одвічну  вартість  у  мінливостях  долі.
Крокуй  у  цім  світі  доти,  доки  зумієш,  не  забуваючи  своєї  мети.  Пам’ятай,  що  тут  не  вікуватимеш,  а  твоя  правдива  домівка  незрівнянно  вище,  ніж  можеш  це  збагнути.
   Пам’ятай,  о  чудесний  світе,  я  твоя  дитинка,  що  не  менше,  ніж  дерева  і  зорі  мають  право  бути  тут.  Втямки  мені  це,  чи  ні,  о,  світе,  ти  є  таким,  який  повинен  бути.
     Якби  це  прикро  не  було,  невблаганний  час  забирає  молодечий  запал,  даруючи  навзамін  розміреність  і  поміркованість.  Кріпи,  мов  лицарський  щит,  силу  духу:  серед  потрясінь  і  перипетій  життя,  він  неодмінно  стане  для  тебе  захистом  і  потіхою.
   Не  будь  цинічним  до  почуття  любові  :вона  єдина  перед  лицем  за-  черствіння  й  розчарування  є  вічною  і  незмінною.  Отож  будь  у  мирі  з  Творцем,  тільки  таким  чином  ліпше  збагнеш  Його  твориво.
   Де  б  ти  не  був  і  чого  б  не  прагнув,  у  вуличному  гаморі,  в  хаосі  життя  ти  повинен  зберегти  спокій  своєї  душі.  
   І  все-таки  зі  всією  своєю  манірністю,  спекотою  і  розвіяними  мріями,  ти,  світе,  чудесний,  залишаєшся  незмінно  прекрасним!  І  мені,  наче  крихітній  порошині,  тільки  залишається  дивуватися  химерною  величчю  твого  маєстату  і  чудернацьким  безмежжям  твоєї  краси,  у  якому  вчувається  довершений  перст  Творця.
     Нискогуз  А.Т.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560137
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 16.02.2015


Я марю снами і весною…

Я  марю  снами  і  весною,
I  час  застиг  переді  мною.
I  відблиск  щастя,-він  прекрасний...
В  моїх  очах  він  не  погасне!

Так  пахне  цвітом,  чистотою,
Фіалками  й  ранковою  росою...
Стрибає  серце  від  натхнення,
Для  мене  ти-благословення...

Слова  тут  марні  й  безпорадні,
Ванільні  й  дуже  простосердні.
Давай  побудемо  у  мовчанні,
Щоб  не  злякати  нашого  кохання...
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559371
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2015


Поезія про

Я  той  дітвак,  що  має  місяць  в  роті,
Я  та  пташина,  що  живе  в  дуплі.
Я  крайня  тріска  у  залізнім  плоті,
Я  крапелька  роси  на  яблуці  кваснім...
Я  промінь  зорі  барвокрилий,
Я  кусень  темряви  в  пітьмі.
Я  трем  листка  дитинячо-грайливий,
Я  ясність  й  темрява  в  умі.
Я  та  сльозинка,  що  терпка  й  солона,
Я  той  усміх,  що  висить  на  губі...
Я  подих  прілої  соломи,
Я  синьо-згасла  барва  у  вогні.
Я  сиве  шкельце  у  музичній  ноті,
Що  в  сонячнім  голубиться  теплі.
Я  той  дітвак,що  має  місяць  в  роті.
Я  та  пташина,що  живе  в  дуплі.
Нискогуз  А.Т.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559311
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 13.02.2015


Ти не мусиш мене любити…

Ти  не  мусиш  мене  любити,
Я  не  мушу  тебе  чекати...
Розійшлися  наші  орбіти,    
Обірвались  усі  канати.

Ти  обрав  собі  іншу  країну,
Геть  далеку,  чужу  і  зміїну.
I  немає  про  що  говорити,
Бо  цю  тему  варто  закрити...

Нам  немає  чого  єднати,
Будувати  чи  руйнувати.
Нам  немає  кого  винити,
Забути  б  все  і  простити...

