Ivanna Tymoschuk

Сторінки (1/38):  « 1»

Розхристане небо

Розхристане  небо
Розсипало  щастя
Для  тих  хто  його  так  просив…
І  кожен  за  нього  
Впинається  в  землю
Урвавши  шматок,  полетів…
Пройшла  тільки  мить
І  земля  почорніла
Все,  що  було  у  ній  рознесли…
Тільки  пташка  над  нею
Кружляла  й  молила
Щоб  всі  квіти  весною  зросли…
Та  приходить  весна
І  так  гірко  навколо  
Не  пустила  коріння  земля…
Через  жадність  людей
Вся  земля  опустіла,
Оніміла  й  країна  моя…
©  І.  Самчук-Тимощук

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656348
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 01.04.2016


НАДІЇ не має межі

Весна  боса  по  місту  мандрує
заглядає  у  вікна  німі,
хтось  в  тих  вікнах  натхненно  малює
непрожиті  життям  скрижалі…
Хтось  співає  про  волю  в  не  волі
І  чекає  на  вирок  судді…
Тільки  воля  з  душі  проростає  
І  НАДІЇ  не  має  межі…

©  І.  Самчук-Тимощук

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656347
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.04.2016


Коли просинаюся зранку


Коли  просинаюся  зранку,
Шукаю  думки  цинамонові,
Дивлюся  у  вікна  замріяні,
Весною  й  тобою  мальовані…
Торкаюся  неба  на  ганку,
І  босою  йду  до  майбутнього,
До  тебе,  мого  не  забутнього,
До  серця  життям  не  вагомого,
До  пам'яті  щастям  вагітної,
До  кави  у  чашці  гарячої,
Коли  просинаюся  зранку…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2016


***

Скільки  світла  у  їхніх  очах,
Скільки  волі  у  їхніх  долонях…
Вони  там  помирають  за  нас,
А  що  ми…  ми  чекаємо  дома…

На  колінах  стаєм  до  ікон,
Просим  в  Бога  прощення  і  миру…
Знову  вистріл  і  прапор  в  руках,
Небо  синє  і  жовте  колосся…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640343
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2016


Тиша…

Тиша…
Мої  думки  мандрують  по  місту…
Я  ковтаю  його  первозданність…
І  молюся  про  тих  хто  незнами…
Як  змиритися  з  світом,  як…
Тиша…
Все  з  німіло  і  біла  зима…
Замело  біль  від  втрати…
І  дякую  Богу,  що  вже  скоро…
Так  скоро  весна  і  садитиму  квіти…
Тиша…
Пам'ять  все,  що  ми  маємо…
Все  що  ми  будемо  мати  колись…
Я  люблю  оцей  світ  без  докору…
Бо  любов  це  усе  в  мені…

©  І.  Самчук-Тимощук

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638517
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2016


Ти моя засніжена ніжність

Ти  моя  засніжена  ніжність,
моя  радість  з  смаком  карамель.
Я  кохаю  твою  незбагненність,
Що  мандрує  душею  пустель.

Ти  моя  ароматна  спокуса,
Моя  кава  і  вранішній  день.
Я  кохаю  твою  безтурботність,
Що  лунає  із  наших  пісень.

Ти  моя  недописана  доле,
Моя  книга  життя  про  життя…
Я  кохаю  тебе  наче  небо,
В  ньому  ми,  в  ньому  ти  і  я…

