| Сторінки (1/7): | « | 1 | » |
Знову бажання горить в мені серце в грудях гримить як грім в грізну бурю.
Знов бажання в мені згорає знову змін та новизни за хотілося мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890126
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2020
знову рветься чорнила на папер знову крутиться перо в руках. Знову думки крутяться в голові. Що знову прийшла моя мила муза надихаєш нові думки поеми вірщі принесла))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2020
Слова слагать в стихи всегда хотел но не умел.
Но попробывать решил и огорошыл меня успех.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890063
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2020
моя лирика такова что нет ни правды ни ложы а что то по середине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2020
Эти строки снова падают на лист бумаги как чернило пропитуэт бумагу и наполняет его смыслом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2020
это моя какаято простая строка как лист бумаги она.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890060
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2020
Мені тринадцятий минало.
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було?
Мені так любо, любо стало,
Неначе в Бога......
Уже прокликали до паю,
А я собі у бур’яні
Молюся Богу... І не знаю,
Чого маленькому мені
Тойді так приязно молилось,
Чого так весело було.
Господнє небо, і село,
Ягня, здається, веселилось!
І сонце гріло, не пекло!
Та недовго сонце гріло,
Недовго молилось...
Запекло, почервоніло
І рай запалило.
Мов прокинувся, дивлюся:
Село почорніло,
Боже небо голубеє
І те помарніло.
Поглянув я на ягнята —
Не мої ягнята!
Обернувся я на хати —
Нема в мене хати!
Не дав мені Бог нічого!..
І хлинули сльози,
Тяжкі сльози!.. А дівчина
При самій дорозі
Недалеко коло мене
Плоскінь вибирала,
Та й почула, що я плачу. /37/
Прийшла, привітала,
Утирала мої сльози
І поцілувала...
Неначе сонце засіяло,
Неначе все на світі стало
Моє... лани, гаї, сади!..
І ми, жартуючи, погнали
Чужі ягнята до води.
Бридня!.. А й досі, як згадаю,
То серце плаче та болить,
Чому Господь не дав дожить
Малого віку у тім раю.
Умер би, орючи на ниві,
Нічого б на світі не знав.
Не був би в світі юродивим.
Людей і [Бога] не прокляв!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819172
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2018