Варто  жити-не  існувати!
Варто  серце  ремонтувати.
Змінивши  власні  координати,
Життя-буття  нове  починати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559240
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2015


А небо кличе в далечіння…

А  небо  кличе  в  далечіння,
Зове  до  себе  та  манить...
Ти  був  живим  в  моїх  видіннях,
Воскресли  спогади  на  мить...

Я  чула  звуки  твого  серця,
і  голос  твій  дзвінкий,  пянкий...
Поволі  зближувалися  наші  лиця,
В  уяві  сяяв  образ  твій  легкий

В  цю  мить  була  я  так  щаслива,
Що  геть  забула  головне,-
Це  все  уява  грає  так  бурхливо!
Вона  мені  тебе  не  поверне...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558932
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2015


Забув про світло

Забув  про  світло  і  блукаєш  в  тіні,
Мене  забув  і  серце    твоє  в  гніві...
Твоя  ця  втеча  у  чужу  країну
Нашу  любов  зажене  у  руїну.

Не  бачиш  навколо  нікого,
Лише  себе,-  себе  самого...
I  у  очах  твоїх  не  бачу  я  надії,
А  в  серці  темно  й  холод  віє...

Будь  ласка,  скинь  цю  пелену
Таку  гріховну,  темну  та  брудну!
Я  все  віддам,  усе  зроблю  для  тебе,
Щоб  у  твоїх  очах  розквітло  небо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558698
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2015


Бо мене нема

                                                 Важко  це,  мабуть,  
                                                 та  мене  забудь,
                                                 Біль  свою  втамуй,  
                                                 тільки  не  сумуй.
                                                 Навіть  не  чекай,  
                                                 погляд  не  шукай,
                                                 Серцем  не  благай  
                                                 й  духа  не  вгашай.
                                                 Трішки  зупинись,  
                                                 Богу  помолись…
                                                 Бо  мене  нема,  
                                                 вже  мене  нема.
                                                 З  небом  не  борись,  
                                                 тільки  не  зігнись.
                                                 Навіть  не  дивись  
                                                 у  глибоку  вись.
                                                 Тільки  в  темноті  
                                                 свічусь  я  вгорі.
                                                 Важко  це,  мабуть,  
                                                 та  мене  забудь.
                                                 Я  уже  не  та,  
                                                 ким  колись  була,  
                                                 Бо  мене  нема,  
                                                 вже  мене  нема.
                                                 Небо  вже  мій  дім,  
                                                 а  я  зірка  в  нім…  

                                                                                                                   присвячено    Є.  Д.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532778
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2014


Гуляй миленький

Мій  миленький  не  прийде,  
Бо  миленький  гуляє.
Моє  серденько  тремтить,
Моя  душенька  болить.            
                     І  дитиночка  вже  спить…
                     Вітерець  у  вікні  шумить.
                     Співи  чути  десь  в  дворі,
                     Й  світлі  зіроньки  вгорі.
Нічка  темна-чарівниця
Потрудилась  як  годиться,
Миленького  забрала
Й  далеченько  завела.
                           Ти,  гуляй,  гуляй  миленький,
                             А  ти,  сину,  спи  тихенько…
                             Прийде  ранок,  світла  днина
                             Й  промине  чорна  година.
Сину,  сину,  мій  рідненький,
Моє  золотце,  серденько!
Все  погане,  зле  –  загине,
Бог-Отець  нас  не  покине!
                                 Ми  на  світі  не  самі,
                                 Батько  твій  є  там  –  вгорі.
                                 Він  керує  світом  сим,
                                 Й  ми  одна  сім’я  із  ним!
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532485
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2014


Лемент літа

                                                       Літо  любе  лине  лугом,
                                                       Легіт  листячко  лестить,
                                                       Ліліпут,  либонь,  лукумом
                                                       Ласує  –  луна  ляшить!
                                                       Лісом  лебідь  лавірує.
                                                       Ленту  луду  льодяну
                                                       Люлька  лагідно  лаштує.
                                                       Ляк  лоскоче  лисину,
                                                       Літня  лампа  люд  леліє.  –
                                                       Ліс,  левада,  лан,  лука.
                                                       Люстром  лугу  литавріє
                                                       Лапа  левова  липка…
                                                       
                                                       Нискогуз  А.Т.
                                                   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532481
рубрика: Інше, Пейзажна лірика
дата поступления 25.10.2014


Подаруй мені

Подаруй  мені  музику  серця
І  усмішки  твоєї  тепло...
У  тобі  -  моя  Муза  озветься
І  творитеме  у  віршах  добро...