©  І.  Самчук-Тимощук

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2016


Лист Україні

Минулий  2015  рік  став  для  тебе  країно  випробувальним,  наче  екзамен  від  Бога  на  справжність,  вольовитість  і  народність.  В  цей  час  чітко  стало  видно  і  тих  хто  є  патріотами,  і  тих  хто  носить  лише  маски  патріотичних  героїв,  що  показово  хизуються  вишиванками  та  видирають  останнє  із  рук  обкраденої  країни  та  тих  інсайдерів  які  мовчки  дивляться  на  чий  бік  підскочити.  Скільки  тобі  ще  потрібно  витримати,  а  скільки  уже  ти  пройшла!  Будь  пильна  і  знай,  що  ніколи  й  нікому  не  вдасться  тебе  скорити!
Згадаю  Майдан  Незалежності,  місце  де  воля  скроплена  кров’ю  твоїх  синів,  де  під  кулі  ішли  щоб  показати,  що  жоден  політичний  режим  не  зможе  гнобити  український  народ.  Тих  героїв  наші  діти  будуть  оспівувати  уже  в  іншій  країні,  яка  всьому  світу  відкрила  іншу  грань  свободи  і  межі  людського  терпіння.  Назавжди  їх  імена  викарбувані  в  історії  уже  нової  країни  з  іншими  поглядами  і  реальністю.
Так,  2015  рік  був  однозначно  випробувальним  і  це  ми  всі  відчули.  Вірю  в  нас,  вірю  у  тебе  моя  Україно!  Нехай  цей  Новий  рік  буде  для  тебе  початком  нового  етапу  який  приведе  тебе  до  самих  вершин,  до  нових  можливостей,  до  нових  мирних  буднів!  Щоб  твій  народ  був  не  лише  борцем  за  волю,  за  справедливість,  за  народність,  а  й  тим,  що  відкриє  нове  вікно  у  світі  до  якого  будуть  линути  почути  мелодійні  українські  пісні,  почути  українську  солов’їну  мову  і  побачити  той  мальовничий  край.  Слава  Україні!  Героям  слава!
©  І.  Самчук-Тимощук

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636961
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 19.01.2016


Не дари мне без рая букет

Не  дари  мне  цветы,  умоляю,
В  них  я  вижу  предсмертную  боль…
Их  шипами  я  мысли  вскрываю
И  зачем  в  вазу  ставить  их  соль.

Слезы  Бога  в  стаканы  собрала,
В  небесах  не  ищу  свой  ответ…
Ты,  прости,  милый  мой,  но  сказала
Не  дари  мне  без  рая  букет.

©  І.  Самчук-Тимощук,  2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633668
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2016


Сніг…

Сніг…
Сліди  твоїх  обіймів  
І  вікна  плачуть  
Щастям  неземним…

Вечір…
Мандрує  вулицями  
Твоїх  мрій,  я  …
Чекаю  на  тебе…

А  ти…
Будеш  знову  питати  
Чи  усе  є  гаразд…
Як  чай  з  медом  …

Як  там
робота…і  ми  до  
терпкого  вина  кислоти  
будем  пити  гарячий
глінтвейн…

Я  ніяк
Не  збагну,  тої  слів  
Висоти,  як  любов
До  нестями  з  пером.

©  І.  Самчук-Тимощук

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2016


Абрикосові ранки

Я  закохана  в  літо,  
в  аромат  абрикосових    ранків,
будем  разом  варити  варення  із  днів…
Я  до  часу  байдужа,  бо  не  він  у  мою  філіжанку,
Наливатиме  щастя  по  вінця  із  слів.
Любозвабливе  небо  і  ти  наче,  вітер,
Гладиш  моє  волосся  і  щось  бурмотиш.
Я  кохаю  безтями  та  інколи  буду  байдужа,
Щоб  ти  в  душу  мою  ще  більше  кохання  налив,
І  краплями,  росами,  ранками  усі  наші  рани  на  двох  розділю
Та  лиш  абрикосові  ранки  на  згадку  про  літо
Й  про  щастя  у  ньому  лишу.

©  І.  Самчук-Тимощук

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2015


По-біліло, кругом біль біліє

По-біліло,  кругом  біль  біліє,
І  на  чорному  скаті  зотліло  життя,
Сльози  котяться  світом,  жевріє
Те  що  совістю  зветься,  померла.
Бандицька  чума,  що  вбиває  народ,
Що  тортурами  вже  розіп’яла  свободу,
Не  вбивайте  людей,  не  стріляйте  в  народ,
Бо  не  має  вам  правди  і  роду.
Я  прошу  і  молюсь,  за  Вкраїну  свою.
І  від  Бога  прийде  справедливість.
Ви  сконаєте,  так  як  стріляли  в  людей
І  все  те,  що  послали  вернеться  ж.
Не  вбивайте,  прошу,  не  стріляйте  в  людей,
Бо  ж  все  це  на  шляху  вам  озветься.
Ураїна,  моя!  Я  з  тобою  тримайсь!
І  майданом  душа  твоя  зветься!

©  І.  Самчук-Тимощук

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2015


Ти відкрив в мені жінку

Ти  відкрив  в  мені  жінку,
Мадонну  і  жрицю…
Ти  відкрив  в  мені  ніжність  
І  дику  левицю…
Море,  що  розлилось
В  океан  так  бездонне,
Що  кохання  це  все  
Йде  від  Бога  невтомне…
Я  мов  хвиля,  цунамі
І  інколи  штиль,
Ти  умій  мене  втримати  
Коли  я  нестримна
Та  пускати  на  волю,
Як  пташку  у  небо…
Ти  відкрив  в  мені  жінку,
Мадонну  і  жрицю…
Тож  умій  це  все  бачити  
Вірно  щодня…

©  І.  Самчук-Тимощук

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2015


Чарівне місто просить зранку кави


Чарівне  місто  просить  зранку  кави
І  ніжиться  у  ранішніх  туманах.
Його  здобутки  снів,  герої  слави,
Оті  примари  на  усіх  екранах.
Сьогодні,  особливо  не  до  світу,
Не  до  людей,  дрібно  звеличених  турбот.
Душа,  його  з  надміцного  граніту,
Спочинку  просить  білий  ешафот.
Дозвольте  малювати  ваші  мрії,
Якщо  ще  є  такі,  що  мріяти  ще  можуть…
Або  мовчіть  до  поки  ранок  сіє,
Вчорашні  промені,що  в  каві  замість  цукру.
©  І.  Самчук-Тимощук

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2015


Іду пішки до неба

Іду  пішки  до  неба,
Повертаюсь  над  ранок,
росою  стелюсь…
Більше  щастя,  
коханий,  не  треба,
тільки  поруч  про  себе  
твоєю  лишусь…
В  своїх  снах  намалюю
Усмішку  твою
И  до  серця  прикласти  волію
Я  тобою  не  марю,
Тільки  трішки  душею  хворію.

І.  Самчук-Тимощук

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2015


Надихай мене літніми нотами


Надихай  мене  літніми  нотами,
Що  дощами  по  вікнах  твоїх
І  ночами,  що  так  абрикосово,
Залишають  світанки  для  втіх.

Відшукай  мене  ту  зачаровану,
Ту  розплетену  звабами  слів,
І  кохай  як  ніколи  задумливу,
Ти  ж  мене  сам  до  раю  привів.

І.  Самчук-Тимощук

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2015


Осінь

Осінь…
ти  любиш  її  незбагненність,
її  підшкірну  реальність,
її  надпиту  любов…
Ранок…
Ти  горнешся  до  нового  дня,
До  тих  над  німих  перехожих,
Що  мовчки  живуть…
День…  
Просить,  залишити  пам'ять,
Залишити  фото  про  час…
Який  проковтнула…
Воля…
Моя  недописана  доля,  
Яка  будить  душу  людей…
Яка  просить  Бога  любити…
 