Подаруй  мені  згублену  ніжність,
Блиск  безумно-блакитних  очей…
В  нас  з  тобою-  попереду  вічність,
І  солодкість  буремних  ночей.

Подаруй  мені  втомлений  ранок,
Й  кусень  неба,  й  рожеву  зорю...
Я  люблю  цей  травневий  світанок
Й  нерозбещену  душу  твою…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532073
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2014


Життя як дар

                                                     Життя  –  це  дар,  це  дар  Творця,
                                                     І  нами  не  осягнутий  ще  до  кінця.
                                                     Цей  дар  безцінний,  він  –  усе,
                                                     Усе,  що  маємо,  не  забувай  про  це.
                                                     Життя  –  це  поклик,  поклик  долі,
                                                     До  боротьби  він  кличе  й  волі.
                                                     Життя  –  це  чорно-біла  смуга,
                                                     Де  змінюється  радість  й  туга.
                                                     Життя  –  свобода  дум  і  дій
                                                     І  вкритих  пилом  мрій  й  надій
                                                     Життя  –  це  важкість  і  терпіння,
                                                     Це  радісне  в  очах  горіння.
                                                     Життя  –  любов  безмірна  й  світла,
                                                     До  когось  сильна,  а  до  когось-блідна.
                                                     Життя  –  чекання  і  страждання,
                                                     І  сум  це,  й  нерозділене  кохання.
                                                     Життя  –  це  успіхи  й  падіння,
                                                     Бажання  різні  і  хотіння!
                                                     Життя  –  це  радість,  радість  тиха,
                                                     Яка  то  в  серці  спить,  то  ледве  диха,
                                                     То  голосно  волає  на  весь  світ!
                                                     Життя  –  то  святості  обіт!
                                                     Що  часто  не  виконуєм  як  слід!
                                                     Життя  –  це  і  комедії,  і  драми,
                                                     Які  розігруються  часто  нами.
                                                     Життя  –  це  крихта,  крихта  щастя,
                                                     Що  в  руки  легко  так  не  дастся.
                                                     Життя  цінуй  і  дякуй  Богу,  
                                                     До  святості  іди,  зганяй  тривогу.
                                                     Люби  весь  світ,  людей  люби
                                                     Себе  люби  й  до  правди  йди!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532070
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.10.2014


Світанок

                                                             Сумно,  страшно  серед  степу,
                                                             Струни  серця  сиплять  сни.
                                                             Спить  самотній  синій  смуток,
                                                             Сонна  сутінь  стук  спиня.
                                                             Сонце  сни  сортує  стиха.
                                                             Сад  сердито  сипле  слив.
                                                             Струмінь  світла  стяг  скидає,
                                                             Струмок  світиться,  співає,
                                                             Світло  світле    сон  спиняє…
                                                             Серед  співу  сон    сідає.
                                                             Світанково  світ  сіяє…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531894
рубрика: Інше, Поетична мініатюра
дата поступления 23.10.2014


Ода коханню

Ти  тут,  на  відстані  простягнутих  долонь,
І  Всесвіт  стиснутий  до  подиху  між  нами.
Вже  хтось  розпалює  язичний  цей  вогонь,
І  грунт  розхитує  під  нашими  ногами...
Вже  рухнув  лід,  і  ти  збентежений,  німий,
Чекаєш  дива  і  не  смієш  ворухнутись,
Хоч  усвідомлюєш  -  цей  світ  такий  старий,  
Що  вже  нічому  тут  новому  не  відбутись.
Але  тому  і  обертається  Земля,
Що  кожна  мить  на  ній  і  перша  і  остання.
Нас  тільки  двоє  свідків  -  Ти  і  Я...
Мовчи,  не  рухайся,  не  налякай  кохання...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531890
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2014