І.  Самчук-Тимощук

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2015


Ранок, кава на столі

Ранок,  кава  на  столі,
Всі  мольберти  й  скрижалі
У  тобі  та  не  в  мені…
Я  розсипана  по-грамах,
По-порційно,  по-словесно…
Що  за  спека,  ти  мовчи,
Бо  і  злива  не  змочи
Тих  прогрітих  грішних  днів!
Ти  для  мене  корабель,
Що  рятує  від  пустель,
Що  відвозить  від  людей,
Від  ідей  і  не  ідей.
Я  не  вітер,  ти  не  дощ,
Ринем  разом  до  тих  площ,
Що  відкрили  волю  нам.
Снами  там,  а  серцем  тут
Ми  малюєм  свій  маршрут.
Ранок,  кава  на  столі,
Всі  мольберти  й  скрижалі
У  тобі  та  не  в  мені…

І.  Самчук-Тимощук

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2015


Так багато шляхів в цьому світі

Так  багато  шляхів  в  цьому  світі
Й  доріг,  часом  можна  у  них  заблудитись.
Знаєш,  важко  іти,  бути  завжди  одній,
Бути  важко  вже  навіть  собою.
Тільки  квіти  ростуть  у  затінку  душі
Ті,  що  ми  посадили  з  тобою.
Знаєш,  ранок  не  ніч,  тай  любов  не  любов,
Час  крізь  пальці  руки  протікає.
Ти  як  завжди  один,  я  як  завжди  одна
І  життя  полюсів  не  єднає.
Тільки  сумно  чомусь  і  засну  я  одна,
Руки  мерзнуть  хоч  літо  на  дворі,
У  твоєї  душі  серед  спеки  зима,
У  моїй  тихо  падають  зорі.
Так  буває  в  житті  і  за  все  ти  пробач,
Що  не  можу  тебе  відпустити,
Ти  мене  прожени,  бо  невчасно  прийшла,
Бо  не  знаю  як  треба  любити.

©  І.  Самчук-Тимощук

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2015


сонце без тебе холодне

Знаєш,  сонце  без  тебе  холодне,
Чай  холодний  стоїть  на  столі,
Бо  чекає  на  тебе,  Коханий,
І  на  руки  теплі  твої…
Хоч  поганець  ти  інколи  знаєш,
Світ  без  тебе  чомусь  замалий.
Я  люблю  коли  ти  засинаєш,
Коли  бачиш  світанки  у  сні.
Сонце,  знаєш,  без  тебе  холодне,
Чай  холодний  стоїть  на  столі,
Навіть  час  зачекався  на  тебе  
І  на  руки  теплі  твої.

©  І.  Самчук-Тимощук

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620400
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2015


Ті, що мовчать


Вікна  спітніли  від  твого  дотику,  
від  твого  подиху,  що  спалює  мої  вагання,
я  п’янію  від  твоїх  скель,  що  так  важко  було  здолати,
я  тремчу  і  ще  досі,  ті  канати,  що  ми  виплітали  
нам  обом  шлях  до  раю  проклали.
Повернутися  ,  знаєш,  не  можу,
Ні  не  хочу,  бо  так  звикла  в  тобі  просинатися,
Малювати,  люблю,  на  вікнах,  що  плачуть
Від  нашого  з  тобою  чекання,  
Терпкого  вина  розтавання,  що  коле  ковтаючи  мрії,
Шукай  мене  в  снах,  тих  що  пахнуть  весною,
Тих,  що  ваблять  своїм  ароматом,
Та  світанків  де  чай  з  бергамотом  дасть  гірчинку
І  поверне  до  днів,  що  без  тебе  так  похмуро  
Заглядають  в  небо  та  чекають  ,
Знай,  ті,  що  мовчать  і  найбільше  кохають.

©  І.  Самчук-Тимощук

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2015


Дощ

Дощ,  думки  по  вікнах
Пливуть  кораблями,
Шукають  причал  
Для  душі…

©  І.  Самчук-Тимощук

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2015


Послухай Осінь


Послухай  Осінь!
Вона  в  мінорі  кружить  вальс
І  листям  прикриває  душу...
Cонце,проснулося  під  джаз!
Відчуй  на  смак!
Солодко  –  кисле  небо  порижіло,
Загорнуте  в  емоції  не  сміло,
Нас  обійме  як  перший  раз!

©  І.  Самчук-Тимощук

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2015


Осінній джаз


Осінній  джаз,
По  вікнах  дощ
І  ти  мій  кавовий  
Смаколик…
Течем  до  площ,
До  центрів  міст
Тримаючись  за  руки…
Гіркий  на  смак
Солодкий  гріх
Осіннє  небо  у  долонях...
Твої  вуста  терпкі
На  смак,  бо  я  без  меду
Так  правдиво...

©  І.  Самчук-Тимощук

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2015


Просинатися


Просинатися,
Бачити  погляди,
Шукати  тепло  твоїх  долонь
І  вірити,  що  завтра  буде  так  само…
Мереживом  дотики,  слова  твої  –  котики
І  я  наче  ліра,  а  ти  наче  бог
Шукаєш  знамення  в  моїх  одкровеннях,
Чи  знайдеш  скарби  у  думках
І  золото  й  срібло  в  коханих  очах.
Чи  варто  питати  коли  видно  й  так,
Що  в  твоїй  душі  квітнуть  квіти…
Ти  вмієш  чекати  мене,
Надихати  і  бачити  рани.
Я  вмію  любити  та  про  це
Буду  краще  мовчати…
Просинатися,  
Бачити  погляди,
Шукати  тепло  твоїх  долонь.

©  І.  Самчук-Тимощук

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2015


Так буває, що зорі розходяться

Так  буває,  що  зорі  розходяться
і  не  світять  вночі  ліхтарі.
Так  буває,  що  люди  є  різними
та  не  винні  у  цьому  вони.
Знаєш,  небо  на  двоє  не  ділиться,
літо  завжди  приходить  з  весни.
Так  буває,  що  зорі  розходяться,
щоб  зійтися  у  інших  світах.

©  І.  Самчук-Тимощук

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2015


Твоє венозне кохання

Твоє  венозне  кохання,  
моя  капілярна  любов,
І  море  зтікає  на  дно  океану…
Хтось  вірить  у  Бога,
Що  він  є  любов,
І  в  кожного  свята  дорога…
Пізнавши  людину,
Ти  ближчим  стаєш,
На  крок  до  щасливого  
Неба,  і  там  не  питай,
Чи  кохаю  тебе,
Бо  більшого,  
Неба  не  треба.

І.  Самчук-Тимощук

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2015


Осінь пише скрижалі


Вечір,  свічі  на  столі  …
Я  чекаю  тебе  вдома…
Тиша  губиться  і  втома…
Осінь  пише  скрижалі…
Сон  не  стукає  у  вікна,
Вітер  стих  і  день  погас…
Муза  зранений  пегас…
Бродить  містом,  мов  бездомна,
А  любов,  любов  невтомна…
Поки  ти  її  не  ждеш,
Прийде  мовчки  сяде  в  душу,
Корінь  пустить  в  майбуття…
Вечір,  свічі  на  столі  …
Я  чекаю  тебе  вдома…
Тиша  губиться  і  втома…
Осінь  пише  скрижалі…

©  І.  Самчук-Тимощук

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2015


Закохане небо


Закохане  небо,
Розкидане  щастя
І  листя  кружляє
На  дні  Андромеди.
Дай  крила  Парнасу,
Дай  силу  для  вітру
І  хтось  полетить,
До  галактик  душі.
Так  осінь  по  джазу
І  люди  без  волі  
Ідуть  все  вперед  
Як  назад…
Закохане  небо,
Ніколи,  ні  разу  
Не  скаже,  що  серце
Болить…

©  І.  Самчук-Тимощук

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2015


Осінь


Осінь…
Небо  наче  в  долонях  
Ти  так  близько  до  мене
Мій  сон…

Вечір…
Мрії  медові  вуста
Я  бажаю  дощів,  водопадів
І  тебе…

Небо…
Ранить  і  губить  світанки
Воскресаєм  у  каві  лате
Наче  рай…

Ранок…
Будить  людей  ароматом
Щастям  всипане  долі  панно
Це  кіно…

Осінь…
Небо  наче  в  долонях  
Ти  так  близько  до  мене
Мій  сон…

©  І.  Самчук-Тимощук

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618578
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2015


Присвята Вікторії Самчук


Тобі  емоції  справжні,
Що  шляхом  життєвим  ідеш,
Ти  любиш  цей  світ,  хоч  й  не  бачиш
У  ньому  кордонів  і  меж.

Тобі  подруго  до  світла
Завжди  наче  крок  в  темноті,
Мені  тільки  завжди  б  тримати  
Ці  руки  у  своїй  руці.

Дай  Боже  нам  вистачить  
волі,  бо  хватить  на  все  доброти,
Тобі  залишатись  із  світом  
І  тими  хто  вдома  нас  жде.

Словами  торкаєшся  світла
Та  ними  ж  і  світу  всього.
Творити  поезію  світлу,
Від  Бога  тобі  дар  дано.

Молюся  і  вірю,  що  доля  
Дарує  тепло  і  любов,
Тобі  емоції  справжні,
Щоб  щастя  у  серці  жило.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532158
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2014


Вечір, осінь для вулиць розчісує коси

Вечір,  осінь  для  вулиць  розчісує  коси,
Хоче  щоб  ті  швидше  спати  лягли.
Вітер  на  танець  запрошує  листя,
що  в  позолоту  зодягнуте  все…
Мрії  пливуть  кораблями  по  вікнах,
Хтось  зустрічати  їх  буде  у  сні.
Ми  поскидавши  усмішки  з  обличчя,
Будем  дивитись  кіно  про  любов.
Поки  ця  осінь  розчісує  коси,
Вулиці  бачать  четвертий  вже  сон,
Хтось  підбирає  з  твердого  асфальту
Кимсь  не  розспіваний  ще  баритон.
Вечір  і  вітер,  розкидане  щастя,
День  перегорнуто,  старий  альбом.
Ми  наче  осінь,  розкидали  долю
І  вже  не  знаєм,  чи  вклеїм  в  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531868
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2014


Я вірю в твої аксіоми

Я  вірю  в  твої  аксіоми,  в  пропорції  рисоваріння,
У  те  де  отвічні  дилеми  і  ми  як  творцеві  створіння,
Шукаємо  рай  десь  у  небі  і  нищим  його  під  ногами,
Пробач  та  я  тільки  до  тебе  ішла  по  воді  ногами.
І  несла  в  собі  стільки  щастя,  що  люди  усі  тай  питали
Ти  глянь  обернися  назад,  бо  там  вже  сліди  всі  пропали.
Ішла  лиш  вперед,  лиш  до  тебе  і  цілу  дорогу  молилась,
Чи  буде  у  раї  весна,  чи  встигнемо  її  подивитись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531657
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2014


Бо щастя такий аромат

Зранку,  коли  світ  ще  тільки  пробує
Відкрити  повіки  і  побачити  перші  промені  сонця,
Ти  ставиш  чайник  і  тихо  цілуючи  ідеш  на  роботу.
Цей  день  уже  неповторний  і  ця  осінь  по-своєму  ніжно-багряна.
Кохаю,  осінню  пору,  цей  ранок  і  смак  тої  кави,
Що  трішки  гірчить  на  вустах  та  лиш  смак  кориці
і  руки,  що  тепло  торкаються  серця  на  згадку  залишу.
Букет,  що  у  вазі  коричнево-чорного  кольору,
Що  хтось  випадково  забув  на  лавці  де  ми  зустрічались
Стоїть  уже  цілий  вік  в  моїх  спогадах.
А  фото  де  ми  ще  не  знаючи  віримо  в  щастя,
І  завтра  про  це  ми  нікому  не  скажемо.
Я  вірю  в  маленькі  дива  і  інколи  навіть  в  великі.
Хоч  люди  бувають  ідуть,  сліди  у  душі  не  безликі
І  все  що  ця  осінь  несе  до  нашого  дому  прийде,
Бо  щастя  такий  аромат,  його  не  забути  ніде.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531656
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2014


Обкрадена доля

Обкрадена  доля  стоїть  край  дороги,
Обкрадене  щастя  держить  у  руках.
Ніхто  не  спитає,  лиш  вітер  у  полі
Розвіює  мрії,  розгадує  страх.

Загублена  доле,  чого  ти  чекаєш,
Чого  ти  мовчиш,  прошу,  щось  ти  скажи!
Чого  свої  очі  у  небі  ховаєш,  
Воно  вже  упало  сьогодні  на  нас.

Не  зламана  доле  мовчи  і  молися,
Про  нашу  країну,  про  цілий  народ,
Бо  небо  з  землею  за  руки  взялися,
Щоб  сили  нам  дати  піти  уперед.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531428
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2014


У кохання свої лабіринти


У  кохання  свої  лабіринти,
Свої  аксіоми  і  теореми…
Твої  очі  виказують  тебе,
Я  вже  знаю,  про  те  що  мовчиш.
А  знаєш,  це  літо  по-особливому  інше,
по-нашому  справжнє  і  навіть  спекотне.
А  ще,  коли  ти  спиш  я  люблю  дивитися  
Як  проміння  просинається  на  твоїх  повіках.
Я  не  вмію  складати  пропорції,
Варити  страви  по-строгих  рецептах,
Я  так  тільки  щоб  було  з  душею
І  щоб  ти  вкотре  про  щось  промовчав.
Твоя  кава  завжди  з  ароматом,
з  таким  неземним,  ароматом  щастя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531425
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2014


Пожовклим листком

Пожовклим  листком  цей  день  пролетів
і  залишився  спогад.  Про  нашу  любов  
колись  знімуть  кіно  і  ти  там  долоні  
тримаєш  мої,  а  я  заварю  тобі  чаю
із  липи  і  буду  питати  чи  змедом  тобі.
Все  буде  у  нас,  а  покищо  осінь
встелила  у  парку  нам  шлях  у  життя.
Вона  як  цариця  роздарює  щастя,
фарбуючи  наші  достиглі  уже  почуття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531183
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2014


Моє море - це твій океан


Моє  море  -  це  твій  океан,
Тихий  бриз,  що  на  кінчиках  вії.
Я  пройшла  крізь  весну  і  обман,  
Крізь  вітри,  що  розвіяли  мрії.

Твоя  бухта  для  мене  маяк,
Місце  спокою  і  горизонтів.
Залишаю  тобі  тільки  знак,
Щоб  впізнав  серед  тисячі  зондів.

Спека  душу  готує  до  раю,
Там  води  буде  вдосталь,  повір.
Далі  буде…,  а  що  ще  не  знаю,
Тільки  море  –  це  твій  океан.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530538
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2014


Люди стрічаються як ріки

Люди  стрічаються  як  ріки,
Тримають  руки  сильні  береги,
Впадають  водами  у  серці  водопади,
Тоді  втікайте,  бійтесь  вороги,
Бо  знаєте  під  воду  тую  стати  
Вам  не  до  сили,  бо  вона  свята.
І  нащо  Бога  про  любов  питати
Коли  у  вас  тече  вона,  а  ми  не  вміємо,
Не  хочемо  кохати,  а  ми  чекаємо  
На  спеку  серед  раю,  усе  у  світі  
Є  Творцем  позначено,  щоб  вірити
І  у  любові  жити,  люди  стрічаються
Як  ріки…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530537
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2014